|
|
ФІНАНСИДата публикации: 15.07.2019 13:33
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ КАФЕДРА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
20 грудня 2018 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «ФІНАНСИ» ( Модуль 1. Гроші та кредит) «ФІНАНСИ» (Модуль 2. Фінанси)
Київ – 2018 Розробники: Славкова Алла Аркадіївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, доцент. e-mail: slavkova_aa@ukr.net Заболотна Наталія Григорівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської справи, доцент. e-mail:
Навчальний план 2016 р.
© А.А. Славкова, Н.Г.Заболотна 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ
ВСТУП Курс «Фінанси» (Модуль 1. Гроші та кредит і Модуль 2. Фінанси) складається з двох модулів: «Гроші та кредит» і «Фінанси», які є відособленими, загальнотеоретичними дисциплінами. МОДУЛЬ 1. ГРОШІ ТА КРЕДИТ Анотація навчальної дисципліни: Курс «Гроші та кредит» є втіленням теоретико-методологічних основ та організаційно-правового механізму функціонування грошей, кредиту та банків у ринковій економіці. Курс «Гроші та кредит» відображає механізми й специфіку функціонування грошей та систем розрахунків у сучасній економіці, їх рух на грошових і товарних ринках, інновації грошового обігу в цифровій економіці, роль банків у процесах емісії, акумулювання, перерозподілу грошових ресурсів та перспективи розвитку монетарної економіки. Курс «Гроші та кредит» формує сучасне економічне мислення і є невід'ємною складовою підготовки фахівців-економістів. Міждисциплінарні зв’язки. Курс «Гроші та кредит» забезпечує зв’язок між базовими дисциплінами з економічної теорії «Макроекономіка», «Мікроекономіка», та ін.) та дисциплінами циклу професійної підготовки. Завдяки дисципліні «Гроші та кредит» забезпечується теоретико-методологічний місток для переходу від загальнотеоретичної підготовки до спеціальної прикладної підготовки фахівців. У процесі вивчення цієї дисципліни студенти закріплюють свої знання з економічної теорії, трансформують їх у наукову базу функціонування механізмів використання грошей та кредиту в ринковій економіці. Мета вивчення дисципліни – ознайомлення з теоретичними положеннями і світовим досвідом, що пояснюють виникнення, еволюцію, специфіку і сучасні механізми функціонування грошей, кредитних відносин та фінансово-кредитних установ в умовах ринкової економіки та інноваційної трансформації фінансових ринків. Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягають у формуванні у студентів цілісної системи знань щодо теоретико-методологічних основ та організаційно-правового механізму функціонування грошей, кредиту та банків у ринковій економіці. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти елементи дослідницької діяльності, принципи організації, методику й технології управління грошовим обігом, навчитися проводити авторські дослідження, зокрема, в частині збору інформації, теоретичних посилок та робочих гіпотез, вибору методики та методів проведення аналізу грошового обігу, кредиту та банківської діяльності з метою їх удосконалення й прийняття фінансових та інвестиційних рішень. Предметом дисципліни «Гроші та кредит» є грошова система та банківська система як центральні ланки інфраструктури грошового ринку у їх взаємозв’язку та взаємодії. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
фундаментальних теоретичних концепцій, закономірностей та механізмів використання на макро- й мікрорівнях грошей та кредиту, призначення і механізми функціонування банків та небанківських фінансово-кредитних інститутів у ринковій економіці, інструментарію діагностики грошової сфери та банківської системи, методологічних основ прийняття рішень щодо регулювання грошового обігу та інвестицій на грошових ринках з врахуванням поточної та прогнозної ринкової ситуації.
на базі макроекономічних показників оцінити стан і тенденції зміни монетарної сфери та їх вплив на реальний сектор економіки, а також на базі чинної банківської статистики визначити основні монетарні індикатори (грошової маси, інфляцію, рівень банківського процента, валютного курсу та ін.).
здатність працювати у команді, формулювати та обґрунтовувати власну точку зору щодо процесів на грошових ринках та у банківському секторі,зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки до суб’єктів грошового ринку, застосовувати управлінські навички у сфері грошового обігу та банківської діяльності.
продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на стан грошового ринку, інвестиційні рішення, діяльність банків та інших ринкових суб’єктів.
МОДУЛЬ 2. ФІНАНСИ Анотація навчальної дисципліни: Курс «Фінанси» починається із загальної характеристики науки про фінанси, сутності та економічної природи фінансових відносин, їх місця і ролі в суспільних процесах. Цим питанням присвячені теми «Теоретичні основи фінансів», «Генезис та еволюція фінансів», «Фінансове право і фінансова політика». Механізм формування і використання централізованих фінансових ресурсів держави розкривається в темах «Податки. Податкова система», «Бюджет. Бюджетна система». Особливе значення в умовах ринкової економіки відіграють крупні підприємства, засновані на акціонерній формі власності – корпорації. У темі «Корпоративні фінанси» розглядаються теоретичні засади організації фінансів корпорацій тощо. Програма навчальної дисципліни передбачає також вивчення питань страхової діяльності, функціонування фінансового ринку і міжнародних фінансів. В умовах ринкових відносин фінанси використовуються державою як ефективний регулятор усіх сфер економічного життя суспільства. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни «Фінанси». В умовах ринкових відносин фінанси використовуються державою як ефективний регулятор усіх сфер економічного життя суспільства. Практично всі економічні інструменти господарювання (ціноутворення, оплата праці, комерційні розрахунки, інвестиційна діяльність, кредитування, бухгалтерський облік тощо) пов’язані з фінансами. Тому дисципліна «Фінанси» має міждисциплінарний характер та інтегрує велику кількість базових понять загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як: «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Фінанси підприємств», «Менеджмент» та ін. Мета вивчення дисципліни – формування базових знань з теорії фінансів, засвоєння закономірностей їх функціонування на макро- і мікрорівнях як теоретичної основи фінансової політики і розвитку фінансової системи. Завдання (навчальні цілі) дисципліни: вивчення сутності, функцій та ролі фінансів у ринковій економіці; закономірностей їх еволюційного розвитку; теоретичних основ державних, корпоративних і міжнародних фінансів; засад функціонування фінансової системи держави. Предметом дисципліни є економічні відносини з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів у грошовій формі. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
термінології і базових й структурованих понять та категорій, основних ознак, елементів, інструментів у сфері фінансових відносин з урахуванням їх особливостей.
обґрунтовувати особливості реалізації фінансової політики на мега-, макро-, мезо- і мікрорівнях; ідентифіковувати та виокремлювати особливості функціонування фінансової системи держави та механізму взаємодії її сфер і ланок.
здатність застосовувати навички виявлення проблем та обґрунтування управлінських рішень у сфері фінансів, страхування, фінансового ринку, зрозуміле і аргументоване формулювання власних висновків, а також демонстрація знань та надання пояснень, зрозумілих для фахівців і нефахівців.
продемонструвати розуміння особистої відповідальності за управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність суб’єктів фінансових відносин.
МОДУЛЬ 1. ГРОШІ ТА КРЕДИТ (кафедра банківської справи)
2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ Сутність грошей. Альтернативні підходи до визначення сутності грошей в економічній теорії. Зв’язок грошей з іншими економічними категоріями. Походження грошей. Раціоналістична та еволюційна концепції походження грошей. Роль держави у творенні грошей. Форми грошей та їх еволюція. Причини та механізм еволюції форм грошей. Причини та механізм демонетизації золота. Неповноцінні форми грошей та їх економічна природа. Характеристика сучасних кредитних форм грошей (готівкових, депозитних, електронних). Дискусії щодо ідеї приватних грошей. Цінність грошей. Механізми формування цінності грошей.. Купівельна спроможність як вираз цінності грошей як грошей. Вплив зміни цінності грошей на економічні процеси. Цінність грошей як капіталу; альтернативна цінність зберігання грошей та процент. Функції грошей та їх історичний розвиток. Функція міри цінності (одиниця виміру). Масштаб цін. Ціна як грошовий вираз цінності товарів. Функція засобу обігу, сфера її використання; реальність і кількісна визначеність грошей у цій функції . Функція засобу платежу, її відмінність від функції засобу обігу, сфера використання. Функція засобу нагромадження, її форма та сфера використання. Світові гроші. Еволюція золота як світових грошей. Передумови використання національних та колективних валют в якості світових грошей. Вплив глобалізаційних процесів на світові гроші. Функції грошей в умовах інфляції Взаємозв’язок функцій грошей. Дискусії щодо кількості функцій грошей. Якісні властивості грошей. Розвиток ринку та ускладнення його вимог до якості грошей
Тема 2. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ ТА ГРОШОВА МАСАСутність грошового обороту як процесу руху грошей. Грошові платежі як елементарні складові грошового обороту. Основні суб’єкти грошового обороту. Основні ринки, що взаємопов’язуються грошовим оборотом. Сукупний грошовий оборот як макроекономічне явище та оборот грошей на мікроекономічному рівні, їх єдність та відмінності. Економічна основа грошового обороту. Єдність та безперервність як визначальні риси грошового обороту. Модель сукупного грошового обороту. Оборот продуктів та доходів як основа побудови моделі грошового обороту. Групування суб’єктів обороту в моделі. Грошові потоки та їх взаємозв’язок у моделі. Національний доход і національний продукт як визначальні потоки грошового обороту. Потоки ін’єкцій і потоки втрат. Балансування грошового обороту. Структура грошового обороту. Готівковий та безготівковий сектори грошового обороту. Сектор грошового обігу, фіскально-бюджетний та кредитний сектори. Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот: поняття, склад та чинники, що визначають її зміну. Показники маси грошей: грошові агрегати, їх характеристика; грошова база, її склад та економічний зміст. Швидкість обороту грошей: поняття, чинники, що визначають швидкість. Вплив швидкості на масу та стабільність грошей. Порядок визначення швидкості обороту грошей. Монетизація економіки як макроекономічний показник і як чинник впливу на економічний розвиток. Причини і наслідки демонетизації економіки; чинники і наслідки ремонетизації економіки.
Тема 3. ГРОШОВИЙ РИНОК Сутність грошового ринку. Гроші як об’єкт купівлі-продажу. Суб’єкти та інструменти грошового ринку. Особливості прояву на грошовому ринку основних ринкових ознак – попиту, пропозиції, ціни. Функції грошового ринку. Проблеми взаємозв’язку між грошовим та фінансовим ринками. Інституційна модель грошового ринку. Сектори прямого і опосередкованого фінансування. Потоки та суб’єкти в обох секторах грошового ринку. Банки і небанківські фінансово-кредитні інститути грошового ринку. Структура грошового ринку. Критерії класифікації. Ринок грошей і ринок капіталів. Ринок цінних паперів та валютний ринок як складові грошового ринку. Механізм функціонування ринку грошей: - Попит на гроші. Сутність, цілі та форми прояву попиту на гроші. Фактори, що визначають зміну попиту на гроші. Еволюція наукових уявлень про мотиви попиту на гроші. Дискусійні питання щодо залежності між попитом на гроші та швидкістю їх обороту. - Пропозиція грошей. Сутність та механізм формування пропозиції грошей. Чинники впливу на динаміку пропозиції грошей. Економічні наслідки зміни пропозиції грошей. - Графічна модель ринку грошей. Рівновага на ринку грошей та процент. Чинники, що визначають рівновагу ринку грошей. - Інструменти ринку грошей.
Тема 4. ГРОШОВІ СИСТЕМИСутність грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни. Елементи грошової системи. Основні типи грошових систем, їх еволюція. Системи металевого й паперово-кредитного обігу. Ринкові й неринкові, відкриті й закриті грошові системи. Банки як інституційна основа грошової системи. Створення й розвиток грошової системи України. Необхідність створення грошової системи України. Особливості процесу запровадження національної валюти в Україні. Державне регулювання грошового обороту як головне призначення грошової системи: необхідність, органи регулювання та методи. Методи прямого регулювання. Платіжні системи і їх роль в регулюванні грошового обороту. Методи економічного регулювання грошового обороту, їх сутність та переваги. Фіскально-бюджетна та грошово-кредитна політики в системі державного регулювання грошового обороту, їх сутність та порівняльна оцінка. Дискусії щодо пріоритетності фіскальної та монетарної політики в системі державного регулювання економіки. . Тема 5. ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ Сутність, форми прояву та закономірності розвитку інфляції. Причини інфляції. Інфляція попиту та інфляція витрат. Економічні та соціальні наслідки інфляції. Вплив інфляції на інвестиції та розвиток виробництва. Інфляція та економічний цикл. Монетаристські та кейнсіанські погляди на наслідки і роль інфляції. Державне регулювання інфляції. Антиінфляційна політика. Особливості інфляції в Україні в перехідний період. Сутність грошових реформ. Види грошових реформ та способи їх класифікації. Особливості проведення грошової реформи в Україні. Багатофакторність, багатоцільове спрямування та довготривалість грошової реформи в Україні. Порядок випуску гривні в оборот у вересні 1996 р. Дискусії щодо характеру грошової реформи в Україні.
Тема 6. ВалютниЙ ринок та валютні системи
Сутність валюти, її види та сфера використання. Чинники та значення конвертованості валюти. Валютний ринок: сутність, об’єкти та суб’єкти, ціна, інфраструктура. Чинники впливу на кон’юнктуру валютного ринку. Функції валютного ринку. Основні операції на валютному ринку. Валютний курс: сутність, основи формування та чинники впливу. Види валютних курсів. Номінальний і реальний курси валют. Режими курсоутворення. Валютні системи та валютне регулювання. Поняття, призначення та елементи валютної системи. Валютне регулювання, його цілі, методи та вплив на економіку. Органи валютного регулювання. Особливості формування валютної системи в Україні. Проблема доларизації фіскальних і кредитних відносин в Україні. Платіжний баланс та золотовалютні резерви. Сутність, побудова, призначення та використання платіжного балансу. Сутність, призначення та використання золотовалютних резервів. Світова та міжнародні валютні системи. Поняття світової валютної системи, її елементи та етапи розвитку. Бреттонвудська та Ямайська світові валютні системи. Поняття міжнародної валютної системи. Формування Європейської валютної системи, трансформація її в Європейський валютний союз зі спільною валютою та єдиним центральним банком. Міжнародні грошові ринки: сутність, призначення, інструменти. Основні світові центри ринків грошей та капіталів. Євроринок, його призначення та структура. Інтеграція України у міжнародний грошовий ринок.
Тема 7. КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ.Сутність кредиту. Кредит як форма руху вартості на зворотній основі. Кредит як одна з форм економічних відносин. Еволюція кредиту в міру розвитку суспільних відносин.. Позичковий капітал та кредит. Необхідність кредиту. Загальні передумови формування кредитних відносин. Економічні чинники необхідності кредиту та особливості його прояву у різних сферах економіки. Функції кредиту, їх сутність, призначення та прояви в економічній практиці. Дискусії щодо функцій кредиту. Стадії та закономірності руху кредиту. Поняття стадії руху кредиту та їх перелік. Закономірності руху кредиту. Принципи кредитування, їх сутність та практичне значення. Зв’язок кредиту з іншими економічними категоріями: грошами, податками, бюджетним фінансуванням, торгівлею тощо, їх єдність та відмінність. Форми та види кредиту. Поняття форми кредиту, критерії їх класифікації. Переваги та недоліки кожної форми кредиту. Поняття виду кредиту та критерії їх класифікації. Економічна характеристика основних видів кредиту: банківського, комерційного, споживчого, державного. Банківський кредит як центральний вид кредиту. Економічні межі кредиту. Поняття межі кредиту, сучасні дискусії щодо меж кредиту. Причини та наслідки порушення межі кредиту. Кредит в умовах інфляції.. Функції та роль процента. Стимулююча та розподільча функції, функція збереження позичкового капіталу. Роль проценту – у підвищенні ефективності господарювання, у перерозподілі капіталу між сегментами фінансового ринку, у капіталізації доходів населення та покращенні його соціального стану. Процентна ставка як інструмент державного регулювання монетарної сфери та економіки. Процент в банківській діяльності. Види банківського проценту: обліковий, депозитний, позичковий та міжбанківського ринку, їх зв’язок та взаємозамінність. Процентна маржа та її роль у формуванні прибутку банків. Облігаційний процент в банківській діяльності. Чинники, що впливають на рівень банківського проценту. Способи визначення процентних ставок в банківській практиці. Роль кредиту в розвитку економіки. Еволюція ролі кредиту від забезпечення споживчих потреб до забезпечення розвитку виробництва.
Тема 8. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ
Сутність, призначення та види фінансового посередництва. Послуги фінансових посередників на ринку: зменшення ризиків, підвищення ліквідності та забезпечення інформації. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Сутність та функції банків. Дискусії щодо сутності банків. Банківська система. Поняття банківської системи, її цілі та функції. Специфічні риси банківської системи. Принципи побудови банківської системи. Особливості побудови банківської системи в Україні. Небанківські фінансово-кредитні установи. Схожість та відмінність їх діяльності і діяльності банків. Види та характеристика основних видів небанківських фінансово-кредитних установ: страхових компаній, пенсійних фондів, інвестиційних фондів та ін. Інновації у фінансовому посередництві та їх вплив на стирання відмінностей між фінансовими інституціями.
Тема 9. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Призначення та класифікація комерційних банків. Поняття банку, призначення, принципи класифікації, види банків. Походження та розвиток банків. Еволюція банків від приватних кредиторів до багатофункціональних посередників на грошовому ринку. Банківська діяльність як галузь економіки. Банк як фірма: порядок створення, регістрації та ліцензування банку. Висока ризиковість банківської діяльності та необхідність її регулювання і контролю. Види банківських ризиків. Банківська паніка та її можливі наслідки. Способи втручання держави в банківську галузь. Види послуг, що надаються банками, та їх вплив на обсяги ВВП. Перспективи розвитку банківської галузі в Україні. Банківництво як вид бізнесу. Баланс банку, його активи, пасиви та капітал. Джерела формування ресурсів банків та напрямки їх використання. Доходи, витрати та прибуток банку. Механізми ціноутворення на банківські продукти. Надійність банку як передумова його бізнесового успіху. Роль менеджменту в забезпеченні надійності банку, управління банківськими ризиками: моральним, ліквідності, кредитним, процентним. Позабалансова діяльність та її роль в бізнесових успіхах банку. Стабільність банків та механізми її забезпечення. Поняття банківської стабільності, її показники, чинники впливу та значення. Складові механізму забезпечення стабільності банків: формування громадської довіри до банків, державний нагляд і контроль, управління ризиками, встановлення економічних нормативів діяльності, страхування банківських вкладів, створення внутрішніх резервів для покриття збитків, рівень банківського менеджменту. Дискусійні питання щодо причин та шляхів подолання банківської кризи в Україні в 2008-2009 рр. Розвиток комерційних банків в Україні. Загальна характеристика їх сучасного стану та проблем розвитку. Особливості організації, призначення та діяльності основних видів українських банків: універсальних, ощадних, іпотечних.
Тема 10. ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ В СИСТЕМІ МОНЕТАРНОГО УПРАВЛІННЯ ТА БАНКІВСЬКОГО РЕГУЛЮВАННЯ Призначення, основи організації та роль центрального банку. Управління пропозицією грошей та банківською системою як призначення центральних банків, їх єдність та антагонізм. Засади організації центральних банків. Забезпечення стабільності грошей та банківської діяльності як прояв ролі центральних банків. Походження та розвиток центральних банків. Чинники, що зпричинили появу центральних банків. Зміни в діяльності центральних банків після демонетизації золота. Вплив глобалізаційних процесів на діяльність центральних банків. Створення Європейської системи центральних банків. Незалежний статус центральних банків. Зовнішній тиск на центральний банк, його мотиви та можливі негативні наслідки, механізми захисту від такого тиску. Можливі конфлікти між центральним банком та органами законодавчої та виконавчої влади. Аргументи “за” і “проти” незалежності центрального банку. Функції центрального банку, їх сутність та відмінність від його операцій. Характеристика основних функцій: забезпечення та управління пропозицією грошей; регулювання і контролю за банківською діяльністю; організації грошового обороту в країні; інформаційно-аналітичної. Зв’язок функцій центрального банку з функціями банківської системи. Дискусії щодо класифікації функцій центральних банків. Проведення грошово-кредитної політики центральними банками. Цілі грошово-кредитної політики: стратегічні, проміжні та поточні. Суперечливість цілей та шляхи їх узгодження. Проблема вибору проміжних завдань та ідея таргетування інфляції. Види грошово-кредитних політик за їх впливом на економіку. Передавальний механізм грошово-кредитної політики. Інструменти грошово-кредитної політики, порівняльний аналіз їх механізмів. Організаційне забезпечення грошово-кредитної політики в Україні. Місце центрального банку в системі регулювання і контролю за банківською діяльністю. Переваги та недоліки зосередження банківського регулювання і контролю виключно в центральному банку. Регулятивні можливості центрального банку за наявності самостійного центру банківського регулювання і контролю.
2.ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (обов’язкової) Фінанси (Модуль 1. Гроші та кредит і Модуль 2. Фінанси) для студентів освітньої програми / спеціалізації 6і02 «Соціально-економічна статистика» денна форма навчання
** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни.Поточний контроль знань студентів денної форми навчання здійснюється за такими об’єктами: а) рівень засвоєння навчального матеріалу студентами на семінарських заняттях; б) виконання контрольної (модульної) роботи; в) виконання індивідуальних завдань. Контроль рівня засвоєння навчального матеріалу студентами на семінарських заняттях студентами здійснюється за такими об’єктами: а) рівень засвоєння знань за темою семінарського заняття у ході усних відповідей та експрес-контролю; б) активність роботи на семінарських заняттях (активна участь в роботі малих груп, у мозкових атаках); в) правильність розв¢язання ситуаційних вправ на семінарських заняттях; г) презентація виконаного індивідуального завдання для самостійної роботи з використанням Power Point
Оцінювання рівня знань за певний вид робіт на семінарського заняття та індивідуальними завданнями здійснюється за наступною шкалою, яка є диференційованою відповідно до рівня знань студенті
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Студент на семінарському занятті отримує агреговану оцінку в балах за виконання завдань за всіма видами навчальної роботи.Оцінювання рівня знань за темою семінарського заняття здійснюється таким чином: Відмінно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування дали розгорнуту, вичерпну та правильну відповідь на питання за темою семінарського заняття; - в процесі проведення оперативного письмового контролю надали розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми; - в процесі дискусії проявили високу активність, вірно визначили, повно та ретельно обґрунтували шляхи розв’язання проблемного питання; - на високому рівні презентували реферат, огляд літературних джерел з визначеної проблеми з використанням Power Point, дали вичерпну відповідь на поставлені питання; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на всі поставлені питання. Добре отримують студенти, які : - в процесі усного опитування в цілому вірно розкрили зміст питання, але окремі положення питання висвітлені не повно; - в процесі проведення оперативного письмового контролю в цілому вірно розкрили зміст питання, але окремі положення питання висвітлені не повно; - в процесі дискусії проявили високу активність, запропонували вірні варіанти вирішення проблеми, але не в повній мірі надали обґрунтування шляхів розв’язання проблемного питання; - на високому рівні презентували реферат, огляд літературних джерел з визначеної проблеми, але на окремі питання не змогли дати вичерпну відповідь; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 80 % поставлених питань. Задовільно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування відповідали на питання поверхово, окремі положення питання трактували не вірно; - в процесі проведення оперативного письмового контролю поверхово розкрили зміст питання, окремі положення питання трактували не вірно; - приймали участь у дискусії, але не всі запропоновані ними варіанти вирішення проблеми були вірними та доцільними; - при презентації реферату, огляду літературних джерел з визначеної проблеми, не змогли надати вірні відповіді на більшість поставлених питань; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 50 % поставлених питань. Незадовільно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування дали примітивну відповідь на поставлене питання і не розкрили зміст питання, а також, не дали правильну відповідь на додаткове питання; - в процесі проведення оперативного письмового контролю відповідь на питання була не вірною; - в процесі дискусії при обговорені проблемних питань були пасивними та не дали власний варіант вирішення проблеми; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді менш ніж на 50 % поставлених питань; - відмовились відповідати на поставлене питання та не з'явилися на заняття.
Перездача заборгованості (пропущене з поважної причини практичне заняття) допускається протягом двох тижнів з дня її виникнення за графіком консультацій викладача, що проводить практичне заняття Критерії оцінювання виконання контрольної (модульної) роботи
Протягом семестру студенти виконують дві контрольні (модульні) роботи. Дані роботи виконуються на семінарських заняттях після вивчення відповідної частини дисципліни, під контролем викладача-керівника семінарських занять. Тривалість виконання контрольної (модульної) роботи – 40 хв.
Результати за підсумками двох робіт добавляються до балів, одержаних на семінарських заняттях, при оцінюванні поточної успішності студента. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (обов’язкової) Фінанси (Модуль 1. Гроші та кредит і Фінанси (Модуль 2. Фінанси) для студентів освітньої програми / спеціалізації 6і02 «Соціально-економічна статистика» заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Поточний контроль самостійної роботи студентів заочної форми навчання здійснюється викладачем кафедри, який читає лекції і приймає екзамени з дисципліни “Гроші та кредит”. Поточний контроль для студентів заочної форми навчання передбачає: а) під час сесії: - за відповіді на контактних заняттях - 30 балів; - за виконання контрольних (модульних) робіт - 10 балів; б) в міжсесійний період: - за виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань (в тому числі з використанням дистанційних технологій) - 5 балів; - за виконання індивідуальних робіт за вибором (за одне завдання)- 5 балів;
Об’єкти поточного контролю знань студентів заочної форми навчання Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання є: — систематична та активна робота на контактних заняттях під час сесії (у тому числі виконання контрольних (модульних) робіт); — виконання індивідуальних завдань у міжсесійний період (у тому числі з використанням дистанційних технологій) і захист таких завдань. Оцінювання знань студентів заочної форми навчання, котрі вивчають науку “Гроші та кредит”, здійснюється з урахуванням результатів на контактних заняттях та виконання індивідуальних завдань у міжсесійний період (у тому числі з використанням дистанційних технологій) і захист таких завдань. Обов’язковим об'єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є контрольна (модульна) робота, що виконується в аудиторії під контролем викладача.
Оцінювання рівня знань за певний вид робіт на контактних заняттях та індивідуальними завданнями здійснюється за наступною шкалою, яка є диференційованою відповідно до рівня знань студенті
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Студент на контактному занятті отримує агреговану оцінку в балах за виконання завдань за всіма видами навчальної роботи.Оцінювання рівня знань за темою заняття здійснюється таким чином: Відмінно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування дали розгорнуту, вичерпну та правильну відповідь на питання за темою семінарського заняття; - в процесі проведення оперативного письмового контролю надали розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми; - в процесі дискусії проявили високу активність, вірно визначили, повно та ретельно обґрунтували шляхи розв’язання проблемного питання; - на високому рівні презентували реферат, огляд літературних джерел з визначеної проблеми з використанням Power Point, дали вичерпну відповідь на поставлені питання; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на всі поставлені питання. Добре отримують студенти, які : - в процесі усного опитування в цілому вірно розкрили зміст питання, але окремі положення питання висвітлені не повно; - в процесі проведення оперативного письмового контролю в цілому вірно розкрили зміст питання, але окремі положення питання висвітлені не повно; - в процесі дискусії проявили високу активність, запропонували вірні варіанти вирішення проблеми, але не в повній мірі надали обґрунтування шляхів розв’язання проблемного питання; - на високому рівні презентували реферат, огляд літературних джерел з визначеної проблеми, але на окремі питання не змогли дати вичерпну відповідь; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 80 % поставлених питань. Задовільно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування відповідали на питання поверхово, окремі положення питання трактували не вірно; - в процесі проведення оперативного письмового контролю поверхово розкрили зміст питання, окремі положення питання трактували не вірно; - приймали участь у дискусії, але не всі запропоновані ними варіанти вирішення проблеми були вірними та доцільними; - при презентації реферату, огляду літературних джерел з визначеної проблеми, не змогли надати вірні відповіді на більшість поставлених питань; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 50 % поставлених питань. Незадовільно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування дали примітивну відповідь на поставлене питання і не розкрили зміст питання, а також, не дали правильну відповідь на додаткове питання; - в процесі проведення оперативного письмового контролю відповідь на питання була не вірною; - в процесі дискусії при обговорені проблемних питань були пасивними та не дали власний варіант вирішення проблеми; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді менш ніж на 50 % поставлених питань; - відмовились відповідати на поставлене питання та не з'явилися на заняття.
Протягом семестру студенти виконують дві контрольні (модульні) роботи. Дані роботи виконуються на контактних заняттях після вивчення відповідної частини дисципліни, під контролем викладача-керівника семінарських занять. Тривалість виконання контрольної (модульної) роботи– 40 хв.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 4.1. Карта навчальної роботи студента
4.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
На даній спеціальності дистанційна форма навчання не передбачена.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Самостійна робота студента є однією з форм організації навчального процесу, основною формою оволодіння навчальним матеріалом з дисципліни “Гроші та кредит”. Самостійна робота студентів спрямована на закріплення та поглиблене опанування теоретичного матеріалу, засвоення відповідної термінології в процесі вивчення даної науки. Дана форма навчання виконується студентами самостійно у вільний від обов’язкових занять час під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою самостійної роботи студентів є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Зміст самостійної роботи студентів значним чином полягає у виконанні індивідуальних завдань, матеріали для яких отримуються у викладача у формі тем рефератів або інших завдань. З метою мотивації наукової роботи студентів викладачі здійснюють контроль виконання студентами індивідуальних завдань самостійної роботи студентів. Студент самостійно, з урахуванням власних інтересів, вибирає та виконує завданя, визначені у карті самостійної роботи студентів. Види індивідуальних завдань для самостійної роботи студента зазначені у карті навчальної роботи студента. Індивідуальні завдання обов’язково мають бути презентовані на семінарі (дискусійному клубі, конференції тощо) та підлягають обговоренню або захисту. До індивідуальних завдань належать: 1. Написання реферату 2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій з найбільш актуальних та дискусійних проблем) 3. Пошук та аналіз статистичних даних з основних питань грошей, кредиту та банківнцтва Загальні вимоги до виконання індивідуальних робіт: шрифт TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля –з усіх боків 2 см, з правого боку – 1 см; сторінки мають бути пронумеровані
Вимоги до реферату Реферати виконуються за бажанням студентів на теми, які охоплюються змістом дисципліни і що є особливо актуальними. Для розкриття теми роботи на достатньо високому рівні має бути опрацьовано широке коло джерел: навчальної літератури,наукових досліджень, опублікованих в монографіях, статтях у наукових періодичних виданнях, збірниках тез доповідей тощо,нормативно–правових актів,статистичних і звітних матеріалів, які широко представлені в статистичних збірниках, на офіційних сайтах органів державного управління тощо. Студентам рекомендується користуватись систематичними каталогами наукової, навчальної, довідкової літератури, а також каталогом періодичних видань університетської та інших бібліотек. Виконуючи цю роботу, потрібно обов’язково виписувати усі необхідні реквізити використаних джерел для належного оформлення списку літератури Реферат повинен включати огляд останнього цифрового та статистичного матеріалу з відкритих джерел, наукової літератури та статей у економічній періодиці, містити оцінку явища студентом та бути бездоганно оформленим. Тематика рефератів
Вимоги до аналітичного огляду наукових публікацій з найбільш актуальних та дискусійних проблем. Аналітичний огляд наукових публікацій – це самостійний критичний огляд наукових статей із фахових видань за тематикою, які стосуються одного із напрямів дисципліни «Гроші та кредит». Студенти самостійно вибирають тему для аналітичного огляду наукових публікацій. Для виконання даної роботи студенти повинні самостійно знайти статті за обраною проблематикою (не менше 3) за останні два-три роки та зробити аналітичний огляд (реферування) кожної публікацій, зробивши акцент на актуальності даної проблеми та на пропозиціях автора, щодо вирішення цих проблем. В заключній частині даного завдання необхідно визначити, позиція яких авторів з даного питання є найбільш науково достовірною, коротко обґрунтувати власну точку зору, а також критично оцінити альтернативні погляди на дану проблему Аналітичний огляд має включати наступні основні елементи:
Аналітичний огляд має бути наданий викладачеві у зазначені заздалегідь встановленим графіком терміни для перевірки. Обсяг виконаного завдання не повинен перевищувати 10 сторінок. Про вибрану тему з аналітичного огляду студент повинен повідомити керівника семінарських занять, який буде оцінювати виконану роботу. Тематика для аналітичного огляду наукових публікацій.
Вимоги до аналізу статистичних даних з основних питань грошей, кредиту та банківництва
З метою набуття досвіду самостійного наукового дослідження студенти повинні навчитись знаходити та опрацьовувати офіційну статистичну інформацію з основних питань діяльності банківської системи країни. Офіційними джерелами такої інформації є: Статистичний щорічник України, що видається Держкомстатом України; Бюлетень Національного банку України; Вісник Національного банку України; річні звіти НБУ; сайти НБУ, АУБ та окремих комерційних банків; Платіжний баланс України – щоквартальне аналітично-статистичне видання України. На підставі самостійно знайдених матеріалів студент повинен скласти таблиці, побудувати графіки, діаграми або здійснити конкретні розрахунки та зробити з них лаконічні аналітичні висновки щодо оцінки ситуації з відповідних питань стану грошового ринку та діяльності банків. Вибір такого завдання, а також строк його виконання і подачі узгоджується з керівником семінарських занять.
Тематика завдань для аналізу статистичних даних з основних питань грошей, кредиту та банківництва
1. Динаміка грошової маси в Україні за 1996-2017 рр. та її вплив на інфляцію. 2. Структура грошової маси за грошовими агрегатами в Україні в період 2000-2017 рр. 3. Швидкість обігу грошей та її зв”язок з динамікою цін в 2000-2017 рр 4. Динаміка та структура грошової бази в 2000-2017 рр та її зв”язок з пропозицією грошей. 5. Визначте рівень загального грошово-кредитного мультиплікатора в Україні в 2002-2017 рр 6. Визначити обсяги та структуру заощаджень населення України в 2017р. за формами і видами валют. 7. Визначити співвідношення обсягів заощаджень населення і кредитних вкладень банків в Україні в 1990- 2017 рр. 8. Визначити рівень монетизації ВВП України за агрегатами М0 і М2 в 1991- 2017рр 9. Визначити обсяги вкладів юридичних і фізичних осіб в банках України в 2000р. і 2017р. на: а) на поточних рахунках; б) на строкових рахунках. 10. Динаміка розвитку інфляційних процесів в Україні в 1991-2017 рр 11. Обсяг і структура державного внутрішнього боргу України в 2000 і 2017 рр 12. Обсяг зовнішнього державного боргу України в 2000 і 2017рр 13. Обсяги та структура золотовалютних запасів України в 2002-2017 рр 14. Динаміка обсягу кредитування українськими банками реального сектора економіки в період 1999-2016 рр. в розрізі видів валют та галузями економіки. 15.Динаміка та структура кредитних вкладень комерційних банків за термінами наданих кредитів. 16. Динаміка кредитування банками населення на споживчі потреби в 2000-2017 рр. 17. Динаміка процентних ставок за наданими банківськими кредитами в 2000-2017 рр. в розрізі валют. 18. Розвиток банківської системи України за кількістю і видами банків протягом 1992-2017рр. 19. Аналіз територіальної структури банківської системи України в 2017 році. 20. Динаміка кредитування НБУ комерційних банків протягом 1996-2017 рр. 21. Динаміка ставок рефінансування, встановлених НБУ за 1996-2017рр 22. Динаміка і склад золотовалютних резервів НБУ за 2000-2017 рр. 23. Участь іноземного капіталу в банківській системі України в 2000 і 2017рр 24. Динаміка і структура пасивів комерційних банків за період 2000-2017рр. 25. Динаміка процентних ставок за депозитами юридичних осіб в розрізі валют за 2000-2017 рр 26. Динаміка процентних ставок за вкладами фізичних осіб в розрізі валют за 2000-2017 рр. 27. Динаміка і структура активів комерційних банків за період 2000-2017рр. 28. Визначити відношення обсягів кредитних вкладів комерційних банків до номінального обсягу ВВП в 1996, 2000 та 2017рр. і дати оцінку його динаміки. 29. Динаміка нормативу обов’язкового резервування за 1996-2017рр 30. Динаміка і структура пасивів комерційних банків за період 2000-2017рр
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Додаткові бали за наукову діяльність Кафедра залучає студентів до активної наукової діяльності через участь в наукових гуртках, у студентських наукових конференціях, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах наукових робіт, Всеукраїнських олімпіадах, підготовку самостійних і спільних із викладачами наукових публікацій тощо. Студентам, які приймають активну участь у науковій діяльності кафедри, можуть присуджуватись за рішенням кафедри додаткові (заохочувальні) бали за поточну успішність в разі наявної публікації наукової статті, тез доповіді на студентській науковій конференції, призового місця в конкурсах та олімпіадах, але не більше 10 балів за семестр і в межах встановленого діапазону балів за поточну успішність.
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю за Модулем 1. Гроші та кредит — екзамен) Підсумковий контроль з дисципліни «ФІНАНСИ (Модуль 1. Гроші та кредит)» проводиться у формі екзамену за результатами вивчення двох модулів, в т.ч. Модуля 2 «Фінанси».
7.1. Основна література 1. Конституція України. 2. Закон України “Про банки і банківську діяльність”. (від 7.12.2000р.). 3. Закон України “Про Національний банк України” (від 20.05.1999р.). 4. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” (від 5.04.2001р.). 5. Закон України “Про обіг векселів в Україні” (від 5.04. 2001р.). 6. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (від 12.07.2001р.). 7. Указ Президента України “Про грошову реформу в Україні”. 8. Гроші та кредит. Підручник / За заг.ред. М.І.Савлука. – К: КНЕУ. 2011.
7.2. Додаткова література
7.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
МОДУЛЬ 2. ФІНАНСИ (кафедра фінансів)
2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ ТА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА
ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСІВ Предмет фінансової науки – специфічна сфера суспільних економічних відносин з приводу формування і розподілу обмежених централізованих та децентралізованих грошових фондів. Обмеженість формування і розподілу в часі та просторі. Невизначеність і ризик у фінансах. Категоріальний та понятійний апарат у фінансовій науці. Фінансові категорії – абстракції специфічної сфери суспільних відносин, форма наукового пізнання сутності фінансів. Вихідні, первинні, прості та складні фінансові категорії. Особливе і загальне у фінансових категоріях. Особливості фінансових категорій на макро- і мікрорівнях. Поняття у фінансовій науці як розкриття специфічних особливостей фінансової категорії. Історична, економічна, та вартісна сутність категорії «фінанси» як її загальні ознаки. Функції фінансів як відображення їх сутності і суспільного призначення. Розподільна та контрольна функції. Специфіка функцій фінансів на макро- і мікрорівнях. Дискусійні питання щодо функцій фінансів. Логічна послідовність наукового пізнання фінансів. Фінанси і фінансова система як об'єктивно існуюча реальність, підсистема економічного базису. Фінансове право, фінансова політика, управління фінансами - підсистема надбудови, її ідеологічні суспільні форми. Втілення об’єктивних економічних відносин в суб'єктивні дії законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, політичних партій, суспільних організацій, окремих особистостей. Методологічні питання співвідношення підсистеми базису і надбудови - відокремлення об'єктивних фінансових відносин від суб'єктивних дій. Роль фінансів в ринковій економіці.
ТЕМА 2. ГЕНЕЗИС ТА ЕВОЛЮЦІЯ ФІНАНСІВ Зародження фінансових відносин в надрах рабовласницького суспільства, їх обумовленість натуральним господарством. Вплив товарно-грошових відносин на розвиток фінансів. Сутність і складові доходів рабовласницької держави в період її розквіту: натуральні надходження від державного майна, контрибуцій, данини, натуральних і грошових податків, особистих повинностей. Зародження прямих і непрямих податків, відкупної системи податків. Податковий імунітет вільних громадян. Державні запозичення. Витрати рабовласницької держави: військові, будівництво доріг, фортець, акведуків, культових споруд, іригаційних систем. Управління фінансами в Римській імперії. Вплив доходів у грошовій формі на розпад рабовласницьких відносин. Доходи і видатки феодального суспільства. Основа доходів - домени. Феодальна рента як майнові права глави держави. Поява регалій - виключне право держави на певні галузі (монетна, гірська, соляна, поштова), їх значення для розвитку виробництва і обміну. Поземельний і подушний податки. Податковий імунітет дворянства і духовенства. Кредитні запозичення глави держави. Особливості фінансів феодального міста. Відділення міста від села як передумова відділення капіталу від земельної власності. Боротьба міст за політичну і фінансову незалежність. Викуп містами права на самоуправління, звільнення від феодальних податків і повинностей, права на чеканку монет. Доходи феодального міста в грошовій формі. Розширення непрямого оподаткування. Розвиток обміну між містами і феодалами, запровадження мита. Митні союзи міст. Майнові податки. Місцеві позики. Витрати феодального міста: військові, адміністративні, на розвиток комунального господарства, допомогу бідним. Формування фінансів міст як системи грошового господарства. Роль грошових податків у розвитку виробництва та обміну і переході до ринкових відносин. Селянські повстання проти податків, формування передумов для буржуазних революцій. Нагромадження і концентрація капіталу у буржуазії через податки, державне замовлення на озброєння, транспортне будівництво, будівництво житла та ін. Поява нових фінансових інститутів -системи медичного і соціального страхування, страхування майна і життя. Роль держави в посиленні фінансових позицій національної буржуазії. Фінанси в індустріальній і постіндустріальній економіці.
ТЕМА 3. ФІНАНСОВЕ ПРАВО І ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА Об'єктивна необхідність створення правового поля для функціонування фінансових відносин. Набуття фінансовими відносинами правової форми, встановлення „правил гри” в ринковій економіці. Фінансове право - сукупність (система) законів, що визначають права та обов'язки учасників фінансових відносин. Роль бюджетного, податкового, біржового та митного права у правовому регламентуванні фінансових відносин. Джерела фінансового права: Конституція України, як вища юридична сила; Кодекси України, закони України, Укази Президента України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України і інших органів виконавчої влади, що стосуються фінансів, державного регулювання економіки та соціальної сфери. Фінансова політика як система заходів регулювання фінансових відносин і забезпечення розв'язання економічних і соціальних проблем суспільного розвитку. Складові фінансової політики держави: податкова, бюджетна, монетарна (грошово-кредитна), митна, інвестиційна. Їх цілі та інструменти. Взаємозв'язок економічної, соціальної і фінансової політики. Типи фінансової політики держави: політика жорсткої і помірної регламентації фінансових відносин та політика мінімальних обмежень. Переваги і недоліки окремих типів фінансової політики, передумови і завдання їх застосування. Види фінансової політики у контексті регулювання економічного циклу: політика забезпечення макроекономічної стабілізації, сприяння економічному зростанню, стримування ділової активності. Дискреційна і недискреційна фінансова політика. Фінансова стратегія і фінансова тактика. Формування певної моделі фінансових відносин як основа визначення стратегічних цілей. Визначення основних пріоритетів у фінансовій політиці. Тактичні засоби реалізації фінансової політики держави. Фінансова політика суб'єктів мікрорівня як цілеспрямована діяльність фінансових менеджерів з метою досягнення поставлених цілей у бізнесі. Вплив фінансової політики держави на фінансову діяльність і фінансовий стан суб'єктів господарювання. Дієздатність та ефективність фінансової політики. Оцінка дій та заходів держави з позицій їх відповідності фінансовій ситуації в країні та потребам соціально-економічного розвитку. Поняття фінансової безпеки держави. Основні елементи, що утворюють систему фінансової безпеки. Фінансова безпека – одна з найважливіших складових економічної безпеки країни. Зовнішні та внутрішні складові фінансової безпеки держави. Основні показники, які характеризують фінансову безпеку: величина внутрішнього і зовнішнього боргу, рівень інфляції, стійкість національної валюти, рівень дефіциту державного бюджету, сальдо платіжного балансу.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ДЕРЖАВНІ І КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ
ТЕМА 4. ПОДАТКИ. ПОДАТКОВА СИСТЕМА Історична ретроспектива розвитку податків як невід’ємного елементу суверенітету держави. Економічна сутність податків. Податки як вихідна категорія державних фінансів. Характерні ознаки податків як обов’язкових платежів. Функції податків. Фіскальна функція податків як відображення їх первинного суспільного призначення. Вимоги до податків у контексті реалізації фіскальної функції: достатність, регулярність і стабільність надходжень, рівномірність розподілу по території країни. Дискусійні питання щодо функцій податків. Елементи податків: платник (суб’єкт) податку, носій податку, об’єкт, масштаб і одиниця оподаткування, податкова ставка, джерело сплати податку, податкова квота. Вимоги щодо платника податку і об’єкта оподаткування. Податкові ставки: тверді і процентні; уніфіковані і диференційовані; пропорційні, прогресивні і регресивні. Класифікація податків та її ознаки. Види прямих податків. Реальні і особисті податки. Історичний аспект розвитку прямого оподаткування у контексті переходу від реальних до особистих податків. Прибуткове оподаткування як основна сучасна форма прямого оподаткування. Види прибуткового оподаткування: особистий прибутковий податок і податок на прибуток юридичних осіб. Непрямі податки: фіскальні монополії, акцизи, мита. Акцизи як основна сучасна форма непрямого оподаткування, їх види. Специфічні акцизи, основні підходи до їх застосування. Підакцизні товари. Універсальні акцизи, історична ретроспектива їх розвитку. Види універсальних акцизів: податок з продаж, податок з обороту, податок на додану вартість. Податкова система і теоретичні засади її побудови. Чинники, що визначають склад, характер і спрямування податкової системи. Принципи формування податкової системи. Податкова система унітарної і федеративної держави. Податковий кодекс як основний документ, що регулює відносини, які виникають в сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає перелік податків і зборів, що справляється в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права і обов’язки, відповідальність за порушення податкового законодавства, повноваження і обов’язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю. Податкові пільги, переваги і недоліки їх застосування. Ухилення від сплати податків, його види і напрями. Використання недоліків чинного податкового законодавства для ухилення від податків. Незаконне ухилення від оподаткування. Його масштаби і причини Офшорні зони – «податкові гавані». Антиофшорне законодавство. Податковий борг: поняття, причини виникнення та соціально-економічні наслідки
ТЕМА 5. БЮДЖЕТ. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА Сутність і форми прояву бюджету держави. Бюджет як фінансова категорія, його призначення, роль і характерні ознаки. Бюджет як «вбудований стабілізатор», фінансова основа регулювання економіки. Функції бюджету. Територіальний, галузевий і соціальний напрями бюджетного перерозподілу вартості ВВП. Необхідність і межі бюджетного перерозподілу. Його вплив на економічний розвиток і соціальну стабільність. Бюджет як основний фінансовий план держави, його правовий статус. Принципи бюджету: реальність, гласність, повнота, рівність між доходами і видатками. Взаємозв’язок процесів формування бюджету з економічною і соціальною політикою. Джерела і методи формування доходів бюджету. Чинники та обмеження, що визначають структуру формування дохідної бази бюджету. Взаємозалежність між ВВП і бюджетом. Податкові доходи бюджету. Неподаткові надходження і їх роль у формуванні доходів бюджету. Зовнішні джерела надходжень до бюджету. Видатки бюджету. Склад видатків бюджету та чинники, що його визначають. Функціональний поділ видатків: на управління, оборону, соціальні потреби, економічний розвиток. Економічний поділ видатків: поточні, капітальні. Форми бюджетного фінансування. Оптимізація структури видатків у контексті забезпечення сталого економічного зростання і реалізації соціальної політики держави. Бюджет споживання і бюджет розвитку. Показники, що характеризують стан бюджету як фінансового плану. Збалансованість доходів і видатків як найбільш оптимальний варіант бюджету. Перевищення доходів над видатками, його форми: бюджетний профіцит або дефіцит. Фактори, що їх обумовлюють, та оцінка доцільності. Бюджетний устрій і бюджетна система. Засади бюджетного устрою. Поняття бюджетної системи, її особливості при унітарному та федеративному державному устрої. Складові бюджетної системи України, принципи її побудови. Критерії і порядок розмежування доходів і видатків між окремими рівнями бюджетної системи. Регламентування міжбюджетних відносин. Місцеві бюджети як основа фінансового забезпечення місцевого самоврядування. Власні і закріплені доходи місцевих бюджетів. Роль місцевого оподаткування у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування. Видатки місцевих бюджетів. Принцип субсидіарності і його реалізація при розмежуванні видатків між місцевими бюджетами різних рівнів. Поточний бюджет і бюджет розвитку. Горизонтальні і вертикальні фіскальні дисбаланси та їх вплив на фінансове забезпечення розвитку територій. Роль міжбюджетних трансфертів у збалансуванні місцевих бюджетів. Інструменти вертикального фінансового вирівнювання: дотації, субсидії, субвенції, гранти, спеціальні фонди і компенсаційні виплати. Поняття бюджетного дефіциту як фінансового результату функціонування держави. Причини виникнення бюджетного дефіциту: економічний спад, фінансова (економічна) криза, старіння нації, надзвичайні події, стимулювання сукупного попиту, неплатежі за бюджетними призначеннями, прийняття політичних рішень в умовах демократії. Види бюджетного дефіциту: стійкий і тимчасовий, активний і пасивний, відкритий і прихований. Характеристика джерел фінансування бюджетного дефіциту. Наслідки бюджетного дефіциту. Сутність державного кредиту, його призначення і роль. Характеристика операцій, які складають зміст державного кредиту: запозичення, кредитування, надання гарантій. Внутрішні державні запозичення. Форми внутрішніх державних запозичень. Державні і місцеві позики. Класифікація державних позик: за правовим оформленням; залежно від місця розміщення позик; за правом емісії; за терміном погашення; за характером виплати доходу; за характером погашення; за характером зобов’язань. Зовнішні державні запозичення. Позики міжнародних організацій та міжнародних фінансових інституцій. Міжурядові та комерційні позики. Міжнародний державний кредит як форма експорту капіталу, форма руху позичкового капіталу. Напрями використання коштів, отриманих від державних запозичень: фінансування дефіциту бюджету, формування валютних резервів центрального банку, фінансування інвестиційних проектів. Ефективність державних кредитних запозичень. Державний борг, причини його виникнення і зростання. Дискусійні питання щодо тягаря державного боргу. Види державного боргу: внутрішній і зовнішній, капітальний і поточний. Обмеження граничного рівня державного боргу. Джерела погашення державного боргу. Наслідки державного боргу в коротко- і довгостроковому аспекті. Управління державним боргом. Методи управління державним боргом: конверсія, консолідація, уніфікація, обмін облігацій за регресивним співвідношенням, анулювання боргу. Рефінансування і реструктуризація боргу, їх зміст і передумови використання. Амортизація і обслуговування боргу. Забезпечення платоспроможності держави з повернення боргу і виплати відсотків. Коефіцієнти обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу.
ТЕМА 6. КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ Особливості функціонування фінансів на мікрорівні. Сутність і призначення фінансів суб’єктів господарювання. Характер, напрями і форми фінансових відносин підприємницьких структур. Взаємозв’язок і взаємозалежність фінансів на мікро- та макрорівнях. Юридичні форми організації підприємництва та капіталу: індивідуальне підприємництво, товариства (партнерства), акціонерні товариства, державні підприємства. Вплив форми організації підприємництва на формування фінансових ресурсів і капіталу суб’єктів господарювання, на управління їх фінансовою діяльністю. Формування і обіг фінансових ресурсів як основа організації фінансів на мікрорівні. Склад фінансових ресурсів мікрорівня, джерела їх формування і напрями розміщення. Шляхи забезпечення залучення в оборот достатнього обсягу фінансових ресурсів для ефективного господарювання. Грошові надходження, їх склад та економічна характеристика. Доходи підприємства, валовий і чистий дохід. Витрати підприємств, їх регламентація. Галузеві чинники, що впливають на склад і структуру доходів і витрат та їх формування. Фінансові результати діяльності підприємств. Прибуток і фактори, що його визначають. Загальний і чистий прибуток. Збитки підприємств і джерела їх відшкодування. Акціонерне товариство (корпорація) – основна форма організації капіталу та підприємництва в сучасній ринковій економіці. Корпорація як юридична особа і суб'єкт права. Розвиток законодавства про корпорації. Особливості корпоративних фінансів. Капітал як власність та капітал як функція. Управління корпорацією. Органи управління: загальні збори акціонерів як вищий орган управління, Рада директорів (Правління або Адміністративна рада), Наглядова рада (в країнах Західної Європи). Права і обов'язки посадових осіб. Фінансові менеджери, корпоративна культура. Захист прав акціонерів І кредиторів. Господарські угоди корпорацій, їх значимість. Капітал корпорації, його структура. Акціонерних і позичковий капітал. Структура капіталу і ризик. Оптимізація структури капіталу - збільшення ринкової вартості при мінімальній ціні капіталу. Оборотний (працюючий) капітал корпорації, його склад. Джерела фінансування - торговельний (комерційний) кредит, банківський кредит, факторинг, емісія комерційних паперів. Дивіденди, їх види.
ТЕМА 7. СТРАХУВАННЯ. СТРАХОВИЙ РИНОК Об’єктивна необхідність страхового захисту і його роль у забезпеченні суспільного відтворення. Форми фондів страхового захисту: централізовані натуральні та грошові резерви держави, децентралізовані натуральні та грошові резерви підприємств. Страхування як система страхового захисту, заснованого на солідарній відповідальності. Економічна сутність категорії «страхування», її ознаки. Функції страхування. Особливості фінансових відносин у страховій діяльності. Суб’єкти страхових відносин. Класифікація страхування. Характеристика галузей, підгалузей і видів страхування. Перестрахування і співстрахування, їх сутність та механізм дії. Поняття страхового ринку і його організаційна структура. Види страхових компаній. Страхова компанія як суб’єкт підприємництва і як фінансова інституція. Джерела формування і напрями розміщення коштів страхових організацій. Об’єднання страховиків та їхні функції. Діяльність страхових посередників (страхових агентів і страхових брокерів) на страховому ринку. Страхове поле і страховий портфель. Формування фінансового результату діяльності страхової компанії. Фінансова стійкість і платоспроможність страхових організацій. Державне регулювання страхової діяльності. Сутність та суспільне призначення соціального страхування. Переорієнтація програми соціального захисту громадян на страхові засади. Принципи організації соціального страхування. Державне обов’язкове пенсійне страхування. Солідарна, накопичувальна і змішані системи пенсійного забезпечення, їх переваги і недоліки. Пенсійні реформи у країнах, що розвиваються, та з перехідною економікою. Недержавне пенсійне забезпечення і його роль у пенсійній системі. Фонди соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття та від нещасних випадків на виробництві. Джерела формування та напрями використання коштів фондів соціального страхування. Види соціальних виплат. Органи управління фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, їх функції. Медичне страхування і його фінансове забезпечення. Роль медичного страхування у забезпеченні гарантій надання послуг з охорони здоров’я, його переваги порівняно з бюджетною медициною.
ТЕМА 8. ФІНАНСОВИЙ РИНОК Фінансовий ринок як економічний простір, на якому формуються відносини з приводу купівлі-продажу фінансових фондів. Заощадження та інвестиції - основні категорії фінансового ринку. Функції фінансового ринку. Функція перетворення заощаджень в інвестиції. Перерозподільна функція: перелив фінансових фондів між галузями, регіонами, країнами світу. Суб'єкти фінансового ринку; емітенти, інвестори, посередники. Сфери фінансового ринку: ринок банківських позик (кредитних ресурсів) і ринок цінних паперів. Ринок кредитних ресурсів і його призначення. Складові кредитної системи, їх роль у перерозподілі кредитних ресурсів. Ринок цінних паперів. Структура ринку цінних паперів: ринок капіталів (фондовий ринок) - емісія і обіг довгострокових цінних паперів; грошовий ринок -емісія і обіг короткострокових цінних паперів; валютний ринок - обіг девізів (платіжних документів в іноземній валюті). Деривативи, їх значення. Хеджування. Цінні папери як інструменти фондового ринку. Юридична сутність цінного паперу. Зобов'язання емітента, майнові права інвестора, що охороняються законом. Економічна сутність цінного паперу як капіталу, що приносить доход його власнику. Ринок цінних паперів. Акція як частка в статутному капіталі, титул власності на частину майна акціонерного товариства. Класифікація акцій. Облігація як борговий фінансовий інструмент. Класифікація облігацій. Похідніцінні папери (деривативи), їх види. Роль ринку деривативів у стабілізації економіки та фінансової системи. Сегментація ринку цінних паперів: первинний і вторинний ринки, організований та неорганізований, біржовий і позабіржовий. Необхідність збалансованого розвитку усіх сегментів ринку. Фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок цінних паперів, її функції. Правова форма, статут та правила біржі. Саморегулюючі організації ринку цінних паперів. Реєстратори, депозитарії, організатори торгівлі. Ринок фінансових послуг і його роль у функціонуванні економічної системи. Взаємозв'язок фінансового ринку і ринку фінансових послуг. Поняття фінансової послуги. Суб'єкти ринку фінансових послуг. Інституційна структура фінансового ринку і ринку фінансових послуг: комерційні банки, небанківські кредитні установи, фінансові, лізингові і факторингові компанії, інституційні інвестори, фондові і валютні біржі. Сегментарна структура ринку фінансових послуг: страхування, фінансове посередництво, фінансовий консалтинг, аудит, інформаційні послуги. Державне регулювання фінансового ринку і ринку фінансових послуг.
ТЕМА 9. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ Зміст і принципи організації міжнародних фінансів, їх зв’язок з глобалізацією економіки та посиленням інтеграційних процесів. Роль фінансів у розвитку світової економіки. Міжнародні фінансові операції і валютні відносини. Валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс. Валютні режими. Глобальні фінансові інституції. Міжнародний валютний фонд (МВФ), його завдання і функції. Роль МВФ у забезпеченні стабільності світової та національних валютних систем. Формування ресурсів МВФ. Внески країн-членів МВФ та порядок їх здійснення. Інші джерела формування кредитних ресурсів МВФ: продаж членам МВФ своєї валюти, позики у членів МВФ; операції на міжнародних фінансових ринках; процентні платежі з раніше наданих кредитів і повернення основних сум боргу; кредитні лінії, що відкриваються групами країн. Кредитна політика МВФ. “Чисті” резервні транші, кредитні лінії “stand-by”, спеціальні кредитні лінії та кредитні лінії структурних перетворень, їх призначення та порядок надання. Звичайний, спеціальний та пільговий механізми кредитування. Група Світового банку. Призначення і напрями діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР). Кредитна політика МБРР: особливі інвестиційні позики; секторальні операції; позики структурної реорганізації. Міжнародна агенція розвитку і Міжнародна фінансова корпорація, їх сфери і напрями діяльності. Багатостороння агенція з гарантування іноземних інвестицій. Завдання і функції Банку міжнародних розрахунків, його роль у підтримці міжнародної фінансової стабільності. Регіональні міжнародні фінансові інституції (Європейський центральний банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку). Їх завдання, сфери діяльності, формування капіталів і ресурсів. Світовий фінансовий ринок, його функції. Структура світового фінансового ринку: валютний ринок, ринок облігацій, ринок акцій, ринок деривативів (похідних фінансових інструментів). Глобалізація світових фінансових ринків: визначальні передумови і сучасні тенденції. Фінансові інституції ЄС. Європейський центральний банк, його завдання і функції. Європейський інвестиційний банк, його призначення і сфери діяльності. Кредити та гарантії за кредитами на регіональний розвиток, модернізацію виробництва, фінансування спільних проектів. Бюджет ЄС, його призначення та особливості. Організація бюджетного процесу в ЄС, функції та повноваження керівних органів – комісії ЄС, Ради ЄС та Європарламенту. Доходи бюджету ЄС, особливості їх формування. Видатки бюджету ЄС, ознаки їх класифікації. Програма гармонізації державних фінансів країн-членів ЄС. Гармонізація податків. Відміна усіх митних зборів, нетарифних бар’єрів (кількісних обмежень) всередині ЄС, надходження митних зборів на імпорт з третіх країн в бюджет ЄС. Уніфікація універсального акцизного оподаткування на основі податку на додану вартість. Уніфікація ставок податку на додану вартість, введення єдиних ставок специфічних акцизів (міцні спиртні напої, пиво, вино).
ТЕМА 10. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Фінансовий менеджмент як сукупність суб’єктів, форм і методів управління фінансами. Завдання фінансового менеджменту. Суб’єкти і об’єкти фінансового менеджменту. Державні фінанси як об’єкт управління. Функції державного фінансового менеджменту: стратегічне фінансове планування, організація виконання розроблених планів, облік і контроль. Складові державного фінансового менеджменту: бюджетний, податковий. Органи управління державними фінансами, розмежування функцій і повноважень між ними. Координація управління державними фінансами. Процедури і технології прийняття управлінських рішень у сфері державних фінансів. Корпоративний фінансовий менеджмент, його завдання. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту. Фінансове планування і прогнозування: суть, завдання, методи. Фінансові норми і нормативи, ліміти і резерви. Фінансовий контроль, його зміст і призначення. Види, форми і методи фінансового контролю. Фінансовий аудит як незалежний фінансовий контроль. Суб’єкти фінансового контролю в Україні, їх функції.
2.ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (обов’язкової) Фінанси (Модуль 1. Гроші та кредит і Модуль 2. Фінанси) для студентів освітньої програми / спеціалізації 6і02 «Соціально-економічна статистика» денна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Згідно з Положенням про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 25 травня 2017 р.) — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Ці бали розподіляються наступним чином:
Критерії оцінювання відповідей (виступів) студентів на аудиторних заняттях
Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському (практичному) занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи. Виконання 1 контрольного (модульного) завдання – 0-5 балів. Контрольна (модульна) робота може здійснюватись у наступних формах: (1) шляхом виконання контрольної (модульної) роботи у письмовій формі, який проводиться в аудиторії під час практичних занять під контролем викладача; (2) шляхом комп’ютерного тестового контролю.
(1) Контрольна (модульна) робота у письмовій формі Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання модуля)
(2) Комп’ютерний тестовий контроль(КТК) Результати КТК за один блок перераховуються у наступні поточні бали:
У разі пропуску з поважних причин (див. п.2.3 Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів від 25.05.2017 р.) аудиторних занять, студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні (модульні) роботи, інші види робіт, передбачені робочою програмою з навчальної дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (обов’язкової) Фінанси (Модуль 1. Гроші та кредит) і Фінанси (Модуль 2. Фінанси) для студентів освітньої програми / спеціалізації 6і02 «Соціально-економічна статистика» заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Згідно з Положенням про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 25 травня 2017 р.) — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Ці бали розподіляються наступним чином:
Студенти можуть отримати поточні бали за рахунок виконання і захисту індивідуальних завдань, які зазначені у карті самостійної роботи студента. Індивідуальні роботи виконуються у міжсесійний період. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) після закінчення поточного семестру повинен отримати на відповідній кафедрі індивідуальні завдання з дисципліни. Виконані завдання передаються на кафедру та оцінюються відповідно до критеріїв, що розроблені кафедрою. Якщо студент за виконання індивідуальних завдань набрав не менше 20 балів (включно), він отримує право на допуск до перескладання екзамену.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 4.1. Карта навчальної роботи студента
4.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
На даній спеціальності дистанційна форма навчання не передбачена.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Самостійна робота студента є однією з форм організації навчального процесу, основною формою оволодіння навчальним матеріалом з дисципліни “Гроші та кредит”. Самостійна робота студентів спрямована на закріплення та поглиблене опанування теоретичного матеріалу, засвоення відповідної термінології в процесі вивчення даної науки. Дана форма навчання виконується студентами самостійно у вільний від обов’язкових занять час під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою самостійної роботи студентів є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Зміст самостійної роботи студентів значним чином полягає у виконанні індивідуальних завдань, матеріали для яких отримуються у викладача у формі тем рефератів або інших завдань. З метою мотивації наукової роботи студентів викладачі здійснюють контроль виконання студентами індивідуальних завдань самостійної роботи студентів. Студент самостійно, з урахуванням власних інтересів, вибирає та виконує завданя, визначені у карті самостійної роботи студентів. Види індивідуальних завдань для самостійної роботи студента зазначені у карті навчальної роботи студента. Індивідуальні завдання обов’язково мають бути презентовані на семінарі (дискусійному клубі, конференції тощо) та підлягають обговоренню або захисту.
Проблемна міні-лекція з фінансових питань за відповідною тематикою Тематика проблемних міні-лекцій
Вибір теми проблемної міні-лекції Вибір теми проблемної міні-лекції, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем, який проводить семінари. Тема повинна відповідати тематиці семінарського заняття, на якому вона буде представлена. Форма представлення проблемної міні-лекції Міні-лекція має бути представлена у надрукованому вигляді (вимоги до друку: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані), а також презентована як усна доповідь тривалістю 8-10 хвилин. Структура проблемної міні-лекції У надрукованому вигляді проблемна міні-лекція містить:
* Зміст тексту дослідження включає: (1) чітка постановка проблеми, (2) аналіз фінансової проблеми чи дискусійного питання (систематизація фактів, визначення причин і наслідків, позитивних і негативних рис тощо, аргументація власної позиції), ** У заключенні наводяться висновки та аргументовані пропозиції. У міні-лекції не наводиться учбовий матеріал (визначення термінів, переліки функцій, класифікацій чи принципів тощо), за виключенням випадків, коли він є предметом дискусії. Обов’язково: представлення міні-лекції є основою для проведення дискусії. У ході представлення міні-лекції можна користуватися зібраними матеріалами. Основні критерії оцінки проблемної міні-лекції Критеріями оцінки є фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Експертний висновок щодо фінансової проблематики Тематика експертного висновку
Вибір тематики для експертного висновку Метою цього виду індивідуального завдання є надання обґрунтованого експертного заключення. Вибір теми експертного висновку, а також термінів його представлення узгоджується з викладачем, який проводить семінари. Тема повинна відповідати тематиці семінарського заняття, на якому вік буде представлений.
Форма представлення експертного висновку Експертний висновок має бути представлений у надрукованому вигляді (вимоги до друку: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані), а також презентований як усна доповідь тривалістю до 6 хвилин. Структура експертного висновку У надрукованому вигляді експертний висновок містить:
* Аналіз статистичних даних має ґрунтуватися на широкій базі фактичних даних (не менше 5 останніх років). Вони мають бути належним чином систематизовані, згруповані, а також проаналізовані із застосування статистичних методів. Основні критерії оцінки експертного висновку Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, рівень обґрунтованості висновку, самостійний характер виконання роботи.
Аналітичний огляд наукових публікацій Вибір тематики для аналітичного огляду наукових публікацій Аналітичний огляд наукових публікацій виконується відповідно до теми обраної студентом міні-лекції або експертного висновку. Презентуються ці дві роботи разом. Літературні джерела студент підбирає самостійно. Для підготовки рекомендується використовувати монографії і наукові статті з періодичних видань. Форма представлення У надрукованому вигляді. Вимоги до друку: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані. Аналітичний огляд наукових публікацій є предметом захисту у процесі індивідуально-консультативної роботи. Структура Аналітичний огляд наукових публікацій містить:
Основні критерії оцінки Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
Підготовка презентації за заданою тематикою Підготовка презентації може відбуватись на семінарському занятті за тематикою, яка подана для виконання перших двох видів робіт. Виступ на науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів)
Один раз на рік в університеті проходить наукова студентська конференція та конференція по фінансовій проблематиці, яку проводить кафедра фінансів.Участь у роботі конференції дає можливість сформувати низку важливих навичок:
Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає фінансову проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, який проводить лекції з фінансів або проводить семінари).
Проблемна доповідь з фінансових питань за відповідною тематикою Тематика проблемних доповідей
Вимоги до підготовки проблемних доповідей та їх захисту Проблемна доповідь у ціломумає містити: теоретичний матеріал; аналітичну частину; проблеми та можливі шляхи їх вирішення; список опрацьованих літературних джерел; додатки (за необхідності). Для розкриття теми роботи на достатньо високому рівні має бути опрацьовано широке коло джерел: (а) навчальної літератури, (б) наукових досліджень, опублікованих в монографіях, статтях у наукових періодичних виданнях, збірниках тез доповідей тощо, (в) нормативно–правових актів, (г) статистичних і звітних матеріалів, які широко представлені в статистичних збірниках, на офіційних сайтах органів державного управління тощо. Студентам рекомендується користуватись систематичними каталогами наукової, навчальної, довідкової літератури, а також каталогом періодичних видань університетської та інших бібліотек. Виконуючи цю роботу, потрібно обов’язково виписувати усі необхідні реквізити використаних джерел для належного оформлення списку літератури. Кожен студент у групі має обрати окрему тему. За тим, щоб у групі не повторювалися теми, слідкує староста групи. Загальні вимоги до виконання робіт: шрифт TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля –з усіх боків 2 см, з правого боку – 1 см; сторінки мають бути пронумеровані. Основні критерії оцінки: фінансова грамотність; чіткість постановки проблеми; змістовність структурних частин; якість систематизації та аналізу матеріалу; зрозумілість і лаконічність;обґрунтованість і конкретність висновків; самостійний характер виконаної роботи;вміння працювати в команді; вміння презентувати проведене дослідження.
Вимоги до підготовки вибіркових завдань та їх захисту Аналітичний огляд наукових публікацій. Студенти досліджують з критичної точки зору питання, проблему, яка досліджена вітчизняними та зарубіжними науковцями і дають свою експертну оцінку. Ті питання, які стосуються сучасного стану досліджуваних об’єктів, передбачають обов’язкове використання літературних джерел останніх років. Студент має включити аналіз не тільки теоретичного, але й масиву статистичної інформації. Кінцева мета: отримати обґрунтований висновок по відповідній проблемі. Оформлення такого виду роботи обов’язкове. Критеріями оцінки є підбір, кількість наукових публікацій та якість їх аналітичного (критичного аналізу), вміння сформулювати висновки і їх обґрунтувати.
Підготовка презентації. Студенти готують презентацію у PowerPoint. Презентація має включати основні позиції проблемної доповіді: схематично відображені теоретичні аспекти, таблиці та рисунки з аналітичної частини, схематично відображені проблемні аспекти та пропозиції. Кінцева мета: віділити основні позиції по відповідній проблемі та налженим чином їх оформити. Критеріями оцінки є вміння виділяти головне та можливість його оформлення.
Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) відбувається студентами, які претендують на диплом з відзнакою та мають бажання займатися науковою діяльністю. Такі студенти у період установчої сесії обирають бажаний напрям наукової роботи та на консультації узгоджують тему наукової розробки з викладачем.
Всі роботи студентів проходять перевірку за допомогою програми «Плагіат».У разі виявлення ідентичних робіт, усі вони не зараховуються, у т.ч. ті, які були вже захищені. Підставою є несамостійний характер виконання роботи.
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Для студентів денної форми навчання презентація одного завдання самостійної роботи студента – 0-5 балів. Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Для студентів заочної форми навчання захист обов’язкового завдання (проблемної доповіді) оцінюється від 0 до 20 балів. Бали за виконане завдання та бали за захист даного завдання розподіляються наступним чином: проблемна доповідь оцінюється до 10 балів, а її захист – до 10 балів. Підготовка завдання проводиться у міжсесійний період, а її захист і обговорення результатів – на початку екзаменаційної сесії. Розподіл балів обов’язкового завдання відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Вибіркове завдання – одне завдання на вибір студента: - аналітичний огляд наукових публікацій; - підготовка презентації. Виконане завдання та його захист оцінюється максимально у 5 балів, які розподіляються наступним чином: саме завдання, яке обрав студент, оцінюється до 3 бал, а його захист – до 2 балів. Підготовка завдання проводиться у міжсесійний період, а її захист і обговорення результатів – на початку екзаменаційної сесії. Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю — екзамен) 6.1. Структура екзаменаційного білету Екзаменаційний білет містить 5 теоретичних питань. Більшість білетів включає три питання, що потребують конкретних відповідей, питання, яке потребує обґрунтування та питання, що потребує пояснення.
Зразок екзаменаційного білета МОДУЛЬ 1. ГРОШІ ТА КРЕДИТ 1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей. 2. Економічні та соціальні наслідки інфляції МОДУЛЬ 2. ФІНАНСИ 3. Бюджет ЄС: особливості формування доходів і напрямки видатків. 4. Назвіть і охарактеризуйте елементи системи оподаткування. 5. Обґрунтуйте, яким чином розлад фінансової системи може спричинити фінансову кризу в державі.
6.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента Підсумковий контроль з дисципліни ФІНАНСИ Модуль 1 «Гроші та кредит» і Модуль 2. «Фінанси» проводиться у формі екзамену. Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного контролю (ПК) та підсумкового контролю знань (екзамену). Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал. Оцінюванню на екзамені підлягають:
Загальна оцінка знань, умінь і навичок здійснюється за 100-бальною системою і включає дві складові: 1) оцінку поточної успішності, яка визначається в діапазоні 0-50 балів 2) оцінку знань, показаних на екзамені, яка визначається в діапазоні 0-50 балів. При цьому максимальна кількість балів підсумкового оцінювання знань – 100 балів
Екзамен проводиться за розкладом, що доводиться до студентів через деканат. Екзамен приймає комісія у складі: викладачів кафедр банківської справи та фінансів. Конкретних викладачів визначають відповідні кафедри. Студенти на екзамен приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Екзамени в письмовій формі проводяться по білетах, які складаються і затверджуються спільно кафедрами банківської справи та фінансів. Кожен білет має своєрідний номер, в якому вказується номер білета, ряд і місце в аудиторії, де проводиться екзамен (наприклад, № 7 (5/4) — білет №7, ряд 5, місце 4). Номер білета записується в бланк письмової роботи. Нумерація білетів проводиться комісією, що приймає екзамен. На екзамен виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань тощо. Екзаменаційний білет складається із 5 теоретичних питань. Оцінювання екзаменаційного завдання оцінюється за шкалою 0, 2, 4, 6, 8, 10 балів залежно від рівня знань.
Критерії оцінювання теоретичних екзаменаційних питань Повна відповідь на питання, яка оцінюється в 10 балів, повинна відповідати таким вимогам: 1) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми; 2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання економічних категорій та законів; 3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу; 4) здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; знання історії створення таких теорій та еволюції поглядів основних представників; 5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; 6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; 7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання; 8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують; 9) знання точних назв та функцій національних та міжнародних кредитно-фінансових установ, історії їх створення і ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні; 10) засвоєння основної та додаткової літератури. Відповідь на питання оцінюється в 8 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час: а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв значних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць; г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання. Відповідь на питання оцінюється в 6 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні один чи два типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані. Відповідь на питання оцінюється в 4 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання у 2 бали; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді. Відповідь на питання оцінюється в 2 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито чотирьох і більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання у 0 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає екзамен, не зовсім правильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді. Відповідь на питання оцінюється в 0 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає екзамен, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.
Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з екзамену й одержує незадовільну (нуль балів) оцінку. По завершенні екзамену екзаменаційні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента екзаменатором чи членом екзаменаційної комісії. Перевірка екзаменаційних робіт студентів проводиться в приміщенні університету. Перевірена робота підписується екзаменаційною комісією. Оцінювання знань студентів, що складають екзамен, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента. Оголошення результатів екзамену проводиться екзаменаторами, як правило, у наступний день після екзамену, але не пізніше дня, що передує наступному екзамену за розкладом. Місце і час підведення результатів оголошується на початку екзамену. Перевірені екзаменаційні роботи передаються в деканат разом з оформленими екзаменаційними відомостями. Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге - комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен 6.3.1. Питання, які потребують конкретних відповідей, наприклад: Дайте визначення і розкрийте економічну сутність категорій фінансів Доходи і видатки феодальної держави Бюджет ЄС: особливості формування доходів і напрямки видатків
6.3.2. Питання, які потребують обґрунтування, наприклад: Обґрунтуйте, яким чином розлад фінансової системи може спричинити фінансову кризу в державі Обґрунтуйте, чому державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші, ніж грошова емісія Обґрунтуйте, яким чином трансформаційні процеси, що відбуваються у податковій системі України, впливають на суспільний розвиток
6.3.3. Питання, які потребують пояснення, наприклад: Поясніть відмінність між такими фінансовими послугами як оренда і лізинг Поясніть відмінності між солідарною та накопичувальною пенсійною системою Поясніть відмінності між фінансовою та фіскальною політикою держави
7.1. Основна література Підручники (посібники)
7.2. Додаткова література Офіційні документи
Підручники, монографії
7.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
natali_zb@ukr.net