4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ:

 

4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Організація занять

 

Для розгляду на практичних заняттях виносяться найважливіші теми і питання, а також конкретні ситуації, що потребують відповідних обчислень, кількісного аналізу та обґрунтування. По кожній темі рекомендується література, необхідна для вивчення певних питань і методичних положень.

Кожний студент самостійно аналізує ситуацію до занять з попередніми письмовими поетапними та підсумковими обчисленнями. На практичних заняттях перевіряються результати обчислень, їх обґрунтованість, аналізуються можливі варіанти та приймається остаточне рішення. Обговорюються теоретичні та методичні проблеми. Після цього студент вносить відповідні корективи (за необхідністю) до власного аналізу ситуації. Детальний письмовий аналіз ситуації, поетапні обчислення та обґрунтування є обов'язковими. Теми і порядок їх розгляду на практичних заняттях визначаються викладачем на поточний семестр для кожної форми навчання на основі затвердженої робочої навчальної програми.

 

Зміст семінарських (практичних) занять

 

Заняття 1. Тема: Аналітико-інструментальні засоби в сфері маркетингової  діяльності підприємства

Проводиться у формі: семінар-виконання практичних ситуаційних завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати джерела та методи збору маркетингових даних;
• вміти визначити концепцію (стратегію) аналізу маркетингових даних;
• сформувати навик обробки експертної маркетингової інформації;
• навчитися проводити аналіз стану та динаміки конкуренції в галузі згідно з моделлю М. Портера.

Питання для обговорення:

1. Первинна та вторинна маркетингова інформація.
2. Стратегія аналізу даних.
3. Підготовка даних до аналізу.

Література для підготовки до заняття [1, 15, 27, 31]

 

Виконання й обговорення практичних ситуаційних завдань щодо відповідно експертного оцінювання місткості ринку та аналізу конкуренції в галузі на основі моделі М. Портера.

 

Заняття 2. Тема: Інструментарій аналізу й оцінки ризику в обґрунтуванні господарських рішень

Проводиться у формі: семінар-виконання практичних завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знайти порядок та основні методи аналізу ризику під час прийняття господарських рішень;
• вміти користуватися традиційними кількісними показниками ступеня господарського ризику;
• набути навичку вимірювати господарський ризик в межах нечітко-множинної методології.

Питання для обговорення:

1. Процедура якісного аналізу господарського ризику.
2. Аналіз господарського ризику методами імітаційного моделювання.
3. Кількісні показники ступеня господарського ризику.
4. Вимірювання господарського ризику в межах нечітко-множинної методології

Література для підготовки до заняття [8, 9, 25, 30]

 

Виконання аналітико-розрахункових завдань щодо кількісної оцінки ступеня господарського ризику за нечіткими даними.

 

Заняття 3. Тема: Моделювання та аналіз виробничо-збутової діяльності підприємства

Проводиться у формі: семінар-виконання аналітико-розрахункових завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати елементи сучасної методології моделювання виробничо-збутової поведінки підприємства за умов невизначеності та ризику;
• вміти використовувати інструментарій раціоналізації рішень щодо ринкової поведінки підприємства та виробництва продукції з урахуванням невизначеності та ризику;
• набути навичку здійснювати економіко-математичну постановку для окремих задач щодо оптимальної ринкової поведінки підприємства та виробництва продукції в ситуації невизначеності та ризику.

Питання для обговорення:

1. Ринкова поведінка підприємства в ситуації невизначеності в цінах.
2. Раціональний вибір щодо обсягу випуску продукції за умови невизначеності у витратах.
3. Виробничі рішення підприємства у випадку “усередненої технології”.

Література для підготовки до заняття [2, 8, 13, 27, 28]

 

Виконання аналітико-розрахункових завдань щодо оптимізації ринкової поведінки підприємства й виробництва продукції з урахуванням невизначеності та ризику.

 

Заняття 4. Тема: Моделювання та аналіз виробничо-збутової діяльності підприємства

Проводиться у формі: семінар-виконання практичних завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знайти концептуальні основи теорії ігор;
• вміти користуватися апаратом стратегічних ігор в межах деяких задач економіки підприємства;
• сформувати навичку визначення оптимальних господарських рішень в ситуаціях, що припускають моделювання за допомогою теорії ігор з природою.

Питання для обговорення:

1. Теорія стратегічних ігор в обґрунтуванні господарських рішень.
2. Підтримка прийняття господарських рішень на основі методології ігор з природою.
3. Оптимізація господарських рішень за допомогою концепції позиційних ігор.

Література для підготовки до заняття [4, 6, 12]

 

Виконання аналітико-розрахункових завдань щодо оптимізації господарських рішень на основі теорії ігор.

 

Заняття 5. Тема: Аналітичні засоби управління персоналом

Проводиться у формі: семінар-виконання практичного ситуаційного завдання.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати складові системи управління персоналом підприємства;
• вміти оцінювати ефективність персоналу;
• набути навичку використовувати аналітичний інструментарій для підбору персоналу.

Питання для обговорення:

1. Аналіз та оцінка  персоналу.
2. Механізм компенсації праці персоналу.
3. Модель управління розвитком персоналу.

Література для підготовки до заняття [23, 26, 35]

 

Виконання практичних ситуаційних  завдань щодо підбору персоналу, а також оцінки ефективності персоналу.

 

Заняття 6. Тема: Інструментарій комплексної діагностики діяльності підприємства

Проводиться у формі: семінар-виконання аналітико-розрахункових завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати сучасні інструментальні засоби комплексної діагностики діяльності підприємства;
• вміти використовувати бальні та агрегатні моделі фінансово-економічної діагностики;
• набути навичку інтегральної господарської діагностики за допомогою моделі на основі нечітко-множинних описів.

Питання для обговорення:

1. Комплексна діагностика діяльності підприємства в межах традиційних підходів.
2. Комплексна фінансово-економічна діагностика з використанням бальних та агрегатних моделей.
3. Інтегральна господарська діагностика на основі нечітко-множинних описів.

Література для підготовки до заняття [16, 29, 31, 33, 34]

 

Виконання аналітико-розрахункових завдань щодо фінансово-економічної діагностики за допомогою агрегатних, бальних моделей, а також моделі на основі нечітко-множинних описів.

 

Заняття 7. Модульний контроль №1

Проводиться у формі: семінар-виконання завдань письмової модульної контрольної роботи (на модульний контроль виносяться теми 1-5)

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

1. вміти комплексно застосовувати аналітико-інструментальні засоби підтримки прийняття господарських рішень в сфері маркетингу, виробництва, аналізу ризику, управління персоналом, діагностики діяльності;
2. здобути навички комплексного застосування низки традиційних та новітніх аналітичних інструментів, що використовуються під час підготовки прийняття господарських рішень в сфері маркетингу, виробництва, аналізу ризику, управління персоналом, діагностики діяльності.

 

Заняття 8. Тема: Підготовка та оцінка прогнозної фінансової звітності підприємства

Проводиться у формі: семінар-виконання аналітично-розрахункових завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати методи фінансового прогнозування й складання прогнозної фінансової звітності;
• вміти здійснювати перспективну фінансово-економічну діагностику за даними прогнозної фінансової звітності;
• здобути навичку розрахунку фінансових коефіцієнтів за інтервальними (нечітко-множинними) даними прогнозної фінансової звітності.

 

Питання для обговорення:

1. Призначення перспективної фінансово-економічної діагностики.
2. Оцінювання фінансових коефіцієнтів за інтервальними (нечіткими) даними прогнозної бухгалтерської звітності.
3. Конструктивні характеристики інтегральної моделі перспективної фінансово-економічної діагностики діяльності підприємства за інтервальними даними.

Література для підготовки до заняття [14, 18, 22]

 

Виконання аналітико-розрахункових завдань щодо перспективної фінансово-економічної діагностики за даними прогнозної фінансової звітності.

 

Заняття 9. Тема:Моделі розширеного аналізу системи зв’язків операційної діяльності підприємства “витрати-випуск-прибуток”

Проводиться у формі: семінар-виконання аналітично-розрахункових завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати зміст, передумови та порівняльні особливості моделі “витрати-випуск-прибуток” в межах новітнього підходу;
• вміти проводити аналіз операційної діяльності підприємства в межах розширеної системи критичних режимів її здійснення;
• здобути навички розрахунку інтервальних (нечітко-множинних модифікацій) показників критичних режимів операційної діяльності.

Питання для обговорення:

1. Розширена система критичних режимів операційної діяльності.
2. Аналіз безпеки (стійкості) операційної діяльності в межах розширеної системи критичних режимів.
3. Аналіз чутливості операційної діяльності.
4. Дослідження безпеки (стійкості) операційної діяльності з урахуванням невизначеності.

Література для підготовки до заняття [7, 34, 36]

 

Виконання аналітико-розрахункових завдань щодо використання моделі “витрати-випуск-прибуток” в межах новітнього підходу, а також з урахуванням невизначеності та ризику в межах інтервальної (нечітко-множинної) методології. 

 

Заняття 10. Тема:Концепції та моделі оцінки привабливості інвестиційних проектів

Проводиться у формі: семінар-виконання аналітично-розрахункових завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати зміст, передумови та порівняльні характеристики фундаментальної теорії аналізу реальних інвестицій;
• вміти розраховувати показники оцінки ефективності інвестиційних проектів в межах фундаментального підходу;
• навчитися використовувати модель вибору найкращого інвестиційного проекту з множини альтернатив.

Питання для обговорення:

1. Сучасна парадигма інвестиційного аналізу.

2. Показники ефективності реальних інвестицій в межах класичної теорії.

3. Критерії привабливості інвестиційного проекту згідно з фундаментальним підходом.

Література для підготовки до заняття [4, 5, 10, 11, 19, 20]

 

Виконання аналітико-розрахункових завдань щодо оцінки привабливості інвестиційних проектів в межах фундаментального підходу.

 

Заняття 11. Тема: Концепції та моделі оцінки привабливості інвестиційних проектів

Проводиться у формі: семінар-виконання аналітично-розрахункових завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати інструментарій оцінки привабливості інвестиційних проектів з урахуванням невизначеності та ризику;
• вміти розраховувати показники оцінки ефективності інвестиційних проектів з урахуванням невизначеності та ризику в разі наближених (нечітких) початкових даних;
• вміти використовувати інтервальну (нечітко-множинну) модель вибору найкращого інвестиційного проекту з множини альтернатив.

Питання для обговорення:

1. Нечітке оцінювання показників ефективності інвестиційного проекту.
2. Оцінка ступеня ризику для нечітких оцінок критеріальних показників.
3. Модель вибору найкращої інвестиційної альтернативи в разі нечіткості вихідних даних.

Література для підготовки до заняття [3, 8, 11, 24, 32]

 

Виконання аналітико-розрахункових завдань щодо оцінки привабливості інвестиційних проектів за умов наближених (нечітких) початкових даних.

 

Заняття 12. Тема: Обґрунтування проектів оновлення та розширення парку технологічного устаткування  підприємства

Проводиться у формі: семінар-виконання аналітично-розрахункових завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати зміст та порівняльні характеристики можливих фінансових форм придбання устаткування;
• вміти здійснювати порівняльну оцінку альтернативних фінансових форм придбання устаткування за критерієм витрат.

Питання для обговорення:

1. Порівняльна характеристика фінансових форм придбання устаткування.
2. Структура лізингових платежів та їх обчислення.
3. Обґрунтування фінансової форми придбання машин (устаткування) за критерієм витрат.

Література для підготовки до заняття [9, 14, 16, 17, 33]

 

Виконання аналітико-розрахункових завдань щодо обґрунтування найкращої фінансової форми придбання устаткування за критерієм витрат.

 

Заняття 13. Тема:Моделі формування інвестиційного портфеля підприємства

Проводиться у формі: семінар-виконання аналітично-розрахункових завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати сутність, принципи,схему портфельного інвестування;
• вміти користуватися основними моделями оптимізації інвестиційного портфеля для детермінованої постановки задачі;
• вміти здійснювати оптимізацію портфеля реальних інвестицій в разі наближених (інтервальних) початкових даних.

Питання для обговорення:

1. Детерміноване моделювання портфеля реальних інвестицій.
2. Визначення оптимального портфеля реальних інвестицій з урахуванням зв’язків між окремими проектами.
3. Розподіл коштів між напрямами діяльності підприємства в ситуації нечітких початкових даних.

Література для підготовки до заняття [3, 10, 11, 22, 24, 32]

 

Виконання аналітико-розрахункових завдань щодо оптимізації портфеля інвестиційних проектів для детермінованої постановки задачі, а також в разі наближених (інтервальних) даних.

 

Заняття 14. Тема: Моделі формування інвестиційного портфеля підприємства

Проводиться у формі: семінар-виконання аналітично-розрахункових завдань.

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати етапи розвитку і сучасний стан теорії фінансових інвестицій;
• вміти визначати оптимальний портфель фінансових активів в межах моделі Г. Марковіца;
• вміти здійснювати оптимізацію портфеля фінансових активів в разі наближених (інтервальних, нечітких) даних щодо його доходності (прибутковості).

Питання для обговорення:

1. Потенціал та обмеження моделі Г.Марковіца.

2. Припущення та переваги моделі У.Шарпа.

3. Інтервальні та нечітко-множинні моделі оптимізації портфеля фінансових інвестицій.

Література для підготовки до заняття [3, 10, 11, 22, 24, 32]

 

Виконання аналітико-розрахункових завдань щодо оптимізації портфеля фінансових активів в межах теоретико-ймовірнісної, а також інтервальної (нечітко-множинної) методології.

 

Заняття 15. Модульний контроль №2

Проводиться у формі: семінар-виконання завдань письмової модульної контрольної роботи (на модульний контроль виносяться теми 6-10)

Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• вміти комплексно застосовувати аналітико-інструментальні засоби підтримки прийняття господарських рішень в сфері фінансів підприємства, його операційної діяльності, планування реальних і фінансових інвестицій;
• здобути навички комплексного застосування низки традиційних та новітніх аналітичних інструментів, що використовуються під час підготовки прийняття господарських рішень в сфері фінансів підприємства, його операційної діяльності, планування реальних і фінансових інвестицій.

 

4.2. ПЛАНИ контактних занять для студентів заочної форми навчання

 

Заняття 1 (міні-лекція, семінар – розгорнута бесіда, тестовий контроль знань або виконання практичних завдань)

Тема 2. Інструментарій аналізу й оцінки ризику в обґрунтуванні господарських рішень

Мета заняття: набути знання, уміння й навички  щодо якісного аналізу господарського ризику, вимірювання господарського ризику в межах ймовірнісної і нечітко-множинної методології.

 

Питання для розгляду в частині міні-лекції:

1. Сутність та призначення аналізу ризику.
2. Якісний аналіз ризику.
3. Основні підходи та методи кількісного аналізу ризику.

 

Питання для обговорення в частині семінару:

1. Процедура якісного аналізу господарського ризику.
2. Аналіз господарського ризику методами імітаційного моделювання.
3. Кількісні показники ступеня господарського ризику.
4. Вимірювання господарського ризику в межах нечітко-множинної методології.
5. Аналіз виконання завдань.

Рекомендовані джерела та література для поглибленого вивчення теми:

[8, 9, 25, 30]

 

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване заняття:

• знайти порядок та основні методи аналізу ризику під час прийняття господарських рішень;
• вміти користуватися традиційними кількісними показниками ступеня господарського ризику;
• набути навичку вимірювати господарський ризик в межах нечітко-множинної методології.

 

Заняття 2 (міні-лекція, семінар – розгорнута бесіда, тестовий контроль знань або виконання практичних завдань)

Тема 3. Моделювання та аналіз виробничо-збутової діяльності підприємства

Мета заняття: набути знання, уміння й навички щодо моделювання оптимальної поведінки підприємства за умов невизначеності в цінах і витратах,  економіко-математичної постановки для проблеми прийняття виробничих рішень в ситуації “усередненої технології”.

 

Питання для розгляду в частині міні-лекції:

1. Закономірності раціональної поведінки підприємства за умови невизначеності в цінах.
2. Аналіз оптимальної поведінки підприємства в ситуації невизначеності у витратах.
3. Виробничі рішення підприємства у випадку “усередненої технології”.

 

Питання для обговорення в частині семінару:

1. Ринкова поведінка підприємства в ситуації невизначеності в цінах.
2. Раціональний вибір щодо обсягу випуску продукції за умови невизначеності у витратах.
3. Виробничі рішення підприємства у випадку “усередненої технології”.
4. Аналіз виконання завдань.

Рекомендовані джерела та література для поглибленого вивчення теми:

[2, 8, 13, 27, 28]

 

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване заняття:

• знати елементи сучасної методології моделювання виробничо-збутової поведінки підприємства за умов невизначеності та ризику;
• вміти використовувати інструментарій раціоналізації рішень щодо ринкової поведінки підприємства та виробництва продукції з урахуванням невизначеності та ризику;
• набути навичку здійснювати економіко-математичну постановку для окремих задач щодо оптимальної ринкової поведінки підприємства та виробництва продукції в ситуації невизначеності та ризику.

 

Заняття 3 (міні-лекція, семінар – розгорнута бесіда, тестовий контроль знань або виконання практичних завдань)

Тема 5. Інструментарій комплексної діагностики діяльності підприємства

Мета заняття: набути знання, уміння й навички щодо інструментальних засобів комплексної діагностики діяльності підприємства, здійснення фінансово-економічної діагностики за допомогою агрегатних, бальних моделей, а також моделі на основі нечітко-множинних описів.

 

Питання для розгляду в частині міні-лекції:

1. Традиційні моделі комплексної діагностики діяльності підприємства.
2. Бальні та агрегатні моделі господарської діагностики.
3. Інтегральна господарська діагностика на основі нечітко-множинного підходу.

 

Питання для обговорення в частині семінару:

1. Комплексна діагностика діяльності підприємства в межах традиційних підходів.
2. Комплексна фінансово-економічна діагностика з використанням бальних та агрегатних моделей.
3. Інтегральна господарська діагностика на основі нечітко-множинних описів.
4. Аналіз виконання завдань.

Рекомендовані джерела та література для поглибленого вивчення теми:

[16, 29, 31, 33, 34]

 

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване заняття:

• знати сучасні інструментальні засоби комплексної діагностики діяльності підприємства;
• вміти використовувати бальні та агрегатні моделі фінансово-економічної діагностики;
• набути навичку інтегральної господарської діагностики за допомогою моделі на основі нечітко-множинних описів.

 

Заняття 4 (міні-лекція, семінар – розгорнута бесіда, тестовий контроль знань або виконання практичних завдань)

Тема 7. Моделі розширеного аналізу системи зв’язків операційної діяльності підприємства “витрати-випуск-прибуток” 

Мета заняття: розширити знання, уміння й навички щодо моделі “витрати-випуск-прибуток” для детермінованої постановки, а також з урахуванням невизначеності і ризику в межах інтервальної (нечітко-множинної) методології. 

 

Питання для розгляду в частині міні-лекції:

1. Зміст та передумови новітньої модифікації моделі “витрати-випуск-прибуток”.
2. Аналіз безпеки (стійкості) операційної діяльності в межах розширеної системи критичних режимів.
3. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності з урахуванням невизначеності.

 

Питання для обговорення в частині семінару:

1. Розширена система критичних режимів операційної діяльності.
2. Аналіз безпеки (стійкості) операційної діяльності в межах розширеної системи критичних режимів.
3. Аналіз чутливості операційної діяльності.
4. Дослідження безпеки (стійкості) операційної діяльності з урахуванням невизначеності.
5. Аналіз виконання завдань.

Рекомендовані джерела та література для поглибленого вивчення теми:

[7, 34, 36]

 

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване заняття:

• знати зміст, передумови та порівняльні особливості моделі “витрати-випуск-прибуток” в межах новітнього підходу;
• вміти проводити аналіз операційної діяльності підприємства в межах розширеної системи критичних режимів її здійснення;
• здобути навички розрахунку інтервальних (нечітко-множинних модифікацій) показників критичних режимів операційної діяльності. 

 

Заняття 5 (міні-лекція, семінар – розгорнута бесіда, тестовий контроль знань або виконання практичних завдань)

Тема 9. Концепції та моделі оцінки привабливості інвестиційних проектів

Мета заняття: набути знання, уміння й навички щодо методології й методичного апарату фінансово-економічного обґрунтування реальних інвестицій.

 

Питання для розгляду в частині міні-лекції:

1. Показники доцільності реальних інвестицій в межах класичної та фундаментальної теорій.
2. Оцінка привабливості інвестиційного проекту з урахуванням невизначеності та ризику.
3. Обґрунтування доцільності інвестиційного проекту в ситуації нечіткості вихідних даних.

 

         Питання для обговорення в частині семінару:

1. Сучасна парадигма інвестиційного аналізу.
2. Показники ефективності реальних інвестицій в межах класичної теорії.
3. Критерії привабливості інвестиційного проекту згідно з фундаментальним підходом.
4. Аналіз виконання завдань.

         Рекомендовані джерела та література для поглибленого вивчення теми:

[4, 5, 10, 11, 19, 20]

 

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване заняття:

• знати інструментарій оцінки привабливості інвестиційних проектів з урахуванням невизначеності та ризику;
• вміти розраховувати показники ефективності інвестиційних проектів з урахуванням невизначеності та ризику в разі наближених (нечітких) початкових даних.

 

Заняття 6 (міні-лекція, семінар – розгорнута бесіда, тестовий контроль знань або виконання практичних завдань)

Тема 9. Обґрунтування проектів оновлення та розширення парку технологічного устаткування  підприємства

Мета заняття: набути знання, уміння й навички щодо методології й методичного апарату обґрунтування найкращої фінансової форми придбання устаткування за критерієм витрат.

 

Питання для розгляду в частині міні-лекції:

1. Фінансові форми придбання устаткування.
2. Структура кредитних та лізингових платежів.
3. Обґрунтування фінансової форми придбання машин (устаткування).

 

         Питання для обговорення в частині семінару:

1. Порівняльна характеристика фінансових форм придбання устаткування.
2. Структура лізингових платежів та їх обчислення.
3. Обґрунтування фінансової форми придбання машин (устаткування) за критерієм витрат.
4. Аналіз виконання завдань.

         Рекомендовані джерела та література для поглибленого вивчення теми:

[9, 14, 16, 17, 33]

 

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване заняття:

• знати зміст та порівняльні характеристики можливих фінансових форм придбання устаткування;
• вміти здійснювати порівняльну оцінку альтернативних фінансових форм придбання устаткування за критерієм витрат.

 

Заняття 7 (міні-лекція, семінар – розгорнута бесіда, тестовий контроль знань або виконання практичних завдань)

Тема 10. Моделі формування інвестиційного портфеля підприємства

Мета заняття: набути знання, уміння й навички щодо оптимізації портфеля фінансових активів в межах теоретико-ймовірнісної, а також інтервальної (нечітко-множинної) методології.

 

         Питання для розгляду в частині міні-лекції:

1. Сутність, принципи та схема портфельного інвестування.
2. Моделі оптимізації інвестиційного портфеля для детермінованої постановки задачі.
3. Раціоналізація портфеля інвестиційних проектів з урахуванням невизначеності та ризику.
4. Моделі оптимізації портфеля фінансових інвестицій.

 

         Питання для обговорення в частині семінару:

1. Потенціал та обмеження моделі Г.Марковіца.
2. Припущення та переваги моделі У.Шарпа.
3. Інтервальні та нечітко-множинні моделі оптимізації портфеля фінансових інвестицій.
4. Аналіз виконання завдань.

         Рекомендовані джерела та література для поглибленого вивчення теми:

[3, 10, 11, 22, 24, 32]

 

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване заняття:

• знати етапи розвитку і сучасний стан теорії фінансових інвестицій;
• вміти визначати оптимальний портфель фінансових активів в межах моделі Г. Марковіца;
• вміти здійснювати оптимізацію портфеля фінансових активів в разі наближених (інтервальних, нечітких) даних щодо його доходності (прибутковості).

 

Заняття 8. Комплексна контрольна робота

На занятті проводиться комплексний контроль знань, умінь й навичок студентів за всіма темами курсу у формі письмової контрольної роботи. Завдання для контрольних робіт складаються з переліку теоретичних питань і задач відповідних тем науки (дисципліни).

 

 

4.3. Плани навчальної роботи студентІВ заочної форми навчання в міжсесійний період

 

Навчальна робота студента заочної форми навчання у міжсесійний період складається з двох напрямів: виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань і виконання індивідуальних завдань за вибором відповідно.

Обов’язкова позааудиторна робота передбачає виконання двох індивідуальних розрахунково-аналітичних завдань. Максимальна кількість балів за кожне завдання – 20 балів, з них за зміст – 8 бали, за захист – 12 балів. Таким чином, максимальна кількість балів за даним напрямом – 40 балів. Форма подання виконаних завдань –  письмова або електронна відповідно на кафедру або електронну пошту викладача, який веде дисципліну. Термін подання – не пізніше, ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії. Форма контролю – захист і обговорення результатів за графіком “Дня заочника” або в онлайн-режимі. При цьому органічною складовою контрольних заходів з дисципліни є використання програмно-дистанційного комплексу Moodle.

В межах позааудиторної роботи за вибором студент має можливість обрати для виконання одне завдання з наступного переліку:

• пошук (підбір) та аналітичний огляд літературних джерел за заданою проблематикою;
• виконання завдань в межах дослідницьких проектів кафедри (факультету);
• переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою;
• доповідь на наукових студентських конференціях і семінарах за тематикою дисципліни;
• участь у (студентських) конкурсах, олімпіадах за тематикою дисципліни.

Максимальна кількість балів за будь-яке завдання із представленого переліку становить 10 балів, з них за зміст – 4 бали, за захист – 6 бали.

Контроль навчальної роботи студента заочної форми навчання в міжсесійний період може здійснюватися у формі консультацій, спілкуванні з викладачем в онлайн-режимі, а також в межах «Дня заочника». Порядок проведення «Дня заочника» регламентується відповідним Положенням.

В «День заочника» студенти мають можливість:

• отримати консультацію з дисципліни;
• відпрацювати пропущені контактні заняття;
• захистити контрольну роботу або індивідуальне завдання;
• ліквідувати академічну заборгованість;
• ліквідувати академічну різницю в разі поновлення або переведення на заочну форму навчання.

«День заочника» проводиться відповідно до уніфікованого графіку, який розробляється навчальним центром університету на поточний навчальний рік, погоджується з деканами факультетів та першим проректором з науково-педагогічно та наукової роботи, включається до «Графіку навчально-екзаменаційних сесій студентів заочної форми навчання» та затверджується ректором.

«День заочника» проводиться виключно в суботу, як правило, на другому і четвертому тижні кожного місяця впродовж навчального року з вересня по травень з 9.00 до 15.00 години у відповідних корпусах факультетів, приміщеннях кафедр або у спеціально передбачених навчальним центром аудиторіях.

Функції викладача, який веде дисципліну, під час проведення «Дня заочника» передбачають виконання таких видів робіт:

• прийняти екзамен у студента (слухача), провести модульну контрольну роботу або прийняти у студента (слухача) захист курсової чи контрольної роботи за умови особистої явки студента (слухача) та пред’явлення ним Індивідуального навчального плану студента, а також наявності відповідної відомості;
• персонально оголосити студенту (слухачу) результати поточного, підсумкового контролю або захисту курсової чи контрольної роботи та видати належно заповнений Індивідуальний навчальний план студента.

 

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

Самостійна робота студентів (СРС) – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Вона є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час поза аудиторної навчальної роботи.

Самостійна робота студентів над дисципліною "Аналітичні моделі та методи в економіці підприємства" включає такі форми:

-           опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу (інформація про перелік тем та питань, які розкриваються в лекціях, лектор подає під час лекційних занять);

-           вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання (їх перелік лектор подає під час лекційних занять);

-           виконання домашніх завдань, що винесені на поточний контроль;

-           підготовка до практичних занять (плани практичних занять представлені в розділі 5);

-           систематизація вивченого матеріалу перед модульним контролем та іспитом;

-           систематизація вивченого матеріалу перед модульним контролем та іспитом.

Змістовне наповнення СРС (вивчення програмних питань, реферати за темами) наведено в табл. 5.1, перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в "Карті самостійної роботи студентів" (див. відповідні табл. в розділі 8). Всі завдання СРС поділяються на обов'язкові та вибіркові. До обов'язкових належать завдання, які студент зобов'язаний виконати під час опанування даної дисципліни (підготовка до модульного контролю). До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів (аналіз конкретної ситуації, написання реферату, бібліографічний огляд). Карта СРС включається до складу "Методичних матеріалів щодо змісту та організації СРС, поточного і підсумкового контролю їх знань", які розміщені на сайті університету. Кожен студент повинен роздрукувати для себе карту СРС і визначитися щодо завдань своєї самостійної роботи і, зокрема, її вибіркової компоненти та звітування перед викладачем про виконання.

На самостійну роботу студентів для вивчення наукової дисципліни "Аналітичні моделі та методи в економіці підприємства " відводиться час:

-            на денній формі навчання – 87 год.;

-            на заочній формі навчання – 115 год.

 

Таблиця 5.1

 

Зміст самостійної роботи з дисципліни

„Аналітичні моделі та методи в економіці підприємства”

ТЕМИ КУРСУ	ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Тема 1. Аналітико-інструментальні засоби в сфері маркетингової діяльності підприємства	Вивчення програмних питань Підготовка рефератів за темами: „Збір та первинна обробка даних в маркетингових дослідженнях”, „Якісні дослідження та спостереження в системі збору даних про ринок”, „Кореляційний та регресійний аналіз в дослідженні ринкових закономірностей”, „Потенціал дискримінантного та канонічного аналізу в маркетингових дослідженнях”, „Використання методів факторного та кластерного аналізу в дослідженнях ринку” Виконання ситуаційних практичних завдань
Тема 2. Інструментарій аналізу й оцінки ризику в обґрунтуванні господарських рішень	Вивчення програмних питань Підготовка рефератів за темами: „Методи якісного аналізу ризиків підприємства”, „Аналіз господарського ризику на основі імітаційного моделювання”, „Кількісні показники ступеня господарського ризику в межах теоретико-ймовірнісної методології”, „Методологія інтервального аналізу і теорії нечітких множин у моделюванні економічної невизначеності та ризику”, „Інструментарій вимірювання ризику в межах нечітко-множинного моделювання”  Розв’язання аналітико-розрахункових завдань
Тема 3. Моделювання та аналіз виробничо-збутової діяльності підприємства	Вивчення програмних питань Підготовка рефератів за темами: „Застосування функції корисності в межах моделювання поведінки підприємства”, „Оптимальні виробничі рішення підприємства в ситуації невизначеності у витратах”, „Побудова та аналіз виробничої функції підприємства в разі невизначеності”, „Використання теоретико-ігрової методології у прийнятті інвестиційних рішень”, „Прийняття стратегічних рішень щодо діяльності підприємства за допомогою дерева рішень”, „Раціоналізація поведінки підприємства на основі апарату стратегічних рішень” Розв’язання аналітико-розрахункових завдань
Тема 4. Аналітичні засоби управління персоналом	Вивчення програмних питань Підготовка рефератів за темами: “Інструментальне забезпечення підбору персоналу підприємства”, “Структура та індикатори компетенцій персоналу підприємства”, “Оцінка ефективності заходів з розвитку персоналу підприємства” Виконання ситуаційних практичних завдань
Тема 5. Інструментарій комплексної діагностики діяльності підприємства	Вивчення програмних питань Підготовка рефератів за темами: „Аналіз та оцінка фінансово-економічного стану підприємства за допомогою формул Дюпона”, „Агрегатний підхід у діагностиці фінансово-економічного стану підприємства”, „Комплексна господарська діагностика на основі показників інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності”, „Бальні моделі комплексної господарської діагностики”, „Перспективна господарська діагностика за допомогою дискримінантного аналізу”, „Апарат нечіткої логіки у діагностиці діяльності підприємства” Розв’язання аналітико-розрахункових завдань
Тема 6. Підготовка та оцінка прогнозної фінансової звітності підприємства	Вивчення програмних питань Підготовка рефератів за темами: “Потенціал та інструментарій перспективної фінансово-економічної діагностики”, “Оцінювання фінансових коефіцієнтів за даними прогнозної бухгалтерської звітності”, “Методи формування прогнозної фінансової звітності”. Розв’язання аналітико-розрахункових завдань
Тема 7. Моделі розширеного аналізу системи зв’язків операційної діяльності підприємства “витрати-випуск-прибуток”	Вивчення програмних питань Підготовка рефератів за темами: „Порівняльні характеристики традиційної та новітньої моделей CVP-аналізу”, „Аналітичний потенціал розширеної системи критичних режимів операційної діяльності підприємства”, „Аналіз операційної діяльності підприємства за допомогою розширеної системи показників чутливості”, „Операційний та фінансовий важелі: сфери використання та взаємодія”, „Проведення CVP-аналізу в разі невизначеності” Розв’язання аналітико-розрахункових завдань
Тема 8. Концепції та моделі оцінки привабливості інвестиційних проектів	Вивчення програмних питань Підготовка рефератів за темами: „Порівняльні характеристики класичного та фундаментального підходів до оцінки привабливості реальних інвестицій”, „Обчислення показників ефективності інвестиційного проекту за нечітких даних”, „Вибір найкращого інвестиційного проекту з множини альтернатив”, „Оптимальний вибір інвестиційного проекту з набору альтернатив в ситуації стохастичної невизначеності даних” Розв’язання аналітико-розрахункових завдань
Тема 9. Обґрунтування проектів оновлення та розширення парку технологічного устаткування  підприємства	Вивчення програмних питань Підготовка рефератів за темами: “Порівняльна характеристика фінансових форм придбання устаткування”, “Структура лізингових платежів та їх обчислення”, “Обґрунтування фінансової форми придбання машин (устаткування) за критерієм витрат” Розв’язання аналітико-розрахункових завдань
Тема 10. Оптимізаційні моделі для задачі формування інвестиційного портфеля підприємства	Вивчення програмних питань Підготовка рефератів за темами: „Моделі формування портфеля інвестиційних проектів”, „Розподіл коштів між напрямами діяльності підприємства за нечітких даних”, „Класичні та новітні моделі оптимізації портфеля цінних паперів”, „Особливості формування портфеля взаємозалежних проектів” Розв’язання аналітико-розрахункових завдань

6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

6.1. Очна форма навчання

 

6.1.1. Карта самостійної роботи студента

 

з науки (дисципліни) Аналітичні моделі та методи в економіці підприємства_

галузі знань Економіка та підприємництво

для студентів напряму підготовки (спеціальності) Економіка підприємства _

освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр_

Денна форма навчання

№ семінарського (практичного, лабо-раторного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних, лабораторних) занять*	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях
Змістовий модуль №1
№1. Тема 1	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання практичних ситуаційних завдань	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
№2. Тема 2	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання практичного  завдання	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
№3. Тема 3	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання практичних завдань	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
№4. Тема 3	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання аналітико-розрахункових завдань	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
№5. Тема 4	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання практичних завдань	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
№6. Тема 5	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання практичного ситуаційного завдання	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
Змістовий модуль №2
№ 8. Тема 6	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання аналітико-розрахункових завдань	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
№ 9. Тема 7	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання аналітико-розрахункових завдань	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
№ 10. Тема 8	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання аналітико-розрахункових завдань	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
№ 11. Тема 8	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання аналітико-розрахункових завдань	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
№ 12. Тема 9	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання аналітико-розрахункових завдань	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
№ 13. Тема 10	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання аналітико-розрахункових завдань	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
№ 14. Тема 10	Опрацювання теоретичного матеріалу, попереднє виконання аналітико-розрахункових завдань	Семінар-виконання аналітико-розрахункових завдань	6, з них усна відповідь, розв’язання задач-2, експрес-тестування-4
Усього максимально допустима кількість балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, яка може бути зарахована			60
За виконання модульних (контрольних) завдань**
№ 7	Написання модульної контрольної роботи № 1		16
№ 15	Написання модульної контрольної роботи № 2		16
Усього  балів за модульний контроль			32
За виконання індивідуальних завдань***
Види індивідуальних завдань (не більше 1-го індивідуального завдання)
1. Переклад іноземної публікації за затвердженою тематикою			8
2. Написання реферату (есе) за затвердженою тематикою			8
3. Участь у наукових студентських конференціях за напрямком дисципліни			8
4. Виконання індивідуального аналітико-розрахункового завдання			8
Усього  балів за виконання індивідуальних завдань			8
Разом балів за СРС			100

6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни)

 

Органічною складовою навчального процесу є контроль знань студентів. До основних завдань контролю знань належать:

-            оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу дисципліни;

-            інформування студентів про якість їх роботи над вивченням дисципліни;

-            мотивація студентів до систематичної активної роботи протягом семестру;

-            аналіз успішності та вплив викладача на процес самостійної роботи студентів і ефективність навчального процесу в цілому.

Контроль дозволяє вимірювати й оцінювати здобуті студентами у процесі навчання знання, уміння та навички, тому він відіграє важливу роль у забезпеченні належного рівня підготовки фахівців.

Під час вивчення вибіркової дисципліни “Аналітичні моделі та методи в економіці підприємства” застосовується поточний модульний контроль знань студентів (ПМК). Підсумкове (завершальне) оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється, згідно з встановленим у КНЕУ порядком, за 100-бальною шкалою з урахуванням результатів поточного модульного контролю.

В процесі поточного контролю здійснюється перевірка запам’ятовування та розуміння програмного матеріалу набуття вміння і навичок конкретних розрахунків та обґрунтувань, опрацювання, публічного та письмового викладу (презентації) певних питань дисципліни.

Об'єктами поточного оцінювання знань студентів є:

1. Виконання завдань та відповіді на семінарських та практичних заняттях (60 балів).

2. Виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи (8 балів).

3. Виконання модульних контрольних робіт (32 бали).

Оцінювання за кожною з форм поточного контролю здійснюється наступним чином (протягом семестру):

-           усні відповіді, розв’язування задач на семінарських та практичних заняттях – до 2 балів (в межах одного заняття);

-           експрес-тестування на семінарських та практичних заняттях – до 4 балів (в межах одного заняття);

-           підготовка реферату (есе)  – до 8 балів;

-           переклад іноземної публікації – до 8 балів;

-           участь у наукових студентських конференціях за напрямком дисципліни – до 8 балів;

-           виконання індивідуального аналітико-розрахункового завдання – до 8 балів;

-           модульні контрольні роботи – до 16 балів (за кожну з двох модульних робіт).

Студент самостійно визначається щодо вибору для виконання того чи іншого виду індивідуального завдання та отримує відповідну оцінку у порядку, передбаченому за картою самостійної роботи студента під час вивчення дисципліни.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право скласти їх індивідуально до останнього практичного заняття за дозволом декана. Порядок такого контролю визначає викладач.

Результати поточного контролю знань студентів вносяться у залікову відомість.

Модульний контрольздійснюється у формі двох письмових контрольних робіт. Модульна контрольна робота включає чотири завдання:

1. Два теоретичні питання на знання концептуальних основ, понятійно-категоріального апарату дисципліни.

2. Дві задачі на  вміння використовувати методи та інструментарій з підтримки діяльності з управління підприємством.

Зміст контрольних робіт на кожний навчальний рік визначається спільно керівником дисципліни і викладачем, що проводить практичні заняття.

Максимальна оцінка за виконання модульної контрольної роботи – 16 балів. Підсумкова оцінка формується за шкалою: відповідь на теоретичне питання - від 0 до 4 балів (з інтервалом – 1 бал), розв’язання задачі – від 0 до 4 балів (з інтервалом – 1 бал).

Критерії оцінювання завдань з модульного контролю. Максимальну кількість балів за виконання теоретичного завдання студент отримує у разі повної і правильної відповіді на поставлене запитання. Максимальну кількість балів за виконання завдання щодо застосування аналітичних методів та моделей студент отримує у разі обґрунтованого застосування аналітичного апарату до запропонованої ситуації, правильного і повного пояснення особливостей та наслідків його використання.

В табл. 6.1 наводиться шкала оцінювання за виконання зазначених вище видів робіт на семінарському (практичному) занятті.

Таблиця 6.1

Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів денної форми навчання

 

Підсумкове оцінювання знань.Загальна підсумкова оцінка знань з дисципліни складається з суми балів, отриманих під час вивчення дисципліни.

До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах за 100-бальною шкалою, 4-х бальною національною шкалою та за шкалою ECTS.

Академічні успіхи студента визначаються за системою оцінювання, що використовуються у КНЕУ, з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS в такому порядку:

 

Приклади практичних (практичних ситуаційних) завдань

 

Практичне ситуаційне завдання за темою „Аналітико-інструментальні засоби в сфері маркетингової діяльності підприємства ”

 

1. Зміст завдання

Здійснити аналіз та оцінку рівня і напряму руху конкуренції для певного продуктового ринку в межах деякої галузі за допомогою моделі п’яти сил конкуренції в галузі М. Портера (МАПСКоГ).

 

2. Коротка суть МАПСКоГ

Ключова ідея, котра визначає суть МАПСКоГ, полягає в тому, що конкурентна структура галузі (галузевого ринку) формується наступними п'ятьма базовими факторуми або силами:

-           власне конкуренцією між підприємствами-операторами даної галузі;

-           впливом (владою) постачальників;

-           впливом (владою) споживачів;

-           впливом (владою) виробників товарів-замінників;

-           загрозою появи нових конкурентів (впливом потенційних конкурентів).

 

3. Структура базових факторів конкуренції в межах МАПСКоГ

3.1. Орієнтовна структура фактору „Конкуренція між підприємствами-операторами галузі”:

-           концентрація підприємств-операторів галузі ;

-           диверсифікація діяльності підприємств-операторів галузі ;

-           вертикальна інтегрованість підприємств-операторів галузі ;

-           диференціація продукту ;

-           темпи зростання ринку ;

-           частка галузі в загальному прибутку підприємств-операторів ;

-           вихідні бар'єри ;

-           початкові (інвестиційні) витрати;.

3.2. Орієнтовна структура фактору „Вплив постачальників”:

-           концентрація підприємств-постачальників галузі ;

-           рівень витрат, пов'язаних з переорієнтацією на інших постачальників та/або диференціація ресурсу ;

-           замінність ресурсу ;

-           частка галузі в загальному прибутку постачальників  ;

-           можливість інтеграції „вперед”, тобто в напрямі: постачальники – галузь ;

-           можливість інтеграції „назад”, тобто в напрямі: галузь – постачальники ;

-           частка витрат на продукцію постачальників в загальних витратах галузі  ;

-           внесок постачальників в забезпечення якості і сервісу продукту галузі .

3.3. Орієнтовна структура фактору „Вплив споживачів”:

-           чисельність кінцевих споживачів продукції галузі ;

-           концентрація безпосередніх покупців продукції галузі ;

-           рентабельність діяльності безпосередніх покупців продукції галузі;

-           еластичність попиту кінцевих споживачів продукції галузі ;

-           кількість товарів-замінників  для продукції галузі ;

-           рівень витрат, пов'язаних з переорієнтацією кінцевого споживача продукції галузі на продукцію іншого підриємства (галузі) ;

-           ступінь поінформованості кінцевих споживачів щодо продукції галузі ;

-           ступінь впливу „впливових осіб” ;

-           можливість інтеграції „назад”, тобто в напрямі: безпосередній покупець – галузь ;

-           можливість інтеграції „вперед”, в напрямі: галузь – безпосередній покупець ;

-           внесок галузі в якість і сервіс продукції, яку створюють безпосередні покупці .

3.4. Орієнтовна структура фактору „Вплив товарів-замінників”:

-           кількість реальних альтернатив ;

-           прибутковість і конкурентна агресивність галузей, що виробляють товари-замінники ;

-           темпи зростання ринків товарів-замінників  ;

-           перспективи розвитку галузей-виробників товарів-замінників ;

-           витрати по переорієнтації кінцевих споживачів на товари-замінники .

3.5. Орієнтовна структура фактору „Вплив потенційних конкурентів”:

-           диверсифікація діяльності підприємств-операторів галузі ;

-           вертикальна інтегрованість підприємств-операторів галузі ;

-           диференціація продукту ;

-           темпи зростання ринку ;

-           вихідні бар'єри .

-           рівень витрат по переорієнтації кінцевих споживачів на продукцію іншого виробника ;

-           початкові (інвестиційні) витрати ;

-           доступ до технологій і ресурсів ;

-           доступ до каналів розподілу продукції ;

-           законодавчі бар'єри ;

-           ефект від масштабу ;

-           ефект кривої досвіду ;

-           можливість технологічного прогресу (прориву) .

4. Вказівки до виконання завдання

Зміст етапів виконання індивідуального завдання полягає в наступному.

4.1. Спочатку необхідно дати стислу (2-3 сторінки) характеристику ключових економічних параметрів обраної галузі і продуктового напряму в її межах, в тому числі потрібно визначити і описати територіальні і продуктові межі аналізованого продуктового ринку, основні підприємства-оператори, споживачів, постачальників, виробників товарів-замінників, потенційних конкурентів. Достовірність зазначених відомостей має підтверджуватися посиланнями на відповідні інформаційні джерела.

4.2. На другому етапі для кожного складового фактору в межах відповідного базового фактору (сили) слід встановити його вагу (ваговий коефіцієнт). Це треба зробити за допомогою методу аналізу ієрархій Сааті (МАІС).

Згідно з МАІС, вектор пріоритетів для деякого набору однорівневих елементів досліджуваної ієрархічної структури визначається виходячи з попарних порівнянь в термінах домінування елементів даного набору. Порівняння здійснюються на рівні вербальних описів з подальшою їх кількісною інтерпретацією.

Якщо прийняти п’ятирівневу шкалу порівняння, то оцінні поняття, якими оперує експерт, а також кількісні інтерпретації цих понять будуть такими як показано в табл.1.

 

Таблиця 1

 

Оцінні поняття та їх кількісна інтерпретація в межах МАІС

 

Результати порівняння оформляються у вигляді так званих матриць парних порівнянь.

Вектор пріоритетів обчислюється як середньогеометричне елементів рядків матриці (окремо для кожного рядка). Техніка розрахунку наступна: по кожному рядку матриці парних порівнянь визначається середнє геометричне елементів рядка, а потім отримані середні значення нормуються на суму елементів своїх рядків. Сформовані таким чином величини і складають вектор пріоритетів для даної матриці.

 

4.3. На третьому етапі для всіх деталізованих факторів визначаються їх рівні, а також знаки інгредієнта, де останні відображають характер їх взаємодії з відповідними базовими факторами.  Оцінна шкала рівня деталізованого фактору є такою: 5 – дуже високий рівень фактору; 4 – високий рівень фактору; 3 – середній рівень фактору; 2 – низький рівень фактору; 1 – дуже низький рівень фактору. Вихідні бальні оцінки рівнів деталізованих факторів слід скоригувати з урахуванням їх знака інгредієнта.

 

4.4. На четвертому етапі за кожним базовим фактором (силою) проводиться агрегування отриманих вище бальних оцінок рівнів відповідних деталізованих факторів. Агреговану оцінку рівня деякого базового фактору (L) слід отримувати за формулою:

,

де  – ваговий коефіцієнт для -го складового фактору за -ою силою; – бальна оцінка (з урахуванням коригування стосовно знака інгредієнта) рівня -го деталізованого фактору за -ою силою.

 

4.5. На п’ятому етапі потрібно здійснити лінгвістичне розпізнавання знайдених на попередньому етапі оцінок для базових факторів. Шкала розпізнавання має вигляд: 1-1,5 – дуже низький рівень базового фактору; 1,5- 2,5 – низький рівень базового фактору; 2,5-3,5 – середній рівень базового фактору; 3,5-4,5 – високий рівень базового фактору; 4,5-5,0 – дуже високий рівень базового фактору.

 

4.6. На шостому етапі відповідно до визначених вище лінгвістичних оцінок рівнів базових факторів конкуренції формулюються рекомендації щодо раціональної поведінки підприємств-операторів.

 

Практичне завдання за темою „Інструментарій комплексної діагностики діяльності підприємства ”

 

1.Зміст завдання

За даними фінансової звітності відповідно до наданого персонального варіанта необхідно розрахувати й проаналізувати інтегральний показник фінансової стабільності підприємства.

 

2.Порядок виконання завдання

Етап 1 (Показники). Формується набір часткових фінансових коефіцієнтів , , які повно і ненадмірно (тобто без дублювання) відображають різні аспекти фінансової підсистеми підприємства. Зокрема, пропонується використати такі коефіцієнти:  – коефіцієнт автономії (відношення власного капіталу до підсумку балансу);  – коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами (відношення чистого оборотного капіталу, котрий визначається як різниця між оборотними активами і короткостроковими зобов’язаннями, до оборотних активів);  – коефіцієнт проміжної ліквідності (відношення суми грошових коштів і дебіторської заборгованості до короткострокових зобов’язань);  – коефіцієнт абсолютної ліквідності (відношення величини грошових коштів до короткострокових зобов’язань);  – оборотність всіх активів (відношення виручки від реалізації до підсумку балансу);  – рентабельність всіх активів (відношення чистого прибутку до підсумку балансу).

 

Етап 2 (Інтервальний класифікатор рівнів фінансової стабільності підприємства). Здійснюється розбиття повної множини  станів фінансової підсистеми підприємства на п'ять підмножин (інтервалів) , , які визначають п'ять якісних рівнів фінансової стабільності. Побудований вказаним способом класифікатор демонструє табл.2.

 

Таблиця 2

 

Класифікація рівнів фінансової стабільності

 

Етап 3 (Класифікатор рівнів коефіцієнтів).Для кожного показника  повна множина його значень  розбивається на п'ять підмножин (інтервалів) , , які відповідають п'яти якісним рівням. Схема такого розбиття показана в табл. 3.

Таблиця 3

Схема класифікації рівнів фінансових показників

Позначення показника	Разбиття по інтервалам (якісним рівням)
	–  „Дуже низький рівень показ- ника ”	– „Низький рівень показ-ника”	– „Середній рівень показника”	– „Високий рівень показ-ника”	– „Дуже високий рівень показ-ника”
· · ·	· · ·	· · ·	· · ·	· · ·	· · ·
· · ·	· · ·	· · ·	· · ·	· · ·	· · ·

 

Припускається, що зростання кожного з показників  визначає підвищення фінансової стабільності підприємства. Якщо для деякого коефіцієнта, який включається до моделі, має місце протилежна залежність, то його значення необхідно замінити на обернене. Зроблене припущення дозволяє встановити відповідність, за якої інтервал  розбиття значень показника  визначає фінансову стабільність підприємства на рівні інтервалу .

Етап 4 (Значущість).Різні показники  мають свою значущість або вагу в інтегральній оцінці фінансової стабільності підприємства. Вагові коефіцієнти (r_i) доцільно визначати за допомогою правила Фішберна. При цьому сформульовану систему переваг, за якою безпосередньо знаходяться кількісні ваги, потрібно належним чином обґрунтувати.

Етап 5 (Розрахунок значень для фінансових коефіцієнтів прийнятого набору).На основі даних фінансової звітності розраховуються значення обраних коефіцієнтів .

Етап 6 (Розпізнавання рівня коефіцієнтів).Проводиться розпізнавання рівня відповідності отриманих на попередньому етапі значень часткових показників (коефіцієнтів) рівням прийнятого інтервального класифікатора (див. табл. 3). Ступінь відповідності значення i-го коефіцієнта j-му рівню (інтервалу) класифікатора () приймається рівним 1, якщо значення коефіцієнта попадає в даний інтервал, і 0 – в іншому випадку.

Етап 7 (Розрахунок інтегральної оцінки). З’ясовується інтегральна оцінка фінансової стабільності:

, ,

тобто  є середнім значенням для відповідного інтервалу розбиття множини E (див. табл.2).

Етап 8 (Якісне розпізнавання). Розпізнається якісний рівень отриманого значення показника  згідно з інтервальним класифікатором табл.2.

 

6.2. Заочна форма навчання:

 

6.2.1. Карта самостійної роботи студента

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з науки (дисципліни) Аналітичні моделі та методи в економіці підприємства_

галузі знань Економіка та підприємництво

для студентів напряму підготовки (спеціальності) Економіка підприємства освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр_

Заочна форма навчання

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
№ заняття	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)			Форма занять і контролю		Макс. кіл-ть балів
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях
1.	Інструментарій аналізу й оцінки ризику в обґрунтуванні господарських рішень			Міні-лекція (конспект)		1
				Міні-семінар – розгорнута бесіда		1
				Тестовий контроль знань або виконання практичних завдань		4
2.	Моделювання та аналіз виробничо-збутової діяльності підприємства			Міні-лекція (конспект)		1
				Міні-семінар – розгорнута бесіда		1
				Тестовий контроль знань або виконання практичних завдань		4
3.	Інструментарій комплексної діагностики діяльності підприємства			Міні-лекція (конспект)		1
				Міні-семінар – розгорнута бесіда		1
				Тестовий контроль знань або виконання практичних завдань		4
4.	Моделі розширеного аналізу системи зв’язків операційної діяльності підприємства “витрати-випуск-прибуток”			Міні-лекція (конспект)		1
				Міні-семінар – розгорнута бесіда		1
				Тестовий контроль знань або виконання практичних завдань		4
5.	Концепції та моделі оцінки привабливості інвестиційних проектів			Міні-лекція (конспект)		1
				Міні-семінар – розгорнута бесіда		1
				Тестовий контроль знань або виконання практичних завдань		4
6.	Обґрунтування проектів оновлення та розширення парку технологічного устаткування  підприємства			Міні-лекція (конспект)		1
				Міні-семінар – розгорнута бесіда		1
				Тестовий контроль знань або виконання практичних завдань		4
7.	Моделі формування інвестиційного портфеля підприємства			Міні-лекція (конспект)		1
				Міні-семінар – розгорнута бесіда		1
				Тестовий контроль знань або виконання практичних завдань		4
Максимально допустима кількість балів за активність на контактних заняттях						35
За виконання модульних (контрольних) завдань
8.	Комплексна аудиторна самостійна контрольна робота			Поточний модульний контроль		15
Усього балів за контактні заняття						50
міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань
Види завдань		Форма подання	Термін подання і реєстрації		Форма контролю		Макс. кіл-ть балів
Розрахунково-аналітичне індивідуальне завдання №1		Письмова або електронна	Не пізніше, ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії, на кафедру або на електронну пошту викладача		Захист і обговорення результатів за графіком “Дня заочника” або в онлайн-режимі		20
Розрахунково-аналітичне індивідуальне завдання №2		Письмова або електронна	Не пізніше, ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії, на кафедру або на електронну пошту викладача		Захист і обговорення результатів за графіком “Дня заочника” або в онлайн-режимі		20
За виконання індивідуальних робіт  за вибором (1-го завдання)
1. Пошук (підбір) та аналітичний огляд літературних джерел за заданою проблематикою 2. Виконання завдань в межах дослідницьких проектів кафедри (факультету) 3. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою 4. Доповідь на наукових студентських конференціях і семінарах за тематикою дисципліни 5. Участь у (студентських) конкурсах, олімпіадах за тематикою дисципліни		Письмова або електронна	Не пізніше, ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії, на кафедру або на електронну пошту викладача		Захист і обговорення результатів за графіком “Дня заочника” або в онлайн-режимі		10
Усього балів за виконання позааудиторних індивідуальних завдань							50
Разом							100

Примітка. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

 

Довідкова інформація:

 

ПІБ викладача, посада, вчене звання, електронна адреса викладача	Коцюба Олексій Станіславович, к.е.н., доц. кафедри стратегії підприємств, Alex.Kosta.54.1@mail.ru
Адреса, телефон та режим роботи кафедри	1-й корпус, аудиторія 243, тел. 371-61-54, з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30, та у день заочника
Адреса, телефон та режим роботи деканату	пр. Перемоги 54/1, 1-й корпус університету, ауд.245, тел. 371-61-81, з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30, та у день заочника

 

6.2.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни)

 

Об'єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання є конспект лекцій (до 1 балу в межах одного заняття), участь в обговоренні теоретичного матеріалу (до 1 балу в межах одного заняття), розв’язування задач, тестування (до 4 балів в межах одного заняття), письмова контрольна робота, що виконується в аудиторії під контролем викладача (до 15 балів), позааудиторне виконання 2-х комплексних індивідуальних розрахунково-аналітичних завдань (до 20 балів за одне завдання, з них до 12 балів за захист і до 8 балів за зміст, всього за цей вид роботи – до 40 балів), вибіркового завдання для самостійного опрацювання (до 10 балів, з них за захист до 6 балів і до 4 балів за зміст).

Контрольна робота включає чотири завдання:

1. Два теоретичні питання на знання концептуальних основ, понятійно-категоріального апарату дисципліни.

2. Дві задачі на вміння використовувати методи та інструментарій з підтримки діяльності з управління підприємством.

Підсумкова оцінка за контрольну роботу формується за шкалою: відповідь на теоретичне питання - від 0 до 3 або до 4 балів (залежно від складності), розв’язання задачі – від 0 до 4 балів.

Індивідуальні завдання для домашнього самостійного виконання видаються під час установчої сесії.

В табл. 6.2 наводиться шкала оцінювання за виконання зазначених вище видів робіт.

Таблиця 6.2

Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

 

Підсумкове оцінювання знань.Загальна підсумкова оцінка знань з дисципліни складається з суми балів, отриманих під час вивчення дисципліни.

До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах за 100-бальною шкалою, 4-х бальною національною шкалою та за шкалою ECTS.

Академічні успіхи студента визначаються за системою оцінювання, що використовуються у КНЕУ, з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS в такому порядку:

 

6.2.2.1.Приклад індивідуального аналітико-розрахункового завдання для студентів заочної форми навчання

 

Умова індивідуального завдання (загальна частина)

 

Завдання (частина) 1. Керівництвом фабрики, що виготовляє сумки, прийняте рішення про збільшення обсягу виробництва в наступному (плановому) році на 20%. Внаслідок цього  сукупні витрати мають зрости на 10%. Збільшення обсягу виробництва потребує залучення додаткового технологічного устаткування, що також вплине на рівень сукупних витрат у плановому періоді. Інші показники фабрики для кожного студента є індивідуальними і зазначаються у персональній частині завдання, а саме: обсяг виробництва у минулому (звітному) році; вартість устаткування (капітальні інвестиції), яке потрібно придбати для забезпечення зростання обсягу виробництва; розмір постійних витрат у минулому (звітному) році; ціна сумки; строк корисного використання додаткового технологічного устаткування, його ліквідаційна вартість.

Потрібно обґрунтувати, що вигідніше з огляду на витрати (з урахуванням процедури дисконтування): взяти устаткування у лізинг на 3 роки з подальшим викупом за залишковою вартістю чи купити його, взявши кредит у банку. Лізингові платежі у складі амортизаційних відрахувань, які визначаються лінійним методом, і лізингового доходу (останній встановлено на рівні 20%) сплачуються в кінці кожного року. Кредит (“тіло” кредиту) повертається протягом двох років рівними частинами, також в кінці кожного року. Кредитна ставка – 22%. Внаслідок нестабільної економічної ситуації дисконтна ставка визначена експертами у вигляді інтервальної оцінки – [13%, 21%].  Вибраний варіант придбання устаткування слід врахувати в подальшому аналізі (див. наступне завдання).

Відповідно до викладеного результатом виконання завдання мають бути такі елементи:

1) інтервальні оцінки сумарних витрат у поточній вартості на придбання устаткування відповідно за рахунок лізингу і кредиту;

2) результат порівняння зазначених вище інтервальних оцінок та висновок щодо найбільш доцільної форми придбання устаткування;

3) кількісна оцінка ступеня ризику того, що прийняте рішення виявиться в подальшому невірним.

Завдання (частина) 2. Розрахувавши за умовою та результатами виконання завдання (частини) 1 показники постійних, змінних та сукупних витрат у наступному (плановому) році, потрібно дати оцінку плановим заходам щодо збільшення обсягу виробництва за методикою СVР-аналізу. Для цього необхідно визначити й проаналізувати такі показники: 1) маржинальний прибуток у плановому році; 2) операційний прибуток у плановому році; 3) коефіцієнт маржинального прибутку у плановому році; 4)  обсяг виробництва у плановому році, що забезпечує загальну (бухгалтерську) беззбитковість (точку беззбитковості); 5) рівень (коефіцієнт) безпеки виробництва у плановому році; 6) операційний ліверідж у плановому році.

 

Умова індивідуального завдання (персональна частина)

 

Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання

 

1. Внаслідок оцінювання дисконтної ставки в інтервальній формі показники приведених до теперішнього часу витрат для лізингу і кредиту також набувають інтервального вигляду. Відповідні розрахункові формули є такими.

Для лізингу:

 

 

,

тобто

, ,

де  – інтервальна оцінка приведених до теперішнього часу витрат за лізингом;  – відповідно мінімальне і максимальне значення в межах інтервальної оцінки приведених до теперішнього часу витрат за лізингом; – сума відшкодування (амортизація) вартості об’єкта лізингу в і-му році;  – величина лізингового процента в і-му році (розраховується як добуток лізингової процентної ставки на залишкову вартість устаткування на початок і-го року – знаходити даний показник саме так (!!!), в жодному разі не потрібно копіювати розрахунок цього елемента, наведений в навчальному посібнику з дисципліни “Управління витратами” на стор. 228-229, який ґрунтується на інших вихідних припущеннях, ніж у пропонованому індивідуальному завданні);  – відповідно мінімальне і максимальне значення дисконтної ставки в межах її інтервальної оцінки; – вартість викупу об’єкта лізингу; n – термін (у роках) договору лізингу.

Для кредиту:

,

тобто

, ,

де  – інтервальна оцінка сумарних витрат на купівлю устаткування за рахунок кредиту в поточній (теперішній) вартості;  – відповідно мінімальне і максимальне значення теперішньої вартості витрат за кредитом в межах їх інтервальної оцінки; – сума погашення основної суми боргу за кредитом (тіла кредиту) в j-му році;  – виплата відсотків за кредитом в j-му році;  – відповідно мінімальне і максимальне значення дисконтної ставки в межах її інтервальної оцінки; m – термін, на який видано кредит.

2. Порівняння інтервальних оцінок теперішньої (приведеної) вартості витрат за лізингом і кредитом необхідно здійснити, оцінивши ступінь можливості відповідної події. Не зменшуючи рівень загальності можна оцінити ступінь можливості того, що теперішня вартість витрат за лізингом виявиться меншою (нижчою) ніж теперішня вартість витрат за кредитом, тобто . Формула розрахунку зазначеного показника є такою:

,

де  – відповідно мінімальне і максимальне значення теперішньої вартості витрат за лізингом в межах їх інтервальної оцінки;  – відповідно мінімальне і максимальне значення теперішньої вартості витрат за кредитом в межах їх інтервальної оцінки.

Якщо , тоді більш доцільним є придбання устаткування за рахунок лізингу, якщо ж  – більш привабливим є використання кредиту для купівлі устаткування.

3. Якщо прийняте рішення про придбання устаткування з використанням лізингу, тоді ступінь можливості того, що це рішення виявиться в подальшому невірним, слід оцінювати так:  Якщо ж приймається рішення про купівлю устаткування за допомогою кредиту, тоді ступінь можливості того, що це рішення виявиться в подальшому невірним дорівнює .

4. Показники витрат (постійних, змінних, сукупних) у наступному (плановому) періоді визначаються виходячи з динаміки відповідних показників витрат у минулому (звітному) періоді під впливом збільшення обсягу виробництва, а також залучення додаткового устаткування. В разі виникнення труднощів у розв’язанні цієї частини завдання доцільно освіжити в пам’яті відповідні відомості з дисципліни “Управління витратами”. Щоб пригадати вплив зміни обсягу виробництва на показники витрат рекомендується, зокрема, звернутися до задач 2 і 3 на стор. 13-14 практикуму за зазначеною дисципліною. Слід також врахувати, що як і амортизаційні відрахування, відсотки за лізингом та кредитом являють собою елементи постійних витрат.

7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

7.1. Основна література

 

1. Аакер Д., Кумар В., Дэй Дж. Маркетинговые исследования. 7-е издание / Пер. с англ. под ред. С. Божук. – СПб.: Питер, 2004. – 848с. 
2. Абрютина М.С., Грачева А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. – М.: Изд-во «ДИС», 1998. – 256 с.
3. Бакаєв Л.О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 151с.
4. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – Киев, МП “ИТЕМ” ЛТД, “Юнайтед Трейд Лимитед”, 1995. – 448с.
5. Виленский П.Л., Лившиц В.Н., Смоляк С.А. Оценка эффективности инвестиционных проектов: Теория и практика: Учеб. пособие. – М.: Дело, 2002. – 888с.
6. Вітлінський В.В. та ін. Економічний ризик: ігрові моделі: Навч. посібник / В.В. Вітлінський, П.І. Верченко, А.В. Сігал, Я.С. Наконечний; За ред. д-ра екон. наук, проф. В.В. Вітлінського. – К.: КНЕУ, 2002. -446с.
7. Вітлінський В.В.,  Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. – К.: ТОВ “Борисфен-М”, 1996. – 336с.
8. Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – 480с.
9. Дубров А.М., Лагоша Б.А., Хрусталев Е.Ю. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: Учеб. пособие / Под ред. Б.А. Лагоши. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 176с.
10. Ендовицкий Д.А. Инвестиционный анализ в реальном секторе экономики: Учеб. пособие / Под. ред. проф. Л.Т. Гиляровской. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 352с.
11. Ендовицкий Д.А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика / Под. ред. проф. Л.Т. Гиляровской. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 400с.
12. Ковалев В.В. Анализ финансового состояния и прогнозирование банкротства. – СПб.: Аудит-Ажур, 1994. – 163 с.
13. Костерин А.Г. Практика сегментирования рынка. – СПб.: Питер, 2002. – 288с.
14. Лафуенте Хил А.М. Финансовый анализ в условиях неопределенности: Пер. с исп. Под редакцией Е.И. Велесько, В.В. Краснопрошина, Н.А. Лепешинского. – Мн.: Тєхналогія, 1998. – 150с.
15. Ложкин О.Б. Новейшие и классические модели финансового менеджмента. – На сайті: http://cfin.ru.
16.  Ложкин О.Б. Финансовый анализ эффективности и устойчивости бизнес-процесса // Аудит и финансовый анализ. – 2001. – №2. – С.6-22.
17. Ложкин О.Б. Фундаментальные основы анализа денежных потоков долгосрочных вложений // Аудит и финансовый анализ. – №5. – 2006. – С. 218 – 309. 
18. Матвійчук А.В. Аналіз та прогнозування розвитку фінансово-економічних систем із використанням теорії нечіткої логіки. Монографія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 206с.
19. Недосекин А.О. Нечетко-множественный анализ риска фондовых инвестиций. – СПб.: Типография «Сезам», 2002. – 181 с.
20. Недосекин А.О. Фондовый менеджмент в расплывчатых условиях. – СПб.: Типография «Сезам», 2003. – 201 с.
21. Птускин А.С. Нечеткие модели и методы в менеджменте: Учебное пособие. – М.: Издательство МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2008. – 216 с.
22.  Птускин А.С. Решение стратегических задач в условиях размытой информации. – М.: Дашков и К^о, 2003. – 240 с.
23. Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем: Пер. с англ. – М.: Радио и связь, 1991. – 224 с.
24. Чернов В.Г. Модели поддержки принятия решений в инвестиционной деятельности на основе аппарата нечетких множеств. – М.: Горячая линия–Телеком, 2007. – 312 с. 
25. Ястремський О.І. Основи теорії економічного ризику: Навч. посібник для студентів екон. спец. вищ. закладів. – К.: “АртЕк”, 1997. – 248с.

 

7.2. Додаткова література

 

1. Андрейчиков А.В., Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 368 с.
2. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 408с.
3. Вітлінський В.В., Маханець Л.Л. Ризикологія в зовнішньоекономічній діяльності: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2008. -432с.
4. Гордієнко П.Л., Дідковська Л.Г., Яшкіна Н.В. Стратегічний аналіз: Навч. посібник. – 2-е вид.,перероб. і доп. – К.: Алерта, 2008. – 478с.
5. Коцюба О.С. Нечітко-множинні методи вимірювання господарського ризику // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Вип. 241: В 5 т. – Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – С. 668-699.
6. Коцюба О.С. Перспективна діагностика стану підприємства на основі фінансових індикаторів з використанням інтервального та нечітко-множинного підходів // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. Економіка підприємства: теорія і практика. – Ч. 1 . – К.: КНЕУ, 2008. – С.321-331.
7. Коцюба О.С. Раціоналізація інвестиційного вибору в умовах нечіткості вихідних даних // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. / Голов. ред. А.П. Наливайко. – К.: КНЕУ, 2004. – Вип. 15. – С. 149–157.
8. Коцюба О.С. Розподіл коштів між напрямами діяльності за нечіткості даних // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. – Вип. 1 / Голов. ред. О.П. Степанов. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006. – С. 294-303.
9. Коцюба О.С. Розширений підхід до аналізу запасу фінансової стійкості операційної діяльності підприємства // Економіка і управління: Наук.-практ. журнал / Голов. ред. О.В. Єфремов. – Сімферополь: НАПКС, 2006. – №1. – С. 88-96.   
10. Моделирование производственно-инвестиционной деятельности фирмы: Учеб. пособие для вузов / Под. ред. проф. Г.В. Виноградова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 319с.
11. Шелобаев С.И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизнесе: Уч. пос. для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 368с.