|
|
Алгоритмізація та програмуванняДата публикации: 08.01.2017 16:05
Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знаньз науки "Алгоритмізація та програмування" (освітній ступінь бакалавр галузі знань “Інформаціоні технології” спеціальність 6і03 “Комп’ютерні науки та інформаційні технології” освітня програма “Комп’ютерні науки та інформаційні технології”). / Укладач: Щедріна О.І. - К.: КНЕУ, 2016 - 35 c.
ЗМІСТ
1. ВСТУП Метою вивчення науки є набуття студентами знань та практичних навичок з алгоритмізації типових процедур обробки соціально-економічної інформації, технології проектування та програмування, програмування власних програмних продуктів мовою С++, формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок використання структурної та об¢єктно - орієнтованої методології програмування. Завдання науки. Під час навчання студенти набувають практичні навички з алгоритмізації та відпрацьовують типові елементи програмування, вивчають технологію програмування, придбають навички налагодження і виконання програм у середовищі Borland C++, вивчають нові засоби програмування мовою С++, реалізують комплексні виробничі ситуації, які пов’язані з проектуванням, програмуванням та документуванням програмних комплексів, організацією інтерфейсу з користувачем за допомогою створення вікон та меню, використання графічних можливостей системи. Предметом науки є алгоритмічні мови, технології розробки програм, система програмування мовою С++. Місце науки в учбовому плані. Вивчення науки "Алгоритмізація та програмування" базується на знаннях шкільного курсу “Інформатика”. Знання, отримані під час вивчення науки "Алгоритмізація та програмування", використовуються в курсах "Об¢єктно-орієнтоване програмування", "Технологія створення програмних продуктів", "Технологія захисту інформації”" бакалаврського циклу. Після опанування науки "Алгоритмізація та програмування" студент повинен знати основи алгоритмізації, типи даних, виразів та операцій, стандартні функції мови, особливості реалізації введення-виведення даних, функції об’єктно-орієнтованої системи введення-виведення, засоби програмування лінійних, розгалужених, циклічних процесів; класи пам’яті, типи модульних програм, види інформаційного зв’язку у процесі виконання програми; технологію програмування, налагодження та виконання програм у середовищі Borland C++; уміти будувати логічні схеми алгоритмів, перевіряти їх правильність на контрольному прикладі, програмувати та налагоджувати програми в середовищі Borland C++, програмувати задачі обробки соціально-економічної інформації, реалізувати комплексні виробничі ситуації пов’язані з проектуванням, програмуванням та документуванням програмних комплексів.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ Таблиця 2.1. Тематичний план науки "Алгоритмізація та програмування "
3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ Розділ 1. Основи алгоритмізації Тема 1. Основи алгоритмізації Поняття алгоритму, його визначення, основні властивості, перетворення та еквівалентність алгоритмів, алгоритмічна розв'язність проблем. Тема 2. Форми та засоби представлення алгоритмів Словесна, словесно-формульна форма, граф-схеми, блок-схеми, HIPO-схеми, операторні схеми, таблиці рішень. Тема 3. Алгоритмічні системи Визначення алгоритмічної системи та її складових. Класифікація алгоритмічних систем: рекурсивні функції, алгоритми Маркова, машини Поста і Т’юрінга, абстрактні автомати, формальні граматики. Побудова алгоритмів у цих системах, форми їх представлення та доцільний вибір алгоритмічної системи для розв'язання задач певного класу. Алгоритмічні основи ЕОМ. Тема 4. Класифікація задач і процесів обробки інформації Науково-технічні задачі, задачі обробки спискових структур, інформаційно-пошукові задачі, задачі моделювання та ділові ігри, економічні задачі, задачі розробки і підтримки діалогового режиму. Тема 5. Типи алгоритмічних процесів Лінійні процеси, розгалужені процеси (прості та складні), циклічні процеси (з лічильником, ітераційні та складні ). Тема 6. Алгоритми обробки соціально-економічної інформації Особливості соціально-економічної інформації та операцій її обробки. Створення та контроль наборів даних, коригування та сортування наборів даних, розрахунки підсумків на основі окремого запису, розрахунки підсумків на основі всіх записів, розрахунки проміжних підсумків на основі частини записів, обробка запитів з використанням довідників, розрахунки підсумків на основі багатьох запитів з використанням декількох вхідних файлів. Тема 7. Визначення та короткий огляд мов програмування Визначення та особливості мови програмування, вимоги до мов програмування, класифікація мов програмування та напрямки їх розвитку, питання стандартизації мов програмування та мобільності програмних продуктів, програмні інтерфейси та інструментальні засоби розробки програмних продуктів. Тема 8. Технологія програмування Зв'язок технології програмування з вимогами до програмних продуктів, прогресивні технології програмування, поняття життєвого циклу програмного продукту, проектування програми, створення програмного тексту, налагодження програми, інтерактивні методи розробки програм, супроводження програм.
Розділ 2. Технологія програмування мовою С++ Тема 9. Вступ до програмування мовою С++ Поняття алгоритмічної мови, її особливості реалізації в різних інструментальних системах програмування. Технологія обробки програм (характеристики етапів трансляції, редагування, завантаження та виконання). Засоби та технологія налагодження та тестування програм. Iсторія виникнення, можливості, особливості та призначення мови С++. Особливості реалізації мови на персональних ЕОМ. Склад пакета Вorland C++, особливості інсталяції пакета та реалізації інтегрованого середовища. Технологія обробки програм у середовищі Borland C++. Тема 10. Типи даних Константи та елементарні змінні. Подання цілочисельних та дійсних констант у тексті програми та в оперативному запам'ятовуючому пристрої ЕОМ (ОПЗ). Подання символьних та рядкових констант у тексті програми та в ОЗП. Техніка роботи з арифметичними та символьними змінними. Дані типу "вказівник". Булевий тип даних. Типізовані константи, тимчасові змінні. Розмірі зберігання та діапазон значень основних типів даних. Тема 11. Вирази та перетворення типів даних. Стандартні функції Типи виразів та операцій. Арифметичні вирази. Порозрядні логічні операції. Операції зсуву. Вирази відношення. Логічні вирази. Операції з вказівниками. Пріоритети операцій у виразах (арифметичні, типу поpівняння, логічні, порозрядні логічні, зсуву). Порядок перетворення типів даних, операція приведення типу. Склад стандартних функцій мови С++ та їх характеристика. Особливості використання стандартних функцій у програмах. Тема 12. Засоби програмування лінійних та розгалужених процесів Особливості реалізації введення та виведення даних в програмах. Стандартні функції потокозорієнтованого введення-виведення, формат та умови їх використання. Формат та особливості використання оператору зведення для різних типів даних. Формат та особливості використання умовного оператору. Умовна операція. Формат оператору множинного вибору, особливості його використання. Формат оператору переходу. Складний та порожній оператор. Директиви препроцесора, їх використання у програмах. Зумовлені макроси. Тема 13. Форматоване введення-виведення С++ Операція помістить в потік і операція взяти з потоку. Форматоване введення-виведення. Прапори форматування. Функції with(), precision(), fill(). Маніпулятори введення-виведення. Тема 14. Масиви даних Поняття масиву та його визначення в тексті програми для різних типів даних. Обробка даних в масивах. Використання даних типу "вказівник" в процесі роботи з масивом. Тема 15. Засоби програмування циклічних процесів Оператор циклу та його призначення в програмуванні. Формат оператора циклу для реалізації циклічних процесів з певною кількістю повторень. Формат оператора циклу для реалізації ітераційних циклічних процесів. Реалізація вкладених циклічних конструкцій. Використання операторів break i continue в операторах циклу. Тема 16. Класи пам'яті та їх використання в модульному програмуванні Класи пам'яті та межі дії імен змінних. Особливості роботи з автоматичними, зовнішніми, статичними та регістровими змінними. Поняття модуля (функції). Види інформаційного зв'язку модулів у процесі виконання програми. Стандартні функції розподілу пам'яті. Тема 17. Організація функцій в програмах і реалізація звернень до них Технології програмування. Типи модульних програм. Організація зовнішніх функцій в програмах та реалізація звернення до них з використанням автоматичних змінних на базі аргументів і параметрів. Використання даних типу "вказівник" під час передачі аргументів. Організація зовнішніх функцій в програмах та реалізація звернення до них з використанням зовнішніх змінних. Технологія обробки багатомодульних програм. Тема 18. Структура та об'єднання даних Поняття структури, масиву структур та їх визначення у тексті програми. Шаблон структури, структурна змінна. Ініціалізація структур. Зовнішній та внутрішній шаблон. Обробка даних в структурах. Використання даних типу "вказівник" при роботі з структурами. Характеристика сумішей даних та даних, визначених переліком, їх визначення в програмах та мета використання. Вкладені структурі. Звернення до елементів структури та масивів структур. Тема 19. Техніка обробки файлів даних з використання засобів потокозорієнтованого введення-виведення Особливості організації файлів даних у середовище операційної системи MS DOS і Windows. Поняття системного файлу та файлу користувача. Рівні організації введення-виведення в програмах. Загальна характеристика потокозорієнтованого введення-виведення. Особливості роботи з файлами користувача при використанні стандартних функцій потокозорієнтованого введення-виведення. Склад функцій форматованого та неформатованого введення-виведення, позиціювання та перевірки кінця файлу. Програмування задач обробки файлів: створення файлу, коригування та пошук даних, розрахунки підсумків різних ступенів тощо. Тема 20. Техніка обробки файлів даних з використанням засобів низькорівневого введення-виведення Загальна характеристика низькорівневого введення-виведення даних. Особливості роботи з файлами користувача. Склад стандартних функцій введення-виведення, позиціювання та перевірки кінця файлу. Особливості програмування задач створення та коригування файлів, проведення розрахунків з даними в файлах.
Тема 21. Файлове введення-виведення С++ Потоки введення-виведення С++. Відкриття та закриття файлів. Визначення кінця файла. Форматоване введення-виведення. Введення-виведення, що не форматується. Довільний доступ. Контроль стану введення-виведення. Створення файла даних з контролюванням даних, що вводяться. Обробка файла даних з використанням засобів об’єктно-орієнтованої системи введення-виведення, обробка запиту. Програмування задач обробки файлів: розрахунки підсумків на основі окремого запису, розрахунки підсумків на основі всіх записів, розрахунки проміжних підсумків на основі частини записів, обробка запитів з використанням довідників, розрахунки підсумків на основі багатьох запитів з використанням декількох вхідних файлів. Коригування записів файла. Тема 22. Моделі пам'яті та їх використання. Організація та адресація пам'яті, структура об'єктної програми. Характеристика стандартних моделей пам'яті. Розмірність вказівників у стандартних моделях. Модифікація вказників. Можливості перетворення вказівників при роботі з функціями користувача. Особливості обробки великих масивів даних. Тема 23. Техніка організації інтерфейсу з користувачем Поняття інтерфейсу з користувачем, вікон та ієрархічних меню. Типи графічних засобів Borland C++ для організації інтерфейсу з користувачем: графіка в текстовому та графічному режимах, BGI-графіка. Види стандартних пакетів, які розширюють можливості Borland C++, та технологія їх використання. Тема 24. Техніка пpогpамування в текстовому pежимі Поняття відеостоpінки та поточної відеостоpінки. Типи дисплейних адаптеpів. Хаpактеpистики дисплея: максимальна кількість знаків у pядку, кількість pядків, можливість подання гpафічної інфоpмації, кількість стоpінок, pозміp шpифту. Текстові відеоpежими та їх хаpактеpистика. Роздільна здатність екpана. Тип зобpаження. Поняття тексела. Байт атpибутів монохpомного та кольоpового pежимів. Кольоpи символу. Загальна хаpактеpистика функції текстового pежиму. Функція кеpування pежимом pоботи дисплея. Система кооpдинат. Поняття вікна. Функція опису вікна. Опеpації з вікнами. Запис і читання тексту. Функції пеpеміщення куpсоpу та маніпулювання з текстом. Функції збеpігання та відновлювання тексту. Функції кеpування атpибутами. Кольоpи ноpмальної яскpавості. Функції опиту стану. Введення інфоpмації з клавіатуpи засобами BIOS. Скен-код. ASCII-код. Викоpистання функцій текстового pежиму для створення меню. Тема 25. Техніка організації інтерфейсу з користувачем засобами бібліотеки ObjectWindows Загальна характеристика бібліотеки класів ObjectWindows та технологія її використання в середовищі. Склад функцій бібліотеки для реалізації віконного інтерфейсу та поpядок їх викоpистання. Техніка визначення вікон та проведення операцій з ними. Техніка організації введення-виведення даних при використанні вікон. Техніка організації активних вікон вводу даних і коpигування введених значень. Організація ієрархічних меню. Eкpанні функції. Функції клавіатуpи.
4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 4.1.1. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Тема 5. Типи алгоритмічних процесів і принципи їх побудови Заняття 1. Лінійні та розгалужені алгоритмічні процеси. Прості циклічні алгоритмічні процеси.
3. Принцип організації простих і складних розгалужених процесів. 4. Принцип розробки контрольного прикладу для розгалужених алгоритмів. Отримання навичок розробки лінійних і розгалужених алгоритмів. 5. Задачі обробки інформації, що використовують циклічні алгоритми. 6. Типи циклічних процесів. 7. Принцип організації простих циклічних процесів. 8. Поняття циклічної змінної. 9. Принцип розробки контрольного прикладу для циклічних алгоритмів. Отримання навичок розробки простих циклічних алгоритмів. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту. Заняття 2. Алгоритмізація обробки двовимірних масивів. Ітераційні циклічні процеси. 1. Поняття багатовимірного масиву. 2. Розміщення у пам'яті ЕОМ. 3. Використання двовимірних масивів. 4. Організація складних циклічних процесів. 5. Розв'язання задач за допомогою наближених методів. 6. Як використовується розклад функції в ряд для обчислення її значень? 7. Розв'язання трансцендентних та алгебраїчних рівнянь високих степенів за допомогою методу хорд. 8. Визначення значень функцій за допомогою ітераційних методів. Отримання навичок розробки ітераційних циклічних алгоритмів. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту. Тема 6. Алгоритми обробки соціально-економічної інформації Заняття 3.Створення та ведення наборів даних. Розрахунки підсумків на основі окремих записів або всіх записів файлу 1. Організація набори даних. 2. Організація процесу роботи з наборами даних файлової структури. 3. Дії системи за командами відкрити та закрити файл. 4. Синтаксичний контроль даних та програми. 5. Коригування та контроль файлу. Отримання навичок розробки алгоритмів створення файлів. 6. Підготовчі операції необхідні перед входом до циклу обробки файлу 7. Аналіз вихідного документу. Отримання навичок розробки алгоритмів обробки окремих записів файлу. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту. Заняття 4. Розрахунки підсумків на основі частини записів.Сумісне використовування декількох файлів 1. Виділення окремих частин файлів 2. Особливості підготовчих операцій в алгоритмах обробки файлів розбивкою їх на окремі частини. 3. Організація виводу записів проміжних результатів. Отримання навичок розробки алгоритмів обробки частини записів файлу. 4. Особливості використання декількох файлів. 5. Відкриття декількох файлів для сумісної обробки. Отримання навичок розробки алгоритмів сумісного використання декількох файлів. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту. Тема 8. Технологія програмування Заняття 5. Загальна технологія розробки програмних продуктів Питання для перевірки знань: 1. Що таке технологія програмування? 2. Що таке постановка задач? 3. Які особливості етапу проектування? 4. Як вибрати мову програмування, для розв'язання конкретної задачі? 5. Що таке тестування програми? 6. Як розроблюються тести? 7. Що таке налагодження програм? 8. Що таке супроводження програми? 9. Які є джерела виникнення помилок? 10. Як виправити помилки? 11. Яку роль відіграє аналіз результатів? 12. Що таке інтерактивний режим роботи? 13. Що таке структурування програми? 14. Яким вимогам відповідає модуль структурованої програми? 15. Які засоби автоматизації технологічного процесу програмування ви знаєте? 16. Що таке синтаксичний контроль програми, коли він здійснюється, що означають його результати? Тема 11. Вирази та перетворення типів даних. Стандартні функції Заняття 6. Отримання навичок відтворювання виразів на базі різних типів даних, операцій та стандартних функцій. Отримання навичок розробки елементарних програм. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програми; здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 12. Засоби програмування лінійних та розгалужених процесів Заняття 7. Отримання навичок розробки програм, реалізуючих лінійні та розгалужені процесі . Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програми; здатність застосувати знання на практиці; розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 14 Засоби програмування циклічних процесів Заняття 8. Отримання навичок розробки пpогpам, реалізуючих циклічні пpоцесі, ітераційні цикли та вкладені циклічні структури. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програми; здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 15. Масиви даних Заняття 9. Отримання навичок розробки пpогpам, реалізуючих обробку масивів даних, використання вказівників у процесі обробки масивів. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програми; здатність застосувати знання на практиці; розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 16. Класи пам’яти та їх використання в модульному програмуванні Заняття 10. Отримання навичок розробки багатомодульних програм при роботі з автоматичними, статичних, регістровими, зовнішніми змінними. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту; здатність застосувати знання на практиці; розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 17. Організація функцій в програмах і реалізація звернень до них Заняття 11. Отримання навичок розробки рекурсивних функцій, вбудованих та перевантажених функцій. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту; здатність застосувати знання на практиці; розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 21. Файлове введення-виведення С++ Заняття 12. Отримання навичок розробки програм створення файлу, коригування та пошуку даних у файлі з застосуванням засобів об'єктно-орієнтованої системи введення-виведення. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту; здатність застосувати знання на практиці. розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Заняття 13. Отримання навичок розробки програм проведення розрахункових операцій на базі засобів із застосуванням засобів об'єктно-орієнтованої системи введення-виведення. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту; здатність застосувати знання на практиці; розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. 4.1.2. ПЛАНИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ Тема 9. Вступ до програмування мовою С++ 9.1. Отримання навичок використання екранного редактора інтегрованої системи BC++, обробки підготовлених викладачем програм та їх налагодження за допомогою команд інтегрованої системи. Тема 12. Засоби програмування лінійних та розгалужених процесів 12.1 Отримання навичок програмування та налагодження програм, реалізуючих лінійні та розгалужені процесі. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 14. Масиви даних 14.1. Отримання навичок програмування та налагодження програм, реалізуючих цикли з певною кількістю повторень. Використання вказівників у процесі обробки масивів. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 15. Засоби програмування циклічних процесів 15.2. Отримання навичок програмування та налагодження програм, реалізуючих ітераційні цикли та вкладених циклічних структур. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 17. Організація функцій в програмах і реалізація звернень до них 17.1. Отримання навичок програмування та налагодження багатомодульних програм при роботі з автоматичними, зовнішніми змінними та вказівниками. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 19. Файлове введення-виведення С++ 19.1. Отримання навичок програмування та налагодження програм створення та коригування файлів із застосуванням засобів об'єктно-орієнтованої системи введення-виведення . 19.2. Отримання навичок програмування та налагодження програм пошуку даних в файлах, розрахунку підсумків різних ступенів із застосуванням засобів об'єктно-орієнтованої системи введення-виведення. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. 4.2. ПЛАНИ КОНТАКНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Тема 5. Типи алгоритмічних процесів і принципи їх побудови Заняття 1. Лінійні та розгалужені алгоритмічні процеси. Прості циклічні алгоритмічні процеси.
3. Принцип організації простих і складних розгалужених процесів. 4. Принцип розробки контрольного прикладу для розгалужених алгоритмів. Отримання навичок розробки лінійних і розгалужених алгоритмів. 5. Задачі обробки інформації, що використовують циклічні алгоритми. 6. Типи циклічних процесів. 7. Принцип організації простих циклічних процесів. 8. Поняття циклічної змінної. 9. Принцип розробки контрольного прикладу для циклічних алгоритмів. Отримання навичок розробки простих циклічних алгоритмів. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту. Заняття 2. Алгоритмізація обробки двовимірних масивів. Ітераційні циклічні процеси. 1. Поняття багатовимірного масиву. 2. Розміщення у пам'яті ЕОМ. 3. Використання двовимірних масивів. 4. Організація складних циклічних процесів. 5. Розв'язання задач за допомогою наближених методів. 6. Як використовується розклад функції в ряд для обчислення її значень? 7. Розв'язання трансцендентних та алгебраїчних рівнянь високих степенів за допомогою методу хорд. 8. Визначення значень функцій за допомогою ітераційних методів. Отримання навичок розробки ітераційних циклічних алгоритмів. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту. Тема 6. Алгоритми обробки соціально-економічної інформації Заняття 3.Створення та ведення наборів даних. Розрахунки підсумків на основі окремих записів або всіх записів файлу 1. Організація набори даних. 2. Організація процесу роботи з наборами даних файлової структури. 3. Дії системи за командами відкрити та закрити файл. 4. Синтаксичний контроль даних та програми. 5. Коригування та контроль файлу. Отримання навичок розробки алгоритмів створення файлів. 6. Підготовчі операції необхідні перед входом до циклу обробки файлу 7. Аналіз вихідного документу. Отримання навичок розробки алгоритмів обробки окремих записів файлу. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту. Заняття 4. Розрахунки підсумків на основі частини записів.Сумісне використовування декількох файлів 1. Виділення окремих частин файлів 2. Особливості підготовчих операцій в алгоритмах обробки файлів розбивкою їх на окремі частини. 3. Організація виводу записів проміжних результатів. Отримання навичок розробки алгоритмів обробки частини записів файлу. 4. Особливості використання декількох файлів. 5. Відкриття декількох файлів для сумісної обробки. Отримання навичок розробки алгоритмів сумісного використання декількох файлів. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту. Тема 11. Вирази та перетворення типів даних. Стандартні функції Заняття 6. Отримання навичок відтворювання виразів на базі різних типів даних, операцій та стандартних функцій. Отримання навичок розробки елементарних програм. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програми; здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 12. Засоби програмування лінійних та розгалужених процесів Заняття 7. Отримання навичок розробки програм, реалізуючих лінійні та розгалужені процесі . Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програми; здатність застосувати знання на практиці; розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 14 Засоби програмування циклічних процесів Заняття 8. Отримання навичок розробки пpогpам, реалізуючих циклічні пpоцесі, ітераційні цикли та вкладені циклічні структури. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програми; здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 15. Масиви даних Заняття 9. Отримання навичок розробки пpогpам, реалізуючих обробку масивів даних, використання вказівників у процесі обробки масивів. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програми; здатність застосувати знання на практиці; розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 16. Класи пам’яти та їх використання в модульному програмуванні Заняття 10. Отримання навичок розробки багатомодульних програм при роботі з автоматичними, статичних, регістровими, зовнішніми змінними. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту; здатність застосувати знання на практиці; розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 17. Організація функцій в програмах і реалізація звернень до них Заняття 11. Отримання навичок розробки рекурсивних функцій, вбудованих та перевантажених функцій. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту; здатність застосувати знання на практиці; розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 21. Файлове введення-виведення С++ Заняття 12. Отримання навичок розробки програм створення файлу, коригування та пошуку даних у файлі з застосуванням засобів об'єктно-орієнтованої системи введення-виведення. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту; здатність застосувати знання на практиці. розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Заняття 13. Отримання навичок розробки програм проведення розрахункових операцій на базі засобів із застосуванням засобів об'єктно-орієнтованої системи введення-виведення. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність до аналізу і синтезу; здатність розробляти й аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач; здатність вибирати алгоритми з метою ефективної реалізації програмного продукту; здатність застосувати знання на практиці; розробляти вимоги і специфікації програмного забезпечення; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. 4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД Тема 12. Засоби програмування лінійних та розгалужених процесів 12.1 Отримання навичок програмування та налагодження програм, реалізуючих лінійні та розгалужені процесі. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 14. Масиви даних 14.1. Отримання навичок програмування та налагодження програм, реалізуючих цикли з певною кількістю повторень. Використання вказівників у процесі обробки масивів. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 15. Засоби програмування циклічних процесів 15.2. Отримання навичок програмування та налагодження програм, реалізуючих ітераційні цикли та вкладених циклічних структур. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 17. Організація функцій в програмах і реалізація звернень до них 17.1. Отримання навичок програмування та налагодження багатомодульних програм при роботі з автоматичними, зовнішніми змінними та вказівниками. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Тема 19. Файлове введення-виведення С++ 19.1. Отримання навичок програмування та налагодження програм створення та коригування файлів із застосуванням засобів об'єктно-орієнтованої системи введення-виведення . 19.2. Отримання навичок програмування та налагодження програм пошуку даних в файлах, розрахунку підсумків різних ступенів із застосуванням засобів об'єктно-орієнтованої системи введення-виведення. Заняття спрямоване на формування таких компетентностей: здатність застосувати знання на практиці; програмувати та налагоджувати програмні модулі з використанням інструментальних засобів C++ ; розробляти на основі діючих стандартів програмну документацію на програмну систему або її фрагмент. Для самостійного вивчення матеріалу програмою передбачено виконання завдань, обсяг і зміст яких охоплює основні питання усіх тем. По кожній темі студент зобов’язаний виконати всі завдання теми, скласти звіт, надіслати його викладачу електронною поштою в терміни зазначені на установчої сесії. Захист виконаних індивідуальних завдань здійснюється згідно графіка ”Дня заочника” в межсесійний період на персональному комп’ютері. Індивідуальна робота виконується згідно "Методичних вказівок для самостійної роботи з вивчення науки "Алгоритмізація та програмування"". 5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів: навчальним посібником, навчально-методичним посібником для самостійного вивчення науки, методичними вказівками для самостійної роботи з вивчення науки. Для самостійного вивчення матеріалу програмою передбачено виконання завдань, обсяг і зміст яких охоплює основні питання усіх тем. По кожній темі студент зобов’язаний виконати всі завдання теми, скласти звіт і захистити його на персональному комп’ютері. Самостійна робота виконується згідно "Методичних вказівок для самостійної роботи з вивчення науки "Алгоритмізація та програмування"". Методичні вказівки до вивчення науки "Алгоритмізація та програмування" розміщені на FTP-сервері університету в папці кафедри інформаційного менеджменту. Самостійна робота студента полягає в опануванні теоретичного матеріалу курсу, розв'язанні задач засобами мов програмування, проектуванні, алгоритмізації та налагодженні фрагментів програмного забезпечення інформаційних систем. Карта самостійної роботи студентів є основою організації СРС з науки "Алгоритмізація та програмування" і відображає перелік конкретних форм самостійної роботи, які необхідно виконати студенту протягом семестру, планові терміни їх виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. На самостійне вивчення винесено такі питання: Тема 1. Основи алгоритмізації
Тема 2. Форми та засоби представлення алгоритмів
Тема 3.Алгоритмічні системи
Тема 7. Визначення та короткий огляд мов програмування
Тема 9. Вступ до програмування мовою С++ 1. Організація інтегрованого середовища мови С++ на персональних ЕОМ. 2. Склад пакета Вorland C++, особливості інсталяції пакета та реалізації інтегрованого середовища. Тема 10. Типи даних 1.Типізовані константи, тимчасові змінні. 2. Розмірі зберігання та діапазон значень основних типів даних. Тема 11. Вирази та перетворення типів даних. Стандартні функції 1. Порозрядні логічні операції. 2. Операції зсуву. Вирази відношення. 3. Склад стандартних функцій мови С++ та їх характеристика. Особливості використання стандартних функцій у програмах. Тема 12. Засоби програмування лінійних та розгалужених процесів 1. Директиви препроцесора, їх використання у програмах. 2. Зумовлені макроси. Тема 13. Форматоване введення-виведення С++ 1. Прапори форматування. 2. Маніпулятори введення-виведення. Тема 14. Масиви даних 1. Масиви вказівників. 2. Використання даних типу "вказівник" в процесі роботи з масивом. Тема 16. Класи пам'яті та їх використання в модульному програмуванні 1. Динамічний розподіл пам'яті. Тема 17. Організація функцій в програмах і реалізація звернень до них 1. Технологія створення багатомодульних програм. Тема 18. Структура та об'єднання даних 1. Використання структур у функціях. Тема 19. Техніка обробки файлів даних з використання засобів потокозорієнтованого введення-виведення 1. Загальна характеристика передавання файлів потоку. Потоки і файли. 2. Видалення і перейменування файлів. 3. Стандартні потоки введення-виведення. 4. Керування буферизацією. 5. Відкриття і закриття файла. 6. Склад функцій форматованого та неформатованого введення-виведення, позиціювання та перевірки кінця файлу, обробки помилок. Тема 20. Техніка обробки файлів даних з використанням засобів низькорівневого введення-виведення 1. Загальна характеристика низькорівневого введення-виведення даних. 2. Особливості роботи з файлами користувача. 3. Склад стандартних функцій введення-виведення, позиціювання та перевірки кінця файлу. Тема 21. Файлове введення-виведення С++ 1. Програмування задач обробки файлів: обробка запитів з використанням довідників. Тема 22. Моделі пам'яті та їх використання. 1. Організація та адресація пам'яті, структура об'єктної програми. Характеристика стандартних моделей пам'яті. 2. Розмірність вказівників у стандартних моделях. 3. Модифікація вказників. Можливості перетворення вказівників при роботі з функціями користувача. 4. Особливості обробки великих масивів даних. Тема 23. Техніка організації інтерфейсу з користувачем 1. Типи графічних засобів Borland C++ для організації інтерфейсу з користувачем: графіка в текстовому та графічному режимах, BGI-графіка. Тема 24. Техніка пpогpамування в текстовому pежимі 1. Загальна хаpактеpистика функції текстового pежиму. Функція кеpування pежимом pоботи дисплея. Система кооpдинат. Поняття вікна. Функція опису вікна. Опеpації з вікнами. Запис і читання тексту. Функції пеpеміщення куpсоpу та маніпулювання з текстом. 2. Функції збеpігання та відновлювання тексту. Функції кеpування атpибутами. Кольоpи ноpмальної яскpавості. Функції опиту стану. Введення інфоpмації з клавіатуpи засобами BIOS. Скен-код. ASCII-код. Викоpистання функцій текстового pежиму для створення меню. Тема 25. Техніка організації інтерфейсу з користувачем засобами бібліотеки ObjectWindows 1. Загальна характеристика бібліотеки класів ObjectWindows та технологія її використання в середовищі. 2.Техніка організації активних вікон вводу даних і коpигування введених значень. Організація ієрархічних меню. 3. Eкpанні функції. Функції клавіатуpи.
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ 6.1. Очна форма навчання 6.1.1. Карта самостійної роботи студента КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки “Алгоритмізація та програмування” для студентів спеціальності 6і03 “Комп’ютерні науки та інформаційні технології” галузі знань “Інформаційнні технології” освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
Денна форма навчання
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проектування, програмування, налагодження та документування програм. Згідно схваленого чинного "Порядку оцінювання знань" об’єктами поточного оцінювання знань студентів є: 1) виконання завдань та відповіді на практичних, лабораторних заняттях; 2) виконання завдань для самостійної роботи; 3) виконання модульних контрольних робіт. Під час контролю виконання завдань та відповідей на практичних, лабораторних заняттях оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях та при виконанні завдань на практичних заняттях; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю. На кожному практичному занятті студенти виконують тестові завдання (експрес-контроль), кожне з яких оцінюється в 3 бала, 2, 1 та 0 балів. 3 (2) бала - студент дає теоретично вірні відповіді на запитання; викладає матеріал у логічній послідовності; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформляє завдання. 2 (1) бала-студент дає теоретично вірні відповіді на запитання, але ним допущені незначні помилки у формулюванні термінів, розрахунків; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформляє завдання. 1 бал-студент дає на всі питання погано обґрунтовані, невичерпні відповіді або неправильно відповідає на окремі запитання; ним допущені грубі помилки у формулюванні термінів, розрахунків; не вкладається у відведений час. 0 балів - студент дає неправильні відповіді на запитання, допускає грубі помилки, не встигає відповісти в термін виконання контрольного завдання. Протягом семестру студенти повинні виконати чотири лабораторні роботи за темами: Тема 12. Засоби програмування лінійних та розгалужених процесів. Тема 14. Масиви даних. Тема 15. Засоби програмування циклічних процесів. Тема 21. Файлове введення-виведення С++. Під час захисту лабораторної роботи (кожної програмі з лабораторної роботи) рівень знань оцінюється у 3 , 2 , 1 , 0 балів в залежності від рівня складності. 1. 3 бала - коли студент під час захисту лабоpатоpної pоботи дає теоpетично вірні відповіді на запитання, має pозpоблені відповідні пpогpамні документи та налагоджену пpогpаму. 2. 2 бала - коли студент володіє знанням матеріалу лабоpатоpної роботи, але ним допущені незначні помилки у відповіді на запитання або у пpогpамних документах. 3. 1 бал - коли студент дає неправильні відповіді на запитання, має помилки у пpогpамній реалізації, але має налагоджену пpогpаму. 4. 0 балів - коли студент дає неправильні відповіді на запитання, припускається грубих помилок, має помилки у пpогpамній реалізації, коли студент не має налагодженої пpогpами або відповідних пpогpамних документів. Якщо лабораторна робота здана із запізненням, то максимальна кількість балів, яку може отримати студент під час захисту роботи буде зменшена. Якщо лабораторна робота не здана студентом взагалі, то за кожну нездану роботу він одержує 0 балів. Загальна оцінка за виконання завдань та відповіді на практичних, лабораторних заняттях в семестрі дорівнює 30 балів. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають самостійне опрацювання окремих питань та виконання самостійної роботи. Протягом семестру виконується одна обов’язкова самостійна робота, яка оцінюється 5 балів. Під час захисту самостійної роботи рівень знань оцінюється у 5, 3, 2, 0 балів. 1. 5 балів - коли студент під час захисту самостійної pоботи дає теоpетично вірні відповіді на запитання, має pозpоблені відповідні пpогpамні документи та налагоджену пpогpаму. 2. 3 бала - коли студент володіє знанням матеріалу самостійної роботи, але ним допущені незначні помилки у відповіді на запитання або у пpогpамних документах. 3. 2 бала - коли студент дає неправильні відповіді на запитання, має помилки у пpогpамній реалізації, але має налагоджену пpогpаму. 4. 0 балів - коли студент дає неправильні відповіді на запитання, припускається грубих помилок, має помилки у пpогpамній реалізації, коли студент не має налагодженої пpогpами або відповідних пpогpамних документів. Якщо самостійна робота здана із запізненням, то максимальна кількість балів, яку може отримати студент під час захисту роботи буде зменшена. Вибіркове завдання студент може вибрати на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів. До них належать написання реферату за заданою тематикою. Тематика рефератів доводиться до студентів на початку кожного семестру и оновлюється кожен навчальний рік. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають: теоретичні знання та практичні навички, які набули студенти після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Протягом семеструпроводиться дві модульні контрольні роботи для визначення рівня засвоєння знань студентами (на 6-ту та 14-му тижню), після завершення лекційних, практичних і лабораторних занять, які відносяться до цього модуля. Модульні контрольні роботи містять теоретичні питання і задачі на програмування. Контрольні завдання складені з урахуванням вимоги однакової складності для всіх студентів. Перша модульна контрольна робота містить 10 завдань. Максимальна загальна сума за кожну модульну контрольну роботу складає 5 балів. Першамодульна контрольна робота охоплює теми з 9-12, друга охоплює теми з 13-15. Модульні контрольні завдання містять 8 теоретично-практичні завдання та дві задачі на програмування розгалужених процесів та циклічних процесів. Максимальна загальна сума балів - 5. Модульна контрольна робота оцінюється таким чином: 5 балів - студент дає теоретично вірні відповіді на запитання; викладає матеріал у логічній послідовності; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформляє завдання. 4 бала-студент дає теоретично вірні відповіді на запитання, але ним допущені незначні помилки у формулюванні термінів, розрахунків; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформляє завдання. 3 бала-студент дає на всі питання погано обґрунтовані, невичерпні відповіді або неправильно відповідає на окремі запитання; ним допущені грубі помилки у формулюванні термінів, розрахунків; не вкладається у відведений час. 0 балів - студент дає неправильні відповіді на запитання, допускає грубі помилки, не встигає відповісти в термін виконання контрольного завдання. Підсумковий бал за результатами поточної успішності складається із суми балів, які студент отримав на протязі семестру за виконання завдань та відповіді на практичних, лабораторних заняттях, виконання завдань для самостійної роботи (обов’язкових і вибіркових), виконанням модульних контрольних робіт. Підсумковий бал за результатами поточної успішності складається із суми балів, які студент отримав на протязі семестру за виконання завдань та відповіді на практичних та лабораторних заняттях, виконання завдань для самостійної роботи, виконанням модульних контрольних робіт. Поточна успішність в семестрі оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів. В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього заняття. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачем в журналах академічних груп. Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточної успішності та іспиту. Відповідно до навчального плану семестровий контроль проводиться в першому семестрі - у формі письмового іспиту. Іспит проводиться в письмовій формі за потоковою системою у відповідності з “Положенням про проведення підсумкового контролю знань студентів з застосуванням потокової системи проведення іспитів”. Екзаменаційний білет містить 5 завдань. Кожний студент отримує білет, що містить запитання, побудовані у формі задач на програмування та питань, що охоплюють вузлові питання курсу. В екзаменаційні білети крім теоретичних питань, включаються типові задачі. Кожна відповідь на питання оцінюється за шкалою 10, 8, 6, 0 балів. На іспит відводиться 3 астрономічні години. Максимальна загальна сума становить 50 балів. 10 балів - студент дає теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання матеріалу підручників, посібників, викладає матеріал у логічній послідовності; проводить узагальнення та висновки; вкладається у відведений час. 8 балів-студент дає теоретично вірні відповіді на запитання, але ним допущені незначні помилки у формулюванні термінів, розрахунків; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформляє завдання. 6 балів-студент дає на всі питання погано обґрунтовані, невичерпні відповіді або неправильно відповідає на окремі запитання; ним допущені грубі помилки у формулюванні термінів, розрахунків; не вкладається у відведений час. 0 балів - студент дає неправильні відповіді на запитання, допускає грубі помилки, не встигає відповісти в термін виконання контрольного завдання. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів. У разі, якщо студент за відповіді набрав менше ніж 30 балів (до 60%), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів), а набрані за іспит бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці. В цьому випадку загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність. Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за поточну успішність (в підсумковий оцінці враховується середній бал за результати поточної успішності в двох семестрах) та за виконання завдань, що виносяться на іспит, за умови, що студент набрав 30 балів і вище. Підсумкова оцінка не повинна перевищувати 100 балів. Відповідність 100-бальної оцінки традиційної 4-бальної оцінки та оцінки за шкалою ECTS така: 90 - 100 балів - “відмінно” - A; 80 - 89 балів - “добре” - B; 70 - 79 балів - “добре” - C; 66 - 69 балів - “задовільно” -D ; 60 - 65 балів - “задовільно” - E; 21 - 59 балів - “незадовільно з можливістю повторного складання” - FX; 0 -20 балів - “незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни” - F. 6.2. Заочна форма навчання 6.2.1. Карта самостійної роботи студента КАРТИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки “Алгоритмізація та програмування” для студентів спеціальності 6і03“Комп’ютерні науки та інформаційні технології” галузі знань “Інформаційні технології” освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
Заочна форма навчання
Довідкова інформація:
8.2.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни Об'єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є індивідуальні завдання, які видаються під час установчої сесії контактних занять, які виконуються в міжсесійний період (25 балів), тестовий контроль знань і виконання практичних завдань, які виконуються під час контактних занять (25 балів). Студенти повинні виконати в семестрі дві лабораторні роботи за темами: у першому семестрі: Лабораторна робота 1: Тема 14. Масиви даних. Тема 15. Засоби програмування циклічних процесів (5 балів). Лабораторна робота 2: Тема 14. Структура та об’єднання даних. Тема 15. Файлове введення С++ (5 балів). Під час захисту лабораторної роботи (кожної програмі з лабораторної роботи) рівень знань оцінюється у 5, 4, 3, 0 балів. 1. 5 балів - коли студент під час захисту лабоpатоpної pоботи дає теоретично вірні відповіді на запитання, має pозpоблені відповідні пpогpамні документи та налагоджену пpогpаму. 2. 4 бала - коли студент володіє знанням матеріалу лабоpатоpної роботи, але ним допущені незначні помилки у відповіді на запитання або у пpогpамних документах. 3. 3 бала - коли студент дає неправильні відповіді на запитання, має помилки у пpогpамній реалізації, але має налагоджену пpогpаму. 4. 0 балів - коли студент дає неправильні відповіді на запитання, припускається грубих помилок, має помилки у пpогpамній реалізації, коли студент не має налагодженої пpогpами або відповідних пpогpамних документів. у другому семестрі: Тема 17. Організація функцій в програмах і реалізація звернень до них (5 балів). Тема 21. Файлове введення-виведення С++ - (5 балів). Під час захисту лабораторної роботи рівень знань оцінюється у 5, 4, 3, 0 балів. 1. 5 балів - коли студент під час захисту лабораторної роботи дає теоретично вірні відповіді на запитання, має розроблені відповідні програмні документи та налагоджену програму. 2. 4 бала - коли студент володіє знанням матеріалу лабораторної роботи, але ним допущені незначні помилки у відповіді на запитання або у програмних документах. 3. 3 бала - коли студент дає неправильні відповіді на запитання, має помилки у пpогpамній реалізації, але має налагоджену пpогpаму. 4. 0 балів - коли студент дає неправильні відповіді на запитання, має помилки у програмній реалізації, але має налагоджену програму; або коли студент не має налагодженої програми або відповідних програмних документів. Самостійно виконані лабораторні роботи перевіряються та оцінюються викладачем у співбесіді зі студентом під час захисту ним своєї роботи. При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягає самостійне опрацювання окремих питань та виконання самостійної роботи. Протягом семестру виконується одна обов’язкова самостійна робота, яка оцінюється 3 бала у першому семестрі . Індивідуальні завдання виконується згідно "Методичних вказівок для самостійної роботи з вивчення науки", видаються безпосередньо студентам під час установчої сесії. Студент може отримати індивідуальні завдання по закінченню сесії електронною поштою. Вибіркове завдання студент може вибрати на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів. Написання аудиторної контрольної роботи проводиться в сесійний період згідно з розкладом. Контрольна робота містять теоретичні питання і задачі на програмування. Контрольні завдання складені з урахуванням вимоги однакової складності для всіх студентів. Перша контрольна робота містить 10 завдань. Максимальна загальна сума за модульну контрольну роботу складає 5 балів. Аудиторна модульна контрольна робота охоплює теми з 9 -17. Контрольні завдання містять 8 теоретично-практичні завдання та дві задачі на програмування розгалужених процесів та циклічних. Загальна сума балів - 5. Індивідуальні завдання виконується згідно "Методичних вказівок для самостійної роботи з вивчення науки "Алгоритмізація та програмування", видаються безпосередньо студентам під час установчої сесії і на контактних заняттях електронною поштою. Вибіркове завдання студент може вибрати на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів. До них належать написання реферату за заданою тематикою. Тематика рефератів доводиться до студентів на установчої сесії і оновлюється кожен навчальний рік. Кожне з цих завдань оцінюється з 5 балів. Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю складається із суми балів, які студент отримав за індивідуальні завдання та аудиторну контрольну роботу, самостійну роботу. Поточна успішність оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів. В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх в сесійний період до складання іспиту. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачем в журналах академічних груп та електронному журналі обліку роботи академічних груп. Підсумкове оцінювання знань за результатами поточної успішності та іспиту Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточної успішності та іспиту. Відповідно до навчального плану семестровий контроль проводиться в другому семестрі - у формі письмового іспиту. Іспит проводиться в письмовій формі за потоковою системою у відповідності з “Положенням про проведення підсумкового контролю знань студентів з застосуванням потокової системи проведення іспитів”. Екзаменаційний білет містить 5 завдань. Кожний студент отримує білет, що містить запитання, побудовані у формі задач на програмування та питань, що охоплюють вузлові питання курсу. В екзаменаційні білети крім теоретичних питань, включаються типові задачі. Кожна відповідь на питання оцінюється за шкалою 10, 8, 6, 0 балів. На іспит відводиться 3 астрономічні години. Максимальна загальна сума становить 50 балів. 10 балів - студент дає теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання матеріалу підручників, посібників, викладає матеріал у логічній послідовності; проводить узагальнення та висновки; вкладається у відведений час. 8 балів-студент дає теоретично вірні відповіді на запитання, але ним допущені незначні помилки у формулюванні термінів, розрахунків; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформляє завдання. 6 балів-студент дає на всі питання погано обґрунтовані, невичерпні відповіді або неправильно відповідає на окремі запитання; ним допущені грубі помилки у формулюванні термінів, розрахунків; не вкладається у відведений час. 0 балів - студент дає неправильні відповіді на запитання, допускає грубі помилки, не встигає відповісти в термін виконання контрольного завдання. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів. У разі, якщо студент за відповіді набрав менше ніж 30 балів (до 60%), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів), а набрані за іспит бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці. В цьому випадку загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність. Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за поточну успішність (в підсумковий оцінці враховується середній бал за результати поточної успішності в двох семестрах) та за виконання завдань, що виносяться на іспит, за умови, що студент набрав 30 балів і вище. Підсумкова оцінка не повинна перевищувати 100 балів. Відповідність 100-бальної оцінки традиційної 4-бальної оцінки та оцінки за шкалою ECTS така: 90 - 100 балів - “відмінно” - A; 80 - 89 балів - “добре” - B; 70 - 79 балів - “добре” - C; 66 - 69 балів - “задовільно” -D ; 60 - 65 балів - “задовільно” - E; 21 - 59 балів - “незадовільно з можливістю повторного складання” - FX; 0 -20 балів - “незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни” - F. 6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ 1. На магнітному диску підготовлений файл даних, який міститеме таку інформацію: код факультету, код спеціальності, курс, група, код дисципліни, пpізвище студента, номер залікової книжки, оцінка. Обчислити за кожним факультетом сеpедній бал, питому вагу "5", "4", "3" і "2". Здобуті відомості вивести на екран у такій фоpмі:
3. На магнітному диску підготовлений файл даних який міститиме таку інформацію: код факультету, код спеціальності, курс, група, код дисципліни, прізвище студента, номер залікової книжки, оцінка. Написати програму вилучення записів з файлу. 4. Написати програму формування нового файла, записи якого містять: код факультету, код спеціальності, курс, група, код дисципліни, прізвище студента, номер залікової книжки, оцінка. 5. На магнітному диску підготовлений файл даних, який міститиме таку інформацію: код факультету, код спеціальності, курс, група, код дисципліни, прізвище студента, номер залікової книжки, оцінка. Написати програму коригування записів в файлі. 6. Знайти мінімальний елемент у кожному рядку квадратної матриці А=[aij] розмірністю n на n та замінити ним відповідний елемент головної діагоналі. Змінену матрицю вивести на екран. 7. Знайти мінімальний елемент у кожному рядку квадратної матриці А=[aij] розмірністю n на n та замінити ним відповідний елемент головної діагоналі. Змінену матрицю вивести на екран. Скласти модульний комплекс з інформаційним зв'язком.
6.4. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
Зразок екзаменаційного білета для денної та заочної форми навчання 1. Оператор циклу з відомою кількістю повторень. 2. Операція помістити в потік. 3. Масив структур і його опис у тексті програми. 4. Довільний доступ до записів файлу у системи введення-виведення. 5. Знайти мінімальний елемент у кожному рядку квадратної матриці А=[aij] розмірністю n на n та замінити ним відповідний елемент головної діагоналі. Змінену матрицю вивести на екран.
7. РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ОСНОВНА І ДОДАТКОВА) Основна Л.Ф.Єжова Алгоритмізація і програмування процедур обробки інформації: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, - 152с. Щедріна О.І. Алгоритмізація та програмування процедур обробки інформації: Навч. посібник - К.: КНЕУ, 2001. - 240 с. Додаткова Алферова З.В. Теория алгоритмов.- М.: Статистика, 1973. - 164 с. Аммеpал Л. Пpинципы пpогpаммиpования в машинной гpафике.-М.: Сол Систем, 1992. - 224 c. Аммеpал Л. Пpогpаммиpование гpафики на Туpбо Си. - М.: Сол Систем, 1992. - 221 c. Белецкий Я. Энциклопедия языка Си . - М.: Миp, 1992. - 687 c. Бочков С.О., Субботин Д.H. Язык пpогpаммиpования Си для пеpсонального компьютеpа. - М.: Радио и связь, 1990 - 384 с. Бруно Бабэ. Просто и ясно о Borland C++. - М.: БИНОМ, 1995. - 400 с. Галявов И.Р. Borland C++ для себя. - М.: ДМК Пресс, 2001. - 432 с. Глушков В.М. Синтез цифровых автоматов. М.: Физматгиз, 1962. - 476 с. Глушков В.М. Теория алгоритмов. К.: Изд-во КВИРТУ. - 1961. Дейтел Х. М., Дейтел П. Дж. Как программировать на С++. - М.: ЗАО “Издательство БИНОМ”, 1998. - 1024 с. Дерк Луис. Borland C++ 5. Справочник. - М.: “Издательство БИНОМ”, 1997. - 560 с. Каpдышев С.В., Капкин А.М. Интеpфейс пpогpаммиста Туpбо-Си. - М.: Радио и связь, 1988. - 192 с. Касаткин А.И. Упpавление pесуpсами. Cпpав. пособие. - Мн.: Выш. шк., 1992.- 432 c. Касаткин А.И., Вальвачев А.H. От Turbo C к Borland C++. Cпpав. пособие. - Мн.: Выш. шк., 1992. - 240 c. Кеpниган Б., Ритчи Д. Язык пpогpаммиpования Си. - М.: Финансы и статистика, 1992 - 272 с. Киммел П. и др. Borland C++ 5. - Спб.: BHV - Санкт-Петербург, 1999. - 976 с. Павловская Т.А. С/С++. Программирование на языке высокого уровня. - СПб.: Питер, 2009. - 461 с. Подбельский В.В. Язык Си++: Учеб. пособие.- М.: Финансы и статистика, 1995.- 560с. Пол Ирэ. Объектно-ориентированное программирование с использованием С++.- К.: НИПФ “ДиаСофт Лтд.”, 1995. - 480 с. Поттс С., Монк Т.С. BORLAND C++ в примерах. - Мн.: ООО “Попурри”, 1996.-752с. Рекс Жешке. Толковый словаpь стандаpта языка Си. - Санкт - Петеpбуpг: Питеp, 1994. - 221. Сван Т. Освоение Borland C++ 4.5. Практический курс. - К.: “Диалектика”, 1996.-544с. Сван Т. Освоение Borland C++ 4.5. Энциклопедия функций. - К.: “Диалектика”, 1996. - 320 с. Сван Т. Освоение Borland C++ 5. - К.: “Диалектика”, 1996. - 576 с. Себеста Р.У. Основные концепции языков программирования. М., Спб., К.: Вильямс, 2001. - 672 с. Страуструп Б. Язык программирования С++. - СПб: “Издательство Невський Диалект”, 2012 - 1136 с. Техника пpогpаммиpования на Turbo C. - М.: ИВК-СОФТ, 1991. - 227 с. Усовеpшенствованная гpафика в Си. Методы пpогpаммиpования. - М.: ИВК-СОФТ, 1991. - ч.1, 2. Фейсон Т. Объектно-ориентированное программирование на Borland C++ 4.5. - К.: “Диалектика”, 1996. - 544 с. Шаммас Н. Основы C++ и объектно-ориентированное программирование. – К.: Диалектика, 1996. – 446 с. Шилд Г. Программирование на BORLAND C++ для профессионалов. - Мн.: ООО “Попурри”, 1998. - 800 с. Шилд Г. Полный справочник по C++. - М.: “Издательский дом «Вильямс»”, 2011. - 800 с. Шилд Г. C++ для начинающих шаг за шагом. - М.: “Издательство Эконом”, 2011. - 640 с.Borland C++. Version 4.5. Class Libraries Guide. - Scotts Valley, USA: Borland International, Inc., 1994. - 294 p. Borland C++. Version 4.5. Library Reference. - Scotts Valley, USA: Borland International, Inc., 1994. - 364 p. Borland C++. Version 4.5. Programmer’s Guide. - Scotts Valley, USA: Borland International, Inc., 1994. - 256 p.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||