Заказ 34370 (150 грн./кейс)

Заказ 34370 (150 грн./кейс) 29.07.2020 10:56

Тема 1. ІННОВАЦІЇ ЯК ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

1.5.Особливості сучасного інноваційного розвитку

 

На міжнародному рівні широко використовується інтегральна оцінка стану розвитку інноваційної системи. Україна представлена у кількох міжнародних рейтингах, які оцінюють інноваційний потенціал, технологічну та інноваційну конкурентоспроможність. Найбільш авторитетними є Глобальний індекс інновацій (Global Innovation Index), Індекс інноваційного розвитку агентства Bloomberg (Bloomberg Innovation Index), Глобальний індекс конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index), Інноваційний індекс Європейського інноваційного табло (Innovation Union Scoreboard), Глобальний індекс конкурентоспроможності талантів (Global Talent Competitiveness Index).

Трансфер технологій – це рух знань або технологій (на які отримано право на інтелектуальну власність) від однієї організації до іншої, від університетів та наукових установ до бізнесу, де знання можуть бути перетворені у нові продукти та послуги, які принесуть користь суспільству. Тому трансфер технологій є важливою складовою інноваційної діяльності. Оцінювання трансферу технологій здійснюється шляхом розрахунку та аналізу підіндексів Глобального індексу конкурентоспроможності та Глобального інноваційного індексу. Прогрес у створенні об’єктів інтелектуальної власності оцінюється декількома міжнародними індексами, основним з яких є Міжнародний індекс захисту прав власності. Крім того, Глобальний інноваційний індекс містить підіндекс “Створення знань“, Глобальний інноваційний індекс Bloomberg – підіндекс “Патентна активність“, Європейське інноваційне табло – підіндекс “Інтелектуальні активи“.

У 2017р. на інновації підприємства витратили 9117,54 млн грн, у т. ч. на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення – 5898,84 млн грн, на внутрішні та зовнішні науково-дослідні розробки – 228,48 млн грн, на придбання  інших зовнішніх знань (придбання нових технологій) – 21,83 млн грн та на інші роботи, пов’язані зі створенням та впровадженням інновацій (інші витрати), – 1027,11 млн грн. Частка витрат на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення порівняно з 2016 р. зменшилася з 85,3% до 64,7%. Разом з тим, витрати на науково-дослідні розробки (НДР) зросли з 10,6% у 2016 р. до 23,8% у 2017 р., витрати на придбання інших зовнішніх знань зменшилися з 0,3% до 0,2%, інші затрати, в т. ч. на маркетинг і рекламу зросли з 3,8% до 11,3%.

За видами економічної діяльності найбільше коштів на інноваційну діяльність витрачали підприємства з виробництва машин і устаткування (1230,22 млн грн), з виробництва інших транспортних засобів (1210,75 млн грн) та підприємства з виробництва харчових продуктів (1151,73 млн грн).

У порівнянні з 2016 р. обсяг фінансування інноваційної діяльності зменшився до 9117,54 млн грн, при цьому частка фінансування інноваційної діяльності у співвідношенні до ВВП зменшилася з 1,0% до 0,3%.

Основним джерелом фінансування інноваційних витрат залишаються власні кошти підприємств – 7704,1 млн грн (або 84,5% загального обсягу витрат на інновації). Кошти державного бюджету отримали 8 підприємств, місцевих бюджетів – 17, загальний обсяг яких становив 322,9 млн грн (3,5%); кошти вітчизняних інвесторів отримали 5 підприємств, іноземних – 3, загалом їх обсяг становив 380,9 млн грн (4,2%); кредитами скористалося 21 підприємство, обсяг яких становив 594,5 млн грн (6,5%). Протягом 2010-2017 рр. підприємствами України за рахунок усіх джерел фінансування освоювалося капітальних інвестицій у розмірі 13,8-19,5 % від ВВП.

Протягом всього періоду на придбання прав на комерційні позначення, об'єкти промислової власності, авторські та суміжні права, патенти, ліцензії, концесії витрачалося лише 0,2-0,5% ВВП. Найвищі обсяги таких витрат підприємств та організацій зафіксовано у 2015 р., найменші – у 2016-2017 рр.

У 2017 р. обсяги витрат підприємств, організацій України на створення або придбання прав на комерційні позначення, об'єкти промислової власності, авторські та суміжні права, патенти, ліцензії, концесії почали зростати. Однією з причин є зростання потреб промислових підприємств у нових технологіях внаслідок росту виробництва продукції підприємствами переробної промисловості у 2016 та 2017 рр. – на 4,3% та 4,8 % відповідно, насамперед, підприємствами із виробництва залізничних локомотивів і рухомого складу – на 6,4% та 102,4 %, із виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва – на 8,0% та 34,7%, із виробництва основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах – 6,3% та 26,3% відповідно тощо.

У 2017 році відбулося скорочення кількості підприємств промисловості, що провадили інноваційну діяльність (на 9% порівняно з 2016 р. до 16,2% всіх промислових підприємств), що відбулося внаслідок значного скорочення інноваційно-активних підприємств у:

- середньо-високотехнологічному секторі (на 18% порівняно з 2015 р.), зокрема за видами: «Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції» – з 44 до 42 од.; «Виробництво електричного устаткування» – з 48 до 39 од.; «Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів» – з 26 до 18 од.;

- середньо-низькотехнологічному секторі (на 7% порівняно з 2015 р.), зокрема за видами: «Виробництво гумових і пластмасових виробів» – з 29 до 20 од. та «Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції» – з 39 до 36 од.

У секторі високо-технологічного виробництва відмічено деяке зростання кількості інноваційних підприємств (з 88 у 2015р. до 90 у 2017 р.). Найбільша кількість інноваційно-активних підприємств зосереджена, як і у 2015 р., у низькотехнологічному секторі – 350 одиниць.

Порівняно з 2015 роком, у 2017 р. кількість інноваційно-активних підприємств високотехнологічного сектору збільшилась на 1,2 в .п. за рахунок збільшення підприємств у галузі виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (6 од.).

За напрямами інноваційних витрат у промисловості у 2017 році найбільша частка припадає на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення – 64,7%. Це на 16 в. п. менше, ніж у 2015 р. За секторами найбільшу частку витрат на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення здійснили підприємства низькотехнологічного сектору, інші сектори поділили кошти, що лишились, майже порівну.

Витрати на внутрішні та зовнішні НДР, які у загальній сумі зросли, у високотехнологічному секторі знизились. У 2017 р. найвищу частку цих витрат мав середньовисокотехнологічний сектор  на відміну від 2015 р., коли більше половини загальної суми на НДР витрачав високотехнологічний сектор.

Відмічено суттєве зростання порівняно з 2015 р. частки інших інноваційних витрат (витрати на придбання інших зовнішніх знань, навчання та підготовку персоналу, діяльність щодо ринкового запровадження інновацій та інші роботи, пов’язані зі створенням та впровадженням інновацій) у загальній сумі витрат на інновації (на 6,9 в. п.). У 2017 р., як і у 2015 р., переважну частку загального обсягу витрат на зазначені цілі витрачали підприємства низькотехнологічного сектору за рахунок підприємств харчової та добувної неенергетичної промисловості.

У середньовисокотехнологічному секторі загальні витрати підприємств у 2017 р. зросли майже у два рази – з 1149,7 млн грн у 2015 р. до 2429,5 млн грн. Це зумовлено значним зростанням витрат в усіх галузях сектору, найбільше у виробництві зброї ( з 2,8 млн до 151,8 млн) та виробництві хімічних речовин і хімічної продукції (більш ніж у два рази). Найбільшу частку коштів витрачено на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення – 50,9% (зростання на 16,5 в. п переважно за рахунок виробництва зброї та електричного устатковання) та внутрішні НДР – 38,2%. Витрати на інноваційну діяльність підприємств середньонизькотехнологічного сектору у 2017 р. зменшилися на 82%, порівняно з 2015 р., і складали 1457,9 млн грн за рахунок значного скорочення витрат у галузях «Виробництво коксу та коксопродуктів» (на 68%) та «Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування» (на 90%). Найбільшу частку коштів підприємства витратили на придбання машин, обладнання і ПЗ – 76,2%. Значно збільшилася частка інноваційних витрат на внутрішні НДР – на 18,6 в. п. У 2017 році зросли інноваційні витрати підприємств низькотехнологічного сектору – на 36,5% порівняно з 2015 р. Це відбулося за рахунок зростання витрат у добувній промисловості («Добування кам'яного та бурого вугілля, добування сирої нафти та природного газу» – у 6 разів, «Добування металевих руд, добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів» – більш ніж у 2 рази). Також суттєво зростали витрати у галузях: «Оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів; виготовлення виробів із соломки та рослинних матеріалів для плетіння» – більш ніж у 4 рази, «Текстильне виробництво, виробництво одягу, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів» та «Поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації» – більш ніж у 2 рази. У структурі інноваційних витрат переважають витрати на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення – 72%. Зросла питома вага витрат на внутрішні НДР (на 3,8 в. п) та інші витрати (на 7,2 в. п).

Таким чином, промислові підприємства всіх технологічних секторів спрямовували значні витрати на придбання машин, обладнання і програмного забезпечення. Зростання питомої ваги витрат на проведення внутрішніх і зовнішніх НДР відбувалося за рахунок підприємств середньонизько- та низькотехнологічного секторів. У високотехнологічних секторах ці напрями витрат демонстрували скорочення.

 

Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua/

https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/monitoring-prioritet/stan-id-2017-f.pdf

 

Запитання до кейсу:

1.Які загальні особливості розвитку інноваційної діяльності в Україні?

2.Яка структура фінансування інноваційної діяльності в Україні?

3.Яка номінального фінансування інноваційної діяльності?

4.Які причини скорочення інноваційних підприємств України?

 

Тема 8 ОЦІНЮВАННЯ ТА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ОБ‘ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

 

8.2. Комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності: сутність, підходи, методи та моделі.

 

У 2017 р. із 672 підприємств, що впроваджували інновації, 456 – впроваджували нові технологічні процеси й 358 – інноваційну продукцію. У 2017 р. впроваджено 1831 новий технологічний процес, що у 1,9 разу менше, ніж у 2016 р. Найбільші частки нових технологічних процесів впроваджувалися підприємствами з виробництва машин і устаткування (18,8%), з добування сирої нафти та природного газу (17,7%), з виробництва готових металевих виробів, крім машин і устаткування (13,4%). Кількість маловідходних, ресурсозберігаючих, безвідходних технологічних процесів зменшилася на 18,3%. Кількість впроваджених у 2017 р. інноваційних видів продукції зменшилася на 42,3% порівняно з 2016 р. Разом з тим зменшилася кількість впроваджених нових видів машин, устаткування, приладів, апаратів на 42,5%. Кількість інноваційних видів продукції, які є новими для ринку, зменшилася на 51,2%.

Найбільша частка створених передових технологій припадає на низькотехнологічний сектор, який зростив у 2017 р. свої витрати на НДР. Серед впроваджених технологічних процесів на ресурсозберігаючі та маловідходні припадає більш ніж 50% підприємств низькотехнологічного сектору. Це відбулося за рахунок підприємств добувної промисловості (більш ніж 20%) та тих, що виробляють харчові продукти, напої та тютюнові вироби (11,9%).

Протягом 2017 р. підприємствами високотехнологічного сектору впроваджено 337 інноваційних видів продукції, з яких 38% були новими на ринку, а 62 – новими для підприємств. З усієї інноваційної продукції на частку машин, устаткування, приладів, апаратів припадало більш ніж 44%. Найбільшу частку у виробництві інноваційної продукції у 2017 р. мали підприємства середньовисокотехнологічного сектору (39,5%) за рахунок підприємств з виробництва машин і устаткування та ремонту і монтажу машин і устаткування (24,6%).

Якщо розглянути структуру інноваційної продукції, то найбільша частка нових для ринку товарів та нових для підприємства припадала на підприємства середньовисокотехнологічного сектору (29,4% і 42% відповідно). Відтак цей сектор найбільше впроваджував машини, устаткування, прилади, апарати тощо (60,7%), зокрема на підприємства з виробництва машин і устаткування та ремонту і монтажу машин і устаткування припало 47,3% загального обсягу впроваджених інновацій у цій сфері.

Протягом 2002-2017 рр. загальна кількість заявок від національних заявників на отримання охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності (патентів та знаків на товари і послуги) в Україні становила 414,5 тис. заявок, у т. ч. на патенти (винаходи, корисні моделі, промислові зразки) – 171547 од. Загальна кількість заявок від національних заявників майже стабільно зростала – за весь період темпи росту склали 296%, у 2017 р. порівняно з 2016 р. – 100 %. При цьому це зростання до 2010 р. відбувалося переважно за рахунок росту заявок на корисні моделі (у 2004 р. і за рахунок росту заявок на винаходи), а останніми роками – за рахунок переважного росту заявок на промислові зразки і знаки для товарів і послуг.

Особливо значущим було зниження активності національних заявників на винаходи – найбільш цінної інтелектуальної власності. За період 2010-2017 рр. тільки у 2011, 2013 та 2017 рр. кількість заявок на винаходи зростала, у 2017 р. – на 2,3% порівняно з попереднім роком. Як наслідок, частка поданих заявок на патенти у 2017 р. становила 5,7% (проти 11,9% у 2002 р.), а на знаки для товарів і послуг – 66,1%. Кількість отриманих патентів на винаходи у загальній кількості отриманих охоронних документів стабільно знижувалася і у 2017 р. становила лише 5,0%. Серед заявок зберігається тенденція останніх років: на винаходи 52,5% – це юридичні особи, 47,5% – фізичні; на корисні моделі 66,4% – юридичні особи, 33,6% – фізичні особи; на промислові зразки 26% – юридичні, понад 74 % – фізичні; на знаки на товари і послуги 42,1 % – юридичні особи, 57,9 % – фізичні особи. Загалом за патентами на винаходи і корисні моделі структура патентів у 2017 р. за питомою вагою видів діяльності залишається майже незмінною: переважають напрями «Прилади» – 31%, «Хімія» – 28% та «Машинобудування» – 26%.

Якщо розглянути структуру кожного технічного напряму, можна зазначити, що продемонстрували значний приріст кількість виданих патентів за напрямом «електротехніка» такі види: основні способи зв'язку (22%) – більш ніж у два рази та телекомунікації (8,4%), що показали зростання на 7,5%.

У структурі напряму «Прилади» за найбільшою часткою можна відмітити: «медична техніка» (37,6%), однак зі спадною динамікою зміни кількості виданих патентів – на 27,3%; «аналіз біологічних матеріалів» (31,2%) – цей вид найбільше зростав протягом 2013-2017 рр. – у 3 рази; «вимірювання» (22,8%) – зі скороченням на 26,4%. Технічний напрям «Хімія» характеризується найбільшою кількістю видів діяльності, що показали зростаючу динаміку протягом 2013-2017 рр. У структурі цього напряму можна виділити: «лікарські препарати» (23,6%) з незначним зростанням на 0,7%; «харчова хімія» (21,8%) також з несуттєвим ростом на 0,9%; «хімічні технології» (12,1%) з падінням на 18,7%; «матеріали, металургія» (11,1%) зі значним падінням на 40%; «хімічна сировина» (8,4%), що скоротилося на 10,3%. У структурі технічного напряму «Машинобудування» складові види діяльності розподілені більш-менш рівномірно, однак всі демонструють спадну динаміку. У технічному напрямі «Інші галузі» найбільшу питому вагу складає вид «будівництво» (68,3%), однак за цим видом також спостерігається падіння – на 20%; «інші споживчі товари» складають 16% – демонструється деяке зростання на 2,5%; «меблі, ігри» становлять 15,7% до загальної кількості виданих патентів за вказаним напрямом, однак також відмічено падання на 12,3%.

Аналіз розподілу патентів на корисні моделі на ім’я національних заявників – юридичних осіб за видами економічної діяльності також засвідчив, що провідними видами діяльності були «Освіта» (64%) та «Професійна, наукова і технічна діяльність» (26%), при цьому за останнім відмічене значне зростання – на 30% за 2013-2017 рр. Питома вага переробної промисловості у загальній кількості патентів на корисні моделі у 2017 р. становила майже 4%; серед видів діяльності що належать до переробної промисловості і показали висхідну динаміку зростання можна відмітити таки: «Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів» (низькотехнологічний сектор) – на 70%; «Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції» (високотехнологічний сектор) – на 27%; «Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів» (середньотехнологічний сектор) – на 16%. Крім цього, суттєво зростала кількість виданих патентів на корисні моделі протягом 2013-2017 рр. і за такими видами діяльності як: «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» – більш ніж на 70%; «Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність» – у п’ять разів; та «Інформація та телекомунікації» – на 18%.

Найбільш активними у 2017 році серед заявників – юридичних осіб, як і в попередні роки, були заклади освіти і наукові організації. Ними подано майже 6,4 тисяч заявок на винаходи і корисні моделі, або більше 89% загальної кількості заявок. Традиційно кількість заявок, поданих закладами освіти, перевищувала кількість заявок, поданих науковими установами.

Даний аналіз здійснено на основі бази патентів Derwent Innovation – бази, що містить відомості про більше ніж 71 млн патентів із 50 світових патентних баз. У цих базах містяться відомості про 155950 патентів українського походження (станом на 24.05.2018), з них у базі ВОІВ – 1483 патенти, Derwent Innovation – 3102 записи. Тобто, загалом відомості про кількість отриманих патентів українськими винахідниками у національній базі та у всіх міжнародних базах приблизно співпадає, але якщо здійснювати аналіз за окремими базами, то у зарубіжних базах містяться відомості про незначну кількість українських патентів, що знижує їх конкурентоспроможність. Динаміка українського патентування у всіх міжнародних базах є нестабільною, найбільшу кількість патентів у міжнародних базах зареєстровано у 2011 (12558 од.) та 2013 (12303 од.) роках, а останніми роками ця кількість зменшилася. У 2017 р. зареєстровано 10267 патентів.

Пріоритетними напрямами для українських винахідників на світовому ринку є медицина, стоматологія, фармація, сільське господарство з харчовою промисловістю, виробництво матеріалів (у т. ч. для будівництва і виробництва тари), інформаційно-комунікаційна сфера та очищення води. Пріоритети щодо фармації, харчової промисловості та інформаційно-комунікаційних технологій співпадають із пріоритетними напрямами патентування в Україні у національному офісі.

З метою здійснення нововведень у 2017 р. в Україні 170 підприємств придбало в Україні та за її межами нові технології (у 2015 р. – 181), з них 50 – підприємства придбали технології за кордоном (2015 р. – 32). Найактивнішими щодо придбання технологій були підприємства з виробництва харчових продуктів – 11,2% від загальної кількості підприємств, які займалися придбанням нових технологій, з виробництва машин і устаткування – 10,6%, виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів – 10,6%. У 2017 р. промисловими підприємствами придбано 703 нових технології в Україні та 129 – за її межами ( у 2015 р. – 1065 та 66 технологій відповідно). Порівняно з 2015 р. у 2017 р. при значному зменшенні кількості придбаних українських технологій, кількість технологій, придбаних за межами України, зросла майже в 2 рази.

Найбільша частка придбаних технологій припадає на виробництво машин і устаткування н.в.і.у .– 21,4%, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування – 11,5%, виробництво харчових продуктів – 7,8%. Кількість переданих нових технологій становила 61 одиницю у 2017 р. проти 118 одиниць у 2015 р., у тому числі за межі України передано 2 технології. Із загальної кількості переданих технологій найбільші частки припадають на таки форми передання, як права на патенти, ліцензії на використання винаходів, промислових зразків, корисних моделей – 50,8%, результати досліджень і розробок – 26,2 %. За формою “цілеспрямований прийом на роботу кваліфікованих фахівців” передання не здійснювалося.

За межі України передано 2 технології, тоді як у 2015 р. – 20 технологій. Нові технології було передано за двома напрямами: металургійне виробництво; виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції. Із переданих в Україні 59 нових технологій 42,4% припадає на підприємства з виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів; 22,0 % – постачання енергії, газу, пари та кондиційованого повітря; 11,9% – металургійне виробництво.

Серед підприємств, що придбали нові технології найбільша частка належить підприємствам низькотехнологічного сектору (43%). Це відбулося за рахунок підприємств з: виробництва харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів (15,9%); постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, водопостачання; каналізації, поводження з відходами (5,3%); оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів; виготовлення виробів із соломки та рослинних матеріалів для плетіння, виробництва паперу та паперових виробів (4,7%); виробництва меблів та іншої продукції (4,7%). У структурі придбаних промисловими підприємствами нових технологій значну частку становить устаткування (48%) та результати досліджень і розробок (31%). Найменше – 3% – придбання ноу-хау, угоди на придбання технологій. У структурі придбаного устаткування найбільшу частку у 2017 р. займали підприємства низькотехнологічного сектору (56%), найменшу (10,8%) – високотехнологічного сектору.

У структурі придбання ноу-хау та угод на придбання технологій найбільша частка припадала на підприємства середньовисокотехнологічного сектору (66,7%) – але це зовсім мала кількість підприємств (4), за рахунок підприємств з виробництва електричного устаткування (33,3%) та виробництва машин і устатковання, та ремонту і монтажу машин і устаткування (33,3%). Структура придбаних результатів досліджень і розробок майже рівномірна за всіма секторами, однак найбільшу частку займає високотехнологічний сектор (31,1%) за рахунок кількості підприємств з виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (19,7%).

Середній обсяг експорту роялті та інших послуг, пов’язаних з використанням інтелектуальної власності, протягом 2011-2014 рр. становив 97,4 млн дол. США, у 2015-2017 рр. знизився до 36,1 млн дол. США; а темпи росту у 2012-2014 рр. та у І кв. 2018 р. (до попереднього періоду) перевищували 100,0 %, у 2015-2017 рр. стали менше 100% (у 2015 р. – лише 52%).

У І кв. 2018 р. експорт послуг з передачі прав на об’єкти інтелектуальної власності становив 11801,5 тис. дол. США, імпорт – 78004 млн дол. США, що не покращало їхнього співвідношення. Найвища частка у загальному обсязі експорту об’єктів інтелектуальної власності за 3 місяці поточного року належить послугам із передачі франшизи та знаків на використання торгової марки (майже 50% експорту роялті та інших послуг, пов’язаних з використанням інтелектуальної власності), на другому місці – послуги із ліцензійної діяльності – майже 32%. За темпами росту порівняно з 1 кв. 2017 р. на першому місці знаходяться теж послуги із передачі франшизи та знаків на використання торгової марки – 374%, що пояснюється найвищою часткою отриманих прав на інтелектуальну власність на знаки для товарів і послуг (47,2% - у 2014р. та 48,6% у 2017 р.) у загальній кількості отриманих прав на інтелектуальну власність та найвищими темпами росту отримання цих прав серед інших видів інтелектуальної власності у 2011-2017 рр.

Отже, українські винахідники все більше розробляють і патентують менш якісні види інтелектуальної власності – корисні моделі та промислові зразки внаслідок значно меншої вартості отримання патентів на них; у структурі експорту інтелектуальної власності переважають менш якісні та більш дешеві види цієї власності – знаки для товарів і послуг; у загальній кількості придбаних промисловими підприємствами технологій зростає кількість імпортних технологій, а обсяги коштів, що витрачаються на придбання об’єктів інтелектуальної власності з-за кордону, перевищують експорт технологій та обсяги отриманих з-за кордону коштів. Українським підприємствам варто звернути більш пильну увагу на вітчизняних розробників технологій – їхня ціна на технології є набагато дешевшою за закордонну.

 

Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua/

https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/monitoring-prioritet/stan-id-2017-f.pdf

 

Запитання до кейсу:

 

1.Які критерії оцінювання комерціалізації права інтелектуальної власності?

2.Які галузеві особливості комерціалізації права інтелектуальної власності?

3.Які результати  реалізації інноваційної продукції промисловими підприємствами?

4.Які загальні тренди комерціалізації права інтелектуальної власності?