МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТІВ І КОНСАЛТИНГ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Факультет економіки та управління

Кафедра стратегії підприємств

 

магістерська програма

«Менеджмент ПРОЕКТІВ І КОНСАЛТИНГ»

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ

КОНСУЛЬТАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

 

 

 

 

Укладач:

Верба В.А., докт. екон. наук, професор

 

 

 

РЕКОМЕНДОВАНО:

кафедрою стратегії підприємств

Протокол № ___ від ____________ р.

Завідувач кафедри

к.е.н., проф.______________Л.П.Батенко

 

 

 

 

 

Київ 2016

 

 

1.                Мета і завдання консультаційного проекту

 

Підготовка магістрів за програмою «Менеджмент проектів і консалтинг» передбачає розробку навчального консультаційного проекту. Розроблення такого проекту є засобом перевірки рівня професійної придатності студентів до практичної роботи у сфері управління діяльністю підприємства та його розвитком.

Консультаційний проект — це ретельно обґрунтовані пропозиції, щодо подолання проблем (окремої проблем) підприємства, які виявлені в результаті проведення економічної діагностики, а також розробка управлінських аспектів проекту реалізації запропонованих заходів.

Виконання консультаційного проекту має на меті:

―                поглиблення і розвиток навичок та вмінь інформаційно-аналітичного, проектно-дослідницького, діагностичного, інноваційного характеру, що є необхідними для вирішення конкретних проблем управління підприємством;

―                адаптацію сучасного управлінського інструментарію та обґрунтування доцільності його застосування в управлінської практики компанії для забезпечення довгострокового успіху;

―                набуття навичок застосування сучасного аналітичного і методичного апарату економічного, стратегічного, фінансового і проектного управління.

Відмітною рисою консультаційного проекту є його практична спрямованість. Це означає, що головне завдання полягає у розробці та детальному обґрунтуванні суто прикладних пропозицій щодо удосконалення діяльності конкретного суб’єкту господарювання та проекту його розвитку. Отже і головними критеріями оцінки консультаційних проектів є практична спрямованість та рівень обґрунтованості запропонованих консалтингових рекомендацій.

Спрямованість консультаційних проектів визначається характером та масштабністю реальних проблем конкретного підприємства, для розв’язання яких власне і розробляється проект.

 

2.                Організація виконання консультаційного проекту

 

Робота над консультаційним проектом відбувається протягом десятого семестру і завершується публічним захистом.

На початку дев’ятого семестру при формуванні індивідуального завдання на виконання дипломної роботи необхідно сформулювати та затвердити тему консультаційного проекту. Напрями дослідження (тема) консультаційного проекту мають бути підпорядкованими темі дипломній роботи. Консультаційний проект виконується на інформаційно-аналітичної базі підприємства, де студент проходить практику. Обираючи тему консультаційного проекту, слід враховувати ступінь зацікавленості конкретного підприємства у розв’язанні саме цієї проблеми, реальні можливості формування інформаційного поля консультаційного проекту, наявність власних напрацювань з відповідної проблеми.

3.                Структура консультаційного проекту

Вступ. У вступі має бути обґрунтована актуальність вибраного напрямку досліджень та його практичне значення, коротко охарактеризовані сучасні методологічні і практичні аспекти вирішення визначеного кола проблем, визначені мета, завдання, об’єкт, предмет, методологічний апарат, інструментарій та інформаційна база дослідження.

Рекомендований обсяг вступу 2—3 сторінки.

Основна частина. Основна частина консультаційного проекту, як правило, поділяється на декілька розділів. У структурі основної частини рекомендується розглянути такі аспекти:

• економічна діагностика і аналіз діяльності підприємства за обраним напрямком дослідження консультаційного проекту;
• діагностика існуючих проблем у сфері дослідження з подальшим їх причинно-наслідковим аналізом, розробкою і оцінкою альтернатив їх вирішення;
• обґрунтування економічної доцільності і розробка проекту впровадження консультаційних пропозицій.

Рекомендований обсяг основної частини — 60—70 сторінок

Висновки. У висновках студент має надати узагальнення, які чітко, стисло і послідовно відображають результати дослідження. Рекомендовано сформулювати висновки по кожному розділу роботи (орієнтовно 3—4 тези на кожний розділу) і по консультаційному проекту в цілому.

Рекомендований обсяг заключної частини — 3—4 сторінок.

Додатки. У додатки виноситься первинний статистичний матеріал, документи, громіздкі таблиці, складні розрахунки, які ускладнюють сприйняття матеріалу основної частини.

Список використаних джерел — це перелік всіх джерел первинної, статистичної, довідкової, методичної, спеціальної та іншої інформації, на які є посилання в тексті консультаційного проекту. Такий список має проінформувати, звідки конкретно отримана інформація, на основі якої опрацьований консультаційний проект.

4.                Змістовна характеристика розділів консультаційного проекту

Розділ, присвячений економічної діагностиці підприємства та аналізу його діяльності за обраним напрямком дослідження може складатися з кількох підрозділів, які можна схематично поділити на діагностику зовнішнього оточення підприємства, аналіз його внутрішнього середовища і ресурсного потенціалу та аналітичну характеристику певного напрямку діяльності чи організації окремої функції менеджменту.

Проведення економічної діагностики підприємства має бути підпорядковане тематиці і завданням дослідження, фокусуватися на тих елементах діяльності підприємства, які створюють передумови виникнення проблемних зон функціонування і розвитку підприємства.

Економічну діагностику необхідно починати з питань створення та розвитку підприємства, визначення форми власності та її трансформування, умов господарювання, рівня його спеціалізації й кооперування. Дати коротку характеристику виду (видів) діяльності, напрямку бізнесу в якому функціонує підприємство, визначити тенденції і особливості його розвитку.

Проведення діагностики зовнішнього середовища підприємства слід почати з PEST-аналізу, де визначити основні фактори впливу макросередовища на функціонування виду бізнесу, в якому діє підприємство. Для оцінки конкурентної позиції підприємства необхідно виконати стратегічну сегментацію, проаналізувати рівень конкуренції в галузі (або на ринку продукту, на якому діє підприємство). Використовуючи інструментарій стратегічного аналізу (оцінку конкурентних сил за допомогою моделі М. Портера, аналізу матриць БКГ, МакКінсі та «Дженерал Електрік», життєвого циклу продукції, аналізу ланцюжку створення вартості, бенчмаркінгу тощо) оцінити конкурентоздатність підприємства і конкурентоспроможність його продукції, визначити стратегічну позицію підприємства та обґрунтувати конкурентні переваги для кожного стратегічного напрямку його діяльності.

Аналіз внутрішнього середовища слід починати з характеристики організаційної і виробничої структури підприємства, опису техніко-технологічного стану підприємства з аналізом величини, динаміки і структури основних фондів і оборотних активів. Оцінку ресурсного потенціалу підприємства необхідно спрямувати для визначення гнучкості виробничої системи підприємства, його здатності до оновлення продукції, освоєння нових полів бізнесу. Аналізуючи кадрову складову підприємства, необхідно визначити структуру виробничого і управлінського персоналу, оцінити її ефективність, дати характеристику системі мотивації на підприємстві, визначити її відповідність стратегічним цілям компанії. Важливим етапом внутрішньої економічної діагностики має бути управлінська діагностика та оцінка організаційної та економічної культури підприємства.

Для оцінки фінансового стану підприємства слід використовувати аналіз динаміки фінансових коефіцієнтів, вертикальний і горизонтальний аналіз балансу. В даному підрозділі необхідно визначити тенденції фінансового стану та оцінити фінансову політику підприємства. Важливою складовою фінансово-економічного аналізу підприємства є аналіз структури і динаміки собівартості основної продукції (або послуг), оцінка рівню її прибутковості, аналіз рівню і динаміки окремих складових витрат підприємства. Для узагальнення результатів економічної діагностики зовнішнього оточення і внутрішнього середовища підприємства можна скористатися матрицею SWOT-аналізу, визначивши ринкові і бізнесові можливості та загрози для підприємства з урахуванням його сильних і слабких місць.

Досить часто метою консультаційного проекту поряд з загальною діагностикою організації є аналітичне дослідження окремого напрямку бізнесу, практики організації конкретної функції менеджменту, які не вийшли до складу вище означених напрямків економічної діагностики підприємства, наприклад, оцінка маркетингової діяльності підприємства, практики розробки та реалізації інвестиційної стратегії, характеристика кадрової політики, тощо. У цих випадках необхідно їм присвятити окремий підрозділ економічної діагностики для детального аналізу визначеного напрямку діяльності організації. На підставі економічної діагностики підприємства та аналізу визначеного сегменту його діяльності, як правило, формується проблемне поле організації, та визначається генеральна проблема, або комплекс взаємопов’язаних проблем, які необхідно проаналізувати у наступному розділі консультаційного проекту.

Розділ, присвячений причинно-наслідковому аналізу проблеми (проблем), розробці і оцінці альтернатив її (їх) вирішення, вибору найкращого варіанту розв’язання проблеми. Під проблемою розуміють негативну ситуацію або стан справ, який не відповідає сучасним вимогам бізнесу, або будь-яку тенденцію, яка здатна спричинити погіршення у майбутньому (тобто стати джерелом кризового становища), і тому вимагає відповідних заходів у сучасний момент. Зазвичай проблеми визначають з огляду на негативні результати діяльності підприємства або симптоми, а не з огляду на причини виникнення цих проблем. Тому перед консультантом (студентом) стоїть завдання визначити не тільки наслідки проблеми, але й проаналізувати причини, які їх спричиняють. Діагностика проблеми вимагає проаналізувати взаємозв’язок між проблемами різного рівня (галузеві, ринкові, внутрішні), оскільки наслідки проблем одного рівня є причинами виникнення проблем іншого рівня. Досліджуючи природу симптомів і чинників, які їх зумовлюють, необхідно систематизувати інформацію таким чином, щоб встановити всі характерні взаємозв’язки між різними факторами й подіями, з метою виявлення і визначення найбільш суттєвих з них. Головним завданням цього етапу дослідження є формування гіпотез відносно можливих причин виникнення проблеми, визначення чинників, на які спроможне впливати керівництво підприємства. Крім причинно-наслідкового аналізу, для ідентифікації проблеми можна застосовувати і інший діагностичний інструментарій: аналіз фактів методом силового поля, аналіз майбутнього, позиційний аналіз тощо. Моделювання проблемного поля і визначення ключової проблеми дозволяє уточнити мету консультаційного проекту.

Наступним етапом дослідження має бути розробка портфелю взаємовиключних (або взаємодоповнюючих) альтернатив, варіантів рішення, реалізація яких обумовлена наявністю певних обмежень. При формуванні альтернатив слід дати короткий зміст кожної альтернативи, дати характеристику їх результативності, описати необхідне ресурсне забезпечення Альтернативні варіанти ґрунтовно аналізуються та оцінюються за допомогою багатокритеріальної системи відбору. Обов’язковим елементом аналізу портфелю альтернатив є обґрунтування критеріїв, за допомогою яких здійснюється експертиза і вибір остаточного варіанту вирішення проблеми. Характеризуючи найкращий за результатами аналізу варіант розв’язання проблеми, необхідно визначити вигоди і витрати підприємства, які будуть супроводжувати розв’язання проблеми обраним шляхом, результативність реалізації альтернативи, яка автором визначена найкращою.

У процесі розробки консультаційних рекомендацій необхідно сформулювати відповіді на такі ключових запитання:

―                чому саме ця проблема обрана як генеральна?

―                що конкретно треба зробити підприємству для подолання проблемної ситуації?

―                які заходи, необхідно здійснити для впровадження запропонованих змін на підприємстві?

Відповіді на ці запитання знаходять відображення у розробці проекту впровадження пропозицій на підприємстві.

Розділ, присвячений впровадженню рекомендацій. У консультаційному проекті студент має розробити проект реалізації рекомендацій, запропонованих у конструктивній частині консультаційного проекту. Для цього необхідно визначити основні характеристики і параметри проекту, визначити його результати та необхідні ресурси. Для обґрунтування проекту необхідно ідентифікувати основні вигоди і витрати за проектом, розрахувати інвестиційні витрати, спрогнозувати майбутні грошові потоки за проектом для розрахунку основних показників його економічної ефективності.

Виходячи з сутності, масштабів, особливостей проекту, який розглядається, проаналізувати основні групи можливих ризиків, визначити їх зміст та наслідки та обґрунтувати заходи запобігання ідентифікованим ризикам.

Глибина та ступінь розробленості останнього розділу консультаційного проекту визначаються з урахуванням специфіки проблеми, вирішення якої є предметом дослідження, та потреб підприємства, на матеріалах якого виконується дослідницька робота.

 

5.                Підготовка до захисту консультаційного проекту

Завершений консультаційний проект магістрант подає науковому керівникові для підготовки відгуку на нього. Відгук наукового керівника має містити стислу, але вичерпану характеристику виконаної роботи, висновки про глибину дослідження, цінність конкретних рекомендацій магістранта та ступінь їх економічної обґрунтованості.

До захисту консультаційного проекту магістрант готує доповідь та ілюстративні матеріали, які демонструють результати дослідження, основні висновки, узагальнення та пропозиції. Кількість та зміст ілюстративних матеріалів магістрант визначає спільно з керівником; рекомендована кількість ілюстрацій (слайдів у вигляді таблиць та рисунків) - до 10.

Захист консультаційного проекту починається з доповіді студента; рекомендована тривалість доповіді — не більше 7 хвилин. У доповіді слід зупинитися на розкритті таких ключових моментів, як: предмет, об’єкт і мета дослідження, висновки зовнішньої і внутрішньої економічної діагностики підприємства, аналіз проблемного поля підприємства, обґрунтування пропозицій щодо подолання проблем організації, управлінські аспекти реалізації проекту впровадження запропонованих рекомендації.

6.     Критерії оцінювання консультаційного проекту

 

Консультаційний проект має суто прикладний характер, тому основними показниками його якості є такі змістовні аспекти:

―                відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

―                глибина опрацювання джерел зовнішньої і внутрішньої інформації, внутрішньої документації підприємства, їх ґрунтовний аналіз за допомогою економіко-математичних і статистичних методів, використання програмного забезпечення, сучасного інструментарію економічної діагностики;

―                широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату;

―                використання нестандартних елементів аналізу та діагностики;

―                спрямованість проекту на виявлення причинно-наслідкових зв’язків, проблемної симптоматики, на основі аналізу яких формується портфель альтернатив розв’язання проблем, аналіз проектних альтернатив, обґрунтування консультаційних рекомендацій;

―                аргументованість, переконливість обґрунтування висновків і запропонованих рішень, адекватність запропонованих заходів виявленим проблемам підприємства;

―                ступінь самостійності проведення дослідження, наявність чітко визначеної позиції автора;

―                розвиненість мови викладання роботи, оригінальність стилю та її загальне оформлення.

Підсумкова оцінка за консультаційний проект враховує не тільки змістовні аспектів представленої роботи, але й якість її презентації на захисті. Тому логічність, конкретність і переконливість доповіді, в якої автор стисло, послідовно й чітко має викласти сутність і результати дослідження; здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди; повнота відповідей на питання; якість підготовки наочного матеріалу, складають основні критерії оцінки презентації результатів проведеного дослідження.

Підсумкова диференційована за 100-бальною шкалою оцінка за консультаційний проект формується із трьох складових (максимально допустима кількість балів):

1) оцінка змістовного наповнення консультаційного проекту (оцінює науковий керівник та комісія) — 50 балів;

2) Своєчасність виконання окремих етапів підготовки консультаційного проекту; ритмічність роботи та усунення недоліків згідно зауважень (оцінює науковий керівник) — 10 балів;

3) Захист консультаційного проекту (оцінює комісія) — 40 балів.

Критерії оцінювання змістовного наповнення консультаційного проекту та його захисту наведено у табл. 1-2

 

Таблиця 1

Критерії оцінювання змістовного наповнення консультаційного проекту

	Критерії оцінки	Кількість балів
1	Відповідність змісту консультаційного проекту темі, поставленим цілям і завданням, внутрішня єдність і логіка побудови роботи	0;6;8;10
2	Широта і адекватність використання сучасного аналітичного і методичного інструментарію для проведення діагностики підприємства, аналізу проблемних зон його функціонування і розвитку та якість їх застосування	0;6;8;10
3	Рівень глибини і достовірності проведення економічної діагностики підприємства, якість опрацювання статистичної інформаційної бази, наявність та ґрунтовність авторських висновків щодо сучасного стану підприємства у контексті теми дослідження	0;6;8;10
4	Рівень аргументованості запропонованих рекомендацій щодо розв’язання виявлених проблем на підприємстві, їх адекватність проблемам підприємства та наявним обмеженням, зі ставлення з альтернативними варіантами усунення вузьких місць на підприємстві. Належна достовірність і рівень обґрунтованості вибору альтернативи розв’язання проблем підприємства	0;6;8;10
5	Ступінь самостійності отримання результатів, наявність чітко визначеної позиції автора, розвиненість мови викладення роботи, наукового стилю; загальне оформлення тексту згідно чинних стандартів і вимог з підготовки магістерської дипломної роботи	0;6;8;10
6	Ритмічність виконання дослідження, послідовне дотримання графіка, постійні консультації з науковим керівником, своєчасне виправлення недоліків	0;6;8;10

 

Таблиця 2

Критерії оцінки захисту консультаційного проекту перед комісією

 

	Критерії оцінки	Кількість балів
1	Логічність, конкретність і переконливість доповіді, в якій автор стисло, послідовно й чітко має викласти сутність і результати дослідження	0;6;8;10
2	Якість підготовки наочного матеріалу, володіння культурою презентації.	0;6;8;10
3	Здатність аргументовано захищати власні пропозиції, думки, погляди; повнота відповідей на питання	0;6;8;10
4	Вільне володіння економічною та управлінською термінологією; загальний рівень підготовки студента рівень його знань та вмінь, що відповідають освітньо-кваліфікаційному рівню магістра	0;6;8;10

 

Оцінка за 4-бальною шкалою виставляється у заліково-екзаменаційну відомість поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-бальною шкалою. Академічні успіхи студента визначаються за системою оцінювання, що використовуються у КНЕУ, з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS в такому порядку:

За шкалою ЕСТS:	За національною шкалою:	За шкалою КНЕУ:
A	5 (відмінно)	90 - 100
B	4 (добре)	80 - 89
C	4 (добре)	65 - 79
D	3 (задовільно)	66 -69
E	3 (задовільно)	60 - 65
FX	2 (незадовільно) робота  потребує доопрацювання або повторного захисту	21 - 59
F	2 (незадовільно) робота не допускається до захисту	0 – 20

 

 

Форма титульного аркуша дипломної роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Факультет економіки та управління

спеціальність 8.05050401 "Економіка підприємства"

Кафедра стратегії підприємств

 

Магістерська програма

МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТІВ І КОНСАЛТИНГ

___________________ форма навчання

КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ

______________________________________________________

^{(ПІП студента у родовому відмінку) (підпис студента)}

на тему: «______________________________________________»

^{(назва консультаційного проекту)}

(на матеріалах________________________________________________)

^{(повна назва підприємства, на матеріалах якого виконано дослідження)}

 

 

 

Науковий керівник, _______________

^{(наук. ступінь, вчене звання)}

________________(ініціали, прізвище)

 ^{(підпис)}

 

 

 

Київ 2016