Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Основи економічної науки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ПІДГОТОВКИ
КУРСОВОЇ РОБОТИ З ОСНОВ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

 

1. Мета і етапи підготовки

 

Метою курсової роботи є закріплення, поглиблення й узагаль­нення студентами теоретичних знань з дисципліни; набуття вмінь аналізувати опрацьований матеріал; робити відповідні уза­гальнення та висновки; формування досвіду самостійної роботи з науковою та іншою літературою, статистичними даними; набуття вмінь пов’язувати свої теоретичні знання з прак­тикою. Підготовка курсової роботи дає студентові можливість навчитися самостійно використовувати й узагальнювати теоре­тичні положення та інформаційні матеріали, формулювати власні погляди стосовно невирішених проблем економічної науки та економічного життя суспільства та обґрунтувати виснов­ки й пропозиції, спрямовані на їх вирішення.

 

Основні етапи виконання курсової роботи:

 

1.  Вибір теми та визначення завдань дослідження

2.  Добір та вивчення літературних джерел, збір та обробка інформації

3.  Складання плану роботи

4.  Узгодження плану курсової роботи з науковим керівником

5.  Написання та оформлення курсової роботи

6.  Передача курсової роботи науковому керівнику для перевірки

7.  Попереднє оцінювання курсової роботи науковим керівником

8.  Захист курсової роботи студентом

 

Робота студента з вибору теми має розпочатися з ознайомлення з тематикою курсових робіт. Орієнтовна тематика наведена наприкінці цього документу.

 

Складання плану курсової роботи

 

Складання плану курсової роботи є відповідальним етапом, оскільки від нього залежить якість роботи. План складають після добору і вивчення літературних джерел та складання бібліографії. Методика опрацювання літератури залежить від характеру досліджуваної проблеми та індивідуальних особливостей студента. У ній потрібно виділити головні літературні джерела (роботи класиків політекономії, монографії, теоретичні статті), опрацювання яких є необхідним під час написання роботи. Важливо також опрацювати відповідні законодавчі та інші нормативні акти (закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України тощо). Особливу увагу слід приділити періодичним виданням, в яких публікуються аналітична інформація та результати наукових досліджень (часописи «Економіка України», «Вчені записки» КНЕУ, «Проблеми формування ринкової економіки» КНЕУ, «Вопросы экономики», «Российский экономический журнал» та ін.). Важливо залучати до бібліографії монографічні роботи та підручники, підготовлені вченими КНЕУ.

У роботі потрібно використовувати статистичний матеріал, який публікується в спеціальних виданнях Держкомстату України та періодичних виданнях.

Попереднє вивчення літературних джерел є підґрунтям для складання плану курсової роботи. Він має включати в себе: вступ, кілька логічно пов’язаних між собою розділів, які дають змогу розкрити тему, висновки та список літератури.

 


ЗРАЗОК плану курсової роботи на тему «Господарський механізм в системі суспільного відтворення та його еволюція»:

 

Зміст

Вступ

1. Огляд літературних джерел

2. Удосконалення організаційної структури господарського механізму в Україні

Висновки

Перелік літературних джерел

 

2. Зміст та структура курсової роботи

 

Курсова робота повинна містити вступ; основну частину; висновки.

Курсова робота мусить мати чітку логічну побудову з відповідними складовими елементами. Для цього потрібно скласти план, на основі якого пишеться курсова робота.

Вступ. Розкривають актуальність теми, дають оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми з посиланням на певні літературні джерела, доробок науковців, які займаються вирішенням обраної для дослідження проблеми, визначають мету й завдання, об’єкт і методи дослідження.

Об’єкт дослідження — це процес або явище, на яке спрямована пізнавальна діяльність та яке породжує проблемну ситуацію і є обраним для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Саме на предмет дослідження спрямована основна увага автора, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка визначається на титульному аркуші як його назва. Визначають мету і завдання дослідження. Методи дослідження доцільно перерахувати не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, вказуючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Основна частина роботи передбачає глибоке і всебічне висвіт­лення головних проблем теми. Вона поділяється на ряд розділів. Першим з них є огляд літератури за темою роботи. Рекомендації з його виконання див. нижче. Другий розділ присвячується питанням практичного аналізу досліджуваної проблеми, стану відповідних питань в українській економіці чи носить загальний рекомендаційний характер.

Висновки. Стисло підсумовано результати дослі­джуваної проблеми, зроблено теоретичні висновки і практичні ре­комендації, виходячи зі змісту роботи.

Загальні вимоги. Робота виконується українською мовою, у науковому стилі. Слід уникати в роботі зарозумілих висловів, потрібно викладати свої думки чітко, логічно, не припускаючись повторів і помилок, уважно стежити за тим, щоб у роботі не було супереч­ностей між окремими її положеннями.

Власна позиція автора в кожному випадку має бути належно обґрунтованою.

Наукові джерела слід використовувати творчо. Запозичення чужих думок без посилання на автора й просте переписування не дозволяється.

 

3. Рекомендації до виконання огляду літературних джерел за темою роботи
           
(це є перший розділ Вашої роботи)

 

Наукові дослідження базуються на досягненнях науки, тому не випадково кожна стаття, брошура, книга включає в себе посилання на попередні дослідження. Курсова робота має бути пов´язана з інформаційними матеріалами і містити огляд літератури за тематикою дослідження, а це вимагає від дослідника наполегливої праці з науковою літературою. Уміти працювати з книгою (журналом, статтею тощо) – це означає швидко розбиратися в її структурі, правильно оцінювати і фіксувати в зручній формі все, що здається цікавим і потрібним для виконання наукового дослідження. Вважається, що вивчення літератури з обраної теми слід починати із загальних робіт, щоб мати уявлення щодо основних питань, близьких до теми дослідження, а потім вести пошук нових видань спеціальної літератури. Причому на першому етапі слід охопити якомога більше джерел, а потім поступово «відсіювати» зайві видання.

Інша методика полягає в тому, що від самого початку роботи свідомо обмежується коло джерел, а вивчення починається саме з тих, що мають безпосереднє відношення до теми наукового дослідження. Як свідчить досвід, надмірне коло джерел інформації на довгий час гальмує вирішення конкретної наукової проблеми.

 

Функції огляду літературних джерел:

1) виявляє досягнення науки та недоліки, помилки і прогалини;

2) сприяє визначенню основних поглядів фахівців на проблему з огляду на те, що вже зроблено в науці;

3) дозволяє визначити актуальність, рівень розробленості проблеми, яку вивчає дослідник;

4) надає матеріал для вибору аспектів і напрямів дослідження, його мети й завдань, а також теоретичних побудов;

5) забезпечує достовірність висновків і результатів наукового пошуку, зв’язок концепцій із загальним розвитком теорії.

 

Основні завдання огляду літератури:

-          ознайомлення з матеріалами за темою роботи, їх класифікація, відбір найцінніших досліджень, основних, фундаментальних робіт, базових результатів. При цьому слід вивчати літературу не лише з вузької теми, а й з більш широких тем, близьких до теми дослідження. Це дасть змогу дати загальну характеристику галузі дослідження, його значення для розвитку науки і практики, актуальність теми;

-          виявлення основного кола науковців, які досліджували тему, вивчення їх внеску в розробку проблеми;

-          виявлення найцікавіших, але недостатньо висвітлених напрямів досліджень, які могли б стати темою роботи.

 

Етапи огляду наукових джерел:

-          загальне ознайомлення з вирішенням наукової проблеми;

-          побіжний перегляд відібраної літератури і систематизація її відповідно до змісту роботи і черговості вивчення, опрацювання;

-          читання за послідовністю розміщення матеріалу;

-          вибіркове читання окремих частин;

-          виписування потрібного матеріалу для формування тексту науково-дослідної роботи;

-          критичне оцінювання записаного, редагування і чистовий запис як фрагменту тексту наукової роботи (курсової, дипломної, статті, монографії, дисертації тощо).

 

Що має бути викладене в огляді джерел:

Щоб уникнути примітивності і помилок в огляді літературних джерел, слід уважно систематизувати погляди вчених в такому порядку:

– сутність даного явища, процесу (висвітлення базових термінів і понять);

Щоб понятійний апарат був науково обґрунтованим, треба проаналізувати визначення понять різними вченими і порівняти між собою і з тими, що сформульовані в державних стандартах, енциклопедіях, енциклопедичних словниках, як загальних, так і галузевих. Це важливо зробити тому, що в кожній науці своя наукова мова. Терміни і поняття в побутовій мові часто не відповідають їх науковому тлумаченню.

 

– що становить зміст даного процесу чи явища (його компоненти, ланцюги, стадії, етапи розвитку);

– погляди вчених з приводу шляхів вирішення даної проблеми на практиці (хто і що пропонує);

– які труднощі, виявлені в попередніх дослідженнях, трапляються в практиці;

– які чинники, умови ефективного розвитку процесу чи явища в даній галузі виділені вченими.

Таким чином, огляд джерел дає змогу визначити новий напрям наукового дослідження, його значення для розвитку науки і практики, актуальність теми. Огляд літературних джерел дає можливість виявити професійну компетентність дослідника, його особистий внесок в розробку теми порівняно з уже відомими дослідженнями. Вивчення літератури здійснюється не для запозичення матеріалу, а для обдумування знайденої інформації і вироблення власної концепції, що може стати самостійною публікацією автора.

Вивчення літератури здійснюється не для запозичення матеріалу, а для обдумування знайденої інформації і вироблення власної концепції. Працюючи над чужими текстами, слід фіксувати власні думки, ідеї, що виникли під час знайомства з працями вітчизняних і закордонних авторів. Не дозволяється виключно дослівне цитування інших авторів – за умови висвітлення будь-якої точки зору тих чи інших вчених, наведення прямих цитат чи переказу тексту, студент має підсумувати наведені матеріали, висвітливши в лаконічній формі своє власне ставлення до цього, свою думку до відповідного предмету дослідження чи його окремої сторони.

 

На початку роботи потрібно попередньо ознайомитись з відібраними джерелами. Методика читання наукової літератури дещо інша, ніж художньої. Є «швидке» і «повільне» читання: побіжний огляд змісту книги або ретельне опрацювання. Побіжний перегляд змісту дає можливість ознайомитись з книгою в загальних рисах, коли досліднику стає зрозуміло, що в цій книзі міститься потрібна інформація і її потрібно ретельно опрацювати, або отримати лише загальну уяву. Тобто побіжний перегляд – це по суті «пошукове читання». Текст має бути не лише прочитаним, а й опрацьованим з олівцем в руках, з певними нотатками.

Якщо є власний примірник, або ксерокопія журналу, книги, можна робити позначки на полях. Прискорити цілеспрямований відбір і вивчення літератури допоможе чітка орієнтація дослідника на тему проблеми та основні її питання (розділи і підрозділи). Звичайно ж, читання – це стимуляція ідей. Уважне ознайомлення з будь-яким текстом повинне викликати певні думки, гіпотези, які відповідають власному погляду на речі.

Можлива дещо інша методика опрацювання літературних джерел. Аркуш паперу ділять навпіл вертикальною рискою. З лівої сторони записують зміст прочитаного, а з правої – свої зауваження з виділенням особливо значущих визначень, формулювань. Слід указувати не лише бібліографічний опис джерел, а й шифри предметних рубрик, які відповідають розділу наукової роботи, не випадково завжди говориться про необхідність читання «з олівцем в руках». Ведення записів при читанні літератури є обов´язковим, воно сприяє кращому засвоєнню прочитаного. Головне – зафіксувати уявлення про дане джерело інформації і по можливості передбачити майбутню потребу в даних, які містяться в книзі і в межах розумного взяти із неї все, що може знадобитися в подальшій роботі.

При попередньому вивченні літератури студент знайомиться зі станом науки в цілому і розробки конкретного напряму зокрема, виписує ідеї, які можуть стати базовими, узагальнюючими щодо даної проблеми (що спільного, чим відрізняються підходи вчених), дає точне визначення понять, належним чином оформляючи цитування. Вивчення літератури з обраної теми слід починати з робіт загального характеру, щоб мати уявлення щодо основних питань, близьких до теми дослідження, а потім вести пошук іншої літератури.

 


Цитування джерел

Особливою формою наведення фактичного матеріалу в тексті роботи є цитати, які органічно вписуються в дослідження. Їх використовують для того, щоб без перекручувань передати думку автора першоджерела, для ідентифікації та порівняння різних поглядів тощо. Виходячи з їхнього змісту, студент в процесі виконання курсової роботи здійснює аналіз і синтез, будує систему обґрунтованих доказів. Цитати використовуються і для підтвердження окремих суджень, які висловлює дослідник. При цитуванні джерел слід дотримуватися таких правил:

-          цитати мають бути точними;

-          не можна перекручувати основний смисл поглядів автора;

-          використання цитат повинно бути оптимальним, тобто визначатися потребами розробки теми роботи;

-          необхідно точно наводити джерело цитування;

-          цитати мають органічно «вписуватися» в контекст роботи.

Поряд з прямим цитуванням часто використовують переказ тексту першоджерела. У такому разі текст переказу старанно звіряють з оригіналом.

Посилання в тексті слід позначити номерами джерел, за якими вони зазначені у «Переліку використаних джерел». Їх виділяють квадратними дужками. Наприклад, «...у працях [1-3, 7, 23] приділено особливу увагу дослідженням цього аспекту проблеми». Якщо наводять цитату або статистичні дані з джерела з великою кількістю сторінок, крім номера зазначають сторінку, де взята цитата, наприклад: «...на думку американського фахівця Ф.Котлера, доцільно виділити такі етапи проведення маркетингового дослідження [43, с 234]...».

 

4. Оформлення курсової роботи

 

Курсову роботу пишуть українською мовою. Текст роботи треба розміщувати з одного боку аркуша паперу, поля навколо тексту — 25 мм ліворуч, 10 мм — праворуч, 20 мм — угорі, 20 мм — унизу. Роботу комплектують так: титульна сторінка, зміст, вступ, розділи основної частини, висновки, список літера­тури, додатки (у разі необхідності).

Обсяг курсової роботи — не більше 40 сторінок стандартного фор­мату А4.

Нумерація сторінок має бути наскрізною, номер проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куту сторінки, крім титульної.

У курсовій роботі потрібно використовувати таблиці та інші ілюстративні матеріали: схеми, діаграми, графіки тощо. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відображає її зміст. Над заголовком таблиці пишуть «Таблиця» та її порядковий номер у розділі. Наприклад: Таблиця 1.1. — перша таблиця першого роз­ділу. Ілюстративний матеріал (схеми, діаграми, графіки тощо) оформляється таким чином: знизу під ілюстрацією з великої бук­ви пишеться «Рис.» і проставляється його номер. Наприклад: Рис. 1.1. — перший рисунок першого розділу.

У тексті обов’язково мають бути посилання на джерела, з яких були запозичені цитати, цифрова інформація, що наводяться в курсовій роботі. Посилання на джерела рекомендується подавати в квадратних дужках, в яких проставляється порядковий номер джерела зі списку використаної літератури та відповідна сторін­ка. Наприклад: [8, с. 12].

 

У нас прийняті певні стандартні способи запису джерел у списку літератури. Їх необхідно дотримуватися.

Ось зразки:

 

(незрозумілі значки – то інтернет-посилання так відобразилися)

 

Список використаних джерел уміщує перелік нормативно-правових актів і наукових літературних джерел, що були викори­стані при підготовці та написанні роботи. Список формується в такій послідовності:

1.  Законодавчі акти України:

•  Конституція України;

•  кодекси;

•  закони України.

2.  Підзаконні нормативно-правові акти:

•  постанови Верховної Ради України;

•  укази Президента України;

•  постанови Кабінету Міністрів України;

•  нормативні акти міністерств та відомств.

3.  Наукова література.

4.  Іноземні джерела.                                                        

 

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

 

У кінці роботи потрібно поставити підпис, вказати дату виконання роботи.

 

5. Порядок підготовки курсової роботи до захисту та процедура захисту

 

Курсова робота має бути зброшурована та подана на кафедру не менш ніж за 2 тижні до захисту. Вона попередньо розгляда­ється науковим керівником, який готує відзив та приймає рішення про допуск курсової роботи до захисту. Відповідальність за несвоєчасне виконання курсової роботи та її якість несе студент. Під час підготовки до за­хисту студент має ознайомитися з відзивом наукового керівника.

Дату і час захисту курсової роботи визначає кафедра. До захи­сту студент має підготувати доповідь на 5-7 хв. за результатами дослідження. У ній обов'язково мають бути відображені актуаль­ність, предмет та об'єкт дослідження, мета та завдання, отримані результати та головні висновки з проблеми, перспективність по­дальшого розвитку обраного напрямку дослідження, відповіді на зауваження наукового керівника. Під час виступу для унаочнення результатів дослідження студент може використовувати оргтех­ніку та ілюстративні матеріали.

 

6. Порядок оцінювання курсової роботи

 

Оцінювання виконання курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням даних у чоти­рибальну шкалу та шкалу за системою ECTS.

Оцінювання якості виконання курсової роботи та деталізовані бальні шкали наведено у таблиці 1.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1

Критерії та бальні шкали оцінювання курсової роботи

(оцінка наукового керівника)

 

Критерій

Бальна шкала оцінки за критерієм

Якість викладу матеріалу, пропорційність змісту відповідно до плану теми

0— побудова курсової роботи не відпові­дає поставленим завданням дослідження, текст розді­лів не відповідає змісту;

5 — побудова і текст роботи частково відпові­дають змісту, поставленим меті та завданням;

10 — побудова є логічною, текст цілком відпо­відає темі та плану

Наявність у роботі аналізу альтернативних теоретич­них поглядів, авторського ставлення, висновків

0 — критичні зіставлення та узагальнення від­сутні, поняття не визначені, не визначена авторська позиція

5 —  обмежений  аналіз  понятійного  апарату (одне-два визначення), критичні зіставлення та узагальнення різних підходів наявні, але узагальнення відсутні чи некоректні;

10— визначені основні поняття, наявність крити­чних зіставлень та узагальнень різних поглядів, авторської позиції

Якісний рівень використання літератури (науково-теоретичної, матеріалів конференцій, статистичних матеріалів, власних напрацювань

0 — використано до 7 джерел лише навчаль­ної літератури;

5 — використано до 15 джерел, у тому числі матеріали періодичних видань;

 10— використано понад 15 джерел навчаль­ної, наукової (монографії, періодичні видання), довідкової (енциклопедії, словники, статистич­ні збірники, спеціальні довідники) літератури

Науковий апарат у роботі

0 — простий переказ відомостей, інформацію подано хаотично, без будь-якого опрацювання та впорядкування;

5 —  матеріал систематизовано, згруповано за відповідними ознаками, використані методи фор­малізації, кількісного та якісного аналізу тощо

Наявність творчості у розкритті змісту теми, у вмінні користуватися першоджерелами, в оформленні схем, графіків, таблиць

0 — ілюстративні матеріали відсутні, або наявні ілюстративні матеріали, однак не дотримані вимоги щодо їх оформлення;

5 — наявні ілюстративні матеріали з дотриманням всіх вимог оформлення

Загальний вигляд роботи, рівень її оформлення

0 — текст  курсової  роботи   не   відповідає встановленим вимогам, відсутні посилання, стиль не є науковим, допущені стилістичні та граматичні помилки;

5 — текст оформлено з незначним порушен­ням вимог;

10 — текст відповідає вимогам повністю

Загальна оцінка у балах

50

 

            У випадку, коли курсова робота за оцінкою наукового керівника набирає менше 20 балів, то вона не допускається до захисту (або, за рішенням викладача, повертається на доопрацювання).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2

Критерії та бальні шкали оцінювання захисту курсової роботи

 

Критерій

Бальна шкала оцінки за критерієм

Відповіді на питання

0 — студент неспроможний дати відповіді на питання;

20 — відповіді на питання неповні, поверхневі;

30 — не всі відповіді на питання чіткі та повні;

50 – відповіді на питання містять певні неточності;

 

Загальна оцінка у балах

50

 

            Кінцева оцінка за курсову роботу є сумою балів оцінки наукового керівника та захисту. Отримана кінцева оцінка виставляється науковим керівником курсової роботи у відомість.

 

 

 

Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи

 

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

“Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”

 

Кафедра політичної економії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота з основ економічної науки

на тему:

“Економіка як об’єкт наукового дослідження”

 

 

 

Виконав(ла) студент(ка)

денної форми навчання

першого курсу факультету ___

спеціальність ____

група №___

Прізвище, ініціали

 

Науковий керівник:

Сацик В.І., к.е.н., доцент

…. чи інший керівник …

 

 

 

 

 

Київ – 2016

 

Пропонована тематика курсових робіт з дисципліни

“Основи економічної науки”

 

  1. Економіка як об’єкт наукового дослідження.
  2. Структуризація економічної науки: причини, етапи та сучасний стан.
  3. Еволюція методології економічної науки.
  4. Особливості сучасної економіки та новітні тенденції розвитку економічної науки.
  5. Економічні потреби: сутність та критерії їх класифікації.
  6. Економічні інтереси: сутність та структура.
  7. Взаємозв’язок економічних потреб та інтересів.
  8. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
  9. Національні та глобальний економічні інтереси.
  10. Закон зростання потреб та особливості його дії на сучасному етапі.
  11. Національні економічні інтереси: сутність та українські особливості.
  12. Сучасні тенденції глобалізації як шляхи просування економічних інтересів провідних країн світу.
  13. НТП та його вплив на розвиток продуктивних сил.
  14. Сутність та структура економічної системи.
  15. Відносини власності в економічній системі.
  16. Власність як економічна і юридична категорії.
  17. Власність: сутність, структура та економічний зміст.
  18. Приватна власність: сутність та еволюція.
  19. Економічна система постіндустріального суспільства.
  20. Критерії класифікації національних економічних систем у сучасних умовах.
  21. Формаційний і цивілізаційний підходи до розмежування економічних систем.
  22. Командно-адміністративна і ринкова економічні системи: спільне і особливе.
  23. Визначальні риси трансформаційної економічної системи.
  24. Типи, форми та види власності в сучасній економіці.
  25. Сучасний етап і перспективи реформування відносин власності в Україні.
  26. Міжнародна і глобальна економічні системи та їхні головні характеристики.
  27. Причини та етапи формування глобальної економічної системи.
  28. Сутність та види економічної діяльності.
  29. Диференціація економічної діяльності підприємницьких структур та її причини.
  30. Сутність та етапи становлення суспільного поділу праці.
  31. Виробнича діяльність та її роль у розвитку суспільного виробництва.
  32. Науково-дослідна і проектно-конструкторська діяльність та її роль у розвитку суспільного виробництва.
  33. Інвестиційна діяльність та її роль у розвитку суспільного виробництва.
  34. Інноваційна діяльність та її роль у розвитку суспільного виробництва.
  35. Торговельно-маркетингова діяльність та її роль у розвитку суспільного виробництва.
  36. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
  37. Міжнародний поділ праці, його зміст та основні компоненти.
  38. Ефективність суспільного виробництва.
  39. Інновацій та їх види.
  40. Соціально-економічна ефективність інвестицій.
  41. Державне регулювання виробничої діяльності в ринковій економіці.
  42. Підприємництво, його сутність та основні форми.
  43. Витрати виробництва: сутність та класифікація.
  44. Продуктивність праці: сутність та роль у господарському процесі.
  45. Прибуток та рентабельність: сутність, взаємозв’язки та роль у відтворювальному процесі.
  46. Основні теорії прибутку.
  47. Економічна рента та її види.
  48. Земельна рента та її форми.
  49. Сутність та основні способи регулювання підприємницької діяльності у суспільстві.
  50. Сутність та види міжнародної підприємницької діяльності.
  51. Економічна сутність інноваційного підприємництва.
  52. Сутність та етапи економічного розвитку.
  53. Соціально-історичні типи економічного розвитку.
  54. Економічне зростання, його показники, види та фактори.
  55. Основні національні моделі економічного розвитку.
  56. Сталий економічний розвиток.
  57. Економічні цикли, їх сутність та види.
  58. Механізми циклічних коливань.
  59. Теорія довгих хвиль М.Кондратьєва.
  60. Антициклічні заходи економічної політики держави.
  61. Економічні кризи.
  62. Види та причини появи економічних криз.
  63. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
  64. Сутність, функції і форми капіталу.
  65. Основні теорії капіталу.
  66. Первісне нагромадження капіталу та його особливості в Україні.
  67. Інформаційний капітал.
  68. Виробничий капітал.
  69. Підприємницький капітал.
  70. Фінансовий капітал.
  71. Позиковий капітал.
  72. Основний та оборотний капітал підприємства.
  73. Сутність та роль банківського капіталу в економічному зростанні країн.
  74. Формування і розвиток акціонерного капіталу.
  75. Становлення та особливості розвитку венчурного капіталу.
  76. Людський капітал як фактор розвитку економіки.
  77. Формування та використання інтелектуального капіталу.
  78. Міжнародний рух капіталу та його вплив на економіку України.
  79. Заробітна плата: сутність та основні теоретичні концепції.
  80. Чинники диференціації заробітної плати.
  81. Інвестиції в людський ресурс та їх економічна ефективність.
  82. Інтелектуалізація праці: сутність та напрями змін.
  83. Трудові відносини: діалектика зайнятості та безробіття.
  84. Нерівність в доходах та проблема бідності.
  85. Соціалізація економіки.
  86. Міграція людського ресурсу та глобалізація економіки.
  87. Продуктивність праці і заробітна плата.
  88. Соціальні та економічні наслідки безробіття.
  89. Нерівність в доходах та проблема бідності.
  90. Основні напрями державного регулювання безробіття.
  91. Економічні блага: сутність та види.
  92. Товар: сутність, основні властивості та теорії формування ціни.
  93. Гроші: сутність, функції та теорії виникнення.
  94. Валютний курс: сутність та основні теорії формування
  95. Історія виникнення грошей та їх сучасний стан.
  96. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин та їх особливості в сучасній Україні.
  97. Ринковий механізм та його особливості в сучасній Україні.
  98. Конкуренція та її вплив на формування галузевих моделей ринку.
  99. Ринок і держава: загальні принципи взаємодії та українські особливості.
  100. Ринок землі та нерухомості та його особливості в сучасній Україні.
  101. Ринок товарів та послуг та його особливості в сучасній Україні.
  102. Ринок капіталу та його особливості в сучасній Україні.
  103. Ринок праці та його особливості в сучасній Україні.
  104. Ринок інновацій та його особливості в сучасній Україні.
  105. Міжнародні ринки та становлення глобального ринку.
  106. Суспільне відтворення, його типи та складові.
  107. Роль людського ресурсу у суспільному відтворенні.
  108. Суспільний продукт та його форми у процесі суспільного відтворення.
  109. Валовий внутрішній продукт та національний дохід, їхня роль у процесі суспільного відтворення.
  110. Споживання і заощадження: сутність та вплив на суспільне відтворення.
  111. Національне багатство, його структура та роль у суспільному відтворенні.
  112. Доходи і витрати населення та їх вплив на суспільне відтворення.
  113. Податки та їх роль в економічному відтворенні.
  114. Державний бюджет та його вплив на суспільне відтворення.
  115. Інфляція та її вплив на суспільне відтворення.
  116. Держава в системі суспільного відтворення.
  117. Соціальна політика держави та її вплив на відтворення людського ресурсу.
  118. Інтернаціоналізація та глобалізація відтворювальних процесів.
  119. Соціальна захищеність населення.

 

За погодженням з викладачем студент може змінити формулювання теми дослідження чи обрати власну, відповідно до своїх наукових інтересів.

 

ЯК ПИСАТИ КУРСОВУ РОБОТУ:

додаткові поради

 

Зверніть особливу увагу на текст, надрукований ОСЬ ТАКИМИ ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ!

Перш за все, уважно ознайомтеся із вказівками щодо написання курсової роботи, розданими окремо.

На що слід звернути особливу увагу?

По-перше – «Навіщо виконувати курсову роботу?». Метою є розвиток Вами певних аналітичних навичок, здатності знайти, підібрати необхідний матеріал, виділити у ньому головне та викласти це на папері, побачити відмінності між навчальною та науковою літературою, попрактикуватися у грамотному викладанні Ваших думок, поглибити Ваші знання із тієї теми курсу політекономії, яка Вас зацікавила, ознайомитися із університетською бібліотекою тощо. Отримання оцінки також є метою, але я б на оцінку дивився як на винагороду за те, що Ви попрацювали, отримали знання про щось нове самі та виклали це на папері для інших.

У зв’язку із цим одразу застерігаю Вас проти пошуку готової роботи в Інтернеті чи ще десь (існує велика кількість „консалтингових агенцій” для студентів) з тим, щоб здати її як власну. По-перше, цей шлях із великою ймовірністю призведе Вас до негативної оцінки за «виконану» роботу. По-друге, він не дозволить Вам досягти вищеназваних цілей, пов’язаних із виконанням курсової роботи, тобто дізнатися про щось нове для себе. По-третє, такий шлях є обманом і себе, і викладача, відомим під назвою «плагіат». Щодо цього можете ознайомитися із статтею «Что такое плагиат?», розміщеною в інтернеті за адресою http://www.osvita.org.ua/articles/?article_id=68. При цьому я не маю нічого проти користування інтернетом для пошуку джерел, якими Ви скористаєтесь при написанні роботи, але – робіть посилання!

Наголошую на цьому ще раз: РОБІТЬ ПОСИЛАННЯ ЩОРАЗУ, КОЛИ ВИ БЕРЕТЕ ПЕВНИЙ ТЕКСТ ІЗ ДЖЕРЕЛА ЧИ ЗГАДУЄТЕ БУДЬ-ЯКОГО ІНШОГО АВТОРА. Для цього, по-перше, дані про це джерело вносяться до списку літератури під певним порядковим номером. Те, як правильно оформлювати список літератури, Ви можете зрозуміти, продивившись рекомендовану літературу до будь-якої із тем у вказаному зеленому посібнику. Завжди слід вказати назву матеріалу та прізвища його авторів. По-друге, після тексту або таблиці, малюнку тощо Ви у квадратних дужках розміщуєте посилання. Ось так: [3, с. 110-120]. Цей запис означає, що при написанні тексту, який передує посиланню, Ви скористалися матеріалом, викладеним на сторінках 110-120 статті чи книги, вказаної у списку літератури під номером 3. Якщо це інтернет-джерело, то зрозуміло, що окремих сторінок у ньому немає та вказувати їх не потрібно. Якщо Ви наводите думку із джерела дослівно (себто цитуєте), не забудьте виділити цю думку лапками: “...”.

Щодо джерел. КОРИСТУВАТИСЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПОСІБНИКАМИ І ПІДРУЧНИКАМИ НЕ ДОЗВОЛЕНО. Ви повинні використати монографії та статті із наукових журналів (основні наукові журнали – це «Економіка України», «Економіст», «Фінанси України», «Вісник НБУ» та ін., російські «Вопросы экономики», «Экономист», «Мировая экономика и международные отношения»). Причому серед Ваших джерел обов’язково мають бути вказані статті за 2005-2007 роки. Якщо цього не буде, то це наводить на певні думки стосовно того, що Ви написали свою роботу кілька років тому... Воно Вам потрібно? Скільки джерел використовувати? Вважається, що слід використати щонайменше 20, можна більше, до 50. Всі мають бути у списку літератури та на майже всі мають бути посилання у тексті роботи.

Перш ніж почати роботу над курсовою, Ви повинні обрати її тему (із переліку запропонованих Вам або Ви можете запропонувати власну тему), скласти план роботи та узгодити його із викладачем. План має складатися із вступу, 3-х глав (іноді 2-х) та висновків. Причому ВСТУП ТА ВИСНОВКИ НЕ НУМЕРУЮТЬСЯ! Перше питання плану має стосуватися теорії досліджуваної Вами теми. У другому можна проаналізувати відповідний світовий досвід або, якщо у першій главі йдеться про широкі теоретичні аспекти досліджуваного явища, у другій главі можна звузити проблему, розкривши теорію вузького, конкретного питання, яке Вас цікавить. Третій розділ, як правило, стосується ситуації щодо досліджуваного явища в українській економіці.

Наприклад, якщо Ви обираєте тему про антимонопольне регулювання, Ваш план може мати такий вигляд:

Вступ

1. Огляд літературних джерел

2. Світовий досвід конкурентної політики та уроки для України

Висновки

Список літератури

 

ПРИ ЗДАЧІ РОБОТИ НЕ КЛАДІТЬ КОЖЕН АРКУШ ПАПЕРУ В ОКРЕМИЙ ФАЙЛИК, тому що в цьому випадку робити письмові зауваження по тексту Вашої роботи стає незручно.

Виконуйте курсову роботу вчасно! Якщо Ви здасте роботу після встановленого терміну, можете сподіватися на зниження оцінки. Тому не пишіть курсову в останній момент, починайте роботу над нею вже зараз. При виникненні питань звертайтесь до мене по консультацію, показуйте частину роботи, яку Ви вже зробили, ставте свої питання.

Найлегший спосіб надати мені чернетку Вашої курсової, аби я міг її перевірити та порадити, що слід доопрацювати, – це надіслати її мені на електронну пошту: vsatsik@gmail.com. Так Ви ще й заощадите папір.

І останнє. Не демотивуйтеся тим, що Ви поки що не можете сказати щось нове щодо обраної Вами теми, а вчені у статтях викладають її більш ґрунтовно. Здійснення наукового відкриття чи започаткування нової економічної школи не є Вашою метою. Ваша мета – це, по-перше, навчитись чомусь і, по-друге, навчитись вчитися! Тому бажаю Вам успіхів!

 

З повагою,

Володимир Сацик J