Кейс. Порівняльна перевага і Україна

© В. Кончин. Кейс. Порівняльна перевага і Україна

Формування економіки відкритого типу та приєднання до міжнародногоподілу праці вимагають від України трансформації її виробничої та торговоїструктур шляхом подальшої лібералізації процесів у виробничій сфері йміжнародній торгівлі.

Розвиток міжнародної спеціалізації України, з одного боку, потрібноспрямовувати на забезпечення високої конкурентоспроможностіукраїнського виробництва в світовій економічній системі за допомогоюформування конкурентних переваг, а з іншого – він не має суперечитипринципу порівняльної переваги. Дія цього принципу згідно з теорієюміжнародної економіки за умов домінуючого міжсекторного характеруміжнародної торгівлі (що характерно для України) дає змогу забезпечуватимаксимальні вигоди для країни та оптимальність її міжнародноїспеціалізації.

Теоретична частина

“Порівняльна перевага” (“comparativeadvantage”) визначається як фундаментальне аналітичне пояснення вигод від торгівлі, які випливають із міжнародної спеціалізації та міжнародного поділу праці.

У теорії міжнародної торгівлі основою порівняльної переваги з боку пропозиції є відмінності між країнами у виробничих можливостях, а саме в технології (рікардіанська теорія – Д.Рікардо), або відмінності в забезпеченості факторами виробництва в міжнародному аспекті (теорія Гекшера–Оліна – шведські вчені 1930-х рр. Е. Гекшер, Б. Олін). Довкола цих двох основ і розгорнулась наукова дискусія, що триває і нині.

Порівняльна перевага – є одним з основних мотивів ведення міжнародної торгівлі в межах СОТ.

Згідно з теорією міжнародної торгівлі розглядається випадок, коли країна прагне здійснювати міжнародну торгівлю за принципом порівняльної переваги стосовно свого торгового партнера і щодо кожної категорії товарів. Як вважає австрійський вчений Ф. Бройс, міжнародні торгові відносини відповідають тоді порівняльній перевазі, коли “будь-який товар, котрий можна з точки зору витрат вигідніше виробляти в  країні, ніж за кордоном, вироблятиме і експортуватиме тільки дана країна, і навпаки, товар, який закордон може виробляти порівняно вигідніше, ніж  країна, вироблятимуть тільки в закордоні та імпортуватимуть у дану країну. Така поведінка країн відповідає принципу міжнародного поділу праці, або міжнародної спеціалізації”. Отже, країна матиме порівняльну перевагу у виробництві та експорті тих товарів, котрі вона виробляє з відносно меншими витратами порівняно з її торговим партнером.

Порівняльна перевага – це одна з головних засад міжнародної спеціалізації міжсекторного (interindustry trade) та вертикально внутрісекторного характеру (verticalintra-industrytrade –IIT) – див. рис.1, що ґрунтується на відмінностях між країнами у виробничих можливостях, а саме у технології виробництва (рікардіанська та новорікардіанська теорія), або відмінностях у факторній забезпеченості між країнами та відмінностях у факторомісткості їхніх виробничих секторів (теорія Гекшера–Оліна та теорія пропорцій нових факторів), і здатна описувати місце та роль країн в системі міжнародного поділу праці. Принцип порівняльної переваги є базисом для інтенсифікації міжнародної торгівлі між країнами з відмінними між собою виробничими та торговими структурами, а також структурами попиту. Крім цього, реалізація цього принципу забезпечує оптимальність міжнародної спеціалізації міжсекторного характеру. Критерієм оптимальності для міжнародної спеціалізації країни в цьому разі має бути узгодженість між собою трьох ланок: а) відносної факторної забезпеченості країни, б) відносної факторомісткості та технології виробництва секторів, в) міжнародної торгівлі країни.

 

Рис. 1. Пояснення вияву порівняльної переваги через міжнародну спеціалізацію.

Для вирішення проблеми розмежування і взаємозв’язку категорій“конкурентні переваги” (competitive advantage – Майкл Портер) та “порівняльна перевага” (comparative advantage) визначається дві різні цілі для країни при формуванні її міжнародної спеціалізації.

Перша полягає в забезпеченні або нарощуванні конкурентних переваг міжнародної торгівлі країни шляхом підвищення конкурентоспроможності на внутрішньому ринку окремих суб’єктів господарювання і секторів виробництва на міжнародних ринках, що є одним із показників конкурентоспроможності цієї країни. У цьому разі об’єктом, на котрий спрямовані розвиток і формування державою конкурентних переваг, на макрорівні є країна, на мезорівні – сектори економіки (виробництва) цієї країни, на мікрорівні – фірми, що є основою її національної економіки.

Друга ціль для країни з міжсекторним характером міжнародної спеціалізації – це реалізація принципу порівняльної переваги.

 

Міжсекторна спеціалізація передбачає, що країни обмінюють між собою товари, які належать до різних виробничих секторів, тобто різних видів економічної діяльності виробничої сфери (наприклад, текстильні вироби на радіоапаратуру, автомобілі на кондитерські вироби). Це характерний тип спеціалізації України з країнами світу, в т.ч. з ЄС. За умов досконалої конкуренції або функціональної ринкової конкуренції, однією зі складових якої є незалежний від державної економічної політики оптимальний розподіл факторів виробництва та ресурсів усередині виробничої структури, кожна країна спеціалізується на виробництві та експорті тих товарів, в яких вона має порівняльну перевагу, та імпортує ті товари, в виробництві яких порівняльна перевага відсутня.

Лібералізоване ринкове середовище і відкритість економіки країни сприяють реалізації принципу самовиявлення порівняльної переваги та здатні інтенсифікувати міжсекторну торгівлю. (ДИВ. таблицю1 та 2)

Міжнародна торгівля міжсекторного характеру базується на відмінностях у відносних факторних забезпеченостях та відносних факторних цінах або у відмінності технологій виробництва, що зрештою визначатиме відносні цінові переваги на вироблений товар, який стає предметом міжнародної торгівлі.

Внутрісекторна спеціалізація (intra-industry trade)  передбачає, що країни обмінюють товари, які належать до того ж самого сектору. Це означає, що країни задіяні в більш вузькій спеціалізації. Внутрішньосекторна торгівля є характерним типом торговельноїспеціалізації для країн ЄС, що торгують між собою.

Основним фактором, який сприяє зростанню частки внутрішньосекторної торгівлі між країнами є міжнародна економічна інтеграція між ними, зокрема через посилення чотирьох свобод на фазі спільного ринку(свободи руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили),   високий рівень економічного розвитку країн, що вимірюється середнім доходом на особу, оскільки високорозвинені країни мають змогу розвивати та виробляти диференційовані товари. Ця здатність виготовляти диференційовані товари випливає із високодиференційованого попиту, який найкращим чином реалізується транснаціональними корпораціями, які працюють в умовах монополістичної конкуренції. Внутрішньосекторна торгівля щоразу інтенсифікується з втратою країнами порівняльної переваги через вирівнювання технологій та відносних факторних забезпеченостей в них в процесі економічної інтеграції.

Інтенсивність внутрісекторної торгівлі буде найвищою тоді, коли обидві країни, що є торговими партнерами, схожі за рівнем економічного розвитку та розміром ринку. Місткі ринки забезпечені значним потенціалом для диференціації товарів та отримання ефекту зростаючих доходів.

Географічна близькість країн, що вимірюється величиною торгових (митні та транспортні витрати), а також схожість культури та смаків, є однією з передумов розвитку внутрісекторної торгівлі.

Слід сказати про діалектичний взаємозв’язок між рівнями економічної інтеграції та внутрісекторної торгівлі. З одного боку, високий рівень економічної інтеграції між країнами сприяє розвитку внутрісекторної торгівлі, а з іншого – зростання внутрісекторної торгівлі поглиблює інтеграційні процеси. В процесі економічіної інтеграцїї відбувається поступове вирівнювання факторних і товарних цін між країнами і на зміну міжсекторній спеціалізації приходить вертикальна та горизонтальна внутрісекторна спеціалізація. Принцип порівняльної переваги перестає діяти в умовах міжнародної спеціалізації горизонтального внутрісекторного характеру, яка притаманна країнам з вищою формою економічної інтеграції.

Отже, принцип порівняльної переваги є основою для інтенсифікації  міжсекторної міжнародної торгівлі між країнами з відмінними між собою виробничими та торговими структурами, а також структурами попиту. Реалізація цього принципу дає змогу забезпечити оптимальність міжнародної спеціалізації міжсекторного характеру в до інтеграційний період та на перших етапах економічної інтеграції.

Узгодженість трьох ланок міжнародної товарної спеціалізації міжсекторного характеру передбачає, що країна, яка відносно краще забезпечена певним фактором виробництва, має визначати порівняльну перевагу в тих секторах виробництва, які характеризуються порівняно більшою місткістю цього фактору. Водночас за вищезазначеного властивого країні характеру міжнародної спеціалізації необхідно створити умови для перманентного поліпшення технології виробництва переважно в тих секторах, де залучено відносно більше того фактору, яким порівняно краще забезпечена країна. На цьому етапі розвитку міжнародної спеціалізації країна повинна торгувати здебільшого товарами саме цих секторів виробництва для забезпечення більших вигод як для себе, так і для своїх торгових партнерів.

У теорії міжнародної торгівлі слід розрізняти категорії фактична порівняльна перевага країни (“comparative advantage”) та виявлена країною порівняльна перевага (“revealed comparative advantage”, RCA).

Фактичнапорівняльнаперевага– це та перевага, котрою володіє країна при порівнянні її факторної забезпеченості, факторомісткості та технології виробництва з аналогічними показниками іншої країни (групи країн). Вона відображає виробничі характеристики країни

Виявлена країною порівняльна перевага (revealedcomparativeadvantage) є важливим індикатором, за допомогою котрого можна встановити, в торгівлі якими товарами країна має порівняно кращі позиції в межах своєї торгової товарної структури або при порівнянні торгових структур між країнами. Якщо виявлена країною порівняльна перевага відповідає фактичній порівняльній перевазі країни, то лише в цьому разідіятиме принцип порівняльної переваги. Якщо ні, то діє відомий в теорії міжнародної економіки парадокс Леонтьєва.

Умови для оптимального виявлення  порівняльної переваги:

“Функціональна ринкова конкуренція” як гарант забезпечення незалежного від державної економічної політики оптимального розподілу факторів виробництва та ресурсів всередині виробничої структури країни; (термін див. Fritsch  et al. (2003)).  

Виявлена порівняльна перевага (revealed comparative advantage) – це індикатор експортної характеристики окремо взятої країни, що визначається для порівняння секторів цієї країни в межах її експортної структури. Виявлена порівняльна перевага характеризує наявну експортно-імпортну структуру, властиву країні протягом певного періоду.

Виявлена порівняльна перевага (Revealed comparative advantage)
визначається індексом виявленої порівняльної переваги (RCA index)

ü Стандартний індекс виявленої порівняльної переваги Баласса (Balassa RCA index)-  показує наявність або відсутність порівняльної переваги тої чи іншої товарної групи країни щодо даної товарної групи іншої країни (групи країн).

 

ü  Iндекс виявленої порівняльної переваги Фонтана- Мондгера (Fontagné- Mondher-RCA Index)-пояснює відносну перевагу тої чи іншої товарної групи країни в межах її товарної структури. Дає можливість простежити рівень міжсекторної та внутрісекторної торгівлі одночасно.

              RCA=

 

де Хij – експорт товарів сектору (j) країни (і) до групи інших країн, взятих для аналізу;  Mij– імпорт товарів сектору (j) країни (і) з групи інших країн, взятих для аналізу; Xi – загальний експорт країни (і) до групи інших країн, взятих для аналізу; Mi – загальний імпорт країни (і) з групи інших країн, взятих для аналізу.

Додатні значення вказують на присутність виявленої порівняльної переваги країни, від’ємні значення на її відсутність. Аналіз можна здійснювати як за товарними групами за класифікаціями SITC (Standard International Trade Classification) та Harmonized System (HS), так і з переведенням товарних потоків за товарними групами за приналежністю у виробничі сектори за класифікацією ISIC (International Standard Industrial Classification), яка є аналогом КВЕД (Класифікації видів економічної діяльності).

Виявлена порівняльна перевага країни може відображати в межах її торгової структури як природну порівняльну перевагу (comparative advantage), що проявляється сама по собі в умовах вільної торгівлі та функціональної ринкової конкуренції, так і сформовані під дією промислової та торгової політики держави переваги одних товарних груп країни над іншими.

 

Україна: ситуація

 

Україна на сучасному етапі економічного розвитку з огляду на структуру взаємних пропозиції та попиту, а також на теоретичні засади теорії міжнародної торгівлі має гіпотетично виявляти порівняльну перевагу щодо країн євроінтеграційного простору в працемістких товарах Гекшера–Оліна та ресурсних (рікардіанських) товарах. У довготерміновому періоді при вчасно проведеній державою ефективній економічній політиці (ліберальній торговельній та промисловій політиці) та залученні країни в обслуговування євроінтеграційного простору можуть бути забезпечені можливості для розвитку порівняльної переваги у виробничих секторах економіки з високою часткою нагромадженого людського та людського технологічного капіталу, передусім у секторах 29 “Виробництво машин та устаткування”.

Результати порівняльного аналізу продуктивності праці та зарплатомісткості продуктивності праці України з країнами “ширшої Європи” показали, що продуктивні сили як традиційних країн ЄС, так і його нових членів перебувають у зовсім іншій площині розвитку, ніж в Україні. Слід говорити про порівняно недорозвинуті виробничі відносини в нашій країні, що ставить під сумнів можливість досягнення рівня країн євроінтеграційного простору в середньотерміновій перспективі. Проте відновлення в короткотерміновому періоді порівняно низьких заробітних плат в доларовому еквіваленті та отримання нових технологій в Україні може забезпечити для неї за умов зростання реальної продуктивності праці порівняльну перевагу в міжнародній торгівлі у багатьох виробничих секторах.

На сучасному етапі Україна в міжнародній торгівлі з країнами євроінтеграційного простору все ще виявляє виявлену порівняльну перевагу скоріше за низькотехнологічними капіталомісткими товарами Гекшера–Оліна з високою енергомісткістю та ресурсними (рікардіанськими) товарами. Цей факт вказує частково на підтвердження парадоксу Леонтьєва у межах теорії пропорцій нових факторів.

Результати побудованої кореляційно-регресійної моделі перевірки оптимальності міжнародної спеціалізації України з країнами євроінтеграційного простору підтверджують, що міжнародна торгівля нашої країни щодо цих країн не визначається принципом порівняльної переваги. Це пояснюється такими діалектично взаємопов’язаними причинами минулих періодів:

а) використанням застарілих технологій виробничих процесів, що відображається у порівняно низькому рівні продуктивності праці;

б) відносно більшим зростанням у виробничих секторах заробітних плат порівняно зі зростанням продуктивності праці;

в) наявністю чинників, що суттєво порушують природні економічні процеси і особливо пов’язані з внутрішньою та зовнішньою економічною політикою протекціонізму в сфері виробництва та міжнародної торгівлі;

г) зволікання інтеграції української виробничої системи в європейський економічний простір через практику олігархічної  моделі стаціонарного бандита та з огляду на це до відносно низької інтенсивності виробничо-торговельних зв»язків з країнами цього простору. 

В Україні, де сформувалась олігопольна економічна система закритого типу, яка характеризується значним поєднанням інтересів бізнесу та державних органів, провадиться політика, орієнтована на попит (вульгарне кейнсіанство) за відсутності сигналів до зростання реальної продуктивності праці шляхом міжнародного трансферу технологій та транснаціоналізації. Механізм взаємовідносин з РФ/Митним Союзом/СНД суперечить правилам СОТ та ЄС і порушує об’єктивні економічні закони, насамперед, закон вартості через бажаний для української влади та олігархів механізм пільгових цін на сировинні та енергетичні ресурси, які мали б бути в кілька разів нижчі за світові, що забезпечуватиме відповідно нижчу собівартість продукції без достатніх для трансформаційного процесу якісних змін фактору праця. За цих умов  забезпечення принципу порівняльної переваги України в європейському економічному просторі є субоптимальним і це буде ставити під сумнів подальші успіхи декларованого українською державою шляху до євроінтеграції.

Важливою передумовою для оптимальної міжнародної спеціалізації міжсекторного характеру, а отже, для реалізації принципу порівняльної переваги, є функціональна ринкова конкуренція, яка передбачає природну реалокацію факторів виробництва у продуктивніші виробничі сектори та стимули з боку самих підприємців до перманентних змін у технології виробництва без будь-яких обмежуючих дій державних органів. Передумовою оптимальності міжнародної спеціалізації міжсекторного характеру є також встановлення ринком не тільки товарних, але й факторних цін. Вільна торгівля товарами та факторами виробництва між країнами нівелює порушення реалізації принципу порівняльної переваги, які за умов торгової політики протекціонізму викликаються тарифними і нетарифними бар’єрами та іншими торговими обмеженнями. Вільна торгівля і функціональна ринкова конкуренція найповніше можуть проявлятись сьогодні в країнах, які беруть за основу економічну політику, орієнтовану на пропозицію, є членами Світової організації торгівлі та/або створюють між собою зону вільної торгівлі, митний союз чи спільний ринок. При цьому вільний економічний простір має ґрунтуватись на засадах ринкової економіки та прийнятих нормах і практиці міжнародної торгівлі, сформованих організаціями, які є представниками світової спільноти. В процесі глобалізації та відкриття економіки трансформаційної країни, українська держава повинна поступово змінювати свої орієнтири. Їй потрібно відходити від сприяння окремим вітчизняним підприємствам (принципу селективності) у збільшенні цінової порівняльної переваги чи виявленої порівняльної переваги продукції певного сектору, натомість розпочинати інтенсивно провадити політику створення рамкових умов переважно за секторально-регіональним принципом з метою забезпечення привабливості місць розміщення виробництва в країні як для вітчизняних, так й іноземних компаній. Саме за такого підходу Україна зможе швидше нагромаджувати капітал, поліпшувати якість фактору праці.

Беручи до уваги вищенаведену інформацію та ОБОВ»ЯЗКОВО додатки, що подані нижче, дайте  ПИСЬМОВО І РОЗГОРНУТО відповідь на питання та аргументуйте свою позицію.

 

?

Чи погоджуєтесь Ви з твердженням, що країни ЄС відносно краще забезпечені фізичним і технологічним капіталом, ніж фактором праця порівняно з Україною, залучають відносно велику кількість капіталу у виробничий процес, ніж фактору праця, в них краще розвинуті капіталомісткі сектори, ніж працемісткі, тому вони виробляють здебільшого капіталомісткі товари і експортують їх в Україну. Чому ресурснозабезпечена Україна при цьому інтенсивно виробляє та експортує капіталомісткі ресурсні товари гірничо-видобувної промисловості, металургії та промислової хімії ? (див. табл. 1, 14 та 15). В чому полягає проблема високої капіталоінтенсивності ресурсних секторів гірничо-видобування, металургії  та промислової хімії української економіки (див. табл. 18) ? 2.     Зауважимо, що у ретроспективі Україна володіла виявленою порівняльною перевагою у ресурсно-капіталомістких, працемістких, ресурсно-працемістких (сільське господарство) секторах легкої промисловості та навіть наукомістких секторах, як у світі, так і у співпраці з країнами Європи. Які кардинальні зміни відбулись у спеціалізації України на 2008 р. та 2010 р. порівняно з попередніми періодами першої половини 2000-х рр. Де Україна втратила  виявлені порівняльні переваги, а де отримала (посилила)?  Які чинники спричинили ці зміни на Вашу думку в контексті новорікардіанської теорії та в контексті втрати конкурентних переваг для наукомістких секторів (див. табл. 16, 17, 1, 14, 15). В яких виробництвах Україна на даному етапі зберігає фактичну порівняльну перевагу? Чи відповідає в повній мірі стан фактичної порівняльної переваги її потенціальним вигодам у спеціалізації для країни, що розвивається, за закономірностями і логікою світового господарства? Які чинники і в яких секторах спотворюється фактична порівняльна перевага українського виробництва, яка б мала мати місце з огляду на рівень її економічного розвитку в світовому господарстві? Чи погоджуєтеся Ви з тим, що Україна, яка має виявлену порівняльну перевагу у торгівлі певними товарами металургії та видобувної промисловості з ЄС і виробництво яких характеризується відносно високою капіталомісткістю у рамках її  виробничої структури, зіштовхується з одностороннім парадоксом Лєонтьєва в спектрі торгівлі капіталомісткими товарами обома торговими партнерами –ЄС та Україною? Необхідно знайти аргументи та взяти участь у дискусії. В яких секторах з огляду на таблиці 16 та 1, а також на  17 і 14 нарощується виявлена порівняльна перевага України зі світом та з країнами Європи і чи ці виявлені порівняльні переваги відповідають фактичній порівняльній перевазі? Чи імпортна структура України з ЄС відповідає принципу порівняльної переваги? Чи двостороння торгівля України з Росією, Казахстаном і Білоруссю відповідає реалізації принципу порівняльної переваги? Аргументуйте. Чому країни обмінюються схожими за технологічним рівнем та факторною забезпеченістю товарними групами- про що це може свідчити і який потенціал і  ступінь ефектів росту від торговельної  інтеграції України з Митним Союзом? Чи високі митні тарифи та податкові преференції і пільги позитивно/ негативно впливають на реалізацію порівняльних переваг країни? Аргументуйте.  Чи участь України в Світовій організації торгівлі дозволяє  сьогодні забезпечувати зменшення державного втручання у процес міжнародної торгівлі  і як вимоги СОТ і їх виконання можуть відобразитись на структурних зрушеннях експортної структури України з ЄС? В яких секторах слід очікувати в короткостроковій перспективі відновлення принципу порівняльної переваги і за яких умов – визначити ці умови.  Чи погоджуєтесь Ви з твердженням, що країни нові-члени ЄС поступово протягом інтеграційного періоду вирівнювали рівень капіталізації зі старими членами ЄС через притік прямих іноземних інвестицій з більш розвинутих країн (Аргументуйте). Чи залишається ще у торгівлі між новими та старими членами ЄС площина для використання порівняльної переваги? Чи зростає питома вага внутрішньосекторних товарних потоків в ЄС? (див.  файл «внутрішньосекторна торгівля» і таблиці  в ньому). Після приєднання України в СОТ та формування зони вільної торгівлі плюс, в яких секторах і за якими товарними групами слід очікувати зростання рівня внутрішньосекторної торгівлі з країнами ЄС? Чи внутрішньосекторна торгівля між Україною з ЄС в разі реалізації повноцінної поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі буде характеризуватись обміном одних і тих самих товарних позицій в межах однієї і тієї ж товарної групи, чи все ж обміном різних товарних позицій за різними стадіями технологічної переробки в межах тієї ж товарної групи? Чи можна такого роду товарний обмін тоді вважати таким, де залишиться принцип порівняльної переваги? (див. рис.1 в кейсі, а також файл «monographia 02»). Аналізуючи таблиці 19,20,21,22 кейсу встановити проблеми, які існують в Україні з огляду на  існуючу продуктивність праці (h), реальну продуктивність праці (h/w) та зарплатомісткість продуктивності праці (w/h) в тих чи інших секторах порівняно з Європою. Що слід робити для виправлення ситуації? (див. статтю файл «УкраїнаЗрушенняКончин2007)»

 

Опис виконання кейсу.

1. Внаслідок самостійного ознайомлення з матеріалами  кейсу учасники тренінгу (студенти) поділяються тренером на декілька підгруп. Підгрупи студентів на основі роздаткового матеріалу з описом ситуації та статистичними даними, отримавши уяву про торговельні відносини України зі світом та ЄС, про діючу систему зовнішньоторговельної політики України та про проблеми участі  національної економіки в СОТ,  повинні в своїх командах відповісти на поставлені у кейсі питання, вміти аргументувати свої відповіді та дискутувати.

2. Після завершення вправи, група учасників розбивається на підгрупи, які повинні представити  напрями економічної політики щодо оптимізації виробничої та торговельної структури України у межах Багатосторонньої торговельної системи та у взаємовідносинах з ЄС. Результати представляються презентаціями у Power Point.

На основі існуючих тенденцій, які потрібно виявити при аналізі статистичного матеріалу з врахуванням теоретичних положень, учасники виробляють напрями економічної політики з метою оптимізації виробничої та торговельної структури України в рамках євроінтеграційного простору. Студенти при виробленні напрямів економічної політики беруть за основу в якості стратегії розвитку України складений механізм реалізації її економічної конвергенції в євроінтеграційному просторі.

 

 

 

 

Рис. 1. Механізм реалізації економічної конвергенції української економіки з економіками країн-партнерів в євроінтеграційному просторі.

 

Студенти мають представити такі напрями реалізації стратегії оптимізації виробничої та торговельної структури України в світі та з країнами ЄС у коротко-та довготерміновому періодах:

1. Сектори/товарні групи, які мають потенціал для реалізації в короткотерміновій перспективі порівняльної переваги.

2. Товарні та секторні позиції України в СОТ, які можуть розглядатися як оптимальні в рамках перехідного періоду.

3. Механізми промислової політики, які будуть сприяти реалізації принципу порівняльної переваги та конвергенції України в спільному ринку ЄС.

4. Механізми державної торговельної політики, які б дали можливість реалізації принципу порівняльної переваги у торгівлі України та конвергенції її економіки з економіками  спільного ринку ЄС.

5. Механізми інвестиційної політики/ в тому числі щодо функціонування транснаціональних корпорацій в Україні.

6. Механізми технологічної політики, які б уможливили реалізацію принципу порівняльної переваги та конвергенції її економіки з економіками спільного ринку ЄС.

7. Механізми фінансової політики уряду для забезпечення принципу порівняльної переваги та конвергенції її економіки з економіками  спільного ринку ЄС .

8. Механізми валютно-курсової та грошово-кредитної політики НБУ для ліквідації обмежувальної практики, що порушує принцип порівняльної переваги. При цьому слід пам’ятати, що керовано-плаваючий чи вільно-плаваючий курс створює проблеми для макроекономічної стабільності і може ставати прецедентом використання українськими олігархами девальвації в своїх цілях збереження неефективної виробничої та експортної структури.

9. Механізми інтенсифікації міжнародних виробничо-торговельних коопераційних мереж для досягнення вищих рівнів інтеграції виробничих процесів в євроінтеграційному просторі та зростання рівня внутрішньосекторної торгівлі.

10. Шляхи інституційного розвитку української економіки для інтенсифікації та оптимізації торгівлі з ЄС за принципом порівняльної переваги та конвергенції її економіки з економіками  спільного ринку ЄС .

 

Таблиця 1

Наявність виявленої порівняльної переваги України у світовому господарстві, 2008 р.

	СВІТ
Найбільші значення	товарна група	RCA-індекс
Слитки и другие первичные формы чугуна или стали; полуфабрикаты из чугуна или стали	672	62,47
Изделия из чугуна или нелегированной стали, получаемые плоской прокаткой, неплакированные, без гальванического или другого покрытия	673	42,06
Пруток, катанка, ушки, профили и сортовой прокат из черных металлов (включая сварочное железо	676	30,96
Трубы и полые профили и трубные фитинги из чугуна или стали	679	18,59
Железнодорожные транспортные средства (включая поезда на воздушной подушке) и связанное с ними оборудование	791	16,09
Чушковый чугун, зеркальный чугун, губчатое железо, железные или стальные гранулы и порошки, ферросплавы	671	14,21
Железная руда и концентраты	281	13,39
Растительные масла и жиры; «мягкие», нерафинированные, рафинированные или фракционированные	421	12,54
Пшеница (включая полбу) и суржик, немолотые	041	12,04
Удобрения (кроме удобрений, включенных в группу 272)	562	11,38
Ячмень, немолотый	043	10,54
Масличные семена и масличные плоды, пригодные для получения «мягких» растительных масел (исключая муку тонкого и грубого помола)	222	9,42
Неорганические химические элементы, окиси и галогенные соли	522	5,41
Кукуруза (в зерне), немолотая	044	4,42
Электроэнергетические машины (кроме роторных электроэнергетических установок, включенных в группу 716), и их детали	771	4,15
Электрический ток	351	3,09
Шоколад и прочие пищевые продукты, содержащие какао,	073	2,84
Двигатели и моторы, неэлектрические (кроме включенных в группы 712, 713 и 718); детали этих двигателей и моторов, не включенные в другие  атегории	714	2,79

 

Таблиця відображає товарні групи, в яких відсутня виявлена порівняльна перевага в торгівлі України зі світом:

найменші значення	товарна група	RCA-індекс
Природный газ, сжиженный или несжиженный	343	-55,47
Автомобили и прочие транспортные средства с двигателем, предназначенные в основном для перевозки пассажиров (кроме транспортных средств, пред- назначенных для перевозки 10 и более человек, включая водителя), включая многоместные автомобили с кузовом фурго	781	-29,18
Нефтяные масла, сырые, и сырая нефть, полученная из битуминозных минералов	333	-26,48
Нефтяные масла и нефтепродукты, полученные из битуминозных минералов (кроме сырых); продукты, не включенные в другие категории, содержащие по весу 70% или более таких масел, являющихся основной составной частью этих продуктов; нефтесодержащие отходы	334	-16,51
Детали и принадлежности автомобилей, включенных в группы 722, 781, 782 и 783	784	-15,974
Медикаменты (включая ветеринарные медикаменты)	542	-11,35
Уголь, пылевидный или непылевидный, но неагломерированный	321	-8,38
Руды и концентраты неблагородных металлов, не включенные в другие категории	287	-8,32
Автомобили для перевозки грузов и автомобили специального назначения	782	-5,63
Поршневые двигатели внутреннего сгорания и их детали, не включенные в другие категории	713	-4,73
Прочее мясо и годные в пищу мясные субпродукты, свежие, охлажденные или замороженные (кроме мяса и мясных субпродуктов, не пригодных или не подходящих для потребления человеком)	12	-4,55
Сельскохозяйственные машины (кроме тракторов) и их детали	721	-4,05
Парфюмерные, косметические и туалетные препараты (кроме мыла)	553	-3,62
Прочие машины и оборудование, специально предназначенные для конкретных отраслей промышленности; их детали, не включенные в другие категории	728	-3,38
Прочие генераторные установки и их детали, не включенные в другие категории	718	-3,37
Рыба свежая (живая или снулая), охлажденная или замороженная	34	-3,26
Бытовое оборудование электрическое и неэлектрическое, не включенное в другие категории	775	-3,26
Машины и оборудование для гражданского строительства и подрядных рабо	723	-3,18
Неэлектрические машины, инструменты и механическое оборудование и их детали, не включенные в другие категории	745	-2,9
Полимеры этилена в первичной форме	571	-2,79

 

 

Таблиця 2  

Україна – Росія  2011 р.

Товарні групи України у рамках SITC за виявленою перевагою (Україна – Росія)

 

 

 

 

Таблиця 3

Виробничі сектори  України у рамках ISIC за виявленою перевагою (Україна – Росія)

 

Таблиця 4

Торгівельні групи України у рамках SITC за відсутністю виявленої переваги (Україна - Росія)

 

 

 

Таблиця 5

 Виробничі сектори України у рамках ISIC за відсутністю виявленої переваги (Україна – Росія)

 

Україна – Казахстан 2011

Таблиця 6

 Товарні групи України у рамках SITC за виявленою перевагою (Україна – Казахстан)

 

 

Таблиця 7

 Виробничі сектори України у рамках ISIC за виявленою перевагою (Україна – Казахстан)

 

 

Таблиця 8

 Торгівельні групи України у рамках SITC за відсутністю виявленої переваги (Україна - Казахстан)

 

 

Таблиця 9

Виробничі сектори України у рамках ISIC за відсутністю виявленої переваги (Україна – Казахстан)

 

 

Україна – Білорусь  2011

Таблиця 10

 Товарні групи України у рамках SITC за виявленою перевагою (Україна – Білорусь)

 

Таблиця 11

Виробничі сектори України у рамках ISIC за виявленою перевагою (Україна – Білорусь)

 

 

Таблиця 12

 Торгівельні групи України у рамках SITC за відсутністю виявленої переваги (Україна - Білорусь)

 

Таблиця 13 . Виробничі сектори України у рамках ISIC за відсутністю виявленої переваги (Україна – Білорусь)

 

Україна – ЄС    2010

Таблиця 14

Товарні групи України за виявленою перевагою (Україна – ЄС)

 

 

Таблиця 15

 Торгівельні групи України за відсутністю виявленої переваги (Україна - ЄС)