Податкова звітність

1. Поняття податкового обліку та його основні характеристики  особливості податкового законодавства України зумовили

2. Податкова звітність як показник ефективності організації податкового обліку

Література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

2. Закон від 28.12.14 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

3. Звітність підприємства: підручник. / М.І. Бондар, Ю.А. Верига, М.М. Орищенко та ін. - К.: «Центр учбової літератури», 2015. - 570 с.

4. Конспект лекцій з дисципліни “Звітність підприємства” для студентів напряму 6.030509  “Облік і аудит” / Укладач: Кіляр О.Р.  –  Тернопіль, ТНТУ імені І.Пулюя, 2016. – 73с.

Зміст лекції

1. Поняття податкового обліку та його основні характеристики  особливості податкового законодавства України зумовили

Необхідність ведення податкового обліку, який потрібний для поглиблення інформативності фінансового обліку, оскільки на основі даних лише фінансового чи управлінського обліку неможливо досягти достовірного забезпечення податкової звітності.

Податковий облік – це система збору, реєстрації, узагальнення, зберігання та передачі інформації для визначення податкової бази з податків на основі даних первинних документів, згрупованих відповідно з порядком, передбаченим діючим податковим законодавством. Зазвичай, податковий облік здійснюється шляхом суцільного, безперервного та документального обліку господарських операцій, пов’язаних з визначенням податкової бази з конкретного податку.

Податковий облік ведеться з метою формування повної та достовірної інформації про господарські операції, що були проведені платником протягом звітного періоду з метою оподаткування, а також забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів для контролю за вірністю нарахування, повнотою та своєчасністю перерахування податків.

Податковий облік має трьохрівневу структуру:

1 – рівень первинних облікових документів;

2 – рівень податкових регістрів;

3 – рівень податкової звітностіз кожного податку (збору).

Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Форми первинних документів податкового обліку можуть бути встановлені діючим податковим законодавством (податкові накладні). Якщо форми первинних документів податкового обліку не встановлені, то замість них використовуються первинні облікові документи бухгалтерського обліку.

Платник податку може розробити первинні документи податкового обліку самостійно (довідки бухгалтера, податкові розрахунки, пояснювальнізаписки).

До первинних документів бухгалтерського обліку ставляться такі вимоги:

1. Вони мають бути складені під час здійснення господарської операції, або після її закінчення. Для забезпечення більш ефективної обробки даних на основі первинних документів складаються узагальнюючі облікові документи (матеріальний звіт).

2. Первинні та узагальнюючі облікові документи складаються на паперових чи машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:  назва документа; дата та місце складання; назва підприємства; зміст та обсяг та одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис особи, яка приймала участь в здійсненні господарської операції.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:

1) назву документа (форми);

2) дату і місце складання;

3) назву підприємства, від імені якого складено документ;

4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її складання;

6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Другий рівень податкового обліку регламентовано тільки за єдиним податком, податком на додану вартість та податком з доходів фізичних осіб.

Податкові регістри – це форми систематизації даних податкового обліку за звітний (податковий) період, якізгруповані відповідно до вимог  податкового законодавства.

Податкові регістри призначені для систематизації та накопичення інформації, яка міститься в первинних документах, аналітичних даних податкового обліку для відображення в податковій декларації. Регістри податкового обліку ведуться на паперових чи машинних носіях.

Третім рівнем податкового обліку є податкова звітність з певних податків та зборів, яка складається платником податків виходячи з даних податкового обліку.

2. Податкова звітність як показник ефективності організації податкового обліку

Податкова звітність – сукупність дій платника податку по складанню, веденню і поданню документів, які містять інформацію про результати діяльності платника податку, його майновий стан і фіксують процес обчислення податку, а також суму, яка має бути сплачена до бюджету.

Податкова звітність складається платником податків самостійно і подається до податкових органів за результатами звітного періоду у встановленізаконодавством терміни.

Терміни подання податкової звітності встановлюються для кожного податку окремо. Першим днем подання звітності вважається день, наступний за днем закінчення звітного періоду. У випадках, коли останній день подання звітності є вихідним або святковим, днем подання звітності вважається перший робочий день, що йде за вихідним (святковим).

Форми податкової звітності та порядок їх заповнення розробляються Державною фіскальною службою України з обов’язковим узгодженням профільного комітету Верховної Ради України. Форми та періодичність подання податкової звітності по місцевим податкам та зборам розробляються і затверджуються місцевими органами влади.

Виділяють дві групи податкових документів:

1. Розрахунково-декларативна документація – документи, у яких фіксуються податкові розрахунки й суми податків. По кожному податку існує єдиний розрахунковий документ, що надає платник податків у податковий орган у встановлений законодавством строк. У розрахунково-декларативних документах указуються строки подання звітності, база оподатковування, податкові пільги, розмір податкового окладу.

2. Довідкова документація – документи, що містять довідкові відомості, що деталізують дані для обчислення податків, які розшифровують або обґрунтовують податкові розрахунки. Подібна документація ділиться на: документи, необхідні для обчислення податків; документи довідкового характеру, що не впливають на вирахування сум податків.

Податкова декларація – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством, на підставі  якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Податкова декларація приймається без попередньої перевірки. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації.

Податкова декларація подається до податкового органу у двох примірниках, один з яких повертається платнику з позначкою посадової особи податкового органу про дату її прийняття. Підпис посадової особи має бути засвідчений печаткою.

Податкова декларація повинна містити в собі наступні обов'язкові відомості:

- ідентифікаційний код платника податку;

- повне найменування платника податку, відомості про його місцезнаходження або місце проживання;

- період, за який подається декларація, або дата, за станом на яку подається декларація;

- дату подання податковому органу податкової декларації;

- розмір бази оподатковування; суму й розмір витрат і пільг;

- суму, не оподатковувану податком;

- ставку оподаткування;

- суму податку, що підлягає сплаті.