
|
|
ФінансиДата публикации: 26.02.2017 10:04
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГУ З НАУКИ «ФІНАНСИ» для студентів спеціальності «Фінанси і кредит» спеціалізація 6508 «Фінанси»
КИЇВ – 2016
ЗМІСТ
1. Вступ 2. Мета та основні завдання тренінгу 3. Зміст тренінгу 4. Графік проведення тренінгу 5. Порядок оцінювання знань (компетенцій) з тренінгу Додатки (для тренінгу студенів денної форми навчання) 6. Зміст тренінгу для студентів заочної форми навчання Додатки (для тренінгу студенів заочної форми навчання) 7. Список рекомендованої літератури
1. Вступ
«Фінанси» – це фундаментальна теоретична 10-кредитна навчальна дисципліна підготовки бакалаврів. Пріоритетним напрямом у навчанні фахівців-фінансистів є раціональне поєднання фундаментальної теоретичної підготовки з практичними навичками. З цією метою розроблено тренінгову технологію навчання. Вона покликана, з одного боку, сприяти поглибленому вивченню тем курсу та закріпленню знань, а з іншого боку – формувати компетенції прагматичного характеру. Організація та проведення тренінгу охоплюють як аудиторну, так і позааудиторну роботу. Суб’єктами тренінгу є тренер та учасники. Роль тренера виконує викладач кафедри фінансів; а учасниками являються студенти академічної групи. Проведення тренінгу для студентів денної форми навчання охоплює три етапи, які отримали умовні назви: «Організаційний», «Практичний» і «Творчий». Предметом тренінгу обрано фінансову політику уряду. Це зумовлено тим, що саме у політичній площині у сконцентрованому вигляді проявляється тісне поєднання як фундаментальних наукових концепцій, так і практичних питань. Кінцевим результатом тренінгу є вибір найкращої концепції фінансової політики з альтернативних її варіантів, розроблених студентами-учасниками. Для студентів заочної форми навчання розроблено окремий порядок проведення тренінгу. В його основі, як і для студентів денної форми навчання, знаходиться дослідна робота. За результатами тренінгу оцінюються набуті компетенції. До залікової книжки виставляються бали та відмітка про залік.
2. Мета та основні завдання тренінгу
Мета тренінгу полягає у формуванні науково-дослідницьких та пошуково-аналітичних навичок студентів. Із досягненням цієї мети пов’язане виконання наступних завдань:
Завдання тренінгу визначають формування низки компетенцій учасників тренінгу:
3. Зміст тренінгу
Загальна схема, яка розкриває зміст тренінгу для студентів денної форми навчання, зображена на рис.1. Тренінг проводиться в 3 етапи та охоплює як аудиторну, так і позааудиторну роботу студентів: ü Організаційний етап. На першому етапі тренер презентує тренінг його учасникам, пояснює мету, технологію роботи, доводить організаційні та змістовні вимоги. Тренер також проводить жеребкування студентів для формування чотирьох експертних груп: «Наукової», «Нормативної», «Практичної» й «Проблемної». Кожна експертна група отримує дослідницьке завдання. Мета роботи експертної групи – виробити й презентувати (на другому етапі) експертний висновок на основі наукових досліджень членів цієї групи. ü Практичний етап. На другому етапі відбувається презентація та обговорення експертних висновків відповідно до змісту дослідницьких завдань. З чотирьох експертних висновків має бути сформований портфоліо досліджень академічної групи, який є фундаментом для заключного етапу тренінгу. Завершується другий етап проведенням ротації: тренер ділить академічну група на три малі групи – науково-дослідні центри, які прийматимуть участь у виробленні фінансової політики на третьому етапі тренінгу. ü Творчий етап. На третьому етапі кожний науково-дослідний центр на основі портфоліо досліджень розробляє концепцію фінансової політики та презентує її. Після обговорення кожного варіанту фінансової політики відбувається голосування, за результатами якого обирається найкраща концепція фінансової політики.
Рис. 1. Схема проведення тренінгу для студентів денної форми навчання
ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГУ І ЕТАП «ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ»
Аудиторна робота: 4 години Завдання:
Додаткова інформація щодо першого етапу: Експертні групи: «Наукова», «Нормативна», «Практична», «Проблемна». Студенти кожної експертної групи: 1) отримують дослідницьке завдання, 2) обирають керівника групи, 3) розподіляють окремі види робіт, які необхідні для проведення дослідження, 4) готують експертний висновок, 5) готують попередні списки запитань (3 шт.) до інших експертних груп 6) представляють попередній варіант (проект) експертного висновку тренеру (не пізніше, ніж за 5 днів до презентації в аудиторії), 7) готують презентацію експертного висновку. Дослідницькі завдання: Зміст завдань: див. Додаток А
ІІ ЕТАП «ПРАКТИЧНИЙ»
Аудиторна робота: 6 годин Завдання:
Додаткова інформація щодо другого етапу Вимоги до форми представлення експертного висновку тренеру (див. Додаток Б): ü структура експертного висновку: 1) назва експертної групи, 2) склад учасників і види виконаних ними робіт, 3) поставлене дослідницьке завдання, 4) текст експертного висновку. ü вимоги до друку: Times New Roman 14, інтервал 1.5, поля – з усіх боків по 2 см. Портфоліо досліджень в електронному вигляді має бути доступним для кожного студента академічної групи з метою підготовки до третього етапу тренінгу.
Оцінювання: Оцінювання роботи є індивідуальним з урахуванням загальної якості роботи групи. Об’єкт оцінювання – експертний висновок, його презентація і обговорення. Параметри, за якими проводиться оцінювання:
ІІІ. ЕТАП «ТВОРЧИЙ»
Аудиторна робота: 8 годин. Завдання:
Особливості роботи науково-дослідного центру:
1) призначити секретаря для фіксації висунутих при обговоренні ідей, 2) організувати проведення презентації, 3) визначити участь кожного студента у презентації виробленої концепції фінансової політики, 4) призначити опонента (відповідального за запитання до груп-конкурентів).
1) мета фінансової політики (за бажанням можна сформулювати лозунг), 2) політичні заходи для досягнення мети (їх можна розділити на стратегічні й тактичні), 3) потрібно вказати конкретні джерел фінансування політичних заходів або аргументувати, які саме статті бюджету скорочувати, довести доцільність цього, 4) визначити усі можливі позитивні ефекти від запропонованих політичних заходів, 5) визначити усі можливі негативні ефекти від запропонованих політичних заходів, а також ризики, 6) подати аргументацію, чому позитивні ефекти мають більшу вагу за можливі негативні наслідки фінансової концепції, 7) розробити систему показників для моніторингу процесу втілення в життя фінансової політики, її результатів та впливу на фінансову безпеку.
Особливості процедури голосування: Кожен студент отримує картку для голосування, на якій позначено назву його науково-дослідного центру. Студент може віддати свій голос лише за одну з концепцій фінансової політики груп-конкурентів. За свій науково-дослідний центр студент не має права голосувати. Голосування проводиться після презентації та обговорення усіх політичних концепцій. Тренер слідкує, щоб в урнах для голосування не виявилося карток студентів того науково-дослідного центру, за який голосують. Підрахунок балів відбувається за формулою (на прикладі науково-дослідного центру А): БА = ГА / [КВ + КС], де: БА – бали, отримані за результатами голосування науково-дослідним центром А, ГА – кількість голосів, які віддано за науково-дослідний центр А, КВ – загальна кількість студентів науково-дослідного центру В, КС – загальна кількість студентів науково-дослідного центру С.
Оцінювання: Оцінювання роботи є індивідуальним з урахуванням загальної якості роботи групи. Об’єкт оцінювання – презентація концепції фінансової політики та її обговорення. Параметри, за якими проводиться оцінювання:
4. Графік проведення тренінгу
Графік проведення тренінгу для студентів денної форми навчання охоплює 3 етапи і визначається навчальною частиною.
5. Порядок оцінювання знань (компетенцій) з тренінгу
Формат тренінгу передбачає групову роботу, тому індивідуальні оцінки студентів виставляються з урахуванням результатів роботи кожної малої групи – на ІІ етапі – експертної групи, на ІІІ етапі – науково-дослідного центру.
Розподіл балів Загальна сума – максимум 100 балів, у тому числі: результати ІІ етапу – 50 балів, результати ІІІ етапу – 50 балів.
Розподіл балів на ІІ етапі тренінгу
Сума балів студента за ІІ етап = бали за роботу міні-групи + індивідуальні бали
Розподіл балів на ІІІ етапі тренінгу
Сума балів студента за ІІІ етап = бали за роботу міні-групи + індивідуальні бали
В окремих випадках студенти можуть додатково отримати бонуси (індивідуальні заохочувальні бали):
Сума балів студента за тренінг = сума балів за І етап + сума балів за ІІ етап + + індивідуальні заохочувальні бали
Позитивну оцінку, яка записується до відомості та до залікової книжки, студент отримує лише за умови позитивно оціненої роботи на ІІ і ІІІ етапах тренінгу.
Бали переводяться в 4-бальну шкалу та шкалу за системою ЕСТS у такому порядку:
ДОДАТОК А ДОСЛІДНИЦЬКІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ ЕКСПЕРТНИХ ГРУП (для тренінгу тренер обирає один із напрямів фінансової політики)
ДОДАТОК б
Вимоги до експертного висновку
Структура експертного висновку: 1) назва експертної групи, 2) склад учасників експертної групи і види виконаних кожним з них робіт, 3) поставлене дослідницьке завдання, 4) текст експертного висновку (зміст має відповідати дослідницькому завданню). Вимоги до друку: ü Times New Roman 14, ü інтервал 1.5, ü поля – з усіх боків по 2 см.
ДОДАТОК В
СТРУКТУРА КОНЦЕПЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ
Зміст концепції фінансової політики розробляється на основі матеріалів портфоліо досліджень та обов’язково має включати такі складові: 1) мета фінансової політики (за бажанням можна сформулювати лозунг), 2) політичні заходи для досягнення мети (їх можна розділити на стратегічні й тактичні), 3) потрібно вказати конкретні джерел фінансування політичних заходів або аргументувати, які саме статті бюджету скорочувати, довести доцільність цього, 4) визначити усі можливі позитивні ефекти від запропонованих політичних заходів, 5) визначити усі можливі негативні ефекти від запропонованих політичних заходів, а також ризики, 6) подати аргументацію, чому позитивні ефекти мають більшу вагу за можливі негативні наслідки фінансової концепції, 7) розробити систему показників для моніторингу процесу втілення в життя фінансової політики, її результатів та впливу на фінансову безпеку.
ДОДАТОК Г
Форма картки для голосування:
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ, ЯКІ РОЗКРИВАЮТЬ ЗМІСТ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЗАВДАННЯ
Аналіз теоретичних питань та законодавчої бази
Даний вид роботи присвячується розкриттю сутності об’єкта дослідження, характеристиці основ організації управління ним. Він виконується переважно на основі реферування навчальної та наукової літератури, а також з урахуванням положень чинного законодавства. Завдання даного виду роботи: ü визначити сутність об’єкта дослідження, у тому числі розкрити підходи різних авторів та наукових шкіл, ü охарактеризувати функції досліджуваного об’єкта, ü розглянути класифікації, ü розкрити основи організації управління об’єктом дослідження (принципи організації, інструменти впливу, державні органи та інші управлінські структури, їх основні функції щодо об’єкта дослідження), ü вивчити та проаналізувати законодавчу базу по даному питанню.
Викладаючи текст, студент має проявити вміння систематизувати першоджерела, проводити порівняння, узагальнення, лаконічно та логічно викладати результати своїх досліджень, продемонструвати фінансову грамотність (володіння термінологією, правильне її розуміння). До додатку мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений матеріал (НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до додатку матеріалів, які не розглядаються в тексті висновку): 1). Таблиця, яка містить словник ключових понять і термінів, які розкривають об’єкт дослідження, за такою формою: Таблиця Ключові поняття і терміни
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до словника понять і термінів, які не розкривають об’єкт дослідження. Це є свідченням нерозуміння студентом суті досліджуваної теми і підставою для зниження балів при оцінюванні висновку. 2). Схематичне зображення функцій, які розкривають сутність об’єкта дослідження. 3). Класифікації, які характеризують об’єкт дослідження (у вигляді таблиць чи рисунків). Наприклад:
4). Основні дискусійні питання щодо характеристики сутності та функцій об’єкта дослідження, наприклад, у такій формі:
5). Інші таблиці та рисунки
Аналіз відносних показників та аналіз якісних і кількісних показників Завдання даного виду роботи: ü провести аналіз показників складу і структури, ü виявити тенденції розвитку об’єкта дослідження, ü встановити причини виявлених тенденцій, явищ, процесів, ü дати якісну оцінку виявлених тенденцій, явищ, процесів. Тенденції розвитку мають бути проаналізовані за допомогою розрахованих студентом показників динаміки. Якісна оцінка тенденцій, явищ, процесів передбачає обґрунтування того, чи є вони позитивними / негативними, як вони можуть позначатися на сталому розвитку суспільства тощо. АНАЛІЗ МАЄ ОХОПЛЮВАТИ НЕ МЕНШЕ 4 ОСТАННІХ РОКІВ і проводитися у розрізі усього досліджуваного періоду. Про низьку якість аналізу свідчать такі факти: ̶ аналіз не виходить за рамки простого порівняння показників одного року з іншим (що говорить про нездатність виявити тенденцію розвитку чи обґрунтувати факт відсутності чіткого її напряму), ̶ виклад матеріалу в стилі звіту (констатація фактів без встановлення причин та аргументованих якісних оцінок), ̶ причини тих чи інших явищ або процесів є неконкретними, зводяться до «недосконалого законодавства» чи невідповідності «досвіду інших країн, світовому досвіду, міжнародним стандартам». Для того, щоб робота була виконана на високому рівні, доцільно на початку роботи над ним детально продумати, які саме показники характеризують об’єкт дослідження. До основних видів фінансових показників відносяться: ü усі показники доходів і видатків (розмір заробітної плати, мінімальна заробітна плата, середня заробітна плата, прожитковий мінімум, розмір пенсії та інших трансфертів, обсяги заощаджень, прибуток, бюджетні доходи, податкові надходження, доходи Пенсійного фонду України, бюджетні видатки, бюджетні інвестиції, витрати на продукти харчування, затрати виробництва (собівартість), виплачені дивіденди тощо); ü сальдові показники (бюджетний дефіцит / профіцит, сальдо платіжного балансу, прибуток / збиток); ü показники, які характеризують грошові потоки в національній економіці, на фінансовому і страховому ринках (грошова маса в обігу, обсяги страхових премій / страхових відшкодувань на страховому ринку, обсяги виданих кредитів тощо); ü показники, які характеризують рух цінних паперів (обсяги емісії, обсяги торгів, кількість укладених угод, капіталізація та інші); ü показники боргу та заборгованості (державний борг, національний борг, податковий борг, заборгованість з відшкодування ПДВ, заборгованість із виплати заробітної плати, дебіторська і кредиторська заборгованість і т.д.). Ці показники можуть бути співставлені з ВВП (наприклад, частка державного боргу у ВВП) або з іншими показниками (наприклад, обсяг бюджетних видатків на душу населення). Для аналізу фінансових показників потрібно провести розрахунки і визначити: ü показники структури (частка в загальному обсязі) (наприклад, питома вага податку на прибуток в загальній сумі податкових надходжень), ü показники динаміки (темпи росту і приросту), ü середні величини, ü відсоток виконання планових показників тощо. Статистичні дані мають бути опрацьовані й упорядковані таким чином, щоб у найкращий спосіб вирішити кожне з поставлених дослідницьких завдань. «Набір» неопрацьованих особисто студентом статистичних таблиць, які не вирішують конкретних завдань курсової роботи, виступаючи просто джерелом інформації, свідчить про відсутність / низьку якість аналізу. Студент має продемонструвати вміння опрацьовувати фактичні дані, систематизувати їх, узагальнювати, порівнювати, проводити їх аналіз, давати інтерпретацію, пояснення отриманих результатів, оцінки, а також здатність виділяти з окремих випадків типові ситуації, закономірності, окреслювати напрями розвитку («бачити ліс за деревами»). До додатку мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений матеріал (НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до додатку матеріалів, які не розглядаються в тексті висновку): 1). Таблиця, де подається перелік показників, які характеризують об’єкт дослідження. При цьому, якщо це потрібно, вказується формула розрахунку.
Таблиця Показники, які характеризують об’єкт дослідження
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до таблиці тих показників, які не характеризують об’єкт дослідження. 2). Укладені студентом статистичні таблиці і рисунки (графіки, діаграми), які розкривають результати проведеного аналізу. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення тих таблиць і рисунків, які виступили першоджерелом (наприклад, Звіт про виконання Державного бюджету, баланс підприємства тощо). 3). Результати проведеного аналізу. Таблиця Результати аналізу
4). Якісна оцінка результатів аналізу Таблиця Якісна оцінка результатів аналізу
Орієнтовний перелік показників для дослідження представлено в Додатку Є.
Узагальнення проблем та розробка рекомендацій.
Завдання даного виду роботи: ü охарактеризувати ключові сучасні проблеми, пов’язані з розвитком і функціонуванням об’єкта дослідження, ü обґрунтувати шляхи вирішення виявлених проблем, ü розкрити можливі напрями подальшого розвитку об’єкту дослідження. У роботі мають бути охарактеризовані важливі сучасні проблеми, які ще не вирішені. Рекомендації щодо вирішення виявлених проблем мають бути конкретними. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ їх формулювання в узагальненому вигляді чи у формі «цінних вказівок» («потрібно вдосконалювати законодавство», «привести у відповідність зі світовими стандартами, міжнародною практикою»). Викладаючи текст, студент повинен продемонструвати вміння чітко формулювати, у чому саме полягає проблема; виділяти найбільш вагомі, ключові проблеми за темою роботи, розглядати їх послідовно, поступово переходячи від більш крупних до дрібніших; показати свою здатність обґрунтовувати шляхи вирішення проблем, грамотно викладати власний погляд і мати аргументовану особисту позицію. До додатку мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений матеріал (НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до додатку матеріалів, які не розглядаються в тексті розділу): 1). Перелік ключових проблем, виявлених у ході дослідження, які можуть бути систематизовані в таблиці чи представлені на рисунку. Наприклад:
2). Пропозиції щодо вирішення виявлених проблем. При цьому в додатку формулювання постановки проблеми має бути лаконічним, а пропозиції – конкретними й чіткими. Таблиця Пропозиції щодо вирішення проблем
За кожним видом дослідницької роботи має бути сформований висновок, який повинен випливати з проведеного дослідження і мати безпосередній зв’язок з його результатами. У висновках підводяться підсумки щодо всіх висвітлених питань.
Вимоги до оформлення додатків і списку літератури Таблиці і рисунки є обов’язковою складовою кожного виду роботи. Вони готуються як лаконічний висновок зі змісту текстової частини дослідження, його наочного представлення. За своїм оформленням таблиці і рисунки повинні бути компактними та акуратними, при їх укладанні допускається використання меншого ніж стандартний шрифту та одинарного інтервалу між строками. ТАБЛИЦІ Заголовок таблиці розміщують над нею, він має відображати основний її зміст та вказувати на об’єкт і період, до якого відносяться дані. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Нумерація є послідовною. Наприклад: Таблиця 1 Назва таблиці
Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. При необхідності переносу таблиці у правому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: «Продовження (або закінчення) таблиці...». Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють словосполученням «те саме», а далі — лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів. Якщо цифрові дані відсутні, то ставлять пропуск «—». Цифри в колонках належить проставляти таким чином, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній колонці. РИСУНКИ Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються «рисунками» (структурно-логічні схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття. Заголовки рисунків розміщують під ними. Знизу під графіком, схемою діаграмою тощо з великої літери пишуть слово «Рис.» і його порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Нумерація є послідовною. Наприклад:
Рис. 1. Назва рисунку
У графіках обов’язково вказується масштаб.
ФОРМУЛИ Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються арабськими цифрами. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він відноситься. ЦИТАТИ Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с.10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів вказувати сторінки не обов’язково. Наприклад: [23]. При посиланні на непряме цитування у квадратних дужках додатково зазначається «див». Наприклад: [див. 7, с.25]. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА До списку використаних джерел ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ВКЛЮЧАТИ ЛИШЕ ТІ, ЯКІ БЕЗПОСЕРЕДНЬО СТОСУЮТЬСЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Список використаної літератури оформляють у такій послідовності: ▪ закони України, ▪ укази Президента, ▪ постанови і декрети уряду України, ▪ інструктивні матеріали (у хронологічному порядку), ▪ спеціальна економічна література (підручники, навчальні посібники, монографії) і публікації в періодичних виданнях в алфавітному порядку із зазначенням прізвища та ініціалів автора, ▪ статистичні та інші збірники, ▪ матеріали, які були зібрані на підприємствах і в організаціях та використані при написанні роботи, ▪ інтернет-ресурси. Всі джерела, включені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно. Використані джерела слід записувати з усіма необхідними реквізитами (див. приклад). Приклад оформлення:
ДОДАТОК В
ПЕРЕЛІК АБСОЛЮТНИХ ТА ВІДНОСНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ КІЛЬКІСНИХ ТА ЯКІСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ
7. Список рекомендованої літератури
ОСНОВНА
Підручники (посібники)
ДОДАТКОВА
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||