
|
|
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ПРАВОДата публикации: 11.02.2017 06:29
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Юридичний факультет Кафедра правового регулювання економіки
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи _____________ А.М. Колот
«___» ___________ 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки (дисципліни) «ІНВЕСТИЦІЙНЕ ПРАВО» освітній ступінь «Бакалавр» галузь знань «Право» спеціальність «Правознавство» спеціалізація «Господарсько-правова»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ С.І. Шимон
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. ВСТУП
Інвестиційне право є однією з спеціальних дисциплін для студентів юридичного факультету, що готує фахівців у галузі правового регулювання економіки. В межах даної навчальної дисципліни розглядаються теоретичні та практичні питання щодо правового забезпечення інвестиційної діяльності, висвітлюються склад інвестиційного законодавства, правове становище суб’єктів інвестиційної діяльності, законодавче забезпечення правового статусу т суб'єктів господарювання в умовах конкуренції, правомірні засоби щодо досягнення переваг в конкуренції, а також організація контролю за додержанням господарського законодавства у сфері здійснення інвестиційної діяльності. Робоча навчальна програма підготовлена з за змістом в обсязі, необхідному для повного й глибокого опанування студентами основних положень інвестиційного законодавства України. Основними видами навчальних занять є лекційні та семінарські заняття, індивідуально-консультативна робота викладача зі студентами, а також систематична самостійна робота студентів. Метою даної навчальної дисципліни визначено всебічне і глибоке розуміння студентами сутності інвестиційних, а також ролі господарського права в їх регулюванні. Завданням навчальної дисципліни є оволодіння системою законодавчих актів щодо правового забезпечення інвестиційної діяльності. В рамках зазначеної навчальної дисципліни студенти повинні засвоїти і усвідомити такі правові категорії, як норми і принципи інвестиційного права, його джерела; організаційно-правові засади реалізації інвестиційних відносин, тощо. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні: 1) знати: q чинні норми інвестиційного законодавства; q вимоги чинного законодавства щодо правового статусу інвесторів; q засоби щодо реалізації інвестиційних відносин; q організаційно-правові засади щодо застосування відповідальності за порушення господарського законодавства при здійсненні інвестиційної діяльності; 2) ознайомитися: q з практикою застосування інвестиційного законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, судами, господарськими судами та іншими органами; q з методами інвестиційно-правового аналізу; q з матеріалами, що дозволяють глибоко осмислити й зрозуміти історію розвитку інституту правового забезпечення інвестиційної діяльності та внесок до неї вітчизняних учених; 3) уміти: q застосовувати основні положення інвестиційного законодавства в процесі практичної роботи за своєю спеціальністю; q застосовувати понятійно-категоріальній апарат відповідної галузі права; q аналізувати правові положення організації та управління інвестиційною діяльністю суб’єкта господарювання; q відбудовувати інвестиційну політику згідно з нормами міжнародного економічного і національного права; q працювати з договорами, що укладаються в інвестиційній діяльності. Оцінювання знань студентів по даній дисципліні відбувається за результатами поточного контролю, який має на меті перевірку теоретичних знань та уміння використовувати їх на практиці, а також уміння студентів самостійно працювати з нормами чинного законодавства та навчальною літературою.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Розділ І. Загальні положення інвестиційного права
Тема 1. Вступ до вивчення курсу. Інвестиційне право в системі права України
Правовий та економічний зміст понять ”інвестиція”, „іноземна інвестиція”. Поняття та види інвестицій. Сутність та форми інвестування/інвестиційної діяльності. Поняття та види інвестиційних відносин. Суб’єкти та об’єкти інвестиційних відносин. Методи правового регулювання інвестиційних відносин. Місце інвестиційного права в системі права України. Система інвестиційного права: характеристика загальної та особливої частини інвестиційного права. Поняття та система інвестиційного законодавства.
Тема 2. Державне регулювання інвестування та правові гарантії захисту інвестицій
Об’єктивні підстави та напрями державного регулювання інвестування. Нормативно – правове забезпечення державного регулювання інвестування. Форми і напрями державного регулювання інвестиційної діяльності. Органи державного регулювання інвестування в Україні. Засоби щодо стимулювання інвестування в Україні. Позитивне стимулювання інвестування. Негативне стимулювання інвестування.
Розділ ІІ. Правові форми інвестування.
Тема 3.Корпоративне інвестування.
Поняття, форми та види корпоративного інвестування. Правові засади використання корпоративного інвестування. Особливості використання окремих форм корпоративного інвестування (на прикладі підприємства і господарського товариства).
Тема 4. Інвестиційний договір.
Інвестиційні договори як різновид господарських договорів. Поняття та ознаки інвестиційного договору. Види та функції інвестиційних договорів. Порядок укладення зміни та розірвання інвестиційних договорів. Зміст та форми інвестиційного договору. Забезпечення виконання інвестиційних договорів.
Розділ ІІІ. Економіко – правові форми інвестування
Тема 5. Інвестування у формі капітального будівництва.
Поняття капітального будівництва, його види, способи та стадії. Будівельне законодавство. Відповідальність за порушення його вимог. Правовий режим інвестиційних проектів будівництва. Порядок реалізації інвестиційних проектів будівництва.
Тема 6. Інноваційне інвестування
Поняття інноваційного інвестування. Особливості правового регулювання інноваційного інвестування. Договори інноваційного характеру. Стимулювання інноваційного інвестування.
Тема 7. Іноземне інвестування
Поняття та види іноземних інвестицій. Особливості нормативно – правового забезпечення іноземного інвестування. Об’єкти та суб’єкти іноземного інвестування. Правове регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями. Поняття „ спільного підприємства”, „підприємства з іноземними інвестиціями”, „іноземного підприємства”. Іноземні інвестори як суб’єкти права власності в Україні.
Тема 8.Концесійне інвестування
Поняття та нормативно-правове регулювання концесійного інвестування.
Тема 9. Приватизаційне інвестування
Поняття приватизаційного інвестування. Законодавче забезпечення порядку та способів приватизації. Відповідальність за порушення порядку приватизаційного інвестування та угод приватизації.
Тема 10.Лізингова форма інвестування
Сутність та особливості правового регулювання лізингового інвестування.
Розділ ІV. Спеціальні режими інвестування
Тема 11. Спільне (інституційне) інвестування
Поняття, види та форми спільного інвестування. Особливості правового забезпечення спільного інвестування. Спеціальні форми та режими спільного інвестування. Інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди).
Тема 12. Спеціальні режими інвестування на певних територіях, щодо певних об’єктів, у надзвичайних умовах.
Поняття та види спеціальних(вільних) економічних зон. Система нормативно-правових актів про спеціальні (вільні) економічні зони. Порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон. Особливості інвестування у спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку. Правове регулювання інвестування та господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах. Інвестування у виключній (морській) економічній зоні України. Інвестування на прикордонній території (державному кордоні). Правовий режим інвестування в охоронних зонах. Спеціальний режим інвестування в окремих галузях народного господарства. Двосторонні та багатосторонні інвестиційні угоди, спрямовані на захист іноземних інвестицій. Вашингтонська конвенція 1965 р. „Про порядок розв’язання інвестиційних спорів між державами та іноземними особами”. Сеульська конвенція 1985р. „Про заснування Багатостороннього Агентства по гарантіям інвестицій”.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ
4.1. Плани лекцій.
Лекція 1
Тема 1. Вступ до вивчення курсу. Інвестиційне право в системі права України.
Лекція 2
Тема 2. Державне регулювання інвестування та правові гарантії захисту інвестицій.
Лекція 3
Тема 3. Корпоративне інвестування. 1. Поняття, форми та види корпоративного інвестування. 2. Особливості використання особливих форм корпоративного інвестування: А. підприємство; В. господарське товариство; С. кооператив; D. відокремлений підрозділ господарської організації; E. господарське об’єднання; F. промислово-фінансова група.
Лекція 4
Тема 4. Інвестиційний договір. 1. Поняття, види та функції інвестиційних договорів. 2. Порядок укладення, зміни та розірвання інвестиційних договорів. 3. Зміст та форма інвестиційного договору. 4. Забезпечення виконання інвестиційних договорів.
Лекція 5
Тема 5. Інвестування у формі капітального будівництва. 1. Капітальне будівництво і будівельне законодавство. 2. Організаційно-правовий механізм фінансування капітального будівництва. 3. Правовий режим інвестиційних проектів будівництва та порядок їх реалізації. 4. Відповідальність за порушення вимог будівельного законодавства.
Тема 6. Інноваційне інвестування.
Лекція 6
Тема 7. Іноземне інвестування.
Тема 8. Концесійне інвестування.
Лекція 7
Тема 9. Приватизаційне інвестування.
Тема 10. Лізингове інвестування.
Лекція 8
Тема 11. Спільне (інституційне) інвестування.
Лекція 9
Тема 12. Спеціальні режими інвестування на певних територіях, щодо певних об’єктів, у надзвичайних умовах.
4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання.
Заняття 1. Семінар-розгорнута бесіда (колоквіум) (2 год.)
Тема 1. “Вступ до вивчення курсу. Інвестиційне право в системі права України”
План. Питання для обговорення: 1. Чому і коли в Україні виникла потреба формування інвестиційного права та як проходив цей процес? 2. За якими критеріями і на які види класифікують інвестиції? 3. Хто може брати участь в інвестуванні і які ролі при цьому виконують? 4. Охарактеризуйте права і обов’язки суб’єктів інвестиційних відносин, в першу чергу “інвестора”? 5. В які об’єкти можуть вкладатися інвестиції, а щодо яких існують заборони та обмеження? 6. За допомогою яких методів регулюються інвестиційні відносини? 7. Дайте визначення поняття “інвестиційне право”. У чому полягає зв’язок інвестиційного права з господарським та іншими галузями права? 8. Чим зумовлене державне регулювання інвестування та основні завдання щодо його здійснення? 9. Які категорії органів здійснюють державне регулювання інвестування? У чому полягають їх повноваження? 10. Які засоби застосовує держава для заохочення інвестицій та для створення “привабливого інвестиційного клімату” для інвесторів? 11. Назвіть основні гарантії реалізації та захисту прав і законних інтересів інвесторів? 12. З якою метою застосовуються позитивне і негативне стимулювання інвестиційної діяльності і в чому воно полягає?
Мета семінарського заняття полягає у дослідженні: - правових джерел, норми яких обумовлюють поводження з інвестиціями як різноманітними видами майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності; - системи джерел інвестиційного права, цивільно-правових та господарсько-правових дефініцій інвестиційного права; - наукових концепцій господарського права про інститути інвестиційної (інноваційної) діяльності; - системи інвестиційного права як комплексної підгалузі господарського права.
Завдання практичного заняття:
1.1. Охарактеризуйте структуру джерел інвестиційного права. 1.2. Господарський кодекс України як джерело інвестиційного права. 1.3. Місце цивільного, податкового, спеціального законодавства України в системі джерел інвестиційного права.
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - самостійно формулювати та виділяти ознаки поняття, видів та форм інвестування (інвестиційної діяльності); - визначати предмет та ознаки інвестиційно-правових відносин, методів правового регулювання інвестиційних відносин; - обґрунтовувати та складати систему нормативно-правових актів як джерел інвестиційного права; - визначати та виділяти ознаки (особливості) інвестиційно-правових норм; - класифікувати та виділяти критерії поділу на види інвестування (інвестиційну діяльність); - виокремлювати правові режими та осмислювати економіко-правові форми здійснення інвестиційної діяльності.
Ключові слова семінарського заняття: інвестиція, інвестиційна операція, інвестиційна діяльність, суб’єкти інвестиційної діяльності, інвестори.
Форми навчальної роботи: Семінар-розгорнута бесіда. Попередня підготовка з визначених питань та доповідей з тем визначених планом та оперативне опитування основних понять, категорій, положень законодавства.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань. Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
Шкала оцінювання контролю знань студентів
Заняття 2.Семінар-розгорнута бесіда (колоквіум) (2 год.)
Тема 2. “Державне регулювання інвестування та правові гарантії захисту інвестицій”
План.
Питання для обговорення: 1. Чим зумовлено державне регулювання інвестування та в чому полягає комплексність завдання щодо його здійснення? 2. Які нормативно-правові акти містять положення про державне регулювання інвестування? Охарактеризуйте окремі із них. 3. Із застосуванням яких форм і засобів здійснюють державне регулювання інвестиційної діяльності? 4. Чим відрізняється зміст державного регулювання щодо державних та недержавних інвестицій? 5. Які категорії органів здійснюють державне регулювання інвестування? У чому полягають їх повноваження? Які засоби застосовує держава для заохочення інвестицій? 6. За допомогою яких критеріїв визначаються суб’єкти інвестування з метою надання їм фінансової підтримки та пільг? Які процедури застосовуються при визначенні таких осіб? 7. Назвіть основні гарантії реалізації та захисту прав та законних інтересів інвесторів? 8. Для чого застосовується негативне стимулювання інвестиційної діяльності і в чому воно полягає?
Мета семінарського заняття полягає у дослідженні: - концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовах виконання Урядових програм та розвитку доктрини права України; - державних пріоритетів у інвестиційній діяльності; - господарсько-правових механізмів реалізації інвестиційної політики; - нормативно-правових актів, що забезпечують державне регулювання у сфері інвестування.
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - самостійно формулювати та виділяти ознаки, структуру та компетенцію органів державного регулювання інвестування (інвестиційної діяльності); - визначати предмет та ознаки інвестиційно-правових відносин між суб’єктом інвестиційної діяльності і органом державного регулювання у зазначеній сфері; - обґрунтовувати та складати систему компетенцій з нормативно-правового регулювання, адміністративного управління, контролю (нагляду) за здійсненням інвестиційної діяльності; - визначати та виділяти ознаки засобів щодо стимулювання інвестування в Україні.
Ключові слова семінарського заняття: принципи державної регуляторної політики, правовий режим, регуляторний орган держави, нормативне регулювання, гарантії прав інвестора.
Форми навчальної роботи: Семінар-розгорнута бесіда. Попередня підготовка з визначених питань та доповідей з тем визначених планом та оперативне опитування основних понять, категорій, положень законодавства.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
Шкала оцінювання контролю знань студентів
Заняття 3. Практичне заняття з вирішенням проблемних ситуацій (2 год.)
Тема 3. “ Корпоративне інвестування” (1 год.)
План.
Питання для обговорення: 1. У чому полягає корпоративне інвестування? 2. Які види організацій використовуються у процесі корпоративного інвестування? 3. Що повинен враховувати інвестор, обираючи корпоративну форму інвестування? 4. Розкрийте особливості використання окремих форм корпоративного інвестування: підприємства, господарського товариства, кооперативу. 5. Порівняйте інвестиційні можливості: а) повного товариства та командитного товариства; б) акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. 6. Порівняйте правове становище господарського об’єднання та промислово-фінансової групи з огляду на їх інвестиційні можливості.
Тема 4. “Інвестиційний договір” (1 год.)
План.
Питання для обговорення: 1. Поняття та ознаки інвестиційного договору. 2. Види та функції інвестиційних договорів. 3. Форма та зміст інвестиційного договору. 4. Порядок укладення та забезпечення виконання інвестиційних договорів. 5. За допомогою яких засобів можна мінімізувати втрати від невиконання інвестиційного договору з причин, що залежать від його сторін (не залежать від його сторін).
Питання для поглибленого вивчення теми: 1. У якому розумінні використовується поняття “інвестиційний договір” та які характерні його ознаки? 2. Назвіть критерії класифікації інвестиційних договорів і – відповідно – види договорів згідно кожної класифікації. 3. У якій формі можуть укладатися інвестиційні договори та які вимоги ставляться до їх змісту? 4. У яких випадках і з якою метою застосовується реєстрація інвестиційних договорів? 5. Назвіть способи укладення інвестиційних договорів і визначте, за яких умов доцільно застосовувати певні способи? 6. Якими правовими засобами забезпечується належне виконання інвестиційних зобов’язань? 7. Яким чином можна мінімізувати втрати невиконання інвестиційного договору з причин, що не залежать від його сторін?
Мета практичного заняття полягає у дослідженні: - теоретичних та практичних засад використання корпоративного інвестування; - особливостей використання окремих форм та способів корпоративного інвестування; - інвестиційних (господарських) договорів, механізмів регулювання та забезпечення виконання інвестиційних договорів; - нормативно-правових актів, що забезпечують порядок укладання, зміни та розірвання інвестиційних договорів, юридичну відповідальність у сфері договірної форми інвестування.
Завдання практичного заняття: 1. Інвестиційний проект, для реалізації якого може надаватися державна підтримка, повинен містити: резюме (мета проекту, напрями використання інвестицій, відповідність проекту стратегічним програмним документам держави, прогнозні обсяги виробництва продукції (товарів, послуг), потреба в інвестиціях, необхідність забезпечення земельною ділянкою або правами на неї (оренда, суперфіцій, емфітевзис) для реалізації проекту, основні показники ефективності проекту, у тому числі енергоефективності, висновки експертизи відповідно до законодавства); загальну характеристику стану та проблем, пов’язаних з розвитком об’єктів та суб’єктів інвестиційної діяльності (характеристика об’єктів та суб’єктів, продукції (товарів, послуг), результати аналізу ринків збуту продукції (товарів, послуг), аналізу конкурентного потенціалу суб'єкта, зокрема виявлення можливостей розвитку, загроз та проблем у діяльності); організаційний план, плани маркетингової та виробничої діяльності; план реалізації проекту (строк введення в дію основних фондів, кадрове забезпечення, організаційна структура та управління проектом, розвиток інфраструктури, заходи з охорони навколишнього природного середовища, джерела фінансування проекту і виплат за зобов’язаннями суб’єкта інвестиційної діяльності, гарантії та схема повернення інвестицій, якщо таке повернення передбачено проектом); фінансовий план (оцінку фінансової та економічної спроможності проекту); інформацію про ризики проекту, запобіжні заходи і страхування ризиків у випадках, передбачених законом; прогноз економічного та соціального ефекту від реалізації проекту; прогноз надходжень до бюджетів та державних цільових фондів; пакет документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище. Сформулюйте преамбулу та предмет в пунктах 1.1-1.N уявленого інвестиційного договору. Визначте які додатково укладаються угоди та наведіть їх назви. Організаційний план тощо викладається в положеннях якої частини договору (угоди)? 2. Дайте коментар до положення „Відбір проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, для розроблення або реалізації яких надається державна підтримка, здійснюється на конкурсній основі на підставі даних Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій, а також експертних висновків за результатами проведення експертної оцінки їх економічної ефективності”. 3. Наведіть перелік стадій, що здійснюються суб’єктом інвестиційної діяльності для державної реєстрації інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції. Саме що підлягає державній реєстрації? 4. Які строки застосовуються у сфері укладання інвестиційних договорів та відносно чого (виду яких дій) вони встановлюються? 5. Чи необхідно отримання ліцензій для участі у проведенні комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів? 6. Комплексна державна експертиза проводиться яким державним органом (установою) та в якому місці? 7. Чи може державна екологічна експертиза у разі негативного висновку впливати на реалізацію інвестиційних програм? Як вирішується така проблема? 8. Державна експертиза щодо пожежної безпеки здійснюється щодо...? 9. Строк проведення державної експертизи (комплексної або за напрямком - складової частини) залежить від часу та розрахункової вартості інвестиційного проекту. Наведіть приклади згідно із законодавством.
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню практичного заняття: - визначати форму корпоративного або договірного інвестування та їх правові режими; - визначати предмет, зміст інвестиційного (господарського) договору; - виділяти функції корпоративного або договірного інвестування; - класифікувати відносини із застосування форми корпоративного або договірного інвестування.
Ключові слова практичного заняття: корпоративне інвестування, корпоративне підприємство, підприємницькі товариства, залежне господарське товариство, споріднене підприємство, дочірнє підприємство, статут, інвестиційний проект, господарський (інвестиційний) договір.
Форми навчальної роботи: Практичне заняття з вирішення проблемних ситуацій. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (есе) згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
1. Ознайомтесь зі ст. 14.1.91, 14.1.49, 14.1.103 Податкового кодексу України, 167,168 Господарського кодексу України та сформулюйте розгорнуте поняття корпоративні права як об’єкт правового регулювання та інвестування. 2. Які організаційно-правові форми об’єднання підприємств (товариств) є незаконними в Україні? В який спосіб не можна здійснювати об’єднання капіталу за договором чи статутом у формі корпоративного інвестування?
Шкала оцінювання контролю знань студентів
Заняття 4. Практичне заняття з вирішенням проблемних ситуацій із використанням кейс-методів (2 год.)
Тема 5. “ Інвестування у формі капітального будівництва”
План.
Питання для обговорення: 1. Поняття капітального будівництва, його види, способи та стадії. 2. Будівельне законодавство (земельний аналіз). 3. Правовідносини з капітального будівництва: суб’єкти правовідносин. 4. Організаційно-правові механізми фінансування капітального будівництва. 5. Особливості правового забезпечення іпотечного кредитування капітального будівництва. 6. Правові режими інвестиційних проектів будівництва. 7. Порядок реалізації інвестиційних проектів будівництва. 8. Відповідальність за порушення вимог будівельного законодавства. Мета практичного заняття полягає у дослідженні: - будівельного законодавства; - поняття капітального будівництва, його видів, способів та стадій; - господарських правовідносин з капітального будівництва; - правових режимів інвестиційних проектів на капітальне будівництво.
Завдання практичного заняття з вирішення проблемних ситуацій із використанням кейс-методів за темою “Елементи інвестиційного договору у формі капітального будівництва” Теза 1: Договірна ціна як умова підряду на капітальне будівництво (принципи її встановлення, методика, порядок визначення в договорі). Уніфікація порядку визначення ціни у міжнародних підрядах. Державні будівельні норми України “Правила визначення вартості будівництва”, затверджені наказом Держбуду 27.08.2000 року. Теза 2: Докажіть (зазначте одну або більше ознак), що будь-який договір підряду на капітальне будівництво є завжди інвестиційними (на підставі норм правових актів із посиланням до речення частини статті)?На підставі якої норми ГК України договір підряду на капітальне будівництво можна вважати інноваційним (знайдіть норму статті посилаючись до абзацу її частини)? До ознайомлення факт: Залежно від стадії реалізації інвестиційно-будівельного процесу розрізняють такі види вартості будівельної продукції: попередню, кошторисну, вартість підрядника (оферта), ринкову, облікову (балансову), утилізаційну. Питання: Договір підряду на капітальне будівництво, крім ознак двосторонності, консенсуальності і оплатності є плановим у разі, якщо об’єкт...? У якому випадку замість договору субпідряду укладається прямий договір підряду? Чому правила, що регулюють в цілому підрядні відносини (параграф 1 глави 61 ЦК України) не поширюються на капітальне будівництво? У чому полягає різниця у порядку визначення кошторису договору підряду від кошторису (інвестиційного) договору підряду на капітальне будівництво? Що означає авторський і технічний нагляд протягом виконання підряду на капітальне будівництво? Під час здійснення контрольних функцій чи здійснюється втручання в оперативно-господарську діяльність підрядника? Які Ви можете навести види експертизи, проведення яких обов'язкове у сфері інвестування? Порівняйте положення Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи 2002, 2007 і 2011 років.Визначте еволюцію механізму затвердження та проведення.Державна експертиза за договором підряду на капітальне будівництво згідно з інвестиційною програмою 2012 року у поточному році буде здійснюватися за порядком якого року?
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню практичного заняття: - складати договір на капітальне будівництво та визначати правовий режим інвестицій; - визначати предмет, зміст зазначеного інвестиційного (господарського) договору; - виділяти способи і методи ціноутворення та організації будівництва, управління майном.
Ключові слова практичного заняття: підряд на капітальне будівництво, види капітального будівництва, фінансово-кредитні механізми у сфері капітального будівництва, архітектурні та містобудівні конкурси, експертиза.
Форми навчальної роботи: Практичне заняття (міні-кейс). Відпрацювання виконання конкретних операцій згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
Шкала оцінювання контролю знань студентів
Заняття 5. Практичне заняття з вирішенням проблемних ситуацій (2 год.)
Тема 6. “Інноваційне інвестування”
План.
Питання для обговорення: 1. Поняття інноваційного інвестування та особливості його правового регулювання. 2. Система державних гарантій щодо стимулювання, залучення інвестицій у інноваційну діяльність. 3. Міжнародно-правові акти в системі правового регулювання інноваційних відносин. 4. Об’єкти і суб’єкти інноваційної діяльності: загальний аналіз. 5. Правовий статус інноваційної структури корпоративного і договірного типу. 6. Порядок формування, експертизи, обговорення та затвердження пріоритетних інноваційних проектів. 7. Державні стимули у сфері інноваційного інвестування ( позитивні і негативні).
Мета практичного заняття полягає у дослідженні: - правового механізму інноваційного інвестування; - інноваційних правовідносин; - нормативно-правових актів, що забезпечують порядок укладання, зміни та розірвання договорів інноваційного характеру.
Завдання практичного заняття: Проаналізуйте та викладіть за напрямами передбачений Законом “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” правові механізми. В чому полягає різниця від механізму інвестиційної діяльності?
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню практичного заняття: - визначати форму інноваційного інвестування та його правовий режим; - визначати предмет, зміст господарського договору інноваційного характеру; - виділяти функції корпоративного або договірного інвестування; - класифікувати інноваційні правовідносини.
Ключові слова практичного заняття: інновація, інноваційне підприємство, інноваційна продукція, інноваційний проект, конкурсні засади, інноваційна інфраструктура.
Форми навчальної роботи: Практичне заняття з вирішення проблемних ситуацій. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (есе) згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інноваційну діяльність”, Закон України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” в редакції від 05.12.2012 року.
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
Шкала оцінювання контролю знань студентів
Заняття 6. Практичне заняття з вирішенням проблемних ситуацій (2 год.)
Тема 7. “Іноземне інвестування”
План.
Питання для обговорення:
Питання для поглибленого вивчення теми:
Мета практичного заняття полягає у дослідженні: - нормативно-правового забезпечення та захисту іноземного інвестування; - особливостей використання окремих форм та способів корпоративного іноземного інвестування; - механізмів регулювання та забезпечення виконання договорів у формі іноземного інвестування.
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню практичного заняття: - визначати форму корпоративного або договірного іноземного інвестування та їх правові режими; - виділяти функції корпоративного або договірного іноземного інвестування; - класифікувати правовідносини за участю іноземного інвестора.
Ключові слова практичного заняття: іноземне інвестування, об’єкти іноземної інвестиції, суб’єкт іноземного інвестування, правовий режим іноземного інвестування, корпоративне іноземне інвестування, господарський договір у формі іноземного інвестування.
Форми навчальної роботи: Практичне заняття з вирішення проблемних ситуацій. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (есе) згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року), Закон України “Про режим іноземного інвестування”.
Типові завдання: розв’язання тестових завдань. 1. У статутному фонді підприємства з іноземними інвестиціями, за його наявності, іноземна інвестиція повинна становити: а) 10 відсотків; б) 10 відсотків і більше; в) 9 відсотків і більше; г) менше 10 відсотків; д) більше 10 відсотків. 2. У статутному фонді іноземного підприємства, за його наявності, іноземна інвестиція повинна становити: а) менше 100 відсотків; б) 100 відсотків; в) не менше 100 відсотків; г) 99 відсотків і більше; д) 90 відсотків і більше. 3. Розмір плати, за державну реєстрацію іноземних інвестицій, становить: а) 100 гривень; б) 340 гривень; в) 300 гривень; г) 170 гривень; д) 510 гривень. 4. Розмір плати, за державну реєстрацію інвестиційного договору (контракту), за участю іноземного інвестора, становить: а) 34 гривні; б) 102 гривні; в) 85 гривень; г) 340 гривень; д) 17 гривень. 5. Строк державної реєстрації іноземної інвестиції становить: а) 6 робочих днів з моменту надходження документів; б) 3 робочих дні з моменту надходження документів; в) 3 робочих дні з моменту фактичного внесення іноземних інвестицій; г) 6 робочих днів з моменту фактичного внесення іноземних інвестицій; д) 5 робочих днів з моменту надходження документів. 4. Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шляхом: а) надсилання інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції в Мінфін; б) присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції реєстраційного номера; в) присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції порядкового номера; г) присвоєння звання іноземного інвестора; д) надсилання інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції в ДФС України. 5. Для державної реєстрації іноземної інвестиції подають наступні документи: а) документи, що свідчить внесення заявником плати за реєстрацію іноземної інвестиції; б) документи, що підтверджують строк здійснення іноземної інвестиції; в) інформаційне повідомлення у двох примірниках; г) інформаційне повідомлення у трьох примірниках; д) документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції; е) документи, що підтверджують вид здійснення іноземної інвестиції; є) документи, що підтверджують мету здійснення іноземної інвестиції. 6. В інформаційному повідомленні про внесення іноземної інвестиції зазначається: а) вид іноземної інвестиції; б) мотиви здійснення іноземної інвестиції; в) мета здійснення іноземної інвестиції; г) об’єкт здійснення іноземних інвестицій; д) форма здійснення іноземної інвестиції; е) номер векселя, виданого митному органу; є) підстави здійснення іноземної інвестиції. 7. Після державної реєстрації іноземної інвестиції примірники інформаційного повідомлення: а) надсилається в Мінфін України; б) надсилається в Фіскальну службу України; в) надсилається в Мінекономрозвитку і торгівлі України; г) повертається заявникові; д) залишається в органі, що здійснив реєстрацію; е) надсилається в Кабінет Міністрів України; є) передається державному реєстратору. 8. Форма здійснення іноземного інвестування є: а) договірною корпоративною; б) колективною; в) позадоговірною; г) договірною некорпоративною; д) договірною; е) договірною колективною; є) деліктною. 9. Для отримання дубліката інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції заявник подає до органу державної реєстрації: а) документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції у розмірі 136 гривень; б) свідоцтво про державну реєстрацію іноземної інвестиції; в) установчі документи; г) документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції; д) оголошення опубліковане в офіційній пресі про визнання недійсним втраченого інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції; е) документи, що підтверджують вид здійснення іноземної інвестиції; є) документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції у розмірі 170 гривень. 10. Спори, за участю іноземних інвесторів, розглядаються: а) в судах України, якщо спори стосуються питань державного регулювання іноземного інвестування; б) у третейських судах, якщо спори стосуються діяльності підприємств з іноземними інвестиціями; в) у судах за кордоном, якщо спори стосуються питань державного регулювання іноземного інвестування; г) у третейських судах, якщо спори стосуються питань державного регулювання іноземного інвестування; д) в судах України, якщо спори стосуються діяльності підприємств з іноземними інвестиціями; е) в судах за кордоном, якщо спори стосуються діяльності підприємств з іноземними інвестиціями; є) виключно в судах України. 11. Які державно-правові гарантії захисту іноземних інвестицій, передбачені Законом України «Про режим іноземного інвестування»: а) гарантія щодо примусових вилучень; б) гарантія в разі припинення інвестиційної діяльності; в) гарантія недоторканості іноземного інвестора; г) гарантія в разі зміни законодавства; д) гарантії Національного банку України; е) гарантія переказу прибутків; є) гарантія реєстрації іноземних інвестиції; ж) гарантія компенсації збитків; з) гарантія стабільності законодавства. 12. Вироблена продукція відповідно до угоди про розподіл продукції підлягає розподілу між сторонами угоди – державою та інвестором (інвесторами) – згідно з умовами угоди, які повинні передбачати умови і порядок: а) розподілу між державою та інвестором прибуткової продукції; б) визначення загального обсягу виробленої (видобутої) продукції та її вартості; в) визначення порядку відшкодування заподіяних збитків; г) визначення частини компенсаційної продукції з врахуванням вимог, передбачених законом; д) визначення плати за вироблену продукцію; е) передачі державі належної їй відповідно до умов угоди частини виробленої продукції або її грошового еквівалента; є) визначення підстав і порядку відповідальності сторін; ж) визначення строку угоди про розподіл продукції; з) визначення підстав відповідальності концесіонера.
Шкала оцінювання контролю знань студентів
Заняття 7. Семінар-розгорнута бесіда (2 год.)
Тема 8. “Концесійне інвестування” (1 год.)
План.
Питання для обговорення: 1. Поняття та нормативно-правове регулювання концесійного інвестування.
Тема 10. “Лізингова форма інвестування” (1 год.)
План.
Питання для обговорення: 1. Сутність та особливості правового регулювання лізингового інвестування.
Мета семінарського заняття полягає у дослідженні: нормативно-правового забезпечення та використання концесійного і лізингового (фінансового) інвестування; особливостей використання окремих форм та способів корпоративного інвестування у концесію, лізинг; механізмів регулювання та забезпечення виконання концесійного договору і договору лізингу в формі інвестування.
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - визначати форму концесії, приватизації і лізингу у формі інвестиційного договору та їх правові режими; - виділяти функції корпоративного або договірного інвестування у концесію, лізинг; - класифікувати концесійні, лізингові правовідносини за участю інвестора.
Ключові слова семінарського заняття: концесійне інвестування, об’єкти інвестиції у концесію, суб’єкт концесійного інвестування, суб’єкти інвестиційних відносин з лізингу, правові режими інвестування у концесію, лізинг, господарський (концесійний, з лізингу) договір у формі інвестування.
Форми навчальної роботи: Семінар-розгорнута бесіда. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у виглядітестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року), Закон України “Про концесії”, Закон України “Про фінансовий лізинг”.
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
Шкала оцінювання контролю знань студентів
Заняття 8. Практичне заняття із застосуванням творчого дослідницького проекту з використанням рольової гри (2 год.)
Тема 11. “Спільне (інституційне) інвестування” (1 год.)
План.
Питання для обговорення:
Тема 12. “Спеціальні режими інвестування на певних територіях, щодо певних об’єктів, у надзвичайних умовах” (1 год.)
План.
Питання для обговорення: 1. Інвестування у спеціальних (вільних) економічних зонах: а) поняття та види СЕЗ; б) система нормативно-правових актів про СЕЗ; в) особливості правового регулювання інвестування та господарювання у СЕЗ, технологічних парках, територіях пріоритетного розвитку. 2. Інші види спеціальних режимів інвестування: а) у виключній (морській) економічній зоні; б) на прикордонній території (державному кордоні); в) в охоронних зонах; г) в окремих галузях народного господарства; д) в умовах надзвичайного стану; е) в умовах воєнного стану.
Питання для поглибленого вивчення теми: 1.Що обумовлює необхідність встановлення спеціальних режимів інвестування? 2. У чому полягає особливість правового режиму СЕЗ? 3. Чи існують істотні відмінності між СЕЗ, територіями пріоритетного розвитку та технопарками? 4. За якими критеріями і на які види класифікують СЕЗ? 5. У якому порядку створюються СЕЗ? 6. У чому полягає специфіка управління СЕЗ? 7. За яких умов і в якому порядку набувається статус суб’єкта СЕЗ? 8. У чому проявляється особливість правового статусу суб’єкта СЕЗ? 9. Якими основними рисами характеризується інвестування в СЕЗ? 10. Назвіть особливості інвестування у виключній (морській) економічній зоні. 11. Чим відрізняється спеціальний режим інвестування в окремих галузях народного господарства від спеціальних режимів інвестування в умовах надзвичайного та воєнного стану? 12. Яка мета встановлення спеціального режиму інвестування в Чорнобильській зоні? Чим характеризується цей режим? 13. Які з передбачених Господарським кодексом України спеціальних правових режимів інвестування і господарювання є найсприятливішим для залучення інвестицій, а які – найменш сприятливими?
Мета практичного заняття полягає у дослідженні: - нормативно-правового забезпечення та захисту спільної інвестиційної діяльності та спеціальних режимів інвестування; - особливостей використання окремих форм та способів корпоративного іноземного інвестування; - механізмів регулювання та забезпечення виконання договорів у формі спільного інвестування; - теоретичних та практичних засад інвестування у спеціальних (вільних) економічних зонах; - особливостей управління спеціальними (вільними) економічними зонами; - спеціальних режимів інвестування в окремих галузях народного господарства, територіях та за певних умов господарювання.
Завдання практичного заняття: 1. Розкрити загальне поняття про спеціальний режим інвестування, на прикладі, в зоні відчуження ЧАЕС.
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню практичного заняття: - визначати вид спільного або спеціального правового режиму інвестування; - класифікувати правовідносини із застосування спільного або спеціального правового режиму інвестування.
Ключові слова практичного заняття: спільне інвестування, спеціальна (вільна) економічна зона, спеціальний режим виключної (морської) економічної зони, спеціальний режим інвестування на прикордонній території, правовий режим інвестування в охоронних зонах, спеціальний режим інвестування в умовах надзвичайного стану (надзвичайної екологічної) ситуації або воєнного стану. Форми навчальної роботи: Практичне заняття із застосуванням творчого дослідницького проекту. Підготовка, моделювання діяльності певної організації, підприємства в рамках ігрового етапу згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
Задача 1 Дайте юридичний коментар положення та характеристику правового механізму (реалізації) ст. 6 “Умови провадження підприємницької діяльності у пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Харкова” Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова” від 11.05.2000 року (Відомості Верховної Ради України, 2000, № 32, ст. 259).
Шкала оцінювання контролю знань студентів
4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання.
Заняття 1. Установча міні-лекція. Дискусія з елементами аналізу (2 год.)
Тема 1. “Вступ до вивчення курсу. Інвестиційне право в системі права України”
План.
Теоретичні питання з проведення дискусії з елементами аналізу:
1. Поняття інвестиційного права та його місце в системі права України. Інвестиційне законодавство. 2. Поняття інвестиційної діяльності, види інвестицій та форми інвестиційної діяльності. 3. Суб’єкти та об’єкти інвестиційної діяльності. 4. Особливості регулювання іноземного інвестування в Україні та інвестування за межі України. 5. Гарантії прав суб’єктів інвестиційної діяльності і захист інвестицій.
Анотація: метою вивчення зазначеної теми є формування в студентів знань про інвестиційне право України як підгалузі господарського права, вияв, постановляння і розробку правових проблем інвестицій в Україні, понятійно-категоріального апарату, а також відпрацювання рекомендацій по їх вдосконаленню. Задачами вивчення теми 1 є: - з’ясування суті та значення інвестиційного права в Україні; - аналіз правового режиму інвестиційної діяльності в Україні та іноземних державах; - вивчення становлення і розвитку національного інвестиційного законодавства; - визначення інвестицій, інвестиційної діяльності та їх видів; - вияв суб’єктів інвестиційної діяльності і об’єктів інвестиційних вкладень; - вивчення механізму державного регулювання і участі в інвестиційній діяльності; - визначення заходів фінансово-правового стимулювання суб’єктів інвестиційної діяльності; - аналіз видів і особливостей інвестиційних угод за участю держави та територіальних громад. Головними вимогами до засвоєння є вміння творчо і активно, самостійно і логічно поступово пояснювати під час співбесіди або презентації основні засади положень зазначеної теми, а також їх застосування у реальних практичних ситуаціях. Як відомо, норми інвестиційного права закріплені в законодавстві різної галузевої належності (конституційному, адміністративному, фінансовому, цивільному, кримінальному та ін.). Тобто можна зробити висновок щодо того, що інвестиційне право має комплексний, міжгалузевий характер. Предметом інвестиційного праває суспільні відносини, що виникають у процесі інвестиційної діяльності, відносини з приводу дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Метод інвестиційного права – це сукупність засобів впливу на суб’єктів інвестиційної діяльності (інвесторів та учасників інвестиційної діяльності), які характеризуються юридичними фактами, з якими пов’язуються виникнення інвестиційних правовідносин, правовим статусом їх суб’єктів та розподілом прав і обов’язків між ними, видами санкцій за порушення правових норм та порядком їх застосування. Зазначені юридичні ознаки властиві методам регулювання всіх галузей права. Виходячи з того, що предмет інвестиційного права має міжгалузевий характер і поєднує в собі як «горизонтальні» суспільні відносини, що регулюються диспозитивними методами, так і «вертикальні» суспільні відносини, що регулюються адміністративно-правовими методами, метод інвестиційного права має комплексний характер і поєднує в собі як елементи методу рівності сторін (диспозитивного методу), так і адміністративно-правових методів. Розкриваючи поняття, пов’язане з інвестиційними правовідносинами, потрібно особливу увагу приділити використовуваним термінам, предмету (що вкладати) і об’єкту (куди вкладати) вкладень (інвестиційній складовій), а також узагальнюючим ознакам, в якості яких найчастіше виступають мета інвестування, місце знаходження об’єкту вкладення (всередині або поза своїм бізнесом, в Україні або за кордоном, по різних галузях народного господарства) і терміни інвестування (до одного року – короткострокові вкладення; більше одного року – довгострокові вкладення). Правове регулювання інвестиційної діяльності можна визначити як правове забезпечення використання інвестицій різних форм і рівнів. Здійснення інвестиційної діяльності в господарському обороті будь-якого типу (корпоративного або договірного) припускає наявність ряду передумов, основними з яких є: достатній для інвестиційної сфери ресурсний потенціал; наявність економічних суб’єктів – організаційно-правових форм господарювання, здатних забезпечити інвестиційний процес у необхідних масштабах; правовий механізм трансформації інвестиційних ресурсів в об’єкти інвестиційної діяльності. Проаналізувавши сутність інвестицій можна дійти до визначення управління інвестиційною діяльністю. Сутність полягає в дослідженні інвестиційних відносин, регулюванні й керуванні змінами вихідного стану інвестиційного проекту як системи з урахуванням розроблених положень нормативно-правових актів у рамках бюджетних і тимчасових обмежень (правових режимів). На сучасному етапі економічного розвитку нашої держави зростає інтерес до управління інвестиційною діяльністю. Звідси наявність багаточисельних підходів до визначення поняття «правове регулювання інвестиційної діяльності». У процесі підготовки до контактного заняття студенти повинні провести старанний аналіз, систематизацію та узагальнення відповідного матеріалу, порівняти погляди різних авторів на обрану проблематику дослідження, висловити і обґрунтувати власну позицію щодо розглянутих питань. Студент повинен зосередити увагу передусім на об’єктивному висвітленні питань теми на підставі самостійної роботи з правовими актами. В контексті вказаного особливого значення набуває власний аналіз нормативно-правових та локальних актів, актів тлумачення та актів застосування норм права. Водночас слід досконало вивчити монографічні дослідження, наукові статті та підручники, переважно видані за останні роки. У разі, коли з досліджуваної теми відсутня єдина точка зору, студент повинен відмітити основні з них, висловити критичні зауваження щодо них та додаткові аргументи на користь тієї чи іншої позиції.
Ситуаційні питання дискусії з елементами аналізу: 1. Інвестиції згідно з Податковим кодексом України - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу; б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на: прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою; портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку; в) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій. Порівняйте з поняттями згідно з інвестиційним законодавством. Саме про яку ознаку інвестиційної діяльності (як сукупність інвестиційних операцій) зазначає положення ст. 14 Податкового кодексу, що наведена? 2. Дайте пояснення, чому Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" відноситься до спеціальних джерел інвестиційного права? 3. Дайте роз’яснення щодо: Як засвідчує системний аналіз положень міжнародних договорів про взаємний захист інвестицій, укладених Україною впродовж 1994-2001 років, вони не передбачають створення для іноземних інвесторів пільгового режиму інвестиційної діяльності (див. Закон України “Про режим іноземного інвестування»). Витяг з Закону - Розділ II Закону вміщує перелік державних гарантій захисту іноземних інвестицій, зокрема, у разі зміни законодавства, примусового вилучення іноземної інвестиції, припинення інвестиційної діяльності, а також щодо компенсування збитків іноземним інвесторам тощо. Разом з тим на відміну від попередніх законодавчих актів з питань іноземного інвестування Закон не передбачає пільг для іноземних інвесторів щодо оподаткування, крім підприємств, іноземні інвестиції до яких було внесено до набрання чинності цим Законом. Про що може свідчити зазначений факт? Охарактеризуйте місце міжнародних договорів в джерелах інвестиційного права?
Питання для обговорення: 1. Чому і коли в Україні виникла потреба формування інвестиційного права та як проходив цей процес? 2. За якими критеріями і на які види класифікують інвестиції? 3. Хто може брати участь в інвестуванні і які ролі при цьому виконують? 4. Охарактеризуйте права і обов’язки суб’єктів інвестиційних відносин, в першу чергу “інвестора”? 5. В які об’єкти можуть вкладатися інвестиції, а щодо яких існують заборони та обмеження? 6. За допомогою яких методів регулюються інвестиційні відносини? 7. Дайте визначення поняття “інвестиційне право”. У чому полягає зв’язок інвестиційного права з господарським та іншими галузями права? 8. Чим зумовлене державне регулювання інвестування та основні завдання щодо його здійснення? 9. Які категорії органів здійснюють державне регулювання інвестування? У чому полягають їх повноваження? 10. Які засоби застосовує держава для заохочення інвестицій та для створення “привабливого інвестиційного клімату” для інвесторів? 11. Назвіть основні гарантії реалізації та захисту прав і законних інтересів інвесторів? 12. З якою метою застосовуються позитивне і негативне стимулювання інвестиційної діяльності і в чому воно полягає?
Мета контактного заняття полягає у дослідженні: - правових джерел, норми яких обумовлюють поводження з інвестиціями як різноманітними видами майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності; - системи джерел інвестиційного права, цивільно-правових та господарсько-правових дефініцій інвестиційного права; - наукових концепцій господарського права про інститути інвестиційної (інноваційної) діяльності; - системи інвестиційного права як комплексної підгалузі господарського права.
Завдання контактного заняття:
1.1. Охарактеризуйте структуру джерел інвестиційного права. 1.2. Господарський кодекс України як джерело інвестиційного права. 1.3. Місце цивільного, податкового, спеціального законодавства України в системі джерел інвестиційного права.
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню контактного заняття: - самостійно формулювати та виділяти ознаки поняття, видів та форм інвестування (інвестиційної діяльності); - визначати предмет та ознаки інвестиційно-правових відносин, методів правового регулювання інвестиційних відносин; - обґрунтовувати та складати систему нормативно-правових актів як джерел інвестиційного права; - визначати та виділяти ознаки (особливості) інвестиційно-правових норм; - класифікувати та виділяти критерії поділу на види інвестування (інвестиційну діяльність); - виокремлювати правові режими та осмислювати економіко-правові форми здійснення інвестиційної діяльності.
Ключові слова контактного заняття: інвестиція, інвестиційна операція, інвестиційна діяльність, суб’єкти інвестиційної діяльності, інвестори, інвестиція, інвестиційна операція, інвестиційна діяльність, суб’єкти інвестиційної діяльності, інвестори, принципи державної регуляторної інвестиційної політики, гарантії прав інвестора.
Форми навчальної роботи: Установча міні-лекція (конспект). Дискусія з елементами аналізу. Теоретико-пракселогічна підготовка з визначених питань із тем визначених планом та бінарна дискусія основних понять, категорій, положень законодавства.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
Заняття 2. Міні-лекція. Дискусія з елементами аналізу (2 год.)
Тема 2. “Державне регулювання інвестування та правові гарантії захисту інвестицій”
План.
Питання для дискусії з елементами аналізу: 1. Чим зумовлено державне регулювання інвестування та в чому полягає комплексність завдання щодо його здійснення? 2. Які нормативно-правові акти містять положення про державне регулювання інвестування? Охарактеризуйте окремі із них. 3. Із застосуванням яких форм і засобів здійснюють державне регулювання інвестиційної діяльності? 4. Чим відрізняється зміст державного регулювання щодо державних та недержавних інвестицій? 5. Які категорії органів здійснюють державне регулювання інвестування? У чому полягають їх повноваження? Які засоби застосовує держава для заохочення інвестицій? 6. За допомогою яких критеріїв визначаються суб’єкти інвестування з метою надання їм фінансової підтримки та пільг? Які процедури застосовуються при визначенні таких осіб? 7. Назвіть основні гарантії реалізації та захисту прав та законних інтересів інвесторів? 8. Для чого застосовується негативне стимулювання інвестиційної діяльності і в чому воно полягає?
Мета контактного заняття полягає у дослідженні: - концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовах виконання Урядових програм та розвитку доктрини права України; - державних пріоритетів у інвестиційній діяльності; - господарсько-правових механізмів реалізації інвестиційної політики; - нормативно-правових актів, що забезпечують державне регулювання у сфері інвестування.
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню контактного заняття: - самостійно формулювати та виділяти ознаки, структуру та компетенцію органів державного регулювання інвестування (інвестиційної діяльності); - визначати предмет та ознаки інвестиційно-правових відносин між суб’єктом інвестиційної діяльності і органом державного регулювання у зазначеній сфері; - обґрунтовувати та складати систему компетенції з нормативно-правового регулювання, адміністративного управління, контролю (нагляду) за здійсненням інвестиційної діяльності; - визначати та виділяти ознаки засобів щодо стимулювання інвестування в Україні.
Ключові слова контактного заняття: принципи державної регуляторної політики, правовий режим, регуляторний орган держави, нормативне регулювання, гарантії прав інвестора.
Форми навчальної роботи: Дискусія з елементами аналізу. Теоретико-пракселогічна підготовка з визначених питань із тем визначених планом та бінарна дискусія основних понять, категорій, положень законодавства.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
Заняття 3. Міні лекція. Семінар-вирішення ситуаційних вправ (2 год.)
Тема 3. “Корпоративне інвестування” (2 год.)
План.
Питання для вирішення ситуаційних вправ: 1. У чому полягає корпоративне інвестування? 2. Які види організацій використовуються у процесі корпоративного інвестування? 3. Що повинен враховувати інвестор, обираючи корпоративну форму інвестування? 4. Розкрийте особливості використання окремих форм корпоративного інвестування: підприємства, господарського товариства, кооперативу. 5. Порівняйте інвестиційні можливості: а) повного товариства та командитного товариства; б) акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. 6. Порівняйте правове становище господарського об’єднання та промислово-фінансової групи з огляду на їх інвестиційні можливості.
Мета контактного заняття полягає у дослідженні: - теоретичних та практичних засад використання корпоративного інвестування; - особливостей використання окремих форм та способів корпоративного інвестування;
Завдання контактного заняття: За Законом України “Про інститути спільного інвестування” визначити правові та організаційні основи створення, діяльності та відповідальності суб’єктів спільного інвестування, особливості управління їх активами, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання активів, особливості розміщення та обігу цінних паперів інститутів спільного інвестування, порядок та обсяг розкриття інформації інститутами спільного інвестування з метою залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів (оформити конспект письмово в довільній формі).
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню контактного заняття: - визначати форму корпоративного або договірного інвестування та їх правові режими; - визначати предмет, зміст інвестиційного (господарського) договору; - виділяти функції корпоративного або договірного інвестування.
Ключові слова контактного заняття: корпоративне інвестування, корпоративне підприємство, підприємницькі товариства, залежне господарське товариство, споріднене підприємство, дочірнє підприємство, статут,
Форми навчальної роботи: Міні-лекція. Семінар-вирішення ситуаційних вправ. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (есе) згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
1. Ознайомтесь зі ст. 14.1.91, 14.1.49, 14.1.103 Податкового кодексу України, 167,168 Господарського кодексу України та сформулюйте розгорнуте поняття корпоративні права як об’єкт правового регулювання та інвестування. 2. Які організаційно-правові форми об’єднання підприємств (товариств) є незаконними в Україні? В який спосіб не можна здійснювати об’єднання капіталу за договором чи статутом у формі корпоративного інвестування?
Заняття 4. Міні-лекція. Семінар-вирішення ситуаційних вправ (2 год.)
Тема 4. “Інвестиційний договір” (2 год.)
План.
Питання для вирішення ситуаційних вправ: 1. Поняття та ознаки інвестиційного договору. 2. Види та функції інвестиційних договорів. 3. Форма та зміст інвестиційного договору. 4. Порядок укладення та забезпечення виконання інвестиційних договорів. 5. За допомогою яких засобів можна мінімізувати втрати від невиконання інвестиційного договору з причин, що залежать від його сторін (не залежать від його сторін).
Питання для поглибленого вивчення теми: 1. У якому розумінні використовується поняття “інвестиційний договір” та які характерні його ознаки? 2. Назвіть критерії класифікації інвестиційних договорів і – відповідно – види договорів згідно кожної класифікації. 3. У якій формі можуть укладатися інвестиційні договори та які вимоги ставляться до їх змісту? 4. У яких випадках і з якою метою застосовується реєстрація інвестиційних договорів? 5. Назвіть способи укладення інвестиційних договорів і визначте, за яких умов доцільно застосовувати певні способи? 6. Якими правовими засобами забезпечується належне виконання інвестиційних зобов’язань? 7. Яким чином можна мінімізувати втрати невиконання інвестиційного договору з причин, що не залежать від його сторін?
Мета контактного заняття полягає у дослідженні: - інвестиційних (господарських) договорів, механізмів регулювання та забезпечення виконання інвестиційних договорів; - нормативно-правових актів, що забезпечують порядок укладання, зміни та розірвання інвестиційних договорів, юридичну відповідальність у сфері договірної форми інвестування.
Завдання контактного заняття: 1. Інвестиційний проект, для реалізації якого може надаватися державна підтримка, повинен містити: резюме (мета проекту, напрями використання інвестицій, відповідність проекту стратегічним програмним документам держави, прогнозні обсяги виробництва продукції (товарів, послуг), потреба в інвестиціях, необхідність забезпечення земельною ділянкою або правами на неї (оренда, суперфіцій, емфітевзис) для реалізації проекту, основні показники ефективності проекту, у тому числі енергоефективності, висновки експертизи відповідно до законодавства); загальну характеристику стану та проблем, пов’язаних з розвитком об’єктів та суб’єктів інвестиційної діяльності (характеристика об’єктів та суб’єктів, продукції (товарів, послуг), результати аналізу ринків збуту продукції (товарів, послуг), аналізу конкурентного потенціалу суб'єкта, зокрема виявлення можливостей розвитку, загроз та проблем у діяльності); організаційний план, плани маркетингової та виробничої діяльності; план реалізації проекту (строк введення в дію основних фондів, кадрове забезпечення, організаційна структура та управління проектом, розвиток інфраструктури, заходи з охорони навколишнього природного середовища, джерела фінансування проекту і виплат за зобов’язаннями суб’єкта інвестиційної діяльності, гарантії та схема повернення інвестицій, якщо таке повернення передбачено проектом); фінансовий план (оцінку фінансової та економічної спроможності проекту); інформацію про ризики проекту, запобіжні заходи і страхування ризиків у випадках, передбачених законом; прогноз економічного та соціального ефекту від реалізації проекту; прогноз надходжень до бюджетів та державних цільових фондів; пакет документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище. Сформулюйте преамбулу та предмет в пунктах 1.1-1.N уявленого інвестиційного договору. Визначте які додатково укладаються угоди та наведіть їх назви. Організаційний план тощо викладається в положеннях якої частини договору (угоди)? 2. Дайте коментар до положення „Відбір проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, для розроблення або реалізації яких надається державна підтримка, здійснюється на конкурсній основі на підставі даних Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій, а також експертних висновків за результатами проведення експертної оцінки їх економічної ефективності”. 3. Наведіть перелік стадій, що здійснюються суб’єктом інвестиційної діяльності для державної реєстрації інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції. Саме що підлягає державній реєстрації? 4. Які строки застосовуються у сфері укладання інвестиційних договорів та відносно чого (виду яких дій) вони встановлюються? 5. Чи необхідно отримання ліцензій для участі у проведенні комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів? 6. Комплексна державна експертиза проводиться яким державним органом (установою) та в якому місці? 7. Чи може державна екологічна експертиза у разі негативного висновку впливати на реалізацію інвестиційних програм? Як вирішується така проблема? 8. Державна експертиза щодо пожежної безпеки здійснюється щодо...? 9. Строк проведення державної експертизи (комплексної або за напрямком - складової частини) залежить від часу та розрахункової вартості інвестиційного проекту. Наведіть приклади згідно із законодавством.
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню контактного заняття: - визначати і порівнювати форми корпоративного або договірного інвестування та їх правові режими; - визначати предмет, зміст інвестиційного (господарського) договору; - виділяти функції корпоративного або договірного інвестування; - класифікувати відносини із застосування форми корпоративного або договірного інвестування.
Ключові слова контактного заняття: конкурс, гарантія, інвестиційний проект, господарський (інвестиційний) договір.
Форми навчальної роботи: Міні-лекція. Семінар-вирішення ситуаційних вправ. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (есе) згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).
Типові завдання: розв’язання тестових завдань. 1. Ознайомтесь зі ст. 14.1.91, 14.1.49, 14.1.103 Податкового кодексу України, 167,168 Господарського кодексу України та сформулюйте розгорнуте поняття корпоративні права як об’єкт правового регулювання та інвестування. 2. Які організаційно-правові форми об’єднання підприємств (товариств) є незаконними в Україні? В який спосіб не можна здійснювати об’єднання капіталу за договором чи статутом у формі корпоративного інвестування?
Заняття 5. Міні-лекція. Семінар-розв’язання проблемних завдань із використанням міні-кейсів (2 год.)
Тема 5. “Інвестування у формі капітального будівництва”
План.
Питання для обговорення: 1. Поняття капітального будівництва, його види, способи та стадії. 2. Будівельне законодавство (земельний аналіз). 3. Правовідносини з капітального будівництва: суб’єкти правовідносин. 4. Організаційно-правові механізми фінансування капітального будівництва. 5. Особливості правового забезпечення іпотечного кредитування капітального будівництва. 6. Правові режими інвестиційних проектів будівництва. 7. Порядок реалізації інвестиційних проектів будівництва. 8. Відповідальність за порушення вимог будівельного законодавства. Мета контактного заняття полягає у дослідженні: - будівельного законодавства; - поняття капітального будівництва, його видів, способів та стадій; - господарських правовідносин з капітального будівництва; - правових режимів інвестиційних проектів на капітальне будівництво.
Завдання контактного заняття з розв’язання проблемних завдань із використанням міні-кейсів за темою “Елементи інвестиційного договору у формі капітального будівництва” Теза 1: Договірна ціна як умова підряду на капітальне будівництво (принципи її встановлення, методика, порядок визначення в договорі). Уніфікація порядку визначення ціни у міжнародних підрядах. Державні будівельні норми України “Правила визначення вартості будівництва”, затверджені наказом Держбуду 27.08.2000 року. Теза 2: Докажіть (зазначте одну або більше ознак), що будь-який договір підряду на капітальне будівництво є завжди інвестиційними (на підставі норм правових актів із посиланням до речення частини статті)?На підставі якої норми ГК України договір підряду на капітальне будівництво можна вважати інноваційним (знайдіть норму статті посилаючись до абзацу її частини)? До ознайомлення факт: Залежно від стадії реалізації інвестиційно-будівельного процесу розрізняють такі види вартості будівельної продукції: попередню, кошторисну, вартість підрядника (оферта), ринкову, облікову (балансову), утилізаційну. Питання: Договір підряду на капітальне будівництво, крім ознак двосторонності, консенсуальності й оплатності є плановим у разі, якщо об’єкт...? У якому випадку замість договору субпідряду укладається прямий договір підряду? Чому правила, що регулюють в цілому підрядні відносини (параграф 1 глави 61 ЦК України) не поширюються на капітальне будівництво? У чому полягає різниця у порядку визначення кошторису договору підряду від кошторису (інвестиційного) договору підряду на капітальне будівництво? Що означає авторський і технічний нагляд протягом виконання підряду на капітальне будівництво? Під час здійснення контрольних функцій чи здійснюється втручання в оперативно-господарську діяльність підрядника? Які Ви можете навести види експертизи, проведення яких обов'язкове у сфері інвестування? Порівняйте положення Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи 2002, 2007 і 2011 років.Визначте еволюцію механізму затвердження та проведення.Державна експертиза за договором підряду на капітальне будівництво згідно з інвестиційною програмою 2012 року у поточному році буде здійснюватися за порядком якого року?
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню контактного заняття: - складати договір на капітальне будівництво та визначати правовий режим інвестицій; - визначати предмет, зміст зазначеного інвестиційного (господарського) договору; - виділяти способи і методи ціноутворення та організації будівництва, управління майном.
Ключові слова контактного заняття: підряд на капітальне будівництво, види капітального будівництва, фінансово-кредитні механізми у сфері капітального будівництва, архітектурні та містобудівні конкурси, експертиза.
Форми навчальної роботи: Міні-лекція. Семінар-розв’язання проблемних завдань із використанням міні-кейсів. Відпрацювання виконання конкретних операцій згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
Заняття 6. Міні-лекція. Семінар-розв’язання проблемних завдань (2 год.)
Тема 6. “Інноваційне інвестування”
План.
Питання для обговорення: 1. Поняття інноваційного інвестування та особливості його правового регулювання. 2. Система державних гарантій щодо стимулювання, залучення інвестицій у інноваційну діяльність. 3. Міжнародно-правові акти в системі правового регулювання інноваційних відносин. 4. Об’єкти і суб’єкти інноваційної діяльності: загальний аналіз. 5. Правовий статус інноваційної структури корпоративного і договірного типу. 6.Порядок формування, експертизи, обговорення та затвердження пріоритетних інноваційних проектів. 7. Державні стимули у сфері інноваційного інвестування ( позитивні і негативні).
Мета контактного заняття полягає у дослідженні: - правового механізму інноваційного інвестування; - інноваційних правовідносин; - нормативно-правових актів, що забезпечують порядок укладання, зміни та розірвання договорів інноваційного характеру.
Завдання контактного заняття: Проаналізуйте та викладіть за напрямами передбачений Законом “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” правові механізми. В чому полягає різниця від механізму інвестиційної діяльності?
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню контактного заняття: - визначати форму інноваційного інвестування та його правовий режим; - визначати предмет, зміст господарського договору інноваційного характеру; - виділяти функції корпоративного або договірного інвестування; - класифікувати інноваційні правовідносини.
Ключові слова контактного заняття: інновація, інноваційне підприємство, інноваційна продукція, інноваційний проект, конкурсні засади, інноваційна інфраструктура.
Форми навчальної роботи: Міні-лекція. Семінар-розв’язання проблемних завдань. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (есе) згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інноваційну діяльність”, Закон України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” в редакції від 05.12.2012 року.
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
Заняття 7. Міні-лекція. Семінар-розв’язання проблемних завдань (2 год.)
Тема 7. “Іноземне інвестування” План.
Питання для обговорення:
Питання для поглибленого вивчення теми:
Мета контактного заняття полягає у дослідженні: - нормативно-правового забезпечення та захисту іноземного інвестування; - особливостей використання окремих форм та способів корпоративного іноземного інвестування; - механізмів регулювання та забезпечення виконання договорів у формі іноземного інвестування.
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню контактного заняття: - визначати форму корпоративного або договірного іноземного інвестування та їх правові режими; - виділяти функції корпоративного або договірного іноземного інвестування; - класифікувати правовідносини за участю іноземного інвестора.
Ключові слова контактного заняття: іноземне інвестування, об’єкти іноземної інвестиції, суб’єкт іноземного інвестування, правовий режим іноземного інвестування, корпоративне іноземне інвестування, господарський договір у формі іноземного інвестування.
Форми навчальної роботи: Семінар-розв’язання проблемних завдань. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (есе) згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань. Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року), Закон України “Про режим іноземного інвестування”.
Типові завдання: розв’язання тестових завдань. 1. У статутному фонді підприємства з іноземними інвестиціями, за його наявності, іноземна інвестиція повинна становити: а) 10 відсотків; б) 10 відсотків і більше; в) 9 відсотків і більше; г) менше 10 відсотків; д) більше 10 відсотків. 2. У статутному фонді іноземного підприємства, за його наявності, іноземна інвестиція повинна становити: а) менше 100 відсотків; б) 100 відсотків; в) не менше 100 відсотків; г) 99 відсотків і більше; д) 90 відсотків і більше. 3. Розмір плати, за державну реєстрацію іноземних інвестицій, становить: а) 100 гривень; б) 340 гривень; в) 300 гривень; г) 170 гривень; д) 510 гривень. 4. Розмір плати, за державну реєстрацію інвестиційного договору (контракту), за участю іноземного інвестора, становить: а) 34 гривні; б) 102 гривні; в) 85 гривень; г) 340 гривень; д) 17 гривень. 5. Строк державної реєстрації іноземної інвестиції становить: а) 6 робочих днів з моменту надходження документів; б) 3 робочих дні з моменту надходження документів; в) 3 робочих дні з моменту фактичного внесення іноземних інвестицій; г) 6 робочих днів з моменту фактичного внесення іноземних інвестицій; д) 5 робочих днів з моменту надходження документів. 4. Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шляхом: а) надсилання інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції в Мінфін; б) присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції реєстраційного номера; в) присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції порядкового номера; г) присвоєння звання іноземного інвестора; д) надсилання інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції в ДФС України. 5. Для державної реєстрації іноземної інвестиції подають наступні документи: а) документи, що свідчить внесення заявником плати за реєстрацію іноземної інвестиції; б) документи, що підтверджують строк здійснення іноземної інвестиції; в) інформаційне повідомлення у двох примірниках; г) інформаційне повідомлення у трьох примірниках; д) документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції; е) документи, що підтверджують вид здійснення іноземної інвестиції; є) документи, що підтверджують мету здійснення іноземної інвестиції. 6. В інформаційному повідомленні про внесення іноземної інвестиції зазначається: а) вид іноземної інвестиції; б) мотиви здійснення іноземної інвестиції; в) мета здійснення іноземної інвестиції; г) об’єкт здійснення іноземних інвестицій; д) форма здійснення іноземної інвестиції; е) номер векселя, виданого митному органу; є) підстави здійснення іноземної інвестиції. 7. Після державної реєстрації іноземної інвестиції примірники інформаційного повідомлення: а) надсилається в Мінфін України; б) надсилається до Фіскальної служби України; в) надсилається в Мінекономрозвитку і торгівлі України; г) повертається заявникові; д) залишається в органі, що здійснив реєстрацію; е) надсилається в Кабінет Міністрів України; є) передається державному реєстратору. 8. Форма здійснення іноземного інвестування є: а) договірною корпоративною; б) колективною; в) позадоговірною; г) договірною некорпоративною; д) договірною; е) договірною колективною; є) деліктною. 9. Для отримання дубліката інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції заявник подає до органу державної реєстрації: а) документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції у розмірі 136 гривень; б) свідоцтво про державну реєстрацію іноземної інвестиції; в) установчі документи; г) документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції; д) оголошення опубліковане в офіційній пресі про визнання недійсним втраченого інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції; е) документи, що підтверджують вид здійснення іноземної інвестиції; є) документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції у розмірі 170 гривень. 10. Спори, за участю іноземних інвесторів, розглядаються: а) в судах України, якщо спори стосуються питань державного регулювання іноземного інвестування; б) у третейських судах, якщо спори стосуються діяльності підприємств з іноземними інвестиціями; в) у судах за кордоном, якщо спори стосуються питань державного регулювання іноземного інвестування; г) у третейських судах, якщо спори стосуються питань державного регулювання іноземного інвестування; д) в судах України, якщо спори стосуються діяльності підприємств з іноземними інвестиціями; е) в судах за кордоном, якщо спори стосуються діяльності підприємств з іноземними інвестиціями; є) виключно в судах України. 11. Які державно-правові гарантії захисту іноземних інвестицій, передбачені Законом України «Про режим іноземного інвестування»: а) гарантія щодо примусових вилучень; б) гарантія в разі припинення інвестиційної діяльності; в) гарантія недоторканості іноземного інвестора; г) гарантія в разі зміни законодавства; д) гарантії Національного банку України; е) гарантія переказу прибутків; є) гарантія реєстрації іноземних інвестиції; ж) гарантія компенсації збитків; з) гарантія стабільності законодавства. 12. Вироблена продукція відповідно до угоди про розподіл продукції підлягає розподілу між сторонами угоди – державою та інвестором (інвесторами) – згідно з умовами угоди, які повинні передбачати умови і порядок: а) розподілу між державою та інвестором прибуткової продукції; б) визначення загального обсягу виробленої (видобутої) продукції та її вартості; в) визначення порядку відшкодування заподіяних збитків; г) визначення частини компенсаційної продукції з врахуванням вимог, передбачених законом; д) визначення плати за вироблену продукцію; е) передачі державі належної їй відповідно до умов угоди частини виробленої продукції або її грошового еквівалента; є) визначення підстав і порядку відповідальності сторін; ж) визначення строку угоди про розподіл продукції; з) визначення підстав відповідальності концесіонера.
Заняття 8. Міні-лекція. Семінар-розгорнута бесіда (2 год.)
Тема 8. “Концесійне інвестування” (1 год.)
План.
Питання для обговорення: 1. Поняття та нормативно-правове регулювання концесійного інвестування.
Тема 10. “Лізингова форма інвестування” (1 год.)
План.
Питання для обговорення: 1. Сутність та особливості правового регулювання лізингового інвестування.
Мета контактного заняття полягає у дослідженні: нормативно-правового забезпечення та використання концесійного і лізингового (фінансового) інвестування; особливостей використання окремих форм та способів корпоративного інвестування у концесію, лізинг; механізмів регулювання та забезпечення виконання концесійного договору і договору лізингу в формі інвестування.
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню контактного заняття: - визначати форму концесії, приватизації і лізингу у формі інвестиційного договору та їх правові режими; - виділяти функції корпоративного або договірного інвестування у концесію, лізинг; - класифікувати концесійні, лізингові правовідносини за участю інвестора.
Ключові слова контактного заняття: концесійне інвестування, об’єкти інвестиції у концесію, суб’єкт концесійного інвестування, суб’єкти інвестиційних відносин з лізингу, правові режими інвестування у концесію, лізинг, господарський (концесійний, з лізингу) договір у формі інвестування.
Форми навчальної роботи: Міні-лекція. Семінар-розгорнута бесіда. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у виглядітестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року), Закон України “Про концесії”, Закон України “Про фінансовий лізинг”.
Типові завдання: розв’язання тестових завдань.
Заняття 9. Міні-лекція. Практичне заняття із застосуванням творчого дослідницького проекту (2 год.)
Тема 11. “Спільне (інституційне) інвестування” (1 год.)
План.
Питання для обговорення:
Тема 12. “Спеціальні режими інвестування на певних територіях, щодо певних об’єктів, у надзвичайних умовах” (1 год.)
План.
Питання для обговорення: 1. Інвестування у спеціальних (вільних) економічних зонах: а) поняття та види СЕЗ; б) система нормативно-правових актів про СЕЗ; в) особливості правового регулювання інвестування та господарювання у СЕЗ, технологічних парках, територіях пріоритетного розвитку. 2. Інші види спеціальних режимів інвестування: а) у виключній (морській) економічній зоні; б) на прикордонній території (державному кордоні); в) в охоронних зонах; г) в окремих галузях народного господарства; д) в умовах надзвичайного стану; е) в умовах воєнного стану. Питання для поглибленого вивчення теми: 1.Що обумовлює необхідність встановлення спеціальних режимів інвестування? 2. У чому полягає особливість правового режиму СЕЗ? 3. Чи існують істотні відмінності між СЕЗ, територіями пріоритетного розвитку та технопарками? 4. За якими критеріями і на які види класифікують СЕЗ? 5. У якому порядку створюються СЕЗ? 6. У чому полягає специфіка управління СЕЗ? 7. За яких умов і в якому порядку набувається статус суб’єкта СЕЗ? 8. У чому проявляється особливість правового статусу суб’єкта СЕЗ? 9. Якими основними рисами характеризується інвестування в СЕЗ? 10. Назвіть особливості інвестування у виключній (морській) економічній зоні. 11. Чим відрізняється спеціальний режим інвестування в окремих галузях народного господарства від спеціальних режимів інвестування в умовах надзвичайного та воєнного стану? 12. Яка мета встановлення спеціального режиму інвестування в Чорнобильській зоні? Чим характеризується цей режим? 13. Які з передбачених Господарським кодексом України спеціальних правових режимів інвестування і господарювання є найсприятливішим для залучення інвестицій, а які – найменш сприятливими?
Мета контактного заняття полягає у дослідженні: - нормативно-правового забезпечення та захисту спільної інвестиційної діяльності та спеціальних режимів інвестування; - особливостей використання окремих форм та способів корпоративного іноземного інвестування; - механізмів регулювання та забезпечення виконання договорів у формі спільного інвестування; - теоретичних та практичних засад інвестування у спеціальних (вільних) економічних зонах; - особливостей управління спеціальними (вільними) економічними зонами; - спеціальних режимів інвестування в окремих галузях народного господарства, територіях та за певних умов господарювання.
Завдання контактного заняття:
Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню контактного заняття: - визначати вид спільного або спеціального правового режиму інвестування; - класифікувати правовідносини із застосування спільного або спеціального правового режиму інвестування.
Ключові слова контактного заняття: спільне інвестування, спеціальна (вільна) економічна зона, спеціальний режим виключної (морської) економічної зони, спеціальний режим інвестування на прикордонній території, правовий режим інвестування в охоронних зонах, спеціальний режим інвестування в умовах надзвичайного стану (надзвичайної екологічної) ситуації або воєнного стану. Форми навчальної роботи: Практичне заняття із застосуванням творчого дослідницького проекту. Підготовка, моделювання діяльності певної організації, підприємства в рамках ігрового етапу згідно з планом заняття.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).
Типові завдання: розв’язання тестових завдань. Задача 1 Дайте юридичний коментар положення та характеристику правового механізму (реалізації) ст. 6 “Умови провадження підприємницької діяльності у пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Харкова” Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова” від 11.05.2000 року (Відомості Верховної Ради України, 2000, № 32, ст. 259).
4.4. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період.
Студенти заочної форми навчання виконують план навчальної роботи студента з дисципліни “Інвестиційне право” в міжсесійний період шляхом: ‒ самостійного опрацювання інформаційних джерел (визначених для кожної теми окремо); ‒ підготовки виступів на контактних заняттях, планом яких передбачено обговорення наукових доповідей (презентацій) студентів; ‒ опрацювання питань, винесених для самостійного вивчення; ‒ обов’язкового написання реферативного огляду (есе) – стислий виклад зведеної характеристики основних аспектів змісту сукупності джерел із певної теми чи проблеми – за такими темами (в обсязі 12-15 тис. друкованих знаків письмово):
Зміст і перелік отриманої компетенції. Реферативний огляд має на меті орієнтацію споживачів інформації з інвестиційного права не в документальних, а інформаційних потоках, тобто в сукупності фактів і концепцій незалежно від того, з яких документів вони вилучені. Хоча, як правило, реферативні огляди супроводжуються списком літературних джерел, на підставі яких вони складаються, його можна в принципі виключити без шкоди вилучити для пізнавального значення реферативного огляду. У результаті фактографічного аналізу з документів, що оглядаються, відбираються лише ті факти і концепції (часто лише одна цифра), які можуть служити в якості “будівельного матеріалу» для розкриття теми огляду. Решта інформації, яка міститься в джерелах, можливо, сама по собі дуже цінна, але не має відношення до даної теми, ігнорується. У цьому полягає суттєва відмінність реферативного огляду від бібліографічного. Останній передбачає обов’язкове звертання споживачів до першоджерел, зазначених в огляді. У процесі створення реферативного огляду іноді смислове перероблення джерел, що оглядаються, досягає такого рівня (особливо це характерно для вступу і висновків), що не уявляється можливості послатися на конкретний документ, однак безумовною вимогою до реферативних оглядів є необхідна повнота і об’єктивність у викладенні фактів і концепцій, відображених в літературі. Укладач реферативного огляду, так як і укладач інформативного реферату окремого документа, не повинен давати критичну оцінку матеріалу, що оглядається, тобто привносити свої власні концепції. Матеріал має бути узагальнений таким чином, аби споживачі, на яких розраховано даний огляд, самі могли б зробити необхідні для своєї роботи висновки. Таким чином, реферативні огляди, так як і бібліографічні, не можуть бути віднесені до сфери концептографічного обслуговування і є формою фактографічного інформаційного обслуговування, тобто результатом інформативного згортання. Таким чином, реферативний огляд містить зведену характеристику питань, які розглядаються в первинних документах, але не передбачає їхньої критичної оцінки. Завдання реферативного огляду - адекватне відображення документів-першоджерел.
Вибір теми здійснюється студентом на вибір (зараховуються оригінальні авторські роботи). За бажанням та узгодженістю з викладачем студенти можуть отримати альтернативне завдання, яке мусить носити пошуковий, дослідницький, інноваційний характер, та відповідати тематиці, що визначена програмою дисципліни. Виконання та належне оформлення (відповідно до вимог) індивідуального завдання оцінюється в 10 балів. Захист індивідуального завдання відбувається прилюдно під час проведення «Дня заочника», є обов’язковим та оцінюється в 10 балів. Завдання на виконання індивідуальної роботи щорічно оновлюються і розміщуються на сайті ДВНЗ КНЕУ та доводяться до відома студентів при проведенні вступних лекцій. Крім того, студент на власний розсуд може обрати додатковий вид індивідуальної роботи, яка оцінюється у 5 балів, зокрема: 1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій з тем, передбачених для вивчення на контактних заняттях. 2. Аналітичний звіт про власні наукові дослідження з тем курсу. 3. Підготовка презентації за одною із тем курсу. 4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету). Якщо студент не обирає додатковий вид індивідуальної роботи, він може взяти участь в обговоренні в он-лайн режимі рефератів своїх колег; активна участь в обговоренні, висловлення власних аргументованих думок та оцінювання рефератів свої колег оцінюється у 5 балів. Мета самостійної роботи студентів заочної форми навчання полягає у поглибленні теоретичних і практичних знань, отриманих в процесі вивчення науки, самостійного опрацювання законодавчих і нормативних актів, навчальної, спеціальної літератури, узагальнення зібраної інформації та обґрунтування зроблених висновків, а також описання одержаних результатів
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА
5.1. Загальні засади Самостійна робота студента (СРС) — це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності. Організація самостійної роботи студентів і викладачів в ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» регулюється Положенням «Про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів», затвердженим наказом ректора № 1032 від 27.12.2012 року. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента з дисципліни «Інвестиційне право», визначається навчальним планом і становить для студентів очної форми навчання 101 год., для студентів заочної форми навчання – 117 год. Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми. Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; в) виконання змістових контрольних робіт або колоквіумів.
5.2. Види самостійної роботи студентів З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи: І — підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ — пошуково-аналітична робота; ІІІ — наукова робота; ІV — практичні тренінги, педагогічна практика, навчальна практика, виробнича практика, переддипломна практика (магістратура).
5.3. Форми самостійної роботи студентів Самостійна робота студентів може включати різні форми,які визначаються робочою навчальною програмою залежно від мети, завдань та змісту дисципліни, зокрема: 1- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; 2- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання; 3- виконання домашніх завдань; 4- підготовка до семінарських (практичних, лабораторних) занять; 5- підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю; 6- вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; 7- систематика вивченого матеріалу дисципліни перед розв’язанням питань поточних контрольних робіт; 8- відпрацювання завдань тренінгів з дисципліни; 9- аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study); 10- підготовка практикуму з дисципліни з використанням програмного забезпечення; 11- виконання індивідуальних завдань тощо. Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань належать: підготовка рефератів, есе, виконання розрахункових, графічних робіт, оформлення звітів, аналіз практичних ситуацій, підготовка реферативних матеріалів з фахових публікацій, власні дослідження до конференцій, участь в олімпіадах тощо.
Можливі види самостійної роботи студентів та форми контролю з дисципліни «Інвестиційне право»
5.4. Організація самостійної роботи студентів Перелік завдань для СРС, форми її організації, терміни виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання завдань з СРС, визначаються кафедрою під час розробки робочої навчальної програми дисципліни (розділ «Самостійна робота студентів») і включаються до Карти самостійної роботи студентів. Карта самостійної роботи студентів (Карта СРС) є основою організації СРС з навчальної дисципліни. Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних, лабораторних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Студенти, що приступають до вивчення дисципліни, на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з дисципліни «Інвестиційне право», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента. До відома студентів має бути доведений такий порядок планування та організації самостійної роботи: Після одержання інформації про всі форми організації самостійної роботи з дисципліни та максимальну кількість балів, які можна набрати за їх виконання, кожен студент роздруковує для себе Карту самостійної роботи студента із «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з дисципліни «Інвестиційне право», що розміщені на сайті університету, обирає індивідуальні завдання. Бали, одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів. Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС, а також підведення підсумків з деяких видів виконаних робіт здійснюються під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи.
Теми та питання з курсу «Інвестиційне право», які повністю виносяться на самостійне опрацювання
Тема 1. Інвестиційне право в системі права України.
Тема 2. Державне регулювання інвестування та правові гарантії захисту інвестицій.
Тема 4. Інвестиційний договір.
Тема 6. Інноваційне інвестування.
Тема 7. Іноземне інвестування.
Тема 12. Спеціальні режими інвестування на певних територіях, щодо певних об’єктів, у надзвичайних умовах.
Орієнтовний перелік тем для рефератів (есе) У формі есе підготувати розгорнуту письмову відповідь та здати на перевірку завдань самостійного опрацювання студентом з інвестиційного права (до 5 сторінок). 1. Здійснити аналіз ступеня (рівня) правового забезпечення реалізаціїПрограми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. №389. 2. Дайте юридичний коментар положення та характеристику правового механізму (реалізації) ст. 6 «Умови провадження підприємницької діяльності у пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Харкова» Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова» від 11.05.2000 року (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 32, ст.259).
Приклади практичних завдань
1. Крім універсальних принципів при формуванні вартості будь-якого виду продукції, у т. ч. будівельної, необхідно враховувати принципи, встановлені національними законодавствами про ціноутворення: - поєднання вільних і регульованих цін (тарифів); - розмежування повноважень суб'єктів ціноутворення з встановлення та регулювання цін (тарифів); - установлення регульованих цін (тарифів) на товари (роботи, послуги) на рівні, що забезпечує суб'єктам господарювання покриття економічно обґрунтованих витрат і одержання достатньої для розширеного відтворення прибутку з урахуванням державних дотацій та інших заходів державної підтримки; - державний контроль за дотриманням чинного порядку ціноутворення, установлених нормативів і регульованих цін (тарифів). Дайте коментар застосування зазначених принципів та встановлення договірної ціни у договорі підряду на капітальне будівництво. Як зазначені принципи співвідносяться із принципами здійснення інвестиційної діяльності?
2. Використання при зведенні кожного об'єкта широкої номенклатури матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування, машин і механізмів, трудових ресурсів. За масштабом охоплення та номенклатурою використовуваних ресурсів і професій виконавців (понад 1500 ресурсів, порядку 30 професій) будівництво є унікальною сферою людської діяльності, зумовлюючи складність управління будівництвом, а значить і складність формування ціни на будівельну продукцію. У широкому сенсі термін "будівельна продукція" означає закінчені будівництвом (прийняті в експлуатацію) будівлі та споруди (їх комплекси). Крім готових будівель та споруд як будівельна продукція можуть розглядатися будівельні, монтажні та інші спеціальні роботи і послуги в будівництві. Що є предметом договору підряду на капітальне будівництво? Чи є будівельні норми складовою предмета договору, чи яку вони умову договору обумовлюють? Докажіть (зазначте одну або більше ознак) що будь який договір підряду на капітальне будівництво (види згідно з ч. 2 ст. 317 ГК України) є завжди інвестиційними?На підставі якої норми ГК України договір підряду на капітальне будівництво можна вважати інноваційним (вкажіть норму статті посилаючись до абзацу її частини)? 3. Залежно від стадії реалізації інвестиційно-будівельного процесу розрізняють такі види вартості будівельної продукції: попередню, кошторисну, вартість підрядника (оферта), ринкову, облікову (балансову), утилізаційну. Попередня вартість будівельної продукції являє собою вартість капітальних вкладень для конкретного інвестора, що ґрунтується на його інвестиційних вимогах. Кошторисна вартість - це сума всіх суспільно-необхідних (усереднених) витрат, пов'язаних зі зведенням об'єкта будівництва, визначених у кошторисній документації. Дана вартість є підставою для визначення розміру інвестицій, формування договірних цін на будівельну продукцію, розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи, відшкодування інших витрат за рахунок коштів, передбачених зведеним кошторисним розрахунком. У чому полягає різниця у порядку визначення кошторису договору підряду від кошторису договору (інвестиційного) підряду на капітальне будівництво?
4. З метою контролю за відповідністю будівельно-монтажних робіт проектній документації здійснюється авторський і технічний нагляду протягом усього періоду будівництва шляхом укладення договору з відповідальним розробником проектної документації (генеральним проектувальником). Що означає авторський і технічний нагляд? Кому належить право здійснювати авторський і технічний нагляд під час будівництва об'єктів та в якому порядку він здійснюється?
5. Раніше умови Закону України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" поширювались на інвестиційні договори. У даний час нормами якого акта регулюється дане питання про майнову відповідальність?
6. Визначте місце та роль (характеристику) положень Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи (поточного) року (застосування цього акта в якості одного із видів можливих джерел з інвестиційного права). Із чим пов'язано прийняття КМ України у 2002, 2007 і 2011 роках нових положень про зазначений порядок? Як вирішується питання державної експертизи в теперішній час?
7. Докажіть або спростуйте, що державна експертиза з енергозбереження є обов'язкова у сфері капітального будівництва. На підставі яких актів вона здійснюється (норма якого Закону встановлює її обов'язковість, вкажіть її)? Які Ви можете навести види експертизи, проведення яких обов'язкове у сфері інвестування?
8. Ще у січні 1863 і у лютому 1865 років були прийняті перші закони, що передбачали принцип рівності вітчизняних і іноземних інвесторів. Дайте сучасну характеристику (зміст, підстави) принципу рівності інвесторів незалежно від походження (громадянства) в Україні.
9. Протягом шести місяців з дня державної реєстрації корпоративного інвестиційного фонду як юридичної особи корпоративний інвестиційний фонд зобов'язаний зареєструвати регламент. Корпоративний інвестиційний фонд з метою реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій з метою формування початкового статутного капіталу корпоративного інвестиційного фонду, регламенту корпоративного інвестиційного фонду та внесення корпоративного інвестиційного фонду до ЄДРІСІ подає до НКЦПФР відповідні документи. Регламент корпоративного інвестиційного фонду повинен містити: а) повне та скорочене (у разі наявності) найменування корпоративного інвестиційного фонду; б) ідентифікаційний код за ЄДРПОУ корпоративного інвестиційного фонду; в) місцезнаходження корпоративного інвестиційного фонду; г) дату видачі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо реєстрації корпоративного інвестиційного фонду, а також найменування органу, що здійснив таку реєстрацію; ґ) строк діяльності корпоративного інвестиційного фонду (для строкового ІСІ); д) умови, за яких може бути проведена заміна компанії з управління активами або зберігача, та порядок такої заміни із зазначенням дій, спрямованих на захист прав акціонерів; е) порядок визначення вартості чистих активів та ціни розміщення (викупу) акцій; є) порядок визначення розміру винагороди компанії з управління активами та покриття витрат, пов'язаних з діяльністю корпоративного інвестиційного фонду, що відшкодовуються за рахунок активів такого фонду; ж) порядок розподілу прибутку корпоративного інвестиційного фонду (для закритого корпоративного інвестиційного фонду); з) порядок та строки викупу корпоративним інвестиційним фондом своїх акцій на вимогу інвесторів, у тому числі порядок подання заявок на викуп акцій та підстави відповідно до законодавства України, за яких може бути відмовлено у прийомі таких заявок; и) напрями інвестицій (інвестиційну декларацію); і) мінімальну вартість договорів (угод) щодо активів корпоративного інвестиційного фонду, укладених компанією з управління активами, які підлягають затвердженню наглядовою радою фонду. Ознайомтесь із змістом Регламенту та дайте характеристику (аналіз) про місце, призначення, роль, функції як акта Корпоративного інвестиційного фонду.
10. У назві корпоративного інвестиційного фонду обов'язково зазначаються слова "корпоративний інвестиційний фонд" та тип і вид фонду. Якщо фонд є венчурним, це відображається у його назві. Словосполучення "корпоративний інвестиційний фонд", "пайовий інвестиційний фонд" та похідні від них можуть використовуватись лише у назвах відповідних інститутів спільного інвестування, що створені згідно із Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)". Якими ознаками потрібно керуватися щоб визначити суб'єкта інвестиційної діяльності? Наведіть додаткові приклади (методику) його визначення.
11. Керуючись положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1217 дайте правову характеристику (статусу) Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при центральному, місцевому органі виконавчої влади.
12. Крім універсальних принципів при формуванні вартості будь-якого виду продукції, у т. ч. будівельної, необхідно враховувати принципи, встановлені національними законодавствами про ціноутворення: - поєднання вільних і регульованих цін (тарифів); - розмежування повноважень суб'єктів ціноутворення з встановлення та регулювання цін (тарифів); - установлення регульованих цін (тарифів) на товари (роботи, послуги) на рівні, що забезпечує суб'єктам господарювання покриття економічно обґрунтованих витрат і одержання достатньої для розширеного відтворення прибутку з урахуванням державних дотацій та інших заходів державної підтримки; - державний контроль за дотриманням чинного порядку ціноутворення, установлених нормативів і регульованих цін (тарифів). Дайте коментар застосування зазначених принципів та встановлення договірної ціни у договорі підряду на капітальне будівництво. Як зазначені принципи співвідносяться із принципами здійснення інвестиційної діяльності?
13. Використання при зведенні кожного об'єкта широкої номенклатури матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування, машин і механізмів, трудових ресурсів. За масштабом охоплення та номенклатурою використовуваних ресурсів і професій виконавців (понад 1500 ресурсів, порядку 30 професій) будівництво є унікальною сферою людської діяльності, зумовлюючи складність управління будівництвом, а значить і складність формування ціни на будівельну продукцію. У широкому сенсі термін "будівельна продукція" означає закінчені будівництвом (прийняті в експлуатацію) будівлі та споруди (їх комплекси). Крім готових будівель та споруд як будівельна продукція можуть розглядатися будівельні, монтажні та інші спеціальні роботи і послуги в будівництві. Що є предметом договору підряду на капітальне будівництво? Чи є будівельні норми складовою предмета договору, чи яку вони умову договору обумовлюють? Докажіть (зазначте одну або більше ознак) що будь який договір підряду на капітальне будівництво (види згідно з ч. 2 ст. 317 ГК України) є завжди інвестиційними? На підставі якої норми ГК України договір підряду на капітальне будівництво можна вважати інноваційним (вкажіть норму статті посилаючись до абзацу її частини)? 14. Залежно від стадії реалізації інвестиційно-будівельного процесу розрізняють такі види вартості будівельної продукції: попередню, кошторисну, вартість підрядника (оферта), ринкову, облікову (балансову), утилізаційну. Попередня вартість будівельної продукції являє собою вартість капітальних вкладень для конкретного інвестора, що ґрунтується на його інвестиційних вимогах. Кошторисна вартість - це сума всіх суспільно-необхідних (усереднених) витрат, пов'язаних зі зведенням об'єкта будівництва, визначених у кошторисній документації. Дана вартість є підставою для визначення розміру інвестицій, формування договірних цін на будівельну продукцію, розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи, відшкодування інших витрат за рахунок коштів, передбачених зведеним кошторисним розрахунком. У чому полягає різниця у порядку визначення кошторису договору підряду від кошторису договору (інвестиційного) підряду на капітальне будівництво?
15. З метою контролю за відповідністю будівельно-монтажних робіт проектній документації здійснюється авторський і технічний нагляду протягом усього періоду будівництва шляхом укладення договору з відповідальним розробником проектної документації (генеральним проектувальником). Що означає авторський і технічний нагляд? Кому належить право здійснювати авторський і технічний нагляд під час будівництва об'єктів та в якому порядку він здійснюється?
16. Раніше умови Закону України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" поширювались на інвестиційні договори. У даний час нормами якого акта регулюється дане питання про майнову відповідальність?
17. Визначте місце та роль (характеристику) положень Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи (поточного) року (застосування цього акта в якості одного із видів можливих джерел з інвестиційного права). Із чим пов'язано прийняття КМ України у 2002, 2007 і 2011 роках нових положень про зазначений порядок? Як вирішується питання державної експертизи в теперішній час?
18. Докажіть або спростуйте, що державна експертиза з енергозбереження є обов'язкова у сфері капітального будівництва. На підставі яких актів вона здійснюється (норма якого Закону встановлює її обов'язковість, вкажіть її)? Які Ви можете навести види експертизи, проведення яких обов'язкове у сфері інвестування?
19. Інвестиційний проект, для реалізації якого може надаватися державна підтримка, повинен містити: резюме (мета проекту, напрями використання інвестицій, відповідність проекту стратегічним програмним документам держави, прогнозні обсяги виробництва продукції (товарів, послуг), потреба в інвестиціях, необхідність забезпечення земельною ділянкою або правами на неї (оренда, суперфіцій, емфітевзис) для реалізації проекту, основні показники ефективності проекту, у тому числі енергоефективності, висновки експертизи відповідно до законодавства); загальну характеристику стану та проблем, пов'язаних з розвитком об'єктів та суб'єктів інвестиційної діяльності (характеристика об'єктів та суб'єктів, продукції (товарів, послуг), результати аналізу ринків збуту продукції (товарів, послуг), аналізу конкурентного потенціалу суб'єкта, зокрема виявлення можливостей розвитку, загроз та проблем у діяльності); організаційний план, плани маркетингової та виробничої діяльності; план реалізації проекту (строк введення в дію основних фондів, кадрове забезпечення, організаційна структура та управління проектом, розвиток інфраструктури, заходи з охорони навколишнього природного середовища, джерела фінансування проекту і виплат за зобов'язаннями суб'єкта інвестиційної діяльності, гарантії та схема повернення інвестицій, якщо таке повернення передбачено проектом); фінансовий план (оцінка фінансової та економічної спроможності проекту); інформацію про ризики проекту, запобіжні заходи і страхування ризиків у випадках, передбачених законом; прогноз економічного та соціального ефекту від реалізації проекту; прогноз надходжень до бюджетів та державних цільових фондів; пакет документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище. Сформулюйте преамбулу та предмет в пунктах 1.1-1.N уявленого інвестиційного договору. Визначте які додатково укладаються угоди та наведіть їх назви. Організаційний план тощо викладається в положеннях якої частини договору (угоди)?
20. Дайте коментар до положення "Відбір проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, для розроблення або реалізації яких надається державна підтримка, здійснюється на конкурсній основі на підставі даних Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій, а також експертних висновків за результатами проведення експертної оцінки їх економічної ефективності". Наведіть перелік стадій, що здійснюються суб'єктом інвестиційної діяльності для державної реєстрації інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції. Саме що підлягає державній реєстрації? Які строки застосовуються у сфері укладання інвестиційних договорів та відносно чого (виду яких дій) вони встановлюються?
21. Дайте визначення та виділіть ознаки: інвестиційний податковий кредит, гарантії від зміни законодавства, гарантії від примусових вилучень, гарантія права інвестора вільного вибору об'єктів інвестування, гарантії відшкодування збитків інвесторам, гарантії у разі припинення інвестування, гарантії судового захисту прав та законних інтересів інвесторів? 22. Дайте роз’яснення щодо: Як засвідчує системний аналіз положень міжнародних договорів про взаємний захист інвестицій, укладених Україною впродовж 1994-2001 років, вони не передбачають створення для іноземних інвесторів пільгового режиму інвестиційної діяльності (див. Закон України "Про режим іноземного інвестування"). Витяг із Закону - Розділ II Закону вміщує перелік державних гарантій захисту іноземних інвестицій, зокрема, у разі зміни законодавства, примусового вилучення іноземної інвестиції, припинення інвестиційної діяльності, а також щодо компенсування збитків іноземним інвесторам тощо. Разом з тим на відміну від попередніх законодавчих актів з питань іноземного інвестування Закон не передбачає пільг для іноземних інвесторів щодо оподаткування, крім підприємств, іноземні інвестиції до яких було внесено до набрання чинності цим Законом. Про що може свідчити зазначений факт? Охарактеризуйте місце міжнародних договорів в джерелах інвестиційного права?
23. Інвестори як суб’єкти корпоративного управління.
24. Згідно з Порядком формування інвестиційних програм газопостачальних, газорозподільних, газотранспортних та газозберігаючих підприємств (Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 28.11.2011 року № 2255) дайте характеристику елементів та особливостей інвестиційного договору в зазначеній сфері господарювання (в довільній розгорнутій формі) або побудуйте алгоритм будь-якого інвестиційного договору з даного предмету.
ПРИКЛАДИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ (для всіх форм навчання) Анотація питань з семінару-розв’язання проблемних завдань по Інвестиційному праву Теза: Договірна ціна як умова підряду на капітальне будівництво (принципи її встановлення, методика, порядок визначення в договорі). Уніфікація порядку визначення ціни у міжнародних підрядах. Державні будівельні норми України “Правила визначення вартості будівництва”, затверджені наказом Держбуду 27.08.2000 року. Теза: Докажіть (зазначте одну або більше ознак) що будь який договір підряду на капітальне будівництво є завжди інвестиційними (на підставі норм правових актів із посиланням до речення частини статті)? На підставі якої норми ГК України договір підряду на капітальне будівництво можна вважати інноваційним (знайдіть норму статті посилаючись до абзацу її частини)? До ознайомлення факт: Залежно від стадії реалізації інвестиційно-будівельного процесу розрізняють такі види вартості будівельної продукції: попередню, кошторисну, вартість підрядника (оферта), ринкову, облікову (балансову), утилізаційну. Питання: Договір підряду на капітальне будівництво, крім ознак двосторонності, консенсуальності й оплатності є плановим у разі, якщо об'єкт... ? У якому випадку замість договору субпідряду укладається прямий договір підряду? Чому правила, що регулюють в цілому підрядні відносини (параграф 1 глави 61 ЦК України) не поширюються на капітальне будівництво? У чому полягає різниця у порядку визначення кошторису договору підряду від кошторису (інвестиційного) договору підряду на капітальне будівництво? Що означає авторський і технічний нагляд протягом виконання підряду на капітальне будівництво?Під час здійснення контрольних функцій чи здійснюється втручання в оперативно-господарську діяльність підрядника? Які Ви можете навести види експертизи, проведення яких обов'язкове у сфері інвестування?
Завдання: Порівняйте положення Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи 2002 р., 2007 р., 2011 р. та інших років. Визначте еволюцію механізму затвердження та проведення.Державна експертиза за договором підряду на капітальне будівництво згідно з інвестиційною програмою 2015 року в поточному році буде здійснюватися за порядком якого року?
Задача 1 Інвестиційний проект, для реалізації якого може надаватися державна підтримка, повинен містити: резюме (мета проекту, напрями використання інвестицій, відповідність проекту стратегічним програмним документам держави, прогнозні обсяги виробництва продукції (товарів, послуг), потреба в інвестиціях, необхідність забезпечення земельною ділянкою або правами на неї (оренда, суперфіцій, емфітевзис) для реалізації проекту, основні показники ефективності проекту, у тому числі енергоефективності, висновки експертизи відповідно до законодавства); загальну характеристику стану та проблем, пов’язаних з розвитком об’єктів та суб’єктів інвестиційної діяльності (характеристика об’єктів та суб’єктів, продукції (товарів, послуг), результати аналізу ринків збуту продукції (товарів, послуг), аналізу конкурентного потенціалу суб’єкта, зокрема виявлення можливостей розвитку, загроз та проблем у діяльності); організаційний план, плани маркетингової та виробничої діяльності; план реалізації проекту (строк введення в дію основних фондів, кадрове забезпечення, організаційна структура та управління проектом, розвиток інфраструктури, заходи з охорони навколишнього природного середовища, джерела фінансування проекту і виплат за зобов’язаннями суб’єкта інвестиційної діяльності, гарантії та схема повернення інвестицій, якщо таке повернення передбачено проектом); фінансовий план (оцінка фінансової та економічної спроможності проекту); інформацію про ризики проекту, запобіжні заходи і страхування ризиків у випадках, передбачених законом; прогноз економічного та соціального ефекту від реалізації проекту; прогноз надходжень до бюджетів та державних цільових фондів; пакет документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище. Сформулюйте преамбулу та предмет в пунктах 1.1-1.N уявленого інвестиційного договору. Визначте які додатково укладаються угоди та наведіть їх назви. Організаційний план тощо викладається в положеннях якої частини договору (угоди)?
Задача 2 Дайте коментар до положення «Відбір проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, для розроблення або реалізації яких надається державна підтримка, здійснюється на конкурсній основі на підставі даних Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій, а також експертних висновків за результатами проведення експертної оцінки їх економічної ефективності».
Задача 3 Докажіть (зазначте одну або більше ознак), що будь який договір підряду на капітальне будівництво є завжди інвестиційними (на підставі норм правових актів із посиланням до речення частини статті)? На підставі якої норми Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво можна вважати інноваційним (знайдіть норму статті посилаючись до абзацу її частини)? Задача 4 До ознайомлення юридичний факт: Залежно від стадії реалізації інвестиційно-будівельного процесу розрізняють такі види вартості будівельної продукції: попередню, кошторисну, вартість підрядника (оферта), ринкову, облікову (балансову), утилізаційну. Договір підряду на капітальне будівництво, крім ознак двосторонності, консенсуальності та оплатності є плановим у разі, якщо об’єкт…? У якому випадку замість договору субпідряду укладається прямий договір підряду? Чому правила, що регулюють в цілому підрядні відносини (параграф 1 глави 61 Цивільного кодексу України) не поширюються на капітальне будівництво? В чому полягає різниця у порядку визначення кошторису договору підряду від кошторису (інвестиційного) договору підряду на капітальне будівництво? Що означає авторський і технічний нагляд протягом виконання підряду на капітальне будівництво? Під час здійснення контрольних функцій чи здійснюється втручання в оперативно-господарську діяльність підрядника? Які Ви можете навести види експертизи, проведення яких обов’язкове у сфері інвестування?
6. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ
6.1. Очна форма навчання:
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни «Інвестиційне право» для студентів освітнього ступеня «Бакалавр» галузі знань «Право» спеціальності «Правознавство» спеціалізації «Господарсько-правової»
* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальною програмою науки (дисципліни). ** Кількість контрольних робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х контрольних робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни «Інвестиційне право»
Оцінювання знань студентів з вибіркових дисциплін здійснюється, як правило, у формі заліку на основі результатів поточного контролю. Об'єктами поточного оцінювання знань студентів як правило є: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної роботи; в) розв’язання питань (завдань) контрольних робіт. Поточне оцінювання здійснюється у формі підсумовування позитивних оцінок, отриманих студентом за виконання контрольних робіт, за роботу на семінарських та практичних заняттях, підготовку рефератів та інших завдань, передбачених робочою програмою дисципліни. Під час контролю виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах; активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю, участь у тренінгах, ділових іграх та інші форми роботи, розроблені кафедрою. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; виконання розрахунків; підготовка рефератів, есе; конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо. Під час виконання контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв'язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо. У відповідності до Порядку оцінювання знань студентів, затв. Ухвалою Вченої ради університету від 28.05.2009 р., зі змінами кількість змістових (тематичних) блоків з навчальної дисципліни не може перевищувати два блоки в семестр. Робоча програма дисципліни «Інвестиційне право» передбачає проведення двох контрольних робіт для студентів очної форми навчання. Відповідно до робочої навчальної програми загальна кількість балів за поточну успішність наступним чином: ДЛЯ ВИБІРКОВИХ ДИСЦИПЛІН (поточна успішність — 100 балів): а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях — не менше 60 балів; б) виконання завдань для самостійної роботи — не більше 20 балів; в) розв’язання питань (завдань) контрольних робіт — не більше 20 балів.
ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ за результатами вивчення дисципліни
Для очної форми навчання
ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) = результати поточної роботи 1. ( 1.1 + 1.2 + 1.3 ) (не менше 60 балів).
Умовою одержання позитивної оцінки є набрання не менше 60 балів за результатами розв’язання питань (виконання завдань) плану практичних (семінарських) занять і контрольних робіт. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 100 балів для вибіркових дисциплін. Знання програмного матеріалу вибіркових дисциплін, також оцінюються максимально в 100 балів. На останньому семінарському (практичному, лабораторному) занятті сумарна оцінка в балах за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість обліку поточної та підсумкової успішності.
ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА В СЕМЕСТРІ
Для очної форми навчання: Об’єкти контролю: 1) систематичність та активність роботи на семінарських заняттях – до 60 балів: Максимальна кількість балів, яку студент може набрати на одному семінарському (практичному) занятті, визначається виходячи з максимальної кількості балів за роботу під час семінарських (практичних) занять з дисципліни за семестр, визначених в Порядку оцінювання знань студентів", ухваленого Вченою радою університету від 28.05.2009 р., зі змінами (для вибіркових дисциплін - 60 балів), а також реальної кількості занять, відведених згідно з навчальними планами на даний вид робіт (за виключенням занять для проведення контрольних робіт). Максимальна кількість балів, яку може набрати студент на одному занятті з дисципліни «Інвестиційне право», є різною, що обумовлюється ступенем складності відповідного навчального матеріалу і складає 6 або 8 балів для денної форми навчання. На семінарському (практичному) занятті може використовується один вид роботи зі студентами, наприклад, усне опитування за темою заняття з елементами дискусії (для денної форми навчання) або два різні види роботи зі студентами, наприклад, експрес-опитування в усній чи письмовій формі та усне обговорення питань за темою заняття з елементами дискусії (для денної форми навчання), кожен з яких оцінюється максимально у 3 або 4 бали залежно від максимальної кількості балів за семінарське заняття.
Визначений в розрізі дисципліни критеріальний апарат (кількість балів або «ціна» заняття чи «ціна» одного виду роботи) диференціюється залежно від якості, повноти, самостійності виконання студентами конкретних завдань таким чином:
Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському (практичному) занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні роботи та виконання завдань для самостійної роботи.
1) виконання завдань для самостійної роботи – до 20 балів: - опрацювання питань, що виносяться на самостійне вивчення; - виконання навчальних домашніх завдань; - виконання індивідуального завдання теоретичного характеру (підготовка конспектів за темами визначеними викладачем, доповідь на конференції, реферат тощо); - виконання індивідуального завдання практичного характеру (підготовка юридичних документів, розробка та вирішення кейсів тощо);
2) розв’язання питань (виконання завдань) контрольних робіт – до 20 балів (2 контрольні роботи по 10 балів). Кожна контрольна робота оцінюється в межах 10 балів і складається із 2 питань по 5 балів або з 1 завдання на 10 балів. За результатами виконання зазначених завдань студент набирає відповідну кількість балів. За умови набрання не менше 60 балів студент одержує позитивну оцінку.
Порядок і критерії оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю
Для студентів денної форми навчання: У рамках даної дисципліни передбачено проведення двох контрольних робіт, що включають одне або два контрольні питання (завдання). Кожне завдання може включати одне/два програмні питання, або одне/два практичне завдання, або блок тестів (не більше 20). Кожне контрольне питання (завдання) оцінюється в 5 (10), 4 (8), 3 (6) або 0 балів відповідно до наведених нижче критеріїв.
Пропущені без поважної причини семінарські (практичні) заняття не відпрацьовуються. Втім, якщо семінарське заняття пропущено студентом з поважної причини, що підтверджує відповідний документ, з дозволу декана (заст. декана) йому надається можливість відпрацювати дане заняття, а також розв’язати питання або виконати завдання контрольної роботи, якщо вказаний вид робіт проводився на цьому занятті.
Студент, який не набрав 60 балів у процесі поточної роботи в семестрі, одержує незадовільну оцінку і має заборгованість по даній дисципліні.
Результати роботи в семестрі оцінюються за 100 бальною системою з подальшим переведенням у 4-бальну та систему ECTS за наступною шкалою:
МАТЕРІАЛИ ДО ПОТОЧНОГО (ЗМІСТОВОГО) КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
БЛОК (змістових знань) 1 ТЕМИ 1-5 Тема 1. Вступ до вивчення курсу. Інвестиційне право в системі права України. Тема 2. Державне регулювання інвестування та правові гарантії захисту інвестицій. Тема 3. Правові форми інвестування. Корпоративне інвестування. Тема 4. Інвестиційний договір. Тема 5. Економіко-правові форми інвестування. Інвестування у сфері капітального будівництва.
Контроль знань здійснюється у формі усних відповідей або самостійних письмових робіт за рішенням викладача, який проводить контроль знань.
БЛОК (змістових знань) 2 ТЕМИ 6-12 Тема 6. Інноваційне інвестування. Тема 7. Іноземне інвестування. Тема 8. Концесійне інвестування. Тема 9. Приватизаційне інвестування. Тема 10. Лізингова форма інвестування. Тема 11. Спільне інвестування. Тема 12. Спеціальні режими інвестування на певних територіях, щодо певних об’єктів, у надзвичайних умовах. Контроль знань здійснюється у формі усних відповідей або самостійних письмових робіт за рішенням викладача, який проводить контроль знань.
6.2. Заочна форма навчання:
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни «Корпоративне право» для студентів освітнього ступеня «Бакалавр» галузі знань «Право» спеціальності «Правознавство» спеціалізації «Господарсько-правової»
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Довідкова інформація:
Критерії оцінювання домашнього індивідуального завдання:
Критерії оцінювання вибіркового індивідуального завдання:
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни.
ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання є: — систематична та активна робота на контактних заняттях під час сесії (у тому числі розв’язання питань або виконання завдань контрольних робіт); — виконання індивідуальних завдань у міжсесійний період (у тому числі з використанням дистанційних технологій) і захист таких завдань. Індивідуальні завдання для самостійного виконання у міжсесійний період видаються на початку навчального семестру. У міжсесійний період проводяться групові або індивідуальні консультації з навчальної дисципліни за графіком проведення індивідуально-консультативної роботи кафедри і за розкладом проведення Дня заочника. Виконані індивідуальні завдання (контрольні роботи) з навчальної дисципліни студенти заочної форми навчання здають або пересилають поштою на кафедру не пізніше, ніж за місяць до початку чергової сесії. Дата надходження робіт фіксується на кафедрі в спеціальному журналі. Студенти зобов’язані захистити індивідуальні завдання (контрольні роботи) в День заочника в ході співбесіди з викладачем або під час індивідуально-консультативних годин викладача чи під час сесії. Максимальну кількість балів, яку студент може отримати за поточну успішність по дисциплінах, формою підсумкового контролю яких є залік — 100 балів. Поточний контроль для студентів заочної форми навчання передбачає: а) під час сесії: - бали за систематичну і активну роботу на контактних заняттях не більше 50 балів — при підсумковому контролі у формі заліку, в тому числі за розв’язання питань або виконання завдань контрольних робіт не більше 15 балів — при підсумковому контролі у формі заліку. б) в міжсесійний період: - бали за виконання обов’язкового позааудиторного індивідуального завдання(в тому числі з використанням дистанційних технологій)не більше 40при підсумковому контролі у формі заліку; - за виконання індивідуальної роботи за вибором (за одне завдання) не більше 10 при підсумковому контролі у формі заліку. Оцінки за індивідуальні завдання (контрольну роботу), які виконуються студентом у міжсесійний період, складається з балів за виконання завдання та його захист. За результатами виконання зазначених завдань студент набирає відповідну кількість балів. За умови набрання не менше 60 балів студент одержує позитивну оцінку. Результати роботи в семестрі оцінюються за 100 бальною системою з подальшим переведенням у 4-бальну та систему ECTS за наступною шкалою:
Порядок і критерії оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового (змістового) контролю
Для студентів заочної форми навчання:
У рамках даної дисципліни передбачено проведення однієї контрольної роботи, що включає 1, 2 або 3 завдання. Кожне контрольне завдання може включати одне програмне питання (або не більше 3), або одне практичне завдання (або не більше 3), або блок тестів (не більше 10). Кожне завдання оцінюється в 15 (10 або 5), 12 (8 або 4), 9 (6 або 3) або 0 балів відповідно до приведених нижче критеріїв (максимальна оцінка за контрольну роботу для студентів заочної форми навчання – 15 балів).
ОРІЄНТОВНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Нормативно-правові акти:
Навчальна та навчально-методична література:
1. Омельченко А.В. Інвестиційне право / А.В. Омельченко. – К.: Атіка, 1999. – 173 с.
Додаткова:
Навчально-методична та наукова література:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||