МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Кафедра маркетингу та управління бізнесом

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

для студентів 2 року навчання

бакалаврської програми

галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»

напряму підготовки: 6.030507 «Маркетинг»

Затверджено на засіданні кафедри

маркетингу та управління бізнесом

Протокол № 9  від 15 вересня 2015 р.

Завідувач кафедри д.е.н., професор

__________________    В.В. Россоха

Київ

2015

Методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи студентами 2 р.н. освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямом підготовки 6.030507 «Маркетинг» / Л.В. Пан, К.В.Пічик – К.: НаУКМА, 2015. – 24 с.

Викладено методичні рекомендації з підготовки, структури, оформлення та порядку захисту курсової роботи студентами 2 р.н. для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки «Маркетинг».

ЗМІСТ

Вступ. 4

1. Наукове дослідження і методика його виконання. 4

2. Порядок виконання курсової роботи. 6

3. Зміст курсової роботи. 8

4. Оформлення курсової роботи. 11

5. Критерії оцінювання. 16

6. Додатки. 19

Рекомендовані  теми курсових робіт. 19

Зразок оформлення титульної сторінки. 21

Зразок оформлення змісту. 22

Приклади оформлення списку джерел. 23

ВСТУП

Відповідно до навчальних планів підготовки бакалаврів з маркетингу, студенти вико­нують курсову роботу. Для другого року навчання – з загальноекономічних дисциплін.

Виконання курсової роботи являє собою один із видів самостійної навчальної та водночас науково-дослідної роботи студентів, призначений засвідчити якість набутих студентами знань та вміння використовувати їх при опрацюванні теоретичних і конкретних-практичних питань.

Виконання курсової роботи переслідує одразу декілька цілей:

1. Закріпити та поглибити теоретичні знання, набуті студентами у процесі вивчення дисциплін.

2. Прищепити студентам навички самостійної роботи зі спе­ціальною літературою, довідниками, джерелами первинної статистичної інформації тощо.

3. Виробити вміння узагальнювати теоретичні матеріали, само­стійно формулювати висновки, розроблювати пропозиції, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору з проблем, що досліджуються.

Написання курсової роботи має сприяти більш глибокому за­своєнню студентами програмних питань курсу. Це вимагає від них само­стійного поглибленого вивчення не лише навчальної, але й спеціальної літератури: монографій, статей, що друкуються у періодичних виданнях, наукових збірниках тощо.

Курсова робота повинна містити елементи наукового пошуку, спрямованого на більш ефективне, ніж те, що існує на практиці, вирішення питань, що вивчається. Для цього потрібно здійснити збір та провести порівняльний аналіз інформації, що міститься в різних літературних джерелах, відшукати та опрацювати відповідні статистичні матеріали, узагальнити ці вихідні дані та сформулювати власні висновки й пропозиції.

Студенти виконують курсову роботу на ос­нові ретельного вивчення та узагальнення теоретичних положень, що містяться у відповідних літературних джерелах, а також використання фактичних даних, наведених у статистичних щорічниках, науковій літературі, періодичних виданнях. При виконанні кур­сової роботи слід використовувати також інструктивні, нормативні, звітні матеріали підприємств або організацій.

1. НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ І МЕТОДИКА ЙОГО ВИКОНАННЯ

Накопичення наукових фактів у процесі дослідження – завжди творчий процес, в основі якого лежить певний задум, ідея, гіпотеза. У філософському визначенні ідея являє собою продукт людської думки, форму відображення дійсності. Ідея відрізняється від інших форм мислення і наукового знання тим, що в ній не тільки відображено об’єкт вивчення, але й міститься усвідомлення мети, перспективи пізнання і практичного перетворення дійсності. Гіпотеза базується на науковому припущенні, що вимагає підтвердження.

Метод дослідження – це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. Він підпорядкований вирішенню конкретної задачі. Сформований в теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає вихідним пунктом і умовою майбутніх досліджень.

У кожному науковому дослідженні можна виділити два таких рівні:

1) емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів;

2) теоретичний – досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії). Згідно з цими рівнями, загальні методи пізнання можна поділити на три групи:

• методи емпіричного дослідження;
• методи, що використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях;
• методи теоретичного дослідження.

До методів емпіричного дослідження належать:

спостереження – систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта з метою одержання первинних даних у вигляді сукупності емпіричних тверджень;

порівняння – процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об’єктам;

вимірювання – визначення числового значення певної величини за допомогою одиниць виміру;

експеримент – це такий метод вивчення об’єкта, за яким дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використання природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості.

На емпіричному та теоретичному рівнях дослідження застосовуються такі методи.

Абстрагування – відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв’язків, співвідношень предметів та виділення декількох ознак, які цікавлять дослідника. Результат абстрагування часто виступає як специфічний метод дослідження, а також як елемент складніших за своєю структурою методів експерименту.

Аналіз і синтез. Аналіз – це метод пізнання, який дає змогу поділяти предмети дослідження на складові частини. Синтез, навпаки, припускає з’єднання окремих частин або характерних ознак предмета в єдине ціле.

Індукція та дедукція. Під індукцією розуміють перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину робиться висновок про предмет у цілому. Дедукція передбачає, що висновок щодо якогось елементу робиться на підставі знання загальних властивостей всієї множини.

Моделювання – це метод, що ґрунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, що замінюють об’єкт пізнання і слугують джерелом інформації стосовно цього об’єкта. Моделі поділяються на матеріальні та ідеальні. До ідеальних моделей відносять рисунки, схеми, економіко-математичні моделі, статистичні моделі.

Методи теоретичних досліджень.

Теорія – система знань, яка описує і пояснює сукупність явищ певної частки дійсності та зводить відкриті у цій сфері закони до єдиного об’єднувального начала (витоку). Теорія будується на результатах, отриманих на емпіричному рівні досліджень. У теорії ці результати впорядковуються, вписуються в струнку систему, об’єднану загальною ідеєю, уточнюються на основі введених абстракцій, ідеалізацій та принципів.

Ідеалізація – це конструювання подумки об’єктів, які не існують у дійсності або практично не здійсненні, тобто наділення об’єктів нереальними або гіпотетичними властивостями.

Формалізація – метод вивчення різноманітних об’єктів шляхом відображення їхньої структури або властивостей за допомогою штучних мов, наприклад, формалізованою мовою математики.

Аксіоматичний метод – це метод побудови наукової теорії, за якою деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил.

Гіпотеза та припущення. Гіпотеза є формою осмислення фактичного матеріалу й домислу дійсності, пояснення певних явищ, переходу від фактів до можливого (імовірнісного) стану об’єкту. На її основі відбувається систематизація раніше накопичених знань і здійснюється пошук нових наукових результатів.

Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування і розвиток процесів та подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей.

Системний підхід базується на комплексному дослідженні великих і складних об’єктів (систем) та їх функціональних взаємозв’язків (структур), вивченні як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх компонент (складових частин). Виходячи з цього принципу, слід вивчати кожен складник системи, що водночас являє собою систему нижчого порядку або підсистему, у взаємозв’язку з іншими елементам, виявити вплив властивостей окремих частин системи на її поведінку в цілому.

2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконання курсової роботи складається з наступних етапів:

1-й етап - вибір теми курсової роботи. Вдалий вибір теми є одним із найсуттєвіших моментів якісного виконання курсової роботи. Тему сту­денти обирають самостійно, керуючись переліком, який наведено у реко­мендованій тематиці (див. Додаток А).

Не допускається виконання курсових робіт на одну тему декількома студентами.

Якщо студент має бажання розроб­ляти тему, яка не передбачена рекомендованою тематикою, він повинен написати заяву на ім'я завідувача кафедри маркетингу та управління бізнесом, в якій має бути сформульована ця тема та обґрунтовані причини, що зумовили її вибір.

Обираючи тему курсової роботи, студентам необхідно враховувати відповідність її спрямованості своїм науковим і практичним інтересам, розробкам, що вже маються, можливостям збирання первинної інформації тощо.

Вибравши тему, студент звертається письмовою заяву в якій засвідчує свій вибір у методиста кафедри. Якщо студент не зробив вибір теми в обумовлені календарним графіком строки йому встановлюють тему з рекомендованого списку примусово. Наявність обраної теми є підставою для призначення наукового керівника. Списки тем та наукових керівників затверджуються протоколом кафедри та передаються в деканат для видання наказу.

Останній термін внесення уточнень до теми роботи – 15 березня.

2-й етап - складання плану курсової роботи. План курсової роботи складається студентом самостійно на основі ознайомлення з літературними джерелами щодо обраної теми.

Курсова робота, як правило, складається зі вступу, основної частини (трьох розділів), висновків та пропозицій, списку використаної літератури та додатків.

Назва розділів, підрозділів, їх співвідношення визначаються з врахуванням специфіки обраної теми.

В процесі написання роботи всі її складники (розділи, а всередині розділів – підрозділи) мають бути логічно взаємопов’язані. Складений студентом план обговорюється з науковим керівником, який його коригує (якщо у цьому є необхідність) та затверд­жує. Зразок оформлення титульної сторінки та змісту курсової роботи наведено в  Додатках Б, В.

3-й етап - добір та вивчення літератури. На стадії добору літератури студент складає бібліографію, у чому йому своїми рекомен­даціями надає допомогу науковий керівник; корисні поради у процесі до­бору літератури можна також отримати від працівників бібліотеки. Значно прискорить процес добору літератури використання алфавітних та систе­матичних каталогів літератури, реферативних журналів, бібліографічних довідників та інших джерел інформації, що є у бібліотеці.

Поглиблене вивчення підібраної літератури доцільно починати з розгляду найновіших публікацій, оскільки в них висвітлюються останні досягнення в галузі теорії та практики управління. Решту літератури вив­чають у порядку, зворотньому до хронологічного.

Безпосереднє ознайомлення з конкретним літературним джерелом розпочинають з перегляду змісту. Глави та параграфи, що викликали особливу зацікавленість, слід ретельно опрацювати. Ця робота має бути спрямованою на пошук ідей та пропозицій щодо вирішення проблемних питань обраної теми. Особливу увагу при цьому слід зосередити на вияв­ленні дискусійних питань, аналізу протилежних або суперечливих позицій.

У процес вивчення літератури слід обов'язково записувати прізвище та ініціали автора книги (брошури, статті тощо), а також назву публікації, видавництво, місто та рік видання, номерсторінки. Все це стане до нагоди при використанні виписаних ма­теріалів у курсовій роботі, щоб зробити посилання на першоджерела.

4-й етап - написання та оформлення роботи. Зібраний на поперед­ньому етапі матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується відповідно до послідовності пунктів плану курсової роботи; у разі не­обхідності підбирається додаткова інформація.

До курсової роботи слід включати лише ретельно підібрані та цілеспрямовано опрацьовані матеріали. На цьому ж етапі проводяться розрахунки, обґрунтовуються про­позиції, формулюються висновки, підбираються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та здійсняється редагування. У процесі редагування поліпшується стиль викладання матеріалу, переробляються окремі части­ни тексту, вдосконалюється формулювання фраз, перевіряються орфо­графія та пунктуація, усуваються архаїзми та мовні штампи. У тексті кур­сової роботи слід уникати частого повторення однакових слів, замінюючи їх синонімами. Четвертий етап завершується оформленням курсової робо­ти згідно із вимогами.

5-й етап - захист курсової роботи. Виконана курсової роботи у встановлений термін здається студентами на кафедру маркетингу та управління бізнесом. Науковий керівник має право не приймати роботу до перевірки та рецензування, якщо вона здана студентом на реєстрацію на кафедрі пізніше ніж за 72 години до дати захисту.

Після реєстрації курсова робота передається науковому керівникові для перевірки та рецензування. Науковий керівник робить висновок _;про можливість допуску роботи до захисту. Якщо курсова робота отримує оцінку «незадовільно», во­на повертається студентові для доопрацювання.

Якщо науковий керівник дає позитивний відгук, курсова робота до­пускається до захисту. Терміни та графік захисту робіт встановлюються кафедрою маркетингу та управління бізнесом.

У процесі захисту курсової роботи оцінюється глибина знань сту­дента в досліджуваній галузі, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитан­ня. За результатами захисту курсова робота одержує оцінку, яка запи­сується на її титульному аркуші та проставляється в відомість і залікову книжку студента.

3. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна мати чітку та логічну побудову. Складови­ми частинами курсової роботи мають бути вступ, основна частина висновки, список використаної літератури, додатки.

Рекомендований обсяг роботи повинен становити 40-50 сторінок друкованого тексту, не включаючи додатки. Комп’ютерний набір роботи виконується шрифтом Times New Roman розміром 14 пунктів через 1,5 інтервал).

Вступ до роботи. У вступі до роботи на 1–3 сторінках слід обґрунтувати актуальність обраної теми, розкрити значення її розробки, чітко сформулювати мету і завдання, об’єкт, та предмет дослідження, методи дослідження та його інформаційне забезпечення.

На початковому етапі, шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або завдання.

Після цього, обов’язково, в роботі формулюють мету, а також завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета та завдання формулюються лаконічно, без зайвих слів. Метою, зазвичай, є виявлення нових фактів, закономірностей, висновків, рекомендацій. Завдання роботи відображають етапи дослідження в їх логічній послідовності, виконання яких забезпечує досягнення мети. Визначати завдання слід чітко і точно, оскільки опис їх вирішення повинен становити зміст роботи. Для курсової роботи встановлюється не більше 5 завдань.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обирається для вивчення. Більшість тем курсових робіт передбачають використання в якості об’єкта дослідження таких інституційних утворень, як окремі ринки (товарів або послуг), об’єднання, асоціації, групи споживачів,  підприємства та їх об’єднання, що самостійно обираються студентом. Тобто, те, що потребує розв’язання проблемної ситуації.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Предметом дослідження є сукупність економічних відносин, що складаються під час реалізації певних видів економічної діяльності обраного об’єкта.

У роботі обов’язково необхідно навести перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу переконатися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Актуальність, мету і завдання, об’єкт дослідження, предмет дослідження, інформаційне забезпечення та перелік застосованих методів дослідження розкриваються у вступі саме в цій послідовності, так як показано нижче:

Актуальність курсової роботи обумовлена…

Метою курсової роботи є…..

Для досягнення мети, були окреслені наступні завдання: ...; …;…;….

Об’єктом  дослідження є

Предметом  дослідження є

Інформаційним забезпечення курсової роботи слугувало…

Зміст подальших розділів залежить від характеру обраної теми. Зміст курсової роботи повинен бути добре структурованим, внутрішньо логічно зв'язаним, являти собою цілісне й закінчене дослідження.

Розділ 1. Має теоретичний аспект, основне його завдання – глибоко дослідити теоретичну суть поставленої проблеми (процесу чи явища). Враховуючи, що сучасна економічна наука представляє чисельну кількість альтернативних концепцій, та передбачає постійне вдосконалення теоретичних основ економічних процесів, студент повинен представити в першому розділі їхній порівняльний аналіз та висловити особисту позицію щодо розглянутих поглядів.

Завдання розділу – розкрити сутність економічних явищ, що розглядаються –  показати, взаємини яких господарюючих суб'єктів пов'язані, що являють собою ці суб'єкти, у чому полягають їхні цілі й інтереси;  показати механізми й способи взаємодії суб'єктів (яким чином, через які канали, у який час і т.д.);  показати з погляду маркетингу підприємства (організації), яку роль грає розглянутий аспект у досягненні маркетингових цілей, у реалізації принципів маркетингу.

У цьому розділі повинні бути відображено:

• прийняте автором трактування основних понять і категорій, що відносяться до досліджуваної теми. Тобто, студент з усіх визначень основних понять і категорій, які він опрацював в літературних джерелах, обирає і приймає той, що на його думку найбільш прийнятне і доцільне в межах досліджуваної тематики. Зафіксувати це у розділі можна наприклад таким чином: «Після опрацювання джерел з обраної тематики, автор погоджується з [3], щодо визначення поняття…»;
• огляд теоретичних відомостей, що відносяться до теми роботи, сформований на базі аналізу літератури й публікацій в економічній пресі;
• теорія предмета повинна бути представлена не абстрактно, а у зв'язку із проблемами української економіки;
• відомості про історію розвитку досліджуваної проблеми;

Рекомендований обсяг першого розділу – 15-17 сторінок.

Розділ 2. Представляє собою аналітичну частину курсової роботи.

У другому розділі на базі літератури, публікацій у пресі, матеріалів підприємств (фірм) аналізується ситуація в області досліджуваної теми у сучасних українських умовах:

• класифікація реально діючих господарюючих суб'єктів, взаємозв'язки, що склалися  між ними;
• вплив макроекономічних, політичних, соціальних, природних, технічних, ринкових умов на досліджувані питання;
• статистика й тенденції розвитку подій;
• специфіка досліджуваної проблеми в Україні;
• переломні, кризові пункти в розвитку ситуації й рішення, прийняті господарюючими суб'єктами;
• найбільш істотні практичні проблеми в області досліджуваної теми, джерела їх виникнення;
• загальні підходи до рішення досліджуваних проблем у сформованій ситуації;
• аналіз практики рішення подібних завдань в Україні й закордоном;
• якщо буде потреба: вплив правових аспектів на можливість рішення досліджуваних проблем.

У другому розділі необхідно показати, як і в яких умовах функціонує дана організація:

• основні положення Статуту підприємства, що стосуються діяльності на ринку; - докладна структура служби маркетингу й збуту;
• основні положення Стандартів, Наказів і інших документів підприємства, що стосуються ключових питань управління маркетингом;
• Документація підприємства (Статут, баланс, Положення, Стандарти й т.п.) не повинна входити в основний текст роботи, а розміщується, якщо буде потреба, в Додатках до роботи.

В розділі варто використати різні методи економічного й логічного аналізу, системний підхід, приводити при необхідності графіки, розрахунки, табличний матеріал. В результаті, другий розділ роботи представлятиме комплексний аналіз стану та тенденцій розвитку досліджуваного процесу або явища.

Рекомендований обсяг розділу – 15-20 сторінок.

Розділ 3. Повинен представляти собою логічне завершення дослідження, здійснюваного в курсовій роботі. Розділ є послідовним продовженням другого розділу. Він містить власні пропозиції студента щодо усунення негативних тенденцій, які було виявлено в процесі аналізу. Такі вдосконалюючі пропозиції можуть мати різний характер:

• економічний (використання різноманітних макроекономічних інструментів, використання прогресивних форм розрахунків, оптимізація політики фірми і т.д.);
• фінансовий (обґрунтування інноваційних  проектів, залучення кредитів для здійснення проектів);
• прогностичний (макроекономічні прогнози, зміна поведінки споживачів та компанії на ринку, конкурентоспроможності продукції на ринках);
• та інші.

У третьому розділі на базі проведеного аналізу варто виробити рекомендації з удосконалювання. Рекомендації повинні бути пророблені й обґрунтовані, пов'язані з попереднім матеріалом.

Висновки. Представляють собою тезисне лаконічне викладення основних результатів, досягнутих в роботі. По суті окремі фрагменти висновків дають відповідь на ті завдання, які сформульовано студентом у вступі до курсової роботи. Тобто, у висновках має бути чітко вказано чи досягнуто мету і яким чином виконано окреслені завдання (по 3-5 речень на кожне завдання). Необхідно уникати ускладнюючих оборотів, зайвих слів та речень, які не мають змістовного навантаження. Обсяг висновків повинен становити 2-3 сторінки.

4. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

4.1. Загальні вимоги

Випускна робота має бути виконана у вигляді комп’ютерного набору на одній стороні аркуша білого паперу формат А4. Комп’ютерний набір роботи виконується шрифтом Times New Roman розміром 14 пт через 1,5 інтервал.

Не допускається різниця у інтервалах ні між рядками, ні між абзацами (така проблема зазвичай виникає у випадку копіювання студентами частини тексту безпосередньо з відкритих документів у мережі ІНТЕРНЕТ).

Текст роботи розміщується на сторінці, яка обмежується полями: ліве – 30 мм, праве –10 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.

Відстань між заголовком і текстом повинна становити один рядок (тобто через рядок). Відступ у тексті з нової строки 1,25 см.

Робота починається з титульного аркуша, який виконується за відповідною формою (додаток В).

За титульним аркушем послідовно розміщують:

• зміст роботи;
• вступ;
• перший розділ;
• другий розділ;
• третій розділ;
• висновки;
• список використаної літератури;
• додатки.

Нумерація сторінок роботи наскрізна: перша сторінка – титульна, друга – зміст і т.д.

Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку. На титульній сторінці та змісті номер сторінки не ставиться. Якщо у роботі містяться додатки (таблиці, схеми тощо), то їх необхідно нумерувати саме як додатки з посиланням на них в тексті.

Мова роботи державна, стиль науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок; послідовність логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів з літературних джерел недопустиме. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти. На одному аркуші допускається не більше двох виправлень.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи підрозділи.

У змісті роботи зазначаються початкові сторінки кожного розділу і підрозділу. Їх назви у змісті і тексті роботи повинні збігатися.

Вступ, кожен розділ і висновки, які розміщуються у вказаній послідовності, розпочинаються з нової сторінки, їх друкують великими (прописними) літерами симетрично до тексту.

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їх зміст. Заголовки розділів, підрозділів слід розміщувати по центру сторінки. Після назви розділу, підрозділу крапка не ставиться, а також не допускаються підкреслення. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх відокремлюють крапкою.

4.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, наякихрозміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розмішують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розмішують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, міжякимиставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули в курсовій роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

4.3. Ілюстрації

Ілюструють курсові роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підпис під рисунком).

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсовій роботі є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розмішують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1) « або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення.

4.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку  або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

4.5. Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною Невеликі і нескладні формули що не мають самостійного значення вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності в якій вони дані у формул Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

4.6. Загальні правила цитування і посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в курсовій роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «...у працях [1-7]...».

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в текст пишуть скорочено, наприклад: «...в табл.1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись» наприклад: «див. табл. 1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точне відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

4.7. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розмішується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розмішувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні курсової роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць (Додаток Е).

4.8. Додатки

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дисертації.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дисертації, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток____»і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1. 2. – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) – перша формула додатка А.

5. критерії оцінювання

Критерії оцінювання курсової роботи

напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»

Загальні критерії оцінювання курсової роботи

напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»

6. додатки

Додаток А

Рекомендовані  теми курсових робіт

1. Вплив державних соціальних програм на розвиток малого підприємництва.
2. Досконала конкуренція та монополія як полярні ринкові структури.
3. Аналіз і вдосконалення корпоративного стилю підприємництва.
4. Економічна природа дефіциту та методи її регулювання.
5. Проблема споживацького вибору та засоби максимілізації корисності моделі.
6. Моделі ринкової поведінки раціонального споживача.
7. Стратегії розвитку підприємств-стартапів в умовах насиченого ринку.
8. Умови функціонування ринкової економіки.
9. Нецінові фактори впливу на попит продукції.
10. Модель економічної рівноваги (на прикладі товару).
11. Економічні функції держави.
12. Вплив держави на параметри економічної рівноваги.
13. Банки, їх роль на грошово-кредитному ринку.
14. Взаємодія попиту і пропозиції в ринковій економіці.
15. Підприємство як суб'єкт ринку та виробничо-ринкова система.
16. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики.
17. Формування ринкового попиту на продукцію фірми за умов конкуренції.
18. Державне регулювання монополії: антимонопольне регулювання.
19. Суть та знаряддя фіскальної політики в Україні
20. Особливості та ризики розвитку грошово-кредитного ринку в Україні
21. Проблеми та фактори економічного розвитку України
22. Фактори формування  інвестиційної активності та інвестиційний клімат в Україні
23. Економічне зростання в розвинутих країнах та державна  політика зростання
24. Дослідження факторів та потенціалу економічного зростання в Україні.
25. Економічне обґрунтування інвестиційних рішень  в економіці
26. Бюджетна політика в Україні та управління її  державним боргом
27. Розвиток спільного підприємництва в Україні
28. Аналіз умов формування ринкової пропозиції продукції (на прикладі  фірми)
29. Дослідження стратегії поведінки підприємств на  ринку капіталу
30. Мікроекономічні моделі економічного вибору в практиці виробничої діяльності фірми
31. Дослідження виробничого процесу і факторів виробництва фірми на засадах теорії виробництва
32. Економічна оцінка результатів діяльності фірми  в ринковому середовищі
33. Управління  витратами підприємства і  формуванням прибутку
34. Використання аналізу беззбитковості в управлінні фірмою 
35. Методики оцінки PR-компаній
36. PR в організації
37. Особливості соціально-економічного розвитку малих міст (це регіональна економіка)
38. Інституційне середовище сучасної економіки України
39. Конкурентоспроможність українського товаровиробника на глобальному ринку
40. Конкурентоспроможність вітчизняних трудових ресурсів на глобальному ринку
41. Формування інноваційної культури українського суспільства  як основна передумова зміни економічного мислення та створення успішної інноваційної моделі економічного розвитку України.
42. Впровадження новітніх технологій як основний шлях виходу на рівень технологічного та економічного розвитку.
43. Пріоритети, стратегії та механізми формування ефективної інноваційної політики в контексті виходу економіки України на траєкторії стійкого розвитку (зростання).
44. Категорія ціни на ринку товарів преміум-сегменту
45. Економічні потреби на їхній вплив на поведінку споживачів
46. Особливості маркетингу послуг на ринку приватної освіти в Україні.

Додаток Б

Зразок оформлення титульної сторінки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Факультет економічних наук

Кафедра маркетингу та управління бізнесом

КУРСОВА РОБОТА

Галузь знань 0305 «Економіка і підприємництво»

напрям підготовки – 6.030507 «Маркетинг»

на тему

____________________________________________________

 ^{(назва теми)}

                                                    Виконав(ла)  студент(ка) 2 р.н.

__________________________________________                                                                                            

^{ПІБ студента}

                                   Науковий керівник:                                                                                

                                                                                          вчене звання, ступінь

ПІБ наукового керівника,

Київ – 20__

Додаток В

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ЗМІСТУ

План-зразок по темі: «Особливості ведення рекламного бізнесу в Україні»

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………………3 

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи управління рекламним бізнесом

1.1 Місце та роль реклами в системі управління маркетинговими  комунікаціями

1.2 Системи класифікацій реклами та методи оцінки ефективності деяких видів реклами……………………………………………………………………………       

1.3 Аналіз особливостей розвитку рекламного ринку в Україні ………………….

Розділ 2. Аналіз діяльності рекламного агентства «Х» в умовах українського ринку

2.1. Аналіз рекламної індустрії України в міжнародному контексті……………

2.2 Загальні характеристика «Х»…………………………………………………

2.3. Аналіз специфіки діяльності «Х»……………………………………………

2.4. Загальний ситуаційний аналіз стану компанії «Х»………………………………

Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення оцінки ефективності розміщення реклами та оптимізації витрат на дослідження рекламної  ефективності                               

3.1. Оцінка ефективності діяльності та обслуговування клієнтів «Х»

3.2. Рекомендації щодо підвищення ефективності оцінки рекламної діяльності агентства: моделювання залежності між рівнем знання торгової марки та інвестиціями в телевізійну рекламу…………………………………..                                                                            

Висновки ……………………………………………………………………………………..     

Список використаних джерел……………………………………………………………..     

Додатки………………………………………………………………………………………..