МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

 

Кафедра макроекономіки та державного управління

	ЗАТВЕРДЖЕНО: Науково-методичною радою університету Протокол № 9 від 16 червня 2016 р.
	Голова НМР ............................... А. М. Колот

КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ

 

«ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ»

освітній ступінь магістр

галузь знань «Управління та адміністрування»

спеціальність (освітня програма) «Публічне управління та адміністрування»

 

	РЕКОМЕНДОВАНО: кафедрою макроекономіки та державного управління Протокол № 15 від 8 червня 2016 р.
	Завідувач кафедри .................................  І. Й. Малий

 

ПОГОДЖЕНО: Керівник магістерської програми   .................................  І. Й. Малий   Начальник відділу організаційного забезпечення навчального процесу   .................................
Начальник навчально-методичного відділу   ................................. Т. В. Гуть

Київ 2016

 

Магістерська програма «Державне управління економікою: Навчально-методичний комплекс. Кол. авт. під кер. І.Й. Малого та С.М. Чистова. — К.: КНЕУ, 2016. –  с.

 

 

 

 

 

 

Завідувач кафедри макроекономіки та державного управління,

Керівник магістерської програми

І.Й.Малий, док. екон. наук, проф.

 

 

Заступник керівника магістерської програми

С.М.Чистов, канд. екон. наук, доц.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  КНЕУ 2016

 

ЗМІСТ

Вступ ...........................................................................................................
Розділ І. Організаційно-методичні матеріали до магістерської програми ................................................................................................
1.1. Навчальний план магістерської програми .........................................
1.2. Графік організації навчального процесу за магістерською програмою ..........................................................................................
1.3. Первинні посади на ринку праці, обіймати які мають право випускники (у відповідності з «Класифікатором професій ДК 003:2010») ...........................................................................................
1.4. Компетентності випускників освітнього ступеня магістр за спеціальністю (професійні, спеціальні) ..............................................
Розділ ІІ. Навчально-методичні матеріали до вивчення нормативних наук та дисциплін магістерської програми ..........................................
2.1. Нормативні науки ................................................................................
2.1.1. Глобальна економіка ................................................................
2.1.2. Соціальна відповідальність ......................................................
2.1.3. Методологія наукових досліджень ..........................................
2.1.4. Державне управління соціальною сферою ..............................
2.1.5. Проектний менеджмент ............................................................
2.2. Дисципліни модулю спеціальної підготовки ......................................
2.2.1. Прогнозування соціально-економічних процесів ...................
2.2.2. Національні рахунки в державному управлінні .....................
2.2.3. Управління економічним розвитком територіальних одиниць ......................................................................................................................
2.2.4. Бюджетно-податкова політика .................................................
2.2.5. Інвестиційно-інноваційна політика ...........................................
2.2.6. Антикризове управління національною економікою ..............
2.3. Дисципліни за вибором студента ........................................................
2.3.1. Макроекономіка ІІ ....................................................................
2.3.2. Електронне урядування ............................................................
2.3.3. Стратегічне планування економічного і соціального розвитку ......................................................................................................
2.3.4. Інституціональна економіка .....................................................
2.3.5. Аудит публічних фінансів ........................................................
2.3.6. Макроконсалтинг фінансового управління .............................
2.3.7. Муніципальні фінанси ..............................................................
Розділ ІІІ. Методичні матеріали щодо практичної підготовки студентів
3.1. Методичні матеріали щодо організації проведення та критеріїв оцінювання міжпредметного тренінгу ...............................................
3.2. Програма, методичне забезпечення та критерії оцінювання практики...............................................................................................
3.3. Напрями досліджень ...........................................................................
3.4. Методичні рекомендації щодо підготовки прикладного дослідження .........................................................................................
3.5. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської дипломної роботи ...............................................................................

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.1.4. Методики активізації процесу навчання

Згідно з поставленою метою міжпредметного тренінгу в ході його проведення використовується система інтерактивних форм, методів та прийомів навчання, які дозволяють активізувати процес навчання.

 Кейс (ситуація) та тренінгові завдання

Кейс — це перелік тренінгових завдань ситуаційного типу, що пропонуються студентам на кожному етапі міжпредметного тренінгу та за змістом відповідають поставленим навчальним та професійно-фаховим задачам, потребують нормативно-правового та інформаційного забезпечення для їх виконання. 1 та 5, початковий та завершальний етапи проводяться в особливому режимі. 2—4 етапи міжпредметного тренінгу мають по кілька тренінгових завдань, короткий зміст яких приводиться нижче.

Етап 2. Інформаційно-аналітичний етап — пропонується 4 тренінгові завдання.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 1. «Макроекономічні показники як основа побудови соціального бюджету».

Зміст: Розрахувати ВДВ та визначити балансуючу статтю рахунку виробництва.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 2. «Оцінка законодавчо-нормативного забезпечення соціальної складової бюджетно-податкової політики».

Зміст: Здійснити аналіз діючих законодавчих актів, які визначають основу для розрахунку показників соціального бюджету, та визначити категорії громадян в Україні, яким за законодавством передбачені соціальні пільги, допомоги тощо.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 3. «Моніторинг державних соціальних стандартів та нормативів».

Зміст: Здійснити моніторинг чинних державних соціальних стандартів та нормативів в Україні, виявити їх переваги та вади з метою забезпечення достовірною інформацією для прогнозування соціальних показників на основі імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 4. «Прогнозні макропоказники як вхідна база інформаційного забезпечення економічного модуля».

Зміст: Зібрати та систематизувати офіційні дані прогнозу на майбутні 4 роки за наступними показниками: ВДВ, темпи зростання ВДВ, ІСЦ, середня номінальна зарплата, індекс реальної зарплати, мінімальна заплата, мінімальна пенсія, середньорічна чисельність наявного населення, чисельність населення в працездатному віці, чисельність безробітних, розрахована за методологією МОП, чисельність зареєстрованих безробітних, рівень безробітних, розрахованих за методологією МОП, рівень зареєстрованих безробітних.

 

Етап 3. Прогнозно-плановий етап — пропонується 5 тренінгових завдань.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 5. «Прогнозування соціальних видатків на освіту відповідно до встановленого бюджетного забезпечення».

Зміст: Обчислити прогнозні показники видатків на освіту на основі соціального модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 6. «Прогнозування соціальних видатків на охорону здоров’я відповідно до встановленого бюджетного забезпечення».

Зміст: Обчислити прогнозні показники видатків на охорону здоров’я на основі соціального модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 7. «Прогнозування соціальних видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення відповідно до встановленого бюджетного забезпечення».

Зміст: Обчислити прогнозні показники видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на основі соціального модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 8. «Прогнозування соціальних видатків та надходжень цільових фондів».

Зміст: Обчислити прогнозні показники видатків та надходжень по цільовим фондам на основі соціального модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 9. «Прогнозування соціальних видатків та надходжень Державного бюджету України».

Зміст: Обчислити прогнозні показники соціальних видатків та надходжень Державного бюджету України на основі соціального модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

 

Етап 4. Управлінсько-регуляторний етап — пропонується 2 тренінгових завдання.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 10. «Експертний аналіз прогнозних та діючих показників соціальних видатків та джерел їх фінансування в рамках Державного бюджету України та цільових позабюджетних фондів».

Зміст: Порівняти розраховані на етапі 2 прогнозні показники соціальних видатків та джерел їх фінансування з реально діючими в рамках Державного бюджету України та цільових позабюджетних фондів, оцінити розбіжності та зробити висновки.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 11. «Комп’ютерна симуляція результатів моніторингу, аналізу та прогнозування соціальних параметрів бюджетно-податкової політики».

Зміст: Комплексна систематизація, оформлення результатів тренінгових завдань 1—10 та підготовка до презентації з використанням програмного пакету «Power Point».

 

Етап 5. Презентаційний етап — пропонується 1 тренінгове завдання.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 12. «Цілі, пріоритети та регуляторні інструменти соціальної складової бюджетно-податкової політики в Україні»

Зміст: Проведення дискусійного круглого столу за заданою темою з презентацією результатів робочих груп за функціональною спрямованістю. Підведення підсумків та оцінювання результатів.

 

3.1.5. Система поточного і підсумкового контролю знань

 

Контроль знань і вмінь студентів є однією з найважливіших складових діяльності з підготовки фахівців за магістерською програмою «Державне управління економікою». Метою діагностики знань і вмінь студентів, що здійснюється під час тренінгу, є:

• прояв і розвиток системи компетентностей майбутнього фахівця;
• виявлення, перевірка і оцінка рівня здобутих знань, сформованих умінь і навичок;
• стимулювання цілеспрямованої, систематичної, інтенсивної роботи студентів;
• підвищення рівня об’єктивності оцінювання;
• одержання інформації про рівень засвоєння студентами професійно-орієнтованих дисциплін;
• залучення студента до всіх форм навчального процесу.

Робота кожного студента під час тренінгу по спеціальності оцінюється за 100-бальною шкалою. Об’єктами оцінки є п’ять основних елементів знань, умінь та навичок студентів:

1. уміння здійснювати аналіз економічного і соціального розвитку країни (аналіз);
2. уміння здійснювати прогнозні розрахунки параметрів «Соціального бюджету» країни (прогнозування);
3. уміння визначати основні орієнтири та параметри соціальної політики країни, спираючись на розрахункові дані «Соціального бюджету» країни;
4. оцінка роботи малої групи (оцінка групи);
5. самооцінка роботи студента у малій групі (самооцінка).

Кожен з наведених елементів знань, умінь та навичок оцінюється за шкалою: 0, 5, 10, 15, 20 балів. Оцінка 1-го, 2-го, 3-го і 4-го елементів здійснюється тренерами; оцінка роботи студента в малій групі (5-й елемент) здійснюється студентами відповідної групи.

Для оцінювання знань, умінь та навичок студентів застосовуються критерії, наведені в табл. 4.

Таблиця 4

Критерії оцінки роботи учасників тренінгу залежно від рольового навантаження

Критерії оцінювання

Логічність побудови виступу Змістовність та ґрунтовність виступу Наочність виступу Наявність елементів інноваційних, творчих рішень Відповідність поведінки учасника наданій ролі Активність Обґрунтованість прийнятого рішення Ступінь володіння економічної ситуацією Ступінь свободи оперування економічною термінологією Ступінь свободи оперування методикою розрахунку Ступінь об’єктивності оцінки роботи малих груп Ступінь відповідальності

 

Кожен з учасників тренінгу на цьому етапі може отримати від 1 до 10 балів. Оцінювання відбувається наступним чином відповідно до проведених етапів.

На 2 етапі 1—2 завдання оцінюється від 0 до 5 балів;

3—4 від 0 до 10 балів.

На 3 етапі 1 завдання оцінюється від 0 до 5 балів;

2—3 від 0 до 10 балів.

На 4 етапі 1 завдання оцінюється від 0 до 5 балів;

2—3 від 0 до 10 балів.

Модерація, що передбачає підготовку до презентації, яка здійснюється в комп’ютерному класі, оцінюється від 0 до 10 балів.

На 5 завершальному етапі студенти можуть отримати від 0 до 10 балів.

На 5 етапі тренінгу контроль здійснюється на основі участі кожного в круглому столі (дискусійному обговоренні). Викладач оцінює кожного студента методом експертних оцінок.

Участь кожного студента в круглому столі оцінюються за шкалою 10, 5; 0 балів:

• за вірно та вчасно виконане завдання або за вчасне виконання завдання без помилок — 10 балів,
• за вірно та вчасно виконане завдання або за вчасне виконання завдання з незначними помилками та відхиленнями — 5 балів,
•  за невірно виконане завдання або за порушення терміну його подання, а також невиконання завдання — 0 балів.

Максимальна кількість балів, яку може накопичити студент за участь у тренінгу, може складати 100 балів.

Шкала оцінювання тренінгу

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою		Оцінка за шкалою ЕCTS
	Залік	Диференційований залік
90 - 100	«зараховано»	відмінно	А
80 - 89		добре	В
70 - 79			С
66 - 69		задовільно	D
60 - 65			E
21 – 59	«не зараховано»	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0 - 20		незадовільно з обов’язковим повторним вивчення дисципліни	F

 

 

 

 

 

 

3.1.6. Рекомендована література

 

1. Конституція України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
2. Бюджетний кодекс України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
3. Податковий кодекс України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 
4. Закон України  “Про Державний бюджет України на 2013 рік” // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5515-17
5. Закон України «Про Державний бюджет на 2014 рік» // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/719-18
6. Про бюджетну класифікацію та її запровадження. Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2001р. №604 // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MF01047.html
7. Звіти про виконання Державного та Зведеного бюджетів України за 2007-2010рр. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=392172&cat_id=77440
8. Закон України “Про ратифікацію Європейської  соціальної хартії (переглянутої)», 2006 // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/137-16
9. Декларація цілей та завдань бюджету на 2011 рік (Бюджетна декларація) // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/315-2010-п
10. Декларація цілей та завдань бюджету на 2012 рік (Бюджетна декларація) // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua
11. Акти європейського права із соціальних питань: Збірник / Верховна Рада України. Комітет з питань соціальної політики та праці; Інститут законодавства //В.М. Литвин (заг. ред.), В.О. Зайчук (упоряд.). – К.: Парламентське видавництво, 2005. – 542 с.
12. Бідність в Україні: методика та практика аналізу / Національна академія наук України, Інститут демографії та соціальних досліджень.– К.: ПРООН, 2008. – 153 c.
13. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін. — К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.
14. Василик О. Д. , Павлюк К. В. Державні фінанси України: Підручник / О.Д. Василик, К.В.Павлюк. — К.: НІОС, 2002. - 608 с.
15. Гриненко А. М. Соціальна політика / А.М. Гриненко.— К.: КНЕУ, 2004. – 309 с.
16. Економіка України на шляху від депресії до зростання: джерела, важелі, інструменти. – К.: НІСД, 2010. – с.18 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.niss.gov.ua
17. Європейський кодекс соціального забезпечення. Страсбург, 16 квітня 1964 р. Збірка договорів Ради Європи. К.: Парламентське видавництво, 2000 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_329
18. Комплексна система моніторингу та прогнозування соціальних виплат: Методичні рекомендації / За заг. ред. Н.П. Баранової, З.В. Медвідь / Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства праці та соціальної політики України та НАН України. – К.: Дух і література, 2010. − 192 с.
19. Куценко Т. Ф. Бюджетно-податкова політика: Навч. посіб./ Т.Ф.Куценко. — К.: КНЕУ, 2006. -  508с.
20.  Лутчин Н.П. Система національних рахунків: навч. Посібник / Н.П. Лутчин. – Львів: Новий Світ, 2008. – 203 с
21.  Моторін Р.М., Трубнік – Шаковяш Т.Є., Мазур М.В. Система національних рахунків: Навч. – метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / За заг.  ред. Р.М. Моторіна. – К.: КНЕУ, 2004. – 196 с.
22.  Моторін Р. М., Моторіна Т. М. Система національних рахунків: Навч.посіб / Р.М. Моторін, Т.М. Моторіна. — К.: КНЕУ, 2001.- 334 с.
23. Пищуліна О. Зміна методики розрахунку прожиткового мінімуму - крок до реформування соціальної політики / О.Пищуліна // Стратегічні пріоритети. Науково-аналітичний щоквартальний збірник НІСД.-2008.- № 4 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua
24. Пищуліна О. Соціальний розвиток України та пріоритетні напрями реформування соціальної політики / О.Пищуліна, Україна в 2008 році. Щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.- К.:НІСД, 2008 // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.niss.gov.ua
25. Програмно-цільовий метод формування бюджету : Навч. курс / З.В.Перун, О.І.Романюк, Н.Н.Товста та ін. - К.:УНІСЕРВ, 2002. - 131 с.
26. Розробка регіонального соціального бюджету: Методичні рекомендації / За заг. ред. Ю.І. Єханурова;         за ред. Н.П. Баранової, Н.М. Дєєвої / Центр перспективних соціальних досліджень Мінпраці та соціальної політики і НАН України, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпропетровська державна фінансова академія. − Дніпропетровськ: ДДФА, 2005. − 208 с.
27. Соціальні індикатори рівня життя населення / Державний комітет статистика України.- Київ: Держкомстат, 2006.- С. 127-128.
28. Соціальні стандарти та соціальні гарантії: теоретичні аспекти, проблеми, світовий досвід / Монографія. – К.: ЦПСД, 2007. – 320 с.
29. Соціальні технології: світовий досвід та тенденції розвитку в Україні: Монографія / За ред. В.В. Барабаша. – Херсон, Вид-во: ПП Вишемирський В.С., 2008. – 340 с
30.  Статистичний щорічник України за 2012 рік /За редакцією О.Г.Осауленка; Держкомстат України .- К.:Консультант, 2013. – 571с.
31.  Статистичний збірник: Соціальний захист населення України /Державний комітет статистики України. 2013 // [Електронний ресурс].– Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua
32.  Статистичний збірник: Соціальні індикатори рівня життя населення /Державний комітет статистики України. 2013.// [Електронний ресурс].– Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua
33.  Тітьонко О. М. Система макроекономічного рахівництва: Навч.посіб./ О.М. Тітьонко. — К.: КНЕУ, 2002.- 188 с.
34. Україна як соціальна держава: гасло для політичної конкуренції чи шлях до солідаризації суспільства?/ О.М.Пищуліна, Я.А.Жаліло, С.І. Лавриненко та ін.; за заг. ред. В.Є.Воротіна. – К.: НІСД, 2009. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua
35.  Шумська С. Фінансова діяльність у вимірі показників системи національних рахунків / С.Шумська //Економіст.-2011.-№11.-С.13-17.
36.  Ягодка А. Г. Соціальна інфраструктура і політика: Навч.-метод.посібник для сам ост.вивч.дисц. / А.Г. Ягодка. — К.: КНЕУ, 2002.- 232 с.
37.  Ягодка А. Г. Соціальна інфраструктура і політика:Навч.посіб. / А.Г. Ягодка. — К.: КНЕУ, 2006.- 392 с.

 

 

3.2. Програма, методичне забезпечення та критерії оцінювання практики

 

3.2.1. Вступ

Програма практики студентів 5 курсу магістерської програми «Державне управління економікою» підготовлена згідно з «Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (наказ Міністерства освіти України від 08.04.93 № 93), «Методичними рекомендаціями по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів України» (лист Міністерства освіти України від 14.11.96 № 31-5/97), «Положенням про організацію практики студентів у Київському національному економічному університеті» (затверджено Вченою радою КНЕУ 30 жовтня 2003 р., протокол № 3), «Положенням про магістерську програму», затвердженого Вченою радою університету (протокол №10 від 29.03.2007 р.) та згідно ухвали № 63-70 Вченої ради КНЕУ від 26.04.07, протокол № 11. Програма переддипломної практики базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці магістра.

3.2.2. Мета і завдання практики

Підготовка магістрів здійснюється відповідно до навчальних планів, які ґрунтуються на сучасних, адаптованих до ринкових умов господарювання, досягненнях вітчизняної та зарубіжної наукової думки.

Переддипломна практика, виступаючи невід’ємною складовою частиною навчального процесу, є завершальним етапом професійної підготовки магістра та інформаційною базою для написання магістерської дипломної роботи.

Мета практики - поглибити й закріпити теоретичні знання, одержані в процесі навчання, оволодіти навичками, вміннями та засобами організації та здійснення майбутньої професійної діяльності на посадах, що відповідають освітньо-кваліфікаційному рівню магістра за програмою «Державне управління економікою», здобути навички науково-дослідної роботи щодо розв’язання актуальних проблем розвитку національної економіки.

Практична підготовка відіграє важливу роль у формуванні професійних компетенцій фахівців магістерського рівня підготовки. На базі переддипломної практики студенти одержують фактичні матеріали для виконання індивідуального завдання, написання аналітичної частини дипломної роботи та здійснюють апробацію запропонованих заходів та пропозицій.

Програмні завдання для вивчення на базі практики:

1. ознайомитися з функціональним призначенням  державної установи в системі державного управління відповідно до основних нормативно-правових документів, які регламентують її діяльність;
2. ознайомитися з організаційною структурою державної установи, завданнями  організації (установи) в цілому, а також певного підрозділу зокрема;
3. вивчити особливості збору та обробки інформації як об’єкту управлінської діяльності спеціалістів підрозділу;;
4. визначити механізми, інструменти та організаційно-управлінські заходи, за допомогою яких державна установа реалізує поставлені перед нею завдання;
5. дослідити взаємозв’язки організації із зовнішнім середовищем (підприємствами, населенням, міжнародними організаціями);
6. визначити результативність рішень управлінської діяльності державної установи на підставі характеристики соціально-економічних процесів за конкретними показниками аналізу відповідних чинників та результатів реалізації державних програм;
7. обґрунтувати методи та способи вдосконалення сучасної практики державного управління економікою;
8. підібрати необхідну інформацію для виконання індивідуальних завдань на практику та написання магістерської дипломної роботи.

3.2.3. Організація й керівництво практикою

Для проходження переддипломної практики студенти направляються в державні установи (організації), з якими укладено договір щодо проходження практики студентами та які забезпечені висококваліфікованим персоналом.

Базами практики згідно з навчальним планом підготовки магістрів за програмою «Державне управління економікою» є державні установи, діяльність яких пов’язана з виконанням функцій, пов’язаних з державним управлінням економікою країни, окремого регіону чи галузі національного господарства. Головними з цих баз є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики України, Київська міська та Київська обласна державні адміністрації. Крім того, як бази практики використовуються Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство енергетики та вугільної промисловості,  Фонд державного майна тощо.

Тривалість практики за навчальним планом — 21 тиждень.

Бази практики та керівники практики від кафедри затверджуються наказом ректора університету.

Перед початком практики студенти проходять інструктаж щодо проходження практики та складання звіту ,  одержують на кафедрі направлення, програму практики, щоденники та індивідуальні завдання відповідно до теми дипломної роботи.

На базі практики студенту призначається керівник практики з числа компетентних спеціалістів.

Графік проходження практики визначається на кожній установі спільно керівниками від бази практики та університету.

За 2—3 дні до початку практики у відділ проходження практики, відділ кадрів бази практики здається направлення на практику і дані про студента для оформлення перепустки.

Безпосередньо перед початком практики студент має на базі практики пройти інструктаж з техніки безпеки.

Учасниками переддипломної практики є студенти, керівники практики від державної установи та від університету. Усі вони мають виконувати певні обов’язки.

 

Обов’язки студентів

• До початку практики отримати всі необхідні документи та своєчасно прибути на базу практики;
• Додержуватися правил внутрішнього розпорядку державної установи (час початку і закінчення робочого дня, установлений для службовців, є обов’язковим для студентів) і правил охорони праці та техніки безпеки;
• Виконувати індивідуальні завдання, передбачені програмою практики, і викласти цей матеріал у формі письмового звіту.
• Виконувати практичні завдання зі спеціальних дисциплін магістерської програми і підготувати інформаційно-методичну базу для написання магістерської дипломної роботи.
• Систематично вести щоденник практики, в якому фіксувати види та результати виконаної роботи; періодично подавати щоденник для контролю і підпису керівникам практики від університету та від державної установи.
• Брати участь у виконанні завдань установи або відділу за дорученням і під контролем керівника практики від державної установи, якщо вони за своїм професійним спрямуванням відповідають індивідуальним завданням на практику.
• Своєчасно подати на кафедру звіт про виконання індивідуальних завдань на практику за встановленою формою і захистити його перед кафедральною комісією.

Обов’язки керівника практики від університету

• Провести інструктаж про порядок проходження практики;
• Розробити індивідуальні завдання на практику для студентів згідно зі спеціалізацією бази практики та напрямом магістерської дипломної роботи, а також забезпечити студента усіма необхідними документами (щоденник, програма тощо);
• Надавати консультації студентам з питань, передбачених програмою практики.
• Контролювати виконання програми практики і додержання студентами правил внутрішнього розпорядку установи-бази практики.
• Перевіряти звіти про виконання індивідуальних завдань на практику і бути присутнім на їхньому захисті у складі комісії.
• Періодично інформувати завідувача кафедри про перебіг практики та надавати пропозиції щодо її вдосконалення;
• Готувати письмовий звіт про підсумки практики із зауваженнями та пропозиціями щодо її поліпшення

Обов’язки керівника практики від державної установи

• Забезпечувати студентів робочими місцями та інформаційними матеріалами, необхідними для виконання програми практики.
• Здійснювати методичне керівництво і надавати консультаційну допомогу студентам під час виконання ними індивідуальних завдань.
• Контролювати хід виконання студентами графіка проходження практики і додержання ними трудової дисципліни.
• Контролювати ведення щоденників, перевіряти звіти з практики та оцінювати їх.
• Складати письмові характеристики на студентів з оцінкою їхнього ставлення до роботи, рівня теоретичної і практичної підготовки, набутих навичок та вмінь.

3.2.4. Індивідуальні завдання на практику

Практика проводиться в індивідуальній формі. Індивідуальна форма — це безпосереднє вивчення кожним студентом програмних питань переддипломної практики, виконання відповідних розрахунків, проведення досліджень, необхідних для підготовки звіту про практику і написання дипломної роботи магістра.

Результати проходження практики студенти оформляють у вигляді письмового звіту про виконання індивідуальних завдань на практику, який подається на кафедру згідно з графіком організації навчального процесу. Зміст індивідуальних завдань на практику для кожного студента залежить від специфіки діяльності конкретної державної установи (бази практики) і підпорядковується темі магістерської дипломної роботи. Індивідуальні завдання на практику для кожного студента розробляються керівником практики від університету. Ці завдання доводяться до відома кожного студента на початку практики. Завдання може і повинен відредагувати керівник від бази практики.

Завдання можуть бути пов’язані не тільки з написанням магістерської роботи, а й з науково-дослідною роботою кафедри за держбюджетною та господарською тематикою, підготовкою доповідей на наукову конференцію, написанням наукових статей та наукових робіт на конкурс. Науково-дослідна робота в період практики має бути спрямована на підвищення фахового рівня підготовки студентів.

Звіт з практики має наступну типову структуру:

І. Вступ (визначення мети та завдання практики (1 сторінка)).

ІІ. Основна частина (до 30 сторінок) (виконання індивідуального завдання на практику) - результати виконання індивідуального завдання від університету, яке охоплює:

2.1.   Загальна характеристика державної установи (до 5 сторінок), зокрема:

• основних нормативно-правових документів, які регламентують її діяльність;
• організаційно-управлінської структури, зв’язків з іншими органами державного управління, підприємствами та організаціями;
• завдань та функціональних обов’язків спеціалістів підрозділу;
• обов’язків та прав державних службовців підрозділу (провідного спеціаліста, головного спеціаліста)  відповідно до посадових інструкцій).

2.2.   Характеристику сфери управлінської діяльності державної установи (в межах компетенцій відповідного структурного підрозділу (управління, відділу), яка включає (до 10 сторінок):

• аналітичний огляд основних показників, які характеризують об’єкт управління;
• моніторинг управлінського інструментарію, технології, методики, програми та т.ін.);
• оцінку ефективності управлінських заходів.

2.3. Пропозиції щодо вдосконалення системи менеджменту державної установи  – бази практики, зокрема обґрунтування необхідних змін (до 5 сторінок):

• організаційної структури державної установи;
• інформаційного, нормативного та правового забезпечення;
• механізму взаємодії з іншими державними  установами
• інших управлінських характеристик державної установи.

2.4. Результати виконання індивідуального завдання від бази практики, яке передбачає характеристику виконаного студентом самостійного завдання, визначеного керівником практики від державної установи, яка передбачає розкриття (до 10 сторінок):

• особистого внеску студента у підготовку управлінських чи аналітичних документів (стратегій розвитку, підготовку звітів, аналізів, планів, прогнозів чи інших), які розробляються державною установою;
• набутих професійних знань в результаті особистої участі студента у засіданнях, зборах, семінарах та інших заходах, що проводяться державною установою;
• отриманих практичних вмінь від участі студента у оновленні комп’ютерних баз даних, збору та систематизації різних інформаційних документів, якими оперує в своїй діяльності державна установа;
• інших компетенцій та переваг, що були отримані студентом під час практики.

ІІІ. Висновки (щодо набутих студентом вмінь та навичок під час проходження практики (1 сторінка)).

ІV. Список використаних джерел.

V.  Додатки (виконане особисто студентом завдання за дорученням керівника від бази практики, нормативно-правові документи (за необхідності) тощо).

3.2.5. Методичні рекомендації

Під час практики студент виконує індивідуальні завдання на практику згідно з календарним графіком її проходження, який затверджується керівником практики від університету. Практика має починатися зі знайомства з керівником того структурного підрозділу державної установи, в якому студент одержав робоче місце, а також з керівником практики від державної установи. Опрацювання питань, передбачених індивідуальними завданнями на практику, слід починати з вивчення відомчих нормативно-правових документів, які регламентують управлінську діяльність державної установи та відповідного структурного підрозділу, ознайомлення з посадовими інструкціями відповідних спеціалістів. Після цього головну увагу треба зосередити на вивченні робочих матеріалів державної установи, які розкривають зміст її управлінської діяльності. До таких матеріалів належать звіти, прогнози, плани, програми, аналітичні подання, методичні документи тощо.

Інформація, яка міститься в названих джерелах, є об’єктом цілеспрямованого аналізу та узагальнень. Її опрацювання слід підпорядковувати змісту індивідуальних завдань на практику, підготовці магістерської дипломної роботи. Особливу увагу при цьому слід приділити виявленню позитивних та негативних явищ, чинників, які їх викликали.

3.2.6. Форми та методи контролю

Контроль за виконанням студентом індивідуальних завдань на практику має дві форми: поточний і підсумковий. Поточний контроль здійснюють керівники практики від державної установи та університету. Керівник практики від державної установи постійно контролює хід виконання студентом графіка проходження практики, додержання ним трудової дисципліни та ведення щоденника. Керівник практики від університету контролює виконання індивідуальних завдань періодично — або під час відвідання ним бази практики, або на консультаціях з питань, передбачених програмою практики. Оцінювання студента за виконання індивідуальних завдань на практиці здійснюється по результатам їх захисту.

3.2.7. Вимоги до змісту та оформлення звіту про виконання індивідуальних завдань

До звіту входять: титульний аркуш ; зміст, де наводяться назви всіх розділів звіту; основна частина, в якій подаються відповіді на питання, передбачені індивідуальними завданнями на практику. Обсяг звіту — до 35 сторінок. Текст має бути набраний на комп’ютері на одному боці стандартного аркуша формату А4. Поля на кожній сторінці мають бути такі: верхній, нижній, лівий -25 мм, правий - 10 мм.. Нумерація сторінок — наскрізна: перша сторінка — титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставиться. Усі ілюстрації звіту нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах окремого розділу. Кожну ілюстрацію треба супроводжувати коротким аналізом її змісту та висновками.

Правильно оформлений звіт[1] подається на кафедру згідно з графіком організації навчального процесу. До звіту додається щоденник практики. Після завершення переддипломної практики оформлений щоденник повинен містити записи студента, відгуки та підписи керівників практики, а також печатку підприємства. Без заповненого щоденника студент не допускається до захисту практики.

Звіт з практики повинен бути пов'язаний з магістерською дипломною роботою та прикладним дослідженням, які виконує студент.

3.2.8. Оцінювання звіту про виконання індивідуальних завдань

Підсумки виконання індивідуальних завдань на практику підбиваються під час захисту звіту перед комісією, яку призначає завідувач кафедри. Попередньо студент має ознайомитися з висновками керівників практики. Керівники від бази практики та від кафедри  можуть максимально оцінити роботу студента у 20 та 40 балів відповідно. За результатами захисту студент може отримати ще 40 балів і сумарна оцінка звіту студенту виставляється за 100-бальною шкалою. В оцінюванні захисту звіту враховуються такі критерії.

 

 

Критерії оцінки результатів проходження практики студентом

Види оцінки та її критерії	Максимальний бал
Оцінка керівником від державної установи - бази практики
Характеристика студента як члена трудового колективу	10
Якість та своєчасність виконання поставлених завдань	10
Загальна оцінка керівника від державної установи - бази практики	20
Оцінка керівником від університету
Якість та своєчасність оформлення звіту та щоденника	10
Вичерпність і правильність виконання завдань практики	30
Загальна оцінка керівника від університету	40
Оцінка комісії за захист звіту з практики
Якість презентації	10
Чіткі та обґрунтовані відповіді	30
Загальна оцінка комісії за захист звіту з практики	40
Загальні підсумка оцінка	100

 

Підсумки результатів практики студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовуються у КНЕУ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS у такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90–100	відмінно	A
80–89	добре	B
70–79		C
66–69	задовільно	D
60–65		E
21–59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0–20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

 

«Відмінно» (А) — зміст та оформлення звіту й щоденника відповідають стандартам. Характеристика студента позитивна. Повні та точні відповіді на всі питання членів комісії щодо програми практики і виконаної індивідуальної роботи.

«Добре» (В,С) — несуттєві зауваження щодо змісту та оформлення звіту й щоденника.. Характеристика студента позитивна. У відповідях на запитання членів комісії з програми практики студент припускається окремих неточностей, хоча загалом має тверді знання.

«Задовільно» (D,E) — недбале оформлення звіту і щоденника. Переважна більшість питань програми практики висвітлена, однак мають місце окремі розрахункові й логічні помилки. Характеристика студента в цілому позитивна. При відповідях на запитання членів комісії з практики студент почувається невпевнено, збивається, припускається помилок, не має твердих знань.

«Незадовільно» (FX або F) — таку оцінку виставляють студентові, якщо у звіті висвітлені не всі питання, або робота запозичена чи підготовлена не самостійно. Оформлення роботи далеке від зразкового. Ілюстративний матеріал до захисту відсутній. Характеристика студента стосовно ставлення до практики і трудової дисципліни негативна. На запитання членів комісії студент не може дати задовільних відповідей.

 

 

3.3. Напрями досліджень

 

1. Аналіз та моніторинг макроекономічного середовища
2. Економічна політика держави у макроекономічному регулюванні
3. Державне регулювання макроекономічних процесів
4. Державне регулювання секторів та видів економічної діяльності
5. Державне регулювання національних ринків
6. Управління суспільним сектором національної економіки
7. Механізм взаємодії влади та бізнесу
8. Регулятори та важелі антикризової політики держави
9. Управління соціально-економічним розвитком територіальних утворень національної економіки
10. Оцінка ефективності державних управлінських рішень

 

 

3.4. Методичні рекомендації щодо підготовки прикладного дослідження

 

Важливим етапом підготовки МДР є захист прикладного дослідження, який дає можливість студенту апробувати результати дипломного дослідження, а також визначити напрямки доопрацювання та удосконалення магістерського дипломного дослідження.

Прикладне дослідження — стислий виклад студентом змісту та структури, засадничих ідей та основних висновків дипломної роботи. Обсяг прикладного дослідження – до 20 сторінок.

Практичне дослідження складається із таких структурних елементів:

1. Вступ
2. Зміст роботи (викладається змістове наповнення роботи за розділами)
3. Висновки

Текст прикладного дослідження починається з розділу «Вступ», який за змістом відповідає аналогічній частині дипломної роботи. Окрім того вступ доповнюється рубрикою «Публікації», яка включає кількісні дані щодо авторських публікацій з теми дипломної роботи  (зазначають, у скількох статтях (зокрема фахових), матеріалах і тезах конференцій опубліковано матеріали дослідження).

Зміст роботи. У цьому розділі стисло (реферативно) викладається  зміст основних структурних елементів дипломної роботи за послідовністю, визначеною логікою  її побудови. Цей розділ повинен дати повне та переконливе уявлення про виконану роботу.  При складанні реферативної частини важливо показати, яким чином отримано результати, а саме: описати хід дослідження та викласти сутність  використаних теоретико-методологічних та методичних положень.

Головна мета реферування – у мінімальному обсязі подати максимум корисної інформації. Так, скорочення тексту в процесі реферування досягається, як правило, через уникнення надмірних  подробиць, зменшення кількості прикладів, порівнянь, обговорень, обґрунтувань, описувань тощо. До прикладного дослідження включають лише кінцеві формули, найважливіші ілюстрації з МДР.

Перший розділ містить огляд літератури за темою, аналіз наукових концепцій, думок за проблематикою. Закінчується розділ  коротким резюме про доцільність проведення досліджень у даній галузі, вибір концепції, що є основою підходу до проблеми дослідження.

Другий розділ. Студент обґрунтовує вибір напрямку аналітичного дослідження, характеризує загальну методику  його проведення. Докладно викладається, яким чином забезпечувалась достовірність отриманих результатів: методологічними позиціями, комплексом методів дослідження,  всебічним аналізом отриманих фактів, порівнянням даних свого дослідження та інших досліджень, виявленими тенденціями.

У третьому розділі з вичерпною повнотою викладають факти, отримані під час дослідження та їх пояснення у вигляді концепції. Ця  частина має бути присвячена особистим пропозиціям автора щодо вдосконалення методичних підходів, удосконалення державного управління, сценаріїв подальшого розвитку економічної системи, прогнозування альтернативних варіантів розгортання певних процесів  і т.п.

Студент  повинен дати оцінку повноти досягнення мети і вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності отриманих результатів.

 Висновки. Особливу увагу слід приділити висновкам. У них подається  стисла інформація щодо підсумків виконаної роботи. Висновки містять узагальнену підсумкову оцінку проведеної роботи.

Структурно-кількісні параметри прикладного дослідження та порядок структурних елементів визначено у таблиці 1.

Таблиця 1

Структурно-кількісні параметри прикладного дослідження

Структурний елемент	Кількість сторінок ( максимальна)
Титульний аркуш	1
Відгук наукового керівника
План	1
Вступ	2
Перша частина	4
Друга частина	5
Третя частина	5
Висновки	2
Література
Додатки

 

Захист прикладного дослідження МДР відбувається відповідно до регламенту перед комісією, яка призначаються завідувачем кафедрою не пізніше, ніж за тиждень до подання дослідження на кафедру.

Максимальна оцінка, яку може отримати студент за прикладне дослідження – 60 балів, з яких 20 балів є максимальною оцінкою наукового керівника, а 40 балів – максимальною оцінкою комісії за результатами захисту студентом своєї роботи.

Критерії оцінювання прикладного дослідження наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Критерії оцінювання прикладного дослідження

Критерії оцінки	Кількість балів
	Науковий керівник	Комісія
Відповідність змісту назві теми, поставленим цілям і завданням, внутрішня єдність і логіка побудови роботи.	5
Відповідність оформлення роботи основним вимогам кафедри щодо оформлення тексту та структурних  елементів	5
Рівень глибини і достовірності проведення статистичного дослідження, якість опрацювання статистичної інформаційної бази, наявність та ґрунтовність авторських висновків щодо сучасного стану об’єкту дослідження, якість аналізу інституціонального полія та механізму державного управління	10
Логічність, конкретність і переконливість доповіді, в якій автор стисло, послідовно й чітко має викласти сутність і результати дослідження		10
Якість підготовки наочного матеріалу, володіння культурою презентації.		10
Вільне володіння економічною та управлінською термінологією; загальний рівень підготовки студента рівень його знань та вмінь, що відповідають освітньо-кваліфікаційному рівню магістра		10
Здатність аргументовано захищати власні пропозиції, думки, погляди; повнота відповідей на питання		10
Сума балів, виставлених науковим керівником	20
Сума балів, виставлених комісією		40
Всього		60

 

 

За результатами захисту прикладного дослідження, з одного боку, комісія визначає відповідність дипломної роботи індивідуальному завданню та методичним рекомендаціям щодо вимог по оформленню МДР, і висловлює рекомендації щодо її доопрацювання. З іншого боку, студент має змогу удосконалити дипломну роботу згідно з зауваженнями та пропозиціями, висловленими кафедральною комісією. Якщо в процесі захисту прикладного дослідження виявлено, що вона не відповідає вимогам індивідуального завдання або студент не володіє його основними положеннями, то це слугує підставою для не рекомендації студента до її захисту перед ДЕК. Студент враховує зауваження комісії при підготовці МДР до захисту.

 

 

3.5. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської дипломної роботи

 

Магістерська дипломна робота (МДР) є кінцевим результатом самостійної індивідуальної навчальної діяльності студента; науковим дослідженням, яке підводить підсумки опанування ним дисциплін, що передбачені навчальним планом підготовки магістрів спеціальності  «Менеджмент організацій і адміністрування» (за програмою «Державне управління економікою») та проходження перед­дипломної практики. Вона є кваліфікаційним документом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом, його здатності аналізувати стан проблем в галузі державного управління, застосовувати теоретичні та практичні знання для вирішення конкретних задач, формувати навички ведення самостійного дослідження, розробляти необхідні пропозиції.

Магістерська дипломна робота повинна відповідати наступним вимогам:

• належне оформлення;
• чіткість, логічність та послідовність викладення матеріалу;
• переконлива аргументація, стисле формулювання основних положень;
• наявність аналізу фактичної інформації (статистика, законодавство і т.д.), на основі якої обґрунтовуються висновки та пропозиції;
• самостійність досліджень та розрахунків;
• конкретність викладення основних результатів дослідження та висновків, їх наукова та практична цінність;
• обґрунтованість власних рекомендацій щодо удосконалення державного управління, їх новизна та зв'язок з практикою.

МДР повинна містити результати проведених автором досліджень та отриманих нових науково обґрунтованих результатів, адже метою будь-якої наукової праці (так само і дипломної роботи) є виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення відомих раніше, але недостатньо досліджених.

Студент магістерською роботою показує, як він опанував сучасні методи наукового дослідження, як вміє коректно використовувати різні методи для аналізу державно-правових категорій та явищ, як навчився робити власні узагальнення та висновки, працювати з літературою. Орієнтовний графік оформлення документації та роботи над магістерською дипломною роботою затверджується кафедрою і доводиться до відома студентів на початку навчального року.

 

3.5.1. Вибір теми та оформлення індивідуального завдання

Напрями наукових досліджень для написання магістерських робіт розробляються провідною кафедрою. Запропоновані напрями орієнтовані на розв’язання проблем, які відповідають узагальненому об’єкту діяльності фахівця та спеціалізованому об’єкту його діяльності за магістерською програмою «Державне управління економікою». Але разом з тим студент може запропонувати і інший напрям дослідження відповідно до свого наукового та практичного інтересу. В обґрунтуванні студент повинен навести конкретні мотиви свого вибору — робота над темою в межах наукових студентських досліджень, теоретичний інтерес до теми, зв’язок теми з професійною діяльністю, можливість використання додаткових джерел тощо. Далі студентом складається заява на ім'я завідувача кафедри макроекономіки та державного управління.

На основі написаних заяв кожному студенту призначається науковий керівник з числа професорсько-викладацького складу кафедри. Вибір свого напряму дослідження роботи кожний студент обговорює з майбутнім науковим керівником і формує тему МДР. Тематика та наукові керівники магістерських робіт закріплюються за студентами рішенням кафедри з наступним затвердженням наказом університету. Уточнення або зміни теми чи наукового керівника повинні бути узгоджені до підписання наказу ректором університету.

Після затвердження теми магістерської роботи та призначення керівника студент розпочинає виконувати роботу. Як правило, ця робота передбачає такі етапи: попереднє ознайомлення з науковими літературними джерелами; визначення об’єкта, предмета та мети дослідження, складання плану роботи; збирання необхідних для написання магістерської роботи матеріалів та їх опрацювання; написання магістерської роботи; урахування зауважень наукового керівника і остаточне оформлення роботи.

Після обрання теми, кожен студент повинен заповнити бланк індивідуального завдання. Індивідуальне завдання оформляється студентом та його науковим керівником у двох примірниках: один зберігається на кафедрі, інший — у студента, який підшивається у остаточний варіант дипломної роботи. У індивідуальному завданні науковий керівник визначає студентові основні змістовні параметри його дипломної роботи і терміни їх виконання. До цих параметрів відносяться:

• назви розділів дипломної роботи;
• предмет та об’єкт дипломного дослідження;
• мета дипломної роботи.

Перелічені параметри дипломної роботи розміщуються на першій сторінці індивідуального завдання, яка заповнюється студентом під керівництвом наукового керівника. Для досягнення мети дипломної роботи науковий керівник зобов’язаний окреслити студенту конкретні завдання, які деталізують вимоги до змісту дипломної роботи і дозволяють студенту продемонструвати професійні компетенції. Всі завдання, які студент має виконати в процесі дипломного дослідження, розміщуються на другій(зворотній) сторінці індивідуального завдання, яка оформлюється науковим керівником.

Важливим елементом індивідуального завдання на дипломну роботу є терміни виконання кожного її розділу та подання завершеної роботи науковому керівникові. Ці терміни регламентуються графіком організації навчального процесу. Несвоєчасне завершення студентом окремих розділів та роботи в цілому є підставою для його відрахування з університету як такого, що не виконує навчальний план. Підставою для відрахування з університету є також порушення студентом встановлених кафедрою термінів подання заяви на затвердження теми дипломної роботи та погодження з науковим керівником індивідуального завдання.

Традиційна структура дипломної роботи передбачає для кожного розділу 2-4 (іноді більше) параграфи (питання). Зазвичай, основна частина плану МДР складається з трьох розділів: І – теоретичний, ІІ – аналітичний; ІІІ – практично-конструктивний. У процесі роботи план може уточнюватись. Можуть розширюватись окремі розділи і параграфи, вводитись нові параграфи за рахунок зібраного матеріалу. Інші параграфи, навпаки, можуть скорочуватись чи зникати.

 

3.5.2. Структура, зміст та обсяг магістерської дипломної роботи

Збирання та опрацювання матеріалів, необхідних для написання магістерської роботи, студент здійснює під час самостійної роботи в бібліотеці з теоретичними джерелами, а також проходження виробничої практики. Якщо розгляд питань роботи передбачає використання матеріалів практики, основне завдання студента при проходженні практики полягає у збиранні таких матеріалів. За потреби опрацьовуються архівні документи та інші джерела. Зміст діяльності студента на цьому етапі залежить від характеру питань, які мають бути розглянуті в магістерській роботі. Результатом роботи має бути зібраний і опрацьований студентом теоретичний, практичний та інший матеріал для безпосереднього написання магістерської роботи.

Магістерська дипломна робота складається з наступних структурних елементів:

• титульна сторінка;
• зміст;
• вступ;
• основна частина, яка за бажанням має бути поділена на розділи;
• висновки;
• список використаних джерел;
• додатки.

У вступі має бути відображено актуальність та рівень розробленості, визначений об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження, охарактеризовано методи дослідження, коротка характеристик розділів роботи.

Основна частина роботи, як правило, складається з трьох послідовних розділів — теоретичного, аналітичного та рекомендаційного, кожен з яких повинен бути поділений на 2–3 підрозділи.

У  І розділі розкриваються підходи різних авторів до розгляду і розв’язання поставленої проблеми, визначається категорійний апарат дослідження, показується відмінність-подібність цих поглядів, аналізується внесок окремих учених або наукових напрямів у її дослідженні. В цьому розділі потрібно   чітко   і   детально    охарактеризувати    об’єкт     дослідження      та

проаналізувати функціонування аналогів предмета  дослідження в Україні та закордоном. Наукова полеміка повинна спиратися на літературні джерела з обов’язковим посиланням на їх авторів.

У ІІ розділі подається характеристика сучасного стану об’єкту та предмету. Фактичний матеріал для цього розділу студенти повинні зібрати під час проходження переддипломної практики. Джерелами такої інформації є фактичні показники діяльності, статистична звітність, накази, розпорядження, результати опитування, власні розрахунки і т.д. Важливо правильно узагальнити дану інформацію та здійснити на її основі порівняльний, структурний та динамічний аналіз основних показників, які характеризують фактичний стан та розвиток предмета діяльності державної установи (економічний розвиток, соціальний захист населення, бюджетно-податкову, грошово-кредитну систему, зов­нішньоторговельну діяльність, інфляційний, інвестиційний процеси тощо). Аналітичну частину доцільно ілюструвати таблицями, графічним матеріалами, схемами, діаграмами,  які відображають розвиток відповідного напряму, економічної політики, результати діяльності державної установи хоча б за останніх 5 років.

На основі результатів аналізу, проведеного в другому розділі, студент має  обґрунтовувати власні пропозиції та рекомендації. Саме це є основним елементом останнього, ІІІ розділу. В цій частині роботи на основі розглянутих теоретичних положень та методичного інструментарію першого розділу і висновків другого розділу студенти самостійно мають оцінити ефективність управлінських рішень, виявити їх наслідки та здійснити розробку конкретних рекомендацій щодо удосконалення державного управління предмета дослідження. В цьому розділі оцінюється ефективність вітчизняних інструментів та механізмів державного регулювання аналізованого процесу або явища, а саме: нормативних актів, програм, прогнозів, організаційних структур управління тощо; оцінюються наслідки прийняття запропонованих рішень в конкретних умовах з урахуванням впливових чинників; створюються моделі, що імітують зв’язки процесів і явищ з урахуванням запропонованих змін.

У кінці кожного розділу потрібно сформулювати самостійні висновки щодо поставленої проблеми та запропонувати рекомендації щодо практичної їх реалізації.

Рекомендований обсяг магістерської роботи становить не більше 90 сторінок (без списку використаних джерел та додатків).

Обсяг вступу не повинен перевищувати 3-5 сторінок, перший розділ —20-25 с., другий —25-30 с., третій —20-25 с.

Результати виконання кожного визначеного у вступі роботи завдання повинні бути відображені щонайменше в одному окремому пункті (смисловому блоці) висновків. Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5 сторінок.

 

3.5.3. Написання відгуку наукового керівника та зовнішньої рецензії

Науковий керівник складає на МДР письмовий відгук, де повинна міститися інформація щодо:

- творчого потенціалу студента-дипломника;

- актуальності запропонованої теми, повноти та завершеності дослідження;

- ступені самостійності у вирішенні задач;

- відповідності вимогам оформлення та оцінка роботи науковим керівником (максимум 40 балів).

Отже, зміст відгуку залежить від конкретних висновків, які керівник зробив після попереднього варіанта магістерської роботи. Якщо поданий варіант, на думку керівника, здебільшого відповідає вимогам, що висуваються до магістерської роботи, він зазначає це у відгуку. Водночас керівник може навести конкретні недоліки поданого варіанта роботи, а також зазначити, які його зауваження не були враховані студентом. Наприкінці відгуку керівник робить висновок щодо можливості допущення поданого варіанта магістерської роботи до захисту перед комісією попереднього захисту.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, загалом не відповідає вимогам до магістерської роботи, він зазначає це у відгуку. Наявність відгуку на дипломну роботу необхідна для прийняття рішення завідувачем кафедри про її допущення чи недопущення до захисту перед ДЕК.

Рецензування магістерських робіт проводять висококва­ліфіковані спеціалісти виробничих, наукових, проектних організа­цій та викладачі ВНЗ (окрім КНЕУ), які є фахівцями з тих питань, яким присвячена МДР. Негативна рецензія не є підставою для відхилення магістерської роботи від її захисту.

Зовнішня рецензія подається в письмовому вигляді в довільній формі і містить такі складові :

• висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної дипломної роботи;
• оцінка конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення державного управління, підвищення його ефективності;
• основні позитивні моменти і недоліки дипломної роботи;
• висновок щодо відповідності виконаної роботи вимогам до таких робіт, про можливість допущення її до захисту.

Рецензент вказує своє вчене звання, посаду, місце роботи, дату рецензування. Бажано, щоб підпис рецензента був завірений печаткою установи, у якій він працює.

У разі позитивного відгуку наукового керівника і за наявності зовнішньої рецензії МДР подається на кафедру, де вона реєструється і подається завідувачу кафедри. Магістерська дипломна робота подається на кафедру в твердій обкладинці (оправлена) не пізніше як за три дні до захисту перед ДЕК. Можна використовувати спеціальні папки («Дипломна робота»), в яких комплект аркушів має отвори для оправлення. При цьому на внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт для диску, куди власне вкладається диск з електронним варіантом МДР.

Дипломна робота зшивається в такому порядку:

1. Титульний аркуш
2. Відгук наукового керівника
3. Зовнішня рецензія
4. Індивідуальне завдання
5. Зміст
6. Вступ
7. Основна частина роботи
8. Висновки
9. Список використаної літератури
10.  Додатки.

 Після останнього речення у частині «ВИСНОВКИ»  має бути підпис наукового керівника, яким він затверджує якість дипломної роботи та свою відповідальність за дотримання студентом нормативних вимог та підпис студента. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри у висновку кафедри про дипломну роботу на титульній сторінці дипломної роботи. Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити дипломну роботу до захисту через її незадовільну якість, це питання має бути заслухано на засіданні кафедри за участю наукового керівника.

 

3.5.4. Процедура захисту перед Державною екзаменаційною комісією та критерії оцінювання магістерської дипломної роботи

Порядок захисту дипломної роботи магістра встановлюється «Положенням про державні екзаменаційні комісії».

Процедура захисту складається з:

-         оголошення наукового керівника та рецензента МДР;

• доповіді студента про зміст та основні результати дослідження;
• питання членів комісії до доповідача по змісту роботи;
• відповіді студента-дипломника на поставленні питання;
• оголошення результатів захисту МДР.

До захисту МДР перед ДЕК студент повинен підготувати стислу доповідь тривалістю до 10 хв. та ілюстративні матеріали для кожного члена ДЕК. У процесі доповіді студент має коротко обґрунтувати актуальність теми свого дослідження. Після цього доцільно перейти до викладу основних результатів дослідження: висновків, які випливають із проведеного аналізу; пропозицій, спрямованих на вдосконалення державно-управлінської практики; прогнозів щодо можливих наслідків упровадження пропозицій автора в практику.

Обов‘язково потрібно підготувати роздатковий матеріал для членів комісії. Для цього, найбільш цікаві графіки та таблиці роботи роздрукуйте, створивши окрему папку з титульним листом. Ці наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь і забезпечувати повноту висвітлення усіх положень, які підлягають захисту.

За бажанням можна презентувати роздатковий ілюстративний матеріал з використанням сучасних інформаційних технологій.

Після виступу магістрант має відповісти на запитання, які мають право ставити голова та члени ДЕК. Запитання повинні стосуватися змісту магістерської роботи, а також окремих положень, сформульованих студентом під час його виступу на засіданні ДЕК. Відповіді на запитання мають бути короткі, аргументовані, чіткі та конкретні. Вони повинні показати рівень загальної наукової культури, а також компетентності у сфері державного управління, спеціалізації, проблематики виконаного дослідження. Відповіді під час захисту магістерської роботи сприяють уточненню та поглибленню висновків, які роблять члени ДЕК після виступу студента.

Підсумки захисту МДР та оцінки, які отримали студенти за результати захисту, оголошує голова Державної екзаменаційної комісії після її обговорення на закритому засіданні. Студенти, які під час захисту МДР продемонстрували високі здібності до наукової діяльності, можуть бути рекомендовані комісією до вступу в аспірантуру. Студенти, котрі одержали на захисті незадовільну оцінку, не мають права на отримання диплома магістра, а одержують академічну довідку. Вони можуть подати МДР до повторного захисту протягом трьох років після закінчення навчання в університеті.

Критерії оцінювання дипломної роботи

Оцінка якості виконання і захисту студентами магістерської дипломної роботи здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням її в 4-бальну та шкалу ECTS. Підсумкову оцінку (100 балів) МДР визначають як середнє арифметичне між сумою балів наукового керівника та комісією попереднього захисту і оцінкою ДЕК.

 

 

Прикладне дослідження   –   60 балів

                                                                                 = 100 балів

Науковий керівник –  40 балів                                                         =  200 балів        

Державна екзаменаційна комісія – 100 балів

 

Критерії оцінювання МДР науковими керівниками та комісією ДЕК наведено в  таблицях 3 та 4.

 

Таблиця 3

Критерії оцінювання магістерської дипломної роботи науковим керівником

Бали	Критерії
40-35	Змістовний аналіз наукової проблеми. Обґрунтована практична цінність отриманих результатів. Висновки і пропозиції, що містяться в МДР, є результатом власного дослідження та відповідають поставленим завданням. Наявність логічного зв'язку наукової проблеми та змісту магістерської роботи. Аналіз повного обсягу статистичної інформації за темою дослідження. Оформлення МДР за методичними рекомендаціями. Дотримання регламенту подання розділів та повного обсягу тексту МДР.
34-28	Недостатньо змістовний аналіз наукової проблеми. Висновки і пропозиції, що містяться в МДР, не достатньо обґрунтовані та не в повному обсязі відповідають поставленим завданням. Наявність логічного зв'язку наукової проблеми та змісту МДР. Аналіз повного обсягу статистичної інформація. Оформлення МДР згідно методичних рекомендацій, але з неточностями. Дотримання регламенту подання розділів та повного тексту МДР.
27-22	Поверховий аналіз досліджуваної проблеми. Висновки і пропозиції, що містяться в МДР, погано обґрунтовані, лише деякі елементи роботи мають практичну цінність. В роботі відсутній зв'язок наукової проблеми та змісту МДР. Використана статистична інформація є застарілою. Робота оформлена згідно методичних рекомендацій, але з порушеннями. Регламент подання розділів порушувався.
21-15	Теоретичний аналіз має виражений компілятивний характер. Аналіз наукової проблеми формальний. Статистична інформація неповна. Висновки і пропозиції не випливають з аналізу, носять декларативний характер та не кореспондують з поставленими завданнями. Робота оформлена з грубими порушеннями методичних рекомендацій.
15-0	Магістерська робота подана науковому керівникові на перевірку з грубим порушенням регламенту, написана на тему, яка своєчасно не була затверджена наказом по університету. Відсутнє теоретичне та аналітичне обґрунтування запропонованих заходів. Робота недбало оформлена, без дотримання правил та вимог методичних рекомендацій. Така дипломна роботи до захисту не допускається.

 

Таблиця 4

Критерії оцінювання магістерської дипломної роботи ДЕК

Бали	Критерії
100- 80	Під час доповіді студент показав глибокі вичерпні знання, розуміння сутності і взаємозв’язку між досліджуваними процесами та явищами. Доповідь здійснена у вільній формі і логічно структурована. Ілюстративний матеріал до захисту відповідає установленим вимогам та чітко пов'язаний з доповіддю про основні наукові результати. Відповіді на запитання членів ДЕК обґрунтовані й повні. Зовнішня рецензія та відгук наукового керівника є позитивними та свідчать про вагомі результати наукового дослідження.
79-50	Під час доповіді студент показав достатні знання та розуміння сутності досліджуваних процесів та явищ. Доповідь викладена вільно, але недостатньо логічно структурована. Ілюстративний матеріал до захисту в основному відповідає установленим вимогам, але лише частково був пов'язаний з доповіддю. Відповіді на запитання членів ДЕК в цілому логічні, але недостатньо обґрунтовані. Зовнішня рецензія та відгук наукового керівника свідчать про незначні результати наукового дослідження та містять окремі зауваження.
49-20	Під час доповіді студент показав поверхневі знання щодо досліджуваних процесів та явищ. Доповідь було прочитано за текстом. Ілюстративний матеріал до захисту формальний, слабко пов’язаний з доповіддю. Відповіді на запитання членів ДЕК неповні та необґрунтовані.
19-0	Під час доповіді студент показав відсутність розуміння сутності досліджуваних процесів та явищ. Доповідь було прочитано за текстом. Ілюстративний матеріал до захисту відсутній. Відповіді на запитання членів ДЕК відсутні або незадовільні. Відсутні зовнішня рецензія та відгук наукового керівника.