|
|
Методичні вказівки КНЕУДата публикации: 29.06.2020 11:31
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ фінансів
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «ПУБЛІЧНИЙ СЕКТОР ТА МУЛЬТИРІВНЕВЕ УПРАВЛІННЯ[1]»
Київ 2019
Розробники: Андре В. Хайнеманн — проф. д-р. Університету м. Бремен (Німеччина), Запрошений професор ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», andre.heinemann@uni-bremen.de Степура Марина Михайлівна - к.е.н., доцент кафедри фінансів, кафедра фінансів, mstepura@ukr.net, cbvs_ms@kneu.edu.ua Котіна Ганна Михайлівна – к.е.н., доцент кафедри фінансів, кафедра фінансів, akotina@ukr.net, cbvs_hk@kneu.edu.ua Буряченко Андрій Євгенович — д.е.н., професор кафедри фінансів, кафедра фінансів, andrii.buriachenko@gmail.com
Навчальний план 2019 р.
© автор(и), 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Публічний сектор та мультирівневе управління» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Дисципліна «Публічний сектор та мультирівневе управління» займає чільне місце серед дисциплін вільного вибору у підготовці магістрів за освітньо-професійними програмами «Фінанси», «Митне адміністрування» та «Страхування та ризик-менеджмент». Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна "Публічний сектор та мультирівневе управління" має теоретичниий і прикладний характер, вона розглядає публічний сектор як фрагментовану сферу колективного прийняття рішень. Поки теорія фіскального федералізму аналізує суб'єктів та їх формально незалежну компетенцію прийняття рішень, з концепцією багаторівневого управління можна проаналізувати реальні федеральні та унітарні системи з дуже складною мережею влади та відповідальності між кількома рівнями прийняття рішень. Таким чином, дисципліна дасть реальний погляд на взаємозалежність, а також "режими управління" та багаторівневу координацію у вертикальних фрагментованих державних організаціях для розуміння конкретних політичних рішень та економічних наслідків. Міждисциплінарні зв’язки. Вивчення исципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» засновується на знаннях, отриманих з базової фундаментальної дисципліни «Фінанси» і «Публічні фінанси» та прикладних дисципліни (наук) «Податкова система», «Бюджетна система», «Бюджетний менеджмент», «Фінанси місцевого самоврядуввання». Значну роль в опануванні даної дисципліни мають знання з інших дисциплін (наук) магістерської програми: «Адміністрування податків» та «Митний менеджмент». Мета вивчення дисципліни – формування знань з організації та функціонування публічного управління в багаторівневих системах на основі теорії фіскального федералізму та набуття практичних навичок з функціонування механізму бюджетного регулювання в різних системах (Німеччина, Україна, Європейський Союз (ЄС)). Завдання (навчальні цілі) дисципліни:
Предмет дисципліни – це теоретичні та прагматичні аспекти мультирівневого управління в публічних фінансах. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання: 1. Знання: режимів публічного управління в багаторівневих системахта, зокрема, конкуренції між юрисдикціями, теорії бюджетного регулювання та систем фінансового вирівнювання в різних країнах, 2. Уміння: вміти виокремлювати особливості організації багаторівневого управління в децентралізованих та федеральних системах; володіти навичками фінансового регулювання; розробляти пропозиції щодо вирішення проблем мультирівневого управління у контексті міжнародного досвіду; заходи щодо мінімізації зовнішніх та внутрішніх ефектів деціентралізації;напрями державної політики в бюджетно-податковій; заходи держави щодо підвищення ефективності виконання державного бюджету та місцевих бюджетів та забезпечення економічного добробуту. Ефективно використовувати сучасні інформаційні технології для: оптимізації фінансових потоків; формування масиву статистичної та оперативної інформації; здійснення контролю за ефективним використанням коштів держави. 3. Комунікація: здатність працювати у міжнародному просторі застосовувати управлінські навички в публічному секторі, здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів), а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців; організовувати та координувати діяльність структурних підрозділів спеціалізованих органів державного фінансового управління, які відповідають за бюджетну політику 4. Автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність держави в цілому чи окремі її складові.
2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1 Тема 1 Вступ Розкриваються основи фіскального федералізму та багаторівневого управління. На тлі того, що більшість націй у всьому світі організовані як децентралізовані системи, необхідно враховувати кілька різних структур децентралізації. Отже, глава присвячена основним питанням про призначення суверенітету та компетентності у багаторівневих системах. Теорія "Піраміди" та "Основна теорія", а також різні форми процесів призначення компетенції будуть обговорюватися з обраною економічною літературою. Студенти отримують деякі визначення, які необхідні для подальшого аналізу та обговорюють переваги багаторівневих систем з політичної точки зору. Крім того, глава вводить термін "інститут", а також термін "управління". Тема 2 Основи теорії фіскального федералізму Досліджує економічні переваги децентралізованих структур управління з точки зору переваг громадян. Мікроекономічні основи необхідні для аналізу соціального впливу централізованих та децентралізованих рішень з зміною надлишку споживачів. З іншого боку, фокус на виробничих витратах дає аргументи для централізації. Після нормативного обговорення тема 3 присвячена функціонуванню багаторівневих систем з позитивної точки зору. Досліджується фіскальна еквівалентність та інституційна відповідність. Проте аналізуватиметься наслідки впливу та його вплив у багаторівневій системі. Таким чином, студенти зможуть обговорити реальні проблеми в багаторівневих системах, викликані регіональними зовнішніми ефектами та наслідками для багаторівневого управління. Тема 3 Основи мультирівневого управління Увага зосереджується на режимах управління в багаторівневій системі, ієрархії, конкуренції, переговорах та наслідках для прийняття рішень щодо надання суспільних благ. Співпраця та координація є фундаментальними питаннями, особливо в так званому "Німецькому кооперативному федералізмі", і студенти отримують знання про підхід до управління багаторівневим урядом та можливості реальних децентралізованих систем. Розмежування компетенції та їх вплив. Це буде основою для наступної теми, для аналізу грантів у багаторівневих системах. Тема 4 Теорія грантів Гранти від одного рівня влади до іншого є основним способом зміни фіскальних ресурсів у рамках федеральної системи. Тема 4 стосується нормативного та позитивного аналізу грантів. Нормативна теорія корисна для обговорення реалізації грантів для досягнення економічних та політичних цілей та аналізу впливу кількох інструментів на декілька цілей. Також буде обговорюватися позитивний аналіз впливу грантів. Принаймні, буде проаналізовано і обговорено явище так званого «ефекту липкого паперу». ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2 Тема 5 Інституції та конкуренція між юрисдикціями Тема 5 починається з короткого огляду основних інститутів з економічної точки зору. Студенти вивчатимуть основи економічної дискусії про міждержавну конкуренцію в неокласичній системі. Аналізуватиметься податкове регулювання та його наслідки. Розглядаються горизонтальні та вертикальні фіскальні зовнішні ефекти. Студенти одержуть знання про "режим конкуренції" в режимі управління в багаторівневій системі та зможуть обговорити різницю між конкуренцією між юрисдикціями, що ґрунтується на мобільності, а також міждержавної конкуренції на основі виміру ("критерій конкуренції"). На цьому тлі студенти одержують фахову літературу (наприклад, Tiebout 1956, Zodrow і Mieszkowski, 1986) та поточні вклади з емпіричними та теоретичними висновками. Тема 6 Федеральна система фінансової вирівнювання Німеччини У цьому розділі студенти отримають знання про компетенцію та призначення доходів у рамках федеральної системи Федеративної Республіки Німеччина. Тема присвячена фундаментальному розподілу компетенцій на основі Основного закону Німеччини. Оскільки Федеральна система фінансового вирівнювання складається з кількох етапів, студенти отримують інформацію про конституційну основу, економічному обгрунтуванні та проблемах деяких частин схеми фінансового вирівнювання. Студенти можуть використовувати знання від Теми 1 до Теми 5 для аналізу конкретних правил у рамках схеми фінансового вирівнювання, наприклад, Фінансові правила для міських держав, федеральних фондів для морських портів. Додаткові федеральні гранти будуть аспектами в обговоренні ефективності німецької системи фінансового вирівнювання. Тема 7 Фіскальна децентралізація в Україні У цьому розділі студенти отримають знання про компетентність та призначення доходів у децентралізованій системі України. Особливості реалізації реформи децентралізації в Укрїні. Система фінансового вирівнювання та бюджетнго регулювання. Особливості фіскальної децентралізація та зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування. Тема 8 Система доходів та видатків Європейського Союзу Тема 8 зосереджується розкритті особливостей системи доходів та видатків Європейського Союзу. Студенти отримають знання про систему фінансування ЄС (система власних ресурсів) та її проблеми. Студенти можуть обговорити економічне обґрунтування та наслідки різних європейських грантів країнам-членам ЄС. Основними видами навчальних занять, на яких студентами-магістрами вивчається та засвоюється матеріал з дисципліни «Публічний сектор ма мультирівневе управління» є: 1) лекція; 2) практичне (семінарське) заняття; 3) контактне заняття. 4) консультація. Лекція покликана формувати у студентів основи знань з «Публічний сектор ма мультирівневе управління», а також визначати напрям, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять і самостійної роботи студентів з цієї дисципліни. Семінарське заняття – це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів і презентації на підставі індивідуально виконаних завдань. На практичному занятті з «Публічний сектор ма мультирівневе управління» викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень досліджуваної дисципліни і формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань. Для підвищення рівня підготовки і розкриття індивідуальних творчих здібностей студентів –магістрів під час викладання дисципліни «Публічний сектор ма мультирівневе управління» застосовується індивідуальне навчальне заняття та консультації. Індивідуально-консультаційна робота проводиться для посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності та спрямування її в потрібному руслі. Індивідуально-консультаційна робота студентів проводиться в аудиторному режимі, згідно з розкладом консультацій. В аудиторії викладач надає методичні рекомендації з вивчення тем курсу, формулює питання по кожній темі, які має опрацювати студент. На кожному консультаційному занятті викладач робить опитування по темі з метою з’ясування, чи засвоєно студентом, той чи інший матеріал, чи займається студент, взагалі, самостійним вивченням курсу, чи виконав він завдання, надане на попередній консультації. На консультаційних заняттях розв’язуються задачі, з’ясовуються всі незрозумілі студенту питання. Окремі консультаційні заняття присвячуються підготовці до написання контрольної (модульної) роботи. Викладач знайомить з переліком питань, що виносяться на контрольну (модульну) роботу, з вимогами щодо викладення питань в контрольній роботі, узагальнює в цілому матеріал по логічно-завершеній частині курсу, яка виноситься на контрольну (модульну) роботу, ще раз звертає увагу на більш складні та важливі моменти. Важливим завданням індивідуальних консультацій є забезпечення індивідуального підходу до навчання кожного студента, можливість врахувати та розкрити його особистісні риси та уміння. Індивідуально-консультативна робота здійснюється у формі: індивідуальних консультацій з питань дисципліни; консультацій щодо вимог до виконання та захисту завдань, що винесені для самостійної роботи студентів; консультацій щодо наукової роботи студентів. Індивідуально-консультативна робота з дисципліни «Публічний сектор ма мультирівневе управління» проводиться для денної форми навчання. За складеним на початку семестру графіком індивідуально-консультативної роботи викладачем проводяться: - обов'язкові консультації з самостійної роботи, на яких відбуваються перевірка ходу виконання індивідуальних завдань та захист завдань, що винесені на поточний контроль; - цільові консультації перед виконанням письмової роботи в аудиторії, їх призначення у тому, щоб скоригувати роботу студентів при підготовці до написання письмової роботи у потрібному напрямку. На розсуд викладача можуть проводитися активні консультації з метою підготовки та проведення ділової гри, роботи в малих групах або презентації результатів наукових завдань, складених лекцій чи аналітичних записок студентами. Для заочної форми навчання передбачено проведення контактних занять, які передбачають гнучке поєднання (симбіоз) усіх сучасних форм проведення навчальних занять (лекцій, семінарських, практичних, індивідуальних) і методів викладання, таких як: інтерактивно-комунікативні заняття з використанням мультимедійних засобів, предметні і міждисциплінарні тренінги, кейси, ситуаційні вправи, ділові ігри, дистанційні форми навчання тощо. Контактні заняття роблять навчальний процес гнучким з огляду на місце і час його проведення, вибір матеріалу і доступність до нього; дозволяють враховувати індивідуальні запити та інтереси студентів. Плани лекцій Матеріал тем студенти засвоюють за результатами участі у лекції та самостійного опрацювання рекомендованих матеріалів і нормативних документів. Для засвоєння першої теми найкраще використовувати тематичну лекцію. При підготовці лекції можна використовувати поєднання тематичної, мотиваційної та проблемної лекції. Попередня робота із слухачами дисципліни повинна обов'язково використовувати підготовчі лекції. Лекція. Тема. Вступ до публічного сектору та мультирівневого управління
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на лекції: Лекція-диспут, використання слайдів,. розгляд дискусійних питань Кількість годин: 2 години
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (вибіркової) «Публічний сектор та мультирівневе управління» для студентів спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» спеціалізації: «Фінанси», «Митне адміністрування», «Страхування та ризик-менеджмент»
Плани семінарських (практичних занять) Для денної форми навчання з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» передбачено проведення семінарських та практичних занять згідно навчального плану та розкладу занять. Метою семінарського заняття є організація обговорення зі студентами тих тем дисципліни, які винесені на семінарські заняття. Семінарські заняття з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» проводяться у формі співбесіди студентів з викладачем, обговорення та розв’язку проблемних питань. Практичні заняття мають на меті організацію викладачем детального розгляду студентами окремих теоретичних положень дисципліни ««Публічний сектор та мультирівневе управління» та формування навичок їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок, тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, Case study, захисту результатів виконання групових або індивідуальних аналітично-розрахункових робіт, презентації, дискурсу, тренінг-PBL (Problem-Based Learning), есе, колоквіуму тощо. Глобальні компетентності дисципліни: систематизувати інформацію про державні фінансові ресурси та відносини, які виникають в процесі управління публічними фінансами, правильно інтерпретувати її; вміти оцінювати фіскальну політику та особливостями бюджетного регулювання в мультпрівневих системах; володіти навичками з публічного управління; критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Загальні компетентності дисципліни:
Заняття 1. Тема. Вступ до публічного сектору та мультирівневого управління Фахові компетентності: - виокремлювати та правильно інтерпретувати теорії публічних фінансів; - розуміти інституційні засади розежування фіскальних повноважень в мультирівневій системі; - знати переваги багаторівневих систем з політичної точки зору.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті Розгорнута бесіда/дискусія з елементами аналізу/розв’язання проблемних питань, виконання ситуаційних завдань Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. З неекономічної точки зору федеративні системи можуть характеризуватися рядом подібних особливостей. Назвіть і обґрунтуйте п'ять загальних рис федеративних систем.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 4, 5, 10, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25]
Заняття 2-3. Тема. Основи теорії фіскального федералізму
Фахові компетентності: - знати особливості теорій фіскального федералізму; - вміти застосовувати на практиці різні ефекти розмежування повноважень між різними рівнями влади і управління. - розуміти інституціональну організація децентралізованої публічної діяльності;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - конференція з презентаціями виконаних завдань/колоквіум Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Заняття 4. Тема: Основи мультирівневого управління. Фахові компетентності: - знати взаємозв’язок між різними рівнями влади і управління в мультирівневій системі. - розуміти особливості німецького корпоративного федералізму; - вміти обґрунтувати, потребу в розподілі компетенцій в контексті багаторівневого управління.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning) Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Заняття 5-6. Тема: Теорія грантів
Фахові компетентності: - знати позитивну та нормативну теорію міжбюджетних відномин; - розуміти економічну сутність і призначення різних типів грантів; - вміти обгрунтовувати практику використання «умовних» та «безумовних» міжбюджетних грантів - знати сутність та наслідки «ефекту липкого паперу» (flypaper effect) в мультирівневій бюджетній системі;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - прес-конференція. Ділова гра, робота в малих творчих групах Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Заняття 7. Контрольна (модульна) робота №1
Заняття 8-9. Тема: Інституції та конкуренція між юрисдикціями
Фахові компетентності: - знати теорії нової інституційної економіки; - розуміти організацію системи мультирівневого управління та конкурентних переваг; різних рівнів міцевого самоврядування - вміти обгрунтовувати оптимально децентралізований розподіл публічних благ на місцевому рівні (за моделлю Тібу); - оцінювати економічні наслідки конкуренція між юрисдикціями.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – колоквіум, робота в малих творчих групах. Вирішення ситуаційних кейс-вправ Кількість годин: згідно тематичног плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Заняття 10-11. Тема: Федеральна система фінансової вирівнювання Німеччини
Фахові компетентності: - розуміти організацію федерального устрою Німеччини; - орієнтуватись в особливостях організації системи бюджетного регулювання та фінансового вирівнювання, знати різницю між "Загальними додатковими федеральними грантами" та "Додатковими федеральними грантами на особливі потреби" в Німецькій системі фінансового вирівнювання
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, ділова гра. «Мозковий штурм» - тренінг вправи, дискусія Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Заняття 12-13. Тема: Фіскальна децентралізація в Україні Фахові компетентності: - розуміти організацію системи міжбюджетних відносин та бюджетного устрою в Україні - знати переваги і недоліки реформи децентралізації в Україні - розуміти особливості системи фінансового вирівнювання та бюджетного регулювання в Україні;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – «мозковий штурм». Дискусія з елементами аналізу Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25]
Заняття 14. Тема: Система доходів та видатків Європейського Союзу
Фахові компетентності: - знати історію створення ЄС - орієнтуватись у розподілі управлінських функцій між Інституціями ЄС - вміти орієнтуватися в міжнародному нормативному просторі та оцінювати доцільність використання міжнародних вимог до формування та використання бюджету ЄС
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу.Робота в малих творчих групах, міні - конференція Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25]
Заняття 15. Контрольна (модульна) робота №2
2.2 Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
У студентів денної форми навчання завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, з них 20 балів захисту індивідуальних видів робіт, що передбачені робочою програмою, та 20 балів за наукову роботу. За відповіді (виступи, участь в роботі міні-груп) на аудиторних заняттях повинно виставлятись не менше 40 балів для денної форми навчання, 20 балів за написання контрольних (модульних) робіт. При контролі виконання завдань, передбачених картою самостійної роботи, для студентів денної форми навчання оцінці підлягають:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Оцінювання поточної успішності студентів проводиться в балах, які виставляються до журналу. Оцінювання знань студентів з вибіркової дисципліни здійснюється за результатами поточного контролю в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Максимальна сума балів поточного контролю – 100, які розподіляються: üобов’язкові завдання – максимум 60 балів, ü вибіркові завдання – максимум 40 балів. Критерії оцінювання поточної систематичності та активності роботи студента:
Презентація індивідуальних завдань – 0-20 балів Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Виконання 1 контрольного (модульного) завдання – 0-10 балів. Контрольна (модульна) робота може здійснюватись шляхом виконання модуля у письмовій формі, який проводиться в аудиторії під час практичних занять під контролем викладача; Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання модуля) Оцінки поточної успішності студента виставляються до журналу з кратністю з кратністю до 1 бала . Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач, який проводить семінари. Результати поточного контролю вносяться до відомості, яка зберігається в деканаті до кінця наступного семестру. Підсумковий контроль з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» проводиться у формі заліку. Викладач виставляє залік за результатами набраних студентом балів за семестр. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Бали переводяться в 4-бальну шкалу та шкалу за системою ЕСТS у такому порядку:
Результати фіксуються у відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (вибіркової) «Публічний сектор та мультирівневе управління» для студентів спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» спеціалізації: «Фінанси», «Митне адміністрування», «Страхування та ризик-менеджмент»
Плани Контактних (практичних занять)
Для заочної форми навчання з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» передбачено проведення семінарських та практичних занять у формі контактних занять згідно навчального плану та розкладу занять. Контактні заняття, передбачені для заочної форми навчання, проводяться згідно з навчальним планом та розкладом. Метою контактного заняття є організація обговорення зі студентами базових положень тем дисципліни з метою засвоєння необхідних теоретичних понять, та обговорення проблемних практичних питань. які студентам щойно були розказані на лекції упродовж контактного заняття. Контактні заняття з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» проводяться переважно у формах: міні-лекцій різних видів, співбесіди студентів з викладачем, дискусії з елементами аналізу, опрацювання практичного матеріалу, мозкового штурму, обговорення результатів їхньої самостійної наукової роботи. Робота студента на контактних заняттях включає виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, розгорнутої бесіди тощо. Глобальні компетентності дисципліни: систематизувати інформацію про державні фінансові ресурси та відносини, які виникають в процесі управління митними ризиками, правильно інтерпретувати її; вміти оцінювати митні ризики держави; володіти навичками з ризик-менеджменту в митній справі; володіти методами та формами контрольної роботи фіскальних органів держави та правильно інтерпретувти; критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Глобальні компетентності дисципліни: систематизувати інформацію про державні фінансові ресурси та відносини, які виникають в процесі управління публічними фінансами, правильно інтерпретувати її; вміти оцінювати фіскальну політику та особливостями бюджетного регулювання в мультпрівневих системах; володіти навичками з публічного управління; критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Загальні компетентності дисципліни:
Контактне заняття 1. Тема. Вступ до публічного сектору та мультирівневого управління Фахові компетентності: - виокремлювати та правильно інтерпретувати теорії публічних фінансів; - розуміти інституційні засади розежування фіскальних повноважень в мультирівневій системі; - знати переваги багаторівневих систем з політичної точки зору.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті Розгорнута бесіда/дискусія з елементами аналізу/розв’язання проблемних питань, виконання ситуаційних завдань Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. З неекономічної точки зору федеративні системи можуть характеризуватися рядом подібних особливостей. Назвіть і обґрунтуйте п'ять загальних рис федеративних систем.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 4, 5, 10, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25]
Контактне заняття 2-3. Тема. Основи теорії фіскального федералізму
Фахові компетентності: - знати особливості теорій фіскального федералізму; - вміти застосовувати на практиці різні ефекти розмежування повноважень між різними рівнями влади і управління. - розуміти інституціональну організація децентралізованої публічної діяльності;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - конференція з презентаціями виконаних завдань/колоквіум Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Контактне заняття 4. Тема: Основи мультирівневого управління. Фахові компетентності: - знати взаємозв’язок між різними рівнями влади і управління в мультирівневій системі. - розуміти особливості німецького корпоративного федералізму; - вміти обґрунтувати, потребу в розподілі компетенцій в контексті багаторівневого управління.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning) Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Контактне заняття 5. Тема: Теорія грантів
Фахові компетентності: - знати позитивну та нормативну теорію міжбюджетних відномин; - розуміти економічну сутність і призначення різних типів грантів; - вміти обгрунтовувати практику використання «умовних» та «безумовних» міжбюджетних грантів - знати сутність та наслідки «ефекту липкого паперу» (flypaper effect) в мультирівневій бюджетній системі;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - прес-конференція. Ділова гра, робота в малих творчих групах Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Контактне заняття 7-8. Тема: Інституції та конкуренція між юрисдикціями
Фахові компетентності: - знати теорії нової інституційної економіки; - розуміти організацію системи мультирівневого управління та конкурентних переваг; різних рівнів міцевого самоврядування - вміти обгрунтовувати оптимально децентралізований розподіл публічних благ на місцевому рівні (за моделлю Тібу); - оцінювати економічні наслідки конкуренція між юрисдикціями.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – колоквіум, робота в малих творчих групах. Вирішення ситуаційних кейс-вправ Кількість годин: згідно тематичног плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Контактне заняття 7-8. Тема: Федеральна система фінансової вирівнювання Німеччини
Фахові компетентності: - розуміти організацію федерального устрою Німеччини; - орієнтуватись в особливостях організації системи бюджетного регулювання та фінансового вирівнювання, знати різницю між "Загальними додатковими федеральними грантами" та "Додатковими федеральними грантами на особливі потреби" в Німецькій системі фінансового вирівнювання
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, ділова гра. «Мозковий штурм» - тренінг вправи, дискусія Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Контактне заняття 9-10. Тема: Фіскальна децентралізація в Україні Фахові компетентності: - розуміти організацію системи міжбюджетних відносин та бюджетного устрою в Україні - знати переваги і недоліки реформи децентралізації в Україні - розуміти особливості системи фінансового вирівнювання та бюджетного регулювання в Україні;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – «мозковий штурм». Дискусія з елементами аналізу Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25]
Контактне заняття 11. Тема: Система доходів та видатків Європейського Союзу
Фахові компетентності: - знати історію створення ЄС - орієнтуватись у розподілі управлінських функцій між Інституціями ЄС - вміти орієнтуватися в міжнародному нормативному просторі та оцінювати доцільність використання міжнародних вимог до формування та використання бюджету ЄС
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу.Робота в малих творчих групах, міні - конференція Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25]
Заняття під час екзаменаційної сесії
Контактне заняття 12 Тема: Написання контрольного (модульного) завдання. Захист виконаних між сесіями самостійних індивідуальних робіт. Фахові компетентності: - визначати сутність і зміст публічного фінансового управління в мультирівневій системі; - виокремлювати та правильно інтерпретувати режими управління, типи і види державних і місцевих компетенцій тощо; - розрізняти типи, форми і види міжбюджетних відносин в різних системах;
Вид заняття: Контрольна (модульна) робота. Дискусія. Види робіт: Робота в малих творчих групах. Захист досліджень.
3.2 Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
У студентів заочної форми навчання завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, з них 20 балів захисту індивідуальних видів робіт, що передбачені робочою програмою, та 20 балів за наукову роботу. За відповіді (виступи, участь в роботі міні-груп) на аудиторних заняттях повинно виставлятись не менше 40 балів для денної форми навчання, 20 балів за написання контрольних (модульних) робіт. При контролі виконання завдань, передбачених картою самостійної роботи, для студентів денної форми навчання оцінці підлягають:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Оцінювання поточної успішності студентів проводиться в балах, які виставляються до журналу. Оцінювання знань студентів з вибіркової дисципліни здійснюється за результатами поточного контролю в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Максимальна сума балів поточного контролю – 100, які розподіляються: üобов’язкові завдання – максимум 60 балів, ü вибіркові завдання – максимум 40 балів. Критерії оцінювання поточної систематичності та активності роботи студента:
Презентація індивідуальних завдань – 0-20 балів Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Виконання 1 Контрольної (модульної) роботи – 0-20 балів. Контрольна (модульна) робота може здійснюватись шляхом виконання модуля у письмовій формі, який проводиться в аудиторії під час практичних занять під контролем викладача; Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання модуля) Оцінки поточної успішності студента виставляються до журналу з кратністю з кратністю до 1 бала . Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач, який проводить семінари. Результати поточного контролю вносяться до відомості, яка зберігається в деканаті до кінця наступного семестру. Підсумковий контроль з дисципліни «Державний кредит» проводиться у формі заліку. Викладач виставляє залік за результатами набраних студентом балів за семестр. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Бали переводяться в 4-бальну шкалу та шкалу за системою ЕСТS у такому порядку:
Результати фіксуються у відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.
Для лисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» дистанційної форми навчання не передбачено навчальним планом 5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Самостійна робота студентів полягає у вивченні та опрацюванні відповідної фахової літератури, нормативно-правових документів, публічної офіційної інформації стосовно управління ризиками в митній справі. У ході самостійної роботи студент повинен за допомогою рекомендованої літератури вивчити весь матеріал, передбачений програмою курсу з відповідної теми, виконати навчальні завдання. Це сприяє засвоєнню навчального матеріалу в повному обсязі згідно з програмою, та послідовному формуванню у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Для врахування особливостей сприйняття кожного студента, під час опрацювання лекційного матеріалу, та навчальної і навчально-методичної літератури, застосовуються методи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління»: підготовка проблемних лекцій, семінари-конференції, семінари-дискусії, ділова гра, мозковий штурм, моделювання. Самостійна робота студентів з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» передбачає такі форми: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу: навчальної та навчально-методичної літератури, додаткової фахової літератури з питань управління митними ризиками; - вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання; - переклад іноземних публікацій за темами дисципліни під час підготовки до занять; - виконання домашніх завдань; - підготовка до семінарських (практичних) занять у відповідності з їх видами, в т.ч. до колоквіумів; - підготовка до опитувань та контрольних робіт як форм поточного контролю; - вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - виконання наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни; - виконання інших індивідуальних завдань; - участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та гуртках. - систематика вивченого матеріалу дисципліни перед написанням контрольних (модульних) робіт та екзаменом.
5.1.Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Індивідуальні завдання студент виконує, попередньо ознайомившись з їх переліком у карті самостійної роботи, з вимогами до них, узгодивши тему з викладачем та отримавши консультацію щодо виконання індивідуального завдання.
Проведення колоквіумів з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління»
Проведення колоквіуму передбачає самостійну підготовку студентів до визначеної теми, виходячи з переліку питань для самостійного вивчення програмного матеріалу. Для підготовки до усного обговорення запропонованих тем, студент повинен використовувати спеціальну літературу, яка стосується теми, періодичні видання (газети, журнали), наукові статті. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях та на офіційних сайтах Служби статистики України та інших держав та профільних міністерств, Національного банку України, науково-дослідних інституцій, звітах про фінансово-господарську діяльність бюджетних установ, підприємств і фінансово-кредитних установ. Слід користуватися іншомовними джерелами, офіційними Інтернет-сторінками державних органів та вишів інших країн, он-лайн бібліотеками, матеріалами Інтернет-конференцій. Однак, інформацію слід критично опрацьовувати та перевіряти на актуальність.
Виконання індивідуального наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни
Виконання індивідуального наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни — одна з основних форм індивідуальної роботи студентів з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління». Мета виконання завдання полягає у закріпленні, систематизації та поглибленні теоретичних і практичних знань, отриманих студентом упродовж вивчення окремих тем. Для цього студенти самостійно обирають тему роботи відповідно до бази проходження переддипломної практики, і разом з викладачем формулюють тему роботи за заразком, наведеним нижче При цьому конкретні аспекти робіт не повинні повторюватись у одній групі студентів. Виконання завдання дає можливість студентові навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, узагальнювати матеріали періодичної літератури, виявляти взаємозв’язок із теоретичними основами дисципліни та практичними ситуаціями, обирати способи аналізу фінансових показників при плануванні. Захист завдання дозволить глибше зрозуміти особливості макрофінансового планування як в Україні, так і в зарубіжних країнах. Студент також набуває навичок обробки і логічного викладу матеріалу, проведення критичного аналізу за темою дослідження тощо. В процесі підготовки дослідження студент повинен вивчити законодавчі акти, літературні джерела, статистичні та інші матеріали в яких розглядаються питання обраної теми. Вимоги до змісту дослідження Підготовка дослідження включає такі етапи: вибір теми дисципліни та формулювання напряму дослідження, складання плану дослідження, , консультація з викладачем, вивчення літературних джерел за темою, добір і вивчення спеціальних (прагматичних) матеріалів за темою, добір фактичного і статистичного матеріалу та його обробка, оформлення списку літератури, захист/презентація перед групою або передання його викладачеві для оцінювання. В захисті/презентації студент повинен всебічно і глибоко розкрити зміст дослідження, показати чіткі результати аналізу статистичних та інших матеріалів, зробити на його основі обґрунтовані висновки. Для оформлення дослідження студент надає: 1. письмову роботу (обсягом не більше 15 -20 сторінок А4); 2. презентацію в програмі PowerPoint ( бажано на ноутбуку або планшеті). Письмова робота повинна містити: титульний аркуш, зміст (узгоджений з викладачем), основну частину, список використаних джерел. Титульний аркуш роботи містить: найменування вищого навчального закладу і кафедри, де виконана робота; назву роботи; прізвище, ім’я та по батькові студента з назвою факультету, якого курсу, шифром і найменуванням спеціальності; науковий ступінь, вчене звання або посада, прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника; місто і рік. Зміст подають на початку доповіді. Він повинен відповідати плану і відображати суть теми, що розглядається. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, якщо вони мають заголовок. Основна частина доповіді складається з розділів, які визначені в завданні з обов’язковим посиланням на літературні джерела. Другий теоретичний розділ – пошуковий стосовного наявного (сучасного) стану справ за напрямком дослідження. В кінці роботи формулюють висновки із стислим викладенням наукових і практичних результатів. Зміст теоретичних розділів основної частини доповіді має відповідати сучасному рівню розвитку економічної дисципліни. У текстовій частині повинні бути систематизовані всі питання, передбачені планом теми доповіді. Особливо слід звернути увагу на викладення матеріалу у схемах. Всі розділи повинні бути пов’язані між собою. Висвітлення питань плану дослідження слід супроводжувати аналізом статистичних даних, прикладами з діючої практики. Необхідно також показати уміння співставляти різні підходи до вирішення тих чи інших проблем, самостійно робити висновки на основі вивченої літератури, зібраного, обробленого і узагальненого фактичного матеріалу. Письмова робота повинна бути грамотно та охайно надрукована або написана чітким розбірливим почерком. Виправлення, закреслювання, вставлення, скорочення слів та використання абревіатур (крім загальноприйнятих) у готовому (чистовому) тексті не дозволяються. Слід уникати в роботі дублювання тексту підручника або іншого джерела. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати повторень і суперечностей між окремими положеннями роботи. Студент повинен повною мірою виявити свої знання, узагальнити теоретичні знання та досвід практичної роботи. У той же час не рекомендується давати однозначні відповіді без належних пояснень. Доповіді, які не відповідають встановленим вимогам, повертаються на доопрацювання або оцінюються аж до «незадовільно» за рішенням викладача. Презентація повинна наочно, чітко, зрозуміло пояснювати логіку розрахунків другого та третього розділів дослідження. Презентація повинна містити слайд-заголовок, систематизовану інформацію та коротко сформульовані висновки за дослідженням. Обсяг – не більше 10 слайдів. Вибір напрямку дослідження Вибір напрямку дослідження студенти здійснюють самостійно з урахуванням прагматичної складової дисципліни та можливостей використання практичних матеріалів для підготовки дипломної роботи, але за тематикою дисципліни «Управління ризиків в митній справі». Тема обов’язково попередньо, на початку семестру, узгоджується з викладачем, тоді ж визначається терміни виконання дослідження та його захисту/перевірки за рішенням викладача. Підбір літератури, статистичної інформації та інших матеріалів Навчальну та спеціальну літературу з напряму дослідження студент підбирає самостійно, використовуючи для цього список літератури, наведений в кінці робочої програми та бібліотечний каталог, нормативну базу з місця проходження переддипломної практики. 5.2.4. Рецензування і захист письмової роботи та презентації Письмову роботу рецензує викладач кафедри фінансів, який веде семінарські та практичні заняття по науці. Якщо рецензія схвальна, то письмова робота допускається до захисту. Якщо письмова робота та/або презентація виконана з порушенням наведених вище вимог, її повертають для доопрацювання. До другого варіанту студент обов’язково додає рецензію на перший варіант. Дату і час захисту наукового дослідження встановлює викладач, який веде семінарські та практичні заняття. Письмова робота зараховується та виставляється відповідна оцінка тільки за підсумками виступу перед групою або співбесіди її автора з викладачем.
з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління». Міні-група 1 (3 особи)
Міні-група 2 (3 особи)
Міні-група 3 (3 особи)
Міні-група 4 (3 особи)
Міні-група 5 (3 особи)
Міні-група 6 (3 особи)
Міні-група 7 (3 особи)
Спільне завдання для всіх міні-груп:
Вимоги до виконання індивідуальних завдань з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління»: Склад міні-груп визначається студентами самостійно. Індивідуальна робота виконується протягом семестру і презентується в готовому вигляді на консультаційному занятті визначеному викладачем, який читає курс «Публічний сектор та мультирівневе управління». Індивідуальна робота має бути представлена у текстовому вигляді (обсяг - до 10 сторінок) (вимоги до оформлення: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані, список використаних джерел є обов’язковим), а також презентована як міні-презентація PowerPoint, Prezi і.т.д. (10-12 слайдів). Індивідуальна робота захищається міні-групою у повному складі. Готові роботи підлягають публічному захисту не пізніше ніж за два тижні до завершення семестру. Підготовка презентації за заданою тематикою наукового дослідження. Написання наукового дослідження створює для студента можливість навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, реформувати та узагальнювати їх матеріали, вивчати та оцінювати основні проблеми і шляхи їх подолання, які стосуються організації бюджетного процесу в Україні, формулювати пропозиції з метою їх подолання. Загальні вимоги до написання наукового дослідження. Обсяг має бути в межах 10-15 сторінок стандартного формату А4. Текст друкується через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст слід розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку - Етапи підготовки наукового дослідження. Робота над науовим дослідженням поділяється на наступні етапи:
Оформлення наукового дослідження. Слід уникати в роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати протиріч між її частинами та в тексті взагалі. Кожне питання, що зазначене в плані, повинно мати свій заголовок. Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому куті зверху. На титульному аркуші номер не проставляється. Зміст роботи подається на другій сторінці. Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Окремо нумеруються таблиці та графічний матеріал. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту матеріалу та вказувати на об'єкт та період до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах - масштаб (за необхідності). Заголовки розміщують справа над таблицею та її тематичним заголовком. Використану літературу та законодавчі акти рекомендується наводити в наступній ієрархічній послідовності: 1.Закони України. 2.Укази Президента України. 3.Постанови Кабінету Міністрів України. 4.Положення, накази, інструкції та інші нормативні документи. 5.Спеціальна література і статті в періодичних виданнях (в алфавітному порядку). На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи. Обсяги презентації до 10 слайдів в електронному або друкованому вигляді. Вона складається з наступних структурних частин: 1. Постановка проблеми на основі опрацювання підручників, монографій, періодичних публікацій і законодавства, 2. Аналіз фінансової проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання. 3. Заключення Заключення містить пропозиції доповідача щодо вирішення проблеми та висновки, які ґрунтуються як на власних аргументах, так і на думку фахівців. 4. Література Критеріями оцінки міні-лекції є змістовність її структурних частин, зрозумілість і лаконічність. Наукове дослідження оцінюється за результатами захисту письмової роботи. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента. Для денної форми навчання захист робіт проводиться на консультації, яка призначається викладачем згідно розкладу та графіку індивідуально-консультаційної роботи на початку семестру. Студентами заочної форми навчання письмові наукові дослідження можуть залишатися на кафедрі для наступної перевірки викладачем у терміни, встановлені графіком індивідуально-консультативної роботи. Захист індивідуальних робіт проводиться згідно розкладу консультацій упродовж семестру. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою формує навички самостійної науково-дослідної та практичної роботи, дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, сприяє розвитку та поглибленню наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Результати проведеної роботи оформлюються студентом згідно з вимогами до оформлення реферату. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом обговорення (захисту) робіт під час аудиторних занять, розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань. Систематизація та опрацювання матеріалу за темами дисципліни Метою систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни є:
Під час систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни студенти можуть виконувати індивідуальне завдання - структуровано-схематичний конспект за питаннями тем дисципліни: у вигляді структурно-логічних блок-схем, презентації, структурованих тез. При підготовці такого конспекту можна використовувати такі методи систематизації матеріалу як інтелект-карта, дерево цілей, графічний аналіз, табличний аналіз тощо. Структура конспекту: титульна сторінка, опрацьований конспект за темою і питаннями до неї, список потрібної літератури. Конспект за обраною тематикою, презентація аналітичного огляду наукових публікацій та інших матеріалів за темою готується на те заняття (той семінар), на якому розглядається відповідна тема. Якщо тема на семінарських заняттях не розглядається, тоді студент має здати конспект викладачу, який проводить семінари та практичні заняття, не пізніше ніж за 3 тижні до закінчення семестру. Критеріями оцінки є якість систематизації матеріалу: глибина, правильність, методи подання інформації, кількість опрацьованих літературних джерел. Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та гуртках Кафедра фінансів та інші підрозділи КНЕУ імені Вадима Гетьмана організовують наукову роботу студентів фінансово-економічного факультету у різній формі. Участь у науковій роботі є добровільною і передбачає наступні форми роботи:
Також заохочується і оцінюється наукова робота студентів у формах, передбачених іншими вузами, за спеціальністю «Фінанси» та спорідненими спеціальностями. Участь у науковій роботі дає студенту можливість сформувати низку важливих навичок:
Для виступу на щорічних наукових студентських конференціях студент самостійно обирає фінансову проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, обраного з колективу кафедри фінансів).
При контролі виконання і захисту завдань самостійної роботи студента денної форми оцінці підлягають:
Індивідуальна робота оцінюються разом в діапазоні від 1 до 20 балів, які пропорційно розподіляються за індивідуальними завданнями (1. Аналітична записка стосовно практичної ситуації за обраною темою наукового дослідження; 2. Побудова структурованого, схематичного конспекта-презентації з проблемними аспектами обраного питання дисципліни; 3.Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою). Такою кількістю балів можуть бути оцінені завдання, які повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Зменшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання, викладених у табл. 1 нижче. Таблиця 1 Критерії оцінювання індивідуальних робіт
Викладач має право додатково знімати бали за такими критеріями (див. Табл. 2): Таблиця 2 Додаткові критерії зменшення балів
До навчальної роботи студента заочної форми навчання у міжсесійний період належать виконання завдань, передбачених картою в електронному вигляді, в тому числі і у дистанційному курсі (за його наявності) згідно з розкладом викладача. 5.3.1 Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою. Цей вид роботи виконується студентами у міжсесійний період. Завдання для виконання вони отримують упродовж установчої сесії. Виконані в електронному вигляді розрахункові завдання висилаються на пошту викладачеві у встановлений ним термін. Захист завдань проводиться на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. 5.3.2 Індивідуальне завдання за дистанційним курсом (тестовий контроль) Цей вид завдання виконується студентами у встановлений викладачем термін у міжсесійний період, і може включати два варіанти: а) складання студентами тестів із їх одночасним вирішенням, за вимогами та темами, доведеними до відома викладачем – тести відсилаються кожним студентом викладачеві на електронну пошту. б) складання тестів у середовищі дистанційного курсу (за його наявності) із автоматичним оцінюванням результатів. 5.3.3. Виконання індивідуальних завдань на вибір в електронному вигляді з їх наступним захистом на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. До індивідуальних завдань належать: 1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій 2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень 3. Підготовка презентації Теми та вимоги до індивідуальних завдань всі студенти отримують у викладача на установчій сесії, також отримують матеріали та орієнтування для пошуку матеріалів для виконання цих завдань. Завдання виконуються за графіком, встановленим викладачем та відсилаються на його електронну пошту у встановлені терміни. При перевірці завдань викладач має право повертати завдання на доопрацювання або сприймати його як таке, що оцінюється у нуль балів. При контролі виконання і захисту завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
При контролі виконання і захисту завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
Індивідуальна робота оцінюються разом в діапазоні від 1 до 20 балів, які пропорційно розподіляються за індивідуальними завданнями (1. Аналітична записка стосовно практичної ситуації за обраною темою наукового дослідження; 2. Побудова структурованого, схематичного конспекта-презентації з проблемними аспектами обраного питання дисципліни; 3.Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою). Такою кількістю балів можуть бути оцінені завдання, які повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Презентація індивідуальних завдань – 0-20 балів Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Результатом вивчення дисципліни «Публічне сектор та мультирівневе управління» є залік з дисципліни. Завданням заліку є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Залік з дисципліни оформлюється в термін, визначений кафедрою фінансів. Підсумкова оцінка записується у залікову відомість. Якщо за результатами поточного та підсумкового контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «незадовільно» з дисципліни. Студенти на залік приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Студенти денної форми навчання виконують дві контрольні (модульні) роботи протягом семестру, заочної - одну. Контрольні (модульні) роботи виконуються упродовж семестру у терміни, встановлені викладачем. Зміст контрольної (модульної) роботи, її структуру, зразки типових завдань викладач наводить студентам перед написанням контрольної (модульної) роботи. Максимальна сума балів за контрольні (модульні) роботи – 20 балів. Бали вказані в Карті СРС. За використання недозволених джерел і підказок, невчасне або неправильне виконання контрольних (модульних) робіт, студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед виконанням роботи.
6.1. Структура контрольної (модульної) роботи
Залік з дисципліни « Публічне сектор та мультирівневе управління» складається сумарно з балів за поточну успішність та контрольних (модульних) робіт. На контрольну (модульну) роботу виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань, задачі тощо. Контрольна (модульна) робота складається з 5 завдань. Перші два завдання носять теоретичний характер щодо особливостей предмету вивчення. Третє завдання - це структурно-схематичне зображення явища чи процесу управління макрофінансовими ризиками, останні два завдання є ситуаційно-розрахунковими (типові приклади наведені в пункті 6.3).
6.2. Критерії оцінювання роботи студента
Кожне завдання контрольних (модульних) робіт оцінюється за шкалою від 0 до 2 балів залежно від рівня знань з кроком як зазначено в таблиці нижче.
Для переведення результатів роботи до 100-бальної шкали, набрані бали додаються до поточної успішності. Повна відповідь на питання, яка оцінюється у 2 бали, повинна відповідати таким вимогам: 1) наведені визначення основних понять питання; 2) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми або аспекту; 2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання класифікацій та характеристик; 3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу; 4) здатність здійснювати порівняльний аналіз та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; 5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; 6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; 7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання під час розкриття питань, які того потребують; 8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують; 9) знання точних назв та функцій бюджетних установ та їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні; 10) результати знань після засвоєння матеріалу основної та додаткової літератури;
Відповідь на питання оцінюється у 1 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття чотирьох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні три чи чотири типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 6 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані. Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 0 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає екзамен, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді. Виконання студентами як контрольної (модульної) роботи має здійснюватися виключно самостійно. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з екзамену й одержує нульову оцінку. По завершенні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента викладачем на перевірку. Перевірка проводиться в приміщенні університету. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою. Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання дисципліни дозволяється двічі. У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання дисципліни і вважається таким, що має академічну заборгованість. Оцінювання знань студентів, що складають екзамен, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Результати заліку фіксуються в відомості та, при позитивній оцінці, – в заліковій книжці студента.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на залік
Мультирівневе управління – це Спілловер ефект – це
7. Рекомендовані інформаційні джерела 7.1 Основна література
7.2 Додаткова
[1] Українською мовою дисципліна розроблена відповідно до курсу Університету м. Бремен “Public Sector and Multilevel Governance”
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ фінансів
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «ПУБЛІЧНИЙ СЕКТОР ТА МУЛЬТИРІВНЕВЕ УПРАВЛІННЯ[1]»
Київ 2019
Розробники: Андре В. Хайнеманн — проф. д-р. Університету м. Бремен (Німеччина), Запрошений професор ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», andre.heinemann@uni-bremen.de Степура Марина Михайлівна - к.е.н., доцент кафедри фінансів, кафедра фінансів, mstepura@ukr.net, cbvs_ms@kneu.edu.ua Котіна Ганна Михайлівна – к.е.н., доцент кафедри фінансів, кафедра фінансів, akotina@ukr.net, cbvs_hk@kneu.edu.ua Буряченко Андрій Євгенович — д.е.н., професор кафедри фінансів, кафедра фінансів, andrii.buriachenko@gmail.com
Навчальний план 2019 р.
© автор(и), 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Публічний сектор та мультирівневе управління» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Дисципліна «Публічний сектор та мультирівневе управління» займає чільне місце серед дисциплін вільного вибору у підготовці магістрів за освітньо-професійними програмами «Фінанси», «Митне адміністрування» та «Страхування та ризик-менеджмент». Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна "Публічний сектор та мультирівневе управління" має теоретичниий і прикладний характер, вона розглядає публічний сектор як фрагментовану сферу колективного прийняття рішень. Поки теорія фіскального федералізму аналізує суб'єктів та їх формально незалежну компетенцію прийняття рішень, з концепцією багаторівневого управління можна проаналізувати реальні федеральні та унітарні системи з дуже складною мережею влади та відповідальності між кількома рівнями прийняття рішень. Таким чином, дисципліна дасть реальний погляд на взаємозалежність, а також "режими управління" та багаторівневу координацію у вертикальних фрагментованих державних організаціях для розуміння конкретних політичних рішень та економічних наслідків. Міждисциплінарні зв’язки. Вивчення исципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» засновується на знаннях, отриманих з базової фундаментальної дисципліни «Фінанси» і «Публічні фінанси» та прикладних дисципліни (наук) «Податкова система», «Бюджетна система», «Бюджетний менеджмент», «Фінанси місцевого самоврядуввання». Значну роль в опануванні даної дисципліни мають знання з інших дисциплін (наук) магістерської програми: «Адміністрування податків» та «Митний менеджмент». Мета вивчення дисципліни – формування знань з організації та функціонування публічного управління в багаторівневих системах на основі теорії фіскального федералізму та набуття практичних навичок з функціонування механізму бюджетного регулювання в різних системах (Німеччина, Україна, Європейський Союз (ЄС)). Завдання (навчальні цілі) дисципліни:
Предмет дисципліни – це теоретичні та прагматичні аспекти мультирівневого управління в публічних фінансах. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання: 1. Знання: режимів публічного управління в багаторівневих системахта, зокрема, конкуренції між юрисдикціями, теорії бюджетного регулювання та систем фінансового вирівнювання в різних країнах, 2. Уміння: вміти виокремлювати особливості організації багаторівневого управління в децентралізованих та федеральних системах; володіти навичками фінансового регулювання; розробляти пропозиції щодо вирішення проблем мультирівневого управління у контексті міжнародного досвіду; заходи щодо мінімізації зовнішніх та внутрішніх ефектів деціентралізації;напрями державної політики в бюджетно-податковій; заходи держави щодо підвищення ефективності виконання державного бюджету та місцевих бюджетів та забезпечення економічного добробуту. Ефективно використовувати сучасні інформаційні технології для: оптимізації фінансових потоків; формування масиву статистичної та оперативної інформації; здійснення контролю за ефективним використанням коштів держави. 3. Комунікація: здатність працювати у міжнародному просторі застосовувати управлінські навички в публічному секторі, здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів), а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців; організовувати та координувати діяльність структурних підрозділів спеціалізованих органів державного фінансового управління, які відповідають за бюджетну політику 4. Автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність держави в цілому чи окремі її складові.
2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1 Тема 1 Вступ Розкриваються основи фіскального федералізму та багаторівневого управління. На тлі того, що більшість націй у всьому світі організовані як децентралізовані системи, необхідно враховувати кілька різних структур децентралізації. Отже, глава присвячена основним питанням про призначення суверенітету та компетентності у багаторівневих системах. Теорія "Піраміди" та "Основна теорія", а також різні форми процесів призначення компетенції будуть обговорюватися з обраною економічною літературою. Студенти отримують деякі визначення, які необхідні для подальшого аналізу та обговорюють переваги багаторівневих систем з політичної точки зору. Крім того, глава вводить термін "інститут", а також термін "управління". Тема 2 Основи теорії фіскального федералізму Досліджує економічні переваги децентралізованих структур управління з точки зору переваг громадян. Мікроекономічні основи необхідні для аналізу соціального впливу централізованих та децентралізованих рішень з зміною надлишку споживачів. З іншого боку, фокус на виробничих витратах дає аргументи для централізації. Після нормативного обговорення тема 3 присвячена функціонуванню багаторівневих систем з позитивної точки зору. Досліджується фіскальна еквівалентність та інституційна відповідність. Проте аналізуватиметься наслідки впливу та його вплив у багаторівневій системі. Таким чином, студенти зможуть обговорити реальні проблеми в багаторівневих системах, викликані регіональними зовнішніми ефектами та наслідками для багаторівневого управління. Тема 3 Основи мультирівневого управління Увага зосереджується на режимах управління в багаторівневій системі, ієрархії, конкуренції, переговорах та наслідках для прийняття рішень щодо надання суспільних благ. Співпраця та координація є фундаментальними питаннями, особливо в так званому "Німецькому кооперативному федералізмі", і студенти отримують знання про підхід до управління багаторівневим урядом та можливості реальних децентралізованих систем. Розмежування компетенції та їх вплив. Це буде основою для наступної теми, для аналізу грантів у багаторівневих системах. Тема 4 Теорія грантів Гранти від одного рівня влади до іншого є основним способом зміни фіскальних ресурсів у рамках федеральної системи. Тема 4 стосується нормативного та позитивного аналізу грантів. Нормативна теорія корисна для обговорення реалізації грантів для досягнення економічних та політичних цілей та аналізу впливу кількох інструментів на декілька цілей. Також буде обговорюватися позитивний аналіз впливу грантів. Принаймні, буде проаналізовано і обговорено явище так званого «ефекту липкого паперу». ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2 Тема 5 Інституції та конкуренція між юрисдикціями Тема 5 починається з короткого огляду основних інститутів з економічної точки зору. Студенти вивчатимуть основи економічної дискусії про міждержавну конкуренцію в неокласичній системі. Аналізуватиметься податкове регулювання та його наслідки. Розглядаються горизонтальні та вертикальні фіскальні зовнішні ефекти. Студенти одержуть знання про "режим конкуренції" в режимі управління в багаторівневій системі та зможуть обговорити різницю між конкуренцією між юрисдикціями, що ґрунтується на мобільності, а також міждержавної конкуренції на основі виміру ("критерій конкуренції"). На цьому тлі студенти одержують фахову літературу (наприклад, Tiebout 1956, Zodrow і Mieszkowski, 1986) та поточні вклади з емпіричними та теоретичними висновками. Тема 6 Федеральна система фінансової вирівнювання Німеччини У цьому розділі студенти отримають знання про компетенцію та призначення доходів у рамках федеральної системи Федеративної Республіки Німеччина. Тема присвячена фундаментальному розподілу компетенцій на основі Основного закону Німеччини. Оскільки Федеральна система фінансового вирівнювання складається з кількох етапів, студенти отримують інформацію про конституційну основу, економічному обгрунтуванні та проблемах деяких частин схеми фінансового вирівнювання. Студенти можуть використовувати знання від Теми 1 до Теми 5 для аналізу конкретних правил у рамках схеми фінансового вирівнювання, наприклад, Фінансові правила для міських держав, федеральних фондів для морських портів. Додаткові федеральні гранти будуть аспектами в обговоренні ефективності німецької системи фінансового вирівнювання. Тема 7 Фіскальна децентралізація в Україні У цьому розділі студенти отримають знання про компетентність та призначення доходів у децентралізованій системі України. Особливості реалізації реформи децентралізації в Укрїні. Система фінансового вирівнювання та бюджетнго регулювання. Особливості фіскальної децентралізація та зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування. Тема 8 Система доходів та видатків Європейського Союзу Тема 8 зосереджується розкритті особливостей системи доходів та видатків Європейського Союзу. Студенти отримають знання про систему фінансування ЄС (система власних ресурсів) та її проблеми. Студенти можуть обговорити економічне обґрунтування та наслідки різних європейських грантів країнам-членам ЄС. Основними видами навчальних занять, на яких студентами-магістрами вивчається та засвоюється матеріал з дисципліни «Публічний сектор ма мультирівневе управління» є: 1) лекція; 2) практичне (семінарське) заняття; 3) контактне заняття. 4) консультація. Лекція покликана формувати у студентів основи знань з «Публічний сектор ма мультирівневе управління», а також визначати напрям, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять і самостійної роботи студентів з цієї дисципліни. Семінарське заняття – це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів і презентації на підставі індивідуально виконаних завдань. На практичному занятті з «Публічний сектор ма мультирівневе управління» викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень досліджуваної дисципліни і формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань. Для підвищення рівня підготовки і розкриття індивідуальних творчих здібностей студентів –магістрів під час викладання дисципліни «Публічний сектор ма мультирівневе управління» застосовується індивідуальне навчальне заняття та консультації. Індивідуально-консультаційна робота проводиться для посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності та спрямування її в потрібному руслі. Індивідуально-консультаційна робота студентів проводиться в аудиторному режимі, згідно з розкладом консультацій. В аудиторії викладач надає методичні рекомендації з вивчення тем курсу, формулює питання по кожній темі, які має опрацювати студент. На кожному консультаційному занятті викладач робить опитування по темі з метою з’ясування, чи засвоєно студентом, той чи інший матеріал, чи займається студент, взагалі, самостійним вивченням курсу, чи виконав він завдання, надане на попередній консультації. На консультаційних заняттях розв’язуються задачі, з’ясовуються всі незрозумілі студенту питання. Окремі консультаційні заняття присвячуються підготовці до написання контрольної (модульної) роботи. Викладач знайомить з переліком питань, що виносяться на контрольну (модульну) роботу, з вимогами щодо викладення питань в контрольній роботі, узагальнює в цілому матеріал по логічно-завершеній частині курсу, яка виноситься на контрольну (модульну) роботу, ще раз звертає увагу на більш складні та важливі моменти. Важливим завданням індивідуальних консультацій є забезпечення індивідуального підходу до навчання кожного студента, можливість врахувати та розкрити його особистісні риси та уміння. Індивідуально-консультативна робота здійснюється у формі: індивідуальних консультацій з питань дисципліни; консультацій щодо вимог до виконання та захисту завдань, що винесені для самостійної роботи студентів; консультацій щодо наукової роботи студентів. Індивідуально-консультативна робота з дисципліни «Публічний сектор ма мультирівневе управління» проводиться для денної форми навчання. За складеним на початку семестру графіком індивідуально-консультативної роботи викладачем проводяться: - обов'язкові консультації з самостійної роботи, на яких відбуваються перевірка ходу виконання індивідуальних завдань та захист завдань, що винесені на поточний контроль; - цільові консультації перед виконанням письмової роботи в аудиторії, їх призначення у тому, щоб скоригувати роботу студентів при підготовці до написання письмової роботи у потрібному напрямку. На розсуд викладача можуть проводитися активні консультації з метою підготовки та проведення ділової гри, роботи в малих групах або презентації результатів наукових завдань, складених лекцій чи аналітичних записок студентами. Для заочної форми навчання передбачено проведення контактних занять, які передбачають гнучке поєднання (симбіоз) усіх сучасних форм проведення навчальних занять (лекцій, семінарських, практичних, індивідуальних) і методів викладання, таких як: інтерактивно-комунікативні заняття з використанням мультимедійних засобів, предметні і міждисциплінарні тренінги, кейси, ситуаційні вправи, ділові ігри, дистанційні форми навчання тощо. Контактні заняття роблять навчальний процес гнучким з огляду на місце і час його проведення, вибір матеріалу і доступність до нього; дозволяють враховувати індивідуальні запити та інтереси студентів. Плани лекцій Матеріал тем студенти засвоюють за результатами участі у лекції та самостійного опрацювання рекомендованих матеріалів і нормативних документів. Для засвоєння першої теми найкраще використовувати тематичну лекцію. При підготовці лекції можна використовувати поєднання тематичної, мотиваційної та проблемної лекції. Попередня робота із слухачами дисципліни повинна обов'язково використовувати підготовчі лекції. Лекція. Тема. Вступ до публічного сектору та мультирівневого управління
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на лекції: Лекція-диспут, використання слайдів,. розгляд дискусійних питань Кількість годин: 2 години
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (вибіркової) «Публічний сектор та мультирівневе управління» для студентів спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» спеціалізації: «Фінанси», «Митне адміністрування», «Страхування та ризик-менеджмент»
Плани семінарських (практичних занять) Для денної форми навчання з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» передбачено проведення семінарських та практичних занять згідно навчального плану та розкладу занять. Метою семінарського заняття є організація обговорення зі студентами тих тем дисципліни, які винесені на семінарські заняття. Семінарські заняття з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» проводяться у формі співбесіди студентів з викладачем, обговорення та розв’язку проблемних питань. Практичні заняття мають на меті організацію викладачем детального розгляду студентами окремих теоретичних положень дисципліни ««Публічний сектор та мультирівневе управління» та формування навичок їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок, тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, Case study, захисту результатів виконання групових або індивідуальних аналітично-розрахункових робіт, презентації, дискурсу, тренінг-PBL (Problem-Based Learning), есе, колоквіуму тощо. Глобальні компетентності дисципліни: систематизувати інформацію про державні фінансові ресурси та відносини, які виникають в процесі управління публічними фінансами, правильно інтерпретувати її; вміти оцінювати фіскальну політику та особливостями бюджетного регулювання в мультпрівневих системах; володіти навичками з публічного управління; критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Загальні компетентності дисципліни:
Заняття 1. Тема. Вступ до публічного сектору та мультирівневого управління Фахові компетентності: - виокремлювати та правильно інтерпретувати теорії публічних фінансів; - розуміти інституційні засади розежування фіскальних повноважень в мультирівневій системі; - знати переваги багаторівневих систем з політичної точки зору.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті Розгорнута бесіда/дискусія з елементами аналізу/розв’язання проблемних питань, виконання ситуаційних завдань Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. З неекономічної точки зору федеративні системи можуть характеризуватися рядом подібних особливостей. Назвіть і обґрунтуйте п'ять загальних рис федеративних систем.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 4, 5, 10, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25]
Заняття 2-3. Тема. Основи теорії фіскального федералізму
Фахові компетентності: - знати особливості теорій фіскального федералізму; - вміти застосовувати на практиці різні ефекти розмежування повноважень між різними рівнями влади і управління. - розуміти інституціональну організація децентралізованої публічної діяльності;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - конференція з презентаціями виконаних завдань/колоквіум Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Заняття 4. Тема: Основи мультирівневого управління. Фахові компетентності: - знати взаємозв’язок між різними рівнями влади і управління в мультирівневій системі. - розуміти особливості німецького корпоративного федералізму; - вміти обґрунтувати, потребу в розподілі компетенцій в контексті багаторівневого управління.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning) Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Заняття 5-6. Тема: Теорія грантів
Фахові компетентності: - знати позитивну та нормативну теорію міжбюджетних відномин; - розуміти економічну сутність і призначення різних типів грантів; - вміти обгрунтовувати практику використання «умовних» та «безумовних» міжбюджетних грантів - знати сутність та наслідки «ефекту липкого паперу» (flypaper effect) в мультирівневій бюджетній системі;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - прес-конференція. Ділова гра, робота в малих творчих групах Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Заняття 7. Контрольна (модульна) робота №1
Заняття 8-9. Тема: Інституції та конкуренція між юрисдикціями
Фахові компетентності: - знати теорії нової інституційної економіки; - розуміти організацію системи мультирівневого управління та конкурентних переваг; різних рівнів міцевого самоврядування - вміти обгрунтовувати оптимально децентралізований розподіл публічних благ на місцевому рівні (за моделлю Тібу); - оцінювати економічні наслідки конкуренція між юрисдикціями.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – колоквіум, робота в малих творчих групах. Вирішення ситуаційних кейс-вправ Кількість годин: згідно тематичног плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Заняття 10-11. Тема: Федеральна система фінансової вирівнювання Німеччини
Фахові компетентності: - розуміти організацію федерального устрою Німеччини; - орієнтуватись в особливостях організації системи бюджетного регулювання та фінансового вирівнювання, знати різницю між "Загальними додатковими федеральними грантами" та "Додатковими федеральними грантами на особливі потреби" в Німецькій системі фінансового вирівнювання
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, ділова гра. «Мозковий штурм» - тренінг вправи, дискусія Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Заняття 12-13. Тема: Фіскальна децентралізація в Україні Фахові компетентності: - розуміти організацію системи міжбюджетних відносин та бюджетного устрою в Україні - знати переваги і недоліки реформи децентралізації в Україні - розуміти особливості системи фінансового вирівнювання та бюджетного регулювання в Україні;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – «мозковий штурм». Дискусія з елементами аналізу Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25]
Заняття 14. Тема: Система доходів та видатків Європейського Союзу
Фахові компетентності: - знати історію створення ЄС - орієнтуватись у розподілі управлінських функцій між Інституціями ЄС - вміти орієнтуватися в міжнародному нормативному просторі та оцінювати доцільність використання міжнародних вимог до формування та використання бюджету ЄС
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу.Робота в малих творчих групах, міні - конференція Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25]
Заняття 15. Контрольна (модульна) робота №2
2.2 Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
У студентів денної форми навчання завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, з них 20 балів захисту індивідуальних видів робіт, що передбачені робочою програмою, та 20 балів за наукову роботу. За відповіді (виступи, участь в роботі міні-груп) на аудиторних заняттях повинно виставлятись не менше 40 балів для денної форми навчання, 20 балів за написання контрольних (модульних) робіт. При контролі виконання завдань, передбачених картою самостійної роботи, для студентів денної форми навчання оцінці підлягають:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Оцінювання поточної успішності студентів проводиться в балах, які виставляються до журналу. Оцінювання знань студентів з вибіркової дисципліни здійснюється за результатами поточного контролю в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Максимальна сума балів поточного контролю – 100, які розподіляються: üобов’язкові завдання – максимум 60 балів, ü вибіркові завдання – максимум 40 балів. Критерії оцінювання поточної систематичності та активності роботи студента:
Презентація індивідуальних завдань – 0-20 балів Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Виконання 1 контрольного (модульного) завдання – 0-10 балів. Контрольна (модульна) робота може здійснюватись шляхом виконання модуля у письмовій формі, який проводиться в аудиторії під час практичних занять під контролем викладача; Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання модуля) Оцінки поточної успішності студента виставляються до журналу з кратністю з кратністю до 1 бала . Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач, який проводить семінари. Результати поточного контролю вносяться до відомості, яка зберігається в деканаті до кінця наступного семестру. Підсумковий контроль з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» проводиться у формі заліку. Викладач виставляє залік за результатами набраних студентом балів за семестр. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Бали переводяться в 4-бальну шкалу та шкалу за системою ЕСТS у такому порядку:
Результати фіксуються у відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (вибіркової) «Публічний сектор та мультирівневе управління» для студентів спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» спеціалізації: «Фінанси», «Митне адміністрування», «Страхування та ризик-менеджмент»
Плани Контактних (практичних занять)
Для заочної форми навчання з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» передбачено проведення семінарських та практичних занять у формі контактних занять згідно навчального плану та розкладу занять. Контактні заняття, передбачені для заочної форми навчання, проводяться згідно з навчальним планом та розкладом. Метою контактного заняття є організація обговорення зі студентами базових положень тем дисципліни з метою засвоєння необхідних теоретичних понять, та обговорення проблемних практичних питань. які студентам щойно були розказані на лекції упродовж контактного заняття. Контактні заняття з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» проводяться переважно у формах: міні-лекцій різних видів, співбесіди студентів з викладачем, дискусії з елементами аналізу, опрацювання практичного матеріалу, мозкового штурму, обговорення результатів їхньої самостійної наукової роботи. Робота студента на контактних заняттях включає виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, розгорнутої бесіди тощо. Глобальні компетентності дисципліни: систематизувати інформацію про державні фінансові ресурси та відносини, які виникають в процесі управління митними ризиками, правильно інтерпретувати її; вміти оцінювати митні ризики держави; володіти навичками з ризик-менеджменту в митній справі; володіти методами та формами контрольної роботи фіскальних органів держави та правильно інтерпретувти; критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Глобальні компетентності дисципліни: систематизувати інформацію про державні фінансові ресурси та відносини, які виникають в процесі управління публічними фінансами, правильно інтерпретувати її; вміти оцінювати фіскальну політику та особливостями бюджетного регулювання в мультпрівневих системах; володіти навичками з публічного управління; критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Загальні компетентності дисципліни:
Контактне заняття 1. Тема. Вступ до публічного сектору та мультирівневого управління Фахові компетентності: - виокремлювати та правильно інтерпретувати теорії публічних фінансів; - розуміти інституційні засади розежування фіскальних повноважень в мультирівневій системі; - знати переваги багаторівневих систем з політичної точки зору.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті Розгорнута бесіда/дискусія з елементами аналізу/розв’язання проблемних питань, виконання ситуаційних завдань Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. З неекономічної точки зору федеративні системи можуть характеризуватися рядом подібних особливостей. Назвіть і обґрунтуйте п'ять загальних рис федеративних систем.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 4, 5, 10, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25]
Контактне заняття 2-3. Тема. Основи теорії фіскального федералізму
Фахові компетентності: - знати особливості теорій фіскального федералізму; - вміти застосовувати на практиці різні ефекти розмежування повноважень між різними рівнями влади і управління. - розуміти інституціональну організація децентралізованої публічної діяльності;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - конференція з презентаціями виконаних завдань/колоквіум Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Контактне заняття 4. Тема: Основи мультирівневого управління. Фахові компетентності: - знати взаємозв’язок між різними рівнями влади і управління в мультирівневій системі. - розуміти особливості німецького корпоративного федералізму; - вміти обґрунтувати, потребу в розподілі компетенцій в контексті багаторівневого управління.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning) Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Контактне заняття 5. Тема: Теорія грантів
Фахові компетентності: - знати позитивну та нормативну теорію міжбюджетних відномин; - розуміти економічну сутність і призначення різних типів грантів; - вміти обгрунтовувати практику використання «умовних» та «безумовних» міжбюджетних грантів - знати сутність та наслідки «ефекту липкого паперу» (flypaper effect) в мультирівневій бюджетній системі;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - прес-конференція. Ділова гра, робота в малих творчих групах Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Контактне заняття 7-8. Тема: Інституції та конкуренція між юрисдикціями
Фахові компетентності: - знати теорії нової інституційної економіки; - розуміти організацію системи мультирівневого управління та конкурентних переваг; різних рівнів міцевого самоврядування - вміти обгрунтовувати оптимально децентралізований розподіл публічних благ на місцевому рівні (за моделлю Тібу); - оцінювати економічні наслідки конкуренція між юрисдикціями.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – колоквіум, робота в малих творчих групах. Вирішення ситуаційних кейс-вправ Кількість годин: згідно тематичног плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Контактне заняття 7-8. Тема: Федеральна система фінансової вирівнювання Німеччини
Фахові компетентності: - розуміти організацію федерального устрою Німеччини; - орієнтуватись в особливостях організації системи бюджетного регулювання та фінансового вирівнювання, знати різницю між "Загальними додатковими федеральними грантами" та "Додатковими федеральними грантами на особливі потреби" в Німецькій системі фінансового вирівнювання
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, ділова гра. «Мозковий штурм» - тренінг вправи, дискусія Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1-3, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19-24]
Контактне заняття 9-10. Тема: Фіскальна децентралізація в Україні Фахові компетентності: - розуміти організацію системи міжбюджетних відносин та бюджетного устрою в Україні - знати переваги і недоліки реформи децентралізації в Україні - розуміти особливості системи фінансового вирівнювання та бюджетного регулювання в Україні;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – «мозковий штурм». Дискусія з елементами аналізу Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25]
Контактне заняття 11. Тема: Система доходів та видатків Європейського Союзу
Фахові компетентності: - знати історію створення ЄС - орієнтуватись у розподілі управлінських функцій між Інституціями ЄС - вміти орієнтуватися в міжнародному нормативному просторі та оцінювати доцільність використання міжнародних вимог до формування та використання бюджету ЄС
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу.Робота в малих творчих групах, міні - конференція Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25]
Заняття під час екзаменаційної сесії
Контактне заняття 12 Тема: Написання контрольного (модульного) завдання. Захист виконаних між сесіями самостійних індивідуальних робіт. Фахові компетентності: - визначати сутність і зміст публічного фінансового управління в мультирівневій системі; - виокремлювати та правильно інтерпретувати режими управління, типи і види державних і місцевих компетенцій тощо; - розрізняти типи, форми і види міжбюджетних відносин в різних системах;
Вид заняття: Контрольна (модульна) робота. Дискусія. Види робіт: Робота в малих творчих групах. Захист досліджень.
3.2 Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
У студентів заочної форми навчання завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, з них 20 балів захисту індивідуальних видів робіт, що передбачені робочою програмою, та 20 балів за наукову роботу. За відповіді (виступи, участь в роботі міні-груп) на аудиторних заняттях повинно виставлятись не менше 40 балів для денної форми навчання, 20 балів за написання контрольних (модульних) робіт. При контролі виконання завдань, передбачених картою самостійної роботи, для студентів денної форми навчання оцінці підлягають:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Оцінювання поточної успішності студентів проводиться в балах, які виставляються до журналу. Оцінювання знань студентів з вибіркової дисципліни здійснюється за результатами поточного контролю в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Максимальна сума балів поточного контролю – 100, які розподіляються: üобов’язкові завдання – максимум 60 балів, ü вибіркові завдання – максимум 40 балів. Критерії оцінювання поточної систематичності та активності роботи студента:
Презентація індивідуальних завдань – 0-20 балів Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Виконання 1 Контрольної (модульної) роботи – 0-20 балів. Контрольна (модульна) робота може здійснюватись шляхом виконання модуля у письмовій формі, який проводиться в аудиторії під час практичних занять під контролем викладача; Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання модуля) Оцінки поточної успішності студента виставляються до журналу з кратністю з кратністю до 1 бала . Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач, який проводить семінари. Результати поточного контролю вносяться до відомості, яка зберігається в деканаті до кінця наступного семестру. Підсумковий контроль з дисципліни «Державний кредит» проводиться у формі заліку. Викладач виставляє залік за результатами набраних студентом балів за семестр. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Бали переводяться в 4-бальну шкалу та шкалу за системою ЕСТS у такому порядку:
Результати фіксуються у відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.
Для лисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» дистанційної форми навчання не передбачено навчальним планом 5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Самостійна робота студентів полягає у вивченні та опрацюванні відповідної фахової літератури, нормативно-правових документів, публічної офіційної інформації стосовно управління ризиками в митній справі. У ході самостійної роботи студент повинен за допомогою рекомендованої літератури вивчити весь матеріал, передбачений програмою курсу з відповідної теми, виконати навчальні завдання. Це сприяє засвоєнню навчального матеріалу в повному обсязі згідно з програмою, та послідовному формуванню у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Для врахування особливостей сприйняття кожного студента, під час опрацювання лекційного матеріалу, та навчальної і навчально-методичної літератури, застосовуються методи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління»: підготовка проблемних лекцій, семінари-конференції, семінари-дискусії, ділова гра, мозковий штурм, моделювання. Самостійна робота студентів з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління» передбачає такі форми: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу: навчальної та навчально-методичної літератури, додаткової фахової літератури з питань управління митними ризиками; - вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання; - переклад іноземних публікацій за темами дисципліни під час підготовки до занять; - виконання домашніх завдань; - підготовка до семінарських (практичних) занять у відповідності з їх видами, в т.ч. до колоквіумів; - підготовка до опитувань та контрольних робіт як форм поточного контролю; - вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - виконання наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни; - виконання інших індивідуальних завдань; - участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та гуртках. - систематика вивченого матеріалу дисципліни перед написанням контрольних (модульних) робіт та екзаменом.
5.1.Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Індивідуальні завдання студент виконує, попередньо ознайомившись з їх переліком у карті самостійної роботи, з вимогами до них, узгодивши тему з викладачем та отримавши консультацію щодо виконання індивідуального завдання.
Проведення колоквіумів з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління»
Проведення колоквіуму передбачає самостійну підготовку студентів до визначеної теми, виходячи з переліку питань для самостійного вивчення програмного матеріалу. Для підготовки до усного обговорення запропонованих тем, студент повинен використовувати спеціальну літературу, яка стосується теми, періодичні видання (газети, журнали), наукові статті. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях та на офіційних сайтах Служби статистики України та інших держав та профільних міністерств, Національного банку України, науково-дослідних інституцій, звітах про фінансово-господарську діяльність бюджетних установ, підприємств і фінансово-кредитних установ. Слід користуватися іншомовними джерелами, офіційними Інтернет-сторінками державних органів та вишів інших країн, он-лайн бібліотеками, матеріалами Інтернет-конференцій. Однак, інформацію слід критично опрацьовувати та перевіряти на актуальність.
Виконання індивідуального наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни
Виконання індивідуального наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни — одна з основних форм індивідуальної роботи студентів з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління». Мета виконання завдання полягає у закріпленні, систематизації та поглибленні теоретичних і практичних знань, отриманих студентом упродовж вивчення окремих тем. Для цього студенти самостійно обирають тему роботи відповідно до бази проходження переддипломної практики, і разом з викладачем формулюють тему роботи за заразком, наведеним нижче При цьому конкретні аспекти робіт не повинні повторюватись у одній групі студентів. Виконання завдання дає можливість студентові навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, узагальнювати матеріали періодичної літератури, виявляти взаємозв’язок із теоретичними основами дисципліни та практичними ситуаціями, обирати способи аналізу фінансових показників при плануванні. Захист завдання дозволить глибше зрозуміти особливості макрофінансового планування як в Україні, так і в зарубіжних країнах. Студент також набуває навичок обробки і логічного викладу матеріалу, проведення критичного аналізу за темою дослідження тощо. В процесі підготовки дослідження студент повинен вивчити законодавчі акти, літературні джерела, статистичні та інші матеріали в яких розглядаються питання обраної теми. Вимоги до змісту дослідження Підготовка дослідження включає такі етапи: вибір теми дисципліни та формулювання напряму дослідження, складання плану дослідження, , консультація з викладачем, вивчення літературних джерел за темою, добір і вивчення спеціальних (прагматичних) матеріалів за темою, добір фактичного і статистичного матеріалу та його обробка, оформлення списку літератури, захист/презентація перед групою або передання його викладачеві для оцінювання. В захисті/презентації студент повинен всебічно і глибоко розкрити зміст дослідження, показати чіткі результати аналізу статистичних та інших матеріалів, зробити на його основі обґрунтовані висновки. Для оформлення дослідження студент надає: 1. письмову роботу (обсягом не більше 15 -20 сторінок А4); 2. презентацію в програмі PowerPoint ( бажано на ноутбуку або планшеті). Письмова робота повинна містити: титульний аркуш, зміст (узгоджений з викладачем), основну частину, список використаних джерел. Титульний аркуш роботи містить: найменування вищого навчального закладу і кафедри, де виконана робота; назву роботи; прізвище, ім’я та по батькові студента з назвою факультету, якого курсу, шифром і найменуванням спеціальності; науковий ступінь, вчене звання або посада, прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника; місто і рік. Зміст подають на початку доповіді. Він повинен відповідати плану і відображати суть теми, що розглядається. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, якщо вони мають заголовок. Основна частина доповіді складається з розділів, які визначені в завданні з обов’язковим посиланням на літературні джерела. Другий теоретичний розділ – пошуковий стосовного наявного (сучасного) стану справ за напрямком дослідження. В кінці роботи формулюють висновки із стислим викладенням наукових і практичних результатів. Зміст теоретичних розділів основної частини доповіді має відповідати сучасному рівню розвитку економічної дисципліни. У текстовій частині повинні бути систематизовані всі питання, передбачені планом теми доповіді. Особливо слід звернути увагу на викладення матеріалу у схемах. Всі розділи повинні бути пов’язані між собою. Висвітлення питань плану дослідження слід супроводжувати аналізом статистичних даних, прикладами з діючої практики. Необхідно також показати уміння співставляти різні підходи до вирішення тих чи інших проблем, самостійно робити висновки на основі вивченої літератури, зібраного, обробленого і узагальненого фактичного матеріалу. Письмова робота повинна бути грамотно та охайно надрукована або написана чітким розбірливим почерком. Виправлення, закреслювання, вставлення, скорочення слів та використання абревіатур (крім загальноприйнятих) у готовому (чистовому) тексті не дозволяються. Слід уникати в роботі дублювання тексту підручника або іншого джерела. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати повторень і суперечностей між окремими положеннями роботи. Студент повинен повною мірою виявити свої знання, узагальнити теоретичні знання та досвід практичної роботи. У той же час не рекомендується давати однозначні відповіді без належних пояснень. Доповіді, які не відповідають встановленим вимогам, повертаються на доопрацювання або оцінюються аж до «незадовільно» за рішенням викладача. Презентація повинна наочно, чітко, зрозуміло пояснювати логіку розрахунків другого та третього розділів дослідження. Презентація повинна містити слайд-заголовок, систематизовану інформацію та коротко сформульовані висновки за дослідженням. Обсяг – не більше 10 слайдів. Вибір напрямку дослідження Вибір напрямку дослідження студенти здійснюють самостійно з урахуванням прагматичної складової дисципліни та можливостей використання практичних матеріалів для підготовки дипломної роботи, але за тематикою дисципліни «Управління ризиків в митній справі». Тема обов’язково попередньо, на початку семестру, узгоджується з викладачем, тоді ж визначається терміни виконання дослідження та його захисту/перевірки за рішенням викладача. Підбір літератури, статистичної інформації та інших матеріалів Навчальну та спеціальну літературу з напряму дослідження студент підбирає самостійно, використовуючи для цього список літератури, наведений в кінці робочої програми та бібліотечний каталог, нормативну базу з місця проходження переддипломної практики. 5.2.4. Рецензування і захист письмової роботи та презентації Письмову роботу рецензує викладач кафедри фінансів, який веде семінарські та практичні заняття по науці. Якщо рецензія схвальна, то письмова робота допускається до захисту. Якщо письмова робота та/або презентація виконана з порушенням наведених вище вимог, її повертають для доопрацювання. До другого варіанту студент обов’язково додає рецензію на перший варіант. Дату і час захисту наукового дослідження встановлює викладач, який веде семінарські та практичні заняття. Письмова робота зараховується та виставляється відповідна оцінка тільки за підсумками виступу перед групою або співбесіди її автора з викладачем.
з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління». Міні-група 1 (3 особи)
Міні-група 2 (3 особи)
Міні-група 3 (3 особи)
Міні-група 4 (3 особи)
Міні-група 5 (3 особи)
Міні-група 6 (3 особи)
Міні-група 7 (3 особи)
Спільне завдання для всіх міні-груп:
Вимоги до виконання індивідуальних завдань з дисципліни «Публічний сектор та мультирівневе управління»: Склад міні-груп визначається студентами самостійно. Індивідуальна робота виконується протягом семестру і презентується в готовому вигляді на консультаційному занятті визначеному викладачем, який читає курс «Публічний сектор та мультирівневе управління». Індивідуальна робота має бути представлена у текстовому вигляді (обсяг - до 10 сторінок) (вимоги до оформлення: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані, список використаних джерел є обов’язковим), а також презентована як міні-презентація PowerPoint, Prezi і.т.д. (10-12 слайдів). Індивідуальна робота захищається міні-групою у повному складі. Готові роботи підлягають публічному захисту не пізніше ніж за два тижні до завершення семестру. Підготовка презентації за заданою тематикою наукового дослідження. Написання наукового дослідження створює для студента можливість навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, реформувати та узагальнювати їх матеріали, вивчати та оцінювати основні проблеми і шляхи їх подолання, які стосуються організації бюджетного процесу в Україні, формулювати пропозиції з метою їх подолання. Загальні вимоги до написання наукового дослідження. Обсяг має бути в межах 10-15 сторінок стандартного формату А4. Текст друкується через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст слід розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку - Етапи підготовки наукового дослідження. Робота над науовим дослідженням поділяється на наступні етапи:
Оформлення наукового дослідження. Слід уникати в роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати протиріч між її частинами та в тексті взагалі. Кожне питання, що зазначене в плані, повинно мати свій заголовок. Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому куті зверху. На титульному аркуші номер не проставляється. Зміст роботи подається на другій сторінці. Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Окремо нумеруються таблиці та графічний матеріал. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту матеріалу та вказувати на об'єкт та період до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах - масштаб (за необхідності). Заголовки розміщують справа над таблицею та її тематичним заголовком. Використану літературу та законодавчі акти рекомендується наводити в наступній ієрархічній послідовності: 1.Закони України. 2.Укази Президента України. 3.Постанови Кабінету Міністрів України. 4.Положення, накази, інструкції та інші нормативні документи. 5.Спеціальна література і статті в періодичних виданнях (в алфавітному порядку). На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи. Обсяги презентації до 10 слайдів в електронному або друкованому вигляді. Вона складається з наступних структурних частин: 1. Постановка проблеми на основі опрацювання підручників, монографій, періодичних публікацій і законодавства, 2. Аналіз фінансової проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання. 3. Заключення Заключення містить пропозиції доповідача щодо вирішення проблеми та висновки, які ґрунтуються як на власних аргументах, так і на думку фахівців. 4. Література Критеріями оцінки міні-лекції є змістовність її структурних частин, зрозумілість і лаконічність. Наукове дослідження оцінюється за результатами захисту письмової роботи. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента. Для денної форми навчання захист робіт проводиться на консультації, яка призначається викладачем згідно розкладу та графіку індивідуально-консультаційної роботи на початку семестру. Студентами заочної форми навчання письмові наукові дослідження можуть залишатися на кафедрі для наступної перевірки викладачем у терміни, встановлені графіком індивідуально-консультативної роботи. Захист індивідуальних робіт проводиться згідно розкладу консультацій упродовж семестру. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою формує навички самостійної науково-дослідної та практичної роботи, дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, сприяє розвитку та поглибленню наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Результати проведеної роботи оформлюються студентом згідно з вимогами до оформлення реферату. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом обговорення (захисту) робіт під час аудиторних занять, розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань. Систематизація та опрацювання матеріалу за темами дисципліни Метою систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни є:
Під час систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни студенти можуть виконувати індивідуальне завдання - структуровано-схематичний конспект за питаннями тем дисципліни: у вигляді структурно-логічних блок-схем, презентації, структурованих тез. При підготовці такого конспекту можна використовувати такі методи систематизації матеріалу як інтелект-карта, дерево цілей, графічний аналіз, табличний аналіз тощо. Структура конспекту: титульна сторінка, опрацьований конспект за темою і питаннями до неї, список потрібної літератури. Конспект за обраною тематикою, презентація аналітичного огляду наукових публікацій та інших матеріалів за темою готується на те заняття (той семінар), на якому розглядається відповідна тема. Якщо тема на семінарських заняттях не розглядається, тоді студент має здати конспект викладачу, який проводить семінари та практичні заняття, не пізніше ніж за 3 тижні до закінчення семестру. Критеріями оцінки є якість систематизації матеріалу: глибина, правильність, методи подання інформації, кількість опрацьованих літературних джерел. Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та гуртках Кафедра фінансів та інші підрозділи КНЕУ імені Вадима Гетьмана організовують наукову роботу студентів фінансово-економічного факультету у різній формі. Участь у науковій роботі є добровільною і передбачає наступні форми роботи:
Також заохочується і оцінюється наукова робота студентів у формах, передбачених іншими вузами, за спеціальністю «Фінанси» та спорідненими спеціальностями. Участь у науковій роботі дає студенту можливість сформувати низку важливих навичок:
Для виступу на щорічних наукових студентських конференціях студент самостійно обирає фінансову проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, обраного з колективу кафедри фінансів).
При контролі виконання і захисту завдань самостійної роботи студента денної форми оцінці підлягають:
Індивідуальна робота оцінюються разом в діапазоні від 1 до 20 балів, які пропорційно розподіляються за індивідуальними завданнями (1. Аналітична записка стосовно практичної ситуації за обраною темою наукового дослідження; 2. Побудова структурованого, схематичного конспекта-презентації з проблемними аспектами обраного питання дисципліни; 3.Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою). Такою кількістю балів можуть бути оцінені завдання, які повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Зменшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання, викладених у табл. 1 нижче. Таблиця 1 Критерії оцінювання індивідуальних робіт
Викладач має право додатково знімати бали за такими критеріями (див. Табл. 2): Таблиця 2 Додаткові критерії зменшення балів
До навчальної роботи студента заочної форми навчання у міжсесійний період належать виконання завдань, передбачених картою в електронному вигляді, в тому числі і у дистанційному курсі (за його наявності) згідно з розкладом викладача. 5.3.1 Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою. Цей вид роботи виконується студентами у міжсесійний період. Завдання для виконання вони отримують упродовж установчої сесії. Виконані в електронному вигляді розрахункові завдання висилаються на пошту викладачеві у встановлений ним термін. Захист завдань проводиться на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. 5.3.2 Індивідуальне завдання за дистанційним курсом (тестовий контроль) Цей вид завдання виконується студентами у встановлений викладачем термін у міжсесійний період, і може включати два варіанти: а) складання студентами тестів із їх одночасним вирішенням, за вимогами та темами, доведеними до відома викладачем – тести відсилаються кожним студентом викладачеві на електронну пошту. б) складання тестів у середовищі дистанційного курсу (за його наявності) із автоматичним оцінюванням результатів. 5.3.3. Виконання індивідуальних завдань на вибір в електронному вигляді з їх наступним захистом на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. До індивідуальних завдань належать: 1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій 2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень 3. Підготовка презентації Теми та вимоги до індивідуальних завдань всі студенти отримують у викладача на установчій сесії, також отримують матеріали та орієнтування для пошуку матеріалів для виконання цих завдань. Завдання виконуються за графіком, встановленим викладачем та відсилаються на його електронну пошту у встановлені терміни. При перевірці завдань викладач має право повертати завдання на доопрацювання або сприймати його як таке, що оцінюється у нуль балів. При контролі виконання і захисту завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
При контролі виконання і захисту завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
Індивідуальна робота оцінюються разом в діапазоні від 1 до 20 балів, які пропорційно розподіляються за індивідуальними завданнями (1. Аналітична записка стосовно практичної ситуації за обраною темою наукового дослідження; 2. Побудова структурованого, схематичного конспекта-презентації з проблемними аспектами обраного питання дисципліни; 3.Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою). Такою кількістю балів можуть бути оцінені завдання, які повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Презентація індивідуальних завдань – 0-20 балів Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Результатом вивчення дисципліни «Публічне сектор та мультирівневе управління» є залік з дисципліни. Завданням заліку є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Залік з дисципліни оформлюється в термін, визначений кафедрою фінансів. Підсумкова оцінка записується у залікову відомість. Якщо за результатами поточного та підсумкового контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «незадовільно» з дисципліни. Студенти на залік приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Студенти денної форми навчання виконують дві контрольні (модульні) роботи протягом семестру, заочної - одну. Контрольні (модульні) роботи виконуються упродовж семестру у терміни, встановлені викладачем. Зміст контрольної (модульної) роботи, її структуру, зразки типових завдань викладач наводить студентам перед написанням контрольної (модульної) роботи. Максимальна сума балів за контрольні (модульні) роботи – 20 балів. Бали вказані в Карті СРС. За використання недозволених джерел і підказок, невчасне або неправильне виконання контрольних (модульних) робіт, студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед виконанням роботи.
6.1. Структура контрольної (модульної) роботи
Залік з дисципліни « Публічне сектор та мультирівневе управління» складається сумарно з балів за поточну успішність та контрольних (модульних) робіт. На контрольну (модульну) роботу виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань, задачі тощо. Контрольна (модульна) робота складається з 5 завдань. Перші два завдання носять теоретичний характер щодо особливостей предмету вивчення. Третє завдання - це структурно-схематичне зображення явища чи процесу управління макрофінансовими ризиками, останні два завдання є ситуаційно-розрахунковими (типові приклади наведені в пункті 6.3).
6.2. Критерії оцінювання роботи студента
Кожне завдання контрольних (модульних) робіт оцінюється за шкалою від 0 до 2 балів залежно від рівня знань з кроком як зазначено в таблиці нижче.
Для переведення результатів роботи до 100-бальної шкали, набрані бали додаються до поточної успішності. Повна відповідь на питання, яка оцінюється у 2 бали, повинна відповідати таким вимогам: 1) наведені визначення основних понять питання; 2) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми або аспекту; 2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання класифікацій та характеристик; 3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу; 4) здатність здійснювати порівняльний аналіз та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; 5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; 6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; 7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання під час розкриття питань, які того потребують; 8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують; 9) знання точних назв та функцій бюджетних установ та їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні; 10) результати знань після засвоєння матеріалу основної та додаткової літератури;
Відповідь на питання оцінюється у 1 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття чотирьох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні три чи чотири типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 6 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані. Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 0 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає екзамен, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді. Виконання студентами як контрольної (модульної) роботи має здійснюватися виключно самостійно. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з екзамену й одержує нульову оцінку. По завершенні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента викладачем на перевірку. Перевірка проводиться в приміщенні університету. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою. Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання дисципліни дозволяється двічі. У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання дисципліни і вважається таким, що має академічну заборгованість. Оцінювання знань студентів, що складають екзамен, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Результати заліку фіксуються в відомості та, при позитивній оцінці, – в заліковій книжці студента.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на залік
Мультирівневе управління – це Спілловер ефект – це
7. Рекомендовані інформаційні джерела 7.1 Основна література
7.2 Додаткова
[1] Українською мовою дисципліна розроблена відповідно до курсу Університету м. Бремен “Public Sector and Multilevel Governance”
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «БЮДЖЕТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»
Київ 2019
Розробники:Малік Євгенія Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів. email: malik_3@ukr.net
Навчальний план 2019р.
© Є.О. Малік, 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Бюджетний менеджмент» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування».
Анотація навчальної дисципліни: Бюджетний менеджмент – це сукупність заходів, форм і методів аналітичної, організаційної й оперативної діяльності персоналу фінансового відомства та інших державних інституцій щодо формування і витрачання (розасигнування) бюджетних коштів у поєднанні з розпорядчими і контрольними діями на всіх фазах бюджетного процесу. Навчальна дисципліна «Бюджетний менеджмент» має теоретично-прикладний характер: у теоретичному плані вона покликана поглибити знання щодо організації бюджетного процесу в державі та управління ним; у прикладному — сформувати навички проведення операцій з управління бюджетом держави. Одним із найважливіших засобів для здійснення державою зазначеної функції виступає бюджет. Тому управління бюджетом має дуже важливе значення для всіх рівнів влади.
Міждисциплінарні зв’язки: Навчальна дисципліна «Бюджетний менеджмент» є нормативною для підготовки магістрів з фінансів «Макрофінансове управління». Її вивчення ґрунтується на засвоєнні блоку економічних дисциплін та профілюючих дисциплін базової фінансової освіти: «Фінанси», «Бюджетна система», «Податкова система», «Фінансові інновації», «Адміністрування податків»
Мета вивчення навчальної дисципліни «Бюджетний менеджмент» - формування знань з теоретичних та практичних аспектів управління бюджетом, бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають в процесі руху бюджетних потоків.
Завдання навчальної дисципліни: ¨вивчення функцій, структури і взаємозв’язків органів управління бюджетом; ¨вивчення прийомів і методів, що використовують в процесі бюджетного планування відповідні органи та доцільність їх використання; ¨характеристика методів і видів бюджетного фінансування та визначення їх переваг в процесі здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів; ¨формування навичок щодо обліку виконання бюджету і складання бюджетної звітності та їх значення в управлінні бюджетним процесом; ¨вивчення методів контрольної роботи фінансових органів щодо виконання бюджету.
Предметом даної навчальної дисципліни є бюджетний процес та управління ним.
Об’єктом навчальної дисципліни є бюджет, як централізований фонд грошових коштів держави, який дає їй можливість виконувати суспільні функції.
У результаті вивчення навчальної дисципліни “Бюджетний менеджмент” студент повинен набути такі результати навчання:
фундаментальних концепцій бюджетного менеджменту, теоретичних та методичних інструментаріїв, володіння базовими категоріями, новітніми теоріями, концепціями, технологіями та методами у сфері бюджетного менеджменту.
орієнтуватися в системі законодавчих і нормативних правових актів, що регламентують діяльність у бюджетній сфері; провести прогнозні і планові розрахунки проектів бюджетів та програм; провести розрахунки показників доходної і видаткової частини бюджету на стадії бюджетного планування; вміти оформити документально і провести операції щодо виконання дохідної та видаткової частини бюджету в органах казначейства; володіти навичками з обліку виконання бюджету в органах казначейства та складання бюджетної звітності; володіти методами контрольної роботи фінансових органів щодо виконання бюджету.
здатність працювати у бюджетній сфері, здатність застосовувати управлінські навички у сфері фінансів, банківської справи та страхування, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців.
продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на бюджетний процес та бюджет загалом.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Тема 1. Засади бюджетного менеджменту.
Зміст та специфічні особливості фінансового менеджменту на макрорівні. Бюджетний менеджмент як провідна складова державного фінансового менеджменту. Завдання і визначення бюджетного менеджменту. Об’єкт і суб’єкти бюджетного менеджменту та їх роль в системі управління. Елементи системи управління бюджетом. Складові бюджетного менеджменту за стадіями бюджетного процесу: бюджетне планування, організація виконання бюджету, затвердження звітності з виконання бюджету. Складові бюджетного менеджменту за змістом бюджетної роботи: адміністрування бюджету, облік і звітність, контроль. Їх характеристика і взаємозв’язок. Бюджетний процес як основа управління бюджетом. Зміст, задачі та основи регламентування бюджетного процесу. Порядок і терміни складання, розгляду і затвердження бюджету держави; документи, які використовують у бюджетному процесі; розмежування функцій між органами – учасниками бюджетного процесу; порядок виконання бюджету у разі його несвоєчасного затвердження; відповідальність учасників бюджетного процесу за порушення бюджетного регламенту. Бюджетний кодекс України – головний законодавчий акт, що регулює відносини у бюджетному процесі. Встановлення тривалості процедури бюджетного процесу, етапів і стадій, документації, відповідальності за бюджетні правопорушення. Поняття і види бюджетних правопорушень. Порядок накладення стягнення за бюджетні правопорушення. Нормативні акти, що містять окремі положення щодо бюджетного процесу
Тема 2. Бюджет як об’єкт управління у контексті світової фінансової думки
Концептуальні засади вчення про бюджет. Зв’язок бюджету з державою та її діяльністю. Призначення бюджету. Бюджет як фінансово-економічне, суспільно-політичне та юридично-правове явище. Позитивний і нормативний метод дослідження бюджетно-фіскальних явищ. Критерії суспільного добробуту за І.Бентамом і В.Парето та їх сутність. Пізнавальна роль фіскальної соціології у вченні про бюджет. Теорія суспільного вибору та її роль у теоретичному тлумаченні бюджету та бюджетного процесу. Ринкове господарство і державний аудит. Вплив концепції суспільного блага на теорію бюджету. Поняття „екстерналій” (зовнішніх ефектів) і його відношення до бюджетного менеджменту. Вирішення проблеми екстерналій на основі підходів А.Пігу та Р.Коуза. Роль бюджету у державі загального добробуту. Бюджетний федералізм. Поняття, суспільно-економічне значення і типи бюджетного федералізму. Модель бюджетного федералізму Чарльза Тібо. Системи бюджетного федералізму в США, Великій Британії, ФРН. Адміністративно-управлінський ресурс фінансової бюрократії. Роль і мотивація діяльності державного апарату в прийманні бюджетних рішень. Економічний зміст „бюрократичної ренти”. Зв’язок сучасного вчення про бюджет з філософськими, соціологічними і економічними теоріями. Теорії та їх представники.
Тема 3. Сучасні технології бюджетного менеджменту
Фінансово-управлінські технології формування бюджету. Функції планування, виконання і контролю у бюджетному менеджменті. Визначення і мотивація запровадження бюджетування. Переваги технології бюджетування в практиці бюджетної роботи по відношенню давно існуючих. Цілі, етапи і процедури програмно-цільового менеджменту. Особливості інкрементального і декрементального бюджетування. Система „планування-програмування-бюджетування”. Зміст та значення бюджетування за процедурою „сансет”. Бюджетування на нульовій основі і метод „витрати-вигоди”. Походження, призначення та особливості бюджетування на нульовій основі. Значення методу „витрати-вигоди” для бюджетного менеджменту. Доцільність застосування методів „вартісного ефекту” та „ефективності витрат” у сучасному бюджетному менеджменті. Бюджетне прогнозування. Призначення середньострокових та багаторічних бюджетів і їх запровадження у світі з кінця 90-х років. Питання про розмежування понять планування і прогнозування. Методи прогнозування (метод моделювання, метод фактичної податкової ставки, метод визначення еластичності) податкових надходжень та їх використання у бюджетному менеджменті. Оптимізація бюджетного дефіциту. Бюджетний дефіцит та управління ним. Бюджетний дефіцит і його зв’язок з фіскальним дефіцитом. Загальновизнані підходи до визначення бюджетного дефіциту. Традиційний розрахунок показника бюджетного дефіциту і його коригування. Операції бюджету, які визначають розмір бюджетного дефіциту і його фінансування та їх характеристика. Заходи щодо оптимізації розміру бюджетного дефіциту. Управління державним боргом. Завдання і методи управління державним боргом. Методи контролю за державним боргом з боку законодавчої влади і міністерства фінансів. Взаємозв’язок обсягів державного боргу і бюджетного дефіциту з економічним розвитком держави. Організація бюджетного контролю в демократичному суспільстві. Бюджетний контроль і реалізація цілей державної фінансової політики. Тлумачення термінів „менеджмент”, „адміністрування”, „бюджетне адміністрування”. Бюджетний контроль та його предмет. Транспарентність і контроль ефективності. Принципи транспарентності: визначення ролі і функцій; доступності інформації; відкритості підготовки і виконання бюджету та бюджетної звітності; незалежних гарантій достовірності. Основні вимоги транспарентності. Контроль ефективності: традиційний, операційний, програмний. Риси контролю ефективності: конструктивність і об’єктивність; кваліфікованість. Податковий контроль і його призначення. Бюджетний аудит як інструмент контролю ефективності. Стандарти аудиту Міжнародної організації вищих ревізійних установ.
Тема 4. Бюджетний ризик- менеджмент
Загальні основи ризикології. Невизначеність в економіці та фінансах. Загальне визначення ризику. Класична та неокласична теорія ризику. Об’єкт та суб’єкт ризику. Джерела ризику. Загальні класифікаційні групи ризиків. Зміст та прояв бюджетних ризиків. Економічний та фінансовий ризики. Бюджетні ризики як частина фінансових ризиків. Підходи до визначення бюджетного ризику. Основні характеристики бюджетного ризику. Класифікація бюджетних ризиків. Складові бюджетного ризику у розрізі структури бюджету держави. Основні взаємозв’язки складових бюджетних ризиків в рамках бюджетного процесу. Чинники бюджетного ризику в частині дефіциту державного бюджету. Чинники бюджетного ризику в доходній частині бюджету. Чинники бюджетного ризику в видатковій частині бюджету. Загальні фактори, що визначають рівень чутливості фіскальної сфери до бюджетних ризиків. Основні чинники бюджетних ризиків. Стан та стабільність розвитку економіки. Фактор якості формування бюджетної політики. Фактор інфляційного тиску на економіку. Ефективність роботи щодо збирання податків. Стан та прозорість розрахунків в економіці. Фактор законодавчого характеру. Фактори зовнішньоекономічного характеру. Фактор якості бюджетного планування та прогнозування. Фактори боргового характеру. Види ризиків в управлінні державним боргом. Управління бюджетними ризиками. Завдання управління ризиками у бюджетному менеджменті. Стратегічне та тактичне управління бюджетними ризиками. Якісна та кількісна оцінка бюджетного ризику. Підходи до вимірювання бюджетного ризику (концепція збитків у несприятливій ситуації, концепція чутливості, концепція варіативності). Показники бюджетного ризику. Основні методи управління бюджетним ризиком. Зв"язок фактору ризику та ключових параметрів відкритої та упорядкованої системи управління державними фінансами. Основні складові заходи з контролю та управління бюджетними ризиками. Моніторинг бюджетного ризику. Заходи загального характеру з запобігання бюджетним ризикам. Поліпшення якості бюджетної документації та прогнозування. Удосконалення управління державним боргом. Створення систем аудиту та контролю (внутрішні/зовнішні системи контролю та аудиту). Специфічні заходи з запобігання бюджетним ризикам (створення стабілізаційних фондів).
Тема 5. Технологія бюджетування як основа бюджетного менеджменту
Передумови запровадження бюджетування в Україні. Бюджетування в українській термінології. Бюджетна реформа на макрорівні. Бюджетна дисципліна. Якість послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів. Роль Міністерства фінансів та його інституцій у бюджетуванні. Бюджетування, як складова бюджетної реформи. Ефективність та результативність витрачання бюджетних коштів. Інші реформи та необхідні заходи для покращення ефективності бюджетних видатків. Необхідність зв’язку між бюджетуванням та загальною фінансово- економічною політикою. Довгострокова бюджетна політика, як основа для впровадження технологій бюджетування. Нормативно-правова база для використання бюджетування в Україні. Бюджетний кодекс та основні його положення для застосування бюджетування в Україні. Законодавчі акти, що регулюють застосування довгострокового планування економічної та фіскальної політики в Україні. Нормативно-правова база для середньострокового бюджетування, для макропрогнозу; документи, що застосовуються у процесі бюджетування. Концепція застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі України. Бюджетуванняна рівні Державного бюджету і місцевих бюджетів України. Бюджетування і програмно-цільовий метод складання і виконання бюджету в Україні. Впровадження окремих елементів програмно-цільового бюджетування в Україні. Бюджетна програма та підходи до її формування. Паспорти бюджетних програм. Результативні показники бюджетних програм, що використовуються в українській практиці. Прямі та кінцеві показники виконання програм. Взаємозв’язок між показниками виконання програм. Стан запровадження елементів та інструментів бюджетування в Україні на рівні Державного бюджету і місцевих бюджетів. Прозорість бюджетування: доступність і зрозумілість бюджетної інформації. Участь зацікавлених сторін у бюджетуванні. Роль Міністерства фінансів України та його інституцій у бюджетуванні на сучасному етапі. Роль незалежних інституцій у процесі бюджетування. Державні стандарти надання послуг за рахунок бюджету. Поняття державного стандарту надання бюджетних послуг (ДСНБП). Необхідність такого стандарту. Відмінність цього поняття від інших понять: державні соціальні стандарти, гарантії, нормативи. Досвід застосування ДСНБП у різних країнах світу. ДСНБП та нормативи бюджетних витрат. Необхідність перегляду ДСНБП. Першочерговість запровадження ДСНБП при розрахунку бюджетних витрат на соціально-культурну сферу. Використання ДСНБП при розрахунку між бюджетних трансфертів. Шляхи впровадження ДСНБП в Україні. Перспективи застосування бюджетування в Україні. Системні проблеми, які необхідно вирішити для впровадження бюджетування в Україні. План дій із впровадження бюджетування: системні зміни. Стратегічне панування, як основа для формування середньострокової бюджетної політики. Стратегічний план головного розпорядника бюджетних коштів. Необхідність взаємозв’язку між стратегічним планування на рівні держави та на рівні виконавців програм, регіону. Регіональна стратегія. Середньострокове бюджетування: напрямки змін. Удосконалення якості макропрогнозу. Роль різних інституцій у макропрогнозі. Середньострокова бюджетна резолюція. Середньостроковий формат бюджету. Середньостроковий період. Паспорти бюджетних програм. Моніторинг та оцінка бюджетних програм. Роль оцінки бюджетних програм у коригуваннях середньострокових бюджетних планів. Необхідність підвищення рівня знань, навичок та професійних вмінь для фахівців, залучених до бюджетування. Удосконалення технічних інструментів бюджетування. Перелік технічних інструментів бюджетування. Стратегічний план та можливість впровадження практики його складання. Зарубіжний досвід, який доцільно застосувати в Україні. Середньострокові фіскальні обмеження: поняття та необхідність використання. Бюджетна програма: оптимальна структура. Єдина методологія для формування бюджетної програми. Підпрограми та необхідність їх виділення. Завдання та їх зв’язок із показниками виконання програм. Програмні та не програмні видатки бюджету. Встановлення показників виконання щодо не програмних видатків. Удосконалення бюджетної класифікації. Підходи до покращення практики застосування показників виконання програм. Види показників виконання програм. Періодична оцінка програм за показниками їх виконання. Рішення за результатами оцінки програм. Зв’язок прямих показників виконання програм із кінцевими показниками виконання.
Тема 6. Організаційно-правове забезпечення бюджетного менеджменту
Органи управління бюджетним процесом в Україні. Визначення їх ролі і місця в управлінні бюджетним процесом. Органи загального управління бюджетом: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент, Верховна Рада Автономної республіки Крим, Рада Міністрів Автономної республіки Крим, місцеві Ради, державні адміністрації, виконавчі комітети. Органи оперативного управління - Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, Державна аудиторська служба України, Державна фінансова інспекція України, Рахункова палата України. Органи не фінансового профілю (органи справляння, розпорядники і одержувачі бюджетних коштів). Законодавчі документи, якими керуються органи управління у своїй діяльності. Основні завдання, функції та права органів управління бюджетним процесом. Проблеми розмежування однорідних функцій між зазначеними органами. Вертикальна структура органів оперативного управління бюджетом. Структура всіх ланок системи органів оперативного управління бюджетом. Бюджетне адміністрування. Організація роботи органів системи Міністерства фінансів України з розпорядниками і одержувачами бюджетних коштів, а також відповідними органами в процесі бюджетного планування. Організація роботи органів Державної казначейської служби України з розпорядниками і одержувачами бюджетних коштів, а також з платниками податкових та інших платежів, в процесі виконання бюджету. Організація роботи органів системи Міністерства фінансів України, Державної аудиторської служби України, Державної казначейської служби України, Рахункової палати України з розпорядниками і одержувачами бюджетних коштів в процесі здійснення контрольних заходів.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 Тема 7. Бюджетна класифікація як основа організації бюджету і бюджетного процесу Призначення і структура діючої в Україні бюджетної класифікації. Порядок розробки і затвердження структури бюджетної класифікації. Характеристика діючої бюджетної класифікації: виділені складові, ознаки кодування, структура кодів. Класифікація доходів бюджету: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти, державні цільові фонди. Класифікація видатків бюджету. Функціональна класифікація (відповідно до основних функцій держави): розділи, підрозділи і групи. Економічна класифікація (за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки): поточні, капітальні і нерозподілені видатки. Відомча класифікація видатків бюджету: перелік головних розпорядників бюджетних коштів. Програмна класифікація (за бюджетними програмами) і її взаємозв’язок з функціональною та відомчою класифікацією. Класифікація кредитування бюджету: надання кредитів (внутрішніх і зовнішніх) з бюджету та їх повернення. Класифікація внутрішнього і зовнішнього фінансування бюджету за типом кредитора та за типом боргового зобов’язання. Класифікація державного боргу.
Тема 8. Бюджетне планування в Україні
Бюджетно-політичні цілі та пріоритети і можливості їх досягнення в процесі бюджетного планування. Практичні аспекти бюджетного планування. Методи бюджетного планування: балансовий метод, метод прямого рахунку, нормативний метод, аналітичний метод, програмно-цільовий метод та можливості їх використання в Україні Чинники, від яких залежить рівень бюджетного планування. Рівні та етапи бюджетного планування. Організація бюджетного планування в Україні. Підготовча робота до складання проекту бюджету: розробка основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку держави на плановий рік, розробка і затвердження основних напрямків бюджетної політики держави на наступний бюджетний рік, визначення грошово-кредитної політики держави на наступний рік, аналіз виконання бюджету за минулий рік і очікуване виконання бюджету в поточному році, підготовка інструкцій щодо підготовки бюджетних запитів і доведення її до головних розпорядників коштів. Проблеми співпраці відповідних органів на стадії підготовчої роботи. Характеристика основних етапів розробки проекту бюджету. Порядок складання проекту Державного бюджету України. Інформація для прогнозних і планових розрахунків. Методи, що використовують при складанні проекту Державного бюджету. Розрахунки показників доходної і видаткової частини бюджету. Розгляд проекту Державного бюджету в Кабінеті Міністрів. Представлення проекту бюджету Верховній Раді України, його розгляд в комітетах та фракціях. Представлення проекту Державного бюджету на сесії Верховної Ради України. Порядок внесення доповнень і зауважень в проект бюджету. Затвердження Державного бюджету. Закон про Державний бюджет, його зміст. Порядок внесення змін до Закону про Державний бюджет України. Порядок складання проектів місцевих бюджетів, їх взаємозв’язок із проектом Державного бюджету. Інформація для складання проектів місцевих бюджетів. Прогнозний, розрахунковий і кінцевий проекти місцевих бюджетів. Розгляд проекту бюджету в органах виконавчої і законодавчої влади, внесення в нього поправок і зауважень. Термін затвердження місцевих бюджетів. Планування видатків на інвестиційну діяльність держави. Бюджетне фінансування інвестиційних проектів. Планування державних дотацій і субвенцій. Розрахунки обсягів бюджетних кредитів, порядок їх виділення із бюджету. Кошторисне планування. Основи кошторисного планування. Оперативно-сітьові показники, що визначають обсяг бюджетних асигнувань. Норми і нормативи кошторисного фінансування. Структура кошторису. Види кошторисів. Методика планування видатків за кошторисом.
Тема 9. Організація виконання дохідної частини бюджету
Поняття та принципи організації виконання дохідної частини бюджету. Органи, що забезпечують і здійснюють виконання дохідної частини Державного бюджету і місцевих бюджетів України, розподіл функцій між ними. Бюджетний розпис як основа виконання бюджету. Порядок та терміни його складання, внесення змін і доповнень. Розпис доходів бюджету. Система справляння доходів бюджету. Розрахунки юридичних і фізичних осіб з бюджетом. Документооборот, пов’язаний з мобілізацією доходів. Порядок відкриття рахунків для зарахування доходів до бюджетів в органах казначейства. Порядок зарахування доходів до загального і спеціального фонду бюджетів, розподілу доходів між Державним бюджетом і місцевими бюджетами, повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету, відшкодування податку на додану вартість. Документи, які складають в органах казначейства щодо обсягів доходів, що надходять до бюджетів, їх зміст та порядок заповнення. Підготовка інформації щодо доходів, які надійшли на рахунки Державного бюджету і відповідного місцевого бюджету та передача її відповідним органам. Звірка доходів між податковими органами і органами Державного казначейства: порядок, терміни, документи, які складають при цьому. Дотація вирівнювання і субвенції на конкретну мету: порядок їх виділення та перерахування. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, одержаних у вигляді субвенції. Документальне оформлення процедури повернення бюджетних коштів, одержаних у вигляді субвенції, що були використані не за цільовим призначенням. Кошти, що передаються до Державного бюджету з місцевих бюджетів: порядок їх визначення і перерахування. Короткотермінові позички, необхідність в яких виникає в процесі виконання загального фонду місцевих бюджетів України: порядок їх визначення, видачі та погашення. Взаємні розрахунки між бюджетами, причини їх виникнення та порядок проведення. Документооборот.
Тема 10. Організація виконання бюджету за видатками
Поняття та принципи організації виконання видаткової частини бюджету. Органи, що забезпечують і здійснюють виконання видаткової частини Державного бюджету і місцевих бюджетів України, розподіл функцій між ними. Розпис видатків бюджету. Поняття бюджетного фінансування та його організація. Розпорядники бюджетних коштів, їх права і обов’язки. Ступені розпорядників бюджетних коштів по Державному бюджету і місцевим бюджетам України. Одержувачі бюджетних коштів, їх права і обов’язки. Взаємовідносини розпорядників і одержувачів бюджетних коштів з органами, що здійснюють виконання бюджету. Методи і види фінансування із Державного бюджету і місцевих бюджетів України. Порядок перерахування бюджетних коштів з рахунку бюджету на рахунки розпорядників коштів. Фінансування через територіальні органи казначейства шляхом оплати витрат: оплати рахунків і видачі готівкою. Порядок доведення інформаціі про територіальне розташування установ, підприємств, організацій та даних затверджених кошторисів доходів і видатків та кошторисів видатків органам державного казначейства. Взяття до обліку бюджетних зобов’язань (попередній контроль за цільовим використанням бюджетних коштів): зміст, порядок і терміни підготовки та подання. Порядок відкриття реєстраційних, спеціальних реєстраційних, особових рахунків в органах казначейства для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Документооборот в процесі фінансування із Державного бюджету і місцевих бюджетів протягом бюджетного року. Порядок підготовки і терміни подання пакету документів розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів для перерахування коштів суб’єктам господарської діяльності за виконані роботи, надані послуги, або для одержання готівкових коштів для виплати заробітної плати своїм працівникам, на відрядження тощо. Перевірка поданих документів в органах казначейства (поточний контроль). Особливості здійснення видатків із бюджету за договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг. Відповідальність розпорядників і одержувачів бюджетних коштів за підготовку документів щодо проведення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг (відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі в одного постачальника (учасника)) та її результатів. Контроль органів казначейства за правильністю оформлення документів щодо проведення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг та одержаних результатів. Оформлення, у разі встановлення недостовірності наданих документів, відмов в оплаті рахунків або одержанні готівкових коштів. Процедура призупинення бюджетних асигнувань і операцій з бюджетними коштами: причини; органи, що приймають рішення; документальне оформлення; терміни проведення. Оформлення відновлення дії бюджетних асигнувань і операцій з бюджетними коштами.
Тема 11.Облік виконання бюджету
Необхідність обліку виконання бюджету у бюджетному процесі та його роль у прийнятті управлінських рішень. Задачі і принципи бухгалтерського обліку бюджету в органах Державної казначейської служби України. Бюджетний та управлінський облік. Функції бухгалтерських служб органів казначейства в організації обліку виконання бюджетів та кошторисів доходів і видатків установ або кошторисів видатків. Їх особливості в органах казначейства різних ланок. Права і обов’язки головних бухгалтерів органів казначейства. Організація синтетичного та аналітичного обліку виконання бюджету. Значення аналітичного обліку для оперативного керівництва (контролю) виконанням бюджету. Первинні облікові документи, вимоги до них та порядок їх складання, перевірки й обробки. Облікові реєстри, їх роль у бухгалтерському обліку виконання бюджету. Хронологічний і систематичний записи. Порядок зберігання бухгалтерських документів і облікових реєстрів. Баланс виконання бюджету, його будова. План рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного і місцевих бюджетів України. Характеристика рахунків. Облік грошових коштів і доходів бюджету (доходи загального фонду; доходи спеціального фонду; доходи які розподіляються між загальним та спеціальним фондами; доходи що розподіляються між Державним та місцевими бюджетами; надходження, тимчасово віднесені на доходи Державного бюджету). Рахунки, призначені для обліку грошових коштів і доходів Державного бюджету, Республіканського бюджету Автономної республіки Крим і місцевих бюджетів. Аналітичний облік грошових коштів і доходів бюджету. Облік видатків бюджету (за рахунок загального і спеціального фондів). Облік грошових коштів, перерахованих розпорядникам коштів в фінансових органах. Облік витрат, які здійснюють розпорядники коштів. Облік бюджетних коштів, які призначені для оплати рахунків і видачі готівкою. Облік зобов’язань розпорядників коштів бюджету. Визначення результатів виконання бюджету. Рахунки, призначені для відбиття результатів виконання бюджету. Складання заключного балансу з виконання бюджету.
Тема 12. Звітність про виконання бюджету
Звітність про виконання бюджету як інформаційна база бюджетного процесу. Організація, види та форми звітності про виконання бюджету. Періодичність звітності про виконання бюджету. Склад документів звітності, порядок їх складання, подання та затвердження. Взаємозв’язок звітності розпорядників і одержувачів бюджетних коштів про виконання кошторисів і органів казначейства про виконання Державного бюджету і місцевих бюджетів України. Місячна, квартальна і річна звітність (фінансова і бюджетна) розпорядників і одержувачів бюджетних коштів про використання бюджетних коштів, одержаних із Державного та місцевих бюджетів. Склад звітних документів, терміни і порядок їх подання. Місячна, квартальна і річна звітність (фінансова і бюджетна) органів Державної казначейської служби України про виконання Державного бюджету України. Склад звітних документів, терміни і порядок їх подання. Місячна, квартальна і річна звітність (фінансова і бюджетна) органів Державної казначейської служби України про виконання місцевих бюджетів. Склад звітних документів, терміни і порядок їх подання. Порядок затвердження звіту про виконання бюджету держави. Порядок і терміни подання звітності про виконання Державного бюджету України органам законодавчої і виконавчої влади.
Тема 13. Контроль за рухом бюджетних потоків
Контроль за формуванням доходів бюджету. Контроль у сфері податкових надходжень: організація контролю за надходженням податкових платежів до бюджету, документальні перевірки правильності розрахунків платників з бюджетом, оформлення результатів податкових перевірок. Контроль за сплатою митних платежів. Контроль за надходженням неподаткових доходів до бюджету. Система державного внутрішнього фінансового контролю та її складові: фінансове управління і контроль, внутрішній аудит і гармонізація на центральному рівні. Внутрішній контроль як інструмент управління. Попередній, поточний і подальший фінансовий контроль. Роль і місце подальшого контролю в системі державного внутрішнього фінансового контролю. Інспектування: централізоване і децентралізоване. Форми інспектування: ревізії і перевірки. Організація і планування ревізій (перевірок). Основні завдання та порядок проведення ревізій фінансових органів щодо складання і виконання бюджету, бюджетних установ щодо цільового використання бюджетних коштів тощо. Етапи ревізійного процесу: підготовка до проведення ревізії, організація роботи на місці ревізії, складання акта ревізії, реалізація матеріалів ревізій. Внутрішній аудит: основні мета і завдання. Централізований і децентралізований внутрішній аудит. Порядок проведення централізованого внутрішнього аудиту органами Державної фінансової інспекції України: державний фінансовий аудит діяльності суб’єктів господарювання, державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ, державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм. Порядок проведення децентралізованого внутрішнього аудиту: аудит ефективності виконання бюджетних програм, аудит виконання місцевих бюджетів, фінансовий аудит суб’єктів господарювання, операційний аудит. Гармонізація державного внутрішнього фінансового контролю.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (вибіркової) «Бюджетний менеджмент» для студентів спеціальності (спеціалізації) Фінанси денна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науково-дослідній діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
2.2. Плани семінарських (практичних) (денна форма)
Семінарське заняття 1. Засади бюджетного менеджменту (2год). Види інноваційних технологій навчання: семінар-розгорнута бесіда. Фахові компетентності:
План заняття: 1. Сутність бюджетного менеджменту:
2. Бюджетний процес як основа управління бюджетом:
3. Складові бюджетного менеджменту:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
Семінарське заняття 2. Тема 2. Бюджет як об’єкт управління у контексті світової фінансової думки Тема 3. Сучасні технології бюджетного менеджменту (2 год). Види інноваційних технологій навчання: семінар-розгорнута бесіда, робота в малих творчих групах, дискусія з елементами аналізу. Фахові компетентності:
План заняття: 1.Вплив сутнісних характеристик бюджету на організацію бюджетного менеджменту. 2. Концептуальні засади вчення про бюджет держави. 3.Ринкове господарство і державний бюджет. 4. Бюджетний федералізм. 1. Призначення, зміст та роль фінансово-управлінських технологій формування бюджету. 2.Програмно-цільове бюджетування. 3.Оптимізація бюджетного дефіциту та управління державним боргом. 4.Сучасні форми бюджетного контролю. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
Семінарське заняття 3 Тема 4. Бюджетний ризик- менеджмент Тема 5. Технологія бюджетування як основа бюджетного менеджменту (2 год) Види інноваційних технологій навчання: семінар-вирішення ситуаційних вправ, семінар–мозковий штурм семінар-дискусія, ділова гра, робота в малих творчих групах. Фахові компетентності:
План заняття: 1. Зміст та прояв бюджетних ризиків. 2. Основні чинники бюджетних ризиків. 3. Управління бюджетними ризиками. 1 Передумови запровадження бюджетування в Україні. 2. Нормативно-правова база для використання бюджетування в Україні. 3. Бюджетування на рівні Державного бюджету і місцевих бюджетів України . 4. Державні стандарти надання послуг за рахунок бюджету. 5. Перспективи застосування бюджетування в Україні. 6. Удосконалення технічних інструментів бюджетування.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття : вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
Семінарське заняття 4. Тема 6. Організаційно-правове забезпечення бюджетного менеджменту (2 год). Види інноваційних технологій навчання: семінар-розгорнута бесіда. Фахові компетентності:
План заняття: 1. Органи управління бюджетним процесом в Україні:
2. Бюджетне адміністрування:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
Семінарське заняття 5. Тема 7. Бюджетна класифікація (2 год). Види інноваційних технологій навчання: семінар-розгорнута бесіда. Фахові компетентності:
План заняття: 1.Бюджетна класифікація як основа бюджетного процесу:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
Практичне заняття 1. Тема 8. Організація бюджетного планування в Україні (2 год) Види інноваційних технологій навчання: робота в малих творчих групах, ділова гра. Фахові компетентності:
План заняття: 1. Бюджетно-політичні цілі та пріоритети бюджетного планування. 2. Організація бюджетного планування в Україні:
3. Методологія бюджетного планування. Практичні завдання 1. Скласти таблицю, в якій відобразити документацію, терміни і органи щодо бюджетного планування в Україні. 2. Проаналізувати основні напрями бюджетної політики України на плановий рік. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
Практичне заняття 2. Тема 9. Організація виконання дохідної частини бюджету Тема 10. Організація виконання бюджету за видатками (2год) Види інноваційних технологій навчання: робота в малих творчих групах, вирішення ситуаційних задач. Фахові компетентності:
План заняття: 1. Поняття та принципи виконання дохідної частини бюджету. Органи, які забезпечують і здійснюють виконання дохідної частини бюджету. 2. Бюджетний розпис. Розпис доходів бюджету. 3. Організація розрахунків юридичних і фізичних осіб з бюджетом: • документи, на підставі яких здійснюється перерахування платежів до бюджету; • установи, які приймають платежі; • готівкова та безготівкова форми розрахунків. 4. Документооборот, пов'язаний із мобілізацією доходів до бюджету. 5. Порядок і документальне оформлення перерахування дотацій вирівнювання, бюджетних субвенцій, сум до вилучення, короткотермінових позичок, сум щодо взаємних розрахунків, як складової доходів бюджету. 1. Принципи організації виконання бюджету за видатками. Розпис видатків бюджету та його характеристика. 2. Поняття бюджетного фінансування та його організація: • органи, які беруть участь у бюджетному фінансуванні; • загальні організаційні схеми бюджетного фінансування; • принципи фінансування витрат по бюджету; • розпорядники коштів, їх права і обов'язки. Ступені розпорядників коштів по державному і місцевим бюджетам. Одержувачі бюджетних коштів та їх роль у бюджетному фінансуванні. 3. Методи і види фінансування із бюджету: • методи відкриття кредитів та перерахування коштів з рахунка бюджету на рахунки розпорядників коштів; • фінансування із Державного бюджету: здійснення видатків і оплата витрат (оплата рахунків і видача готівкою). Документооборот в процесі фінансування із Державного бюджету; • фінансування із місцевого бюджету. Документооборот у процесі фінансування із місцевого бюджету. 4. Порядок і документальне оформлення призупинення і відновлення бюджетних асигнувань та операцій з бюджетними коштами. Практичні завдання: 1.Скласти схему документообороту, пов'язаного з мобілізацією доходів до Державного бюджету та місцевих бюджетів України. 2.Скласти схеми документообороту: • оплата рахунків;• видача готівкою. 3. Вирішення ситуаційних задач. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
Практичне заняття 3. Тема 10. Облік виконання бюджету Тема 11. Звітність про виконання бюджету Тема 12. Контроль за рухом бюджетних потоків (2год) Види інноваційних технологій навчання: семінар-розгорнута бесіда, семінар-вирішення ситуаційних вправ. Фахові компетентності:
План заняття: 1. Організація бухгалтерського обліку виконання бюджету в органах казначейства та її складові. 2. Баланс виконання бюджету та його побудова. 3. Облік грошових коштів і доходів бюджету. 4. Облік видатків бюджету. 5. Визначення результатів виконання бюджетів. Річне заключення рахунків поточного обліку виконання бюджету.
1. Сутність і призначення контролю за формуванням доходів бюджету. 2. Система державного внутрішнього фінансового контролю: фінансове управління і контроль; внутрішній аудит; гармонізація контролю на центральному рівні. 3.Централізоване і децентралізоване інспектування. 4.Перспективи розвитку внутрішнього аудиту в Україні. Тестовий контроль Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
2.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Загальна максимальна сума балів поточного контролю - 100 балів. Поточний контроль складається з наступних частин:
Оцінювання роботи студента на 8 семінарських (практичних) заняттях протягом семестру - максимальна сума 40 балів. На кожному занятті студент максимально може отримати кількість балів, зазначену в Карті самостійної роботи. На останньому семінарі виводиться загальна сума балів за поточний контроль. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні (модульні)роботи, інші види робіт, передбачені робочою програмою з навчальною дисципліни та набрати до 100 балів Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 59 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, вважається таким, що має академічну заборгованість. Будь-яка письмова робота може бути виконана лише один раз. Доопрацювання і переписування не дозволяються. За несамостійну роботу і використання недозволених джерел (списування) студент отримує 0 балів. Якщо з поважних причин студент був відсутнім на контрольній (модульній) роботі, він має право звернутися до викладача і скласти відповідні контрольні роботи на протязі семестру, але не пізніше ніж за 2 тижні до його закінчення. Оцінювання рівня засвоєння теоретичних знань з навчальної дисципліни “Бюджетний менеджмент” здійснюється за результатами виконання контрольної (модульної) роботи (Модуль 1). За цю роботу можна максимально отримати 20 балів. Контроль здійснюється у вигляді тестової контрольної роботи на четвертому практичному занятті. Система оцінок за контрольну (модульний) роботу – 0-20 балів. Викладач, що проводить контрольну (модульну) роботу, формує варіанти завдань. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед контрольною (модульною) роботою. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру. Оцінювання рівня набутих практичних навичок здійснюється за результатами виконання та захисту індивідуальних науково-практичних робіт (Контрольна (модульна) робота 2). Контрольна (модульна) робота 2, готується на матеріалах відповідних фінансових органів, органів управління і контролю, складається із трьох частин і оцінюється в 20 балів. В роботі має міститись аналіз діяльності відповідної організації, порядку, процесу тощо згідно з нормативними документами із обов’язковим посиланням на них; проведено аналіз первинних документів і форм звітності, цифрових даних; діяльність відповідних фінансових органів; методики проведення контрольно-ревізійних заходів тощо, а також мають бути висвітлені проблеми щодо об’єкта у галузі дослідження, подані пропозиції щодо вирішення проблем у галузі дослідження та сформовано інтелект карту. Погодження плану завдання у викладача є обов’язковим. Оцінювання рівня набутих практичних навичок здійснюється також за результатами виконання розрахункових завдань (із навчального посібника „Бюджетний менеджмент. Практикум”, підготовленого на кафедрі) до відповідних тем дисципліни.
2.4. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Самостійна робота над навчальною дисципліною „Бюджетний менеджмент” включає наступні форми: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення та опрацювання основної і додаткової літератури, законодавчих і нормативних документів; - підготовка студентів до аудиторних (семінари, консультації) занять; - підготовка до контрольної роботи; - виконання індивідуальних (практичних завдань). Опрацювання теоретичних основ, прослуханого лекційного матеріалу здійснюється студентами самостійно у позааудиторний час. Вивчення та опрацювання основної і додаткової літератури, законодавчих і нормативних документів. Підготовка студентів до аудиторних (семінарських занять, консультацій). Підготовка до контрольної (модульної) роботи – студентами проводиться самостійно згідно розкладу занять. В аудиторії викладач надає методичні рекомендації з вивчення тем курсу, формулює питання по кожній темі, які має опрацювати студент. На кожному консультаційному занятті викладач робить опитування по темі з метою з’ясування, чи засвоєно студентом, той чи інший матеріал, чи виконав він завдання, надане на попередній консультації. На консультаційних заняттях викладач знайомить студентів з переліком тестових питань, що виносяться на контрольну (модульну) роботу, з вимогами щодо викладення питань в письмовій роботі. На консультаціях, також, з’ясовуються всі незрозумілі студенту питання. Під час контролю виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають: 1. Участь у Олімпіадах та конференціях, наукові публікації за спеціальністю 2. Аналітичний огляд наукових публікацій за проблематикою, що визначена викладачем 3. Підготовка та презентація відкритої лекції за темою, що погоджена з викладачем 4. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою тематикою 5. Виконання розрахункових завдань (із навчального посібника „Бюджетний менеджмент. Практикум”, підготовленого на кафедрі) до відповідних тем дисципліни Оцінювання індивідуальних завдань відбувається з градацією в 1 бал:
3.ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (вибіркової) Бюджетний менеджмент для студентів спеціальності (спеціалізації) Фінанси заочна форма навчання
*За рішенням кафедри студент, може отримати 10 додаткових (заохочувальних) балів за «науково-дослідну діяльність» і в межах одного семестру. Науково-дослідною діяльністю студентів є участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою програмою з навчальною дисципліни.
3.2. Плани контактних занять (заочна форма)(сесійний період)
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 1. (включає в себе теми 1,2,3 та складається з 2 годин) Компетентності: - засвоєння базових знань з науки; - здатність до аналізу і синтезу; - визначати сутність і зміст бюджетного менеджменту, відслідковувати його еволюцію; - визначити бюджетний процес в державі як основу управління бюджетом; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові бюджетного менеджменту; - знати сутнісні характеристики бюджету та вміти пояснити їх вплив на організацію бюджетного менеджменту; - аналізувати методи дослідження бюджетно-фіскальних явищ; - аналізувати взаємозв’язок бюджету і ринкового господарства; - знати системи бюджетного федералізму. Ø Установча міні-лекція: Тема 1. Засади бюджетного менеджменту 1. Сутність бюджетного менеджменту 2. Бюджетний процес як основа управління бюджетом 3. Складові бюджетного менеджменту Тема 2. Бюджет як об’єкт управління у контексті світової фінансової думки 1. Вплив сутнісних характеристик бюджету на організацію бюджетного менеджменту. 2. Концептуальні засади вчення про бюджет держави. 3. Ринкове господарство і державний бюджет. 4. Бюджетний федералізм. ØМіні-семінар – розгорнута бесіда – за темами 1, 2. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 2. (включає в себе тему 3 та складається з 2 годин) Компетентності: - аналізувати фінансово-управлінські технології формування бюджету; - розуміти переваги та недоліки програмно-цільового бюджетування; - знати шляхи оптимізації бюджетного дефіциту та методи управління державним боргом; - розуміти переваги та недоліки сучасних форм бюджетного контролю; - навики управління інформацією. Ø Установча міні-лекція: Тема 3. Сучасні технології бюджетного менеджменту 1. Призначення, зміст та роль фінансово-управлінських технологій формування бюджету. 2. Програмно-цільове бюджетування. 3. Оптимізація бюджетного дефіциту та управління державним боргом. 4. Сучасні форми бюджетного контролю. ØТестовий контроль -– за темами 1, 2, 3. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 3. (включає в себе теми 4,5 та складається з 2 годин) Компетентності: - знати і розуміти сутнісний зміст бюджетних ризиків; - аналізувати основні чинники бюджетних ризиків та методи їх управління; - аналізувати процес запровадження бюджетування в Україні на рівні Державного бюджету і місцевих бюджетів; - знати нормативно-правову базу для використання бюджетування в Україні - знати шляхи удосконалення існуючих технічних інструментів бюджетування; - здатність до аналізу і синтезу; - навики управління інформацією. ØМіні-лекція: Тема 4. Бюджетний ризик-менеджмент. 1. Зміст та прояв бюджетних ризиків. 2. Основні чинники бюджетних ризиків. 3. Управління бюджетними ризиками Тема 5. Технологія бюджетування як основа бюджетного менеджменту. 1. Передумови запровадження бюджетування в Україні. 2. Нормативно-правова база для використання бюджетування в Україні. 3. Бюджетування на рівні Державного бюджету і місцевих бюджетів України. 4. Державні стандарти надання послуг за рахунок бюджету. 5. Перспективи застосування бюджетування в Україні. 6. Удосконалення технічних інструментів бюджетування. ØМіні-семінар – розгорнута бесіда – за темами 4, 5, 6, 7. ØТестовий контроль -– за темами 4, 5, 6, 7. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 4. (включає в себе тему 6 та складається з 2 годин) Компетентності: - аналізувати головні завдання і функції органів управління бюджетом і бюджетним процесом в Україні; - знати і вміти встановити взаємозв’язки між органами управління бюджетом і бюджетним процесом в Україні. ØМіні-лекція: Тема 6. Організаційно-правове забезпечення бюджетного менеджменту. 1. Органи управління бюджетним процесом в Україні: органи загального управління; органи оперативного управління; органи нефінансового профілю; правове регламентування діяльності органів управління бюджетним процесом. 2. Бюджетне адміністрування: взаємодія органів в процесі планування бюджету; взаємодія органів в процесі виконання бюджету; взаємодія органів щодо контролю у бюджетному процесі. ØМіні-семінар – розгорнута бесіда – за темою 6. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 5. (включає в себе теми 7,8 та складається з 2 годин) Компетентності: - вміти аналізувати структуру і зміст процесуальної бюджетної класифікації. - знати цілі і пріоритети бюджетного планування на конкретному етапі розвитку держави; - аналізувати складові бюджетного планування у розрізі: стадій, виконавців, термінів, документів, бюджетної роботи; - вміти провести оцінку методів бюджетного планування, які використовуються на практиці в Україні; - здатність до аналізу і синтезу; - навики управління інформацією. ØМіні-лекція: Тема 7. Бюджетна класифікація як основа бюджетного процесу 1. Характеристика діючої в Україні бюджетної класифікації: а. ознаки кодування, структура кодів; б. класифікація доходів бюджету; в. класифікація видатків бюджету; г. класифікація кредитування бюджету; д. класифікація фінансування бюджету. Тема 8. Бюджетне планування в Україні. 1. Бюджетно-політичні цілі та пріоритети бюджетного планування. 2. Організація бюджетного планування в Україні: 3. Методологія бюджетного планування. ØМіні-семінар – розгорнута бесіда – за темами ,7,8. ØТестовий контроль -– за темами 6,7,8. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 6. (включає в себе теми 9,10 та складається з 2 годин) Компетентності: - знати структуру і зміст класифікації доходів бюджету в Україні; - аналізувати порядок виконання дохідної частини бюджету: органи, взаємодія між ними, терміни, документи, змістовна частина; - вміти оформити документи, які використовуються на практиці в Україні при виконанні дохідної частини бюджету; - знати порядок і вміти оформити документи, які використовуються на практиці в Україні при проведенні взаємовідносин між бюджетами відповідно до діючого законодавства при формуванні дохідної частини. - знати структуру і зміст класифікації видатків бюджету в Україні; - аналізувати порядок виконання видаткової частини бюджету: органи, взаємодія між ними, терміни, документи, змістовна частина; - вміти оформити документи, які використовуються на практиці в Україні при виконанні видаткової частини бюджету; - знати причини, які ведуть до порушення бюджетного законодавства та заходи впливу за порушення бюджетного законодавства; їх документальне оформлення; - здатність до аналізу і синтезу; - навики управління інформацією. ØМіні-лекція: Тема 9. Організація виконання дохідної частини бюджету. 1. Поняття та принципи виконання дохідної частини бюджету. Органи, які забезпечують і здійснюють виконання дохідної частини бюджету. 2. Бюджетний розпис. Розпис доходів бюджету. 3. Організація розрахунків юридичних і фізичних осіб з бюджетом 4. Документооборот, пов'язаний із мобілізацією доходів до бюджету. 5. Порядок і документальне оформлення перерахування дотацій вирівнювання, бюджетних субвенцій, сум до вилучення, короткотермінових позичок, сум щодо взаємних розрахунків, як складової доходів бюджету. Тема 10. Організація виконання бюджету за видатками. 1. Принципи організації виконання бюджету за видатками. Розпис видатків бюджету та його характеристика. 2. Поняття бюджетного фінансування та його організація: • органи, які беруть участь у бюджетному фінансуванні; • загальні організаційні схеми бюджетного фінансування; • принципи фінансування витрат по бюджету; • розпорядники коштів, їх права і обов'язки. Ступені розпорядників коштів по державному і місцевим бюджетам. Одержувачі бюджетних коштів та їх роль у бюджетному фінансуванні. 3. Методи і види фінансування із бюджету: • методи відкриття кредитів та перерахування коштів з рахунка бюджету на рахунки розпорядників коштів; • фінансування із Державного бюджету: здійснення видатків і оплата витрат (оплата рахунків і видача готівкою). Документооборот в процесі фінансування із Державного бюджету; • фінансування із місцевого бюджету. Документооборот у процесі фінансування із місцевого бюджету. 4. Порядок і документальне оформлення встановленого порушення бюджетного законодавства. ØМіні-семінар – розгорнута бесіда – за темами 9, 10. ØТестовий контроль -– за темами 9, 10. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 7. (включає в себе теми 11,12,13 та складається з 5 годин) Компетентності: - знати структуру і зміст складових обліку виконання бюджету в Україні; - аналізувати порядок застосування плану рахунків з обліку виконання Державного бюджету і місцевих бюджетів; - вміти заповнити первинні документи і облікові реєстри, якими оформляються операції щодо виконання бюджету; - вміти відображати основні операції щодо виконання бюджету в обліку та визначати результати виконання бюджету на певну дату. - знати структуру і зміст фінансової і бюджетної звітності про виконання Державного бюджету і місцевих бюджетів України; - аналізувати порядок підготовки і подання звітності про виконання Державного бюджету і місцевих бюджетів; - вміти заповнити основні форми звітності про виконання бюджетів; - вміти показати взаємодію органів, що приймають участь у складанні, аналізі і затвердженні звітів про виконання бюджетів; - знати види, форми та методи бюджетного контролю; - здатність до аналізу і синтезу; - навики управління інформацією. ØМіні-лекція: Тема 11. Облік виконання бюджету 1. Організація бухгалтерського обліку виконання бюджету в органах казначейства та її складові: 2. Баланс виконання бюджету та його побудова. 3. Облік грошових коштів і доходів бюджету. 4. Облік видатків бюджету. 5. Визначення результатів виконання бюджетів. Річне заключення рахунків поточного обліку виконання бюджету. Тема 12. Звітність про виконання бюджету. 1. Звітність (фінансова і бюджетна) розпорядників коштів, які фінансуються із Державного бюджету і місцевих бюджетів України: форми місячної, квартальної і річної звітності та їх зміст; порядок і терміни подання. 2 . Звітність (фінансова і бюджетна) органів Державного казначейства про виконання Державного бюджету України: форми місячної, квартальної і річної звітності та їх зміст; порядок і терміни подання. 3. Звітність (фінансова і бюджетна) органів Державного казначейства про виконання місцевих бюджетів: форми місячної, квартальної і річної звітності та їх зміст; порядок і терміни подання. 4. Порядок і терміни затвердження звіту про виконання бюджету. Тема 13. Контроль за рухом бюджетних потоків 1. Система державного урядового та парламентського бюджетного контролю. 1. Попередній, поточний і наступний бюджетний контроль, його форми та методи. 1. Відповідальність учасників бюджетного процесу за порушення чинного законодавства. ØМіні-семінар – мозковий штурм – за темами 11, 12, 13. ØТестовий контроль -– за темами 11, 12, 13. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: вітчизняна і зарубіжна монографічна література, періодичні публікації, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, науково-дослідних центрів та установ.
3.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Загальна максимальна сума балів поточного контролю - 100 балів. Поточний контроль складається з наступних частин:
На кожному занятті студент максимально може отримати кількість балів, зазначену в Карті самостійної роботи. На останньому семінарі виводиться загальна сума балів.
Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 59 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні (модульні)роботи, інші види робіт, передбачені робочою програмою з навчальною дисципліни та набрати до 100 балів (включно). Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 59 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, вважається таким, що має академічну заборгованість. Будь-яка письмова робота може бути виконана лише один раз. Доопрацювання і переписування не дозволяються. За несамостійну роботу і використання недозволених джерел (списування) студент отримує 0 балів. Якщо з поважних причин студент був відсутнім на контрольній (модульній) роботі, він має право звернутися до викладача і скласти відповідні контрольні роботи протягом семестру, але не пізніше ніж за 2 тижні до його закінчення.
Порядок оцінювання знань студентів за результатами поточного контролю з дисципліни “Бюджетний менеджмент” здійснюється на основі результатів поточного контролю знань. Успішне виконання студентом завдань поточного контролю є обов’язковою умовою участі його у складанні екзамену. Студенти протягом семестру в сесійний період на контактних заняттях можуть отримати бали за формою занять що визначені в КСРС в тому числі за контрольні (модульні) роботи (максимально 20 балів). Викладач, що проводить контрольну (модульну) роботу, формує варіанти завдань. Контроль здійснюється в два етапи у вигляді тестової контрольної роботи Система оцінок за кожна контрольна (модульна) робота – 0-10 балів та 0-10 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед контрольною (модульною) роботою. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру.
3.4. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи.
Під час контролю виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають: 1. Домашнє індивідуальне завдання - підготовка доповідей з проблематики, визначеної разом із викладачем; 2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій; 3. Підготовка інтелект карт за тематикою, що визначена викладачем; 4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)*
* За рішенням кафедри студент, може отримати 10 додаткових (заохочувальних) балів за «науково-дослідну діяльність» і в межах одного семестру. Науково-дослідною діяльністю студентів є участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою програмою з навчальною дисципліни.
Оцінювання індивідуальних завдань відбувається з градацією в 1 бал:
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи (денна форма) Індивідуальні завдання включають: підготовку індивідуального науково-практичного завдання, презентацію відкритої лекції, підготовку ситуаційного завдання і розрахункових завдань, аналітичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою, підготовку матеріалів до семінарів–дискусій, консультацій тощо - за вибором студентів. Завдання науково-практичне. Мета виконання науково-практичного завдання – поглиблення і закріплення теоретичних та практичних знань студентів з організації бюджетного процесу, обліку виконання бюджету у фінансових органах, контролю за цільовим використанням бюджетних асигнувань, складання бюджетної звітності; формування і розвиток у студентів навичок у проведенні самостійного дослідження, аналізу, встановленні проблем та можливих шляхів їх вирішення з питань, які розглядаються в даному курсі. Структура завдання передбачає, що в першій його частині студент вивчає організацію та аналізує процеси; аналізує первинні документи і форми звітності; показує вміння заповнювати документи, форми звітності, реєстри синтетичного і аналітичного обліку, відображати операції з виконання бюджету в обліку; аналізує діяльність відповідних органів; висвітлює методику проведення контрольно-ревізійних заходів тощо. Друга частина завдання передбачає визначення проблем щодо об’єкта у галузі дослідження та пропозиції щодо їх вирішення. Остання частин, це формування інтелект карти щодо напрямку дослідження. Загальний обсяг роботи має складати: 30-40 аркушів (А-4) рукописного тексту; 20-25 аркушів (А-4) комп’ютерного тексту. Список літератури складається у наступній послідовності: 1. Закони України. 2. Укази Президента України. 3. Постанови Кабінету Міністрів України. 4. Положення, накази, інструкції та інші нормативні документи. 5. Спеціальна література і статті в періодичних виданнях (в алфавітному порядку). Разом з індивідуальним письмовим завданням оформлюється інтелект-карта, спрямована на вирішення проблеми за темою завдання. Інтелект-карта виконується на аркуші формату А3 і прикріплюється до письмової роботи як додаток. Складання інтелект-карт – це інструмент активізації мислення та розширення рамок засвоєння навчального матеріалу. Інтелект-карти можуть використовуватися для побудови дерева цілей, оцінки результатів діяльності установи тощо. Завдання оцінюється за результатами диспуту, мозкового штурму, дискусії із демонстрацією інтелект-карт. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента. Попереднє погодження плану завдання у викладача є обов’язковим. Робота подається на перевірку викладачу у терміни згідно з графіком.
Завдання науково-практичне (денна форма) Попереднє погодження плану завдання у викладача є обов’язковим! Завдання в фінансових органах Завдання №1 (“Бюджет як об’єкт бюджетного менеджменту”) 1. Проаналізувати склад і структуру доходів та видатків бюджету (районного, міського, обласного, державного) не менше як за 3 роки. Встановити тенденції при формуванні дохідної частини бюджету і визначенні напрямків використання коштів бюджету. 2. Проблеми та можливі шляхи їх вирішення щодо бюджету. Завдання №2 («Організація бюджетного процесу та її удосконалення») 1. Проаналізувати документацію, яка необхідна для здійснення бюджетного процесу та порядок її подання. Проаналізувати питання щодо додержання термінів, які встановлені законодавчо на кожній із стадій бюджетного процесу. 2. Запропонувати можливі напрямки вдосконалення бюджетного процесу. Завдання №3 (“Бюджетне планування в умовах переходу до ринкових відносин”) 1. Проаналізувати процес планування показників доходної і видаткової частин бюджету не менше як за 3 роки. 2. Визначити проблеми та запропонувати можливі шляхи їх вирішення щодо організації бюджетного планування. Завдання №4 (“Звітність головних розпорядників коштів про використання коштів загального та спеціального фондів бюджету”) 1. Вивчити організацію роботи по прийому звітів відповідною службою від розпорядників коштів. Проаналізувати форми місячної звітності розпорядників коштів за 3 останні роки. Розглянути форми квартальної та річної звітності розпорядників коштів за 3 останні роки. 2.Визначити вузькі місця з питань звітності розпорядників коштів та запропонувати шляхи їх усунення. Завдання №5 (“Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів”) 1. Вивчити організацію роботи щодо здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів. Проаналізувати результати 2-3 перевірок; ·питання, які перевіряються; ·документи, які перевіряються; ·найбільш поширені випадки порушення бюджетного законодавства; ·реалізація результатів. 2. Проблемні аспекти організації і здійснення контролю фінансовими органами.
Завдання в органах Державної аудиторської служби України. Завдання №1 (“Державної аудиторської служби Україні і шляхи удосконалення її діяльності”) 1. Розглянути організацію та методологічні основи контрольної роботи даної служби. Проаналізувати результати контрольної роботи даного органу не менше як за 3 роки: ·кількість проведених інспектувань, внутрішніх аудитів тощо; ·встановлені порушення й недоліки; ·розміри виявлених збитків; ·суми, які належать до перерахування до бюджету; ·застосування фінансових санкцій. Розглянути взаємовідносини органів служби з іншими органами, на які покладено здійснення функцій фінансового контролю. 2. Зробити висновки та сформулювати пропозиції щодо удосконалення методів та організації діяльності Державної аудиторської служби України. Завдання №2 (“Ревізії бюджетних установ, які проводяться Державною аудиторською службою України”) 1. Вивчити план проведення ревізій (піврічні плани за попередній рік). Визначити основні завдання ревізій бюджетних установ. Методика перевірки. Проаналізувати 2—3 акти ревізій/аудиторських висновків: ·питання, які перевіряються в ході ревізії; ·документи, які перевіряються; ·найбільш поширені випадки порушення бюджетного законодавства; ·реалізація результатів. 2. Проблемні аспекти проведення ревізій в бюджетних установах. Завдання №3 (“Ревізії, аудит і перевірки, які проводяться Державною аудиторською службою України за поданням правоохоронних органів”) 1. Ознайомитися з порядком призначення ревізій (перевірок). Вивчити організацію і порядок проведення ревізії (перевірки). Проаналізувати 2—3 акти ревізій (перевірок). Вивчити реалізацію матеріалів ревізій (перевірок) та їх проходження в правоохоронних і судових органах. 2. Проблеми, які виникають під час ревізій і перевірок, які проводяться за поданням правоохоронних органів. Завдання №4 (“Порядок проведення внутрішнього централізованого аудиту (державний фінансовий аудит діяльності суб’єктів господарювання, державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ, державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм) та оформлення його результатів”) 1. Ознайомитися з порядком призначення внутрішнього аудиту. Вивчити організацію і порядок проведення внутрішнього аудиту. Проаналізувати матеріали 2—3 проведених аудитів. Вивчити результати проаналізованих аудитів. 3. Проблеми, які виникають під час внутрішнього аудиту та можливі шляхи їх вирішення. Завдання в органах Державної казначейської служби України Завдання №1 (“Організація, методи та види бюджетного фінансування”) 1. Проаналізувати документооборот в процесі оплати рахунків і видачі готівкою та встановити вузькі місця. Проаналізувати документи, які використовують при фінансуванні із бюджету. 2. Визначити проблеми та запропонувати шляхи їх вирішення щодо організації бюджетного фінансування. Завдання №2 (“Казначейська система касового виконання Державного бюджету України”) 1. Проаналізувати організацію касового виконання дохідної і видаткової частин Державного бюджету органами казначейства. Розглянути значення попередньої форми контролю за виконанням видаткової частини Державного бюджету. 2. Встановити проблеми в організації виконання бюджету та запропонувати можливі шляхи їх вирішення. Завдання №3 (“Організація і проблеми виконання місцевого бюджету в сучасних умовах”) 1. Розглянути організацію виконання бюджету: ·документи, які необхідні для здійснення фінансування із бюджету та порядок записів у них; ·порядок проходження оформлених документів; ·документи, які необхідні для контролю за коштами, що надійшли до бюджету. 2. Проаналізувати проблеми в організації виконання бюджету в сучасних умовах та запропонувати можливі шляхи їх вирішення. Завдання №4 (“Завдання, функції та роль бухгалтерських служб в організації обліку виконання бюджету”) 1. Розглянути організацію роботи з обліку виконання бюджету: ·документи, які використовують для обліку; ·реєстри синтетичного і аналітичного обліку; ·порядок записів у документах та реєстрах; ·порядок зберігання документів та реєстрів; ·застосування плану рахунків з обліку виконання бюджету. 2. Запропонувати напрямки вдосконалення організації обліку виконання бюджету відповідною службою. Завдання №5 (“Облік грошових коштів і доходів бюджету”) 1. Проаналізувати баланс виконання відповідного бюджету на 1-е число місяця (наприклад, квітня). Розглянути операції з надходження доходів за місяць (наприклад, квітень). Скласти бухгалтерські записи по операціях за місяць; заповнити реєстри синтетичного і аналітичного обліку. Скласти баланс виконання бюджету на 1 число наступного місяця (наприклад, травня). Зазначити, які первинні документи є основою для обліку по кожній операції. 2. Проблеми обліку грошових коштів і доходів бюджету. Завдання №6 (“Облік здійснення видатків бюджету”) 1. Проаналізувати баланс виконання відповідного бюджету на 1-е число місяця (наприклад, березня): Розглянути операції по оплаті рахунків та видачі готівкою за місяць (наприклад, березень). Скласти бухгалтерські записи по операціях за місяць; заповнити реєстри синтетичного і аналітичного обліку. Скласти баланс виконання бюджету на 1-е число наступного місяця (наприклад, квітня). Зазначити, які первинні документи є основою для обліку по кожній операції. 2. Проблеми обліку видатків бюджету. Завдання №7 (“Звітність розпорядників коштів про використання коштів загального та спеціального фондів бюджету”) 1. Вивчити організацію роботи по прийому звітів відповідною службою від розпорядників коштів. Проаналізувати форми місячної звітності розпорядників коштів за 3 останні роки. Розглянути форми квартальної та річної звітності розпорядників коштів за 3 останні роки. 2. Визначити вузькі місця з питань звітності розпорядників коштів та запропонувати шляхи їх усунення. Завдання №8 (“Звітність органів Державного казначейства про виконання Державного або місцевого бюджету” (у розрізі фінансової і бюджетної звітності)) 1. Проаналізувати форми місячної, квартальної і річної звітності за 3 останні роки. Вивчити організацію роботи з підготовки звітності. 2. Визначити вузькі місця з питань звітності Держказначейства про виконання Державного бюджету та запропонувати шляхи їх усунення.
Завдання в органах Державної фіскальної служби України. Завдання №1 1. Вивчити організацію обліку платників податків – юридичних осіб: - обліковий реєстр, його структура, порядок ведення; - документи, що необхідно подати для постанови на облік в податкових органах; - внесення змін до облікового реєстру. 2. Визначити проблеми, що виникають при обліку платників податків – юридичних осіб і запропонувати шляхи їх вирішення. Завдання №2 1. Вивчити організацію обліку платників податків – фізичних осіб: - Державний реєстр фізичних осіб: зміст і мета створення; - Порядок реєстрації фізичних осіб в Державному реєстрі. 2. Визначити проблеми, що виникають при обліку платників податків – фізичних осіб і запропонувати шляхи їх вирішення. Завдання №3 1. Визначити місце і роль податкових органів в організації контролю за виконанням доходної частини бюджету: - порядок проведення камеральної перевірки та оформлення її результатів (на прикладі 2-3 податкових декларацій та розрахунків); - порядок проведення документальної перевірки та оформлення її результатів (на прикладі 1 акту перевірки). 2. Визначити проблеми, що виникають в процесі здійснення камеральної та документальної перевірок і запропонувати шляхи їх вирішення. Завдання №4 1. Вивчити особливості адміністрування ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України: - митна вартість, порядок її визначення; - документи, що необхідно подати для визначення митної вартості; - оформлення ВМД; - порядок сплати ПДВ, нарахованого при ввезенні товарів на митну територію України. 2. Визначити проблеми, що виникають при справлянні ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України і запропонувати шляхи їх вирішення. Завдання №5 1. Вивчити особливості адміністрування акцизного податку при ввезенні товарів на митну територію України: - митна вартість, порядок її визначення; - документи, що необхідно подати для визначення митної вартості та розрахунку акцизного податку; - оформлення ВМД; - порядок сплати акцизного податку, нарахованого при ввезенні товарів на митну територію України. 2. Визначити проблеми, що виникають при справлянні акцизного податку при ввезенні товарів на митну територію України і запропонувати шляхи їх вирішення. Завдання №6 1. Вивчити особливості адміністрування мита при ввезенні товарів на митну територію України: - митна вартість, порядок її визначення; - документи, що необхідно подати для визначення митної вартості; - оформлення ВМД; - порядок сплати мита при ввезенні товарів на митну територію України. 2. Визначити проблеми, що виникають при справлянні мита при ввезенні товарів на митну територію України і запропонувати шляхи їх вирішення. Завдання №7 1. Вивчити особливості оформлення і оподаткування ввезення товарів в різних митних режимах: - особливості оформлення і оподаткування товарів, ввезених на територію в режимі імпорту; - особливості оформлення і оподаткування товарів, ввезених на територію в режимі транзиту; - особливості оформлення і оподаткування товарів, ввезених на територію в режимі тимчасового ввезення. 2. Визначити проблеми, що виникають при митному оформленні товарів при їх ввезенні на митну територію України і запропонувати шляхи їх вирішення.
Завдання в Міжрегіональній митниці ДФС та регіональних митницях Завдання №1 1. Вивчити особливості митного оформлення товарів та нарахування митних платежів: - порядок митного оформлення; - платежі, які справляються з ;юридичних осіб при ввезенні товарів на митну територію України - оформлення ВМД. 2. Визначити проблеми, що виникають при митному оформленні та запропонувати шляхи їх вирішення. Завдання №2 1. Вивчити особливості митного оформлення товарів, які ввозяться на територію України фізичними особами: - митна вартість, порядок її визначення; - порядок та розмір безмитного ввезення товарів; - митне оформлення товарів фізичними особами. 2. Визначити проблеми, що виникають при митному оформленні товарів, які ввозяться на територію України фізичними особами, і запропонувати шляхи їх вирішення. Завдання №3 1. Вивчити особливості організації протидії митним правопорушенням: - проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України; - взаємодія та здійснення обміну інформацією з державними органами іноземних держав згідно з міжнародними договорами України; - розгляд звернень громадян та надання відповідей на них в межах компетенції; - здійснення контролю за дотриманням громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. 2. Визначити проблеми, що виникають при організації протидії митним порушенням в України і запропонувати шляхи їх вирішення. Завдання №4 1. Вивчити особливості організації протидії митним правопорушенням: - проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України; - взаємодія та здійснення обміну інформацією з державними органами іноземних держав згідно з міжнародними договорами України; - забезпечення співпраці з інститутами громадянського суспільства, представниками бізнес-спільноти, сприяння участі громадськості у реалізації державної політики за напрямами діяльності ДФС; - здійснення аналізу та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю. 2. Визначити проблеми, що виникають при організації протидії митним порушенням в України і запропонувати шляхи їх вирішення. Завдання в компаніях з управління активами та інші професійні учасники фінансового ринку України Завдання №1 Визначити особливості випуску ОВДП: Визначити особливості випуску ОЗДП: Обіг державних цінних паперів на вітчизняному фондовому ринку: Банківська система України та її взаємодія з публічними фінансами:
Відкрита лекція за напрямком наукового дослідження. Написання наукового дослідження створює для студента можливість навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, реформувати та узагальнювати їх матеріали, вивчати та оцінювати основні проблеми і шляхи їх подолання, які стосуються організації бюджетного процесу в Україні, формулювати пропозиції з метою їх подолання. Презентація дослідження у вигляді лекції дає можливість студентові набути наступні компетентності:
Загальні вимоги до підготовки лекційних - презентаційних матеріалів за напрямом наукового дослідження. Обсяг має бути в межах 10-15 слайдів у форматі PowerPoint. Зміст дослідження повинен відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. У разі наявності декількох точок зору на те чи інше питання, необхідно висвітлити їх усі. При використанні статистичних даних, студент повинен орієнтуватися на їх достовірність та відповідність часовим параметрам. Етапи підготовки роботи поділяються на наступні етапи: 1.Вибір теми. 2.Самостійне складання попереднього плану. 3.Підбір літературних джерел та фактичного матеріалу згідно плану. 4.Узгодження з викладачем плану та структури дослідження та внесення необхідних змін до нього та до списків джерел інформації. 5.Безпосередня робота над написанням. 6.Презентація-захист лекції. Оформлення. Слід уникати в роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати протиріч між її частинами та в тексті взагалі. Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту матеріалу та вказувати на об'єкт та період до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах - масштаб (за необхідності). Заголовки розміщують справа над таблицею та її тематичним заголовком. Використану літературу та законодавчі акти рекомендується наводити в наступній ієрархічній послідовності: 1.Закони України. 2.Укази Президента України. 3.Постанови Кабінету Міністрів України. 4.Положення, накази, інструкції та інші нормативні документи. 5.Спеціальна література і статті в періодичних виданнях (в алфавітному порядку).
Напрямки тем наукових досліджень для підготовки відкритої лекції з дисципліни “Бюджетний менеджмент” 1. Бюджетний менеджмент – провідна складова державного фінансового менеджменту. 2. Правове регламентування – основа чіткої організації бюджетного процесу. 3. Особливості бюджетного процесу на сучасному етапі розвитку України. 4. Проблемні аспекти організації бюджетного процесу в Україні.. 5. Бюджетне адміністрування в Україні та його проблематика. 6. Технологія бюджетування та її місце у фінансово-управлінських технологіях формування бюджету. 7. Сучасні форми бюджетного контролю та їх характеристика. 8. Напрями розвитку функцій та організаційної структури Міністерства фінансів України. 9. Практичні аспекти діяльності органів Державної фінансової інспекції України. 10. Основні результати діяльності Рахункової палати України за останній звітний рік 11. Практичні аспекти діяльності органів Державної казначейської служби України. 12. Національний банк України: функції, структура і взаємовідносини з фінорганами. 13.Фондова біржа: функції, структура і взаємовідносини з фінорганами. 14. Фінансові органи в зарубіжних країнах. 15. Фінансові служби в міністерствах і відомствах, на підприємствах і в установах: їхні функції, права та обов’язки. 16. Правове регламентування - основа податкової діяльності. 17. Організація проведення звірок доходів між органами податкової адміністрації та казначейства і оформлення результатів. 18. Форми взаємовідносин між Державним бюджетом і місцевими бюджетами в Україні та їх аналіз за останній звітний рік. 19. Місце обліку виконання бюджету у бюджетному менеджменті. 20. Організація та види бюджетної та фінансової звітності в Україні. 21. Проблемні аспекти підготовки бюджетної звітності в Україні. 22. Органи державного внутрішнього фінансового контролю в Україні та розмежування функцій між ними. 23. Порядок проведення інспектування органами Державної фінансової інспекції України. 24. Роль і місце внутрішнього аудиту в системі державного внутрішнього фінансового контролю. 25. Внутрішній фінансовий контроль як інструмент управління. 26. Особливості організації бюджетного процесу в США. 27. Бюджетний процес в Росії на сучасному етапі. 28. Аналіз підготовчої роботи, яка передує складанню попереднього законопроекту (США, Швеція, Росія, Німеччина). 29. Процедура розгляду і затвердження законопроекту про бюджет (на прикладі двох-трьох держав). 30. Місце і роль спеціальних органів контролю в управлінні бюджетним процесом (на прикладі однієї держави).
Підготовка ситуаційного завдання і розрахункових завдань. Робота над складанням ситуаційного завдання дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, формує навички самостійної практичної роботи, сприяє формуванню професійно значущих якостей, знань, умінь і навичок майбутніх фахівців, розвитку та поглибленню і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Для самостійної роботи пропонується виконання робіт за наступними темами: Сучасні технології бюджетного менеджменту. Організаційно-правове забезпечення бюджетного менеджменту. Організація і методологія бюджетного планування в Україні. Організація виконання дохідної частини бюджету. Організація виконання бюджету за видатками. Облік виконання бюджету. Звітність про виконання бюджету. Контроль за рухом бюджетних коштів. Робота над розрахунковими завданнями формує у студента навички самостійної практичної роботи щодо здійснення розрахунків доходів і видатків на стадії бюджетного планування, проведення операцій з виконання бюджету, здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів (розрахункові задачі представлені у навчальному посібнику, підготовленому на кафедрі „Бюджетний менеджмент .Практикум”). Приклад розрахункового завдання. Скласти бюджетний запит по загальноосвітнім та спеціалізованим школам району. Розрахунки необхідно виконати у такій послідовності (у розрізі кодів економічної класифікації – КЕК). КЕК 1000 “Поточні видатки” _______ грн. 1100 “Видатки на товари і послуги” _______ грн. 1110 “Оплата праці працівників бюджетних установ”_______ грн. Необхідно розрахувати фонд заробітної плати педагогічного персоналу загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл на підставі даних, наведених у табл. 1. Таблиця 1. Зведення фонду заробітної плати педагогічних працівників.
Визначені такі суми доплат педагогічному персоналу у розрізі видів.
Заробітна плата вихователів груп подовженого дня і керівників гуртків визначена у сумах 287217,09 грн. і 161443,80 грн. відповідно. Заробітну плата адміністративно-господарського персоналу необхідно визначити на підставі даних, наведених у табл. 2. Таблиця 2. Зведення фонду заробітної плати адміністративно-господарського персоналу.
Разом на рік: визначити До витрат на оплату праці працівників установ освіти відносяться також: - фонд матеріального заохочення (5% від фонду заробітної плати з врахуванням всіх доплат *); - кошти на оздоровлення педагогічного персоналу та матеріальна допомога в розмірі одного посадового окладу вчителя на рік становлять відповідно грн. та грн. 1120 “Нарахування на заробітну плату” _______ грн. Нарахування на заробітну плату станом на 2003 рік складали 37,2%. 1130 “Придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ” _______ грн. Дані для здійснення розрахунків надаються школами району виходячи із наявних потреб. Зведення за кодами економічної класифікації проводить Управління освіти. 1131 “Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” _______ грн. Необхідно розрахувати витрати на придбання класних журналів та миючих засобів, виходячи з даних табл. 3, та того, що на придбання миючих засобів кожній установі виділяється 28,5 грн. Таблиця 3. Зведення витрат на придбання класних журналів.
Сума витрат на придбання медикаментів обчислюється виходячи із фактичних видатків за попередній бюджетний рік. Середня вартість медикаментів на установу становить 243,24 грн. 1133 „Продукти харчування” _______ грн. Необхідно розрахувати витрати на придбання продуктів харчування, виходячи з даних табл. 4. Таблиця 4. Зведення витрат на придбання продуктів харчування.
1137 “Поточний ремонт обладнання, інвентарю, будівель та технічне обслуговування обладнання” _______ грн. Необхідно розрахувати суму видатків по КЕК 1137 виходячи з таких даних: - середня вартість витрат на заміри опору струму становить 805,55 грн. на одну установу; - середня вартість витрат на допуск до початку нового опалювального сезону становить 1944,44 грн. на одну установу; - витрати на проведення аварійних робіт складають 7000 грн.; - заборгованість за 2002 рік – 83400 грн. 1138 “Послуги зв’язку” _______ грн. Середня вартість послуг зв’язку складається на підставі наданих рахунків постачальника і становить 186,94 грн. на одну установу на місяць. 1139 “Оплата інших послуг та інші видатки” _______ грн. Необхідно розрахувати суму видатків по КЕК 1139 виходячи з наступних розмірів місячних витрат загалом по загальноосвітнім та спеціалізованим школам району: Таблиця 5. Витрати по КЕК 1139
До цієї статті витрат відносять також: - повірка лічильників газу (вартість повірки одного лічильника становить 100 грн., в даних установах таких лічильників сім); - послуги банку (інкасація) – 33000 грн.; - проведення енергетичного аудиту – 22000 грн.; - заборгованість за попередні роки – 57200 грн. 1160 “Оплата комунальних послуг та енергоносіїв” _______ грн. 1161 “Оплата теплопостачання” _______ грн. Потрібно визначити суму необхідних коштів виходячи з наступних показників: - витрати теплоенергії – 29992,69 Г/кл; - вартість 1 Г/кл – 69 грн. (з ПДВ). 1162 “Оплата водопостачання і водовідведення” _______ грн. Потрібно визначити суму необхідних коштів виходячи з наступних показників: - витрати води – - вартість 1163 “Оплата електроенергії” _______ грн. Потрібно визначити суму необхідних коштів виходячи з наступних показників: - витрати електроенергії – 1970123,46 квт/год.; - вартість 1 квт/год. – 0,162 грн. 1164 “Оплата природного газу” _______ грн. Потрібно визначити суму необхідних коштів виходячи з наступних показників: - витрати природного газу – - вартість 1165 “Оплата інших комунальних послуг та енергоносіїв” 39450 грн. 1340 “Поточні трансферти населенню” _______ грн. В установах даного виду закладів освіти навчається сім дітей-сиріт. Кишенькові витрати дітям-сиротам плануються у розмірі 6,8 грн. на місяць. Потрібно визначити річну суму кінцевих витрат. Ці витрати зазначаються за КЕК 1343. 1343 “Інші поточні трансферти населенню” _______ грн. 2000 “Капітальні видатки” _______ грн. 2110 “Придбання обладнання і предметів довгострокового користування” _____ грн. Протягом року загальноосвітніми та спеціалізованими школами планується придбати комп’ютерну техніку і меблі в наступних обсягах (табл.6). Таблиця 6. Зведення витрат на придбання обладнання і предметів довгострокового користування.
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою формує навички самостійної науково-дослідної та практичної роботи, дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, сприяє розвитку та поглибленню наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Результати проведеної роботи оформлюються студентом згідно з вимогами до оформлення реферату. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом обговорення (захисту) робіт під час аудиторних занять, розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань.
Підготовка матеріалів до семінарів–дискусій . Студенти, що бажають прийняти участь у науковій роботі, можуть підготувати матеріали для участі у семінарі–дискусії. Для самостійної роботи пропонується написання доповіді. Підготовка та проведення семінара–дискусії проходить в час, відведений для аудиторних занять. Семінари-дискусії плануються із наступних тем. Семінар-дискусія 1. Проблемні аспекти організації і методології бюджетного планування в Україні. Семінар-дискусія 2. Проблемні аспекти організації виконання дохідної і видаткової частини Державного бюджету і місцевих бюджетів України. Семінар-дискусія 3. Проблеми контролю за цільовим використанням бюджетних коштів в Україні.
Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом обговорення доповідей, розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів в аудиторії. Протягом всього періоду вивчення науки “Бюджетний менеджмент” студенти відвідують індивідуальні консультації за графіком індивідуально-консультаційної роботи (2 години на тиждень). Ці консультації необхідні студентам для виконання: - контрольної (модульної) роботи; - індивідуального завдання на базі практики; - домашніх (розрахункових) завдань. Такі консультації дають можливість студенту отримати відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень, а особливо аспектів їх практичного застосування. Дуже доцільним при вивченні науки “Бюджетний менеджмент” є проведення семінарів-дискусій. Після вивчення лекційного матеріалу і проведеної самостійної роботи студентів викладач визначає проблемні питання . Аудиторія намагається запропонувати свої варіанти їх вирішення шляхом організації дискусії (круглий стіл) з проблемних питань. Такі заняття дозволяють студентам обмінюватися думками і поглядами, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів. При підготовці індивідуальної роботи на базі практики велике значення також приділяється визначенню практичних проблемних питань і можливих шляхів їх вирішення.
4.2. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи (заочна форма)
Навчальна робота студента заочної форми навчання в межсесійний період включає наступні форми: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення та опрацювання основної і додаткової літератури, законодавчих і нормативних документів; - підготовка студентів до аудиторних (контактні, консультації в день заочника) занять; - виконання обов’язкових поза аудиторних індивідуальних завдань; - виконання індивідуальних робіт за вибором: аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій, підготовка інтелект карт за тематикою, що визначена викладачем виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) ØОбов’язкове позааудиторне індивідуальне завдання План: 1. Визначення разом із викладачем теми доповіді з проблематики. 1. Виконання домашнього індивідуального завдання - підготовка доповіді з проблематики, визначеної разом із викладачем. 1. Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника». * Позааудиторне індивідуальне завдання готується студентом самостійно (дистанційно) і надсилається викладачеві в електронному вигляді для попереднього оцінювання. На захист і обговорення, за графіком «Дня заочника», студент приносить роздруковане завдання.
Наукове дослідження (домашнє індивідуальне позааудиторне завдання) Написання наукового дослідження створює для студента можливість навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, реформувати та узагальнювати їх матеріали, вивчати та оцінювати основні проблеми і шляхи їх подолання, які стосуються організації бюджетного процесу в Україні, формулювати пропозиції з метою їх подолання. Загальні вимоги до написання наукового дослідження. Обсяг має бути в межах 10-15 сторінок стандартного формату А4 у друкованому вигляді. Зміст дослідження повинен відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. У разі наявності декількох точок зору на те чи інше питання, необхідно висвітлити їх усі. При використанні статистичних даних, студент повинен орієнтуватися на їх достовірність та відповідність часовим параметрам. Етапи підготовки роботи поділяються на наступні етапи: 1.Вибір теми. 2.Самостійне складання попереднього плану. 3.Підбір літературних джерел та фактичного матеріалу згідно плану. 4.Узгодження з викладачем плану та структури дослідження та внесення необхідних змін до нього та до списків джерел інформації. 5.Безпосередня робота над написанням. 6.Презентація-захист дослідження. Оформлення дослідження. Слід уникати в роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати протиріч між її частинами та в тексті взагалі. Кожне питання, що зазначене в плані, повинно мати свій заголовок. Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому куті зверху. На титульному аркуші номер не проставляється. Зміст роботи подається на другій сторінці. Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Окремо нумеруються таблиці та графічний матеріал. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту матеріалу та вказувати на об'єкт та період до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах - масштаб (за необхідності). Таблицю або графік розміщують після першого посилання в тексті на неї. Громіздкі матеріали бажано розмістити у додатках. Заголовки розміщують справа над таблицею та її тематичним заголовком. Використану літературу та законодавчі акти рекомендується наводити в наступній ієрархічній послідовності: 1.Закони України. 2.Укази Президента України. 3.Постанови Кабінету Міністрів України. 4.Положення, накази, інструкції та інші нормативні документи. 5.Спеціальна література і статті в періодичних виданнях (в алфавітному порядку). На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи.
Напрямки наукових досліджень з дисципліни “Бюджетний менеджмент” 1. Бюджетний менеджмент – провідна складова державного фінансового менеджменту. 2. Правове регламентування – основа чіткої організації бюджетного процесу. 3. Особливості бюджетного процесу на сучасному етапі розвитку України. 4. Проблемні аспекти організації бюджетного процесу в Україні.. 5. Бюджетне адміністрування в Україні та його проблематика. 6. Технологія бюджетування та її місце у фінансово-управлінських технологіях формування бюджету. 7. Сучасні форми бюджетного контролю та їх характеристика. 8. Напрями розвитку функцій та організаційної структури Міністерства фінансів України. 9. Практичні аспекти діяльності органів Державної фінансової інспекції України. 10. Основні результати діяльності Рахункової палати України за останній звітний рік 11. Практичні аспекти діяльності органів Державної казначейської служби України. 12. Національний банк України: функції, структура і взаємовідносини з фінорганами. 13.Фондова біржа: функції, структура і взаємовідносини з фінорганами. 14. Фінансові органи в зарубіжних країнах. 15. Фінансові служби в міністерствах і відомствах, на підприємствах і в установах: їхні функції, права та обов’язки. 16. Правове регламентування - основа податкової діяльності. 17. Організація проведення звірок доходів між органами податкової адміністрації та казначейства і оформлення результатів. 18. Форми взаємовідносин між Державним бюджетом і місцевими бюджетами в Україні та їх аналіз за останній звітний рік. 19. Місце обліку виконання бюджету у бюджетному менеджменті. 20. Організація та види бюджетної та фінансової звітності в Україні. 21. Проблемні аспекти підготовки бюджетної звітності в Україні. 22. Органи державного внутрішнього фінансового контролю в Україні та розмежування функцій між ними. 23. Порядок проведення інспектування органами Державної фінансової інспекції України. 24. Роль і місце внутрішнього аудиту в системі державного внутрішнього фінансового контролю. 25. Внутрішній фінансовий контроль як інструмент управління. 26. Особливості організації бюджетного процесу в США. 27. Бюджетний процес в Росії на сучасному етапі. 28. Аналіз підготовчої роботи, яка передує складанню попереднього законопроекту (США, Швеція, Росія, Німеччина). 29. Процедура розгляду і затвердження законопроекту про бюджет (на прикладі двох-трьох держав). 30. Місце і роль спеціальних органів контролю в управлінні бюджетним процесом (на прикладі однієї держави).
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою формує навички самостійної науково-дослідної та практичної роботи, дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, сприяє розвитку та поглибленню наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Результати проведеної роботи оформлюються студентом згідно з вимогами до оформлення реферату. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом обговорення (захисту) робіт під час аудиторних занять, розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань.
Інтелект-карта Інтелект-карта, спрямована на вирішення проблеми за темою завдання, що попередньо погоджена з викладачем. Інтелект-карта виконується на аркуші формату А3, або в електронному документі. Складання інтелект-карт – це інструмент активізації мислення та розширення рамок засвоєння навчального матеріалу. Інтелект-карти можуть використовуватися для побудови дерева цілей, оцінки результатів діяльності установи тощо. Завдання оцінюється за результатами диспуту, мозкового штурму, дискусії із демонстрацією інтелект-карт. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента.
ØІндивідуальні роботи за вибором (1-го завдання) План: 1. Вибір виду індивідуальної роботи 2. Визначення разом із викладачем тематики індивідуальної роботи 3. Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника». * Індивідуальна робота за вибором, готується студентом самостійно (дистанційно) і надсилається викладачеві в електронному вигляді для попереднього оцінювання. На захист і обговорення, за графіком «Дня заочника», студент приносить роздруковану роботу. *Метою проведення «Дня заочника» є поліпшення якості навчання та рівня організації навчального процесу студентів Завданнями «Дня заочника» є: — удосконалення навчально-методичної роботи зі студентами та слухачами; — контроль самостійної роботи студентів і слухачів у міжсесійний період. В «День заочника» студенти (слухачі) мають можливість: — отримати консультацію з наук навчального плану, що вивчаються у відповідному семестрі; — відпрацювати пропущені контактні заняття; — захистити контрольну роботу або інше індивідуальне завдання, що заплановані робочою програмою з науки; — ліквідувати академічну заборгованість; — ліквідувати академічну різницю в разі поновлення або переведення на заочну форму навчання; До участі в «Дні заочника» допускаються студенти (слухачі), що не мають заборгованості з оплати навчання. «День заочника» проводиться відповідно до уніфікованого графіку. «День заочника» проводиться виключно в суботу, як правило, на другому і четвертому тижні кожного місяця впродовж навчального року з вересня по травень з 9.00 до 15.00 години у відповідних корпусах факультетів, приміщеннях кафедр або у спеціально передбачених навчальним центром аудиторіях. «Графік навчально-екзаменаційних сесій студентів заочної форми навчання» з інформацією про дати проведення «Днів заочника» розміщується на сайті університету та на дошках оголошень деканатів. «Розклад проведення «Дня заочника» доводиться до відома студентів (слухачів) заочної форми навчання до початку навчального семестру у письмовому вигляді та розміщується на дошках оголошень деканатів. Викладач зобов’язаний: в «День заочника» прийняти екзамен у студента (слухача), провести контрольну (модульну)роботу або прийняти у студента (слухача) захист курсової чи контрольної роботи за умови особистої явки студента (слухача) та пред’явлення ним Індивідуального навчального плану студента, а також наявності відповідної відомості; — персонально оголосити студенту (слухачу) результати поточного, підсумкового контролю або захисту курсової чи контрольної роботи та видати належно заповнений Індивідуальний навчальний план студента; — повернути належно оформлену відомість до деканату не пізніше 10-00 наступного понеділка. Для участі у «Дні заочника» студент (слухач) зобов’язаний не пізніше ніж за 3 дні до «Дня заочника» повідомити інспектора заочної форми навчання деканату про таку участь, особисто написавши заявку про це в деканаті або надіславши таку заявку на електронну пошту деканату (в останньому випадку студент (слухач) зобов’язаний зателефонувати до деканату і пересвідчитись в тому, що його заявку прийнято до уваги). Заява студента (слухача) про участь у «Дні заочника» повинна містити: - особисту інформацію про студента (слухача), а саме його прізвище, ім’я, по-батькові, номер групи, курс, напрям підготовки (спеціальність); - мету його участі у «Дні заочника» та назви наук, які становлять інтерес для студента (слухача)саме цього дня. Складання або перескладання студентом(слухачем) більш ніж одного поточного або підсумкового контролю в один день не дозволяється. Ліквідація академічної заборгованості в «Дні заочника» студентами(слухачами) заочної форми навчання здійснюється за процедурою, що регламентована чинним «Порядком ліквідації академічних заборгованостей студентами КНЕУ за результатами підсумкового контролю знань». Ліквідація академічної різниці в «Дні заочника» особами, які поновлюються або переводяться на заочну форму навчання, здійснюється за правилами, що передбачені Ухвалою ректорату КНЕУ імені Вадима Гетьмана «Про порядок визначення академрізниці» від 02.07.2007 року; «Порядком ліквідації академічних заборгованостей студентами КНЕУ за результатами підсумкового контролю знань», що ухвалений Вченою радою Університету 09.02.2012 р, та чинним Положенням «Про порядок переведення студентів та поновлення відрахованих осіб», затвердженого ректором університету 01.07.2013 року.
Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 59 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні (модульні)роботи, інші види робіт, передбачені робочою програмою з навчальною дисципліни та набрати до 100 балів (включно). Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 59 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, вважається таким, що має академічну заборгованість.
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку: А - 90-100 балів – 5 “відмінно”; В – 80-89 балів – 4 “добре”; С – 70-79 балів – 4 “добре”; D – 66-69 балів – 3 “задовільно”; E - 60-65 балів – 3 “задовільно”; FX- 21-59 балів – 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання; F – 0-20 балів – 2 (незадовільно) з можливістю вивчення дисципліни за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи.
6.1. Основна література
А. Законодавчі і нормативні акти 1. Бюджетний кодекс України. 8 липня 2010 року, №2456-УІ: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 2010, №50-51 (зі змінами і доповненнями). 3. Про Рахункову палату України: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1998. 4. Про Державний бюджет України на відповідний рік: Закон України // Відомості Верховної Ради України. 5. Про основні напрямки бюджетної політики на відповідний рік: Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. 6. Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України: Указ Президента України від 29 листопада 2011 року №1078/2011. 7. Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 26 серпня 1999 року №1081/99. 8. Про Державну фіскальну службу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236. 9. Про затвердження Положення про Державну фінансову інспекцію України: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №310. 10. Про здійснення державних закупівель: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 2010, №33, т..471. 11. Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2008 року №228. 12. Про затвердження Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року №21.
Б. Підручники, посібники, періодичні видання. 1. Бюджетний менеджмент: Підручник / В.Федосов, В.Опарін, Л.Сафонова та ін.; За заг.ред. В.Федосова.-К.:КНЕУ, 2004.-864 с. 2. Бюджетний менеджмент. Практикум: Навч.посіб. /В.Федосов, С.Кондратюк, Л.Сафонова та ін.; За заг.ред. В.Федосова.-К.:КНЕУ, 2005.-420с. 3. Бюджетний менеджмент: тренінг-курс: навч. посіб./ Л.Д. Сафонова, А.Є. Буряченко, Є.О. Малік та ін..; - К.: ДННУ «Акад. фін. Управління», 2012. – 400 с. 4. Інновації у фінансовій сфері: монографія [В.М.Опарін, Т.В. Паєнтко, В.М. Федосов та ін.]. – К. : КНЕУ, 2013. – 444с. 5. Клець Л.Є. Бюджетний менеджмент: Навчальний посібник.-К.:Центр навчальної літератури, 2007.-640с. 6. Макрофінансове бюджетування: навч. посіб. / Т.С. Бабич, Т.В. Жибер; за наук. ред. д-ра екон. Наук, проф. В.М. Федосова. – К.: КНЕУ, 2011. – 311 с. 7. Михайленко. С.В. Бюджетний менеджмент: стан та оцінка ефективності: монографія. Одеса, Друк Південь, 2010. 8. Опарін В.М. Фінанси. Загальна теорія: Навчальний посібник .-КНЕУ, 2001.-240 с. 9. Сафонова Л.Д. Бюджетний менеджмент: Навч.-метод.посібник для самост.вивч.дисц.-К.:КНЕУ,2001.-186с. 10. Сущенко О М. Сутність, принципи та пріоритети макрофінансової стабілізації України// Фінанси України. - 2013. - №1. - С.71-90. 11. Юрій С.І., Стоян В.І., Даневич О.С. Казначейська система: Підручник.- 2-ге вид., змін. і доп. – Т.:Карт-бланш, 2006.-818с. 12. Михайленко. С.В. Розвиток бюджетного менеджменту в Україні // Фінанси України. - 2011. - №3. - С.81-91. 13. Сафонова Л.Д., Нєвєшкіна Т.С. Теоретичні засади управління видатками бюджету // Фінанси України. - 2011. - №3. - С.100-110. 6.2. Додаткова література
А. Законодавчі і нормативні акти 1. Про бюджетну класифікацію та її впровадження: Наказ / Міністерство фінансів України. -2001. -27 грудня. -№ 604 (із змінами і доповненнями). 2. Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету: Наказ / Міністерство фінансів України.-2012.-12 березня.-№333. 3. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державної казначейської служби України: Наказ / Міністерство фінансів України.-2013.-21 жовтня.-№885. 4. Про затвердження Порядку обслуговування Державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету : Наказ/ Міністерство фінансів України. - 2011. – 30 вересня. - №1223. 5. Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету: Наказ / Міністерства фінансів України. -2013. – 29 січня. -№43. 6. Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів: Наказ / Міністерство фінансів України.-2012. – 23 серпня.-№938. 7. Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України: Наказ / Міністерство фінансів України. -2012. – 22 червня. -№758. 8. Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов»язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах казначейства України: Наказ/ Міністерство фінансів України. - 2012. – 2 березня. - №309. 9. Про затвердження Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів: Наказ/ Міністерство фінансів України і Державне казначейство України. - 2008. – 5 лютого. - №40.
Б. Підручники, посібники, періодичні видання 1. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. -К.: Молодь, 1997. -1000с. 2. Бюджетна система: підручник / Бабіченко В.В., Бойко С.В., та ін., за заг. ред. В.М. Федосова. – К.:Центручбов. Літератури; Тернопіль: Екон. Думка, 2012. – 871с. 3. Бюджетная система РоссийскойФедерации: Учебник / М.В.Романовский и др. - М.: Юрайт, 1999. -621с. 4. Бюджетування результативності (Бюджетний процес та результативність використання бюджетних коштів).Підручник. Підготовлено Річардом Ю. Зоді, директором за участю М. Скота Лоуренса та Дональда П. Лейсі. Інститут державного управління, Політехнічний інститут і Університет штату Вірджинія Блексбер, Вірджинія 24061, Січень 1987 р. – 147с. 5. Государственныефинансы: Учебноепособие /Федосов В.М., Огородник С.Я., Сутормина В.М. и др. -К.: Лыбидь, 1991. -276с. 6. Інформаційно-аналітичне забезпечення державного фінансового менеджменту (методологія і практика прикладної статистики): навч. посіб. /А.В. Головач, В.Б. Захожай, І.Г. Манцуров, Н.А. Головач. – К.: КНЕУ, 2010. – 260с. 7. Иванова Н.Г., Маковник Т.Д. Казначейская система исполнениябюджетов:Учебноепособие.-СПб: Питер,2001.-208с. 8. Клець Л.Є. Бюджетний менеджмент: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 640 с. 9. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основыменеджмента: Пер. с англ. -М.: Дело, 1993. -702с. 10. Місцеві фінанси у схемах і таблицях: навч. посіб. /М.А. Гапонюк, А.Є. Буряченко та ін..; за заг. ред. В.М. Федосова. – К.: КНЕУ, 2010. – 600 с. 11. Опарін В.М., Сафонова Л.Д. Сутність і складові бюджетного менеджменту // Фінанси України. - 1998. - №2. - С.60-66. 12. Малік Є.О., Степура М.М. Макрофінансова стабілізація в Україні у сучасних умовах // Фінанси України. – 2011. - №5. – С.119-1243 13. Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит: Навчально-методичний посібник. -Київ, ТОВ “НІОС”, 1998. -224с. 14. Финансы: Учебник / подред.Л.А.Дробозиной. – М.:Финансы, 1999. – 527с. 15. Журнал “Казна”. Всеукраїнське науково-практичне видання. Засновник – управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області. 16. Кучер Г. В. Ефективність системи управління державним боргом в Україні // Фінанси України. - 2012. - №6. - С.44-57.
6.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ»
Київ 2019
Розробники: Завистовська Ганна Іполитівна, старший викладач кафедри фінансів email: zavistovskay@ukr.net
Навчальний план 2019 р.
© Г.І.Завистовська, 2019 © КНЕУ, 2019
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Державний фінансовий контроль» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Анотація навчальної дисципліни: Державний фінансовий контроль – комплекс цілеспрямованих заходів органів, їх підрозділів чи службових осіб, які здійснюють державний фінансовий контроль у межах повноважень, встановлених законодавством України, з метою упередження, виявлення та припинення фінансових правопорушень на підконтрольному об'єкті щодо його фінансово-господарської діяльності, а також забезпечення законності, фінансової дисципліни та ефективності формування і витрачання коштів, у тому числі бюджетних, та інших активів у процесі володіння, розпорядження, використання і відчуження державного майна, відшкодування збитків та встановлення міри відповідальності у разі порушення фінансового, у тому числі бюджетного, законодавства. Система державного фінансового контролю – це множина складових контролю: видів, методів, елементів, форм, принципів та характеру організації, які знаходяться у внутрішньо обумовлених відношеннях і ієрархічних зв’язках між собою, та формують відповідну єдність, спрямовану на всебічний та всеохоплюючий захист фінансових та майнових ресурсів держави. Здатність системи державного фінансового контролю здійснювати контрольні заходи щодо усього обсягу фінансових ресурсів держави є науково-практичним виміром її якості та стратегічним орієнтиром її розвитку. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни «Державний фінансовий контроль» є нормативною для підготовки магістрів. Її вивчення ґрунтується на засвоєнні блоку економічних дисциплін та профілюючих дисциплін базової фінансової освіти: «Фінанси», «Бюджетна система», «Податкова система». Мета вивчення дисципліни – опанування теоретичних основ контрольно-ревізійної діяльності, навчитися кваліфіковано застосовувати нові форми й методи контролю з метою виявлення, запобігання і усунення порушень та недоліків у розрахунках з бюджетом по податках, у використанні бюджетних та позабюджетних коштів місцевих і державного бюджетів, а також набуття навиків використання та застосування нормативно-правової бази, яка регулює контрольні функції контролюючих органів, що сприяє формуванню необхідних знань у майбутніх фахівців. Завдання дисципліни полягає у формуванні в студентів цілісної системи знань щодо методології оцінювання організації управління фінансами міжнародних корпорацій. оволодіти теоретичними та організаційними основами контрольно-ревізійної роботи. Предметом дисципліни є контрольно-ревізійний процес та управління ним. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання: 1. Знання: фундаментальних концепцій та складові державного фінансового контролю, теоретичних та методичних інструментарії в для організації та здійснення контрольно-ревізійного процесу, поглиблено вивчити нормативно-правову базу, яка регулює контрольні функції контролюючих органів; методологічних основ складання узагальнень результатів контролю. 2. Уміння: роз’яснювати окремі положення законодавства щодо контрольної роботи, вирішувати дискусійні питання, давати пропозиції щодо його вдосконалення; орієнтуватися в системі законодавчих і нормативних правових актів, що регламентують діяльність державного фінансового контролю; аналізувати фінансову звітність підконтрольних об’єктів контрольного заходу, розробляти пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює контрольні функції контролюючих органів; розробляти пропозиції щодо підвищення продуктивності програм та якості послуг. 3. Комунікація: здатність працювати в системі органів управління державними фінансами, застосовувати управлінські навички у сфері фінансів, банківської справи та страхування, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців. 4. Автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність в системі органів управління державними фінансами в цілому чи окремі її складові.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Теоретичні та організаційно-правові основи державного фінансового контролю Поняття, сутність і значення державного фінансового контролю в умовах ринкової економіки. Завдання державного фінансового контролю на макро- і мікрорівнях управління державними фінансами. Взаємозв’язок контролю з іншими функціями управління. Місце державного фінансового контролю у системі державного регулювання економіки. Функції державного фінансового контролю. Генезис контролю на різних етапах суспільного розвитку. Державний фінансовий контроль за вченнями світових шкіл. Етапи розвитку державного фінансового контролю в Україні. Предмет та об’єкти державного фінансового контролю. Принципи побудови державного фінансового контролю. Система державного фінансового контролю та її основні елементи. Форми державного фінансового контролю: класифікація, суть та загальні характеристики. Методичні прийоми державного фінансового контролю. Правові засади організації і здійснення державного фінансового контролю.
Тема 2. Інституційна структура державного фінансового контролю Інституція як суб’єкт державного фінансового контролю. Класифікація інституційної структури державного фінансового контролю. Суб’єкти, які здійснюють зовнішній та внутрішній державний фінансовий контроль: їх функції, права, обов’язки та відповідальність. Контроль ефективності використання коштів державного бюджету Рахунковою Палатою України. Організація та планування контрольно-ревізійної роботи Рахункової палати України. Основні завдання, функції та обов’язки системи органів Державної аудиторської служби України. Державна фіскальна служба України як орган державного фінансового контролю за діяльністю підприємств. Суть податкового контролю та його організація. Основні завдання та контрольні функції Державної казначейської служби України. Права та обов’язки Державної казначейської служби. Контроль за використанням коштів державного бюджету. Парламентський контроль за державними та місцевими фінансовими ресурсами. Контрольні функції, завдання та права НБУ в системі державного фінансового контролю. Контрольна діяльність Антимонопольного комітету України. Основні завдання та контрольні функції Міністерства фінансів України. Контрольні функції апарату Президента України в системі державного фінансового контролю. Державний фінансовий контроль у сфері соціального страхування та пенсійного забезпечення. Державний фінансовий контроль за цінними паперами і фондовим ринком. Контрольні функції, права та обов’язки розпорядників та одержувачів фінансових ресурсів. Аудиторська палата та її функції в системі державного фінансового контролю. Роль та завдання правоохоронних органів, органів прокуратури та суду у здійсненні державного фінансового контролю. Діяльність інших державних і недержавних органів у сфері державного фінансового контролю. Взаємодія контрольних органів управління та фінансових інституцій країни.
Тема 3. Державна аудиторська служба як провідний орган державного фінансового контролю Призначення та функції Державної аудиторської служби України. Завдання Державної аудиторської служби України. Нормативно-правова база. Організаційна структура Державної аудиторської служби України. Права, обов’язки та відповідальність посадових осіб органів державного фінансового контролю. Професійна таємниця. Взаємодія Державної аудиторської служби України з іншими контролюючими та правоохоронними органами. Роль та значення стандартів бухгалтерського обліку в системі державного фінансового контролю та їх загальна характеристика. Організація, виконання, документування результатів і формування матеріалів контрольних заходів. Порядок опрацювання й виконання результатів контрольних заходів. Здійснення контрольних заходів в умовах електронного зберігання та обробки інформації, яка підлягає дослідженню. Інформаційне забезпечення контрольно-ревізійного процесу. Утворення інформаційно-довідкової системи та інформаційної мережі для використання даних за наслідками контрольно-ревізійної роботи в різних органах. Оцінка стану внутрішнього державного фінансового контролю і запобігання правопорушенням з боку суб’єктів державного фінансового контролю та їх службових осіб. Оприлюднення результатів державного фінансового контролю.
Тема 4. Контрольно-ревізійний процес Планування контрольно-ревізійної роботи в системі органів Державної аудиторської служби України — основний етап організації роботи. Плани контрольно-ревізійної роботи, їх види, структура, зміст. Порядок складання й затвердження планів контрольно-ревізійної роботи, внесення змін протягом поточного року. Координація діяльності контролюючих органів. Форми державного фінансового контролю: сутність, класифікація, загальна характеристика. Ревізія як одна із форм інспектування. Методичні прийоми та способи, які застосовуються в ревізійному процесі. Програма ревізій і перевірок державних закупівель. Ревізійний процес та його учасники. Порядок організації ревізійного процесу як комплекс взаємопов’язаних етапів здійснення державного фінансового контролю на конкретному об’єкті контролю. Організація та проведення ревізії. Оформлення результатів ревізії та їх реалізація. Державний фінансовий аудит як форма державного фінансового контролю. Порядок організації та етапи проведення державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання. Перевірки державних закупівель. Завдання, об’єкти та джерела інформації для контролю державних закупівель. Нормативно-правова база. Порядок призначення контролю державних закупівель. Фактичний та документальний контроль. Контроль усунення виявлених у ході ревізій порушень і недоліків державних закупівель, що пред’являються керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ. Узагальнення даних про виявлені порушення. Прийняття рішень за результатами контролю. Облік і звітність про контрольно-ревізійну роботу. Утворення інформаційно-довідкової системи та інформаційної мережі для використання даних за результатами контрольно-ревізійної роботи.
Тема 5. Контроль діяльності бюджетних установ Статус бюджетної установи як підконтрольного об’єкта. Особливості структури фінансових потоків, які формують доходи бюджетних установ. Спеціальний режим використання бюджетними установами надходжень. Різноманітність бюджетних установ. Завдання та основні напрями державного фінансового контролю діяльності бюджетних установ. Нормативно-правова база. Предмет та принципи державного фінансового контролю бюджетних установ. Організація державного фінансового контролю бюджетних установ. Органи, які здійснюють державного фінансового контролю бюджетних установ. Мета, об’єкти та порядок проведення перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Джерела та основні напрями контролю стану виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів. Планування аудиту фінансової і господарської діяльності та інспектування бюджетних установ. Порядок проведення поточних аудиторських процедур та дослідження річної фінансової звітності. Оформлення результатів фінансової та господарської діяльності бюджетних установ. Порядок планування, проведення та оформлення результатів ревізії. Контроль дотримання чинного законодавства при складанні та затвердженні кошторисів доходів і видатків бюджетних установ. Кошторис бюджетної установи як об’єкт державного фінансового контролю бюджетних установ. Завдання і джерела інформації для контролю кошторису бюджетних установ. Правомірність затвердження кошторису бюджетних установ. Перевірка доходів і видатків загального фонду кошторису бюджетних установ. Перевірка обґрунтованості показників видатків у кошторисі бюджетних установ. Аналіз розбіжностей між показниками затверджених асигнувань, касовими та фактичними видатками. Перевірка повноти надходження та правильності використання коштів спеціального фонду кошторису бюджетних установ. Перевірка фактичного виконання кошторису бюджетних установ. Контроль грошових коштів і розрахункових операцій бюджетних установ. Грошові кошти як об’єкт державного фінансового контролю основні завдання контролю грошових коштів. Джерела перевірки грошових коштів бюджетних установ. Контроль наявності готівки у касі. Перевірка надходження готівки до каси. Перевірка витрачання готівки. Перевірка своєчасності, законності та достовірності операцій, пов’язаних з рухом грошових коштів на банківських рахунках. Контроль за цільовим використанням грошових коштів. Контроль за своєчасністю розрахунків. Перевірка правильності відображення в обліку безготівкових розрахунків. Контроль стану збереження майна, використання оборотних і необоротних активів, а також видатків на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт. Оборотні та необоротні активи як об’єкт державного фінансового контролю. Завдання перевірки оборотних та необоротних активів. Інформаційна база державного фінансового контролю. Перевірка руху та використання основних засобів та нематеріальних активів. Перевірка утворення та використання власних надходжень бюджетних установ, надання адміністративних послуг. Мета, об’єкти та порядок проведення перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Ознайомлення із внутрішніми розпорядними документами. Перевірка наявності затвердження графіка документообороту. Перевірка наявності в бюджетних установах розроблених посадових інструкцій працівників бухгалтерії та положення про бухгалтерію. Перевірка умов збереження документів. Контроль правильності, своєчасності і повноти відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій. Перевірка достовірності фінансової звітності. Оцінка ефективності внутрішнього контролю бюджетних установ. Перевірка дотримання законодавства з питань атестації та реєстрації науково-дослідницьких установ. Перевірка правильності оформлення прав власності на розробки науково-дослідних установ. Аналіз розрахунків наукової діяльності. Перевірка діяльності установ та організацій охорони здоров’я. Перевірка правильності планування видатків на медикаменти та перев’язувальні засоби. Перевірка обліку надходження та правильності списання продуктів харчування. Перевірка ефективності використання власних надходжень закладів охорони здоров’я. Перевірка витрачання медичних матеріалів. Особливості проведення перевірки діяльності закладів освіти. Перевірка законності надання освітянських послуг. Перевірка акредитації вищих начальних закладів. Перевірка атестації професійно-технічних закладів. Контроль розрахунків за стипендіями. Перевірка ведення обліку стипендій та розрахунків зі стипендіями. Особливості перевірки діяльності державних закладів культури і мистецтв. Перевірка повноти надходження доходів від проведення виставок, постановок, концертів, спектаклів тощо. Перевірка планування витрат державних закладів культури. Перевірка квиткового господарства державних закладів культури і мистецтв. Перевірка обліку квитків. Перевірка виплати авторської винагороди. Перевірка відрахувань до фондів творчих спілок України. Порядок застосування фінансових санкцій за допущені посадовими особами бюджетні правопорушення. Адміністративна відповідальність за допущення посадовими особами фінансові порушення.
Тема 6. Державний фінансовий аудит Сутність та організаційно-правові засади державного фінансового аудиту. Види державного фінансового аудиту. Цілі і місце державного фінансового аудиту в системі державного фінансового контролю. Предмет і об’єкти державного фінансового аудиту. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, фінансово-господарського аудиту, державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів державного сектору. Повноваження і функції органів, що здійснюють державний фінансовий аудит в Україні. Зміст основних етапів і стадій процесу державного фінансового аудиту та особливості його організації залежно від предмета і об’єкта. Організація і проведення аудиту виконання бюджетних програм. Аудит ефективності як інструмент оцінок ефективності результативності та економічності бюджетних програм та їх впливу на соціально-економічні стану країни та окремих регіонів. Сутність та специфіка аудиту ефективності. Правове регулювання аудиту ефективності. Мета, основні завдання та методи аудиту ефективності. Організація та проведення аудиту ефективності. Методичні прийоми аудиту ефективності. Оформлення та реалізація результатів аудиту ефективності. Організація і проведення державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ. Завдання фінансового-господарського аудиту. Об’єкти фінансового-господарського аудиту. Критерії визначення кількості державних аудиторів на одну бюджетну установу. Етапи проведення фінансового-господарського аудиту. Організація проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки. Завдання, об’єкти та суб’єкти державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання державного сектора. Етапи процесу організації та проведення аудиту діяльності суб’єктів господарювання державного сектору. План, програма державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання. Оприлюднення результатів державного фінансового аудиту. Особливості організації і проведення аудиту ефективності використання державних коштів. Джерела інформації та порядок її збору для отримання достатнього розуміння щодо діяльності економічного суб’єкта. Типи проблем для обрання теми аудиту держаних фінансів. Джерела критеріїв аудиту ефективності. Види аудиторських доказів (фактів). Структура аудиторського звіту та вимоги щодо змісту його складових. Контроль за виконанням пропозицій і рекомендацій. Проблеми формування правової бази незалежних структур. Міжнародний досвід проведення аудиту ефективності.
Тема 7.Контроль виконання місцевих бюджетів Сутність та мета перевірки формування та використання коштів місцевих бюджетів. Джерела та нормативно-правова база державного фінансового контролю виконання місцевих бюджетів. Завдання державного фінансового контролю виконання місцевих бюджетів. Процес планування та підготовки до перевірки місцевих бюджетів. Контроль за формуванням коштів місцевих бюджетів. Контроль за використанням коштів на реалізацію бюджетних програм. Оформлення та реалізація матеріалів перевірки. Контроль дохідної частини бюджетів: обґрунтованість планування доходів бюджету; виконання дохідної частини бюджету; стан контролю розрахунків з розподілу загальнодержавних доходів. Контроль видаткової частини бюджетів: обґрунтованість планування видатків бюджету; виконання видаткової частини бюджету; фінансування з бюджету за напрямами видатків (на утримання бюджетних установ та на цільові державні програми уряду); стан контролю за видатками бюджету у фінансових органах місцевих державних адміністрацій. Основні напрями державного фінансового контролю використання бюджетного фінансування підприємницьких структур. Нормативна база, джерела інформації. Методичні прийоми та способи державного фінансового контролю. Завдання та напрями державного фінансового контролю. Контроль використання бюджетного фінансування в пріоритетних галузях економіки та на окремих підприємствах України ( вугільна промисловість, агропромисловий комплекс та ін.). Контроль виконання цільових програм за рахунок державного та місцевих бюджетів. Перевірка дотримання кошторисів на виконання програм. Контроль використання та своєчасності погашення кредитів, наданих підприємствам під державні гарантії. Перевірка забезпеченості кредитів, процедур їхнього санкціонування. Методика виявлення можливих порушень та зловживань. Особливості контролю за збереженням державного та муніципального майна, переданого в користування недержавним підприємствам. Перевірка повноти нарахування, своєчасності внесення до бюджетів (державного та місцевих) дивідендів від коштів, укладених у статутні капітали недержавних підприємств. Контроль утворення та використання державних позабюджетних фондів. Завдання та напрями державного фінансового контролю. Нормативна база державного фінансового контролю. Джерела інформації. Методи та способи державного фінансового контролю. Перевірка утворення державних позабюджетних фондів. Перевірка повноти та своєчасності внесення платежів підприємствами до державних позабюджетних фондів. Перевірка використання коштів державних позабюджетних фондів за цільовим призначенням (на виплату пенсій, допомоги у зв’язку з безробіттям, виплат на соціальне страхування та з галузевих позабюджетних фондів). Методика виявлення можливих порушень та зловживань. Систематизація та узагальнення виявлених порушень. Прийняття рішень за наслідками контролю.
Тема 8. Система державного внутрішнього фінансового контролю в Україні Теоретичні основи державного внутрішнього фінансового контролю. Мета та основні завдання державного внутрішнього фінансового контролю. Принципи державного внутрішнього фінансового контролю. Види та складові елементи державного внутрішнього фінансового контролю. Особливості організації контрольного процесу. Нормативно-правова база. Програма контролю. Права посадових осіб підрозділів внутрішнього державного аудиту органів виконавчої влади. Організація внутрішнього фінансового контролю в органах державного сектора. Суть внутрішнього контролю. Завдання внутрішнього контролю в органах державного сектору. Ефективність системи внутрішнього контролю. Підходи до побудови структури системи внутрішнього контролю. Особливості перевірки основної діяльності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади. Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю. Контроль стану збереження державного і комунального майна та його використання. Перевірка розрахунків підпорядкованих установ та організацій за цільовими фондами і централізованими заходами. Особливості організації і проведення внутрішнього аудиту в органах державного сектора. Суть внутрішнього аудиту. Об’єкти та завдання внутрішнього аудиту. Структура стандартів внутрішнього аудиту. Етапи і процедури організації діяльності підрозділу внутрішнього аудиту. Принципи професійної діяльності працівників підрозділу внутрішнього аудиту. Контроль виконання рішень за результатами контрольних заходів інших державних органів. Узагальнення та систематизація матеріалів державного внутрішнього фінансового контролю. Організація контролю за усуненням виявлених недоліків та порушень. Гармонізація внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в системі органів виконавчої влади. Мета та напрями діяльності центрального підрозділу гармонізації європейських країн.
Тема 9. Світовий досвід організації державного фінансового контролю Сучасні моделі системи державного фінансового контролю в країнах Європейського Союзу. Нормативно-правового забезпечення, здійснення державного фінансового контролю на світовому рівні. Основні типи незалежних державних органів фінансового контролю (ВОФК), які діють у країнах Європейського Союзу. Основні складники системи внутрішнього фінансового контролю, що функціонують в країнах ЄС. Основні ознаки сучасних систем державного фінансового контролю країн ЄС і країн-кандидатів на вступ. Взаємодія ВОФК з національними контрольними органами.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. Карта навчальної роботи студентів з дисципліни (вибіркової) «Державний фінансовий контроль» для студентів освітньої програми / спеціалізації «Митне адміністрування»
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науково-дослідній діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. . 2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни «Державний фінансовий контроль» для студентів денної форми навчання .
Оцінювання знань студентів з вибіркової дисципліни “Державний фінансовий контроль” здійснюється за результатами поточного контролю в діапазоні від 0 до 100 балів проводиться за такою схемою:
А. РЕЗУЛЬТАТИ СИСТЕМАТИЧНОСТІ ТА АКТИВНОСТІ РОБОТИ ПРОТЯГОМ СЕМЕСТРУЗ ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ Оцінка знань студентів за контролем систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу включає такі складові: (1) активність та рівень знань при обговоренні питань семінарів; (2) результати виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання; (3) участь у студентських наукових конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даної дисципліни. При контролі активності та рівня знань при обговоренні питань семінарів оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, правильність написання письмового контролю на семінарському занятті; результати пілотного опитування. Протягом семестру кожен студент з групи на семінарських і практичних заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття. Оцінювання активності роботивідбувається з градацією в 1 бал:
Б. РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ МОДУЛЬНИХ ЗАВДАНЬ Контрольна (модульна) контроль може здійснюватись шляхом виконання модуля у письмовій формі, який проводиться в аудиторії під час практичних занять під контролем викладача; Контрольна (модульна) робота у письмовій формі Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання модуля) Оцінки поточна та підсумкова успішності студента виставляються до журналу з кратністю до 1 балу (з округленням на користь студента). Кількість балів, отриманих студентами на кожному практичному занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за модульний контроль. У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної і заочної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач. На останньому семінарі виводиться загальна сума балів поточного модульного контролю.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 3.1.Карта навчальної роботи студента з дисципліни (вибіркової) «Державний фінансовий контроль» для студентів освітньої програми / спеціалізації «Митне адміністрування»
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. Довідкова інформація:
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни «Державний фінансовий контроль» для студентів заочної форми навчання . Оцінювання знань студентів з вибіркової дисципліни “Державний фінансовий контроль” здійснюється за результатами поточного модульного контролю в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Максимальна сума балів поточного контролю – 100, які розподіляються: üобов’язкові завдання – максимум 80 балів, ü вибіркові завдання – максимум 20 балів. Об’єктами поточного контролю знань студентів є: — аудиторна робота під час контактних занять; — виконання письмової домашньої роботи; — проведення контрольної (модульної) роботи; — виконання одного індивідуального завдання на вибір студента.
РЕЗУЛЬТАТИ СИСТЕМАТИЧНОСТІ ТА АКТИВНОСТІ АУДИТОРНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ Оцінка знань студентів за контролем систематичності та активності аудиторної роботи під час контактних занять включає такі складові: активність та рівень знань при обговоренні питань контактних занять; результати виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання; участь у студентських наукових конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даного курсу. При контролі активності та рівня знань при обговоренні питань контактних занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на контактних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на контактні заняття, правильність написання письмового контролю на контактному занятті; результати пілотного опитування. Протягом сесії кожен студент з групи на контактних заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття. Оцінювання активності роботи відбувається з градацією в 1 бал:
Контрольна (модульна) робота може здійснюватись шляхом виконання модуля у письмовій формі, який проводиться в аудиторії під час практичних занять під контролем викладача; Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання модуля) Оцінки поточна та підсумкова успішності студента виставляються до журналу з кратністю до 1 балу (з округленням на користь студента). Кількість балів, отриманих студентами на кожному практичному занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольну (модульну) роботу.
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
А. ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ. Самостійна робота студента (надалі — СРС) — це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Самостійна робота студентів з дисципліни охоплює чотири види робіт: І вид — підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ вид — пошуково-аналітична робота; ІІІ вид — науково-дослідна робота; ІV вид — практичні тренінги, виробнича практика. Самостійна робота над навчальною дисципліною «Державний фінансовий контроль» включає наступні форми:
Опрацювання теоретичних основ, прослуханого лекційного матеріалу здійснюється студентами самостійно у позааудиторний час. Вивчення та опрацювання основноїі додаткової літератури, законодавчих і нормативних документів; підготовка студентів до аудиторних (практичних занять, консультацій); підготовка до контрольної роботи – студентами проводиться самостійно згідно розкладу занять. А. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Опрацювання теоретичних основ здійснюється студентами самостійно шляхом роботи з науковою літературою за темами робочої програми дисципліни. Окремо студенти вибирають, систематизують та опрацьовують нормативні документи, що регламентують організацію державного фінансового контролю в Україні. На основі прослуханого лекційного матеріалу студенти визначають пріоритетні напрями вивчення дисципліни, проблеми, на які варто звернути увагу в першу чергу. Також лекції слугують допомогою при систематизації навчального матеріалу. Відвідування та вивчення лекцій дає студентам можливість отримати більш глибокі та різнобічні знання з дисципліни «Державний фінансовий контроль». Б. Підготовка до семінарських, лабораторних і практичних, контактних занять. Проводиться студентами самостійно згідно з розкладом занять відповідно до планів семінарських, лабораторних і практичних занять, контактних занять. В. Виконання індивідуальних навчальних завдань Індивідуальна робота студентів охоплює обов’язкові завдання і завдання на вибір студента. Індивідуальні завдання виконуються у наступних формах:
Г. Виступ на студентському науковому семінарі з питань державного фінансово контролюКафедра фінансів організовує наукову роботу студентів фінансово-економічного факультету у формі проведення наукового семінару з питань державного фінансово контролю. Участь у роботі наукового семінару є добровільною і передбачає наступні форми робіт: підготовку і представлення доповіді, участь у дискусії, обговорення проблемних питань, вислуховування доповідей та їх обговорення, отримання нової інформації та формування на цій основі своєї думки, власних висновків. Участь у роботі наукового семінару дає можливість сформувати низку важливих навичок: навчитися виступати перед аудиторією, навчитися викладати свою думку з тих питань, що обговорюються, аргументувати її, обґрунтовувати і відстоювати свою позицію, вислуховувати думку інших людей, розширити свій професійний світогляд, отримати досвід проведення наукових досліджень і участі в наукових дискусіях. У роботі наукового семінару діє принцип студентського самоврядування: для проведення засідань серед студентів обирається організатор (або кілька), який реєструє учасників, теми їх доповідей, проводить засідання, визначає регламент виступу і обговорення, стежить за його дотриманням, регулює активність обговорення. Роль викладача полягає у визначенні загальної тематики роботи наукового семінару, а також надання консультацій з приводу підготовки студентами тем доповідей. Виступ на науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів) Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає бюджетну проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, який проводить лекції або проводить семінари). Д. Підготовка міні-лекції, експертної оцінки. Вибір теми міні-лекції або експертної оцінки, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем, який проводить семінари (практичні). Міні-лекція триває протягом 7 хвилин. Вона складається з наступних структурних частин: 1. Постановка проблеми на основі опрацювання підручників, монографій, періодичних публікацій і законодавства, 2. Аналіз проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання. Аналіз проблеми включає: — розкриття та оцінку поточної ситуації, виявлення суперечливих моментів, протиріч; — визначення причин, наслідків; — аргументація власної позиції. Аналіз проблеми займає до 4 хвилин міні-лекції. 3. Заключення Заключення містить пропозиції доповідача щодо вирішення проблеми та висновки, які ґрунтуються як на власних аргументах, так і на думку фахівців. У міні-лекції не наводиться учбовий матеріал (визначення термінів, переліки функцій, класифікацій чи принципів тощо), за виключенням випадків, коли він є предметом дискусії. Обов’язково: представлення міні-лекції є основою для проведення дискусії. У ході представлення міні-лекції можна користуватися зібраними матеріалами. Критеріями оцінки міні-лекції є змістовність її структурних частин, зрозумілість і лаконічність. РАЗОМ ІЗ МІНІ-ЛЕКЦІЄЮ ЗА ЦІЄЮ Ж ТЕМОЮ студент укладає аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій. Метою є критично-аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників тощо) за обраною вище темою. Готуючи огляд наукових публікацій, студент: — обирає тему і консультується з викладачем; — систематизує різні погляди і підходи до вивчення досліджуваного питання (фінансові категорії, поняття і терміни, принципи, ознаки, класифікації тощо). Джерела добираються самостійно; — оформлює його у друкованому вигляді (обсяг – до 5 сторінок тексту набраного на комп’ютері, Times New Roman, шрифт 14, інтервал 1,5). Структура огляду наукових публікацій: титульна сторінка, основний текст, висновки, список опрацьованої літератури. Критеріями оцінки огляду наукових публікацій є кількість опрацьованих літературних джерел (не менше семи джерел) і якість систематизації матеріалу. Міні-лекція разом із оглядом наукових публікацій готується на той семінар, на якому розглядається відповідна тема. Якщо тема на семінарських заняттях не розглядається, тоді студент має їх здати викладачу, який проводить семінари, не пізніше ніж за 2 тижні до закінчення семестру. Мета експертної оцінки – дати обґрунтований висновок (експертне заключення). Готуючи експертну оцінку, студент: — обирає тему і консультується з викладачем; — досліджує питання, шукаючи факти, аргументи “за” і “проти”, здійснює підборку та опрацювання широкого кола статистичних даних. Часовий період, за який проводиться аналіз, має складати не менше п’яти останніх років; — готує висновок; — оприлюднює висновок в аудиторії на семінарі (максимум – 5-6 хвилин). Інформаційні та літературні джерела студент обирає самостійно. Письмове оформлення не є обов’язковим. Критеріями оцінки є кількість опрацьованих статистичних матеріалів, якість аналізу, вміння сформулювати висновки та обґрунтовувати їх.
Ж. Наукове дослідження Написання наукового дослідження створює для студента можливість навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, реформувати та узагальнювати їх матеріали, вивчати та оцінювати основні проблеми і шляхи їх подолання, які стосуються організації бюджетного процесу в Україні, формулювати пропозиції з метою їх подолання. Загальні вимоги до написання наукового дослідження. Обсяг має бути в межах 10-15 сторінок стандартного формату А4. Текст друкується через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст слід розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку - 20 мм, з правого - 10 мм, від верхньої межі аркуша до першого рядка – 15-20 мм, знизу – 15-20 мм. Зміст реферату повинен відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. У разі наявності декількох точок зору на те чи інше питання, необхідно висвітлити їх усі. При використанні статистичних даних, студент повинен орієнтуватися на їх достовірність та відповідність часовим параметрам. Етапи підготовки наукового дослідження. Робота над рефератом поділяється на наступні етапи:
Оформлення наукового дослідження. Слід уникати в роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати протиріч між її частинами та в тексті взагалі. Кожне питання, що зазначене в плані, повинно мати свій заголовок. Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому куті зверху. На титульному аркуші номер не проставляється. Зміст роботи подається на другій сторінці. Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Окремо нумеруються таблиці та графічний матеріал. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту матеріалу та вказувати на об'єкт та період до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах - масштаб (за необхідності). Таблицю або графік розміщують після першого посилання в тексті на неї. Громіздкі матеріали бажано розмістити у додатках. Заголовки розміщують справа над таблицею та її тематичним заголовком. Використану літературу та законодавчі акти рекомендується наводити в наступній ієрархічній послідовності: 1.Закони України. 2.Укази Президента України. 3.Постанови Кабінету Міністрів України. 4.Положення, накази, інструкції та інші нормативні документи. 5.Спеціальна література і статті в періодичних виданнях (в алфавітному порядку). На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи. Індивідуальне завдання оцінюється за результатами захисту письмової роботи. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента. Для денної форми навчання захист робіт проводиться на консультації, яка призначається викладачем згідно розкладу та графіку індивідуально-консультаційної роботи на початку семестру. Студентами заочної форми навчання письмові індивідуальні роботи можуть залишатися на кафедрі для наступної перевірки викладачем у терміни, встановлені графіком індивідуально-консультативної роботи. Захист індивідуальних робіт проводиться згідно розкладу консультацій упродовж семестру, а для заочної форми навчання – у період екзаменаційної сесії. Тематика наукових досліджень
З. .Індивідуальне практичне завдання Виконання індивідуального практичного завдання навчання з дисципліни проводиться студентом самостійно у вільний від обов'язкових занять час. Теми індивідуальних завдань визначаються викладачем на початку кожного семестру, при цьому слід врахувати можливість використання даних, які студент отримує на базі практики. За бажанням студента, тема завдання може бути скоригованою. Також можливе виконання комплексних індивідуальних завдань групою студентів за погодженням із викладачем. Обов’язковою частиною індивідуального завдання є складання за його темою аналітичної записки. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Casestudy) проводиться студентами самостійно. Результати вирішення кейсів студентами денної форми навчання оформлюються у вигляді аналітичних записок, їх презентація та обговорення може відбуватися на індивідуальних консультаціях під керівництвом викладача. Проблемна ситуація (кейс) – це вид завдання, який передбачає оцінку певної заданої ситуації та підготовку аналітичної записки з приводу цієї оцінки. Кейс відрізняється від ситуаційної задачі кількістю альтернативних варіантів вирішення. Мета вирішення цього завдання – створити для студента умови, максимально близькі до реальної практичної діяльності спеціалістів. Індивідуальні завдання включають: підготовку індивідуального завдання на основі даних органів виконавчої влади ( МФУ, ДФС, ДКС, ДАС тощо) Мета виконання завдання на базі практики – поглиблення і закріплення теоретичних та практичних знань студентів з організації державного фінансового контролю у фінансових органах держави та у державному секторі економіки, здійснення контрольно-ревізійної роботи в державі; формування і розвиток у студентів навичок у проведенні самостійного дослідження, аналізу, встановленні проблем та можливих шляхів їх вирішення з питань, які розглядаються в даному курсі. Структура завдання передбачає, що в першій його частині студент вивчає організацію та аналізує процеси; аналізує первинні документи і форми звітності; показує вміння заповнювати документи, форми звітності, оперативного та аналітичного обліку; аналізує діяльність відповідних органів, ефективність внутрішнього фінансового контролю; висвітлює методику оцінки ефективності виконання бюджетних програм; тощо. Друга частина завдання передбачає визначення проблем щодо об’єкта у галузі дослідження та пропозиції щодо їх вирішення. Загальний обсяг роботи має складати: 20-25 аркушів (А-4). Текст друкується через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст слід розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку - 20 мм, з правого - 10 мм, від верхньої межі аркуша до першого рядка – 15-20 мм, знизу – 15-20 мм. Список літератури складається у наступній послідовності:
Разом з індивідуальним письмовим завданням оформлюється інтелект-карта, спрямована на вирішення проблеми за темою завдання. Інтелект-карта виконується на аркуші формату А3 і прикріплюється до письмової роботи як додаток. Складання інтелект-карт – це інструмент активізації мислення та розширення рамок засвоєння навчального матеріалу. Інтелект-карти можуть використовуватися для побудови дерева цілей, оцінки результатів діяльності установи тощо. Завдання оцінюється за результатами диспуту, мозкового штурму, дискусії із демонстрацією інтелект-карт. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента. Робота подається на перевірку викладачу у терміни згідно з графіком.
Завдання в органах системи Міністерства фінансів України Завдання №1 («Оцінка ефективності роботи міністерства та аналізу результатів його контрольної діяльності») 1. Розглянути організацію та методологічні основи контрольної роботи даної служби. Проаналізувати результати контрольної роботи даного органу (відділу) не менше як за 3 роки: Розглянути взаємовідносини данного органу з іншими органами, на які покладено здійснення функцій фінансового контролю. 2. Зробити висновки та сформулювати пропозиції щодо удосконалення методів та організації діяльності данного органу(відділу). Завдання в органах Державної аудиторська служба України Завдання №1 («Оцінка ефективності роботи фінансового органу держави та аналізу результатів його діяльності») 1. Розглянути організацію та методологічні основи контрольної роботи даної служби. Проаналізувати результати контрольної роботи даного органу не менше як за 3 роки:
Розглянути взаємовідносини данного органу з іншими органами, на які покладено здійснення функцій фінансового контролю. 2. Зробити висновки та сформулювати пропозиції щодо удосконалення методів та організації діяльності данного органу. Завдання №2 (“Ревізії бюджетних установ, які проводяться Державною аудиторською службою України”) 1. Вивчити план проведення ревізій (піврічні плани за попередній рік). 2. Визначити основні завдання ревізій бюджетних установ. Методика перевірки. Проаналізувати 2—3 акти ревізій: питання, які перевіряються в ході ревізії; документи, які перевіряються; найбільш поширені випадки порушення бюджетного законодавства; реалізація результатів. 3. Проблемні аспекти проведення ревізій в бюджетних установах.
Завдання в органах Державної казначейської служби Завдання №1 («Оцінка ефективності роботи фінансового органу держави та аналізу результатів його контрольної діяльності») 1. Розглянути організацію та методологічні основи контрольної роботи даної служби. Проаналізувати результати контрольної роботи даного органу не менше як за 3 роки:
Розглянути взаємовідносини данного органу з іншими органами, на які покладено здійснення функцій фінансового контролю. 2. Зробити висновки та сформулювати пропозиції щодо удосконалення методів та організації діяльності данного органу. Завдання №2 («Контроль за касовим виконанням Державного бюджету України»)
Завдання №3 («Контроль організації виконання місцевого бюджету в сучасних умовах»)
Завдання в органах Державної фіскальної служби України Завдання №1 («Оцінка ефективності роботи фінансового органу держави та аналізу результатів його контрольної діяльності») 1. Розглянути організацію та методологічні основи контрольної роботи даної служби. Проаналізувати результати контрольної роботи даного органу не менше як за 3 роки:
Розглянути взаємовідносини данного органу з іншими органами, на які покладено здійснення функцій фінансового контролю. 2. Зробити висновки та сформулювати пропозиції щодо удосконалення методів та організації діяльності данного органу. Завдання №2 («Контроль в органах Державної фіскальної служби України»)
Б. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ. Студенти можуть отримати поточні бали за результатами виконання і захисту індивідуальних завдань, які зазначені у карті самостійної роботи студента. Це домашне індивідуальне завдання має бути виконане у міжсесійний період. Виконання індивідуальних завдань на вибір в електронному вигляді з їх наступним захистом на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. До індивідуальних завдань належать: 1. Аналітичний звіт власних наукових досліджень 2. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) Теми та вимоги до індивідуальних завдань всі студенти отримують у викладача на установчій сесії, також отримують матеріали та орієнтування для пошуку матеріалів для виконання цих завдань. Завдання виконуються за графіком, встановленим викладачем та відсилаються на його електронну пошту у встановлені терміни. Загальна робота (наукове дослідження (15 балів) + індивідуальне практичне завдання (10 балів)) оцінюється від 0 до 25 балів. Така робота проводиться у міжсесійний період, а її захист і обговорення результатів – за графіком «Дня заочника». Індивідуальне завдання за дистанційним курсом (тестовий контроль) Цей вид завдання виконується студентами у встановлений викладачем термін у міжсесійний період, і може включати два варіанти: а) побудова структурованого, схематичного конспекта-презентації з проблемними аспектами з обраної теми дисципліни, за вимогами та темами, доведеними до відома викладачем – роботи відсилаються кожним студентом викладачеві на електронну пошту. б) складання тестів у середовищі дистанційного курсу (за його наявності) із автоматичним оцінюванням результатів. Індивідуальні завдання для самостійного виконання та напрямок роботи визначаються студентом та узгоджуються з викладачем під час установчої сесії (начитки лекцій). У разі, якщо студент з поважних причин був відсутній на установчій сесії, він може знайти необхідні завдання на сайті університету та узгодити тематику (проблематику) вибраних завдань з викладачем під час проведення консультацій або в режиму он-лайн. Консультації проводяться у міжсесійний період за графіком кафедри, доведеним до студентів під час начитки лекцій та розміщеним на сайті кафедри фінансів. Завдяки цьому створюються можливості для належного виконання студентами індивідуальних завдань. Тому після перевірки виконання індивідуальних робіт у разі їх негативної оцінки, вони не повертаються на доопрацювання. Тематика індивідуальних завдань (наукове дослідження) та вимоги до їх підготовки і захисту
Вимоги до підготовки проблемних доповідей та їх захисту Написання індивідуального завдання створює для студента можливість навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, реформувати та узагальнювати їх матеріали, вивчати та оцінювати основні проблеми і шляхи їх подолання, які стосуються організації бюджетного процесу в Україні, формулювати пропозиції з метою їх подолання. Загальні вимоги до написання індивідуального завдання (наукового дослідження). Обсяг має бути в межах 10-15 сторінок стандартного формату А4. Текст друкується через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст слід розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку - 20 мм, з правого - 10 мм, від верхньої межі аркуша до першого рядка – 15-20 мм, знизу – 15-20 мм. Зміст реферату повинен відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. У разі наявності декількох точок зору на те чи інше питання, необхідно висвітлити їх усі. При використанні статистичних даних, студент повинен орієнтуватися на їх достовірність та відповідність часовим параметрам. Етапи підготовки індивідуального завдання. Робота над рефератом поділяється на наступні етапи:
Оформлення індивідуального завдання. Слід уникати в роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати протиріч між її частинами та в тексті взагалі. Кожне питання, що зазначене в плані, повинно мати свій заголовок. Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому куті зверху. На титульному аркуші номер не проставляється. Зміст роботи подається на другій сторінці. Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Окремо нумеруються таблиці та графічний матеріал. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту матеріалу та вказувати на об'єкт та період до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах - масштаб (за необхідності). Таблицю або графік розміщують після першого посилання в тексті на неї. Громіздкі матеріали бажано розмістити у додатках. Заголовки розміщують справа над таблицею та її тематичним заголовком. Використану літературу та законодавчі акти рекомендується наводити в наступній ієрархічній послідовності: 1.Закони України. 2.Укази Президента України. 3.Постанови Кабінету Міністрів України. 4.Положення, накази, інструкції та інші нормативні документи. 5.Спеціальна література і статті в періодичних виданнях (в алфавітному порядку). На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи. Індивідуальне завдання оцінюється за результатами захисту письмової роботи. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента. Студентами заочної форми навчання письмові індивідуальні роботи (наукові завдання) можуть залишатися на кафедрі для наступної перевірки викладачем у терміни, встановлені графіком індивідуально-консультативної роботи. Захист індивідуальних робіт проводиться згідно розкладу консультацій упродовж семестру, а для заочної форми навчання – у період екзаменаційної сесії. Всі індивідуальні роботи студентів проходять перевірку за допомогою програми «Плагіат».У разі виявлення ідентичних індивідуальних робіт, усі вони не зараховуються, у т.ч. ті, які були вже захищені. Підставою є несамостійний характер виконання індивідуальної роботи.
Індивідуальне практичне завдання Виконання індивідуального практичного завдання навчання з дисципліни проводиться студентом самостійно у вільний від обов'язкових занять час. Теми індивідуальних завдань визначаються викладачем на початку кожного семестру, при цьому слід врахувати можливість використання даних, які студент отримує на базі практики. За бажанням студента, тема завдання може бути скоригованою. Також можливе виконання комплексних індивідуальних завдань групою студентів за погодженням із викладачем. Обов’язковою частиною індивідуального завдання є складання за його темою аналітичної записки. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Casestudy) проводиться студентами самостійно. Результати вирішення кейсів студентами денної форми навчання оформлюються у вигляді аналітичних записок, їх презентація та обговорення може відбуватися на індивідуальних консультаціях під керівництвом викладача. Проблемна ситуація (кейс) – це вид завдання, який передбачає оцінку певної заданої ситуації та підготовку аналітичної записки з приводу цієї оцінки. Кейс відрізняється від ситуаційної задачі кількістю альтернативних варіантів вирішення. Мета вирішення цього завдання – створити для студента умови, максимально близькі до реальної практичної діяльності спеціалістів. Індивідуальні завдання включають: підготовку індивідуального завдання на основі даних органів виконавчої влади ( МФУ, ДФС, ДКС, ДАС тощо) Мета виконання завдання на базі практики – поглиблення і закріплення теоретичних та практичних знань студентів з організації державного фінансового контролю у фінансових органах держави та у державному секторі економіки, здійснення контрольно-ревізійної роботи в державі; формування і розвиток у студентів навичок у проведенні самостійного дослідження, аналізу, встановленні проблем та можливих шляхів їх вирішення з питань, які розглядаються в даному курсі. Структура завдання передбачає, що в першій його частині студент вивчає організацію та аналізує процеси; аналізує первинні документи і форми звітності; показує вміння заповнювати документи, форми звітності, оперативного та аналітичного обліку; аналізує діяльність відповідних органів, ефективність внутрішнього фінансового контролю; висвітлює методику оцінки ефективності виконання бюджетних програм; тощо. Друга частина завдання передбачає визначення проблем щодо об’єкта у галузі дослідження та пропозиції щодо їх вирішення. Загальний обсяг роботи має складати: 20-25 аркушів (А-4). Текст друкується через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст слід розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку - 20 мм, з правого - 10 мм, від верхньої межі аркуша до першого рядка – 15-20 мм, знизу – 15-20 мм. Список літератури складається у наступній послідовності:
Разом з індивідуальним письмовим завданням оформлюється інтелект-карта, спрямована на вирішення проблеми за темою завдання. Інтелект-карта виконується на аркуші формату А3 і прикріплюється до письмової роботи як додаток. Складання інтелект-карт – це інструмент активізації мислення та розширення рамок засвоєння навчального матеріалу. Інтелект-карти можуть використовуватися для побудови дерева цілей, оцінки результатів діяльності установи тощо. Завдання оцінюється за результатами диспуту, мозкового штурму, дискусії із демонстрацією інтелект-карт. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента. Робота подається на перевірку викладачу у терміни згідно з графіком.
Завдання в органах системи Міністерства фінансів України Завдання №1 («Оцінка ефективності роботи міністерства та аналізу результатів його контрольної діяльності») 1. Розглянути організацію та методологічні основи контрольної роботи даної служби. Проаналізувати результати контрольної роботи даного органу (відділу) не менше як за 3 роки: Розглянути взаємовідносини данного органу з іншими органами, на які покладено здійснення функцій фінансового контролю. 2. Зробити висновки та сформулювати пропозиції щодо удосконалення методів та організації діяльності данного органу(відділу). Завдання в органах Державної аудиторська служба України Завдання №1 («Оцінка ефективності роботи фінансового органу держави та аналізу результатів його діяльності») 1. Розглянути організацію та методологічні основи контрольної роботи даної служби. Проаналізувати результати контрольної роботи даного органу не менше як за 3 роки:
Розглянути взаємовідносини данного органу з іншими органами, на які покладено здійснення функцій фінансового контролю. 2. Зробити висновки та сформулювати пропозиції щодо удосконалення методів та організації діяльності данного органу. Завдання №2 (“Ревізії бюджетних установ, які проводяться Державною аудиторською службою України”) 1. Вивчити план проведення ревізій (піврічні плани за попередній рік). 2. Визначити основні завдання ревізій бюджетних установ. Методика перевірки. Проаналізувати 2—3 акти ревізій: питання, які перевіряються в ході ревізії; документи, які перевіряються; найбільш поширені випадки порушення бюджетного законодавства; реалізація результатів. 3. Проблемні аспекти проведення ревізій в бюджетних установах.
Завдання в органах Державної казначейської служби Завдання №1 («Оцінка ефективності роботи фінансового органу держави та аналізу результатів його контрольної діяльності») 1. Розглянути організацію та методологічні основи контрольної роботи даної служби. Проаналізувати результати контрольної роботи даного органу не менше як за 3 роки:
Розглянути взаємовідносини данного органу з іншими органами, на які покладено здійснення функцій фінансового контролю. 2. Зробити висновки та сформулювати пропозиції щодо удосконалення методів та організації діяльності данного органу. Завдання №2 («Контроль за касовим виконанням Державного бюджету України»)
Завдання №3 («Контроль організації виконання місцевого бюджету в сучасних умовах»)
Завдання в органах Державної фіскальної служби України Завдання №1 («Оцінка ефективності роботи фінансового органу держави та аналізу результатів його контрольної діяльності») 1. Розглянути організацію та методологічні основи контрольної роботи даної служби. Проаналізувати результати контрольної роботи даного органу не менше як за 3 роки:
Розглянути взаємовідносини данного органу з іншими органами, на які покладено здійснення функцій фінансового контролю. 2. Зробити висновки та сформулювати пропозиції щодо удосконалення методів та організації діяльності данного органу. Завдання №2 («Контроль в органах Державної фіскальної служби України»)
Визначити проблеми податкового контролю та запропонувати можливі шляхи їх вирішення
4.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
А. ДЕННА ФОРМА. Під час контролю виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають: підготовка і презентація міні-лекцій з проблемних питань, експертної оцінки, перекладу, укладання огляду наукових публікацій, а також участь у роботі наукового семінару з питань державного фінансового контролю і науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів). Оцінювання індивідуальних завданьвідбувається з градацією в 1 бал:
Під час контролю участі у студентських конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даного курсу протягом семестру оцінюється викладачем з градацією в 1 бал:
Б. ЗАОЧНА ФОРМА. Під час контролю виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають: аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій з бюджетних питань за тематикою експертних оцінок з презентацією, аналітичний звіт власних наукових досліджень з презентацією, підготовка презентації з проблемних питань за тематикою рефератів, а також виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) і участь в науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів). Оцінювання індивідуальних завданьвідбувається з градацією в 1 бал:
(3)Під час контролю участі у студентських конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даного курсу протягом семестру оцінюється викладачем з градацією в 1 бал:
5. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю —залік)
Кількість балів, отриманих студентами на кожному практичному занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольна (модульна) робота. У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної і заочної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач. На останньому семінарі виводиться загальна сума балів контрольної (модульної) роботи.
Порядок переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу ECTS:
Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота складається з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета.
6. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА 6.1. Основна література1. Закон України «Про Рахункову палату» від 2 липня 2015 року № 576-VIII. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/576-19/page 2. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 «Положення про Державну аудиторську службу України». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/43-2016-%D0%BF 3. Чусакова І.Ю. Державний фінансовий контроль: підручник / Чумакова І.Ю., Шульга Н.В.; за заг.ред. О.А. Петрик. – К.: КНЕУ, 2013. – 412 с. 4. Хмельков А.В. Державний фінансовий контроль: Підручник / А.В. Хмельков. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. – 228 с. 6.2. Додаткова література
Підручники, посібники, періодичні видання
Інформаційні ресурси
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І науки УКРАЇНИ Державний вищий навчальний заклад «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ з вивчення навчальної дисципліни «МАКРОФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ»
Київ 2019
Розробники: Котіна Г.М. – к.е.н., доцент кафедри фінансів, кафедра фінансів, akotina@ukr.net, cbvs_hk@kneu.edu.ua Степура М.М. - к.е.н., доцент кафедри фінансів, кафедра фінансів, mstepura@ukr.net, cbvs_ms@kneu.edu.ua
Навчальний план 2019 р.
© автор(и), 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ
ВСТУП Навчальна дисципліна «Макрофінансове планування» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Анотація навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна «Макрофінансове планування» займає чільне місце у підготовці магістрів з фінансів і вивчає конкретну функцію публічного фінансового менеджменту, пов’язану з планомірним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів держави з метою досягнення та підтримки збалансованості, фінансової стійкості економіки, отримання доходів, прибутків та фінансового забезпечення розв’язуваних економічних та соціальних завдань. Навчальна дисципліна є теоретико-прикладною: у теоретичному плані вона повинна поглибити фундаментальні знання щодо управління макроекономічної сферою фінансової системи – публічних фінансів; у прикладному плані – інтегрувати отримані базові знання з новітніми технологіями планування фінансових ресурсів держави для формування у студентів практичних навичок ефективного процесу розроблення і затвердження фінансових планів як засобу збалансування фінансових потреб і можливостей держави. Міждисциплінарні зв’язки. Вивчення навчальної дисципліни «Макрофінансове планування» засновується на опрацюванні блоку економічних наук, знаннях, отриманих з базової фундаментальної дисципліни «Фінанси» та прикладних дисциплін (наук) «Бюджетна система», «Податкова система» і «Місцеві фінанси», «Макрофінансовий аналіз». Вона органічно пов’язана з дисциплінами «Публічний сектор та мультирівневе управління», «Бюджетний менеджмент», «Макрофінансове бюджетування», «Макрофінансовий ризик-менеджмент», «Податковий менеджмент», «Проектне фінансування», «Державний фінансовий контроль», «Управління митними ризиками», які вивчаються під час опанування даного курсу на магістерських програмах. Мета дисципліни – формування знань з організації та функціонування фінансового планування на рівні держави, а також набуття практичних навичок з розробки, складання та затвердження планів формування, розподілу та використання фінансових ресурсів на макрорівні. Завдання (навчальні цілі) дисципліни. Навчальна дисципліна «Макрофінансове планування» спрямована на досягнення наступних компетентностей випускника: знання теоретичних та організаційних основ макрофінансового планування; знання прийомів і методів, що використовують в процесі державного фінансового планування, відповідні суб’єкти та доцільність їх використання; здатність розробляти стратегією планування в сфері державних фінансів, та здійснювати моніторинг основних факторів, що впливають на фінансову стійкість та платоспроможність держави; вміння аналізувати фінансові ризики на макрорівні та визначення переваг в процесі прийняття фінансових рішень щодо ефективного формування, розподілу і використання державних фінансових ресурсів; знання технологій та опанування техніки та методики ефективного планування формування фінансових ресурсів, розподілу та використання коштів держави. Предмет дисципліни – теоретичні та прагматичні аспекти планування публічних фінансів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
1. ЗМІСТ навчальної дисципліни ЗА ТЕМАМИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Тема 1. Поняття, сутність та необхідність макрофінансового планування. Поняття макрофінансового планування. Суб'єкти, об'єкт і предмет дисципліни «Макрофінансове планування». Сфера застосування макрофінансового планування і його призначення. Сутність та зміст фінансового планування на макрорівні, його відмінність від планування фінансової діяльності і ресурсів мікрорівня. . Необхідність та завдання макрофінансового планування у сучасних фінансових відносинах макрорівня. Взаємозв’язок фінансової політики держави та макрофінансового планування. Принципи макрофінансового планування: принцип цілеспрямованості та пріоритетності, принцип системності та комплексності, принцип аналогій та наукової обґрунтованості, принцип багаторівневого описання, принцип інформаційної узгодженості, принцип альтернативності, принцип безперервності, принцип верифікації, ефективність планування . Директивне та індикативне фінансове планування, їх поєднання в організації макрофінансового планування. Теоретичні основи організації макрофінансового планування. Типологія макрофінансового планування: поточне, оперативне та перспективне макрофінансове планування. Види макрофінансового планування: загальнодержавне, регіональне, галузеве (бюджетне, планування позабюджетних фондів, боргове планування), базове (фінансове планування на рівні бюджетних установ та підприємств державного сектору). Макрофінансове прогнозування як необхідний інструмент для здійснення макрофінансового планування. Поняття макрофінансового прогнозування, методи макрофінансового прогнозування основних показників для наступного здійснення макрофінансового планування. Тема 2. Організаційні засади макрофінансового планування. Макрофінансове планування як організаційно-управлінська діяльність, система його здійснення. Взаємозв’язок макрофінансового планування і інших функцій державного фінансового менеджменту. Суб’єкти макрофінансового планування: координуючі, забезпечуючі, контролюючі, виконуючі, пов’язані з плануванням. Система органів, що забезпечують державне фінансове планування, розмежування функцій і повноважень між ними. Українська практика становлення системи макрофінансового планування. Зарубіжний досвід організації макрофінансового планування. Нормативне регулювання макрофінансового планування в Україні. Ієрархія нормативних документів при макрофінансовому плануванні. Правові та організаційні аспекти складання фінансових планів на макрорівні. Методичне забезпечення реалізації макрофінансового планування в Україні. Поняття, необхідність і значення рівнів макрофінансового планування. Суб’єкти макрофінансового планування базового рівня. Система довгострокових, поточних і оперативних фінансових планів на макрорівні, їх взаємодоповнюваність. Оптимальна організація макрофінансового планування, її критерії. Тема 3. Етапи, методи та інструменти макрофінансового планування. Процес макрофінансового планування, його зміст та послідовність виконання. Етапи фінансового планування на макрорівні. Багатовимірність вивчення макрофінансового планування: вертикальна статична модель та послідовність виконання етапів. Необхідні умови здійснення макрофінансового планування, найкращий алгоритм та межа досягнення результатів. Методи макрофінансового планування: метод коефіцієнтів (екстраполяції), метод прямого рахунку, аналітичний метод (індексний метод), балансовий метод, метод оптимізації планових рішень, програмно-цільовий метод, методи економіко-математичного моделювання, нормативний метод. Переваги й недоліки основних методів прогнозування та їх призначення для прогнозу макрофінансових показників: методи екстраполяції, статистичні методи, методи регресії, метод прямого розрахунку, стохастичні методи, метод експоненціального згладжування, методи прогнозування за допомогою ковзного середнього, економетричне моделювання, експертні методи. Інструменти макрофінансового планування. Технології економічного аналізу, які використовуються для макрофінансового фінансового планування: горизонтальний, вертикальний, трендовий та факторний аналіз. Макрофінансове бюджетування. Контролінг фінансів державних підприємств та бюджетних установ. Послідовність фінансового планування на рівні розпорядників бюджетних коштів, вибір методів та інструментів планування згідно з його завданнями. Процес фінансового планування в державному секторі економіки. Методи та інструменти державного фінансового планування залежно від завдань державних підприємств. Інструменти планування фінансової діяльності підприємств. Тема 4. Система фінансових планів на макрорівні в Україні. Класифікація фінансових планів на макрорівні. Поділ довгострокових, поточних і оперативних фінансових планів за їх призначенням. Вертикальна ієрархія фінансових планів при макрофінансовому плануванні: її необхідність та особливості. Зміст, призначення та характеристика балансів доходів і витрат державних підприємств, бюджетних установ; балансів доходів і витрат міністерств, відомств, державних комітетів, центральних органів влади; балансів доходів і витрат типових бюджетних установ, окремо та за групами (зведених). Зміст, призначення та характеристика балансів фінансових ресурсів адміністративних територій: областей, районів, міст, територіальних громад. Взаємозв’язок балансу фінансових ресурсів і витрат держави та платіжного балансу, їхнє призначення і використання. Особливості планування державного бюджету та місцевих бюджетів як специфічних фінансових планів макрорівня. Доцільність виокремлення цільових фондів всередині бюджетів та форми їхнього планування. Необхідність планування фінансових балансів відокремлених державних фінансових ресурсів - позабюджетних фондів. Тема 5. Макрофінансовий аналіз в системі планування державних фінансів. Сутність та завдання макрофінансового аналізу при макрофінансовому плануванні. Принципи макрофінансового аналізу: науковість, об’єктивність, системність та комплексність, оперативність, дієвість, ефективність. Показники макрофінансового аналізу: кількісні та якісні, абсолютні та відносні. Класифікація планових макрофінансових показників: основні, похідні, директивні, розрахункові. Норми та нормативи: обов’язкові та факультативні, узагальнені та деталізовані, матеріальні та фінансові, абсолютні та відносні. Результати фінансового аналізу на державному рівні та їх використання у макрофінансовому плануванні. Поняття державних пріоритетів, їхнє визначення та зв’язок із макрофінансовим плануванням. Методи аналізу для вибору пріоритетів та можливостей для макрофінансового планування. Діагностика державних пріоритетів в Україні, порівняння декларованих пріоритетів, ранжування пріоритетів за результатами проведеного аналізу. Прогнозні макрофінансові показники та їх значення в макрофінансовому плануванні. Сценарний макроекономічний аналіз в системі аналізу макрофінансових показників. Використання сценарного аналізу в Україні. Зарубіжний досвід складання та використання фінансових сценаріїв. Інструментарій аналізу даних про доходи і видатки державного сектору економіки. Дослідження та методика оцінки бюджетних показників: доходи, видатки, дефіцит, борг на державному та місцевому рівнях. Фінансовий аналіз використання ресурсів держави, застосування його результатів у макрофінансовому плануванні. Тема 6. Стратегічне макрофінансове планування. Стратегічне планування державної політики як основа для реалізації наступного етапу макрофінансового планування. Застосування планування для зосередження матеріальних, трудових та фінансових ресурсів держави на досягненні визначеної у стратегічних документах мети. Загальнодержавне та галузеве стратегічне планування. Поняття стратегії і тактики. Види стратегічних документів, їхня ієрархія та роль у реалізації планування. Принципи організації макрофінансового стратегічного планування. Українська практика складання довгострокових програм, прогнозів. Основні проблеми розробки таких документів: розпорошення відповідальності за виконання, відсутність пріоритезації та зв’язку з наявними фінансовими ресурсами. Особливий вид стратегічних програм – державні цільові програми. Досвід зарубіжних країн у складанні стратегічних документів, місце довгострокових фіскальних стратегій у системі стратегічних документів. Шляхи удосконалення практики стратегічного планування в Україні: оптимізація існуючої неефективної системи та впровадження практики стратегічного планування. Реалізація державної стратегії головним розпорядником коштів шляхом розробки плану надання бюджетних послуг. Підходи до формування стратегії: угода про надання послуг, стратегічний план. Поняття стратегічного плану діяльності головного розпорядника – зарубіжний досвід. Структура стратегічного плану: обов`язкові та додаткові елементи. Характеристика основних компонентів стратегічного плану: головної мети, цілей, завдань та заходів. Відмінність стратегій головного розпорядника від його завдань та заходів. Індикатори виконання стратегічного плану. Взаємозв’язок очікуваних результатів (індикаторів), заявлених у стратегічному плані, з макроекономічними показниками економічного і соціального розвитку країни та з державними стандартами надання послуг. Тема 7. Поточне та оперативне макрофінансове планування. Необхідність застосування поточного та оперативного макрофінансового планування, його місце в макрофінансовому плануванні. Відмінності поточних планів від їх оперативного коригування. Використання результатів стратегічних планів та макроекономічних прогнозів під час поточного та оперативного планування. Види поточних та оперативних планів в Україні, взаємозв’язок між їхніми розробниками та плановими документами. Сфера застосування, розробка та складання поточних фінансових планів у макрофінансовому плануванні. Система поточних фінансових планів та призначення кожного з них. Коригування, пов’язування із супутніми документами і конкретизація поточних фінансових планів. Розробка оперативних фінансових документів у державному секторі економіки. Форми, послідовність їх складання. Призначення оперативних фінансових документів. Створення і підтримка дієвої системи контролю і аналізу, розробка процедури внесення змін до оперативних фінансових планів. Реалізація оперативного фінансового планування у періоди економічної кризи або при виникненні форсмажорних обставин: техногенні катастрофи, стихійні лиха, військові конфлікти. Контроль за виконанням фінансових планів на макрорівні: сутність, значення, інструментарій.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Тема 8. Організація та зміст бюджетного планування в системі макрофінансового планування. Місце бюджетних планів в системі макрофінансового планування. Види бюджетних планів та методи бюджетного планування. Формати бюджетів: постатейний, за функціями і за програмами. Терміни бюджетного планування: середньострокові і річні бюджети. Методика визначення бюджетних показників при плануванні. Бюджетні прогнози як частина бюджетних планів. Статичні та ковзні середньострокові бюджети. Організація бюджетного планування. Взаємозв’язок планування бюджетних доходів та бюджетних видатків. Значення запиту головного розпорядника коштів для бюджетного плану. Бюджетна програма як основна одиниця сучасного бюджетного планування. Врахування бюджетних обмежень при бюджетному плануванні. Реалії бюджетного планування в Україні в умовах високого соціального навантаження на бюджет. Обґрунтованість та особливості планування поточних видатків бюджету. Особливості планування капітальних видатків бюджету. Необхідність планування видатків розвитку з бюджетів. Планування кредитування та фінансування бюджетів. Тема 9. Концепція бюджетування на макрорівні. Поняття макрофінансового бюджетування як технології найбільш ефективного управління бюджетними ресурсами з використанням найпрогресивніших методів бюджетного планування. Сутність, завдання та принципи макрофінансового бюджетування. Зв’язок бюджетування з макрофінансовим плануванням. Умови макрофінансового бюджетування: система послуг, які надає держава у особі розпорядників коштів; значна свобода розпорядника при плануванні фінансових потоків при високій відповідальності за результати планування своєї діяльності. Система програмних документів на макрорівні та здійснення фінансового програмування. Поєднання стратегічного макрофінансового планування із бюджетуванням. Особливості бюджетування на рівні місцевої влади. Планування бюджетів у складі програмно-цільового бюджетування в Україні, його аналоги у зарубіжних країнах. Інструменти бюджетування у макрофінансовому плануванні: середньострокові бюджети, .стратегічні плани розпорядників коштів, бюджетні запити, бюджетні програми. Методи оцінки та вибору програм, які включаються в бюджетний план. Система фінансових потоків суб’єкта господарювання державного сектору економіки, їх характеристика. Поняття та функції бюджетування на рівні державних підприємств. Завдання та інструменти бюджетування на рівні державних підприємств. Тема 10. Фінансове планування державних цільових фондів. Необхідність виділення цільових фондів для підвищення ефективності макрофінансового планування. Поняття цільового фонду, його ознаки, організаційні підходи до його планування. Бюджетні та позабюджетні цільові фонди. Види державних цільових фондів: економічні, соціальні (страхові), науково-дослідні, стабілізаційні (резервні). Система планування цільових державних фондів в Україні. Планування цільових фондів у складі бюджетів. Дія принципу збалансованості при здійснення видатків з Державного бюджету України на фінансування державних цільових фондів. Покриття з бюджету частини витрат Пенсійного фонду України. Вплив демографічної ситуації в Україні на збалансованість Пенсійного фонду України у довгостроковій перспективі. Особливості планування Пенсійного фонду. Пошук оптимальної системи цільових фондів в умовах реформ державних фінансів. Реформування пенсійної системи. Витрати бюджетів на загальнодержавне соціальне страхування, їх планування та критерії ефективності. Альтернативні способи фінансування виплат на соціальний захист та соціальне забезпечення. Необхідність планування науково-дослідних та інноваційних цільових фондів. Виділення бюджетних цільових фондів. Спеціальний фонд бюджету в Україні: особливості його функціонування і перешкоди для бюджетування. Стабілізаційний фонд бюджету як один із видів економічних цільових фондів. Доцільність стабілізаційного фонду в Україні: невдалий досвід і можливі шляхи створення. Досвід зарубіжних країн у плануванні та використанні коштів стабілізаційного фонду бюджету. Дискусійні питання щодо мети і напрямів використання коштів такого фонду. Тема 11. Особливості планування фінансових потоків суб’єктів державного сектора економіки. Фінансовий план підприємства державного сектору економіки. Місце фінансових планів підприємств та установ з державною або комунальною формою власності у системі макрофінансового планування. Особливості, терміни і завдання планування фінансових потоків підприємства з державною формою власності. Періодичність планування, методи планування, види планів. Органи, уповноважені управляти державним майном, державними комерційними та казенними підприємствами, корпоративними правами держави, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніми підприємствами. Фонд державного майна України, його значення в плануванні фінансової діяльності підприємств державного сектору економіки. Завдання фінансового планування підприємств державного сектору економіки: виконання робіт та надання послуг: збереження самоокупності, не обов’язкова значна прибутковість. Завдання планування фінансових потоків бюджетних установ у мережі головного розпорядника коштів: виконання робіт та надання послуг у межах державних функцій та із збереженням державних стандартів за бюджетні кошти, без отримання прибутку. Організація фінансового планування головних розпорядників коштів та підприємств з державною або комунальною власністю. Послідовність та етапи фінансового планування на підприємствах та установах, їх зв’язок із бюджетним періодом. Порядок складання та затвердження фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств. Роль прогнозування у фінансовому плануванні на підприємствах та установах державного сектору економіки, його реалізація. Документальне оформлення фінансового планування на підприємствах та установах з державною формою власності. Контроль за виконанням фінансових планів підприємств державного сектору економіки. Механізм державного замовлення у макрофінансовому плануванні. Організація планування та принципи процедури здійснення державних закупівель. Тема 12. Ризик-менеджмент розробки планових документів макрорівня. Ризик як об’єктивна складова макрофінансового середовища та можливості його врахування під час макрофінансового планування. Природа, сутність та класифікація фінансових ризиків макрорівня. Державний фінансовий ризик-менеджмент як інструмент забезпечення ефективності макрофінансового планування. Місце державного фінансового ризик-менеджменту в системі управління державними фінансами. Необхідні умови реалізації ризик-менеджменту. Ризик-менеджмент в стратегічному фінансовому плануванні на макрорівні. Сфери застосування ризик-менеджменту у макрофінансовому плануванні: ризики отримання доходів, ризики неефективного використання видатків, ризики погіршення макроекономічних показників, боргові ризики, валютні ризики. Політичні ризики та особливості управління ними при макрофінансовому плануванні. Сутність та зміст ризиків в державному секторі економіки. Критерії ефективності державного сектора економіки. Виконання фінансових планів суб’єктами господарювання державного сектора. Аналіз ризиків на основі оцінки фінансового стану державного підприємства та ефективності його управління. Бізнес-план розвитку підприємства: соціально-економічні наслідки реалізації бізнес-плану. Критерії визначення оптимального варіанта реформування підприємства: ефект реформування, бюджетний ефект; господарський (комерційний) ефект; соціально-економічний ефект; еколого-економічний ефект; ефект капіталізації підприємства. Прогнозування наслідків та оцінка впливу на стан фінансової безпеки держави приватизації деяких категорій підприємств. Оцінка ризиків та їх врахування в макрофінансових планах. Інструментарій кількісної оцінки фінансового ризику держави. Сценарний аналіз та аналіз чутливості як інструмент державного фінансового ризик-менеджменту. Розробка сценаріїв макрофінансових планів з врахуванням ризиків. Фінансова безпека держави як один з основних критеріїв макрофінансового планування. Фінансові ризики та фінансова безпека держави. Інтегрований ризик-менеджмент та система оперативного реагування щодо ризиків на макрорівні. Тема 13. Світові моделі фінансового планування на макрорівні. Досвід макрофінансового планування таких країн як Франція, Польща, Російська федерація. Особливості та негативні наслідки фінансового планування у Греції, Японії, Аргентині. Система фінансових планів зарубіжних країн: загальноприйняті спільні елементи та особливості кожної країни. Типові поєднання планових документів зарубіжних країн. Централізовані фонди держави ( в т.ч. бюджети) та державне господарство в розвинених країнах. Фінансова політика Європейського союзу, організація фінансового планування в ЄС та в країнах його членах. Моделі оцінки фіскальної стійкості держави за рекомендаціями міжнародних фінансових інституцій та організацій. Циклічно-скоригований баланс. Моделі боргового ризик-менеджменту у світі. Огляд практики фінансового планування та управління ризиками в секторі державного менеджменту в країнах з розвиненою економікою: досвід Канади та Великобританії, Австралії та Нової Зеландії. Світовий досвід побудови інституційних систем управління державною власністю (Швеція, Австрія, Італія). Система державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування. Соціально-орієнтоване планування: основною одиницею для розрахунку є громадянин. Планування, орієнтоване на виконання державою її функцій: основною одиницею для планування є державні заходи. Світовий досвід встановлення рівня врахування при плануванні показників фінансової безпеки держави.
2. Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання 2.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни (вибіркової) Макрофінансове планування для студентів освітньо-професійної програми/спеціалізації «Митне адміністрування» денна форма навчання
2.2. Плани семінарських (практичних занять) денної форми навчання Основними видами навчальних занять, на яких студентами 5 курсу вивчається та засвоюється матеріал з дисципліни «Макрофінансове планування», є: 1) лекція; 2) практичне (семінарське) заняття; 3) контактне заняття. 4) консультація. Лекція покликана формувати у студентів основи знань з «Макрофінансового планування», а також визначати напрям, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять і самостійної роботи студентів з цієї дисципліни. Семінарське заняття – це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів і презентації на підставі індивідуально виконаних завдань. На практичному занятті з «Макрофінансового планування» викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень досліджуваної дисципліни і формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань. Для підвищення рівня підготовки і розкриття індивідуальних творчих здібностей студентів 5 курсу під час викладання дисципліни «Макрофінансове планування» застосовується індивідуальне навчальне заняття та консультації. Індивідуально-консультаційна робота проводиться для посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності та спрямування її в потрібному руслі. Індивідуально-консультаційна робота студентів проводиться в аудиторному режимі, згідно з розкладом консультацій. В аудиторії викладач надає методичні рекомендації з вивчення тем курсу, формулює питання по кожній темі, які має опрацювати студент. На кожному консультаційному занятті викладач робить опитування по темі з метою з’ясування, чи засвоєно студентом, той чи інший матеріал, чи займається студент, взагалі, самостійним вивченням курсу, чи виконав він завдання, надане на попередній консультації. На консультаційних заняттях розв’язуються задачі, з’ясовуються всі незрозумілі студенту питання. Окремі консультаційні заняття присвячуються підготовці до написання контрольної (модульної) роботи. Викладач знайомить з переліком питань, що виносяться на контрольну (модульну) роботу, з вимогами щодо викладення питань в контрольній (модульній) роботі, узагальнює в цілому матеріал по логічно-завершеній частині курсу, яка виноситься на контрольну (модульну) роботу, ще раз звертає увагу на більш складні та важливі моменти. Важливим завданням індивідуальних консультацій є забезпечення індивідуального підходу до навчання кожного студента, можливість врахувати та розкрити його особистісні риси та уміння. Індивідуально-консультативна робота здійснюється у формі: індивідуальних консультацій з питань дисципліни; консультацій щодо вимог до виконання та захисту завдань, що винесені для самостійної роботи студентів; консультацій щодо наукової роботи студентів. Індивідуально-консультативна робота з дисципліни «Макрофінансове планування» проводиться для денної форми навчання. За складеним на початку семестру графіком індивідуально-консультативної роботи викладачем проводяться: - обов'язкові консультації з самостійної роботи, на яких відбуваються перевірка ходу виконання індивідуальних завдань та захист завдань, що винесені на поточний контроль; - цільові консультації перед виконанням письмової роботи в аудиторії, їх призначення у тому, щоб скоригувати роботу студентів при підготовці до написання письмової роботи у потрібному напрямку. На розсуд викладача можуть проводитися активні консультації з метою підготовки та проведення ділової гри, роботи в малих групах або презентації результатів наукових завдань, складених лекцій чи аналітичних записок студентами. У науці «Макрофінансове планування» індивідуально-консультативна робота стосується підготовки студентів до семінарів, тобто викладач повинен відслідковувати сучасні тенденції розвитку предмету дисципліни. Під час консультацій акцентувати увагу студентів на актуальні проблемні та дискусійні питання щодо макрофінансового планування, які слід прояснити. Індивідуально-консультативна робота викладача зі студентами здійснюється відповідно до графіка, складеного кафедрою, в якому визначено форми індивідуально-консультативної роботи, а також час проведення занять та аудиторія (які узгоджуються з навчальним відділом). Графік проведення індивідуально-консультативної роботи доводиться до відома студентів на початку вивчення дисципліни. Для денної форми навчання з дисципліни «Макрофінансове планування» передбачено проведення семінарських та практичних занять згідно навчального плану та розкладу занять. Метою семінарського заняття є організація обговорення зі студентами тих тем дисципліни, які винесені на семінарські заняття. Семінарські заняття з дисципліни «Макрофінансове планування» проводяться у формі співбесіди студентів з викладачем, обговорення та розв’язку проблемних питань. Практичні заняття мають на меті організацію викладачем детального розгляду студентами окремих теоретичних положень дисципліни «Макрофінансового планування» та формування навичок їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок тощо. Глобальні компетентності дисципліни: систематизувати інформацію про державні фінансові ресурси та відносини, які виникають в процесі макрофінансового планування, правильно інтерпретувати її; розробляти та складати фінансові плани, їх аналізувати та правильно інтерпретувати; критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Загальні компетентності дисципліни:
Заняття 1. Тема: Сутність та необхідність макрофінансового планування. Фахові компетентності: - визначати сутність фінансового планування на макрорівні, знати відмінність від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня; - виокремлювати та правильно інтерпретувати принципи макрофінансового планування; - правильно визначати та застосовувати методи макрофінансового прогнозування. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, розв’язання проблемних питань, виконання ситуаційних завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. Охарактеризувати взаємозв’язок та відмінність макрофінансового планування від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня. Встановити розбіжності в трактуваннях основних понять на різних рівнях планування фінансової системи. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [4, 5,6, 7, 8, 11, 17, 22, 30,34, 49, 50, 54,57] Заняття 2. Тема: Організаційні засади макрофінансового планування. Фахові компетентності:
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: дискусія з елементами аналізу, колоквіум, відповіді і захист досліджень. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. Систематизувати нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення державного фінансового планування в Україні. Виявити дискусійні положення та неврегульовані питання окремих законодавчих актів. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [3,4,5, 6, 17, 20, 26, 27, 28, 34-44, 47, 48, 57,85, 87, 93, 101, 107, 111-118, 120] Заняття 3. Тема: Етапи, методи та інструменти фінансового планування на макрорівні. Фахові компетентності: - знати особливості етапів розробки, складання та затвердження фінансових планів в державному секторі економіки; - розуміти організацію макрофінансового планування, вміти пояснювати взаємозв’язки між його суб’єктами; - вміти застосовувати на практиці методи планування державних фінансів; - знати переваги і недоліки технологій макрофінансового планування. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - конференція з презентаціями виконаних завдань, колоквіум Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
4. Технології планування державних фінансів. 5. Процес фінансового планування в державному секторі економіки. Виконання практичних та ситуаційних завдань. На основі обраного методу планування та звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозних показників Державного бюджету України.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 26, 29, 30, 45, 119, 121] Заняття 4. Тема: Система фінансових планів на макрорівні в Україні. Фахові компетентності: - визначати сутність фінансових планів на макрорівні, їх види; - розуміти організацію складання, призначення та давати характеристику балансам фінансових ресурсів суб’єктів економіки; - оцінювати взаємозв’язок між балансом фінансових ресурсів держави та платіжного балансу; - знати особливості планування централізованих фондів держави. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Прес-конференція, розв’язання практичних завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними квартального та річного звітів Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів, служби статистики та Національного Банку України за останні три роки оцінити взаємозв’язок між балансом доходів і витрат держави та платіжним балансом. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 8, 9, 20, 22, 26, 27, 32, 34, 35, 107,108, 122-126] Заняття 5. Тема: Макрофінансовий аналіз в системі планування державних фінансів. Фахові компетентності: - визначати сутність завдання та принципи макрофінансового аналізу; - розуміти показники макрофінансового аналізу, вміти їх розраховувати та інтерпретувати; - встановлювати та оцінювати державні пріоритети; - застосовувати сценарний аналіз в практиці розробки фінансових планів. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Ділова гра, робота в малих творчих групах. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними річних звітів органів фінансового управління за останні три роки визначити кількісні та якісні, абсолютні та відносні, основні та похідні, директивні та розрахункові. Пояснити їх взаємозв’язок. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 9, 11, 15, 16, 17, 26, 30, 45, 51, 55, 60, 61, 64, 65, 67, 75, 77, 79, 80, 88, 98] Заняття 6. Тема: Стратегічне макрофінансове планування Фахові компетентності: - знати принципи організації та види макрофінансового стратегічного планування; - розуміти різні види стратегічних документів, їхню підпорядкованість та роль у реалізації планування на макрорівні; - орієнтуватися в методиці розробки стратегічного плану діяльності головного розпорядника бюджетних коштів. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – колоквіум, робота в малих творчих групах. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. Проаналізувати вітчизняні реалії та досвід зарубіжних країн у складанні стратегічних документів. Зазначити можливості вдосконалення державного фінансового стратегічного планування в Україні. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [18, 19, 20, 26, 27, 31, 34, 35, 46, 51, 56, 73, 91, 93, 94, 104] Заняття 7. Тема: Поточне та оперативне макрофінансове планування Фахові компетентності: - визначати сутність та необхідність застосування поточного та оперативного макрофінансового планування; - знати порядок розробки та складання поточних та оперативних фінансових планів на макрорівні; - здійснювати моніторинг та коригування фінансових планів держави; - розуміти послідовність складання та форми оперативних фінансових документів у державному секторі економіки. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – «мозковий штурм», дискусія з елементами аналізу, розв’язання практичних завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. Відстежити реалізація оперативного макрофінансового планування у періоди економічної кризи або при виникненні форсмажорних обставин (техногенні катастрофи, стихійні лиха, військові конфлікти) в вітчизняній практиці та світовому просторі. Зазначити спільні риси та відмінності, зробити висновки. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 7, 28, 58, 68, 71, 77, 90, 105, 106, 108, 119, 120, 121,122] Заняття 8. Контрольна (модульна) робота за темами 1-7. Заняття 9. Тема: Організація та зміст бюджетного планування в системі макрофінансового планування. Фахові компетентності: - визначати види бюджетних планів та застосовувати методи бюджетного планування; - розуміти організацію бюджетного планування, знати суб’єктів бюджетного процесу, їх права та обов’язки; - здійснювати моніторинг та оцінку бюджетних показників, розробляти статичні та ковзні середньострокові бюджети; - знати особливості та механізм планування дохідної та видаткової частини бюджету Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, колоквіум. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними фінансової звітності Державної казначейської служби України за останні п’ять років визначити показники виконання Державного бюджету України. Розробити план на наступний рік, враховуючи зміни соціально-економічного розвитку та напрями державної політики України. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 7, 13, 18, 20, 25-28, 31, 46, 51, 58, 68, 73, 74, 76-82, 88-92, 94, 95, 97, 100, 102, 104, 120] Заняття 10. Тема: Концепція бюджетування на макрорівні. Фахові компетентності: - визначати сутність, завдання та принципи макрофінансового бюджетування; - розуміти взаємозв’язок бюджетування із стратегічним плануванням; - здійснювати аналіз та оцінку бюджетних програм; - знати призначення та види бюджетів суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: розв’язання практичних завдань, дискусія з елементами аналізу. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. На основі даних окремої бюджетної програми за останні три роки оцінити показники ефективності, затрат, якості та результату використання бюджетних коштів за даним напрямом. Зробити висновки та пропозиції щодо можливості подальшого фінансування в плановому періоді даного заходу. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 7, 13, 18, 20, 25-28, 31, 46, 51, 58, 68, 73, 74, 76-82, 88-92, 94, 95, 97, 100, 102, 104, 120] Заняття 11. Тема: Фінансове планування державних цільових фондів. Фахові компетентності: - визначати ознаки цільових фондів держави, знати організаційні підходи до їх планування; - розуміти порядок планування цільових фондів у складі бюджетів; - здійснювати оцінку ефективності планового рівня витрати бюджетів на загальнодержавне соціальне страхування; - розуміти необхідність планування науково-дослідних та інноваційних цільових фондів. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – дискусія з елементами аналізу. Робота в малих творчих групах. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними зведеної фінансової звітності фондів соціального страхування за останні п’ять років визначити показники виконання їх фінансових планів та скласти очікуваний обсяг їх фінансові ресурсів та напрямів використання коштів. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [17, 22, 24, 27, 48, 87, 88, 107, 116, 123-126] Заняття 12. Тема: Особливості планування фінансових потоків суб’єктів державного сектора економіки. Фахові компетентності: - визначати сутність та призначення фінансового плану підприємства державного сектору економіки; - знати роль Фонду державного майна України в плануванні фінансової діяльності підприємств державного сектору економіки - розуміти порядок складання та затвердження фінансових планів державних підприємств; - здійснювати планування фінансових ресурсів бюджетних установ; - розуміти організацію планування та принципи процедури здійснення державних закупівель. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – бесіда, розв’язання практичних завдань та ситуаційних вправ. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними зведеної фінансової звітності підприємств державного сектору економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі за останні п’ять років визначити показники виконання фінансових планів державних підприємств та рівень відрахувань до Державного бюджету України. Визначити та охарактеризувати виявлені тенденції, зробити прогноз фінансових ресурсів на три роки. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [32, 33, 37, 45, 49, 50, 54, 55, 57, 60, 63, 65, 66, 67, 69-71, 72, 86, 92, 106, 119] Заняття 13. Тема: Ризик-менеджмент розробки планових документів макрорівня. Фахові компетентності: - розуміти технологію ризик-менеджменту розробки планових документів макрорівня; - знати практику управління ризиками в секторі державного фінансового менеджменту в країнах з розвиненою економікою; - здійснювати оцінку ризиків та їх врахування в макрофінансових планах; - визначати наслідки ризиків на фінансову безпеку держави, враховуючи їх в макрофінансовому плануванні. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: «Мозковий штурм», дискусія з елементами аналізу Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. Проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозними показниками Державного бюджету України на основі звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 16, 52, 60, 61, 64, 65, 67, 69, 72, 75, 84, 96] Заняття 14. Тема: Світові моделі фінансового планування на макрорівні. Фахові компетентності: - знати особливості фінансового планування на макрорівні в розвинених країнах; - орієнтуватися в організації фінансового планування в ЄС та в країнах його членах; - знати систему державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування; - визначати можливості застосування світової практики в складанні фінансових планів в Україні. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, колоквіум. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття: 1. Система фінансових планів зарубіжних країн: загальноприйняті спільні елементи та особливості кожної країни. 2. Соціально-орієнтоване планування та планування, орієнтоване на виконання державою її функцій. 3. Організація фінансового планування в ЄС та в країнах його членах. 4. Моделі оцінки фіскальної стійкості держави за рекомендаціями міжнародних фінансових інституцій та організацій. Циклічно-скоригований баланс. 5. Система державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування. Види робіт: відповіді і захист досліджень. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9-16] Заняття 15. Контрольна (модульна) робота за темами 8-13.
2.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
У студентів денної форми навчання спеціалізації «Митне адміністрування» завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, з них 40 балів захисту індивідуальних видів робіт, що передбачені робочою програмою. За відповіді (виступи, участь в роботі міні-груп) на аудиторних заняттях повинно виставлятись не менше 40 балів для денної форми навчання, 20 балів за написання контрольних (модульних) робіт. При контролі виконання завдань, передбачених картою самостійної роботи, для студентів денної форми навчання оцінці підлягають:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні (модульні) роботи, інші види робіт, передбачені робочою програмою з навчальною дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно). Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання заліку і вважається таким, що має академічну заборгованість.
3. Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання 3.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни (вибіркова) Макрофінансове планування для студентів освітньо-професійної програми/спеціалізації «Митне адміністрування» заочна форма навчання
3.2. Плани контактних занять для студента заочної форми навчання
Для заочної форми навчання з дисципліни «Макрофінансове планування» передбачено проведення семінарських та практичних занять у формі контактних занять, які передбачають гнучке поєднання (симбіоз) усіх сучасних форм проведення навчальних занять (лекцій, семінарських, практичних, індивідуальних) і методів викладання, таких як: інтерактивно-комунікативні заняття з використанням мультимедійних засобів, предметні і міждисциплінарні тренінги, кейси, ситуаційні вправи, ділові ігри, дистанційні форми навчання тощо. Контактні заняття роблять навчальний процес гнучким з огляду на місце і час його проведення, вибір матеріалу і доступність до нього; дозволяють враховувати індивідуальні запити та інтереси студентів. Контактні заняття, передбачені для заочної форми навчання, проводяться згідно з навчальним планом та розкладом. Метою контактного заняття є організація обговорення зі студентами базових положень тем дисципліни з метою засвоєння необхідних теоретичних понять, та обговорення проблемних практичних питань. які студентам щойно були розказані на лекції упродовж контактного заняття. Контактні заняття з дисципліни «Макрофінансове планування» проводяться переважно у формах: міні-лекцій різних видів, співбесіди студентів з викладачем, дискусії з елементами аналізу, опрацювання практичного матеріалу, мозкового штурму, обговорення результатів їхньої самостійної наукової роботи. Робота студента на контактних заняттях включає виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, розгорнутої бесіди тощо. Глобальні компетентності дисципліни: систематизувати інформацію про державні фінансові ресурси та відносини, які виникають в процесі макрофінансового планування, правильно інтерпретувати її; розробляти та складати фінансові плани, їх аналізувати та правильно інтерпретувати; критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Загальні компетентності дисципліни:
Заняття під час установчої сесії Контактні заняття 1-2 Тема: Сутність та необхідність макрофінансового планування. Організаційні засади макрофінансового планування Фахові компетентності: - визначати сутність фінансового планування на макрорівні, знати відмінність від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня; - виокремлювати та правильно інтерпретувати принципи макрофінансового планування; - правильно визначати та застосовувати методи макрофінансового прогнозування;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – розгорнута бесіда, тестовий контроль знань Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Опрацювання практичного матеріалу Охарактеризувати взаємозв’язок та відмінність макрофінансового планування від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня. Встановити розбіжності в трактуваннях основних понять на різних рівнях планування фінансової системи. Систематизувати нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення державного фінансового планування в Україні. Виявити дискусійні положення та неврегульовані питання окремих законодавчих актів. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [3,4,5, 6, 17, 20, 26, 27, 28, 34-44, 47, 48, 49, 50, 54, 57,85, 87, 93, 101, 107, 111-118, 120] Контактні заняття 3-5. Тема: Етапи, методи та інструменти фінансового планування на макрорівні. Система фінансових планів на макрорівні в Україні. Макрофінансовий аналіз в системі планування державних фінансів. Фахові компетентності: - знати особливості етапів розробки, складання та затвердження фінансових планів в державному секторі економіки; - розуміти організацію макрофінансового планування, вміти пояснювати взаємозв’язки між його суб’єктами; - вміти застосовувати на практиці методи планування державних фінансів; - знати переваги і недоліки технологій макрофінансового планування; - визначати сутність фінансових планів на макрорівні, їх види; - розуміти організацію складання, призначення та давати характеристику балансам фінансових ресурсів суб’єктів економіки; - оцінювати взаємозв’язок між балансом фінансових ресурсів держави та платіжного балансу; - знати особливості планування централізованих фондів держави. - визначати сутність завдання та принципи макрофінансового аналізу; - розуміти показники макрофінансового аналізу, вміти їх розраховувати та інтерпретувати; - встановлювати та оцінювати державні пріоритети; - застосовувати сценарний аналіз в практиці розробки фінансових планів. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – розгорнута бесіда, виконання практичних завдань, підготовка конспекту лекції, дискусія з елементами аналізу, робота в малих творчих групах, вирішення ситуаційних задач Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Опрацювання практичного матеріалу За даними річних звітів органів фінансового управління за останні три роки визначити кількісні та якісні, абсолютні та відносні, основні та похідні, директивні та розрахункові. Пояснити їх взаємозв’язок. На основі обраного методу планування та звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозних показників Державного бюджету України. За даними квартального та річного звітів Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів, служби статистики та Національного Банку України за останні три роки оцінити взаємозв’язок між балансом доходів і витрат держави та платіжним балансом. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 26, 30, 45, 51, 55, 60, 61, 64, 65, 67, 75, 77, 79, 80, 88, 98, 107,108, 119, 121, 122-126] Контактні заняття 6-8. Тема: Стратегічне макрофінансове планування. Поточне та оперативне макрофінансове планування Фахові компетентності: - знати принципи організації та види макрофінансового стратегічного планування; - розуміти різні види стратегічних документів, їхню підпорядкованість та роль у реалізації планування на макрорівні; - орієнтуватися в методиці розробки стратегічного плану діяльності головного розпорядника бюджетних коштів; - визначати сутність та необхідність застосування поточного та оперативного макрофінансового планування; - знати порядок розробки та складання поточних та оперативних фінансових планів на макрорівні; - здійснювати моніторинг та коригування фінансових планів держави; - розуміти послідовність складання та форми оперативних фінансових документів у державному секторі економіки. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – дискусія, виконання тестового контролю, підготовка конспекту лекції, дискусія з елементами аналізу, вирішення ситуаційних задач Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Опрацювання практичного матеріалу Проаналізувати вітчизняні реалії та досвід зарубіжних країн у складанні стратегічних документів. Зазначити можливості вдосконалення державного фінансового стратегічного планування в Україні. Відстежити реалізація оперативного макрофінансового планування у періоди економічної кризи або при виникненні форс-мажорних обставин (техногенні катастрофи, стихійні лиха, військові конфлікти) в вітчизняній практиці та світовому просторі. Зазначити спільні риси та відмінності, зробити висновки. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 7, 18, 19, 20, 26, 27, 28, 31, 34, 35, 46, 51, 56, 58, 68, 71, 73, 77, 90, 91, 93, 94, 104, 105, 106, 108, 119, 120, 121,122] Контактні заняття 10-13. Тема: Організація та зміст бюджетного планування в системі макрофінансового планування. Концепція бюджетування на макрорівні. Фінансове планування державних цільових фондів. Фахові компетентності: - визначати види бюджетних планів та застосовувати методи бюджетного планування; - розуміти організацію бюджетного планування, знати суб’єктів бюджетного процесу, їх права та обов’язки; - здійснювати моніторинг та оцінку бюджетних показників, розробляти статичні та ковзні середньострокові бюджети; - знати особливості та механізм планування дохідної та видаткової частини бюджету - визначати сутність, завдання та принципи макрофінансового бюджетування; - розуміти взаємозв’язок бюджетування із стратегічним плануванням; - здійснювати аналіз та оцінку бюджетних програм; - знати призначення та види бюджетів суб’єктів господарювання державного сектору економіки; - визначати ознаки цільових фондів держави, знати організаційні підходи до їх планування; - розуміти порядок планування цільових фондів у складі бюджетів; - здійснювати оцінку ефективності планового рівня витрати бюджетів на загальнодержавне соціальне страхування; - розуміти необхідність планування науково-дослідних та інноваційних цільових фондів. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – дискусія з елементами аналізу, виконання ситуаційних завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Опрацювання практичного матеріалу За даними фінансової звітності Державної казначейської служби України за останні п’ять років визначити показники виконання Державного бюджету України. Розробити план на наступний рік, враховуючи зміни соціально-економічного розвитку та напрями державної політики України. На основі даних окремої бюджетної програми за останні три роки оцінити показники ефективності, затрат, якості та результату використання бюджетних коштів за даним напрямом. Зробити висновки та пропозиції щодо можливості подальшого фінансування в плановому періоді даного заходу. За даними зведеної фінансової звітності фондів соціального страхування за останні п’ять років визначити показники виконання їх фінансових планів та скласти очікуваний обсяг їх фінансові ресурсів та напрямів використання коштів. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 7, 13, 18, 20, 22, 24, 25-28, 31, 46, 51, 58, 68, 73, 74, 76-82, 87, 88-92, 94, 95, 97, 100, 102, 104, 120] Контактні заняття 14-15. Тема: Особливості планування фінансових потоків суб’єктів державного сектора економіки. Ризик-менеджмент розробки планових документів макрорівня. Світові моделі фінансового планування на макрорівні. Фахові компетентності: - визначати сутність та призначення фінансового плану підприємства державного сектору економіки; - знати роль Фонду державного майна України в плануванні фінансової діяльності підприємств державного сектору економіки - розуміти порядок складання та затвердження фінансових планів державних підприємств; - здійснювати планування фінансових ресурсів бюджетних установ; - розуміти організацію планування та принципи процедури здійснення державних закупівель. - розуміти технологію ризик-менеджменту розробки планових документів макрорівня; - знати практику управління ризиками в секторі державного фінансового менеджменту в країнах з розвиненою економікою; - здійснювати оцінку ризиків та їх врахування в макрофінансових планах; - визначати наслідки ризиків на фінансову безпеку держави, враховуючи їх в макрофінансовому плануванні. - знати особливості фінансового планування на макрорівні в розвинених країнах; - орієнтуватися в організації фінансового планування в ЄС та в країнах його членах; - знати систему державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування; - визначати можливості застосування світової практики в складанні фінансових планів в Україні. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – «мозковий штурм», розв’язання практичних завдань та ситуаційних вправ. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Опрацювання практичного матеріалу За даними зведеної фінансової звітності підприємств державного сектору економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі за останні п’ять років визначити показники виконання фінансових планів державних підприємств та рівень відрахувань до Державного бюджету України. Визначити та охарактеризувати виявлені тенденції, зробити прогноз фінансових ресурсів на три роки. Проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозними показниками Державного бюджету України на основі звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [32, 33, 37, 45, 49, 50, 54, 55, 57, 60, 63, 65, 66, 67, 69-71, 72, 75, 84, 86, 92, 96, 106, 119] Заняття під час екзаменаційної сесії Контактне заняття 16 Тема: Написання контрольного (модульного) завдання. Захист виконаних між сесіями самостійних індивідуальних робіт. Фахові компетентності: - визначати сутність і зміст макрофінансового планування, відслідковувати його еволюцію; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові та етапи макрофінансового планування; - розрізняти стратегічне, поточне та оперативне фінансове планування на макрорівні та їхні особливості;
Вид заняття: Контрольна (модульна) робота. Дискусія. Види робіт: Робота в малих творчих групах. Захист досліджень.
3.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
У студентів заочної форми навчання спеціалізації «Митне адміністрування» завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, з них 40 балів захисту індивідуальних видів робіт, що передбачені робочою програмою. За відповіді (виступи, участь в роботі міні-груп) на аудиторних заняттях повинно виставлятись не менше 40 балів для заочної форми навчання, 20 балів за написання контрольних (модульних) робіт. При контролі виконання завдань, передбачених картою самостійної роботи, для студентів денної форми навчання оцінці підлягають:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Студенти заочної форми навчання мають право отримати 60 балів поточного контролю на контактних заняттях в межах установчої сесії, виконуючи різні види робіт:
та пройти підсумковий контроль у формі письмової контрольної (модульної) роботи, який максимально оцінюється у 20 балів. В міжсесійний період на заняттях в «День заочника» (2 та 4 субота кожного місяця навчального семестру) студенти мають право отримати ще 20 балів за виконання і захисту завдань самостійної роботи студента (10 балів) та за науково-дослідну діяльність (роботу) вибором студента (10 балів). За необхідності (але не обов’язково) викладач може провести співбесіду із студентом за темою виконаного завдання у аудиторії під час занять, згідно із розкладом сесії. Результати поточного та підсумкового контролю знань студентів оформлюються під час останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Згідно навчального плану дистанційна форма навчання за дисципліною «Макрофінансове планування» не передбачена. 5. індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів
Самостійна робота студентів полягає у вивченні та опрацюванні відповідної фахової літератури, нормативно-правових документів, публічної офіційної інформації стосовно планових показників, а також виконанні навчальних завдань із застосуванням різних методів та інструментів оцінки, вибору, планування та прогнозування. У ході самостійної роботи студент повинен за допомогою рекомендованої літератури вивчити весь матеріал, передбачений програмою курсу з відповідної теми, виконати навчальні завдання. Це сприяє засвоєнню навчального матеріалу в повному обсязі згідно з програмою, та послідовному формуванню у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Для врахування особливостей сприйняття кожного студента, під час опрацювання лекційного матеріалу, та навчальної і навчально-методичної літератури, застосовуються методи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни «Макрофінансове планування»: підготовка проблемних лекцій, семінари-конференції, семінари-дискусії, ділова гра, мозковий штурм, моделювання. Самостійна робота студентів з дисципліни «Макрофінансове планування» передбачає такі форми: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу: навчальної та навчально-методичної літератури, додаткової фахової літератури з питань макрофінансового планування; - вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання; - переклад іноземних публікацій за темами дисципліни під час підготовки до занять; - виконання домашніх завдань; - підготовка до семінарських (практичних) занять у відповідності з їх видами, в т.ч. до колоквіумів; - підготовка до опитувань та контрольних робіт як форм поточного контролю; - вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - виконання наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни; - виконання інших індивідуальних завдань; - участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та гуртках. - систематика вивченого матеріалу дисципліни перед написанням контрольних (модульних) робіт та екзаменом. Індивідуальні завдання студент виконує, попередньо ознайомившись з їх переліком у карті самостійної роботи, з вимогами до них, узгодивши тему з викладачем та отримавши консультацію щодо виконання індивідуального завдання.
5.1. ВИМОГИ до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Проведення колоквіумів з дисципліни «Макрофінансове планування»
Проведення колоквіуму передбачає самостійну підготовку студентів до визначеної теми, виходячи з переліку питань для самостійного вивчення програмного матеріалу. Для підготовки до усного обговорення запропонованих тем, студент повинен використовувати спеціальну літературу, яка стосується теми, періодичні видання (газети, журнали), наукові статті. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях та на офіційних сайтах Служби статистики України, Кабінету Міністрів України та профільних міністерств, Національного банку України, науково-дослідних інституцій, звітах про фінансово-господарську діяльність бюджетних установ, підприємств і фінансово-кредитних установ. Слід користуватися іншомовними джерелами, офіційними Інтернет-сторінками державних органів та вишів інших країн, он-лайн бібліотеками, матеріалами Інтернет-конференцій. Однак, інформацію слід критично опрацьовувати та перевіряти на актуальність.
Орієнтовні питання для підготовки до колоквіумів:
Виконання індивідуального наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни
Виконання індивідуального наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни — одна з основних форм індивідуальної роботи студентів з дисципліни «Макрофінансове планування». Мета виконання завдання полягає у закріпленні, систематизації та поглибленні теоретичних і практичних знань, отриманих студентом упродовж вивчення окремих тем. Для цього студенти самостійно обирають тему роботи відповідно до бази проходження переддипломної практики, і разом з викладачем формулюють тему роботи. При цьому конкретні аспекти робіт не повинні повторюватись у одній групі студентів. Виконання завдання дає можливість студентові навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, узагальнювати матеріали періодичної літератури, виявляти взаємозв’язок із теоретичними основами дисципліни та практичними ситуаціями, обирати способи аналізу фінансових показників при плануванні. Захист завдання дозволить глибше зрозуміти особливості макрофінансового планування як в Україні, так і в зарубіжних країнах. Студент також набуває навичок обробки і логічного викладу матеріалу, проведення критичного аналізу за темою дослідження тощо. В процесі підготовки дослідження студент повинен вивчити законодавчі акти, літературні джерела, статистичні та інші матеріали в яких розглядаються питання обраної теми. Вимоги до змісту дослідження Підготовка дослідження включає такі етапи: вибір теми дисципліни та формулювання напряму дослідження, складання плану дослідження, , консультація з викладачем, вивчення літературних джерел за темою, добір і вивчення спеціальних (прагматичних) матеріалів за темою, добір фактичного і статистичного матеріалу та його обробка, оформлення списку літератури, захист/презентація перед групою або передання його викладачеві для оцінювання. В захисті/презентації студент повинен всебічно і глибоко розкрити зміст дослідження, показати чіткі результати аналізу статистичних та інших матеріалів, зробити на його основі обґрунтовані висновки. Для оформлення дослідження студент надає: 1. письмову роботу (обсягом не більше 15 -20 сторінок А4); 2. презентацію в програмі PowerPoint ( бажано на ноутбуку або планшеті). Письмова робота повинна містити: титульний аркуш, зміст (узгоджений з викладачем), основну частину, список використаних джерел. Титульний аркуш роботи містить: найменування вищого навчального закладу і кафедри, де виконана робота; назву роботи; прізвище, ім’я та по батькові студента з назвою факультету, якого курсу, шифром і найменуванням спеціальності; науковий ступінь, вчене звання або посада, прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника; місто і рік. Зміст подають на початку доповіді. Він повинен відповідати плану і відображати суть теми, що розглядається. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, якщо вони мають заголовок. Основна частина доповіді складається з розділів, які визначені в завданні з обов’язковим посиланням на літературні джерела. Другий теоретичний розділ – пошуковий стосовного наявного (сучасного) стану справ за напрямком дослідження. В кінці роботи формулюють висновки із стислим викладенням наукових і практичних результатів. Зміст теоретичних розділів основної частини доповіді має відповідати сучасному рівню розвитку економічної дисципліни. У текстовій частині повинні бути систематизовані всі питання, передбачені планом теми доповіді. Особливо слід звернути увагу на викладення матеріалу у схемах. Всі розділи повинні бути пов’язані між собою. Висвітлення питань плану дослідження слід супроводжувати аналізом статистичних даних, прикладами з діючої практики. Необхідно також показати уміння співставляти різні підходи до вирішення тих чи інших проблем, самостійно робити висновки на основі вивченої літератури, зібраного, обробленого і узагальненого фактичного матеріалу. Письмова робота повинна бути грамотно та охайно надрукована або написана чітким розбірливим почерком. Виправлення, закреслювання, вставлення, скорочення слів та використання абревіатур (крім загальноприйнятих) у готовому (чистовому) тексті не дозволяються. Слід уникати в роботі дублювання тексту підручника або іншого джерела. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати повторень і суперечностей між окремими положеннями роботи. Студент повинен повною мірою виявити свої знання, узагальнити теоретичні знання та досвід практичної роботи. У той же час не рекомендується давати однозначні відповіді без належних пояснень. Доповіді, які не відповідають встановленим вимогам, повертаються на доопрацювання або оцінюються аж до «незадовільно» за рішенням викладача. Презентація повинна наочно, чітко, зрозуміло пояснювати логіку розрахунків другого та третього розділів дослідження. Презентація повинна містити слайд-заголовок, систематизовану інформацію та коротко сформульовані висновки за дослідженням. Обсяг – не більше 10 слайдів. Вибір напрямку дослідження Вибір напрямку дослідження студенти здійснюють самостійно з урахуванням прагматичної складової дисципліни та можливостей використання практичних матеріалів для підготовки дипломної роботи, але за тематикою дисципліни «Макрофінансове планування». Тема обов’язково попередньо, на початку семестру, узгоджується з викладачем, тоді ж визначається терміни виконання дослідження та його захисту/перевірки за рішенням викладача. Підбір літератури, статистичної інформації та інших матеріалів Навчальну та спеціальну літературу з напряму дослідження студент підбирає самостійно, використовуючи для цього список літератури, наведений в кінці робочої програми та бібліотечний каталог, нормативну базу з місця проходження переддипломної практики. Рецензування і захист письмової роботи та презентації Письмову роботу рецензує викладач кафедри фінансів, який веде семінарські та практичні заняття по науці. Якщо рецензія схвальна, то письмова робота допускається до захисту. Якщо письмова робота та/або презентація виконана з порушенням наведених вище вимог, її повертають для доопрацювання. До другого варіанту студент обов’язково додає рецензію на перший варіант. Дату і час захисту наукового дослідження встановлює викладач, який веде семінарські та практичні заняття. Письмова робота зараховується та виставляється відповідна оцінка тільки за підсумками виступу перед групою або співбесіди її автора з викладачем. завдання з дисципліни «Макрофінансове планування» Міні-група 1
Планування бюджетних надходжень
Завдання 1. Організаційно-правове забезпечення бюджетного планування 1. На рисунку у вигляді схеми показати організаційну структуру Міністерства фінансів України та визначити його основні функції та завдання, що стосуються бюджетного планування: 2. Охарактеризувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення бюджетного планування. Систематизувати в наступному вигляді нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з планування та оцінки бюджетних показників:
Завдання 2. Кількісна оцінка бюджетних планів
Завдання 3. Напрями вдосконалення механізмів планування бюджетних надходжень в органах Міністерства фінансів України. Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення.
Міні-група 2
Планування бюджетних витрат
Завдання 1. Організаційно-правове забезпечення бюджетного планування 1. На рисунку у вигляді схеми показати організаційну структуру Міністерства фінансів України та визначити його основні функції та завдання, що стосуються бюджетного планування: 2. Охарактеризувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення бюджетного планування. Систематизувати в наступному вигляді нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з планування та оцінки бюджетних показників:
Завдання 2. Кількісна оцінка бюджетних планів
Завдання 3. Напрями вдосконалення механізмів бюджетного планування витрат в органах Міністерства фінансів України. Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення.
Міні-група 3
Планування податкових надходжень
Завдання 1. Організаційно-правове забезпечення податкового планування 1. На рисунку у вигляді схеми показати організаційну структуру підрозділу планування податкових надходжень в органах системи Державної фіскальної служби України та визначити його основні функції та завдання, а саме: 2. Охарактеризувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення податкового планування. Систематизувати в наступному вигляді нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з планування податкових надходжень:
Завдання 2. Кількісна оцінка планових показників діяльності Державної фіскальної служби України
Завдання 3. Напрями вдосконалення планової роботи Державної фіскальної служби України. Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення щодо вдосконалення системи податкового планування в органах Державної фіскальної служби України.
Міні-група 4
Фінансове планування державного сектору економіки
Завдання 1. Організаційно-правове забезпечення фінансового планування державного сектору економіки 1. На рисунку у вигляді схеми показати порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств. 2. Охарактеризувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення податкового планування. Систематизувати в наступному вигляді нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з фінансового планування державних підприємств:
Завдання 2. Кількісна оцінка планових показників діяльності підприємств державного сектора економіки
Завдання 3. Напрями вдосконалення фінансового планування в державному секторі. Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення щодо вдосконалення системи фінансового планування в державному секторі в Україні.
Підготовка презентації за заданою тематикою наукового дослідження.
Написання наукового дослідження створює для студента можливість навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, реформувати та узагальнювати їх матеріали, вивчати та оцінювати основні проблеми і шляхи їх подолання, які стосуються організації бюджетного процесу в Україні, формулювати пропозиції з метою їх подолання. Загальні вимоги до написання наукового дослідження. Обсяг має бути в межах 10-15 сторінок стандартного формату А4. Текст друкується через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст слід розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку - Етапи підготовки наукового дослідження. Робота над науовим дослідженням поділяється на наступні етапи:
Оформлення наукового дослідження. Слід уникати в роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати протиріч між її частинами та в тексті взагалі. Кожне питання, що зазначене в плані, повинно мати свій заголовок. Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому куті зверху. На титульному аркуші номер не проставляється. Зміст роботи подається на другій сторінці. Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Окремо нумеруються таблиці та графічний матеріал. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту матеріалу та вказувати на об'єкт та період до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах - масштаб (за необхідності). Заголовки розміщують справа над таблицею та її тематичним заголовком. Використану літературу та законодавчі акти рекомендується наводити в наступній ієрархічній послідовності: 1.Закони України. 2.Укази Президента України. 3.Постанови Кабінету Міністрів України. 4.Положення, накази, інструкції та інші нормативні документи. 5.Спеціальна література і статті в періодичних виданнях (в алфавітному порядку). На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи. Обсяги презентації до 10 слайдів в електронному або друкованому вигляді. Вона складається з наступних структурних частин: 1. Постановка проблеми на основі опрацювання підручників, монографій, періодичних публікацій і законодавства, 2. Аналіз фінансової проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання. 3. Заключення Заключення містить пропозиції доповідача щодо вирішення проблеми та висновки, які ґрунтуються як на власних аргументах, так і на думку фахівців. 4. Література Критеріями оцінки міні-лекції є змістовність її структурних частин, зрозумілість і лаконічність. Наукове дослідження оцінюється за результатами захисту письмової роботи. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента. Для денної форми навчання захист робіт проводиться на консультації, яка призначається викладачем згідно розкладу та графіку індивідуально-консультаційної роботи на початку семестру. Студентами заочної форми навчання письмові наукові дослідження можуть залишатися на кафедрі для наступної перевірки викладачем у терміни, встановлені графіком індивідуально-консультативної роботи. Захист індивідуальних робіт проводиться згідно розкладу консультацій упродовж семестру.
Зразки напрямів наукових досліджень:
Розрахункові завдання Одним із видів поточних завдань (для студентів денної форми навчання) чи індивідуальних завдань (для студентів заочної форми навчання) є вирішення розрахункових завдань - розв’язання ситуаційних задач, моделювання ситуацій з планування, інші розрахункові завдання. Задачі вирішуються під час проведення практичних занять в присутності викладача, який визначає і час їх проведення. Моделювання може бути частиною ділової гри. Розрахункові завдання студенти заочної форми навчання виконують дома самостійно. Підготовка аналітичної записки до самостійно сформульованого студентом або викладачем прагматичного завдання є одним з видів індивідуальної роботи студента. Метою підготовки аналітичної записки є отримання даних на підставі проведеного аналізу стосовно наявності чи відсутності механізмів впливу в процесі планування на забезпечення точності планових та прогнозних показників (як умови для планування), а також визначення реального стану справ стосовно оцінки результатів планування, надання інформації про макрофінансові плани за критеріями якості, ціни та організації для їх перспективного використання. Джерелом інформації для аналізу є фахова література, офіційні публікації, статистичні матеріали тощо. Вимоги до аналітичної записки. Обсяг аналітичної записки – титульний аркуш та 3-5 сторінок тексту офіційного формату, при необхідності до записки можна включати ілюстративні додатки. Структура аналітичної записки: Титул; визначення проблеми (можна у вигляді теми записки і не більше трьох речень); опис ситуації та умова завдання для аналізу (наприклад, наведення методу планування); вирішення завдання; оцінка результату вирішення за допомогою визначеного кола інструментів (показників, рейтингу тощо); опис альтернативних підходів до вирішення проблеми; результат вирішення проблеми та рекомендації щодо нього. Завдання для студентів оцінюються згідно з картою самостійної роботи студента, їх зміст залежить від теми і виду заняття. Максимальний бал за завдання ставиться у випадку, якщо має місце: правильна арифметична відповідь на поставлені задачі; правильно вказана назва відповідного інструктивного матеріалу; правильно наведені формули для вирішення, дане чітке, розгорнуте і вичерпне пояснення розв’язку та отриманого результату, вказані при необхідності висновки та пропозиції. Завдання оцінюється на рівні «добре», якщо: правильно наведені формули для вирішення; правильна арифметична відповідь на поставлені задачі; неправильно зазначене обґрунтування (пояснення) відповідних розрахунків; Завдання оцінюється на рівні «задовільно», якщо: правильно наведені формули для вирішення; неправильна арифметична відповідь на поставлені задачі; неправильно зазначене обґрунтування (пояснення) відповідних розрахунків; Завдання оцінюється на рівні «незадовільно», якщо: виставляється за усі можливі помилки понад вказані вище або робота взагалі не подана студентом на розгляд викладачу. Зразки питань для науково-розрахункових робіт
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою формує навички самостійної науково-дослідної та практичної роботи, дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, сприяє розвитку та поглибленню наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Результати проведеної роботи оформлюються студентом згідно з вимогами до оформлення реферату. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом обговорення (захисту) робіт під час аудиторних занять, розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань. Систематизація та опрацювання матеріалу за темами дисципліни Метою систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни є:
Під час систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни студенти можуть виконувати індивідуальне завдання - структуровано-схематичний конспект за питаннями тем дисципліни: у вигляді структурно-логічних блок-схем, презентації, структурованих тез. При підготовці такого конспекту можна використовувати такі методи систематизації матеріалу як інтелект-карта, дерево цілей, графічний аналіз, табличний аналіз тощо. Структура конспекту: титульна сторінка, опрацьований конспект за темою і питаннями до неї, список потрібної літератури. Конспект за обраною тематикою, презентація аналітичного огляду наукових публікацій та інших матеріалів за темою готується на те заняття (той семінар), на якому розглядається відповідна тема. Якщо тема на семінарських заняттях не розглядається, тоді студент має здати конспект викладачу, який проводить семінари та практичні заняття, не пізніше ніж за 3 тижні до закінчення семестру. Критеріями оцінки є якість систематизації матеріалу: глибина, правильність, методи подання інформації, кількість опрацьованих літературних джерел.
Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та гуртках
Кафедра фінансів та інші підрозділи КНЕУ імені Вадима Гетьмана організовують наукову роботу студентів фінансово-економічного факультету у різній формі. Участь у науковій роботі є добровільною і передбачає наступні форми роботи:
Також заохочується і оцінюється наукова робота студентів у формах, передбачених іншими вузами, за спеціальністю «Фінанси» та спорідненими спеціальностями. Участь у науковій роботі дає студенту можливість сформувати низку важливих навичок:
Для виступу на щорічних наукових студентських конференціях студент самостійно обирає фінансову проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, обраного з колективу кафедри фінансів). Наукова робота студентів відноситься до видів індивідуальної роботи та оцінюється згідно із Картою СРС.
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
При контролі виконання і захисту завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
До навчальної роботи студента належать виконання завдань, передбачених картою, в тому числі в електронному вигляді і у дистанційному курсі (за його наявності) згідно з розкладом викладача. До індивідуальних завдань належать: 1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій 2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень 3. Підготовка презентації Індивідуальна робота оцінюються разом в діапазоні від 1 до 20 балів (спеціалізація «Фінанси») та від 1 до 40 (спеціалізація «Митне адміністрування»), які пропорційно розподіляються за індивідуальними завданнями (1. Аналітична записка стосовно практичної ситуації за обраною темою наукового дослідження; 2. Побудова структурованого, схематичного конспекта-презентації з проблемними аспектами обраного питання дисципліни; 3.Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою). Такою кількістю балів можуть бути оцінені завдання, які повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Зменшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання, викладених у табл. 1 нижче. Таблиця 1 Критерії оцінювання індивідуальних робіт
Викладач має право додатково знімати бали за такими критеріями (див. Табл. 2): Таблиця 2 Додаткові критерії зменшення балів
Особливості оцінювання індивідуальних завдань заочної форми навчання Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою. Цей вид роботи виконується студентами у міжсесійний період. Завдання для виконання вони отримують упродовж установчої сесії. Виконані в електронному вигляді розрахункові завдання висилаються на пошту викладачеві у встановлений ним термін. Захист завдань проводиться на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. Індивідуальне завдання за дистанційним курсом (тестовий контроль) Цей вид завдання виконується студентами у встановлений викладачем термін у міжсесійний період, і може включати два варіанти: а) складання студентами тестів із їх одночасним вирішенням, за вимогами та темами, доведеними до відома викладачем – тести відсилаються кожним студентом викладачеві на електронну пошту. б) складання тестів у середовищі дистанційного курсу (за його наявності) із автоматичним оцінюванням результатів. Виконання індивідуальних завдань на вибір в електронному вигляді з їх наступним захистом на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. Теми та вимоги до індивідуальних завдань всі студенти отримують у викладача на установчій сесії, також отримують матеріали та орієнтування для пошуку матеріалів для виконання цих завдань. Завдання виконуються за графіком, встановленим викладачем та відсилаються на його електронну пошту у встановлені терміни. При перевірці завдань викладач має право повертати завдання на доопрацювання або сприймати його як таке, що оцінюється у нуль балів.
Результатом вивчення дисципліни «Макрофінансове планування» є залік з дисципліни. Завданням заліку є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Залік з дисципліни оформлюється в термін, визначений кафедрою фінансів. Підсумкова оцінка записується у залікову відомість. Якщо за результатами поточного та підсумкового контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «незадовільно» з дисципліни. Студенти на залік приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Студенти виконують дві контрольні (модульні) роботи протягом семестру. Контрольні (модульні) роботи виконуються упродовж семестру у терміни, встановлені викладачем. Зміст контрольної (модульної) роботи, її структуру, зразки типових завдань викладач наводить студентам перед написанням контрольної (модульної) роботи. Максимальна сума балів за контрольні (модульні) роботи – 20 балів. Бали вказані в Карті СРС. За використання недозволених джерел і підказок, невчасне або неправильне виконання контрольних (модульних) робіт, студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед виконанням роботи.
6.1. Структура контрольної (модульної) роботи
Залік з дисципліни «Макрофінансове планування» складається сумарно з балів за поточну успішність та контрольних (модульних) робіт. На контрольну (модульну) роботу виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань, задачі тощо. Контрольна (модульна) робота складається з 5 завдань. Перші два завдання носять теоретичний характер щодо особливостей предмету вивчення. Третє завдання - це структурно-схематичне зображення явища чи процесу макрофінансового планування, останні два завдання є ситуаційно-розрахунковими (типові приклади наведені в пункті 6.3).
6.2. Критерії оцінювання роботи студента
Кожне завдання контрольних (модульних) робіт оцінюється за шкалою від 0 до 2 балів залежно від рівня знань з кроком як зазначено в таблиці нижче.
Для переведення результатів роботи до 100-бальної шкали, набрані бали додаються до поточної успішності. Повна відповідь на питання, яка оцінюється у 2 бали, повинна відповідати таким вимогам: 1) наведені визначення основних понять питання; 2) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми або аспекту; 2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання класифікацій та характеристик; 3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу; 4) здатність здійснювати порівняльний аналіз та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; 5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; 6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; 7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання під час розкриття питань, які того потребують; 8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують; 9) знання точних назв та функцій бюджетних установ та їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні; 10) результати знань після засвоєння матеріалу основної та додаткової літератури;
Відповідь на питання оцінюється у 1 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття чотирьох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні три чи чотири типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 6 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані. Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 0 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає екзамен, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.
Виконання студентами як контрольної (модульної) роботи має здійснюватися виключно самостійно. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з екзамену й одержує нульову оцінку. По завершенні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента викладачем на перевірку. Перевірка проводиться в приміщенні університету. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою. Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання дисципліни дозволяється двічі. У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання дисципліни і вважається таким, що має академічну заборгованість. Оцінювання знань студентів, що складають екзамен, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Результати заліку фіксуються в відомості та, при позитивній оцінці, – в заліковій книжці студента.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на залік
А) в плановому році передбачається скорочення загального обсягу надходжень на 0,27% порівняно з 2015 роком за рахунок: - зростання надходжень із загального фонду на 0,76%; - зменшення плати за оренду майна на 194640 грн.; - збільшення обсягу коштів від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим та майна, що перебуває в комунальній власності, на 1010000 грн.; - в 2016 році не передбачається надання послуг бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю та ведення додаткової (господарської) діяльності; - в плановому році не передбачається отримання благодійних внесків, грантів та дарунків. Б) на прогнозований період (2017-2018 рр) склад надходжень залишається в тому вигляді, як передбачено в плановому році, але змінюється їх обсяг: - в 2017 році надходження із загального фонду бюджету збільшується на 1012202 грн. від запланованого на 2015 рік рівня, плата за оренду майна та надходження коштів від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим та майна, що перебуває в комунальній власності, - на 4,8% відповідно; - в 2018 році передбачається зростання всіх зазначених надходжень на 5%.
2. Визначити плановий обсяг видатків в розрізі Підпрограм на 2016 рік та прогнозні значення на 2017-2018 роки за умови, що: А) в плановому році передбачається збільшення загального обсягу фінансування Підпрограми «Забезпечити надання належної освіти та відповідних умов перебування учнів у загальноосвітніх закладах з поглибленим вивченням окремих предметів» на 210000 грн. порівняно з 2012 роком за рахунок: - зростання видатків із загального фонду на 1,26%; - зростання видатків із спеціального фонду на 1,45%; Б) в плановому році передбачається збільшення загального обсягу фінансування Підпрограми «Забезпечення збереження енергоресурсів» на 39800 грн. порівняно з 2015 роком за рахунок: - скорочення видатків із загального фонду на 1,31%; - зростання видатків із спеціального фонду на 26,36%; В) в плановому році передбачається збільшення загального обсягу фінансування решти Підпрограм на 11,12 % порівняно з 2012 роком за рахунок видатків із спеціального фонду; Г) в 2017 році обсяг фінансування підпрограм зросте на 4,8% порівняно з 2016 роком та в 2018 - на 5% відповідно в розрізі окремих підпрограм.
5. Які макроекономічні показники використовуються для складання проекту бюджету на плановий період? Покажіть взаємозв’язок між ними та плановими бюджетними показниками.
7. Рекомендована література (основна і додаткова) 7.1. Основна література
7.2. Додаткова література
7.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси 1. Макрофінансове планування. - Дистанційний курс у середовищі Moodle 2. Офіційна статистика сайтів профільних міністерств, підприємств державного сектору, Європейського союзу
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «МИТНИЙ ЕККАУНТИНГ»
Київ 2019 Розробник:
Рязанова Надія Сергіївна, д. е. н., професор кафедри фінансів, nryazanova@kneu.edu.ua
Навчальний план 2019 р.
© автор(и), 2019 © КНЕУ, 2019
Навчальна дисципліна «Митний еккаунтинг» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 Фінанси, банківська справа та страхування.
Митний еккаунтинг – це системна діяльність з виявлення, накопичення, аналітичної обробки, підготовки і подання користувачам необхідної їм інформації з питань митного адміністрування у зручних для них формах. Це сучасна інформаційна підсистема митної справи, роль якої інформаційній економіці ХХІ ст. стає вирішальною.
Інформація, що охоплена митним еккаунтингом необхідна для забезпечення ефективності (а) порядку переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, (б) регулювання встановлення та справляння податків і зборів, що супроводжують це переміщення, (в) процедур митного контролю та оформлення, (г) боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
Дисципліна «Митний еккаунтинг» (англ. Tax Accounting) вивчає (а) теоретичні та організаційні засади інформаційної підсистеми митного адміністрування, (б) її особливості, місце та роль у загальній системі функціонування митної справи, а також (в) процеси збору, обробки, аналізу, підготовки та подання користувачам відповідних інформаційних продуктів і послуг з питань митного адміністрування. Ця дисципліна покликана закласти у студента відповідні знання, уміння та навички, результатом чого є формування його компетентностей, необхідних в глобальній економіці інформаційного суспільства, у цифровій економіці (digital economy).
Митний еккаунтинг є дисципліною прикладного характеру. Вона має міждисциплінарні зв’язки з такими дисциплінами, як: «Фінанси», «Гроші і кредит», «Фінансовий ринок», «Страхування», а також «Митний менеджмент», «Управління ризиками в митній справі», «Методологія наукових досліджень у сфері фінансів» та інші.
Мета дисципліни «Митний еккаунтинг» – сформувати у студентів вміння виокремлювати та аналізувати кількісні та якісні характеристики, що стосуються митного адміністрування; виявляти причинно-наслідкові зв’язки і залежності у процесах митного адміністрування; формулювати висновки та розробляти на основі цього адекватні найбільш ефективні господарські рішення, які спрямовані на реалізацію сучасної митної політики України.
Об’єктом митного еккаунтингу є процеси та процедури у ході реалізації митного адміністрування, яке відповідно до положень Митного кодексу України (ст.7)[1], охоплює такі аспекти, як :
Предмет дисципліни – економічні, насамперед фінансові, відносини, що виникають у ході митного адміністрування, його процесів та процедур.
В результаті вивчення навчальної дисципліни «Митний еккаунтинг» студент має набути таке:
Розділ 1 «Зміст навчальної дисципліни за темами»
Тема 1. Сутність і актуальність еккаунтингу – інформаційної підсистеми сучасного митного адміністрування
Що таке еккаунтинг і митний еккаунтинг як його складова. Поняття еккаунтингу та митного еккаунтингу. Класифікація еккаунтингу і місце в ній митного еккаунтингу. Об’єкт і предмет митного еккаунтингу. Особливості цієї інформаційної підсистеми фінансів. Відкрита і закрита (обмежена за доступом – така, що віднесена до конфіденційної, таємної і службової) інформація фінансів. Суспільне призначення митного еккаунтингу, його мета і завдання. Джерела даних митного еккаунтингу та його інформаційні продукти і послуги. Учасники митного еккаунтингу. Особливості митного еккаунтингу макро- та мікроекономічного рівнів.
Розвиток митного еккаунтингу як окремої інформаційної підсистеми сучасних фінансів. Етапи становлення еккаунтингу в розвиненій ринковій економіці ХХ століття. Еволюція семантики поняття фінансового еккаунтингу. Фінансовий та митний еккаунтинг в сучасній інформаційній економіці. Його зв'язок з управлінським еккаунтингом (managerial accounting) і податковим еккаунтингом (tax accounting). Зв’язок митного еккаунтинга з бухгалтерським обліком (book keeping). Розвиток інформаційних технологій і митний еккаунтинг. Інституціоналізація митного еккаунтингу, особливості її сучасному етапу.
Актуальність митного еккаунтингу в інформаційній економіці. Роль митного еккаунтингу у: (а) мінімізації інформаційної асиметрії, зменшенні невизначеності та мінімізації ризиків; (б) забезпеченні транспарентності фінансів; (в) інформаційному забезпеченні управління публічними фінансами і фінансами корпорацій; (г) у формуванні ціни товарів і послуг; (д) інформаційно-освітній діяльності і піднятті фінансової грамотності учасників економіки; (ж) інформаційному обміні учасників економіки тощо. Значення інформаційного обміну у забезпеченні динамічної рівноваги макроекономіки як відкритої системи. Митний еккаунтинг у забезпеченні фінансової безпеки і сталого економічного розвитку країни в умовах інформаційного суспільства. Місце і роль митного еккаунтингу в євроінтеграційному цивілізаційному розвитку України. Проблематика і перспективи митного еккаунтингу. Завданнями митного еккаунтингу України: (а) забезпечення реалізації державної податкової політики та політики у сфері митного адміністрування / митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства; (б) проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у податковій та митній сферах; (в) здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного та податкового законодавства.
Тема 2. Теоретичні засади інформаційної підсистеми митного адміністрування
Інформаційна концепція фінансів. Інформація як невід’ємний атрибут і наповнення фінансових відносин. Поняття первинної і вторинної інформації фінансів. Зв'язок, взаємозалежність і розбіжність первинної та вторинної інформації. Інформаційна невизначеність як основа вірогідності та ризиків у фінансах. Інформаційна асиметрія фінансів, її ґенеза. Інформаційне наближення – закономірність інформаційної економіки. Вартісна та інформаційна функції фінансів інформаційної економіки, їх сутність і зв'язок. Взаємодія інформаційного обміну і руху вартості (грошового капіталу) у фінансових відносинах. Вартісно-інформаційні зв’язки (взаємодії) як основа економіки. Фінансовий еккаунтинг як прояв інформаційної функції фінансів.
Сучасні наукові уявлення про феномен інформації фінансів. Сутність понять «інформація фінансів» і «фінансова інформація». Актуальність їх диференціації в інформаційній економіці. Властивості (характерні риси, ознаки) інформації фінансів як економічного ресурсу, їх сутність, класифікація і взаємозв’язок. Здатність інформації зберігати зміст при зміні форм. Неможливість інформації бути схованою назавжди. Своєрідність виникнення, відтворення і старіння інформації. Унікальність фінансової інформації – представляти оточуючий світ у вартісному (грошовому) вимірі – як основа аналізу, планування і контролю потоків грошового капіталу, всіх вартісних відносин. Інформації фінансів як фактор створення доданої вартості і роль у цьому вартісно-інформаційної взаємодії.
Інституційна концепція фінансів. Сутність понять «інститут фінансів», «фінансова інфраструктура інформаційної економіки». Особливості розвитку інституту фінансів як динамічної структури. Особливості сучасного етапу розвитку інституту фінансів, роль у ньому фінансового рахівництва. Фрактальний принцип функціонування архітектури інституту фінансів, його характеристики. Основна та інфраструктурна складові інституту фінансового рахівництва. Інститут обліку (бухгалтерського обліку) – інфраструктурна складова фінансового рахівництва. Інституційна матриця системи фінансових відносин країни.
Тема 3. Організаційні засади інформаційної підсистеми митного адміністрування
Законодавче регулювання. Необхідність закріплення у відповідних нормативних документах порядку (а) організації фінансового еккаунтингу як системної діяльності і (б) забезпечення належного обміну інформацією фінансів. Поняття «транспарентність» і «розкриття інформації». Актуальність законодавчого закріплення принципу транспарентності фінансів і контролю за його дотриманням. Принципи побудови належного інформаційного обміну. Законодавство України з питань обміну інформацією фінансів. Нормативні положення щодо відкритої та обмеженої за доступом інформації. Поняття публічної інформації, її ознаки. Положення міжнародних фінансових організацій щодо сучасного інформаційного обміну. Спеціальний стандарт поширення даних (Special Data Dissemination Standard, SDDS) IMF. Політика доступу до інформації (Access Information Policy, AIP) Світового банку (World Bank, WB). Положення OECD. Розкриття інформації на міжнародних фондових ринках: стандарти IOSCO (International Organization of Securities Commissions); директиви Європарламенту та Ради Євросоюзу. Поняття суттєвої інформації. Рейтинг прозорості діяльності учасників фінансового ринку (Aid Transparency Index, ATI). Ініціативи стандартизації поширення даних, IMF (Data Standards Initiatives, DSI). Фундаментальні принципи офіційної статистики, ООН (1994-20ІЗ). Кодекс норм Європейської статистики (2011).
Стандартизація обов’язкової фінансової звітності. Види та форми звітності щодо фінансової та загальноекономічної діяльності. Актуальність стандартизації обов’язкової фінансової звітності загального призначення. Розвиток і стандартизація фінансової звітності, її розповсюдження на все більше коло учасників економіки. Параметри належного обміну інформацією фінансів. Конвергенція GAAP та IAS/IFRS. Сучасна практика фінансової звітності за IFRS. Її недостатність для оцінки ризиків, стратегії, стійкості бізнесу. Актуальність запровадження обов’язкової інтегрованої звітності, в якій поєднано фінансову і нефінансову інформацію. Стандартизація фінансової звітності в Україні.
Система корпоративного управління. Поняття корпоративного управління (корпоративного керування, corporate governance). Роль принципів корпоративного управління в організації діяльності фінансового еккаунтингу, інформаційного обміну і контролю за цими процесами. Розвиток системи корпоративного управління в Україні. Принципи належного (ефективного) корпоративного управління. Принципи корпоративного управління G20/OECD (2015). Їх роль у створенні економічного середовища довіри, прозорості і відповідальності.
Тема 4. Еккаунтинг як бізнес
Суб’єкти, що займаються еккаунтингом. Види інституцій, що займаються фінансовим еккаунтингом, їх особливості та класифікація. Спеціалізовані інформаційно-аналітичні агентства (REUTERS, Bloomberg, Morningstar, Cbonds тощо). Спеціалізовані бізнес-медіа (Financial Times, Wall street Journal CNN, The New York Times, Money, Yahoo.com, SmartMoney.com, Finance.ua, журнал Фінанси України тощо). Міжнародні агентства кредитних рейтингів (Fitch, Moody's, Standard & Poor's та інші). Українські уповноважені рейтингові агентства (ІВІ-Рейтинг, Рюрік, Експерт-рейтинг, Стандарт-рейтинг). Інші рейтингові агентства. Аудиторські та консалтингові компанії. Спеціалізовані інформаційно-аналітичні підрозділи корпорацій фінансового (біржі, банки, небанківські фінансові інституції) та нефінансового секторів. Спеціалізовані інформаційно-аналітичні підрозділи державних і місцевих органів влади. Спеціалізовані інформаційно-аналітичні підрозділи галузевих асоціацій. Науково-дослідні інституції. Незалежні аналітики, вчені. Спеціалізація інституцій фінансового еккаунтингу на окремих видах його діяльності, причини і наслідки.
Особливості бізнесу еккаунтингу. Діяльності, що представлені фінансовим еккаунтингом: збір інформації, її обробка і аналіз, підготовка інформаційних продуктів і послуг. Тенденція зростання в інформаційній економіці частки витрат бізнесу на інформаційну продукцію і послуги. Ефект зменшення маржинальних (граничних) витрат на залучення, генерацією і розповсюдження інформації фінансового еккаунтингу. Економічні особливості фінансового еккаунтингу як бізнесу. Його низька капіталомісткість, швидка окупність, високоприбутковість. Роль фінансового еккаунтингу у зменшенні транзакційних витрат і поліпшенні структури витрат корпорацій. ІТ-технології у фінансовому еккаунтингу. Фінансовий сектор – лідер використання ІТ-технологій. Сучасні моделі бізнесу і роль фінансового еккаунтингу у їх розвитку. Дот-ком компанії (dot-com companies). Роль фінансового еккаунтингу у формуванні цифрової економіки (digital economy), відомої ще як мережева економіка (network economy), інтернет-економіка, веб-економіка (web economy).
Соціально-економічне значення митного еккаунтингу як бізнесу. Розвиток бізнесу фінансового еккаунтингу у ХХІ столітті. Його перспективи в країнах з фінансовими ринками, що формуються (emerging markets) і приграничними фінансовими ринками (frontier markets). Бізнес фінансового еккаунтингу в розвинених економіках. Фінансовий еккаунтинг як складова інформаційної індустрії країни. ЇЇ роль у створенні робочих місць, забезпеченні зайнятості і добробуту населення. Роль інформаційної індустрії у генеруванні доданої вартості, зростаючої частки ВВП (ВНП) країни і сплаті податків. Роль інформаційної діяльності, фінансового еккаунтингу в сучасній економіці України. Статистика інформаційної діяльності.
Питання ціни (вартості) інформації фінансового еккаунтингу. Положення IFRS щодо ціни інформації. Цінові тенденції інформаційної продукції і послуг фінансового еккаунтингу. Сучасні цінові концепції інформації.
Тема 5. Інформаційні продукти і послуги митного еккаунтингу
Вимоги до інформаційних продуктів і послуг митного еккаунтингу. Особливості потреб різних користувачів в інформації фінансів. Обов’язковість забезпечення вимог конфіденційності інформації. Обов’язковість не розголошення службової і таємної інформації. Якість інформаційних продуктів і послуг. Корисність інформаційних продуктів і послуг фінансового еккаунтингу. Характеристики корисності інформації фінансового еккаунтингу. Методи та інструментарій забезпечення доступності та зрозумілості інформації фінансів користувачам.
Види і канали розповсюдження інформаційних продуктів і послуг митного еккаунтингу. Письмові, друковані та електронні інформаційні продукти. Науково-дослідні праці, та їх різновиди. Учбові матеріали. Фінансові та інші звіти. Нормативні документи. Візуальні та аудіо технології подачі інформаційних продуктів і послуг фінансового еккаунтингу. Консультаційні інформаційні послуги. Канали розповсюдження інформаційної продукції і надання інформаційних послуг. Публічні заходи – конференції, круглі столи, семінари тощо. Трансляція телевізійними та інтернет каналами. Презентації та ділові переговори. Індивідуальне спілкування.
Інноваційні інформаційні продукти і послуги митного еккаунтингу. Інноваційні інформаційні продукти як драйвери та індикатори розвитку сучасної економіки. Бенчмарки (benchmarks), їх характеристики та роль в інформаційному обміні. Інформаційні продукти і послуги з питань розвитку «зеленої» економіки (біоекономіки). Використання в Україні інноваційних інформаційних продуктів і послуг фінансового еккаунтингу. Показники і критерії четвертої промислової революції.
Тема 6. Інформаційні джерела митного еккаунтингу. Митна статистика
Види джерела інформації для митного еккаунтингу. Поняття інформаційного джерела. Бази і банки даних в інформаційній економіці. Відкриті і закриті джерела даних. Дані бухгалтерського обліку. Дані управлінського рахівництва. Дані фінансового рахівництва. Фінансова звітність. Статистична звітність. Примітки і пояснення до звітності. Закони та підзаконні акти. Учбова література. Наукова література. Доповідні. Опитування та інтерв’ю. Дані Інтернету. Інше.
Вимоги до інформаційних джерел. Вимоги, яким мають відповідати джерела інформації належного фінансового еккаунтингу. Надійність інформаційних джерел. Достовірність даних. Авторитетність інформаційних джерел. Офіційність інформації.
Виявлення, збір і накопичення даних у ході митного еккаунтингу. Робота з джерелами інформації для фінансового еккаунтингу. Сортування інформації. Групування інформації. Забезпечення її змістовності, актуальності та порівнянності. Виявлення основної та другорядної інформації. Поняття очевидної і скритої інформації. Збереження інформації. Сучасні практики виявлення, збору і накопичення інформації фінансів.
Тема 7. Аналітична обробка даних у ході митного еккаунтингу
Мета і завдання аналітичної обробки інформації у ході митного еккаунтингу. Виявлення причин і наслідків у процесах фінансової інфраструктури економіки, їх суті, учасників, часу настання. Оцінка потенціалу та перспектив розвитку ринків, процесів тощо у фінансових відносинах та економіці в цілому на макро- та мікрорівнях. Оцінка потенціалу та перспектив розвитку окремих учасників економіки. Оцінка можливих ризиків у фінансах та економіці в цілому і виявлення механізмів управління ними.
Методи аналітичної обробки даних у ході митного еккаунтингу. Методи аналізу абсолютних, відносних і середніх величин. Порівняльний аналіз. Метод групування. Вертикальний аналіз. Горизонтальний аналіз. Метод коефіцієнтів. Індексний метод. Трендовий аналіз. Факторний аналіз. Метод ланцюгових підстановок. Балансовий метод. Графічні та табличні методи роботи з даними. Лінійні графіки. Інфографіка. Економіко-математичні методи.
Тема 8. Місце і роль митного еккаунтингу в публічних фінансах
Митний еккаунтинг в реалізації функцій державної і місцевої влади. Роль інформаційного обміну у виконанні функцій державної і місцевої влади. Ключові умови належного фінансового еккаунтингу органів влади: якісний збір необхідної інформації, добросовісне відображення подій в офіційних виданнях, забезпечення до них вільного доступу. Фінансовий еккаунтинг у забезпеченні відкритості системи державних баз даних. Дослідження OpenData Barometer стосовно розвитку у світі систем відкритих даних.
Митний еккаунтинг у забезпеченні транспарентності влади. Інформаційна відкритість влади як умова стійкого економічного розвитку країни. Фінансовий еккаунтинг і публічність фінансів. Державна інформаційна політика сфери публічних фінансів в Україні. Сучасні інформаційні технології у забезпеченні прозорості фінансів органів управління. Роль фінансового еккаунтингу у забезпеченні транспарентності бюджетного процесу. Рекомендації міжнародних фінансових організацій щодо транспарентності бюджетної сфери. Кодекс належної практики забезпечення фіскальної прозорості IMF (2007). Посібник з фіскальної прозорості IMF (2007). Посібник зі статистики державних фінансів IMF (2014). Рекомендації Ради з питань бюджетного керування ОЕСD (2015). Індекс відкритості бюджету (Open Budget Index). Сервіси відкритих даних щодо публічних фінансів, зарубіжний досвід і практика України. Електронне урядування в Україні. Недоліки фінансового еккаунтингу в Україні: фрагментарність, неспівставимість і недостатність відкритої загальноекономічної і фінансової інформації.
Митний еккаунтинг як джерело інформації і засіб інформаційного обміну влади. Роль фінансового еккаунтингу у забезпеченні даних для органів влади. Фінансовий еккаунтинг як джерело інформації при розробці і реалізації фінансової політики державною і місцевою владою країни. Використання даних міжнародних організацій. Створення владою структур, що забезпечують її необхідною інформацією. Інформаційно-аналітичний центр Мінфіні України. Система національних рахунків (СНР), і Систем зведеного фінансового планування як джерело даних для управління на рівні держави. Роль фінансового еккаунтингу в інформаційному обміні між органами влади, для сприяння координації їхніх дій та державній безпеці.
Тема 9. Місце і роль митного еккаунтингу в діяльності корпорацій
Інформація митного еккаунтингу як складова оперативного управління і стратегічного планування корпорації. Вартісно-орієнтований менеджмент корпорацій (value-based management, VBM), роль у ньому фінансового еккаунтингу. Інформаційні продукти і послуги та технології фінансового еккаунтингу як інструментарій і вартість-формуючий ресурс, вартісні драйвери (value drivers). Ланцюжки створення вартості (value chain), роль в їх формуванні фінансового еккаунтингу. Роль даних фінансового еккаунтингу в: політиці корпорації з оптимізації податків; пошуку джерел фінансування, постачальників, каналів реалізації продуктів і послуг; аналізу клієнтів; розробки планів розвитку.
Роль митний еккаунтинг у зовнішніх комунікаціях корпорацій. Інформаційний обмін корпорації, місце і роль у ньому фінансового еккаунтингу. Фінансовий еккаунтинг і реклама. Фінансовий еккаунтинг і «виховання» корпорацією лояльних споживачів своєї продукції та послуг. Фінансовий еккаунтинг і політика транспарентності корпорації. Фінансовий еккаунтинг і робота корпорації з акціонерами, потенційними інвесторами, кредиторами. Роль фінансового еккаунтингу у ринковій капіталізації цінних паперів, формуванні ринкової ціни товарів і послуг. Фінансовий еккаунтинг як складова інформаційної політики корпорації. Приклади використання фінансового еккаунтингу провідними корпораціями.
Митний еккаунтинг і дью ділідженс. Дью ділідженс (due diligence) і роль у ньому фінансового еккаунтингу. Дью ділідженс і оцінка бізнесу, його ринкового положення, пов’язаних з ним бізнесів і ризиків. Елементи дью ділідженсу, складання його плану. Загальний дью ділідженс (General Due Diligence). Фінансовий дью ділідженс (Financial Due Diligence). Податковий дью ділідженс (Tax Due Diligence). Юридичний дью ділідженс (Legal Due Diligence). Операційний дью ділідженс (Operational Due Diligence).
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни «Митний еккаунтинг» (обов’язкової) для студентів освітньо-професійної програми «Митне адміністрування», спеціалізації – Митне адміністрування
Денна форма навчання
2.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Поточний контроль з дисципліни «Митний еккаунтинг» здійснюється під час проведення контактних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретного завдання чи рівень засвоєння пройденого матеріалу.
Форми проведення поточного контролю можуть бути тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, Case study, захист результатів виконання групових або індивідуальних аналітично-розрахункових робіт, завдань у робочому зошиті, презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning), есе, колоквіум тощо.
Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання з дисципліни «Митний еккаунтинг» Денна форма навчання
Деталізований порядок нарахування балів за навчальну роботу студентів наведені в розділах «Методичних матеріалів з вивчення навчальної дисципліни Митний еккаунтинг»: «Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання», «Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання».
Поточне оцінювання знань з дисципліни «Митний еккаунтинг» здійснюється викладачем шляхом оцінки якості виконання студентом завдань, що включені в самостійну роботу студента. Викладач веде облік балів, отриманих студентом під час звітування за об’єктами самостійної роботи студента та проставляє бали поточного контролю у відповідні реєстри (журнали, екзаменаційну відомість).
Критерії оцінювання поточних результатів
Результат оцінюється за максимальною (100 %) кількістю балів, якщо відповідь відповідає повністю таким вимогам:
Відповідь на питання оцінюється на 80 % від максимального балу, якщо:
Відповідь на питання оцінюється на 60 % від максимального балу, якщо:
Відповідь на питання оцінюється на 40 % від максимальної кількості балів, якщо:
Відповідь на питання оцінюється на 20 % від максимальної кількості балів, якщо:
Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо:
Процес підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється згідно з Положенням «Про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів КНЕУ». Підсумкова форма оцінювання з дисципліни «Митний еккаунтинг» складається з оцінок за результатами поточного контролю та завершальної контрольної роботи.
Загальна кількість балів, яку можна отримати становить 100 балів.
До залікової відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та завершальної контрольної роботи.
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-хбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни «Митний еккаунтинг» (обов’язкова) для студентів освітньо-професійної програми «Митна справа», спеціалізації – Митна справа Заочна форма навчання
3.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Поточний контроль з дисципліни «Митний еккаунтинг» здійснюється під час проведення контактних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретного завдання чи рівень засвоєння пройденого матеріалу.
Форми проведення поточного контролю можуть бути тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, Case study, захист результатів виконання групових або індивідуальних аналітично-розрахункових робіт, завдань у робочому зошиті, презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning), есе, колоквіум тощо.
Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання з дисципліни «Митний еккаунтинг» Заочна форма навчання
Деталізований порядок нарахування балів за навчальну роботу студентів наведені в розділах «Методичних матеріалів з вивчення навчальної дисципліни Митний еккаунтинг»: «Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання», «Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання».
Поточне оцінювання знань з дисципліни «Митний еккаунтинг» здійснюється викладачем шляхом оцінки якості виконання студентом завдань, що включені в самостійну роботу студента. Викладач веде облік балів, отриманих студентом під час звітування за об’єктами самостійної роботи студента та проставляє бали поточного контролю у відповідні реєстри (журнали, екзаменаційну відомість).
Критерії оцінювання поточних результатів
Результат оцінюється за максимальною (100 %) кількістю балів, якщо відповідь відповідає повністю таким вимогам:
Відповідь на питання оцінюється на 80 % від максимального балу, якщо:
Відповідь на питання оцінюється на 60 % від максимального балу, якщо:
Відповідь на питання оцінюється на 40 % від від максимальної кількості балів, якщо:
Відповідь на питання оцінюється на 20 % від максимальної кількості балів, якщо:
Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо:
Процес підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється згідно з Положенням «Про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів КНЕУ». Підсумкова форма оцінювання з дисципліни «Митний еккаунтинг» здійснюється у формі екзамену.
Загальна кількість балів, яку можна отримати становить 100 балів.
До залікової відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та завершальної контрольної роботи.
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-хбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
4.1. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Важливою формою оволодіння навчальним матеріалом з дисципліни «Митний еккаунтинг» є самостійна робота студента (СРС). Вона виконується студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі, і має забезпечити засвоєння студентом матеріалу дисципліни у вільний від аудиторних навчальних занять час. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.
СРС у ході вивчення навчальної дисципліни «Митний еккаунтинг» включає наступні форми:
За погодженням із викладачем можливе також виконання комплексних дослідних завдань групою студентів
Вимоги до індивідуальних завдань
У ході вивчення дисципліни «Митний еккаунтинг» студент має підготувати два види індивідуальних завдань:
Теми обох видів індивідуальних завдань обираються із списку запропонованих викладачем орієнтовних тем (див. далі по тексту) та уточняються / узгоджуються викладачем і студентом. Вони можуть розрізнятися за товаром зовнішньоекономічної діяльності, щодо якого проводиться дослідження. При цьому товар обирається за Українським класифікатором зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД)[4]. Також, студент може запропонувати свою тему, але вона обов’язково має бути узгоджена з викладачем. (!) Не допускається написання однієї та тієї ж теми одночасно кількома студентами. У разі повторення тем есе, роботи не зараховуються. Плани по обох видах індивідуальних завдань також мають бути узгоджені з викладачем даної дисципліни.
Метою підготовки студентом індивідуального завдання є можливість навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, вибирати необхідні, актуальні матеріали, відповідним чином їх обробляти, аналізувати, узагальнювати та готувати корисні і зрозумілі користувачам інформаційні продукти та послуги.
В індивідуальній роботі студент має:
Вимоги до оформлення індивідуальних робіт. Робота повинна мати:
Обсяг роботи має бути 15 – 20 сторінок комп’ютерного тексту (формат А4); поля: верхнє і нижнє – 2 см, ліве – 2,5 см, праве – 1 см.; інтервал одинарний; шрифт Times New Roman; розмір шрифту 12. Кожне питання, що зазначене в плані, повинно мати свій заголовок. Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому куті зверху. На титульному аркуші номер не проставляється.
Зміст роботи подається на другій сторінці. Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Окремо нумеруються таблиці та графічний матеріал. Заголовки таблиць, графіків, діаграм мають відповідати змісту матеріалу та вказувати на об'єкт та період до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах – масштаб (за необхідності). Таблицю або графік (діаграму, рисунок) розміщують після першого посилання в тексті на неї. Громіздкі матеріали бажано розмістити у додатках. Назви таблиць розміщують справа або по центру над таблицею, позначаючи «Таблиця №…»; назви графіку, діаграми, рисунку – розміщують під відповідним графіком, діаграмою чи рисунком, позначаючи його «Рисунок №…».
Всі дані обов’язково мають супроводжуватися посиланнями на джерела (в кінці кожної сторінки). Загальний список використаних інформаційних джерел подається в кінці роботи у алфавітному порядку, або по хронології використання.
На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи. Робота моє подаватись на перевірку викладачу у терміни згідно з графіком. Остаточна оцінка роботи здійснюється за результатами її захисту /презентації.
Зміст роботи має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. У разі наявності декількох точок зору на те чи інше питання, необхідно висвітлити їх усі.
При використанні статистичних даних, студент має орієнтуватися на їхню достовірність та відповідність часовим параметрам.
Слід уникати в роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати протиріч між її частинами та в тексті взагалі.
Етапи підготовки індивідуальної роботи:
Орієнтовні теми дослідно-аналітичних робіт з макроекономічного питання (питань) митного адміністрування:
Орієнтовні теми аналітичних записок з конкретної виробничої ситуації у сфері митної справи (Case study):
4.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМСОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Виконання індивідуальна робота оцінюється за результатами її «публічної» презентації/захисту. По презентації студент має відповісти на питання слухачів (інших студентів групи) та викладача, підтримати можливу дискусію, стимулювати мозковий штурм. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента.
Критерії оцінювання результатів виконаної індивідуальної роботи аналогічні тим, що були представлені у Розділі 3 даних Методичних матеріалів.
5.1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
О.В. Рождественський ; за ред. П.В. Пашка. – Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2016. – 572 с.
5.2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
[1] Митний кодекс України. Закон України від 13.03.2012. [Електронний ресурс], – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
[2] Оцінка може відповідати результатам навчальної діяльності студентів на одному або декількох заняттях [3] Оцінка може відповідати результатам навчальної діяльності студентів на одному або декількох заняттях [4] Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності. [Електронний ресурс], – Режим доступу: http://www.diua.com.ua/ukr-page13
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ з вивчення навчальної дисципліни “Фінансова експертиза договорів ЗЕД”
Київ – 2019
Розробник: Паєнтко Тетяна Василівна, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів, професор. email: tpayentko@kneu.edu.ua
Навчальний план 2019 р.
© Т.В. Паєнтко, 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ
ВСТУП Навчальна дисципліна «Фінансова експертиза договорів ЗЕД» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» за освітньою програмою «Митне адміністрування». Анотація навчальної дисципліни: Фінансова експертиза договорів ЗЕД – це сукупність дій, направлених на підтвердження очікуваних результатів від виконання договорів у сфері ЗЕД. Фінансова експертиза охоплює як судову експертизу (коли необхідно документально підтвердити або спростувати ціну, збитки, суму митних платежів тощо), так і експертизу, яка здійснюється поза межами судових проваджень. Фінансова експертиза дає можливість уникнути багатьох ризиків на етапі укладення контрактів у сфері ЗЕД, а також відстояти інтереси учасників зовнішньо-економічних відносин. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: фінансова експертиза у сфері ЗЕД як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як: «Фінанси», «Гроші та кредит», «Бухгалтерський облік», «Міжнародна економіка», «Міжнародні фінанси», «Адміністрування податків», «Митний менеджмент», «Управління ризиками в митній справі». Мета вивчення дисципліни –опанування студентами основних теоретико-методологічних та організаційних засад фінансової експертизи договорів, які укладаються у сфері міжнародного бізнесу., а також: 1) надання студентам теоретичних знань і розуміння основних положень курсу, як основи для набуття ними професійних умінь і навичок; 2) розроблення комплексу практичних завдань, вирішення яких забезпечує набуття студентами цілісної системи умінь виконувати типові завдання професійної діяльності у сфері фінансової експертизи договорів ЗЕД; 3) розроблення методичних рекомендацій і завдань для самостійної роботи над вивченням курсу, що слугує засобом формування у студентів здібностей до проведення науково-практичних досліджень і презентації їх результатів. Завдання (навчальні цілі) дисципліни: - ознайомлення із сутністю та принципами організації фінансової експертизи; - з’ясування місця фінансової експертизи у системі організації ЗЕД; - вивчення нормативно-правового забезпечення організації фінансової експертизи в Україні та за кордоном; - набуття практичних навиків у підборі нормативних документів для проведення фінансової експертизи; - з’ясування особливостей фінансової експертизи договорів ЗЕД щодо визначення митної вартості, податків та митних платежів; - ознайомлення із процедурами організації управління ризиками у сфері фінансової експертизи договорів ЗЕД; - визначення місця фінансової експертизи у системі судової економічної експертизи; - набуття практичних навиків складання експертних висновків з питань фінансової експертизи договорів ЗЕД. Зміст навчальної дисципліни розкривається в таких темах:
Предметом дисципліни є інформація про факти та обставини визначення умов поставки, контрактної та митної вартості, сум податків та митних платежів, а також фактичні дані, з’ясування яких потребує виключно спеціальних знань експерта з фінансів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
основних понять, процедур та правил проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД, нормативно-правової бази організації фінансової експертизи договорів ЗЕД, видів фінансової експертизи та порядку її призначення, методики і методології проведення судової економічної експертизи з питань визначення митної вартості та митних платежів
орієнтуватися в правових аспектах управління ризиками у сфері проведення фінансової експертизи у сфері ЗЕД; уміти формувати вибірку нормативно-правового забезпечення, необхідного для проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД; уміти досліджувати документи та оцінювати юридичну форму та економічний зміст ЗЕД-операцій з точки зору визначення митної вартості; уміти досліджувати документи та оцінювати юридичну форму та економічний зміст ЗЕД-операцій з точки зору визначення ПДВ та акцизного податку; вміти складати висновок експерта з питань фінансової експертизи договорів ЗЕД.
здатність працювати у міжнародному просторі, застосовувати управлінські навички у сфері фінансової експертизи договорів ЗЕД, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців.
продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність суб’єктів ЗЕД в цілому чи окремі її складові.
ТЕМА 1: Фінансова експертиза, її відмінність від перевірки та аудиту Діалектика історичного розвитку експертизи як наукового явища. Ретроспективний аналіз розвитку інституту спеціальних знань економічної експертизи. Економічна експертиза як складова експертології. Фінансова експертиза в структурі економічної експертизи. Зміст економічної експертизи. Економічна експертиза як форма фінансового контролю. Відмінності експертизи від аудиту, контролю та ревізії. Термінологічний апарат економічної експертології. Аналіз економічної експертизи як процесу дослідження. Системний аналіз економічної експертизи як форми фінансового контролю. Специфічна система знань у галузі економічної експертизи. Демаркація судової та несудової (незалежної) форми економічної експертизи. Інформаційна база економічної експертизи. Користувачі результатів економічної експертизи. Користувачі фінансової експертизи. Особа експерта-економіста як суб’єкта здійснення експертної діяльності. Права та обов’язки експерта. Етика експерта-економіста. Ідентифікація та оцінка ризиків помилки експерта при проведенні економічної експертизи. Порядок призначення судової економічної експертизи. Гарантії незалежності судового експерта. Зміст та структура постанови (ухвали) про призначення судово-бухгалтерської експертизи. Вхідна, описова, резолютивна частини постанови про призначення експертизи. Призначення та проведення судової економічної експертизи на стадії попереднього розслідування. Правова регламентація судової економічної експертизи на стадії попереднього розслідування. Строки проведення експертизи. Проведення судової економічної експертизи в експертних установах. Правова регламентація проведення судової економічної експертизи в експертних установах. Методика проведення економічної експертизи у суді. Правова регламентація проведення судової економічної експертизи у суді. Призначення, підстави та стадії проведення додаткової і повторної судової економічної експертизи.
ТЕМА 2: Сутність фінансової експертизи договорів ЗЕД та випадки її проведення Сутність фінансової експертизи та принципи її організації. Відмінність фінансової експертизи від контролю та аудиту. Суб’єкти та об’єкти фінансової експертизи у сфері фінансової діяльності. Функції фінансової експертизи у сфері фінансової діяльності. Нормативно-правова база проведення фінансової експертизи. Особа експерта, його права і обов’язки. Задачі фінансової експертизи. Випадки проведення фінансової експертизи. Порядок призначення фінансової експертизи у судовому порядку та поза межами судового процесу. Порядок проведення експертизи під час митного і податкового контролю. Експертиза при обґрунтуванні системи оподаткування та документальному оформленні діяльності платників податків. Виявлення резервів зменшення платежів до бюджету. Фінансова експертиза договорів. Експертні рекомендації щодо ведення податкового обліку і відповідних господарських операцій. Оцінка суми податків і зборів, які необхідно оплатити. Моделювання схеми сплати податків при зміні виду діяльності. Роль фінансової експертизи у побудові бізнес стратегії. Експертиза бюджетів податків. Експертиза фінансових планів.
ТЕМА 3: Нормативно-правове забезпечення проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД Організаційно-правові засади здійснення фінансової експертизи. Розвиток національного законодавства у сфері фінансів. Механізм організації фінансової експертизи та перспективи його удосконалення в Україні. Організація фінансової експертизи за кордоном. Роль фінансових консультантів та аудиторів у проведення експертизи. Роль судових економічних експертів у проведенні фінансової експертизи. Компетенція судового експерта-економіста при проведені досліджень, пов’язаних із здійсненням зовнішньо-економічної діяльності. Кримінальний кодекс України. Кримінальний процесуальний кодекс України. Цивільний процесуальний кодекс України. Кодекс адміністративного судочинства України. Господарський процесуальний кодекс. Митний кодекс України. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Податковий кодекс України. Закон України «Про судову експертизу». Постанови пленумів Вищого Господарського суду України про питання судової експертизи. Інструкція про проведення виконавчих дій. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертам. Визначення вартості проведення експертизи. Порядок атестації судових експертів та основні кваліфікаційні вимоги до них. Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів. Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.
ТЕМА 4: Методика проведення експертизи з питань визначення митної вартості Необхідність залучення експертів для проведення експертизи митної вартості. Експертне дослідження митної вартості. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми експертизи митної вартості. Методика експертного дослідження митної вартості. Висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями. Організації, які можуть проводити експертизу митної вартості. Ризик отримання псевдо висновку щодо експертизи митної вартості. Елементи оцінки та методи визначення митної вартості. Ефективність контролю за правильністю визначення митної вартості. Зауваження митних органів до експертних висновків: список джерел інформації; перелік документів, наданих замовником; період моніторингу; потрапляння ціни у визначений діапазон; динаміка зміни цін на товари. Судова практика використання експертних висновків, виданих торгово-промисловими палатами. Заявки на он-лайн підтвердження ціни імпорту. Аналіз договорів ЗЕД на предмет ризиків мінімізації митної вартості та маніпулювання кодами УКТ ЗЕД. . ТЕМА 5: Методика проведення експертизи з питань визначення ПДВ та акцизного податку Нормативно-правове забезпечення проведення експертизи ПДВ. Документальне забезпечення проведення експертизи ПДВ. Особливості проведення експертизи за умови електронного адміністрування ПДВ. Підтвердження первинними документами операцій, відображених в обліку. Експертиза бази нарахування акцизного податку. Особливості проведення експертизи в умовах функціонування СЕААП. Документальне підтвердження податкового кредиту. Дослідження використання придбаних товарів, робіт, послуг у господарській діяльності. Формування податкових зобов’язань. Дослідження операцій з умовного продажу. Експертне досліджень щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ. Експертні дослідження конфліктних ситуацій у процесі здійснення відшкодування ПДВ. Експертні дослідження правильності визначення митної вартості. Експертиза спірних питань щодо визначення місця постачання товарів і послуг. Експертиза нарахування і сплати ПДВ при здійсненні факторингових операцій. Експертиза нарахування і сплати ПДВ при здійсненні операцій з фінансового лізингу. Експортний лізинг. Імпортний лізинг. Алгоритм послідовних дій експерта при проведені досліджень нарахувань і сплати ПДВ. Аналіз положень договорів ЗЕД на предмет маніпулювання митною вартістю та кодами УКТ ЗЕД з метою зменшення податкових зобов’язань по ПДВ та акцизному податку.
ТЕМА 6: Методика проведення експертизи з питань нарахування митних зборів Необхідність проведення експертизи митних платежів. Одноосібна експертиза. Комісійна експертиза. Комплексна експертиза. Первинна, додаткова та повторна митні експертизи. Види митних платежів. Експертна оцінка суми мита та митних платежів. Спірні питання щодо визначення суми мита і митних платежів. Ризики мінімізації митних платежів. Заходи щодо попередження мінімізації митних платежів. Аналіз положень договорів ЗЕД на наявність ризиків мінімізації митних платежів. Доказова база при аналізі договорів ЗЕД. Практика судових спорів щодо визначення суми мита та митних платежів. Роль судових експертів економістів у врегулюванні конфліктів при визначенні сум мита та митних платежів. ТЕМА 7: Завершальна стадія фінансової експертизи. Підготовка експертного висновку Висновок експерта-економіста, його структура та зміст. Методика складання висновку експерта-економіста. Зміст вступної, досліджувальної та підсумкової частин висновку експерта-економіста. Особливості складання висновку експертизи, що виконується під час судового розгляду, та повідомлення про неможливість дати висновок. Оцінка висновку експерта-економіста слідчим. Підстава для призначення додаткової та повторної експертизи. Надання висновків щодо розміру митної вартості та митних платежів; впливу операцій на економічний результат діяльності платника податків; правомірності застосування звичайних цін по здобувається і реалізованим товарів, робіт і послуг; правомірності застосовуваних стандартів бухгалтерського обліку; наявності ділової мети та сумлінності дій платника податків (наприклад, при питанні про визнання угоди нікчемною); довести відсутність заподіяної шкоди (події злочину); стану розрахунків з бюджетом; інших економічних аспектів господарської діяльності, що впливають на податкові зобов'язання. Виявлення і усунення обставин, які сприяють вчиненню правопорушень у провадженні судової економічної експертизи. Реалізація висновку експерта-економіста у судовому процесі. Профілактичні заходи судової економічної експертизи щодо запобігання правопорушень у господарській діяльності.
ТЕМА 8: Управління ризиками у сфері фінансової експертизи Експертне дослідження правопорушень, пов’язаних із ухиленнями від сплати податків та маніпулюванням розміром митної вартості. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми економічної експертизи правопорушень, пов’язаних з ухиленнями від сплати податків та митних платежів. Законодавчо-нормативна і фактографічна інформація експертного дослідження операцій, пов’язаних з ухиленнями від сплати податків та митних платежів. Методика проведення судової економічної експертизи правопорушень, пов’язаних із ухиленнями від сплати податків та митних платежів. Методика розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість. Ризики використання фінансової експертизи договорів ЗЕД у кримінальних провадженнях. Заходи щодо управління ризиками у сфері фінансової експертизи договорів ЗЕД.
2. Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
З вибіркової дисципліни «Фінансова експертиза договорів ЗЕД»
Для студентів спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»
Денна форма навчання
2.2. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Практичне заняття 1: “ Фінансова експертиза, її відмінність від перевірки та аудиту ” (2 год.) Заняття спрямоване на засвоєння основ базових знань з теорії експертизи, посилення здатності працювати в міжнародному середовищі, розвиток дослідницьких навичок і умінь. Фахові компетентності:
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка презентацій (слайдів), обговорення.
Інформаційно-методичне забезпечення: [1, 3, 4, 12, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24-31] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Ознайомити студентів із системою поточного і підсумкового контролю їх знань з курсу «Фінансова експертиза договорів ЗЕД». 2. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 3. Оцінити роботу студентів з виконання практичних завдань до теми. 4. Розглянути тестові завдання, питання для дискусій і поглибленого вивчення теми. 5. Провести суцільний контроль за темою 1 дисципліни. Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Практичне заняття 2: “Сутність фінансової експертизи договорів ЗЕД та випадки її проведення” (2 год.) направлене на вироблення практичних умінь щодо визначення випадків застосування фінансової експертизи договорів ЗЕД. План для студента. Підготовка до тренінгу
Інформаційно-методичне забезпечення: [12, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Організувати роботу малих груп. 3. Провести міні-тренінг. 4. Провести опитування по питаннях, які виносяться на самостійне опрацювання. Вид заняття: семінар-тренінг
Практичне заняття 3: “ Нормативно-правове забезпечення проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД ” (2 год.) направлене на вивчення нормативно-правового забезпечення проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД Фахові компетентності:
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії
Інформаційно-методичне забезпечення: [1-12, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23]
План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Провести мозковий штурм з проблем удосконалення нормативно-правового забезпечення проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД. 3. Оцінити роботу студентів з виконання практичних завдань до теми. 4. Розглянути тестові завдання, питання для дискусій і поглибленого вивчення теми. 5. Провести суцільний контроль за темою 3 дисципліни. Вид заняття: семінар – дискусія з елементами аналізу
Практичне заняття 4: “ Методика проведення експертизи з питань визначення митної вартості ” (2 год.) направлене на вивчення методик експертиз визначення митної вартості товарів Фахові компетентності:
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії
Інформаційно-методичне забезпечення: [16, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 32, 35, 37, 44] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Організувати обговрення ключових питань за темою. 3. Розв’язати тестові завдання. 4. Провести обговорення питань, що виносяться на самостійне опрацювання. Вид заняття: семінар -дискусія, розв’язання кейсів
Контактні заняття 5: “ Методика проведення експертизи з питань визначення ПДВ та акцизного податку ” (2 год.) направлені на вироблення навичок проведення експертних досліджень з питань визначення ПДВ та акцизного податку при імпорті товарів на митну територію України Фахові компетентності:
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії та розв’язання кейсів
Інформаційно-методичне забезпечення: [2, 11, 14, 16, 18, 17, 20, 25, 29, 43] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Організувати дискусію щодо обговорення проблемних питань. 3. Організувати роботу щодо розв’язання кейсів. 4. Виконати тестові завдання. 6. Провести суцільний контроль за темою. Вид заняття: семінар-дискусія, робота з кейсами.
.Практичне заняття 6: “ Методика проведення експертизи з питань нарахування митних зборів ” (2 год.) спрямовані на опанування методики експертизи з питань нарахування митних зборів. Фахові компетентності:
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії та розв’язання кейсів
Інформаційно-методичне забезпечення: [2, 11, 14, 16, 18, 17, 20, 25, 29, 42, 43] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Провести дискусію з проблемних питань. 3. Оцінити роботу студентів з виконання практичних завдань до теми. 4. Організувати роботу над кейсами. 5. Провести обговорення результатів розв’язання кейсів. 6. Провести суцільний контроль за темою. Вид заняття: дискусія, тренінг, робота з кейсами
Практичне заняття 7: “ Завершальна стадія податкової експертизи. Підготовка експертного висновку” (2 год.) спрямовані на вироблення навичок проведення завершальної стадії експертизи та підготовки експертного висновку. Фахові компетентності:
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії та розв’язання кейсів
Інформаційно-методичне забезпечення: [5, 6, 7, 9, 14, 16, 18, 19, 20, 22, 27, , 29, 35, 36, 38, 40, 45, 46] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Провести дискусію з проблемних питань. 3. Оцінити роботу студентів з виконання практичних завдань до теми. 4. Організувати роботу над кейсами. Ознайомити студентів із структурою кримінальної справи. 5.Організувати підготовку експертних висновків. 6. Провести обговорення висновків, виявити недоліки та виправити їх. Вид заняття: дискусія, тренінг, робота з кейсами
Практичне заняття 8. Управління ризиками у сфері фінансової експертизи (2 год) направлене на вироблення навиків управління ризиками у сфері фінансової експертизи. Фахові компетентності
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії та розв’язання кейсів 1. Експертне дослідження правопорушень, пов’язаних із ухиленнями від сплати податків при перетині митного кордону України. 2. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми економічної експертизи правопорушень, пов’язаних з ухиленнями від сплати податків. 3. Законодавчо-нормативна і фактографічна інформація експертного дослідження операцій, пов’язаних з ухиленнями від сплати податків. 4. Ризики використання фінансової експертизи договорів ЗЕД у кримінальних провадженнях. 5. Заходи щодо управління ризиками у сфері фінансової експертизи договорів ЗЕД.
Інформаційно-методичне забезпечення: [9, 14, 16, 18, 19, 20, 22, 27, , 29, 35, 36, 38, 44-46]
План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Провести дискусію з проблемних питань. 3. Оцінити роботу студентів з виконання практичних завдань до теми. 4. Організувати роботу над кейсами з ідентифікації ризиків. 5.Організувати розробку пропозицій щодо управління ризиками. 6. Провести обговорення висновків, виявити недоліки та виправити їх. Вид заняття: дискусія, тренінг, робота з кейсами
2.3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСОВА ЕКСПЕРТИЗА ДОГОВОРІВ ЗЕД» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ «МИТНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ»
Згідно з Положенням про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 25 травня 2017 р.) — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Поточний контроль результатів навчання студентів з дисципліни “Фінансова експертиза договорів ЗЕД” проводиться за такою схемою:
А. РЕЗУЛЬТАТИ СИСТЕМАТИЧНОСТІ ТА АКТИВНОСТІ РОБОТИ ПРОТЯГОМ СЕМЕСТРУ НАД ВИВЧЕННЯМ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ Оцінка знань студентів за контролем систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу включає такі складові: (1) активність та рівень знань при обговоренні питань семінарів; (2) результати виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання; (3) участь у студентських наукових конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даної дисципліни. При контролі активності та рівня знань при обговоренні питань семінарів оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, правильність написання письмового контролю на семінарському занятті; результати пілотного опитування. Протягом семестру кожен студент з групи на семінарських і практичних заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття. Оцінювання активності роботи відбувається з градацією в 1 бал:
3. Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання 3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
З вибіркової дисципліни «Фінансова експертиза договорів ЗЕД»
Для студентів спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»
_____________Заочна форма навчання
3.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Контактне заняття 1: “ Фінансова експертиза, її відмінність від перевірки та аудиту ” (2 год.) Заняття спрямоване на засвоєння основ базових знань з теорії експертизи, посилення здатності працювати в міжнародному середовищі, розвиток дослідницьких навичок і умінь. Фахові компетентності:
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка презентацій (слайдів), обговорення.
Інформаційно-методичне забезпечення: [1, 3, 4, 12, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24-31] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Ознайомити студентів із системою поточного і підсумкового контролю їх знань з курсу «Фінансова експертиза договорів ЗЕД». 2. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 3. Оцінити роботу студентів з виконання практичних завдань до теми. 4. Розглянути тестові завдання, питання для дискусій і поглибленого вивчення теми. 5. Провести суцільний контроль за темою 1 дисципліни. Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Контактне заняття 2: “Сутність фінансової експертизи договорів ЗЕД та випадки її проведення” (2 год.) спрямоване на визначення сутності фінансово експертизи договорів ЗЕД. Фахові компетентності:
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії
Інформаційно-методичне забезпечення: [12, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Організувати роботу дискусійних груп. 3. Оцінити роботу студентів. 4. Провести опитування по питаннях, які виносяться на самостійне опрацювання. Вид заняття: семінар-дискусія
Контактне заняття 3: “Нормативно-правове забезпечення проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД” (2 год.) направлене на вивчення нормативно-правового забезпечення проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД Фахові компетентності:
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії
Інформаційно-методичне забезпечення: [1-12, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23]
План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Провести мозковий штурм з проблем удосконалення нормативно-правового забезпечення проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД. 3. Оцінити роботу студентів з виконання практичних завдань до теми. 4. Розглянути тестові завдання, питання для дискусій і поглибленого вивчення теми. 5. Провести суцільний контроль за темою 3 дисципліни. Вид заняття: семінар – дискусія з елементами аналізу
Контактні заняття 4: “ Методика проведення експертизи з питань визначення митної вартості ” (4 год.) направлене на вивчення методик експертиз визначення митної вартості товарів Фахові компетентності:
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії
Інформаційно-методичне забезпечення: [16, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 32, 35, 37, 44] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Організувати обговрення ключових питань за темою. 3. Розв’язати тестові завдання. 4. Провести обговорення питань, що виносяться на самостійне опрацювання. Вид заняття: семінар -дискусія
Контактні заняття 5: “ Методика проведення експертизи з питань визначення ПДВ та акцизного податку ” (2 год.) направлені на вироблення навичок проведення експертних досліджень з питань визначення ПДВ та акцизного податку при імпорті товарів на митну територію України Фахові компетентності:
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії та розв’язання кейсів
Інформаційно-методичне забезпечення: [2, 11, 14, 16, 18, 17, 20, 25, 29, 43] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Організувати дискусію щодо обговорення проблемних питань. 3. Організувати роботу щодо розв’язання кейсів. 4. Виконати тестові завдання. 6. Провести суцільний контроль за темою. Вид заняття: семінар-дискусія, робота з кейсами.
Контактні заняття 6: “ Методика проведення експертизи з питань нарахування митних зборів ” (2 год.) спрямовані на опанування методики експертизи з питань нарахування митних зборів. Фахові компетентності:
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії та розв’язання кейсів
Інформаційно-методичне забезпечення: [2, 11, 14, 16, 18, 17, 20, 25, 29, 42, 43] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Провести дискусію з проблемних питань. 3. Оцінити роботу студентів з виконання практичних завдань до теми. 4. Організувати роботу над кейсами. 5. Провести обговорення результатів розв’язання кейсів. 6. Провести суцільний контроль за темою. Вид заняття: дискусія, тренінг, робота з кейсами
Контактні заняття 7 : “ Завершальна стадія податкової експертизи. Підготовка експертного висновку” (2 год.) спрямовані на вироблення навичок проведення завершальної стадії експертизи та підготовки експертного висновку. Фахові компетентності:
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії та розв’язання кейсів
Інформаційно-методичне забезпечення: [5, 6, 7, 9, 14, 16, 18, 19, 20, 22, 27, , 29, 35, 36, 38, 40, 45, 46] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Провести дискусію з проблемних питань. 3. Оцінити роботу студентів з виконання практичних завдань до теми. 4. Організувати роботу над кейсами. Ознайомити студентів із структурою кримінальної справи. 5.Організувати підготовку експертних висновків. 6. Провести обговорення висновків, виявити недоліки та виправити їх. Вид заняття: дискусія, тренінг, робота з кейсами
Контактні заняття 8. Управління ризиками у сфері фінансової експертизи (2 год) направлене на вироблення навиків управління ризиками у сфері фінансової експертизи. Фахові компетентності
ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТА. Підготовка до дискусії та розв’язання кейсів 1. Експертне дослідження правопорушень, пов’язаних із ухиленнями від сплати податків при перетині митного кордону України. 2. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми економічної експертизи правопорушень, пов’язаних з ухиленнями від сплати податків. 3. Законодавчо-нормативна і фактографічна інформація експертного дослідження операцій, пов’язаних з ухиленнями від сплати податків. 4. Ризики використання фінансової експертизи договорів ЗЕД у кримінальних провадженнях. 5. Заходи щодо управління ризиками у сфері фінансової експертизи договорів ЗЕД.
Інформаційно-методичне забезпечення: [9, 14, 16, 18, 19, 20, 22, 27, , 29, 35, 36, 38, 44-46]
План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА: 1. Провести усне опитування, зʼясувати рівень засвоєння студентами понять теми. 2. Провести дискусію з проблемних питань. 3. Оцінити роботу студентів з виконання практичних завдань до теми. 4. Організувати роботу над кейсами з ідентифікації ризиків. 5.Організувати розробку пропозицій щодо управління ризиками. 6. Провести обговорення висновків, виявити недоліки та виправити їх. Вид заняття: дискусія, тренінг, робота з кейсами
3.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Згідно з Положенням про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 25 травня 2017 р.) — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Об’єктами поточного контролю результатів навчання студентів є: — аудиторна робота під час контактних занять; — виконання і захисту контрольної роботи (письмової домашньої роботи); —виконання і захисту одного індивідуального завдання на вибір студента.
А. РЕЗУЛЬТАТИ СИСТЕМАТИЧНОСТІ ТА АКТИВНОСТІ АУДИТОРНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ Оцінка знань студентів за контролем результатів систематичності та активності аудиторної роботи під час контактних занять включає такі складові: активність та рівень знань при обговоренні питань контактних занять; результати виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання; участь у студентських наукових конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даного курсу. При контролі результатів активності та рівня знань при обговоренні питань контактних занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на контактних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на контактні заняття, правильність написання письмового контролю на контактному занятті; результати пілотного опитування. Протягом сесії кожен студент з групи на контактних заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття. Оцінювання результатів активності роботи відбувається з градацією в 1 бал:
4. Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів 4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань. самостійної роботи Самостійна робота студента (надалі — СРС) — це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Перелік завдань для СРС, форми її організації та звітності, терміни виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання завдань з СРС, визначаються кафедрою в робочій програмі навчальної дисципліни і включаються до Карти самостійної роботи студента. Карта самостійної роботи студента є основою організації СРС з дисципліни і відображає перелік конкретних форм самостійної роботи, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми дисципліни, планові терміни її складання та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Самостійна робота студентів з дисципліни охоплює чотири види робіт: І вид — підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ вид — пошуково-аналітична робота; ІІІ вид — науково-дослідна робота; ІV вид — практичні тренінги, виробнича практика. Для самостійної роботи студентів використовуються такі форми:
4.1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Ця робота проводиться студентами самостійно у позааудиторний час і передбачає вивчення лекцій, рекомендованої літератури тощо. Вона здійснюється студентами регулярно і підлягає контролю з боку викладача під час проведення семінарських занять у формі усного опитування та виконання завдань і модулів. 4.2. Підготовка до семінарських, лабораторних і практичних, контактних занять. Проводиться студентами самостійно згідно з розкладом занять відповідно до планів семінарських, лабораторних і практичних занять, контактних занять, питаннями колоквіумів на основі опрацювання матеріалів та джерел. 4.3. Проведення колоквіуму передбачає самостійну підготовку студентів до визначеної теми, виходячи з переліку питань для самостійного вивчення програмного матеріалу. Для підготовки до усного обговорення запропонованих тем студент повинен використовувати спеціальну літературу, яка стосується теми, періодичні видання (газети, журнали), наукові статті. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях Державної служби статистики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Мінфіну України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, періодичних виданнях та звітах про фінансово-господарську діяльність підприємств і фінансово-кредитних установ.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО КОЛОКВІУМІВ: (у розрізі окремих теми курсу) ТЕМА 1: Фінансова експертиза, її відмінність від перевірки та аудиту
1. Специфічна система знань у галузі економічної експертизи. 2. Етика експерта-економіста. Ідентифікація та оцінка ризиків помилки експерта при проведенні економічної експертизи. 3. Гарантії незалежності судового експерта. 4. Призначення та проведення судової економічної експертизи на стадії попереднього розслідування. 5. Правова регламентація проведення судової економічної експертизи у суді. 6. Призначення, підстави та стадії проведення додаткової і повторної судової економічної експертизи.
ТЕМА 2: Сутність фінансової експертизи договорів ЗЕД та випадки її проведення 1. Порядок проведення експертизи під час митного і податкового контролю. 2. Експертиза при обґрунтуванні системи оподаткування та документальному оформленні діяльності платників податків. 3. Виявлення резервів зменшення платежів до бюджету. 4. Фінансова експертиза договорів (визначення статусу контрагента, аналіз виду діяльності контрагента, порядок формування ціни договору).
ТЕМА 3: Нормативно-правове забезпечення проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД 1. Організація фінансової експертизи за кордоном. 2. Роль податкових консультантів та аудиторів у проведення експертизи. 3. Роль судових економічних експертів у проведенні податкової експертизи. 4. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та проведення судових експертиз та експертних досліджень. 5. Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертам. 6. Визначення вартості проведення експертизи. 7. Порядок атестації судових експертів та основні кваліфікаційні вимоги до них.
ТЕМА 4: Методика проведення експертизи з питань визначення митної вартості 1. Перевірка правильності оформлення відповідних документів щодо визначення митної вартості. 2. Експертиза правильності відображення витрат на доставку товарів. 3. Методичні рекомендації по проведенню досліджень господарських операцій з постачання послуг.
ТЕМА 5: Методика проведення експертизи з питань визначення ПДВ та акцизного податку 1. Особливості проведення експертизи за умови електронного адміністрування ПДВ. 2. Підтвердження первинними документами операцій, відображених в обліку. 3. Експертні дослідження конфліктних ситуацій у процесі здійснення відшкодування ПДВ. 4. Експертні дослідження правильності визначення митної вартості. 5. Експертиза нарахування і сплати ПДВ при здійсненні операцій з фінансового лізингу.
ТЕМА 6: Методика проведення експертизи з питань нарахування митних зборів 1. Підтвердження правомірності нарахування мита. 2. Документальне підтвердження правильності визначення мита та митних зборів. ТЕМА 7: Завершальна стадія фінансової експертизи. Підготовка експертного висновку. 1. Особливості складання висновку експертизи, що виконується під час судового розгляду, та повідомлення про неможливість дати висновок. 2. Оцінка висновку експерта-економіста слідчим. 3. Підстава для призначення додаткової та повторної експертизи. 4. Виявлення і усунення обставин, які сприяють вчиненню правопорушень у провадженні судової економічної експертизи.
ТЕМА 8: Управління ризиками у сфері фінансової експертизи 1. Законодавчо-нормативна і фактографічна інформація експертного дослідження операцій, пов’язаних з ухиленнями від сплати податків. 2. Методика розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість.
4.4. Виконання індивідуальних навчальних завдань Індивідуальна робота студентів охоплює обов’язкові завдання і завдання на вибір студента. Індивідуальні завдання виконуються у наступних формах:
Виступ на студентському науковому семінарі з питань фінансової експертизи договорів ЗЕДКафедра фінансів організовує наукову роботу студентів фінансово-економічного факультету у формі проведення наукового семінару з питань фінансової експертизи . Участь у роботі наукового семінару є добровільною і передбачає наступні форми робіт: підготовку і представлення доповіді, участь у дискусії, обговорення проблемних питань, вислуховування доповідей та їх обговорення, отримання нової інформації та формування на цій основі своєї думки, власних висновків. Участь у роботі наукового семінару дає можливість сформувати низку важливих навичок: навчитися виступати перед аудиторією, навчитися викладати свою думку з тих питань, що обговорюються, аргументувати її, обґрунтовувати і відстоювати свою позицію, вислуховувати думку інших людей, розширити свій професійний світогляд, отримати досвід проведення наукових досліджень і участі в наукових дискусіях. У роботі наукового семінару діє принцип студентського самоврядування: для проведення засідань серед студентів обирається організатор (або кілька), який реєструє учасників, теми їх доповідей, проводить засідання, визначає регламент виступу і обговорення, стежить за його дотриманням, регулює активність обговорення. Роль викладача полягає у визначенні загальної тематики роботи наукового семінару, а також надання консультацій з приводу підготовки студентами тем доповідей. Виступ на науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів) Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, який проводить лекції або проводить семінари).
4.5. Підготовка міні-лекції, експертної оцінки, огляду наукових публікацій з питань фінансової експертизи
ТЕМАТИКА ДЛЯ МІНІ-ЛЕКЦІЙ ТА АНАЛІТИЧНОГО (КРИТИЧНОГО) ОГЛЯДУ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТЕМА 1: Фінансова експертиза, її відмінність від перевірки та аудиту
ТЕМА 2: Сутність фінансової експертизи договорів ЗЕД та випадки її проведення
ТЕМА 3: Нормативно-правове забезпечення проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД
ТЕМА 4: Методика проведення експертизи з питань визначення митної вартості
. ТЕМА 5: Методика проведення експертизи з питань визначення ПДВ та акцизного податку
ТЕМА 6: Методика проведення експертизи з питань нарахування митних зборів
ТЕМА 7: Завершальна стадія фінансової експертизи. Підготовка експертного висновку
ТЕМА 8: Управління ризиками у сфері фінансової експертизи
Примітка. Студент за власним бажанням може запропонувати додатково актуальну тему, яка має відповідати програмі курсу та бути узгоджена з викладачем.
СТРУКТУРА МІНІ-ЛЕКЦІЇ ТА АНАЛІТИЧНОГО (КРИТИЧНОГО) ОГЛЯДУ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ Вибір теми міні-лекції, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем, який проводить семінари. Міні-лекція триває протягом 7 хвилин. Вона складається з наступних структурних частин: 1. Постановка проблеми на основі опрацювання підручників, монографій, періодичних публікацій і законодавства, 2. Аналіз проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання. Аналіз проблеми включає: — розкриття та оцінку поточної ситуації, виявлення суперечливих моментів, протиріч; — визначення причин, наслідків; — аргументація власної позиції. Аналіз проблеми займає до 4 хвилин міні-лекції. 3. Заключення Заключення містить пропозиції доповідача щодо вирішення проблеми та висновки, які ґрунтуються як на власних аргументах, так і на думку фахівців. У міні-лекції не наводиться учбовий матеріал (визначення термінів, переліки функцій, класифікацій чи принципів тощо), за виключенням випадків, коли він є предметом дискусії. Обов’язково: представлення міні-лекції є основою для проведення дискусії. У ході представлення міні-лекції можна користуватися зібраними матеріалами. Критеріями оцінки міні-лекції є змістовність її структурних частин, зрозумілість і лаконічність. РАЗОМ ІЗ МІНІ-ЛЕКЦІЄЮ ЗА ЦІЄЮ Ж ТЕМОЮ студент укладає аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій. Метою є критично-аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників тощо) за обраною вище темою. Готуючи огляд наукових публікацій, студент: — обирає тему і консультується з викладачем; — систематизує різні погляди і підходи до вивчення досліджуваного питання (фінансові категорії, поняття і терміни, принципи, ознаки, класифікації тощо). Джерела добираються самостійно; — оформлює його у друкованому вигляді (обсяг – до 5 сторінок тексту набраного на комп’ютері, Times New Roman, шрифт 14, інтервал 1,5). Структура огляду наукових публікацій: титульна сторінка, основний текст, висновки, список опрацьованої літератури. Критеріями оцінки огляду наукових публікацій є кількість опрацьованих літературних джерел (не менше семи джерел) і якість систематизації матеріалу. Міні-лекція разом із оглядом наукових публікацій готується на той семінар, на якому розглядається відповідна тема. Якщо тема на семінарських заняттях не розглядається, тоді студент має їх здати викладачу, який проводить семінари, не пізніше ніж за 2 тижні до закінчення семестру.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ НАДАННЯ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ: ТЕМА 1: Фінансова експертиза, її відмінність від перевірки та аудиту
ТЕМА 2: Сутність фінансової експертизи договорів ЗЕД та випадки її проведення
ТЕМА 3: Нормативно-правове забезпечення проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД
ТЕМА 4: Методика проведення експертизи з питань визначення митної вартості
. ТЕМА 5: Методика проведення експертизи з питань визначення ПДВ та акцизного податку
ТЕМА 6: Методика проведення експертизи з питань нарахування митних зборів
ТЕМА 7: Завершальна стадія фінансової експертизи. Підготовка експертного висновку
ТЕМА 8: Управління ризиками у сфері фінансової експертизи
Критеріями оцінки є кількість опрацьованих статистичних матеріалів, якість аналізу, вміння сформулювати висновки та обґрунтовувати їх.
4.7. КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
4.7.1. Мета контрольної роботи Написання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою частиною навчального процесу, активною формою самостійної роботи студентів. Вона показує, наскільки глибоко студент засвоїв даний курс. Підготовка контрольної роботи полягає в закріпленні та поглибленні теоретичних знань, отриманих студентом у процесі вивчення курсу, виробленні уміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою і статистичними матеріалами, робити узагальнення і висновки. В ході виконання контрольної роботи студент повинен вивчити законодавчі акти, літературні джерела, статистичні та інші матеріали в яких розглядаються питання обраної теми. Отже, мета контрольної роботи полягає в напрацюванні навичок самостійного розв’язання практичних проблем з наукових позицій і письмового викладу отриманих результатів. 4.7.2. Вимоги до змісту контрольної роботи В контрольній роботі студент повинен всебічно і глибоко розкрити зміст обраної теми, показати добрі знання літературних джерел і нормативних актів, статистичних та інших матеріалів. Контрольна робота повинна містити: титульний аркуш, зміст, основну частину, список використаних джерел. Титульний аркуш роботи містить: найменування вищого навчального закладу і кафедри, де виконана робота; назву роботи; прізвище, ім’я та по батькові студента з назвою факультету, якого курсу, шифром і найменуванням спеціальності; науковий ступінь, вчене звання або посада, прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника; місто і рік. Зміст подають на початку роботи. Він повинен відповідати плану роботи до теми і відображати суть теми, що розглядається. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, якщо вони мають заголовок. Основна частина контрольної роботи складається з трьох розділів: два теоретичні розділи та один розрахунковий розділ. Розділи можуть мати підрозділи. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів. Зміст теоретичних розділів основної частини роботи має відповідати сучасному рівню розвитку економічної дисципліни. У текстовій частині повинні бути висвітлені всі питання, передбачені планом теми контрольної роботи. Особливу увагу слід звернути на використання тих матеріалів, що характеризують практику виконання договорів ЗЕД, проблеми та спори, які виникають у зв’язку із визначенням митної вартості, розрахунками мита та митних платежів. Висвітлення питань плану роботи слід супроводжувати аналізом статистичних даних, прикладами з діючої практики. Необхідно також показати уміння співставляти різні підходи до вирішення тих чи інших проблем, самостійно робити висновки на основі вивченої літератури, зібраного, обробленого і узагальненого фактичного матеріалу. В дослідницькому розділі основної частини контрольної роботи необхідне обґрунтоване вирішення практичної ситуації. Обсяг контрольної роботи — 20-25 сторінок формату А4 (у тому числі — таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо). Виправлення, закреслювання, вставлення, скорочення слів та використання абревіатур (крім загальноприйнятих) у готовому (чистовому) тексті не дозволяються. 4.7.3. Вибір теми контрольної роботи Першим етапом виконання контрольної роботи є вибір теми. Кожний студент виконує за вибором одну з контрольних робіт, запропонованих нижче.
Вибір теми контрольної роботи студенти здійснюють самі з урахуванням їх практичної діяльності та можливостей використання практичних матеріалів із судової практики та практики діяльності митниць і суб’єктів господарювання, які замаються ЗЕД, але за тематикою робіт, яку визначила кафедра фінансів. Наведена тема контрольної роботи і вказаний перелік розділів теми повинен бути обов’язково висвітлений у роботі. Студентам дозволяється виконувати контрольну роботу на іншу тему відповідно до напрямку їх практичної діяльності, але в цьому випадку вибрана тема і план роботи повинні бути узгоджені з кафедрою. 4.7.4. Підбір літератури, статистичної інформації та інших матеріалів Навчальну та спеціальну літературу з теми контрольної роботи студент підбирає самостійно, використовуючи для цього бібліотечний каталог та список літератури наведений нижче. Особливу увагу слід звернути на першоджерела, періодичні видання, наукові статті, передовий досвід, законодавчі та нормативні акти. Користуватися необхідно лише новими виданнями та останніми редакціями законодавчих і нормативних актів. Зібраний статистичний та практичний матеріал необхідно опрацювати, згрупувати, зробити аналіз і подати в таблицях, графіках, діаграмах тощо. Список використаних джерел необхідно систематизувати та подати після основної частини контрольної роботи. Він складається так: першими до списку вносяться Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України і Кабінету міністрів України, рішення центральних та місцевих органів влади в хронологічному порядку; далі література розміщується в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. 4.7.5. Правила оформлення контрольної роботи Зібраний, вивчений і опрацьований матеріал з теми контрольної роботи необхідно викладати відповідно до плану роботи. Кожний розділ, зазначений в змісті роботи, починається з нової сторінки і повинен мати свій заголовок. Контрольна робота має бути написана або надрукована чітко, розбірливо, без помилок на одній стороні білого паперу формату А4 (210х297 мм) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Текст роботи повинен мати береги таких розмірів: лівий — не менше 20 мм; правий — не менше 10 мм; верхній і нижній — не менше 20 мм. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "РОЗДІЛ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати трьом інтервалам. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № . Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, а на кожній наступній сторінці номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис.1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл.1.2". Заголовки граф таблиці повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку — боковик. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Примітки до таблиць і тексту, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1. …. 2. …. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку. Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (—), множення (х) і ділення (:). При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела з яких наводяться матеріали в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають зʼясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з навчальної літератури, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі. Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за списком використаних джерел, виділеним двома квадратними дужками із зазначенням номера сторінки, наприклад: [17, С.154] . Допускається наводити посилання на джерела у виносках при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за списком використаних джерел із зазначенням номера. Приклад: цитата в тексті: "… щорічно в Україні порушується близько 30000 кримінальних проваджень щодо несплати митних платежів … [99] 1)". Відповідний опис у списку використаних джерел: 99. Перевозова І.В. Теоретико-методологічні основи економічної експертизи як форми фінансового контролю: монографія/ І.В. Перевозова. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2013. – 320 с. Відповідне подання виноски: 1) [99] Перевозова І.В. Теоретико-методологічні основи економічної експертизи як форми фінансового контролю: монографія/ І.В. Перевозова. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2013. – 320 с. Посилання на джерела у формі цитат мають бути оформлені певним чином: для книг — вказується автор, назва книги, номер тому, частини, Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: " на рис.1.2". Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: "... у формулі (2.1)". На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “... в табл.1.2". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3". Робота повинна бути написана державною мовою, чітким, розбірливим почерком, грамотно і охайно. Текст роботи можна писати від руки чорнилами (пастою) чорного або синього кольору, друкувати на машинці чи за допомогою комп"ютера. Після тексту роботи в кінці списку використаних джерел студент ставить свій підпис і дату виконання роботи. Контрольна робота виконується відповідно до вимог цієї тематики та методичних вказівок, інакше вона не буде допущена до захисту, незалежно від її змісту. Завершена робота подається студентом на заочний факультет університету у термін, визначений навчальним графіком. 4.7.6. Рецензування і захист контрольної роботи Контрольну роботу рецензує викладач кафедри фінансів. Якщо рецензія схвальна, то робота допускається до захисту. Якщо робота написана з порушенням цих вимог, її повертають для доопрацювання. До другого варіанту роботи студент обовʼязково додає рецензію на перший варіант. Дату і час захисту роботи встановлює деканат факультету фінансів університету. Робота зараховується тільки за підсумками співбесіди її автора з викладачем.
4.7.7. Тематика контрольних робіт Контрольна робота № 1 Тема. Фінансова експертиза, її відмінність від перевірки та аудиту. План 1. Сутність фінансової експертизи, її демаркація з аудитом. 2. Організація економічної експертизи в судовому порядку. 3. Дослідницьке завдання. Вивчити судову практику за останні 3 роки щодо залучення судових експертів економістів при вирішенні судових спорів. Контрольна робота № 2 Тема. Нормативно-правове забезпечення проведення фінансової експертизи договорів ЗЕД . План 1. Структура нормативно-правового забезпечення фінансової експертизи договорів ЗЕД. 2.Вимоги до експертів. 3. Дослідницьке завдання. Проаналізувати судову практику за три останні роки на предмет кількості спорів у сфері ЗЕД. Контрольна робота № 3 Тема. Методика проведення експертизи з питань визначення митної вартості План 1. Види митних режимів. 2. Методика визначення митної вартості. 3. Дослідницьке завдання. Проаналізувати судову практику за три останні роки на предмет спорів з органами ДФС щодо заниження митної вартості.
Контрольна робота № 4 Тема. Методика проведення експертизи з питань визначення ПДВ та акцизного податку. План 1. Порядок нарахування і сплати ПДВ при імпорті товарів. 2. Порядок нарахування і сплати акцизного податку при імпорті товарів. 3. Практичне завдання. На підставі аналізу договору (надається викладачем) та дослідження предмету спору з ДФС, надати експертний висновок щодо правильності нарахування ПДВ. Контрольна робота № 5 Тема. Методика проведення експертизи з питань визначення ПДВ та акцизного податку. План 1. Особливості проведення експертного дослідження в умовах функціонування електронної системи адміністрування ПДВ. 2. Ризики проведення експертних досліджень з питань нарахування і сплати ПДВ і акцизного податку. 3. Практичне завдання. На підставі аналізу договору (надається викладачем) та дослідження предмету спору з ДФС, надати експертний висновок щодо правильності нарахування акцизного податку. Контрольна робота № 6 Тема. Завершальна стадія фінансової експертизи. Підготовка експертного висновку. План 1. Особливості складання висновку експертизи, що виконується під час судового розгляду, та повідомлення про неможливість дати висновок. 2. Виявлення і усунення обставин, які сприяють вчиненню правопорушень у провадженні судової економічної експертизи. 3. Практичне завдання. Підготовка рецензії на експертний висновок (експертний висновок надається викладачем). Контрольна робота № 7 Тема. Завершальна стадія фінансової експертизи. Підготовка експертного висновку.. План 1. Методика складання висновку експерта-економіста.. 2. Підстава для призначення комісійної і повторної експертизи. 3. Практичне завдання. За матеріалами справи підготувати експертний висновок. Контрольна робота № 8 Тема. Управління ризиками у сфері фінансової експертизи План
3. Практичне завдання. За матеріалами справи підготувати експертний висновок. Контрольна робота № 9 Тема. Управління ризиками у сфері фінансової експертизи План 1. Законодавчо-нормативна і фактографічна інформація експертного дослідження операцій, пов’язаних з ухиленнями від сплати податків та митних платежів. 2. Методика проведення судової економічної експертизи правопорушень, пов’язаних із ухиленнями від сплати податків та митних платежів. 3. Практичне завдання. За матеріалами справи підготувати експертний висновок. Контрольна робота № 10 Тема. Управління ризиками у сфері фінансової експертизи План 1. Методика розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість. 2. Ризики використання фінансової експертизи договорів ЗЕД у кримінальних провадженнях. Заходи щодо управління ризиками у сфері фінансової експертизи договорів ЗЕД. 3. Практичне завдання. За матеріалами справи підготувати експертний висновок.
4.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи 4.2.1. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи (денна форма навчання)
Під час контролю виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають: підготовка і презентація міні-лекцій з проблемних питань, експертної оцінки, перекладу, укладання огляду наукових публікацій, а також участь у роботі наукового семінару з питань фінансової експертизи і науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів). Оцінювання індивідуальних завдань відбувається з градацією в 1 бал:
(3) Під час контролю участі у студентських конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даного курсу протягом семестру оцінюється викладачем з градацією в 1 бал:
РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ (МОДУЛЬНИХ) РОБІТ Завдання, винесені для контрольних (модульних) робіт поділяються на два модулі: І модуль –контрольна (модульна) робота.; ІІ модуль –контрольна (модульна) робота. Розв’язування ситуаційних завдань. Максимально два варіанти комплексних ситуаційних задач загалом оцінюються в 9 або 10 балів поточного контролю, якщо має місце: вірна арифметична відповідь на поставлені задачі; правильно зазначене теоретичне обгрунтування відповідних розрахунків; вірно вказані винятки із зазначеного правила та варіанти його використання в конкретних умовах; вірно вказана назва відповідного інструктивного матеріалу. Загальна оцінка в 7 або 8 бали поточного контролю виставляється загалом, якщо робота виконана на належному рівні, однак є методичні неточності у підготовці експертного висновку. Загальна оцінка 5 або 6 балів виставляється, якщо в цілому підхід до складання експертного висновку правильний, однак при обґрунтуванні висновку були враховані не всі нормативно-правові акти або порушено методику розрахунку окремих показників. Загальна оцінка 4 або 3 балів виставляється, якщо має місце: невірна арифметична відповідь на поставлені задачі; невірно зазначене теоретичне обгрунтування (пояснення) відповідних розрахунків; невірно вказані винятки з зазначеного правила та варіанти його використання в конкретних умовах; невірно вказана назва відповідного законодавчого чи інструктивного матеріалу чи вжита назва застарілого матеріалу. Мінімальна загальна оцінка в 0, 1або 2 бали поточного контролю виставляється за подані відповідні два варіанти з урахуванням усіх можливих помилок або взагалі не подані студентом. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру. У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять може бути здійснено впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
4.2.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи (заочна форма навчання)
Під час контролю результатів виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають: аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за тематикою експертних оцінок з презентацією, аналітичний звіт власних наукових досліджень з презентацією, підготовка презентації з проблемних питань за тематикою рефератів, а також виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) і участь в науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів). Оцінювання результатів індивідуальних завдань відбувається з градацією в 1 бал:
(3) Під час контролю результатів участі у студентських конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даного курсу протягом семестру оцінюється викладачем з градацією в 1 бал:
РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ (ПИСЬМОВОЇ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ) Оцінка знань студентів при контролі результатів виконання контрольної (письмової домашньої) роботи проводиться у формі написання її студентом та захисту у встановленому порядку (згідно з підрозділом 6.7 поданим вище). Результати виконання і захисту контрольної (письмової домашньої) роботи разом з роботою за вибором студента оцінюється за європейською семибальною системою, які переводяться в бали поточного контролю за такою шкалою: якщо студент отримав оцінку A семибальної системи — 10 балів поточного контролю; якщо студент отримав оцінку B семибальної системи — 8 або 9 балів поточного контролю; якщо студент отримав оцінку C семибальної системи — 6 або 7 балів поточного контролю; якщо студент отримав оцінку D семибальної системи — 5 балів поточного контролю; якщо студент отримав оцінку E семибальної системи — 4 бали поточного контролю; якщо студент отримав оцінку FX семибальної системи — 2 або 3 бали поточного контролю; якщо студент отримав оцінку F семибальної системи або не отримав ніяких оцінок чотирибальної системи за невиконання і/або незахист контрольної (письмової домашньої) роботи — 0 або 1 бал поточного контролю. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру.
ОГЛЯД НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЗА ТЕМАТИКОЮ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК Мета укладання огляду наукових публікацій – дати аналітичний (критичний) огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників тощо) за обраною темою. Готуючи огляд наукових публікацій, студент:
Структура: титульна сторінка, основна частина, список опрацьованої літератури). Огляд наукових публікацій готується до «Дня заочника». Студент має здати огляд наукових публікацій викладачу, який проводить семінари, не пізніше ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії. Критеріями оцінки огляду наукових публікацій є кількість опрацьованих літературних джерел і якість систематизації матеріалу. 5. Підсумкове оцінювання результатів вивчення навчальної дисципліни
5.1. Структура завдання на залік Індивідуальна контрольна робота складається із 5 теоретичних питань та 5 питань ситуаційного або дискусійного характеру. Зразок індивідуальної контрольної роботи: 1. Сутність фінансової експертизи, її демаркація з аудитом. 2. Організація економічної експертизи в судовому порядку. 3. Структура нормативно-правового забезпечення фінансової експертизи договорів ЗЕД. 4. Вимоги до експертів. 5. Пояснити, у яких ситуаціях необхідне залучення судового експерта економіста при виникненні спорів у сфері ЗЕД. 6. Види митних режимів. 7 Методика визначення митної вартості. 8. Поясніть, як у процесі проведення експертизи виявляються факти заниження митної вартості. . 9. Поясніть порядок нарахування і сплати ПДВ при імпорті товарів. 10. Поясніть порядок нарахування і сплати акцизного податку при імпорті товарів.
5.2. Критерії оцінювання залікової роботи На заліку для студентів денної форми навчання оцінюванню підлягають: – володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями; – вміння демонструвати практичні навички при розв’язуванні задач, вирішенні ситуацій; – вміння продемонструвати креативність та системність знань, володіння сучасними методами, методиками при вирішенні практичних питань. Залік виставляється за результатами поточного контролю. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни не може перевищувати 100 балів і складається з суми балів за результатами поточного контролю знань студента, які можна набрати за результатами роботи на контактних заняттях, виконання індивідуальних робіт та написання контрольних (модульних) робіт. Якщо студент не набрав достатньої кількості балів, то підсумкова оцінка виконується за результатами написання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота має складатися з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета. Кожне завдання оцінюється в діапазоні 0–10 балів. Відповідно загальний результат оцінюється в діапазоні 0–100 балів. Відповідь студента на кожне із завдань індивідуальної контрольної роботи, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів: Шкала оцінювання одного завдання контрольної роботи
Повна відповідь на питання, яка оцінюється у 10 балів, повинна відповідати таким вимогам: 1) наведені визначення основних понять питання; 2) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми або аспекту; 2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання класифікацій та характеристик; 3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу; 4) здатність здійснювати порівняльний аналіз та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; 5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; 6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; 7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання під час розкриття питань, які того потребують; 8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують; 9) знання точних назв та функцій бюджетних інституцій та їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні; 10) результати знань після засвоєння матеріалу основної та додаткової літератури; 11) вільно володіє категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями; 12) демонструє практичні навички при розв’язуванні задач, вирішенні ситуацій; 13) демонструє креативність та системність знань, володіння сучасними методами, методиками при вирішенні практичних питань. Відповідь на питання оцінюється у 8 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час: а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв бюджетних установ та завдань, які перед ними ставляться. Відповідь на питання оцінюється у 6 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні один чи два типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 8 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані. Відповідь на питання оцінюється у 4 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття чотирьох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні три чи чотири типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 6 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані. Відповідь на питання оцінюється у 2 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття шести пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні п’ять типів недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 8 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані. Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 0 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає екзамен, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю (загальна підсумкова оцінка). Порядок переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу ECTS:
Результат підсумкового контролю у формі заліку фіксується в заліковій відомості в термін, який становить для студентів денної форми навчання — не пізніше 2-х робочих днів після проведення останнього аудиторного заняття з дисципліни. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Види (теоретичні, тестові) завдань індивідуальної контрольної роботи визначаються робочою програмою навчальної дисципліни. Результат підсумкового контролю у формі заліку фіксується в заліковій відомості.
5.3. Приклади типових завдань, що виносяться на залік Варіант 1 1. Сутність фінансової експертизи, її демаркація з аудитом. 2. Організація економічної експертизи в судовому порядку. 3. Структура нормативно-правового забезпечення фінансової експертизи договорів ЗЕД. 4. Особливості проведення експертизи за умови електронного адміністрування ПДВ. 5. Пояснити, у яких ситуаціях необхідне залучення судового експерта економіста при виникненні спорів у сфері ЗЕД. Варіант 2 1. Види митних режимів. 2 Методика визначення митної вартості. 3. Поясніть, як у процесі проведення експертизи виявляються факти заниження митної вартості. . 4. У чому полягають ризики мінімізації митних платежів. 5. Поясніть порядок нарахування і сплати акцизного податку при імпорті товарів.
8. Рекомендовані інформаційні джерела
ОСНОВНІ
Підручники (посібники)
ДОДАТКОВІ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ з вивчення навчальної дисципліни “митний контролінг”
Київ – 2019 Розробник: Паєнтко Тетяна Василівна, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів. email: tpayentko@kneu.edu.ua
Навчальний план 2019 р.
© Т.В. Паєнкто, 2019 © КНЕУ, 2019 ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Митний контролінг» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування».
Анотація навчальної дисципліни. Митний контролінг базується на загальних засадах контролінгу, але набуває специфічних рис з огляду на те, що функціонує у сфері митних відносин. Контролінг, як концепція управління, був започаткований на мікрорівні фінансів. Найголовнішою особливістю контролінгу як на мікро-, так і на макрорівні є зацікавленість всіх учасників певної сфери суспільних фінансових відносин у досягненні спільної чітко визначеної мети та усвідомлення ними, що її реалізація може потребувати в окремих ситуаціях прийняття рішень на користь іншої сторони, замість лобіювання окремих власних інтересів. На макрорівні зазначена особливість контролінгу має базуватись, в першу чергу, на соціальній відповідальності кожного з учасників управління фінансовими відносинами.. Зазначене особливо гостро стосується митних відносин. Найважливішим для впровадження концепції контролінгу у сферу митних відносин є встановлення об’єкта, суб’єктів і мети управління. Метою митного контролю є визначення відповідності переміщення товарів та транспортних засобів митному законодавству. Водночас метою суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності є переміщення товарів через кордон зі сплатою якнайменшого обсягу митних платежів, як в рамках правого поля так і поза ними. В даному контексті запровадження митного контролінгу має сприяти усвідомленню всіма учасниками митних відносин того, що законне переміщення товарів через митний кордон позитивно вплине на діяльність митних органів і суб’єктів ЗЕД, а також сприятиме розвитку економіки в цілому. Важливо, що ефективне управління переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон приватними установами спільно з державою має особливе значення для соціально-економічного зростання, оскільки покращує її імідж на міжнародній арені та зміцнює міжнародні торгівельні зв’язки.
Міждисплінарні зв’язки дисципліни «митний контролінг» проявляють себе, в першу чергу, в необхідності опанування студентами до початку її вивчення таких дисциплін, як: «фінанси», «митний контроль», «податкова система», «фінанси підприємств».
Метою вивчення дисципліни «митний контролінг» є надання студентам знань про методи і напрями управління переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон спільно суб’єктами ЗЕД і органами митного контролю, а також вмінь їх застосувати в практичній діяльності.
Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягає у формуванні у студентів теоретичних знань і практичних навичок щодо управління переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон максимально ефективно як для держави, так і для суб’єктів ЗЕД. Після опанування дисципліни студенти мають засвоїти засади дослідницької діяльності, теоретичні основи управління переміщенням товарів через митний кордон, практичні аспекти організації переміщення товарів через митний кордон та методи оцінювання його ефективності.
Предметом дисципліни є фінансові відносини, які виникають в процесі управління переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон.
В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
теоретичних засад функціонування митного контролінгу як концепції управління переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон; форм та методів управління переміщенням товарів через митний кордон.
управляти організацією переміщення товарів через митний кордон та оцінювання його ефективність як в контексті досягнення мети діяльності митних органів, так і мети суб’єктів ЗЕД; аналізувати митну звітність та нормативно-правові акти, які регламентують здійснення відповідного переміщення товарів через митний кордон.
здатність будувати та застосовувати внутрішньо- та зовнішньосистемні зв’язки в сфері митних відносин з метою управління переміщенням товарів через митний кордон; уміння обробляти митну інформацію; уміння чітко та змістовно обґрунтовувати власні висновки.
розуміння особистої відповідальності за професійні та (або) управлінські рішення та надані висновки і рекомендації, які можуть вплинути на якість та ефективність переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон як в контексті мети діяльності митних органів, так і суб’єктів ЗЕД.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ Тема 1. Сутність митного контролінгу та його складові Сутність митного контролінгу. Структура митного контролінгу. Функції і принципи митного контролінгу. Структура органів, які здійснюють митний контроль. Визначаються повноваження митної служби Україні в частині супроводження переміщення товарі та транспортних засобів через митний кордон. Розглядаються органи державної влади, які е входять до структури митної служби України і офіційно не вповноважені здійснювати митний контроль, але діяльність яких впливає на якість організації переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.
Тема 2 Об’єкти митного контролінгу Об’єкти митного контролінгу. Визначаються суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, їх види за формами організації та види операцій, які вони мають право здійснювати.
Тема 3. Порядок взаємодії органів митного контролю та суб’єктів ЗЕД Досліджується порядок взаємодії органів митного контролю та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності при організації переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України з огляду на особливості окремих митних режимів, визначаються інші органи державної влади, які беруть участь у митних відносинах.
Тема 4. Нормативно-правове забезпечення митного контролінгу Організаційно-правові засади здійснення митного контролінгу. Розвиток національного законодавства у сфері фінансів. Механізм організації митного контролінгу та перспективи його удосконалення в Україні. Організація митного консалтингу за кордоном. Роль фінансових консультантів та аудиторів в організації митного контролінгу. Компетенція консультантів при проведені досліджень, пов’язаних із здійсненням зовнішньо-економічної діяльності. Кримінальний кодекс України. Кримінальний процесуальний кодекс України. Цивільний процесуальний кодекс України. Кодекс адміністративного судочинства України. Господарський процесуальний кодекс. Митний кодекс України. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Податковий кодекс України. Митний кодекс України як основний документ митного законодавства. Нормативні акти органів фіскальної служби щодо надання узагальнюючих консультацій. Оприлюднення інформації про діяльність митниці. Співробітництво із засобами масової інформації та інформаційними агентствами. Організація контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та послуг на підставі загальноприйнятої міжнародної практики, а також за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України. Класифікація консалтингових послуг по Європейському довіднику-покажчику. Параметри якості консалтингових послуг.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ МИТНОГО КОНТРОЛІНГУ
Тема 5. Митне консультування з питань митного оформлення Специфіка взаємодії «консультант - клієнт» у митному консалтингу. Завдання та функції митних консультантів. Вимоги до митних консультантів. Методичний інструментарій консультанта. Відповідальність митних консультантів. Інструктаж «правильної поведінки» у випадку виникнення відповідних проблемних питань у митному оформленні на умовах декларанта, та сприяння їх ефективному вирішенню конкретними діями. Діяльність митних брокерів. Роль митних консалтингових агентів у митному консультуванні. Організація та контроль за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів та послуг через митний кордон України. Проведення консультацій щодо попередньої класифікації та визначення коду товару за УКТ ЗЕД. Вивчення отриманої від клієнта інформації щодо характеристик товару за складом, матеріалом, фізичними властивостями, функціональним і цільовим призначенням. Визначення коду товару. Консультації щодо порядку отримання попередніх рішень про класифікацію та кодування товарів за УКТ ЗЕД, які приймаються митними органами України. Проведення консультацій щодо визначення країни походження товарів. Вивчення отриманої від клієнта інформації про товар, зовнішньоекономічну операцію та вимог законодавства України щодо визначення країни походження товару. Консультації щодо норм національного та міжнародного законодавства про документи, що підтверджують країну походження товару, щодо вимог із їх заповнення. Проведення консультацій щодо розрахунку можливих митних платежів. Проведення консультацій щодо процедури поетапного здійснення митного оформлення. Надання консультацій щодо прав митних органів на проведення перевірок після митного оформлення.
Тема 6 Порядок обміну інформацією між учасниками митних відносин Досліджується сутність митної інформації, її види та вплив на діяльність органів митного контролю та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема вивчається значення митної інформації для виявлення ймовірних фактів шахрайства платниками податків. Розглядається роль митної інформації для прийняття господарюючими суб’єктами управлінських рішень щодо вдосконалення ЗЕД. Досліджується порядок обміну інформацією між суб’єктами ЗЕД, органами митного контролю та іншими органами державної влади, діяльність яких впливає на якість організації переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.
Тема 7. Митне консультування та логістика Досліджуються показники, які свідчать про рентабельність зовнішньоекономічних операцій, розглядаються зокрема дані бухгалтерської та фінансової звітності. Визначаються фактори, які можуть впливати на якість організації переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України суб’єктами ЗЕД і визначаються напрями підвищення її ефективності. Тема 8. Система управління митними ризиками та її використання митними органами та суб'єктами ЗЕД Розглядається сутність митних ризиків. Їх значення для діяльності органів митного контролю зокрема для визначення необхідних його форм та обсягів митних формальностей. Крім того, досліджується значення митних ризиків для діяльності суб’єктів ЗЕД. Розглядається сутність системи управління митними ризиками, зокрема її автоматизована форма. Вивчаються напрями вдосконалення системи управління митними ризиками в контексті взаємодії суб’єктів ЗЕД та органів митного контролю і інших органів державної влади.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ. 2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової/вибіркової) митний контролінг для студентів спеціальності (спеціалізації) 072 Фінанси, банківська справа та страхування (спеціалізація «Митне адміністрування») денна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів
2.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ. Плани семінарських (практичних) Метою практичного заняття є обговорення зі студентами основних тем дисципліни з метою засвоєння необхідних теоретичних понять. Передбачається проведення семінарських та практичних занять. Семінарські заняття з дисципліни «Митний контролінг» проводяться переважно у формах: співбесіди, дискусії, обговорення, розгляду проектів, виконаних студентами за обраними напрямами. Практичні заняття мають на меті організацію викладачем детального розгляду студентами окремих положень дисципліни та формування навичок їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань у вигляді підготовки аналітичних довідок, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, розгорнутої бесіди тощо. Глобальні компетентності дисципліни:
Загальні компетентності дисципліни (інструментальні, міжособистісні та системні):
Заняття 1.Тема 1: Сутність митного контролінгу та його складові (2 год.) Спрямоване на визначення сутності митного контролінгу та його складових. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 18, 19, 20-22, 24-39] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА:
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 2 Тема 2 Об’єкти митного контролінгу (4 год.) Спрямоване на визначення об’єктів митного контролінгу. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 16, 34, 55-61] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 3 Тема 3: Порядок взаємодії органів митного контролю та суб’єктів ЗЕД (4 год.) Спрямоване на засвоєння порядку взаємодії органів митного контролю з суб’єктами ЗЕД в процесі організації та здійснення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 18, 19, 25-27, 24-60] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 4 Тема 4 Нормативно-правове забезпечення митного контролінгу (4 год.) Спрямоване на визначення осіб, уповноважених здійснювати митне декларування, їх обо’язки, відповідальність та роль в організації переміщення через митний кордон України. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 20, 34, 43-52, 60] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 5 Тема 5: Митне консультування з питань митного оформлення (4 год.). Спрямоване на визначення порядку здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 20, 35, 43-52] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу. Контрольна (модульна) робота 1 (2 години).
Заняття 6. Тема 6. Порядок обміну інформацією між учасниками митних відносин (4 год.) Спямоване на вивчення сутності митної інформації її місця і значення у фінансовій інформації в цілому. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 18, 34-40, 55] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 7 Тема 7. Митне консультування та логістика (4 год.) Спрямоване на засвоєння порядку обміну інформацією органами митного контролю з суб’єктами ЗЕД та іншими органами державної влади. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 24-39, 45] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 8. Тема 8. Система управління митними ризиками та її використання митними органами та суб'єктами ЗЕД (4 год.) Спрямоване на визначення сутності митних ризиків, їх видів та напрямів їх мінімізації за допомогою різних методів. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 18, 19, 20-22, 24-39] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу
Оцінювання знань студентів з вибіркової дисципліни «Митний контролінг» здійснюється за результатами поточного контролю в діапазоні від 0 до 100 балів проводиться за такою схемою:
Оцінюванню підлягають:
Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
\ Оцінювання результатів успішності дисципліни проводиться в балах, які виставляються до електронного журналу. Максимальна сума балів поточного контролю – 50, які розподіляються наступним чином:
Критерії оцінювання відповідей (виступів) студентів на аудиторних заняттях
Контроль проводиться шляхом перевірки правильності виконання контрольних (модульних) робіт.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової/вибіркової) митний контролінг для студентів спеціальності (спеціалізації) 072 Фінанси, банківська справа та страхування (спеціалізація «Митне адміністрування») Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
3.2 ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Контактні заняття, які проводяться за основними темами дисципліни "Митний контролінг" у формі вільного обговорення, мають за мету узагальнення і систематизацію знань отриманих студентами у ході підготовки до занять, а також розвиток у них самостійного мислення, здібностей до вільного обміну думками, уміння знайти правильний підхід до вирішення практичних завдань.
Заняття 1.Тема 1: Сутність митного контролінгу та його складові (2 год.) Спрямоване на визначення сутності митного контролінгу та його складових. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 18, 19, 20-22, 24-39] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА:
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 2 Тема 2 Об’єкти митного контролінгу (2 год.) Спрямоване на визначення об’єктів митного контролінгу. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 16, 34, 55-61] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 3 Тема 3: Порядок взаємодії органів митного контролю та суб’єктів ЗЕД (2 год.) Спрямоване на засвоєння порядку взаємодії органів митного контролю з суб’єктами ЗЕД в процесі організації та здійснення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 18, 19, 25-27, 24-60] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 4 Тема 4 Нормативно-правове забезпечення митного контролінгу (4 год.) Спрямоване на визначення осіб, уповноважених здійснювати митне декларування, їх обо’язки, відповідальність та роль в організації переміщення через митний кордон України. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 20, 34, 43-52, 60] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 5 Тема 5: Митне консультування з питань митного оформлення (2 год.). Спрямоване на визначення порядку здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 20, 35, 43-52] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу. Контрольна (модульна) робота 1 (2 години).
Заняття 6. Тема 6. Порядок обміну інформацією між учасниками митних відносин (2 год.) Спямоване на вивчення сутності митної інформації її місця і значення у фінансовій інформації в цілому. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 18, 34-40, 55] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 7 Тема 7. Митне консультування та логістика (2 год.) Спрямоване на засвоєння порядку обміну інформацією органами митного контролю з суб’єктами ЗЕД та іншими органами державної влади. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 24-39, 45] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу.
Заняття 8. Тема 8. Система управління митними ризиками та її використання митними органами та суб'єктами ЗЕД (4 год.) Спрямоване на визначення сутності митних ризиків, їх видів та напрямів їх мінімізації за допомогою різних методів. Фахові компетентності
План ДЛЯ СТУДЕНТА. Семінар-розгорнута бесіда з наступних питань:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-9, 18, 19, 20-22, 24-39] План ДЛЯ ВИКЛАДАЧА
Вид заняття: семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу Вид заняття: міні-семінар – розгорнута бесіда з елементами аналізу; міні-семінар – дискусія Контрольна (модульна) робота 2 (2 години).
3.3 Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни.Оцінювання знань студентів з вибіркової дисципліни «Митний контролінг» здійснюється за результатами поточного контролю в діапазоні від 0 до 100 балів проводиться за такою схемою:
Оцінюванню підлягають:
Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Оцінювання результатів вивчення дисципліни на контактних заняттях проводиться в балах, які виставляються до електронного журналу. Максимальна сума балів поточного контролю – 50, які розподіляються наступним чином:
Оцінювання за відповіді (виступи) на аудиторних(контактних)заняттях:
Виконання контрольних (модульних) робіт виконується у письмовій формі: Контрольна (модульна) робота проводиться один раз і включає всі теми курсу. Контрольна (модульна) робота складається із 2 блоків – І блок включає теоретичне питання курсу, ІІ блок охоплює тестові питання, які відповідають програмі курсу. Оцінюється контрольна (модульна) робота від 0 до 5 балів. Термін виконання модулю – до 2 академічних годин. Контроль проводиться шляхом перевірки правильності виконання контрольної (модульної) роботи.
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 4.1 ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.Самостійна робота студентів включає обов’язкові завдання, завдання на вибір студента та завдання на вибір викладача. Результати виконання завдань самостійної роботи студента та інших видів робіт, що передбачені робочою програмою, обов’язково мають бути презентовані на контактному занятті (або в «дні заочника», дискусійному клубі чи на конференції) та підлягають обговоренню. Самостійна робота студентів охоплює обов’язкові завдання і завдання на вибір студента. Завдання самостійної роботи студента та інших видів робіт, що передбачені робочою програмою, виконуються у наступних формах:
ПІДГОТОВКА Індивідуального завдання (обов’язковий вид робіт) Кейс виконується одноосібно і підлягає захисту. Для оцінки надсилаються файли Word (оформлена належним чином робота) та Excel (з розрахунками митних платежів). Здати кейс необхідно: 1) в електронному вигляді надіслати на електронну адресу викладача.. Розрахунки мають бути в одному листі Excel у різних вкладках для різних митних платежів. В розрахунках по кожному з митних платежів мають бути формули в Excel. Обов’язковим є посилання на офіційний сайт – джерело відповідної законодавчо затвердженої форми звітності. Письмове оформлення роботи є обов’язковим. Тема роботи обирається за номером студента в журналі.
Перелік митних режимів та умов поставок (обирається за номером студента в журналі):
АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ І. Етап. - визначити вид товару згідно УКТ ЗЕД та країну відправлення (якщо товар ввозиться в Україну), або країну призначення (якщо товар вивозиться з України); - визначити перелік необхідних документів, подання яких є обов’язковим для митного оформлення товарів у відповідний митний режим.
ІІ. Етап
ІІІ. Етап
ІV. Етап
V. Етап
Обґрунтувати розрахунок митних платежів та митних зборів.
Підготовка аналітичної ДОПОВІДІ Студенти, які обрали зазначений вид самостійної роботи, мають виявити актуальні проблемні питання в сфері митної діяльності. Дослідити існуючі наукові підходи щодо їх вирішення. Оцінити міжнародний досвід організації та функціонування контролінгу у складі митної системи. Запропонувати на основі проведеного аналізу доцільні напрями вирішення проблемних питань та обґрунтувати свою думку.
ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ В РАМКАХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЕКТІВ КАФЕДРИ (ФАКУЛЬТЕТУ) Студенти, які обрали такий вид самостійної роботи, повинні виконати вимоги в межах відповідної проекту (бажано пов’язати їх дослідженням напрямів розвитку митного контролінгу в Україні).
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю — екзамен) 6.1. Структура екзаменаційного білету Білет складається з п’яти завдань: два теоретичних питання та три питання проблемного характеру. 6.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента Кожне з питань екзаменаційного білету оцінюється залежно від рівня знань у такому порядку:
Відповідь, яка оцінюється на “відмінно” має відповідати таким вимогам:
Відповідь, яка оцінюється на “добре” має відповідати таким вимогам:
або:
а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв провідних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць; г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання. Відповідь, яка оцінюється на “задовільно” має відповідати таким вимогам:
або:
а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв провідних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць; г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання. Відповідь оцінюється на “незадовільно” за таких обставин:
Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер: за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з іспиту та одержує 0 балів. Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
БІЛЕТ №__
7. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА. Основні:
Додаткові:
Дистанційні курси та інформаційні ресурси
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана»
Факультет фінансів
Кафедра фінансів Кафедра банківської справи
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «ФІНАНСИ» ( Модуль 1. Гроші та кредит) «ФІНАНСИ» (Модуль 2. Фінанси)
Київ – 2019 Розробники: Славкова Алла Аркадіївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, доцент. e-mail: slavkova_aa@ukr.net Заболотна Наталія Григорівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської справи, доцент. e-mail:
Навчальний план 2016р.
© А.А. Славкова, Н.Г.Заболотна 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ
ВСТУП Курс «Фінанси» (Модуль 1. Гроші та кредит і Модуль 2. Фінанси) складається з двох модулів: «Гроші та кредит» і «Фінанси», які є відособленими, загальнотеоретичними дисциплінами. МОДУЛЬ 1. ГРОШІ ТА КРЕДИТ Анотація навчальної дисципліни: Курс «Гроші та кредит» є втіленням теоретико-методологічних основ та організаційно-правового механізму функціонування грошей, кредиту та банків у ринковій економіці. Курс «Гроші та кредит» відображає механізми й специфіку функціонування грошей та систем розрахунків у сучасній економіці, їх рух на грошових і товарних ринках, інновації грошового обігу в цифровій економіці, роль банків у процесах емісії, акумулювання, перерозподілу грошових ресурсів та перспективи розвитку монетарної економіки. Курс «Гроші та кредит» формує сучасне економічне мислення і є невід'ємною складовою підготовки фахівців-економістів. Міждисциплінарні зв’язки. Курс «Гроші та кредит» забезпечує зв’язок між базовими дисциплінами з економічної теорії «Макроекономіка», «Мікроекономіка», та ін.) та дисциплінами циклу професійної підготовки. Завдяки дисципліні «Гроші та кредит» забезпечується теоретико-методологічний місток для переходу від загальнотеоретичної підготовки до спеціальної прикладної підготовки фахівців. У процесі вивчення цієї дисципліни студенти закріплюють свої знання з економічної теорії, трансформують їх у наукову базу функціонування механізмів використання грошей та кредиту в ринковій економіці. Мета вивчення дисципліни – ознайомлення з теоретичними положеннями і світовим досвідом, що пояснюють виникнення, еволюцію, специфіку і сучасні механізми функціонування грошей, кредитних відносин та фінансово-кредитних установ в умовах ринкової економіки та інноваційної трансформації фінансових ринків. Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягають у формуванні у студентів цілісної системи знань щодо теоретико-методологічних основ та організаційно-правового механізму функціонування грошей, кредиту та банків у ринковій економіці. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти елементи дослідницької діяльності, принципи організації, методику й технології управління грошовим обігом, навчитися проводити авторські дослідження, зокрема, в частині збору інформації, теоретичних посилок та робочих гіпотез, вибору методики та методів проведення аналізу грошового обігу, кредиту та банківської діяльності з метою їх удосконалення й прийняття фінансових та інвестиційних рішень. Предметом дисципліни «Гроші та кредит» є грошова система та банківська система як центральні ланки інфраструктури грошового ринку у їх взаємозв’язку та взаємодії. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
фундаментальних теоретичних концепцій, закономірностей та механізмів використання на макро- й мікрорівнях грошей та кредиту, призначення і механізми функціонування банків та небанківських фінансово-кредитних інститутів у ринковій економіці, інструментарію діагностики грошової сфери та банківської системи, методологічних основ прийняття рішень щодо регулювання грошового обігу та інвестицій на грошових ринках з врахуванням поточної та прогнозної ринкової ситуації.
на базі макроекономічних показників оцінити стан і тенденції зміни монетарної сфери та їх вплив на реальний сектор економіки, а також на базі чинної банківської статистики визначити основні монетарні індикатори (грошової маси, інфляцію, рівень банківського процента, валютного курсу та ін.).
здатність працювати у команді, формулювати та обґрунтовувати власну точку зору щодо процесів на грошових ринках та у банківському секторі, зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки до суб’єктів грошового ринку, застосовувати управлінські навички у сфері грошового обігу та банківської діяльності.
продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на стан грошового ринку, інвестиційні рішення, діяльність банків та інших ринкових суб’єктів.
МОДУЛЬ 2. ФІНАНСИ Анотація навчальної дисципліни: Курс «Фінанси» починається із загальної характеристики науки про фінанси, сутності та економічної природи фінансових відносин, їх місця і ролі в суспільних процесах. Цим питанням присвячені теми «Теоретичні основи фінансів», «Генезис та еволюція фінансів», «Фінансове право і фінансова політика». Механізм формування і використання централізованих фінансових ресурсів держави розкривається в темах «Податки. Податкова система», «Бюджет. Бюджетна система». Особливе значення в умовах ринкової економіки відіграють крупні підприємства, засновані на акціонерній формі власності – корпорації. У темі «Корпоративні фінанси» розглядаються теоретичні засади організації фінансів корпорацій тощо. Програма навчальної дисципліни передбачає також вивчення питань страхової діяльності, функціонування фінансового ринку і міжнародних фінансів. В умовах ринкових відносин фінанси використовуються державою як ефективний регулятор усіх сфер економічного життя суспільства. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни «Фінанси». В умовах ринкових відносин фінанси використовуються державою як ефективний регулятор усіх сфер економічного життя суспільства. Практично всі економічні інструменти господарювання (ціноутворення, оплата праці, комерційні розрахунки, інвестиційна діяльність, кредитування, бухгалтерський облік тощо) пов’язані з фінансами. Тому дисципліна «Фінанси» має міждисциплінарний характер та інтегрує велику кількість базових понять загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як: «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Фінанси підприємств», «Менеджмент» та ін. Мета вивчення дисципліни – формування базових знань з теорії фінансів, засвоєння закономірностей їх функціонування на макро- і мікрорівнях як теоретичної основи фінансової політики і розвитку фінансової системи. Завдання (навчальні цілі) дисципліни: вивчення сутності, функцій та ролі фінансів у ринковій економіці; закономірностей їх еволюційного розвитку; теоретичних основ державних, корпоративних і міжнародних фінансів; засад функціонування фінансової системи держави. Предметом дисципліни є економічні відносини з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів у грошовій формі. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
термінології і базових й структурованих понять та категорій, основних ознак, елементів, інструментів у сфері фінансових відносин з урахуванням їх особливостей.
обґрунтовувати особливості реалізації фінансової політики на мега-, макро-, мезо- і мікрорівнях; ідентифіковувати та виокремлювати особливості функціонування фінансової системи держави та механізму взаємодії її сфер і ланок.
здатність застосовувати навички виявлення проблем та обґрунтування управлінських рішень у сфері фінансів, страхування, фінансового ринку, зрозуміле і аргументоване формулювання власних висновків, а також демонстрація знань та надання пояснень, зрозумілих для фахівців і нефахівців.
продемонструвати розуміння особистої відповідальності за управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність суб’єктів фінансових відносин.
МОДУЛЬ 1. ГРОШІ ТА КРЕДИТ (кафедра банківської справи)
2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ Сутність грошей. Альтернативні підходи до визначення сутності грошей в економічній теорії. Зв’язок грошей з іншими економічними категоріями. Походження грошей. Раціоналістична та еволюційна концепції походження грошей. Роль держави у творенні грошей. Форми грошей та їх еволюція. Причини та механізм еволюції форм грошей. Причини та механізм демонетизації золота. Неповноцінні форми грошей та їх економічна природа. Характеристика сучасних кредитних форм грошей (готівкових, депозитних, електронних). Дискусії щодо ідеї приватних грошей. Цінність грошей. Механізми формування цінності грошей.. Купівельна спроможність як вираз цінності грошей як грошей. Вплив зміни цінності грошей на економічні процеси. Цінність грошей як капіталу; альтернативна цінність зберігання грошей та процент. Функції грошей та їх історичний розвиток. Функція міри цінності (одиниця виміру). Масштаб цін. Ціна як грошовий вираз цінності товарів. Функція засобу обігу, сфера її використання; реальність і кількісна визначеність грошей у цій функції . Функція засобу платежу, її відмінність від функції засобу обігу, сфера використання. Функція засобу нагромадження, її форма та сфера використання. Світові гроші. Еволюція золота як світових грошей. Передумови використання національних та колективних валют в якості світових грошей. Вплив глобалізаційних процесів на світові гроші. Функції грошей в умовах інфляції Взаємозв’язок функцій грошей. Дискусії щодо кількості функцій грошей. Якісні властивості грошей. Розвиток ринку та ускладнення його вимог до якості грошей
Тема 2. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ ТА ГРОШОВА МАСАСутність грошового обороту як процесу руху грошей. Грошові платежі як елементарні складові грошового обороту. Основні суб’єкти грошового обороту. Основні ринки, що взаємопов’язуються грошовим оборотом. Сукупний грошовий оборот як макроекономічне явище та оборот грошей на мікроекономічному рівні, їх єдність та відмінності. Економічна основа грошового обороту. Єдність та безперервність як визначальні риси грошового обороту. Модель сукупного грошового обороту. Оборот продуктів та доходів як основа побудови моделі грошового обороту. Групування суб’єктів обороту в моделі. Грошові потоки та їх взаємозв’язок у моделі. Національний доход і національний продукт як визначальні потоки грошового обороту. Потоки ін’єкцій і потоки втрат. Балансування грошового обороту. Структура грошового обороту. Готівковий та безготівковий сектори грошового обороту. Сектор грошового обігу, фіскально-бюджетний та кредитний сектори. Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот: поняття, склад та чинники, що визначають її зміну. Показники маси грошей: грошові агрегати, їх характеристика; грошова база, її склад та економічний зміст. Швидкість обороту грошей: поняття, чинники, що визначають швидкість. Вплив швидкості на масу та стабільність грошей. Порядок визначення швидкості обороту грошей. Монетизація економіки як макроекономічний показник і як чинник впливу на економічний розвиток. Причини і наслідки демонетизації економіки; чинники і наслідки ремонетизації економіки.
Тема 3. ГРОШОВИЙ РИНОК Сутність грошового ринку. Гроші як об’єкт купівлі-продажу. Суб’єкти та інструменти грошового ринку. Особливості прояву на грошовому ринку основних ринкових ознак – попиту, пропозиції, ціни. Функції грошового ринку. Проблеми взаємозв’язку між грошовим та фінансовим ринками. Інституційна модель грошового ринку. Сектори прямого і опосередкованого фінансування. Потоки та суб’єкти в обох секторах грошового ринку. Банки і небанківські фінансово-кредитні інститути грошового ринку. Структура грошового ринку. Критерії класифікації. Ринок грошей і ринок капіталів. Ринок цінних паперів та валютний ринок як складові грошового ринку. Механізм функціонування ринку грошей: - Попит на гроші. Сутність, цілі та форми прояву попиту на гроші. Фактори, що визначають зміну попиту на гроші. Еволюція наукових уявлень про мотиви попиту на гроші. Дискусійні питання щодо залежності між попитом на гроші та швидкістю їх обороту. - Пропозиція грошей. Сутність та механізм формування пропозиції грошей. Чинники впливу на динаміку пропозиції грошей. Економічні наслідки зміни пропозиції грошей. - Графічна модель ринку грошей. Рівновага на ринку грошей та процент. Чинники, що визначають рівновагу ринку грошей. - Інструменти ринку грошей.
Тема 4. ГРОШОВІ СИСТЕМИСутність грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни. Елементи грошової системи. Основні типи грошових систем, їх еволюція. Системи металевого й паперово-кредитного обігу. Ринкові й неринкові, відкриті й закриті грошові системи. Банки як інституційна основа грошової системи. Створення й розвиток грошової системи України. Необхідність створення грошової системи України. Особливості процесу запровадження національної валюти в Україні. Державне регулювання грошового обороту як головне призначення грошової системи: необхідність, органи регулювання та методи. Методи прямого регулювання. Платіжні системи і їх роль в регулюванні грошового обороту. Методи економічного регулювання грошового обороту, їх сутність та переваги. Фіскально-бюджетна та грошово-кредитна політики в системі державного регулювання грошового обороту, їх сутність та порівняльна оцінка. Дискусії щодо пріоритетності фіскальної та монетарної політики в системі державного регулювання економіки. . Тема 5. ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ Сутність, форми прояву та закономірності розвитку інфляції. Причини інфляції. Інфляція попиту та інфляція витрат. Економічні та соціальні наслідки інфляції. Вплив інфляції на інвестиції та розвиток виробництва. Інфляція та економічний цикл. Монетаристські та кейнсіанські погляди на наслідки і роль інфляції. Державне регулювання інфляції. Антиінфляційна політика. Особливості інфляції в Україні в перехідний період. Сутність грошових реформ. Види грошових реформ та способи їх класифікації. Особливості проведення грошової реформи в Україні. Багатофакторність, багатоцільове спрямування та довготривалість грошової реформи в Україні. Порядок випуску гривні в оборот у вересні 1996 р. Дискусії щодо характеру грошової реформи в Україні.
Тема 6. ВалютниЙ ринок та валютні системи
Сутність валюти, її види та сфера використання. Чинники та значення конвертованості валюти. Валютний ринок: сутність, об’єкти та суб’єкти, ціна, інфраструктура. Чинники впливу на кон’юнктуру валютного ринку. Функції валютного ринку. Основні операції на валютному ринку. Валютний курс: сутність, основи формування та чинники впливу. Види валютних курсів. Номінальний і реальний курси валют. Режими курсоутворення. Валютні системи та валютне регулювання. Поняття, призначення та елементи валютної системи. Валютне регулювання, його цілі, методи та вплив на економіку. Органи валютного регулювання. Особливості формування валютної системи в Україні. Проблема доларизації фіскальних і кредитних відносин в Україні. Платіжний баланс та золотовалютні резерви. Сутність, побудова, призначення та використання платіжного балансу. Сутність, призначення та використання золотовалютних резервів. Світова та міжнародні валютні системи. Поняття світової валютної системи, її елементи та етапи розвитку. Бреттонвудська та Ямайська світові валютні системи. Поняття міжнародної валютної системи. Формування Європейської валютної системи, трансформація її в Європейський валютний союз зі спільною валютою та єдиним центральним банком. Міжнародні грошові ринки: сутність, призначення, інструменти. Основні світові центри ринків грошей та капіталів. Євроринок, його призначення та структура. Інтеграція України у міжнародний грошовий ринок.
Тема 7. КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ.Сутність кредиту. Кредит як форма руху вартості на зворотній основі. Кредит як одна з форм економічних відносин. Еволюція кредиту в міру розвитку суспільних відносин.. Позичковий капітал та кредит. Необхідність кредиту. Загальні передумови формування кредитних відносин. Економічні чинники необхідності кредиту та особливості його прояву у різних сферах економіки. Функції кредиту, їх сутність, призначення та прояви в економічній практиці. Дискусії щодо функцій кредиту. Стадії та закономірності руху кредиту. Поняття стадії руху кредиту та їх перелік. Закономірності руху кредиту. Принципи кредитування, їх сутність та практичне значення. Зв’язок кредиту з іншими економічними категоріями: грошами, податками, бюджетним фінансуванням, торгівлею тощо, їх єдність та відмінність. Форми та види кредиту. Поняття форми кредиту, критерії їх класифікації. Переваги та недоліки кожної форми кредиту. Поняття виду кредиту та критерії їх класифікації. Економічна характеристика основних видів кредиту: банківського, комерційного, споживчого, державного. Банківський кредит як центральний вид кредиту. Економічні межі кредиту. Поняття межі кредиту, сучасні дискусії щодо меж кредиту. Причини та наслідки порушення межі кредиту. Кредит в умовах інфляції.. Функції та роль процента. Стимулююча та розподільча функції, функція збереження позичкового капіталу. Роль проценту – у підвищенні ефективності господарювання, у перерозподілі капіталу між сегментами фінансового ринку, у капіталізації доходів населення та покращенні його соціального стану. Процентна ставка як інструмент державного регулювання монетарної сфери та економіки. Процент в банківській діяльності. Види банківського проценту: обліковий, депозитний, позичковий та міжбанківського ринку, їх зв’язок та взаємозамінність. Процентна маржа та її роль у формуванні прибутку банків. Облігаційний процент в банківській діяльності. Чинники, що впливають на рівень банківського проценту. Способи визначення процентних ставок в банківській практиці. Роль кредиту в розвитку економіки. Еволюція ролі кредиту від забезпечення споживчих потреб до забезпечення розвитку виробництва.
Тема 8. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ
Сутність, призначення та види фінансового посередництва. Послуги фінансових посередників на ринку: зменшення ризиків, підвищення ліквідності та забезпечення інформації. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Сутність та функції банків. Дискусії щодо сутності банків. Банківська система. Поняття банківської системи, її цілі та функції. Специфічні риси банківської системи. Принципи побудови банківської системи. Особливості побудови банківської системи в Україні. Небанківські фінансово-кредитні установи. Схожість та відмінність їх діяльності і діяльності банків. Види та характеристика основних видів небанківських фінансово-кредитних установ: страхових компаній, пенсійних фондів, інвестиційних фондів та ін. Інновації у фінансовому посередництві та їх вплив на стирання відмінностей між фінансовими інституціями.
Тема 9. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Призначення та класифікація комерційних банків. Поняття банку, призначення, принципи класифікації, види банків. Походження та розвиток банків. Еволюція банків від приватних кредиторів до багатофункціональних посередників на грошовому ринку. Банківська діяльність як галузь економіки. Банк як фірма: порядок створення, регістрації та ліцензування банку. Висока ризиковість банківської діяльності та необхідність її регулювання і контролю. Види банківських ризиків. Банківська паніка та її можливі наслідки. Способи втручання держави в банківську галузь. Види послуг, що надаються банками, та їх вплив на обсяги ВВП. Перспективи розвитку банківської галузі в Україні. Банківництво як вид бізнесу. Баланс банку, його активи, пасиви та капітал. Джерела формування ресурсів банків та напрямки їх використання. Доходи, витрати та прибуток банку. Механізми ціноутворення на банківські продукти. Надійність банку як передумова його бізнесового успіху. Роль менеджменту в забезпеченні надійності банку, управління банківськими ризиками: моральним, ліквідності, кредитним, процентним. Позабалансова діяльність та її роль в бізнесових успіхах банку. Стабільність банків та механізми її забезпечення. Поняття банківської стабільності, її показники, чинники впливу та значення. Складові механізму забезпечення стабільності банків: формування громадської довіри до банків, державний нагляд і контроль, управління ризиками, встановлення економічних нормативів діяльності, страхування банківських вкладів, створення внутрішніх резервів для покриття збитків, рівень банківського менеджменту. Дискусійні питання щодо причин та шляхів подолання банківської кризи в Україні в 2008-2009 рр. Розвиток комерційних банків в Україні. Загальна характеристика їх сучасного стану та проблем розвитку. Особливості організації, призначення та діяльності основних видів українських банків: універсальних, ощадних, іпотечних.
Тема 10. ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ В СИСТЕМІ МОНЕТАРНОГО УПРАВЛІННЯ ТА БАНКІВСЬКОГО РЕГУЛЮВАННЯ Призначення, основи організації та роль центрального банку. Управління пропозицією грошей та банківською системою як призначення центральних банків, їх єдність та антагонізм. Засади організації центральних банків. Забезпечення стабільності грошей та банківської діяльності як прояв ролі центральних банків. Походження та розвиток центральних банків. Чинники, що зпричинили появу центральних банків. Зміни в діяльності центральних банків після демонетизації золота. Вплив глобалізаційних процесів на діяльність центральних банків. Створення Європейської системи центральних банків. Незалежний статус центральних банків. Зовнішній тиск на центральний банк, його мотиви та можливі негативні наслідки, механізми захисту від такого тиску. Можливі конфлікти між центральним банком та органами законодавчої та виконавчої влади. Аргументи “за” і “проти” незалежності центрального банку. Функції центрального банку, їх сутність та відмінність від його операцій. Характеристика основних функцій: забезпечення та управління пропозицією грошей; регулювання і контролю за банківською діяльністю; організації грошового обороту в країні; інформаційно-аналітичної. Зв’язок функцій центрального банку з функціями банківської системи. Дискусії щодо класифікації функцій центральних банків. Проведення грошово-кредитної політики центральними банками. Цілі грошово-кредитної політики: стратегічні, проміжні та поточні. Суперечливість цілей та шляхи їх узгодження. Проблема вибору проміжних завдань та ідея таргетування інфляції. Види грошово-кредитних політик за їх впливом на економіку. Передавальний механізм грошово-кредитної політики. Інструменти грошово-кредитної політики, порівняльний аналіз їх механізмів. Організаційне забезпечення грошово-кредитної політики в Україні. Місце центрального банку в системі регулювання і контролю за банківською діяльністю. Переваги та недоліки зосередження банківського регулювання і контролю виключно в центральному банку. Регулятивні можливості центрального банку за наявності самостійного центру банківського регулювання і контролю.
2.ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (обов’язкової) Фінанси (Модуль 1. Гроші та кредит і Модуль 2. Фінанси) для студентів освітньої програми / спеціалізації 6Е02 «Економіка підприємств» денна форма навчання
** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни.Поточний контроль знань студентів денної форми навчання здійснюється за такими об’єктами: а) рівень засвоєння навчального матеріалу студентами на семінарських заняттях; б) виконання контрольної (модульної) роботи; в) виконання індивідуальних завдань. Контроль рівня засвоєння навчального матеріалу студентами на семінарських заняттях студентами здійснюється за такими об’єктами: а) рівень засвоєння знань за темою семінарського заняття у ході усних відповідей та експрес-контролю; б) активність роботи на семінарських заняттях (активна участь в роботі малих груп, у мозкових атаках); в) правильність розв¢язання ситуаційних вправ на семінарських заняттях; г) презентація виконаного індивідуального завдання для самостійної роботи з використанням Power Point
Оцінювання рівня знань за певний вид робіт на семінарського заняття та індивідуальними завданнями здійснюється за наступною шкалою, яка є диференційованою відповідно до рівня знань студенті
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Студент на семінарському занятті отримує агреговану оцінку в балах за виконання завдань за всіма видами навчальної роботи.Оцінювання рівня знань за темою семінарського заняття здійснюється таким чином: Відмінно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування дали розгорнуту, вичерпну та правильну відповідь на питання за темою семінарського заняття; - в процесі проведення оперативного письмового контролю надали розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми; - в процесі дискусії проявили високу активність, вірно визначили, повно та ретельно обґрунтували шляхи розв’язання проблемного питання; - на високому рівні презентували реферат, огляд літературних джерел з визначеної проблеми з використанням Power Point, дали вичерпну відповідь на поставлені питання; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на всі поставлені питання. Добре отримують студенти, які : - в процесі усного опитування в цілому вірно розкрили зміст питання, але окремі положення питання висвітлені не повно; - в процесі проведення оперативного письмового контролю в цілому вірно розкрили зміст питання, але окремі положення питання висвітлені не повно; - в процесі дискусії проявили високу активність, запропонували вірні варіанти вирішення проблеми, але не в повній мірі надали обґрунтування шляхів розв’язання проблемного питання; - на високому рівні презентували реферат, огляд літературних джерел з визначеної проблеми, але на окремі питання не змогли дати вичерпну відповідь; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 80 % поставлених питань. Задовільно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування відповідали на питання поверхово, окремі положення питання трактували не вірно; - в процесі проведення оперативного письмового контролю поверхово розкрили зміст питання, окремі положення питання трактували не вірно; - приймали участь у дискусії, але не всі запропоновані ними варіанти вирішення проблеми були вірними та доцільними; - при презентації реферату, огляду літературних джерел з визначеної проблеми, не змогли надати вірні відповіді на більшість поставлених питань; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 50 % поставлених питань. Незадовільно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування дали примітивну відповідь на поставлене питання і не розкрили зміст питання, а також, не дали правильну відповідь на додаткове питання; - в процесі проведення оперативного письмового контролю відповідь на питання була не вірною; - в процесі дискусії при обговорені проблемних питань були пасивними та не дали власний варіант вирішення проблеми; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді менш ніж на 50 % поставлених питань; - відмовились відповідати на поставлене питання та не з'явилися на заняття.
Перездача заборгованості (пропущене з поважної причини практичне заняття) допускається протягом двох тижнів з дня її виникнення за графіком консультацій викладача, що проводить практичне заняття Критерії оцінювання виконання контрольної (модульної) роботи
Протягом семестру студенти виконують дві контрольні (модульні) роботи. Дані роботи виконуються на семінарських заняттях після вивчення відповідної частини дисципліни, під контролем викладача-керівника семінарських занять. Тривалість виконання модульного завдання – 40 хв.
Результати за підсумками двох робіт добавляються до балів, одержаних на семінарських заняттях, при оцінюванні поточної успішності студента. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. 3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (обов’язкової) Фінанси (Модуль 1. Гроші та кредит і Фінанси (Модуль 2. Фінанси) для студентів освітньої програми / спеціалізації 6Е02 «Економіка підприємств» заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Поточний контроль самостійної роботи студентів заочної форми навчання здійснюється викладачем кафедри, який читає лекції і приймає іспити з дисципліни “Гроші та кредит”. Поточний контроль для студентів заочної форми навчання передбачає: а) під час сесії: - за відповіді на контактних заняттях - 30 балів; - за виконання модульних (контрольних) робіт - 10 балів; б) в міжсесійний період: - за виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань (в тому числі з використанням дистанційних технологій) - 5 балів; - за виконання індивідуальних робіт за вибором (за одне завдання)- 5 балів;
Об’єкти поточного контролю знань студентів заочної форми навчання Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання є: — систематична та активна робота на контактних заняттях під час сесії (у тому числі виконання модульних (контрольних) робіт); — виконання індивідуальних завдань у міжсесійний період (у тому числі з використанням дистанційних технологій) і захист таких завдань. Оцінювання знань студентів заочної форми навчання, котрі вивчають науку “Гроші та кредит”, здійснюється з урахуванням результатів на контактних заняттях та виконання індивідуальних завдань у міжсесійний період (у тому числі з використанням дистанційних технологій) і захист таких завдань. Обов’язковим об'єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є модульне завдання, що виконується в аудиторії під контролем викладача.
Оцінювання рівня знань за певний вид робіт на контактних заняттях та індивідуальними завданнями здійснюється за наступною шкалою, яка є диференційованою відповідно до рівня знань студенті
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Студент на контактному занятті отримує агреговану оцінку в балах за виконання завдань за всіма видами навчальної роботи.Оцінювання рівня знань за темою заняття здійснюється таким чином: Відмінно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування дали розгорнуту, вичерпну та правильну відповідь на питання за темою семінарського заняття; - в процесі проведення оперативного письмового контролю надали розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми; - в процесі дискусії проявили високу активність, вірно визначили, повно та ретельно обґрунтували шляхи розв’язання проблемного питання; - на високому рівні презентували реферат, огляд літературних джерел з визначеної проблеми з використанням Power Point, дали вичерпну відповідь на поставлені питання; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на всі поставлені питання. Добре отримують студенти, які : - в процесі усного опитування в цілому вірно розкрили зміст питання, але окремі положення питання висвітлені не повно; - в процесі проведення оперативного письмового контролю в цілому вірно розкрили зміст питання, але окремі положення питання висвітлені не повно; - в процесі дискусії проявили високу активність, запропонували вірні варіанти вирішення проблеми, але не в повній мірі надали обґрунтування шляхів розв’язання проблемного питання; - на високому рівні презентували реферат, огляд літературних джерел з визначеної проблеми, але на окремі питання не змогли дати вичерпну відповідь; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 80 % поставлених питань. Задовільно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування відповідали на питання поверхово, окремі положення питання трактували не вірно; - в процесі проведення оперативного письмового контролю поверхово розкрили зміст питання, окремі положення питання трактували не вірно; - приймали участь у дискусії, але не всі запропоновані ними варіанти вирішення проблеми були вірними та доцільними; - при презентації реферату, огляду літературних джерел з визначеної проблеми, не змогли надати вірні відповіді на більшість поставлених питань; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 50 % поставлених питань. Незадовільно отримують студенти, які: - в процесі усного опитування дали примітивну відповідь на поставлене питання і не розкрили зміст питання, а також, не дали правильну відповідь на додаткове питання; - в процесі проведення оперативного письмового контролю відповідь на питання була не вірною; - в процесі дискусії при обговорені проблемних питань були пасивними та не дали власний варіант вирішення проблеми; - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді менш ніж на 50 % поставлених питань; - відмовились відповідати на поставлене питання та не з'явилися на заняття.
Протягом семестру студенти виконують дві контрольні (модульні) роботи. Дані роботи виконуються на контактних заняттях після вивчення відповідної частини дисципліни, під контролем викладача-керівника семінарських занять. Тривалість виконання модульного завдання – 40 хв.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 4.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни (обов’язкової) Фінанси (Модуль 1. Гроші та кредит і Фінанси) для студентів освітньої програми / спеціалізації 6У02 «Управління персоналом та економіка праці» дистанційна форма навчання
4.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Оцінювання поточної успішності для студентів дистанційної форми навчання проводиться в балах, які виставляються до електронного журналу. Максимальна сума балів поточного контролю – 50, які розподіляються наступним чином:
Система оцінювання знань студентів дистанційної форми навчання відповідає вимогам чинних нормативних документів Університету. Поточне оцінювання знань студента дистанційної форми навчання включає бали, отримані студентом в міжсесійний період за виконання та захист навчальних робіт (тестових завдань, розрахункових робіт, есе, рефератів та інших завдань) та за активну роботу на форумах, в чатах тощо. Специфіка роботи системи управління дистанційним навчанням Moodle передбачає можливість поетапного вивчення тем з дисципліни, тому поточне оцінювання студентів дистанційної форми навчання включає бали за кожне відпрацьоване заняття у дистанційному режимі (або за тему чи теми з курсу). Конкретна кількість балів за кожне відпрацьоване заняття (або за тему чи теми з курсу) визначається викладачем у карті СРС Оцінювання поточної успішності для студентів дистанційної форми навчання проводиться в балах, які виставляються до електронного журналу. Максимальна сума балів поточного контролю – 50, які розподіляються наступним чином:
Оцінювання засвоєння матеріалу через тестовий контроль зазначено у карті самостійної роботи. Завдання самостійної роботи студентів охоплює обов’язкові завдання, завдання на вибір студента. Тематика цих робіт та вимоги до них зазначені у відповідному пункті. Оцінювання рівня знань за певний вид робіт в дистанційному режимі та за індивідуальними завданнями здійснюється за наступною шкалою, яка є диференційованою відповідно до рівня знань студенті Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Оцінювання рівня знань за певний вид робіт в дистанційному режимі здійснюється таким чином: Відмінно отримують студенти, які: - активно працювали в в дистанційному режимі; - в процесі проведення тестового контролю надали всі правільні відповіді - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на всі поставлені питання. Добре отримують студенти, які : - в процесі проведення тестового контролю дали правильні відповіді на 80 % тестів. - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 80 % поставлених питань. Задовільно отримують студенти, які: - в процесі проведення тестового контролю дали правильні відповіді на 50% тестів - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 50 % поставлених питань. Незадовільно отримують студенти, які: - в процесі проведення тестового контролю дали правильні відповіді менш ніж на 50% тестів. - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді менш ніж на 50 % поставлених питань.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Самостійна робота студента є однією з форм організації навчального процесу, основною формою оволодіння навчальним матеріалом з дисципліни “Гроші та кредит”. Самостійна робота студентів спрямована на закріплення та поглиблене опанування теоретичного матеріалу, засвоення відповідної термінології в процесі вивчення даної науки. Дана форма навчання виконується студентами самостійно у вільний від обов’язкових занять час під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою самостійної роботи студентів є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Зміст самостійної роботи студентів значним чином полягає у виконанні індивідуальних завдань, матеріали для яких отримуються у викладача у формі тем рефератів або інших завдань. З метою мотивації наукової роботи студентів викладачі здійснюють контроль виконання студентами індивідуальних завдань самостійної роботи студентів. Студент самостійно, з урахуванням власних інтересів, вибирає та виконує завданя, визначені у карті самостійної роботи студентів. Види індивідуальних завдань для самостійної роботи студента зазначені у карті навчальної роботи студента. Індивідуальні завдання обов’язково мають бути презентовані на семінарі (дискусійному клубі, конференції тощо) та підлягають обговоренню або захисту. До індивідуальних завдань належать: 1. Написання реферату 2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій з найбільш актуальних та дискусійних проблем) 3. Пошук та аналіз статистичних даних з основних питань грошей, кредиту та банківнцтва Загальні вимоги до виконання індивідуальних робіт: шрифт TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля –з усіх боків
Вимоги до реферату Реферати виконуються за бажанням студентів на теми, які охоплюються змістом дисципліни і що є особливо актуальними. Для розкриття теми роботи на достатньо високому рівні має бути опрацьовано широке коло джерел: навчальної літератури,наукових досліджень, опублікованих в монографіях, статтях у наукових періодичних виданнях, збірниках тез доповідей тощо,нормативно–правових актів,статистичних і звітних матеріалів, які широко представлені в статистичних збірниках, на офіційних сайтах органів державного управління тощо. Студентам рекомендується користуватись систематичними каталогами наукової, навчальної, довідкової літератури, а також каталогом періодичних видань університетської та інших бібліотек. Виконуючи цю роботу, потрібно обов’язково виписувати усі необхідні реквізити використаних джерел для належного оформлення списку літератури Реферат повинен включати огляд останнього цифрового та статистичного матеріалу з відкритих джерел, наукової літератури та статей у економічній періодиці, містити оцінку явища студентом та бути бездоганно оформленим. Тематика рефератів
Вимоги до аналітичного огляду наукових публікацій з найбільш актуальних та дискусійних проблем. Аналітичний огляд наукових публікацій – це самостійний критичний огляд наукових статей із фахових видань за тематикою, які стосуються одного із напрямів дисципліни «Гроші та кредит». Студенти самостійно вибирають тему для аналітичного огляду наукових публікацій. Для виконання даної роботи студенти повинні самостійно знайти статті за обраною проблематикою (не менше 3) за останні два-три роки та зробити аналітичний огляд (реферування) кожної публікацій, зробивши акцент на актуальності даної проблеми та на пропозиціях автора, щодо вирішення цих проблем. В заключній частині даного завдання необхідно визначити, позиція яких авторів з даного питання є найбільш науково достовірною, коротко обґрунтувати власну точку зору, а також критично оцінити альтернативні погляди на дану проблему Аналітичний огляд має включати наступні основні елементи:
Аналітичний огляд має бути наданий викладачеві у зазначені заздалегідь встановленим графіком терміни для перевірки. Обсяг виконаного завдання не повинен перевищувати 10 сторінок. Про вибрану тему з аналітичного огляду студент повинен повідомити керівника семінарських занять, який буде оцінювати виконану роботу. Тематика для аналітичного огляду наукових публікацій.
Вимоги до аналізу статистичних даних з основних питань грошей, кредиту та банківництва
З метою набуття досвіду самостійного наукового дослідження студенти повинні навчитись знаходити та опрацьовувати офіційну статистичну інформацію з основних питань діяльності банківської системи країни. Офіційними джерелами такої інформації є: Статистичний щорічник України, що видається Держкомстатом України; Бюлетень Національного банку України; Вісник Національного банку України; річні звіти НБУ; сайти НБУ, АУБ та окремих комерційних банків; Платіжний баланс України – щоквартальне аналітично-статистичне видання України. На підставі самостійно знайдених матеріалів студент повинен скласти таблиці, побудувати графіки, діаграми або здійснити конкретні розрахунки та зробити з них лаконічні аналітичні висновки щодо оцінки ситуації з відповідних питань стану грошового ринку та діяльності банків. Вибір такого завдання, а також строк його виконання і подачі узгоджується з керівником семінарських занять.
Тематика завдань для аналізу статистичних даних з основних питань грошей, кредиту та банківництва
1. Динаміка грошової маси в Україні за 1996-2017 рр. та її вплив на інфляцію. 2. Структура грошової маси за грошовими агрегатами в Україні в період 2000-2017 рр. 3. Швидкість обігу грошей та її зв”язок з динамікою цін в 2000-2017 рр 4. Динаміка та структура грошової бази в 2000-2017 рр та її зв”язок з пропозицією грошей. 5. Визначте рівень загального грошово-кредитного мультиплікатора в Україні в 2002-2017 рр 6. Визначити обсяги та структуру заощаджень населення України в 2017р. за формами і видами валют. 7. Визначити співвідношення обсягів заощаджень населення і кредитних вкладень банків в Україні в 1990- 2017 рр. 8. Визначити рівень монетизації ВВП України за агрегатами М0 і М2 в 1991- 2017рр 9. Визначити обсяги вкладів юридичних і фізичних осіб в банках України в 2000р. і 2017р. на: а) на поточних рахунках; б) на строкових рахунках. 10. Динаміка розвитку інфляційних процесів в Україні в 1991-2017 рр 11. Обсяг і структура державного внутрішнього боргу України в 2000 і 2017 рр 12. Обсяг зовнішнього державного боргу України в 2000 і 2017рр 13. Обсяги та структура золотовалютних запасів України в 2002-2017 рр 14. Динаміка обсягу кредитування українськими банками реального сектора економіки в період 1999-2016 рр. в розрізі видів валют та галузями економіки. 15.Динаміка та структура кредитних вкладень комерційних банків за термінами наданих кредитів. 16. Динаміка кредитування банками населення на споживчі потреби в 2000-2017 рр. 17. Динаміка процентних ставок за наданими банківськими кредитами в 2000-2017 рр. в розрізі валют. 18. Розвиток банківської системи України за кількістю і видами банків протягом 1992-2017рр. 19. Аналіз територіальної структури банківської системи України в 2017 році. 20. Динаміка кредитування НБУ комерційних банків протягом 1996-2017 рр. 21. Динаміка ставок рефінансування, встановлених НБУ за 1996-2017рр 22. Динаміка і склад золотовалютних резервів НБУ за 2000-2017 рр. 23. Участь іноземного капіталу в банківській системі України в 2000 і 2017рр 24. Динаміка і структура пасивів комерційних банків за період 2000-2017рр. 25. Динаміка процентних ставок за депозитами юридичних осіб в розрізі валют за 2000-2017 рр 26. Динаміка процентних ставок за вкладами фізичних осіб в розрізі валют за 2000-2017 рр. 27. Динаміка і структура активів комерційних банків за період 2000-2017рр. 28. Визначити відношення обсягів кредитних вкладів комерційних банків до номінального обсягу ВВП в 1996, 2000 та 2017рр. і дати оцінку його динаміки. 29. Динаміка нормативу обов’язкового резервування за 1996-2017рр 30. Динаміка і структура пасивів комерційних банків за період 2000-2017рр
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Додаткові бали за наукову діяльність Кафедра залучає студентів до активної наукової діяльності через участь в наукових гуртках, у студентських наукових конференціях, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах наукових робіт, Всеукраїнських олімпіадах, підготовку самостійних і спільних із викладачами наукових публікацій тощо. Студентам, які приймають активну участь у науковій діяльності кафедри, можуть присуджуватись за рішенням кафедри додаткові (заохочувальні) бали за поточну успішність в разі наявної публікації наукової статті, тез доповіді на студентській науковій конференції, призового місця в конкурсах та олімпіадах, але не більше 10 балів за семестр і в межах встановленого діапазону балів за поточну успішність.
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю— екзамен) Підсумковий контроль з дисципліни «ФІНАНСИ (Модуль 1. Гроші та кредит)» проводиться у формі екзамену за результатами вивчення двох модулів, в т.ч. Модуля 2 «Фінанси».
7.1. Основна література 1. Конституція України. 2. Закон України “Про банки і банківську діяльність”. (від 7.12.2000р.). 3. Закон України “Про Національний банк України” (від 20.05.1999р.). 4. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” (від 5.04.2001р.). 5. Закон України “Про обіг векселів в Україні” (від 5.04. 2001р.). 6. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (від 12.07.2001р.). 7. Указ Президента України “Про грошову реформу в Україні”. 8. Гроші та кредит. Підручник / За заг.ред. М.І.Савлука. – К: КНЕУ. 2011.
7.2. Додаткова література
7.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
МОДУЛЬ 2. ФІНАНСИ (кафедра фінансів)
2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ ТА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА
ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСІВ Предмет фінансової науки – специфічна сфера суспільних економічних відносин з приводу формування і розподілу обмежених централізованих та децентралізованих грошових фондів. Обмеженість формування і розподілу в часі та просторі. Невизначеність і ризик у фінансах. Категоріальний та понятійний апарат у фінансовій науці. Фінансові категорії – абстракції специфічної сфери суспільних відносин, форма наукового пізнання сутності фінансів. Вихідні, первинні, прості та складні фінансові категорії. Особливе і загальне у фінансових категоріях. Особливості фінансових категорій на макро- і мікрорівнях. Поняття у фінансовій науці як розкриття специфічних особливостей фінансової категорії. Історична, економічна, та вартісна сутність категорії «фінанси» як її загальні ознаки. Функції фінансів як відображення їх сутності і суспільного призначення. Розподільна та контрольна функції. Специфіка функцій фінансів на макро- і мікрорівнях. Дискусійні питання щодо функцій фінансів. Логічна послідовність наукового пізнання фінансів. Фінанси і фінансова система як об'єктивно існуюча реальність, підсистема економічного базису. Фінансове право, фінансова політика, управління фінансами - підсистема надбудови, її ідеологічні суспільні форми. Втілення об’єктивних економічних відносин в суб'єктивні дії законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, політичних партій, суспільних організацій, окремих особистостей. Методологічні питання співвідношення підсистеми базису і надбудови - відокремлення об'єктивних фінансових відносин від суб'єктивних дій. Роль фінансів в ринковій економіці.
ТЕМА 2. ГЕНЕЗИС ТА ЕВОЛЮЦІЯ ФІНАНСІВ Зародження фінансових відносин в надрах рабовласницького суспільства, їх обумовленість натуральним господарством. Вплив товарно-грошових відносин на розвиток фінансів. Сутність і складові доходів рабовласницької держави в період її розквіту: натуральні надходження від державного майна, контрибуцій, данини, натуральних і грошових податків, особистих повинностей. Зародження прямих і непрямих податків, відкупної системи податків. Податковий імунітет вільних громадян. Державні запозичення. Витрати рабовласницької держави: військові, будівництво доріг, фортець, акведуків, культових споруд, іригаційних систем. Управління фінансами в Римській імперії. Вплив доходів у грошовій формі на розпад рабовласницьких відносин. Доходи і видатки феодального суспільства. Основа доходів - домени. Феодальна рента як майнові права глави держави. Поява регалій - виключне право держави на певні галузі (монетна, гірська, соляна, поштова), їх значення для розвитку виробництва і обміну. Поземельний і подушний податки. Податковий імунітет дворянства і духовенства. Кредитні запозичення глави держави. Особливості фінансів феодального міста. Відділення міста від села як передумова відділення капіталу від земельної власності. Боротьба міст за політичну і фінансову незалежність. Викуп містами права на самоуправління, звільнення від феодальних податків і повинностей, права на чеканку монет. Доходи феодального міста в грошовій формі. Розширення непрямого оподаткування. Розвиток обміну між містами і феодалами, запровадження мита. Митні союзи міст. Майнові податки. Місцеві позики. Витрати феодального міста: військові, адміністративні, на розвиток комунального господарства, допомогу бідним. Формування фінансів міст як системи грошового господарства. Роль грошових податків у розвитку виробництва та обміну і переході до ринкових відносин. Селянські повстання проти податків, формування передумов для буржуазних революцій. Нагромадження і концентрація капіталу у буржуазії через податки, державне замовлення на озброєння, транспортне будівництво, будівництво житла та ін. Поява нових фінансових інститутів -системи медичного і соціального страхування, страхування майна і життя. Роль держави в посиленні фінансових позицій національної буржуазії. Фінанси в індустріальній і постіндустріальній економіці.
ТЕМА 3. ФІНАНСОВЕ ПРАВО І ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА Об'єктивна необхідність створення правового поля для функціонування фінансових відносин. Набуття фінансовими відносинами правової форми, встановлення „правил гри” в ринковій економіці. Фінансове право - сукупність (система) законів, що визначають права та обов'язки учасників фінансових відносин. Роль бюджетного, податкового, біржового та митного права у правовому регламентуванні фінансових відносин. Джерела фінансового права: Конституція України, як вища юридична сила; Кодекси України, закони України, Укази Президента України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України і інших органів виконавчої влади, що стосуються фінансів, державного регулювання економіки та соціальної сфери. Фінансова політика як система заходів регулювання фінансових відносин і забезпечення розв'язання економічних і соціальних проблем суспільного розвитку. Складові фінансової політики держави: податкова, бюджетна, монетарна (грошово-кредитна), митна, інвестиційна. Їх цілі та інструменти. Взаємозв'язок економічної, соціальної і фінансової політики. Типи фінансової політики держави: політика жорсткої і помірної регламентації фінансових відносин та політика мінімальних обмежень. Переваги і недоліки окремих типів фінансової політики, передумови і завдання їх застосування. Види фінансової політики у контексті регулювання економічного циклу: політика забезпечення макроекономічної стабілізації, сприяння економічному зростанню, стримування ділової активності. Дискреційна і недискреційна фінансова політика. Фінансова стратегія і фінансова тактика. Формування певної моделі фінансових відносин як основа визначення стратегічних цілей. Визначення основних пріоритетів у фінансовій політиці. Тактичні засоби реалізації фінансової політики держави. Фінансова політика суб'єктів мікрорівня як цілеспрямована діяльність фінансових менеджерів з метою досягнення поставлених цілей у бізнесі. Вплив фінансової політики держави на фінансову діяльність і фінансовий стан суб'єктів господарювання. Дієздатність та ефективність фінансової політики. Оцінка дій та заходів держави з позицій їх відповідності фінансовій ситуації в країні та потребам соціально-економічного розвитку. Поняття фінансової безпеки держави. Основні елементи, що утворюють систему фінансової безпеки. Фінансова безпека – одна з найважливіших складових економічної безпеки країни. Зовнішні та внутрішні складові фінансової безпеки держави. Основні показники, які характеризують фінансову безпеку: величина внутрішнього і зовнішнього боргу, рівень інфляції, стійкість національної валюти, рівень дефіциту державного бюджету, сальдо платіжного балансу.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ДЕРЖАВНІ І КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ
ТЕМА 4. ПОДАТКИ. ПОДАТКОВА СИСТЕМА Історична ретроспектива розвитку податків як невід’ємного елементу суверенітету держави. Економічна сутність податків. Податки як вихідна категорія державних фінансів. Характерні ознаки податків як обов’язкових платежів. Функції податків. Фіскальна функція податків як відображення їх первинного суспільного призначення. Вимоги до податків у контексті реалізації фіскальної функції: достатність, регулярність і стабільність надходжень, рівномірність розподілу по території країни. Дискусійні питання щодо функцій податків. Елементи податків: платник (суб’єкт) податку, носій податку, об’єкт, масштаб і одиниця оподаткування, податкова ставка, джерело сплати податку, податкова квота. Вимоги щодо платника податку і об’єкта оподаткування. Податкові ставки: тверді і процентні; уніфіковані і диференційовані; пропорційні, прогресивні і регресивні. Класифікація податків та її ознаки. Види прямих податків. Реальні і особисті податки. Історичний аспект розвитку прямого оподаткування у контексті переходу від реальних до особистих податків. Прибуткове оподаткування як основна сучасна форма прямого оподаткування. Види прибуткового оподаткування: особистий прибутковий податок і податок на прибуток юридичних осіб. Непрямі податки: фіскальні монополії, акцизи, мита. Акцизи як основна сучасна форма непрямого оподаткування, їх види. Специфічні акцизи, основні підходи до їх застосування. Підакцизні товари. Універсальні акцизи, історична ретроспектива їх розвитку. Види універсальних акцизів: податок з продаж, податок з обороту, податок на додану вартість. Податкова система і теоретичні засади її побудови. Чинники, що визначають склад, характер і спрямування податкової системи. Принципи формування податкової системи. Податкова система унітарної і федеративної держави. Податковий кодекс як основний документ, що регулює відносини, які виникають в сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає перелік податків і зборів, що справляється в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права і обов’язки, відповідальність за порушення податкового законодавства, повноваження і обов’язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю. Податкові пільги, переваги і недоліки їх застосування. Ухилення від сплати податків, його види і напрями. Використання недоліків чинного податкового законодавства для ухилення від податків. Незаконне ухилення від оподаткування. Його масштаби і причини Офшорні зони – «податкові гавані». Антиофшорне законодавство. Податковий борг: поняття, причини виникнення та соціально-економічні наслідки
ТЕМА 5. БЮДЖЕТ. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА Сутність і форми прояву бюджету держави. Бюджет як фінансова категорія, його призначення, роль і характерні ознаки. Бюджет як «вбудований стабілізатор», фінансова основа регулювання економіки. Функції бюджету. Територіальний, галузевий і соціальний напрями бюджетного перерозподілу вартості ВВП. Необхідність і межі бюджетного перерозподілу. Його вплив на економічний розвиток і соціальну стабільність. Бюджет як основний фінансовий план держави, його правовий статус. Принципи бюджету: реальність, гласність, повнота, рівність між доходами і видатками. Взаємозв’язок процесів формування бюджету з економічною і соціальною політикою. Джерела і методи формування доходів бюджету. Чинники та обмеження, що визначають структуру формування дохідної бази бюджету. Взаємозалежність між ВВП і бюджетом. Податкові доходи бюджету. Неподаткові надходження і їх роль у формуванні доходів бюджету. Зовнішні джерела надходжень до бюджету. Видатки бюджету. Склад видатків бюджету та чинники, що його визначають. Функціональний поділ видатків: на управління, оборону, соціальні потреби, економічний розвиток. Економічний поділ видатків: поточні, капітальні. Форми бюджетного фінансування. Оптимізація структури видатків у контексті забезпечення сталого економічного зростання і реалізації соціальної політики держави. Бюджет споживання і бюджет розвитку. Показники, що характеризують стан бюджету як фінансового плану. Збалансованість доходів і видатків як найбільш оптимальний варіант бюджету. Перевищення доходів над видатками, його форми: бюджетний профіцит або дефіцит. Фактори, що їх обумовлюють, та оцінка доцільності. Бюджетний устрій і бюджетна система. Засади бюджетного устрою. Поняття бюджетної системи, її особливості при унітарному та федеративному державному устрої. Складові бюджетної системи України, принципи її побудови. Критерії і порядок розмежування доходів і видатків між окремими рівнями бюджетної системи. Регламентування міжбюджетних відносин. Місцеві бюджети як основа фінансового забезпечення місцевого самоврядування. Власні і закріплені доходи місцевих бюджетів. Роль місцевого оподаткування у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування. Видатки місцевих бюджетів. Принцип субсидіарності і його реалізація при розмежуванні видатків між місцевими бюджетами різних рівнів. Поточний бюджет і бюджет розвитку. Горизонтальні і вертикальні фіскальні дисбаланси та їх вплив на фінансове забезпечення розвитку територій. Роль міжбюджетних трансфертів у збалансуванні місцевих бюджетів. Інструменти вертикального фінансового вирівнювання: дотації, субсидії, субвенції, гранти, спеціальні фонди і компенсаційні виплати. Поняття бюджетного дефіциту як фінансового результату функціонування держави. Причини виникнення бюджетного дефіциту: економічний спад, фінансова (економічна) криза, старіння нації, надзвичайні події, стимулювання сукупного попиту, неплатежі за бюджетними призначеннями, прийняття політичних рішень в умовах демократії. Види бюджетного дефіциту: стійкий і тимчасовий, активний і пасивний, відкритий і прихований. Характеристика джерел фінансування бюджетного дефіциту. Наслідки бюджетного дефіциту. Сутність державного кредиту, його призначення і роль. Характеристика операцій, які складають зміст державного кредиту: запозичення, кредитування, надання гарантій. Внутрішні державні запозичення. Форми внутрішніх державних запозичень. Державні і місцеві позики. Класифікація державних позик: за правовим оформленням; залежно від місця розміщення позик; за правом емісії; за терміном погашення; за характером виплати доходу; за характером погашення; за характером зобов’язань. Зовнішні державні запозичення. Позики міжнародних організацій та міжнародних фінансових інституцій. Міжурядові та комерційні позики. Міжнародний державний кредит як форма експорту капіталу, форма руху позичкового капіталу. Напрями використання коштів, отриманих від державних запозичень: фінансування дефіциту бюджету, формування валютних резервів центрального банку, фінансування інвестиційних проектів. Ефективність державних кредитних запозичень. Державний борг, причини його виникнення і зростання. Дискусійні питання щодо тягаря державного боргу. Види державного боргу: внутрішній і зовнішній, капітальний і поточний. Обмеження граничного рівня державного боргу. Джерела погашення державного боргу. Наслідки державного боргу в коротко- і довгостроковому аспекті. Управління державним боргом. Методи управління державним боргом: конверсія, консолідація, уніфікація, обмін облігацій за регресивним співвідношенням, анулювання боргу. Рефінансування і реструктуризація боргу, їх зміст і передумови використання. Амортизація і обслуговування боргу. Забезпечення платоспроможності держави з повернення боргу і виплати відсотків. Коефіцієнти обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу.
ТЕМА 6. КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ Особливості функціонування фінансів на мікрорівні. Сутність і призначення фінансів суб’єктів господарювання. Характер, напрями і форми фінансових відносин підприємницьких структур. Взаємозв’язок і взаємозалежність фінансів на мікро- та макрорівнях. Юридичні форми організації підприємництва та капіталу: індивідуальне підприємництво, товариства (партнерства), акціонерні товариства, державні підприємства. Вплив форми організації підприємництва на формування фінансових ресурсів і капіталу суб’єктів господарювання, на управління їх фінансовою діяльністю. Формування і обіг фінансових ресурсів як основа організації фінансів на мікрорівні. Склад фінансових ресурсів мікрорівня, джерела їх формування і напрями розміщення. Шляхи забезпечення залучення в оборот достатнього обсягу фінансових ресурсів для ефективного господарювання. Грошові надходження, їх склад та економічна характеристика. Доходи підприємства, валовий і чистий дохід. Витрати підприємств, їх регламентація. Галузеві чинники, що впливають на склад і структуру доходів і витрат та їх формування. Фінансові результати діяльності підприємств. Прибуток і фактори, що його визначають. Загальний і чистий прибуток. Збитки підприємств і джерела їх відшкодування. Акціонерне товариство (корпорація) – основна форма організації капіталу та підприємництва в сучасній ринковій економіці. Корпорація як юридична особа і суб'єкт права. Розвиток законодавства про корпорації. Особливості корпоративних фінансів. Капітал як власність та капітал як функція. Управління корпорацією. Органи управління: загальні збори акціонерів як вищий орган управління, Рада директорів (Правління або Адміністративна рада), Наглядова рада (в країнах Західної Європи). Права і обов'язки посадових осіб. Фінансові менеджери, корпоративна культура. Захист прав акціонерів І кредиторів. Господарські угоди корпорацій, їх значимість. Капітал корпорації, його структура. Акціонерних і позичковий капітал. Структура капіталу і ризик. Оптимізація структури капіталу - збільшення ринкової вартості при мінімальній ціні капіталу. Оборотний (працюючий) капітал корпорації, його склад. Джерела фінансування - торговельний (комерційний) кредит, банківський кредит, факторинг, емісія комерційних паперів. Дивіденди, їх види.
ТЕМА 7. СТРАХУВАННЯ. СТРАХОВИЙ РИНОК Об’єктивна необхідність страхового захисту і його роль у забезпеченні суспільного відтворення. Форми фондів страхового захисту: централізовані натуральні та грошові резерви держави, децентралізовані натуральні та грошові резерви підприємств. Страхування як система страхового захисту, заснованого на солідарній відповідальності. Економічна сутність категорії «страхування», її ознаки. Функції страхування. Особливості фінансових відносин у страховій діяльності. Суб’єкти страхових відносин. Класифікація страхування. Характеристика галузей, підгалузей і видів страхування. Перестрахування і співстрахування, їх сутність та механізм дії. Поняття страхового ринку і його організаційна структура. Види страхових компаній. Страхова компанія як суб’єкт підприємництва і як фінансова інституція. Джерела формування і напрями розміщення коштів страхових організацій. Об’єднання страховиків та їхні функції. Діяльність страхових посередників (страхових агентів і страхових брокерів) на страховому ринку. Страхове поле і страховий портфель. Формування фінансового результату діяльності страхової компанії. Фінансова стійкість і платоспроможність страхових організацій. Державне регулювання страхової діяльності. Сутність та суспільне призначення соціального страхування. Переорієнтація програми соціального захисту громадян на страхові засади. Принципи організації соціального страхування. Державне обов’язкове пенсійне страхування. Солідарна, накопичувальна і змішані системи пенсійного забезпечення, їх переваги і недоліки. Пенсійні реформи у країнах, що розвиваються, та з перехідною економікою. Недержавне пенсійне забезпечення і його роль у пенсійній системі. Фонди соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття та від нещасних випадків на виробництві. Джерела формування та напрями використання коштів фондів соціального страхування. Види соціальних виплат. Органи управління фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, їх функції. Медичне страхування і його фінансове забезпечення. Роль медичного страхування у забезпеченні гарантій надання послуг з охорони здоров’я, його переваги порівняно з бюджетною медициною.
ТЕМА 8. ФІНАНСОВИЙ РИНОК Фінансовий ринок як економічний простір, на якому формуються відносини з приводу купівлі-продажу фінансових фондів. Заощадження та інвестиції - основні категорії фінансового ринку. Функції фінансового ринку. Функція перетворення заощаджень в інвестиції. Перерозподільна функція: перелив фінансових фондів між галузями, регіонами, країнами світу. Суб'єкти фінансового ринку; емітенти, інвестори, посередники. Сфери фінансового ринку: ринок банківських позик (кредитних ресурсів) і ринок цінних паперів. Ринок кредитних ресурсів і його призначення. Складові кредитної системи, їх роль у перерозподілі кредитних ресурсів. Ринок цінних паперів. Структура ринку цінних паперів: ринок капіталів (фондовий ринок) - емісія і обіг довгострокових цінних паперів; грошовий ринок -емісія і обіг короткострокових цінних паперів; валютний ринок - обіг девізів (платіжних документів в іноземній валюті). Деривативи, їх значення. Хеджування. Цінні папери як інструменти фондового ринку. Юридична сутність цінного паперу. Зобов'язання емітента, майнові права інвестора, що охороняються законом. Економічна сутність цінного паперу як капіталу, що приносить доход його власнику. Ринок цінних паперів. Акція як частка в статутному капіталі, титул власності на частину майна акціонерного товариства. Класифікація акцій. Облігація як борговий фінансовий інструмент. Класифікація облігацій. Похідніцінні папери (деривативи), їх види. Роль ринку деривативів у стабілізації економіки та фінансової системи. Сегментація ринку цінних паперів: первинний і вторинний ринки, організований та неорганізований, біржовий і позабіржовий. Необхідність збалансованого розвитку усіх сегментів ринку. Фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок цінних паперів, її функції. Правова форма, статут та правила біржі. Саморегулюючі організації ринку цінних паперів. Реєстратори, депозитарії, організатори торгівлі. Ринок фінансових послуг і його роль у функціонуванні економічної системи. Взаємозв'язок фінансового ринку і ринку фінансових послуг. Поняття фінансової послуги. Суб'єкти ринку фінансових послуг. Інституційна структура фінансового ринку і ринку фінансових послуг: комерційні банки, небанківські кредитні установи, фінансові, лізингові і факторингові компанії, інституційні інвестори, фондові і валютні біржі. Сегментарна структура ринку фінансових послуг: страхування, фінансове посередництво, фінансовий консалтинг, аудит, інформаційні послуги. Державне регулювання фінансового ринку і ринку фінансових послуг.
ТЕМА 9. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ Зміст і принципи організації міжнародних фінансів, їх зв’язок з глобалізацією економіки та посиленням інтеграційних процесів. Роль фінансів у розвитку світової економіки. Міжнародні фінансові операції і валютні відносини. Валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс. Валютні режими. Глобальні фінансові інституції. Міжнародний валютний фонд (МВФ), його завдання і функції. Роль МВФ у забезпеченні стабільності світової та національних валютних систем. Формування ресурсів МВФ. Внески країн-членів МВФ та порядок їх здійснення. Інші джерела формування кредитних ресурсів МВФ: продаж членам МВФ своєї валюти, позики у членів МВФ; операції на міжнародних фінансових ринках; процентні платежі з раніше наданих кредитів і повернення основних сум боргу; кредитні лінії, що відкриваються групами країн. Кредитна політика МВФ. “Чисті” резервні транші, кредитні лінії “stand-by”, спеціальні кредитні лінії та кредитні лінії структурних перетворень, їх призначення та порядок надання. Звичайний, спеціальний та пільговий механізми кредитування. Група Світового банку. Призначення і напрями діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР). Кредитна політика МБРР: особливі інвестиційні позики; секторальні операції; позики структурної реорганізації. Міжнародна агенція розвитку і Міжнародна фінансова корпорація, їх сфери і напрями діяльності. Багатостороння агенція з гарантування іноземних інвестицій. Завдання і функції Банку міжнародних розрахунків, його роль у підтримці міжнародної фінансової стабільності. Регіональні міжнародні фінансові інституції (Європейський центральний банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку). Їх завдання, сфери діяльності, формування капіталів і ресурсів. Світовий фінансовий ринок, його функції. Структура світового фінансового ринку: валютний ринок, ринок облігацій, ринок акцій, ринок деривативів (похідних фінансових інструментів). Глобалізація світових фінансових ринків: визначальні передумови і сучасні тенденції. Фінансові інституції ЄС. Європейський центральний банк, його завдання і функції. Європейський інвестиційний банк, його призначення і сфери діяльності. Кредити та гарантії за кредитами на регіональний розвиток, модернізацію виробництва, фінансування спільних проектів. Бюджет ЄС, його призначення та особливості. Організація бюджетного процесу в ЄС, функції та повноваження керівних органів – комісії ЄС, Ради ЄС та Європарламенту. Доходи бюджету ЄС, особливості їх формування. Видатки бюджету ЄС, ознаки їх класифікації. Програма гармонізації державних фінансів країн-членів ЄС. Гармонізація податків. Відміна усіх митних зборів, нетарифних бар’єрів (кількісних обмежень) всередині ЄС, надходження митних зборів на імпорт з третіх країн в бюджет ЄС. Уніфікація універсального акцизного оподаткування на основі податку на додану вартість. Уніфікація ставок податку на додану вартість, введення єдиних ставок специфічних акцизів (міцні спиртні напої, пиво, вино).
ТЕМА 10. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Фінансовий менеджмент як сукупність суб’єктів, форм і методів управління фінансами. Завдання фінансового менеджменту. Суб’єкти і об’єкти фінансового менеджменту. Державні фінанси як об’єкт управління. Функції державного фінансового менеджменту: стратегічне фінансове планування, організація виконання розроблених планів, облік і контроль. Складові державного фінансового менеджменту: бюджетний, податковий. Органи управління державними фінансами, розмежування функцій і повноважень між ними. Координація управління державними фінансами. Процедури і технології прийняття управлінських рішень у сфері державних фінансів. Корпоративний фінансовий менеджмент, його завдання. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту. Фінансове планування і прогнозування: суть, завдання, методи. Фінансові норми і нормативи, ліміти і резерви. Фінансовий контроль, його зміст і призначення. Види, форми і методи фінансового контролю. Фінансовий аудит як незалежний фінансовий контроль. Суб’єкти фінансового контролю в Україні, їх функції.
2.ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (обов’язкової) Фінанси (Модуль 1. Гроші та кредит і Модуль 2. Фінанси) для студентів освітньої програми / спеціалізації 6У02 «Управління персоналом та економіка праці» денна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Згідно з Положенням про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 25 травня 2017 р.) — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Ці бали розподіляються наступним чином:
Критерії оцінювання відповідей (виступів) студентів на аудиторних заняттях
Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському (практичному) занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за модульні контрольні роботи. Виконання 1 контрольного (модульного) завдання – 0-5 балів. Модульний контроль може здійснюватись у наступних формах: (1) шляхом виконання модуля у письмовій формі, який проводиться в аудиторії під час практичних занять під контролем викладача; (2) шляхом комп’ютерного тестового контролю.
(1) Модуль у письмовій формі Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання модуля)
(2) Комп’ютерний тестовий контроль(КТК) Результати КТК за один блок перераховуються у наступні поточні бали:
У разі пропуску з поважних причин (див. п.2.3 Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів від 25.05.2017 р.) аудиторних занять, студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою навчальною програмою. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, модульні контрольні роботи, інші види робіт, передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість. 3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (обов’язкової) Фінанси (Модуль 1. Гроші та кредит) і Фінанси (Модуль 2. Фінанси) для студентів освітньої програми / спеціалізації 6У02 «Управління персоналом та економіка праці» заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Згідно з Положенням про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 25 травня 2017 р.) — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Ці бали розподіляються наступним чином:
Студенти можуть отримати поточні бали за рахунок виконання і захисту індивідуальних завдань, які зазначені у карті самостійної роботи студента. Індивідуальні роботи виконуються у міжсесійний період. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою навчальною програмою. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) після закінчення поточного семестру повинен отримати на відповідній кафедрі індивідуальні завдання з дисципліни. Виконані завдання передаються на кафедру та оцінюються відповідно до критеріїв, що розроблені кафедрою. Якщо студент за виконання індивідуальних завдань набрав не менше 20 балів (включно), він отримує право на допуск до перескладання екзамену.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 4.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни (обов’язкової) Фінанси (Модуль 1. Гроші та кредит) і Фінанси (Модуль 2. Фінанси) для студентів освітньої програми / спеціалізації 6У02 «Управління персоналом та економіка праці» дистанційна форма навчання
4.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Оцінювання поточної успішності для студентів дистанційної форми навчання проводиться в балах, які виставляються до електронного журналу. Максимальна сума балів поточного контролю– 50, які розподіляються наступним чином:
Система оцінювання знань студентів дистанційної форми навчання відповідає вимогам чинних нормативних документів Університету. Поточне оцінювання знань студента дистанційної форми навчання включає бали, отримані студентом в міжсесійний період за виконання та захист навчальних робіт (тестових завдань, розрахункових робіт, есе, рефератів та інших завдань) та за активну роботу на форумах, в чатах тощо. Специфіка роботи системи управління дистанційним навчанням Moodle передбачає можливість поетапного вивчення тем з дисципліни, тому поточне оцінювання студентів дистанційної форми навчання включає бали за кожне відпрацьоване заняття у дистанційному режимі (або за тему чи теми з курсу). Конкретна кількість балів за кожне відпрацьоване заняття (або за тему чи теми з курсу) визначається викладачем у карті СРС Оцінювання поточної успішності для студентів дистанційної форми навчання проводиться в балах, які виставляються до електронного журналу. Максимальна сума балів поточного контролю – 50, які розподіляються наступним чином:
Оцінювання засвоєння матеріалу через тестовий контроль зазначено у карті самостійної роботи. Завдання самостійної роботи студентів охоплює обов’язкові завдання, завдання на вибір студента. Тематика цих робіт та вимоги до них зазначені у відповідному пункті. Оцінювання рівня знань за певний вид робіт в дистанційному режимі та за індивідуальними завданнями здійснюється за наступною шкалою, яка є диференційованою відповідно до рівня знань студенті Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Оцінювання рівня знань за певний вид робіт в дистанційному режимі здійснюється таким чином: Відмінно отримують студенти, які: - активно працювали в в дистанційному режимі; - в процесі проведення тестового контролю надали всі правільні відповіді - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на всі поставлені питання. Добре отримують студенти, які : - в процесі проведення тестового контролю дали правильні відповіді на 80 % тестів. - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 80 % поставлених питань. Задовільно отримують студенти, які: - в процесі проведення тестового контролю дали правильні відповіді на 50% тестів - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді на 50 % поставлених питань. Незадовільно отримують студенти, які: - в процесі проведення тестового контролю дали правильні відповіді менш ніж на 50% тестів. - в процесі експрес-опитування дали правильні відповіді менш ніж на 50 % поставлених питань.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Самостійна робота студента є однією з форм організації навчального процесу, основною формою оволодіння навчальним матеріалом з дисципліни “Гроші та кредит”. Самостійна робота студентів спрямована на закріплення та поглиблене опанування теоретичного матеріалу, засвоення відповідної термінології в процесі вивчення даної науки. Дана форма навчання виконується студентами самостійно у вільний від обов’язкових занять час під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою самостійної роботи студентів є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Зміст самостійної роботи студентів значним чином полягає у виконанні індивідуальних завдань, матеріали для яких отримуються у викладача у формі тем рефератів або інших завдань. З метою мотивації наукової роботи студентів викладачі здійснюють контроль виконання студентами індивідуальних завдань самостійної роботи студентів. Студент самостійно, з урахуванням власних інтересів, вибирає та виконує завданя, визначені у карті самостійної роботи студентів. Види індивідуальних завдань для самостійної роботи студента зазначені у карті навчальної роботи студента. Індивідуальні завдання обов’язково мають бути презентовані на семінарі (дискусійному клубі, конференції тощо) та підлягають обговоренню або захисту.
Проблемна міні-лекція з фінансових питань за відповідною тематикою Тематика проблемних міні-лекцій
Вибір теми проблемної міні-лекції Вибір теми проблемної міні-лекції, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем, який проводить семінари. Тема повинна відповідати тематиці семінарського заняття, на якому вона буде представлена. Форма представлення проблемної міні-лекції Міні-лекція має бути представлена у надрукованому вигляді (вимоги до друку: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані), а також презентована як усна доповідь тривалістю 8-10 хвилин. Структура проблемної міні-лекції У надрукованому вигляді проблемна міні-лекція містить:
* Зміст тексту дослідження включає: (1) чітка постановка проблеми, (2) аналіз фінансової проблеми чи дискусійного питання (систематизація фактів, визначення причин і наслідків, позитивних і негативних рис тощо, аргументація власної позиції), ** У заключенні наводяться висновки та аргументовані пропозиції. У міні-лекції не наводиться учбовий матеріал (визначення термінів, переліки функцій, класифікацій чи принципів тощо), за виключенням випадків, коли він є предметом дискусії. Обов’язково: представлення міні-лекції є основою для проведення дискусії. У ході представлення міні-лекції можна користуватися зібраними матеріалами. Основні критерії оцінки проблемної міні-лекції Критеріями оцінки є фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Експертний висновок щодо фінансової проблематики Тематика експертного висновку
Вибір тематики для експертного висновку Метою цього виду індивідуального завдання є надання обґрунтованого експертного заключення. Вибір теми експертного висновку, а також термінів його представлення узгоджується з викладачем, який проводить семінари. Тема повинна відповідати тематиці семінарського заняття, на якому вік буде представлений.
Форма представлення експертного висновку Експертний висновок має бути представлений у надрукованому вигляді (вимоги до друку: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані), а також презентований як усна доповідь тривалістю до 6 хвилин. Структура експертного висновку У надрукованому вигляді експертний висновок містить:
* Аналіз статистичних даних має ґрунтуватися на широкій базі фактичних даних (не менше 5 останніх років). Вони мають бути належним чином систематизовані, згруповані, а також проаналізовані із застосування статистичних методів. Основні критерії оцінки експертного висновку Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, рівень обґрунтованості висновку, самостійний характер виконання роботи.
Аналітичний огляд наукових публікацій Вибір тематики для аналітичного огляду наукових публікацій Аналітичний огляд наукових публікацій виконується відповідно до теми обраної студентом міні-лекції або експертного висновку. Презентуються ці дві роботи разом. Літературні джерела студент підбирає самостійно. Для підготовки рекомендується використовувати монографії і наукові статті з періодичних видань. Форма представлення У надрукованому вигляді. Вимоги до друку: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані. Аналітичний огляд наукових публікацій є предметом захисту у процесі індивідуально-консультативної роботи. Структура Аналітичний огляд наукових публікацій містить:
Основні критерії оцінки Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
Підготовка презентації за заданою тематикою Підготовка презентації може відбуватись на семінарському занятті за тематикою, яка подана для виконання перших двох видів робіт. Виступ на науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів)
Один раз на рік в університеті проходить наукова студентська конференція та конференція по фінансовій проблематиці, яку проводить кафедра фінансів.Участь у роботі конференції дає можливість сформувати низку важливих навичок:
Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає фінансову проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, який проводить лекції з фінансів або проводить семінари).
Проблемна доповідь з фінансових питань за відповідною тематикою Тематика проблемних доповідей
Вимоги до підготовки проблемних доповідей та їх захисту Проблемна доповідь у цілому має містити: теоретичний матеріал; аналітичну частину; проблеми та можливі шляхи їх вирішення; список опрацьованих літературних джерел; додатки (за необхідності). Для розкриття теми роботи на достатньо високому рівні має бути опрацьовано широке коло джерел: (а) навчальної літератури, (б) наукових досліджень, опублікованих в монографіях, статтях у наукових періодичних виданнях, збірниках тез доповідей тощо, (в) нормативно–правових актів, (г) статистичних і звітних матеріалів, які широко представлені в статистичних збірниках, на офіційних сайтах органів державного управління тощо. Студентам рекомендується користуватись систематичними каталогами наукової, навчальної, довідкової літератури, а також каталогом періодичних видань університетської та інших бібліотек. Виконуючи цю роботу, потрібно обов’язково виписувати усі необхідні реквізити використаних джерел для належного оформлення списку літератури. Кожен студент у групі має обрати окрему тему. За тим, щоб у групі не повторювалися теми, слідкує староста групи. Загальні вимоги до виконання робіт: шрифт TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля –з усіх боків Основні критерії оцінки: фінансова грамотність; чіткість постановки проблеми; змістовність структурних частин; якість систематизації та аналізу матеріалу; зрозумілість і лаконічність;обґрунтованість і конкретність висновків; самостійний характер виконаної роботи;вміння працювати в команді; вміння презентувати проведене дослідження.
Вимоги до підготовки вибіркових завдань та їх захисту Аналітичний огляд наукових публікацій. Студенти досліджують з критичної точки зору питання, проблему, яка досліджена вітчизняними та зарубіжними науковцями і дають свою експертну оцінку. Ті питання, які стосуються сучасного стану досліджуваних об’єктів, передбачають обов’язкове використання літературних джерел останніх років. Студент має включити аналіз не тільки теоретичного, але й масиву статистичної інформації. Кінцева мета: отримати обґрунтований висновок по відповідній проблемі. Оформлення такого виду роботи обов’язкове. Критеріями оцінки є підбір, кількість наукових публікацій та якість їх аналітичного (критичного аналізу), вміння сформулювати висновки і їх обґрунтувати.
Підготовка презентації. Студенти готують презентацію у PowerPoint. Презентація має включати основні позиції проблемної доповіді: схематично відображені теоретичні аспекти, таблиці та рисунки з аналітичної частини, схематично відображені проблемні аспекти та пропозиції. Кінцева мета: віділити основні позиції по відповідній проблемі та налженим чином їх оформити. Критеріями оцінки є вміння виділяти головне та можливість його оформлення.
Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) відбувається студентами, які претендують на диплом з відзнакою та мають бажання займатися науковою діяльністю. Такі студенти у період установчої сесії обирають бажаний напрям наукової роботи та на консультації узгоджують тему наукової розробки з викладачем.
Всі роботи студентів проходять перевірку за допомогою програми «Плагіат».У разі виявлення ідентичних робіт, усі вони не зараховуються, у т.ч. ті, які були вже захищені. Підставою є несамостійний характер виконання роботи. 5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Для студентів денної форми навчання презентація одного завдання самостійної роботи студента – 0-5 балів. Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Для студентів заочної форми навчання захист обов’язкового завдання (проблемної доповіді) оцінюється від 0 до 20 балів. Бали за виконане завдання та бали за захист даного завдання розподіляються наступним чином: проблемна доповідь оцінюється до 10 балів, а її захист – до 10 балів. Підготовка завдання проводиться у міжсесійний період, а її захист і обговорення результатів – на початку екзаменаційної сесії. Розподіл балів обов’язкового завдання відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Вибіркове завдання – одне завдання на вибір студента: - аналітичний огляд наукових публікацій; - підготовка презентації. Виконане завдання та його захист оцінюється максимально у 5 балів, які розподіляються наступним чином: саме завдання, яке обрав студент, оцінюється до 3 бал, а його захист – до 2 балів. Підготовка завдання проводиться у міжсесійний період, а її захист і обговорення результатів – на початку екзаменаційної сесії. Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Для студентів дистанційної форми навчання захист обов’язкового завдання (проблемної доповіді) оцінюється від 0 до 14 балів. Бали за виконане завдання та бали за захист даного завдання розподіляються наступним чином: проблемна доповідь оцінюється до 10 балів, а її захист – до 4 балів. Підготовка завдання проводиться у дистанційному режимі, а її захист і обговорення результатів – в режимі он-лайн. Розподіл балів обов’язкового завдання відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
Вибіркове завдання – одне завдання на вибір студента: - аналітичний огляд наукових публікацій; - підготовка презентації. Виконане завдання та його захист оцінюється максимально у 6 балів, які розподіляються наступним чином: саме завдання, яке обрав студент, оцінюється до 4 бал, а його захист – до 2 балів. Підготовка завдання проводиться у дистанційному режимі, а її захист і обговорення результатів – в режимі он-лайн. Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування)
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю — екзамен) 6.1. Структура екзаменаційного білету Екзаменаційний білет містить 5 теоретичних питань. Більшість білетів включає три питання, що потребують конкретних відповідей, питання, яке потребує обґрунтування та питання, що потребує пояснення.
Зразок екзаменаційного білета МОДУЛЬ 1. ГРОШІ ТА КРЕДИТ 1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей. 2. Економічні та соціальні наслідки інфляції МОДУЛЬ 2. ФІНАНСИ 3. Бюджет ЄС: особливості формування доходів і напрямки видатків. 4. Назвіть і охарактеризуйте елементи системи оподаткування. 5. Обґрунтуйте, яким чином розлад фінансової системи може спричинити фінансову кризу в державі.
6.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента Підсумковий контроль з дисципліни ФІНАНСИ Модуль 1 «Гроші та кредит» і Модуль 2. «Фінанси» проводиться у формі екзамену. Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного контролю (ПК) та підсумкового контролю знань (іспиту). Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал. Оцінюванню на екзамені підлягають:
Загальна оцінка знань, умінь і навичок здійснюється за 100-бальною системою і включає дві складові: 1) оцінку поточної успішності, яка визначається в діапазоні 0-50 балів 2) оцінку знань, показаних на іспиті, яка визначається в діапазоні 0-50 балів. При цьому максимальна кількість балів підсумкового оцінювання знань – 100 балів
Екзамен проводиться за розкладом, що доводиться до студентів через деканат. Екзамен приймає комісія у складі: викладачів кафедр банківської справи та фінансів. Конкретних викладачів визначають відповідні кафедри. Студенти на іспит приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Іспити в письмовій формі проводяться по білетах, які складаються і затверджуються спільно кафедрами банківської справи та фінансів. Кожен білет має своєрідний номер, в якому вказується номер білета, ряд і місце в аудиторії, де проводиться іспит (наприклад, № 7 (5/4) — білет №7, ряд 5, місце 4). Номер білета записується в бланк письмової роботи. Нумерація білетів проводиться комісією, що приймає іспит. На іспит виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань тощо. Екзаменаційний білет складається із 5 теоретичних питань. Оцінювання екзаменаційного завдання оцінюється за шкалою 0, 2, 4, 6, 8, 10 балів залежно від рівня знань.
Критерії оцінювання теоретичних екзаменаційних питань Повна відповідь на питання, яка оцінюється в 10 балів, повинна відповідати таким вимогам: 1) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми; 2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання економічних категорій та законів; 3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу; 4) здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; знання історії створення таких теорій та еволюції поглядів основних представників; 5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; 6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; 7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання; 8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують; 9) знання точних назв та функцій національних та міжнародних кредитно-фінансових установ, історії їх створення і ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні; 10) засвоєння основної та додаткової літератури. Відповідь на питання оцінюється в 8 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час: а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв значних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць; г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання. Відповідь на питання оцінюється в 6 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні один чи два типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані. Відповідь на питання оцінюється в 4 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання у 2 бали; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді. Відповідь на питання оцінюється в 2 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито чотирьох і більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання у 0 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, не зовсім правильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді. Відповідь на питання оцінюється в 0 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.
Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з іспиту й одержує незадовільну (нуль балів) оцінку. По завершенні іспиту екзаменаційні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента екзаменатором чи членом екзаменаційної комісії. Перевірка екзаменаційних робіт студентів проводиться в приміщенні університету. Перевірена робота підписується екзаменаційною комісією. Оцінювання знань студентів, що складають іспит, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента. Оголошення результатів іспиту проводиться екзаменаторами, як правило, у наступний день після іспиту, але не пізніше дня, що передує наступному іспиту за розкладом. Місце і час підведення результатів оголошується на початку іспиту. Перевірені екзаменаційні роботи передаються в деканат разом з оформленими екзаменаційними відомостями. Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге - комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
Підсумковий контроль з дисципліни «ФІНАНСИ (Модуль 1. Гроші та кредит і Модуль 2 Фінанси)» для студентів дистанційної форми навчання є дистанційний екзамен — форма підсумкового контролю рівня засвоєння студентами дистанційної форми навчання теоретичного і практичного матеріалу з певної обов’язкової дисципліни, яка передбачає написання і захист підсумкової контрольної роботи в режимі он-лайн. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку (дистанційного екзамену) набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота має складатися з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета. Кожне завдання оцінюється в діапазоні 0–10 балів. Відповідно загальний результат оцінюється в діапазоні 0–100 балів. Відповідь студента на кожне із завдань індивідуальної контрольної роботи, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів:
Види (теоретичні, тестові) завдань індивідуальної контрольної роботи визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. Результат підсумкового контролю у формі заліку фіксується в заліковій відомості за розкладом сесії.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен 6.3.1. Питання, які потребують конкретних відповідей, наприклад: Дайте визначення і розкрийте економічну сутність категорій фінансів Доходи і видатки феодальної держави Бюджет ЄС: особливості формування доходів і напрямки видатків
6.3.2. Питання, які потребують обґрунтування, наприклад: Обґрунтуйте, яким чином розлад фінансової системи може спричинити фінансову кризу в державі Обґрунтуйте, чому державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші, ніж грошова емісія Обґрунтуйте, яким чином трансформаційні процеси, що відбуваються у податковій системі України, впливають на суспільний розвиток
6.3.3. Питання, які потребують пояснення, наприклад: Поясніть відмінність між такими фінансовими послугами як оренда і лізинг Поясніть відмінності між солідарною та накопичувальною пенсійною системою Поясніть відмінності між фінансовою та фіскальною політикою держави
7.1. Основна література Підручники (посібники)
7.2. Додаткова література Офіційні документи
Підручники, монографії
7.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
[1] Оцінка може відповідати результатам навчальної діяльності студентів на одному або декількох заняттях [2] Оцінка може відповідати результатам навчальної діяльності студентів на одному або декількох заняттях [3] Оцінка може відповідати результатам навчальної діяльності студентів на одному або декількох заняттях [4] Оцінка може відповідати результатам навчальної діяльності студентів на одному або декількох заняттях
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ФІНАНСИ”
Київ – 2019
Розробник(и):
Л.П. Гладченко, к.е.н., доцент, доцент кафедри фінансів
Навчальний план 2019 р.
© Л.П. Гладченко, 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Фінанси» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа та страхування».
Анотація навчальної дисципліни Міждисциплінарні зв’язки. Програма курсу передбачає вивчення теоретичних основ функціонування фінансів в умовах ринку, закономірностей їх розвитку, практичних аспектів фінансової діяльності на всіх рівнях господарювання. Засвоєння основ фінансової науки формує міждисциплінарні зв’язки з іншими навчальними дисциплінами і дозволяє студентам усвідомити і краще розуміти суть і тенденції фінансових відносин, логіку економічного і фінансового розвитку, їх взаємозв’язок і взаємообумовленість та перспективи подальшої розбудови податкової і бюджетної систем, державного кредиту, корпоративних фінансів, фінансів домогосподарств, страхового і фінансового ринку, міжнародних фінансів. Мета дисципліни «Фінанси» полягає у формуваннібазових знань з теорії фінансів та засвоєнні закономірностей функціонування фінансів на макро- і мікрорівнях як теоретичної основи фінансової політики і розвитку фінансової системи. Завдання (навчальні цілі) дисципліни спрямовані на досягнення мети вивчення курсу «Фінанси» та полягають у засвоєнні сутності, функцій та ролі фінансів у ринковій економіці; закономірностей їх еволюційного розвитку; теоретичних основ державних, корпоративних і міжнародних фінансів; формуванні навичок критичного мислення та проведення наукових досліджень фінансових питань. Предметом курсу «Фінанси» є економічні відносини з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів у грошовій формі. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ТЕМА 1: Теоретико-методологічні засади фінансової науки Предмет фінансової науки – специфічна сфера суспільних економічних відносин з приводу формування і розподілу обмежених централізованих та децентралізованих грошових фондів. Макро- і мікрорівень у фінансах. Обмеженість формування і розподілу в часі та просторі. Невизначеність і ризик у фінансах. Методологія фінансової науки. Категоріальний та понятійний апарат у фінансовій науці. Фінансові категорії – абстракції специфічної сфери економічних відносин, форма наукового пізнання сутності фінансів. Поняття та терміни у фінансовій науці. Міждисциплінарний характер фінансової науки. Внутрішня структура фінансів і логічна послідовність їх наукового пізнання. Вихідні, первинні, прості та складні фінансові категорії. Виділення вихідної фінансової категорії як визначальна передумова у розкритті сутності фінансів. Податок – вихідна категорія державних фінансів. Акція – вихідна категорія корпоративних фінансів. Особливе і загальне у фінансових категоріях. Історична, економічна та вартісна сутність фінансів. Фінанси як історична категорія. Історичні передумови виникнення і розвитку фінансів: поява держави та розвиток товарно-грошових відносин. Фінанси як економічна категорія розподілу. Фінанси – вартісна категорія, специфічні суспільні відносини, виражені в грошовій формі. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями. Функції фінансів як відображення їх сутності і суспільного призначення. Дискусійні питання щодо сутності і функцій фінансів. Об’єктивне і суб’єктивне у фінансах. Фінанси – об’єктивно існуюча реальність, підсистема економічних відносин. Фінансова політика й управління фінансами як суб’єктивні дії державної влади. Питання співвідношення об’єктивного і суб’єктивного у фінансах. Роль фінансів у розподілі і перерозподілі вартості національного продукту, оптимальному розміщенні фінансових ресурсів, оптимізації співвідношення між індивідуальним і суспільним споживанням, у трансформації доходів у заощадження, а заощаджень – в інвестиції. Фінансова інфраструктура, її зв’язок із сутнісним наповненням фінансів. Складові фінансової інфраструктури: управлінська, інституційна та обслуговуюча.
ТЕМА 2: Генезис та еволюція фінансів Зародження фінансових відносин у стародавньому світі, їх зумовленість натуральним господарством. Вплив фінансів на розвиток товарно-грошових відносин. Сутність і складові доходів держав стародавнього світу: надходження від державного майна, контрибуції, данини, особистих повинностей, натуральних і грошових податків. Зародження прямих і непрямих податків. Відкупна система податків. Податковий імунітет вільних громадян. Державні запозичення. Видатки держав стародавнього світу: військові, адміністративні, будівництво доріг, фортець, акведуків, культурних споруд, іригаційних систем тощо. Управління фінансами в Римській імперії. Вплив грошових доходів і видатків держави на розвиток економічних відносин. Сутність і складові доходів і видатків феодальної держави. Домени і регалії – основа державних доходів. Феодальна рента як майнові права глави держави. Поземельний і подушний податки. Податковий імунітет дворянства і духовенства. Кредитні запозичення глави держави. Видатки феодальної держави. Фінанси феодального міста та їх вплив на формування і розвиток державних фінансів. Боротьба міст за фінансову незалежність. Магдебургське право. Викуп містами прав на самоврядування, звільнення від феодальних податків і повинностей, на чеканку монет. Доходи феодального міста в грошовій формі. Прямі майнові податки. Розширення непрямого оподаткування. Розвиток обміну між містами і феодалами, запровадження мита. Митні союзи міст. Місцеві позики. Видатки феодального міста. Формування фінансів міст як системи грошового господарства. Грошові податки та їх вплив на виробництво та обмін, руйнування натурального господарства і перехід до ринкових відносин. Роль державних фінансів у первісному накопиченні капіталу. Державні позики, податки, протекціонізм. Державне стимулювання нагромадження капіталу. Виникнення акціонерних товариств – економічна передумова зародження корпоративних фінансів і фінансового ринку. Становлення фінансів як системи грошових відносин. Фінанси в індустріальній економіці. Розвиток фінансів у постіндустріальній економіці.
ТЕМА 3: Становлення та розвиток фінансової науки Методологічні і теоретичні засади фінансової науки. Теорії державних фінансів англійської класичної політекономії (В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо). Принципи оподаткування А. Сміта. Непродуктивна сутність державних видатків – гальмо у нагромадженні капіталу. Розвиток і диверсифікація ринкових відносин, їх вплив на фінансову думку. “Закон розширення державної діяльності”, державне стимулювання нагромадження капіталу (німецький економіст А.Вагнер). Фінансові методи державного регулювання ринкової економіки. Концепція державних фінансів англійського економіста Дж.М. Кейнса. Роль державних видатків у стимулюванні сукупного попиту, ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримання рівня зайнятості. Розвиток концепції дефіцитного фінансування, “вбудованого бюджетного стабілізатора”, “компенсаційної теорії фінансів”, “мультиплікатора-акселератора” в теоріях кейнсіанської школи (американські економісти Е. Хансен, У. Геллер, С. Харріс, англійський економіст Р. Харрод). Маржиналізм, мікроекономічний рівень дослідження фінансів. Демократизація суспільства та її вплив на фінансову науку. Теорії “суспільного товару”, “суспільних благ” і “суспільного вибору” (шведська школа Е. Ліндаль, К. Віксель; американські економісти Р. Масгрейв, Дж. Б’юкенен). “Чиста теорія державних видатків” – оптимальність в державних видатках (американський економіст П. Самуельсон). Неокласичні теорії державних фінансів. Обмеження державного втручання в економіку, підвищення його ефективності, зростання інвестицій в “людський капітал” (американські економісти М. Уейденбаум, Г. Стайн і У. Фелнер, англійські – К. Джозеф та Дж. Хау). Монетаристська концепція, пріоритет кредитно-грошової політики, обмеження зростання державних видатків і податків (американський економіст М. Фрідмен). Взаємообумовленість економічних теорій: розвиток синтетичних шкіл фінансової науки. Кейнсіансько-монетаристський синтез грошово-кредитних методів державного регулювання на макрорівні. Поєднання фіскальної та монетарної політики. Сучасний неокейнсіанський синтез, зв’язок макро- і мікроекономічних методів дослідження в фінансовій науці. Концепція необхідності зміни в бюджетній політиці: від антициклічної до максимізації довгострокових темпів економічного зростання (американські економісти Ф. Кідленд і Е. Прескотт). Фінансові аспекти в постіндустріальній моделі розвитку: інтелектуальний капітал і інноваційно-інформаційні технології (американські економісти Р. Нельсон, Д. Норт). Теоретичні дослідження фінансового ринку. Теорія приведеної вартості (американський економіст І. Фішер). Гіпотеза ефективного ринку (американський економіст Ю. Фама). Поведінкова психологія на фінансовому ринку (американські економісти А. Тверскі, Д. Канеман, В. Сміт, Л. Твід). Гіпотеза фрактального ринку (американській економіст Е. Петерс). Теорії корпоративних фінансів. Структура капіталу (американські економісти М. Міллер, Ф. Модільяні). Ризик і ціна капіталу (американські економісти Г. Марковіц, В. Шарп). Основні осередки фінансової думки України ХІХ- поч. ХХ ст. Київський національний економічний університет та його роль у зародженні і формуванні української фінансової думки. Розвиток фінансової думки в роботах українських вчених. Українська класична школа державних фінансів. Методологічні ознаки Української класичної школи державних фінансів.
ТЕМА 4: Фінансове право і фінансова політика Поняття фінансового права. Історичні передумови появи і розвитку фінансового права. Верховенство права як об’єктивна необхідність розвитку економічної системи. Предмет фінансового права як галузі публічно-правового права – норми регулювання макрорівня фінансових відносин. Суб’єкти фінансового права. Предмет приватного права як галузі приватно-правового права – норми регулювання мікрорівня фінансових відносин. Суб’єкти приватного права. Спільне і відмінне у предметах фінансового і приватного права, їх взаємодія і взаємодоповнення. Сутність норм фінансової регламентації. Загальні і особливі норми фінансового права: бюджетні, податкові, біржові, митні, кредитно-грошові, валютні та інші. Фінансове право як відображення політичних, економічних і соціальних відносин. Особливості фінансових правовідносин. Ефективність фінансового права, відповідність законів об’єктивній сутності фінансів. Проблеми уникнення правових колізій у фінансових нормах. Контроль державної влади за виконанням законів. Фінансові санкції. Поняття і сутність фінансової політики. Взаємозв’язок і взаємообумовленість фінансової політики і фінансового права. Фінансова політика як важлива складова економічної політики. Роль фінансової політики в координації процесів соціально-економічного розвитку. Обумовленість фінансової політики політичним курсом і економічною концепцією розвитку країни. Фінансова політика в широкому розумінні як система цілеспрямованих дій держави для вирішення макроекономічних проблем. Фіскальна політика як звужений варіант фінансової політики – система заходів щодо формування державних доходів і витрат, їх збалансування і управління державним боргом. Тактика і стратегія у фінансовій політиці. Комплексний і системний підхід у фінансовій політиці. Пріоритети фінансової політики. Економічне зростання і балансування його основних напрямів як головна мета фінансової політики. Дискусійні питання у фінансовій політиці. Спільне і особливе у фінансовій політиці. “Вбудовані стабілізатори”, заощадження-інвестиції, обмеження інфляції. Ефективність податкової політики і політики державних витрат. Фіскальна і монетарна політика, взаємозв’язки і протиріччя. Необхідність економічного прогнозування і поточної корекції фінансової політики. “Людський фактор” у фінансовій політиці. Мистецтво використання фінансової політики. Основні завдання фінансової політики в Україні: стратегічні і тактичні, їх взаємопогодження у часі і просторі. Пріоритети у внутрішній та зовнішній фінансовій політиці України. Проблеми макроекономічної фінансової стабілізації. Особливості і завдання фінансової політики суб’єктів господарювання: досягнення максимальної прибутковості, диверсифікація ризиків і зростання капіталу, підвищення капіталізації. Вплив фінансової політики держави на фінансову діяльність і фінансовий стан суб’єктів господарювання.
ТЕМА 5: Податки. Податкова система Податки як фінансова категорія, їх економічна сутність і призначення. Історична ретроспектива розвитку податків як невід’ємного елементу суверенітету держави. Податки – вихідна категорія державних фінансів. Загальна теорія оподаткування у працях представників Української класичної школи державних фінансів.Характерні ознаки податків як обов’язкових платежів. Функції податків. Дискусійні питання щодо їх визначення і змісту. Елементи податку. Види податкових ставок. Проста і ступінчата шкала прогресивного оподаткування. Класифікація податків та її ознаки. Види прямих податків. Реальні і особисті податки. Розвиток прямого оподаткування у контексті переходу від реальних до особистих податків. Прибуткове оподаткування як основна сучасна форма прямого оподаткування. Види прибуткового оподаткування: особистий прибутковий податок (податок на доходи) і податок на доходи юридичних осіб. Непрямі податки: фіскальні монополії, акцизи, мита. Акцизи як основна сучасна форма непрямого оподаткування, їх види. Специфічні акцизи, основні підходи до їх застосування. Підакцизні товари. Універсальні акцизи, їх еволюція. Види універсальних акцизів: податок з продаж, податок з обороту, податок на додану вартість. Призначення і види мита. Митний тариф. Митна політика і митні союзи. Міжнародний антидемпінговий кодекс. Перекладання податків, сутність та напрямки. Податковий тягар, його показники. Податкові пільги і їх роль у системі фінансового регулювання. Види податкових пільг.Соціальні пріоритети в концепції оподаткування М.М. Алексєєнка. Ухилення від сплати податків і відповідальність платників за порушення податкового законодавства. Податкова система: поняття і основи побудови. Податкова система унітарної та федеративної держави. Структура податків і чинники, що її визначають.
ТЕМА 6: Бюджет. Бюджетна система Бюджет як фінансова категорія, його економічна сутність і призначення.Основні напрями досліджень у царині бюджету та бюджетних відносин учених-фінансистів Української класичної школи державних фінансів у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст Функції бюджету. Роль бюджету в перерозподілі вартості ВВП і забезпеченні виконання конституційних зобов’язань держави в умовах зростання потреби в суспільних благах. Межі бюджетного перерозподілу, його вплив на економічний розвиток і соціальну стабільність. Бюджет як основний фінансовий план держави, його правовий статус. Принципи бюджету. Взаємозалежність бюджету і макроекономічних показників. Загальний і спеціальний фонди бюджету. Доходи бюджету та їх класифікація. Джерела і методи формування доходів бюджету. Внутрішні джерела бюджетних надходжень. ВВП як основне джерело формування доходів бюджету. Податкові доходи бюджету, їх динаміка, зміни і тенденції розвитку. Неподаткові доходи бюджету. Доходи від власності та підприємницької діяльності. Доходи від операцій з капіталом. Доходи рентного характеру. Інші неподаткові доходи бюджету. Чинники, що впливають на структуру доходів бюджету. Державні позики та емісійний дохід. Зовнішні джерела надходжень до бюджету. Видатки бюджету та їх класифікація. Функціональна, економічна, відомча і програмна класифікація видатків. Поточний бюджет і бюджет розвитку. Форми бюджетного фінансування. Чинники, що впливають на структуру видатків бюджету. Діалектичний зв’язок доходів і видатків бюджету. Показники, що характеризують стан бюджету як фінансового плану. Принцип рівноваги потреб і фінансових можливостей держави як основний критерій збалансованості дохідної і видаткової частин бюджету. Бюджетний дефіцит/ профіцит. Фактори, що їх обумовлюють, та оцінка доцільності. Бюджетний процес і його складові. Організація бюджетного процесу. Удосконалення бюджетних процедур і технологій. Бюджетний устрій і бюджетна система. Особливості бюджетної системи при унітарному та федеративному державному устрої. Складові бюджетної системи і принципи її побудови. Критерії і порядок розмежування видатків і доходів між бюджетами. Територіальний та відомчий підходи до розподілу видатків. Розподіл доходів між бюджетами. Власні, закріплені та регулюючі доходи. Фінансове вирівнювання. Форми взаємовідносин між бюджетами та їх правове регламентування.
ТЕМА 7: Бюджетний дефіцит Бюджетний дефіцит, його економічна сутність і поняття. Дефіцит як фінансовий результат суспільної діяльності держави. Вплив бюджетного дефіциту на розміщення ресурсів в національній економіці. Бюджетні доходи і надходження, бюджетні видатки і виплати із бюджету. Аналітична форма представлення бюджету. Причини виникнення бюджетного дефіциту. Пасивний бюджетний дефіцит, його причини (економічний спад, криза, старіння нації, надзвичайні події). Активний бюджетний дефіцит. Види бюджетного дефіциту і методи його розрахунку. Показники бюджетного дефіциту: загальноприйнятий дефіцит, його коригування, первинний дефіцит, операційний дефіцит, циклічні показники дефіциту. Підходи МВФ і ЄС до розрахунку бюджетного дефіциту. Фінансування бюджетного дефіциту. Критерії виділення джерел фінансування дефіциту від бюджетних доходів: критерій заборгованості та критерій постійності. Джерела фінансування бюджетного дефіциту. Грошово-кредитна емісія. Внутрішні і зовнішні державні запозичення як основне джерело покриття дефіциту бюджету. Приватизаційні надходження, гранти трансферти від інших органів державної влади. Наслідки бюджетного дефіциту. Інфляція, державний борг, зростання податків, ефект витіснення, ефект Патінкіна, ефект Кейнса-Олівера-Танзі. Бюджетний дефіцит і старіння нації. Управління бюджетним дефіцитом. Встановлення його граничного рівня, заборона використання окремих джерел фінансування, обмеження видатків уряду, секвестр бюджетних видатків. Шляхи скорочення бюджетного дефіциту.
ТЕМА 8: Державний кредит Державний кредит як фінансова категорія, його економічна сутність, призначення і роль. Держава як позичальник, кредитор і гарант.розробка теорії державного кредиту в українській фінансовій думці. Аналіз державних боргових відносин за працями М.Х. Бунге. Внутрішні державні запозичення та їх форми. Державні та місцеві позики. Класифікація державних позик. Зовнішні державні запозичення. Міжнародний державний кредит. Позики міжнародних фінансових організацій та міжнародних фінансових інституцій. Міжурядові та комерційні позики. Держава як кредитор. Внутрішнє та зовнішнє кредитування. Кредитування за окремими державними програмами. Державні гарантії за запозиченнями суб’єктів господарювання. Напрями використання коштів, отриманих від державних запозичень: фінансування дефіциту бюджету, формування валютних резервів центрального банку, фінансування інвестиційних проектів. Ефективність державних запозичень. Державний борг, причини його виникнення і зростання. Погляди П.П. Мигуліна на розвиток державного боргу.Дискусійні питання щодо тягаря державного боргу. Види державного боргу і обмеження його граничного рівня. Джерела погашення державного боргу. Наслідки державного боргу в коротко- і довгостроковому періоді. Управління державним боргом і його методи. Рефінансування та реструктуризація боргу, їх зміст і передумови використання. Амортизація і обслуговування боргу. Коефіцієнти обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу. Забезпечення повернення боргу і виплати відсотків.
ТЕМА 9: Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання Сутність місцевих фінансів, їх необхідність і призначення. Становлення вчення про місцеві фінанси в українській фінансовій думці ХІХ- поч. ХХ ст. Теорія місцевих фінансів В. Твердохлєбова. Складові місцевих фінансів. Територіальна громада як суб’єкт економічної та фінансової діяльності. Фінансові повноваження органів місцевого самоврядування. Місцеві бюджети як основа фінансового забезпечення місцевого самоврядування. Доходи місцевих бюджетів. Закріплені доходи. Роль податків у формуванні доходів місцевих бюджетів. Місцеві податки і збори. Видатки місцевих бюджетів. Обов’язкові видатки і видатки на реалізацію делегованих центральною владою повноважень. Принцип субсидіарності і його реалізація при розмежуванні видатків між бюджетами різних рівнів. Поточний бюджет і бюджет розвитку. Фіскальні дисбаланси та їх вплив на фінансове забезпечення розвитку територій. Роль міжбюджетних трансфертів у збалансуванні місцевих бюджетів. Інструменти вертикального фінансового вирівнювання: дотації, субсидії, субвенції, гранти, спеціальні фонди і компенсаційні виплати. Теорія фінансового вирівнювання Є. О. Гловінського. Дослідження М.П. Яснопольським впливу державних фінансів на економіку регіонів.Бюджетний федералізм як механізм заохочення до самодостатності та нарощування фінансово-економічного потенціалу самоврядних адміністративно-територіальних утворень. Моделі бюджетного федералізму. Фінансові проблеми місцевих органів влади та напрями їх вирішення (за працями П. Кованька).Фінансова автономія органів місцевого самоврядування в Україні та необхідні передумови її забезпечення.
ТЕМА 10: Спеціальні фонди держави Сутність та суспільне призначення соціального страхування. Суб’єкти соціального страхування, їх права і обов’язки. Об’єкт страхування. Страхові випадки. Види соціального страхування. Система фондів соціального страхування та управління ними. Державне регулювання соціального страхування. Пенсійне страхування і його організація. Солідарна, накопичувальна і змішана пенсійні системи, їх переваги і недоліки. Пенсійні реформи у країнах з перехідною економікою. Еволюція пенсійного страхування в Україні. Принципи пенсійного страхування. Пенсійний фонд як головна установа управління пенсійними активами, його функції і завдання. Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків за державним пенсійним страхуванням. Недержавні пенсійні фонди, їх види. Корпоративні, професійні та відкриті недержавні пенсійні фонди, відмінності між ними. Обмеження щодо напрямів інвестування пенсійних активів фондів. Головні завдання та функції компаній по управлінню пенсійними активами недержавного пенсійного фонду: компанії-адміністратори, компанії з управління активами та банки-зберігачі. Фонди державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності. Джерела формування та напрями використання коштів. Види матеріального забезпечення і соціальних послуг, умови їх надання. Державне медичне страхування, його мета, джерела, принципи та організаційні засади. Зарубіжний досвід здійснення медичного страхування. Запровадження обов’язкового соціального медичного страхування в Україні, проблеми і перспективи.
ТЕМА 11: Корпоративні фінанси Корпорація як основна форма юридичної особи в сучасній ринковій економіці. Сутність категорії корпоративних фінансів та її особливості. Відносини корпорацій з державою, фізичними і юридичними особами, міжнародними фінансовими інституціями. Функції корпоративних фінансів: функція формування капіталу, функція розміщення і використання капіталу, функція контролю за формуванням, розміщенням і використанням капіталу. Капітал корпорації, його оборот. Вартісний цикл капіталу корпорації. Види капіталу. Структура капіталу корпорації: власний капітал (капітал як власність) і позиковий капітал (довгострокові та короткострокові боргові зобов’язання). Загальний обсяг капіталу (капітал як функція). Показники структури капіталу корпорації. Оптимальна структура капіталу – максимальна вартість корпорації на фінансовому ринку за мінімальної ціни капіталу. Ціна капіталу – позичковий процент. Попит і пропозиція на капітал на фінансовому ринку. Прибутковість і ризик як основні фактори впливу на ціну капіталу. Оцінка капіталу корпорації. Концепція часової вартості грошей – фундаментальна основа теорії і практики корпоративних фінансів і функціонування ринку капіталу. Визначення майбутніх доходів і приведення їх до теперішньої вартості. Роль корпорацій на фінансовому ринку. Види цінних паперів, які емітує корпорація: акції, корпоративні облігації, комерційні цінні папери. Дивідендна політика корпорації, фактори, що її визначають. Види дивідендів, форми їх виплати. Особливості управління фінансами корпорації. Основні цілі корпоративного фінансово менеджменту: зростання вартості капіталу й добробуту акціонерів. Корпоративна культура.
ТЕМА 12: Фінанси домогосподарств Особливості фінансів домогосподарств і сфера їх функціонування. Внутрішні та зовнішні фінансові відносини домогосподарств. Джерела і форми доходів домогосподарств. Грошові та натуральні доходи. Характеристика сукупних доходів та доходів, що залишаються у розпорядженні домогосподарств. Номінальні і реальні доходи. Бюджет прожиткового мінімуму. Заробітна плата та її роль у формуванні доходів бюджету домогосподарств. Соціальні і страхові виплати. Доходи домогосподарств від підприємницької діяльності; проценти і дивіденди; доходи від продажу цінних паперів, нерухомості, особистого та домашнього майна; доходи від продажу продукції підсобного господарства; грошові нагромадження у фінансово-кредитній сфері. Вплив держави на формування доходів бюджету домогосподарств. Витрати бюджету домогосподарств, їх класифікація. Фінансові рішення домогосподарств щодо розміщення доходів. Обов’язкові платежі домогосподарств: податки і відрахування до державних соціальних фондів, комунальні та інші щомісячні платежі. Поточні і капітальні витрати на споживання. Грошові заощадження. Інвестиційна діяльність та формування інвестиційного портфеля домогосподарств. Капітальні інвестиції у нерухомість, основні фонди, нематеріальні активи. Фінансові інвестиції у цінні папери, вклади у статутні фонди ТОВ і вклади до фінансово-кредитних установ. Депозитні та кредитні операції домогосподарств з комерційними банками. Споживчі кредити та кредити під заставу, порядок їх надання та погашення. Фактори, що впливають на формування інвестиційного портфеля домогосподарств: дохідність, ризик вкладання капіталу, строки, мета інвестування, доступність об’єктів інвестицій, інфляційні процеси, наявність державних гарантій тощо. Споживча поведінка домогосподарств. Гранична схильність до споживання.
ТЕМА 13: Страхування. Страховий ринок Об’єкт необхідність страхового захисту і його роль у забезпеченні суспільного відтворення. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту. Форми організації фондів страхового захисту. Страхування як фінансова категорія, її економічний зміст та функції. Дискусійні питання щодо визначення сутності та функцій страхування. Елементи страхування: страховик, страхувальник, застрахований, страхові платежі, страхове відшкодування, страховий тариф, страхова премія. Класифікація страхування. Ознаки класифікації. Класифікація за об’єктами страхування. Галузі страхування: майнове страхування, страхування відповідальності, особисте страхування, страхування підприємницьких ризиків. Види страхування. Класифікація за родом небезпеки. Класифікація за формами проведення: обов’язкове і добровільне страхування. Класифікація за статусом страхувальника. Класифікація за спеціалізацією страховика. Перестрахування і співстрахування, їх сутність і організація. Поняття страхового ринку і його інфраструктура. Спеціалізація страховиків. Страхові послуги як об’єкт взаємовідносин страховиків і страхувальників. Джерела формування і напрями розміщення коштів страхових організацій. Об’єднання страховиків і їх функції. Діяльність страхових посередників на страховому ринку. Державне регулювання страхової діяльності. Страховий нагляд, його призначення і організація. Законодавче забезпечення страхування в Україні. Вплив процесів глобалізації економіки на розвиток вітчизняного страхового ринку.
ТЕМА 14: Фінансовий ринок Фінансовий ринок як економічна категорія, його суспільне призначення. Функції фінансового ринку. Дискусійні питання щодо функцій фінансового ринку. Елементи фінансового ринку: суб’єкти, об’єкти, курс валют, процентні ставки, курс цінних паперів. Складові фінансового ринку: ринок банківських позичок і ринок цінних паперів. Ринок банківських позичок та його інструменти. Ринок цінних паперів і його структура за фінансовими інструментами. Первинний і вторинний, організований та неорганізований, біржовий та позабіржовий ринки цінних паперів. Необхідність збалансування усіх складових ринку. Цінні папери як інструменти фінансового ринку. Характерні ознаки цінних паперів. Економічна сутність цінного паперу як капіталу, що приносить дохід його власнику. Юридична сутність цінного паперу. Зобов’язання та права емітентів та інвесторів. Класифікація цінних паперів. Регламентація випуску і обігу цінних паперів. Курс цінних паперів. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ризик і ціна капіталу на фінансовому ринку. Методи мінімізації ризиків: диверсифікація, хеджування, страхування. Професійні учасники ринку цінних паперів: брокери та дилери з цінних паперів, компанії з управління активами, реєстратори, депозитарії, організатори торгівлі. Ринок фінансових послуг і його роль у функціонуванні економічної системи. Взаємозв’язок фінансового ринку і ринку фінансових послуг. Поняття фінансової послуги. Суб’єкти ринку фінансових послуг. Види фінансових послуг: фінансове посередництво, страхування, фінансовий консалтинг, аудит, інформаційні послуги та ін. Поняття фінансового посередництва. Функції фінансових посередників щодо мобілізації тимчасово вільних грошових коштів та їх подальшого розміщення. Фінансові послуги на фондовому та страховому ринках. Фінансовий консалтинг. Аудиторські послуги. Інформаційні послуги. Інституційна структура фінансового ринку і ринку фінансових послуг: комерційні банки, небанківські кредитні установи, лізингові і факторингові компанії, інституційні інвестори, фондові і валютні біржі. Державне регулювання фінансового ринку і ринку фінансових послуг. Законодавство України щодо функціонування фінансового ринку і ринку фінансових послуг.
ТЕМА 15: Фінансовий менеджмент Фінансовий менеджмент і його форми: державний фінансовий менеджмент (макрорівень) і фінансовий менеджмент суб’єктів господарювання (мікрорівень). Сутність, призначення і завдання державного фінансового менеджменту. Державні фінанси як об’єкт державного фінансового менеджменту. Фінансове планування і фінансове прогнозування, контроль, облік і аудит в системі державного менеджменту. Технології державного фінансового менеджменту. Фінансовий моніторинг і фінансовий контролінг. Складові державного фінансового менеджменту. Податковий менеджмент, його суть і складові. Фіскальне адміністрування: облік платників і надходжень податків, організація системи їх справляння. Податкове планування і прогнозування. Податковий контроль, його завдання та роль в управлінні державними фінансами. Бюджетний менеджмент, його суть і складові. Бюджетне адміністрування: облік доходів і видатків бюджету, організація його виконання. Бюджетне планування і прогнозування. Бюджетування у бюджетній роботі. Технології бюджетування. Програмно-цільові бюджети (бюджети пріоритетів). Бюджетний контроль, його види, форми і методи. Державний кредит як об’єкт управління і контролю. Система органів, що забезпечують державний фінансовий менеджмент, розмежування функцій і повноважень між ними. Ефективність діяльності фінансової адміністрації та бюджетні конфлікти між різними гілками влади в демократичних державах. Фінансовий менеджмент суб’єктів господарювання.
ТЕМА 16: Фінансова безпека Поняття фінансової безпеки держави. Фінансова безпека як найважливіша складова економічної безпеки держави. Внутрішні та зовнішні чинники фінансової безпеки держави. Бюджетна безпека держави. Виконання законодавчо затверджених показників дохідної та видаткової частини як основа забезпечення бюджетної безпеки. Розміри бюджетного дефіциту, його обмеження. Обсяг внутрішніх і зовнішніх запозичень та їх вплив на фінансову безпеку держави. Співвідношення державного боргу і основних макроекономічних показників: загальний обсяг державного боргу до ВВП; загальний обсяг зовнішнього державного боргу до ВВП; платежі з обслуговування державного боргу у обсязі доходів бюджету; платежі з обслуговування зовнішнього боргу в обсязі доходів бюджету; загальний обсяг зовнішнього боргу до обсягу річного експорту; платежі з обслуговування зовнішнього боргу до обсягу річного експорту; державний борг на душу населення. Фінансова спроможність держави з обслуговування державного боргу. Дефолт. Грошовий обіг та інфляція. Співвідношення між темпами зростання грошової маси, споживчих цін, ВВП. Рівень інфляції. Золотовалютні резерви як складова фінансової безпеки держави. Стійкість національної валюти, її курс і конвертованість. Накопичення необхідного обсягу золотовалютних резервів. Ефективність фінансового ринку, його зв’язок з фінансовою безпекою держави. Показники ефективності: капіталізація цінних паперів, рівень процентних ставок. Біржові гарантії угод. Фінансовий стан реального сектору економіки і фінансова безпека держави. Показники фінансової стабільності підприємств. Конкурентоспроможність вітчизняних товарів як складова фінансової безпеки. Митний захист національного товаровиробника. Залежність фінансової безпеки держави від інтеграційних і глобалізаційних процесів у світовій економіці.
ТЕМА 17: Міжнародні фінанси Міжнародні фінанси як фінансова категорія, їх сутність, значення і роль в сучасній світовій економіці. Вплив інтернаціоналізації, інтеграції і глобалізації на міжнародні фінанси. Внутрішня структура міжнародних фінансових відносин: світовий фінансовий ринок, міжнародна валютна система, міжнародні валютні операції, міжнародні розрахунки, міжнародні фінансові інститути. Регулювання міжнародних фінансових відносин. Міжнародне право як сукупність міжнародних правових норм регулювання відносин на приватноправовому і публічноправовому рівнях. Світові фінансові ринки і міжнародні фінансові потоки. Фінансові ризики на міжнародних фінансових ринках. Роль ТНК у розвитку світових фінансових ринків та поглибленні глобалізації і всесвітньої фінансової інтеграції. Міжнародна валютна система, її зв’язки з національними валютними системами. Особливості сучасної міжнародної валютної системи. Валютний ринок, його регулювання. Валютний курс як вартісна категорія. Формування валютного курсу. Міжнародні розрахунки, їх балансування в національних платіжних балансах. Зміст і структура платіжного балансу. Особливості платіжного балансу і його регулювання в Україні. Міжнародні і регіональні фінансові інститути, їх значення для розвитку міжнародних і національних економік та фінансових систем. Офшорні фінансові центри, їх особливості. Проблеми і протиріччя інтегрування України в світову фінансову систему. Обмеженість внутрішніх ресурсів і необхідність залучення іноземних інвестицій. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями і перспективи його розвитку.
ТЕМА 18: Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою Загальні закономірності і національні особливості державних фінансів в країнах з розвиненою ринковою економікою. Вплив інтернаціоналізації і глобалізації на сучасний стан державних фінансів. Стабілізація тенденцій зростання одержавлення ВВП, якісні зміни в його використанні. Державний бюджет як фінансова основа регулювання ринкової економіки. Сучасні пріоритети регулювання. Бюджетна політика стимулювання інноваційно-інформаційних технологій та інтелектуалізація державних витрат. Соціальні протиріччя і їх нейтралізація шляхом збільшення соціальних витрат. Протиріччя зростання соціальних витрат. Склад і структура бюджетних доходів країн з розвиненою ринковою економікою. Податки як основа бюджетних доходів. Податкова система, податкова структура, тенденції їх розвитку і національні особливості. Особистий прибутковий податок як основна форма прямих податків. Податок на прибуток корпорацій. Уникнення подвійного оподаткування. Імпутаційна система. Податки на споживання. Специфічні акцизи і податок на додану вартість, їх особливості в окремих країнах. Мито і єдина митна політика. Відрахування на соціальне страхування. Фонди соціального страхування, їх цільовий характер. Сучасні проблеми фінансування соціального страхування. Хронічна дефіцитність державних бюджетів, методи ї фінансування. Зростання державного боргу і його наслідки. Особливості організації бюджетного процесу в США, Японії, країнах ЄС. Нові форми боротьби за ринки збуту і вкладання капіталу в умовах глобалізації. Створення митних, валютних і економічних зон. Офшорні зони, їх вплив на державні фінанси.
ТЕМА 19: Фінанси Європейського Союзу Політична, економічна і соціальна інтеграція в Західній Європі, її сутність, причини і зміст. Створення ЄЕС і його трансформація в ЄС. Наднаціональні інститути ЄС, їх функції і повноваження. Створення наднаціональної фінансової системи і її регулювання. Роль державних фінансів в інтеграційних процесах. Бюджет ЄС, його призначення і особливості. Організація бюджетного процесу. Бюджетні видатки і їх класифікація за цільовим призначенням. Субсидіарний характер бюджетних видатків. Єдина аграрна політика. Європейський фонд орієнтації і гарантування сільського господарства – основна складова частина видатків бюджету ЄС. Інтервенційні (гарантовані) ціни. Субсидування експорту. Протекціоністський захист сільськогосподарського ринку ЄС. Реформування єдиної аграрної політики під впливом ВТО. Регіональна політика ЄС. Фінансування програм подолання міжрегіональних диспропорцій розвитку. Соціальна політика ЄС. Видатки фонду соціального розвитку. Підвищення кваліфікації робочої сили, субсидії з безробіття. Протиріччя між економічною і соціальною ефективністю. Доходи бюджету ЄС, особливості їх формування. Компенсаційне мито на ввезену сільськогосподарську продукцію в країни ЄС. Мито на ввезену промислову продукцію в країни ЄС. Мито на ввезену промислову продукцію із країн, що не входять до ЄС. Митні збори із ввезеного цукру. Надходження від податку на додану вартість із країн-членів ЄС. Митна політика ЄС. Створення митного союзу. Єдиний зовнішньоторговельний тариф для імпорту із третіх країн. Система колективного протекціонізму по захисту внутрішнього ринку ЄС. Нетарифні обмеження імпорту. Створення єдиного ринку капіталів – захист інвестора, створення умов щодо вільного руху капіталів, товарів, послуг, робочої сили. Регулювання ринку капіталів в ЄС: уніфікація стандартів спільного інвестування в цінні папери, що обертаються на фондових ринках; взаємне визначення та уніфікація з учасниками союзу норм регулювання та нагляду за ринком капіталів; встановлення мінімального рівня стандартів обігу цінних паперів; координація діяльності національних комісій з цінних паперів та фондових бірж; координовані правила щодо інсайдерських угод. Державний кредит в ЄС. Фінансові проблеми ЄС. Програма уніфікації і гармонізації державних фінансів країн-членів ЄС. Стратегічні напрями уніфікації державних фінансів: єдиний рівень податків відносно ВВП; єдине співвідношення між податками на доходи і споживання та внесками на соціальне страхування. Гармонізація податків, вирівнювання соціальних витрат. Протиріччя в процесах уніфікації державних фінансів. Проблеми і протиріччя у зв’язку з розширенням складу ЄС.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Карта навчальної роботи студента з обов’язкової дисципліни «ФІНАНСИ» для студентів спеціалізації 6Ф03 «Фінанси» денна форма навчання
2.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
Завданнями поточного контролю результатів навчальної діяльності студентів є перевірка рівня:
Об’єктом поточного оцінювання є навчальні результати опанування курсу «Фінанси». Позитивні оцінки студент отримує:
Оцінюванню підлягають: підготовка і презентація проблемних міні-лекцій, експертного висновку, підготовка аналітичного огляду наукових публікацій, розробка інтелект-карти, презентація за темою семінару, а також участь у роботі дискусійного клубу з фінансів і щорічної наукової студентської конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів). За один семестр передбачається виконання студентом одного індивідуального завдання;
За один семестр може бути не більше 2-х контрольних (модульних) робіт.
Технологія оцінювання поточних результатів навчальної діяльності Оцінювання поточної успішності студентів проводиться в балах, які виставляються до електронного журналу. Максимальна сума балів поточного контролю в кожному семестрі – 50, які розподіляються наступним чином:
* Викладач має право прийняти рішення про проведення в семестріабо однієї або двох контрольних (модульних) робіт, при цьому загальна максимальна сума балів за цей вид роботи становить 10 балів.
Критерії оцінювання відповідей студента:
Розподіл балів за відповіді (виступи) студентів на аудиторних заняттях
Бали до електронного журналу виставляються з кратністю до 0,5.
Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Основні критерії оцінювання проблемної міні-лекції Критеріями оцінки є фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання експертного висновку Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, рівень обґрунтованості висновку, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання аналітичного огляду наукових публікацій Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання інтелект-карти Критеріями оцінки є фінансова грамотність, якість аналітичної структуризації теми, повнота охоплення питань, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання презентації за темою семінару Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Наукова діяльність студентів належить до індивідуальних завдань і дозволяє отримати бали у разі, якщо:
Розподіл балів відповідно до рівня виконання і презентації (захисту)
Бали до електронного журналу виставляються з кратністю до 1.
Розподіл балів відповідно до рівня знань студента
Бали до електронного журналу виставляються з кратністю до 1. За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання контрольної роботи)
У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Термін відпрацювання: упродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент знову приступив до занять, але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. ПОРЯДОК ВІДПРАЦЮВАННЯ ПРОПУЩЕНИХ ЗАНЯТЬ ВИЗНАЧАЄ ВИКЛАДАЧ, який проводить семінари.
За рішенням кафедри, студентам, які брали учать у науково-дослідній роботі, можуть присуджуватися додаткові (заохочувальні) балине більше 10 балів за семестр (при цьому загальна кількість балів за результатами поточного контролю не може перевищувати 50). Науково-дослідною діяльністю студентів є: участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо.
Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи. Поточний контроль рівня знань, умінь та навичок студентів фіксується в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Результати поточного контролю визначаються сумарно за всіма його складовими у кожному із семестрів вивчення дисципліни «Фінанси» у діапазоні 0 — 50 балів. Для врахування результатів поточного контролю у підсумковому оцінюванні проводиться розрахунок середнього балу поточної успішності за два навчальні семестри:
Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні (модульні) роботи, інші види робіт, передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
2.3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ
Змістовний модуль 1 «Теоретико-методологічні засади фінансової науки»
Тема 1: “Теоретико-методологічні засади фінансової науки” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 32, 35, 37, 38, 43, 54, 55] Ключові поняття: фінанси; фінансові фонди; фінансові категорії, поняття і терміни; податок; акція; фінансова система; державні фінанси; фінанси корпорацій; фінанси суб’єктів господарювання; фінанси домогосподарств; фінансовий ринок; страхування; міжнародні фінанси; фінансові і нефінансові інститути; функції фінансів, фінансове забезпечення; фінансове регулювання; фінансове стимулювання.
Тема 2: “Генезис та еволюція фінансів” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 23, 26, 34, 37, 40, 57, 60] Ключові поняття: доходи і видатки рабовласницьких, феодальних і капіталістичних держав; відкупна система податків; податковий імунітет; розкладання податків; комутація податків; домени; регалії; фінанси феодальних міст; первісне накопичення капіталу; бюджет.
Тема 3: “Становлення та розвиток фінансової науки” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 37, 38, 39, 41, 49, 53, 54, 56, 57, 64] Ключові поняття: класичні принципи оподаткування; закон Вагнера; мультиплікатор інвестицій; схильність до споживання і схильність до заощадження; основний психологічний закон; вбудовані бюджетні стабілізатори; компенсаційні фінанси; функціональні фінанси; циклічно збалансований бюджет; бюджет повної зайнятості; акселератор; крива А. Лаффера; грошове правило; суспільні товари і послуги; суспільний вибір; гіпотеза ефективного ринку; гіпотеза фрактального ринку; ризик і ціна капіталу.
Тема 4: “Фінансове право і фінансова політика” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 3, 6,9, 19,32, 35, 37, 38, 65] Ключові поняття: фінансове право; джерела фінансового права; фінансове законодавство; фінансова політика; фінансова стратегія і фінансова тактика; фіскальна (податково-бюджетна) політика; монетарна (грошово-кредитна); фінансова стабілізація; фінансова політика суб’єктів господарювання.
Змістовний модуль 2 «Державні фінанси»
Тема 5: “Податки. Податкова система” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [3, 16, 32- 37, 48, 55, 57, 60, 62] Ключові поняття: податок; функції податків; фіскальна функція податків; регулююча функція податків; елементи оподаткування; суб’єкт (платник) податку, носій податку, податковий агент; об’єкт оподаткування, податкова база; одиниця оподаткування; податкова ставка, прогресивна, регресивна і пропорційна ставки, шкала оподаткування; джерело сплати податку; податкова квота; податкові пільги; прямі і непрямі податки; реальні і особисті податки; фіскальна монополія, акцизи, мито, митний тариф, митний союз, міжнародний антидемпінговий кодекс; загальнодержавні і місцеві податки; розкладні та окладні податки; перекладання податків; ухилення від сплати податків; уникнення податків; податковий тягар; система оподаткування і податкова система.
Тема 6: “Бюджет. Бюджетна система” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 23, 24, 32, 35, 37, 48, 55, 57] Ключові поняття: бюджет; загальний фонд бюджету; спеціальний фонд бюджету; поточний бюджет; бюджет розвитку; доходи бюджету; емісійний дохід; власні, закріплені і регулюючі доходи; видатки бюджету; секвестр видатків бюджету; бюджетна класифікація; бюджетне фінансування; бюджетний процес; бюджетний устрій, бюджетна система; Державний бюджет; місцеві бюджети; фінансове вирівнювання; міжбюджетні відносини; міжбюджетні трансферти; дотація вирівнювання; бюджетна субвенція.
Тема 7: “Бюджетний дефіцит” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 23, 24, 37] Ключові поняття: бюджетний дефіцит; бюджетний профіцит; бюджетні надходження; бюджетні витрати; фінансування бюджету; активний і пасивний бюджетний дефіцит; циклічний і структурний бюджетний дефіцит; загальноприйнятий (традиційний) дефіцит; первинний дефіцит; операційний дефіцит; джерела фінансування бюджетного дефіциту; критерій заборгованості і критерій постійності; внутрішні і зовнішні державні запозичення; ефект витіснення; ефект Патінкіна; ефект Танзі.
Тема 8: “Державний кредит” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [2, 6, 12, 23, 24, 32, 35, 37] Ключові поняття: державний кредит; державні позики; місцеві позики; державне кредитування; державні гарантії за запозиченнями; державний борг; державна заборгованість; поточний і капітальний державний борг; внутрішній і зовнішній державний борг; управління державним боргом; обслуговування державного боргу; амортизація боргу; рефінансування державного боргу; реструктуризація державного боргу; конверсія державних позик; консолідація державних позик; уніфікація державних позик; відстрочення погашення державного боргу; анулювання державного боргу; коефіцієнт обслуговування державного боргу.
Тема 9: “Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 8, 23, 24, 27, 31, 32, 35, 37, 52] Ключові поняття: місцеві фінанси; місцеві бюджети; місцеві податки і збори; власні, закріплені і регулюючі доходи місцевих бюджетів; бюджетний федералізм; фіскальні дисбаланси; вертикальне фінансове вирівнювання; горизонтальне фінансове
Тема 10: “Спеціальні фонди держави” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 7, 10, 35, 37, 48] Ключові поняття: спеціальні фонди держави, соціальне страхування; фонди соціального страхування; Пенсійний фонд України; бюджет Пенсійного фонду України; Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Фонд соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків; Фонд захисту інвалідів; страхові внески; пенсія; солідарна, накопичувальна і змішана пенсійні системи; пенсійні активи; пенсійна реформа; недержавні пенсійні фонди; компанії з управління пенсійними активами; медичне страхування; страхова медицина.
Змістовний модуль 3 «Фінанси мікрорівня»
Тема 11: “Корпоративні фінанси” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [37, 43] Ключові поняття: фінанси корпорацій; капітал корпорації, власний капітал, позиковий капітал, функціонуючий капітал, вартісний цикл капіталу корпорації, структура капіталу корпорації, ціна капіталу, нерозподілений прибуток, дивіденди, дивідендна політка, акції, корпоративні облігації, комерційні цінні папери, корпоративний фінансовий менеджмент.
Тема 12: “Фінанси домогосподарств” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [37, 50] Ключові поняття: фінанси домогосподарств; бюджет домогосподарств; бюджет прожиткового мінімуму; доходи домогосподарств; номінальні і реальні доходи; заробітна плата; витрати домогосподарств; заощадження; депозити; споживчі кредити; іпотечні кредити; кредити під заставу; гранична схильність до споживання.
Змістовний модуль 4 «Страховий і фінансовий ринки»
Тема 13: “Страхування. Страховий ринок” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [13, 14, 20, 32, 35, 37, 46] Ключові поняття: страхування; самострахування; колективні страхові фонди; державні страхові фонди; страховик; страхувальник; застрахований; страховий агент; страхові брокери; страхові платежі; страховий тариф; страхове відшкодування; страхова сума; страхова премія; страхове забезпечення; страховий збиток; страховий випадок; страхова подія; майнове страхування; страхування відповідальності; особисте страхування; страхування підприємницьких ризиків; обов’язкове страхування; добровільне страхування; перестрахування; співстрахування; страховий захист; страхова послуга; страховий ринок; страховий портфель; страхове поле.
Тема 14: “Фінансовий ринок” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [5, 14, 15, 20, 21, 32, 35, 37] Ключові поняття: фінансовий ринок; ринок банківських позик; ринок цінних паперів; фондовий ринок; ринок грошей; ринок капіталів; валютний ринок; ринок деривативів; первинний і вторинний ринок; організований і неорганізований фінансовий ринок; біржовий і позабіржовий фондовий ринок; фінансові інструменти; цінні папери; акція; облігація; вексель; похідні цінні папери; капіталізація цінних паперів; курс валют; відсоткові ставки; курс цінних паперів; хеджування; диверсифікація; емітенти, інвестори; професійні учасники ринку цінних паперів; депозитарії; реєстратори; фондові і валютні біржі; компанії з управління активами; ринок фінансових послуг; фінансове посередництво; фінансовий консалтинг; аудит; лізинг; факторинг.
Змістовний модуль 5 «Фінансовий менеджмент»
Тема 15: “Фінансовий менеджмент” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 4, 5, 11, 12, 16, 17, 19, 23, 37] Ключові поняття: державний фінансовий менеджмент; фінансовий менеджмент суб’єктів господарювання; фінансове планування; фінансове прогнозування; фінансовий контроль; фінансовий моніторинг; фінансовий контролінг; податковий менеджмент; адміністрування податків; бюджетний менеджмент; бюджетне адміністрування; бюджетування; програмно-цільові бюджети; бюджетні конфлікти.
Тема 16: “Фінансова безпека держави” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 9, 37, 42, 63, 65] Ключові поняття: фінансова безпека держави; бюджетна безпека; боргова безпека; дефолт; золотовалютні резерви; стійкість національної валюти; ефективність фінансового ринку; біржові гарантії угод; фінансова стабільність підприємств.
Змістовний модуль 6 «Міжнародні фінанси»
Тема 17: “Міжнародні фінанси” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [30, 32, 35, 37, 59] Ключові поняття: міжнародні фінанси; світовий фінансовий ринок; міжнародна валютна система; міжнародні валютні операції; Міжнародний валютний фонд; група Світового банку; Банк міжнародних розрахунків; Лондонський і Паризький клуби кредиторів; міжнародні розрахунки; платіжний баланс; міжнародні фінансові організації; міжнародне фінансове право; офшорні зони.
Тема 18: “Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [26, 29, 37, 40, 60] Ключові поняття: бюджетна політика, бюджетні пріоритети, податкова структура, корпоративний податок, податок на доходи, податки на споживання, подвійне оподаткування, офшорні зони, митні зони, валютні зони.
Тема 19: “Фінанси Європейського Союзу” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [26, 29, 37, 40, 47] Ключові поняття: наднаціональна фінансова система; фінансова інтеграція; Європейський банк реконструкції і розвитку; Європейський інвестиційний банк; бюджет ЄС; міжрегіональні фінансові диспропорції; уніфікація і гармонізація державних фінансів; маастрихтські критерії; Європейський валютний союз; Європейський центральний банк; митний союз; компенсаційне мито; єдиний ринок капіталів; стандарти спільного інвестування; уніфікація регулювання і нагляду за ринком капіталів; стандартизація обігу цінних паперів.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Карта навчальної роботи студента з обов’язкової дисципліни «ФІНАНСИ» для студентів спеціалізації 6Ф03 «Фінанси» заочна форма навчання
3.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання є: (а) Відповіді (виступи) під час контактних занять. Основні види робіт охоплюють: пілотне опитування, проведення тестування, у т.ч. у формі тест-диктанту, участь у дискусії, укладання опорного конспекту, презентація результатів роботи міні-групи, розробка інтелект-карт і структурно-логічних схем. Бали виставляються відповідно до карти самостійної роботи. (б) Контрольна (модульна) робота, яка виконується в аудиторії. Контрольна робота є комплексною: вона охоплює низку тем, які входять до модуля, а завдання можуть передбачати як відкриті запитання, так і тести. Розподіл балів відбувається так само, як і для студентів денної форми навчання. (в) Виконання і захист індивідуальної роботи (вид роботи – за вибором студента). Виконання індивідуального завдання оцінюється окремо; захист також передбачає окреме оцінювання. Бали, які отримують студенти за поточну роботу виставляються відповідно до карти самостійної роботи студента в електронний журнал. Розподіл балів відбувається так: Розподіл балів відповідно до рівня виконання завдань
* З градацією 1 бал
Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Основні критерії оцінювання аналітичного огляду наукових публікацій Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання презентації досліджуваної проблеми Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Поточний контроль рівня знань, умінь та навичок студентів фіксується в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Результати поточного контролю визначаються сумарно за всіма його складовими у кожному із семестрів вивчення дисципліни «Фінанси» у діапазоні 0 — 50 балів.
Для врахування результатів поточного контролю у підсумковому оцінюванні проводиться розрахунок середнього балу поточної успішності за два навчальні семестри:
Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Згідно з діючим в Університеті положенням такий студент має отримати на кафедрі індивідуальні завдання і за умови їх оцінювання в щонайменше 20 балів може бути допущений до складання екзамену.
3.3. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ
V семестр Контактні заняття 1 і 2 (4 год.) Тема: Теоретико-методологічні засади фінансової науки Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 32, 35, 37, 38, 43, 54, 55] Ключові поняття: фінанси; фінансові фонди; фінансові категорії, поняття і терміни; податок; державні фінанси; фінанси корпорацій; фінанси домогосподарств; фінансовий ринок; страхування; міжнародні фінанси; фінансові і нефінансові інституції; функції фінансів, фінансове забезпечення; фінансове регулювання; фінансове стимулювання; фінансова інфраструктура; управлінська, інституційна та обслуговуюча фінансова інфраструктура.
Контактне заняття 3 (2 год.) Тема: Генезис та еволюція фінансів Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 23, 26, 34, 37, 40, 57, 60] Ключові поняття: доходи і видатки рабовласницьких, феодальних і капіталістичних держав; відкупна система податків; податковий імунітет; розкладання податків; комутація податків; домени; регалії; фінанси феодальних міст; первісне накопичення капіталу; бюджет.
Контактне заняття 4 (2 год.) Тема: Становлення та розвиток фінансової науки Компетентності:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 37, 38, 39, 41, 49, 53, 54, 56, 57, 64] Ключові поняття: класичні принципи оподаткування; закон Вагнера; мультиплікатор інвестицій; схильність до споживання і схильність до заощадження; основний психологічний закон; вбудовані бюджетні стабілізатори; компенсаційні фінанси; функціональні фінанси; циклічно збалансований бюджет; бюджет повної зайнятості; акселератор; крива А. Лаффера; грошове правило; суспільні товари і послуги; суспільний вибір; гіпотеза ефективного ринку; гіпотеза фрактального ринку; ризик і ціна капіталу.
Контактне заняття 5 (2 год.) Тема: Фінансове право і фінансова політика Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 3, 6,9, 19,32, 35, 37, 38, 65] Ключові поняття: фінансове право; джерела фінансового права; фінансове законодавство; фінансова політика; фінансова стратегія і фінансова тактика; фіскальна (податково-бюджетна) політика; монетарна (грошово-кредитна); фінансова стабілізація; фінансова політика суб’єктів господарювання.
Контактне заняття 6 (2 год.) Тема: Податки. Податкова система Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [3, 16, 32- 37, 48, 55, 57, 60, 62] Б) Ключові поняття: податок; функції податків; фіскальна функція податків; регулююча функція податків; елементи оподаткування; суб’єкт (платник) податку, носій податку, податковий агент; об’єкт оподаткування, податкова база; одиниця оподаткування; податкова ставка, прогресивна, регресивна і пропорційна ставки, шкала оподаткування; джерело сплати податку; податкова квота; податкові пільги; прямі і непрямі податки; реальні і особисті податки; фіскальна монополія, акцизи, мито, митний тариф, митний союз, міжнародний антидемпінговий кодекс; загальнодержавні і місцеві податки; розкладні та окладні податки; перекладання податків; ухилення від сплати податків; уникнення податків; податковий тягар; система оподаткування і податкова система.
Контактні заняття 7 і 8 (4 год.) Тема: Бюджет. Бюджетна система Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 23, 24, 32, 35, 37, 48, 55, 57] Б) Ключові поняття: бюджет; загальний фонд бюджету; спеціальний фонд бюджету; поточний бюджет; бюджет розвитку; доходи бюджету; емісійний дохід; власні, закріплені і регулюючі доходи; видатки бюджету; секвестр видатків бюджету; бюджетна класифікація; бюджетне фінансування; бюджетний процес; бюджетний устрій, бюджетна система; Державний бюджет; місцеві бюджети; фінансове вирівнювання; міжбюджетні відносини; міжбюджетні трансферти; дотація вирівнювання; бюджетна субвенція.
Контактне заняття 9 (2 год.) Тема: Бюджетний дефіцит. Державний кредит і державний борг Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 23, 24, 37]; [2, 6, 12, 23, 24, 32, 35, 37]. Б) Ключові поняття: бюджетний дефіцит; бюджетний профіцит; бюджетні надходження; бюджетні витрати; фінансування бюджету; активний і пасивний бюджетний дефіцит; циклічний і структурний бюджетний дефіцит; загальноприйнятий (традиційний) дефіцит; первинний дефіцит; операційний дефіцит; джерела фінансування бюджетного дефіциту; критерій заборгованості і критерій постійності; внутрішні і зовнішні державні запозичення; ефект витіснення; ефект Патінкіна; ефект Танзі. Ключові поняття: державний кредит; державні позики; місцеві позики; державне кредитування; державні гарантії за запозиченнями; державний борг; державна заборгованість; поточний і капітальний державний борг; внутрішній і зовнішній державний борг; управління державним боргом; обслуговування державного боргу; амортизація боргу; рефінансування державного боргу; реструктуризація державного боргу; конверсія державних позик; консолідація державних позик; уніфікація державних позик; відстрочення погашення державного боргу; анулювання державного боргу; коефіцієнт обслуговування державного боргу.
VІ семестр Контактне заняття 1 (2 год.) Тема: Фінанси домогосподарств Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [37, 50] Б) Ключові поняття: фінанси домогосподарств; бюджет домогосподарств; бюджет прожиткового мінімуму; доходи домогосподарств; номінальні і реальні доходи; заробітна плата; витрати домогосподарств; заощадження; депозити; споживчі кредити; іпотечні кредити; кредити під заставу; гранична схильність до споживання.
Контактне заняття 2 (2 год.) Тема: Корпоративні фінанси Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [37, 43] Б) Ключові поняття: фінанси корпорацій; капітал корпорації, власний капітал, позиковий капітал, функціонуючий капітал, вартісний цикл капіталу корпорації, структура капіталу корпорації, ціна капіталу, нерозподілений прибуток, дивіденди, дивідендна політка, акції, корпоративні облігації, комерційні цінні папери, корпоративний фінансовий менеджмент.
Контактне заняття 3 (2 год.) Тема: Страхування. Страховий ринок Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [13, 14, 20, 32, 35, 37, 46] Б) Ключові поняття: страхування; самострахування; колективні страхові фонди; державні страхові фонди; страховик; страхувальник; застрахований; страховий агент; страхові брокери; страхові платежі; страховий тариф; страхове відшкодування; страхова сума; страхова премія; страхове забезпечення; страховий збиток; страховий випадок; страхова подія; майнове страхування; страхування відповідальності; особисте страхування; страхування підприємницьких ризиків; обов’язкове страхування; добровільне страхування; перестрахування; співстрахування; страховий захист; страхова послуга; страховий ринок; страховий портфель; страхове поле.
Контактне заняття 4 (2 год.) Тема: Фінансовий ринок Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [5, 14, 15, 20, 21, 32, 35, 37] Б) Ключові поняття: фінансовий ринок; ринок банківських позик; ринок цінних паперів; фондовий ринок; ринок грошей; ринок капіталів; валютний ринок; ринок деривативів; первинний і вторинний ринок; організований і неорганізований фінансовий ринок; біржовий і позабіржовий фондовий ринок; фінансові інструменти; цінні папери; акція; облігація; вексель; похідні цінні папери; капіталізація цінних паперів; курс валют; відсоткові ставки; курс цінних паперів; хеджування; диверсифікація; емітенти, інвестори; професійні учасники ринку цінних паперів; депозитарії; реєстратори; фондові і валютні біржі; компанії з управління активами; ринок фінансових послуг; фінансове посередництво; фінансовий консалтинг; аудит; лізинг; факторинг.
Контактне заняття 5 (2 год.) Тема: Фінансовий менеджмент Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 4, 5, 11, 12, 16, 17, 19, 23, 37] Ключові поняття: державний фінансовий менеджмент; фінансовий менеджмент суб’єктів господарювання; фінансове планування; фінансове прогнозування; фінансовий контроль; фінансовий моніторинг; фінансовий контролінг; податковий менеджмент; адміністрування податків; бюджетний менеджмент; бюджетне адміністрування; бюджетування; програмно-цільові бюджети; бюджетні конфлікти.
Контактне заняття 6 (2 год.) Тема: Фінансова безпека Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 9, 37, 42, 63, 65] Ключові поняття: фінансова безпека держави; бюджетна безпека; боргова безпека; дефолт; золотовалютні резерви; стійкість національної валюти; ефективність фінансового ринку; біржові гарантії угод; фінансова стабільність підприємств.
Контактне заняття 7 (2 год.) Тема: Міжнародні фінанси. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою. Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [30, 32, 35, 37, 59]; [26, 29, 37, 40, 60] Б) Ключові поняття: міжнародні фінанси; світовий фінансовий ринок; міжнародна валютна система; міжнародні валютні операції; Міжнародний валютний фонд; група Світового банку; Банк міжнародних розрахунків; Лондонський і Паризький клуби кредиторів; міжнародні розрахунки; платіжний баланс; міжнародні фінансові організації; міжнародне фінансове право; офшорні зони. Ключові поняття: бюджетна політика, бюджетні пріоритети, податкова структура, корпоративний податок, податок на доходи, податки на споживання, подвійне оподаткування, митні зони, валютні зони.
Контактне заняття 8 (2 год.) Тема: Фінанси Європейського Союзу. Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [26, 29, 37, 40, 47] Ключові поняття: наднаціональна фінансова система; фінансова інтеграція; Європейський банк реконструкції і розвитку; Європейський інвестиційний банк; бюджет ЄС; міжрегіональні фінансові диспропорції; уніфікація і гармонізація державних фінансів; маастрихтські критерії; Європейський валютний союз; Європейський центральний банк; митний союз; компенсаційне мито; єдиний ринок капіталів; стандарти спільного інвестування; уніфікація регулювання і нагляду за ринком капіталів; стандартизація обігу цінних паперів.
Завдання для виконання аудиторних контрольних (модульних) робіт для студентів заочної форми навчання (орієнтовний перелік питань) Модуль 1
Модуль 2
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
4.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Карта навчальної роботи студента з обов’язкової дисципліни «ФІНАНСИ» для студентів спеціалізації 6Ф03 «Фінанси» дистанційна форма навчання
4.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Поточні результати вивчення дисципліни оцінюються за результатами виконання тестів з кожної теми курсу:
Критерії оцінювання контрольної (модульної) роботи:
Бали до електронного журналу виставляються з кратністю до 1.
Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Основні критерії оцінки проблемної міні-лекції Критеріями оцінки є фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінки експертного висновку Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, рівень обґрунтованості висновку, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінки аналітичного огляду наукових публікацій Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінки інтелект-карти Критеріями оцінки є фінансова грамотність, якість аналітичної структуризації теми, повнота охоплення питань, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінки презентації досліджуваної проблеми Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Наукова діяльність студентів належить до індивідуальних завдань і дозволяє отримати бали у разі, якщо:
Кількість отриманих студентомбалів сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи. Поточний контроль рівня знань, умінь та навичок студентів фіксується в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Результати поточного контролю визначаються сумарно за всіма його складовими у кожному із семестрів вивчення дисципліни «Фінанси» у діапазоні 0 — 50 балів. Для врахування результатів поточного контролю у підсумковому оцінюванні проводиться розрахунок середнього балу поточної успішності за два навчальні семестри:
Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Згідно з діючим в Університеті положенням такий студент має отримати індивідуальні завдання і за умови їх оцінювання в щонайменше 20 балів може бути допущений до складання екзамену.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1.1. ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ
Види індивідуальних завдань
* Для студентів дистанційної форми навчання – Розробка презентації за результатами дослідження фінансових проблем
ВИБІР ВИДУ І ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ УЗГОДЖУЄТЬСЯ З ВИКЛАДАЧЕМ.
Індивідуальні завдання обов’язково мають бути презентовані на семінарі (дискусійному клубі, конференції) та підлягають обговоренню або захисту.
(А) ПРОБЛЕМНА МІНІ-ЛЕКЦІЯ Тематика проблемних міні-лекцій
Вибір теми проблемної міні-лекції Вибір теми проблемної міні-лекції, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем, який проводить заняття. Тема повинна відповідати тематиці практичного заняття, на якому вона буде представлена. Форма представлення проблемної міні-лекції Міні-лекція має бути представлена у надрукованому вигляді (вимоги до друку: TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані), а також презентована як усна доповідь тривалістю 8-10 хвилин. Структура проблемної міні-лекції У надрукованому вигляді проблемна міні-лекція містить:
* Зміст тексту дослідження включає: (1) чітка постановка проблеми, (2) аналіз фінансової проблеми чи дискусійного питання (систематизація фактів, визначення причин і наслідків, позитивних і негативних рис тощо, аргументація власної позиції), ** У заключенні наводяться висновки та аргументовані пропозиції. У міні-лекції не наводиться учбовий матеріал (визначення термінів, переліки функцій, класифікацій чи принципів тощо), за виключенням випадків, коли він є предметом дискусії. Обов’язково: представлення міні-лекції є основою для проведення дискусії. У ході представлення міні-лекції можна користуватися зібраними матеріалами.
Основні критерії оцінки проблемної міні-лекції Критеріями оцінки є фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
(Б) ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК Перелік питань для надання експертного висновку
Вибір тематики для експертного висновку Метою цього виду індивідуального завдання є надання обґрунтованого експертного заключення. Вибір теми експертного висновку, а також термінів його представлення узгоджується з викладачем, який проводить заняття. Тема повинна відповідати тематиці практичного заняття, на якому він буде представлений. Форма представлення експертного висновку Експертний висновок має бути представлений у надрукованому вигляді (вимоги до друку: TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані), а також презентований як усна доповідь тривалістю до 6 хвилин. Структура експертного висновку У надрукованому вигляді експертний висновок містить:
* Аналіз статистичних даних має ґрунтуватися на широкій базі фактичних даних (не менше 5 останніх років). Вони мають бути належним чином систематизовані, згруповані, а також проаналізовані із застосування статистичних методів.
Основні критерії оцінки експертного висновку Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, рівень обґрунтованості висновку, самостійний характер виконання роботи.
(В) АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ Вибір тематики для аналітичного огляду наукових публікацій Аналітичний огляд наукових публікацій виконується в рамках тем курсу «Фінанси». Конкретна тема обов’язково має бути заздалегідь узгоджена з викладачем, який проводить семінарські заняття. Літературні джерела студент підбирає самостійно. Для підготовки рекомендується використовувати монографії і наукові статті з періодичних видань. Форма представлення У надрукованому вигляді. Вимоги до друку: TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані. Аналітичний огляд наукових публікацій є предметом захисту у процесі індивідуально-консультативної роботи. Структура Аналітичний огляд наукових публікацій містить:
Основні критерії оцінки Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
(Г) РОЗРОБКА ІНТЕЛЕКТ-КАРТИ Вибір тематики для розробки інтелект-карти Інтелект-карта покликана формувати аналітичні компетентності студента, його здатність мислити від загального до конкретного. Інтелект-карта, як правило, розробляється А) відповідно теми обраної студентом проблемної міні-лекції і презентується разом з нею, Б) відповідно до теми семінарського заняття, на якому вона буде презентована. Тема завдання обов’язково заздалегідь узгоджується студентом з викладачем, який проводить семінарські заняття. Форма представлення інтелект-карти Інтелект-карта виконується на аркуші формату А3. Вона є предметом захисту у процесі індивідуально-консультативної роботи
Основні критерії оцінки інтелект-карти Критеріями оцінки є фінансова грамотність, якість аналітичної структуризації теми, повнота охоплення питань, самостійний характер виконання роботи.
(Д) РОЗРОБКА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ СЕМІНАРУ / ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ Вибір тематики для презентації за темою семінару Вибір теми має відповідати темі семінарського заняття і бути заздалегідь узгодженим із викладачем. Форма представлення презентації Презентація готується у вигляді слайдів у PowerPoint і представляється на семінарському занятті. Структура презентації Презентація має охоплювати усі питання семінарського заняття. Матеріал представляється як структурно-логічні схеми, аналітичні таблиці, графіки і діаграми. Текстовий матеріал може бути представлений виключно як структурно-логічна схема. Окремі частини тексту лекції, підручника тощо мають виступати лише як джерело інформації для розробки структурно-логічних схем і не повинні в неструктурованому вигляді включатися до слайдів.
Основні критерії оцінки презентації Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
(Е) УЧАСТЬ У НАУКОВИХ ЗАХОДАХ (ПІДГОТОВКА ТЕЗ ДОПОВІДІ ТА ВИСТУП, УЧАСТЬ У КОНКУРСІ ЧИ ОЛІМПІАДІ)
Студенти можуть брати участь у наукових заходах, зокрема, в роботі дискусійного клубу з фінансів, який організує кафедра фінансів, наукових конференціях, у тому числі у щорічній науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів), круглих столах, конкурсах студентських робіт, студентських олімпіадах тощо. Участь у наукових заходах дає можливість сформувати низку важливих компетентностей:
Наукова діяльність студентів належить до індивідуальних завдань і дозволяє отримати бали у разі, якщо:
5.1.2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
У кожний із міжсесійних періодів студенти заочної форми навчання виконують одне індивідуальне завдання. Вид індивідуального завдання студент обирає самостійно: (а) Аналітичний огляд наукових публікацій. (б) Презентація за результатами дослідження фінансових проблем Оцінювання індивідуальних завдання охоплює: по-перше, бали за виконання завдання відповідно до нижченаведених вимог; по-друге, бали за захист, який проводиться в День заочника згідно з розкладом навчальної частини.
(А) АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ Вибір тематики для аналітичного огляду наукових публікацій Аналітичний огляд наукових публікацій виконується відповідно до теми обраної студентом тематики фінансових досліджень (перелік наведено нижче). Літературні джерела студент підбирає самостійно. Для підготовки мають бути використані від 3 до 5наукових статей з періодичних фахових видань, які опубліковані за останні два роки. Вимоги до друку TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані. Структура аналітичного огляду Аналітичний огляд наукових публікацій містить:
Основні критерії оцінки Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
(Б) ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВИХ ПРОБЛЕМ
Вибір теми презентації Вибір теми презентації здійснюється відповідно до теми обраної студентом тематики фінансових досліджень (перелік наведено нижче). Літературні джерела студент підбирає самостійно. Для підготовки мають бути використані наукові статті з періодичних фахових видань, які опубліковані за останні два роки. Вимоги до друку Презентація готується у вигляді слайдів у PowerPoint. Структура презентації
Обов’язкові слайди:
Основні критерії оцінки презентації Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
ФОРМА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ Індивідуальне завдання представляється як в електронній формі, так і в надрукованому вигляді: (1) В електронному вигляді відповідно до графіку (див. карту самостійної роботи) індивідуальне завдання має бути здано за допомогою інструментів дистанційного курсу «Фінанси». (2) У надрукованому вигляді для захисту в День заочника відповідно до розкладу навчальної частини.
Індивідуальні завдання студента підлягають перевірці за допомогою програми «Плагіат». У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ІДЕНТИЧНИХ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ, УСІ ВОНИ НЕ ЗАРАХОВУЮТЬСЯ, У Т.Ч. ТІ, ЯКІ ВЖЕ БУЛИ ЗАХИЩЕНІ! Підставою для цього є несамостійний характер роботи студента.
ТЕМАТИКА ФІНАНСОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ* [* Студентам доцільно обирати тематику індивідуальних завдань відповідно до обраної теми курсової роботи з «Фінансів»] У період між V і VІ семестрами
У період між VІ і VІІ семестрами
5.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Основні критерії оцінювання проблемної міні-лекції Критеріями оцінки є фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання експертного висновку Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, рівень обґрунтованості висновку, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання аналітичного огляду наукових публікацій Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання інтелект-карти Критеріями оцінки є фінансова грамотність, якість аналітичної структуризації теми, повнота охоплення питань, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання презентації за темою семінару Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Наукова діяльність студентів належить до індивідуальних завдань і дозволяє отримати бали у разі, якщо:
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Підсумковий контроль рівня знань, умінь і навичок студентів з дисципліни «ФІНАНСИ» проводиться у формі екзамену один раз у другому семестрі вивчення дисципліни. Проміжне підсумкове оцінювання не проводиться. У підсумковому оцінюванні враховується середній показник поточної успішності за обидва семестри її вивчення і результати екзамену. Екзамен проводиться за розкладом екзаменаційної сесії комісією у складі: лектор потоку, викладачі, що проводять семінарські заняття. Склад комісії призначає кафедра.
6.1. СТРУКТУРА ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Оцінюванню на екзамені підлягають:
Екзамен проводиться в письмовій формі за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. На екзамен виносяться ключові питання з усього курсу, який вивчався впродовж 2-х семестрів. Екзаменаційний білет містить 5 завдань. Екзаменаційні завдання потребують творчої відповіді та уміння систематизувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні аналітичних завдань тощо. Готуючись до екзамену, студент самостійно здійснює систематизацію вивченого матеріалу, а також інших тем і питань для самостійного опрацювання, які включено до програми курсу “ФІНАНСИ”.
6.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Технологія оцінювання результатІВ пІДСУМКОВОГО контролю Кожне із завдань екзаменаційного білету оцінюється залежно від рівня знань у такому порядку:
Відповідь, яка оцінюється на “відмінно” має відповідати таким вимогам:
Відповідь, яка оцінюється на “добре” має відповідати таким вимогам:
або:
а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв провідних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць; г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання. Відповідь, яка оцінюється на “задовільно” має відповідати таким вимогам:
або:
а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв провідних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць; г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання;
Відповідь оцінюється як “недостатня” за таких обставин:
Відповідь оцінюється як “мінімальна” за таких обставин:
Відповідь оцінюється як “незадовільна” за таких обставин:
Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер: за наявність заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказки студент знімається з екзамену та одержує 0 балів.
Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно. Підсумкова оцінка складається із результатів поточного контролю (середній бал за два семестри) і результатів підсумкового контролю (екзамену). Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою навчальною програмою. Підсумкова оцінка фіксується в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.
Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге – комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА БІЛЕТ №__
7. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
7.1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
Підручники (посібники)
7.2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
7.3. ДИСТАНЦІЙНІ КУРСИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ФІНАНСИ”
Київ – 2019
Розробник(и):
Л.П. Гладченко, к.е.н., доцент, доцент кафедри фінансів
Навчальний план 2019 р.
© Л.П. Гладченко, 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Фінанси» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа та страхування».
Анотація навчальної дисципліни Міждисциплінарні зв’язки. Програма курсу передбачає вивчення теоретичних основ функціонування фінансів в умовах ринку, закономірностей їх розвитку, практичних аспектів фінансової діяльності на всіх рівнях господарювання. Засвоєння основ фінансової науки формує міждисциплінарні зв’язки з іншими навчальними дисциплінами і дозволяє студентам усвідомити і краще розуміти суть і тенденції фінансових відносин, логіку економічного і фінансового розвитку, їх взаємозв’язок і взаємообумовленість та перспективи подальшої розбудови податкової і бюджетної систем, державного кредиту, корпоративних фінансів, фінансів домогосподарств, страхового і фінансового ринку, міжнародних фінансів. Мета дисципліни «Фінанси» полягає у формуваннібазових знань з теорії фінансів та засвоєнні закономірностей функціонування фінансів на макро- і мікрорівнях як теоретичної основи фінансової політики і розвитку фінансової системи. Завдання (навчальні цілі) дисципліни спрямовані на досягнення мети вивчення курсу «Фінанси» та полягають у засвоєнні сутності, функцій та ролі фінансів у ринковій економіці; закономірностей їх еволюційного розвитку; теоретичних основ державних, корпоративних і міжнародних фінансів; формуванні навичок критичного мислення та проведення наукових досліджень фінансових питань. Предметом курсу «Фінанси» є економічні відносини з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів у грошовій формі. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ТЕМА 1: Теоретико-методологічні засади фінансової науки Предмет фінансової науки – специфічна сфера суспільних економічних відносин з приводу формування і розподілу обмежених централізованих та децентралізованих грошових фондів. Макро- і мікрорівень у фінансах. Обмеженість формування і розподілу в часі та просторі. Невизначеність і ризик у фінансах. Методологія фінансової науки. Категоріальний та понятійний апарат у фінансовій науці. Фінансові категорії – абстракції специфічної сфери економічних відносин, форма наукового пізнання сутності фінансів. Поняття та терміни у фінансовій науці. Міждисциплінарний характер фінансової науки. Внутрішня структура фінансів і логічна послідовність їх наукового пізнання. Вихідні, первинні, прості та складні фінансові категорії. Виділення вихідної фінансової категорії як визначальна передумова у розкритті сутності фінансів. Податок – вихідна категорія державних фінансів. Акція – вихідна категорія корпоративних фінансів. Особливе і загальне у фінансових категоріях. Історична, економічна та вартісна сутність фінансів. Фінанси як історична категорія. Історичні передумови виникнення і розвитку фінансів: поява держави та розвиток товарно-грошових відносин. Фінанси як економічна категорія розподілу. Фінанси – вартісна категорія, специфічні суспільні відносини, виражені в грошовій формі. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями. Функції фінансів як відображення їх сутності і суспільного призначення. Дискусійні питання щодо сутності і функцій фінансів. Об’єктивне і суб’єктивне у фінансах. Фінанси – об’єктивно існуюча реальність, підсистема економічних відносин. Фінансова політика й управління фінансами як суб’єктивні дії державної влади. Питання співвідношення об’єктивного і суб’єктивного у фінансах. Роль фінансів у розподілі і перерозподілі вартості національного продукту, оптимальному розміщенні фінансових ресурсів, оптимізації співвідношення між індивідуальним і суспільним споживанням, у трансформації доходів у заощадження, а заощаджень – в інвестиції. Фінансова інфраструктура, її зв’язок із сутнісним наповненням фінансів. Складові фінансової інфраструктури: управлінська, інституційна та обслуговуюча.
ТЕМА 2: Генезис та еволюція фінансів Зародження фінансових відносин у стародавньому світі, їх зумовленість натуральним господарством. Вплив фінансів на розвиток товарно-грошових відносин. Сутність і складові доходів держав стародавнього світу: надходження від державного майна, контрибуції, данини, особистих повинностей, натуральних і грошових податків. Зародження прямих і непрямих податків. Відкупна система податків. Податковий імунітет вільних громадян. Державні запозичення. Видатки держав стародавнього світу: військові, адміністративні, будівництво доріг, фортець, акведуків, культурних споруд, іригаційних систем тощо. Управління фінансами в Римській імперії. Вплив грошових доходів і видатків держави на розвиток економічних відносин. Сутність і складові доходів і видатків феодальної держави. Домени і регалії – основа державних доходів. Феодальна рента як майнові права глави держави. Поземельний і подушний податки. Податковий імунітет дворянства і духовенства. Кредитні запозичення глави держави. Видатки феодальної держави. Фінанси феодального міста та їх вплив на формування і розвиток державних фінансів. Боротьба міст за фінансову незалежність. Магдебургське право. Викуп містами прав на самоврядування, звільнення від феодальних податків і повинностей, на чеканку монет. Доходи феодального міста в грошовій формі. Прямі майнові податки. Розширення непрямого оподаткування. Розвиток обміну між містами і феодалами, запровадження мита. Митні союзи міст. Місцеві позики. Видатки феодального міста. Формування фінансів міст як системи грошового господарства. Грошові податки та їх вплив на виробництво та обмін, руйнування натурального господарства і перехід до ринкових відносин. Роль державних фінансів у первісному накопиченні капіталу. Державні позики, податки, протекціонізм. Державне стимулювання нагромадження капіталу. Виникнення акціонерних товариств – економічна передумова зародження корпоративних фінансів і фінансового ринку. Становлення фінансів як системи грошових відносин. Фінанси в індустріальній економіці. Розвиток фінансів у постіндустріальній економіці.
ТЕМА 3: Становлення та розвиток фінансової науки Методологічні і теоретичні засади фінансової науки. Теорії державних фінансів англійської класичної політекономії (В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо). Принципи оподаткування А. Сміта. Непродуктивна сутність державних видатків – гальмо у нагромадженні капіталу. Розвиток і диверсифікація ринкових відносин, їх вплив на фінансову думку. “Закон розширення державної діяльності”, державне стимулювання нагромадження капіталу (німецький економіст А.Вагнер). Фінансові методи державного регулювання ринкової економіки. Концепція державних фінансів англійського економіста Дж.М. Кейнса. Роль державних видатків у стимулюванні сукупного попиту, ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримання рівня зайнятості. Розвиток концепції дефіцитного фінансування, “вбудованого бюджетного стабілізатора”, “компенсаційної теорії фінансів”, “мультиплікатора-акселератора” в теоріях кейнсіанської школи (американські економісти Е. Хансен, У. Геллер, С. Харріс, англійський економіст Р. Харрод). Маржиналізм, мікроекономічний рівень дослідження фінансів. Демократизація суспільства та її вплив на фінансову науку. Теорії “суспільного товару”, “суспільних благ” і “суспільного вибору” (шведська школа Е. Ліндаль, К. Віксель; американські економісти Р. Масгрейв, Дж. Б’юкенен). “Чиста теорія державних видатків” – оптимальність в державних видатках (американський економіст П. Самуельсон). Неокласичні теорії державних фінансів. Обмеження державного втручання в економіку, підвищення його ефективності, зростання інвестицій в “людський капітал” (американські економісти М. Уейденбаум, Г. Стайн і У. Фелнер, англійські – К. Джозеф та Дж. Хау). Монетаристська концепція, пріоритет кредитно-грошової політики, обмеження зростання державних видатків і податків (американський економіст М. Фрідмен). Взаємообумовленість економічних теорій: розвиток синтетичних шкіл фінансової науки. Кейнсіансько-монетаристський синтез грошово-кредитних методів державного регулювання на макрорівні. Поєднання фіскальної та монетарної політики. Сучасний неокейнсіанський синтез, зв’язок макро- і мікроекономічних методів дослідження в фінансовій науці. Концепція необхідності зміни в бюджетній політиці: від антициклічної до максимізації довгострокових темпів економічного зростання (американські економісти Ф. Кідленд і Е. Прескотт). Фінансові аспекти в постіндустріальній моделі розвитку: інтелектуальний капітал і інноваційно-інформаційні технології (американські економісти Р. Нельсон, Д. Норт). Теоретичні дослідження фінансового ринку. Теорія приведеної вартості (американський економіст І. Фішер). Гіпотеза ефективного ринку (американський економіст Ю. Фама). Поведінкова психологія на фінансовому ринку (американські економісти А. Тверскі, Д. Канеман, В. Сміт, Л. Твід). Гіпотеза фрактального ринку (американській економіст Е. Петерс). Теорії корпоративних фінансів. Структура капіталу (американські економісти М. Міллер, Ф. Модільяні). Ризик і ціна капіталу (американські економісти Г. Марковіц, В. Шарп). Основні осередки фінансової думки України ХІХ- поч. ХХ ст. Київський національний економічний університет та його роль у зародженні і формуванні української фінансової думки. Розвиток фінансової думки в роботах українських вчених. Українська класична школа державних фінансів. Методологічні ознаки Української класичної школи державних фінансів.
ТЕМА 4: Фінансове право і фінансова політика Поняття фінансового права. Історичні передумови появи і розвитку фінансового права. Верховенство права як об’єктивна необхідність розвитку економічної системи. Предмет фінансового права як галузі публічно-правового права – норми регулювання макрорівня фінансових відносин. Суб’єкти фінансового права. Предмет приватного права як галузі приватно-правового права – норми регулювання мікрорівня фінансових відносин. Суб’єкти приватного права. Спільне і відмінне у предметах фінансового і приватного права, їх взаємодія і взаємодоповнення. Сутність норм фінансової регламентації. Загальні і особливі норми фінансового права: бюджетні, податкові, біржові, митні, кредитно-грошові, валютні та інші. Фінансове право як відображення політичних, економічних і соціальних відносин. Особливості фінансових правовідносин. Ефективність фінансового права, відповідність законів об’єктивній сутності фінансів. Проблеми уникнення правових колізій у фінансових нормах. Контроль державної влади за виконанням законів. Фінансові санкції. Поняття і сутність фінансової політики. Взаємозв’язок і взаємообумовленість фінансової політики і фінансового права. Фінансова політика як важлива складова економічної політики. Роль фінансової політики в координації процесів соціально-економічного розвитку. Обумовленість фінансової політики політичним курсом і економічною концепцією розвитку країни. Фінансова політика в широкому розумінні як система цілеспрямованих дій держави для вирішення макроекономічних проблем. Фіскальна політика як звужений варіант фінансової політики – система заходів щодо формування державних доходів і витрат, їх збалансування і управління державним боргом. Тактика і стратегія у фінансовій політиці. Комплексний і системний підхід у фінансовій політиці. Пріоритети фінансової політики. Економічне зростання і балансування його основних напрямів як головна мета фінансової політики. Дискусійні питання у фінансовій політиці. Спільне і особливе у фінансовій політиці. “Вбудовані стабілізатори”, заощадження-інвестиції, обмеження інфляції. Ефективність податкової політики і політики державних витрат. Фіскальна і монетарна політика, взаємозв’язки і протиріччя. Необхідність економічного прогнозування і поточної корекції фінансової політики. “Людський фактор” у фінансовій політиці. Мистецтво використання фінансової політики. Основні завдання фінансової політики в Україні: стратегічні і тактичні, їх взаємопогодження у часі і просторі. Пріоритети у внутрішній та зовнішній фінансовій політиці України. Проблеми макроекономічної фінансової стабілізації. Особливості і завдання фінансової політики суб’єктів господарювання: досягнення максимальної прибутковості, диверсифікація ризиків і зростання капіталу, підвищення капіталізації. Вплив фінансової політики держави на фінансову діяльність і фінансовий стан суб’єктів господарювання.
ТЕМА 5: Податки. Податкова система Податки як фінансова категорія, їх економічна сутність і призначення. Історична ретроспектива розвитку податків як невід’ємного елементу суверенітету держави. Податки – вихідна категорія державних фінансів. Загальна теорія оподаткування у працях представників Української класичної школи державних фінансів.Характерні ознаки податків як обов’язкових платежів. Функції податків. Дискусійні питання щодо їх визначення і змісту. Елементи податку. Види податкових ставок. Проста і ступінчата шкала прогресивного оподаткування. Класифікація податків та її ознаки. Види прямих податків. Реальні і особисті податки. Розвиток прямого оподаткування у контексті переходу від реальних до особистих податків. Прибуткове оподаткування як основна сучасна форма прямого оподаткування. Види прибуткового оподаткування: особистий прибутковий податок (податок на доходи) і податок на доходи юридичних осіб. Непрямі податки: фіскальні монополії, акцизи, мита. Акцизи як основна сучасна форма непрямого оподаткування, їх види. Специфічні акцизи, основні підходи до їх застосування. Підакцизні товари. Універсальні акцизи, їх еволюція. Види універсальних акцизів: податок з продаж, податок з обороту, податок на додану вартість. Призначення і види мита. Митний тариф. Митна політика і митні союзи. Міжнародний антидемпінговий кодекс. Перекладання податків, сутність та напрямки. Податковий тягар, його показники. Податкові пільги і їх роль у системі фінансового регулювання. Види податкових пільг.Соціальні пріоритети в концепції оподаткування М.М. Алексєєнка. Ухилення від сплати податків і відповідальність платників за порушення податкового законодавства. Податкова система: поняття і основи побудови. Податкова система унітарної та федеративної держави. Структура податків і чинники, що її визначають.
ТЕМА 6: Бюджет. Бюджетна система Бюджет як фінансова категорія, його економічна сутність і призначення.Основні напрями досліджень у царині бюджету та бюджетних відносин учених-фінансистів Української класичної школи державних фінансів у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст Функції бюджету. Роль бюджету в перерозподілі вартості ВВП і забезпеченні виконання конституційних зобов’язань держави в умовах зростання потреби в суспільних благах. Межі бюджетного перерозподілу, його вплив на економічний розвиток і соціальну стабільність. Бюджет як основний фінансовий план держави, його правовий статус. Принципи бюджету. Взаємозалежність бюджету і макроекономічних показників. Загальний і спеціальний фонди бюджету. Доходи бюджету та їх класифікація. Джерела і методи формування доходів бюджету. Внутрішні джерела бюджетних надходжень. ВВП як основне джерело формування доходів бюджету. Податкові доходи бюджету, їх динаміка, зміни і тенденції розвитку. Неподаткові доходи бюджету. Доходи від власності та підприємницької діяльності. Доходи від операцій з капіталом. Доходи рентного характеру. Інші неподаткові доходи бюджету. Чинники, що впливають на структуру доходів бюджету. Державні позики та емісійний дохід. Зовнішні джерела надходжень до бюджету. Видатки бюджету та їх класифікація. Функціональна, економічна, відомча і програмна класифікація видатків. Поточний бюджет і бюджет розвитку. Форми бюджетного фінансування. Чинники, що впливають на структуру видатків бюджету. Діалектичний зв’язок доходів і видатків бюджету. Показники, що характеризують стан бюджету як фінансового плану. Принцип рівноваги потреб і фінансових можливостей держави як основний критерій збалансованості дохідної і видаткової частин бюджету. Бюджетний дефіцит/ профіцит. Фактори, що їх обумовлюють, та оцінка доцільності. Бюджетний процес і його складові. Організація бюджетного процесу. Удосконалення бюджетних процедур і технологій. Бюджетний устрій і бюджетна система. Особливості бюджетної системи при унітарному та федеративному державному устрої. Складові бюджетної системи і принципи її побудови. Критерії і порядок розмежування видатків і доходів між бюджетами. Територіальний та відомчий підходи до розподілу видатків. Розподіл доходів між бюджетами. Власні, закріплені та регулюючі доходи. Фінансове вирівнювання. Форми взаємовідносин між бюджетами та їх правове регламентування.
ТЕМА 7: Бюджетний дефіцит Бюджетний дефіцит, його економічна сутність і поняття. Дефіцит як фінансовий результат суспільної діяльності держави. Вплив бюджетного дефіциту на розміщення ресурсів в національній економіці. Бюджетні доходи і надходження, бюджетні видатки і виплати із бюджету. Аналітична форма представлення бюджету. Причини виникнення бюджетного дефіциту. Пасивний бюджетний дефіцит, його причини (економічний спад, криза, старіння нації, надзвичайні події). Активний бюджетний дефіцит. Види бюджетного дефіциту і методи його розрахунку. Показники бюджетного дефіциту: загальноприйнятий дефіцит, його коригування, первинний дефіцит, операційний дефіцит, циклічні показники дефіциту. Підходи МВФ і ЄС до розрахунку бюджетного дефіциту. Фінансування бюджетного дефіциту. Критерії виділення джерел фінансування дефіциту від бюджетних доходів: критерій заборгованості та критерій постійності. Джерела фінансування бюджетного дефіциту. Грошово-кредитна емісія. Внутрішні і зовнішні державні запозичення як основне джерело покриття дефіциту бюджету. Приватизаційні надходження, гранти трансферти від інших органів державної влади. Наслідки бюджетного дефіциту. Інфляція, державний борг, зростання податків, ефект витіснення, ефект Патінкіна, ефект Кейнса-Олівера-Танзі. Бюджетний дефіцит і старіння нації. Управління бюджетним дефіцитом. Встановлення його граничного рівня, заборона використання окремих джерел фінансування, обмеження видатків уряду, секвестр бюджетних видатків. Шляхи скорочення бюджетного дефіциту.
ТЕМА 8: Державний кредит Державний кредит як фінансова категорія, його економічна сутність, призначення і роль. Держава як позичальник, кредитор і гарант.розробка теорії державного кредиту в українській фінансовій думці. Аналіз державних боргових відносин за працями М.Х. Бунге. Внутрішні державні запозичення та їх форми. Державні та місцеві позики. Класифікація державних позик. Зовнішні державні запозичення. Міжнародний державний кредит. Позики міжнародних фінансових організацій та міжнародних фінансових інституцій. Міжурядові та комерційні позики. Держава як кредитор. Внутрішнє та зовнішнє кредитування. Кредитування за окремими державними програмами. Державні гарантії за запозиченнями суб’єктів господарювання. Напрями використання коштів, отриманих від державних запозичень: фінансування дефіциту бюджету, формування валютних резервів центрального банку, фінансування інвестиційних проектів. Ефективність державних запозичень. Державний борг, причини його виникнення і зростання. Погляди П.П. Мигуліна на розвиток державного боргу.Дискусійні питання щодо тягаря державного боргу. Види державного боргу і обмеження його граничного рівня. Джерела погашення державного боргу. Наслідки державного боргу в коротко- і довгостроковому періоді. Управління державним боргом і його методи. Рефінансування та реструктуризація боргу, їх зміст і передумови використання. Амортизація і обслуговування боргу. Коефіцієнти обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу. Забезпечення повернення боргу і виплати відсотків.
ТЕМА 9: Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання Сутність місцевих фінансів, їх необхідність і призначення. Становлення вчення про місцеві фінанси в українській фінансовій думці ХІХ- поч. ХХ ст. Теорія місцевих фінансів В. Твердохлєбова. Складові місцевих фінансів. Територіальна громада як суб’єкт економічної та фінансової діяльності. Фінансові повноваження органів місцевого самоврядування. Місцеві бюджети як основа фінансового забезпечення місцевого самоврядування. Доходи місцевих бюджетів. Закріплені доходи. Роль податків у формуванні доходів місцевих бюджетів. Місцеві податки і збори. Видатки місцевих бюджетів. Обов’язкові видатки і видатки на реалізацію делегованих центральною владою повноважень. Принцип субсидіарності і його реалізація при розмежуванні видатків між бюджетами різних рівнів. Поточний бюджет і бюджет розвитку. Фіскальні дисбаланси та їх вплив на фінансове забезпечення розвитку територій. Роль міжбюджетних трансфертів у збалансуванні місцевих бюджетів. Інструменти вертикального фінансового вирівнювання: дотації, субсидії, субвенції, гранти, спеціальні фонди і компенсаційні виплати. Теорія фінансового вирівнювання Є. О. Гловінського. Дослідження М.П. Яснопольським впливу державних фінансів на економіку регіонів.Бюджетний федералізм як механізм заохочення до самодостатності та нарощування фінансово-економічного потенціалу самоврядних адміністративно-територіальних утворень. Моделі бюджетного федералізму. Фінансові проблеми місцевих органів влади та напрями їх вирішення (за працями П. Кованька).Фінансова автономія органів місцевого самоврядування в Україні та необхідні передумови її забезпечення.
ТЕМА 10: Спеціальні фонди держави Сутність та суспільне призначення соціального страхування. Суб’єкти соціального страхування, їх права і обов’язки. Об’єкт страхування. Страхові випадки. Види соціального страхування. Система фондів соціального страхування та управління ними. Державне регулювання соціального страхування. Пенсійне страхування і його організація. Солідарна, накопичувальна і змішана пенсійні системи, їх переваги і недоліки. Пенсійні реформи у країнах з перехідною економікою. Еволюція пенсійного страхування в Україні. Принципи пенсійного страхування. Пенсійний фонд як головна установа управління пенсійними активами, його функції і завдання. Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків за державним пенсійним страхуванням. Недержавні пенсійні фонди, їх види. Корпоративні, професійні та відкриті недержавні пенсійні фонди, відмінності між ними. Обмеження щодо напрямів інвестування пенсійних активів фондів. Головні завдання та функції компаній по управлінню пенсійними активами недержавного пенсійного фонду: компанії-адміністратори, компанії з управління активами та банки-зберігачі. Фонди державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності. Джерела формування та напрями використання коштів. Види матеріального забезпечення і соціальних послуг, умови їх надання. Державне медичне страхування, його мета, джерела, принципи та організаційні засади. Зарубіжний досвід здійснення медичного страхування. Запровадження обов’язкового соціального медичного страхування в Україні, проблеми і перспективи.
ТЕМА 11: Корпоративні фінанси Корпорація як основна форма юридичної особи в сучасній ринковій економіці. Сутність категорії корпоративних фінансів та її особливості. Відносини корпорацій з державою, фізичними і юридичними особами, міжнародними фінансовими інституціями. Функції корпоративних фінансів: функція формування капіталу, функція розміщення і використання капіталу, функція контролю за формуванням, розміщенням і використанням капіталу. Капітал корпорації, його оборот. Вартісний цикл капіталу корпорації. Види капіталу. Структура капіталу корпорації: власний капітал (капітал як власність) і позиковий капітал (довгострокові та короткострокові боргові зобов’язання). Загальний обсяг капіталу (капітал як функція). Показники структури капіталу корпорації. Оптимальна структура капіталу – максимальна вартість корпорації на фінансовому ринку за мінімальної ціни капіталу. Ціна капіталу – позичковий процент. Попит і пропозиція на капітал на фінансовому ринку. Прибутковість і ризик як основні фактори впливу на ціну капіталу. Оцінка капіталу корпорації. Концепція часової вартості грошей – фундаментальна основа теорії і практики корпоративних фінансів і функціонування ринку капіталу. Визначення майбутніх доходів і приведення їх до теперішньої вартості. Роль корпорацій на фінансовому ринку. Види цінних паперів, які емітує корпорація: акції, корпоративні облігації, комерційні цінні папери. Дивідендна політика корпорації, фактори, що її визначають. Види дивідендів, форми їх виплати. Особливості управління фінансами корпорації. Основні цілі корпоративного фінансово менеджменту: зростання вартості капіталу й добробуту акціонерів. Корпоративна культура.
ТЕМА 12: Фінанси домогосподарств Особливості фінансів домогосподарств і сфера їх функціонування. Внутрішні та зовнішні фінансові відносини домогосподарств. Джерела і форми доходів домогосподарств. Грошові та натуральні доходи. Характеристика сукупних доходів та доходів, що залишаються у розпорядженні домогосподарств. Номінальні і реальні доходи. Бюджет прожиткового мінімуму. Заробітна плата та її роль у формуванні доходів бюджету домогосподарств. Соціальні і страхові виплати. Доходи домогосподарств від підприємницької діяльності; проценти і дивіденди; доходи від продажу цінних паперів, нерухомості, особистого та домашнього майна; доходи від продажу продукції підсобного господарства; грошові нагромадження у фінансово-кредитній сфері. Вплив держави на формування доходів бюджету домогосподарств. Витрати бюджету домогосподарств, їх класифікація. Фінансові рішення домогосподарств щодо розміщення доходів. Обов’язкові платежі домогосподарств: податки і відрахування до державних соціальних фондів, комунальні та інші щомісячні платежі. Поточні і капітальні витрати на споживання. Грошові заощадження. Інвестиційна діяльність та формування інвестиційного портфеля домогосподарств. Капітальні інвестиції у нерухомість, основні фонди, нематеріальні активи. Фінансові інвестиції у цінні папери, вклади у статутні фонди ТОВ і вклади до фінансово-кредитних установ. Депозитні та кредитні операції домогосподарств з комерційними банками. Споживчі кредити та кредити під заставу, порядок їх надання та погашення. Фактори, що впливають на формування інвестиційного портфеля домогосподарств: дохідність, ризик вкладання капіталу, строки, мета інвестування, доступність об’єктів інвестицій, інфляційні процеси, наявність державних гарантій тощо. Споживча поведінка домогосподарств. Гранична схильність до споживання.
ТЕМА 13: Страхування. Страховий ринок Об’єкт необхідність страхового захисту і його роль у забезпеченні суспільного відтворення. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту. Форми організації фондів страхового захисту. Страхування як фінансова категорія, її економічний зміст та функції. Дискусійні питання щодо визначення сутності та функцій страхування. Елементи страхування: страховик, страхувальник, застрахований, страхові платежі, страхове відшкодування, страховий тариф, страхова премія. Класифікація страхування. Ознаки класифікації. Класифікація за об’єктами страхування. Галузі страхування: майнове страхування, страхування відповідальності, особисте страхування, страхування підприємницьких ризиків. Види страхування. Класифікація за родом небезпеки. Класифікація за формами проведення: обов’язкове і добровільне страхування. Класифікація за статусом страхувальника. Класифікація за спеціалізацією страховика. Перестрахування і співстрахування, їх сутність і організація. Поняття страхового ринку і його інфраструктура. Спеціалізація страховиків. Страхові послуги як об’єкт взаємовідносин страховиків і страхувальників. Джерела формування і напрями розміщення коштів страхових організацій. Об’єднання страховиків і їх функції. Діяльність страхових посередників на страховому ринку. Державне регулювання страхової діяльності. Страховий нагляд, його призначення і організація. Законодавче забезпечення страхування в Україні. Вплив процесів глобалізації економіки на розвиток вітчизняного страхового ринку.
ТЕМА 14: Фінансовий ринок Фінансовий ринок як економічна категорія, його суспільне призначення. Функції фінансового ринку. Дискусійні питання щодо функцій фінансового ринку. Елементи фінансового ринку: суб’єкти, об’єкти, курс валют, процентні ставки, курс цінних паперів. Складові фінансового ринку: ринок банківських позичок і ринок цінних паперів. Ринок банківських позичок та його інструменти. Ринок цінних паперів і його структура за фінансовими інструментами. Первинний і вторинний, організований та неорганізований, біржовий та позабіржовий ринки цінних паперів. Необхідність збалансування усіх складових ринку. Цінні папери як інструменти фінансового ринку. Характерні ознаки цінних паперів. Економічна сутність цінного паперу як капіталу, що приносить дохід його власнику. Юридична сутність цінного паперу. Зобов’язання та права емітентів та інвесторів. Класифікація цінних паперів. Регламентація випуску і обігу цінних паперів. Курс цінних паперів. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ризик і ціна капіталу на фінансовому ринку. Методи мінімізації ризиків: диверсифікація, хеджування, страхування. Професійні учасники ринку цінних паперів: брокери та дилери з цінних паперів, компанії з управління активами, реєстратори, депозитарії, організатори торгівлі. Ринок фінансових послуг і його роль у функціонуванні економічної системи. Взаємозв’язок фінансового ринку і ринку фінансових послуг. Поняття фінансової послуги. Суб’єкти ринку фінансових послуг. Види фінансових послуг: фінансове посередництво, страхування, фінансовий консалтинг, аудит, інформаційні послуги та ін. Поняття фінансового посередництва. Функції фінансових посередників щодо мобілізації тимчасово вільних грошових коштів та їх подальшого розміщення. Фінансові послуги на фондовому та страховому ринках. Фінансовий консалтинг. Аудиторські послуги. Інформаційні послуги. Інституційна структура фінансового ринку і ринку фінансових послуг: комерційні банки, небанківські кредитні установи, лізингові і факторингові компанії, інституційні інвестори, фондові і валютні біржі. Державне регулювання фінансового ринку і ринку фінансових послуг. Законодавство України щодо функціонування фінансового ринку і ринку фінансових послуг.
ТЕМА 15: Фінансовий менеджмент Фінансовий менеджмент і його форми: державний фінансовий менеджмент (макрорівень) і фінансовий менеджмент суб’єктів господарювання (мікрорівень). Сутність, призначення і завдання державного фінансового менеджменту. Державні фінанси як об’єкт державного фінансового менеджменту. Фінансове планування і фінансове прогнозування, контроль, облік і аудит в системі державного менеджменту. Технології державного фінансового менеджменту. Фінансовий моніторинг і фінансовий контролінг. Складові державного фінансового менеджменту. Податковий менеджмент, його суть і складові. Фіскальне адміністрування: облік платників і надходжень податків, організація системи їх справляння. Податкове планування і прогнозування. Податковий контроль, його завдання та роль в управлінні державними фінансами. Бюджетний менеджмент, його суть і складові. Бюджетне адміністрування: облік доходів і видатків бюджету, організація його виконання. Бюджетне планування і прогнозування. Бюджетування у бюджетній роботі. Технології бюджетування. Програмно-цільові бюджети (бюджети пріоритетів). Бюджетний контроль, його види, форми і методи. Державний кредит як об’єкт управління і контролю. Система органів, що забезпечують державний фінансовий менеджмент, розмежування функцій і повноважень між ними. Ефективність діяльності фінансової адміністрації та бюджетні конфлікти між різними гілками влади в демократичних державах. Фінансовий менеджмент суб’єктів господарювання.
ТЕМА 16: Фінансова безпека Поняття фінансової безпеки держави. Фінансова безпека як найважливіша складова економічної безпеки держави. Внутрішні та зовнішні чинники фінансової безпеки держави. Бюджетна безпека держави. Виконання законодавчо затверджених показників дохідної та видаткової частини як основа забезпечення бюджетної безпеки. Розміри бюджетного дефіциту, його обмеження. Обсяг внутрішніх і зовнішніх запозичень та їх вплив на фінансову безпеку держави. Співвідношення державного боргу і основних макроекономічних показників: загальний обсяг державного боргу до ВВП; загальний обсяг зовнішнього державного боргу до ВВП; платежі з обслуговування державного боргу у обсязі доходів бюджету; платежі з обслуговування зовнішнього боргу в обсязі доходів бюджету; загальний обсяг зовнішнього боргу до обсягу річного експорту; платежі з обслуговування зовнішнього боргу до обсягу річного експорту; державний борг на душу населення. Фінансова спроможність держави з обслуговування державного боргу. Дефолт. Грошовий обіг та інфляція. Співвідношення між темпами зростання грошової маси, споживчих цін, ВВП. Рівень інфляції. Золотовалютні резерви як складова фінансової безпеки держави. Стійкість національної валюти, її курс і конвертованість. Накопичення необхідного обсягу золотовалютних резервів. Ефективність фінансового ринку, його зв’язок з фінансовою безпекою держави. Показники ефективності: капіталізація цінних паперів, рівень процентних ставок. Біржові гарантії угод. Фінансовий стан реального сектору економіки і фінансова безпека держави. Показники фінансової стабільності підприємств. Конкурентоспроможність вітчизняних товарів як складова фінансової безпеки. Митний захист національного товаровиробника. Залежність фінансової безпеки держави від інтеграційних і глобалізаційних процесів у світовій економіці.
ТЕМА 17: Міжнародні фінанси Міжнародні фінанси як фінансова категорія, їх сутність, значення і роль в сучасній світовій економіці. Вплив інтернаціоналізації, інтеграції і глобалізації на міжнародні фінанси. Внутрішня структура міжнародних фінансових відносин: світовий фінансовий ринок, міжнародна валютна система, міжнародні валютні операції, міжнародні розрахунки, міжнародні фінансові інститути. Регулювання міжнародних фінансових відносин. Міжнародне право як сукупність міжнародних правових норм регулювання відносин на приватноправовому і публічноправовому рівнях. Світові фінансові ринки і міжнародні фінансові потоки. Фінансові ризики на міжнародних фінансових ринках. Роль ТНК у розвитку світових фінансових ринків та поглибленні глобалізації і всесвітньої фінансової інтеграції. Міжнародна валютна система, її зв’язки з національними валютними системами. Особливості сучасної міжнародної валютної системи. Валютний ринок, його регулювання. Валютний курс як вартісна категорія. Формування валютного курсу. Міжнародні розрахунки, їх балансування в національних платіжних балансах. Зміст і структура платіжного балансу. Особливості платіжного балансу і його регулювання в Україні. Міжнародні і регіональні фінансові інститути, їх значення для розвитку міжнародних і національних економік та фінансових систем. Офшорні фінансові центри, їх особливості. Проблеми і протиріччя інтегрування України в світову фінансову систему. Обмеженість внутрішніх ресурсів і необхідність залучення іноземних інвестицій. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями і перспективи його розвитку.
ТЕМА 18: Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою Загальні закономірності і національні особливості державних фінансів в країнах з розвиненою ринковою економікою. Вплив інтернаціоналізації і глобалізації на сучасний стан державних фінансів. Стабілізація тенденцій зростання одержавлення ВВП, якісні зміни в його використанні. Державний бюджет як фінансова основа регулювання ринкової економіки. Сучасні пріоритети регулювання. Бюджетна політика стимулювання інноваційно-інформаційних технологій та інтелектуалізація державних витрат. Соціальні протиріччя і їх нейтралізація шляхом збільшення соціальних витрат. Протиріччя зростання соціальних витрат. Склад і структура бюджетних доходів країн з розвиненою ринковою економікою. Податки як основа бюджетних доходів. Податкова система, податкова структура, тенденції їх розвитку і національні особливості. Особистий прибутковий податок як основна форма прямих податків. Податок на прибуток корпорацій. Уникнення подвійного оподаткування. Імпутаційна система. Податки на споживання. Специфічні акцизи і податок на додану вартість, їх особливості в окремих країнах. Мито і єдина митна політика. Відрахування на соціальне страхування. Фонди соціального страхування, їх цільовий характер. Сучасні проблеми фінансування соціального страхування. Хронічна дефіцитність державних бюджетів, методи ї фінансування. Зростання державного боргу і його наслідки. Особливості організації бюджетного процесу в США, Японії, країнах ЄС. Нові форми боротьби за ринки збуту і вкладання капіталу в умовах глобалізації. Створення митних, валютних і економічних зон. Офшорні зони, їх вплив на державні фінанси.
ТЕМА 19: Фінанси Європейського Союзу Політична, економічна і соціальна інтеграція в Західній Європі, її сутність, причини і зміст. Створення ЄЕС і його трансформація в ЄС. Наднаціональні інститути ЄС, їх функції і повноваження. Створення наднаціональної фінансової системи і її регулювання. Роль державних фінансів в інтеграційних процесах. Бюджет ЄС, його призначення і особливості. Організація бюджетного процесу. Бюджетні видатки і їх класифікація за цільовим призначенням. Субсидіарний характер бюджетних видатків. Єдина аграрна політика. Європейський фонд орієнтації і гарантування сільського господарства – основна складова частина видатків бюджету ЄС. Інтервенційні (гарантовані) ціни. Субсидування експорту. Протекціоністський захист сільськогосподарського ринку ЄС. Реформування єдиної аграрної політики під впливом ВТО. Регіональна політика ЄС. Фінансування програм подолання міжрегіональних диспропорцій розвитку. Соціальна політика ЄС. Видатки фонду соціального розвитку. Підвищення кваліфікації робочої сили, субсидії з безробіття. Протиріччя між економічною і соціальною ефективністю. Доходи бюджету ЄС, особливості їх формування. Компенсаційне мито на ввезену сільськогосподарську продукцію в країни ЄС. Мито на ввезену промислову продукцію в країни ЄС. Мито на ввезену промислову продукцію із країн, що не входять до ЄС. Митні збори із ввезеного цукру. Надходження від податку на додану вартість із країн-членів ЄС. Митна політика ЄС. Створення митного союзу. Єдиний зовнішньоторговельний тариф для імпорту із третіх країн. Система колективного протекціонізму по захисту внутрішнього ринку ЄС. Нетарифні обмеження імпорту. Створення єдиного ринку капіталів – захист інвестора, створення умов щодо вільного руху капіталів, товарів, послуг, робочої сили. Регулювання ринку капіталів в ЄС: уніфікація стандартів спільного інвестування в цінні папери, що обертаються на фондових ринках; взаємне визначення та уніфікація з учасниками союзу норм регулювання та нагляду за ринком капіталів; встановлення мінімального рівня стандартів обігу цінних паперів; координація діяльності національних комісій з цінних паперів та фондових бірж; координовані правила щодо інсайдерських угод. Державний кредит в ЄС. Фінансові проблеми ЄС. Програма уніфікації і гармонізації державних фінансів країн-членів ЄС. Стратегічні напрями уніфікації державних фінансів: єдиний рівень податків відносно ВВП; єдине співвідношення між податками на доходи і споживання та внесками на соціальне страхування. Гармонізація податків, вирівнювання соціальних витрат. Протиріччя в процесах уніфікації державних фінансів. Проблеми і протиріччя у зв’язку з розширенням складу ЄС.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Карта навчальної роботи студента з обов’язкової дисципліни «ФІНАНСИ» для студентів спеціалізації 6Ф03 «Фінанси» денна форма навчання
2.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
Завданнями поточного контролю результатів навчальної діяльності студентів є перевірка рівня:
Об’єктом поточного оцінювання є навчальні результати опанування курсу «Фінанси». Позитивні оцінки студент отримує:
Оцінюванню підлягають: підготовка і презентація проблемних міні-лекцій, експертного висновку, підготовка аналітичного огляду наукових публікацій, розробка інтелект-карти, презентація за темою семінару, а також участь у роботі дискусійного клубу з фінансів і щорічної наукової студентської конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів). За один семестр передбачається виконання студентом одного індивідуального завдання;
За один семестр може бути не більше 2-х контрольних (модульних) робіт.
Технологія оцінювання поточних результатів навчальної діяльності Оцінювання поточної успішності студентів проводиться в балах, які виставляються до електронного журналу. Максимальна сума балів поточного контролю в кожному семестрі – 50, які розподіляються наступним чином:
* Викладач має право прийняти рішення про проведення в семестріабо однієї або двох контрольних (модульних) робіт, при цьому загальна максимальна сума балів за цей вид роботи становить 10 балів.
Критерії оцінювання відповідей студента:
Розподіл балів за відповіді (виступи) студентів на аудиторних заняттях
Бали до електронного журналу виставляються з кратністю до 0,5.
Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Основні критерії оцінювання проблемної міні-лекції Критеріями оцінки є фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання експертного висновку Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, рівень обґрунтованості висновку, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання аналітичного огляду наукових публікацій Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання інтелект-карти Критеріями оцінки є фінансова грамотність, якість аналітичної структуризації теми, повнота охоплення питань, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання презентації за темою семінару Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Наукова діяльність студентів належить до індивідуальних завдань і дозволяє отримати бали у разі, якщо:
Розподіл балів відповідно до рівня виконання і презентації (захисту)
Бали до електронного журналу виставляються з кратністю до 1.
Розподіл балів відповідно до рівня знань студента
Бали до електронного журналу виставляються з кратністю до 1. За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання контрольної роботи)
У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Термін відпрацювання: упродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент знову приступив до занять, але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. ПОРЯДОК ВІДПРАЦЮВАННЯ ПРОПУЩЕНИХ ЗАНЯТЬ ВИЗНАЧАЄ ВИКЛАДАЧ, який проводить семінари.
За рішенням кафедри, студентам, які брали учать у науково-дослідній роботі, можуть присуджуватися додаткові (заохочувальні) балине більше 10 балів за семестр (при цьому загальна кількість балів за результатами поточного контролю не може перевищувати 50). Науково-дослідною діяльністю студентів є: участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо.
Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи. Поточний контроль рівня знань, умінь та навичок студентів фіксується в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Результати поточного контролю визначаються сумарно за всіма його складовими у кожному із семестрів вивчення дисципліни «Фінанси» у діапазоні 0 — 50 балів. Для врахування результатів поточного контролю у підсумковому оцінюванні проводиться розрахунок середнього балу поточної успішності за два навчальні семестри:
Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні (модульні) роботи, інші види робіт, передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
2.3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ
Змістовний модуль 1 «Теоретико-методологічні засади фінансової науки»
Тема 1: “Теоретико-методологічні засади фінансової науки” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 32, 35, 37, 38, 43, 54, 55] Ключові поняття: фінанси; фінансові фонди; фінансові категорії, поняття і терміни; податок; акція; фінансова система; державні фінанси; фінанси корпорацій; фінанси суб’єктів господарювання; фінанси домогосподарств; фінансовий ринок; страхування; міжнародні фінанси; фінансові і нефінансові інститути; функції фінансів, фінансове забезпечення; фінансове регулювання; фінансове стимулювання.
Тема 2: “Генезис та еволюція фінансів” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 23, 26, 34, 37, 40, 57, 60] Ключові поняття: доходи і видатки рабовласницьких, феодальних і капіталістичних держав; відкупна система податків; податковий імунітет; розкладання податків; комутація податків; домени; регалії; фінанси феодальних міст; первісне накопичення капіталу; бюджет.
Тема 3: “Становлення та розвиток фінансової науки” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 37, 38, 39, 41, 49, 53, 54, 56, 57, 64] Ключові поняття: класичні принципи оподаткування; закон Вагнера; мультиплікатор інвестицій; схильність до споживання і схильність до заощадження; основний психологічний закон; вбудовані бюджетні стабілізатори; компенсаційні фінанси; функціональні фінанси; циклічно збалансований бюджет; бюджет повної зайнятості; акселератор; крива А. Лаффера; грошове правило; суспільні товари і послуги; суспільний вибір; гіпотеза ефективного ринку; гіпотеза фрактального ринку; ризик і ціна капіталу.
Тема 4: “Фінансове право і фінансова політика” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 3, 6,9, 19,32, 35, 37, 38, 65] Ключові поняття: фінансове право; джерела фінансового права; фінансове законодавство; фінансова політика; фінансова стратегія і фінансова тактика; фіскальна (податково-бюджетна) політика; монетарна (грошово-кредитна); фінансова стабілізація; фінансова політика суб’єктів господарювання.
Змістовний модуль 2 «Державні фінанси»
Тема 5: “Податки. Податкова система” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [3, 16, 32- 37, 48, 55, 57, 60, 62] Ключові поняття: податок; функції податків; фіскальна функція податків; регулююча функція податків; елементи оподаткування; суб’єкт (платник) податку, носій податку, податковий агент; об’єкт оподаткування, податкова база; одиниця оподаткування; податкова ставка, прогресивна, регресивна і пропорційна ставки, шкала оподаткування; джерело сплати податку; податкова квота; податкові пільги; прямі і непрямі податки; реальні і особисті податки; фіскальна монополія, акцизи, мито, митний тариф, митний союз, міжнародний антидемпінговий кодекс; загальнодержавні і місцеві податки; розкладні та окладні податки; перекладання податків; ухилення від сплати податків; уникнення податків; податковий тягар; система оподаткування і податкова система.
Тема 6: “Бюджет. Бюджетна система” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 23, 24, 32, 35, 37, 48, 55, 57] Ключові поняття: бюджет; загальний фонд бюджету; спеціальний фонд бюджету; поточний бюджет; бюджет розвитку; доходи бюджету; емісійний дохід; власні, закріплені і регулюючі доходи; видатки бюджету; секвестр видатків бюджету; бюджетна класифікація; бюджетне фінансування; бюджетний процес; бюджетний устрій, бюджетна система; Державний бюджет; місцеві бюджети; фінансове вирівнювання; міжбюджетні відносини; міжбюджетні трансферти; дотація вирівнювання; бюджетна субвенція.
Тема 7: “Бюджетний дефіцит” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 23, 24, 37] Ключові поняття: бюджетний дефіцит; бюджетний профіцит; бюджетні надходження; бюджетні витрати; фінансування бюджету; активний і пасивний бюджетний дефіцит; циклічний і структурний бюджетний дефіцит; загальноприйнятий (традиційний) дефіцит; первинний дефіцит; операційний дефіцит; джерела фінансування бюджетного дефіциту; критерій заборгованості і критерій постійності; внутрішні і зовнішні державні запозичення; ефект витіснення; ефект Патінкіна; ефект Танзі.
Тема 8: “Державний кредит” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [2, 6, 12, 23, 24, 32, 35, 37] Ключові поняття: державний кредит; державні позики; місцеві позики; державне кредитування; державні гарантії за запозиченнями; державний борг; державна заборгованість; поточний і капітальний державний борг; внутрішній і зовнішній державний борг; управління державним боргом; обслуговування державного боргу; амортизація боргу; рефінансування державного боргу; реструктуризація державного боргу; конверсія державних позик; консолідація державних позик; уніфікація державних позик; відстрочення погашення державного боргу; анулювання державного боргу; коефіцієнт обслуговування державного боргу.
Тема 9: “Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 8, 23, 24, 27, 31, 32, 35, 37, 52] Ключові поняття: місцеві фінанси; місцеві бюджети; місцеві податки і збори; власні, закріплені і регулюючі доходи місцевих бюджетів; бюджетний федералізм; фіскальні дисбаланси; вертикальне фінансове вирівнювання; горизонтальне фінансове
Тема 10: “Спеціальні фонди держави” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 7, 10, 35, 37, 48] Ключові поняття: спеціальні фонди держави, соціальне страхування; фонди соціального страхування; Пенсійний фонд України; бюджет Пенсійного фонду України; Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Фонд соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків; Фонд захисту інвалідів; страхові внески; пенсія; солідарна, накопичувальна і змішана пенсійні системи; пенсійні активи; пенсійна реформа; недержавні пенсійні фонди; компанії з управління пенсійними активами; медичне страхування; страхова медицина.
Змістовний модуль 3 «Фінанси мікрорівня»
Тема 11: “Корпоративні фінанси” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [37, 43] Ключові поняття: фінанси корпорацій; капітал корпорації, власний капітал, позиковий капітал, функціонуючий капітал, вартісний цикл капіталу корпорації, структура капіталу корпорації, ціна капіталу, нерозподілений прибуток, дивіденди, дивідендна політка, акції, корпоративні облігації, комерційні цінні папери, корпоративний фінансовий менеджмент.
Тема 12: “Фінанси домогосподарств” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [37, 50] Ключові поняття: фінанси домогосподарств; бюджет домогосподарств; бюджет прожиткового мінімуму; доходи домогосподарств; номінальні і реальні доходи; заробітна плата; витрати домогосподарств; заощадження; депозити; споживчі кредити; іпотечні кредити; кредити під заставу; гранична схильність до споживання.
Змістовний модуль 4 «Страховий і фінансовий ринки»
Тема 13: “Страхування. Страховий ринок” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [13, 14, 20, 32, 35, 37, 46] Ключові поняття: страхування; самострахування; колективні страхові фонди; державні страхові фонди; страховик; страхувальник; застрахований; страховий агент; страхові брокери; страхові платежі; страховий тариф; страхове відшкодування; страхова сума; страхова премія; страхове забезпечення; страховий збиток; страховий випадок; страхова подія; майнове страхування; страхування відповідальності; особисте страхування; страхування підприємницьких ризиків; обов’язкове страхування; добровільне страхування; перестрахування; співстрахування; страховий захист; страхова послуга; страховий ринок; страховий портфель; страхове поле.
Тема 14: “Фінансовий ринок” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [5, 14, 15, 20, 21, 32, 35, 37] Ключові поняття: фінансовий ринок; ринок банківських позик; ринок цінних паперів; фондовий ринок; ринок грошей; ринок капіталів; валютний ринок; ринок деривативів; первинний і вторинний ринок; організований і неорганізований фінансовий ринок; біржовий і позабіржовий фондовий ринок; фінансові інструменти; цінні папери; акція; облігація; вексель; похідні цінні папери; капіталізація цінних паперів; курс валют; відсоткові ставки; курс цінних паперів; хеджування; диверсифікація; емітенти, інвестори; професійні учасники ринку цінних паперів; депозитарії; реєстратори; фондові і валютні біржі; компанії з управління активами; ринок фінансових послуг; фінансове посередництво; фінансовий консалтинг; аудит; лізинг; факторинг.
Змістовний модуль 5 «Фінансовий менеджмент»
Тема 15: “Фінансовий менеджмент” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 4, 5, 11, 12, 16, 17, 19, 23, 37] Ключові поняття: державний фінансовий менеджмент; фінансовий менеджмент суб’єктів господарювання; фінансове планування; фінансове прогнозування; фінансовий контроль; фінансовий моніторинг; фінансовий контролінг; податковий менеджмент; адміністрування податків; бюджетний менеджмент; бюджетне адміністрування; бюджетування; програмно-цільові бюджети; бюджетні конфлікти.
Тема 16: “Фінансова безпека держави” (2 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 9, 37, 42, 63, 65] Ключові поняття: фінансова безпека держави; бюджетна безпека; боргова безпека; дефолт; золотовалютні резерви; стійкість національної валюти; ефективність фінансового ринку; біржові гарантії угод; фінансова стабільність підприємств.
Змістовний модуль 6 «Міжнародні фінанси»
Тема 17: “Міжнародні фінанси” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [30, 32, 35, 37, 59] Ключові поняття: міжнародні фінанси; світовий фінансовий ринок; міжнародна валютна система; міжнародні валютні операції; Міжнародний валютний фонд; група Світового банку; Банк міжнародних розрахунків; Лондонський і Паризький клуби кредиторів; міжнародні розрахунки; платіжний баланс; міжнародні фінансові організації; міжнародне фінансове право; офшорні зони.
Тема 18: “Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [26, 29, 37, 40, 60] Ключові поняття: бюджетна політика, бюджетні пріоритети, податкова структура, корпоративний податок, податок на доходи, податки на споживання, подвійне оподаткування, офшорні зони, митні зони, валютні зони.
Тема 19: “Фінанси Європейського Союзу” (4 год.)
Інформаційно-методичне забезпечення: Інформаційні джерела для опрацювання: [26, 29, 37, 40, 47] Ключові поняття: наднаціональна фінансова система; фінансова інтеграція; Європейський банк реконструкції і розвитку; Європейський інвестиційний банк; бюджет ЄС; міжрегіональні фінансові диспропорції; уніфікація і гармонізація державних фінансів; маастрихтські критерії; Європейський валютний союз; Європейський центральний банк; митний союз; компенсаційне мито; єдиний ринок капіталів; стандарти спільного інвестування; уніфікація регулювання і нагляду за ринком капіталів; стандартизація обігу цінних паперів.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Карта навчальної роботи студента з обов’язкової дисципліни «ФІНАНСИ» для студентів спеціалізації 6Ф03 «Фінанси» заочна форма навчання
3.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання є: (а) Відповіді (виступи) під час контактних занять. Основні види робіт охоплюють: пілотне опитування, проведення тестування, у т.ч. у формі тест-диктанту, участь у дискусії, укладання опорного конспекту, презентація результатів роботи міні-групи, розробка інтелект-карт і структурно-логічних схем. Бали виставляються відповідно до карти самостійної роботи. (б) Контрольна (модульна) робота, яка виконується в аудиторії. Контрольна робота є комплексною: вона охоплює низку тем, які входять до модуля, а завдання можуть передбачати як відкриті запитання, так і тести. Розподіл балів відбувається так само, як і для студентів денної форми навчання. (в) Виконання і захист індивідуальної роботи (вид роботи – за вибором студента). Виконання індивідуального завдання оцінюється окремо; захист також передбачає окреме оцінювання. Бали, які отримують студенти за поточну роботу виставляються відповідно до карти самостійної роботи студента в електронний журнал. Розподіл балів відбувається так: Розподіл балів відповідно до рівня виконання завдань
* З градацією 1 бал
Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Основні критерії оцінювання аналітичного огляду наукових публікацій Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання презентації досліджуваної проблеми Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Поточний контроль рівня знань, умінь та навичок студентів фіксується в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Результати поточного контролю визначаються сумарно за всіма його складовими у кожному із семестрів вивчення дисципліни «Фінанси» у діапазоні 0 — 50 балів.
Для врахування результатів поточного контролю у підсумковому оцінюванні проводиться розрахунок середнього балу поточної успішності за два навчальні семестри:
Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Згідно з діючим в Університеті положенням такий студент має отримати на кафедрі індивідуальні завдання і за умови їх оцінювання в щонайменше 20 балів може бути допущений до складання екзамену.
3.3. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ
V семестр Контактні заняття 1 і 2 (4 год.) Тема: Теоретико-методологічні засади фінансової науки Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 32, 35, 37, 38, 43, 54, 55] Ключові поняття: фінанси; фінансові фонди; фінансові категорії, поняття і терміни; податок; державні фінанси; фінанси корпорацій; фінанси домогосподарств; фінансовий ринок; страхування; міжнародні фінанси; фінансові і нефінансові інституції; функції фінансів, фінансове забезпечення; фінансове регулювання; фінансове стимулювання; фінансова інфраструктура; управлінська, інституційна та обслуговуюча фінансова інфраструктура.
Контактне заняття 3 (2 год.) Тема: Генезис та еволюція фінансів Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 23, 26, 34, 37, 40, 57, 60] Ключові поняття: доходи і видатки рабовласницьких, феодальних і капіталістичних держав; відкупна система податків; податковий імунітет; розкладання податків; комутація податків; домени; регалії; фінанси феодальних міст; первісне накопичення капіталу; бюджет.
Контактне заняття 4 (2 год.) Тема: Становлення та розвиток фінансової науки Компетентності:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [22, 37, 38, 39, 41, 49, 53, 54, 56, 57, 64] Ключові поняття: класичні принципи оподаткування; закон Вагнера; мультиплікатор інвестицій; схильність до споживання і схильність до заощадження; основний психологічний закон; вбудовані бюджетні стабілізатори; компенсаційні фінанси; функціональні фінанси; циклічно збалансований бюджет; бюджет повної зайнятості; акселератор; крива А. Лаффера; грошове правило; суспільні товари і послуги; суспільний вибір; гіпотеза ефективного ринку; гіпотеза фрактального ринку; ризик і ціна капіталу.
Контактне заняття 5 (2 год.) Тема: Фінансове право і фінансова політика Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 3, 6,9, 19,32, 35, 37, 38, 65] Ключові поняття: фінансове право; джерела фінансового права; фінансове законодавство; фінансова політика; фінансова стратегія і фінансова тактика; фіскальна (податково-бюджетна) політика; монетарна (грошово-кредитна); фінансова стабілізація; фінансова політика суб’єктів господарювання.
Контактне заняття 6 (2 год.) Тема: Податки. Податкова система Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [3, 16, 32- 37, 48, 55, 57, 60, 62] Б) Ключові поняття: податок; функції податків; фіскальна функція податків; регулююча функція податків; елементи оподаткування; суб’єкт (платник) податку, носій податку, податковий агент; об’єкт оподаткування, податкова база; одиниця оподаткування; податкова ставка, прогресивна, регресивна і пропорційна ставки, шкала оподаткування; джерело сплати податку; податкова квота; податкові пільги; прямі і непрямі податки; реальні і особисті податки; фіскальна монополія, акцизи, мито, митний тариф, митний союз, міжнародний антидемпінговий кодекс; загальнодержавні і місцеві податки; розкладні та окладні податки; перекладання податків; ухилення від сплати податків; уникнення податків; податковий тягар; система оподаткування і податкова система.
Контактні заняття 7 і 8 (4 год.) Тема: Бюджет. Бюджетна система Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 23, 24, 32, 35, 37, 48, 55, 57] Б) Ключові поняття: бюджет; загальний фонд бюджету; спеціальний фонд бюджету; поточний бюджет; бюджет розвитку; доходи бюджету; емісійний дохід; власні, закріплені і регулюючі доходи; видатки бюджету; секвестр видатків бюджету; бюджетна класифікація; бюджетне фінансування; бюджетний процес; бюджетний устрій, бюджетна система; Державний бюджет; місцеві бюджети; фінансове вирівнювання; міжбюджетні відносини; міжбюджетні трансферти; дотація вирівнювання; бюджетна субвенція.
Контактне заняття 9 (2 год.) Тема: Бюджетний дефіцит. Державний кредит і державний борг Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 6, 23, 24, 37]; [2, 6, 12, 23, 24, 32, 35, 37]. Б) Ключові поняття: бюджетний дефіцит; бюджетний профіцит; бюджетні надходження; бюджетні витрати; фінансування бюджету; активний і пасивний бюджетний дефіцит; циклічний і структурний бюджетний дефіцит; загальноприйнятий (традиційний) дефіцит; первинний дефіцит; операційний дефіцит; джерела фінансування бюджетного дефіциту; критерій заборгованості і критерій постійності; внутрішні і зовнішні державні запозичення; ефект витіснення; ефект Патінкіна; ефект Танзі. Ключові поняття: державний кредит; державні позики; місцеві позики; державне кредитування; державні гарантії за запозиченнями; державний борг; державна заборгованість; поточний і капітальний державний борг; внутрішній і зовнішній державний борг; управління державним боргом; обслуговування державного боргу; амортизація боргу; рефінансування державного боргу; реструктуризація державного боргу; конверсія державних позик; консолідація державних позик; уніфікація державних позик; відстрочення погашення державного боргу; анулювання державного боргу; коефіцієнт обслуговування державного боргу.
VІ семестр Контактне заняття 1 (2 год.) Тема: Фінанси домогосподарств Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [37, 50] Б) Ключові поняття: фінанси домогосподарств; бюджет домогосподарств; бюджет прожиткового мінімуму; доходи домогосподарств; номінальні і реальні доходи; заробітна плата; витрати домогосподарств; заощадження; депозити; споживчі кредити; іпотечні кредити; кредити під заставу; гранична схильність до споживання.
Контактне заняття 2 (2 год.) Тема: Корпоративні фінанси Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [37, 43] Б) Ключові поняття: фінанси корпорацій; капітал корпорації, власний капітал, позиковий капітал, функціонуючий капітал, вартісний цикл капіталу корпорації, структура капіталу корпорації, ціна капіталу, нерозподілений прибуток, дивіденди, дивідендна політка, акції, корпоративні облігації, комерційні цінні папери, корпоративний фінансовий менеджмент.
Контактне заняття 3 (2 год.) Тема: Страхування. Страховий ринок Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [13, 14, 20, 32, 35, 37, 46] Б) Ключові поняття: страхування; самострахування; колективні страхові фонди; державні страхові фонди; страховик; страхувальник; застрахований; страховий агент; страхові брокери; страхові платежі; страховий тариф; страхове відшкодування; страхова сума; страхова премія; страхове забезпечення; страховий збиток; страховий випадок; страхова подія; майнове страхування; страхування відповідальності; особисте страхування; страхування підприємницьких ризиків; обов’язкове страхування; добровільне страхування; перестрахування; співстрахування; страховий захист; страхова послуга; страховий ринок; страховий портфель; страхове поле.
Контактне заняття 4 (2 год.) Тема: Фінансовий ринок Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [5, 14, 15, 20, 21, 32, 35, 37] Б) Ключові поняття: фінансовий ринок; ринок банківських позик; ринок цінних паперів; фондовий ринок; ринок грошей; ринок капіталів; валютний ринок; ринок деривативів; первинний і вторинний ринок; організований і неорганізований фінансовий ринок; біржовий і позабіржовий фондовий ринок; фінансові інструменти; цінні папери; акція; облігація; вексель; похідні цінні папери; капіталізація цінних паперів; курс валют; відсоткові ставки; курс цінних паперів; хеджування; диверсифікація; емітенти, інвестори; професійні учасники ринку цінних паперів; депозитарії; реєстратори; фондові і валютні біржі; компанії з управління активами; ринок фінансових послуг; фінансове посередництво; фінансовий консалтинг; аудит; лізинг; факторинг.
Контактне заняття 5 (2 год.) Тема: Фінансовий менеджмент Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 4, 5, 11, 12, 16, 17, 19, 23, 37] Ключові поняття: державний фінансовий менеджмент; фінансовий менеджмент суб’єктів господарювання; фінансове планування; фінансове прогнозування; фінансовий контроль; фінансовий моніторинг; фінансовий контролінг; податковий менеджмент; адміністрування податків; бюджетний менеджмент; бюджетне адміністрування; бюджетування; програмно-цільові бюджети; бюджетні конфлікти.
Контактне заняття 6 (2 год.) Тема: Фінансова безпека Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [1, 2, 9, 37, 42, 63, 65] Ключові поняття: фінансова безпека держави; бюджетна безпека; боргова безпека; дефолт; золотовалютні резерви; стійкість національної валюти; ефективність фінансового ринку; біржові гарантії угод; фінансова стабільність підприємств.
Контактне заняття 7 (2 год.) Тема: Міжнародні фінанси. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою. Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття А) Інформаційні джерела для опрацювання: [30, 32, 35, 37, 59]; [26, 29, 37, 40, 60] Б) Ключові поняття: міжнародні фінанси; світовий фінансовий ринок; міжнародна валютна система; міжнародні валютні операції; Міжнародний валютний фонд; група Світового банку; Банк міжнародних розрахунків; Лондонський і Паризький клуби кредиторів; міжнародні розрахунки; платіжний баланс; міжнародні фінансові організації; міжнародне фінансове право; офшорні зони. Ключові поняття: бюджетна політика, бюджетні пріоритети, податкова структура, корпоративний податок, податок на доходи, податки на споживання, подвійне оподаткування, митні зони, валютні зони.
Контактне заняття 8 (2 год.) Тема: Фінанси Європейського Союзу. Ключові питання для засвоєння теми:
Інформаційно-методичне забезпечення заняття Інформаційні джерела для опрацювання: [26, 29, 37, 40, 47] Ключові поняття: наднаціональна фінансова система; фінансова інтеграція; Європейський банк реконструкції і розвитку; Європейський інвестиційний банк; бюджет ЄС; міжрегіональні фінансові диспропорції; уніфікація і гармонізація державних фінансів; маастрихтські критерії; Європейський валютний союз; Європейський центральний банк; митний союз; компенсаційне мито; єдиний ринок капіталів; стандарти спільного інвестування; уніфікація регулювання і нагляду за ринком капіталів; стандартизація обігу цінних паперів.
Завдання для виконання аудиторних контрольних (модульних) робіт для студентів заочної форми навчання (орієнтовний перелік питань) Модуль 1
Модуль 2
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
4.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Карта навчальної роботи студента з обов’язкової дисципліни «ФІНАНСИ» для студентів спеціалізації 6Ф03 «Фінанси» дистанційна форма навчання
4.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Поточні результати вивчення дисципліни оцінюються за результатами виконання тестів з кожної теми курсу:
Критерії оцінювання контрольної (модульної) роботи:
Бали до електронного журналу виставляються з кратністю до 1.
Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Основні критерії оцінки проблемної міні-лекції Критеріями оцінки є фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінки експертного висновку Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, рівень обґрунтованості висновку, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінки аналітичного огляду наукових публікацій Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінки інтелект-карти Критеріями оцінки є фінансова грамотність, якість аналітичної структуризації теми, повнота охоплення питань, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінки презентації досліджуваної проблеми Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Наукова діяльність студентів належить до індивідуальних завдань і дозволяє отримати бали у разі, якщо:
Кількість отриманих студентомбалів сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи. Поточний контроль рівня знань, умінь та навичок студентів фіксується в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Результати поточного контролю визначаються сумарно за всіма його складовими у кожному із семестрів вивчення дисципліни «Фінанси» у діапазоні 0 — 50 балів. Для врахування результатів поточного контролю у підсумковому оцінюванні проводиться розрахунок середнього балу поточної успішності за два навчальні семестри:
Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Згідно з діючим в Університеті положенням такий студент має отримати індивідуальні завдання і за умови їх оцінювання в щонайменше 20 балів може бути допущений до складання екзамену.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1.1. ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ
Види індивідуальних завдань
* Для студентів дистанційної форми навчання – Розробка презентації за результатами дослідження фінансових проблем
ВИБІР ВИДУ І ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ УЗГОДЖУЄТЬСЯ З ВИКЛАДАЧЕМ.
Індивідуальні завдання обов’язково мають бути презентовані на семінарі (дискусійному клубі, конференції) та підлягають обговоренню або захисту.
(А) ПРОБЛЕМНА МІНІ-ЛЕКЦІЯ Тематика проблемних міні-лекцій
Вибір теми проблемної міні-лекції Вибір теми проблемної міні-лекції, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем, який проводить заняття. Тема повинна відповідати тематиці практичного заняття, на якому вона буде представлена. Форма представлення проблемної міні-лекції Міні-лекція має бути представлена у надрукованому вигляді (вимоги до друку: TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані), а також презентована як усна доповідь тривалістю 8-10 хвилин. Структура проблемної міні-лекції У надрукованому вигляді проблемна міні-лекція містить:
* Зміст тексту дослідження включає: (1) чітка постановка проблеми, (2) аналіз фінансової проблеми чи дискусійного питання (систематизація фактів, визначення причин і наслідків, позитивних і негативних рис тощо, аргументація власної позиції), ** У заключенні наводяться висновки та аргументовані пропозиції. У міні-лекції не наводиться учбовий матеріал (визначення термінів, переліки функцій, класифікацій чи принципів тощо), за виключенням випадків, коли він є предметом дискусії. Обов’язково: представлення міні-лекції є основою для проведення дискусії. У ході представлення міні-лекції можна користуватися зібраними матеріалами.
Основні критерії оцінки проблемної міні-лекції Критеріями оцінки є фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
(Б) ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК Перелік питань для надання експертного висновку
Вибір тематики для експертного висновку Метою цього виду індивідуального завдання є надання обґрунтованого експертного заключення. Вибір теми експертного висновку, а також термінів його представлення узгоджується з викладачем, який проводить заняття. Тема повинна відповідати тематиці практичного заняття, на якому він буде представлений. Форма представлення експертного висновку Експертний висновок має бути представлений у надрукованому вигляді (вимоги до друку: TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані), а також презентований як усна доповідь тривалістю до 6 хвилин. Структура експертного висновку У надрукованому вигляді експертний висновок містить:
* Аналіз статистичних даних має ґрунтуватися на широкій базі фактичних даних (не менше 5 останніх років). Вони мають бути належним чином систематизовані, згруповані, а також проаналізовані із застосування статистичних методів.
Основні критерії оцінки експертного висновку Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, рівень обґрунтованості висновку, самостійний характер виконання роботи.
(В) АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ Вибір тематики для аналітичного огляду наукових публікацій Аналітичний огляд наукових публікацій виконується в рамках тем курсу «Фінанси». Конкретна тема обов’язково має бути заздалегідь узгоджена з викладачем, який проводить семінарські заняття. Літературні джерела студент підбирає самостійно. Для підготовки рекомендується використовувати монографії і наукові статті з періодичних видань. Форма представлення У надрукованому вигляді. Вимоги до друку: TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані. Аналітичний огляд наукових публікацій є предметом захисту у процесі індивідуально-консультативної роботи. Структура Аналітичний огляд наукових публікацій містить:
Основні критерії оцінки Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
(Г) РОЗРОБКА ІНТЕЛЕКТ-КАРТИ Вибір тематики для розробки інтелект-карти Інтелект-карта покликана формувати аналітичні компетентності студента, його здатність мислити від загального до конкретного. Інтелект-карта, як правило, розробляється А) відповідно теми обраної студентом проблемної міні-лекції і презентується разом з нею, Б) відповідно до теми семінарського заняття, на якому вона буде презентована. Тема завдання обов’язково заздалегідь узгоджується студентом з викладачем, який проводить семінарські заняття. Форма представлення інтелект-карти Інтелект-карта виконується на аркуші формату А3. Вона є предметом захисту у процесі індивідуально-консультативної роботи
Основні критерії оцінки інтелект-карти Критеріями оцінки є фінансова грамотність, якість аналітичної структуризації теми, повнота охоплення питань, самостійний характер виконання роботи.
(Д) РОЗРОБКА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ СЕМІНАРУ / ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ Вибір тематики для презентації за темою семінару Вибір теми має відповідати темі семінарського заняття і бути заздалегідь узгодженим із викладачем. Форма представлення презентації Презентація готується у вигляді слайдів у PowerPoint і представляється на семінарському занятті. Структура презентації Презентація має охоплювати усі питання семінарського заняття. Матеріал представляється як структурно-логічні схеми, аналітичні таблиці, графіки і діаграми. Текстовий матеріал може бути представлений виключно як структурно-логічна схема. Окремі частини тексту лекції, підручника тощо мають виступати лише як джерело інформації для розробки структурно-логічних схем і не повинні в неструктурованому вигляді включатися до слайдів.
Основні критерії оцінки презентації Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
(Е) УЧАСТЬ У НАУКОВИХ ЗАХОДАХ (ПІДГОТОВКА ТЕЗ ДОПОВІДІ ТА ВИСТУП, УЧАСТЬ У КОНКУРСІ ЧИ ОЛІМПІАДІ)
Студенти можуть брати участь у наукових заходах, зокрема, в роботі дискусійного клубу з фінансів, який організує кафедра фінансів, наукових конференціях, у тому числі у щорічній науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів), круглих столах, конкурсах студентських робіт, студентських олімпіадах тощо. Участь у наукових заходах дає можливість сформувати низку важливих компетентностей:
Наукова діяльність студентів належить до індивідуальних завдань і дозволяє отримати бали у разі, якщо:
5.1.2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
У кожний із міжсесійних періодів студенти заочної форми навчання виконують одне індивідуальне завдання. Вид індивідуального завдання студент обирає самостійно: (а) Аналітичний огляд наукових публікацій. (б) Презентація за результатами дослідження фінансових проблем Оцінювання індивідуальних завдання охоплює: по-перше, бали за виконання завдання відповідно до нижченаведених вимог; по-друге, бали за захист, який проводиться в День заочника згідно з розкладом навчальної частини.
(А) АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ Вибір тематики для аналітичного огляду наукових публікацій Аналітичний огляд наукових публікацій виконується відповідно до теми обраної студентом тематики фінансових досліджень (перелік наведено нижче). Літературні джерела студент підбирає самостійно. Для підготовки мають бути використані від 3 до 5наукових статей з періодичних фахових видань, які опубліковані за останні два роки. Вимоги до друку TimesNewRoman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані. Структура аналітичного огляду Аналітичний огляд наукових публікацій містить:
Основні критерії оцінки Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
(Б) ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВИХ ПРОБЛЕМ
Вибір теми презентації Вибір теми презентації здійснюється відповідно до теми обраної студентом тематики фінансових досліджень (перелік наведено нижче). Літературні джерела студент підбирає самостійно. Для підготовки мають бути використані наукові статті з періодичних фахових видань, які опубліковані за останні два роки. Вимоги до друку Презентація готується у вигляді слайдів у PowerPoint. Структура презентації
Обов’язкові слайди:
Основні критерії оцінки презентації Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
ФОРМА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ Індивідуальне завдання представляється як в електронній формі, так і в надрукованому вигляді: (1) В електронному вигляді відповідно до графіку (див. карту самостійної роботи) індивідуальне завдання має бути здано за допомогою інструментів дистанційного курсу «Фінанси». (2) У надрукованому вигляді для захисту в День заочника відповідно до розкладу навчальної частини.
Індивідуальні завдання студента підлягають перевірці за допомогою програми «Плагіат». У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ІДЕНТИЧНИХ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ, УСІ ВОНИ НЕ ЗАРАХОВУЮТЬСЯ, У Т.Ч. ТІ, ЯКІ ВЖЕ БУЛИ ЗАХИЩЕНІ! Підставою для цього є несамостійний характер роботи студента.
ТЕМАТИКА ФІНАНСОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ* [* Студентам доцільно обирати тематику індивідуальних завдань відповідно до обраної теми курсової роботи з «Фінансів»] У період між V і VІ семестрами
У період між VІ і VІІ семестрами
5.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Основні критерії оцінювання проблемної міні-лекції Критеріями оцінки є фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання експертного висновку Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, рівень обґрунтованості висновку, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання аналітичного огляду наукових публікацій Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання інтелект-карти Критеріями оцінки є фінансова грамотність, якість аналітичної структуризації теми, повнота охоплення питань, самостійний характер виконання роботи.
Основні критерії оцінювання презентації за темою семінару Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Наукова діяльність студентів належить до індивідуальних завдань і дозволяє отримати бали у разі, якщо:
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Підсумковий контроль рівня знань, умінь і навичок студентів з дисципліни «ФІНАНСИ» проводиться у формі екзамену один раз у другому семестрі вивчення дисципліни. Проміжне підсумкове оцінювання не проводиться. У підсумковому оцінюванні враховується середній показник поточної успішності за обидва семестри її вивчення і результати екзамену. Екзамен проводиться за розкладом екзаменаційної сесії комісією у складі: лектор потоку, викладачі, що проводять семінарські заняття. Склад комісії призначає кафедра.
6.1. СТРУКТУРА ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Оцінюванню на екзамені підлягають:
Екзамен проводиться в письмовій формі за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. На екзамен виносяться ключові питання з усього курсу, який вивчався впродовж 2-х семестрів. Екзаменаційний білет містить 5 завдань. Екзаменаційні завдання потребують творчої відповіді та уміння систематизувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні аналітичних завдань тощо. Готуючись до екзамену, студент самостійно здійснює систематизацію вивченого матеріалу, а також інших тем і питань для самостійного опрацювання, які включено до програми курсу “ФІНАНСИ”.
6.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Технологія оцінювання результатІВ пІДСУМКОВОГО контролю Кожне із завдань екзаменаційного білету оцінюється залежно від рівня знань у такому порядку:
Відповідь, яка оцінюється на “відмінно” має відповідати таким вимогам:
Відповідь, яка оцінюється на “добре” має відповідати таким вимогам:
або:
а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв провідних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць; г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання. Відповідь, яка оцінюється на “задовільно” має відповідати таким вимогам:
або:
а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв провідних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць; г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання;
Відповідь оцінюється як “недостатня” за таких обставин:
Відповідь оцінюється як “мінімальна” за таких обставин:
Відповідь оцінюється як “незадовільна” за таких обставин:
Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер: за наявність заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказки студент знімається з екзамену та одержує 0 балів.
Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно. Підсумкова оцінка складається із результатів поточного контролю (середній бал за два семестри) і результатів підсумкового контролю (екзамену). Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою навчальною програмою. Підсумкова оцінка фіксується в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.
Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге – комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА БІЛЕТ №__
7. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
7.1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
Підручники (посібники)
7.2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
7.3. ДИСТАНЦІЙНІ КУРСИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
