3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ

Тема 1. Проблематика автоматизації проектування інформаційних систем

Особливості проектування і реалізації сучасних інформаційних систем. Інжиніринг інформаційних систем. Проблеми традиційних технологій проектування інформаційних систем. Автоматизоване проектування інформаційних систем – передумови, переваги, основні концепції. Мета, предмет і зміст дисципліни, її зв’язок з іншими дисциплінами.

 

Тема 2. Характеристика сучасних CASE-систем

Еволюція засобів підтримки автоматизованого проектування інформаційних систем. Класифікація та порівняльна характеристика CASE-засобів. Компоненти інтегрованих CASE-засобів. Задачі, що розв'язуються за допомогою CASE. CASE-засоби у контексті менеджменту та розробки інформаційної системи. Організація інтегрованих CASE-середовищ. Структура і функції CASE-репозиторію. Визначення потреб у CASE-засобах. Критерії вибору засобів проектування інформаційних систем. Проекти з впровадження CASE-засобів.

 

Тема 3.  Автоматизоване керування процесами розробки інформаційних систем

RUP як програмний продукт. Розробка і публікація процесів за допомогою IBM Rational MethodComposer. Зміст бібліотеки методик IBM Rational Method Composer. Підтримка методології Microsoft Solutions Framework в інструментальних засобах. Структура шаблонів процесів Team Foundation Server. Особливості шаблонів MSF for Agile і MSF for CMMI та способи їх налаштування під потреби розробників. Електронна методологія проектування від даних DATARUN. Автоматизована підтримка методології DATARUN.

 

Тема 4.  Автоматизоване керування вимогами до інформаційних систем

Процеси керування вимогами як об’єкт автоматизації. Класифікація вимог до ІС. Методи керування вимогами. Автоматизація формування вимог. Автоматизований аналіз вимог. Порівняльний аналіз сучасних систем керування вимогами. Керування вимогами за допомогою IBM Rational RequisitePro.

 

Тема 5.  Автоматизована підтримка прийняття проектних рішень

Вимоги до систем автоматизації проектування. Проблематикаприйняття рішень з розробки та впровадження ІС. Використання cистем підтримки інтелектуальної роботи для прийняття проектних рішень. Організація  інтелектуального репозиторію CASE-систем. Підходи та інструментальні засоби прототипування інформаційних систем. Характеристика сучасних систем прототипування. Розробка прототипів в середовищі Serena Prototype Composer. Організація фабрик програмного забезпечення.

 

Тема 6.  Автоматизація об'єктно-орієнтованого проектування  інформаційних систем

Функціональні можливості IBM Rational Rose. Перевірка моделей в IBM Rational Rose. Проектування системної архітектури. Випуск версій за допомогою IBM Rational Rose. Генерування коду і повторне проектування в середовищі IBM Rational Rose. Моделювання даних в IBM Rational Rose. Функціональні можливості IBM Rational Software Architect. Моделювання, архітектурне конструювання та дослідження за допомогою IBM Rational Software Architect. Функціональні можливості IBM Rational Software Modeler. Особливості архітектурного моделювання і специфікації у середовищі IBM Rational Software Modeler. Інтеграція систем проектування IBM Rational з іншими CASE-засобами. Функціональні можливості Rational XDE. Функціональні можливості системи Borland Together. Візуальне моделювання ІС за допомогою Borland Together. Інтеграція системи Borland Together з іншими CASE-засобами.

 

Тема 7.  Автоматизоване керування конфігурацією інформаційних систем

Базові концепції та елементи управління конфігурацією. Типи засобів автоматизації управління конфігурацією. Основні вимоги до систем управління конфігурацією. Характеристика компонентів систем керування конфігурацією Управління змінами як складова процесу управління конфігурацією. Методологія IBM Rational Unified Change Management. Автоматизоване керування складанням програм. Засоби конфігураційного управління PVCS. Рішення з керування змінами і конфігурацією Computer Associates. Система конфігураційного і версійного контролю IBM Rational ClearCase.  Управління запитами на зміни за допомогою IBM Rational ClearQuest.

 

Тема 8.  Системи керування версіями

Проблематика керування версіями під час розробки ІС. Версії програмних продуктів. Основні поняття керування версіями. Етапи розвитку систем керування версіями. Способи використання систем керування версіями. Моделі контролю версій. Моделі керування гілками. Характеристика централізованих систем керування версіями (Subversion, Microsoft Visual SourceSafe і Team Foundation Server, IBM Rational ClearCase). Характеристика розподілених систем керування версіями (Darcs, Monotone , Bazaar, Git, Mercurial).

 

Тема 9.  Інтегровані платформи управління життєвим циклом інформаційних систем

Характеристика сучасних систем керування життєвим циклом додатків. Структура платформи Borland Open ALM. Засоби керування доставкою програмного забезпечення Borland. Автоматизована підтримка методології Borland Accelerate. Засоби автоматизованого керування якістю життєвого циклу Borland. Керування змінами за допомогою Borland StarTeam. Сумісне керування життєвим циклом із застосуванням продуктів IBM Rational.  Структра та особливості реалізації платформи Jazz. Характеристика Rational Team Concert.

 

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ

(ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ

Призначення практичних занять – закріпити, розширити й поглибити знання, одержані студентами на лекціях і під час самостійного вивчення літературних джерел. На практичних заняттях студенти мають оволодіти сучасними методологіями моделювання предметної області та інформаційних систем. 

Мета лабораторних робіт– набути умінь використовувати новітні CASE-засобів з метою моделювання та розробки інформаційних систем.

 

Практичне заняття 1.  Характеристика сучасних CASE-систем

Мета заняття – поглибити знання з актуальних проблем і перспектив розвитку CASE-систем.

Контрольні запитання:

1. Концепції автоматизованого проектування ІС.
2. Класифікація та порівняльна характеристика CASE-засобів.
3. Компоненти інтегрованих CASE-засобів.
4. Задачі, що розв'язуються за допомогою CASE.
5. CASE-засоби у контексті менеджменту та розробки інформаційної системи.
6. Організація інтегрованих CASE-середовищ.
7. Вибір і впровадження CASE-засобів.

 

Практичне заняття 2. Автоматизоване управління процесами розробки ІС

Мета заняття – вивчити елементи Rational Unified Process і навчитись використовувати його у процесі проектування інформаційних систем.

Контрольні запитання:

1. Rational Unified Process как продукт.
2. Розробка і публікація процесів за допомогою IBM Rational MethodComposer.
3. Підтримка методології Microsoft Solutions Framework у системі Team Foundation Server.

 

Практичне заняття 3. Автоматизоване керування вимогами до ІС

Мета заняття – навчитись працювати з вимогами до інформаційних систем за допомогою CASE-засобів.

Контрольні запитання:

1. Процеси керування вимогами як об’єкт автоматизації.
2. Автоматизація формування вимог.
3. Автоматизований аналіз вимог.
4. Порівняльний аналіз сучасних систем керування вимогами.
5. Керування вимогами за допомогою IBM Rational RequisitePro.

 

Практичне заняття 4. Автоматизована підтримка прийняття проектних рішень

Мета заняття – навчитись використовувати різноманітні інструментальні засоби для підтримка прийняття проектних рішень

Контрольні запитання:

1. Використання cистем підтримки інтелектуальної роботи для прийняття проектних рішень.
2. Організація  інтелектуального репозиторію CASE-систем.
3. Характеристика сучасних систем прототипування інформаційних систем.
4. Організація фабрик програмного забезпечення.

 

Практичне заняття 5. Візуальне моделювання у середовищі  IBM Rational Rose

Мета заняття – навчитись розробляти моделі аналізу і проектування об’єктно-орієнтованих програмних систем на мові візуального моделювання UML.

Контрольні запитання:

1. Мова UML.
2. Загальна характеристика системи автоматизації аналізу та проектування IBM Rational Rose
3. Функціональне моделювання
4. Моделювання взаємодії об’єктів
5. Логічна модель системи
6. Моделювання поведінки об’єктів
7. Моделювання фізичної реалізації
8. Підготовка моделі для генерування програмного коду

 

Практичне заняття 6. Автоматизація об'єктно-орієнтованого проектування  інформаційних систем

Мета заняття – вивчити особливості  об'єктно-орієнтованого проектування  інформаційних систем за допомогою сучасних інструментальних засобів.

Контрольні запитання:

1. Особливості архітектурного моделювання і специфікації у середовищі IBM Rational Software Modeler.
2. Моделювання, архітектурне конструювання та дослідження за допомогою IBM Rational Software Architect.
3. Візуальне моделювання і розробка програмних додатків за допомогою Rational XDE
4. Візуальне моделювання і проектування архітектури програмного забезпечення у середовищі Borland Together

 

Практичне заняття 7. Автоматизоване керування конфігурацією інформаційних систем

Мета заняття – вивчити концепції   керування конфігурацією інформаційних систем та функціональні можливості відповідних інструментальних засобів.

Контрольні запитання:

1. Керування конфігурацією як об’єкт автоматизації.
2. Концепції керування конфігурацією
3. Характеристика компонентів систем керування конфігурацією
4. Сучасні засоби конфігураційного керування
   1. PVCS
   2. Team Foundation Server
   3. Рішення з керування змінами і конфігурацією Computer Associates

 

Практичне заняття 8.  Системи керування версіями

Мета заняття – вивчити моделі керування версіями і використовувати сучасні системи керування версіями.

Контрольні запитання:

1. Покоління систем керування версіями
2. Моделі контролю версій
3. Моделі керування гілками
4. Централізовані системи керування версіями
   1. CVS і Subversion
   2. Microsoft Visual SourceSafe і Team Foundation Server
   3. IBM Rational ClearCase
   4. Розподілені системи керування версіями

 

Лабораторна робота №1. "Керування процесами розробки ІС за допомогою IBMRationalMethodComposer "

Мета виконання роботи – ознайомитись з кращими практиками розробки інформаційних систем з використанням бази знань IBM Rational Method Composer, навчитись розробляти додатки до бібліотеки методик системи.

Завдання:

-     користуючись Rational Method Composer, ознайомитись з організацією бібліотеки та її вмістом;

-     дослідити зміст окремої дисципліни розробки ІС і вивчити шаблон, на основі якого цю дисципліну визначено у конфігурації згідно індивідуального варіанта; 

-     створити новий додаток (Method Plug-in).

-     виходячи з особливостей вибраної та узгодженої з викладачем предметної області, об’єкта автоматизації та ІС, що розробляється, створити зміст методики (Method Content) – ролі (Role), завдання (Task), робочі продукти (Work Product), вказати керівництва (Guidance);

-     створити конфігурації методики (Method Configuration).

-     створити процес доставки (Delivery Process);

-     за допомогою Microsoft Project розробити календарний план виконання проекту, який включатиме завдання з їх повною ієрархією, терміни їх виконання (тривалість робіт оцінити експертним шляхом), виконавців.

Звіт повинен  містити:

1. Результати вивчення матеріалів IBM Rational Method Composer:

-     опис дисципліни (Discipline) – призначення, цілі, зв’язки з іншими дисциплінами (Brief description, Main description);

-     опис шаблону спроможності (Capability Pattern, Main description);

-     схему (Actitvity Diagram) базового потоку робіт (Reference Workflow);

-     структуру робіт (Work Breakdown Structure) базового потоку (Reference Workflow) у табличній формі з максимальною деталізацією та із зазначенням робіт (Tasks), що присутні у заданій конфігурації;

-     схему (Actitvity Diagram) потоку робіт згідно заданої конфігурації із зазначенням відмінностей від базового потоку робіт, якщо такі є;

-     опис робіт, що досліджуються, у табличній формі з таким змістом:

№	Роботи (Activitiy Task)	Номер попе-редньої роботи (Prede-cessor)	Вико-навці (Role)	Робочі продукти (Work Product)
				Вхідні (Input)		Вихідні (Output)
				Назва	Обов’яз-ковість	Назва	Обов’язко-вість

Номер роботи має відображати як порядок її виконання, так і місце в ієрархії робіт (Activitiy, Task). У стовпчику  "Обов’язковість" для роботи проставляються позначки "М" для обов’язкових робіт (Mandatory), та "О" для необов’язкових (Optional).

1. Розроблені елементи методики з необхідним коментарем.
2. Діаграму Гантта (таблицю і графік), що відображає підготовлений  за допомогою Microsoft Project календарний план виконання робіт. Таблиця повинна мати такий зміст: назва, тривалість, дати початку і закінчення виконання роботи, попередні роботи, ресурси, загальний часовий резерв. Діаграма має відображати роботи, в т.ч. підсумкові, з виділенням критичних робіт та зв’язки між роботами.

 

Лабораторна робота № 2. "Керування вимогами у середовищі системи Requisite PRO"

Мета виконання роботи – навчитись розробляти вимоги та керувати ними за допомогою системі Requisite PRO"

Завдання:

-     створити новий проект;

-     визначити типи вимог;

-     визначити атрибути вимог та їх значення;

-     створити типи документів;

-      визначити вимоги;

-     встановити зв’язки між вимогами та проаналізувати їх;

-     підготувати звіт.

Звіт повинен містити перелік всіх вимог, матрицю їх атрибутів і матрицю їх трасування.

 

Лабораторна робота № 3.  "Моделювання і розробка ІС"

Мета виконання роботи – поглибити і закріпити знання та практичні навички з об’єктно-орієнтованого аналізу бізнес-процесів і проектування додатків на основі мови UML у середовищі IBM Ratіonal Rose.

Завдання:

-     підготувати опис варіантів використання, що будуть використані для проектування ІС згідно індивідуального варіанта за такою структурою: назва; передумови для виконання. Приклад: "Цей прецедент розпочинається, коли менеджер хоче додати, змінити або видалити позицію із списку вакансій"; головні функції; другорядні функції.

При описі функцій залежно від особливостей конкретного варіанта використання можна наводити або стислий або розширений їх опис. У будь-якому разі вказівка можливих альтернатив є обов’язковою. 

Ця частина самостійної роботи є обов’язковою. За її відсутності звіт про виконання інших завдань не розглядаються.

-     на основі описаних варіантів використання розробити за допомогою Ratіonal Rose діаграми прецедентів, послідовності, класів, компонентів і розміщення.

Звіт повинен містити опис варіантів використання, розроблені діаграми та текст програми.

 

Лабораторна робота № 4. "Керування версіями за допомогою системи Bazaar"

Мета виконання роботи – поглибити і закріпити знання та практичні навички з управління версіями файлів проекту розробки програмного забезпечення з використанням сучасних програмних засобів.

Завдання:

-     Проконтролювати хід виконання довільного проекту за допомогою засобу управління версіями Bazaar. За погодженням з викладачем може бути вибраний інший засіб.

Звіт повинен містити протокол роботи системи управління версіями або звіт, підготовлений її засобами, який повністю відображає розвиток проекту – створення гілок, роботу з окремими файлами, зміну версій тощо.

 

5. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Контактне заняття 1.  Характеристика сучасних CASE-систем

Питання для розгляду

1. Концепції автоматизованого проектування ІС.
2. Класифікація та порівняльна характеристика CASE-засобів.
3. Компоненти інтегрованих CASE-засобів.
4. Задачі, що розв'язуються за допомогою CASE.
5. CASE-засоби у контексті менеджменту та розробки інформаційної системи.
6. Організація інтегрованих CASE-середовищ.
7. Вибір і впровадження CASE-засобів.

Завдання – сформувати наступні компетенції:

знання:

-       проблематики створення ІС, що зумовлює необхідність застосування відповідних засобів автоматизації (CASE-систем);

-       ролі і місця засобів автоматизації проектування у контексті створення, впровадження і використання CASE-систем і засобів програмної інженерії;

-       компонентів систем автоматизації аналізу і проектування та їх призначення;

-       видів підтримки, що надають  CASE-систем на різних рівнях управління і змісту рішень, що приймаються відносно їх використання;

-       проблем і переваг інтеграції CASE-засобів;

-       архітектурних компонентів інтегрованих CASE-середовищ та їх призначення;

-       функцій CASE-репозиторію;

-       проблематики вибору і впровадження CASE-систем, а також критеріїв їх оцінювання;

-       перспектив розвитку CASE-систем;

вміння:

-       обґрунтовувати необхідність автоматизації проектування ІС;

-       проводити порівняльний аналіз методологій, що лежать в основі систем автоматизації проектування;

-       порівнювати засоби автоматизації розробки ІС і обґрунтовувати їх вибір;

-       оцінювати ефективність використання CASE-систем в контексті прийнятої ІТ-стратегії;

-       визначати зміст репозиторію інтегрованого CASE-середовища;

-       визначати фактори, від яких залежить успішність впровадження CASE-систем, оцінювати реалістичність очікувань користувачів, пояснювати необхідність заходів, що забезпечать успішність відповідних проектів.

 

Контактне заняття 2. Автоматизоване управління процесами розробки ІС

Питання для розгляду

1. Rational Unified Process как продукт.
2. Розробка і публікація процесів за допомогою IBM Rational MethodComposer.
3. Підтримка методології Microsoft Solutions Framework у системі Team Foundation Server.

Завдання – сформувати наступні компетенції:

знання:

-       сучасних моделей і методологій визначення процесів життєвого циклу ІС;

-       проблематики і змісту дисципліни керування процесами життєвого циклу ІС;

-       характеристик засобів моделювання процесів IBM Rational;

-       структури бібліотеки методик Rational Method Composer, змісту і призначення її компонентів;

-       призначення, змісту і структури шаблонів процесів MSF Agile та MSF CMMI в Team Foundation Server, а також основних відмінностей між ними;

-       підходів до настроювання шаблонів процесів Team Foundation Server згідно вимог конкретного проекту;

-       інструментальних засобів, що реалізують електронний варіант методології DATARUN;

-       складу і призначення модулів CASE-системи Silverrun, а також послідовності їх застосування при реалізації методології DATARUN;

вміння:

-       обґрунтовувати необхідність автоматизації керування процесами життєвого циклу ІС;

-       використовувати базу знань RUP та бібліотеку методик RMC для визначення, конфігурування, пристосування та впровадження процесів життєвого циклу ІС, а також вивчення настанов з використання засобів автоматизації розробки ІС;

-       змінювати існуючі та розробляти нові методики і процеси у середовищі Rational Method Composer згідно вимог організації або конкретних проектів;

-       настроювати шаблони процесів у середовищі Team Foundation Server.

 

Контактне заняття 3. Автоматизоване керування вимогами до ІС

Питання для розгляду

1. Процеси керування вимогами як об’єкт автоматизації.
2. Автоматизація формування вимог.
3. Автоматизований аналіз вимог.
4. Порівняльний аналіз сучасних систем керування вимогами.
5. Керування вимогами за допомогою IBM Rational RequisitePro.

Завдання – сформувати наступні компетенції:

знання:

-       проблематики і змісту дисципліни керування вимогами до ІС;

-       видів CASE-засобів та особливостей їх використання у контексті конкретних методів формування та аналізу вимог;

-       завдань автоматизованого керування вимогами;

-       основних типів сучасних систем керування вимогами та їх характеристик;

-       функціональних можливостей та особливостей реалізації системи керування вимогами IBM Rational RequisitePro;

вміння:

-       оцінювати системи керування вимог за сучасними стандартами;

-       обґрунтовувати необхідність інтеграції систем керування вимогами з іншими CASE-засобами та визначати конкретні варіанти її реалізації;

-       розробляти вимоги різних типів та організовувати їх в ієрархію в середовищі системи IBM Rational RequisitePro

-       створювати документи і форми, а також організовувати дискусії за допомогою IBM Rational RequisitePro.

 

Контактне заняття 4. Автоматизація об'єктно-орієнтованого проектування  інформаційних систем

Питання для розгляду

1. Мова UML.
2. Загальна характеристика системи автоматизації аналізу та проектування IBM Rational Rose
3. Функціональне моделювання
4. Моделювання взаємодії об’єктів
5. Логічна модель системи
6. Моделювання поведінки об’єктів
7. Моделювання фізичної реалізації
8. Підготовка моделі для генерування програмного коду
9. Особливості архітектурного моделювання і специфікації у середовищі IBM Rational Software Modeler.
10. Моделювання, архітектурне конструювання та дослідження за допомогою IBM Rational Software Architect.
11. Візуальне моделювання і розробка програмних додатків за допомогою Rational XDE
12. Візуальне моделювання і проектування архітектури програмного забезпечення у середовищі Borland Together

Завдання – сформувати наступні компетенції:

знання:

-       нотації уніфікованої мови моделювання UML, що застосовується у сучасних засобах об’єктно-орієнтованого проектування;

-       характеристик і функціональних можливостей систем об’єктно-орінтованого проектування IBM Rational Rose, IBM Rational Software Modeler, IBM Rational Software Architect, IBM Rational XDE, Borland Together;

вміння:

-       розробляти проекти ІС з використанням  засобів об’єктно-орінтованого проектування IBM Rational Rose, IBM Rational Software Modeler, IBM Rational Software Architect, IBM Rational XDE, Borland Together.

 

Контактне заняття 5. Автоматизоване керування конфігурацією інформаційних систем

Питання для розгляду

1. Керування конфігурацією як об’єкт автоматизації.
2. Концепції керування конфігурацією
3. Характеристика компонентів систем керування конфігурацією
4. Сучасні засоби конфігураційного керування

Завдання – сформувати наступні компетенції:

знання:

-       мети, завдань, основних концепцій та процедур керування конфігурацією;

-       концепцій керування ресурсами, робочими просторами, версіями, історією, складанням і релізами, а також забезпечення паралельної розробки;

-       підходів до нумерації версій конфігураційних об’єктів;

-       циклу операцій з організації колективної роботи в системі керування конфігурацією;

-       методів та засобів безперервної інтеграції додатків;

-       складу і призначення компонентів системи керування конфігурацією;

-       характеристик бази даних конфігураційного керування;

-       видів та компонентів засобів складання програм;

-       основних понять та правил утіліти Make;

-       характеристик і призначення компонентів системи керування конфігурацією PVCS;

-       складу і характеристик інструментальних засобів з керування змінами і конфігурацією та релізами компанії Computer Associates;

вміння:

-       визначати структуру системи керування конфігурацією,  обґрунтовувати вибір засобів, що входять до її структури і проектувати базу даних конфігураційного керування.

 

Контактне заняття 6.  Системи керування версіями

Питання для розгляду

1. Покоління систем керування версіями
2. Моделі контролю версій
3. Моделі керування гілками
4. Розподілені системи керування версіями

Завдання – сформувати наступні компетенції:

знання:

-       характеристик поколінь систем керування версіями і перспектив їх розвитку;

-       варіантів організації потоків робіт при використання систем керування версіями;

-       моделей контролю версій та варіантів їх реалізації;

-       концепцій керування гілками;

-       відмітних характеристик сучасних систем керування версіями;

вміння:

-       проводити порівняльний аналіз систем керування версіями та обґрунтовувати вибір конкретної системи з урахуванням особливостей конкретного ІТ-проекту;

-       використовувати сучасні системи керування версіями для контролю реалізації ІС –  організації лінії кодування, її розгалужень та злиття окремих гілок, контролю внесення змін до ресурсів проекту, ведення історії змін.

 

 

 

6. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

У міжсесійний період студенти заочної форми навчання виконують самостійно обов’язкові індивідуальні завдання та індивідуальні завдання за вибором (одне завдання). Конкретні види та теми індивідуальних завдань за вибором узгоджуються студентом з викладачем і не можуть бути змінені студентом самостійно.

Індивідуальні завдання для самостійного виконання у міжсесійний період видаються студентам заочної форми навчання на початку навчального семестру.

У міжсесійний період проводяться групові або індивідуальні консультації з науки за графіком проведення індивідуально-консультативної роботи викладача і за розкладом проведення Дня заочника. Графік проведення індивідуально-консультативної роботи викладача та розклад проведення Дня заочника доводяться до відома студентів на початку навчального семестру, в якому вивчається наука.

Виконані індивідуальні завдання з науки студенти заочної форми навчання здають особисто або пересилають електронною поштою викладачу, який викладає науку не пізніше, ніж за місяць до початку чергової сесії.

Студенти зобов’язані захистити індивідуальні завдання в «День заочника» в ході очної співбесіди з викладачем.

Обов’язкові індивідуальні завдання

1. Індивідуальна лабораторна робота № 1. "Керування вимогами у середовищі системи Requisite PRO".

2.Індивідуальна лабораторна робота № 2.  "Моделювання і розробка ІС".

Індивідуальні завдання за вибором

1.Індивідуальна лабораторна робота № 3. "Керування процесами розробки ІС за допомогою IBM Rational Method Composer "

2.Індивідуальна лабораторна робота № 4. "Керування версіями за допомогою системи Bazaar".

Опис завдань  наведено у п. 4 (лабораторні роботи).

 

 

7. ГРАФІКИ ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ

(ЗА ФОРМАМИ НАВЧАННЯ)

Індивідуально-консультативна робота з науки здійснюється у формі консультацій за графіком (одна консультація кожного тижня). На консультаціях студентам надаються пояснення з виконання самостійної роботи, підготовки до лабораторних робіт, здійснюється перевірка та захист завдань, винесених на поточний контроль, тощо.

Для студентів заочної форми навчання у міжсесійний період проводяться групові або індивідуальні консультації з науки за графіком проведення індивідуально-консультативної роботи викладача і за розкладом проведення Дня заочника.

Графік проведення індивідуально-консультативної роботи викладача та розклад проведення Дня заочника доводяться до відома студентів на початку навчального семестру, в якому вивчається наука.

 

8. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ

1. Для ІС обліку кадрів розробити контекстну діаграму (стандарт IDEF0).

2. Для ІС обліку матеріалів на складі розробити діаграму прецедентів.

 

9. КАРТИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з науки  "Автоматизоване проектування інформаційних систем"

для студентів-бакалаврів напряму підготовки 6101 "Комп'ютерні науки"

галузі знань "Інформатика та обчислювальна техніка"

денної форми навчання

№ за-нят-тя	Форма самостійної роботи студента		Види семінарських (практичних, лабораторних) занять	Макси-мальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на практичних і лабораторних заняттях
1	Опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу, теми 1,2		Тема 2. Практичне заняття № 1 – пояснення, розгорнута бесіда, міні-кейси	1
2	Попередня підготовка з визначених питань, тема 3		Тема 3. Практичне заняття № 2 – пояснення, розгорнута бесіда, міні-кейси	1
3	Попередня підготовка з визначених питань, тема 3		Тема 3. Лабораторна робота № 1 − кейс-метод, робота в малих групах	3
4	Опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу, тема 4		Тема 4. Практичне заняття № 3 – пояснення, розгорнута бесіда, міні-кейси	1
5	Попередня підготовка з визначених питань, тема 4 Дослідження предметної області за визначеною задачею		Тема 4. Лабораторна робота № 2 − кейс-метод, робота в малих групах	3
			Захист лабораторної роботи № 1	4
6	Опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу, тема 5		Тема 5. Практичне заняття № 4 – пояснення, розгорнута бесіда, міні-кейси	1
7	Попередня підготовка з визначених питань, тема 6 Дослідження предметної області за визначеною задачею		Тема 6. Практичне заняття № 5 – пояснення, розгорнута бесіда, міні-кейси	1
8	Попередня підготовка з визначених питань, тема 6 Опрацювання матеріалу практичного заняття № 5		Тема 6. Лабораторна робота № 3 (ч.1) − кейс-метод, робота в малих групах	3
			Захист лабораторної роботи № 2	4
9	Опрацювання завдань лабораторної роботи № 3		Тема 6. Лабораторна робота № 3 (ч.2)  − кейс-метод, робота в малих групах	3
10	Опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу, тема 6		Тема 6. Практичне заняття № 6 – пояснення, розгорнута бесіда, міні-кейси	1
11	Опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу, тема 7		Тема 7. Практичне заняття № 7 – пояснення, розгорнута бесіда, міні-кейси	1
12	Попередня підготовка з визначених питань, тема 8		Тема 8. Практичне заняття № 8 – пояснення, розгорнута бесіда, міні-кейси	1
13	Попередня підготовка з визначених питань, тема 8 Опрацювання матеріалу практичного заняття № 8		Тема 8. Лабораторна робота № 4  − кейс-метод, робота в малих групах	3
			Захист лабораторної роботи № 3	4
Усього балів за роботу  на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях				35
За виконання модульних (контрольних) завдань
Модуль №1		Написання модульної контрольної роботи		10
Усього балів за виконання модульних (контрольних) завдань				10

 

 

За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань (студент обирає не більше 1-го завдання упродовж семестру)
1. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою	5
2. Участь в студентських наукових конференціях	5
3. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів інституту інформаційних систем в економіці	5
4. Добір і переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою	5
Усього балів за виконання індивідуальних завдань	5
Разом балів за  СРС	50

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з науки  "Автоматизоване проектування інформаційних систем"

для студентів-бакалаврів напряму підготовки 6101 "Комп'ютерні науки"

галузі знань "Інформатика та обчислювальна техніка"

заочної форми навчання

 

 

 

 

 

10. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Оцінювання знань студентів з науки "Автоматизоване проектування інформаційних систем" здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

Об'єктами поточного контролю знань студента є:

1)  виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях;

2)  виконання завдань для самостійної роботи;

3)  виконання модульної контрольної роботи.

Виконання лабораторних робіт оцінюється за результатами захисту відповідних звітів. Звіт з лабораторної роботи має бути представлений викладачеві до початку виконання наступної лабораторної роботи. Звіт з лабораторної роботи має містити титульний аркуш згідно встановленої форми та результати виконання роботи згідно індивідуальних завдань, що надаються викладачем.

Виконання самостійних робіт, обов’язкових для виконання, та оцінювання їх результатів відбувається у рамках підготовки до лабораторних робіт. Підготовлені матеріали мають бути представлені викладачеві до початку виконання кожної лабораторної роботи. Вибіркові самостійні роботи виконуються протягом семестру й оцінюються за результатами захисту відповідних звітів.

Модульний контроль здійснюється за результатами тестування з питань дисципліни, що їх було винесено на самостійне опрацювання. Результати модульної контрольної роботи оцінюються від 0 до 5 балів.

Максимально можлива загальна кількість балів, здобута за результатами поточного контролю з дисципліни, не може перевищувати 50 балів.

Підсумковий контроль знань з дисципліни відбувається у формі іспиту.

Екзаменаційний білет містить 4 теоретичні питання і 1 задачу. Кожна відповідь оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 2; 0 балів за такими критеріями:

відмінний рівень (10 балів) – акуратно і розбірливо написана творча відповідь на питання, в якій студент виявив всебічне і глибоке знання програмного матеріалу з лекційного курсу, основної та додаткової літератури; і показав уміння синтезувати отриманні знання і уміння застосовувати їх при вирішенні практичних задач;

-     добрий рівень (8 балів) – відповідь на питання, в якій студент показав знання основного програмного матеріалу і володіння основним поняттєвим апара­том, методами та інструментарієм, передбаченими програмою та вміння використовувати їх для рішення типових ситуацій. Зниження оцінки обумовлюється нетворчим, шаблонним характером відповіді та наявністю окремих непринципових помилок, неакуратним та неохайним оформленням;

-     задовільний рівень (6 балів) – відповідь на питання, в якій студент показав знання основного програмного матеріалу, достатнє для рішення типових ситуацій, але припустився суттєвих помилок при його викладенні та у своїх висновках;

-     незадовільний рівень (2 бали) – відповідь на питання, яка виявляє наявність значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу: володіння окремими поняттями, методами й інструментарієм, при використанні яких допускаються принципові помилки; безсистемний характер відповіді, що не розкриває сутності питання, або містить грубі помилки; відсутність відповіді на питання;

-     незадовільний рівень (0 балів) – відповідь на питання відсутня або надано відповідь на питання, відсутнє в екзаменаційному білеті.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається із суми балів за результати поточного контролю знань і за виконання завдання, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

В разі, коли відповіді студента на іспиті оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту і набрані бали не враховуються при виставлення загальної підсумкової оцінки (підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю).

До залікової відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Підсумкова оцінка, одержана студентом (бали)	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за системою ECTS
90-100	відмінно	A
80-89	добре	B
70-79		C
66-69	задовільно	D
60-65		E
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

 

 

11.ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Об’єктом поточно-модульного контролю знань студентів з науки є:

1) систематичність та активність роботи над вивченням програмного матеріалу науки;

2) виконання модульних завдань;

4) виконання завдань для самостійного опрацювання.

Контроль систематичності та активності роботи студентів здійснюється шляхом усного опитування, перевірки знань та результатів виконаних завдань згідно з тематикою контактних  занять. Можливу кількість балів, що виставляється на відповідному контактному занятті, наведено у картці самостійної роботи студента.

Контроль виконання завдань для самостійного опрацювання. Результати виконання індивідуальних завдань студентом заочної форми навчання в міжсесійний період мають бути захищені під час "Дня заочника" за встановленим графіком. Загальна оцінка за індивідуальне завдання складається з балів за виконане завдання, подане у формі звіту в друкованій або електронній формі, та балів за захист даного завдання. У картці самостійної роботи відповідний розподіл балів подано у дужках.

Звіт про виконання завдань для самостійного опрацювання може подаватись для попереднього розгляду викладачеві електронною поштою до визначеного терміну його захисту (див. Карту самостійної роботи студента). За необхідністю студент може звернутись за консультацією в "День заочника" особисто або електронною поштою дистанційно.

Контроль за виконанням модульних завдань. Результати модульної аудиторна контрольної роботи оцінюються від 0 до 5 балів.

 

12. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

      Форма № Н-5.05

 

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Освітньо-кваліфікаційний рівень ________бакалавр______________

Напрям підготовки_______6.050101 «Комп`ютерні науки»________

Галузь знань  Інформатика та обчислювальна техніка Семестр ____7_____

Наука  “Автоматизоване проектування інформаційних систем”

 

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № _____

 

1. Cхарактеризуйте сучасні CASE-засоби.
2. Проаналізуйте проблеми впровадження CASE-засобів.
3. Призначення і характеристики засобу управління процесами IBM Rational Method Composer.
4. Схарактеризуйте засіб візуального об’єктно-орієнтованого моделювання інформаційних систем IBM Rational Rose.
5. Для ІС нарахування почасової заробітної плати розробити діаграму прецедентів.

 

Затверджено на засіданні кафедри ________Інформаційних систем в економіці________

Протокол № ____  від  ____ _________ 20___ року 

 

Завідувач кафедри                                          __________________           Устенко С.В.

 

Екзаменатор                                                    __________________           Денісова О.О.

 

 

13. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1)    Денісова О.О. Автоматизоване  проектування інформаційних систем : навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2011.  – 412с.

 

Додаткова

2)    Боггс У., Боггс М. Rational XDE. – М.: ЛОРИ, 2006. – 637c.

3)    Боггс У., Боггс М. UML и Rational Rose. – М.: ЛОРИ, 2001.

4)    Вендров А.М. Практикум по проектированию программного обес­печения экономических иформационных систем: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 192 с.

5)    Вендров А.М. Проектирование программного обеспечения экономических информационных систем: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000.

6)    Вендров А.М. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем – http://www.citforum.ru/database/case/index.shtml

7)    Гринфилд Дж., Шорт К., Кук С. и др. Фабрики разработки программ: потоковая сборка типовых приложений, моделирование, структуры и инструменты. – М., "Вильямс", 2007. – 592 с.

8)    Кватрани Т. Rational Rose 2000 и UML. Визуальное моделирование. – М.: ДМК Пресс, 2001. – 176 с.

9)    Кватрани Т.  Визуальное моделирование с помощью Rational Rose 2002 и UML.: Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2003.

Коноплицкий П. Прототипирование web-сайтов. Собирая воедино. – http://www.amazedev.com/prototipirovanie-web-proektov-sobiraya-voedino/

10)               Крачтен Ф. Введение в Rational Unified Process.: Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2002

Матеріали сайтів http://www.axure.com, http://bazaar-vcs.org/, http://www.citforum.ru, http://cognexus.org/, http://darcs.net/, http://www.eclipse.org/epf/,  http://git-scm.com/, http://www.gnu.org/software/gnu-arch/,  http://www.ibm.com, http://www.interface.ru/,  http://www.intuit.ru, http://www.irise.com/products/diagram.php, http://www.itil.org.uk/, http://www.itlibrary.org/,  http://www.itsmportal.ru/,  http://www.kbse.com/, http://mercurial.selenic.com/, http://www.microsoft.com/msf, http://monotone.ca/, http://msdn.microsoft.com/en-us/library/, http://msdn2.microsoft.com/en-us/library/, http://www.nongnu.org/cvs, http://www.omg.org, http://www.osp.ru/, http://projects.kmi.open.ac.uk/osc/compendium/, http://www.protoshare.com/, http://www.serena.com/products/prototype-composer/, http://www.silverrun.com/, http://subversion.tigris.org/, http://www.zdnet.ru/

11)               Мацяшек Л.А. Анализ требований и разработка информационных систем с использованием UML. – М.: Издат. дом "Вильямс", 2002.

12)               Новичков А.Н. Rational Rose для разработчиков и ради разработчиков. – http://www.citforum.ru/programming/application/rrose.shtml

13)      Скотт, Кедалл. UML. Основные концепции.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2002. - 144 с.

14)      Соммервил И. Инженерия программного обеспечения, 6-е издание. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2002. - 624 с.

15)      Трофимов С.А. CASE-технологии: практическая работа в Rational Rose. Изд. 2-е. – М.: Бином-Пресс, 2002 г. - 288 с.: ил.

16)      Федотова Д.Э., Семенов Ю.Д., Чижик К.Н. CASE-технологии: Практикум. – М.: Горячая линия-Телеком, 2005. – 160 с.. 

17)               Хандхаузен Р. Знакомство с Microsoft Visual Studio 2005 Team System / Пер. с англ. – М.: Изд-во «Русская редакция»; СПб.: Питер, 2006. – 416 с.

18)      Computer-Aided Software Engineering (CASE)/Ed. Chikofsky C.  – 2ed. – Los Alamitos, Calif. etc.: IEEE C.s.p., 1993. - VI, 177p.

19)      Software Engineering: A European Perspective/R.H. Thayer, A.D.McGettrich. – Los Alamitos, Calif. etc.: IEEE C.s.p., 1992. - 240p.

20)      Zielczynski P. Requirements management using IBM Rational RequisitePro Addison-Wesley/IBM Press, 2007 – 359p.

21)      Бабенко Л.П., Лавріщева К.М. Основи програмної інженерії. Навч. посіб. – К.: Т-во "Знання", 2001.

22)               Буч Г., Якобсон А., Рамбо Дж. UML. Классика CS. 2-е изд. / Пер. с англ.; Под общей редакцией проф. С. Орлова – СПб.: Питер, 2006. – 736 с.

23)               Лапыгин Д., Новичков А. Конфигурационное управление проектами разработки программного обеспечения, 2004. – http://www.citforum.ru/SE/quality/configuration_management/

24)      Ларман К. Применение UML и шаблонов проектирования. 2-е издание.: Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2002.

25)      Леффингуэлл Д., Уидриг Д.. Принципы работы с требованиями к программному обеспечению. Унифицированный подход.: Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2002.

26)      Рамбо Дж., Буч Г., Якобсон А. UML. Специальный справочник: Пер. с англ. – СПб: Питер, 2002.

27)      Розенберг Д., Скотт К.. Применение объектно-ориентированного моделирования с использованием UML и анализ прецедентов.: Пер. с англ. – М.: ДМК, 2002.

28)      Фаулер М., Скотт К.. UML в кратком изложении. Применение стандартного языка объектного моделирования: Пер. с англ. – М.: Мир, 1999.

29)               Bellagio D. E. , Milligan T. J. Software Configuration Management Strategies and IBM Rational ClearCase. Second Edition. A Practical Introduction. – Addison Wesley Professional, 2005. – 384р.

30)      Pressman R. S. Software Engineering. A practitioner’s approach. – 5th ed. – Boston etc.: McGraw-Hill, 2001. – 888p.