|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знаньДата публикации: 27.11.2016 11:10
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Юридичний факультет
Кафедра теорії та історії держави і права
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот «16» червня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки (дисципліни) Історія держави і права України освітній ступінь бакалавр галузь знань «Право» спеціальність «Право» спеціалізація (освітня програма) «Правознавство»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________Ф.П. Шульженко
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
АВТОРИ-УКЛАДАЧІ: Ієрусалімова Ірина Олександрівна, канд.юр.наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Кожура Людмила Олександрівна, канд.юр.наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права
1. ВСТУП
Наука “Історія держави і права України” є обов'язковою складовою сучасної юридичної освіти. Разом з іншими юридичними науками історико-теоретичного циклу вона є важливою основою в оволодінні фаховими знаннями. Сьогодні професійна підготовка юриста потребує інноваційних підходів в науці та освіті. Інноваційна освіта передбачає обов’язкову єдність у процесі підготовки особистого виховання, засвоєння знань та набуття вмінь у контексті розвитку здібностей та реальної готовності юриста до практичної діяльності. Знання того, як формується майбутне полягає у знанні минулого та сучасного. Формування системного підходу до розуміння природи і змісту понять “держава”, “право”, “закон”, ”демократичне суспільство”, “громадянське суспільство” сприяє усвідомленню загальних закономірностей виникнення і розвитку держави і права, з'ясуванню їхньої сутності, розумінню можливих перспектив їх подальшої еволюції, визначає напрямок руху у майбутне людини і національної спільності та відповідно забезпечує можливість прогнозувати його. Робоча програма науки “Історія держави і права України” розроблена відповідно до навчального плану для напряму підготовки 6401. Курс передбачає опанування певним інструментарієм науки історії держави і права України, вивчення конкретних державних інститутів та систем права, розкриття основних закономірностей процесу державно-правового розвитку. Місце науки “Історія держави і права України” визначається її тісним зв’язком з комплексом базових, гуманітарних та фахових дисциплін. “Історія держави і права України” вивчається на першому курсі разом з “Теорією держави і права”, має тісний зв’язок з дисциплінами: ”Історія держави і права зарубіжних країн”, “Римське право”, “Конституційне право України” та “Конституційне право зарубіжних країн”. Історія вітчизняної держави і права створює основу знань та вмінь, які студенти отримують у результаті вивчення загальноюридичних та галузевих наук. Вона збагачує студентів знанням історичного досвіду, вмінням проникати у сутність і закономірності суспільного процесу, пов’язаного з розвитком таких феноменів як держава і право. Водночас, ця наука має свої безпосередні завдання. До них відноситься вивчення: - процесу виникнення держави і права на території сучасної України; - факторів та умов, що визначали появу держави і права, а потім їх змінення та розвиток; - правового становища станів і груп; - організації державної влади (механізм держави, система державних органів у різні історичні періоди); - розвитку правової системи, галузей, інститутів права, конкретних законодавчих актів. Предметом науки є: поняття, характеристика, класифікація історичних моделей держави; характеристика сутності, ролі, функцій права України в той або інший історичний період. Концепція усієї передбачає проходження студентом під час навчання наступних стадій: 1.Формування уявлень про предмет науки Історія держави і права України: - пасивне сприйняття та накопичення інформації; - набуття навичок цілеспрямованого сприймання історико-правових явищ та процесів; - розширення об’єму уявлень про конкретні державно-правові системи, яки входять в предмет даної науки; - формування уявлень про загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку, а іноді і загибелі державності і права в конкретно-історичних умовах. 2. Формування історико-правових понять: - збагачення словника історико – правових понять; - виокремлення та розпізнавання історико-правових понять серед інших: за суттєвими ознаками, на основі оволодіння прийомами порівняння; - оволодіння прийомами групування, класифікації та узагальнення знань в предметах та історичних явищах з метою формування понять. 3. Оперування історико-правовими знаннями, вміннями і поняттями в практичній діяльності: - навчання застосуванню історико-правових знань у самостійній практичній діяльності; - навчання застосуванню історико-правових знань у самостійній науково-практичній діяльності, поєднанню їх з новими поняттями, продукуванні нових знань. Основними цілями та завданнями даної науки є: - формування юридичного світогляду у студентів, яке дозволить зайняти тверді позиції у відстоюванні режиму законності; - формування у студентів стійких уявлень про шляхи людської цивілізації до цінностей демократії та справедливості; - розуміння основних політичних процесів у сучасному світі на основі знань про українську державу і право; - набуття вмінь аналізувати юридичні документи, які залишили слід в українській історії, знаходити та аналізувати статті пам’яток права при вирішенні конкретних завдань; - оволодіння навичками аргументовано та юридично грамотно відстоювати свою позицію з дискусійних питань, робити порівняльний аналіз юридичних документів. Форми навчання: застосування компоративної методики для аналізу нормативно-правових актів історичного характеру, обговорення рефератів, вирішення конкретних ситуацій, тестування. Навчальним планом передбачається вивчення науки на лекційних та семінарських заняттях, в процесі самостійної роботи студентів. Підсумком опанування науки є складання студентами іспиту.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ
ТЕМА 1. Предмет, метод та періодизація Історії держави і права України Поняття і суть історії держави і права України (далі ІДПУ). Місце науки в системі національного права України. Система науки ІДПУ. Особливості вивчення науки. Наукова і практична цінність вивчення курсу "Історія держави і права України". Періодизація історії права України. Основні навчальні та наукові джерела історії права України. Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок. Тема має вступний характер і тісно пов’язана з наступними темами наук. «Історія держави і права зарубіжних країн»: Тема1.Предмет і методологія історико-правової науки. Первісне (додержавне) право; «Теорія держави і права» Тема1. Теорія держави і права: її предмет, методи пізнання та місце в системі юридичних наук. «Соціологія»: Тема 3. Суспільство як соціальна система ТЕМА 2. Поява рабовласницьких держав на території України в VII ст. до н.е. - VI ст. н.е. Розвиток рабовласницького права. Джерела та основні риси рабовласницького права. Історичне значення рабовласницьких держав Північного Причорномор’я для процесу виникнення державності і права у східних слов’ян. Загальні закономірності та особливості становлення класового суспільства на території України. Перші спроби утворення державності на півдні України. Держави степовиків. Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави (VII ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.) , форма державного правління, розвиток права. Грецька колонізація Причорномор’я. Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра та інші. Виникнення і розвиток Боспорського царства (VII ст. н. е. – VI ст. н. е.), його державний лад. Монархія та республіка – політичні форми перших рабовласницьких держав на території Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок. Тема носить ознайомчий характер і продовжує попередню тему курсу і тісно пов’язана з наступними темами наук: «Історія держави і права зарубіжних країн»: Тема 3. Виникнення європейської державно-правової традиції. Історія держави і права Стародавньої Греції та Риму. «Теорія держави і права»: Тема 3. Форма держави. Тема 4. Функції держави. Тема 5. Механізм та апарат держави Тема 8. Природа, сутність, принципи права. Типи праворозуміння. Тема 9. Норми права у системі соціальних норм. Тема 11. Джерела (форми) права Тема12. Система права та система законодавства: поняття, зміст та співвідношення. «Цивільне право України» Тема 3. Цивільне правовідношення (Цивільні правовідносини) Тема 7. Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права Тема 9. Об‘єкти цивільних прав Тема 10. Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язків Тема 22. Право власності в системі речових прав Тема 27. Загальні положення про зобов’язання Тема 28.Виконання зобов'язання Тема 30. Цивільно-правовий договір Тема 31.Договір купівлі- продажу Тема 32.Договір міни Тема 33.Договір поставки Тема 34.Договір дарування Тема 37.Договір найму (оренди) Тема 45.Договір зберігання Тема 55.Поняття та система деліктних зобов’язань Тема 56.Загальні положення спадкового права Тема 57.Спадкування за заповітом Тема 58.Спадкування за законом «Філософія» Тема 15. Ранні релігійні вірування Тема 20. Поняття Тема 21. Судження Тема 22. Основні закони логіки Тема 23. Умовивід. Доведення і спростування
ТЕМА 3. Становлення права у східних слов’ян. Право Київської Русі
Культурно-етнічна консолідація слов’ян та формування українського етносу. Поява слов’янських племінних союзів. Причини появи публічної влади. Особливості управління, розвиток права. Звичаєве право. Виникнення давньоруської держави з центром у Києві. Терії походження Київської Русі і наукова неспроможність норманської теорії та політичної доктрини пантюркизму. Територіальний устрій Київської Русі. Органи влади і управління. Військо. Місцеве самоврядування. Правові форми ранньофеодальних відносин. Формування феодального землеволодіння. Полюддя . Клас феодалів: великі київські князі, бояри. Великокнязівській домен, володіння місцевих князів, боярсько-дружинські землеволодіння. Феодальний двір. Система сюзеренітету, васалітету. Духовенство і церковне землеволодіння. Вільні селяни-общинники. Правове становище окремих груп залежного населення. Смерди. Рядовичи. Закупи. Ізгої. Челядь і холопи. Міське населення: міська аристократія (князі, бояри, вище духовенство, купці) і міські низи (ремісники, дрібні торговці, рядове духовенство). Джерела давньоруського права: норми звичаєвого права; русько-візантійські договори; князівське законодавство: грамоти, устави і уроки; церковні статути: статут князя Володимира Святославовича про десятини, суди і людей церковних, статут князя Ярослава про церковні суди; іноземні пам’ятки права. Руська правда – визначна пам’ятка права Київської Русі, її списки та редакції. Державне право. Характерні риси ранньофеодальної монархії, побудованої на принципі сюзеренітету – васалітету. Центральні органи влади й управління: великий київський князь, рада при великому князі, народні збори (віче), феодальні з’їзди (снеми). Місцеві князі. Становлення княжої адміністрації. Адміністративно-фінансові реформи перших київських князів. Десяткова система управління: тисяцькі, соцькі, десяцькі. Двірсько-вотчинна система управління. Посадники, намісники, волостелі, тіуни, старости та інші представники адміністрації. Сільська територіальна общинна(верв)- орган місцевого селянського самоврядування . Судові органи. Церковна організація і юрисдикція. Цивільне право. Поняття і види злочинів. Мета і система покарань. Судочинство. Судові дії. Розправа. Гоніння слідом. Вирок. Види доказів. Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок. Тема носить ознайомчий характер і продовжує попередню тему курсу і тісно пов’язана з наступними темами наук: «Теорія держави і права»: Тема 3. Форма держави. Тема 4. Функції держави. Тема 5. Механізм та апарат держави Тема 8. Природа, сутність, принципи права. Типи праворозуміння. Тема 9. Норми права у системі соціальних норм. Тема 11.Джерела (форми) права Тема12.Система права та система законодавства: поняття, зміст та співвідношення. Тема13.Правовідносини: поняття, склад, підстави виникнення, зміни та припинення. Тема 14. Реалізація норм права. Тема 16. Правова поведінка. Правопорушення та юридична відповідальність. «Історія українського суспільства»: Тема 2: Етногенез східних слов’ян. Суспільство держави Київська Русь. «Цивільне право України»: Тема 3. Цивільне правовідношення (Цивільні правовідносини) Тема 7. Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права Тема 9. Об‘єкти цивільних прав Тема 10.Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язків Тема 22.Право власності в системі речових прав Тема 27.Загальні положення про зобов’язання Тема 28.Виконання зобов'язання Тема 30.Цивільно-правовий договір Тема 31.Договір купівлі продажу Тема 32.Договір міни Тема 33.Договір поставки Тема 34.Договір дарування Тема 37.Договір найму (оренди) Тема 45.Договір зберігання Тема 55.Поняття та система деліктних зобов’язань Тема 56.Загальні положення спадкового права Тема 57.Спадкування за заповітом Тема 58.Спадкування за законом «Філософія»: Тема 15.Ранні релігійні вірування Тема 17.Світові релігії Тема 20.Поняття Тема 21.Судження Тема 22.Основні закони логіки Тема 23.Умовивід. Доведення і спростування ТЕМА 4 Право на території Південно-Західної Русі в період політичноїв період політичної роздробленості.Правові інститути Галицько-Волинського князівства (XIII – пер. пол. XIV ст.) Державно-правові ознаки феодальної роздробленості. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів, розпад Київської Русі на окремі феодальні князівства. Київське князівство, Володимирське князівство: особливості правового розвитку. Подальша диференціація соціальних класів. Зростання ролі міст. Давньоруська держава цього періоду, як своєрідна феодальна федерація. Система дуумвірату. Заснування в окремих князівствах особистих династій. Зміна порядку займання князівського стола. Зростання феодального адміністративного апарату. І боротьба слов’янських племен проти полчищ Батия. Захоплення литовськими князями Східної Волині, Поділля,Диївщини та Чернігово-Сіверщини. Захоплення польськими феодалами Галицької землі. Закарпаття під владою угорських феодалів. Буковина у складі Московського князівства. Золота Орда, як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами. Пам’ятки права південно-руських князівств: правові звичаї, Руська Правда, княжі грамоти, міжкнязівські угоди, польсько-литовське законодавство. Загальна характеристика суспільно-політичного устрою і права князівств в період феодальної роздробленності. Галицько-Волинська земля – центр об’єднання земель південно-західної Русі. Управління і державні органи. Перетворення на королівство. Зовнішньоекономічна стратегія в умовах татаро-монгольського іга. Сутність залежності від хана Золотої орди. Розвиток права. Втрата державної самостійності, її причини. Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок. Тема носить ознайомчий характер і продовжує попередню тему курсу і тісно пов’язана з наступними темами наук: «Теорія держави і права»: Тема 3. Форма держави. Тема 4. Функції держави. Тема 5. Механізм та апарат держави Тема 8. Природа, сутність, принципи права. Типи праворозуміння. Тема 9. Норми права у системі соціальних норм. Тема 11. Джерела (форми) права Тема 12. Система права та система законодавства:поняття, зміст та співвідношення. «Цивільне право України»: Тема 3. Цивільне правовідношення (Цивільні правовідносини) Тема 7. Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права Тема 9. Об‘єкти цивільних прав Тема 10.Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язків Тема 22. Право власності в системі речових прав Тема 27.Загальні положення про зобов’язання Тема 28.Виконання зобов'язання Тема 30.Цивільно-правовий договір Тема 31.Договір купівлі продажу Тема 32.Договір міни Тема 33.Договір поставки Тема 34.Договір дарування Тема 37.Договір найму (оренди) Тема 45.Договір зберігання Тема 55.Поняття та система деліктних зобов’язань Тема 56.Загальні положення спадкового права Тема 57.Спадкування за заповітом Тема 58.Спадкування за законом «Філософія»: Тема 15.Ранні релігійні вірування Тема 17.Світові релігії Тема 20.Поняття Тема 21.Судження Тема 22.Основні закони логіки Тема 23.Умовивід. Доведення і спростування ТЕМА 5. Право та система судочинства на українських земляхВеликого князівства Литовського, Польського королівства і Речі Посполитої. Становище українських земель у складі Великого князівства Литовського. Державний устрій Великого Князівства. Система управління в українських землях у складі Великого Князівства Литовського. Етапи зближення Литви і Польщі. Кревська (1385 р.) унія. Городельська (1410 р.) унія. Люблінська (1569 р.) унія. Утворення Речі Посполитої. Берестейська (1596 р.) церковна унія. Адміністративний поділ території. Система управління. Особливості дворянської республіки в Речі Посполитій. Джерела права. Звичаєве право. Руська Правда. Міждержавні і міжнародні договори. Привілеї та їх класифікація. Земські уставні грамоти. Судебник Казимира 1468 р. Литовські статуті 1529,1566,1588рр. Пам’ятки магдебурського права Б. Троїцького. Канонічне (церковне) право. Польське законодавство. Вислицький статут 1347 р., Вартський статут 1420-1423 рр., Статут Ласького 1505 р., постанови сейму (конституції), артикули Генріха Валуа 1573р.. Державне право. Характеристика правового положення окремих станів (феодалів, міщан, селян, козацтва). Права, привілеї, обов’язки. Жалувана грамота 1457 р. Устави на волоки 1557 р. Ординація Війська Запорізького реєстрового 1638 р. Основні риси цивільного і кримінального права. Право власності. Види феодального землеволодіння. Зобов’язальне право: види договорів, форма і порядок їх укладання. Сімейне право. Спадкове право: спадкування за законом, заповітом і на основі звичаю. Система злочинів і покарань. Судовий процес. Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок. Тема носить ознайомчий характер і продовжує попередню тему курсу і тісно пов’язана з наступними темами наук: «Теорія держави і права»: Тема 3. Форма держави. Тема 4. Функції держави. Тема 5. Механізм та апарат держави Тема 8. Природа, сутність, принципи права. Типи праворозуміння. Тема 9. Норми права у системі соціальних норм. Тема 11. Джерела (форми) права Тема 12. Система права та система законодавства:поняття, зміст та співвідношення. «Історія українського суспільства»: Тема 3. Українське суспільство на етапі литовсько-польської доби» «Цивільне право України»: Тема 3. Цивільне правовідношення (Цивільні правовідносини) Тема 7. Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права Тема 9. Об‘єкти цивільних прав Тема 10.Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язків Тема 22. Право власності в системі речових прав Тема 27.Загальні положення про зобов’язання Тема 28.Виконання зобов'язання Тема 30.Цивільно-правовий договір Тема 31.Договір купівлі продажу Тема 32.Договір міни Тема 33.Договір поставки Тема 34.Договір дарування Тема 37.Договір найму (оренди) Тема 45.Договір зберігання Тема 55.Поняття та система деліктних зобов’язань Тема 56.Загальні положення спадкового права Тема 57.Спадкування за заповітом Тема 58.Спадкування за законом «Філософія»: Тема 15.Ранні релігійні вірування Тема 17.Світові релігії Тема 20.Поняття Тема 21.Судження Тема 22.Основні закони логіки Тема 23.Умовивід. Доведення і спростування
ТЕМА 6. Право козацько-гетманської державидр. пол. XVII-XVIII ст. Історичні обставини, що призвели до укладання українсько-московського договору 1654 року. Зміст "Березневих статей", порядок їх ратифікації. "Привілей шляхті". "Привілей війську запорозькому". Розподіл України на Правобережну і Лівобережну. Андрусівський договір 1667 року. Договори гетьманів України з московським царем ("статті"). Створення і діяльність Правління Гетьманського уряду (1734-1750). Створення Малоросійського приказу та його діяльність (1663 - 1721). Колегії іноземних справ (1722 - 1734, 1750 - 1764). Перша Малоросійська Колегія (1764 - 1786). Полковий устрій України-Гетьманщини. Правове становище Запорізької Січі. Олешківська Січ. (1711). Введення губернського адміністративного поділу. Остаточне покріпачення селянства. Органи самодержавного управління Україною, Гетьманщиною: Посольский приказ, Малоросійський приказ 1663 р., Колегія іноземних справ, Сенат, перша Малоросійська колегія (1722 – 1724 рр.), правління гетьманського уряду (1734 – 1750). Остаточне скасування гетьманської влади у 1764 р. Встановлення посади генерал-губернатора і відновлення Другої Малоросійської колегії (1764- 1786) . ліквідація козацьких полків на Слобідській Україні та Лівобережжі (1765- 1783), Запорізькій Січі та її паланок (1775). поширення загальноросійської системи управління. Введення у 1782 – 1785 рр. Губернського поділу відповідно до російського „Учреждения о губерниях” 1775 р. Створення у 1782 р. Київського, Черніговського, Новгород-Сіверського, Харківського і Катеринославського намісництв з повітами. Організація у 1796 р. Малоросійської губернії. Заснування Задунайської Січі (1775 – 1828 рр.). Основні риси цивільного і крімінального прва. Право власності. Два різновиди феодальної власності на землю – вотчина і держання. Рангові землі. „ Генеральне слідствіє по маєтності” Д. Апостола 1729 – 1730 рр. Генеральне межування за царським маніфестом 1765 р. та урядової інструкції 1766 р. „ Займанщина”. Джерела права. Міжнародні міждержавні договори. Договори гетьманів із іноземними державами. Гетьманські статті. Заснування норм звичаєвого (козацького) права. Договірні статті. Нормативні акти гетьманської влади: гетьманські універсали, ордера, інструкції, листи, декрети, грамоти. Джерела польсько-литовського походження. Третій Литовський статут 1588 р. Збірники магдебурзького права. Зерцало саксонів М. Яскера 1536 р. Право цивільне хельминське 1584 р. Порядок прав цивільних магдебурзьких Б. Троїцького 1559 р. Артикули права магдебурзького Я. Кірштейна 1557 р. Збірники церковного права. Царське законодавство, як джерело права на Україні Державне право. Правове становище соціальних груп. Збільшення старшинсько-шляхетсько та монастирського землеволодіння.гетьманські пожалування у „вічність” за службу та „на ранг”. Поширення на Україну „Грамоти на права, вольности и приемущества русского дворянства” та Табеля про ранги. Обмеження права переходів селян, гетьманські універсали 1706, 1721, 1727, 1760 рр. Царський указ 1783 р. про заборону селянам залишати феодалів. Розповсюдження дії Духовного регламенту та штатного розкладу 1764 р. Секулярізація монастирських маєтків в Україні 1786 р. Новий зміст подвірного землекористування. Зобов’язальне право. Розвиток зобов’язань, що випливали з договорів та із заподіяння шкоди. Сімейне – шлюбне право. Право спадщини за заповітом та за законом. Принципи розвитку кримінального права. Види злочинів і система покарань. Організація судів. Період козацьких судів. Судова реформа 1760 – 1763 рр. Земські , міські та підкомормські суди. Адміністративно-судова організація управління Запопізької Січі. Зміни у процесуальному праві. Обвинувальне – змагальний та слідчий (інквізіційний) форми процесу.
Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок. Тема носить ознайомчий характер і продовжує попередню тему курсу і тісно пов’язана з наступними темами наук: «Теорія держави і права»: Тема 3. Форма держави. Тема 4. Функції держави. Тема 5. Механізм та апарат держави Тема 8. Природа, сутність, принципи права. Типи праворозуміння. Тема 9. Норми права у системі соціальних норм. Тема 11.Джерела (форми) права Тема 12.Система права та система законодавства:поняття, зміст та співвідношення. «Історія українського суспільства»: Тема 4. «Суспільно-політичні процеси на українських землях за часи національної революції і козацької держави» «Цивільне право України»: Тема 3. Цивільне правовідношення (Цивільні правовідносини) Тема 7. Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права Тема 9. Об‘єкти цивільних прав Тема 10.Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язків Тема 22. Право власності в системі речових прав Тема 27.Загальні положення про зобов’язання Тема 28.Виконання зобов'язання Тема 30.Цивільно-правовий договір Тема 31.Договір купівлі продажу Тема 32.Договір міни Тема 33.Договір поставки Тема 34.Договір дарування Тема 37.Договір найму (оренди) Тема 45.Договір зберігання Тема 55.Поняття та система деліктних зобов’язань Тема 56.Загальні положення спадкового права Тема 57.Спадкування за заповітом Тема 58.Спадкування за законом «Філософія»: Тема 15.Ранні релігійні вірування Тема 17.Світові релігії Тема 20.Поняття Тема 21.Судження Тема 22.Основні закони логіки Тема 23.Умовивід. Доведення і спростування
Тема 7. Кодифікація українського права XVIII – пер. пол. XIX ст. та його основні риси. Наступ російського самодержавства на українські права. Обрання гетьманом України в еміграції Пилипа Орлика. "Конституція прав і свободи Запорозького війська", її зміст і значення Кодифікація права в Україні у 18 ст. Розвиток головних галузей права та їх інститутів. Поняття злочинів і система покарань. Процесуальне право. Поява посади повіреного (адвоката).Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 р. Ф. Чуйкевича. Книга Статут та інші права малоросійські 1764 р. В. Кондратьева. Екстракт малоросійських прав 1767 р. Екстракт із указів, інструкцій і настанов Сенату 1786р. Правове становище українських земель у складі Російської імперії. Поділ на губернії: на Лівобережжі – Полтавська, Слобідсько-Українська (з 1835 Харківська) і Чернігівська; на правобережжі – Волинська, Київська і Подільська; на півдні – Катеринославська, Таврійська і Херсонська. Генерал-губернаторства: Малоросійське (лівобережні губернії), Київське (правобережні), Новоросійсько-Беарабське (південні губернії). Галичина, Буковина і Закарпаття у складі Австрійської імперії. Джерела права: царське законодавство, Литовський статут видання 1811 р., Збірки магдебурзького права, звичай, указ практика. Кодифікація місцевого права України. „Звод місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Полщі”. Указ 1831 р. „О разборе шляхты в западных губерниях и об устройстве сего рода людей”. Закон 1827 р. о праве дворян створювати ремісниче виробництво, фабрики і заводи Указ 1835 р. „ О Малороссийских чинах, дающих право на действительное или потомственное дворянство”.. Надання пільг російському дворянству, яке проживало в Україні. Духовенство. Міське населення (міські обивателі). Купці. Почесні громадяни. Міщани. Цехові і робочі люди. Кріпосні селяни. Панщина – основний обов’язок кріпаків. Урочна система. Місячина. Державні селяни. Військові поселення. Реформа управління державними селянами 1837-1841 рр. Кодифікація права. Зібрання малоросійських прав 1807 р. Звід місцевих законів західних губерній (губерній Правобережної України і Білорусі) 1837 р. Повне зібрання законівРосійської імперії 1830 р. Звід законів Російської імперії 1833 та 1842 рр. Відміна дії норм магдебурзького права та Литовського статуту і поширення в 1840 – 1842 рр. на Україну загальноімперського цивільного та кримінального законодавства. Специфіка застосування загальноімперського законодавства на Україні. Уложення про покарання кримінальне і виправне 1845 р. Сільський судовий статут 1939 р. Основні риси права: цивільного, сімейно-шлюбного, спадкового, кримінального, процесуального.
Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок. Тема носить ознайомчий характер і продовжує попередню тему курсу і тісно пов’язана з наступними темами наук: «Теорія держави і права»: Тема 3. Форма держави. Тема 4. Функції держави. Тема 5. Механізм та апарат держави Тема 8. Природа, сутність, принципи права. Типи праворозуміння. Тема 9. Норми права у системі соціальних норм. Тема 11.Джерела (форми) права Тема 12.Система права та система законодавства:поняття, зміст та співвідношення. «Історія українського суспільства»: Тема 5. « Гетьманщина у складі Російської імперії.Остаточна ліквідація української державності (остан.третина 17-18 ст.)» «Цивільне право України»: Тема 3. Цивільне правовідношення (Цивільні правовідносини) Тема 7. Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права Тема 9. Об‘єкти цивільних прав Тема 10.Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язків Тема 22. Право власності в системі речових прав Тема 27.Загальні положення про зобов’язання Тема 28.Виконання зобов'язання Тема 30.Цивільно-правовий договір Тема 31.Договір купівлі продажу Тема 32.Договір міни Тема 33.Договір поставки Тема 34.Договір дарування Тема 37.Договір найму (оренди) Тема 45.Договір зберігання Тема 55.Поняття та система деліктних зобов’язань Тема 56.Загальні положення спадкового права Тема 57.Спадкування за заповітом Тема 58.Спадкування за законом «Філософія»: Тема 15.Ранні релігійні вірування Тема 17.Світові релігії Тема 20.Поняття Тема 21.Судження Тема 22.Основні закони логіки Тема 23.Умовивід. Доведення і спростування
ТЕМА 8. Державний устрій і управління в українських землях у складі Російської імперії (к.18-поч.20 ст.) Розвиток класової боротьби. Зростання селянського руху. Селянська реформа 1861 р. Суспільний лад в Україні після селянської реформи. Класи. Розвиток буржуазії. Правове становище класів в пореформеній Україні. Система центральних органів самодержавного управління. Місцеві органи управління.Земська (1864 р.) і міська (1870 р.) реформи та особливості їх проведення в Україні. Контр- реформи 80-90 років. Закон 1892 р. про воєнне становище. Столипінська аграрна реформа, її наслідки в Україні. Обезземелення і зубожіння селян. Царський маніфест 17 жовтня 1905 р. Зміни в центральному апараті самодержавної влади й самодержавного управління. Склад депутатів І і П Державних Дум. Діяльність української думської громади. Третьочервневий переворот 1907 р. Українське питання у III Думі. Вибори до IV Думи. Специфіка застосування загальноімперського законодавства в Україні. Основні риси права. Основні закони Російської імперії. Цивільне право. Кримінальне законодавство. Фабрічне законодавство. Судові статути 1864 р. Судова система. Основні положення судової реформи та впровадження її на українських землях. Мирова юстиція. Прокурорський нагляд та адвокатура. Судовий процес.
Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок. Тема носить ознайомчий характер і продовжує попередню тему курсу і тісно пов’язана з наступними темами наук: «Теорія держави і права»: Тема 3. Форма держави. Тема 4. Функції держави. Тема 5. Механізм та апарат держави Тема 8. Природа, сутність, принципи права. Типи праворозуміння. Тема 9. Норми права у системі соціальних норм. Тема 11.Джерела (форми) права Тема 12.Система права та система законодавства:поняття, зміст та співвідношення. «Історія українського суспільства»: Тема 5. «Гетьманщина у складі Російської імперії.Остаточна ліквідація української державності (остан.третина 17-18 ст.)» Тема 6. «Українськи землі у складі іноземних держав наприкінці 18-перша пол..19 стст.) «Цивільне право України»: Тема 3. Цивільне правовідношення (Цивільні правовідносини) Тема 7. Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права Тема 9. Об‘єкти цивільних прав Тема 10.Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язків Тема 22. Право власності в системі речових прав Тема 27.Загальні положення про зобов’язання Тема 28.Виконання зобов'язання Тема 30.Цивільно-правовий договір Тема 31.Договір купівлі продажу Тема 32.Договір міни Тема 33.Договір поставки Тема 34.Договір дарування Тема 37.Договір найму (оренди) Тема 45.Договір зберігання Тема 55.Поняття та система деліктних зобов’язань Тема 56.Загальні положення спадкового права Тема 57.Спадкування за заповітом Тема 58.Спадкування за законом «Філософія»: Тема 15.Ранні релігійні вірування Тема 17.Світові релігії Тема 20.Поняття Тема 21.Судження Тема 22.Основні закони логіки Тема 23.Умовивід. Доведення і спростування
ТЕМА 9. Джерела та основні риси права на західноукраїнських землях в складі Австрійської монархії другої половини XVIII –поч XX ст. Порядок приєднання українських земель до складу абсолютної імперії Габсбургів в другій половині ХVIII століття. Реформи імператриці Марії Терезії та імператора Йосифа ІІ. Революція 1848 року та її значення для українських земель Галичини, Буковини та Закарпаття. Утворення дуальної Австро-Угорської монархії. Статус західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської держави у другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття. Джерела права дореформенного періоду. Правові звичаї. Малопольський та великопольський статути. Сеймові постанови королівські привілеї, едикти, декрети, ординації. Збірники Магдебурзького права. Джерела права проформенного періоду. Звичаєве право. Офіційне законодавство: Імператорські патенти, дипломи, ординації, статути. Постанови рейхстагів. Кодекси та уложення. Акти місцевого значення. Загально-державні Конституційні акти Австрійської монархії та Австро-Угорської держави: 25 квітня 1848 р.; 4 березня 1849 р.; 26 лютого 1861 р.; 21 грудня 1867 р. Крайова конституція Галичини 29 вересня 1850р. Кодифікація кримінального права і судочинства. Кимінальне уложення Терезії 1868р. Кимінальне уложення Йосифа ІІ 1787р. Кодифікація цивільного права. Кодекс Терезії 1867р. Кодекс Йосифа ІІ 1887р. Введення цивільного кодексу в Східній Галичині 1897р. Загальне цивільне уложення Австрії 1811р. Нові редакції кримінального кодексу 1852р. Кримінально - процесуальний кодекс 1853 року. Новий кримінально - процесуальний кодекс 1873 року. Основні риси цивільного права. Речове право. Володіння. Право власності. Спадкове право. Спадкування за законом, заповітом і договором. Право зобов’язань. Зобов’язання із порушення договорів та зобов’язання із спричинення шкоди. Квазиделікти. Види договорів: дарування, зберігання, позики, обміну, куплі – продажу, найму, товариства, подружнього дарування. Авантюрні договори. Спадковий чинш. Сімейно – шлюбне право. Громадянська угода. Оголошення шлюбу недійсним. Кримінальне право та процес. Види злочинів. Злочини проти публічних інтересів, злочини проти приватних інтересів. Система покарань. Смертна кара. Тюремне заключення. Штрафи. Конфіскація майна. Судовий кримінальний та цивільний процес. Військове судочинство.
Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок. Тема носить ознайомчий характер і продовжує попередню тему курсу і тісно пов’язана з наступними темами наук: «Теорія держави і права»: Тема 3. Форма держави. Тема 4. Функції держави. Тема 5. Механізм та апарат держави Тема 8. Природа, сутність, принципи права. Типи праворозуміння. Тема 9. Норми права у системі соціальних норм. Тема 11.Джерела (форми) права Тема 12.Система права та система законодавства:поняття, зміст та співвідношення. «Історія держави і права зарубіжних країн» Тема 6. Германська правова традиція. Історія держави і права Німеччини. «Історія українського суспільства»: Тема 6. «Українськи землі у складі іноземних держав наприкінці 18-перша пол..19 стст.) «Цивільне право України»: Тема 3. Цивільне правовідношення (Цивільні правовідносини) Тема 7. Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права Тема 9. Об‘єкти цивільних прав Тема 10.Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язків Тема 22. Право власності в системі речових прав Тема 27.Загальні положення про зобов’язання Тема 28.Виконання зобов'язання Тема 30.Цивільно-правовий договір Тема 31.Договір купівлі продажу Тема 32.Договір міни Тема 33.Договір поставки Тема 34.Договір дарування Тема 37.Договір найму (оренди) Тема 45.Договір зберігання Тема 55.Поняття та система деліктних зобов’язань Тема 56.Загальні положення спадкового права Тема 57.Спадкування за заповітом Тема 58.Спадкування за законом «Філософія»: Тема 15.Ранні релігійні вірування Тема 17.Світові релігії Тема 20.Поняття Тема 21.Судження Тема 22.Основні закони логіки Тема 23.Умовивід. Доведення і спростування
ТЕМА 10. Право в період державотворчих пошуків в 1917- 1922р.р. Організаційно - правові інститути УHP, Гетьманату П. Скропадського, Директорії, ЗУНР. Перемога лютневої (1917р.) революції в Росії і початок національно-демократичної революції в Україні. Утворення тимчасового уряду та його програмна декларація від 3 березня 1917р. Законодавство тимчасового уряду. Демократизація політичного життя. Цивільне право. Правові заходи по стабілізації економіки. Захист права власності. Посилення адміністративно-правових методів регулювання. Правове регулювання праці. Кримінальне законодавство. Нормативні акти по демократизації каральної політики. Надзвичайна слідча комісія. Посилення репресій і відхід від демократичних свобод. Відновлення смертної кари. Постанова про злочини проти державного порядку. Перші законодавчі акти Центральної Ради. Боротьба за національно – державне відродження України. Утворення Центральної Ради на чолі з М. Грушевським та еволюція її юридичного статусу 7 березня 1917 р. Всеукраїнський національний конгрес (5-7 квітня 1917 р.). Наказ від Центральної Ради від 5 травня 1917р. Уряд Центральної Ради, його зовнішня і внутрішня політика. Два підходи лідерів національного руху щодо перспектив України і створення її збройних сил Підтримка Центра льної ради з боку всеукраїнського військового, селянського і робітничого з’їздів. Українізація існуючої системи місцевого самоврядування і утворення губернських, повітових та міських „ українських рад”. Перший Універсал Центральної Ради від 10 (23) червня 1917р. Мала рада і Генеральний Секретаріат. Переговори Петроградськими міністрами.другий універсал центральної ради 3(16) липня 1917 р. Взаємне визнання центральної ради тимчасового уряду. Статут вищого управління України, затверджений Малою Радою 29 липня 1917 р. „ Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріату” Тимчасового уряду від 4 серпня 1917р. Гетьманський переворот П.Скоропадського і політика його уряду. Перехід влади до Директорії, її державний устрій, міжнародні зв'язки. Проголошення Західно - Української Народної Республіки та формування уряду. Акт злуки 22 січня 1919р. і його значення для соборності України. С.Петлюра на чолі УНР. Нормативно-правові акти уряду Директорії. Українські державницькі центри в екзилі.
Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок. Тема носить ознайомчий характер і продовжує попередню тему курсу і тісно пов’язана з наступними темами наук: «Теорія держави і права»: Тема 3. Форма держави. Тема 4. Функції держави. Тема 5. Механізм та апарат держави Тема 8. Природа, сутність, принципи права. Типи праворозуміння. Тема 9. Норми права у системі соціальних норм. Тема 11.Джерела (форми) права Тема 12.Система права та система законодавства:поняття, зміст та співвідношення. «Історія українського суспільства»: Тема 6. «країнське суспільство в умовах Першої світової війни,революційних подій та державотворчих процесів 1914-1921рр» «Цивільне право України»: Тема 3. Цивільне правовідношення (Цивільні правовідносини) Тема 7. Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права Тема 9. Об‘єкти цивільних прав Тема 10.Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язків Тема 22. Право власності в системі речових прав Тема 27.Загальні положення про зобов’язання Тема 28.Виконання зобов'язання Тема 30.Цивільно-правовий договір Тема 31.Договір купівлі продажу Тема 32.Договір міни Тема 33.Договір поставки Тема 34.Договір дарування Тема 37.Договір найму (оренди) Тема 45.Договір зберігання Тема 55.Поняття та система деліктних зобов’язань Тема 56.Загальні положення спадкового права Тема 57.Спадкування за заповітом Тема 58.Спадкування за законом «Філософія»: Тема 15.Ранні релігійні вірування Тема 17.Світові релігії Тема 20.Поняття Тема 21.Судження Тема 22.Основні закони логіки Тема 23.Умовивід. Доведення і спростування
ТЕМА 11. Радянське право України 1917р.- початок 90-х років XX ст. Розпад СРСР та відродження незалежної держави Україна Встановлення федеративних зв’язків з Радянською Росією. Особливості державного устрою та права Донецько-Криворіжської радянської республіки, Одеської радянської республіки та інщих аналогічних штучних державних утворень радянського типу на території України. ІІ Всеукраїнській з’їзд Рад (березень 1918 р.) та його рішення. Резолюція з’їзду „Про державний устрій”. Державні зв’зки УСРР з РСФРР та іншими радянськими республіками. Воєнно-політичний союз радянських республік. Декрет ВЦВК від 1 червня 1919 р. „ Про об’єднання радянських соціалістичних республік: Росії, України, Литви, Латвії, Білорусі для боротьби зі світовим імперіалізмом”. Союзний робітничо-селянський договір між УСРР та РСФСР (грудень 1920). Правова природа взаємовідносин радянських республік в 1917-1922р.р. Злом старої судової системи, постанова Народного Секретаріату Радянської України від 4 січна 1918р. „ про введення Народного суду”. Революційні трибунали. Декрет РНК УСРР від 19 лютого 1919 року про суд. Тимчасове положення про народні суди та революційні трибунали УСРР від 20 лютого 1919р. Народні суди. Ради народних депутатів. Джерела радянського права. Соціалістичн а пратворчість. Відношення до дореволюційного права. Форми радянського законодавства. Перші декрети в галузі цивільного,сімейного, трудового, земельного, кримінального права. Декрети про націоналізацію власності, правове регулювання розподілу. Продовольча і хлібна розверстка. Декрети Раднаркому УСРР „Про організацію відділів записів актів громадянського стану”, „ про громадянський шлюб та проведення книг актів громадянського стану”, „Про розлучення”, „Про скасування спадкування”(лютий-березень 1919р.). Тимчасове положення про соціалізацію землі (березень 1918 р.) Декрет ВУЦВК від 26 травня 1919р. „Про соціалістичний землеустрій та про перхідні заходи до соціалістичного землекористування”. Закон від 5 лютого 1920 р. „ Про землю”. Основні риси кримінального та цивільно-процесуального права. Постанова НКЮ УСРР „ Про введення в дію „Керівних засад з кримінального права РСФСР”. Поточне законодавство. Інструкція НКЮ УСРР від 3 червня 1919р. „ Про судочинство”. Зміни політичної системи. Оформлення диктатури РКП(б). Разгром внутріпартійних опозицій. Доля некомкністичних партій. Судові процеси над політичною опозицією 1920-х р. Реорганізація радянської системи. Державно-правове положення України за Конституцією СРСР 1924 р. Внесення змін і доповнень до Конституції України у 1925р. Нова Конституція республіки 1929 р. Формування адміністративно-командної системи управління. Всеукраїнський з’їзд Рад. Структура та компетенція ВУЦВК, його Президії та РНК УСРР. Положення про ВУЦВК від 12 жовтня 1924 р. Наказ про порядок роботи. Президії ВУЦВК (липень 1926 р.). Положення про Раднарком УСРР від 12 жовтня 1924 р. Українська економічна рада. наркомати. постійне представництво УСРР при уряді СРСР. реформа адміністративно-територіального устрою України. Скорочення у 1922 р. кількостей губерній. Скасування у 1923 р. волостей і повітів. Утворення районів. ліквідація у 1925 р. губерній і створення округів. Перехід від чотирьохступеневої (губернія-повіт-волость-село) до триступеневої (округ – район – село) системи управління. Положення про губернські з’їзди Рад та губвиконкоми (1923 р.), про окружні з’їзди Рад та окрвиконкоми (1923, 1925, 1928 р.р.), про районні з’їзди Рад і райвиконкоми (1923, 1925, 1928, р.р.) про сільські Ради (1923, 1925, 1927р.р.). Положення міські і селищні ради (1925, 1927 р.р.). Положення провиборчі права та порядок проведення виборів (1924, 1925, р.р.) Реоганізація комнезамів. Реформа збройних сил. Перебудова юстиції та правоохоронних органів. Судова система. Положення про судоустрій УСРР 1922, 1925 та 1929 р. р. Положення про військові трибунали і військову прокуратуру. Організація державної прокуратури. Утворення адвокатури, народні суди. Окружні , районнісуди. Веховний суд УСРР. Судоустрій АМСРР. Дисциплінарні суди. Громадські суди. Реорганізація ВУЧК. Утворення Державного політичного управління (ДПУ). Доктрина „революційної законності” . Законодавства про права громадян. Репресії 1920-х років. Боротьба радянської держави з церквою. Розвиток та кодифікація законодавства радянської України. Посилення ролі централізованого законодавчого регулювання і створення загальносоюзних кодифікаційних актів („Основні начала кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік 1924 р.”, „Загальні начала землекористування і землеустрою” 1928 р. тощо). Цивільне законодавство і Цивільний кодекс 1922 р. Кодекс законів про народну освіту 1922 р. Земельний кодекс 1922 р. Закон про ліси УСРР 1923 р. Кодекс законів про працю 1923 р. Кодекс законів про сім’ю, опіку, подружжя та акти громадянського стану 1926 р. Адміністративний кодекс 1927 р. Кримінальне законодавство . кримінальний кодекс 1922 і 1929 р.р. Процесуальне законодавства. Кримінально-процесуальний кодекс . Цивільно –процесуальний кодекс Приєднання Західної України і Північної Буковини до складу України і державне будівництво на цих землях. Проголошення незалежності Карпатської України (березень 1939) Центральні органи влади і управління УСРР. Реорганізація вищих органів управління. Місцеві органи. Перехід у 1932 р. до обласного поділу. Конституційні зміни радянського устрою. Розробка нової конституції СРСР. Перебудова державного апарату УСРР на основі конституції УРСР 1937 р. Подальше зростання централістичних тенденцій в СРСР . Зрощування партійного та адміністративного апарату. Верховна рада і Раднарком УРСР. місцеві ради депутатів трудящих. Військове будівництво. Судова система, прокуратура, НКВС. закон про судоустрій УРСР 1938 р. Створення єдиної централізованої системи прокурорських органів. Ліквідація у 1930 р. НКВС УРСР. Утворення у 1934 р. загальносоюзного НКВС. Позасудовий орган – Особлива нарада при наркомі внутрішніх справ. Каральні органи – спеціальні „трійки”. Ідеологічне обгрунтовання теорії „ загострення класової боротьби” та її трагічні наслідки. Основні тенденції розвитку права. Законодавство радянської України. перевага загальносоюзного законодавства над республіканським. Джерела права . Правове значення постанов партії. доктрина „ соціалістичної законності”. підзаконні акти. Обмеження громадянських прав. паспортна система. Зміни в цивільному праві. Договірні відносини між господарськими організаціями. кредитна форма 1930 – 1931р.р. Внесення змін і доповнень до кодексу законів про працю УСРР. створення державних трудових резервів Доповнення до кодексу про родину про хвори. Положення та реєстрацію актів громадянського стану 1935 і 1936 р. р.. Земельне законодавство. Правове забезпечення політики насильної колективизації та її наслідки. примірні статути сільськогосподарської артілі 1930р. та 1935р. Кримінальне право. Зміни і доповнення Кримінального Кодексу УРСР в зв’язку з прийняттям союзних актів (про охорону соціалістичної власності) від7 серпня 1932 р. (про кримінальну відповідальність за зраду батьківщині) від 8 червня 1934р. (про боротьбу з терористичними актами) 1 грудня 1934р. та інші. Процесуальне законодавство УРСР, його зміни і доповнення в зв’язку з союзним законодавством у 1934, 1937 і 1938 роках. Посилення кримінальної репресії. Надзвичайний порядок судочинства у справах про терористичні акти. Масові репресії в Україні. Перебудова державного апарату УРСР на воєнний лад. Постановка ЦК ВКП(б) та Раднаркому СРСР партійним і радянським роганам прифронтових областей від 29 червня 1941 р. та звернення Президії Верховної Ради, Раднаркому та ЦК ВКП(б) від 6 липня 1941 р. „ До українського народу”. Надзвичайні органи влади та управління. ДКО. Уповноваженні ДКО. Органи спеціального призначення. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1941 р. „ Про воєнний стан”. Діяльність місцевих органів державної влади і управління в пкріод війни. Правовий режим воєнного стану і стану облоги. Реорганізація органів суду і прокуратури в зв’язку з введенням воєнного стану. Положення від 22 червня 1941 р. про військові трибунали в місцевостях, оголошенних на воєнному стані і в районах воєнних дій. Види військових трибуналів та розширення їх підсутності. Централізація керівництва службами державної безпеки і охорони громадського порядку. Право України в період війни. Надзвичайне законодавство. Зміни у цивільно-правових відносинах. Положення від 28 вересня 1943 р. „ Про порядок обліку і користування націоналізованого, конфіскованого, виморочного та безгосподарського майна”. Припинення справ про висілення з жилих приміщень військовослужбовців та їх сімей. Розширення кола спадкоємців за законом. Сімейне законодавство. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 р. про внесення змін в сімейне законодавство. Правове забеспечення захисту дітей-сиріт. Трудове право. Трудові мобілізації і трудові повинності. Зміни у режимі робочого часу робітників та службовців. Трудове влаштування і побутове обслуговання інвалідів війни. Земельне законодавство. Нові підстави обов’язкової праці у колгоспі. Кримінальне законодавство. Посилення карних репресій. Відповідальність воєнних злочинців. Процесуальне право. Державний лад. Кадрові зміни. Розширення прав України у розв'язанні питань її адміністративного устрою, в державному плануванні її господарства. Видання законів та інших нормативних актів. Вищі органи державної влади та управління. Нові організаційні форми управління промисловістю. Місцеві органи державної влади і управління. Нові положення про окремі ланки Рад та їх виконавчі комітети. Перебудова судової системи та посилення прокурорського нагляду. Закон про судоустрій СРСР 1959 р. Положення про прокурорський нагляд в СРСР 1959 р. Реорганізація органів держбезпеки і внутрішніх справ. Суттєві зміни в радянському законодавстві. Наукові дискусії з питннь напрямків розвитку законодаства УРСР. Початок нової кодифікації загальносоюзного і республіканського законодавства. Основи законодавства СРСР і союзних республік та їх розвиток права УРСР. Цивільне право. Цивільний та Цивільно-процесуальний кодекс 1963 р. трудове право. Колгоспне право. Кримінальне судочинство. Кримінальний та Кримінальро-процесуальний кодекси 1960 р. Основні риси законодавства. Централістські установи в законотворчості. Продовження кодифікації радянського союзного і республіканського законодавства. Розробка і видання Основ законодавства Сюзу РСР і союзних республік, республіканських кодексів відповідно до загальносоюзного законодавства, хронологічних зібрань законодаства, систематичних зібрань чинного законодаства республік. Підготовка і видання Зводу хаконів СРСР. Адміністративне законодавство. Кодекс УРСР про адміністративні правопорушення (1984 р.). Цивільне і господарське законодавство. Житлове законодаство. Житловий кодекс УРСР 1983р. Сімейне законодавство. Кодекс про шлюб та сім’ю УРСР 1969 р. та зміни до нього. Природноресурсове законодавство. Земельний кодекс УРСР 1970 р. Водний кодекс УРСР 1972 р. Закони СРСР про надра, охорону атмосферного повітря та про охорону і використання тваринного світу, лісове законодаство. Кримінальне законодавство. Виправно-трудове законодавство. Виправно-трудовий кодекс УРСР 1970 р. Процесуальне законодавство. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Народний та державний суверенітет. Всеукраїнський і вибори Презедента 1 грудня 1991 р. Розпад СРСР як федеративної держави. Угода про створення СНД. Принципи участі України у міждержавних об’єднаннях. Прийняття Конституції України 28 червня 1996 р. Структура, основні положення і значення Основного Закону держави. Конституційна форма правління державногом устрою та політичного режиму Ураїни. Державна символіка. Територіальний устрій. Декларація прав національностей України. Закон про національні меншини в Україні. Основи виборчої системи України. Референдуми. Правовий статус народних депутатів. Верховна Рада України. Президент України. Кабінет Міністів України та інші органи вмконавчої влади. Місцеві державні адміністрації. Місцеве самоврядування. Прокуратура . Правосуддя. Конституційний суд України. Закон „ Про правонаступництво України” ві 12 вересня 1991 р. Гуманізація правових відносин у суверенній Україні. Реформування усіх галузей права. Цивільне законодавство. Правова регламентація майнових відносин в умовах становлення ринкової економіки в Україні. Правові основи підприємницької діяльності та окремі питання фінансового права. Зміни в трудовому законодавстві. Аграрне законодавство. Радикальні зміни в кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві
Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок. Тема носить ознайомчий характер і продовжує попередню тему курсу і тісно пов’язана з наступними темами наук: «Теорія держави і права»: Тема 3. Форма держави. Тема 4. Функції держави. Тема 5. Механізм та апарат держави Тема 8. Природа, сутність, принципи права. Типи праворозуміння. Тема 9. Норми права у системі соціальних норм. Тема 11.Джерела (форми) права Тема 12.Система права та система законодавства:поняття, зміст та співвідношення. «Історія українського суспільства»: Тема 9. «Українське суспільство у 1920-1930-ті рр..» Тема 10. Україна в роки Другої світової війниє Тема 11.УРСР у дугій половині 20-го ст..(1945-1985 рр.) Тема 12.Українське суспільство в період розладу СРСР і здобуття державної незалежності крїни (1985-1991 рр.) «Цивільне право України»: Тема 3. Цивільне правовідношення (Цивільні правовідносини) Тема 7. Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права Тема 9. Об‘єкти цивільних прав Тема 10.Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язків Тема 22. Право власності в системі речових прав Тема 27.Загальні положення про зобов’язання Тема 28.Виконання зобов'язання Тема 30.Цивільно-правовий договір Тема 31.Договір купівлі продажу Тема 32.Договір міни Тема 33.Договір поставки Тема 34.Договір дарування Тема 37.Договір найму (оренди) Тема 45.Договір зберігання Тема 55.Поняття та система деліктних зобов’язань Тема 56.Загальні положення спадкового права Тема 57.Спадкування за заповітом Тема 58.Спадкування за законом «Філософія»: Тема 15.Ранні релігійні вірування Тема 17.Світові релігії Тема 20.Поняття Тема 21.Судження Тема 22.Основні закони логіки Тема 23.Умовивід. Доведення і спростування «Конституційе право України»: Тема. Конституційне право України –провідна галузь системи права України. Тема. Джерела конституційного права України. Тема. Засади конституційного ладу в Україні Тема. Конституційні права, свободи та обов’язки людини та громадянина Тема. Система державних органів української держави Тема. Верховна Рада України Тема. Виконавча влада в Україні Тема. Президент України. Тема. Територіальний устрій Украї Тема. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування
3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ для студентів денної форми навчання Модуль 1
ТЕМА 2. Рабовласницьке право на території Північного Причорномор’я і Приазов’я (середина І тис.до.н.е. – V ст.н.е.) ( 2 години)
Семінарське заняття №1. Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси; поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; здатність розуміти роль та вплив перших політичних об’єднань на подальше формування державних та правових інститутів на українських землях.
Питання для обговорення: 1. Джерела та головні риси права грецьких міст-полісів півдня України. 2. Афінська демократія як система управління в грецьких містах-полісах. 3. Суспільна організація, управління і право в степових народів на терені України
Обов’язкова література:
Додаткова літратура:
ТЕМА 3. Становлення права у східних слов’ян. Право Київської Русі IX – XIV ст. ( 4 години)
Семінарське заняття №2 Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; мати уяву про основні теорії походження Київської Русі, розуміти особливості державного устрою і суспільного ладу Давньоруської держави, аналізувати джерела права та напрямки формування права Київської Русі.
Питання для обговорення: . 1.Правовий статус окремих груп населення давньоруської держави. 2.Правова регламентація центрального та місцевого управління в Київській Русі. 3.Джерела права Київської Русі: а) звичаєве право; б) політичні та торгівельні угоди князів з іноземними державами; в) князівські устави, уроки та грамоти; г) рецепція візантійського права; д) церковні Устави великих Київських князів; 4. Збірники давньоруського законодавства X – XIV ст.
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
Семінарське заняття №3 Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; мати уяву про основні теорії походження Київської Русі, розуміти особливості державного устрою і суспільного ладу Давньоруської держави, аналізувати джерела права та напрямки формування права Київської Русі.
Питання для обговорення:
1. Основні риси цивільного права: а) право власності; б) право зобов’язань (основні види договорів, їх зміст та оформлення); в) сімейно-шлюбне право; г) право спадщини. 2. Загальні риси кримінального, карного права: а) поняття і види злочинів; б) мета і система покарань 3. Судовий процес Київської Русі
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
ТЕМА 5. Право та система судочинства на українських землях Великого князівства Литовського, Польського королівства і Речі Посполитої. ( 4години)
Семінарське заняття № 4 Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; аналізувати особливості формування державно-правової системи Великого князівства Литовського.
Питання для обговорення: 1. Характеристика джерел права: а) звичаєве право; б) міждержавні та міжнародні договори; в) уставні земські грамоти; г) королівські та князівські привілеї; д) збірники та статути 2.Литовські статути 1529, 1566, та 1588 рр., їх структура, зміст та історичне значення.
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
Семінарське заняття № 5 Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; аналізувати особливості формування державно-правової системи Великого князівства Литовського.
Питання для обговорення: 1. Основні риси цивільного права України за Литовськими Статутами та іншим литовсько-руським законодавством: а) речове право; б) право зобов’язань; в) сімейне право, г) сервітути. 2.Становлення українського кримінального права. а) поняття та види злочинів; б) мета і система покарань 3.Характеристика судочинства України за звичаєвим правом та литовсько-руським законодавством.
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
ТЕМА 6. Право козацько-гетьмансьокої доби др.пол. XVII – XVIII ст.. (4години)
Семінарське заняття №6 Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України, розуміти особливості управління в українських землях за часів Речі Посполитої, аналізувати напрямки розвитку правової системи.
Питання для обговорення: 1.Юридичне оформлення входження Гетьманської України до складу Московської держави: а) Рішення Земського Собору від 1 жовтня 1653 р.; б) Постанова Переяславської Ради від 8 січня 1654 р.; в) „Березневі статті” та жалувані царські грамоти 1654р.; г) Договори про Андрусівське перемир’я 1667 р. та „Вічний мир” 1686; 2.Правовий статус Гетьманської Украіни в складі Російської держави др. пол. XVII-XVIII ст.ст.
Обов’язкова навчальна література: 1. Боярська З.І Історія держави і права України. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. -К.: КНЕУ, 2001. 2. МузиченкоП.П.Історія держави і права України: Навчальний посібник. - К.: Знання, 1999. 3. Історія держави і права України:Підручник/Ред.А.С.Чайковський.-К.:Юрінком Інтер,2003. 4. Історія держави і права України" Навчальний посібник. Кульчицький С.В., Настюк М.Т.,Тищик Б.Й. Львів: Світ 1996 р 5. Історія держави і права України. Підручник для юридичних вищих навчальних закладів і факультетів.; у 2-х частинах. За ред. А.Й.Рогожина. - Київ: Ін юре, 1996 р. 6. Історія держави і права України. Хрестоматія для студентів юридичних вузів та факультетів. За ред. О.О. Шевченко. Київ.: Вентурі, 1996 р. 7. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. Укладач: В.Д.Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д.Святоцький. - Київ. 1997 р.
Додаткова література:
Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України, розуміти особливості управління в українських землях за часів Речі Посполитої, аналізувати напрямки розвитку правової системи.
Питання для обговорення: 1.Характеристика джерел права: а) звичаєвого (козацького) права; б) нормативних актів автономної влади; в) законодавства литовсько-русьокго та польського походження; г) номативних актів царської влади; д) церковного права; 2. Державне право Гетьманської України. 3. Зміни в українському цивільному праві в Гетманській Україні. 4. Основні риси Кримінального права Гетьманщини. 5. Характер та особливості судового процесу: а) Козацьке судочинство (інструкція судам 1730); б) Копне (громадське) судочинство; в) Станове судочинство (судова реформа 1760-1763)
Обов’язкова навчальна література: 1. Боярська З.І Історія держави і права України. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. -К.: КНЕУ, 2001. 2. МузиченкоП.П.Історія держави і права України: Навчальний посібник. - К.: Знання, 1999. 3. Історія держави і права України:Підручник/Ред.А.С.Чайковський.-К.:Юрінком Інтер,2003. 4. Історія держави і права України" Навчальний посібник. Кульчицький С.В., Настюк М.Т.,Тищик Б.Й. Львів: Світ 1996 р 5. Історія держави і права України. Підручник для юридичних вищих навчальних закладів і факультетів.; у 2-х частинах. За ред. А.Й.Рогожина. - Київ: Ін юре, 1996 р. 6. Історія держави і права України. Хрестоматія для студентів юридичних вузів та факультетів. За ред. О.О. Шевченко. Київ.: Вентурі, 1996 р. 7. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. Укладач: В.Д.Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д.Святоцький. - Київ. 1997 р.
Додаткова література:
Семінарське заняття №8 Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; здатність самостійно виділяти особливості розвитку окремих державно-правових інститутів періоду Гетьманщини, оцінювати їх недоліки і позитивні моменти з позицій сьогоднішнього дня, робити висновки про недопущення повторення тих помилок, які були характерними для вищих і місцевих органів влади Гетьманщини, що у підсумку призвело спочатку до обмеження її автономії, а згодом і до повної ліквідації.
Питання для обговорення: 1.Причини та наслідки перших кодифікаційних робіт у XVII ст. 2.Процес короткий приказний 1734р., його зміст та значення. 3.Права, по яким судиться Малоросійський народ 1743 р., його джерела, структура, зміст та історичне значення. 4.Суд і розправа в правах Малоросійських 1750 р. Структура. Зміст та значення. 5.Кодифікація права у першій половині XIX ст. а) Зібрання малоросійських прав 1807 р. – перший український цивільний кодекс б) „Литовський Статут” 1811 р., його джерела, структура та значення;
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
Модуль 2
ТЕМА 8. Право України в др.пол. XIXст. Буржуазні реформи 60-70х років в Росії та їх вплив на суспільний і державний лад України (4 години) Семінарське заняття №9 Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставиться до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; розуміти особливості буржуазних перетворень в українських землях за часів перебування їх у складі Російської імперії.
Питання для обговорення: 1. Причини і наслідки загально-імперських кодифікаційних робіт (друга пол. XIX - поч. XX ст.): а) Звід законів Російської імперії редакції 1842р.,1857 р. ; б) Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845р., 1866 р., 1885 р. 2. Буржуазні реформи 60-70х років в Росії та їх правове забезпечення
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
Семінарське заняття№10
Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставиться до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; розуміти особливості буржуазних перетворень в українських землях за часів перебування їх у складі Російської імперії.
Питання для обговорення: 1. Кодифікація права друга пол. XIX - поч. XX ст. : а) Статут цивільного судочинства 1864р. ; б) Статут кримінального судочинства 1864р. ; в) Уложення кримінальне 1903р 2. Характеристика основних галузей права друга пол. XIX - поч. XX ст. : а) цивільного (право власності, зобовязальне право); б) сімейно – шлюбного і спадкового; в) кримінального; г) цивільно-процесуального; д) кримінально-процесуального. 3.Зміни у законодавстві в період Першої Світової війни.
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література: 1. Воробейникова Т.И.Судебная реформа 1864 года // Проблемы юридической науки и правоохранительной практики - К.,1994. 2. Безгласная, О.А. Правовые основы функционирования судебной системы в период правления Александра I / О.А. Безгласная // Общество и право. 2010. № 4. С. 48 – 51. 3. Воробейникова Т.И.Судебная реформа 1864 года // Проблемы юридической науки и правоохранительной практики - К.,1996. 4. Гарлиза В.В.Підготовка земской реформі 1864 года.-М., 1957. 5. Гарипов, Р.Ш. Устав «Об управлении инородцев» 1822 г. / Р.Ш. Гарипов //История государства и права. 2010. № 23. С. 10 – 12. 6. Ефименко, И.А. Составы политических преступлений в Уложении о наказаниях уголовных и исправительных 1845 г. / И.А. Ефименко // Общество и право. 2010. № 4. С. 7. Зайончковский П.А.Отмена крепостного права в России.-М., 1960 8. Історія державної служби в Україні: у 5-ти томах / відп. ред. Т.В.Мотренко, В.А.Смолій. – К., 2009. 9. Кипкаева, Н.В. Правовая политика в сфере пересмотра актов правосудия в России до судебной реформы середины XIX в. / Н.В. Кипкаева // История государства и права. 2011. № 7. С. 39 – 41.
ТЕМА 9. Джерела та основні риси права на західноукраїнських землях в складі Австрійської монархії другої половини XVIII –поч XX ст. (2 години)
Семінарське заняття №11 Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України
Питання для обговорення: 1. Джерела права на західноукраїнських землях в складі Австрійської монархії другої половини XVIII –поч XX ст. а) звичаєве право; б) загально – державне законодавство; в) законодавчі акти Галицького та Буковинських Крайових сеймів.
2. Особливості та наслідки кодифікаційних робіт в Східній Галичині, Буковині та Закарпатті в складі Австро – Угорської імперії др. пол. 18 – пер. пол. 20 ст.ст. а) цивільного права; б) кримінального права. 3. Цивільне право: а) право власності та право зобов’язань; б) сімейно – шлюбне право; в) спадкове право. 4. Кримінальне право, поняття злочинів, мета та система покарань. 5. Цивільно – процесуальне та кримінально – процесуальне право.
Обов’язкова навчальна література:
Додакова література:
ТЕМА 10. Право в період державотворчих пошуків в 1917- 1922р.р. Правові інститути УHP, Гетьманату П. Скропадського, Директорії, ЗУНР. (2 години)
Семінарське заняття №12 Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; здатність розуміти, що відродження національної державності України в 1917-1920 рр. було закономірним процесом і одночасно результатом та одним із етапів багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, яка завершилася в 1991 р.здатність аналізувати особливості організації влади та правових систем Гетьманату та Директорії.
Питання для обговорення: 1.Державне будівництво та законодавча діяльність Центральної Ради. 2.Державне будівництво і законотворчість доби Гетьманства. 3.УНР доби Директорії: державне будівництво, законотворчість, діяльність судів 4.Законодавство Західноукраїнської Народної республіки а) конституційні акти б) соціально-економічне законодавство
Обов’язкова навчальна література:
. Додаткова література:
ТЕМА 11. Радянське право України 1917р. – початок 90х роківXXст. Розпад СРСР та відродження незалежної держави України. Шляхи її розбудови. ( 8 годин)
Семінарське заняття №13 Система законодавства радянської України 1917 – 1922 р.р. (2 години) Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України, аналізувати становлення та розвиток органів влади і управління та правової системи України в період проголошення та утвердження та розвитку радянської влади.
Питання для обговорення:
1.Державно-правове будівництво Радянської України . Рішення І та ІІ Всеукраїнських Рад 2.Конституція 1919р. та основи державного устрою УССР а) органи центральної влади б) вищі та місцеві органи управління 3.Міждержавно-правові відносини УССР з іншими радянськими республіками 4.Становлення радянського права а) основ цивільного права б) основ сімейного права в) основ земельного і колгоспного права г) основ трудового прва д) основ кримінального права 5.Законодавство про судову систему і судочинство
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
Семінарське заняття №14 Кодифікація права Української Радянської Республіки 1922-1929 рр.(2 години)
Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України, аналізувати становлення та розвиток органів влади і управління та правової системи України в період проголошення та утвердження та розвитку радянської влади.
Питання для обговорення: 1.Причини,основні завдання та наслідки першого етапу кодифікаційних робіт (1922-1925 р.р.). 2.Кодифікація окремих галузей права (1922-1925 р.р.): а) цивільного- Цивільний кодекс УСРР 1922 р.; б) земельного- Земельний кодексУСРР 1922 р.; в) трудового- Кодекс законів про працю УСРР1922 р. г) Кодекс законів про народну освіту УСРР 1922р; д) кримінального – Кримінальний кодекс УСРР 1922 р.; е) прцесуального- Цивільно-процесуальний кодекс УСРР 1922р.; 3. Кримінально-процесуальний кодекс УСРР 1922р.; Виправно-трудовий кодекс УСРР 1925р. 4.Причини та результати другого етапу кодифікаційних робіт (1926-1929 р.р.). 5.Кодифікація сімейно-шлюбного права – Кодекс законів про сім`ю, опіку, шлюб та акти громадського стану 1926 р. 6.Кодифікація адміністративного права – адміністративний кодекс 1927 р.Нові редакції Кримінального , Кримінально-процесуального та Земельного кодексів 1927 р. та їх порівняльна характеристика з попередніми
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
Семінарсье заняття №15.УРСР: Розвиток права в період закріплення авторитарного режиму (1930-1940 рр.) (2 години)
Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України, аналізувати становлення та розвиток органів влади і управління та правової системи України в період проголошення та утвердження та розвитку радянської влади. Питання для обговорення: 1. Загальна характеристика поняття соціалістичної законності. 2.Зміни в деяких галузях права: а) у цивільному та цивільно-процесуальному; б) сімейно-шлюбному; в) земельному; г) трудовому. 3. Законодачно оформлення колгоспного землекористування і землевпорядкування. 4.Формування репресивного характеру в кримінальному і кримінально-процесуальному праві. 5.Характеристика виборчого права за Конституціями СРСР 1936 р. та УРСР 1937 р. 6.Порядок впровадження радянського права в Західній Україні та Північній Буковині.
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
10. Грищук В.К.Кодификація законодательства Украинской РСР.-Львів,1991. 11. Гражданское право. Учебник для юридических вузов. – М., 1940,- Т. 1-2. 12. Гражданський процес. Учебник под редакцией Клеймана. – М., 1940. 13. Декреты Советской власти.-М.,1957-Т.1. 14. Емелин А.С. Правовые основы превращения СССР в единый военный лагерь в годы ВОВ. М., 2000
16. Казанцев Н. Право колхозной собственности. – М., 1948 17. Кульчицький В. С., Бойко І. Й. Генезис та еволюція української конституції. Навчальний посібник для студентів юридичного факультету. Львів, 2007 18. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й., Глубіш М.І.Входження Галичини, Північної Буковини та Закарпаття до складу України(1939-1945 р.р.)- Дрогобич,1995. 19. Кульчицький В.С. Партійно-радянський апарат у системі влади // Укр.істор. журнал.-1994.-№6. 20. Лісна І.С. Встановлення влади Рад на Закарпатті // Вісник ЛДУ. Серія юрид.-1991-Вип. 29. 21. Николаев М. Хозяйственное и трудовое законодательство. – Х., 1937. 22. Обухов В.В. Механизм судебной репрессии в системе военных трибуналов войск НКВД СССР 1939-1941 // Государство и право.2004.№ 2 23. Советсткое гражданское право. Учебник под редакцией С.Вильянского.- М., 1940. 24. Съезды Советов Союза Советских Социалистических Республик.-Сб.документов.1922-1936г.г.-М.,1960. 25. СССР-Германия 1939: докум.и матер. о советско-германских отношениях с апреля по октябрь 1939г.:В 2т.-Вильнюс,1989. 26. Тищик Б.Й. Становлення української державності на західноукраїнських землях напередодні і в роки Другої світової війни (1937-1945 рр.). – Л., 2006 27. Шебалін О. Загальні основи земплекористування та землевпорядження. Х. 1928.
Семінарське заняття №16. Надзвичайне законодавство СРСР і УРСР в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945рр.)(2 год.)
Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України, аналізувати становлення та розвиток органів влади і управління та правової системи України в період проголошення та утвердження та розвитку радянської влади.
Питання для обговорення: 1.Радянське загальносоюзне право в період Великої Вітчизняної війни. 2.Зміни в окремих галузях права УРСР: а) цивільне; б) сімейно-шлюбне та спадкове; в) трудове; г) кримінальне; д) цивільно-процесуальне та кримінально-процесуальне. 3.Розвиток законодавтва УРСР в перші повоєнні роки
Обов’язкова навчальна література: 1 Боярська З.І Історія держави і права України. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2001. 2 Історія держави і права України: Підручник. У 2-х т./ Ред.В.Я.Тацій.- К.:Ін Юре.т.1-2003.
Додаткова література:
10. Косин В. Україна і Німеччина у другій Світовій війні. – Париж., Нью-Йорк; Львів. 1993. 11. Кудьчицький В.С. Воссоединение Западноукраинский земель с УССР (государсвенно- правовой аспект)//Вестник Львовского ун-та- Сер. Юрид. – Львов, 1989. =- Вып . 27.
13. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й., Глубіш М.І.Входження Галичини, Північної Буковини та Закарпаття до складу України(1939-1945 р.р.)- Дрогобич,1995. 14. Кульчицький В.С. Партійно-радянський апарат у системі влади // Укр.істор. журнал.-1994.-№6. 15. Лисенко О.Є. Тематика Другої світової війни на сторінках «Українського історичного журналу»: історіографічна ретроспектива на суспільно-політичному тлі // УІЖ . – 2007 - №6 – с. 119-142 16. Лісна І. Становлення Радянської влади на Західноукраїнських землях// Рад.право – 1989. №8. 17. Лісна І.С. Встановлення влади Рад на Закарпатті // Вісник ЛДУ. Серія юрид.-1991-Вип. 29. 18. Настюк М.И. Некоторые особенности установления советской государственности на Западной Украине//Вісн. Львівського ун-та.- Сер. Юрид. – Львів, 1989. – Вип..27. 19. Обухов В.В. Механизм судебной репрессии в системе военных трибуналов войск НКВД СССР 1939-1941 // Государство и право.2004.№ 2 20. Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945: Документы и материалы. – К., 1985. – Т.1. 21. Советское право в период Великой Отечественной войны. Часть 1. Гражданское право. Трудовое право./ Под.ред. Голякова И.- М., 1949. 22. Тищик Б.Й. Становлення української державності на західноукраїнських землях напередодні і в роки Другої світової війни (1937-1945 рр.). – Л., 2006 23. Чехович В.Проблеми національно-державного будівництва України в роки НЕПу.-Харків,1995.
4.3. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Контактні заняття проводяться лише для студентів заочної форми навчання, з використанням інноваційних технологій, які дозволять активізувати навчальний процес вивчення науки «Історія права України». Студенти повинні попередньо ознайомитися з лекційним матеріалом теми, яка буде обговорюватися, з тим, щоб мати можливість приймати активну участь в обговоренні проблемних питань у розв’язанні практичних завдань.
Контактне заняття 1
Тема1. Предмет, метод та завдання науки „Історія права України” Тема 2.Рабовласницьке право на території Північного Причорномор’я і Приазов’я (середина І тис.до.н.е. – V ст.н.е.)
Установча міні-лекція .Міні-семінар- розгорнута бесіда. Тестовий контроль знань.
Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси; поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; здатність розуміти роль та вплив перших політичних об’єднань на подальше формування державних та правових інститутів на українських землях.
Питання для обговорення:
Література:
Контактне заняття 2
Тема 3. Становлення права у східних слов’ян. Право Київської Русі IX – XIV ст. Тема 4.Право на території Південно-Західної Русі в період політичної роздробленості. Правові інститути Галицько-Волинського князівства (XIII – пер.пол. XIV ст.)
Міні-лекція. Міні-семінар – розгорнута бесіда. Тестовий контроль знань та вирішення казусів.
Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; мати уяву про основні теорії походження Київської Русі, розуміти особливості державного устрою і суспільного ладу Давньоруської держави, аналізувати джерела права та напрямки формування права Київської Русі.
Питання для обговорення:
1. Правовий статус окремих груп населення давньоруської держави. 2. Правова регламентація центрального та місцевого управління в Київській Русі. 3. Джерела права Київської Русі 4. Основні риси давньоруського права
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
Контактне заняття 3
Тема 5. Право та система судочинства на українських землях Великого князівства Литовського, Польського королівства і Речі Посполитої. Тема 6. Право козацько-гетьмансьокої доби др.пол. XVII – XVIII ст.
Міні-лекція, міні-семінар дисуссія, тестовий контроль знань та вирішення казусів
Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; аналізувати особливості формування державно-правової системи Великого князівства Литовського.
Питання для обговорення:
1. Характеристика джерел права Великого князівства Литовського, Польського королівства і Речі Посполитої 2. Литовські статути 1529, 1566, та 1588 рр., їх структура, зміст та історичне значення. 3. Основні риси права українських земель за Литовськими Статутами та іншим литовсько-руським законодавством.
Обов’язкова навчальна література: 1. Боярська З.І Історія держави і права України. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. -К.: КНЕУ, 2001. 2. МузиченкоП.П.Історія держави і права України: Навчальний посібник. - К.: Знання, 1999. 3. Історія держави і права України:Підручник/Ред.А.С.Чайковський.-К.:Юрінком Інтер,2003. 4. Історія держави і права України" Навчальний посібник. Кульчицький С.В., Настюк М.Т.,Тищик Б.Й. Львів: Світ 1996 р 5. Історія держави і права України. Підручник для юридичних вищих навчальних закладів і факультетів.; у 2-х частинах. За ред. А.Й.Рогожина. - Київ: Ін юре, 1996 р. 6. Історія держави і права України. Хрестоматія для студентів юридичних вузів та факультетів. За ред. О.О. Шевченко. Київ.: Вентурі, 1996 р. 7. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. Укладач: В.Д.Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д.Святоцький. - Київ. 1997 р.
Додаткова література:
Контактне заняття 4
Тема 7. Кодифікація українського права XVIII – пер.пол.XIXст. та його основні риси Тема 8. Право України в др.пол. XIXст. Буржуазні реформи 60-70х років в Росії та їх вплив на суспільний і державний лад України
Міні-лекція. Міні-семінар – дискусія. Тестовий контроль знань
Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; здатність самостійно виділяти особливості розвитку окремих державно-правових інститутів періоду Гетьманщини, оцінювати їх недоліки і позитивні моменти з позицій сьогоднішнього дня, робити висновки про недопущення повторення тих помилок, які були характерними для вищих і місцевих органів влади Гетьманщини, що у підсумку призвело спочатку до обмеження її автономії, а згодом і до повної ліквідації
Питання для обговорення:
(самостійне опрацювання)
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
Контактне заняття 5.
Тема 9. Джерела та основні риси права на західноукраїнських землях в складі австрійської монархії др. пол. XVIII – поч. XX ст. Тема 10. Право в період державотворчих пошуків в 1917- 1922рр. Правові інститути УНР, Гетьманату П. Скоропадського Тема 11. Радянське право України 1917 – початок 90х років XX ст. .
Міні-леція. Міні-семінар-дискусі. Тестовий контроль знань.
Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до усної комунікації; здатність критично мислити; уміння вести дискусію; здатність працювати самостійно; здатність застосовувати теоретичні знання, мати навички аналітичної роботи, виявляти ознаки державно-правових явищ та характеризувати їх; здатність вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; аналізувати соціально-економічні та політичні проблеми і процеси, поважно і дбайливо ставитися до історичної спадщини та культурних традицій, толерантно сприймати соціальні і культурні традиції; розуміти зміст нормативних актів; здатність продовжити процес вивчення інших юридичних наук самостійно, з використанням знань, які були отримані з історії держави і права України; здатність розуміти, що відродження національної державності України в 1917-1920 рр. було закономірним процесом і одночасно результатом та одним із етапів багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, яка завершилася в 1991 р.здатність аналізувати особливості організації влади та правових систем Гетьманату та Директорії.
Питання для обговорення:
Обов’язкова навчальна література:
Додаткова література:
5. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
6.ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА Індивідуально-консультативна робота зі студентами проводиться за окремим графіком кафедри відповідно до робочого навчального плану. Метою індивідуально-консультативної роботи є:
Індивідуальне заняття проводиться з окремим студентом за ініціативою викладача або самого студента. Його зміст полягає в особистому індивідуальному спілкуванні викладача зі студентом, у процесі якого з‘ясовуються проблеми, що виникли у студента в процесі роботи з програмним матеріалом, визначаються шляхи вирішення цих проблем. Індивідуально-консультативна робота проводиться викладачем у наступних формах:
На індивідуальному занятті проводиться також:
У процесі індивідуально-консультативної роботи здійснюється організація та наукове керівництво викладачем індивідуальною науковою роботою студента відповідно до навчального плану (доповіді для виступу на наукових конференціях, в наукових гуртках тощо). У такій діяльності основним завданням викладача є сприяння систематизації, закріпленню та розширенню теоретичних і практичних знань студента та правильному застосуванню їх при вирішенні конкретних наукових завдань, а також розвиток у студента навичок та оволодіння методикою наукових досліджень.
7.1.Принципи і види контролю знань студентів Контроль знань є невід’ємною складовою навчального процесу в КНЕУ і є організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Поточний контроль знань студента є обов’язковим видом контролю, що проводиться в КНЕУ протягом навчального семестру і покликаний:
Згідно з навчальним планом протягом семестру передбачається проведення 16 семінарських занять: Об’єктами поточного контролю знань студента є: 1) виконання модульних завдань; 2) результативність роботи на семінарських (практичних) заняттях; 3) виконання студентом індивідуальних завдань для самостійної роботи. Показники результатів контролю знань студентів відображають ступінь опанування змісту навчальної програми, рівень засвоєння матеріалу, якість отриманих знань, а також є основою для прийняття рішення щодо переведення студента на наступний рік навчання, призначення стипендії, випуск з вузу та видачу диплому. За результатами контролю оцінюється робота як окремого студента, так і академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу. Перевірка і оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів. За умови вірної організації контроль знань слугує навчальним, виховним, організаційним, методичним та іншим цілям. Контроль знань будується на таких основних принципах:
Відповідно до “Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ” ухваленого Вченою радою університету 30.09.04. із змінами, затвердженими ухвалою Вченої ради від 28.05.09. та Ухвали Вченої Ради ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» від 25 березня 2010 «Про підсумки навчального процесу за перший семестр та завдання на другий семестр 2009-2010 навчального року» – оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів: ¨ поточного контролю знань; ¨ підсумкового контролю знань . Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу по частинах, умінь та навичок самостійно опрацьовувати літературу, здатності осмислити зміст теми, розділу чи окремого питання, здатності усно чи письмово представити матеріал на потрібному рівні. Завданнями підсумкового контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими її розділами, здатності творчо використовувати отримані знання, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми в рамках програмного матеріалу навчальної дисципліни. Формування підсумкової оцінки з дисципліни здійснюється за двома складовими-за результатами поточної діяльності та результатами діагностики знань у формі іспиту. Оцінювання знань здійснюється відповідно до міжнародних стандартів, визначених Європейською системою залікових кредитів (ЕСТS).
8.1.1 Карта самостійної роботи студента денної форми навчання
8.1.2. Порядок оцінювання знань студентів денної форми навчання. Порядок оцінювання за результатами вивчення дисципліни, формою підсумкового контролю якої є іспит Об’єкти контролю: 1) виконання завдань та відповіді на семінарських заняттях - 30 балів; «Ціна» одного семінарського заняття складає – 2 бали з кожної теми (див. картку самостійної роботи студентів). Студент отримує, при двобальній шкалі: - 2 бали – «відмінний» рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; висока активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; відмінні результати виконання експрес-контролю; - 1 бал – «добрий» рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття досить ; результати виконання експрес-контролю характеризуються наявністю незначних помилок; - 0 балів – незадовільний рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; не активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; результати виконання експрес-контролю характеризуються наявністю грубих помилок або відсутністю відповідей.
2) виконання модульних завдань (оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навики, яких набули студенти) - 10 балів;кожна модульна робота оцінюється від 0 балів до 5 балів.
3) виконання самостійних завдань – 10 балів; Протягом семестру студенти отримують 2 індивідуальних завдання для самостійного опрацювання (див. карта самостійної роботи). Належне виконання кожного з завдань оцінюється в 5 балів. Студент отримує: 5 балів – за повне і безпомилкове виконання завдань для самостійного опрацювання; 4 бали – за повне виконання завдань для самостійного опрацювання при наявності декількох помилок або безпомилковому, але неповному виконанні таких завдань; 3 бали – за відносно повне виконання завдань при наявності двох або більше помилок; 2 бали – за часткове виконання завдань, не повне опрацювання необхідного для виконання завдань матеріалу; 1 бал – за виконання завдань, у яких міститься біля 50 відсотків помилок (щодо змісту та оформлення роботи) 0 балів – за невиконання завдань або при наявності у виконаному завданні більше 70 відсотків помилок. Загальна підсумкова оцінка (в балах) складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит. На іспиті студент повинен набрати не менше 30 балів. Максимальна кількість балів на іспиті не повинна перевищувати 100 балів. 8.1.3. Підсумковий контоль знань Підсумковий контроль знань студентів включає результати оцінювання поточної роботи та семестровий іспит. Метою підсумкового контролю знань є визначення дійсного рівня і змісту знань студентів з історії держави і права за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності у відповідності до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня. Підсумковий контроль знань по даній науці проводиться у формі письмового іспиту за білетами, кожен з яких включає 4 проблемних питання, які є вузловими, узагальненими, комплексними та потребують творчого підходу при побудові відповіді та уміння синтезувати отримані знання та 1 тестове завдання (з 4-х тестів). Питання до екзаменаційних білетів відбираються в межах програмних питань, що складають зміст навчальної дисципліни, а також термінів, які наведені на початку цих методичних матеріалів. Програмні питання доводяться до студентів на початку навчального семестру. Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів, що отримані за поточний контроль знань та за виконання письмових завдань на іспиті.
8.1.4. Критеріїї оцінювання знань на письмовому іспиті студентів денної форми навчання До складу кожного білета входить 4 проблемних питання, які мають узагальнений комплексний характер та 1 тестове завдання (з 4-х тестів). Відповідь на кожне питання білета оцінюється окремо з диференціацією в 10, 8, 6, 0 балів. Відповідь на кожне з проблемних питань білета оцінюється в: 10 балів - якщо відповідь студента містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу, виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни; його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості; відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозв’язку і взаємодії; правильне формулювання відповідних тлумачень; свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів; містить аналіз змістовного матеріалу; порівняння різних поглядів на дану проблему; самостійні висновки студента; формулювання та аргументацію його точки зору; містить, поряд із теоретичними матеріалами, фактичні дані, їх оцінку та порівняння; логічно і граматично правильно викладена. 8 балів-якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання; є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей, назв та змісту нормативно-правових актів, нечіткі характеристики відповідних явищ. 6 балів-якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона не є аргументованою; не містить посилань на нормативні джерела, що вивчаються; не містить аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових течій і т ін., недостатньо використано дані юридичної практики, інший фактичний і статистичний матеріал, свідчить про наявність прогалин у знаннях студента, викладена з порушенням логіки подання матеріалу, містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень. 0 балів - якщо студент не відповів на поставлене запитання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни. Відповідб н кожне тетове завдання оцінюється в 0,6,8,10 балів Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі питання. В разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту. Загальне підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи в семестрі (в діапазоні від 0 до 50 балів) та результатів письмового іспиту (не менше 30 і не більше 50 балів) за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему за 4-х бальною шкалою та шкалою ЕСТS для фіксації оцінки в нормативних документах.
Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання у 4-х бальну та шкалу ЕСТS
Для реєстрації оцінки за шкалою ЕСТSв екзаменаційних відомостях вводиться спеціальна графа “Оцінка за шкалою ЕСТS”.
8.1.5. Порядок ліквідації академічної заборгованості Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит за власною заявою згідно зі сформованим графіком на початку семестру або з потоком на різних формах навчання. Перескладання іспиту дозволяється двічі. Студенти, які не з'явилися на іспит без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку і мають академічну заборгованість. Студенти зобов'язані ліквідувати академічну заборгованість з науки “ІДПУ відповідно до «Порядку ліквідації академічної заборгованостей студентів КНЕУ за результатами підсумкового контролю знань» (Ухвала ВР Університету (протокол №5 від 09.02.2012 р.)
8.2.1 Карта самостійної роботи студента з науки «Історіядержави і права України» для студентів напряму підготовки 6401 « Правознавство »освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Довідкова інформація:
8.2.1. Порядок поточного і підсумкового контролю знань студентів заочної форми навчання Поточний контроль для заочної форми навчання здійснюється шляхом оцінювання: а) результатів роботи за результатом аудиторного контактного заняття ( максимально – до 20 балів); б) модульно ї(контрольної) роботи (максимально – до 5 балів); в) виконання індивідуальних обов’язкових завдань (максимально-до 20 балів) г) виконання вибіркових індивідуальних завдань ( максимально –до 5 балів) За результатами виконання зазначених завдань студент набирає відповідну кількість балів, які зараховуються при підведенні підсумків із науки (додаються до результатів іспиту). Метою поточного та підсумкового контролю знань є визначення справжнього рівня і змісту знань студентів з конкретної дисципліни за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності у відповідності до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.
За результатами контактого заняття студент надає викладачу конспект міні-лекції. Конспект міні-лекції - це письмове викладення навчального матеріалу за короткий проміжок часу, яке характеризується значною ємністю та складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Конспект міні-лекції як завдання для самостійної роботи студентів рекомендується для: - проходження нового матеріалу, який не було висвітлено на лекціях; - узагальнення різних розділів пройденого навчального матеріалу; - оформлення методичних розробок до проведення міні-лекції, в яку заносять як навчальну інформацію щодо запропонованого питання, так і методичні рекомендації до його викладання. Вимоги до конспекту міні-лекцій: - міні-лекція повинні містити пропозиції, щодо того, що має бути законспектовано аудиторією (дотримання раціонального співвідношення теоретичної, фактичної та методичної інформації); - сформулювати контрольні питання, які сприятимуть актуалізації попереднього матеріалу та його зв’язку з тим, що вивчається (бажано, щоб вони мали проблемно-пошуковий характер професійної спрямованості); - розробити прийоми, що будуть застосовуватися для встановлення й підтримки контакту з аудиторією; - запропонувати наочні засоби або роздавальні матеріали сприятимуть засвоєнню навчальної інформації, що пропонує студент (90 % інформації людина отримує за допомогою зору). Критеріями оцінки міні-лекції в першу чергу є її змістовність, структурованість, зрозумілість і лаконічність.
Модульні (контрольні) роботи виконуються студентами в аудиторії під контролем викладача та охоплюють проблемні питання за темами 1-11 навчального плану.
Написання та перевірка модульних завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом. Модульні завдання виконуються студентами в аудиторії під контролем викладача. На поточний контроль виносяться завдання, що охоплюють ключові теми курсу. Індивідуальні обов’язкові завдання складаються з звух видів робот: - виконання обов’язкової контрольної роботи ( до 10 балів); - підготовка презентації з запропонованої теми (до 10 балів)
Індивідуальне завдання у виляді обов’язкової домашньої контрольної роботи кожен студен опрацьовує відповідно до номеру свого прізвища в журналі групи. Текст завдань у розділі 5 робочої програми.
Підготовка презентації з запропонованої теми е другою частиною індивідуального обов’язкового завдання Презентація це представлення результатів самостійної роботи студента з опрацювання обраної теми, питання, завдання і т.і.. Мета презентації – набуття студентами навичок з аналізу власної роботи і публічного представлення результатів дослідження.
За виконання вибіркового індивідуального завдання студент отримує від 0 до 5 балів. Вибіркове індивідуальне завдання передбачає виконання одного з запропонованих видів робіт: - підготовка тестових завдань; підготовка конспекту першоджерел; підготовка структурно-логічних схем; вирішення казусів та задач
Тестові завдання готуються студентом на базі питань, що виносяться для вивчення конкретної науки (навчальної дисципліни) і повинні ключові поняття та терміни даної науки (навчальної дисципліни). При підготовці тесту студент повинен використовувати закриту форму тестових завдань. Тестові завдання закритої форми – це завдання на вибір правильної відповіді з запропонованих варіантів. Основна частина завдання формулюється у вигляді чіткого твердження, яке у варіантах відповідей продовжується у правильному або хибному ствердженні. Завдання формулюється стисло, як правило, в формі речення, що складається з 7-8 слів. В основну частину завдання необхідно включати якнайбільше слів, залишаючи для відповідей не більше 2-4 найбільш важливих, ключових для даної проблеми понять. З тексту завдання необхідно виключити всі асоціації, які сприяють вибору правильної відповіді за допомогою здогаду. Тестове завдання повинно бути сформульовано чітко і виключати його неоднозначність трактування. Зміст тестового завдання не повинен містити повторів, подвійних заперечень або сленгу. Формулювання тестового завдання повинно бути виражено в розповідній формі і виключати запитання. В формулюванні завдання не повинно бути наказової форми (наприклад, виберіть, вкажіть і т.п.). У тестовому завданні не повинні відображатись суб’єктивна думка або розуміння окремого автора. Тестові завдання закритої форми повинні містити не більше чотирьох варіантів відповідей на кожне запитання. Правильні варіанти відповідей на завдання повинні бути виділені жирним шрифтом. Серед запропонованих варіантів відповідей повинна бути тільки одна вірна відповідь. Відсутність вірної відповіді серед запропонованих не допускається. Всі відповіді до одного завдання повинні бути приблизно одинакові за кількістю слів. У відповідях не рекомендується використовувати слова «всі вірні», «ні одного вірного», «ніколи», «завжди» і т.п., оскільки вони в окремих випадках сприяють вгадуванню вірної відповіді. Загальна кількість підготовлених тестових завдань повинна бути не менше 30 тестів, які охоплюють весь зміст робочої програми. Критерії оцінки відповіді:
Наступним видом індивідуальної самостійної роботи е конспект першоджерел:
Структурно-логічна схема (СЛС )- це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки. СЛС є алгоритмом реалізації навчального плану та освітньо-професійної програми для формування у студентів знань та умінь, передбачених кваліфікаційною характеристикою бакалавра та магістра. Вона призначена для визначення та формування цілей і задач навчання студентів у кожному семестрі, на кожному курсі шляхом конкретизації кінцевої мети навчання; розробки логічної послідовності вивчення дисципліни; створення раціональної структури навчального процесу на весь період навчання з урахуванням складності і змісту дисципліни; тощо. Схема забезпечує можливість зробити систему організації навчального процесу більш гнучкішою та об’єктивнішою, вказує шляхи відшукання резервів покращення професійних якостей фахівця. При її розробці необхідно враховувати поділ навчального матеріалу не лише на блоки і їх наповнення, але й специфіку кредитно-модульної системи навчання, розподіл унормованої кількості кредитів ESTC на навчальні (змістовних) модулі, систему контрольних заходів. Від якості розробки (структурно-логічні схеми вищі навчальні заклади складають самі) в значній мірі залежить ефективність підготовки фахівців. Ефективність розвитку студентів, зростання їх інтелектуального потенціалу в процесі вивчення науки залежить не тільки від засвоєння певної інформації, але і від набуття досвіду, умінь і навичок самостійного виконання навчальних завдань на творчому рівні. Характерною діяльністю такої самостійної діяльності на творчому рівні має стати моделювання найпростішого, вміння структурувати інформацію або отримані знання у формі структурно-логічних схем. Це вміння надасть безпосередній вплив на глибину засвоєння навчального матеріалу, формування аналітичних здібностей, сприятиме формуванню уміння виділяти структурні елементи, знаходити зв'язок між ними, виявляти співвідношення частин і цілого. Підготовка й використання структурно-логічних схем пов’язано з дотриманням певних умов: - застосовувана наочність повинна відповідати темі лекції; - зміст схеми повинен відповідати тим завданням, які поставлені для вирішення; - зміст схеми не повинен бути всеохоплюючим (це всього лише ілюстрація); необхідно чітко виділяти головне, істотне при підготовці ілюстрацій.
Критерії оцінювання структурно-логічних схем
Вирішення казусів / завдань/ є одим із загальновизнаних методів навчання. Робота над казусом прищеплює майбутньому фахівцю - правознавцеві перші навички юридичної кваліфікації, тобто встановлення відповідності реальних подій нормам права, статтям законів. Використання даного методу передбачає засвоєння студентом теоретичних знань, привчає розрізняти правові поняття. Вирішення завдань вимагає від студента ретельного вивчення питання, знання не тільки загального, але й окремого, одиничного в процесі державно-правового розвитку суспільства. Міцно засвоєним можна вважати тільки ті знання, які людина вміє застосувати у своїй професійній діяльності. Казус спонукає до суперечок, обговорення, запам’ятовується своєю наочністю та активно стимулює формування саме такого знання. Приступаючи до вирішення казусу треба ознайомитись з методичними рекомендаціями. Після усвідомлення змісту завдання, необхідно зайнятися підбором літератури: нормативних актів, підручників, дослідницьких монографій, статей. При вирішенні казусів слід мати на увазі, що вони не завжди вирішуються однозначно, може виявитися декілька допустимих і вірних рішень. У таких випадках, чим глибше студент вникне в сутність юридичної ситуації, чим повніше він простежить всі зв'язки осіб, які беруть у ній участь тим повніше буде розглянута задача, тим більше варіантів правової поведінки суб'єктів він відшукає. При вирішенні казусу не можна обмежуватися лише загальною відповіддю за змістом завдання. Слід показати, які міркування призвели саме до даного висновку. Студент зобов'язаний продемонструвати весь хід рішення, заснованого на знанні фактичного і нормативного матеріалу. Відсутність необхідних пояснень, не доведення їх до логічного висновку, розглядаються як досить істотний недолік. Тому особливу увагу треба звернути на посилання /насамперед - на нормативні акти/, що підтверджують хід міркувань. Слід не просто посилатися на статті, а цитувати їх. Для того, щоб відповідь не була громіздкою, цитату треба приводити в такому обсязі, який є необхідним і достатнім. Якщо цитата занадто велика, втрачається її переконливість. Використовуйте сучасну юридичну термінологію, але покажіть і те, що Вам знайомі юридичні поняття минулого. Якщо потрібно вирішити казус письмово, відповідь будуйте з двох частин. Перша / констатуюча / міститиме Ваші міркування, намітки можливих перспектив вирішення , "відсікання" невірних варіантів і т.п. Друга частина /постановляюча, резолютивна/ містить лаконічну обґрунтовану відповідь /з посиланнями/ на питання, поставлені в умові казусу. У разі виникнення будь-яких ускладнень з приводу рішення запропонованих казусів Ви завжди можете розраховувати на доброзичливуконсультацію викладача .
Письмовий іспит складається за екзаменаційними білетами, кожен з яких включає 4 проблемних питань та 1 тестове завдання ( з 4-х тестів). Питання, що включаються до екзаменаційних білетів, є вузловими, узагальненими, комплексними та потребують творчого підходу при побудові відповіді та уміння синтезувати отримані знання. Питання до екзаменаційних білетів відбираються в межах програмних питань, що складають зміст навчальної дисципліни, а також термінів, які наведені на початку цих методичних матеріалів. Програмні питання доводяться до студентів на початку навчального семестру. Підсумкова оцінка з дисципліни є загальною, складається з суми балів, отриманих за виконання індивідуальної самостійної роботи, модульного завдання та письмової екзаменаційної роботи і становить максимально 100 балів.
8.2.2. Критерії оцінювання знань студентів на письмовому іспиті студентів заочної форми навчання До складу кожного білета входить 4 завдання, які мають узагальнений комплексний характер та 1тестове завдання ( 4 тести). Відповідь на кожне з 5 питань білета оцінюється окремо з диференціацією в 10, 8,6,0 балів. Відповідь на кожне з 5 питань оцінюється в: 10 балів - якщо відповідь студента містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу, виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни; його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості; відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозв’язку і взаємодії; правильне формулювання відповідних тлумачень; свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів; містить аналіз змістовного матеріалу; порівняння різних поглядів на дану проблему; самостійні висновки студента; формулювання та аргументацію його точки зору; містить, поряд із теоретичними матеріалами, фактичні дані, їх оцінку та порівняння; логічно і граматично правильно викладена. 8 балів-якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання; є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей, назв та змісту нормативно-правових актів, нечіткі характеристики відповідних явищ. 6 балів-якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона не є аргументованою; не містить посилань на нормативні джерела, що вивчаються; не містить аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових течій і т ін., недостатньо використано дані юридичної практики, інший фактичний і статистичний матеріал, свідчить про наявність прогалин у знаннях студента, викладена з порушенням логіки подання матеріалу, містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень. 0 балів - якщо студент не відповів на поставлене запитання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни.
Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі питання. В разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи в семестрі та результатів письмового іспиту.
Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання у 4-х бальну та шкалу ЕСТS
Для реєстрації оцінки за шкалою ЕСТSв екзаменаційних відомостях вводиться спеціальна графа “Оцінка за шкалою ЕСТS”. Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит за власною заявою зі сформованим графіком на початку семестру або з потоком на різних формах навчання. Перескладання іспиту дозволяється двічі. Студенти, які не з'явилися на іспит без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку і мають академічну заборгованість. Студенти зобов'язані ліквідувати академічну заборгованість з науки “ІДПУ відповідно до «Порядку ліквідації академічної заборгованостей студентів КНЕУ за результатами підсумкового контролю знань» (Ухвала ВР Університету (протокол №5 від 09.02.2012 р.)
8.2.3. Приклади типових завдань, що виносяться на іспит Завдання: Визначте основні напрямки розвитку права за Руською Правдою. Зразок тестового завдання: Оберіть вірну відповідь: 1. В перші роки після другої світової війни в УРСР була введена нова форма соціалістичної власності: А/ державна; Б/ приватна; В/ колгоспно-кооперативна; Г/ власність громадських організацій
Матеріали для модульного контролю знань студентів Модуль 1 Держава і право України в рабовласницьку добу та в період феодалізму Тема 1 Предмет, метод та завдання науки „Історія права України” Тема 2. Рабовласницьке право на території Північного Причорномор’я і Приазов’я (середина І тис.до.н.е. – V ст.н.е.) Тема 3. Становлення права у східних слов’ян. Право Київської Русі IX –Х1Уст. Тема 4. Право на території Південно-Західної Русі в період політичної роздробленості. Правові інститути Галицько-Волинського князівства (XIII – пер.пол. XIV ст.) Тема 5. Право та система судочинства на українських землях Великого князівства Литовського, Польського королівства і Речі Посполитої. Тема 6. Право козацько-гетьмансьокої держави др.пол. XVII – XVIII
Орієнтовні питання для контролю знань: 1. Розкрийте правову суть Афінської демократії. Порівняйте її із сучасними республіками як формою державного правління. 2. Суспільна організація, управління і право в степових народів на терені України. Яка форма державного правління була їм притаманна? 3. Суспільна організація і управління в ранньослов'янських державних об'єднаннях. Чим відрізнялася військова демократія слов’ян від грецької демократії? 4. Звичаєве право ранніх слов'ян. Порівняйте його з рабовласницьким правом держав півдня України. 5. Розкрийте правовий статус різних категорій населення у суспільстві Київської Русі. 6. Адміністративний устрій і управління в Київській Русі. Чи була Київська Русь унітарною , централізованою державою? Обґрунтуйте відповіді. 7. Розкрийте загальні риси феодального права на прикладі розвитку права в Київській Русі. 8. Прокоментуйте норми кримінального права у “Руській Правді”. 9. Розкрийте інститути цивільного права у “Руській Правді”.
Модуль ІІ .Держава і право України нового та новітнього часу Тема 7 Кодифікація українського права XVIII – пер.пол.XIXст. та його основні риси Тема 8. Право України в др.пол. XIXст. Буржуазні реформи 60-70х років в Росії та їх вплив на суспільний і державний лад України Тема 9. Джерела та основні риси права на західноукраїнських землях в складі австрійської монархії др. пол. XVIII – поч. XX ст. Тема 10. Право в період державотворчих пошуків в 1917- 1922рр. Правові інститути УНР, Гетьманату П. Скоропадського. Директорії. ЗУНР, Радянської України 1917 Тема 11. Радянське право України 1917 – початок 90х роківXXст. Розпад СРСР та відродження незалежної держави України. Шляхи її розбудови. Орієнтовні питання для контролю знань:
"Права, за якими судиться малоросійський народ" (1743р.)
8.4.ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ для денної форми навчання:
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТ для заочної форми навчання
Основна література
Додаткова література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||