Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Новости все
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Дата публикации: 18.02.2017 04:06

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет ______________________________

 

Кафедра _________________________________________

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-

педагогічної роботи ____________ А.М. Колот

 

«___» ___________ 20__ р.

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань

з науки (дисципліни)

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

 

освітній ступінь бакалавр

галузь знань «Право»

спеціальність «Правознавство»

спеціалізація «Господарсько-правова»

 

 

 

ПОГОДЖЕНО:

Завідувач кафедри _______________________

 

 

Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть

 

 

 

 

 

Київ 2016

 

 


 

СТРУКТУРА

 

  1. 1.     Вступ.
  2. 2.     Тематичний план науки.
  3. 3.     Зміст науки за темами.
  4. Плани занять

4.1. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання.

4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання.

4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період.

 

5. Самостійна робота студентів.

6. Поточний і підсумковий контроль знань:

6.1. Очна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

6.2. Заочна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен.

6.4. Зразок екзаменаційного білета.

7. Рекомендована література (основна і додаткова).

 

1. ВСТУП

 

Міжнародне право займає особливе місце серед правових дисциплін. Воно є самостійною системою права, що виходить за рамки національних правових систем, зокрема правової системи України. Разом з тим слід брати до уваги ту обставину, що міжнародне право і національні правові системи активно взаємодіють, особливо в сучасну епоху глобалізації, що вимагає тісної координації і уніфікованої поведінки держав на міжнародній арені.

Глобалізація висуває на перший план завдання створення нового світового порядку, заснованого на балансі національних і загальних інтересів держав. Цей порядок покликаний вирішити одне з найважливіших завдань сучасності – зробити світову систему керованою, без чого неможливе вирішення інших глобальних проблем, що стоять перед людством.

Міжнародне публічне право є необхідним інструментом створення і підтримки нового світового порядку. Як ніколи у минулому сьогодні актуальна проблема забезпечення «законності» в міжнародному житті, визнання примату міжнародного права. Глобалізації належить пріоритетна роль в тому, що міжнародне право стало розвиненою багатогалузевою системою, яка робить можливим повсякденні міжнародні зв'язки.

Знання міжнародного права стає все більш важливим не тільки для тих, хто безпосередньо пов'язаний з міжнародними відносинами, але і для всіх, хто хоче орієнтуватися в подіях у світі, в економіці, незалежно від професійної діяльності. Норми міжнародного права стають частиною національної правової системи, і знання його основ необхідне для захисту фізичними і юридичними особами своїх прав усередині країни, а також тим, хто за своїм статусом покликаний вселяти пошану до права і, в першу чергу, суддями. Конституція України проголосила міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України частиною національного законодавства. Тому фахівці в галузі внутрішнього права зобов’язані  знати основи міжнародного права, що дозволить їм об'єктивно і неупереджено вирішувати різноманітні практичні завдання, пов'язані із захистом прав громадян.

Міжнародне право стало невід'ємною складовою частиною сучасного правознавства і займає важливе місце в системі підготовки фахівців з вищою юридичною освітою.

Мета курсу – формування у студентів комплексного уявлення про міжнародне публічне право як особливу систему права і його роль в регулюванні міжнародних відносин, виявлення основних закономірностей виникнення, розвитку і еволюції міжнародного права за сучасних умов.

Основними завданнями курсу є:

  • вивчення базових понять і категорій, засвоєння основоположних принципів, найважливіших інститутів і галузей сучасного міжнародного права;
  • формування у студентів наукових уявлень про існуючий міжнародний правопорядок, покликаний забезпечити мир і безпеку на основі рівноправного співробітництва суверенних держав;
  • розвиток уміння логічно і грамотно виражати та обґрунтовувати свою точку зору з міжнародно-правової проблематики, вільно оперувати юридичною термінологією;
  • навчання студентів сучасним методам аналізу і вирішення правових проблем, що виникають в міждержавних відносинах, набуття навичок дослідницької і аналітичної роботи;
  • поглиблення знань, необхідних практикуючому юристові для участі в правозастосовчій діяльності на національному рівні, пов'язаній з імплементацією міжнародно-правових актів;
  • надбання студентами практичних навиків професійного і грамотного тлумачення, а також використання найважливіших міжнародно-правових документів стосовно конкретних практичних ситуацій.

Зміст самостійної роботи по даному курсу припускає поглиблене ознайомлення студентів з актуальними проблемами міжнародного публічного права, сучасними тенденціями в його розвитку, існуючими доктринальними підходами до аналізу його суті і змісту.

В результаті вивчення міжнародного права студенти повинні:

  • знати  стан основних проблем науки міжнародного права;  функції міжнародного права;  суть та значення правового регулювання міжнародних відносин;  джерела міжнародного права та їх систему;  поняття та значення міжнародних правовідносин, співвідношення понять міжнародні відносини, міжнародне право, дипломатія, політика;  передумови їх виникнення; правовий статус суб’єктів міжнародного права, як правостворюючих, так і правореалізуючих; чинні норми міжнародного права, зміст правових інститутів, сутність міжнародно-правових категорій; систему міжнародних норм та звичаїв та положення jus cogens; порядок реалізації та забезпечення виконання положень міжнародних договорів; орієнтуватися в системі міжнародного права та практиці вирішення міжнародно-правових спорів;
  • ознайомитися  з практикою застосування норм міжнародного права, перспективами та основними напрямками розвитку українського законодавства, яке визначає позицію України як учасника міжнародних відносин;
  • вміти правильно тлумачити та застосовувати норми  міжнародного права в процесі роботи за юридичною спеціальністю; використовувати дані науки міжнародного права для вирішення професійних завдань; здійснювати правову оцінку подій, які відбуваються в світі; вміти підготувати проект міжнародного договору; аргументувати власну точку зору та прийняти за конкретним завданням рішення. 

Основні компетентності, які мають здобути студенти в ході вівчення науки (дисципліни):

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • Здатність до організації та планування;
  • Засвоєнна базових знань науки МП;
  • Вдосконалення знання іноземної мови в ході роботи з іноземними джерелами;
  • Вдосконалення навичок роботи з комп’ютером в процесі використання ресурсу Web CT;
  • Навички пошуку та використання потрібної інформації;
  • Аналіз та розв’язання проблемних ситуацій;
  • Здатність до критики та самоконтролю;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Розвиток дослідницьких навичок та умінь;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність продокувати нові ідеї;
  • Здатність адаптуватись до нових ситуацій;
  • Здатність самостійно працювати;
  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку та процесів глобалізації;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття інших народів .

Підсумковою формою контролю знань є іспит, який має на меті перевірку теоретичних знань студентів та уміння застосовувати їх при вирішенні практичних завдань (задач), тестових завдань, а також уміння самостійно працювати з науковою та навчальною літературою, міжнародно-правовими актами.

Навчальна програма є єдиною для всіх форм навчання (денної та  заочної).

 


2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№

 

Назва теми

Денна форма

 

л

 

с/

П

 

І

К

р

С

Р

с

к.з.

 

І

К

Р

С

Р

С

1.               

Міжнародне право як особлива система права

2

2

 

3

2

2

6

2.               

Історія виникнення та розвитку

міжнародного права

Наука міжнародного права

2

-

1

3

-

1

6

3.               

Джерела  та норми міжнародного права

2

2

1

3

1

1

6

4.               

Основні принципи сучасного міжнародного права

2

2

 

3

2

2

6

5.               

Суб’єкти міжнародного права

2

1

1

3

1

1

6

6.               

Визнання та правонаступництво в міжнародному праві

2

1

1

3

 

1

6

7.               

Населення в міжнародному праві

0

2

1

3

 

1

6

8.               

Територія в міжнародному праві

4

2

 

3

2

2

6

9.               

Відповідальність в міжнародному праві

4

2

1

5

2

2

6

10.           

Мирні засоби вирішення міжнародних спорів

2

2

1

3

-

1

6

11.           

Право міжнародних договорів

4

2

1

5

2

2

6

12.           

Право міжнародних організацій та конференцій

2

2

1

3

-

2

6
  1.  

Право зовнішніх зносин

4

4

1

3

2

2

6
  1.  

Право міжнародної безпеки

2

2

1

5

2

2

6
  1.  

Міжнародне гуманітарне право

3

2

1

5

2

2

6
  1.  

Міжнародне морське право

2

2

1

3

 

1

6
  1.  

Міжнародне космічне право

1

2

1

3

-

1

6

 

Разом

40

32

15

59

18

26

102

 

 


3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ

 

Тема 1. Міжнародне право як особлива система права

Формування міжнародного права під впливом розвитку міжнародних відносин. Міжнародне право як право міжнародного співтовариства. Поняття та сутність міжнародного права. Міжнародне право як особлива система права. Міждержавні відносини як предмет міжнародного права (jus inter gentes). Об’єкт міжнародного права.

 Система міжнародного права. Основні складові системи міжнародного права.

Основні функції міжнародного права.

Взаємовплив та взаємодія міжнародного та внутрішньодержавного права. Моністична та дуалістична теорії співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права. 

Співвідношення міжнародного публічного та міжнародного приватного права.

 

Тема 2. Історія виникнення та розвитку міжнародного права. Наука міжнародного

 Міжнародне право в стародавньому світі. Міжнародне право у Середні віки (з 5 ст. до Вестфальського миру 1648 р.). Міжнародне право з 1648 р. до 1815 р. Міжнародне право з 1815 р. до закінчення Першої світової війни. Міжнародне право з 1919 р. до створення ООН. Сучасне міжнародне право.

Наука міжнародного права.

 

Тема 3. Джерела та норми міжнародного права.

Поняття джерел міжнародного права. Система джерел міжнародного права. Договори та звичаї. Загальні принципи права. Допоміжні засоби для визначення правових норм. Судові рішення. Доктрина. Акти міжнародних організацій. Односторонні акти держав. Взаємодія договору та звичаю як джерел міжнародного права.

Поняття норми міжнародного права. Види норм міжнародного права. Договірні та звичаєві норми. Кваліфікуючі ознаки звичаєвої норми. Класифікація норм міжнародного права. Імперативні та диспозитивні норми міжнародного права.  Норми jus cogens. Універсальні та партикулярні норми (регіональні, локальні).

Міжнародні узвичаєння і міжнародна ввічливість.

Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права. Поняття та види. Роль Комісії міжнародного права та інших органів ООН в кодифікації та прогресивному розвитку міжнародного права.

Тема 4. Основні принципи сучасного міжнародного права

Поняття основних принципів сучасного міжнародного права. Імперативні принципи міжнародного права (jus cogens). Статут ООН. Декларація про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин між державами у відповідності до Статуту ООН, 1970 р. Гельсінський Заключний Акт НБСЄ 1975 р.

Принцип незастосування сили та погрози силою. Особливості становлення принципу. Пакт Бріана-Келлога 1928 р. Статут ООН. Нормативний зміст принципу. Декларація про посилення ефективності принципу відмови від загрози силою або застосування сили в міжнародних відносинах 1987 р. Поняття агресії. Випадки правомірного застосування сили.

Принцип вирішення міжнародних спорів мирним шляхом. Пакт Бріана-Келлога 1928 р. Статут ООН. Закріплення принципу в інших міжнародно-правових актах. Нормативний зміст принципу. Свобода вибору засобів мирного вирішення спорів.

Принцип невтручання у справи, які відносяться до внутрішньої компетенції держав. Принцип невтручання за Статутом ООН. Декларація ООН про недопустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держави 1982 р. Трансформація принципу в сучасних умовах.

Принцип співробітництва держав за Статутом ООН,  Декларацією про принципи 1970 р., Заключним актом НБСЄ 1975 р.

Принцип рівноправності та самовизначення народів. Здійснення права на самовизначення у відповідності до принципів міжнародного права, зокрема принципу поваги прав людини і основних свобод, а також принципу територіальної цілісності держав.

Принцип суверенної рівності держав. Статут ООН.

Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов’язань. Його взаємодія з принципом pacta sunt servanda.

Принцип непорушності державних кордонів. Поняття посягань на державні кордони. Регіональні та універсальні аспекти дії даного принципу.

Принцип територіальної цілісності держав. Поняття територіальної цілісності держав.

Принцип поваги прав людини і основних свобод

Тема 5. Суб’єкти міжнародного права.

Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності. Міжнародна правоздатність та міжнародна дієздатність.

Суб’єкти міжнародного права: правова природа, категорії та види. Первинні та вторинні суб’єкти міжнародного права. Держави як основні суб’єкти міжнародного права. Універсальність міжнародної правосуб’єктності держав.

 Міжнародно-правові ознаки держави. Державний суверенітет. Правова природа і зміст державного суверенітету.  Види держав – суб’єктів міжнародного права. 

Постійно нейтральні держави. Правова природа і зміст поняття постійного нейтралітету.

Міжнародна правосуб’єктність націй та народів. Форми самовизначення і умови його здійснення.

Державоподібні утворення. Характер міжнародної правосуб’єктності Ватикану та Мальтійського ордену.

Міждержавні міжурядові організації – суб’єкти міжнародного права. Правове походження та характер правосуб’єктності.

Питання про міжнародну правосуб’єктність НУО, індивідів та юридичних осіб.

 

Тема 6. Визнання та  правонаступництво держав в міжнародному праві

Міжнародно-правове визнання. Визначення поняття визнання держав. Форма виразу визнання. Декларативна та конститутивна теорії визнання. Визнання урядів. Доктрина Естради та доктрина Тобара. Визнання de jure, de facto, ad hoc. Визнання в якості воюючої та повсталої сторони.

Поняття та сутність правонаступництва. Теорії правонаступництва. Правонаступництво держав відносно міжнародних договорів. Правонаступництво держав відносно державної власності, державних архівів і боргів. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо міжнародних договорів 1978р. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів та державних боргів 1983 р. Особливості правонаступництва після розпаду СРСР.

 

Тема 7. Населення в міжнародному праві

 Поняття населення в міжнародному праві, його складові елементи. Поняття громадянства. Інститут громадянства, його функції. Право на громадянство. Способи набуття громадянства в загальному порядку. Набуття громадянства за народженням. Право крові (jus sanguinis) та право  грунту (jus soli). Натуралізація (прийом до громадянства). Способи набуття громадянства в особливому порядку: групове надання громадянства у випадку цесії, оптації, трансферту. Реінтеграція (поновлення в громадянстві). Експатріація (вихід із громадянства). Денатуралізація (позбавлення громадянства). Подвійне громадянство (біпатризм) та безгромадянство (апатризм). Європейська конвенція про громадянство 1997 р., Європейська конвенція про скорочення випадків без громадянства 1961 р., Конвенція про статус апатридів 1954 р.

Правовий статус іноземців. Поняття іноземців. Міжнародні принципи правового статусу іноземців (принцип розповсюдження на іноземців юрисдикції держави перебування, принцип недискримінації, принцип наявності обов’язку по відношенню до держави перебування, принцип захисту іноземця державою його громадянства або доміцилію. Поняття режиму іноземців та його види (національний, найбільшого сприяння і спеціальний).

Правовий статус біженців, вимушених переселенців, переміщених осіб. Поняття біженця у відповідності із Статутом УВКБ ООН, Конвенції ООН про статус біженців 1951 р., Протоколом, який стосується статусу біженців, 1967 р. та іншими міжнародними угодами. Категорії біженців (мандатні та конвенційні). Закон України “Про біженців”.

Поняття політичного притулку і умови його надання. Інститут притулку в міжнародному і національному праві. Форми притулку (територіальний, дипломатичний). Декларація про територіальний притулок 1967 р.

Правовий статус трудящих-мігрантів. Міжнародні угоди, що регулюють права та обов’язки трудящих-мігрантів. Конвенція МОП № 97 про трудящих-мігрантів 1949 р., Конвенція МОП № 118 1962 р. Конвенція МОП № 143 1975 р. Значення Міжнародної конвенції про захист всіх прав трудящих-мігрантів і членів їх сімей 1990 р. та механізм контролю за її дотриманням.

Міжнародно-правовий захист прав людини. Механізми міжнародного співробітництва в галузі прав людини.

 

Тема 8. Територія в міжнародному праві

Поняття та види території в міжнародному праві. Правовий статус території та види правового режиму території. Територіальний суверенітет, територіальне верховенство, територіальні права.

Територія держави: поняття та склад. Державна територія з міжнародним режимом використання (Шпіцберген). Кондомініум. Анклав. Зони (райони) державної території із спеціальним режимом. Умовна державна територія.

Поняття, види і способи встановлення державних кордонів. Делімітація та демаркація державних кордонів. Закон України “Про державний кордон”.

Поняття та види міжнародної території загального користування.

Територія із змішаним режимом: поняття та види.

Міжнародні ріки (озера). Проходження державних кордонів по міжнародним (прикордонним) рікам (озерам). Барселонська конвенція і статут про режим судноплавних шляхів міжнародного значення 1921 р., Женевська конвенція про гідроенергію водних потоків, які мають значення для декількох держав 1923 р., Гельсінські правила 1966 р., Конвенція про судноплавство на Дунаї 1948 р.

Правовий режим Арктики. “Секторальний принцип” володіння приарктичних держав в Арктиці. Міжнародне право і законодавство приарктичних держав щодо правового режиму арктичного простору і його частин. Арктична Рада.

Міжнародно-правовий режим Антарктики. Договір про Антарктику 1959 р.: система договору. Територіальні (заморожені) претензії держав в Антарктиці.

 

Тема 9. Відповідальність в міжнародному праві

Поняття міжнародно-правової відповідальності. Підстави виникнення міжнародної відповідальності. Види відповідальності: політична та матеріальна. Форми політичної відповідальності: сатисфакція, репресалії, санкції. Поняття реторсії. Форми матеріальної відповідальності: реституція, репарація, субституція. Поняття контрибуції. Обставини, що виключають насання відповідальності.

Матеріальна відповідальність за шкідливі дії, незаборонені міжнародним правом. Поняття абсолютної відповідальності. Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, 1972 р.; Конвенція про відповідальність перед третьою стороною в області ядерної енергії 1960 р. і Додаткова конвенція до неї 1963 р., Конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963 р., Конвенція про відшкодування шкоди, завданої іноземним повітряним судном третім особами на поверхні, 1952 р.

Міжнародні правопорушення. Міжнародні злочини.  Види міжнародних злочинів. Злочини проти миру, злочини проти людяності (геноцид, тортури та ін.). Відповідальність за міжнародні злочини. Проект Кодексу злочинів проти миру та безпеки людства. Кримінальна відповідальність фізичних осіб за міжнародні злочини. Міжнародна кримінальна юстиція. Міжнародний римінальний суд. Римський Статут Міжнародного кримінального суду 1998 р.  Міжнародні кримінальні трибунали (по колишній Югославії, Руанді та ін)

Злочини міжнародного характеру (транснаціональні злочини).

Робота Комісії міжнародного права над проектами статей про відповідальність держав.

Особливості відповідальності міжнародних організацій.

 

Тема 10. Мирні  засоби вирішення міжнародних спорів

 

Поняття міжнародних спорів та засобів їх мирного вирішення. Гаазькі конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень 1899 та 1907 рр. Загальний акт про мирне вирішення міжнародних спорів 1928 р. Статут ООН. Манільська декларація про мирне вирішення спорів та інші акти.

Системи мирних засобів вирішення міжнародних спорів.

Переговори та консультації, їх місце в системі засобів мирного вирішення спорів. Факультативні та обов’язкові консультації. Добрі послуги та посередництво: спільне та відмінне. Слідча та узгоджувальна процедури: спільне та відмінне. Закріплення слідчої та узгоджувальної процедури в міжнародно-правових актах. Декларація ГА ООН по встановленню фактів 1991 р.

Міжнародний арбітраж. Постійний та разовий арбітраж.  Постійна палата третейського суду. Компетенція та склад. Міжнародні судові процедури. Міжнародний суд ООН. Міжнародний трибунал по морському праву, порядок створення та діяльності. Економічний суд СНД.

Механізм мирного вирішення спорів міжнародними організаціями. Мирне вирішення спорів в рамках ООН. Система врегулювання спорів в рамках ОБСЄ.

 

Тема 11. Право міжнародних договорів

Поняття та джерела права міжнародних договорів. Кодифікація права міжнародних договорів. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями та між міжнародними організаціями 1986 р. Національне законодавство України і право міжнародних договорів.

Поняття та юридична природа міжнародного договору. Класифікація міжнародних договорів.

Стадії укладення міжнародного договору.: договірна ініціатива, підготовка тексту договору, переговори як основний метод погодження тексту договору. Прийняття тексту договору та його форми. Встановлення автентичності тексту договору. Парафування. Способи надання  згоди суб’єктів міжнародного права на обов’язковість міжнародного договору. Підписання та його форми. Ратифікація. Затвердження, прийняття, згода. Акт офіційного підтвердження. Обмін документами. Приєднання до договору. Обмін та депонування ратифікаційних грамот та інших документів. Юридичне значення актів органів державної влади України про надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів. Застереження до міжнародних договорів. Процедури висловлення застережень, прийняття, заперечення проти застережень, зняття застережень і заперечень. Юридично дійсне заперечення і заперечення проти нього. Депозитарій та його функції. Українське законодавство про порядок збереження договорів. Реєстрація договору. Публікація (промульгація) договору.

Поняття недійсності міжнародних договорів. Презумпція дійсності міжнародного договору. Підстави абсолютної та відносної недійсності договору: помилка, обман, підкуп представника, примус представника, примус держави шляхом застосування сили або погрози застосування сили. Норми jus cogens і дійсність договорів.  Принцип естоппель і проблема дійсності договорів. Наслідки недійсності міжнародних договорів.

Загальні підстави припинення договору. Денонсація та відміна міжнародного договору. Призупинення дії міжнародного договору.

Поняття та цілі тлумачення міжнародних договорів. Принципи тлумачення. Види тлумачення. Способи тлумачення.

 

Тема 12. Право міжнародних організацій та конференцій

Поняття та джерела права міжнародних організацій.

 Поняття міжнародної організації. Ознаки міжнародних міжурядових організацій. Класифікація міжнародних організацій. Порядок створення міжнародних організацій: прийняття статутних документів, створення матеріальної структури, початок функціонування органів. Припинення існування організацій.

Правова природа міжнародних організацій. Міжнародні організації і суверенітет держави. Правосуб’єктність міжнародних організацій. Їх договірна правоздатність, відповідальність. Компетенція міжнародних організацій. Повноваження і функції міжнародних організацій. Членство в міжнародних організаціях. Критерії вступу в члени і порядок вступу. Припинення членства в міжнародних організаціях. Виключення з членства. Призупинення членства. Органи міжнародних організацій.

Прийняття рішення міжнародними організаціями. Нормотворчість міжнародних організацій. Безпосередня правотворчість і допоміжна роль в нормотворчому процесі.

ООН. Цілі і принципи ООН. Членство в ООН. Правовий статус головних органів  ООН. ГА ООН, її компетенція та функції.

Рада Безпеки ООН. Склад, повноваження та функції. Рішення РБ. ЕКОСОР (загальна характеристика). Міжнародний суд ООН. Рада з опіки. . Секретаріат ООН.  Міжнародні посадові особи, їх статус. Генеральний секретар ООН. Його роль в діяльності ООН. Допоміжні органи.

Система ООН. Складові системи. Спеціалізовані установи ООН. 

Міжнародні регіональні організації. Загальна характеристика (створення, мета і принципи: членство, основні органи, їх забезпечення). ОАД, Асоціація держав Південно-Східної Азії, СНД, Рада Європи, ОБСЄ. Міжрегіональні організації ОІК.

Міжнародні неурядові організації: поняття та роль в міжнародному праві.

 

Тема 13. Право зовнішніх зносин

Поняття та джерела права зовнішніх зносин. Державні органи зовнішніх зносин: загальна характеристика.

Поняття та джерела дипломатичного права. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. Склад та функції дипломатичного представництва. Початок і припинення дипломатичної місії. Агреман. Вірчі грамоти. Дипломатичний корпус. Імунітети і привілеї дипломатичного представництва та його персоналу.  Законодавство України про дипломатичну службу.

Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969 р. Віденська конвенція про представництво держав щодо їх відносин з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р. Конвенція про привілеї та імунітети ООН 1946 р., Конвенція про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН. Посадові особи міжнародних організацій. Законодавство України про дипломатичну службу.

Поняття та джерела консульського права. Виникнення та розвиток інституту консулів (стародавня Греція та Рим). Віденська конвенція про консульські зносини 1963 р. Законодавство України про консульську службу. Роль звичаю в консульському праві.

Встановлення консульських зносин і відкриття консульських установ. Консульський округ. Екзекватура. Консульський патент. Категорії консульських посадових осіб. Консульський корпус. Двосторонні консульські конвенції. Консульські функції. Консульські привілеї і імунітети і їх відмінність від дипломатичних. Інститут почесних консулів.

 

Тема 14. Право міжнародної безпеки.

Поняття права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки. Міжнародно-правові засоби забезпечення міжнародної безпеки. Загальна безпека. Система підтримання миру та безпеки за Статутом ООН. Сучасна концепція підтримання миру в рамках ООН. Повноваження РБ ООН. Операції ООН по підтриманню миру. Практика проведення операцій по підтриманню миру. Види миротворчих операцій. Багатонаціональні сили поза межами ООН, їх правовий статус.

Регіональна безпека, її співвідношення, із загальною системою безпеки. Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках ОБСЄ, ОАГ, ЛАД, СНД. Європейська безпека. Стамбульська Хартія європейської безпеки 1999 р. Кодекс поведінки, який стосується військово-політичних аспектів безпеки.

НАТО, цілі, принципи і система органів. Нова стратегічна концепція НАТО і міжнародна безпека. Договірні форми співробітництва між Україною та НАТО.

Роззброєння і його міжнародно-правове регулювання. Принцип роззброєння. Угоди в сфері роззброєння, які передбачають знищення біологічного, токсичної та ядерної зброї. Угоди про заборону випробування ядерної зброї. Міжнародний режим нерозповсюдження ядерної зброї. Без’ядерні зони.

Заходи контролю за роззброєнням. Гарантійні заходи безпеки. Міри довіри.

 

Тема 15. Міжнародне гуманітарне право

Поняття міжнародного гуманітарного права. «Право Гааги» та «право Женеви». Гаазькі конференції миру 1899 та 1907 рр. та розвиток міжнародного гуманітарного права.

Конвенція про захист поранених та хворих під час війни 1864 р. Петербурзька декларація про відміну використання розривних куль 1868 р. Результати Гаазьких конференцій миру 1899 р. та 1907 р. Женевські конференції про захист жертв війни 1949 р. та додаткові протоколи 1977 р. Гаазька конвенція про захист культурних цінностей 1954 р. і Протокол ІІ до неї 1999 р. Конвенція про заборону та обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї 1980 р. і протоколи до неї. Конвенція про заборону протипіхотних мін 1997 р.

Галузеві принципи права збройних конфліктів (гуманітарного права).

Заборонені методи і засоби ведення війни та їх характеристика.

Початок війни та його правові наслідки. Учасники збройних конфліктів. Комбатанти, некомбатанти. Військові розвідники. Шпигуни. Найманці.  Захист жертв війни. Захист цивільних об’єктів та культурних цінностей. Правовий режим військової окупації. Закінчення війни: правові наслідки.

 

Тема 16. Міжнародне морське право

Поняття та джерела міжнародного морського права. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного морського права. Женевські конвенції по морському праву 1958 р. Конвенція ООН по морському праву 1982 р.

Види (класифікація) морських просторів. Правовий режим внутрішніх морських вод. Склад внутрішніх вод. Історичні затоки і історичні води. Поняття та правовий режим територіального моря. Права та обов’язки прибережної держави щодо мирного проходу. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу.

Прилеглі зони. Поняття, види, правовий режим.

Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води, поняття та правовий режим. Право архіпелажного проходу. Право мирного проходу через архіпелажні води.

Виключна економічна зона. Поняття та ширина ВЕЗ. Права прибережної держави.

Континентальний шельф: поняття та правовий режим.

Відкрите море: поняття, правовий режим. Принцип свободи відкритого моря та його елементи. Правовий режим суден у відкритому морі.

Міжнародний район морського дна (Район). Поняття та правовий режим. Принцип загальної спадщини людства. Міжнародний орган по морському дну (Орган).

Міжнародні протоки та міжнародні канали: правовий режим.

 

Тема 17. Міжнародне космічне право

Поняття та джерела міжнародного космічного права. Розмежування повітряного та космічного простору. Договір про космос 1967 р., Угода про Місяць 1979 р. Правовий статус космічного простору та небесних тіл. Правовий статус космічних об’єктів. Конвенція про реєстрацію космічних об’єктів 1975 р.

Правовий режим космонавтів. Угода про рятування космонавтів 1968 р. Міжнародно-правові обмеження військового використання космосу. Відповідальність в міжнародному космічному праві.


4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ
4. 1 ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

         ЗАНЯТТЯ 1. Розгорнута бесіда

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій семінару: розгорнута бесіда

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

  1. Поняття, предмет, об’єкт міжнародного права
  2.  Особливості системи міжнародного права
  3. Функції міжнародного права
  4. Співвідношення міжнародного та національного права
  5. Співвідношення міжнародного публічного та міжнародного приватного права

 

 

ЗАНЯТТЯ 2. Вирішення ситуаційних справ

ТЕМА 3. ДЖЕРЕЛА ТА НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Компетентності:

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;
  • прийняття рішень;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Міжособистісні наавички та уміння;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Здатність працювати самостійно;

 

Глобальні компетентності

  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;

 

Інструментарій заняття: вирішення ситуаційних вправ

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття норми міжнародного права
  2. Види норм міжнародного права
  3. Норми jus cogens
  4. Поняття джерел міжнародного права.
  5. Система джерел міжнародного права.

 

ЗАНЯТТЯ 3. Семінар- дискусія, вирішення кейсів.

ТЕМА 4. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Компетентності:

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;
  • прийняття рішень;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні наавички та уміння;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність пристосовуватися до нових ситуацій;
  • Здатність породжувати нові ідеї;

 

Глобальні компетентності

  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;

 

Інструментарій заняття: вирішення кейсів, дискусія.

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

  1. Поняття та значення основних принципів сучасного міжнародного права
  2. Основні принципи сучасного міжнародного права та їх правове закріплення.
  3. Принцип суверенної рівності держав.
  4.  Принцип невтручання у внутрішні справи.
  5. Принцип співробітництва.
  6.  Принцип рівноправності та самовизначення народів.
  7. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов’язань.
  8. Принцип незастосування сили та погрози силою
  9. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів.
  10. Принципи територіальної цілісності, непорушності державних кордонів та поваги прав людини і основних свобод.

 

ЗАНЯТТЯ 4. Дискусія з елементами аналізу. Вирішення кейсів.

ТЕМА 5,6 СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. ВИЗНАННЯ ТА ПРАВОНАСТУПНИЦТВО В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Компетентності:

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • знання другої мови;
  • елементарні комп’ютерні навички;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;
  • прийняття рішень;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні наавички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі8
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність пристосовуватися до нових ситуацій;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Лідерські якості;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Планування та управління проектами;
  • Турбота проякість;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Інструментарій заняття: вирішення кейсів, дискусія з елементами аналізу.

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття міжнародної правосуб’єктності.
  2. Види суб’єктів міжнародного права та їх характеристика.
  3. Поняття визнання в міжнародному праві.
  4. Форми та види  визнання
  5. Поняття та сутність правонаступництва в міжнародному праві.

 

ЗАНЯТТЯ  5. Семінар-розгорнута бесіда. Робота в малих групах

 ТЕМА 7. НАСЕЛЕННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: розгорнута бесіда, робота в малих групах.

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття та складові населення.
  2. Громадянство. Поняття та міжнародно-правове регулювання
  3. Правовий статус біпатридів  та апатридів.
  4. Політичний притулок
  5. Правовий статус біженців та трудящих-мігрантів
  6. Універсальний та регіональний механізми захисту прав людини

 

 

ЗАНЯТТЯ 6. Дискусія, вирішення кейсів

ТЕМА 8. ТЕРИТОРІЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: вирішення кейсів

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

  1. Поняття та види територій.
  2. Поняття державної території та її складові частини
  3. Державна територія загального користування
  4. Поняття та види недержавної території.
  5. Правовий режим Арктики та Антарктики.

 

 

ЗАНЯТТЯ 7. Вирішення кейсів. Дискусія з елементами аналізу

ТЕМА 9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: дискусія з елементами аналізу,  вирішення кейсів.

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

  1. Поняття та підстави виникнення міжнародної відповідальності
  2. Поняття та види міжнародних правопорушень.
  3. Види та форми міжнародної відповідальності.
  4. Підстави звільнення від міжнародної відповідальності.
  5. Відповідальність міжнародних організацій

 

 

ЗАНЯТТЯ 8. Робота в малих групах

ТЕМА 10. МИРНІ І ЗАСОБИ ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;

 

Інструментарій заняття: робота в малих групах

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

  1. Поняття мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
  2. Система мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
  3. Переговори та консультації.
  4. Добрі послуги та  посередництво
  5. Особливості слідчої та узгоджувальної процедури
  6. Арбітраж та судовий розгляд

 

 

ЗАНЯТТЯ 9. Семінар-розгорнута бесіда. Вирішення кесів

ТЕМА 11. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Здатність працювати самостійно;

 

Глобальні компетентності

  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;

 

Інструментарій заняття: розгорнута бесіда, вирішення кейсів.

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття права міжнародних договорів та його місце в системі міжнародного права. Джерела
  2. Поняття та види міжнародних договорів.
  3. Стадії укладення міжнародного договору
  4. Згода на обов’язковість міжнародних договорів
  5. Договір та треті сторони
  6. Види та способи тлумачення договору
  7. Недійсність договору
  8. Зупинення та призупинення дії міжнародного договору

 

ЗАНЯТТЯ 10.Ділова гра «Система ООН»

 ТЕМА 12. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА КОНФЕРЕНЦІЙ

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: ділова гра

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття та ознаки міжнародної міжурядової організації. Неурядові організації.
  2. Способи створення міжнародної організації.
  3. Поняття та ознаки міжнародної конференції.
  4. Механізм прийняття рішень в міжнародних організаціях
  5. ООН
  6. Регіональні організації (ОБСЄ, РЄ, СНДБ ОАД)

 

 

ЗАНЯТТЯ 11-12.  Вирішення ситуаційних вправ

ТЕМА 13. ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій занять: вирішення ситуаційних вправ

 

Орієнтовні питання для роботи на заняттях

 

  1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
  2. Порядок встановлення дипломатичних та консульських зносин
  3. Склад та функції дипломатичного представництва.
  4. Консульські функції.
  5. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети

 

ЗАНЯТТЯ 13.Семінар-дискусія

 ТЕМА 14. ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: розгорнута бесіда

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття, принципи та джерела права міжнародної безпеки
  2. Засоби забезпечення міжнародної безпеки та їх характеристика.
  3. Дії РБ ООН у випадку загрози миру, порушення миру та актів агресії
  4. Поняття та види операцій ООН по підтримці миру.
  5. Роззброєння. Міри контролю за роззброєнням
  6. Міри довіри.
  7. Регіональні системи безпеки

 

ЗАНЯТТЯ 14. Семінар-дискусія

ТЕМА 15. МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: дискусія

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття, джерела гуманітарного права
  2. Початок та закінчення війни
  3. Законні і незаконні учасники війни
  4. Заборонені засоби та методи ведення війни.
  5. Міжнародно-правовий захист жертв війни
  6. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів

 

 

ЗАНЯТТЯ 15. Вирішення кейсів. Міні-гра

ТЕМА 17. МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: вирішення кейсів, міні-гра

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

  1. Поняття та джерела міжнародного морського права
  2. Правовий режим внутрішніх морських вод
  3. Поняття та правовий режим територіального моря
  4. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
  5. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води
  6. Виключна економічна зона
  7. Континентальний шельф
  8.  Відкрите море
  9.  Міжнародний район морського дна

 

 

ЗАНЯТТЯ 16. Семінар-розгорнута бесіда

ТЕМИ 17. МІЖНАРОДНЕ КОСМІЧНЕ ПРАВО

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: розгорнута бесіда

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття, джерела та принципи міжнародного повітряного права
  2. Міжнародні польоти: поняття та види.
  3. Міжнародно-правові засоби боротьби проти незаконного втручання у діяльність цивільної авіації
  4. Поняття та джерела міжнародного космічного права
  5. Правовий статус космічного простору та небесних тіл
  6. Правовий статус космічних об’єктів
  7. Міжнародно-правові обмеження військового використання космосу.
  8. Особливості міжнародної відповідальність в міжнародному космічному праві.

 

 

 

4.2 Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання

 

Контактні заняття проводяться тільки для студентів заочної форми навчання. Заняття проводяться з використанням інноваційних технологій, які дозволяють активізувати процес вивчення міжнародного права.

 На контактних заняттях студенти мають на достатнньому рівні оволодіти теорією міжнародного права та опрацювати основні міжнародно-правові акти у визначеній сфері, брати активну участь обговоренні теоретичних питань, вирішенні практичних завдань, в ділових іграх, мозкових штурмах, круглих столах, в роботі малих груп та на тренінгових заняттях при розгляді проблемних питань, виконанні конкретних завдань тощо.

 

 

                 КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 1.

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА  (2 год.)

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій семінару: розгорнута бесіда

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

  1. Поняття, предмет, об’єкт міжнародного права
  2.  Особливості системи міжнародного права
  3. Функції міжнародного права
  4. Співвідношення міжнародного та національного права
  5. Співвідношення міжнародного публічного та міжнародного приватного права

 

                 КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 2.

ТЕМА 3. ДЖЕРЕЛА ТА НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА (1 год.)

Компетентності:

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;
  • прийняття рішень;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Міжособистісні наавички та уміння;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Здатність працювати самостійно;

 

Глобальні компетентності

  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;

 

Інструментарій заняття: вирішення ситуаційних вправ

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття норми міжнародного права
  2. Види норм міжнародного права
  3. Норми jus cogens
  4. Поняття джерел міжнародного права.
  5. Система джерел міжнародного права.

 

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 3.

ТЕМА 4. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА (2 год.)

Компетентності:

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;
  • прийняття рішень;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні наавички та уміння;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність пристосовуватися до нових ситуацій;
  • Здатність породжувати нові ідеї;

 

Глобальні компетентності

  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;

 

Інструментарій заняття: вирішення кейсів, дискусія.

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

  1. Поняття та значення основних принципів сучасного міжнародного права
  2. Основні принципи сучасного міжнародного права та їх правове закріплення.
  3. Принцип суверенної рівності держав.
  4.  Принцип невтручання у внутрішні справи.
  5. Принцип співробітництва.
  6.  Принцип рівноправності та самовизначення народів.
  7. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов’язань.
  8. Принцип незастосування сили та погрози силою
  9. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів.
  10. Принципи територіальної цілісності, непорушності державних кордонів та поваги прав людини і основних свобод.

 

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 4.

ТЕМА 5. СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. (1 год.)

 

Компетентності:

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • знання другої мови;
  • елементарні комп’ютерні навички;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;
  • прийняття рішень;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні наавички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі8
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність пристосовуватися до нових ситуацій;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Лідерські якості;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Планування та управління проектами;
  • Турбота проякість;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Інструментарій заняття: вирішення кейсів, дискусія з елементами аналізу.

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття міжнародної правосуб’єктності.
  2. Види суб’єктів міжнародного права та їх характеристика.
  3. Поняття визнання в міжнародному праві.
  4. Форми та види  визнання
  5. Поняття та сутність правонаступництва в міжнародному праві.

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 5.

ТЕМА 8. ТЕРИТОРІЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ (2 год.)

 

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: вирішення кейсів

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

  1. Поняття та види територій.
  2. Поняття державної території та її складові частини
  3. Державна територія загального користування
  4. Поняття та види недержавної території.
  5. Правовий режим Арктики та Антарктики.

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 6.

ТЕМА 9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ (2 год.)

 

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: дискусія з елементами аналізу,  вирішення кейсів.

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

  1. Поняття та підстави виникнення міжнародної відповідальності
  2. Поняття та види міжнародних правопорушень.
  3. Види та форми міжнародної відповідальності.
  4. Підстави звільнення від міжнародної відповідальності.
  5. Відповідальність міжнародних організацій

 

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 7.

ТЕМА 11. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ (2 год.)

 

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Здатність працювати самостійно;

 

Глобальні компетентності

  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;

 

Інструментарій заняття: розгорнута бесіда, вирішення кейсів.

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття права міжнародних договорів та його місце в системі міжнародного права. Джерела
  2. Поняття та види міжнародних договорів.
  3. Стадії укладення міжнародного договору
  4. Згода на обов’язковість міжнародних договорів
  5. Договір та треті сторони
  6. Види та способи тлумачення договору
  7. Недійсність договору
  8. Зупинення та призупинення дії міжнародного договору

 

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 8.

ТЕМА 13. ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН (2 год.)

 

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій занять: вирішення ситуаційних вправ

 

Орієнтовні питання для роботи на заняттях

 

  1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
  2. Порядок встановлення дипломатичних та консульських зносин
  3. Склад та функції дипломатичного представництва.
  4. Консульські функції.
  5. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети

 

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 9.

ТЕМА 14. ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ (2 год.)

 

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: розгорнута бесіда

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття, принципи та джерела права міжнародної безпеки
  2. Засоби забезпечення міжнародної безпеки та їх характеристика.
  3. Дії РБ ООН у випадку загрози миру, порушення миру та актів агресії
  4. Поняття та види операцій ООН по підтримці миру.
  5. Роззброєння. Міри контролю за роззброєнням
  6. Міри довіри.
  7. Регіональні системи безпеки

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 10.

ТЕМА 15. МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО

Компетентності

Ключові інструментальні:

  • Здатність до аналізу та синтезу;
  • здатність до організації та планування;
  • базові загальні зання;
  • засвоєння основ базових знань юридичної професії;
  • навики управління інформацією;
  • розв’язання проблем;

 

Ключові міжособистісні:

  • Здатність до критики та самокритики;
  • Робота в команді;
  • Міжособистісні навички та уміння;
  • Позитивне ставлення до інших культур;
  • Здатність працювати в міжнародному середовищі;
  • Етичні зобов’язання;

 

Ключові системі компетентності:

  • Здатність застосовувати знання на практиці;
  • Дослідницьки навички та вміння;
  • Здатність до навчання;
  • Здатність породжувати нові ідеї;
  • Розуміння культури та звичаїв інших держав;
  • Здатність працювати самостійно;
  • Бажання досягти успіху.

 

Глобальні компетентності

  • Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку;
  • Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу;
  • Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
  • Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

 

Інструментарій заняття: дискусія

 

Орієнтовні питання для роботи на занятті

 

  1. Поняття, джерела гуманітарного права
  2. Початок та закінчення війни
  3. Законні і незаконні учасники війни
  4. Заборонені засоби та методи ведення війни.
  5. Міжнародно-правовий захист жертв війни
  6. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів

 

 

4.3 Плани навчальної роботи студента заочної форми навчання в міжсесійний період

 

Студенти заочної форми навчання виконують індивідуальне завдання з міжнародного права у міжсесійний період шляхом:

‒ самостійного опрацювання  джерел (визначених для кожної теми окремо);

‒ підготовки виступів на контактних заняттях, планом яких передбачено обговорення наукових доповідей (презентацій) студентів;

‒ опрацювання рішень Міжнародного Суду ООН ;

‒ розвязання ситуаційних задач (видаються студентам викладачем персонально);

- вирішення тестів онлайн за допомогою ресурсу Web-CT.

Виконання та належне оформлення (відповідно до вимог) індивідуального завдання оцінюється в 20 балів. Захист індивідуального завдання відбувається прилюдно під час проведення «Дня заочника».

Виконання тестів оцінюється в 10 балів.

За роботу на контактних заняттях студенти-заочники отримують до 20 балів.

Завдання на виконання індивідуальної роботи щорічно оновлюються і розміщуються на сайті ДВНЗ КНЕУ та доводяться до відома студентів при проведенні вступних лекцій.

Мета самостійної роботи студентів заочної форми навчання полягає у поглибленні теоретичних і практичних знань, отриманих в процесі вивчення науки, самостійного опрацювання законодавчих і нормативних актів, навчальної, спеціальної літератури, узагальнення зібраної інформації та обґрунтування зроблених висновків, а також описання одержаних результатів.

 

 

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

Окрім аудиторних занять навчальним планом передбачено навчальний час для самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів включає: опрацювання прослуханого лекційного матеріалу; вивчення окремих тем та питань, що винесені на самостійне опрацювання; підготовку конспектів навчальних текстів; підготовку до семінарських занять; опрацювання міжнародно-правових актів з метою вивчення їх змісту; роботу над рішеннями МС ООН та ЄСПЛ; виконання самостійних робіт по вивченому матеріалу в аудиторії; вирішення практичних завдань (у т.ч. їх письмове оформлення); виконання індивідуальних завдань, що передбачають роботу з додатковими джерелами для поглибленого вивчення матеріалу, підбір матеріалів за заданими темами, їх аналіз, творче опрацювання з професійної точки зору, аналіз та оцінку правових норм, виявлення прогалин та суперечностей в правовому регулюванні, вироблення пропозицій щодо їх усунення тощо, а також систематизацію навчального матеріалу.

Форми самостійної роботи студентів:

-  опрацювання лекційного матеріалу;

-  самостійне вивчення окремих тем, питань за допомогою навчальної літератури, нормативних актів;

-  підготовка до індивідуальних занять;

-  підготовка до модульного контролю;

-  вибір теми, розробка плану та написання реферативної роботи.

Методи контролю самостійної роботи студентів:

-  опитування на індивідуальних консультаціях;

-  заслуховування та обговорення індивідуальних завдань;

-  захист рефератів тощо.

Самостійна робота як вид навчальної діяльності поділяється на кілька рівнів: до-аудиторна, аудиторна та після-аудиторна.

Самостійна робота студентів включає: опрацювання прослуханого лекційного матеріалу; вивчення окремих тем та питань, що винесені на самостійне опрацювання; підготовку конспектів навчальних текстів; підготовку до семінарських занять; вирішення практичних завдань (у т.ч. їх письмове оформлення); виконання індивідуальних завдань; роботу з додатковими джерелами для поглибленого вивчення матеріалу; систематизацію навчального матеріалу перед іспитом тощо.

Зміст самостійної роботи студентів та її обсяг визначається викладачем, який організує та контролю самостійну роботу студентів над дисципліною. Викладач визначає частину матеріалу, яка відводиться на самостійне вивчення, повідомляє студентам, рекомендує використання конкретних джерел та форми роботи з ними, видає індивідуальні завдання студентам, а також контролює їх виконання. Контроль за самостійною роботою студентів здійснюється на семінарських заняттях, в процесі індивідуально-консультативної роботи та при підсумковому контролі знань.

Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів: підручниками, начально-методичними посібниками, конспектами студентів, інформаційними базами даних тощо.

В процесі опрацювання навчальної програми студенти використовують додаткову літературу навчального та наукового характеру, яка рекомендована до ознайомлення і наведена в даній робочій програмі.

Перелік питань і тем, що виносяться на самостійне вивчення студентів складає лектор навчальної дисципліни на денній формі навчання відповідно до навчальної програми та годин, що передбачені для самостійної роботи студента.

Перелік питань і тем, що винесені на самостійне вивчення, а також рекомендації щодо джерел надає студентам лектор курсу під час лекційних занять.

Консультативна допомога щодо організації вивчення конкретних питань надається викладачами лекцій та семінарських занять в години семінарських занять та індивідуальної роботи зі студентами. Контроль результатів самостійної роботи здійснює викладач семінарських занять та в процесі модульного контролю знань, а також на письмовому іспиті. Навчальний матеріал, що передбачений для засвоєння студентами в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль знань, поряд з матеріалом, який опрацьовувався на лекційних та семінарських заняттях.

Оцінки, отримані студентами за виконання завдань самостійної роботи, враховуються при підсумковому контролі знань.

Індивідуально-консультативна робота зі студентами проводиться за окремим графіком кафедри відповідно до робочого навчального плану.

Метою індивідуально-консультативної роботи є:

  •   виявлення обсягу і якості сприйняття студентом навчального матеріалу;
  •   виявлення недоліків чи прогалин у його знаннях та встановлення їх причин і шляхів усунення;
  •   виявлення рівня опанування навичками самостійної роботи;
  •   визначення індивідуальних засобів розвитку у студента навичок самостійної роботи;
  •   стимулювання інтересу студента до предмету;
  •   підвищення рівня підготовки студента та
  •   всебічне сприяння студентові в опануванні ним навчальною програмою даної дисципліни.

Індивідуальне заняття проводиться з окремим студентом за ініціативою викладача або самого студента. Його зміст полягає в особистому індивідуальному спілкуванні викладача зі студентом, у процесі якого з‘ясовуються проблеми, що виникли у студента в процесі роботи з програмним матеріалом, намічаються шляхи вирішення цих проблем. На індивідуальному занятті проводиться також:

  •   складання викладачеві та захист виконаного індивідуального завдання, контроль за іншими формами самостійної роботи студента;
  •   відпрацювання пропущених тем, негативних оцінок і т. ін.;
  •   перездача модульних завдань;
  •   консультативна допомога студентові: відповіді викладача на конкретні запитання студента щодо методики виконання тих чи інших індивідуальних завдань, робіт, питань програмного матеріалу, пояснення певних теоретичних положень навчальної дисципліни, роз’яснення різних аспектів практичного застосування теоретичних знань або конкретних правових норм і т. ін.

В процесі індивідуально-консультативної роботи здійснюється організація та наукове керівництво викладачем індивідуальною науковою роботою студента: рефератами, курсовими та дипломними роботами відповідно до навчального плану. У такій діяльності основним завданням викладача є сприяння систематизації, закріпленню та розширенню теоретичних і практичних знань студента та правильному застосуванню їх при вирішенні конкретних наукових завдань, а також розвиток у студента навичок та оволодіння методикою наукових досліджень.

 

 

 

 

 

  1. 6.     ПОТОЧНИЙ ТА ПІДСУМКОВІЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

6.1 ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

з науки “Міжнародне  право”

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр

для студентів галузі знань “Право”. Спеціалізація  "господарсько-правова”

 

№

заняття

Форма самостійної роботи студента

Види семінарських (практичних, лабораторних) занять*

Максимальна

кількість балів

За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях

 

Змістовий модуль №1

1 Тема 1. Поняття міжнародного права

Попередня підготовка визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

1

2 Тема 3. Джерела та норми міжнародного права

 

Робота над рішеннями МС ООН

Вирішення практичних завдань за “Практикумом з МП”

Підготовка за основними питаннями теми

 

Вирішення ситуаційних вправ

1

 

 

 

1

3. Тема 4. Основні принципи сучасного міжнародного права

 

Опрацювання проблеми порушення основних принципів МП (підготовка повідомлень);

Опрацювання міжнародно-правових актів

 

Семінар-дискусія

 

Вирішення кейсів

1

 

1

4 Тема 5,6 Суб’єкти міжнародного права. Визнання та правонаступництво в міжнародному праві

Попередня підготовка з визначених питань

 

Опрацювання проблемних ситуацій

 

Дискусія з елементами аналізу

 

Вирішення кейсів

 

1

 

1

5. Тема 7. Населення в міжнародному праві

Робота над рішенням МС ООН, ЄСПЛ

Підготовка презентацій

 

Семінар-розгорнута бесіда

 

Робота в малих групах

1

 

1

6. Тема 8. Територія в міжнародному праві

Вирішення практичних задач

 

Складання тестових завдань

Вирішення кейсів

дискусія

1

1

7. Відповідальність в міжнародному праві

 

Підготовка доповідей (повідомлень)

 

Попередня підготовка з визначених питань

 

Вирішення кейсів

 

Дискусія з елементами аналізу

1

 

1

8. Тема 10. Мирні і засоби вирішення міжнародних спорів

 

Підготовка групових презентацій-доповідей

Робота в малих групах

2

Змістовий модуль №2

9. Тема 11. Право міжнародних договорів

 

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

 

Робота над рішеннями МС ООН

Самостійне кладання практичних задач

 

Семінар-розгорнута бесіда

 

Вирішення кейсів

1

 

 

1

10. Тема 12. Право міжнародних організацій та конференцій

Підготовка до ділової гри

Ділова гра

“Система ООН”

2

11-12. Тема 13. Право зовнішніх зносин

 

Завчасна підготовка за визначеними темами

Складання практичних завдань

 

Вирішення ситуаційних вправ

2

13. Тема 14. Право міжнародної безпеки

Підготовка до дискусії

Семінар-дискусія

2

14. Тема 15. Міжнародне гуманітарне право

Перегляд відеоматеріалів за темою

Опрацювання проблемного завдання

 

Семінар -дискусія

 

3

15. Тема 15. Міжнародне морське право

Завчасна підготовка за визначеними темами

 

Вирішення кейсів

Міні -гра

2

16. Теми 16-17.  Міжнародне повітряне право. Міжнародне космічне право

Завчасна підготовка за визначеними темами

Вирішення практичних завдань

Підготовка повідомлень з актуальних питань теми

Семінар-розгорнута бесіда

2

Усього балів за роботу  на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях

30

За виконання модульних (контрольних) завдань**

Модуль №1

Виконання модульної контрольної роботи  - у форматі тестів за допомогою ресурсу Web CT

10

Усього балів за модульний контроль

10

За виконання індивідуальних завдань

Види індивідуальних завдань (студент обирає не більше 2-х завдань упродовж семестру)

1. Аналітична робота над рішеннями МС ООН.

5

2. Вирішення проблемних завдань практичного х-ру

5

3.Підготовка наукової доповіді для студентської наукової конференції

5

4.Аналітичний огляд наукових публікацій за визначеною темою

5

5. Тренінг

10

Усього балів за виконання індивідуальних завдань

10

Разом балів за  СРС

50

 

Порядок поточного та підсумкового оцінювання знань

 

 

 

Форма навчання

очна

 

 

 

 

 

 

 

 

Порядок оцінювання знань студентів

Поточний контроль

1. Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях

(до 30 балів)

 

 

2. Виконання завдань для самостійного опрацювання

(до 10 балів)

 

3.Модульний контроль 

(до 10 балів)

 

- 1 модуль – 10 балів

Підсумковий контроль

Іспит – до 50 балів (результат зараховується за умови отримання не менше 30 балів)

 

ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах)  = 

= результати поточної роботи  + результати  письмового іспиту

В блоці першому - оцінка поточної роботи в семестрі  (1.) –  максимальна кількість балів – 50;

 В блоці  другому - оцінювання письмової екзаменаційної роботи  (2.) – максимальна кількість балів – 50; менше 30 балів не зараховуються.

 

 

Поточний контроль знань здійснюється в аудиторії в години, відведені  для семінарських занять та в процесі  індивідуальної роботи зі студентом у позанавчальний час шляхом:

  • усного опитування студентів за питаннями тем (модуля), в т.ч. відведених для самостійного вивчення;
  • оцінювання дискусійного обговорення питань – що становлять зміст теми;
  • оцінювання самостійних письмових робіт студентів в аудиторії;
  • оцінювання виконаного і захищеного студентом письмового реферату (есе, повідомлення тощо) за заданими індивідуальними темами;
  • оцінювання виконаного і захищеного студентом завдання практичного характеру;
  • оцінювання відповідей студента на питання, що відведені для самостійного вивчення, у процесі індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентом;
  • оцінювання участі студента в розгляді питань в аудиторії (внесення уточнень, доповнень, зауважень до відповідей і т.п.) тощо.

 

 

 

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Підсумковою формою контролю знань з дисципліни «Міжнародне право» є: -  письмовий іспит.

Для підсумкової оцінки знань зараховується середній результат поточної роботи студента.

 

Критерії  оцінювання   знань   студентів  на письмовому іспиті

Письмова екзаменаційна роботаоцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів. Екзаменаційний білет містить 5 комплексних запитань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів.

Критеріями оцінювання кожного із завдань, які виносяться на іспит є:

 

 

РІВЕНЬ ЗНАНЬ

Оцінка за 100-бальної шкалою

Критерії оцінки відповіді

Відмінний рівень

10

Відповідь студента:

- містить повний, розгорнутий, правильний виклад матеріалу з поставленого питання;

- демонструє знання основних понять і категорій та взаємозв’язку між ними;

- знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів;

- знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей;

- вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм;

- знання різних наукових концепцій та підходів щодо певної науково-теоретичної чи науково-практичної проблеми, пов’язаної з поставленим питанням;

- здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми.

Добрий рівень

8

Студент дав досить змістовну відповідь на поставлене питання, але відповідь містить наступні недоліки:

- недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання;

- містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні суспільні відносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками

Задовільний рівень

6

Студент дав відповідь на поставлене питання, однак допустив суттєві помилки як змістовного характеру, так і при оформлені відповіді на питання, а саме:

- зміст відповіді свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання;

- відповідь не містить взагалі, або має лише  загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання.

- відповідь викладена недостатньо аргументовано та/або з порушенням правил логіки при поданні матеріалу;

- відповідь не містить аналізу проблемних аспектів поставленого питання, свідчить про недостатню обізнаність з основними науковими теоріями і концепціями, що стосуються відповідного питання;

 - у роботі багато грубих орфографічних помилок.

Незадовільний рівень

0

Студент не відповів на питання, або його відповідь є неправильною, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною.

 

Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі 5 питань.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю та за виконання завдань, що виносяться на іспит.  У разі, коли відповідь студента на іспиті оцінена менше ніж в 30 балів, загальна підсумкова оцінка включає тільки оцінку за поточну успішність.

Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється  за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему для фіксації оцінки в нормативних документах.


УМОВИ ПЕРЕВЕДЕННЯ ДАНИХ 100-БАЛЬНОЇ ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ В 4-Х БАЛЬНУ ТА ШКАЛУ ECTS

 

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

Оцінка у формі заліку

 (для вибіркових дисциплін)

Оцінка за шкалою ECTS

90-100

Відмінно

зараховано

А

80-89

Добре

зараховано

В

70-79

С

66-69

Задовільно

зараховано

D

60-65

Е

21-59

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано — з можливістю повторного складання заліку

FX

0-20

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано —

з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

F

 

 


6.2    ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

з науки “Міжнародне  право”

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр

для студентів галузі знань “Право”. Спеціалізація - "господарсько-правова”

 

 

№

заняття

Форма самостійної роботи студента

Види семінарських (практичних, лабораторних) занять*

Максимальна

кількість балів

За систематичність і активність роботи на контактних заняттях

 

Змістовий модуль №1

Контактне заняття 1.

Міжнародне право як особлива система права

Розгорнута бесіда

Розгорнута бесіда

дискусія

2

Контактне заняття 2. Тема 3. Джерела та норми міжнародного права

 

Робота над рішеннями МС ООН

Вирішення практичних завдань за “Практикумом з МП”

Підготовка за основними питаннями теми

 

Вирішення ситуаційних вправ

2

 

 

 

 

Контактне заняття 3.

Тема 4. Основні принципи сучасного міжнародного права

Опрацювання проблеми порушення основних принципів МП (підготовка повідомлень);

Опрацювання міжнародно-правових актів

 

Дискусія

 

Вирішення кейсів

2

Контактне заняття 4. Тема 5. Суб’єкти міжнародного права.

Попередня підготовка з визначених питань

 

Опрацювання проблемних ситуацій

 

Дискусія з елементами аналізу

 

Вирішення кейсів

 

 

 

2

Контактне заняття 5. Тема 8. Територія в міжнародному праві

Вирішення практичних задач

 

Складання тестових завдань

Вирішення кейсів

дискусія

 

2

Контактне заняття 6. Відповідальність в міжнародному праві

 

Підготовка доповідей (повідомлень)

 

Попередня підготовка з визначених питань

 

Вирішення кейсів

 

Дискусія з елементами аналізу

2

 

 

Змістовий модуль №2

Контактне заняття 7. Тема 11. Право міжнародних договорів

 

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

 

Робота над рішеннями МС ООН

Самостійне кладання практичних задач

 

Семінар-розгорнута бесіда

 

Вирішення кейсів

 

 

 

2

Контактне заняття 8. Тема 13. Право зовнішніх зносин

 

Завчасна підготовка за визначеними темами

Складання практичних завдань

 

Вирішення ситуаційних вправ

2

Контактне заняття 9. Тема 14. Право міжнародної безпеки

Підготовка до дискусії

Дискусія

2

Контактне заняття 10. Тема 15. Міжнародне гуманітарне право

Перегляд відеоматеріалів за темою

Опрацювання проблемного завдання

 

Дискусія

 

2

Усього балів за роботу  на контактних  заняттях

20

 

МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

 

 

За виконання тестових завдань

Індивідуальна самостійна робота онлайн (Web CT)

Виконання модульної контрольної роботи  - у форматі тестів за допомогою ресурсу Web CT

10

Усього балів за виконання тестових завдань

10

За виконання індивідуальних завдань

Виконання індивідуальної

роботи

письмово

за 30 днів до

початку сесії

(за графіком

подати на

кафедру)

за графіком

“Дня заочника”

 

10

Захист індивідуального

завдання

 

за тиждень

до початку

сесії

за графіком

“Дня заочника”

 

10

Види індивідуальних завдань (студент обирає не більше 2-х завдань упродовж семестру)

 

1. Аналітична робота над рішеннями МС ООН.

10

2. Вирішення проблемних завдань практичного х-ру

10

3.Підготовка наукової доповіді для студентської наукової конференції

10

4.Аналітичний огляд наукових публікацій за визначеною темою

10

5. Тренінг

10

6. Розв'язання практичних задач

10

Усього балів за виконання індивідуального завдання

20

Усього балів за виконання позааудиторних індивідуальних завдань

 

50

 

 

 

 

 

Форма навчання

заочна

 

 

 

 

 

 

 

 

Порядок оцінювання знань студентів

Поточний контроль

1. Систематичність та активність роботи на контактних заняттях

(до 20 балів)

 

 

2.Виконання індивідуальних завдань

(до 20 балів)

 

3.Виконання тестових завдань (WebCT)

(до 10 балів)

Підсумковий контроль

Іспит – до 50 балів (результат зараховується за умови отримання не менше 30 балів)

Порядок оцінювання знань студентів ззоної форми навчання

 

 

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання здійснюється шляхом оцінювання роботи на контактних заняттях та виконання завдань для самостійної роботи: тестів, індивідуальних завдань (не більше 50 балів) результати якого включаються  до  підсумкової  оцінки  разом з результатами письмового іспиту (Див. Карту самостійної роботи студентів заочної форми навчання).

Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою, за шкалою  ECTS з подальшим переведенням в  традиційну систему для фіксації оцінки в нормативних документах. 

 

 

 

 

6.3 ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН З НАУКИ

На іспит виносяться питання, які мають узагальнюючий, комплексний  чи порівняльний  характер, можуть передбачати  необхідність порівняльного аналізу певних правових категорій,  визначення особливостей  міжнародно-правового режиму чи статусу, або мають практичне спрямування; формулювання питання може  припускати наявність знань кількох тем навчальної програми тощо.

 

 

 

ТИПОВІ ЗАДАЧІ

  1. В 1948 р. в Єрусалимі ізраїльськими екстремістами було вбито шведського графа Бернадотта, посередника ООН між Ізраїлем та арабськими країнами. ООН вимагала від держави Ізраїль відшкодування шкоди. Генеральна Асамблея ООН звернулась до МС ООН за консультативним висновком: чи має право міжнародна організація при спричиненні шкоди службовцю ООН вимагати компенсації шкоди від відповідальної за це держави? Яку відповідь, на Вашу думку, мав дати МС ООН? Аргументуйте відповідь.

 

  1. В червні 1997 р. делегати парламенту Чечні вручили керівництву литовського сейму звернення президента Чечні з проханням визнати незалежність Чеченської республіки. Аналогічні звернення були направлені до парламентів Естонії та Латвії. МЗС Росії попередив ці республіки про „негативні наслідки” для двосторонніх відносин в разі позитивного рішення на звернення президента Чечні. Яке значення має визнання для нових держав? Чи були б порушені норми міжнародного права в разі визнання Литвою, Латвією та Естонією незалежності Чеченської республіки? Відповідь аргументуйте.

 

  1. В 1951 р. МС ООН розглядав англо-норвезький спір про рибальство. Англія стверджувала, що правило, за яким Норвегія відраховує вихідні лінії територіального моря не є загальновизнаною нормою міжнародного права. Норвегія наполягала на тому, що вона завжди заперечувала інші способи і інші держави, в тому числі і Англія не оспорювали цього.  Чи може явно виражена, послідовна незгода певної держави зашкодити виникненню звичаєвої норми міжнародного права? Чи буде така норма застосовуватись відносно такої держави? Відповідь аргументуйте.
  2. Португалія мала два анклави на території Індії. Уряд Індії прийняв рішення припинити до них доступ Португалії. Португалія відстоювала своє право на прохід тим, що це право проходу через територію Індії склалось як локальний звичай, з яким мовчазно погоджувалась Великобританія, а пізніше й Індія в порядку правонаступництва після здобуття незалежності. Індія заперечувала, наполягаючи на тому, що для виникнення локального звичаю необхідна практика більше ніж двох держав. А як вважаєте Ви? Відповідь аргументуйте.

 

  1. Держава А здійснила повітряну атаку по об’єктах, що знаходились на території держави Б. Кваліфікуючи дії держави А як агресію і скориставшись правом на самооборону, держава Б знищила авіабазу на території держави А. Визначте правомірність дій держав відповідно до принципу незастосування сили та погрози силою.

 

 

  1. В 1983 р. лідерами турецької громади Кіпру було проголошено Турецьку Республіку Північного Кіпру. Туреччина визнала створену державу. Рада Безпеки ООН в резолюції заявила, що рішення про створення кіпрської турецької держави є неправомірним і закликала не визнавати його. Обґрунтуйте рішення Ради Безпеки ООН. Як співвідноситься це рішення з принципом самовизначення народів?

 

  1. Військові сили держави А. вторглись на територію держави Б. При нанесенні бомбових ударів по об’єктах держави Б. держава А. використовувала авіабази держави В. Вони були надані на прохання держави А. Держава  Б. кваліфікувала дії держави В. та А. як агресію і звернулась до Ради Безпеки ООН з вимогою застосувати санкції до цих держав. Держава В. заявила, що питання про санкції щодо неї неправомірне, оскільки її військові сили у військових операціях проти держави Б. участі не брали. Дайте правову оцінку діям держав А та В. Чи порушують ці дії принципи міжнародного права? Відповідь аргументуйте.

 

 

  1. США вторглись на територію Ірану з метою звільнення заручників. Цей військовий напад всупереч ст.51 Статуту ООН не було відповіддю на напад на США. США спробували виправдати свої дії і в зверненні до Ради Безпеки ООН вказали: „..відповідно до ст.51, здійснюючи невід’ємне право на самооборону з метою звільнення американських громадян, що є жертвами озброєного нападу на наше посольство…” Чи є самооборона одним з елементів системи міжнародно-правових санкцій. Чи правомірними, на Ваш погляд, є дії США. Відповідь аргументуйте.

 

  1. Військові кораблі КНДР, застосувавши силу, затримали в своїх територіальних водах розвідувальний корабель США. Чи правомірними є дії КНДР? Чи є в даному випадку застосування сили необхідною обороною? Обґрунтуйте відповідь нормами Статуту ООН та Конвенції ООН з морського права.

 

  1. Австралія та Нова Зеландія подали позов до МС ООН на дії Франції, яка здійснила випробування ядерної зброї в атмосфері в південній частині Тихого океану. Позивачі посилались на такі обставини: існує Московський договір 1963 р. по заборону випродувань ядерної зброї в атмосфері , в космічному просторі та під водою, учасниками якого є близько 100 держав. З питань ядерних випробувань прийнято ряд резолюцій ГА ООН. Все це свідчить про загальновизнаний характер  Договору, попри те, що деякі держави не є його учасниками. Позивачі вимагали визнати дії Франції протиправними. Франція заперечувала, мотивуючи це тим, що вона не приєдналась до договору. Чи поширюються зобов’язання за міжнародним договором на держави, які не є його учасниками? Чи поширюються зобов’язання по даному договору на Францію?

 

  1. Між державами А та Б виник спір щодо застосування договору про співробітництво в сфері охорони навколишнього середовища. В ньому йдеться, що спори про тлумачення та застосування договору будуть передаватися до МС ООН. Договір набув чинності без будь-яких застережень. Чи може МС ООН прийняти спір до розгляду, якщо він переданий до суду тільки державою А.? Держава Б. не надала згоди на передання спору до МС ООН. Вона вважає, що найкращим способом вирішення суперечностей буде створення арбітражного органу. Відповідь обґрунтуйте.

 

ПРИКЛАДИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

1. До заборонених засобів ведення війни належать (виберіть правильні твердження)

a)                     Надання наказу не залишати нікого в живих;

b)                     Бомбардування річок;

c)                      Напад на хворих;

d)                     Захоплення заручників.

2.Визначте, якого міжнародного договору з питань правонаступництва не існує?

a)     Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978р.

b)    Віденська конвенція про правонаступництво щодо державної власності, державної власності і державних боргів 1983р.;

c)     Віденська конвенція про правонаступництво в міжнародних організаціях 1979р.

3. За юридичною силою норми міжнародного права поділяють на

a)     Імперативні і диспозитивні;

b)    Універсальні та локальні;

c)     Норми-цілі та норми-принципи.

4. Італія за мирним договором, укладеним після ІІ світової війни зобов’язувалась повернути вивезене з окупованих територій майно? Яка форма міжнародної відповідальності мала місце в даному випадку?

a)     Реституція

b)    Контрибуція

c)     Сатисфакція

5. Яких видів державних кордонів не існує?

a)     Сухопутних;

b)    Водних;

c)     Повітряних;

d)    Космічних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


6.4  ЗРАЗОК  ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО  БІЛЕТА

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2014 року № 384

ДВНЗ “Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана”

Кафедра міжнародного та європейського права

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Напрям підготовки право

Спеціальність правознавство Семестр VI

Навчальна дисципліна Міжнародне право

 

Екзаменаційний білет  №

  1. Способи надання згоди на обов’язковість міжнародного договору та їх загальна характеристика.
  2. Міжнародно-правові обмеження військового використання космосу.
  3. Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
  4. 4.        Тест

1. До заборонених засобів ведення війни належать (виберіть правильні твердження)

e)         Надання наказу не залишати нікого в живих;

f)         Бомбардування річок;

g)         Напад на хворих;

h)        Захоплення заручників.

5.Визначте, якого міжнародного договору з питань правонаступництва не існує?

d)        Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978р.

e)         Віденська конвенція про правонаступництво щодо державної власності, державної власності і державних боргів 1983р.;

f)         Віденська конвенція про правонаступництво в міжнародних організаціях 1979р.

Екзаменатор                   П.І.Б.                          підпис

Завідувач кафедри         П.І.Б.                          підпис

Схвалено на засіданні кафедри міжнародного

та європейського права  протокол №___ від «__» _______ 20__ р.


7. Рекомендована література

основна

  1. Абашидзе А, Федоров М. Право внешних сношений. – М.: Международные отношения, 2009.
  2. Абашидзе А.Х, Солнцев А.М., Агейченко К.В. Мирное разрешение международных споров. Современные проблемы. М.: РУДН, 2011.
  3. Актуальные проблемы права вооруженных конфликтов: Учеб. пособие. — М., ДА МИД России, 2000.
  4. Алямкін Р. Роль Міжнародного Суду ООН  у забезпеченні міжнародного правопорядку: практика врегулювання міжнародних територіальних спорів // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. - № 3.
  5. Анненков В.И. Военная сила в международных оношениях. – М.: Кно-Рус, 2011.
  6. Анцелевич Г.А. Международное морское право. – Киев: Слово, 2003.
  7. Анцилотти Д. Курс международного права. Введение - общая теория. Т. 1 / Под ред. Д.Б. Левина. М., 1961.
  8. Арье Найер. Военные преступления: геноцид, террор и борьба за правосудие. М.: Юристъ, 2000.
  9. Баймуратов М.А., Шемякин А.Н. Международное пиратство: актуальные вопросы становления глобальной системы противодействия. Монография. – ТрансЛит, 2011.
  10. Бахин C.B. Перспективы развития международного права в XXI веке (Хроника) // Московский журнал международного права. 2008. № 1.- С. 302-306.
  11. Безопасность жизнедеятельности и выживание на море: учебное пособие / М. А. Колегаев [и др.]; Одесская национальная морская академия. - О., 2007.
  12. Белый И.Ю. Международное преследование за военные преступления: Правовые и процессуальные аспекты. М.: ЮРКНИГА, 2004.
  13. Бєглий О. В. Космічне право у структурі міжнародного  правопорядку постіндустріального    суспільства // Публічне право. – 2011. - №2.
  14. Бєглий О. В. Організаційно-правові аспекти попередження засмічення космічного простору // Юридичний вісник Національного авіаційного університету. – 2009. - №3(12).
  15. Блажиєвська М. В. Теоретичні та практичні аспекти визначення правового статусу та режиму Азовського моря та Керченської протоки // Український часопис міжнародного права. – 2004. – № 1. – С. 50-62.
  16. Более безопасный мир: наша общая ответственность. Доклад группы высокого уровня по угрозам, вызовам и переменам. // Док. ООН А/59/565, 02.12.2004 р.
  17. Бонуччи А. Оговорка rebus sic stantibus в международном и государственном праве // Журнал Министерства юстиции. – 1910. – №10.
  18. Броунли Я. Международное право: В 2 кн. / Под ред. Г.И. Тункина. М., 1977.
  19. Буткевич В. Г. Походження терміна «міжнародне право» // Український часопис міжнародного права. — 1994. — № 1. — С. 3—37.
  20. Буткевич О. В. Теоретичні аспекти походження і становлення міжнародного права. — К.: Україна, 2003.
  21. Буткевич О. В. У истоков международного права. — М.: Юридический центр ПРЕСС, 2008.
  22. Бутрос-Гали Б. Дополнение к Повестке дня для мира. Доклад Генерального секретаря ООН. //Док. ООН 8/1995/1, 25.01.1995р. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.un.org/depts/dhl/dhlrus/landmark
  23. Бутрос-Гали. Б. Повестка дня для мира: превентивная дипломатия, миротворчество и поддержание мира. Доклад Генерального секретаря ООН. Електронний ресурс. Режим доступу: // Док. ООН Б/24111, 17.06.1992р.
  24. Бюньон Ф. Международный комитет Красного Креста и защита жертв войны. — М., 2005.
  25. Валеев Р.М. Международное уголовное право в документах: Учебное пособие. В 2-х томах. – М.:Статут, 2010.
  26. Ваттель, Эмер де. Право народов. М., 1960.
  27. Верещетин B.C. Международный Суд на новом этапе // Московский журнал международного права. – 2002. – № 2.
  28. Вишняков В. Г., Егиазаров В. А., Королев Ю. А. и др. Право и межгосударственные объединения / Под общ. ред. В. Г. Вишнякова. СПб., 2003.
  29. Галенская Л. Н. Право убежища. Международно-правовые вопросы. М., 1968.
  30. Гассер Х.-П. Международное гуманитарное право. Введение. М., 1999.
  31. Гетьман-Павлова И.В. Международное право как регулятор международных отношений: научная монография. М. : Изд-во МГОУ, 2004.
  32. Гилл Г.-Г. Статус беженца в международном праве. М., 1997.
  33. Гинзбурге Дж., Лукашук И.И. Курильские острова и международное право // Советский журнал международного права, 1991. – № 3 – 4.
  34. Гнатовський М.Злочини проти людяності у сучасному міжнародному праві // Актуальні питання міжнародного права . – 2007. - №2(5).
  35. Греченкова О.Ю. Экоцид как преступление против мира и безопасности человечества: автореф. дис. . канд. юр. наук. Краснодар, 2007.
  36. Григорович Ю.В. Уголовная ответственность индивидов за совершение международных преступлений // Московский журнал международного права. – 2008. – 2.
  37. Григорьев А. А. К вопросу формирования права на множественное гражданство // Белорусский журнал междунар. права и междунар. отношений. 2001, № 2.
  38. Грицай Н.В. Транснациональная корпорация (ТНК): проблемы определения правового статуса // Юридический аналитический журнал. — 2007. — № 1-2.
  39. Гроций Гуго. О праве войны и мира. Три книги / Общ. ред. С.Б. Крылова. М., 1996.

  40. Гуреев С. А. К вопросу о субъектах международного права // Российский ежегодник международного права. 2001.
  41. Гуцуляк В.Н. Международное морское право (публичное и частное): учеб.пособие. – Ростов н/Д: Феникс, 2006.
  42. Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов. — М., МККК, 2000.
  43. Даник А.Ю. Мирні засоби розв’язання міжнародно-правових конфліктів // Наукові праці МАУП. – 2010. – Вип. 3 (26). – С.218-222.
  44. Дёмин Ю. Г. Cтатус дипломатических представительств и их персонала. – М.: Международные отношения, 2010.
  45. Дмитрієв А.І. Інститут постійного нейтралітету в міжнародному праві. – Київ, 2005.
  46. Дмитрієв А.І., Шепель А.О. Деякі проблеми еволюції міжнародного права // Часопис Київського університету права. -2003. -№ 2.- С. 59-64.
  47. Дрьоміна – Волок Н.В. Норми jus cogens — сучасне jus gentium intra se // Юридична наука. – 2011. - №1.
  48. Дугина Ю.В. Защита гражданских объектов как принцип международного гуманитарного права // Московский журнал международного права. — 2007. —№ 1.
  49. Дьяченко С.В. К вопросу о международной правосубъектности Святого престола // Московский журнал международного права.-2006.-№ 3 (63). – С. 4- 16.
  50. Женевские конвенции от 12 августа 1949 г. и дополнительные протоколы к ним. Изд. 4-е, испр. – М., МККК, 2005.
  51. Заемский В. Необходимость перемен в ООН // Международная жизнь. – 2005. – №9.
  52. Заемский В. Ф. Кому нужна реформа ООН. В интересах всех и каждого М.:Издательство: «Международные отношения». - 2011.
  53. Зелинская Н.А. Международные преступления и международная преступность. Монография. – Одеса: Юрид. л-ра, 2006.
  54. Зелинская Н.А. Политические преступления и международная преступность. Монография. – Одеса: Фенікс, 2003.
  55. Зелинськая Н.А. Социально-правовые аспекты терроризма. Монография. – Одеса: Фенікс, 2003.
  56. Земскова П.Е. Принцип добросовестности и принцип справедливости как общие принципы права, признанные цивилизованными нациями // Юриспруденция. – 2009. - №16. – Електронний ресурс. Режим доступу: http://pravorggu.ru/2009_16/zemskova_12.shtml
  57. Зябкин А. Организация Объединенных Наций (ООН) - Универсальная Международная Организация Общей Компетенции: Учебное Пособие.:ИВЭСЭП, 2008.
  58. Каламкарян Р.А. Международно-правовое значение односторонних юридических актов государств. М., 1984.
  59. Каламкарян Р. А. Принцип добросовестности в современном международном праве. М., 1991.
  60. Каламкарян Р. Эстоппель как отдельный принцип международного права // Государство и право. - 2001. - № 4. — С. 75-84.
  61. Каламкарян Р.А. Принцип добросовестности и принцип взаимности как основание института эстоппель // Государство и право. - 2000. - № 8. - С. 47-54.
  62. Калугин В. Ю. Механизм имплементации международного гуманитарного права. Мн., 2003.
  63. Кальсхофен Ф. Ограничения методов и средств ведения войны. М., МККК, 1996.
  64. Капустин А.Я. Международное гуманитарное право. – М.: “Юрайт-Издат”, 2011.
  65. Київець О. В. Тлумачення міжнародних договорів // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2011. – № 2. – С. 124─128 .
  66. Київець О.В.  Вплив імперативних зобов’язань та зобов’язань „перед усіма” на формування сучасного міжнародного правопорядку //Європейські перспективи. – 2011. - №1.
  67. Київець О.В. Opinio juris як кваліфікуюча ознака міжнародного звичаю: практика міжнародного суду ООН // Юридична Україна. - 2010. - N 6. - С. 115-121.
  68. Київець О.В. Загальні принципи права у практиці міжнародного кримінального суду та міжнародних трибуналів // Право і безпека. – 2011. - №2.
  69. Київець О.В. Закріплення загальних принципів права в Гаазьких конвенціях 1899 та 1907 років // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. - №2 (5).
  70. Київець О.В. Ієрархія договірних та звичаєвих норм міжнародного права // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. - №3.
  71. Київець О.В. Правова невизначеність міжнароного звичаю: проблеми теорії та практики // Наше право. - 2011. - № 1.
  72. Київець О.В. Сучасне міжнародне право: проблеми ефективності системи через призму джерел міжнародного права // Право і безпека. – 2010 -№2 .
  73. Київець О.В. Тимчасове застосування міжнародних договорів: проблеми теорії та практики // Науковий вісник Львівського університету внутрішніх справ. – 2010. - №2.
  74. Київець О.В. Феноменологія норм міжнародного права через призму їх ієрархії // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. - №3 (6).
  75. Кириловская Н. Н. Система международного права в отечественной международно-правовой доктрине. — М.: Юрлитиформ, 2008.
  76. Клименко Б.М. Общее наследие человечества (международно-правовые вопросы). М, 1989.
  77. Ковалев А. А. Современное международное морское право и практика его применения / А. А. Ковалев. М.: Научная книга, 2003.
  78. Колодкин А.Л., Гуцуляк В.Н. Мировой океан. Международно-правовой режим. Основные прблемы – М.: Статут, 2007.
  79. Коптєва О. Місце і роль зобов’язань erga omnes в системі норм міжнародного права // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. - №3.
  80. Коптєва О. Роль Міжнародного Суду ООН у становленні розуміння поняття erga omnes // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. - №4 (7).
  81. Корбут Л. В., Баскин Ю. Я. Международно-правовой режим рек: история и современность. М., 1987.
  82. Корецкий В. М. «Общие принципиы права» в международном праве // Корецкий В. М. Избранные труды. Киев, 1989. Кн. 2.
  83. Костенко Н.И. Международный уголовный суд. – М., 2002.
  84. Котляров И. И. Международное гуманитарное право. – М.:ЮНИТИ, 2009.
  85. Кривак В. В. Проблеми визначення поняття «територіальне море» та його закріплення у Конвенції ООН з морського права 1982 р.// Держава і право. – 2011. - №51.
  86. Крылов Б.С. Государственный суверенитет: современный проблемы // Конституционное и муниципальное право. – 2008.  – № 6.
  87. Кулик М.З. Проблеми міжнародно-правового режиму боротьби з піратством в сучасних умовах // Правова держава. – 2010. - №21.
  88. Куликов P.A. К вопросу определения критериев понятия ТНК // Международное публичное и частное право. — 2004. — № 2. — С. 3-11.
  89. Курдюков Г.И. Ответственность за нарушения норм международного гуманитарного права // Российский ежегодник международного права, 2005. – Спецвыпуск. – СПб., 2006. – С. 115-121.
  90. Курис П. М. Международные правонарушения и ответственность государств. – Вильнюс, 1973.
  91. Куцевич М. Екоцид як злочин проти безпеки людства за міжнародним кримінальним правом // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №2. – С.127 – 130.
 
  92. Лазарев С. Л. Международный арбитраж. М., 1991.
  93. Лемкин Рафаель. Военные преступления. Пер.с английского. М., Текст, 2001.
  94. Литвиненко І.Л. Визнання держав у міжнародному праві //Університетські наукові записки. – 2005. - №1-2. – С.238-243.
  95. Ліга Націй у розвитку міжнародного права: монографія / К. С. Колісніченко; за наук. ред. д-ра юрид. наук, проф. А. І. Дмитрієва. - О. : Фенікс, 2011.
  96. Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, XXI век. М., 2000.
  97. Лукашук И. И. Нормы международного права в международной нормативной системе. М., 1997.
  98. Лукашук И. И. Право международной ответственности. М., 2004.
  99. Лукашук И.И. Современное право международных договоров. В 2т. М.: Волтерс Клувер, 2004.
  100. Лукашук И.И. Субъекты права международных договоров // Государство и право. - 2004. - № 11. - С. 52-56.
  101. Лукашук И.И., Лукашук О.И. Толкование норм международного права. M.: NOTA BENE, 2002.
  102. Ляхов Е.Г. К проблеме идентификации функций международного (публичного) права // Московский журнал международного права. М.: Междунар. Отношения. – 2007. – № 3 (67). - С. 5-14.
  103. Малишева Н.Р.  Розвиток освіти в галузі космічного права: світові та регіональні процеси // Часопис Київського університету права. – 2010. - №4.
  104. Малишева Н.Р. Застосування міжнародно-правового принципу непривласнення Місяця та інших небесних тіл до нових світових реалій // Правова держава. – 2010. - №21.
  105. Мансуров Т.Т. Понятие и общие признаки преступлений международного характера// Юрист-международник. – 2004. – №1. С.56-62.
  106. Манукян М.А. Правосубъектность транснациональных корпораций (ТНК) в международном частном праве // Актуальные проблемы российского права. — 2008. — № 4 (9). — С. 419-424.
  107. Марочкин С.Ю. Международное право: 60 лет после создания ООН // Журнал российского права. М.: Норма. – 2006. – № 3. - С. 121-130.
  108. Мартенс Ф.Ф. Современное международное право цивилизованных народов. В 2-х томах. – М.: Зерцало, 2008.
  109. Матвеева Т. Д. Дипломатическое и консульское право. – М.: «Издательство РАГС», 2011.
  110. Международное гуманитарное право: Учебник / Отв. ред. А .Я. Капустин, И.И. Котляров. –М.: Политиздат, 2010.
  111. Международное право и современные стратегические концепции США и НАТО. Издание 2-е, дополненное. – Казань: Центр инновационных технологий, 2008.
  112. Мезяев А.Б. Процесс против Слободана Милошевича в Гаагском трибунале. Записки из зала суда. Книга первая. Обвинительная часть.Казань, 2006.
  113. Мелков Г.М. Некоторые теоретические аспекты основных принципов международного права. СПб.: РЕМП, « Россия Нева», 2005.
  114. Мельник А.Я. Правонаступництво України щодо міжнародних договорів СРСР. – К.: Юридична думка, 2005.
  115. Мельник С. Односторонні акти держав в міжнародному праві // Український щорічник міжнародного права. – 2008. – С.55-75.
  116. Мережко О. Проблеми кібервійни та кібербезпеки в міжнародному праві // Юридичний журнал. - 2009. - №6. - С. 94-95
  117. Мережко О.О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики: Монографія. – К.: Таксон, 2002.
  118. Мережко О.О. Проблеми теорії міжнародного публічного та приватного права. К. – “Юстініан”, 2010.
  119. Мережко О.О.Теорія джерел міжнародного права // Юридичний журнал. - 2009. - №1. - С. 40-49.
  120. Михайлов Н.Г. Международный уголовный трибунал по бывшей Югославии: компетенция, источники права, основные принципы деятельности. М., 2006.
  121. Міжнародне гуманітарне правo: підручник / В. М. Репецький, В. М. Лисик; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Факультет міжнародних відносин. - К. : Знання, 2007.
  122. Міжнародне право: пер. 9-го вид., переробл. і допов. / Матіас Гердеґен, проф. Райн. ун-ту ім. Ф. Вільгельма, м. Бонн ; [пер. з нім. Р. Корнута]. - К. : К.І.С., 2011.
  123. Міжнародні організації: Навч.посіб. — 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. Ку-чик О. С. — К.: «Знання», 2007. — 749 с.
  124. Міжнародні організації. Навчальний посібник / за ред. О.С. Кучика 2-ге вид. перероб. і доп. –К., Знання. 2007.
  125. Моисеев А.А. Надгосударственность в современном международном праве. М.: Научная книга, 2007.
  126. Моисеев А.А. Суверенитет государств в международном праве. – М.: Восток-Запад, 2009.
  127. Моисеев А.А. Суверенитет государства в международном праве. Учебное пособие. М.: Восток-Запад, 2009.
  128. Молодцов Д.С. Международный контроль за нераспространением ядерного оружия // Закон и право. 2004. - № 10. - С. 62-66.
  129. Мотиль В. І. Гуманітарна інтервенція та міжнародне право: теорія і практика: Монографія - Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2011.
  130. Мохамед Эль-Баради. Ядерное нераспространение: возвращаясь к основам // Бюллетень МАГАТЭ. 2002. - № 2(44). - С. 2-7.
  131. Мы, народы: роль ООН в XXI веке. Доклад Генерального секретаря ООН. Док. А /54/2000.
  132. Найер Арье. Военные преступления. Геноцид. Террор. Борьба за правосудие. М., Юристъ, 2000.
  133. Негода С.А. Правовое регулирование международных коммерческих космических проектов  : дис... канд. юрид. наук: 12.00.11; НАН Украины, Институт государства и права им. В.М.Корецкого. - К., 2000.
  134. Неклесса Г.Г. Международно-правовая характеристика формирующейся в Центральной Азии зоны, свободной от ядерного оружия (ЦАЗСЯО) // Московский журнал международного права. 2003. -№3(51).-С. 34-43.
  135. Некоторые тенденции развития международного космического права: учеб. пособие / Ю. М. Колосов, И. Ю. Штодина ; Московский гос. ин-т международных отношений (ун-т) МИД России. Кафедра международного права. - М. : МГИМО-Университет, 2006.
  136. Новиков И. К. Основы дипломатического права. Ростов н/Д, 2004.
  137. Нюрнбергский процесс. Сборник материалов в восьми томах. М., Юридическая литература, 1999.
  138. О международном суде. Л. А. Камаровский; отв. редактор Л. Н. Шестаков; M.: Зерцало, 2007.
  139. Огірко Р. Конфедерація і міжнародна організація: порівняльна характеристика політико-правової природи // Українське право. - 2001. - № 1. - С. 114-121.
  140. Олимпиев А. Ю. Международное сотрудничество в противодействии торговле людьми. Монография. – М.:ЮНИТИ, 2011.
  141. Оппенгейм Л. Международное право. Т. I - II / Под ред. С.Б. Крылова. М., 1948 – 1950.
  142. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ) (Краткая справка) // Международное право в документах: Учеб. пособие / Сост.: Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. - 2-ое изд., перераб. и доп. - М.: Инфра-М. 1997. - 696 с.
  143. Орлов В. Международный режим ядерного нераспространения: пациент в реанимации Вопросы безопасности. - 2003 - № 1 (135).
  144. Павлиш С. До питання про правовий статус консула. // Підприємство, господарство і право, 2002. - № 8. - С. 90.
  145. Палиенко Н. И. Суверенитет. Историческое развитие идеи суверенитета и её правовое значение. Ярославль, 1903.
  146. Пастухова Н.Б. О многообразии подходов к трактовке и пониманию суверенитета //Государство и право. – 2007. – № 12.
  147. Пастухова Н.Б. Проблемы государственного суверенитета. М., 2006.
  148. Передериев Е.П.  Международные морские правоотношения (вопросы теории). –К., 2006.
  149. Подшибякин С.А. Правовой статус международных неправительственных организаций. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2006.
  150. Покровский П. А. К вопросу о субъектах международного права. / "Известия министерства иностранных дел. " 1912. Кн. VI.
  151. Порцель А.К. Договор о Шпицбергене: точка не поставлена //Арктика и Север. – 2011. – №3. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.narfu.ru/upload/iblock/fbf/exodytgt%20vv%20jlvsnodzlszmbjdmsdgfpw.pdf
  152. Право зовнішніх зносин / упоряд. Ю. В. Алданов та ін. - К. : Видавничий дім "Промені", 2003.
  153. Приліпко А. В. Правовий статус іноземних підрозділів військово-морських сил під час конфліктів неміжнародного характеру //Держава і право. – 2011. – Випуск №51.
  154. Пунжин С. М., Химическое оружие и международное право. – М.:«Волтерс Клувер», 2009.
  155. Рачков И.В. Односторонние акты государств: некоторые правовые вопросы // Государство и право. - № 8, 2001 (август). – С.75-88.
  156. Рачков И.В. Право на самозахист против свободы торговли: решение Международного Суда ООН по делу о нефтяных платформах: Иран против США от 16.11.2003 // Международное публичное и частное право. — 2004. — № 4 (июль-август). — С.27—33.
  157. Репецький В.М. Дипломатичне і консульське право: Підручник. – 2-ге видання – К.: Знання, 2006.
  158. Рєзнєва М. Визнання воюючої та повсталої сторони: історично-правовий аспект // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. - №3.
  159. Рєзнєва М. Незалежність Косово та проблема визнання // Вісник Львівського університету. Серія Юридичні науки. – 2011. –Вип.54. – С.153-158.
  160. Русинова В.Н. Нарушение международного гуманитарного права: индивидуальная уголовная ответственность и судебное преследование – М.: Юрлитинформ, 2006. – 190 с.
  161. Савчук К. Еволюція інституту міжнародно-правового визнання держав у сучасних умовах // Юридичний журнал. - 2009. - №1. - С. 50-58.
  162. Самойленко В. В. Дипломатическая служба. – М: «ИНФРА-М», 2010.
  163. Сандровский К. К. Право внешних сношений. Киев, 1986.
  164. Саркисян М.А. Квалифицирующие признаки международного преступления // Государство и право. – 2003. - № 3 – . С.32-43.
  165. Сафаров Н.А. Универсальная юрисдикция и механизм преследования международных преступлений // Московсковский журнал международного права. - 2005. - № 4.
  166. Сборник нормативных документов по консульским вопросам (с комментариями) / Под общ. ред. Л. В. Павловой. Мн., 2003.
  167. Седеньо В.Р. Девятый доклад об односторонних актах государств, подготовленный специальным докладчиком. Добавление // КМП, 58 сессия, 2006 г. – A/CN.4/569/Add.1.
  168. Середа Г. Міжнародно-правові аспекти протидії сучасному морському піратству // Право України. - 2009. - №4. - С. 116-122.
  169. Скаридов А.С. Морское право. Учебник для магистров – 2 изд. М., Омега-Л., 2012.
  170. Скрильник О.О., Слатвицька А.В. Класифікація злочинів у міжнародному праві: теоретико-правовий аспект // Форум права. Електронний фаховий журнал. – 2011. -№2. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-2/11cootpa.pdf
  171. Современное международное морское право и практика его применения: Монография. – Москва: Науч. книга, 2003.
  172. Соловьев Э. Я. Основы дипломатического права: Учеб. пособие. М., 2005.
  173. Талалаев А. Н. Право международных договоров. В 2-х томах М., Зерцало-М, 2011.
  174. Тимченко Л.Д. Росія й міжнародно-правовий режим в Арктиці // Юстініан [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://justinian.com.ua/article.php?id=3384
  175. Треплин А. А. К вопросу о правах государств в международном союзе. М., 1905.
  176. Трикоз Е.Н. Преступления против мира и безопасности человечества: Сравнительный и международно-правовой аспекты. М., 2006.
  177. Тузмухамедов Б.Р. К вопросу об упреждении силой // Московский журнал международного права. -2006. № 1. - С. 374 - 384
  178. Тузмухамедов Б.Р. Упреждающее применение силы: возможные критерии допустимости // Российский ежегодник международного права 2005. -СПб.: Россия-Нева, 2006. С. 36-55.
  179. Ульянова Л. Л. Общие многосторонние договоры в современных международных отношениях: некоторые вопросы теории. Киев, 1991.
  180. Умнова И.А. Право мира. Курс лекций. – М.: Эксмо, 2010.
  181. Уроки Нюрнберга и проблемы международной законности. — М.: Мысль, 2007.
  182. Усенко Е. Т. Очерки теории международного права. — М.: Норма, 2011.
  183. Устинов В. В. Международный опыт борьбы с терроризмом: стандарты и практика. М., 2002.
  184. Фединяк Г.С. Правосуб'єктність транснаціональних корпорацій у час глобалізаційних процесів (аспекти міжнародного права та міжнародного приватного права). - К. : Атіка, 2007.
  185. Фельдман Д. И. Признание государств в современном международном праве. Казань, 1965.
  186. Фельдман Д. И. Признание правительств в международном праве. Казань, 1961.
  187. Фердросс А. Международное право / Под ред. Г.И. Тункина. М., 1959.
  188. Хайд Ч.Ч. Международное право, его понимание и применение Соединенными Штатами Америки. Т. 1 - 5 / Под ред. В.Н. Дурденевского и С.Б. Крылова. М., 1950 – 1953.
  189. Харрис Г. Дж. Принципы и приложения к Конвенции ИКАО по международной гражданской авиации и их реализация в России и странах СНГ // Российский ежегодник международного права. – 2001.
  190. Хименес де Аречага Э. Современное международное право / Под ред. Г.И. Тункина. М., 1983.
  191. Хлестова И. О. Юрисдикционный иммунитет государства – М. : ИД «Юриспруденция», 2007. – 216 с.
  192. Циганкова Т. М., Гордеева Т. Ф. Міжнародні організації: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 340 с.
  193. Черниченко C.B. Очерки по философии и международному праву. М.: Научная книга, 2009.
  194. Четвериков А.О. Европейская политика в сфере безопасности и обороны: правовые основы, этапы формирования, механизмы реализации // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. 2006. -№ 6. - С. 95 -111.
  195. Шемякин А.Н. Морское право: Учебное пособие. – Харьков: Одиссей, 2004.
  196. Шемякин А.Н. Право пользованием морем. – Одесса, 2004.
  197. Шемякин А.Н. Современное международное морское право и перспективы его развития. – Одесса: Издат-Информ ОГМА, 2002.
  198. Шиленко М.В. Понятие права на самозахист в свете иракской проблемы // Право и политика. -2007. № 12. - С. 47 – 55.
  199. Шинкарецкая Г. Г. Россия, Арктика, континентальный шельф // Московский журнал международного права. – № 1(73). – 2009. – С. 119–132.
  200. Щокін Ю. Недержавні учасники процесу утворення міжнародно-правових звичаїв // Вісник Академії правових наук України. - 2006. - № 2. - С. 129-140.
  201. Яковенко А.В. Современные космические проекты. Международно-правовые проблемы. Монография. М., Международные  отношения. - 2002.

 

ДОДАТКОВА

 

  1.  Gioia A. Kosovo's Statehood and the Role of Recognition / In: The Italian Yearbook of International Law; vol. 18 (2008), pag. 3-35. – 2009.
  2.  Orakhelashvili A. Statehood, Recognition and the United Nations System: a Unilateral Declaration of Independence in Kosovo / In: Max Planck Yearbook of United Nations Law; vol. 12, pag. 1-44. – 2008.
  3. Abeyratne R. Space security law. – Springer, 2011.
  4. Amerasinghe C. F. Diplomatic protection. -  Oxford University Press, 2008.
  5. Amerasinghe C.F. Principles of the institutional law of international organizations / 2nd rev. ed. – Cambridge University Press, 2005.
  6. Anand R. P. Sovereign equality of states in international law. – Hope India Publications, 2008.
  7. Benvenisti E. The international law of occupation / 2nd ed. – Oxford University Press, 2012.
  8. Bianchi A. International humanitarian law and terrorism. –  Hart, 2011.
  9. Bouchet-Saulnier F. Just war, unjust means? : international humanitarian law after September 11/ In: The World Today; vol. 58, afl. 8-9, pag. 26-28, 2002.
  10. Cannizzaro E. The law of treaties beyond the Vienna Convention. – Oxford University Press, 2011.
  11. Cassese A. Realizing utopia : the future of international law. – Oxford University Press, 2012.
  12. Catalano Sgrosso G. International space law. – LoGisma, 2011.
  13. David J. Custom as a source of law. Cambridge University Press, 2010
  14. Davis T. The Legitimacy of War : toward a New Principle for Intervention, with its Application to the Iraq War of 2003 / In: The Ashgate Research Companion to War : Origins and Prevention / ed. by Hall Gardner and Oleg Kobtzeff. – Ashgate, 2012.
  15. Delbrück J. The International Obligation to cooperate : an Empty Shell or a Hard Law Principle of International Law? : a Critical Look at a Much Debated Paradigm of Modern International Law / In: Coexistence, Cooperation and Solidarity : liber amicorum Rüdiger Wolfrum / ed. by Holger Hestermeyer ... [et al.]. –vol. 1 Nijhoff, 2012.
  16. D?rr  O. Vienna Convention on the Law of Treaties : a commentary. – Springer, 2012.
  17. Evans G. The responsibility to protect. – Brookings Institution Press, 2008.
  18. Evans Malcolm D. International law. Oxford University Press, 2010.
  19. Fern?ndez-S?nchez P.A. International legal dimension of terrorism. – Nijhoff, 2009.
  20. Francioni F. War by contract : human rights, humanitarian law, and private contractors. – Oxford University Press, 2011.
  21. Gaebler  R. Sources of state practice in international law. Transnational Publishers, 2002.
  22. Gazzini T. The use of force in international law. – Ashgate, 2012.
  23. Hafner G. The Legal Personality of International Organizations : the Political Context of International Law / In: The Law of International Relations : liber amicorum Hanspeter Neuhold / ed. by August Reinisch and Ursula Kriebaum, Utrecht Eleven International Publishing Publishin, 2007.
  24. Hoffmann Julia Responsibility to protect : from principle to practice – Pallas Publications, 2012.
  25. International humanitarian law, recent case-law and materials. – Global Law Association, 2012.
  26. International law and dispute settlement : new problems and techniques / Duncan French, Matthew Saul and Nigel D. White (eds.). - Oxford , 2010.
  27. Ito A. Legal aspects of satellite remote sensing. –Nijhoff, 2011.
  28. James Kraska Arctic security in an age of climate change, NY: Cambrige University Press, 2011.
  29. Jha U.C. International humanitarian law : the laws of war. – Vij Books India, 2011.
  30. Johns F. International legal personality. – Ashgate, 2010.
  31. Jones A. New directions in genocide research. – Routledge, 2012.
  32. Karaman I. V. Dispute resolution in the law of the sea. –Leiden:  Nijhoff, 2012.
  33. Klabbers J. International organizations. – Dartmouth, 2005.
  34. Klabbers J. The concept of treaty in international law. –  Kluwer Law International. 1996.
  35. Klein N. Maritime security and the law of the sea. – Oxford University Press, 2011.
  36. Kraska J. Contemporary maritime piracy : international law, strategy, and diplomacy at sea. – Praeger, 2011.
  37. Kwakwa E. Globalization and international organizations. – Ashgate, 2011.
  38. Kwiatkowska B. Decisions of the World Court relevant to the UN Convention on the Law of the Sea : a reference guide / 2nd rev. ed. –  Nijhoff, 2010.
  39. Linderfalk U. What Is So Special About Jus Cogens? : On the Difference Between the Ordinary and the Peremptory International Law / In: International Community Law Review; vol. 14, afl. 1, pag. 3-18, 2012.
  40. Mackenzie R., Romano C., Sands Ph., Shany Y. The Manual on International Courts and Tribunals. 2th ed., Oxford, 2010.
  41. Mégret F. International Law as Law / In: The Cambridge Companion to International law / ed. by James Crawford and Martti Koskenniemi. – Cambridge University Press, 2012.
  42. Merrills J.G. International dispute settlement. 5th ed. -  Cambridge University Press, 2011.
  43. Milde M. International air law and ICAO. – Eleven international publishing, 2012.
  44. Murphy R. Post-conflict rebuilding and international law. – Ashgate, 2012.
  45. Nijman J. E. The concept of international legal personality : an inquiry into the history and theory of international law. – T.M.C. Asser Press, 2004.
  46. O'Connell M. E. "Jus Cogens" : International Law's Higher Ethical Norms/ In: The Role of Ethics in International Law / ed. by Donald Earl Childress III. –  Cambridge University Press, 2012.
  47. Oduntan G. Sovereignty and jurisdiction in the airspace and outer space : legal criteria for spatial delimitation. – Routledge, 2012.
  48. Otto R. Targeted Killings and International Law : with special regard to human rights and international humanitarian law. – Springer, 2012.
  49.  Portmann R. Legal personality in international law. Cambridge University Press, 2010.
  50. Ragazzi M. The Concept of International Obligations Erga Omnes / M. Ragazzi – Oxford University Press, 1997.
  51. Reinisch A. Challenging acts of international organizations before national courts. – Oxford University Press, 2010.
  52. Rieter E. Evolving principles of international law : studies in honour of Karel C. Wellens. – Nijhoff, 2012.
  53. Roth B. R. Sovereign equality and moral disagreement : premises of a pluralist international legal order. – Oxford University Press, 2011.
  54. Rothwell D. R. The international law of the sea. – Hart, 2010.
  55. Russell J. Weintraub International litigation and arbitration: practice and planning. - Caroline Academic Press , 2011.
  56. Ryngaert C., Sobrie S. Recognition of States : International Law or Real politik? : the Practice of Recognition in the Wake of Kosovo, South Ossetia, and Abkhazia/ In: Leiden Journal of International Law; vol. 24, afl. 2, pag. 467-490. –  2011.
  57. Samuel K. L.H. Counter-terrorism and international law. – Ashgate, 2012.
  58. Schmitt M. N. Air Law and Military Operations / In: Handbook of the International Law of Military Operations / ed. by Terry Gill and Dieter Fleck. – Oxford University Press, 2010.
  59. Sevastik P. Secession, Self-determination of "Peoples" and Recognition : the Case of Kosovo's Declaration of Independence and International Law / In: Law at War : the Law as it was and the Law as it should be : liber amicorum Ove Bring / ed. by Ola Engdahl, Pål Wrange. – Nijhoff, 2008.
  60. Shaw Malcolm N. Title to territory - Ashgate/Dartmouth, 2005.
  61. Simonen K. The state versus the individual: the unresolved dilemma of humanitarian intervention. – Leiden: Nijhoff, 2011.
  62. Storey D. Territories : the claiming of space / 2nd ed / Routledge, 2012.
  63. Strandsbjerg, J. Territory, Globalization and International Relations : the Cartographic Reality of Space. – Palgrave Macmillan, 2010.
  64. Swart  B. The legacy of the International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia. – Oxford University Press. – 2011.
  65. Swart B. The legacy of the International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia. – Oxford University Press, 2011.
  66. The Fundamental Rules of the International Legal Order: Jus Cogens and Obligations Erga Omnes. – The Netherlands, 2006.
  67. The international law of peace and security / series ed.: Nigel D. White. – Ashgate, 2012.
  68. Th?rer D. International humanitarian law : theory, practice, context. – Hague Academy of International Law, 2011.
  69. Van Engeland A. Civilian or combatant? : a challenge for the Twenty-first Century. – Oxford University Press, 2011.
  70. Vidas D. The world ocean in globalisation : climate change, sustainable fisheries, biodiversity, shipping, regional issues. – Leiden: Nijhoff, 2011.
  71. Vidmar J. Norm Conflicts and Hierarchy in International Law : towards a Vertical International Legal System? / In: Hierarchy in International Law : the Place of Human Rights / ed. by Erika de Wet and Jure Vidmar. –  Oxford University Press, 2012.
  72. Villiger Mark E. Customary international law and treaties : a manual on the theory and practice of the interrelation of sources / Fully rev. 2nd ed / Kluwer Law International, 1997.
  73. Violence at Sea: piracy in the age of global terrorism. - New York ; London : Routledge, 2007.
  74. Wilson G. Self-Determination, Recognition and the Problem of Kosovo / In: Netherlands International Law Review; vol. 56, afl. 3, pag. 456-481. – 2009.