Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки «Економіка суспільного сектору»

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки «Економіка суспільного сектору»

Дата публикации: 04.01.2017 20:48

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

Кафедра макроекономіки та державного управління

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково-

педагогічної роботи ____________ А.М. Колот

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумкового контролю їх знань

з науки «Економіка суспільного сектору»

освітній ступінь бакалавр

галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

спеціальність – 6.030601 «Менеджмент»

спеціалізації «Менеджмент державних установ»

ПОГОДЖЕНО:

Завідувач кафедри

_________________ І.Й. Малий

Начальник навчально-

методичного відділу

___________________ Т.В. Гуть

Київ 2015
ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………...............................	3
Тематичний план науки………………………………………………….	6
Зміст науки за темами…………………………………………………...	7
Плани занять ……………………………………………………………..	12
4.1. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять для студентів денної форми навчання……………..………………...	12
4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання……………………………………………………………..	23
4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період……………………………………………….	30
Самостійна робота студентів……………………………………………	31
Поточний і підсумковий контроль знань……………………………	39
6.1. Денна форма навчання:……………………………………………	39
- Карта самостійної роботи студента…………………………….	39
- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань…………	40
6.2. Заочна форма навчання: ……………………………………………	45
- Карта самостійної роботи студента……………………………...	45
- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань…………	46
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен………….	54
6.4. Зразок екзаменаційного білета………………………………………	57
Рекомендована література (основна і додаткова)……………………...	58

1. ВСТУП

Необхідність вивчення економіки суспільного сектору зумовлена постійним підвищенням ролі та масштабності держави в організації зростаючого усуспільнення всіх сфер економічної діяльності. Розширення прав і свобод громадян передбачає зміну функцій держави та методів державного управління процесами забезпечення цих прав і свобод. Глобалізація світової економіки веде до посилення ролі держави в забезпеченні конкурентоспроможності національної економіки, з одного боку, та інтеграції її в світове господарство, з іншого.

Знання основ теорії суспільного сектору, масштабів присутності держави в економічній системі та практики управління суспільним сектором є особливо цінними для студентів, які навчаються за бакалаврськими програмами, оскільки саме вони - це майбутні посадовці та керівники. Від уміння грамотно оцінити задачі та обмеження, які суспільство покладає на органи влади, та вміння правильно підібрати інструменти арсеналу державного менеджменту для реалізації поставлених задач залежатиме ефективність функціонування відповідних урядових та приватних структурних всередині економіки та її позиції на міжнародній арені.

Мета науки: сформувати у студентів систему теоретичних та прикладних знань про економіку суспільного сектору, функціональна мета якої полягає в забезпеченні суспільства специфічними суспільними благами в умовах суспільного вибору.

Для досягнення поставленої мети в процесі викладання даної науки передбачається вирішення таких завдань:

- характеристики суспільного сектору економіки за допомогою таких категорій, як суспільний добробут та суспільний оптимум;

- висвітлення особливостей впливу процедур суспільного вибору на суспільний сектор економіки;

- характеристики фінансової бази функціонування суспільного сектору;

- визначення специфіки витрат і вигід у суспільному секторі;

- розкриття суперечностей процесів оптимізації суспільного сектору та досягнення суспільного добробуту.

Після опанування науки «Економіка суспільного сектору» студенти повинні:

знати:

- сутність концепції добробуту суспільства та способів його оцінки;

- функції державного сектору, пов’язані з подолання вад ринку;

- теорію суспільних благ та умови оптимального їх виробництва;

- напрями впливу демократичних процедур на масштаби державного сектору;

- види доходів державного сектору, сутність надлишкового податкового тягаря та правило оптимізації оподаткування;

- зміст перерозподільчих процесів та функції суспільного добробуту;

- види витрат державного сектору та методологію аналізу витрат і вигід у державному секторі;

- теорію бюджетного федералізму;

- економічні наслідки участі держави в економічній системі.

уміти:

- аналізувати зміни добробуту внаслідок перерозподілу державних витрат між різними сферами державного сектору;

- визначати способи поліпшення складових державного сектору за рахунок процедур суспільного вибору;

- аналізувати стан і тенденції розвитку економіки державного сектору в країні;

- оцінювати економічні наслідки участі держави в економічній системі та ефективність державних витрат.

Перелік компетеностей, формування яких

забезпечується на основі вивчення науки

Види компетентностей		Теми науки, що формують професійні компетентності
Глобальні компетентності
1. Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. 2. Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу. 3. Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. 4. Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.		Усі теми
Загальні компетентності
1. Ключові інструментальні компетентності
1.1. Здатність до аналізу і синтезу. 1.2. Здатність до організації і планування. 1.3. Базові загальні знання. 1.4. Засвоєння основ базових знань з професії. 1.5. Усне і письмове спілкування рідною мовою. 1.6. Знання другої мови. 1.7. Елементарні комп’ютерні навички. 1.8. Навики управління інформацією. 1.9. Розв’язання проблем. 1.10. Прийняття рішень.		Усі теми
2. Ключові міжособистісні компетентності
2.1. Здатність до критики та самокритики. 2.2. Взаємодія (робота в команді). 2.3. Міжособистісні навики та уміння. 2.4. Здатність працювати в міждисциплінарній команді. 2.5. Здатність спілкуватися з експертами з інших галузей. 2.6. Позитивне ставлення до несхожості та інших культур. 2.7. Здатність працювати в міжнародному середовищі. 2.8. Етичні зобов’язання.	Усі теми
3. Ключові системні компетентності
3.1. Здатність застосовувати знання на практиці. 3.2. Дослідницькі навики і уміння. 3.3. Здатність до навчання. 3.4. Здатність пристосовуватись до нових ситуацій. 3.5. Здатність породжувати нові ідеї (креативність). 3.6. Лідерські якості. 3.7. Розуміння культури та звичаїв інших країн. 3.8. Здатність працювати самостійно. 3.9. Планування і управління проектами. 3.10. Ініціативність та дух підприємництва. 3.11. Турбота про якість. 3.12. Бажання досягти успіху.	Усі теми
Здатності фахівця виконувати функціональні завдання професійної діяльності
1. Обліково-інформаційні компетенції
1.1. Здійснювати оцінку рівня суспільного добробуту та визначати тенденції його зміни.			Теми 1, 4, 6, 7, 8, 9
1.2. Здійснювати моніторинг обсягів та структури державних доходів та витрат.			Теми 6, 7, 8, 9, 10, 11, 15
1.3. Володіти методами аналізу динаміки масштабів державного сектору економіки.			Теми 4, 15, 17
1.4. Здійснювати експертно-аналітичну оцінку та відбір інформації для виявлення суспільних переваг та пріоритетів.			Теми 1, 3, 5
1.5. Вміти визначати розмір податкового тягаря та обґрунтовувати масштаби тіньової економіки.			Теми 10, 11, 12
2. Контрольні компетенції
2.1. Володіти методами контролю за масштабами державного сектору.			Теми 4, 15, 17
2.2. Контролювати ефективність формування доходів та витрат державного сектору.			Теми 1, 2, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 15
2.3. Здійснювати експертизу проектів нормативних актів щодо вдосконалення процесу державного управління виробництвом суспільних благ.			Теми 2, 5
3. Аналітичні компетенції
3.1. Володіти методами оцінки ефективності функціонування державного сектору.			Теми 2, 5, 15
3.2. Володіти підходами та методами аналізу систем оподаткування.			Теми 10, 11, 12
3.3. Володіти методами аналізу нерівності та бідності в країні, здійснювати оцінку рівня соціальної безпеки.			Теми 4, 6, 7, 8, 9
3.3. Володіти підходами та методами аналізу витрат і вигід у державному секторі.			Теми 2, 5, 6, 7, 8, 9
3.4. Аналізувати ефективність управлінських рішень в сфері виробництва суспільних благ.			Теми 2, 3, 5, 14, 15
4. Прогнозно–планові компетенції
4.1. Володіти знаннями щодо оцінки різних варіантів політичних рішень та прогнозувати наслідки державного впливу на економіку.			Теми 3, 14, 15
4.2. Визначати і обґрунтовувати цілі, пріоритети та завдання у сфері державного управління виробництвом суспільних благ.			Теми 2, 5, 15
5. Регулятивні компетенції
5.1. Обґрунтовувати і застосовувати інструменти економічного регулювання у сфері вирішення проблем неефективності ринку.			Теми 1, 2, 3
5.2. Обґрунтовувати і застосовувати інструменти адміністративного регулювання в сфері державного управління виробництвом суспільних благ.			Теми 2, 5, 6, 7, 8, 9, 15
5.3. Обґрунтовувати регуляторні заходи щодо реалізації інтересів суспільства та покращення добробуту країни.			1, 2, 3, 14, 17
6. Інноваційні компетенції
6.1. Вивчати та застосовувати передовий досвід зарубіжних країн щодо формування доходів та витрат держави.			Усі теми
6.2. Досліджувати реакцію громадян на прийняття державних рішень з метою розробки рекомендацій та пропозицій щодо внесення адекватних змін до процесу управління виробництвом суспільних благ.			Теми 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 14

Наука «Економіка суспільного сектору» орієнтує студентів на практичну діяльність в економічній сфері, що сприятиме підготовці нової генерації економістів-фахівців, здатних розв’язувати складні управлінські проблеми трансформаційної економіки України.

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ

Згідно із затвердженим навчальним планом загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення науки «Економіка суспільного сектору» становить 120 год. (4 кредити) для студентів усіх форм навчання.

Для студентів денної форми навчання передбачено лекцій 22 год., семінарських (практичних) занять — 32 год., індивідуальних занять — 12 год., на підсумковий контроль – 4 години, для самостійної роботи студентів — 50 годин.

На заочній формі навчання передбачено 38 годин занять з викладачем, з яких контактних занять — 16 год., індивідуальних занять — 18 год., на підсумковий контроль – 4 години, а для самостійної роботи студентів передбачено 82 години.

Розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять

№	Тема	Кількість годин
		Денна форма навчання					Заочна форма навчання
		Навчальні заняття				СРС	Навчальні заняття		СРС
		Лекції	Практичні (семінарські)	Лабораторні	Індивідуальні		Контактні	Індивідуальні
		Лекції	Практичні (семінарські)	Лабораторні	Індивідуальні		Контактні	Індивідуальні
	РОЗДІЛ І. Теоретичні основи суспільного сектору економіки
1	Ринкова економіка та суспільний добробут	2	2	-	1	3	1	1	5
2	Неспроможності ринку. Суспільний сектор у подоланні ринкової неефективності	2	2	-	1	3	1	1	5
3	Суспільний інтерес та суспільний вибір. Вплив демократії на суспільний сектор	2	2	-	1	3	1	1	5
	РОЗДІЛ ІІ. Витрати і вигоди у суспільному секторі
4	Перерозподільчі процедури в подоланні нерівності та бідності	2	2	-	1	3	1	1	5
5	Виробництво суспільних благ	1	2	-	1	3	1	1	5
6	Економіка соціального захисту. Соціальна безпека	1	2	-	0,5	3	0,5	1	5
7	Суспільний сектор в економіці сфери охорони здоров’я	1	2	-	0,5	3	0,5	1	5
8	Економіка освіти та місце суспільного сектору в ній	1	1	-	0,5	3	0,5	1	5
9	Державні витрати та економіка навколишнього середовища	1	1	-	0,5	3	0,5	1	5
	РОЗДІЛ ІІІ. Джерела формування витрат суспільного сектору
10	Сфера дії податків та податковий тягар	1	2	-	1	3	2	2	5
11	Оптимізація оподаткування та адміністрування податків	1	2	-	1	3	1	1	5
12	Ухилення від оподаткування. Тіньова економіка	2	2	-	0,5	3	1	1	5
13	Суспільна власність та природні монополії	1	2	-	0,5	3	1	1	5
	РОЗДІЛ IV. Оптимізація структури та масштабів суспільного сектору
14	Масштаби суспільного сектору в національному господарстві	1	2	-	0,5	3	1	1	5
15	Неспроможності суспільного сектору. Економіка бюрократії	1	2	-	0,5	3	1	1	5
16	Множинне підпорядкування та фіскальний федералізм	1	2	-	0,5	3	1	1	5
17	Вплив глобалізаційних процесів на суспільний сектор економіки	1	2	-	0,5	2	1	1	2
Усього		22	32	0	12	50	16	18	82

3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ

РОЗДІЛ І. Фундаментальні концепції теорії суспільного сектору

Тема 1. Ринкова економіка та суспільний добробут

Поведінка економічних суб’єктів в умовах ринкової економіки. Приватний і колективний вибір. Корисність для індивідів. Суспільна корисність. Функція суспільної корисності.

Алокаційна проблема та Парето-ефективність. Критерій компенсації. Теорема неможливості Ерроу. Оптимум за Парето та поліпшення умов за Парето.

Суспільний добробут та його складники. Теореми суспільного добробуту. Суспільні цілі та інструментальні обмеження. Правило прийняття рішення. Суспільний сектор у забезпеченні суспільного добробуту.

Тема 2. Неспроможності ринку. Суспільний сектор у подоланні ринкової неефективності

Ціновий механізм як засіб координації конкурентної ринкової економіки. Закон Вальраса. Ефективність цінового механізму. Провали ринку: екстерналії, інформаційна асиметрія, поява монополій.

Екстерналії: види та умови виникнення. Проблема наджорсткої конкуренції. Ефект моди. Розбіжність між приватними і суспільними вигодами. Оподаткування за Пігу як спосіб вирішення проблеми екстерналій. Ліцензування та його вплив на ринкову рівновагу. Інтерналізація екстерналій. Теорема Коуза про права власності.

Форми ринкової неефективності внаслідок інформаційної асиметрії. Дії як джерело інформації. фільтрація інформації і попередження. Приховані знання і приховані дії. Проблеми морального ризику та хибного вибору. Рівновага за умов повної та неповної інформації. Об’єднана і відокремлена рівновага.

Варіації та вимірювання недосконалої конкуренції. Добробут та Парето-неефективність в умовах недосконалої конкуренції. Причини процесів монополізації. Вимірювання втрат добробуту від монополії.

Суспільні блага та їх властивості: невиключність у споживанні та несуперництво. Маржинальний аналіз суспільних благ. Приватний попит на суспільні блага та правило Самуельсона при забезпеченні суспільного добробуту.

Необхідність суспільного сектору в економіці та його сутність. Суб’єкти суспільного сектору. Держава як основний елемент суспільного сектору. Теорії походження держави: корпоративна, суспільного договору, імпліцитного контракту, патерналістська, неокласична. Концепція мінімальної держави: права власності, контрактне законодавство та оборона. Держава як виробник суспільних благ.

Проблема «безбілетника» та неефективність. Персоналізоване ціноутворення та рівновага за Ліндалем. Нестача знань у держави про потреби споживача. Способи подолання недобросовісної поведінки приватних агентів.

Тема 3. Суспільний інтерес та суспільний вибір. Вплив демократії на суспільний сектор

Голосування як метод прийняття рішень. Стабільність як головна проблема колективного вибору. Парадокс Кондорсе. Теорема Мея про вибір між двома можливостями. Правило більшості. Теорема медіанного виборця.

Багатовимірне голосування. Маніпуляції порядком денним. Альтернативи правилу більшості: зважене голосування, множинне голосування, ствердне голосування.

Держава і політичний процес. Демократія: обмеження і проблема вибору. Суспільний вибір. Вплив демократії та процедури голосування на суспільний сектор. Вади держави.

РОЗДІЛ ІІ. Витрати і вигоди у суспільному секторі

Тема 4. Перерозподільчі процедури у подоланні нерівності та бідності

Причини нерівності, викривлення суспільного добробуту та диференціація доходів. Вимірювання доходів: шкала еквівалентності для домогосподарств. Крива Лоренца в умовах неповного ранжування. Функція суспільного добробуту Джині. Рівень нерівності за Аткінсоном. Умови та методика визначення бідності Сена.

Діалектика ідей справедливості та рівності. Вертикальна і горизонтальна справедливість та податки. Чутливість населення до трансфертів та принцип Пігу-Дальтона. Економічні втрати від перерозподілу доходів у суспільстві. Принцип «другого кращого» та ефективність суспільного сектору.

Тема 5. Виробництво суспільних благ

Методологія аналізу виробництва суспільних благ. Методи «вигоди-витрати» та метод «витрати-ефективність». Державно-приватне партнерство. Способи визначення вигід від суспільного проекту. Етапи підготовки проекту. Державно-приватний компаратор. Тендер. Ризики реалізації суспільного проекту.

Тема 6. Економіка соціального захисту. Соціальна безпека

Напрямки і форми суспільних видатків. Переміщення вигід і деформаційний ефект від суспільних видатків. Допомоги у натуральній і фінансовій формі.

Соціальний захист як суспільне благо. Соціальні ризики і форми соціального захисту. Соціальне страхування та його складові елементи. Моделі систем соціального страхування. Пенсійне забезпечення: накопичувальний і розподільчий підходи. Типологія пенсійних фондів. Кризи пенсійних систем. Соціальні стандарти і соціальна допомога. Вплив соціального захисту на заощадження і пропозицію праці. Оцінка ефективності соціального захисту.

Тема 7. Суспільний сектор в економіці охорони здоров’я

Задачі та показники системи охорони здоров’я. Дилема «доброго самаритянина». Структурні елементи системи охорони здоров’я (надання послуг, кваліфікація працівників, інформаційна система, препарати і технології, фінансування та управління).

Моделі систем медичного забезпечення населення. Показники ефективності функціонування системи охорони здоров’я. Вплив інформаційної асиметрії на суспільне фінансування охорони здоров’я.

Тема 8. Економіка освіти та місце суспільного сектору в ній

Суспільство як головний інвестор в сферу освіти. Вибір між державним і приватним забезпеченням освіти. Критерії порівняння і конкуренція в сфері освіти. Індикатори її діяльності. Аналіз витрат і результативності. Екстерналії від сфери освіти. Фундаментальна та прикладна наука. Зв’язок освіти і науки. Світовий досвід підвищення ефективності сфер освіти і науки.

Тема 9. Державні витрати та економіка навколишнього середовища

Теорія сталого розвитку та перспективи цивілізації. Темпи економічного зростання та порушення екологічної рівноваги. Види екологічних витрат: субсидії виробникам, державні видатки на технічне обслуговування та експлуатацію, інвестиційні державні видатки. Суспільний резервний фонд як фінансовий інструмент держави в подоланні наслідків стихійного лиха. Організація і економіка утилізації відходів.

РОЗДІЛ ІІІ. Джерела формування витрат суспільного сектору

Тема 10. Сфера дії податків та податковий тягар

Суспільні фінанси: джерела доходів та структура. Види податків: прямі проти непрямих. Сфера дії податку. Еластичність податків за різними показниками.

Оподаткування товарів і майна в умовах ефекту доходу та ефекту заміщення. Вибір споживача, виробництво і доходи за умов оптимального оподаткування. Правила оподаткування.

Оподаткування доходів і його вплив на пропозицію праці, дозвілля та споживання. Ефект зростання заробітної плати, податковий поріг та майстерність робочої сили в умовах оптимального оподаткування доходів.

Змішане оподаткування та його принципи.

Податковий тягар. Переміщення податкового тягаря в межах товарного ринку і ринку праці. Вплив переміщення на загальну рівновагу. Модель переміщення Харбергера. Еквівалентність податків.

Тема 11. Оптимізація оподаткування та адміністрування податків

Надлишковий податковий тягар та фактори, що на нього впливають. Міра викривлення дії податку. Вплив надлишкового податкового тягаря на окремі ринки та на рівновагу в цілому. Цілі та обмеження податкової політики.

Правило Рамсея та оптимальне оподаткування. Інші підходи до оптимізації податкового тягаря. Гармонізація оподаткування із суспільним споживанням.

Міжчасові переваги та вибір при оподаткуванні. Державний борг і суспільний сектор. Методи та інструменти управління державним боргом. Структурні характеристики боргу. Визначення умов та параметрів залучення позичкових коштів для фінансування суспільного сектору.

Тема 12. Ухилення від оподаткування. Тіньова економіка

Причини ухилення від оподаткування. Напрямки та форми приховування грошових потоків. Формальні політика та методи протидії ухиленню від оподаткування: оцінка їх ефективності.

Проблеми обліку та вимірювання тіньової економіки.

Ефект чесності в боротьбі з тіньовою економікою. Гра в поступливість при оподаткуванні. Поступливість і соціальна взаємодія.

Тема 13. Суспільна власність та природні монополії

Оподаткування монополій: сфера дії податку та його переміщення. Феномен збільшення прибутків монополій при збільшенні оподаткування. Суспільний контроль та регулювання діяльності монополій, олігополій і об’єднань за інтересами. Суспільна вартість монополії.

Природні монополії в суспільному секторі: причини виникнення. Ефект масштабу. Особливості ціноутворення та тарифна політика природних монополій. Розподіл податкового тягаря в умовах монополії. Інші вади їх діяльності.

Вплив державної власності на ВВП і структуру економіки. Форми управління державною власністю: пряма, опосередкована (концесійна модель), параметрична, критеріальна. Ціноутворення в сфері державної власності. Інституційні пастки державної власності. Приватизація і націоналізація. Способи оцінювання ефективності управління держвласністю: економічний, комерційний, бюджетний, соціальний, технічний.

РОЗДІЛ IV. Оптимізація структури та масштабів суспільного сектору

Тема 14. Масштаби суспільного сектору в національному господарстві

Причини зростання частки суспільного сектору в економіці та закон Вагнера. Вартість праці в суспільному секторі та закон Баумоля. Ефект храповика.

Вплив політичного ділового циклу на стан та розміри суспільного сектору. Політичний ринок та адміністративний ресурс. Витрати на фінансування держуправління.

Діалектика суспільного добробуту та суспільного оптимуму. Суспільна рівновага за різних підходів: ринкового, утилітаристського, роулсіанського, егалітарного. Необхідність та передумови державного управління економікою. Державно-приватне партнерство як шлях до суспільного добробуту.

Суспільний сектор у вирішенні макроекономічних та управлінських проблем національного господарства.

Тема 15. Неспроможності суспільного сектору. Економіка бюрократії

Провали суспільного сектору: причини та форми.

Поведінка, орієнтована на пошук ренти. Її характеристика за допомогою теорії ігор. Ризики та теорема повного і часткового розсіювання. Втрати суспільства від рентоорієнтації окремих агентів. Недискримінаційна політика як засіб запобігання пошуку ренти.

Бюрократія як економічне явище. Політична рента та корупція. Лобізм. Моделі поведінки бюрократії: підходи Нісканена, Таллока, Б’юкенена. Держава як приватна власність бюрократії. Методи боротьби з рентоорієнтованою поведінкою.

Тема 16. Множинне підпорядкування та фіскальний федералізм

Адміністративний поділ та багаторівневість державного управління. Суспільні вигоди від великої кількості фіскальних одиниць. Теорема децентралізації.

Оптимальна величина місцевої влади із застосуванням теорії клубів. Локальні суспільні блага. Гіпотеза Тібу. Основні проблеми адміністративної децентралізованості.

Тема 17. Вплив глобалізаційних процесів на суспільний сектор економіки

Глобалізаційні впливи та загрози для класичної держави. Поширення принципів ведення бізнесу на суспільну економіку. Професійна ділова етика в сфері суспільних послуг. Маркетизація та капіталізація суспільного сектору під впливом глобалізації.

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Заняття 1: Семінар-кейс

Тема 1. Ринкова економіка та суспільний добробут

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: сформувати уявлення про роль цінового механізму у формуванні ринкової рівноваги, здатності ринків до автономної підтримки рівноваги, їх спроможності забезпечувати ефективний розподіл ресурсів відповідно до критерію Парето, але нездатність досягти справедливого розподілу благ.

Компетенції: закріплення базових загальних знань з професії, формування уявлення про методи оцінки ефективності алокації ресурсів у секторах економіки, оволодіння знаннями про шляхи формування суспільного добробуту, навики та уміння міжособистісної взаємодії, прийняття рішень.

План заняття

1. Експрес-опитування.

2. Кейс-завдання.

Інформаційне забезпечення

Кейс-завдання «Як визначити рівень суспільного добробуту?»

Викладач роздає студентам для ознайомлення методичне забезпечення кейсу, де представлена інформація щодо особливостей вимірювання суспільного добробуту та пропонує прийняти участь у розробці «Вашого індексу кращого життя». Студенти повинні підготувати письмову відповідь на наступні запитання:

1) У чому полягають причини проблеми вимірювання суспільного добробуту?

2) Чому показника ВВП недостатньо для оцінювання суспільного добротуту?

3) Чи можливими є ситуації, коли ВВП країни зростає, а добробут населення погіршується? Чи проявляється така ситуація в Україні?

4) Використовуючи методику ОЕСР, здійсність розробку «Вашого індексу кращою життя» для України. Агрументуйте висновки та пропозиції.

Заняття 2: Семінар-Мінікейс

Тема 2. Неспроможності ринку. Суспільний сектор у подоланні ринкової неефективності

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: сформувати уявлення про причини виникнення неспроможностей ринку, форми, яких вони можуть набувати – недозабезпечення населення суспільними благами, появи екстерналій, монополій, інформаційної асиметрії; а також способів, за допомогою яких суспільний сектор має можливості їх усувати.

Компетенції: оволодіння методами аналізу процесу виробництва суспільних благ, оцінки масштабів та наслідків участі суспільного сектору в економіці, здатності аналізувати проблеми, розуміння етичних зобов’язань, прийняття рішення в умовах невизначеності.

План заняття

1. Експрес-опитування.

2. Виконання міні-кейсу.

3. Розв’язання розрахункових завдань.

Інформаційне забезпечення

Міні-кейс на прийняття рішення в умовах невизначеності

Викладач запрошує студентів взяти участь в кейсі із прийняття інвестиційного рішення в умовах невизначеності. Кожен учасник має уявити, що він є членом групи із 80 студентів різних навчальних закладів, з якими він не знайомий. У кожного із членів групи в розпорядженні є 225 жетонів, які можна вкласти в спільний з іншими проект або в індивідуальний проект. Він має право повністю вкласти їх в індивідуальний чи колективний проект або розподілити засоби в будь-якій пропорції між обома проектами.

Після обмірковування і прийняття інвестиційного рішення студент заповнює формуляр рішення і на вільній частині аркуша в довільній формі пояснює свій вибір.

Заняття 3: Семінар-прес-конференція

Тема 3. Суспільний інтерес та суспільний вибір. Вплив демократії на суспільний сектор

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: сформувати уявлення про вплив демократичних процесів та процедур на механізм функціонування ринкової економіки, а також суспільного сектору.

Компетенції: оволодіння знаннями про механізми суспільного вибору, вміння оцінювати наслідки суспільних рішень для добробуту окремих економічних агентів, вміння аналізувати світовий досвід із розбудови демократичних інститутів, приймати рішення управлінського характеру, обґрунтовувати власну думку, розуміння етичних зобов’язань, креативність.

План заняття

1. Експрес-опитування.

2. Семінар-прес-конференція.

3. Розв’язання розрахункових завдань.

Інформаційне забезпечення

Викладач пропонує студентам обрати одне із завдань, підготувати коротке інформаційне повідомлення та презентувати його в формі доповіді на прес-конференції.

Завдання 1. «Обґрунтування передвиборчої програми»

Ви є керівником виборчого штабу кандидата в мери міста. Передвиборчою програмою Вашого опонента заплановано (та буде виконано) витрачати 15 тис. грн. в рік в розрахунку на душу населення на охорону громадського порядку. Вам необхідно прийняти рішення стосовно того, який розмір бюджету на утримання міліції повинен запропонувати ваш кандидат. Яка інформація вам для цього знадобиться та як її використовувати. Рішення має бути презентоване громадськості у вигляді доповіді на прес-конференції.

Завдання 2. «Обґрунтування бюджетної політики»

Ви очолюєте партію, яка знаходиться при владі та має високу популярність. Пріоритетним завданням в діяльності уряду Ви вбачаєте забезпечення цінової стабільності, втім поточний стан економіки в країні характеризується високим рівнем безробіття. Ви усвідомлюєте, що бюджетні заходи щодо зниження рівня безробіття призводитимуть до зростання цін, що суперечить Вашій партійній ідеології. Вам необхідно прийняти рішення стосовно подальшої бюджетної політики, враховуючи, що Ви перебуваєте напередодні політичних виборів? Яким чином Ваші рішення можуть змінитися, якщо популярність Вашої партії стане низькою? Чи будете Ви змінювати свою бюджетну політику, якщо Ваша партія щойно прийшла до влади і до наступних політичних виборів ще далеко. Рішення має бути презентоване громадськості у вигляді доповіді на прес-конференції.

Заняття 4: Семінар-дискусія

Тема 4. Перерозподільчі процедури в подоланні нерівності та бідності

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: сформувати розуміння про роль держави у подоланні нерівності в розподілі доходів між членами суспільства, розкрити інструменти, за допомогою яких вона здатна перерозподіляти доходи та скорочувати бідність, встановити наслідки застосування подібних інструментів.

Компетенції: аналізувати розподільчі процеси в економіці, характеризувати ступінь участі держави в них, оцінювати наслідки застосування цінових субсидій та трансфертів для добробуту громадян, розуміння етичних зобов’язань, критичність мислення.

План заняття

1. Експрес-опитування.

2. Семінар-дискусія.

Інформаційне забезпечення

Викладач пропонує кільком студентам підготувати та презентувати міні-доповіді «Причини та ступінь нерівності доходів населення в Україні», «Причини розриву в доходах населення розвинутих країн та країн, що розвиваються, і перспективи їх усунення», «Бідність в глобалізованому світі: ризики та загрози». Після їх прослуховування аудиторії пропонується вступити в дискусійне обговорення наступних питань:

Чому як в розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, держава ставить собі за мету протидіяти бідності? В чому будуть відмінності в боротьбі з цим явищем у згаданих групах країн?
Який зв'язок існує між нерівністю в розподілі доходів та бідністю? За допомогою яких показників він оцінюється?
Які поточні завдання може ставити перед собою суспільний сектор з метою протидії бідності?
Охарактеризуйте основні інструменти, які може використовувати держава з метою вирівнювання доходів.

Заняття 5: Практичне заняття

Тема 5. Виробництво суспільних благ

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: сформувати розуміння ролі держави у створенні суспільних благ.

Компетенції: обґрунтовувати доцільність реалізації суспільного проекту, аналізувати витрати та вигоди від суспільного проекту, використовувати методику NPV для оцінки суспільного проекту.

План заняття

Експрес-опитування.
Обговорення проблемної ситуації.
Розв’язання розрахункових завдань.

Інформаційне забезпечення

Проблемна ситуація. Тендерний комітет місцевої державної адміністрації розглядає питання щодо будівництва нової клініки. Йому необхідно здійснити вибір між двома основними конкурентами на виконання державного замовлення – державним та приватним підприємствами. Якими чинниками необхідно керуватись при визначенні виконавця замовлення? Яке рішення необхідно прийняти, якщо бюджетні ресурси на виконання даного проекту є дефіцитними, але його реалізація є вкрай необхідною для поліпшення роботи системи охорони здоров’я?

Розрахункове завдання. Міською адміністрацією реалізується проект будівництва мережі бюветів, який фінансується мешканцями міста, для безкоштовного користування ними..

Роки	Кількість побудованих бюветів	Витрати на будівництво одного бювету, тис. грн.	Вартість 1 л питної води, грн.	Обсяг споживання води з одного бювету, тис. л.	Відсоткова ставка, %
1	5	72	4,00	50	16,0
2	9	75	4,75	55	16,5
3	6	78	5,25	80	16,9

Визначте сукупну чисту дисконтовану вигоду міста від функціонування мережі бюветів.

Заняття 6: Семінар-колективне читання

Тема 6. Економіка соціального захисту. Соціальна безпека

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: сформувати розуміння ролі держави у створенні системи соціального захисту.

Компетенції: аналізувати процедури формування соціального захисту, вивчати світовий досвід забезпечення соціальної безпеки.

План заняття

1. Семінар-колективне читання.

2. Письмове опитування.

Інформаційне забезпечення

Викладач пропонує підготувати кожному із студентів бліц-доповідь про систему соціального захисту або систему охорони здоров’я в будь-якій країні світу. Доповідь має бути вкрай стислою та містити такі структурні елементи: характеристику економічного стану сфери, що є предметом опису, аналіз ступеню участі суспільного сектору в ній (обсяги бюджетного фінансування, державні інститути та/або законодавчі акти, що її регулюють), проблеми, що в ній спостерігаються та напрямки їх вирішення.

Завдання слухачів полягає в тому, щоб уважно прослухати озвучений матеріал та здійснити його короткий конспект. За 10 хвилин до закінчення заняття викладач проводить письмове опитування студентів шляхом постановки перед ними кількох відкритих питань із почутого матеріалу, пропонуючи їм лише 1 – 2 словами дати відповідь на кожне з них.

Заняття 7: Семінар-групова конференція

Тема 7. Економіка сфери охорони здоров’я

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: сформувати розуміння ролі держави у створенні системи медичного забезпечення населення країни.

Компетенції: оволодіти методами співставлення витрат і вигід у суспільного сектору на прикладі сфери охорони здоров‘я, навиками обробки та фільтрування інформації, розуміння етичних зобов’язань.

План заняття

1. Бліц-опитування.

2. Семінар-конференція у малих групах.

Інформаційне забезпечення

Викладач пропонує підготувати групам студентів доповіді про систему охорони здоров’я в будь-якій країні світу. Доповідь має бути вкрай стислою та містити такі структурні елементи: характеристику економічного стану сфери, що є предметом опису, аналіз ступеню участі суспільного сектору в ній (обсяги бюджетного фінансування, державні інститути та/або законодавчі акти, що її регулюють), проблеми, що в ній спостерігаються та напрямки їх вирішення.

Завдання груп-конкурентів полягає в тому, щоб уважно прослухати озвучений матеріал та здійснити його критичний аналіз.

Практичне заняття 8: Семінар-ситуативне завдання

Тема 7. Економіка освіти і науки

Тема 8. Державні витрати та економіка навколишнього середовища

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 6

Мета: сформувати розуміння завдань і ролі держави у забезпеченні системи освіти та науки в країні, а також захисту навколишнього середовища.

Компетенції: аналізувати ефективність участі держави на різних рівнях забезпечення населення країни освітою, вивчати світовий досвід фінансування заходів із захисту довкілля, оволодіти методами співставлення суспільних і приватних витрат та вигід на прикладі сфери освіти.

План заняття

1. Ситуативне завдання.

2. Модульний контроль.

Інформаційне забезпечення

Студенти об’єднуються в міні-групи, кожна з яких має вирішити одне із таких ситуативних завдань та презентувати його аудиторії.

Ситуативне завдання. «Проблема забруднення довкілля»

Розташований в районному центрі завод гумово-технічних виробів вивозить свої відходи на місцеве звалище, обсяг яких перевищує його можливості. Такими діями завод завдає шкоди довкіллю на 50 тис грн. Місцева влада бажає припинити завдавання такої шкоди. З цією метою вона може самостійно побудувати станцію для переробки відходів вартістю в 30 тис. грн. З іншого боку, підприємство могло б усунути це забруднення під час первинної обробки відходів на заводі, витративши на це 10 тис. грн..

Спираючись на теорему Р.Коуза, визначте результати угоди щодо розподілу фінансових витрат на усунення проблеми забруднення довкілля, за умови, якщо права власності надано потерпілим чи забруднювачу. Дайте їх оцінку з точки зору досягнення справедливості. Змоделюйте ситуацію, за якої вирішення проблеми забруднення довкілля виявилося б неможливим.

Заняття 9: Семінар-мозковий штурм

Тема 10. Податки, сфера їх дії. Податковий тягар

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: вивчення впливу різних видів податків на добробут економічних агентів.

Компетенції: аналізувати наслідки зміни податкового законодавства для окремих учасників економічної системи та суспільства в цілому; оцінювати вплив ступеню еластичності попиту та пропозиції на вигоди економічних агентів; визначати та обгрунтовувати цілі, пріоритети і завдання державної фіскальної політики; навики управління інформацією.

План заняття

Експрес-опитування.
Завдання для мозкового штурму.

3. Розв’язання розрахункових завдань.

Інформаційне забезпечення

Завдання для мозкового штурму. Урядом країни внесено пропозицію про відміну податку на землю, замінивши його відповідним збільшенням акцизу на горілчані вироби. При цьому загальний розмір зібраних податків залишиться незмінним. Визначте можливі причини щодо прийняття такого заходу та потенційні зміни добробуту окремих членів суспільства. Оцініть таку пропозицію з точки зору наступних критеріїв: справедливості, економічної нейтральності, організаційної простоти, гнучкості оподаткування, прозорості.

Заняття 10: Практичне заняття

Тема 11. Оптимальне оподаткування та державний податковий менеджмент

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: вивчення сутності та методики обчислення надлишкового податкового тягаря та ознайомлення із концепцією оптимального розподілення оподаткування між економічними суб’єктами.

Компетенції: аналізувати вплив ефектів доходу та заміщення на суспільний добробут; оцінювати величину суспільних втрат та надлишкового податкового тягаря; обґрунтовувати способи оптимізації систем оподаткування.

План заняття

1 Експрес-опитування.

2. Розв’язання розрахункових завдань.

Інформаційне забезпечення

Розрахункові завдання.

Заняття 11: Семінар-рольова гра

Тема 12. Ухилення від оподаткування. Тіньова економіка

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 6

Мета: вивчення впливу податкового тягаря на схильність до ухилення від сплати податків, способів ухилення, а також методів протидії ухиленню.

Компетенції: оцінювати масштаби ухилення від оподаткування в національній економіці, визначати їх причини та механізми, обґрунтовувати способи протидії ухиленню .

План заняття

1. Розв’язання задач.

2. Семінар-рольова гра.

Інформаційне забезпечення

Рольова гра «Чи бути хабарником?»

Викладач пропонує студентам обрати одну з ролей та продемонструвати її перед аудиторією.

Роль 1. Ви – чиновник, що обіймає керівну посаду у тендерному комітеті органу державної влади. Перед Вами поставлено завдання обрати фірму, яка буде постачати товар, необхідний для державної установи, в якій Ви працюєте. До Вас звертаються керівники фірм, які бажають бути обраними для виконання держзамовлення. Бажаючи отримати додаткову вигоду, Ви налаштовані на отримання хабара за успішну реалізацію їх проектів. Визначте, якими параметрами Ви будете керуватися при визначенні необхідного розміру хабара. Які чинники можуть змінити Ваше рішення?

Роль 2. Ви – керівник приватної компанії, яка здійснює виробництво та оптову реалізацію лікарських засобів. Ваша мета – пошук додаткових напрямків збуту своєї продукції через укладання договорів на виконання державних замовлень. Ви звертаєтесь зі своєю пропозицією до відповідного державного органу, однак розумієте, що потрапити до числа виконавців державних замовлень досить складно. Отже, Ви налаштовані на пропонування хабара державному службовцю, який визначатиме коло переможців тендерних процедур. Визначте, якими параметрами Ви будете керуватись при визначенні необхідного розміру хабара. Які чинники можуть змінити ваше рішення?

Заняття 12: Семінар-дискусія

Тема 13. Суспільна власність та природні монополії

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: формування уявлення про ситуативну необхідність утворення природних монополій та способів їх контрою з боку держави, в тому числі за рахунок націоналізації.

Компетенції: оцінювати втрати добробуту економічних агентів від діяльності природних монополій; розвиток критичного мислення на основі аналізу переваг та проблем створення природних монополій у різних секторах економіки; прогнозувати наслідки приватизації або націоналізації стратегічних підприємств.

План заняття

1. Експрес-опитування.

2. Семінар-дискусія.

Інформаційне забезпечення

Кейс «Міф про природні монополії»

Викладач пропонує студентам для ознайомлення уривки зі статті професора економіки Томаса ДиЛоренцо (Sellinger School of Business and Management, Loyola College), в якій наводиться критика теорії природних монополій. Після ознайомлення з ними студенти дискутують з наступних питань:

У чому полягає сутність міфу про природні монополії?
Які цілі переслідували економісти, створюючи теорію природних монополій?
Про що свідчать наведені історичні приклади з економіки США?
Які, на Вашу думку, були реальні історичні причини створення державних природних монополій?
В чому полягає причина проблеми «надмірного дублювання»?
Якими є негативні позитивні та негативні наслідки діяльності природних монополій?
В яких галузях, де історично виникли природні монополії, їх функціонування є недоречним?

Заняття 13: Кейс-семінар

Тема 14. Масштаби суспільного сектору в національному господарстві

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: сформувати розуміння про мінливість масштабів та меж суспільного сектору в національній економіці, причин, що їх обумовлюють.

Компетенції: вимірювати та аналізувати ступінь участі суспільної сфери в національному господарстві; обґрунтовувати тенденції в суспільному секторі, спираючись на різні підходи до соціальної справедливості.

План заняття

1. Експрес-опитування.

2. Виконання кейс-завдання.

Інформаційне забезпечення

Кейс-завдання «Розподіл бюджету ЄС»

Увазі студентів пропонується офіційна статистична інформація Європейської Комісії EUROSTAT щодо показників розвитку країн Європейського Союзу, а також формування і використання бюджету ЄС.

Етап 1. Використовуючи дані розданих таблиць дайте відповідь на наступні запитання:

- Які країни є лідерами економічного розвитку, а які відстають. Яку, на вашу думку, роль відіграють «найслабші» країни у розвитку ЄС? Які чинники сприяли їх прийняттю до ЄС?

- В яких країнах ЄС суспільний сектор є найбільш масштабним?

- Які країни ЄС відіграють основну роль у формуванні спільного бюджету ЄС?

Етап 2. Визначте, якими принципами (підходом) керується ЄС при здійсненні розподілу спільного бюджету ЄС між його членами. Які зміни в його розподілі мали б місце, якби його в основу було закладено:

- утилітаристську концепцію суспільного добробуту;

- егалітариську концепцію суспільного добробуту;

- роулсіанську концепцію суспільного добробуту.

Заняття 14: Семінар-ситуативне завдання

Тема 15. Неспроможності суспільного сектору. Економіка бюрократії

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: формування уявлення про основні неспроможності суспільного сектору та способи протидії їм.

Компетенції: обґрунтовувати можливість логролінгу під час розв‘язання важливих економічних проблем; оцінювати вплив бюрократичних структур на стан національного господарства; аналізувати наслідки орієнтованої на збереження ренти поведінки учасників політичного процесу, розуміння етичних зобов’язань.

План заняття

1. Експрес-опитування.

2. Виконання ситуативного завдання.

Інформаційне забезпечення

Ситуативне завдання «Голосування за розподіл витрат державного бюджету».

П’ять політичних партій, в однаковій кількості представлених у парламенті, голосують за 2 альтернативні законопроекти про внесення змін до Державного бюджету, які вирішують, куди буде спрямовано додаткові доходи, що вдалося отримати до бюджету. Відповідно до першого, додаткові кошти мають бути спрямовані на соціальні заходи, відповідно до другого – на державні інфраструктурні проекти. В таблиці представлені очікувані відсоткові зміни електоральної підтримки кожної з партій від першого і другого законопроекту

	Партія А	Партія Б	Партія В	Партія Г	Партія Д
Законопроект № 1	-1,0	-1,2	+2,0	+2,5	-0,4
Законопроект № 2	+1,5	+1,3	-4,0	-0,3	-0,8

Обґрунтуйте відповіді на наступні питання:

Якщо рішення буде прийматися на основі звичайного неупередженого голосування в парламенті, який із законопроектів буде затверджено?

Чи можна виокремити партії. Зацікавлені в логроллінгу (обміну голосами)?

Хто, на вашу думку, швидше за все буде схильним до змови з метою прийняття обох законопроектів?

Якщо припускати, що розподіл місць в парламенті серед політичних партій точно відображає переваги всього суспільства, то чи сприятиме «пакетне» вирішення питання підвищенню суспільного добробуту і успішному розвитку країни?

Заняття 15: Кейс-семінар

Тема 16. Множинне підпорядкування та фіскальний федералізм

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 3

Мета: сформувати розуміння про способи економічної оцінки наслідків посилення та послаблення адміністративної вертикалі влади.

Компетенції: аналізувати переваги та недоліки побудови ієрархізованої або децентралізованої системи влади; визначати конкурентоспроможність регіонів країни та оцінювати наслідки її втрати; обґрунтовувати використання інструментарію державної регіональної політики із вирівнювання ступеню розвитку регіонів країни; оперування статистичною інформацією.

План заняття

1. Експрес-опитування.

2. Виконання кейс-завдання.

Інформаційне забезпечення

Кейс-завдання: «Моделі міжбюджетних відносин: федералізм проти унітаризму»

Викладач пропонує студентам ознайомитись з інформацією щодо практики функціонування бюджетних систем різного типу. Після цього студентам необхідно відповісти на запитання:

Яке місце посідають міжбюджетні відносини в колі питань економіки суспільного сектору?
Які характерні риси відрізняють міжбюджетні відносини в країнах з федеративним та унітарним устроєм?
Які специфічні особливості притаманні для системи фіскального регіоналізму в Україні?
Запропонуйте способи покращення наповнення місцевих бюджетів в Україні. Які специфічні місцеві податки та збори можна впровадити для жителів міста Києва?
Обґрунтуйте переваги та недоліки побудови фінансової системи бюджетного регіоналізму для федеративних та унітарних держав за умов впровадження ними політики фіскальної централізації чи децентралізації. Результати оформіть в таблиці.

	Унітарна держава		Федеративна держава
	переваги	недоліки	переваги	недоліки
Фіскальна централізація
Фіскальна децентралізація

Заняття 16: Експрес-опитування

Тема 17. Вплив глобалізаційних процесів на суспільний сектор економіки

Кількість годин: аудиторні заняття – 2

самостійна робота – 2

Мета: сформувати розуміння про вплив глобалізаційних процесів на параметри суспільного сектору національної економіки.

Компетенції: аналізувати вплив торговельних обмежень на добробут економічних суб‘єктів; обґрунтовувати причини використання тарифних обмежень у торгівлі.

План заняття

1. Експрес-опитування.

2. Модульний контроль.

4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Контактне заняття 1

Тема 1. Ринкова економіка та суспільний добробут

Тема 2. Неспроможності ринку. Суспільний сектор у подоланні ринкової неефективності

Кількість годин: аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 10

Завдання. Сформувати компетентності:

- розкривати роль цінового механізму у формуванні ринкової рівноваги та здатності ринків до автономної підтримки рівноваги;

- використовувати методи оцінки ефективності алокації ресурсів у секторах економіки;

- здійснювати оцінку шляхи формування суспільного добробуту та визначати його обсяги;

- оволодіння методами аналізу процесу виробництва суспільних благ;

- вміння здійснювати оцінку масштабів та наслідків участі суспільного сектору в економіці;

- здатність аналізувати проблеми, розуміння етичних зобов’язань, прийняття рішення в умовах невизначеності.

План заняття

Міні-лекція за питаннями:

- оцінка ефективності економіки за критерієм Парето;

- сутність суспільного добробуту та його детермінанти;

- причини та умови неефективності ринкового механізму.

3. Розглянути проблемну ситуацію у малих групах.

4. Виконати практичне розрахунково-аналітичне завдання №1 з переліку типових практичних завдань.

Інформаційне забезпечення

Проблемна ситуація «Як розподілити витрати на будівництво мосту»

Органами влади двох населених пунктів – районного центру та селища, відділених один від одного річкою, прийняте рішення щодо спільного будівництва мосту, який дозволить вдвічі скоротити дорожню відстань між ними. Сукупні витрати на будівництво мосту складатимуть 90 млн. грн. Для бюджету селища така сума вдвічі перевищує його ресурси, однак для бюджету районного центру вона становить лише 70% коштів, які можуть бути виділені. Органами влади підраховано, що очікуване скорочення дорожніх витрат після будівництва мосту для мешканців районного центру, які рідко відвідують селище, складатиме 30% загальної вартості проекту. Натомість для мешканців селища будівництво такого мосту є вкрай важливим: очікуване скорочення їх витрат на переїзди становитиме 65% загальної вартості проекту. Оцініть доцільність реалізації проекту будівництва мосту та визначте можливі варіанти розподілу витрат на його фінансування між учасниками. Поміркуйте, які фактори необхідно врахувати для оцінки ефективності реалізації такого проекту та які з них не було названо.

Контактне заняття 2

Тема 3. Суспільний інтерес та суспільний вибір.

Вплив демократії на суспільний сектор

Тема 4. Перерозподільчі процедури в подоланні нерівності та бідності

Кількість годин: аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 10

Завдання. Сформувати компетентності:

- оволодіння знаннями про механізми суспільного вибору;

- оцінювати наслідки суспільних рішень для добробуту окремих економічних агентів;

- аналізувати світовий досвід із розбудови демократичних інститутів;

- аналізувати розподільчі процеси в економіці та характеризувати ступінь участі держави в них;

- визначати доцільні способи державного впливу на нерівність доходів в суспільстві;

- оцінювати ефективність державної перерозподільчої політики з точки зору врахування потреб справедливого розподілу доходів в суспільстві.

План заняття

Міні-лекція за питаннями:

- голосування як основного методу колективного прийняття рішень в демократичних суспільствах;

- суперечностей та парадоксів в поведінці виборця, який під час голосування поводиться раціонально;

- переваги та недоліки прийняття рішень на основі правила простої більшості, а також про умови його нормальної роботи;

- сутності та форм прояву нерівності в доходах;

- проблеми бідності, переваг та недоліків основних способів її вимірювання.

Розв’язати розрахункове завдання № 4 з переліку типових практичних завдань (наведено в розділі 5.3).
Виконати кейс-завдання із використанням методу роботи в малих групах.

Інформаційне забезпечення

Кейс-завдання: «Ефективність державного перерозподілу доходів»

Викладач пропонує для аналізу студентам таблиці, які вміщують основні показники державних перерозподільчих процесів в країнах ОЕСР, зокрема коефіцієнт Джині, державні витрати на соціальний захист, % до ВВП, ВВП на душу населення за ПКС, % до сукупного по ОЕСР. Після завершення ознайомлення з даними показниками студентам висуваються настпуні запитання для дискусії та завдання: 1) Які спільні риси притаманні перерозподільчим процесам розвинених країн світу? 2) У чому полягають відмінності перерозподільчих процесів в Україні? 3) Визначте залежності між масштабами державних перерозподільчих процедур та рівнем соціальної диференціації на основі аналізу показників: ВВП на душу населення, коефіцієнту Джині та частки державних витрат на соціальний захист.

Контактне заняття 3

Тема 5. Виробництво суспільних благ

Тема 13. Суспільна власність та природні монополії

Кількість годин: аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 10

Завдання. Сформувати компетентності:

- аналізувати суспільні витрати і вигоди, що виникають під час виробництва благ за державні кошти;

- обґрунтовувати обрання компаратору для суспільного проекту;

- оцінювати та враховувати ризики під час реалізації суспільного проекту;

- аналізувати наслідки утворення природної монополії в певному секторі економіки;

- обґрунтовувати доцільність приватизації/націоналізації певних виробництв чи підприємств.

План заняття

1. Міні-лекція за питаннями:

- особливості реалізації проектів із виробництва суспільних благ;

- роль державно-приватного партнерства в організації виробництва суспільних благ;

- способи оцінки ефективності суспільних проектів;

- функціонування державних підприємств у сучасних умовах;

- особливостей природних монополій та умов їх діяльності.

Розглянути проблемну ситуацію за темою заняття.
Розв’язати розрахунково-аналітичне завдання №5 з переліку типових практичних завдань.

Інформаційне забезпечення

Проблемна ситуація «Як реалізувати будівництво клініки?»

Тендерний комітет місцевої державної адміністрації проводить конкурс на будівництво нової клініки. Йому необхідно здійснити вибір між проектами двох основних конкурентів на виконання державного замовлення – державним та приватним підприємствами. Якими чинниками необхідно керуватись при визначенні переможця на виконання замовлення? Яке рішення необхідно прийняти членам комітету, якщо бюджетні ресурси на реалізацію даного проекту є недостатніми, але побудова клініки є вкрай необхідною для поліпшення роботи системи охорони здоров’я в регіоні?

Контактне заняття 4

Тема 6. Економіка соціального захисту. Соціальна безпека

Тема 7. Економіка сфери охорони здоров’я

Тема 8. Економіка освіти та місце суспільного сектору в ній

Тема 9. Державні витрати та економіка навколишнього середовища

Кількість годин: аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 20

Завдання. Сформувати компетентності:

- використовувати світовий досвід забезпечення соціальної безпеки;

- аналізувати складові систем соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та охорони навколишнього середовища;

- володіти методами співставлення витрат і вигід у сферах соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та охорони навколишнього середовища.

План заняття

1. Міні-лекція за питаннями:

- основні види соціальних ризиків;

- неспроможності ринку в сфері соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та охорони навколишнього середовища;

- функції та елементи систем соціального страхування, охорони здоров’я, освіти та охорони навколишнього середовища.

2. Виконати кейс-завдання із використанням методу роботи в малих групах та презентацією його результатів.

Інформаційне забезпечення

Кейс-завдання «Чому суспільним сферам - суспільний сектор?»

Сучасний розвиток світової економіки характеризується тим, що функціонування основних суспільних сфер, якими є системи соціального захисту населення, освіти, охорони здоров’я та охорони навколишнього середовища, відбувається на основі спільної участі в різних комбінаціях як приватних, так і державних установ. Обґрунтуйте, які фактори визначають таку тенденцію? Визначте переваги та недоліки їх функціонування на засадах ринкового та державного механізмів господарювання.

Суспільна сфера	Ринковий механізм		Державний механізм
Суспільна сфера	переваги	недоліки	переваги	недоліки
Соціальний захист населення
Освіта
Охорона здоров’я
Охорона навколишнього середовища

Контактне заняття 5

Тема 10. Сфера дії податків та податковий тягар

Кількість годин: аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 5

Завдання. Сформувати компетентності:

- аналізувати наслідки зміни податкового законодавства для окремих учасників економічної системи та суспільства в цілому;

- оцінювати вплив еластичності попиту та пропозиції на вигоди економічних агентів;

- визначати та обґрунтовувати цілі, пріоритети і завдання державної фіскальної політики.

План заняття

Міні-лекція за питаннями:

- сутності сфери дії податку;

- впливу еластичності попиту або еластичності пропозиції за ціною на сферу дії податку;

- змін на ринку та в добробуті суб’єктів від застосування різних форм оподаткування.

Розглянути проблемну ситуацію.
Розв’язати розрахунково-аналітичні завдання №6-10 з переліку типових практичних завдань (наведено в розділі 5.3).
Провести модульну контрольну роботу.

Інформаційне забезпечення

Проблемна ситуація «Чи здійснювати реформу податку?»

Урядом країни розглядається питання стосовно заміни пропорційної ставки податку з доходів фізичних осіб на прогресивну шкалу. На які фактори необхідно зважати при обґрунтуванні такого рішення з точки зору оптимального оподаткування? Яким повинно бути прийняте рішення, якщо в країні високий рівень безробіття? Чи зміниться оптимальне рішення, якщо передбачатиметься запровадження регресивної шкали за умов низького рівня безробіття?

Контактне заняття 6

Теми 12. Ухилення від оподаткування. Тіньова економіка

Тема 11. Оптимізація оподаткування та адміністрування податків

Кількість годин: аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 10

Завдання. Сформувати компетентності:

- оцінювати обсяги некомпенсованих податкових втрат економічних агентів;

- аналізувати величину податкового навантаження та податкового тягаря;

- розв’язувати проблем з оптимізації розподілу податкового навантаження;

- аналізувати поведінку по ухиленню від оподаткування за допомогою моделі Алінгхема-Сендмо;

- прогнозувати основні наслідки застосування інструментів політики детінізації економіки.

План заняття

Міні-лекція за питаннями:

- причини виникнення надлишкового податкового тягаря в економіці;

- дії ефекту заміщення під впливом оподаткування та змін, утворених ним в перевагах споживачів/виробників;

- відмінності між звичайним та компенсованим попитом (пропозицією) та ролі його еластичності для встановлення надлишкового податкового тягаря;

- причин ухилення від оподаткування та виникнення тіньового сектору економіки;

- способів протидії ухиленню від оподаткування.

Розглянути проблемну ситуацію.
Розв’язати розрахункове завдання №11-12 з переліку типових практичних завдань (наведено в розділі 5.3).

Інформаційне забезпечення

Проблемна ситуація «Чи доцільний хабар?»

Ви – чиновник, що обіймає керівну посаду у тендерному комітеті органу державної влади. Перед Вами поставлено завдання обрати фірму, яка буде постачати товар, необхідний для державної установи, в якій Ви працюєте. До Вас звертаються керівники фірм, які бажають бути обраними для виконання держзамовлення. Бажаючи отримати додаткову вигоду, Ви налаштовані на отримання хабара за успішну реалізацію їх проектів. Визначте, якими параметрами Ви будете керуватися при визначенні необхідного розміру хабара. Які чинники можуть змінити Ваше рішення?

Контактне заняття 7

Тема 14. Масштаби суспільного сектору в національному господарстві

Тема 15. Неспроможності суспільного сектору. Економіка бюрократії

Кількість годин: аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 10

Завдання. Сформувати компетентності:

- вимірювати та аналізувати ступінь участі суспільної сфери в національному господарстві;

- обґрунтовувати можливість логролінгу під час розв‘язання важливих економічних проблем;

- оцінювати вплив бюрократичних структур на стан національного господарства;

- аналізувати наслідки орієнтованої на збереження ренти поведінки учасників політичного процесу.

План заняття

Міні-лекція за питаннями:

- причини неспроможностей суспільного сектору;

- особливості агентських відносин між політиками та їх виборцями;

- обмін голосами між політичними партіями та угрупованнями;

- цілі та обмеження в поведінці бюрократа;

- специфіки лобізму в політичних відносинах.

- способів оцінки масштабів суспільного сектору;

- детермінанти зростання частки суспільного сектору;

Розглянути проблемну ситуацію.
Виконати ситуативне завдання.

Інформаційне забезпечення

Проблемна ситуація «Чи боротися з бюрократією?»

В країні, державні фінанси якої характеризуються постійним розширенням витрат, посиленням дефіциту бюджету та наростанням заборгованості, упродовж останніх десятиліть різко поширились бюрократичні прояви в діяльності державного апарату. Обґрунтуйте, чи існує взаємозв’язок між погіршенням стану державних фінансів та бюрократизацією країни, якщо відомо, що її урядом в останні роки почали активно реалізовуватись заходи щодо боротьби з корупцією в державному апараті. Спрогнозуйте, чи зазнає змін стан державних фінансів в країні, якщо її уряд не вживатиме антикорупційних заходів. Яким чином змінюватиметься в цьому випадку рівень бюрократизації в системі державного управління країни? Чи можливою є повна ліквідація проявів бюрократії?

Ситуативне завдання «Голосування за розподіл витрат державного бюджету».

	Партія А	Партія Б	Партія В	Партія Г	Партія Д
Законопроект № 1	-1,0	-1,2	+2,0	+2,5	-0,4
Законопроект № 2	+1,5	+1,3	-4,0	-0,3	-0,8

Обґрунтуйте відповіді на наступні питання:

Чи можна виокремити партії. Зацікавлені в логроллінгу (обміну голосами)?

Хто, на вашу думку, швидше за все буде схильним до змови з метою прийняття обох законопроектів?

Контактне заняття 8

Тема 16. Множинне підпорядкування та фіскальний федералізм

Тема 17. Вплив глобалізаційних процесів на суспільний сектор економіки

Кількість годин: аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 7

Завдання. Сформувати компетентності:

- аналізувати переваги та недоліки побудови ієрархізованої або децентралізованої системи державних фінансів;

- обґрунтовувати використання інструментарію державної регіональної політики із вирівнювання ступеню розвитку регіонів країни;

- аналізувати вплив торговельних обмежень на добробут економічних суб‘єктів.

План заняття

Міні-лекція за темами:

- суперечностей фіскальної централізації;

- особливостей попиту на локальні суспільні блага;

- способів оптимізації рівня забезпеченості населення місцевими благами через адміністративні реформи;

- основних викликів суспільного сектору в глобалізованому середовищі;

- значення митних тарифів для суспільного сектору економіки;

- некомпенсованих втрат добробуту від їх запровадження.

Розглянути проблемну ситуацію.

Інформаційне забезпечення

Проблемна ситуація «Чи збільшувати витрати на оборону?»

Групою розвинених країн з метою боротьби з міжнародною нелегальною торгівлею зброєю планується трьохкратне збільшення державних витрат на удосконалення роботи внутрішніх правоохоронних органів та створення на умовах спільного фінансування міжнародної організації з контролю за обігом зброї. Визначте основні чинники, які уможливлюють реалізацію такого заходу. Обґрунтуйте можливий вплив такого заходу на добробут населення країн, які виступили його організаторами, та решти країн світу. Яким чином можуть змінитись наслідки від запровадженого заходу, якщо його реалізація буде ініційована та реалізована зусиллями країн, що розвиваються.

4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

У міжсесійний період студент має підготуватися до екзамену, а також виконати наступні види індивідуальних завдань:

- аналітичний звіт (10 балів);

- індивідуальне тестове завдання з використанням дистанційних технологій (10 балів) ;

- індивідуальну роботу за власним вибором (5 балів), а саме:

- критичний огляд наукових публікацій;

- виконання реферату;

- виконання есе;

- підготовка наукової презентації у програмі Power Point.

Студент має самостійно обрати тему індивідуальних завдань і погодити її з викладачем під час Дня заочника.

Виконаний аналітичний звіт надсилається в електронній формі на електронну пошту викладача та подається у роздрукованому вигляді на кафедру. Його звіт підлягає обов’язковому захисту під час Дня заочника.

Виконане індивідуальне тестове завдання надсилається в електронній формі на електронну пошту викладача.

Виконана індивідуальна робота надсилається в електронній формі на електронну пошту викладача та подається у роздрукованому вигляді на кафедру під час Дня заочника.

Інформація про форми подання результатів виконання позааудиторних обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання.

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів з науки «Економіка суспільного сектору» складається з наступних елементів:

- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

- вивчення тем для самостійного опрацювання;

- виконання домашніх завдань;

- підготовку до семінарських (практичних, лабораторних) занять;

- підготовку до контрольних робіт та інших форм поточного контролю;

- вирішення розрахунково-аналітичних завдань;

- виконання індивідуальних завдань.

Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента.

5.1. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання для самостійного опрацювання з науки науки «Економіка суспільного сектору» охоплюють вибіркові види робіт студентів. Вони охоплюють завдання полегшеної складності та завдання підвищеної та полегшеної складності.

Завданнями підвищеної складності є:

- аналітичний звіт власних наукових досліджень за заданою тематикою;

- підготовка наукової статті, тез доповідей на конференції або олімпіадах.

Завданнями полегшеної складності є:

- критичний огляд наукових публікацій;

- написання реферату;

- написання есе;

- переклад наукової статті з іноземного видання;

- підготовка наукової презентації.

Студент має право самостійно обрати види індивідуальних завдань та їх комбінацію. Індивідуальні завдання комплектують у такій послідовності: титульна сторінка, основна частина, список літератури. Індивідуальне завдання повинно бути правильно оформленим. Текст індивідуального завдання повинен розміщуватися на одній сторінці аркуша паперу формату А4. Шрифт – Times New Roman. Розмір шрифту – кегль 14. Поля: зверху, знизу та зліва – 2,5 см: справа – 1 см. Міжрядковий інтервал – 1.

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульній сторінці завдання номер сторінки не проставляють.

Зразок титульної сторінки звіту про виконання індивідуального завдання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима ГЕТЬМАНА»

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

(вказати вид завдання)

з науки «Економіка суспільного сектору»

на тему..................................................................................................................

................................................................................................................................

студента (-ки) факультету……………………………………………………….………………

……-го курсу, спеціальності …………, ……… групи

................................................................................................................................

(Прізвище, ім'я, по батькові)

Викладач

................................................................................................................................

(Науковий ступінь, звання) (Прізвище, ініціали)

Оцінка ……… балів

"……"……………201…р.

……………………………

(підпис викладача)

КИЇВ – 201__

5.1.1. Аналітичний звіт з власних наукових досліджень

Аналітичний звіт є формою презентації самостійного наукового дослідження на тему «Модель суспільного сектору країни», який вміщує аналіз статистичної інформації щодо функціонування суспільного сектору у обраній студентом та погодженій з викладачем країні світу.

Структура звіту є стандартизованою:

Розділ I. Позиції країни у світових рейтингах розвитку (за останні п’ять років):

1.1. Місце країни за рейтингом «Human Development Index» (ООН).

1.2. Місце країни за рейтингом «Doing business» (Світовий банк)

1.3. Місце країни за рейтингом «Corruption Perceptions Index» (Transparency international).

1.4. Місце країни за іншими рейтингами.

1.5. Висновок.

Розділ II. Позиції суспільного сектору країни у порівнянні з іншими країнами світу (за останні п’ять – десять років):

2.1. Порівняльний аналіз обсягу та динаміки витрат суспільного сектору країни із середніми по інших країнах світу.

2.2. Аналіз витрат суспільного сектору на душу населення країни та у відсотках від середнього по інших країнах світу.

2.3. Аналіз структури витрат суспільного сектору країни.

2.4. Аналіз динаміки та структури доходів суспільного сектору країни у порівнянні з іншими країнами світу.

2.5. Аналіз динаміки та структури податкових надходжень країни у порівнянні з іншими країнами світу.

2.7. Аналіз міжнародної демократичної позиції країни.

2.8. Висновок

Розділ III. Розробка матриці SWOT-аналізу функціонування суспільного сектору в країні.

3.1. Аналіз внутрішніх сильних (strengths) і слабких (weaknesses) сторін моделі суспільного сектору в країні.

3.2. Аналіз зовнішніх можливостей (opportunities) та загроз (threats) моделі суспільного сектору в країні.

3.3. Складання матриці SWOT-аналізу з обґрунтуванням рекомендацій щодо:

- використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для підсилення внутрішніх сильних сторін моделі суспільного сектору в країні;

- використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для усунення або зменшення внутрішніх слабких сторін моделі суспільного сектору в країні;

- використання внутрішніх сильних сторін країни для зменшення негативного впливу зовнішніх загроз моделі суспільного сектору в країні;

- недопущення посилення недоліків (слабких сторін) моделі суспільного сектору в країні внаслідок інтенсифікації дії зовнішніх загроз.

Висновок

Виконання завдання аналітичного характеру базується на використанні інформаційно-довідкових матеріалів:

– он-лайн статистичні бази Євростату та ОЄСР, аналітичні матеріали та звіти статистичних органів країн;

– бази даних та знань таких міжнародних організацій, як МФВ, Світовий банк, ЮНКТАД, Міжнародна організація праці та ін.;

– статей загальновідомих західних і вітчизняних науковців, які аналізують зміст, поняття та основні категорії поставленої перед студентом проблематики.

Студент повинен проаналізувати дані з інформаційно-довідкових матеріалів в динаміці не менше ніж за 5-10 років за допомогою статистичних показників, серед яких повинні бути абсолютні, відносні (темп росту, приросту, індекси), середні величини, показники варіації тощо. На підставі аналізу статистичних даних студент повинен виявити тенденції і встановити їх причини. Результати досліджень повинні бути представлені у вигляді нових таблиць, діаграм, графіків, що є обов’язковою вимогою до виконання завдання.

Висновки, зроблені за результатами дослідження, повинні супроводжуватися посиланнями на таблиці, на підставі яких вони робляться. Орієнтовний обсяг роботи з виконання завдань дослідницького характеру складає 8-10 сторінок (без врахування базових статистичних таблиць).

5.1.2. Наукові статті, тези доповідей на конференціях

Студенти можуть брати участь у роботі студентського наукового товариства факультету економіки та управління, представляти свої наукові роботи на конференціях, круглих столах, симпозіумах та конкурсах, готувати та подавати до друку наукові статті, брошури, монографії та інші види наукових робіт. За умови якісної підготовки відповідних наукових доповідей та публікацій та їх відповідності тематиці науки«Економіка суспільного сектору» вони можуть отримувати за ці види робіт бали відповідно до карти самостійної роботи.

5.1.3. Критичний огляд наукових публікацій

Критичний огляд наукових публікацій за тематикою науки«Економіка суспільного сектору» передбачає ознайомлення та критичний аналіз наукової літератури. Пошук, підбір та критичний аналіз літературних джерел за заданою тематикою виконується за обраною студентом темою наукита погоджується викладачем. Інформаційну базу для виконання цього завдання становлять аналітичні та статистичні матеріали з довідникової, монографічної, навчальної літератури, видань науково-дослідних інститутів, центрів, служб, агенцій, Інтернет-мережі.

Звіт про критичний огляд наукових публікацій повинен складатися зі вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури.

У вступі до критичного огляду наукових публікацій студент повинен чітко визначити мету свого аналізу та причини обрання напрямку дослідження.

В основній частині звіту про критичний огляд наукових публікацій студент повинен здійснити аналіз та оцінку підходів науковців до розгляду і вирішення певної проблеми за темою дослідження, зокрема:

- їх поглядів щодо теоретичного роз’яснення предмету дослідження;

- аналітичної оцінки науковцями статистичних даних, що характеризують предмет дослідження;

- глибини аналізу науковцями предмету дослідження;

- повноти розкриття науковцями теми дослідження та виконання ними поставленої мети.

У висновках студент повинен вказати, яким чином були виконані (чи не виконані) поставлена у вступі мета, визначити коло виявлених проблем та практичну цінність, яку матиме виконане дослідження у подальшій навчальній та професійній діяльності автора.

Кількість використаних публікацій повинна бути не меншою п’яти. Обсяг звіту про критичний огляд наукових публікацій не повинен перевищувати 5 сторінок.

5.1.4. Реферат

Реферат – стисле розкриття у письмовій формі певного питання, яке здійснюється на основі узагальнення відповідних матеріалів.

В рефераті слід розкрити актуальність теми, охарактеризувати стан предмету дослідження, визначити й аргументувати проблеми у певній сфері суспільного сектору, а також сформулювати пропозиції щодо їх удосконалення.

Реферат повинен складатися зі вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури.

У вступі студент повинен чітко визначити мету та завдання, які повинні бути виконані при написанні реферату.

В основній частині реферату необхідно студент повинен здійснити:

- теоретичне роз’яснення предмету дослідження з позиції економічної науки із використанням графічних моделей та формул (де це можливо);

- навести приклади із використанням статистичних даних (в динаміці), які б підтверджували (чи, навпаки, заперечували) висвітлені теоретичні положення (із використанням таблиць та графіків).

При викладенні теоретичного чи практичного матеріалу основної частини необхідно студент висловлювати власне ставлення до його змісту.

У висновках студент повинен вказати, яким чином були виконані (чи не виконані) поставлені у вступі реферату завдання, визначити коло виявлених проблем та практичну цінність, яку матиме виконане дослідження у подальшій навчальній та професійній діяльності автора.

Для написання реферату студент обов’язково має використати додаткові літературні джерела, а саме: монографії; наукові статті, опубліковані у періодичних економічних виданнях; сучасні статистичні та аналітичні матеріали та ін. Обсяг реферату – 5-10 сторінок.

Кожний студент може обрати будь-яку із запропонованих тем реферату.

Тематика рефератів

Порівняльна характеристика розвитку суспільного, державного та приватного секторів.
Індикатори рівня суспільного добробуту.
Роль держави у створенні чистих суспільних благ.
Зовнішні ефекти: світові тенденції та практика України.
Порівняльний аналіз заходів протидії зовнішнім ефектам.
Монополізація економіки: світові тенденції та практика України.
Порівняльний аналіз заходів протидії монополізму.
Асиметрична інформація: світові тенденції та практика України.
Порівняльний аналіз заходів протидії асиметричній інформації.
Вплив демократії на суспільний добробут (на прикладі будь-якої країни).
Перерозподільчі заходи: порівняльний аналіз з позиції ефективності.
Оцінка втрат державного перерозподілу.
Порівняльна характеристика систем соціального захисту (на прикладі двох країн).
Порівняльна характеристика систем медичного забезпечення (на прикладі двох країн).
Порівняльна характеристика систем освіти (на прикладі двох країн).
Ефективність функціонування системи охорони навколишнього середовища (на прикладі країни).
Критерії оцінки ефективності податкових систем.
Податок на прибуток: оцінка податкового тягаря (на прикладі двох країн).
Податок на додану вартість: оцінка податкового тягаря (на прикладі двох країн).
Податок на доходи громадян: оцінка податкового тягаря (на прикладі двох країн).
Вирішення проблеми оптимізації податкового тягаря: теорія та практика.
Ефективність протидії ухиленню від оподаткування (на прикладі країни).
Оцінка масштабів державної власності (на прикладі двох країн).
Переваги та недоліки державно-приватного партнерства (на прикладі двох проектів).
Прояви та наслідки бюрократії (на прикладі двох країн).
Порівняльна характеристика фінансових систем (на прикладі двох країн).
Роль міжнародних організацій у створенні глобальних суспільних благ.

5.1.5. Есе

Есе – вільний за композицією твір невеличкого обсягу, в якому висвітлюються індивідуальні враження і міркування студента з конкретного питання. Есе повинне складатися зі вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури.

У вступі студент повинен чітко визначити мету та завдання, які повинні бути виконані при написанні есе.

В основній частині есе студент повинен представити особисту думку стосовно заданої проблеми та навести аргументи, які підтверджують її правильність чи заперечують хибність інших позицій. Можливим є представлення прикладі із використанням статистичних даних, однак без використання таблиць та графіків.

У висновках студент повинен вказати, яким чином були виконані (чи не виконані) поставлені у вступі до есе завдання, визначити коло виявлених проблем та практичну цінність, яку матиме виконане дослідження у подальшій навчальній та професійній діяльності автора.

Для написання есе студент може додатково використати додаткові літературні джерела, а саме: монографії; наукові статті, опубліковані у періодичних економічних виданнях; сучасні статистичні та аналітичні матеріали та ін. Обсяг есе – до 5 сторінок.

Кожний студент може обрати будь-яку із запропонованих тем есе.

Тематика есе

Суспільний добробут: міф чи реальність?
Чи є ефективною демократія?
Чи можливий державний перерозподіл без втрат?
Соціальне забезпечення чи соціальне страхування?
Чому державна освіта?
Медичне страхування: «за» і «проти».
Як захистити навколишнє середовище державі?
Чому податкова система неефективна?
Паретто-ефективність податкових систем: міф чи реальність?
Чи можлива економіка без тіні?
Чи може бути монополія «природною»?
Влада і бізнес: протистояння чи взаємодія?
Чи можливим є вирішення проблеми бюрократії?
Як ефективно управляти державним сектором економіки?
Чи можливо стримати державні витрати?
Чи існує тіньова економіка у суспільному секторі?
Глобалізація суспільного сектору: перешкоди чи стимули?

Самостійно виконані студентом есе перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди під час ІКР.

5.1.6. Переклад іноземної наукової публікації

Переклад наукової статті з іноземного видання за тематикою науки«Економіка суспільного сектору» передбачає ознайомлення та переклад наукової іншомовної літератури.

Пошук та підбір іноземних літературних джерел виконується студентом за обраною темою науки. Інформаційну базу для виконання цього завдання становлять аналітичні та статистичні матеріали з довідникової, монографічної, навчальної літератури, видань науково-дослідних інститутів, центрів, служб, агенцій, Інтернет-мережі.

Звіт про переклад наукової статті з іноземного видання повинен складатися зі вступу, основної частини та висновків.

У вступі до перекладу наукової статті з іноземного видання студент повинен чітко визначити мету своєї роботи та причини обрання напрямку дослідження для перекладу.

В основній частині звіту про переклад наукової статті з іноземного видання студент повинен навести переклад тексту статті українською мовою.

У висновках студент повинен висловити власну думку стосовно глибини аналізу у перекладеному дослідженні та визначити практичну цінність, яку матиме виконане дослідження у подальшій навчальній та професійній діяльності автора.

Обсяг звіту про переклад наукової статті з іноземного видання не повинен перевищувати 10 сторінок.

5.1.7. Наукова презентація

Підготовка наукової презентації передбачає виконання наукового дослідження за заданою тематикою та оформлення його результатів у формі електронної презентації Power Point.

Інформаційну базу для виконання цього завдання становлять аналітичні та статистичні матеріали з довідникової, монографічної, навчальної літератури, видань науково-дослідних інститутів, центрів, служб, агенцій, Інтернет-мережі.

Звіт виконання наукової презентації повинен складатися зі вступу, основної частини та висновків.

У вступі до наукової презентації студент повинен чітко визначити мету своєї роботи та причини обрання напрямку дослідження.

В основній частині наукової презентації студент повинен навести розроблені ним слайди, що відображають результати проведеного ними дослідження.

У висновках до наукової презентації студент повинен висловити власну думку стосовно практичної цінності виконаного ними дослідження у подальшій навчальній та професійній діяльності автора. Обсяг звіту про виконання наукової презентації не повинен перевищувати 10 сторінок (20 слайдів).

6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

6.1. Денна форма навчання

6.1.1. Карта самостійної роботи студента

з науки «Економіка суспільного сектору»

для студентів денної форми

№ заняття	Форма самостійної роботи студента	Вид заняття	Макс. к-ть балів
*За роботу на семінарських (практичних) заняттях*
Змістовний модуль №1
1	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Семінар - кейс	2
2	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Семінар - міні-кейс	2
3	Завчасна підготовка за визначеними проблемними питаннями	Семінар-прес-конференція	2
4	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія	2
5	Розв'язок розрахункових завдань	Практичне заняття	2
6	Підготовка доповідей та презентацій	Семінар-колективне читання	2
7	Відпрацювання виконання конкретних операцій в малих творчих групах	Семінар-групова конференція	2
8	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Семінар-ситуативне завдання	1
Змістовний модуль №2
9	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-мозковий штурм	2
10	Розв'язок розрахункових завдань	Практичне заняття	2
11	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-рольова гра	2
12	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Семінар-дискусія	2
13	Відпрацювання виконання конкретних операцій в малих творчих групах	Кейс-семінар	2
14	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Семінар-ситуативне завдання	2
15	Відпрацювання виконання конкретних операцій в малих творчих групах	Кейс-семінар	2
16	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу	Експрес-опитування	1
*Усього балів за роботу на семінарських (практичних) заняттях*			30
*За виконання модульних (контрольних) завдань*
8	Написання модульної контрольної роботи №1		5
16	Написання модульної контрольної роботи №2		5
*Усього балів за модульний контроль*			10
*За виконання індивідуальних завдань*
Види індивідуальних завдань
1. Аналітичний звіт			10
2. Наукова стаття, участь у конференції			10
3. Критичний огляд наукових публікацій			5
4. Реферат			5
5. Есе			5
6. Переклад іноземної наукової публікації			5
7. Підготовка наукової презентації			5
*Усього балів за виконання індивідуальних завдань*			10
*Разом балів за СРС*			50

6.1.2. Порядок поточного та підсумкового оцінювання знань студентів денної форми навчання

Відповідно до карти самостійної роботи студента оцінювання знань студентів денної форми навчання з науки«Економіка суспільного сектору» здійснюється за результатами поточного контролю під час проведення аудиторних та індивідуальних занять і перевірки самостійно виконаних студентами завдань.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, вироблених навичок здійснення економічних розрахунків, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст тем, умінь публічно та письмово презентувати певний матеріал.

Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання з науки«Економіка суспільного сектору» є (максимум 50 балів):

якість роботи студентів на семінарських (практичних) заняттях (максимум 30 балів);
рівень виконання модульних контрольних робіт (максимум 10 балів);
рівень виконання вибіркових індивідуальних завдань, визначених у карті самостійної роботи (максимум 10 балів).

6.1.2.1.Оцінювання активності та успішності на семінарських (практичних) заняттях

та виконання модульних завдань є обов’язковими видами самостійної роботи студентів та дозволяють в сумі набрати максимум 30 балів із 100. Під час контролю виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних) заняттях з науки«Економіка суспільного сектору» оцінюванню підлягають:

- рівень знань, продемонстрованих у відповідях і виступах на семінарських (практичних) заняттях;

- результати виконання розрахункових завдань;

- результати участі у вирішенні проблемних ситуацій;

- результати виконання кейс-завдань та міні-кейсів.

Згідно навчального плану університету для семінарських (практичних) занять з науки«Економіка суспільного сектору» відведено 32 акад. год. На написання двох поточних модульних контрольних робіт відведено по 1 акад. год. (на 8-му та 16-му заняттях). Таким чином, кількість семінарських (практичних) занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 30 балів складає 11 занять, а максимально можлива оцінка за роботу на заняттях становить 2 бали (за роботу на 8-му та 16-му заняттях студенти можуть отримати по 1 балу).

Шкала оцінювання роботи студентів денної форми навчання на семінарських (практичних) заняттях є наступною:

відмінному рівню (1 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою науки; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; обов’язковою є участь у експрес-опитуванні та активному методі підчас практичних занять;
доброму та задовільному рівням (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою науки; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки; обов’язковою є участь або в експрес-опитуванні, або в активному методі підчас практичних занять;
незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки; відмова від участі в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.

Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на семінарських заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, виконання кейс-завдань, презентацій, доповідей, тощо. Алгоритм розрахунку кількості балів за семінарські заняття такий: викладач підсумовує всі оцінки, отримані студентом протягом семестру.

У разі відсутності студента на семінарських заняттях з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати завдання, передбачені планом семінарських занять, і одержати відповідні оцінки. Відпрацювання пропущених занять має відбутися до останнього семінарського (практичного) заняття.

8.2.1.2. Оцінювання виконання модульних контрольних робіт

Навчальний матеріал науки «Економіка суспільного сектору» поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1–9 теми; другий включає 10–17 теми. Відповідно до них, з науки«Економіка суспільного сектору» передбачається виконання двох модульних контрольних робіт. Перша модульна контрольна робота проводиться на 8-му семінарському занятті, а друга – на 16-му. Максимальна кількість балів за виконання кожної з модульних контрольних робіт – 5 балів.

Приклад модульної контрольної роботи

1.Порівняйте умови та наслідки застосування різних засобів вирівнювання фінансових потоків між фіскальними одиницями.(2 бали)

2.На товар з високоеластичним попитом та низькоеластичною пропозицією вводиться податок. Охарактеризуйте зміни, які відбудуться внаслідок запровадження податку за наступними позиціями: (1 бал)

а) ціни споживачів та ціни виробників;

б) обсяги торгівлі товаром на ринку;

в) податковий тягар, покладений на споживача;

г) податковий тягар, покладений на виробника;

д) сукупний суспільний добробут.

3. Внаслідок введення податку на товар, якого на ринку щорічно продавалося 120 тис. одиниць по ціні 7 грн./одиницю до державної скарбниці надійшло надходжень на 25,2 тис. грн.. Визначити 1) обсяг надлишкового податкового тягаря від податку, якщо еластичність компенсованого попиту на товар становила -0,68; 2) порівняти надлишковий тягар з обсягами сплаченого податку та зробити висновки про зміну добробуту споживачів товару. (2 бали)

Оцінювання виконання модульної контрольної роботи здійснюється за такими критеріями:

Критерії оцінки	К-сть балів
відмінному рівню відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;	2
доброму рівню відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;	1
незадовільному рівню відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.	0
Максимальна загальна оцінка за виконання модульної контрольної роботи	5

6.2.1.3. Оцінювання виконання вибіркових індивідуальних завдань

За їх виконання студенти можуть отримати 10 балів, що передбачені за виконання обов’язкових видів їх самостійної роботи. За виконання завдання підвищеної складності студент може отримати максимум 10 балів, а за виконання двох завдань полегшеної складності студент може отримати максимум 5 балів за кожне.

Аналітичний звіт «Модель суспільного сектору країни»

Оцінювання виконання аналітичного звіту за шкалою 0-10 балів за такими критеріями:

Критерії оцінювання	Максимальна кількість балів
Дотримання вимог до оформлення завдання	1
Адекватність виявлених тенденцій статистичним даним	1
Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу)	3
Повнота використання статистичного та аналітичного інструментарію	3
Обґрунтованість зроблених висновків	2
Всього	10

Наукові статті, тези доповідей на конференціях

За умови якісної підготовки наукових публікацій, доповідей на конференцію та інші форми участі у науковій роботі студенти можуть отримати 10 балів.

Критичний огляд наукових публікацій

Оцінювання виконання критичного огляду наукових публікацій здійснюється за шкалою 0-5 бали за такими критеріями:

*Критерії*	*Максимальна кількість балів*
Достатня кількість використаних наукових публікацій	1
Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу)	2
Наявність власних узагальнень за результатами аналізу наукових публікацій	2
Всього	5

Реферат, есе та наукова презентація

Оцінювання виконання реферату, есе та наукової презентації визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і здійснюється за шкалою 0;2;3;4;5 бали за такими критеріями:

*Критерії*	*Максимальна кількість балів*
Дотримання вимог оформлення завдання	1
Опрацювання сучасних статистичних баз	1
Повнота розкриття теми дослідження	2
Обґрунтованість зроблених висновків	1
Всього	5

Переклад іноземної наукової публікації

Оцінювання виконання перекладу іноземної наукової публікації здійснюється підчас ІКР за шкалою 0;2;3;4;5 балів за такими критеріями:

Критерії	Максимальна кількість балів
Відповідність перекладеної наукової публікації тематиці науки	2
Якість перекладу наукової публікації (коректність та науковий стиль)	1
Наявність власних узагальнень за стосовно висновків із перекладеної наукової публікацій	2
Всього	5

6.1.3. Підсумковий контроль знань студентів денної форми навчання

Підсумковий контроль знань студентів денної форми навчання з науки «Економіка суспільного сектору» здійснюється у формі письмової екзаменаційної роботи, яка включає п’ять питань. Оцінювання кожного з питань екзаменаційної роботи студентів здійснюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів за такими критеріями:

відмінному рівню (10 балів) − відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

доброму рівню (8 балів) − відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;

задовільному рівню (6 балів) − відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи помилки;

незадовільному рівню (0 балів) − відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

Підсумкова семестрова оцінка студентів денної форми навчання формується як результат додавання 50 балів за результатами ПМК та 50 балів за результатами письмового іспиту. При цьому, підсумкова семестрова оцінка, що заноситься у відомість, перебуває у діапазоні від 0 до 100 балів.

Підсумкова семестрова оцінка знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему та систему оцінювання за шкалою ECTS.

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка ECTS	Оцінка за шкалою КНЕУ	Оцінка за 4-бальною шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	80-89	4 (добре)
С	70-79	4 (добре)
D	66-69	3 (задовільно)
Е	60-65	3 (задовільно)
FX	21-59	2 (незадовільно)
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивчення

Для ліквідації академічної заборгованості з науки студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти екзамен, а ті, хто набрав від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення науки перед повторним складанням екзамену.

6.2. Заочна форма навчання

6.2.1. Карта самостійної роботи студента

з науки «Економіка суспільного сектору»

для студентів заочної форми навчання

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
*Робота на контактних заняттях*
№	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)			Форма занять і контролю		Макс. балів
1.	Тема 1. Ринкова економіка та суспільний добробут Тема 2. Неспроможності ринку. Суспільний сектор у подоланні ринкової неефективності			Виконання розрахунково-аналітичного завдання.		2
				Аналіз проблемної ситуації.		1
2.	Тема 3. Суспільний інтерес та суспільний вибір. Вплив демократії на суспільний сектор			Виконання розрахунково-аналітичного завдання.		2
				Аналіз проблемної ситуації.		1
3.	Тема 4. Перерозподільчі процедури в подоланні нерівності та бідності			Виконання розрахунково-аналітичного завдання.		1
				Виконання кейс-завдання		1
4.	Тема 6. Економіка соціального захисту. Соціальна безпека. Тема 7. Економіка сфери охорони здоров’я. Тема 8. Економіка освіти та місце суспільного сектору в ній. Тема 9. Державні витрати та економіка навколишнього середовища			Аналіз проблемної ситуації		1
				Виконання кейс-завдання		2
5.	Тема 10. Сфера дії податків та податковий тягар			Аналіз проблемної ситуації		1
				Виконання розрахунково-аналітичного завдання.		1
6.	Тема 11. Оптимізація оподаткування та адміністрування податків. Тема 12. Ухилення від оподаткування. Тіньова економіка			Аналіз проблемної ситуації		1
				Виконання розрахунково-аналітичного завдання.		1
7.	Тема 5. Виробництво суспільних благ Тема 13. Суспільна власність та природні монополії			Аналіз проблемної ситуації		1
				Виконання розрахунково-аналітичного завдання.		2
8.	Тема 14. Масштаби суспільного сектору в національному господарстві Тема 17. Вплив глобалізаційних процесів на суспільний сектор економіки Модульна контрольна робота			Аналіз проблемної ситуації		1
				Виконання розрахунково-аналітичного завдання.		1
Сума						20
*Виконання модульного (контрольного) завдання*
8.	Комплексна аудиторнасамостійна контрольна робота			Поточний модульний контроль у тестовій формі		5
*Усього балів за роботу у сесійний період*						25
міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
Види завдань		Форма подання	Термін подання і реєстрація		Форма контролю	Макс. балів
*Виконання обов’язкового індивідуального завдання*
Аналітичний звіт		Письмова або електронна	Подання викладачу		Захист і обговорення результатів.	10
Індивідуальне тестове завдання.		Електронна	Подання викладачу		Перевірка результатів.	10
*Виконання індивідуальної роботи за вибором студента*
1. Реферат 2. Критиний огляд наукових публікацій 3. Есе 4. Підготовка наукової презентації		Письмова або електронна	Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника»		Захист результатів за графіком «Дня заочника»	5
*Усього балів за роботу у міжсесійний період*						25
*Разом*						50

6.2.2. Порядок поточного і підсумкового контролю знань студентів заочної форми навчання

Відповідно до карти самостійної роботи студента оцінювання знань студентів заочної форми навчання з науки«Економіка суспільного сектору» здійснюється за результатами поточного контролю під час проведення контактних занять у сесійний період навчання та перевірки індивідуальних завдань, виконаних студентами самостійно у міжсесійний період навчання.

На заочній формі навчання розподіл балів за поточний контроль та контроль у формі екзамену встановлений у співвідношенні 50:50. Система оцінювання знань студентів заочної форми навчання з науки «Економіка суспільного сектору» має таку структуру:

Види контролю

Максимальна кількість балів

Поточний контроль:

— за систематичну та активну роботу на контактних заняттях під час сесії — 25 балів

в тому числі за:

— роботу на контактних заняттях – 20 балів

— виконання модульної контрольної роботи – 5 балів

— за виконання індивідуальних завдань в міжсесійний період — 25 балів

в тому числі:

— аналітичного звіту – 10 балів

— індивідуального завдання з використанням дистанційних технологій – 10 балів

— індивідуальної роботи за вибором студента – 5 балів

Підсумковий контроль

6.2.2.1.Оцінювання роботи студентів на контактних заняттях

У сесійний період робота студентів заочної форми навчання активність на контактних заняттях є обов’язковими видом самостійної роботи. Під час контролю виконання завдань та відповідей на контактних заняттях з науки«Економіка суспільного сектору» оцінюванню підлягають:

- рівень знань, продемонстрованих у відповідях і виступах заняттях;

- результати виконання розрахункових завдань;

- результати участі у вирішенні проблемних ситуацій;

- результати виконання кейс-завдань та міні-кейсів.

Згідно навчального плану університету для контактних занять з науки«Економіка суспільного сектору» відведено 16 акад. год., що становить 8 занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 20 балів складає 10 занять, а максимально можлива оцінка за роботу на кожному занятті становить 2-3 бали (залежно від типу виконуваних завдань).

Шкала оцінювання роботи студентів на контактних заняттях::

- відмінному рівню (2-3 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою науки; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; обов’язковою є участь у експрес-опитуванні та активному методі підчас практичних занять;

- доброму та задовільному рівням (1-2 бали) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою науки; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки; обов’язковою є участь або в експрес-опитуванні, або в активному методі підчас практичних занять;

- незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки; відмова від участі в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.

Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на контактних заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, виконання кейс-завдань, презентацій, доповідей, тощо. Алгоритм розрахунку кількості балів за семінарські заняття такий: викладач підсумовує всі оцінки, отримані студентом протягом семестру.

Дані про отримані студентами оцінки на контактних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).

У разі відсутності студента на контактних заняттях з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати завдання, передбачені планом занять, і одержати відповідні оцінки, за розкладом Дня заочника.

6.2.2.2. Оцінювання виконання модульних контрольних робіт

З науки«Економіка суспільного сектору» студентами заочної форми навчання передбачається виконання однієї модульної контрольної роботи під час проведення 5-го контактного заняття. Максимальна кількість балів за виконання кожної з модульних контрольних робіт – 5 балів. Під час виконання модульної контрольної роботи оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування тем науки.

Приклад модульної контрольної роботи для студентів заочної форми навчання

1. Друга теорема економіки добробуту стверджує, що:

а) загальна рівновага на конкурентному ринку є оптимальною за Парето;

б) в результаті конкуренції економіка може досягти оптимального за Парето стану;

в) поведінка індивіда змінюється за зміни зовнішніх умов, а не його преференцій;

г) переважає егоїстичний спосіб дій індивідів, орієнтований на максимізацію власної вигоди.

2. Провалом ринку може бути:

а) наявність монополій;

б) зовнішні ефекти;

в) суспільні блага;

г) всі відповіді вірні.

3. Блага, які не володіють властивостями «несуперництво» та «невиключеність» – це:

а) суспільні блага;

б) приватні блага;

в) державні блага;

г) клубні блага.

4. До клубного блага можна віднести:

а) послуги пошти;

б) квартиру;

в) послуги швидкої допомоги;

г) перегляд фільму у кінотеатрі.

5. Здійснення екологічних правопорушень, коли економічний суб’єкт зменшує свої витрати за рахунок нанесення шкоди навколишньому середовищу, є прикладом:

а) монопольної влади;

б) зовнішнього ефекту;

в) неповноти інформації.

г) неповноти ринку.

6. Використовуючи субсидій з метою вирішення негативних зовнішніх ефектів, держава впливає на:

а) підвищення приватних витрат ініціатора екстерналій до рівня суспільних витрат;

б) підвищення граничних вигід ініціатора екстерналій до рівня суспільних вигід;

в) зниження негативних наслідків від екстерналій;

г) обмеження виробництва екстерналії до певного дозволеного рівня.

7. Позитивний вплив монополіста на суспільний добробут може проявлятися через:

а) зростанні віддачі від масштабу виробництва;

б) відносно швидке акумулювання ресурсів для здійснення інноваційних капіталовкладень;

в) складнощі, що постають перед компаніями, які мають намір ввійти на прибутковий ринок;

г) відкриття доступу до нових знань всім членам суспільства.

8. Наслідком асиметричної інформації є:

а) перерозподіл доходів;

б) зменшення обсягів ринкових трансакцій;

в) зниження зацікавленості в отриманні інформації;

г) всі відповіді вірні.

9. Пряма демократія передбачає:

а) можливість кожного громадянина окремо висловлювати свою точку зору щодо кожного питання;

б) можливість всіх, хто має право голосу, обирати своїх представників до законодавчих органів, які надалі втілюють у життя інтереси своїх виборців;

в) можливість лише обраних громадян висловлювати свою точку зору щодо кожного питання;

г) можливість всіх, хто має право голосу, обирати себе до законодавчих органів, та надалі особисто втілювати у життя свої інтереси.

10. Парадокс голосування полягає в тому, що громадяни приймають участь у політичних виборах, незважаючи на:

а) низьку імовірність впливу їх голосу на результат виборів;

б) усвідомлення значних перспектив їх участі;

в) додаткові витрати на пошук місця працевлаштування;

г) немає правильної відповіді.

11. Відповідно до правила простої більшості рішення вважається прийнятим, якщо:

а) за нього віддали голоси усі виборці;

б) за нього віддала свої голоси більша частина виборців;

в) за нього віддали свої голоси 51% виборців;

г) за нього віддали голоси найбільш впливові виборці.

12. Рівень бідності, встановлений шляхом підрахунку чисельності осіб, місячний дохід яких є меншим за прожитковий мінімум, називається:

а) рівень умовної бідності;

б) рівень відносної бідності;

в) рівень абсолютної бідності;

г) рівень тимчасової бідності.

13. Поглиблення майнового розшарування та зростання соціальної напруги є наслідками:

а) диференціації населення за доходами;

б) справедливого розподілу благ;

в) рівномірного розподілу доходів;

г) зростання ВВП.

14. Модель пенсійного забезпечення, за якої економічно активне населення за рахунок відрахувань з доходів забезпечує можливість існування своїм непрацездатним сучасникам, називається:

а) уніфікована;

б) консолідована;

в) скоординована;

г) солідарна.

15. На зборах громади міста, яка поділена на три групи А, B та C, вирішується питання щодо фінансування суспільних проектів a, b, c та d. Кількість голосів груп виборців та визначені ними обсяги бюджетного фінансування проектів представлені в таблиці.

Групи виборців	Кількість голосів груп виборців, %	Обсяги бюджетного фінансування проектів
Групи виборців	Кількість голосів груп виборців, %	100%	60%	30%	0%
А	45	a	c	b	d
B	25	c	b	d	a
C	20	a	b	d	c
D	10	b	c	a	d

Який із суспільних проектів буде профінансований місцевим бюджетом повністю, якщо підрахунок голосів здійснювати за правилом Борда.

а) a;

б) b;

в) c;

г) d.

Оцінювання виконання модульної контрольної роботи студентами заочної форми навчання здійснюється за такими критеріями:

Критерії оцінки	К-сть балів
відмінну оцінку студент отримує за умови успішного виконання більше 90% всіх тестових вправ;	5
добру оцінку студент отримує за правильну відповідь на 70-89% тестів;	3
задовільну оцінку студент отримує за 60-69% вірних відповідей;	2
незадовільну оцінку (0 балів) студент отримує за 59% і менше вірних відповідей;	0
Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань	5

6.2.2.3. Оцінювання виконання індивідуальних завдань у міжсесійний період

Оцінювання виконання завдань, що передбачені на міжсесійний період здійснюється за такими критеріями:

Максимальна оцінка за певний вид завдань	Рівень виконання
Максимальна оцінка за певний вид завдань	Відмінний	Добрий	Задовільний	Незадовільний
5	5	4	3	0
10	10	8	6	0
20	20	16	12	0

Оцінювання аналітичного звіту з власних наукових досліджень

Аналітичний звіт з власних наукових досліджень є обов’язковим видом самостійної роботи студентів заочної форми навчання у міжсесійний період, за виконання якого у карті самостійної роботи передбачено максимально 10 балів.

Виконаний аналітичний звіт підлягає обов’язковому захисту. При оцінюванні виконання індивідуальних завдань 50% балів виставляється за зміст передбачених робіт; 50% – за результатами їхнього захисту.

Оцінювання виконання аналітичного звіту за шкалою 0-10 балів за такими критеріями:

Критерії оцінювання	Максимальна кількість балів
Дотримання вимог до оформлення завдання	2
Адекватність виявлених тенденцій статистичним даним	2
Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу)	2
Повнота використання статистичного та аналітичного інструментарію	2
Обґрунтованість зроблених висновків	2
Всього	10

Оцінювання виконання тестового завдання з використанням дистанційних технологій

Дистанційне виконання тестового завдання є обов’язковим видом самостійної роботи студентів заочної форми навчання у міжсесійний період, за виконання якого у карті самостійної роботи передбачено максимально 10 балів. Тестове завдання побудоване у формі 10-ти відкритих запитань, виконується студентами у електронній формі і надсилається на електронну пошту викладачу.

Приклад тестового завдання для дистанційного виконання студентами заочної форми навчання

1. Що з наступного є суспільним благом? Обґрунтувати відповідь.

А) Снігоприбиральна служба протягом зими.

Б) Велогонка «Тур де Франс» влітку.

В) Іноземна допомога країнам Африки, спрямована населенню, яке потерпає від голоду.

Г) Програми кабельного телебачення.

Д) Радіопередачі.

Е) Шляхи місцевого значення в сільській зоні.

Є) Сміттєзбиральна служба.

Ж) Державні дитячі садки.

2. Які з наступних тверджень є істинними, а які хибними? Відповідь обґрунтувати.

А) Якщо пропозиція суспільних благ визначається більшістю голосів, то пропозиція буде Парето-ефективною.

Б) Суспільні блага – це такі блага, що створюються урядом.

В) Причиною існування «проблеми безбілетника» є відсутність суперництва в споживанні суспільних благ.

Г) Причиною проблеми не розкриття інформації про суспільні переваги є не виключність у споживанні суспільних благ.

Д) Якщо суспільне благо фінансується за рахунок добровільних внесків, то його пропозиція буде занизькою відносно ефективного рівня.

3. Які з наступних тверджень є вірними, а які хибними. Відповідь обґрунтувати.

А) Якщо один зі споживачів виграє від торгівлі, то інший споживач, що приймає участь в торгівлі, повинен втрачати.

Б) Вигоди від торгівлі формуються на основі порівняльних, а не абсолютних переваг.

В) Фірма, що спроможна виготовити блага з меншими витратами, має абсолютні переваги у виробництві даного блага.

Г) Фірма, що має нижчі альтернативні витрати виробництва певного блага, має і порівняльні переваги у його виробництві.

Д) Конкурентна рівновага забезпечує єдиний варіант розміщення ресурсів, коли вигоди від торгівлі вичерпуються.

4. Які з наступних варіантів економічної політики проводяться з метою підвищення ефективності, а які з метою забезпечення рівності? Обґрунтувати відповідь з позицій економіки суспільного сектору.

А) Грошова допомога на період безробіття.

Б) Забезпечення початкової освіти.

В) Забезпечення вищої освіти.

Г) Виплата пенсійного забезпечення.

Д) Заборона паління в суспільних місцях.

Е) Оподаткування громадян з вищими доходами за більш високими податковими ставками.

Оцінювання виконання тестового завдання з використання дистанційних технологій здійснюється за шкалою 0-10 балів за такими критеріями:

Критерії оцінки	К-сть балів
відмінну оцінку студент отримує за умови успішного виконання більше 90% всіх тестових вправ;	10
добру оцінку студент отримує за правильну відповідь на 70-89% тестів;	8
задовільну оцінку студент отримує за 60-69% вірних відповідей;	5
незадовільну оцінку (0 балів) студент отримує за 59% і менше вірних відповідей;	0
Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань	5

Оцінювання виконання критичного огляду наукових публікацій

Здійснюється за шкалою 0-5 бали за такими критеріями:

Критерії	Максимальна кількість балів
Достатня кількість використаних наукових публікацій	1
Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу)	2
Наявність власних узагальнень за результатами аналізу наукових публікацій	2
Всього	4

Оцінювання реферату, есе та наукової презентації

Визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і здійснюється за шкалою 0-5 балів за такими критеріями:

*Критерії*	*Максимальна кількість балів*
Дотримання вимог оформлення завдання	1
Опрацювання сучасних статистичних баз	1
Повнота розкриття теми дослідження	2
Обґрунтованість зроблених висновків	1
Всього	2

6.2.2.4. Підсумковий контроль знань студентів заочної форм навчання

Підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання з науки «Економіка суспільного сектору» здійснюється у формі письмової екзаменаційної роботи, яка включає п’ять питань. Оцінювання кожного з питань екзаменаційної роботи студентів здійснюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів за такими критеріями:

Підсумкова семестрова оцінка студентів заочної форми навчання формується як результат додавання 50 балів за результатами ПМК та 50 балів за результатами письмового іспиту. При цьому, підсумкова семестрова оцінка, що заноситься у відомість, перебуває у діапазоні від 0 до 100 балів.

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка ECTS	Оцінка за шкалою КНЕУ	Оцінка за 4-бальною шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	80-89	4 (добре)
С	70-79	4 (добре)
D	66-69	3 (задовільно)
Е	60-65	3 (задовільно)
FX	21-59	2 (незадовільно)
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивчення

6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен

Завдання 1. У приміщенні колишнього міського палацу культури розмістились три приватних організації: офіс служби міського таксі, студія дитячої творчості та продовольчий мінімаркет. Застаріла опалювальна система будівлі не забезпечує підтримання нормальної температури у приміщеннях в протягом осінньо-зимового періоду. Директором дитячої студії запропоновано здійснити заміну зношеного опалювального обладнання будівлі на нове. Вартість проекту оновлення опалювальної системи становитиме 15 тис. грн., а позитивний економічний ефект кожного з учасників після його реалізації вони оцінили відповідно у 5 тис. грн., 11 тис. грн. та 8 тис. грн. Оцініть значущість реалізації проекту опалення та обґрунтуйте, яка з організацій може відмовитись від участі в його фінансуванні за умови, що витрати будуть розподілені між ними порівну. Визначте Парето-ефективний розподіл витрат на його реалізацію, який гарантував би чесну поведінку його учасників. Яким чином власник служби таксі вплине на проект, якщо занизить свої очікувані вигоди до 3 тис. грн.?

Спрогнозуйте можливі варіанти нечесної поведінки підприємств-сусідів, якщо їм доведеться обирати між двома варіантами вирішення проблеми опалення: заміною зношеного опалювального обладнання та встановленням кожним з учасників відокремленої опалювальної системи. Вартість такого альтернативного проекту складатиме 21 тис. грн., а вигоди вказані суб’єкти після його реалізації оцінили відповідно у 13 тис. грн., 10 тис. грн. та 8 тис. Використовуючи алгоритм Кларка, визначте «осьових» гравців та розмір податку, який вони повинні будуть сплатити. Яким чином власник служби таксі вплине на проекти, якщо завищить свої вигоди за проектом №2 до 15 тис. грн.?

Завдання 2. Витрати та вигоди від запровадження суспільного блага для чотирьох суб’єктів W, X, Y та Z представлені у таблиці. Визначити осьового гравця та розмір податку Кларка, який він має сплатити

Суб’єкт	Витрати	Вигоди
W	10	11
X	10	8,5
Y	10	9,5
Z	10	11,5

Завдання 3. З приводу необхідності покращення стану суспільного блага Х голоси шести груп виборців розподілилися наступним чином (подано у формі ранжування варіантів дій, де «1» - найкращий, «3» - найгірший варіант)

Варіанти дій	Групи виборців (та їх чисельність)
Варіанти дій	І (4)	ІІ (8)	ІІІ (5)	IV (3)	V (7)	VI (10)
Не покращувати	2	2	1	3	3	3
Здійснити капітальний ремонт	1	3	2	2	1	2
Повністю модернізувати	3	1	3	1	2	1

Визначити найбільш прийнятний для груп результат

А) за правилом Кондорсе

Б) за правилом Борда

В) за правилом схвального голосування

Г) за правилом голосування із вибуттям

Завдання 4. На засіданні міської ради, що утворена п’ятьма політичними партіями K, L, M, N та O, обговорюються заходи, необхідні для покращення умов проведення в регіоні чемпіонату світу з футболу: a – реконструкція діючих стадіонів, b – будівництво нових стадіонів, c – будівництво нових готелів, d – капітальна реконструкція доріг, e – оновлення рухомого складу громадського транспорту. Кількість голосів політичних партій становить відповідно 12%, 13%, 18%, 23%, та 34%.

Їх погляди стосовно доцільних розмірів бюджетного фінансування вказаних заходів представлені в таблиці.

Партії	Розмір бюджетного фінансування заходу, %
Партії	100	75	50	25	0
K	e	b	c	a	d
L	c	b	a	d	e
M	a	d	e	c	b
N	d	b	a	e	c
O	d	c	a	b	e

Визначте розмір бюджетного фінансування, який буде призначений кожному із заходів для проведення чемпіонату світу з футболу, якщо підрахунок голосів проводити у відповідності з правилом простої більшості. Поміркуйте, яка з партій в цьому випадку зіграє вирішальну роль у прийнятті рішення та голоси якої з партій не будуть враховані?

Обґрунтуйте, чи зміняться обсяги бюджетного фінансування запропонованих проектів, якщо підрахунок голосів здійснювати за альтернативними методиками: правилом Кондорсе, правилом Борда, правилом схвального голосування та правилом голосування із вибуттям. Результати розрахунків за кожним з методів навести в таблиці.

	Розмір бюджетного фінансування, %
	100	75	50	25	0
Захід
Кількість голосів на його підтримку

Завдання 5. Міською адміністрацією реалізується проект будівництва мережі громадських бюветів, який фінансується мешканцями міста для безкоштовного користування ними. Показники економічної доцільності реалізації проекту наведено в таблиці.

Роки	Кількість побудованих бюветів	Витрати на будівництво одного бювету, тис. грн.	Вартість 1 л питної води, грн.	Обсяг споживання води з одного бювету, тис. л.	Відсоткова ставка, %
1	5	72	4,00	50	16,0
2	9	75	4,75	55	16,5
3	6	78	5,25	80	16,9

Визначте сукупну чисту дисконтовану вигоду жителів міста від функціонування мережі бюветів.

Завдання 6. Внаслідок запровадження додаткового тривідсоткового акцизу на тютюн його ціни для споживачів збільшилися на 4,7%. Визначити еластичність його пропозиції, якщо еластичність попиту на тютюн становить -0,95.

Завдання 7. Після запровадження податку з продажу квартир попит на них скоротився на 5%, а ціна зросла на 10%. Визначте ставку запровадженого податку, якщо еластичність пропозиції за ціною становить 1,6.

Завдання 8. Еластичність пропозиції автомобілів за ціною становить 1,9. Визначте, якою була ставка податку на продаж автомобілів, якщо його відміна призвела до збільшення обсягів виробництва вітчизняних автомобілів на 10%, а ціна продажу автомобілів скоротилась на 5%.

Завдання 9. На ринку товару Х обсяги торгівлі складали 100 тис. шт., а його рівноважна ціна була 3,7 дол. Обчислити розмір втрат добробуту від запровадження 6%-го податку, якщо еластичність компенсованого попиту товару Х становила -0,68.

Завдання 10. В країні, де діє солідарна пенсійна система, працює 1,12 млн. осіб, а 0,98 млн. перебуває на пенсії. Визначити розмір відрахувань із заробітної плати до пенсійного фонду, якщо середня місячна зарплата становить 500 дол., а пенсія 150 дол.

Завдання 11. На ринку лікеро-горілчаних виробів країни сукупний обсяг попиту на продукцію складає 3000 млн. шт., а її ринкова ціна – 10 дол. Передбачено запровадження додаткового податку на лікеро-горілчану продукцію в розмірі 5%. Визначте вплив цього заходу на обсяг та ціну продажу виробів, а також величину суспільних втрат, якщо еластичність попиту за ціною становить -0,2, а пропозиції – 0,3. Яким буде обсяг надлишкового податкового тягаря, якщо еластичність компенсованого попиту становитиме -0,15?

Завдання 12. Після проведення податкової перевірки підприємства, яке здійснювало незареєстровану діяльність, було виявлено приховування ним прибутку на суму 8,5 млн. грн. Ставка податку на прибуток становить 25%, а за ухилення від оподаткування передбачено стягнення штрафних санкцій у розмірі 40% від обсягу доходів, що приховуються. Визначте, який сукупний обсяг прибутку отримувало підприємство, якщо після завершення податкової перевірки та сплати усіх податків та штрафів чистий прибуток підприємства склав 6,6 млн. грн.? Чи достатнім є розмір штрафу, щоб запобігти приховуванню доходів від оподаткування? Обґрунтуйте, за якого розміру штрафу у підприємства не виникатиме мотивів до приховування доходів.

6.4. Зразок екзаменаційного білета для студентів денної та заочної форм навчання

1. Процедура голосування: теореми та парадокси.

2. Податковий тягар та його переміщення. Модель Харбергера.

3.Графічно-аналітичне завдання.

Уявіть, що в деякому секторі економіки створюється негативна екстерналія. Коротко охарактеризуйте зміни, що відбудуться з наступними параметрами, якщо влада введе податок за продукування такої екстерналії:

а) граничними приватними витратами і суспільними витратами;

б) рівноважними обсягами виробництва і цінами;

в) граничними вигодами;

г) сукупним суспільним добробутом.

4. Розрахунково-аналітичне завдання.

Муніципальна влада планує на деякій вільній ділянці створити суспільне благо Y. На її замовлення було розроблено 4 альтернативні проекти (А, Б, В і Г), які по різному впливатимуть на добробут оточуючих мешканців. З метою врахування думки останніх було здійснено соціологічне опитування щодо проектів, результати якого представлені в наступній таблиці в формі ранжування («1» - найкращий, «4» - найгірший варіант).

Групи мешканців (та їх чисель-ність)	Рейтинг проектів
Групи мешканців (та їх чисель-ність)	А	Б	В	Г
І група (20)	3	2	4	1
ІІ група (26)	4	3	3	2
ІІІ група (17)	1	4	1	3
IV група (23)	2	1	2	4

Визначити найкращий варіант з точки зору мешканців, якщо для підрахунку використовується а) правило простої більшості; б) правило Кондорсе. Порівняйте результати.

5. Розрахунково-аналітичне завдання.

Нехай в країні із солідарною пенсійною системою чисельність працюючих становить 15 млн. осіб, чисельність пенсіонерів 13 млн. осіб, середній рівень оплати праці 2100 грн., середня пенсія 900 грн., відрахування із фонду облати праці до пенсійного фонду складають 31%. Визначити, на яку величину в бюджеті пенсійного фонду є розходження між доходами і видатками, а також на скільки має змінитися середня заробітна плата, щоб досягти його рівноваги.

7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

7.1. Основна література

Єфремов Д. П. Економіка суспільного сектору: навч. посібник / Д. П. Єфремов, Н. В. Федірко. – Київ: КНЕУ, 2014. – 351 с.
Аткинсон Э.Б., Стиглиц Дж.Э. Лекции по экономической теории государственного сектора: Учебник. – М.: Аспект Пресс, 1995.
Малий І. Й., Галабурда М. К. Економіка суспільного сектора: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2007.
Малий І. Й., Диба М. І., Галабурда М. К. Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія. – К.: КНЕУ, 2005.
Нуреев Р. М. Теория общественного выбора. Курс лекций [Текст]: учеб. пособие для вузов. – М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2005.
Якобсон Л.И. Государственный сектор экономики: экономическая теория и политика: Учебник для вузов. – М.: ГУ ВШЭ, 2000.

7.2. Додаткова література

Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М.: Дело, 1994
Бондаренко, Н. В. Концепція розвитку суспільного сектору економіки [Текст] / Н. В. Бондаренко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2010. - № 1.
Ведута Е.Н. Стратегия и экономическая политика государства. – М.: Академический Проект, 2004.
Газетов, А. Н. Управление предприятиями государственного сектора в странах ОЭСР и России [Текст] / А. Н. Газетов // ЭКО. - 2007. - № 2.
Гашков, С. В. Використання макроекономічних фінансових показників для контролю ефективності функціонування суспільного сектору економіки / С. В. Гашков // Економіка та держава. - 2009. - № 9.
Головінов, О. М. Загальнотеоретичні засади функціонування суспільного сектора / О. М. Головінов // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 1.
Дейнека, О. В. Взаємозв’язок масштабів та ефективності функціонування суспільного сектору економіки / О. В. Дейнека // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 9.
Длугопольський, О. В. Концептуальні засади функціонування суспільного сектору у глобалізованій економіці / О. В. Длугопольський // Фінанси України. - 2008. - № 4.
Коновалюк, В. И. Естественные монополии в развитии экономики государства: реальность и перспективы [Текст] : Авт. сб. науч. статей / В. И. Коновалюк. - Донецк : Юго-Восток, 2004.
Лихотина, О. И. Роль государственного сектора экономики в сглаживании циклических колебаний рыночной конъюнктуры [Текст] / О. И. Лихотина // Аудит и фин. анализ. - 2007. - № 4.
Петришина, Н. Державний сектор в економіці України: теоретичні та організаційні засади / Н. В. Петришина // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 6.
Пигу А. Экономическая теория благосостояния. – М.: Прогресс, 1984
Проблема эффективности в XXI веке: экономика США [Текст] : [монография] / Ин-т мировой экон. и междунар. отношений РАН ; [отв. ред. В. И. Марцинкевич]. - М. : Наука, 2006.
Райт Г. Державне управління / Перекл. з англійської В. Івашка, О. Коваленка, С. Соколик. – К.: Основи, 1994.
Ролз, Дж. Теорія справедливості / Пер. з англ. О. Мокровольський. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001.
Роуз-Екерман С. Корупція та урядування. Причини, наслідки та зміни / Пер. з англійської С. Кокізюк, Р. Ткачук. – К.: «К.І.С.», 2004.
Складання, розгляд та затвердження бюджету на основі положень Бюджетного кодексу України: Навчальний курс. — К.: Міністерство фінансів України, 2002.
Хезлитт Г. Типичные ошибки государственного регулирования экономики. – М.: Серебряные нити, 2000.
Шамхалов Ф. Государство и экономика. Основы взаимодействия. – М.: Экономика, 2000.
Шашина, М. В. Управління державним сектором економіки України в сучасних умовах / М. В. Шашина // Економіка та держава. - 2009. - № 1.