МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ ВНЗ УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»

Кафедра фінанси та кредит

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для

підготовки та захисту курсових робіт

З ДИСЦИПЛІНИ «Фінанси підприємств»

Для студентів денної і заочної форм навчання,

Галузі знань: 0305 «Економіка і підприємництво»

Напрям підготовки: 6.030508 «Фінанси і кредит»

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні кафедри

Протокол № __

                                                                  від “__” ________._____р

Миколаїв 2016 р.

Рекомендовано вченою радою Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини ВНЗ Університету «Україна», протокол №__ від   « __» __. 2016.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри фінанси та кредит, протокол № 1 від 30.08.2014.

Укладачі:

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінанси та кредит Бассова О.О., кандидат економічних наук, доцент,  доцент кафедри фінанси та кредит  Козаченко Л.А.

Рецензенти: доктор економічних наук, професор Іртищева І.О.;

Методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи з дисципліни “Фінанси  підприємств”  [Текст] : методичні рекомендації / [О.О. Бассова,              Л.А. Козаченко.] ; Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ Університету «Україна». - Миколаїв, 2014. - 31 с.

Видання містить загальні положення, тематику, етапи підготовки і за­хисту курсових робіт з дисциплін «Фінанси підприємств», що викладається на кафедрі фінанси та кредит, ос­новні вимоги щодо їх оформлення.

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4

ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 5

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 8

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 10

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 13

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ. 13

ДОДАТКИ.. Ошибка! Закладка не определена.

ВСТУП

Навчальним планом підготовки бакалаврів які навчаються за галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» напрям підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», передбачено вивчення нормативної дисципліни «Фінанси підприємства» завершенням вивчення якої є виконання курсової роботи .

Вивчення дисципліни "Фінанси підприємств" передбачає здобут­тя певних практичних навичок щодо особливостей організації фінан­сової роботи на підприємствах різних організаційно-правових форм і сфер діяльності.

Важливою формою навчального процесу є виконання курсових робіт з базових дисциплін. Курсова робота - це індивідуальне завдан­ня науково-дослідницького, творчого характеру, що сприяє поглибле­ному вивченню навчальної дисципліни, подальшій систематизації, ро­зширенню і закріпленню отриманих знань. Таку форму навчання можна розглядати як своєрідний тренінг, за допомогою якого студент прохо­дить стажування в напрямку:

-       ведення наукового дослідження;

-       грамотного і логічного викладення матеріалу;

-       аргументованого і зрозумілого висвітлення власної думки;

-       застосування теоретичних знань для практичного вирішення конк­ретних фінансово-економічних завдань тощо.

Зміст такої форми навчання, як курсова робота обумовлює її фу­нкції, базисом яких є надання студентам навичок:

-       підбирати, систематизувати та аналізувати необхідну інформацію в межах об’єкта та предмета дослідження;

-       виявляти базові та похідні причини виникнення певних фінансово-економічних явищ, з’ясовувати їх вплив на об’єкт і предмет дослі­дження;

-       вести науковий пошук, узагальнювати різні методичні підходи та концепції, чітко аргументувати власну точку зору з досліджуваної проблеми;

-       розробляти пропозиції щодо вирішення існуючих проблем з ураху­ванням зарубіжного досвіду та обґрунтуванням можливостей його застосування в умовах національних особливостей і традицій.

Виконання курсової роботи є завершальним етапом вивчення дисципліни, що дозволяє виявити загальний рівень отриманих тео­ретичних знань і практичних навичок, вміння їх застосовувати при розв’язуванні конкретних фінансово-економічних завдань.

Беручись до виконання курсової роботи, необхідно насамперед засвоїти мову науки, яка є дуже специфічною. Від ступеня оволодіння категоріальним науковим апаратом залежить, наскільки точно, грамо­тно і логічно студент висловить свою думку, пояснить той чи інший факт, обґрунтує висновки та пропозиції.

Мета роботи - узагальнення, поглиблення і закріплення спеціа­льних знань студентів у фінансовій сфері, розвиток навичок здійснен­ня аналітичної роботи, самостійного дослідження теоретичних і прик­ладних аспектів з певної теми, творчого використання літературних джерел і узагальнення практичного матеріалу та логічного викладення інформації.

Курсова робота з даної дисципліни спрямована на набуття теоре­тичних знань і практичних навичок з питань механізму організації фі­нансів підприємств у сучасних умовах.

Курсова робота відображає результати самостійно проведеного студентом наукового дослідження. У ній студент повинен показати вміння грамотно і належним чином висвітлювати власні думки, аргу­ментувати запропоновані рекомендації, правильно і вільно користува­тися як загальноприйнятою економічною, так і спеціальною фінансо­вою термінологією.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Основною формою ефективної організації самостійної роботи студента з підготовки курсової роботи є планування розподілу часу на виконання необхідних видів робіт з врахуванням їх трудомісткості та взаємозв’язку.

Виконання студентом курсової роботи передбачає послідовну ре­алізацію таких етапів:

-       вибір теми і об’єкта дослідження;

-       огляд літератури за темою роботи: законодавчої, нормативно-правової, спеціальної (зокрема тієї, що міститься в періодичних ви­даннях), підбір фактологічного та фактичного матеріалу;

-       складання плану;

-       аналіз і обробка теоретичного та фактичного матеріалу;

-       написання й оформлення курсової роботи;

-       подання роботи на рецензування;

-       захист курсової роботи.

Вибір теми і об’єкта дослідження. Тема курсової роботи виби­рається студентом відповідно до проблемно-практичної спрямованос­ті власних науково-дослідницьких інтересів згідно з переліком тем, затвердженими кафедрою фінансів та кредит у розрізі окремих дисциплін, наве­дених у даних методичних рекомендаціях, за погодженням з виклада­чем. Тематика робіт має проблемно-практичну спрямованість, періо­дично поновлюється і затверджується на засіданні кафедри.

З огляду на індивідуальні здібності студентів і їх схильність до нау­ково-дослідницької роботи, набутий практичний досвід викладач має право вносити певні корективи в тематику і розподіл курсових робіт.

Студентам надається право вибору теми курсової роботи з наве­деного переліку або можливість запропонувати власну тему, виходячи з обґрунтування доцільності її дослідження. Уточнення або зміна теми курсової роботи можливі лише в окремих випадках за достатньо аргу­ментовані причини з дозволу викладача.

Студенти повинні вибирати і закріплювати за собою теми в уста­новлений термін.

Неприпустимим є вибір однієї теми декількома студентами в ме­жах однієї академічної групи. За наявності достатньої аргументації до­цільності роботи студента над темою, закріпленої за іншим студентом, - продовження попередніх досліджень, написання роботи на конкурс студентських робіт, робота над дослідженнями студентського науко­вого гуртка тощо, - викладач має право вносити корективи  в розподіл тем курсових робіт.

Обравши тему, студент має чітко визначити мету курсової роботи, окреслити коло завдань, які мають бути розв’язані для її досягнення, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали з обраної тематики, фактологічний і статистичний інформа­ційний матеріал.

Огляд літератури за темою роботи. У процесі складання плану і написання курсової роботи студент підбирає та вивчає відповідні лі­тературні джерела і складає бібліографію.

Перегляду мають підлягати всі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою курсової роботи. До них належать матеріали, опубліковані в різних вітчизняних і зарубіжних виданнях, включаючи періодичні, а також статистичні збірники, закони, постанови Верховної Ради, Кабі­нету Міністрів України, укази Президента, а також інші нормативно-правові документи, фактичні статистичні показники та дані бухгалтер­ського обліку і фінансової звітності, планові та прогнозні показники.

Для самостійного пошуку літературних джерел студент викорис­товує бібліографічні каталоги (алфавітний і систематичний), бібліографічні довідники, реферативні журнали, а також автоматизовані ін­формаційно-пошукові системи, бази та банки даних, на основі чого формує список літератури за темою дослідження.

При вивченні літератури не слід прагнути тільки до запозичення матеріалу. Паралельно слід осмислювати знайдену інформацію. Цей процес повинен відбуватися протягом всієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникають у ході опрацювання зібраного матеріалу, стають основою курсової роботи та висновків.

При викладенні матеріалу з обраної теми використовується не вся інформація, а тільки та її частка, яка безпосередньо стосується теми курсової роботи, є найбільш цінною та корисною для розв’язання пос­тавлених завдань дослідження.

Складання плану. Попереднє ознайомлення з досліджуваною проблемою на основі літературних джерел є основою для складання плану курсової роботи. План курсової роботи наводиться в її окремо­му розділі, який має назву “ЗМІСТ”. Складання плану є одним із най­важливіших етапів підготовки курсової роботи, оскільки на його ос­нові формується загальне уявлення про якість виконання роботи, реа­лізовані напрями дослідження обраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих пи­тань. Із складеного плану видно, наскільки студент розібрався в обра­ній темі, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного плану багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи - рівень дося­гнення поставленої мети.

План складається з переліку вузлових питань, пов’язаних внут­рішньою логікою дослідження за темою. Формулювання назв розділів і підрозділів повинно відповідати таким вимогам: конкретність, стис­лість, відсутність двозначності. При складанні плану базові питання необхідно розмістити в такій послідовності, що є найбільш логічною і прийнятною для даного дослідження схемою викладення матеріалу.

План курсової роботи студент складає самостійно і погоджує його з керівником. У подальшому він може уточнюватися, залишаючи основ­не завдання роботи незмінним.

Позитивно зарекомендувала себе практика, коли студент перш ніж прийняти до роботи остаточний план, складає план-проспект, в якому, крім назв розділів роботи, тезово викладено їх зміст. Це дозволяє більш точно зрозуміти логіку викладу матеріалу на стадії розробки основної частини курсової роботи, оптимізувати кількісний склад розділів і підрозділів курсової роботи, уникнути дублювання інформації в різ­них частинах роботи.

У процесі складання плану, а також у подальшій співпраці керів­ник надає студенту наукову і методичну допомогу, вносить певні ко­рективи до плану, надає рекомендації про доцільність висвітлення то­го чи іншого питання в контексті обраної теми.

Під час написання роботи план може уточнюватись. Уточнення додатково погоджується з керівником.

Аналіз і обробка теоретичного та фактичного матеріалу. Напи­сання і оформлення курсової роботи. Після узгодження та затвер­дження плану студент береться до написання курсової роботи. Вимоги щодо структури та оформлення курсових робот з дисциплін, що ви­кладаються кафедрою фінансів, наведені в даних методичних рекоме­ндаціях.

У процесі написання окремих розділів студент подає їх керівнику на перевірку, виправляє та вносить доповнення у разі необхідності, звітує керівнику про готовність роботи.

Обговорення проблемних питань з викладачем - керівником курсо­вої роботи здійснюється на індивідуально-консультативних заняттях з підготовки та захисту курсової роботи (якщо їх проведення передбаче­но робочим навчальним планом з дисципліни) або на консультаціях викладача відповідно до затвердженого розкладу.

Подання роботи на рецензування. Завершена курсова робота під­писується студентом на останній сторінці списку використаної літератури із зазначенням дати завершення роботи та надається у встановлений строк на кафедру фінансів та кредиту для реєстрації з подальшим переданням її керівнику, який здійснює рецензування та оцінювання якості виконан­ня роботи, робить висновок щодо допуску її до захисту. Форма рецензії курсової роботи, критерії та порядок її оцінювання регламентуються даними методичними рекомендаціями.

Захист курсової роботи. День і час захисту курсової роботи ви­значає викладач-керівник згідно з графіком навчального процесу.

Готуючись до захисту роботи, студент складає тези виступу, офор­млює ілюстрований матеріал, обмірковує відповіді на зауваження, вка­зані у рецензії керівника.

Тривалість захисту курсової роботи не повинна перевищувати 10 хвилин. Для розкриття змісту курсової роботи студенту надається не більше 5 хвилин.

У своєму виступі студент повинен відобразити: результати про­веденого аналізу за обраною темою, конкретні пропозиції щодо вирі­шення проблеми або напрями удосконалення відповідних процесів з обґрунтуванням можливості їх реалізації в реальних умовах, при цьо­му можна робити посилання на ілюстративний матеріал, винесений на захист. У виступі не повинно бути загальних відомостей, теоретичних положень, що містяться у літературних або нормативних документах, оскільки вони не є предметом захисту.

Захист курсової роботи оцінюється за критеріями, передбаченими даними методичними рекомендаціями.

По закінченні захисту виставляється оцінка, яка формується як сума балів за виконання та захист курсової роботи.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна містити:

1. Титульний аркуш (додаток А);
2. Зміст;
3. Вступ;
4. Основну частину;
5. Висновки;
6. Список використаних джерел;
7. Додатки.

Обсяг курсової роботи при виконанні із застосуванням технічних засобів не повинен перевищувати 35 сторінок (без додатків), а при ру­кописному виконанні - не більш 45 сторінок.

Зміст роботи подається на початку курсової роботи. Зміст пови­нен бути оформлений як розгорнутий план. Він містить назву та ну­мерацію усіх розділів і підрозділів (додаток Б).

Гармонійне поєднання структурних частин курсової роботи сут­тєво впливає на її результативність. Ось чому основні розділи курсо­вої роботи мають бути органічно пов’язані між собою: теоретичні по­ложення повинні служити базою для виконання конкретних розрахун­ків і здійснення аналізу, а запропоновані заходи повинні бути всебічно обґрунтовані.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, розкрива­ється її значення, подається огляд ступеня розробки даної проблеми без чіткої аргументації окремих позицій, підкреслюється необхідність вирішення конкретних питань теми в контексті сучасних економічних перетворень, зазначаються мета і завдання курсової роботи, об’єкт і предмет дослідження, вказуються методи, прийоми дослідження та інформаційна база, що використовуються в роботі. Мета роботи по­винна бути сформульована лаконічно, але переконливо. При оформ­ленні даної складової вказується її назва “ВСТУП”. Оптимальний об­сяг вступу - 1-2 сторінки.

Визначаючи об’єкт і предмет дослідження курсової роботи, необ­хідно враховувати, що об’єкт - це процес або явище, що породжує про­блемну ситуацію й обране для вивчення, а предмет міститься в межах об’єкта і визначає тему курсової роботи.

Наприклад: тема «Управління формуванням прибутку підприємства».

Об'єктом дослідження є процесуправління формуванням прибутку підприємства.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань управління формуванням прибутку підприємства.

Основна частина передбачає безпосередній виклад змісту теми курсової роботи, глибоке і всебічне висвітлення її основних положень. Вона містить:

-       РОЗДІЛ 1 - виклад теоретичних та методологічних питань, що стосуються теми курсової роботи;

-       РОЗДІЛ 2 - аналіз стану обраного об'єкта дослідження (економічних явищ), що розглядається, узагальнення результатів дослідження;

-       РОЗДІЛ 3 - розробку основних напрямків (пропозицій) щодо удосконалення фінансових відносин.

Перший розділ є теоретичною осно­вою досліджуваної проблеми і використовується для аргументації, узагальнення та поглиблення основних положень теми, конкретизації подальших пропозицій. При написанні першого розділу роботи реко­мендується звертати увагу на дискусійні питання, не обмежуючись при цьому лише простим переказом існуючих в економічній літерату­рі точок зору, обов’язково потрібно викладати власну авторську по­зицію щодо їх вирішення. Узагальнення теоретичної та аналітичної інформації передбачає, що при реферативному запозиченні думок з опублікованих праць необхідно робити посилання на використані джерела інформації.

У другому розділі основної частини роботи студент досліджує осо­бливості практичного вирішення питань тематичної спрямованості на прикладі обраного об’єкта дослідження. Всебічний ґрунтовний аналіз повинен бути основою курсової роботи, на підставі якого формуються подальші висновки і пропозиції.

У другому розділі роботи досліджуються особливості практично­го вирішення питань на прикладі конкретного підприємства на основі дослідження та аналізу даних фінансової та статистичної звітності, внутрішніх положень з організації фінансів (статут, бізнес-плани, бю­джети, методики тощо). У даному розділі міститься загальна характе­ристика підприємства, аналізується його фінансовий стан за основними групами показників і додатково відповідно до теми роботи.

Метою третього розділу є удосконалення фінансово-економічної роботи на підприємстві, що передбачає розробку і обґрунтування про­позицій та рекомендацій щодо їх реалізації, зокрема з питань фінансо­вого планування та бюджетування, аналізу, оцінки стану формування та використання фінансових ресурсів, визначення резервів підвищен­ня її ефективності.

У висновках необхідно підбити підсумки досліджень, проведе­них у курсовій роботі, акцентувати увагу на пропозиціях, їх значущо­сті для успішної реалізації питань і проблем, окреслених у курсовій роботі. Оптимальний обсяг висновків - 2 сторінки.

Список використаних джерел містить перелік літературних джерел, що використовуються при підготовці курсової роботи. Фор­муючи список використаної літератури, необхідно враховувати обме­ження щодо його обсягу не менше 25 найменувань, але не більше 35.

Додатки складаються з громіздких таблиць допоміжного хара­ктеру, діаграм, схем, фінансової документації та нумеруються у тій послідовності, в якій на них надаються посилання у тексті. Додатки повинні обов’язково містити форми фінансової звітності підприємства за останні 3-5 років.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна бути виконана і оформлена з дотриманням усіх технічних вимог до наукових робіт, викладених у ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Текст роботи має бути виконаний за допомогою комп’ютерної техніки на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм).

3а машинописного способу виконання курсову роботу друкують через півтора інтервалу, шрифт - Times New Roman, розмір шрифту – 14 pt. Текст слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верх­нє і нижнє - 20 мм, ліве - 30 мм, праве - 1,5 мм.

Під час виконання курсової роботи необхідно дотримуватись рів­номірної щільності, контрастності та чіткості зображення протягом усієї роботи. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усього тексту дипломної роботи.

Структурні елементи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ 1”, “РОЗДІЛ 2”,  “РОЗДІЛ 3” “ВИСНОВКИ”, “СПИ­СОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу і дру­кувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим впро­довж усього тексту звіту і дорівнювати п’яти знакам. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перене­сення слів у заголовку не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути два рядки. Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймається такою, як у тексті (додаток В).

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розмі­щено тільки один рядок тексту.

Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок ро­боти, але номер сторінки не проставляють. Ілюстрації та таблиці, роз­міщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сто­рінок роботи.

Розділи, підрозділи курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах ви­кладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати у курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (під - рисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом “Рис.”, яке разом з на­звою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рис. 3.1. Схема розміщення”.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у до­датках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового но­мера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рис. 3.2 - другий рисунок третього розділу.

Приклад оформлення ілюстрації наведений у додатку Г.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

Таблицю необхідно розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таб­лиці мають бути посилання в тексті роботи.

Назва таблиці складається зі слова “Таблиця”, її порядкового но­мера та безпосередньо назви, яка стисло відбиває зміст наведених у ній даних. Всі ці елементи оформлюються за зразком, наведеним у додатку Д.

Повну назву таблиці вказують один раз над таблицею посередині. У випадку переносу частини таблиці на наступну сторінку, над нею з абзацного відступу пишуть: “Продовження табли­ці Х”, де Х - номер таблиці.

Таблиці нумеруються арабськими цифрами за порядком в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таб­лиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відо­кремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Заголовки та дані таблиці можуть бути виконані через один інте­рвал, шрифт - Times New Roman, розмір шрифту – 14-12 pt.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголов­ки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Приклад оформлення таблиці наведений у додатку Д.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути зали­шено один вільний рядок.

Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, на­ведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і по­рядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, на­приклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з аб­зацу словом “де” без двокрапки.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допуска­ється тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак опе­рації на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рів­няння на знаку операції множення, застосовують знак “х”

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відо­кремлюють комою.

Приклад оформлення формули наведений у додатку Е.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дуж­ками, наприклад, “... у роботах [1-7] ...”

При посиланнях на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці, фор­мули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: “... у розділі 2 ...”, “... (рис. 1.3) ...” або “... на рисунку 1.3 ...”, “... (табл. 3.2) ...” або “... у таблиці 3.2 ...”, “... за формулою (3.1) ...”, “... у формулах (1.3)-(1.5) ...”, “... у додатку Б ...” або “... (додаток Б) ...”

Додатки слід оформлювати як продовження курсової роботи на його наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кож­ний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток по­винен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруко­вано слово “Додаток  ” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами українсь­кої абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, дода­ток А, додаток Б і т.д.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нуме­рацію сторінок.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатків, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.3 - третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 - друга таблиця додатка А; формула (А.1) - перша формула додатка А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула В.1 відповідно до правил оформлення, зазначених вище.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів  і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків.

Джерела розміщують  в алфавітному порядку прізвищ перших авторів. Кількість використанних джерел від 60. (Додаток К).

При оформленні списку літератури слід дотримуватися бібліог­рафічних вимог, викладених у ДСТУ 7.1-2006 “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання”.

Приклад оформлення списку використаної літератури наведений у додатку К.

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсову роботу рецензує викладач - керівник курсової роботи протягом 10 днів після її реєстрації на кафедрі.

При рецензуванні курсової роботи вихідною кількістю балів за системою ECTS вважається 0. Збільшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання курсової роботи.

Доопрацювання курсової роботи не здійснюється. Всі питання мають бути з’ясовані студентом у процесі дослідження на консульта­ціях та індивідуальних заняттях з керівником курсової роботи.

Остаточна оцінка за курсову роботу виставляється за результата­ми захисту. Під час захисту студент повинен показати правильність розуміння теоретичних основ і тенденцій розвитку сучасних проблем фінансової науки, аргументувати власну точку зору тощо.

Курсова робота оцінюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну шкалу та шкалу за системою ECTS. За результатами захисту курсової роботи студент отримує оцінку за системою ECTS, яку викладач виставляє в екзаменаційну відомість.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

ВНЗ Університету «Україна»

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра  товарознавства та комерційної діяльності

КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ

«Товарознавство»

на тему :

«Дослідження асортименту, якості та споживчих властивостей лакофарбових товарів»

Студентки 4 курсу ТТП- 41групи

Расторгуєв Д.Е.

Керівник: асистент Стиценко О.В.   

Національна шкала ________________   

Кількість балів: ________Оцінка:  ECTS _____

Члени комісії  _____________            _________________

         (підпис)                               (прізвище та ініціали)

                                                                                                     ______________         _________________

           (підпис)                            (прізвище та ініціали)

                                                                                                                                ______________         _________________

        (підпис)                                (прізвище та ініціали)

Миколаїв  - 2016

Додаток Б

Зразок оформлення змісту курсової роботи

Тема: «Оборотні кошти підприємств, джерела їх формування та ефектив­ність використання»

ЗМІСТ

                                                  Додаток В     

Зразок оформлення сторінки курсової роботи

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1.  Сутність поняття - оборотні кошти підприємства

Перехід України до інноваційної моделі побудови економіки, яка передбачає реформування відносин власності та структурних компонентів господарського механізму, зумовлює необхідність нового підходу до поглибленого дослідження суті та взаємозв’язку понять „оборотного капіталу”, „оборотних активів” та „оборотних коштів” і визначення їх ролі у ринковому механізмі.

Широке використання категорій „оборотний капітал”, „оборотні активи” та „оборотні кошти” породило ряд протирічних визначень, нових залежностей, різноманітних моделей управління. Для вітчизняної економіки термін “оборотний капітал” є відносно новим, більш звичним і використовуваним є термін “оборотні кошти”, який фігурує у законодавчих і нормативних актах та у господарській практиці. Проте з виходом українських підприємств у міжнародний економічний простір та для порозуміння різних суб'єктів господарської діяльності у межах країни та за її кордоном необхідні єдина термінологія та методика аналізу управління оборотним капіталом……………………..

1.2. Джерела формування оборотних коштів підприємства

Створення підґрунтя ринкової економіки в Україні пов’язане з процесом трансформації     та    економічної     перебудови  механізму   функціонування

                                                  Додаток Г      

Зразок оформлення ілюстрацій

Аналіз тенденцій розвитку каналів збуту молока та молочних продуктів в Україні демонструє популярність та розвинутість роздрібних торгових мереж. Продовжує зростати обсяг молочної продукції, яка реалізується через супер- і гіпермаркети, що вказує на європейський шлях розвитку системи збуту вітчизняного ринку молочних продуктів. Структура каналів збуту продукції молокопереробних заводів у 2007-2012 роках наведено на рис.2.2.

Рис.2.2. Структура каналів збуту молочних продуктів в 2007-2012 рр. в Україні, % [64]

Мережі супермаркетів зростають і стають все більш агресивними, вимагаючи збільшення знижок, маркетингового бюджету і кредитів від виробників. Велика кількість торгових площ дозволяє останнім розширювати асортимент продукції. Крупні магазини скорочують кількість постачальників, вимагаючи більш досконалого постачання і більш якісних товарів. Виробники з ефективною логістикою і високою якістю продукції є більш конкурентоспроможними за інших.

Додаток Д

Зразок оформлення таблиць

Аналіз оборотного капіталу молокопереробних підприємств слід продовжити розрахунком показників ефективності використання запасів. Результати розрахунків наведено в табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Ефективність використання запасів ПАТ «Х»

у 2010-2012 роках

Продовж. табл. 2.10