Гроші та кредит

Заказ 4601 (70 грн.) 30.12.2013 00:46

Тема І. Сутність та функції грошей

 

1.Білонні монети – це:

a)    розмінні монети, виготовлені зі сплаву недорогоцінних металів високої вартості.

b)    розмінні монети, виготовлені зі сплаву дорогоцінних металів низької вартості.

c)    розмінні монети, виготовлені зі сплаву недорогоцінних металів низької вартості.

d)    розмінні монети, виготовлені зі сплаву дорогоцінних металів високої вартості.

2.Повноцінні гроші - гроші, в яких:

a)    номінальна вартість відповідає ре­альній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені (срібні та золоті монети).

b)    ре­альній вартість відповідає ре­альній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені (срібні та золоті монети).

c)    номінальна вартість відповідає номінальній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені (срібні та золоті монети).

d)    номінальна вартість не відповідає ре­альній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені (срібні та золоті монети).

3.Неповноцінні гроші — гроші, які:

a)    набувають своєї вартості безпосе­редньо в виробництві.

b)    набувають своєї вартості безпосе­редньо в споживанні.

c)    набувають своєї вартості безпосе­редньо в обміні.

d)   набувають своєї вартості безпосе­редньо в обігу.

4.Змішані форми грошей — гроші, якими:

a)    користувалися в період пере­ходу від неповноцінних до повноцінних грошей.

b)    користувалися в період пере­ходу від повноцінних до електронних грошей.

c)    користувалися в період пере­ходу від повноцінних до неповноцінних грошей.

d)    користувалися в період пере­ходу від неповноцінних до електронних грошей.

5.Валюта — це:

a)    законодавчо визначена грошова одиниця певного регіону.

b)   законодавчо визначена грошова одиниця певної країни.

c)    найбільш розповсюджена грошова одиниця певної країни.

d)    законодавчо визначена грошова маса певної країни.

 

Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса

 

1.Грошовий оборот – це:

a)    процес безперервного руху грошей (у готів­ковій і безготівковій формах) між  об’єктами  економічних відносин у суспільному відтворенні.

b)    процес перервного руху грошей (у готів­ковій і безготівковій формах) між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.

c)    процес безперервного руху грошей у готів­ковій формі між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.

d)   процес безперервного руху грошей (у готів­ковій і безготівковій формах) між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.

2.Грошова маса — це:

a)    сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент.

b)    сукупність запасів грошей, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент.

c)    сукупність запасів грошей у грошовій формі, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент.

d)    сукупність запасів грошей у безготівковійформі, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент.

3.Грошовий агрегат – це:

a)    специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її суб’єктів залежно від їх ліквідності.

b)    специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів.

c)    особливий показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

d)   специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

4.Швидкість обігу грошей — це:

a)    частота переходу грошової одиниці від одного суб'єкта грошових відносин до іншого при обслуговуванні еко­номічних операцій за певний період.

b)    частота переходу грошової одиниці від одного суб'єкта товарних відносин до іншого при обслуговуванні еко­номічних операцій за певний період.

c)    частота переходу грошової одиниці від одного суб'єкта грошових відносин до іншого.

d)    частота переходу одиниці від одного суб'єкта відносин до іншого при обслуговуванні еко­номічних операцій за певний період.

5.Суб'єкти грошового обороту – це:

a)    фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту.

b)    юридичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту.

c)    всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту.

d)    всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві та споживанні валового суспільного продукту.

Тема 3. Грошовий ринок

 

1.Грошовий ринок— це:

a)         Ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів, валютний ринок.

b)         (фондовий ринок; ринок банківських послуг; ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ.

c)         ринок грошей; ринок капіталів.

d)        сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту і пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.

2.Трансакційний мотив — це:

a)         попит на тривалий запас грошей для здійснення майбутніх платежів та отримання доходів у майбутньому.

b)        створення запасу купівельних і платіжних засобів, достатнього для задоволення поточних потреб економічних суб'єктів у товарах та послугах (попит на поточний запас платіжних засобів).

c)         накопичення грошей як капіталу, як форми багатства, що спроможна давати власникові дохід у вигляді процента (попит на постійний запас грошей як форми багатства і додаткового джерела доходів для їх власника).

d)      це запас грошей, який прагнуть мати у своєму роз­порядженні економічні суб'єкти на певний момент.

3.Спекулятивний мотив — це:

a)         накопичення грошей як капіталу, як форми багатства, що спроможна давати власникові дохід у вигляді процента (попит на постійний запас грошей як форми багатства і додаткового джерела доходів для їх власника).

b)         створення запасу купівельних і платіжних засобів, достатнього для задоволення поточних потреб економічних суб'єктів у товарах та послугах (попит на поточний запас платіжних засобів).

c)         попит на тривалий запас грошей для здійснення майбутніх платежів та отримання доходів у майбутньому.

d)      це запас грошей, який прагнуть мати у своєму роз­порядженні економічні суб'єкти на певний момент.

4.Мотив завбачливості — це:

a)         попит на тривалий запас грошей для здійснення майбутніх платежів та отримання доходів у майбутньому.

b)         створення запасу купівельних і платіжних засобів, достатнього для задоволення поточних потреб економічних суб'єктів у товарах та послугах (попит на поточний запас платіжних засобів).

c)         накопичення грошей як капіталу, як форми багатства, що спроможна давати власникові дохід у вигляді процента (попит на постійний запас грошей як форми багатства і додаткового джерела доходів для їх власника).

d)      це запас грошей, який прагнуть мати у своєму роз­порядженні економічні суб'єкти на певний момент.

5. Попит на гроші – це:

a)    попит на тривалий запас грошей для здійснення майбутніх платежів та отримання доходів у майбутньому.

b)    створення запасу купівельних і платіжних засобів, достатнього для задоволення поточних потреб економічних суб'єктів у товарах та послугах (попит на поточний запас платіжних засобів).

c)    накопичення грошей як капіталу, як форми багатства, що спроможна давати власникові дохід у вигляді процента (попит на постійний запас грошей як форми багатства і додаткового джерела доходів для їх власника).

d)  це запас грошей, який прагнуть мати у своєму роз­порядженні економічні суб'єкти на певний момент.

 

Тема 4. Грошові системи

 

1.Грошова система — це:

a)    форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами.

b)    переважання економічних методів та інструментів регулювання грошового обігу.

c)    переважання адміністративних неринкових методів регулювання грошового обігу.

d)      мінімальне втручання держави у ре­гулювання валютних відносин всередині країни,  повна конвертованість валюти, ринковий механізм формування валютного курсу.

2.Масштаб цін — це:

a)    величина товарної одиниці даної країни.

b)    величина валютного курсу даної країни.

c)    величина грошової одиниці даної країни.

d)    величина золотого запасу даної країни.

3.Системи паперово-кредитного обігу — це:

регульовані системи, ос­кільки держава бере на себе зобов'язання щодо забезпечення сталості емітованих від її імені грошових знаків.

4.Відкриті грошові системи — це:

a)    переважання економічних методів та інструментів регулювання грошового обігу.

b)    переважання адміністративних неринкових методів регулювання грошового обігу.

c)       мінімальне втручання держави у ре­гулювання валютних відносин всередині країни,  повна конвертованість валюти, ринковий механізм формування валютного курсу.

d)      наявність значної кількості валют­ них обмежень, що проявляється в адміністративному регулюванні ва­лютного ринку, неконвертованості валюти, штучному формуванні ва­лютного курсу тощо.

5.Закриті грошові системи — це:

a)    переважання економічних методів та інструментів регулювання грошового обігу.

b)    переважання адміністративних неринкових методів регулювання грошового обігу.

c)       мінімальне втручання держави у ре­гулювання валютних відносин всередині країни,  повна конвертованість валюти, ринковий механізм формування валютного курсу.

d)      наявність значної кількості валютних обмежень, що проявляється в адміністративному регулюванні валютного ринку, неконвертованості валюти, штучному формуванні ва­лютного курсу тощо.

 

Тема 5. Інфляція

 

1.Інфляція – це:

a)    інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктів господарювання через підвищення попиту.

b)    інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктами господарювання через підвищення витрат на одиницю продукції.

c)    знецінення грошової одиниці обумовлено надмірною пропозицією грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит.

d)   процес знецінення грошей внаслідок зростання їх маси в обороті (кількість грошей, які знаходяться в обігу, перевищує суму цін на всі товари і послуги).

2.Інфляція попиту — це:

a)    інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктами господарювання через підвищення витрат на одиницю продукції.

b)   знецінення грошової одиниці обумовлено надмірною пропозицією грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит.

c)    інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктів господарювання через підвищення попиту.

d)    процес знецінення грошей внаслідок зростання їх маси в обороті (кількість грошей, які знаходяться в обігу, перевищує суму цін на всі товари і послуги).

3.Інфляція пропозиції (витрат) — це:

a)    інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктами господарювання через підвищення витрат на одиницю продукції.

b)    інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктів господарювання через підвищення попиту.

c)    знецінення грошової одиниці обумовлено надмірною пропозицією грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит.

d)    інфляція, зумовлена декількома при­чинами одночасно.     

4.Монетарна інфляція — це:

a)    інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктів господарювання через підвищення попиту.

b)    інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктами господарювання через підвищення витрат на одиницю продукції.

c)    знецінення грошової одиниці обумовлено надмірною пропозицією грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит.

d)    інфляція, зумовлена декількома при­чинами одночасно.      

5.Багатофакторна інфляція — це:

a)    інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктів господарювання через підвищення попиту.

b)    інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктами господарювання через підвищення витрат на одиницю продукції.

c)    знецінення грошової одиниці обумовлено надмірною пропозицією грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит.

d)   інфляція, зумовлена декількома при­чинами одночасно.      

 

Тема 6. Валютні системи та валютний ринок

 

1.Конвертованість національної грошової одиниці — це:

a)    неможливість ле­гально обмінювати її на іноземні валюти.

b)    можливість неле­гально обмінювати її на іноземні валюти.

c)    можливість ле­гально обмінювати її на білонні монети.

d)   можливість ле­гально обмінювати її на іноземні валюти.

2.Валютний курс — це:

a)    ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.

b)    ціна грошова маса однієї країни, виражена в грошовій масі іншої країни.

c)    ціна грошової одиниці однієї країни.

d)    ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в валюті іншої країни.

3.Валютна система — це:

a)    організація  грошових відносин на території певної країни.

b)   державно-правова форма організації валют­них (грошових) відносин на території певної країни або на світовому рівні.

c)    форма організації валют­них відносин на території певної країни або на світовому рівні.

d)    організація  грошових відносин на  світовому рівні.

4.Конверсійні операції — це:

a)    купівля-продаж валютних цінностей з від­строчкою постачання 'їх на термін, що перевищує два робочі дні. це сукупність короткострокових (від

b)    1 дня до 1 року) операцій щодо розміщення вільних грошових залиш­ків або залучення на різні строки під певний процент коштів в інозем­них валютах з метою обслуговування поточної ліквідності банків та компаній і отримання прибутку.

c)    угоди суб'єктів валютного ринку щодо обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої краї­ни за узгодженим курсом на певну дату (операції - FOREX).

d)    купівля-продаж валюти за умови постачання її не пізніше другого робочого дня з дня укладання угоди за курсом, уз­годженим у момент її підписання.

5.Касові операції — це:

a)    угоди суб'єктів валютного ринку щодо обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої краї­ни за узгодженим курсом на певну дату (операції - FOREX).

b)   купівля-продаж валюти за умови постачання її не пізніше другого робочого дня з дня укладання угоди за курсом, уз­годженим у момент її підписання.

c)    купівля-продаж валютних цінностей з від­строчкою постачання 'їх на термін, що перевищує два робочі дні.

d)    це сукупність короткострокових (від 1 дня до 1 року) операцій щодо розміщення вільних грошових залиш­ків або залучення на різні строки під певний процент коштів в інозем­них валютах з метою обслуговування поточної ліквідності банків та компаній і отримання прибутку.

 

Тема 7. Необхідність та сутність кредиту

 

1.Кредит — це:

a)    цінність, що передається одним суб'єктом іншому в позику.

b)    цінність, що передається одним суб'єктом іншому безоплатно.

c)    цінність, що передається одним суб'єктом іншому безстроково.

d)    цінність, що передається одним суб'єктом іншому без застави.

2.Суб'єкти кредиту — це:

a)    кредитори.

b)   кредитори і позичальники.

c)    позичальники.

d)    банки та банкіри.

3.Позичальники — це:

a)    учасники кредитних відносин, які одержують їх у позичку від кредиторів.

b)    учасники кредитних відносин, які мають потре­бу в додаткових.

c)    учасники кредитних відносин, які мають потре­бу в додаткових коштах і одержують їх у позичку від кредиторів.

d)    учасники кредитних відносин, які мають потре­бу в додаткових коштах і надають  їх у позичку кредиторам.

4.Об'єкт кредиту — це:

a)    вартість, яку передає в позичку один суб'єкт ін­шому.

b)   вартість, яку передає в позичку один суб'єкт ін­шому - позичковий капітал.

c)    вартість, яку передає в позичку держава.

d)    вартість, яку отримує в позичку один суб'єкт від ін­шого.

5.Позичковий капітал – це:

a)    грошовий капітал, який надається в пози­ку і дає своєму власнику прибуток у вигляді процента.

b)    позиковий капітал, який надається в пози­ку і дає своєму власнику прибуток у вигляді процента.

c)    валютний капітал, який надається в пози­ку і дає своєму власнику прибуток у вигляді процента.

d)    товарний капітал, який надається в пози­ку і дає своєму власнику прибуток у вигляді процента.

6.Аванс – це:

a)    договір, укладений двома сторонами, за умовами якого одна сторона (лізингодавець) надає в користування іншій сто­роні (лізингоодержувачу) об'єкт лізингу (машини, обладнання тощо) на визначений період і за певну плату.

b)   грошова сума, надана в рахунок майбутніх платежів за товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги з метою забез­печення гарантії їх отримання покупцем чи з метою гарантуван­ня їх купівлі.

c)    товарні поставки між учасниками корпорації, що здійснюються в кредит (наприклад, передання  устаткування філіалам), а також надання кредиту у грошовій формі.

d)    спосіб отри­мання сировини переробником без фінансових витрат з його боку, з подальшим поверненням кінцевого продукту постачаль­никові як розрахунку.

 

Тема 8. Фінансові посередники грошового ринку

 

1.Фінансові посередники – це:

a)    спеціалізовані професійні учасники ринку (фінансово-кредитні установи), які реалізують фі­нансові послуги як особливий товар.

b)    спеціалізовані професійні учасники ринку (фінансово-кредитні установи), які пропонують фі­нансові послуги як особливий товар.

c)    спеціалізовані професійні учасники ринку, які пропонують і реалізують фі­нансові послуги як особливий товар.

d)   спеціалізовані професійні учасники ринку (фінансово-кредитні установи), які пропонують і реалізують фі­нансові послуги як особливий товар.

2.Трансформаційна функція — це:

a)    змінювання (трансформація) якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки.

b)    змінювання якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки.

c)    змінювання кількісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки.

d)    змінювання (трансформація) якісних характеристик грошових потоків, що проходять через ломбарди та страхові компанії.

3.Емісійна функція — це:

a)    змінювання якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки.

b)    змінювання кількісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки.

c)    змінювання (трансформація) якісних характеристик грошових потоків, що проходять через ломбарди та страхові компанії.

d)   створення додаткових платіжних засобів і спрямовування їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей або ж вилучання їх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей.

4.Комерційний банк — це:

a)    інститут, що спеціалі­зується на прийманні депозитів, а також може займатися по­середницькою діяльністю.

b)    фінансовий інститут, що спеціалі­зується на прийманні депозитів, а також може займатися по­середницькою діяльністю.

c)    кредитний інститут, що спеціалі­зується на короткостроковому кредитуванні та розрахунковому обслуговуванні клієнтів, а також може займатися по­середницькою діяльністю.

d)   кредитно-фінансовий інститут, що спеціалі­зується на прийманні депозитів, короткостроковому кредитуванні та розрахунковому обслуговуванні клієнтів, а також може займатися по­середницькою діяльністю.

5.Банківська система — це:

a)    законодавчо визначена, структурована су­купність фінансових посередників.

b)    су­купність фінансових посередників, які займаються діяль­ністю на постійній професійній основі і функціонально пов'язані в самостійну економічну структуру.

c)    законодавчо визначена, структурована су­купність фінансових посередників, які займаються банківською діяль­ністю на постійній професійній основі і функціонально пов'язані в самостійну економічну структуру.

d)    Визначена су­купність фінансових посередників, які займаються банківською діяль­ністю на постійній професійній основі і функціонально пов'язані в самостійну економічну структуру.

 

Тема 9. Центральні банки

 

1.Центральний банк — це:

a)    кооперативний орган управління з покладеними на нього особливими функціями у сфері грошово-кредитних відносин і банківської діяльності.

b)    колективний  орган управління з покладеними на нього особливими функціями у сфері грошово-кредитних відносин і банківської діяльності.

c)    приватний орган управління з покладеними на нього особливими функціями у сфері грошово-кредитних відносин і банківської діяльності.

d)   державний орган управління з покладеними на нього особливими функціями у сфері грошово-кредитних відносин і банківської діяльності.

2.Централізована система — це:

a)    здійснення міжбанківських розрахун­ків через рахунки комерційних банків, відкриті в Центральному банку.

b)    здійснення міжбанківських розра­хунків через кореспондентські рахунки, які комерційні банки відкривають один у одного.

c)    здійснення міжбанківських розрахун­ків через рахунки комерційних банків, відкриті на Валютній біржі.

d)    здійснення міжбанківських розра­хунків через кореспондентські рахунки, які комерційні банки відкривають   у закордонних партнерах.

3.Децентралізована система — це:

a)    здійснення міжбанківських розрахун­ків через рахунки комерційних банків, відкриті в Центральному банку.

b)   здійснення міжбанківських розра­хунків через кореспондентські рахунки, які комерційні банки відкривають один у одного.

c)    здійснення міжбанківських розрахун­ків через рахунки комерційних банків, відкриті на Валютній біржі.

d)    здійснення міжбанківських розра­хунків через кореспондентські рахунки, які комерційні банки відкривають   у закордонних партнерах.

4.Банківський нагляд — це:

a)    моніторинг процесів у банківській системі на різних стадіях функціонування банків (від моменту створення банків до моменту їх ліквідації), а також застосування до банків певних кори­гувальних заходів з метою забезпечення фінансової стабільності бан­ків, банківської та платіжної системи грошово-кредитної сфери.

b)    заходи, спрямовані на уникнення можли­вих негативних наслідків (наприклад, вимоги до розміру активів, капі­талу, диверсифікації банківських ризиків тощо).

c)    заходи, спрямовані на вирішення загрозли­вої для банку ситуації, яка вже існує (рефінансування комерційного банку, створення системи гарантування банківських депозитів тощо).

d)    заходи, спрямовані на уникнення можли­вих негативних наслідків.

5.Протекційні заходи — це:

a)    заходи, спрямовані на уникнення можли­вих негативних наслідків (наприклад, вимоги до розміру активів, капі­талу, диверсифікації банківських ризиків тощо).

b)   заходи, спрямовані на вирішення загрозли­вої для банку ситуації, яка вже існує (рефінансування комерційного банку, створення системи гарантування банківських депозитів тощо).

c)    моніторинг процесів у банківській системі на різних стадіях функціонування банків (від моменту створення банків до моменту їх ліквідації), а також застосування до банків певних кори­гувальних заходів з метою забезпечення фінансової стабільності бан­ків, банківської та платіжної системи грошово-кредитної сфери.

d)    заходи, спрямовані на вирішення загрозли­вої для банку ситуації, яка вже існує (рефінансування комерційного банку.

 

Тема 10. Комерційні банки

 

1.Комерційні банки – це:

a)    кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення за рахунок власних і залучених  грошових коштів.

b)    кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення за рахунок власних  грошових коштів.

c)    кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення за рахунок власних, залучених і запозичених грошових коштів.

d)    кредитні установи, що здійснюють спеціалізовані банківські операції для підприємств, установ і населення за рахунок власних, залучених і запозичених грошових коштів.

2.Фінансові ресурси комерційних банків — це:

a)  сукупність грошових коштів, що перебувають у розпорядженні комерційного банку і використо­вуються для виконання певних операцій.

b)  сукупність фінансових ресурсів, що залучаються банками.

c)   сукупність фінансових ресурсів, що розміщуються банками.

d)  сукупність грошових коштів, що перебувають у розпорядженні небанківських установ і використо­вуються для виконання певних операцій.

3.Функція власного капіталу банку— це:

a)    сукупність коштів на поточних, депозит­них та інших рахунках банківських клієнтів (фізичних та юридичних осіб), розміщених в активах з метою отримання прибутку чи забезпе­чення ліквідності банку.

b)   страхування інтересів вкладників і кредиторів, а також покривання поточних збит­ків від банківської діяльності.

c)    забезпечення оперативної діяльності банку.

d)    забезпечення можливого повернення коштів кредиторам та позичальникам у випадку дефолту.

4.Функція залучених і запозичених коштів — це:

a)    забезпечення оперативної діяльності банку.

b)    страхування інтересів вкладників і кредиторів, а також покривання поточних збит­ків від банківської діяльності.

c)    сукупність коштів на поточних, депозит­них та інших рахунках банківських клієнтів (фізичних та юридичних осіб), розміщених в активах з метою отримання прибутку чи забезпе­чення ліквідності банку.

d)    забезпечення можливого повернення коштів кредиторам та позичальникам у випадку дефолту.

5.Залучені кошти банку – це:

a)    страхування інтересів вкладників і кредиторів, а також покривання поточних збит­ків від банківської діяльності.

b)    забезпечення оперативної діяльності банку.

c)    сукупність коштів на поточних, депозит­них та інших рахунках банківських клієнтів (фізичних та юридичних осіб), розміщених в активах з метою отримання прибутку чи забезпе­чення ліквідності банку.

d)    забезпечення можливого повернення коштів кредиторам та позичальникам у випадку дефолту.

 

Тема 11. Міжнародні ринки грошей та капіталів

1.Захист активів — це:

управління активами під дією найбільш сприятливого фінансового законодавства.

застосування міжнародної юрисдикції, що дозволяє захистити дохід і активи від політичних, фінансових і юридичних ризиків.

незастосування міжнародної юрисдикції, що дозволяє захистити дохід і активи від політичних, фінансових і юридичних ризиків.

управління пасивами під дією найбільш сприятливого фінансового законодавства.

2.Майнове планування — це:

незастосування міжнародної юрисдикції, що дозволяє захистити дохід і активи від політичних, фінансових і юридичних ризиків.

управління активами під дією найбільш сприятливого фінансового законодавства.

застосування міжнародної юрисдикції, що дозволяє захистити дохід і активи від політичних, фінансових і юридичних ризиків.

управління пасивами під дією найбільш сприятливого фінансового законодавства.

3.Переваги офшорних фінансових центрів від своєї діяльності:

навчання місцевого населення новим професіям та підвищення рівня їх кваліфікації;

створення робочих місць для місцевого населення;

розвиток сектору послуг та інфраструктури в країні;

всі відповіді вірні.

4.Недоліки офшорних фінансових центрів:

маленькі та відкриті економіки стають схильними до кризових явищ у фінансовому секторі під впливом глобальних змін;

проблема використання офшорів у відмиванні грошей.

вдосконалення телекомунікаційної і транспортної системи;

формування сприятливих умов для залучення нових інвестицій в економіку.

5.Типи офшорних банківських послуг:

a)    Ринки, на яких угоди нерезидентів не оподатковуються.

b)    Ринки, на яких угоди нерезидентів  оподатковуються

c)    Ринки з національними банківськими послугами, на яких банківські рахунки поділяють на внутрішні та зовнішні.

d)    Ринки з національними банківськими послугами, на яких внут­рішні та зовнішні банківські рахунки об'єднують, незалежно від того, здійснюють операції резиденти чи нерезиденти.