|
|
Міжкультурна комунікаціяДата публикации: 27.11.2016 11:52
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет міжнародної економіки і менеджменту
Кафедра німецької мови
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни «Міжкультурна комунікація»
освітній ступінь магістр галузь знань «Соціальні та поведінкові науки» спеціальність «Економіка» спеціалізація «Міжнародна економіка» (для усіх магістерських програм зазначеної спеціалізації)
ПОГОДЖЕНО:
Завідувач кафедри ______________ М.М.Гавриш
Начальник навчально- методичного відділу _____________ Т.В.Гуть
Київ 2016
Зміст
1. Вступ
Дисципліна «Міжкультурна комунікація» викладається для студентів магістерського рівня вищої освіти спеціалізації «Міжнародна економіка». Навчальний процес здійснюється німецькою мовою, що передбачає володіння нею студентами на рівні не нижче В1. Мета дисципліни полягає впоглибленні й розширенні міжкультурної (професійно орієнтованої комунікативної) компетенції студентів, формування якої розпочалося на бакалаврському рівні при вивченні двох іноземних мов та інших наук/дисциплін. Завдання дисципліни:тренування й автоматизація – на конкретних прикладах міжкультурного ділового й приватного спілкування – норм поведінки як реакції на соціокультурні та комунікативно релевантні ментальні особливості представників різних націй (зокрема, українців, німців, американців, китайців). Отже, предметом дисципліни є реальні ситуації міжкультурної комунікації, тобто ситуації спілкування (вербального і невербального) людей (груп людей), які належать до різних національних лінгвокультурних спільнот, як правило, послуговуються різними ідіоетнічними мовами, мають різну комунікативну компетенцію, яка може стати причиною комунікативних невдач або культурного шоку. Оскільки викладання дисципліни зорієнтовано на студентів-економістів, то навчальні матеріали концентруються на ситуаціях ділового міжкультурного спілкування, насамперед українсько-німецького та німецько-українського, що обумовлює взаємозв’язок з тематикою інших дисциплін навчального плану, зокрема таких, як «Соціальна відповідальність», «Міжнародний менеджмент», «Торгова політика та комерційна дипломатія», «Управління міжнародним маркетингом» та ін. При успішному оволодінні матеріалами дисципліни «Міжкультурна комунікація» студент зможе: - зрозуміти «культурні стандарти» та обумовлену ними типову поведінку представників українського етносу (пізнання власних особливостей); - усвідомити та толерантно ставитись до соціокультурних відмінностей представників інших націй (пізнання ментальності інших народів); - адекватно реагувати в міжкультурному – усному чи письмовому – діалозі на звичаї та традиції іноземних співрозмовників у частотних комунікативних ситуаціях: привітання, ведення приватної розмови чи ділових переговорів, ведення телефонної розмови, прощання, оформлення ділової кореспонденції тощо; - жити й працювати в мультинаціональному середовищі, уникаючи непорозумінь чи й конфліктів міжкультурного характеру; - поглибити свою німецькомовну комунікативну компетенцію. Крім зазначених навичок і вмінь, опрацювання теоретичних та практичних матеріалів дисципліни, сприятиме і формуванню інших компетентностей, приміром, здатність до аналізу і синтезу, здатність виявляти і вирішувати проблеми, здатність приймати обґрунтовані рішення, навички управління інформацією, креативність та ін. Ця робоча навчальна програма розроблена на основі навчального плану, затвердженого для спеціалізації «Міжнародна економіка» Вченою радою КНЕУ імені Вадима Гетьмана, який передбачає викладання дисципліни «Міжкультурна комунікація» в таких часових рамках:
а) денна форма навчання:
б) заочна форма навчання:
2. Тематичний план дисципліни
3. Зміст дисципліни за темами
- Тема «Міжкультурна комунікація та її роль у сучасному глобалізованому світі. Завдання дисципліни «Міжкультурна комунікація»: розкриття вузького та широкого тлумачення поняття «міжкультурна комунікація» та аналіз розвитку сучасного глобалізованого світу в залежності від успішності/неуспішності міжкультурного діалогу. Висвітлення мети та завдань дисципліни «Міжкультурна комунікація», її часових рамок та організаційної структури. - Тема «Комунікативні моделі. Принципи людської комунікації»: традиційна комунікативна модель як взаємодія адресанта і адресата, вербальних та невербальних сигналів; прямий та непрямий комунікативні стилі; комунікативно-психологічна модель; п’ять аксіом спілкування (за П.Ватцлавіком) та чотири принципи спілкування (за П.Гріцем). - Тема «Культура та національні культурні стандарти»: аспекти, що охоплюються поняттям «культура» та теорія культурних стандартів (за А.Томасом); пріоритетні культурні стандарти україномовного та німецькомовного етносів. - Тема «Міжкультурна компетенція та її складові»: значущість міжкультурної компетенції в навчанні, професійній діяльності та приватній сфері; три складові міжкультурної компетенції – когнітивна, афективна та прагматично-комунікативна. - Тема «Проблеми міжкультурної комунікації»: - на рівні мовної компетенції: три види комунікативних ситуацій: а) обидва мовці спілкуються іноземною мовою, б) один мовець спілкується рідною, інший іноземною мовою, в) обидва мовці спілкуються однією рідною мовою, але використовують її різні варіанти; - на рівні змісту інформації: теми табу у різних ситуаціях спілкування в різних національно-культурних середовищах; - на рівні стосунків між людьми: асиметричність статусно-рольових позицій; - на рівні невербальної комунікації: невідповідність у різних національно-культурних спільнотах щодо трактування певних жестів, міміки, зорового контакту, фізичної відстані між партнерами по спілкуванню та дотику до них, сили голосу та інтонації; - найчастотніші випадки міжкультурних непорозумінь: організація зустрічей/розмов, форми вітання, форми звертання, висловлення запрошень та вимог. - Тема «Стратегії подолання проблем міжкультурної комунікації»: стратегії саморефлексу, стратегії риторики, експліцитна мета-комунікація, імпліцитна мета-чутливість, подолання невпевненості. - Тема «Міжкультурне навчання: навчальні цілі та навчальна спіраль»: навчальні цілі – ефективні дії та толерантність; тренінги з проблематики міжкультурної комунікації; навчальна спіраль на основі трьох складових міжкультурної компетенції. - Тема «Культурні стандарти українського етносу» (тренінг): аналіз конкретних ситуацій міжкультурного спілкування з українцями, узагальнення щодо домінуючих норм (мовленнєвої) поведінки, відповідні рольові ігри (німецькою мовою). - Тема «Культурні стандарти німецькомовної спільноти» (тренінг): аналіз конкретних ситуацій міжкультурного спілкування з носіями німецької мови, узагальнення щодо домінуючих норм (мовленнєвої) поведінки, відповідні рольові ігри (німецькою мовою).
- Тема «Культурні стандарти інших народів світу»: презентації (з відеозаписами та рольовими іграми) щодо специфічних норм спілкування в європейському, азіатському, африканському або американському просторі.
4. Плани занять
4.1. План лекції «Міжкультурна комунікація та її роль у сучасному глобалізованому світі. Мета та завдання дисципліни «Міжкультурна комунікація»
4.2. Плани семінарських занять очної форми навчання
4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання
4.4. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період
Після установчої сесії
Після першого семестру
Після другого семестру
5. Самостійна робота студентів
Завдання для самостійної роботи (конкретний перелік яких міститься у розділі 8) спрямовуються насамперед на поглиблене опрацювання тем, які вивчаються в рамках програмного матеріалу. При цьому на першому плані стоять такі взаємопов’язані цілі: - спонукати розвиток навичок студентів а) самостійно знаходити й оцінювати важливість відповідних матеріалів у різних джерелах інформації (друкованих періодичних виданнях, Інтернеті, навчальній літературі тощо) та б) опрацювувати знайдені матеріали у відповідності з поставленим завданням (приміром, підготовка презентації чи підготовка до участі у дискусії); - сприяти розумінню культури та звичаїв інших народів та формувати толерантне ставлення до них; - сприяти усвідомленню національно-культурних особливостей української спільноти та їх можливого позитивного/негативного впливу на результат міжкультурного діалогу; - стимулювати поглиблене засвоєння (автоматизоване відтворення) вивченого раніше лексичного мінімуму з німецької мови та розширення німецькомовного словникового запасу за рахунок нових лексичних та фразеологічних одиниць, які зустрічаються в матеріалах, що опрацьовуються додатково; - спонукати розвиток специфічних навичок усної (участь в дискусіях, ведення дискусій) та письмової (оформлення презентацій) комунікації; - формувати дослідницькі навички та вміння. Для досягнення зазначених цілей всі завдання, які підлягають самостійному опрацюванню, свідомо підібрані так, що вони носять пошуково-проблемний характер і потребують мотивованого обґрунтування з врахуванням різних аспектів (приміром: «Особливості невербального спілкування на різних континентах»). Це має спонукати студентів до пошуку аргументованих відповідей не лише в літературі, яка перерахована в останньому розділі цієї програми, але й в інших джерелах (наприклад, в мережі Інтернет, актуальних друкованих виданнях тощо). Пріоритетними формами самостійної роботи студентів є підготовка усних повідомлень та/або презентацій з наступним обговоренням-дискусією щодо різних аспектів міжкультурної комунікації.
6. Поточний і підсумковий контроль знань
6.1. Очна форма навчання
6.1.1. Карта самостійної роботи студента
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Міжкультурна комунікація» для студентів спеціалізації «Міжнародна економіка» на ІІ-й триместр Денна форма навчання
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Міжкультурна комунікація» для студентів спеціалізації «Міжнародна економіка» на ІІІ-й триместр Денна форма навчання
8.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів
А) Поточна успішність протягом другоготриместру оцінюється за 100-бальною шкалою і охоплює: а) виконання завдань та відповіді на практичних заняттях (максимально – 55 балів), б) індивідуальну роботу студентів над трьома завданнями та темами (максимально 5 балів за кожне завдання, всього 15 балів) та в) виконання двох контрольних (модульних) робіт (максимально 15 балів за кожну роботу, всього 30 балів). а) «Ціна» кожної теми чи підтеми складає 5 балів. Студент отримує: - 5 балів при повному опрацюванні теми: активній і змістовній участі в обговоренні усіх питань, пов’язаних з навчальною темою, та виконанні усіх завдань, призначених для самостійного виконання; - 4бали при активному опрацюванні теми, але з певними змістовними «прогалинами» або неповним виконанням самостійних завдань; - 3 бали при лише частковому опрацюванні теми: посередня участь в обговоренні питань, пов’язаних з темою, недостатня глибина виконання самостійних завдань, помітні помилки при формулюванні фраз німецькою мовою; - 0 балів при пасивній присутності на практичному занятті та невиконанні / лише поверхневому виконанні самостійних завдань. б) Протягом триместру студенти отримують три завдання для індивідуального опрацювання(див. карту самостійної роботи), належне виконання кожного з яких оцінюється в 5 балів. Студент отримує: - 5 балів при повному за змістом і безпомилковому з мовної точки зору виконанні завдання для самостійного опрацювання; - 4 бали при повному за змістом виконанні завдання, але певних помилках (до 10) в його мовному оформленні або при неповному (але не менше 70%) виконанні завдання; - 3 бали при повному за змістом виконанні завдання при наявності більше 10 помилок в його оформленні або неповному виконанні завдання (60-50%); - 0 балів при невиконанні завдання або при його некоректному мовному оформленні (більше 15 помилок). в) Протягом триместру студенти мають виконати двімодульних контрольних роботи, виконання яких оцінюється таким чином: - 15 балів – при повному висвітлені змісту питань та його коректному мовному оформленні; - 10 балів – якщо при висвітлені питань пропущено декілька (1-2) важливих аспектів або допущено декілька суттєвих помилок в мовному оформленні; - 5 балів – при неповному, але достатньому для розуміння висвітлені питань та/або суттєвих помилках в мовному оформленні (більше п’яти); - 0 балів - якщо висвітлення питань гірше, ніж цього вимагають критерії попереднього пункту. Студентам, які брали участь у позанавчальній науковій роботі – конференції, наукові публікації, перемоги на студентських олімпіадах – можуть присуджуватись заохочувальні бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 100 балів. Підсумковий контроль у кінці другого триместру проводиться у формі диференційованого заліку. Оцінка за диференційований залік складається із суми балів, які студент набрав за трьома вказаними вище аспектами поточної успішності. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Б) поточна успішність протягом третьоготриместру оцінюється за 50-бальною шкалою і охоплює: а) виконання завдань та відповіді на практичних заняттях (максимально – 30 балів), б) індивідуальну роботу студентів над двома завданнями та темами (максимально 5 балів за кожне завдання, всього 10 балів) та в) виконання однієї контрольної (модульної) роботи (максимально 10 балів). а) «Ціна» кожної теми складає 10 балів. Студент отримує: - 10 балів при повному опрацюванні теми: активній і змістовній участі в обговоренні усіх питань, пов’язаних з навчальною темою, та виконанні усіх завдань, призначених для самостійного виконання; - 8балів при активному опрацюванні теми, але з певними змістовними «прогалинами» або неповним виконанням самостійних завдань; - 6 балів при лише частковому опрацюванні теми: посередня участь в обговоренні питань, пов’язаних з темою, недостатня глибина виконання самостійних завдань, помітні помилки при формулюванні фраз німецькою мовою; - 0 балів при пасивній присутності на практичному занятті та невиконанні / лише поверхневому виконанні самостійних завдань. б) Протягом триместру студенти отримують два завдання для індивідуального опрацювання(див. карту самостійної роботи), належне виконання кожного з яких оцінюється в 5 балів. Студент отримує: - 5 балів при повному за змістом і безпомилковому з мовної точки зору виконанні завдання для самостійного опрацювання; - 4 бали при повному за змістом виконанні завдання, але певних помилках (до 10) в його мовному оформленні або при неповному (але не менше 70%) виконанні завдання; - 3 бали при повному за змістом виконанні завдання при наявності більше 10 помилок в його оформленні або неповному виконанні завдання (60-50%); - 0 балів при невиконанні завдання або при його некоректному мовному оформленні (більше 15 помилок). в) В кінці триместру студенти виконуютьмодульну контрольну роботу, виконання якої оцінюється таким чином: - 10 балів – при повному висвітлені змісту питань та його коректному мовному оформленні; - 8 балів – якщо при висвітлені питань пропущено декілька (1-2) важливих аспектів або допущено декілька суттєвих помилок в мовному оформленні; - 6 балів – при неповному, але достатньому для розуміння висвітлені питань та/або суттєвих помилках в мовному оформленні (більше п’яти); - 0 балів - якщо висвітлення питань гірше, ніж цього вимагають критерії попереднього пункту. Студентам, які брали участь у позанавчальній науковій роботі – конференції, наукові публікації, перемоги на студентських олімпіадах – можуть присуджуватись заохочувальні бали за поточну успішність, але не більше 5 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. В) Підсумковий контроль у кінці третього триместру проводиться у формі екзамену, який передбачає виконання п’яти завдань: - два завдання стосуються теоретичної проблематики дисципліни «Міжкультурна комунікація», наприклад, «Як визначається поняття «міжкультурна компетенція»?; - три завдання формулюються за кейс-методом: студентам необхідно проаналізувати приклади міжкультурного спілкування та пояснити поведінку (помилки в поведінці) комунікантів. Відповіді на кожне завдання оцінюються максимально в 10 балів, тобто на іспиті студент може отримати 50 балів. Різний рівень виконання завдань оцінюється за такими критеріями: - 10 балів – якщо завдання виконано згідно з вимогами і в мовному оформленні немає суттєвих помилок; - 8 балів – якщо не повністю розкрито 1-2 аспекти теми або допущено декілька суттєвих помилок у мовному оформленні; - 6 балів – якщо тема розкрита лише частково (70-60%) та/або допущено більше п’яти суттєвих помилок у мовному оформленні. - 0 балів – якщо перевищено максимальні показники останнього пункту. Загальна підсумкова оцінка складається з суми показника поточної успішності протягом третього триместру вивчення дисципліни та балів, набраних за результатами виконання екзаменаційних завдань. Якщо відповіді студента на іспиті оцінені менше, ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, тобто у такому випадку загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
6.2. Заочна форма навчання
6.2.1. Карта самостійної роботи студента
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Міжкультурна комунікація» для студентів спеціалізації «Міжнародна економіка» на установчу сесію Заочна форма навчання
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Міжкультурна комунікація» для студентів спеціалізації «Міжнародна економіка» на перший семестр Заочна форма навчання
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Міжкультурна комунікація» для студентів спеціалізації «Міжнародна економіка» на другий семестр Заочна форма навчання
Довідкова інформація:
6.2.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів
А) Протягом установчої сесії та першого семестру об’єктами контролю поточної успішності (максимально 100 балів) є: - в сесійний період: активність роботи на практичних/контактних заняттях (максимально відповідно 32 та 30 балів), в тому числі виконання аудиторної комплексної контрольної роботи (максимально відповідно 18 та 20 балів); - в міжсесійний період: виконання комплексної домашньої контрольної роботи (максимально 10 балів), індивідуального завдання в онлайн-режимі (максимально 10 балів), в тому числі захист цих робіт (відповідно 10 та 10 балів), а також індивідуального завдання за вибором (максимально 10 балів).
1) Активність роботи на контактних заняттях: «Ціна» одного заняття складає 4/10 балів. Студент отримує: - 4/10 балів – при активній участі у занятті (3 і більше відповідей) та незначній кількості несуттєвих помилок; - 3/8 балів – при належній участі у занятті (2 відповіді) та 1 – 4 суттєвих (порушення розуміння) помилках; - 2/6 балів – при неактивній участі у занятті (1 відповідь) та 5 – 7 суттєвих (порушення розуміння) помилках; - 0 балів – при пасивній участі у занятті (жодної відповіді) або 8 і більше суттєвих (порушення розуміння) помилках.
2) Контрольні (аудиторна та домашня) роботи, online-завдання та індивідуальне завдання за вибором: Студент отримує: - 18/20/10 балів – якщо повно висвітлено зміст питань та допущено не більше трьох суттєвих помилок в мовному оформленні; - 14/16/8 балів – якщо при висвітленні одного-двох питань опущено деякі важливі деталі та/або допущено до шести суттєвих помилок в мовному оформленні; - 12/6 балів – якщо питання висвітлені недостатньо глибоко та/або допущено до десяти суттєвих помилок в мовному оформленні; - 0 балів – якщо у відповідях подана лише несуттєва (поверхнева) інформація та/або допущено більше десяти суттєвих помилок в мовному оформленні;
3) Захист письмових/«дистанційних» завдань: Студент отримує: - 10 балів – при безпомилковому виконанні завдань або при допущенні 1 – 3 мовних помилок та ґрунтовному поясненні встановлених у виконаних роботах помилок; - 8 балів – якщо зазначені завдання виконано на «добре» або «задовільно» і при поясненні встановлених у цих роботах помилок допущено лише незначні неточності; - 6 балів – якщо зазначені завдання виконано на «добре» або «задовільно», але якщо при поясненні встановлених у цих роботах помилок допущено суттєві неточності; - 0 балів - якщо студент не може пояснити встановлених у виконаних роботах помилок або без поважної причини не з’явився на захист.
За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – участь у конференціях, підготовка наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Підсумковий контроль на початку другого семестру вивчення дисципліни проводиться у формі заліку. Оцінка за залік є середнім показником поточної успішності протягом установчої сесії та першого семестру вивчення дисципліни, тобто сумарна кількість балів, яку студент набрав протягом цього періоду, ділиться на два. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Б) Протягом другого семестру об’єктами контролю поточної успішності (максимально 50 балів) є: - в сесійний період: активність роботи на практичних/контактних заняттях (максимально 20 балів), в тому числі виконання аудиторної комплексної контрольної роботи (максимально 5 балів); - в міжсесійний період: виконання комплексної домашньої контрольної роботи (максимально 5 балів), індивідуального завдання в онлайн-режимі (максимально 5 балів), в тому числі захист цих робіт (відповідно 5 та 5 балів), а також індивідуального завдання за вибором (максимально 5 балів).
1) Активність роботи на контактних заняттях: «Ціна» одного заняття складає 4 бали. Студент отримує: - 4 бали – при активній участі у занятті (3 і більше відповідей) та незначній кількості несуттєвих помилок; - 3 бали – при належній участі у занятті (2 відповіді) та 1 – 4 суттєвих (порушення розуміння) помилках; - 2 бали – при неактивній участі у занятті (1 відповідь) та 5 – 7 суттєвих (порушення розуміння) помилках; - 0 балів – при пасивній участі у занятті (жодної відповіді) або 8 і більше суттєвих (порушення розуміння) помилках.
2) Контрольні (аудиторна та домашня) роботи, online-завдання та індивідуальне завдання за вибором: Студент отримує: - 5 балів – якщо повно висвітлено зміст питань та допущено не більше трьох суттєвих помилок в мовному оформленні; - 4 бали – якщо при висвітленні одного-двох питань опущено деякі важливі деталі та/або допущено до шести суттєвих помилок в мовному оформленні; - 3 бали – якщо питання висвітлені недостатньо глибоко та/або допущено до десяти суттєвих помилок в мовному оформленні; - 0 балів – якщо у відповідях подана лише несуттєва (поверхнева) інформація та/або допущено більше десяти суттєвих помилок в мовному оформленні;
3) Захист письмових/«дистанційних» завдань: Студент отримує: - 5 балів – при безпомилковому виконанні завдань або при допущенні 1 – 3 мовних помилок та ґрунтовному поясненні встановлених у виконаних роботах помилок; - 4 бали – якщо зазначені завдання виконано на «добре» або «задовільно» і при поясненні встановлених у цих роботах помилок допущено лише незначні неточності; - 3 бали – якщо зазначені завдання виконано на «добре» або «задовільно», але якщо при поясненні встановлених у цих роботах помилок допущено суттєві неточності; - 0 балів - якщо студент не може пояснити встановлених у виконаних роботах помилок або без поважної причини не з’явився на захист.
За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – участь у конференціях, підготовка наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 15 балів.
В) Підсумковий контроль на початку третього семестру вивчення дисципліни проводиться у формі екзамену, який передбачає виконання п’яти завдань: - два завдання стосуються теоретичної проблематики дисципліни «Міжкультурна комунікація», наприклад, «Як визначається поняття «міжкультурна компетенція»?; - три завдання формулюються за кейс-методом: студентам необхідно проаналізувати приклади міжкультурного спілкування та пояснити поведінку (помилки в поведінці) комунікантів. Відповіді на кожне завдання оцінюються максимально в 10 балів, тобто на іспиті студент може отримати 50 балів. Різний рівень виконання завдань оцінюється за такими критеріями: - 10 балів – якщо завдання виконано згідно з вимогами і в мовному оформленні немає суттєвих помилок; - 8 балів – якщо не повністю розкрито 1-2 аспекти теми або допущено декілька суттєвих помилок у мовному оформленні; - 6 балів – якщо тема розкрита лише частково (70-60%) та/або допущено більше п’яти суттєвих помилок у мовному оформленні. - 0 балів – якщо перевищено максимальні показники останнього пункту.
Загальна підсумкова оцінка складається з суми показника поточної успішності протягом другого семестру вивчення дисципліни та балів, набраних за результатами виконання екзаменаційних завдань. Якщо відповіді студента на іспиті оцінені менше, ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, тобто у такому випадку загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
8.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
А) Питання теоретичного характеру: 1. Erläutern Sie Prinzipien der menschlichen Kommunikation. 2. Erstellen Sie eine Mind Map zum Thema „Interkultureller Standard“.
Б) Питання практичного характеру (завдання за кейс-методом):
Begründen / Erklären Sie das Verhalten von Gesprächspartnern in der folgenden Situation:
8.4. Зразок екзаменаційного білета
1. Erläutern Sie die Rolle der nonverbalen Signale in der interkulturellen Kommunikation. 2. Erstellen Sie eine Mind Map zum Thema „Interkulturelle Kompetenz“ 3. Begründen / Erklären Sie das Verhalten von Gesprächspartnern in den folgenden Situationen: 3.1.
3.2.
3.3
9. Рекомендована література
9.1. Основна література
9.2. Додаткова література
[1] Йдеться про ситуації німецько-українського ділового спілкування з книги: Fink L., Gruttauer S., Thomas A. Beruflich in der Ukraine : Trainingsprogramm für Manager, Fach- und Führungskräfte / Luzia Fink, Stefanie Gruttauer, Alexander Thomas. – Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht GmbH & Co. KG, 2009. – 178 S. [2] Йдеться про ситуації ділового спілкування з німцями згідно з матеріалами книги Schroll-Machl S. Die Deutschen – Wir Deutsche : Fremdwahrnehmung und Selbstsicht im Berufsleben / Sylvia Schroll-Machl. – Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht GmbH & Co. KG, 2007. – 227 S.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||