МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

полковник міліції

С.І. Мінченко

_______________ 2015 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

спеціальність 6.030401 «Правознавство»

для студентів 2 курсу

факультету заочного навчання цивільних осіб ННІ ПОЗН

Дніпропетровськ – 2015

Робоча програма навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»для студентів 2 курсу факультету заочного навчання цивільних осіб ННІ ПОЗН спеціальності 6.030401 «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2015. – 50 с.

РОЗРОБНИКИ:

Гринчак М.О., кандидат історичних наук,доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ДДУВС

Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

07..09.2015 р., протокол № __.

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

__.__.2015 р., протокол № __.

Завідувач кафедрисоціально-гуманітарних дисциплін

д.ф.н.

                                                                          _______________________ О.В.Марченко

«_____» серпня 2015 року

                                                                                 Ó М.О.Гринчак

Ó ДДУВС, 2015 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/8

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни: опанування основних положень і понять, передбачених програмою курсу;

навчальна – отримання знань про загальну історію держави та права, з’ясування питань виникнення, розвитку, а також занепаду історичних типів держави та права, форм держави та права, їх різновидів, причин і наслідків організаційних і структурних змін у державному апараті і системах права.

розвиваюча – дослідження процесів виникнення, утворення і розвитку держави і права у певній конкретній історичній обстановці у кожній окремій країні в хронологічній послідовності;

виховна –формування історичної свідомості, громадсько-політичної та правової культури майбутнього юриста.

Завдання: вивчення розвитку і змісту типів та форм держави та права; дослідження становлення та розвитку державних органів і правових інститутів; вивчення історії кодифікації права провідних країн світу; дослідження процесів виникнення, утворення і розвитку держави і права у певній конкретній історичній обстановці у кожній окремій країні в хронологічній послідовності.

У підсумку вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

1) на понятійному рівні:

а)  хронологічні межі, найважливіші факти, події та явища з історії державно-правового розвитку зарубіжних країн;

б )  поняття та терміни, притаманні для відповідного етапу розвитку держави і права в зарубіжних країнах.

 в)  форми держави: форма державного правління, форма політичного режиму та форма державно-територіального устрою в різні епохи;

г) основні інститути конституційного, цивільного, кримінального і кримінально-процесуального права в країнах Західної та Східної цивілізацій.

2) на фундаментальному рівні:

 а) загальні закономірності та особливості процесів державо- і правотворення в країнах Західної та Східної цивілізацій;

б) процес становлення права нового (буржуазного) типу у країнах Західної цивілізації, формування  світових правових сімей;

в )процес становлення та розвиток галузей права: конституційного (державного), цивільного та суміжних  галузей права, кримінального права та кримінального процесу;

г) сутність права в різні історичні періоди.

вміти:

1) на репродуктивному рівні:

а) використовувати історично-правовий досвід історії держави і права зарубіжних країн у юридичній практиці;

б) визначати межі можливого використання зарубіжного досвіду в розбудові   української держави.

2) на алгоритмічному рівні:

а) вміння розуміти механізм діяльності державної влади і правоохоронних

     органів;

б) вміння здійснювати тлумачення нормативних актів, спираючись на навички тлумачення законів минулого;

          3) на евристичному рівні:

а) пізнання нового в державно–правовому житті;

б) відкриття раніше невідомих закономірностей буття  держави і права;

4) на творчому рівні:

а)  аналізувати процеси державотворення в зарубіжних країнах, визначати його   загальні та специфічні риси в країнах Західної та Східної цивілізацій;

б) систематизувати та узагальнювати досвід державно-правового розвитку зарубіжних країн;

в) застосовувати різноманітні наукові методи, здійснюючи  порівняльний   аналіз правових актів та інших документів і базуючись при цьому на принципах історизму та об’єктивності;

г) прогнозувати розвиток суспільно-політичного та правового життя в Україні та світі, спираючись на знання історії держави і права зарубіжних країн.

3. Програма навчальної дисципліни.

Тема 1. Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн

Предмет історії держави і права зарубіжних країн. Періодизація курсу. Цивілізаційний та формаційний підходи до вивчення історії держави і права зарубіжних країн. Історіографія науки. Функції історії держави і права зарубіжних країн. Принципи вивчення історії держави і права зарубіжних країн. Методологія навчальної дисципліни. Основні загальнофілософські, загальнонаукові та спеціальнонаукові методи дослідження історико-правових явищ і процесів. Міжпредметні зв’язки цієї дисципліни. Завдання курсу. Значення вивчення історії держави і права зарубіжних країн для професійної підготовки юристів.

Роль і значення теми для діяльності юристів: розуміння сутності предмету, принципів вивчення історії держави і права зарубіжних країн, методології навчальної дисципліни, основних загально філософських, загальнонаукових та спеціальнонаукових методів дослідження державо-правових явищ і процесів сприяє усвідомленню слухачами закономірностей ґенези та еволюції історичних форм державності, правових звичаїв та норм і становить фундамент для вивчення основних правових дисциплін.

Ключові слова: «держава», «право», «предмет» і «об’єкт науки», «методи» і «принципи науки», «міждисциплінарні зв’язки», «періодизація», «формація», «формаційний підхід», «цивілізація», «цивілізаційний підхід».

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: основні загальнофілософські, загальнонаукові та спеціальнонаукові методи дослідження державно-правових явищ і процесів, що становить методологічну основу уміння порівнювати, співставляти та аналізувати факти з історії держави та права провідних країн світу.

вміти: плюралістично підходити до оцінки будь-яких державно-правових інститутів та тлумачити історичні засади їхнього функціонування.

Тема 2. Держава та право рабовласницьких країн Стародавнього Сходу.

Держава і право Стародавнього Сходу. Особливості розвитку рабовласницьких країн Стародавнього Сходу. Соціально-класова структура давньосхідних  суспільств. Місце і роль релігій в країнах Стародавнього Сходу. Стародавньосхідна деспотія. Основні відомства управління. Азіатський спосіб виробництва. Джерела та основні риси права держав Стародавнього Сходу. Право Стародавнього Єгипту. «Повчання гераклеопольського царя своєму сину Мерікара».

Вавилон і Ассирія. Закони царя Хаммурапі: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес. Закони держави Ешнунни.

Держава і право Стародавньої Індії. Основні риси права Стародавньої Індії. Соціальна структура і правовий статус населення. Касти /Варни/. Державний устрій. Закони Ману: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес.

Роль і значення теми для діяльності юристів: засвоєння матеріалу теми сприяє розширенню світогляду, розвиває логічне та асоціативне мислення, дозволяє усвідомити закономірності ґенези та еволюції історичних форм державності, правових звичаїв і норм країн Стародавнього Сходу та особливості цього процесу в конкретному регіоні.

Ключові слова: «східна деспотія», «теократична монархія», «варни», «каста», «веди», «таліон», «фараон», «номарх», «лугаль», «раджа», «ван», «чаті», «ну банда», «мантрин», «сян», «таліон», «ордалії», «авілум», «мушкенум», «варна», «брахман», «кшатрії», «вайшиї», «шудра», «чандал».

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: причини, умови і особливості утворення перших держав у світі; особливості еволюції державно-правових інституцій у різні історичні періоди; явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму.

вміти: порівнювати, співставляти та аналізувати факти з історії держави і права країн Стародавнього Сходу та Античності.

      ТЕМА  3. Античні держави та право.

Гомерівська Греція. Організація суспільства гомерівської доби. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Реформи Ефіальта і Перікла. Розвиток афінської державності та її падіння. Державний і суспільний лад. Джерела та характерні риси права. Держава і право Стародавніх Афін.

Утворення Спартанської держави. Суспільний лад. Державний устрій. Джерела та характерні риси права. Держава і право Спарти. Закони Лікурга та їх вплив на розвиток  Спарти.

Роль і значення теми для діяльності юристів: вивчення теми має значне теоретичне, загальнометодологічне та практичне значення. Засвоєння особливостей утворення державності в Античному світі, розуміння різниці в формах правління на Стародавньому Сході, у Стародавній Греції і Стародавньому Римі дозволяє студентам не тільки розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, а застосувати на практиці знання з історії держави і права Античності.

Ключові слова: «поліс», «тиранія», «рабовласницька демократія», «аристократична держава», «синойкізм», «апелла», «архонт», «геліея», «остракізм», «архагет», «агора», «герусія», «ефорат», «сенат», «принципат», «домінант».

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: конкретні процеси утворення античних держав і права, розрізняти організацію влади та правової системи в різних частинах регіону, процеси утворення античних держав і права, різницю в організації влади та правової системи в різних частинах регіону.

вміти: співставляти вивчений матеріал з тотожними процесами в інших країнах, виявити їх вплив на державотворчі процеси в провідних державах світу.

ТЕМА 4. Держава та право стародавнього Риму.

Держава і право Стародавнього Риму. Утворення Римської держави. Джерела римської історії. Періодизація історії держави і права Риму. Виникнення Риму. Римське суспільство у перед державницький період ( VIII - VI). Реформи Сервія Тулія. Виникнення Римської держави. Римська держава в період республіки (VI - I ст.до н.е.). Суспільний лад. Державний устрій. Криза і падіння республіки. Внутрішня політика Римської держави. Повстання рабів. Реформи Гракхів. Військова реформа Гая Марія. Громадянські війни. Кінець Римської республіки. Триумвірати.

Римська держава в період імперії ( I ст.до н.е. – V ст. н.е.). Рання імперія – принципат. ( I ст. до н.е. – кінець III ст. н.е.). Пізня Римська імперія-домінат. Падіння Римської держави ( IV - V ст. н.е.).

Джерела права в період республіки. Римське право найдавнішого періоду. Закони ХІІ таблиць Джерела права в період імперії. Кодифікація Юстиніана. Основні риси права в період республіки. Судовий процесс. Римське право в період імперії. Історичне значення Римської держави та права. Рецепція римського права.

Роль і значення теми для діяльності юристів: вивчення теми має значне теоретичне, загальнометодологічне та практичне значення. Засвоєння особливостей утворення державності в Античному світі, розуміння різниці в формах правління на Стародавньому Сході, у Стародавній Греції і Стародавньому Римі дозволяє студентам не тільки розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, а застосувати на практиці знання з історії держави і права Античності.

Ключові слова: «герусія», «ефорат», «сенат», «принципат», «домінант».

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: конкретні процеси утворення античних держав і права, розрізняти організацію влади та правової системи в різних частинах регіону, процеси утворення античних держав і права, різницю в організації влади та правової системи в різних частинах регіону.

вміти: співставляти вивчений матеріал з тотожними процесами в інших країнах, виявити їх вплив на державотворчі процеси в провідних державах світу.

ТЕМА  5. Ранньофеодальні держави та право.

Виникнення держави франків: Верденський трактат. Реформи Карла Мартелла. Виникнення Франкської держави: держава Меровінгів; імперія Каролінгів. Розпад Франкської імперії. Верденський договір 843 р. Реформи Карла Мартелла. Формування феодальних відносин. Розвиток феодальної власності на землю. Феодальний імунітет, Васалітет. Державний устрій. Двірцево-вотчина система управління. Суспільний лад. Марка – община франків.

Держава і право ранньофеодальної Франції. Особливості державного розвитку Англії в період раннього феодалізму.

Варварські правди та їх загальна характеристика. Салічна правда - пам’ятка ранньофеодального права франків: злочини проти приватної власності, злочини проти особи, судовий процес.

Роль і значення теми для діяльності юристів: усвідомлення закономірностей ґенези та еволюції держави і права в конкретних умовах Середньовіччя дозволяє слухачу розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення. Засвоєння матеріалу теми дає можливість побачити процеси державотворення в Київській Русі – колиски української держави, як закономірну частину загальноєвропейського процесу державотворення.

Ключові слова: «монархія», «феод», «бенефіцій», «алод», «васалітет», «майорат», «сеньйор» («сюзерен»), «маршал», «вергельд», «конетабль», «колон», «ландтаг», «парламент», «ордонанс», «кутюми», «магдебурзьке право».

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: шляхи виникнення ранньофеодальних держав на підставі застарілих суспільних відносин рабовласницьких держав та родоплемінних відносин у різних народів Європи. Суспільний лад та основні соціальні групи, періодизацію, державний лад, центральні, місцеві органи, право та його джерела країн Європи у Середні віки.

вміти: користуватися фактичним матеріалом щодо виникнення та розвитку держави і права в Середні віки, що складає фундамент для формування уміння порівнювати, співставляти та аналізувати державно-правові процеси країн світу.

ТЕМА 6.  Станово-представницька монархія.

Станово-представницька монархія у Франції. Формування правових основ станового устрою. Виникнення і розвиток сеньйоріальної монархії: центральна королівська адміністрація, місцеве управління.  Реформи Людовіка ІХ. Зміни у правовому становищі станів у ХІV - ХV ст. Утворення станово-представницької монархії у Франції. Генеральні штати. Посилення королівської влади. Центральнее і місцеве управління. Організація фінансового управління. Організація збройних сил. Судова система.

Великий березневий ордонанс 1357 р.

Станово-представницька монархія в Англії. Реформи Генріха ІІ. Утворення станово-представницької монархії в Англіїї. Парламент. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. Правове становище різних груп населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.: права і привілеї великих баронів, відображення в Хартії інтересів лицарів і городян. Значення  Великої хартії вольностей 1215 р. в історії феодальної держави і права Англії. Особливості станово-представницької монархії в Англії. Характерні риси права.

Передумови виникнення‚ порядок формування‚ структура і повноваження станово-представницьких установ у Німеччині. Особливості станово-представницької монархії у Німеччині. Золота булла 1356 р. Рейхстаг та ландтаги. Кароліна – кодекс феодального кримінального та кримінально-процесуального права феодально-роздрібленої Німеччини.

Станово-представницька монархія в Польщі. Реформи Казиміра III /Великого/. Суспільний лад та державний устрій. Джерела та основні риси права Польщі.

Утворення Московської централізованої держави. Державні реформи Івана ІV. Суспільний лад та державний устрій Московії. Утворення Московської централізованої держави. Виникнення станово-представницької монархії. Боярська Дума. Земські Собори. Розвиток приказної системи. Місцеві органи управління. Запровадження губного та земського самоуправління. Виникнення поліцейських органів. Армія.

 Судові органи. Розвиток феодального права. Судебники 1497 та 1550 рр. Псковська судна грамота 1467 р. Стоглав 1551 р. Церковне право.  Соборне Уложення 1649 р. і зміни в правовому статусі населення Московії. Форми феодальної власності. Шлюбно-сімейне право. Адміністративне та судове право. Розвиток майнового та зобов'язального права. Спадкове право. Злочини та покарання. Судовий процес.

Роль і значення теми для діяльності юристів: усвідомлення закономірностей ґенези та еволюції держави і права в конкретних умовах Середньовіччя дозволяє слухачу розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення. Засвоєння матеріалу теми дає можливість побачити процеси державотворення в Київській Русі – колиски української держави, як закономірну частину загальноєвропейського процесу державотворення.

Ключові слова: «монархія», «феод», «бенефіцій», «алод», «васалітет», «майорат», «сеньйор» («сюзерен»), «маршал», «вергельд», «конетабль», «колон», «ландтаг», «парламент», «ордонанс», «кутюми», «магдебурзьке право».

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: шляхи виникнення ранньофеодальних держав на підставі застарілих суспільних відносин рабовласницьких держав та родоплемінних відносин у різних народів Європи. Суспільний лад та основні соціальні групи, періодизацію, державний лад, центральні, місцеві органи, право та його джерела країн Європи у Середні віки.

вміти: користуватися фактичним матеріалом щодо виникнення та розвитку держави і права в Середні віки, що складає фундамент для формування уміння порівнювати, співставляти та аналізувати державно-правові процеси країн світу.

ТЕМА 7.  Абсолютна монархія.

Французький класичний абсолютизм. Людовік ХІV. Центральні органи управління Франції. Королівська рада.Ліквідація станово-представницьких органів та посилення необмеженої королівської влади. Створення бюрократичного апарату управління. Армія і поліція. Судова система. Розвиток права. Злочини та покарання. Судочинство.

Особливості абсолютизму в Англії. «Акт про супрематію». Королівська влада і парламент. Центральні органи влади та управління. Держава і церква.  

Князівський абсолютизм у Німеччині. Абсолютна монархія в Німеччині, її особливості. Князівський абсолютизм. Поліцейськадержава в Прусії. Роль бюрократичного апарату, суду, армії, поліції. Джерела та характерні риси права. Кароліна 1532 р. Кримінальне право та процес.

Причини становлення абсолютної монархії в Росії‚ її особливості. Суспільний лад та державний устрій Росії XVIII ст. Реформи Петра І та Катерини ІІ. Особливості суспільного ладу. Станові реформи Петра І. Жалувані грамоти дворянству та містам Катерини ІІ.

Створення регулярної армії, поліції. Тюремна система. Прокуратура.

Правове становище губерній Російської імперії.

Розвиток права. Кримінальне право та процес за “Артикулами військовими з коротким тлумаченням” 1716 р.

Декабристський рух та підготовка першої Російської Конституції.

Кодифікація законодавства у першій половині ХІХ ст. Повне зібрання Законів Російської Імперії. Звід законів Російської імперії. “Уложення про покарання кримінальні та виправні” 1845 року.  Майнове право. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Судовий процес.

 Джерела та основні риси права Росії періоду абсолютизму.

Роль і значення теми для діяльності юристів: усвідомлення закономірностей ґенези та еволюції держави і права в конкретних умовах Середньовіччя дозволяє слухачу розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення. Засвоєння матеріалу теми дає можливість побачити процеси державотворення в Київській Русі – колиски української держави, як закономірну частину загальноєвропейського процесу державотворення.

Ключові слова: «монархія», «феод», «бенефіцій», «алод», «васалітет», «майорат», «сеньйор» («сюзерен»), «маршал», «вергельд», «конетабль», «колон», «ландтаг», «парламент», «ордонанс», «кутюми», «магдебурзьке право».

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: шляхи виникнення ранньофеодальних держав на підставі застарілих суспільних відносин рабовласницьких держав та родоплемінних відносин у різних народів Європи. Суспільний лад та основні соціальні групи, періодизацію, державний лад, центральні, місцеві органи, право та його джерела країн Європи у Середні віки.

вміти: користуватися фактичним матеріалом щодо виникнення та розвитку держави і права в Середні віки, що складає фундамент для формування уміння порівнювати, співставляти та аналізувати державно-правові процеси країн світу.

ТЕМА 8. Держава і право середньовічного Сходу

Особливості розвитку країн середньовічного Сходу. Утворення Арабського халіфату. Суспільний та державний лад Арабського халіфату. Формування та розвиток мусульманського права у Середні віки. Мазхаби мусульманського правознавства. Джерела права. Майнові відносини. Шлюбно-сімейні відносини. Злочин та покарання. Судовий процес. Мусульманське право у сучасному світі.

Еволюція суспільного та державного ладу Китаю у Середні віки. Надільна система землекористування. Збереження рис східної деспотії. Державний лад. Місцеве управління. Армія. Станово-класовий розподіл суспільства. Особлива сталість китайського права. Систематизація середньовічного китайського права. Конфуціанство і право. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Характерні риси кримінального права.

Утворення японської держави. Державний лад. Система сьогунату. Військова організація. Особливості соціального ладу. Розвиток японського права у Середні віки. Кодекс «Тайхорьо».

Держава феодальної Індії. Делійський султанат. Імперія великих Моголів. Соціальний лад. Мусульманізація державного управління. Право середньовічної Індії. Дхармашастри, нібандхі, правовий звичай. Шлюбно-сімейне, майнове, кримінальне право.

Роль і значення теми для діяльності юристів: оволодіння фактичним матеріалом щодо виникнення та розвитку держави і права на Сході в період Середньовіччя дозволяє слухачам розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності ґенези та еволюції історичних форм державності, правових звичаїв та норм, їх особливостей в конкретних умовах Середньовічного Сходу.

Ключові слова та поняття:«халіфат», «іслам», «шаріат», «Коран», «Суна», «іджма», «фетва», «кіяс», «мазхаб», «харадж», «джизья», «вакуф», «мульк», «конфуціанство», «бусідо», «даймо», «сьогун», «камікадзе», «самурай», «харакірі».

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: великий об’єм фактажу щодо закономірностей і особливостей виникнення та процесу еволюції держави і права в умовах Середньовічного Сходу.

вміти: порівнювати, співставляти та аналізувати факти з історії держави і права цього регіону та європейських країн в межах конкретного історичного періоду.

ТЕМА 9. Зміни в системі державного правління держав Європи у Новий час. Держава та право Великої Британії (XVII-XIX ст.).

Криза феодального ладу та основні причини буржуазних революцій. Зміни в державному та суспільному ладі держав нового періоду. Буржуазні республіки та просвітницький абсолютизм. Колоніалізм та створення колоніальних імперій. Принцип формування та тенденції розвитку права буржуазного періоду.

Вплив Просвітництва на формування буржуазних республік. Конституціоналізм та парламентаризм – основні політико-правові явища буржуазного періоду. Проголошення та юридичне закріплення прав і свобод людини і громадянина.

Принципи формування та тенденції розвитку права буржуазного періоду. Виникнення національних правових систем. Розвиток джерел права, його кодифікація, формування міжнародного права.

Буржуазна революція в Англії‚ її причини, етапи та особливості. “Петиція про права” 1628 р. Перша громадянська війна. Друга громадянська війна. «Знаряддя управління» 1653 р. Протекторат Кромвеля. Реставрація монархії. “Хабеас  корпус акт” 1679 р., “Білль про права” 1689 р.‚ “Закон про престолоспадкування” 1701р. Утвердження конституційної монархії в Англії. Дуалістична монархія.Форми делегованого законодавства.Виборчі реформи 1832 р., 1867 р., 1884 р., 1885 р. Утворення політичних партій і Кабінету міністрів. Розвиток англійського парламентаризму у ХVІІ-ХІХ ст.

Утвердження двопартійної системи. Британська колоніальна імперія.

.

Роль і значення теми для діяльності юристів: знання конкретного матеріалу з історії державно-правового розвитку Англії у ХVІІІ–ХІХ ст. дозволяє розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності ґенези та еволюції нових історичних форм суспільного життя – громадянського суспільства та формування нового типу держави (конституційної монархії), заснованої на засадах парламентаризму.

Ключові слова: «торі», «віги», «конституційна монархія», «парламентаризм», «чартизм», «громадянське суспільство», «Загальне право», «Право справедливості», «метрополія», «колонія», «генерал-губернатор».

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: конкретний фактаж щодо соціально-політичних змін в Англії ХVІІІ–ХІХ ст., особливості реформ місцевого самоврядування Англії та еволюцію державного ладу Англії в ХVІІІ–ХІХ ст.

вміти: аналізувати та порівнювати факти з історії держави та права провідних країн світу, використовувати державно-правовий досвіду Англії не тільки в юридичній практиці, а і в процесі розбудови демократичної держави і громадянського суспільства.

ТЕМА 10. Держава та право США (XVIIІ-XIX ст.).

Економічне і політичне становище американських колоній Англії. Війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. і утворення США. Статті Конфедерації США 1781 р., їх загальна характеристика. Прийняття Конституції США 1787 р., її зміст. Перший цикл поправок до Конституції США (1791 р.). Громадянська війна 1861-1865 рр., її економічні і політичні наслідки. Другий цикл поправок до Конституції США (1865-1870 рр.). Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клукс-клану. Конгрес. Президент. Місцеве управління, суд і поліція.

Роль і значення теми для діяльності юристів: знання конкретного матеріалу з історії державно-правового розвитку США у ХІХ–початку ХХ ст., особливо подій Громадянської війни та її наслідків, дозволяє розширити світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності еволюції історичних форм державності та правових норм.

Ключові слова: «плантаційне рабство», «гомстед», «промислова революція», «Міссурійський компроміс», «Чорні кодекси», «Реконструкція півдня».

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: конкретний фактаж щодо державно-правового розвитку США у ХІХ–початку ХХ ст.; усвідомлювати, що відміна рабства та «Гомстед-акт» 1862 р., разом з іншими законодавчими діями, направленими на демократизацію суспільства, сприяли досить швидкому перетворенню США в одну з наймогутніших держав світу.

вміти: аналізувати та порівнювати факти з історії держави та права провідних країн світу; висвітлювати роль особистості в історії на прикладі А. Лінкольна – фермера, який виріс до державного діяча найвищого рангу, був обраний президентом та взяв на себе повну відповідальність за долю країни.

ТЕМА 11. Держава та право Франції (XVIIІ-XIX ст.).

Причини й етапи буржуазної революції у Франції. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р. і Конституція 1791 р. Їх зміст і характеристика. Якобінська диктатура. Конституція 1793 р. Державний устрій якобінської диктатури, її основні соціально-економічні і політичні перетворення. Термідоріанський переворот. Термідоріанська реакція. Конституція 1795 р. Конституція 1799 р. Період Консульства. Утворення імперії Наполеона.

Формування правової системи Французької республіки. Реставрація монархії Бурбонів. Революції 1830 і 1848 років у Франції. Встановлення Другої республіки і другої імперії. Друга республіка. Конституція 1848 р. Державний устрій Другої республіки. Друга Імперія. Конституція 1852 р. Каральний апарат.  Паризька Комуна. Проголошення Третьої французської республіки. Конституційні закони 1875 року. Еволюція французького парламентаризму.

Джерела та основні риси права Франції. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. Розвиток цивільного і торговельного законодавства в XIX ст. Розвиток трудового і соціального законодавства. Розвиток кримінального права і процесу. Кримінально-процесуальне законодавство.

Роль і значення теми для діяльності юристів: знання конкретного матеріалу з історії Французької революції ХVІІІ ст. та державно-правового розвитку Франції у ХІХ–початку ХХ ст. дозволяє розширити свій світогляд, розвити логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності ґенези та еволюції нових історичних форм суспільного життя та значення при цьому ідеологічних, соціально-економічних та політичних факторів.

Ключові слова: «Генеральні Штати», «Установчі збори», «муніципалітет», «комуна», «декларація», «природні права людини», «просвітництво», «декрет», «роялісти», «фельяни», «трибунал», «якобінська диктатура», «директорія», «імперія», «бонапартизм», «легітимна монархія», «конвент», «Перша республіка», «Друга республіка», «Паризька комуна», «Третя республіка», «президентсько-парламентська республіка».

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: великий фактаж щодо державно-правового розвитку французького суспільства кінця ХVIIІ–початку ХХ ст.; досвід розробки «Кодексу Наполеона», що має для України, де йде процес модернізації всіх сфер суспільства, важливе практичне значення.

вміти: аналізувати значення та вплив різнобічних факторів на державно-правовий розвиток та порівнювати факти з історії держави і права провідних країн світу.

ТЕМА 12. Держава та право Німеччини (ХІХ ст.).

Німеччина після Віденського конгресу. Падіння “Священної Римської імперії германської нації.” Утворення Німецького союзу. Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав. Суспільно—політичний розвиток Німеччини до 1871 р. Об’єднання Німеччини. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.

Державний устрій Німеччини за Конституцією 1871 р. Союзна рада. Німецький імператор. Імперський канцлер. Рейхстаг. Політичний режим кайзерівської Німеччини. Характерні риси права. Цивільне право. Характерні риси спадкового права. Торговельне право. Кримінальне право. Торгове і соціальне законодавство. Цивільне уложення 1900 р.

Роль і значення теми для діяльності юристів: вивчення теми має значне теоретичне та загальнометодологічне значення. Знання конкретного матеріалу з історії державно-правового розвитку Німеччини у ХVІІІ–ХІХ ст. дозволяє розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності ґенези та еволюції нових форм державності га правових норм.

Ключові слова: «Священна Римська імперія германської нації», «Рейнський союз», «Німецький союз», «Північнонімецький союз», «кайзер», «рейхстаг», «рейхсрат», «ландтаг», «Друга імперія» («Другий рейх»).

Обсяг знань, вмінь слухачів після вивчення теми: після вивчення теми слухач повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: конкретний фактаж щодо державно-правового розвитку Німеччини у ХVІІІ–ХІХ ст. і спосіб утворення єдиної німецької держави; значення держави як політичної організації суспільства, та напрямки її функцій, що суттєво важливо в комплексному вивченні держави.

вміти: порівнювати, співставляти та аналізувати факти з історії держави та права Німеччини та провідних країн світу і використовувати в своїй діяльності; застосувати на практиці розуміння з одного боку, об'єднання німецьких земель, подолання тисячолітньої роздробленості і створення німецької держави у другій половині ХІХ ст. було фактом, безумовно, прогресивним. Однак, з другого – необхідно замислитися над напрямком зовнішньої функції. Саме прагнення кайзерівської Німеччини до панування у світі, разом з політикою інших держав, привело до розвʼязання Першої світової війни.

ТЕМА 13. Державно-правовий розвиток Російської імперії у ХІХ ст.-поч. ХХ ст.

Державний та суспільний устрій Російської імперії в ХІХ ст. Причини буржуазних реформ 60-70 рр.: економічні, політичні, соціальні. Селянська реформа 1861 р., Судова реформа 1864 р., Земська реформа 1864 р., Міська реформа 1870 р., Військова реформа 1874 р. Запровадження Інституту земських дільничих начальників. Положення про губернські та повітові земські установи 1890 р. Контрреформи 1880-90 рр. Міське положення 1892 р. Розвиток права. Цивільне право. Кримінальне право. Судовий процес.

Вплив першої російської революціїна зміни в суспільному ладі та державному устрої. Аграрне законодавство П. Столипіна.

Маніфест від 17 жовтня 1905 року. Царська влада. Державна Дума та Державна рада, їх взаємодія. Державний переворот 3 червня 1907 року. Режим надзвичайного стану і охорони. Посилення поліції. Держава і право Російської імперії періоду Першої світової війни.

Криза царизму. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року. Утворення рад та Тимчасового уряду. Двовладдя.

Державний устрій. Проголошення Росії республікою. Законодавство Тимчасового уряду.

Оформлення конституційної монархії в Россії.

Роль і значення теми для діяльності юристів: знання конкретного матеріалу щодо змін у державно-правовому розвитку Росії у другій половині ХІХ–початку ХХ ст. дозволяє студентові розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності і особливості еволюції історичних форм державності і правових норм. Опанування цієї теми стане фундаментом вмінь працівника вести кодифікаційну роботу та проводити дії щодо обмеження компетенції деяких державних органів влади.

Ключові слова: «Сенат», «губернії», «повіти», «статути», «регламенти», «укази», «кодифікація», «тимчасовозобов’язані», «рекрути», «Державна дума», «Державна рада», «Рада міністрів», «маніфест», «есери», «октябристи».

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми: після вивчення теми студент повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати:особливості державно-правового розвитку Росії у другій половині ХІХ–початку ХХ ст.; еволюцію основних засад конституційного, цивільного і кримінального права Російської імперії; Звід законів Російської імперії; форми удосконалення поліцейського апарату і таємної поліції країни; зміни у державі і праві Росії до яких призвела буржуазна революція 1905–1907 рр.

вміти: надати оцінку реформам Російської імперії 60–70-років, вести кодифікаційну роботу на прикладі Повного зібрання законів Російської імперії; порівнювати особливості держави і права Російської імперії другої половині ХVІІІ–першої половині XІX ст.. та сучасної Росії.

ТЕМА 14. Держава і право Японії та Китаю у Новий час.

Особливості розвитку держав Сходу у Новий час. Суспільний та державний лад у період «Закритої Японії». Передумови революції в Японії. Революція Мейдзі: мета, рушійні сили, наслідки. Реформи 70–80-х рр. ХІХ ст. Конституція 1889 р. Державний та суспільний лад Японії кінця ХІ–початку ХХ ст., особливості формування японського права.

Китайське суспільство та держава у ХІХ ст. Імперія Цин. Народна війна 1850–1864 рр. Народний рух проти іноземних колонізаторів, маньчжурських та китайських феодалів. Утворення Тайпінської держави. Значення тайпінського руху. Кан Ювей. Економічні і політичні реформи кінця ХІХ ст., їхня поразка.

Сіньхайська революція 1911–1913 рр. Повалення монархії, встановлення республіканської форми правління. Сунь Ятсен.

Роль і значення теми для діяльності юристів: вивчення теми має значне теоретичне та загальнометодологічне значення. Засвоєння матеріалу з історії державно-правового розвитку Китаю та Японії, національно-визвольного руху в цьому регіоні дозволяє розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності і особливості ґенези та еволюції нових форм державності та правових норм в конкретних умовах Сходу.

Ключові слова та поняття: «Мейдзі», «клятва Муцухіто», «Таємна рада», «Міцуї», «тайпіни», «Сто днів реформ», «Гоміндан».

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми: після вивчення теми студент повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: конкретний фактаж щодо державно-правового розвитку Китаю та Японії, національно-визвольного руху в цьому регіоні у ХІХ–початку ХХ ст.; особливості розвитку держав Сходу у Новий час; суспільний та державний лад у період «Закритої Японії»; передумови революції в Японії; китайське суспільство та державу ХІХ ст.; особливості народного руху проти іноземних колонізаторів, маньчжурських та китайських феодалів; причини утворення Тайпінської держави.

вміти: порівнювати, співставляти та аналізувати факти з історії держави та права провідних країн світу; формувати свій світогляд, розуміючи справедливість прагнення народів до незалежності і намагання мати свою національну державу.

ТЕМА 15. Держава і право Німеччини, Франції та Великої Британії у Новітній час

Німеччина після першої світової війни. Листопадова революція 1918 р.: причини та наслідки. Веймарська конституція 1919 р. Система органів влади й управління в період Веймарської республіки (1919–1933 рр.). Територіальний устрій. Партії і політична боротьба в умовах Веймарської республіки.

Кризові явища у соціально-економічній та владній сфері у кінці 20-х – на початку 30-х рр. Причини приходу до влади німецького фашизму. Державний та суспільний лад фашистської Німеччини.

Поразка фашистської Німеччини у Другій світовій війні. Утворення єдиної німецької держави у жовтні 1990 р. Форма правління та державний устрій сучасної Німеччини.

Третя республіка у Франції після Першої світової війни. Багатопартійність. Лівий блок і Національний блок. Робітничі партії. Фашистські організації. Народний фронт 1934–1938 рр. Уряд народного фронту. Державний механізм Третьої республіки.

Франція у Другій світовій війні. Уряд Віші. Кінець Третьої республіки.

Боротьба за демократичну конституцію після закінчення Другої світової війни. Референдуми 21 жовтня 1945 р. і 5 травня 1946 р. Конституція 1946 р. Четверта республіка (1946–1958 рр.). Антидемократичний перегляд Конституції 1946 р. Військовий заколот 1958 р. в Алжирі. Уряд генерала де Голля. Утворення П’ятої республіки. Державний лад Франції за Конституцією 1958 р. Кримінальна поліція Франції. Суд. Еволюція французького права у ХХ ст. Французький союз. Державно-правовий розвиток Франції у ХХІ ст.

Еволюція державного ладу Англії після Першої світової війни. Особливості політичного розвитку у міжвоєнний період. Реформи виборчого права 1918, 1928 рр., Вестмінстерський статут 1931 р.

Зміни в апараті державного управління та у соціальній структурі Англії у другій половині ХХ ст. Розвиток британської двопартійної системи. Консерватори і ліберали. Посилення лейбористської партії. Реформа парламенту 1949 р. Спроби подальшої реорганізації палати лордів. Акт про народне представництво 1948 р. Виборчі реформи 1949 р. і 1969 р. Корона.

Посилення ролі кабінету. Стиль управління М. Тетчер. Лейбористські уряди. Поліцейські та судові органи.

Роль і значення теми для діяльності юристів: знання конкретного матеріалу щодо тяжкого шляху європейських народів від демократичних республік через тоталітарні режими режим до сучасних правових держав дозволяє розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності та особливості еволюції форм державності та правових норм, а також сприяє формуванню плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розумінню засад їхнього функціонування.

Ключові слова: «Веймарська республіка», «соціал-демократи», «канцлер», «фашизм», «нацизм», «Третій рейх», «рейхс-фюрер», «бундесрат», «бундестаг», «бундесвер», «Західний Берлін», «Берлінська стіна», «соціальна держава», «народний фронт», «уряд Віші», «Мандат народу», «Четверта республіка», «П’ята республіка», «Національні збори», «Сенат», «президентська республіка». «конституційна монархія», «громадянське суспільство», «двопартійна система», «лейбористи», «підмандатна територія», «Британська співдружність націй», «домініон», «Австралійська спілка», «Загальне право», «Право справедливості», «трансплантація права», «консерватизм», «неоконсерватизм», «тетчеризм».

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми: після вивчення теми студент повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: конкретний фактаж щодо еволюції Німеччини, Франції і Англії з середини ХХ до початку ХХІ ст.; партії і особливості політичної боротьби в умовах Веймарської республіки; причини приходу до влади німецького фашизму; особливості боротьби французів за демократичну конституцію після закінчення Другої світової війни; еволюцію державного ладу Англії після Першої світової війни; етапи розвитку британської двопартійної системи.

вміти: співставляти та аналізувати факти з історії держави та права провідних країн світу, що становить базу для використання державно-правового досвіду зарубіжних країн у юридичній практиці; аналізувати кризові явища у соціально-економічній та владній сфері країн Європи наприкінці 20-х – на початку 30-х рр. ХХ ст.

ТЕМА 16. Держава і право США, Японії та Китаю у Новітній час

Особливості соціально-економічного розвитку США Новітнього періоду. Причини «Великої депресії». Розвиток державно-монополістичного капіталізму. «Новий курс» президента Рузвельта і його основні заходи. Двопартійна система США. Демократи і республіканці. «Асоціація прогресивних дій». Зміни в політичному режимі Сполучених Штатів. Закон Вагнера 1935 р. Закон Сміта 1940 р.

Зміни у державному ладі США після Другої світової війни. Принципи федералізму. Централізація влади. Конгрес та його постійні комітети. Президент. Апарат Білого дому. Пентагон і ЦРУ. Структура поліцейського апарату. ФБР. Верховний Суд США. Правова система США у ХХ–початку ХХІ ст. Еволюція соціально-політичної структури США наприкінці ХХ–початку ХХІ ст. (президентство Р. Рейгана, Д. Буша, Б. Обами).

Зміни в політичній системі Японії після першої світової війни. Японія між двома світовими війнами. Встановлення військово-монархічного режиму, його відмінність від фашистського. «Нова політична структура». «Нова економічна структура». Агресивна зовнішня політика.

Ліберально-демократичні перетворення після Другої світової війни: аграрна реформа, соціальне страхування, «дзайбацу» та ін.. Конституція 1947 р. Особливості японської монархії. Вплив європейського парламентаризму на формування політичної та правової системи. Перебудова суспільно-економічного ладу на ліберально-демократичних засадах.

Новий революційний підйом у Китаї після Першої світової війни. «Рух 4 травня» 1919 р. – початок буржуазно-демократичної революції. Створення КПК (1921 р.), її вступ до Гоміндану (1923 р.). Громадянські революційні війни: (1924–1927 рр.), (1927–1937 рр.), (1946–1949 рр.) Утворення Китайської Народної республіки. Тимчасова конституція КНР 1949 р. Конституція 1954 р. Мао Цзедун і встановлення диктатури Комуністичної партії. «Великий стрибок», «Культурна революція», Конституція 1975 р. і їхні негативні наслідки.

Активне правове будівництво після смерті Мао Цзедуна (1976 р.). Конституції 1978, 1982 рр., їхня оцінка. Соціально-економічні і політичні зміни у китайському суспільстві наприкінці ХХ–початку ХХІ ст.

Роль і значення теми для діяльності юристів: знання конкретного матеріалу щодо особливостей державно-правового розвитку США, Японії та Китаю у ХХ–початку ХХІ ст. дозволяє розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності еволюції американського, японського та китайського суспільств до сучасної правової держави.

Ключові слова: «Новий курс», «велика депресія», «картель», «Кодекси чесної конкуренції», «доктрина Трумена», «сегрегація», «лібералізм», «неолібералізм», «консерватизм», «неоконсерватизм», «рейгономіка», «економічне диво», «дзайбацу», «Великий стрибок», «культурна революція», «хунвейбіни».

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми: після вивчення теми студент повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: конкретний фактаж щодо еволюції США, від колишньої британської колонії до сучасної правової держави з міцною президентською владою не тільки; особливості державно-правового розвитку Японії та Китаю у ХХ–початку ХХІ ст.; причини «Великої депресії» у США та особливості розвитку державно-монополістичного капіталізму; зміни в політичній системі Японії після першої світової війни та причини її агресивної зовнішньої політики; причини нового революційного підйому Китаю після Першої світової війни.

вміти: співставляти та аналізувати факти з історії держави та права провідних країн світу, використовувати державно-правовий досвід США, Японії та Китаю у юридичній практиці; тлумачити закономірності та особливості еволюції суспільств цих країн від колоніального стану до сучасних розвинутих держав.

ТЕМА 17. Формування радянської держави і права Росії. Створення та розпад Союзу РСР.

Повалення Тимчасового уряду. II Всеросійський з'їзд рад та його нормативно-правові акти. Створення Ради Народних Комісарів.

Вибори і розпуск Установочних зборів. Утворення Радянського державного апарату. “Декларація прав трудящого і експлуатованого народу".

Встановлення Радянської влади на місцях. Розгром опозиційних партій і утворення однопартійної системи.

Створення каральних органів. Організація радянської міліції. Утворення ВЧК та її органів на місцях. Виникнення судових та позасудових органів. Організація Червоної Армії. Формування основ радянського законодавства. Основи цивільного права, Основи кримінального права, Основи судочинства. Декрет  РНК “Про червоний терор” 1918 р. Будівництво збройних сил. Інститут військових комісарів.

Громадянська війна та її вплив на перебудову більшовицького державного апарату. Ревкоми. Комбіди. Політика “воєнного комунізму”. Згортання цивільно-правових і розширення воєнно-адміністративних методів керівництва економікою. ВРНГ і створення централізованої системи управління.

Розвиток федеративних взаємовідносин радянських республік. Формування федеративного устрою РРФСР. Утворення Закавказької Радянської Федеративної Республіки.

 Перший та Другий Всеросійський з׳їзд Рад та їх акти. Утворення СРСР. Формування радянського права та його характеристика: а) цивільне право; б) шлюбно-сімейне право; в) земельне право; г) кримінальне право. Конституція СРСР 1924 року. Загальна характеристика.

Перша кодифікація радянського законодавства. Розробка та прийняття Конституції СРСР 1936 р.‚ її основні положення. Правові засади масових репресій у 30 - х роках. Утворення неконституційних надзвичайних репресивних органів. Реорганізація державного апарату СРСР у роки Великої Вітчизняної війни. Основні тенденції в розвитку права в післявоєнний період. Реорганізація правоохоронних органів в 50-60-ті роки. Початок реабілітації незаконно репресованих. Ліквідація позасудових органів.

Зміни в судовій системі. Основи судового устрою СРСР /1958 р./ Розбіжності між Конституцією, законами та реальною практикою партійного і державного життя. Проблеми національно-державного будівництва.

Кодифікація законодавства СРСР і союзних республік. Відомча нормотворчістьОсновні зміни в праві під час війни та у повоєнний період:  ІІ – кодифікація радянського законодавства; Прийняття нової Конституції 1977 р. Зміни в політичній системі СРСР у період перебудови. Тенденції в національно-державному будівництві. Серпневий путч 1991р. Розпад Союзу РСР та його наслідки.

 Утворення СНД, проблеми міждержавних стосунків. Президентство Б. М. Єльцина. Еволюція соціально-політичної системи Росії наприкінці ХХ–початку ХХІ ст. Президентство В. Путіна, Д. Медведєва.

Роль і значення теми для діяльності юристів: вивчення теми має значне теоретичне та загальнометодологічне значення. Знання конкретного матеріалу щодо особливостей державно-правового розвитку Росії у ХХ–початку ХХІ ст. дозволяє розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності та особливості еволюції соціально-політичної системи Росії наприкінці ХХ–початку ХХІ ст.

Ключові слова: «Установчі збори», «Тимчасовий уряд», «Ради», «більшовики», «меншовики», «диктатура пролетаріату», «військовий комунізм», «НЕП» (нова економічна політика), «партійна номенклатура», «тоталітаризм», «перебудова», «Єдина Росія».

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми: після вивчення теми студент повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: конкретний фактаж щодо особливостей державно-правового розвитку Росії у ХХ–початку ХХІ ст., закономірності та особливості еволюції російської соціально-політичної системи, причини більшовицького перевороту в жовтні 1917 р., суть держави диктатури пролетаріату, причини зародження тоталітарної та авторитарно-бюрократичної системи та їхні основні риси, головні причини та наслідки розпаду СРСР.

вміти: співставляти та аналізувати факти з історії держави і права провідних країн світу, виявляти складність модернізації державно-правових процесів на пострадянському просторі.

ТЕМА 18. Загальна характеристика держави і права країн Європи та США в кінці ХХ – на початку ХХІ сторіччя

Загальні тенденції розвитку суспільства, держави і права у ХХ – на поч. ХХІ ст. Розпад колоніальної системи. Особливості монархій та республік у Новітній період. Роль інтеграційних процесів. Об’єднання Європи та утворення ЄС.

Становлення держави нового типу.Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людської цивілізації. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови переходу від кастово-станового суспільства до громадянського. Соціально-правова сутність громадянського суспільства, основні етапи його становлення.

Основні тенденції розвитку елементів форми держави: форми державного правління, форми державно-територіального устрою та форми політичного режиму.

Механізм держави нового типу. Органи законодавчої та виконавчої влади у державному механізмі зарубіжних країн. Становлення парламентів, їх місце та роль у системі вищих органів державної влади. Основні тенденції розвитку виконавчої влади в епоху громадянського суспільства: еволюція інститутів глави держави та урядової влади. Поліцейські органи в державному механізмі розвинутих країн: Історичні основи сучасних поліцейських служб Великобританії, США, Франції та Німеччини.

Судові органи в механізмі держави країн епохи громадянського суспільства. Еволюція судових систем Великобританії, США, Франції та Німеччини після буржуазних революцій.

Роль і значення теми для діяльності юристів: оволодіння конкретним матеріалом щодо становлення держави і права нового типу в країнах Західної Європи та США у Новий та Новітній час дозволяє розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності та особливості тенденцій розвитку суспільства, держави і права у ХІХ–початку ХХІ ст. від кастово-станового суспільства до громадянського, зрозуміти соціально-правову сутність громадянського суспільства, основні етапи його становлення.

Ключові слова: «форми правління», «державний устрій», «режим», «унітарна держава», «парламентаризм», «англосаксонська» (англо-американська) правова система, «континентальна» (романо-германська) правова система, «інтернаціоналізація права», «соціалізація права», «делеговане законодавство», «галузі права».

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми: після вивчення теми студент повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: навчальний матеріал щодо загальних тенденцій розвитку суспільства, держави і права у ХІХ – початку ХХІ ст., базу для використання цього досвіду провідних країн світу у юридичній практиці, основні принципи формування держави нового типу, характерні риси нового (буржуазного) права, місце судових органів у механізмі держави країн епохи громадянського суспільства, нові інтеграційні процеси в праві.

вміти: співставляти та аналізувати факти і процеси сучасного державно-правового розвитку на підставі досвіду державно-правових реформ на теренах розвинутих країн світу, що сприятиме формуванню у студентів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу, скільки політичної організації для вирішення нагальних проблем в усіх сферах соціуму, компромісу між різними його прошарками.

4. Структура навчальної дисципліни