|
|
Міжнародна економікаДата публикации: 02.11.2016 14:49
Національний авіаційний університет Навчально-науковий Інститут економіки та менеджменту
Кафедра міжнародної економіки
Методичні рекомендації з виконання курсової роботи (проекту)
з дисципліни «Міжнародна економіка»
для студентів 3 курсу
Галузь знань: 0305 Економіка та підприємництво Напрям підготовки: 6.030502 «Економічна кібернетика» 6.030504 «Економіка підприємств» 6.030507 «Маркетинг» 6.030508 «Фінанси і кредит» 6.030509 «Облік і аудит»
Укладачі: доцент кафедри міжнародної економіки, к.е.н., доцент Полторацька О.Т. асистент кафедри міжнародної економіки Сидоренко К.В.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри міжнародної економіки Протокол №21 від «14» __09__2015 р. Завідувач кафедри __________ Смерічевський С.Ф.
Мета та завдання курсової роботи Основна мета курсової роботи – на підставі поглибленого вивчення курсу навчальної дисципліни «Міжнародна економіка» і для практичного закріплення студентами теоретичних знань об’єктивних закономірностей, реальних процесів та специфічних особливостей міжнародної економіки обрати, оцінити та проаналізувати основні тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі, спираючись на світовий досвід. Для успішного виконання курсової роботи студент повинен знати: основні закономірності функціонування міжнародної економіки; систему основних показників, які характеризують економічний потенціал країн, для визначення їхнього місця у світовій економіці; характер і особливості взаємодії національних економік у структурі світового господарства; питання ресурсного забезпечення економічного розвитку світового господарства; систему сучасних міжнародних економічних відносин і їх основні форми; особливості та характер сучасних інтеграційних процесів; тенденції розвитку міжнародної економіки. Вміти: використовувати систему знань про форми і напрями розвитку міжнародної економіки у вирішенні конкретних питань; виявляти проблеми національних економік окремих країн і регіонів; надавати характеристику взаємозалежності розвитку різних форм міжнародних економічних відносин; аналізувати економічні явища і процеси в області міжнародної економіки, закономірності їх розвитку; виявляти основні проблеми, пов’язані з інтеграцією країн.
Завдання на курсову роботу Виконання, оформлення та захист курсової роботи здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій. Час, потрібний для виконання курсової роботи, – до 36 годин самостійної роботи. Перший етап написання курсової роботи – вибір теми. Тема для всіх студентів однакова: «Основні тенденції розвитку країни (назва країни) в міжнародному економічному інтеграційному просторі». Вибір досліджуваної країни здійснюється відповідно до порядкового номеру студента у списку групи (табл. 1).
Таблиця 1 Вибір досліджуваної країни
Курсова роботавиконується лише українською мовою. При цьому її текст має бути ретельно відредагований, цитати та статистичні дані повинні містити посилання на відповідні джерела, сторінки тексту – пронумеровані. Курсову роботувиконують за допомогою комп’ютерної програми MS Word. При цьому необхідно використовувати шрифт – Times New Roman, кегель – 14, інтервал між рядками – 1. Відступи від краю аркуша зверху та знизу – 2 см, зліва – 2,5 см, справа – 1,5 см. Номер сторінки зазначається у правому верхньому куті аркуша. Курсову роботудрукують на стандартних аркушах формату А4, які повинні бути зшиті відповідним чином (оправлені у палітуру або в м’яку обкладинку) і записують на диск. Обсяг курсової роботи повинен становити не менше 35 і не більше 50 сторінок друкованого тексту. Додатки не враховують до основного обсягу роботи.
Склад, обсяг і структура курсової роботи Курсова робота повинна мати чітку й логічну побудову, містити основні структурні елементи в такій послідовності: титульний аркуш, зміст, перелік умовних скорочень, вступ, розділи розрахунково-пояснювальної частини, висновки, список використаних джерел, додатки. На титульному аркуші мають бути вказані (див. додаток): - назва навчального закладу, в якому здійснено дослідження; - назва інституту, факультету та кафедри, на якій виконано роботу; - назва (тема) дослідження; - прізвище, ім’я та по батькові автора, номер групи, в якій він навчається; - прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання наукового керівника роботи; - місто, рік написання. Зміст розміщують відразу після титульного аркушу курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, переліку умовних скорочень, усіх розділів і підрозділів дослідження, висновків, списку використаних джерел, додатків. Перелік умовних скорочень наводять за необхідності. Якщо в дослідженні вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік може бути виокремлений у праці списком, який розміщують перед вступом. У вступі необхідно визначити значення міжнародної економіки та актуальність досліджуваного питання за сучасних умов господарювання. Саме у вступі формулюються мета та основні завдання курсової роботи, а також вказується предмет, об’єкт і методи дослідження, його науково-теоретична основа. Поставлені завдання повинні конкретизувати основну мету роботи, а їх визначення пов’язано з назвами основних розділів. Рекомендований обсяг вступу – до 6 сторінок. Розрахунково-пояснювальна частина курсової роботи являє собою дослідження, характеристику та аналіз обраної країни, підтверджений статистичною інформацією в динаміці (за 3-5 років). Зібрану статистичну інформацію потрібно обов’язково проаналізувати та відобразити у графіках та таблицях. Дослідження має ґрунтуватися на узагальнені матеріалу декількох джерел, якими можуть бути не тільки наукові обґрунтування, але й Інтернет-сайти, матеріали журналів та газет. В роботі мають бути посилання на відповідні джерела у квадратних дужках. Висновки, як заключний розділ курсової роботи, можна оформити у вигляді чітких тез, що стосуються розділів роботи. Рекомендований обсяг висновків – до 3 сторінок. У списку використаних джерел наводяться всі використані офіційно-розпорядчі документи, наукові видання вітчизняних і зарубіжних вчених, в тому числі адреси Інтернет-сайтів та назви статей у засобах масової інформації, які були використані при написанні курсової роботи. Оформлюється в алфавітному порядку (не менше 15 опрацьованих джерел) та записується вкінці всього тексту, після висновків. Додатки формуються за потребою, коли у роботі є така необхідність. До них включається допоміжний матеріал, який потрібний для повнішого сприйняття виконаної роботи.
Методичні рекомендації до виконання розрахунково-пояснювальної частини Розрахунково-пояснювальна частина курсової роботи повинна складатися з наступних розділів:
У розділі 4 «Оцінка основних макроекономічних показників країни» повинні бути розраховані наступні показники. 1. Показники обсягів міжнародної торгівлі: ü Експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять: товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні; товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем. ü Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці. ü Імпорт – ввезення в країну товарів та послуг. До імпорту відносять: товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника; товари для подальшої переробки під митним контролем. ü Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться. Експорт та імпорт розраховуються кожною країною в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники розраховуються у національній валюті і переводяться в долари США для міжнародного порівняння. Невелика група країн, особливо країни з високою інфляцією, розраховують експорт та імпорт напряму в доларах США. ü Зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто як експорту, так і імпорту разом: ЗТО = Е + І, де Е – обсяг експорту (у вартісних одиницях); І – обсяг імпорту (у вартісних одиницях). ü Фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси, усунувши вплив коливання цін. Іф.о.=∑q1p0/∑q0p0, де Iф.о – індекс фізичного обсягу; р0 – ціна товару в базисному періоді; q1 – кількість товару в періоді, що вивчається; q0 – кількість товару в базисному періоді. ü Генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввозу, вивозу та транзиту товарів: ГТ=Е+І+Т, де ГТ – показник генеральної (загальної) торгівлі; Е – вартість експорту; І – вартість імпорту; Т – вартість транзитних товарів, перевезених територією країни. ü Спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт. 2. Показники структури міжнародної торгівлі: ü Товарна структура експорту країни – структурований за певними ознаками обсяг товарного експорту країни за певний період, як правило, рік. Вона показує експортну спеціалізацію країни та питому вагу кожної товарної позиції в експорті. В більшості країн світу товарна структура експорту складається за основними його статтями. ü Товарна структура імпорту країни – структурований за певними ознаками обсяг товарного імпорту країни за певний період, як правило, рік. Вона показує імпортну залежність країни від окремих товарів і товарних груп, а також питому вагу кожної товарної позиції в імпорті. В більшості країн світу товарна структура імпорту також складається за основними його статтями. ü Регіональні (географічні) структури експорту та імпорту характеризують розподіл товарних потоків (в обох напрямках) за місцями (країнами, регіонами) призначення або походження і класифікуються за структурами експорту та імпорту країни, структурами експорту та імпорту товару (або товарної групи), а також за зовнішньою та внутрішньою структурами 3. Показники динаміки міжнародної торгівлі: ü Темпи росту експорту: Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%, де Тр.е. – темпи росту експорту; Ез.р. – обсяг експорту в звітному році; Еб.р. – обсяг експорту в базисному році. ü Темпи росту імпорту: Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%, де Тр.і. – темпи росту імпорту; Із.р. – обсяг імпорту в звітному році; Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році. ü Темпи росту зовнішньоторговельного обігу: Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%, де Тр.зт.об. – темпи росту зовнішньоторговельного обігу; ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік. ü Темпи приросту експорту: Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%, де Тпр.е. – темпи приросту експорту; Тр.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік; Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік. ü Темпи приросту імпорту: Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%, де Тпр.і. – темпи приросту імпорту; Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік; Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік. ü Темпи приросту зовнішньоторговельного обігу Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%, де Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу; Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік. 4. Показники результатів міжнародної торгівлі. Результуючі показники, до яких належать сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних операцій, індекси стану платіжного балансу, індекс «умови торгівлі», індекс концентрації експорту, коефіцієнт імпортної залежності країни, у сукупності характеризують стан зовнішньої торгівлі за критерієм збалансованості експорту та імпорту, ефективності та місця країни в світовій торгівлі. ü Оцінка платіжного балансу країни. Платіжний баланс – це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період (рік, квартал, місяць). Крім того, платіжний баланс фіксується на певну дату (день) для відстеження стану та співвідношення платежів і надходжень. За методологією МВФ, платіжний баланс – це систематичний перелік усіх економічних операцій, Що були здійснені за певний проміжок часу між резидентами даної країни та нерезидентами (резидентами всіх інших країн світу). ü Сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни. ü Сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує. ü Сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс. ü Сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій. ü Індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В. “Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”. Якщо індекс розраховується по відношенню до великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної чи іншої валюти): Т=Рх/Рім, де Рх – індекс експортних цін, Рім – індекс імпортних цін. Рх=∑хі*рі де хі – частка кожного і-го товару в сумарній вартості експорту в базисному році, рі – відношення поточної експортної ціни і-го товару до його ціни в базисному році. Рім=∑імі*рі де імі – частка кожного і-го товару в сумарній вартості імпорту в базисному році, рі – відношення поточної імпортної ціни і-го товару до його ціни в базисному році). Якщо індекс умов торгівлі Т=1, то це означає, що ціни експорту та імпорту однакові і умови торгівлі залишились незмінними. Якщо Т>1, то це означає, що на кожну одиницю експортованого товару можна придбати більше імпортних товарів. Оскільки більший обсяг імпорту стає можливим замість колишньої кількості експорту, добробут країни зростає. Таким чином умови торгівлі поліпшились порівняно з базовим періодом. Якщо Т<1, то це означає, що на кожну одиницю експортованого товару можна придбати менше імпортних товарів. Оскільки менший обсяг імпорту стає можливим замість колишньої кількості експорту, добробут країни зменшується. Таким чином умови торгівлі погіршились. ü Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера (імпортера). Цей індекс, відомий в економічній літературі як індекс Херфіндаля–Хіршмана, тим вищий, чим менша загальна кількість експортерів (імпортерів) та чим вищою є питома вага основного експортера (імпортера). Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) розраховується за формулою:
де Sk – індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару k; xkі – обсяг експорту (імпорту) товару к країною і; хk – світовий експорт (імпорт) товару к; n – кількість країн-експортерів (або імпортерів). ü Коефіцієнт імпортної залежності країни – відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах, внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів, або за умов економічного та політичного характеру. Коефіцієнт імпортної залежності (Zij) розраховується за формулою:
де Iij – обсяг імпорту і-го товару в країну j; Pij – обсяг споживання (реальна місткість ринку) і-го товару в країні j. Обсяг споживання, в свою чергу, розраховується за формулою: Pij = Qij + Iij - Eij де Qij – обсяг виробництва товару і в країні j; Iij – обсяг імпорту товару і в країні j; Eij – обсяг експорту товару і з країни j. ü Індекс «чистої торгівлі» – показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (за позитивного значення індексу) або рівень перевищення імпортом експорту (при від’ємному значенні індексу):
де NT – показник чистої торгівлі; Ei –експорт товару і; Ii – імпорт товару j. ü Індекс диверсифікації експорту – це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується як правило для визначення відмінностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки того чи іншого товару в експорті країни від його частки в світовому експорті. Для цього використовується формула:
де Sj – індекс диверсифікації експорту країни j; hij – частка товару і в загальному експорті країни j; hi – частка товару і в загальному світовому експорті. ü Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Вона розраховується за формулою: Ке = Е/ВВП*100%, де Ке – експортна квота; Е – обсяг експорту в звітному році; ВВП – валовий внутрішній продукт. ü Імпортна квота як частка імпорту в валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів та послуг. Вона розраховується за формулою: Кі = І/ВВП*100%, де Кі – імпортна квота; І – обсяг імпорту в звітному році; ВВП – валовий внутрішній продукт. ü Квота зовнішньоторговельного обігу Кзто = (Е+І)*0,5 / ВВП * 100%, де Кзто – квота зовнішньоторговельного обігу; Е, І – річний обсяг, відповідно, експорту та імпорту країни; ВВП – валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період. 5. Показники інтенсивності міжнародної торгівлі. У світовій практиці для виміру зовнішньоторговельної інтенсивності країн використовується два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньоторговельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. Обсяги експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обігу на душу населення розраховуються за формулою: Ед.н. = Е/Ч, Ід.н. = І/Ч, ЗТОд.н.=ЗТО/Ч, де E – вартість національного експорту за рік; I – вартість національного імпорту за рік; ЗТО – зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І); Ч – чисельність населення країни на відповідний рік.
Порядок захисту курсової роботи Курсова робота є складовою модуля №3. Студент повинен здати і захистити роботу за тиждень до написання модульної контрольної роботи №2, а саме у відведений для цього час. У процесі оцінювання курсової роботи особлива увага звертається на наступні аспекти: - обґрунтування актуальності досліджуваної теми і чітку постановку її цілей, задач; - ступінь відповідності обсягу і змісту курсової роботи назві теми; - розуміння сучасного стану досліджуваних в роботі проблем; - самостійність мислення та творчий підхід до проблеми; - логіку та чіткість викладу матеріалу; - знання літератури стосовно досліджуваних проблем; - якість оформлення роботи.
Шкала оцінювання курсової роботи Оцінювання результатів виконання та захисту курсової роботи здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до рейтингової системи, наведеної в табл. 2 та табл. 3.
Таблиця 2 Система оцінювання результатів виконання та захисту курсової роботи
Увага! Якщо студент має нульову оцінку хоча б за одним із критеріїв 1-3 або оцінку менше 24 балів за критерієм 4 (захист курсової роботи), наведених у табл. 4.5, то курсова робота йому не зараховується.
Таблиця 3 Відповідність рейтингових оцінок за результатами виконання та захисту курсової роботи в балах оцінкам за національною шкалою
Якщо студент виконав та захистив курсову роботу поза встановлений термін із неповажних причин, то максимальна величина рейтингової оцінки в балах, яку він може отримати за результатами виконання та захисту курсової роботи, не повинна перевищувати максимальне значення оцінки «Добре» за національною шкалою.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||