1. Характеристика структури декларації з податку на прибуток, строки та спосіб подання
2. Методика складання декларації з податку на прибуток
3. Виправлення помилки в декларації з податку на прибуток
Література:
1. Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
2. Закон від 28.12.14 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
3. Наказ Міністерства фінанасів «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 20.10.2015 р. № 897.
4. Звітність підприємства: підручник. / М.І. Бондар, Ю.А. Верига, М.М. Орищенко та ін. - К.: «Центр учбової літератури», 2015. - 570 с.
5. Конспект лекцій з дисципліни “Звітність підприємства” для студентів напряму 6.030509 “Облік і аудит” / Укладач: Кіляр О.Р. – Тернопіль, ТНТУ імені І.Пулюя, 2016. – 73с.
Зміст лекції
1. Характеристика структури декларації з податку на прибуток, строки та спосіб подання
Не є окремими платниками податку на прибуток:
1) відокремлені підрозділи юридичної особи — податкові зобов’язання з податку на прибуток у цілому щодо платника-юрособи визначає головне підприємство, яке має у своєму складі відокремлені підрозділи (філії), з урахуванням показників їх діяльності (лист ДФСУ від 11.12.2015 р. №26438/6/99-95-42-03-15);
2) договори про спільну діяльність — прибуток, отриманий у межах спільної діяльності без створення юридичної особи, кожний учасник договору включає до складу своїх доходів і враховує при визначенні фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку (листи ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27555/7/99-99-15-02-01-17 і від 20.11.2015 р. № 10874/Г/99-99-19-02-02-14).
Податкова декларація складається з:
— вступної частини;
— основної частини (рядки 01 — 25);
— рядка-розрахунку щомісячного авансового внеску (рядок 26);
— трьох блоків для виправлення самостійно виявлених помилок:
1) за податковим зобов’язанням з податку на прибуток (рядки 27 — 31);
2) за податком на прибуток з доходів нерезидентів (рядки 32 — 35);
3) за щомісячними авансовими внесками (рядки 36 — 39);
— заключної частини.
Декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року у гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (це передбачає сама форма звітності) і обов’язково українською мовою (лист ДПСУ від 07.03.2012 р. № 8971/К/18-4013).
Декларація має містити всі обов’язкові реквізити, зазначені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Заповненню підлягають усі рядки декларації та її додатків. У разі відсутності показників у відповідних рядках як основної частини декларації, так і її додатків ставлять прокреслення. Додатки до окремих рядків декларації, не заповнені через відсутність операцій (показників), не подають.
Крім того, якщо господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилася і відсутні показники, які підлягають декларуванню, то декларацію можна не подавати на підставі п. 49.2 ПКУ.
Щоб подати декларацію, можна використати один із способів, які пропонує п. 49.3 ПКУ:
а) подати її особисто або через уповноважену на це особу;
б) надіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення. Це потрібно зробити не пізніше ніж за 5 днів до граничного строку подання декларації ( п. 49.5 ПКУ).
При виборі цього способу необхідно керуватися Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженим постановою КМУ від 28.07.97 р. №799;
в) направити в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. При цьому роздруковані оригінали декларації на паперових носіях подавати не потрібно.
До великих та середніх підприємств висуваються особливі вимоги — подати декларацію вони зобов’язані виключно в електронному вигляді (п. 49.4 ПКУ). Доповнення з поясненнями також подають контролерам в електронній формі (п. 46.4 ПКУ). Інших документів, які не мають затвердженого електронного формату (стандарту), подають з дотриманням вимог ПКУ для таких документів. Отже, їх подають окремо в порядку, передбаченому для подання декларації в паперовому вигляді.
Якщо ж вам дозволено подавати декларацію на папері, то за бажанням можете надати її копію в електронному вигляді на електронних носіях (магнітних дисках, флеш-картках, компакт-дисках).
Платнику, який змінив дислокацію, доведеться сплачувати податок за старим місцем реєстрації до кінця поточного бюджетного року (п.п. 10.13 Порядку № 1588). Причина — у ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (ср. 025069200). Сюди ж вони до кінця року продовжують подавати й податкові декларації (звіти, розрахунки).
Виняток становлять підприємства, які перебралися із зони АТО або з тимчасово неконтрольованої території. Їм п. 5 наказу МФУ «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» від 14.11.2014 р. №1127 дозволяє сплачувати податки і подавати звітність за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік у новому податковому органі.
Виробники сільгосппродукції, визначеної ст. 209 ПКУ, подають декларацію з податку на прибуток за підсумками податкового (звітного) року. Причому вони можуть обрати період, який розпочинається з 1 липня поточного звітного року та закінчується 30 червня наступного звітного року (п.п. 137.4.1 ПКУ).
Для цілей обкладення податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільгосппродукції, належать ті, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу.
Тоді такі підприємства за річний податковий період повинні подати податковоприбуткову декларацію протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (п.п. 49.18.3 ПКУ).
Разом з річною декларацією з податку на прибуток платники, у тому числі й малі підприємства, подають до контролюючого органу річну фінансову звітність. Така вимога закріплена в п. 46.2 ПКУ.
Суб’єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності мають право скласти річну фінансову звітність за скороченою формою у складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м). А суб’єкти мікропідприємництв* мають право подати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (форми № 1-мс і № 2-мс).
Звільненням від оподаткування можуть користуватися тільки:
1) підприємства та організації, засновані громадськими організаціями інвалідів ( п. 142.1 ПКУ);
2) Чорнобильська АЕС у частині прибутку, використаного на фінансування робіт з підготовки до зняття та зняття цієї АЕС з експлуатації і перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему ( п. 142.2 ПКУ);
3) підприємства-одержувачі міжнародної технічної допомоги для реалізації міжнародної програми — План здійснення заходів на об’єкті «Укриття» ( п. 142.3 ПКУ).
2. Методика складання декларації з податку на прибуток
Затвердженого порядку складання декларації з податку на прибуток не існує. Тому при її заповненні керуються безпосередньо ПКУ, а також підказками, які надані Мінфіном у самій формі, затвердженій наказом № 897.
У вступній частині декларації у спеціально відведених для цього службових полях наводять дані про тип декларації та період, за який її подають, а також відомості про платника податків і контролюючий орган.
У полі 1 вказують тип податковоприбуткової декларації. Для цього проставляють відмітку «Х» у комірці навпроти відповідного рядка:
— «Звітна» — це найбільш поширений тип декларації за базовий звітний (податковий) період. Для більшості платників податків таким періодом є календарний рік ( п. 137.5 ПКУ);
— «Звітна нова» — її складають у разі виправлення помилок відразу після подання звітності, граничний строк подання якої не минув ( п. 50.1 ПКУ);
— «Уточнююча» — її заповнюють при виправленні самостійно виявлених помилок минулих звітних періодів шляхом подання уточнюючого розрахунку ( п. 50.1 ПКУ). Цей розрахунок складають за формою звичайної декларації з відміткою «Х» у цій комірці.
У полі 2 зазначають звітний (податковий) період, за який подають декларацію, з типом «Звітна», «Звітна нова».
А ось при виправленні помилок одночасно з полем 2 заповнюють ще й поле 3.
У полі 3 відображають період, за який виправляють помилки. Причому майте на увазі:
1) якщо помилки виправляють у поточній декларації (з якою подають додаток ВП), то в полі 3 вказують період, в якому допущена помилка (його переносять сюди з поля 2 додатка ВП). А ось у полі 2, як і раніше, вказують поточний звітний період;
2) якщо помилки виправляють окремо, за допомогою уточнюючої декларації (відмітка (Х) стоїть навпроти типу «Уточнююча»), то поля 2 і 3 будуть заповнені однаково — до них запишуть період, в якому допущено помилку.
У службовому полі 4 вказують повне найменування платника податку на прибуток відповідно до реєстраційних документів.
Це означає, що скорочення на зразок «ТОВ», «ПП» тощо не допускаються
Найменування юридичної особи вказується в установчих документах і міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців. Про це прямо сказано у ст. 90 ЦКУ. Причому викладається найменування підприємства українською мовою.
У полі 5 записують відповідні коди підприємства — ЄДРПОУ і КВЕД (КВЕД потрібно вказати той, який є основним).
Поле 6. У цьому службовому полі зазначають податкову адресу платника податку на прибуток. Інакше кажучи, тут вписують адресу підприємства, яка занесена в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців ( п. 45.2 ПКУ). Також вказують:
— поштовий індекс;
— телефон;
— мобільний телефон;
— факс;
— e-mail підприємства.
Поле 7 — спеціальне поле для відображення даних про нерезидента. Його заповнюють постійні представництва нерезидентів, які визначають податок на прибуток у загальному порядку (п.п. 141.4.7 ПКУ). Тут наводять окремими рядками:
1) повне найменування нерезидента;
2) місцезнаходження нерезидента;
3) назву країни, в якій зареєстрована особа (відповідно до Класифікації країн світу, затвердженої наказом Держстатистики від 30.12.2013 р. № 426), українською мовою;
4) код країни (відповідно до зазначеної Класифікації).
У Класифікації наведено два види назв країн світу: повна та скорочена. Вважаємо, що при заповненні податковоприбуткової декларації необхідно вказувати повну назву країни нерезидента.
У полі 8 відображають найменування фіскального органу, до якого подають декларацію ( п. 49.1 ПКУ).
Службове поле 9 заповнюють вказані у ньому особливі платники податків.
Усі названі специфічні платники податку на прибуток проставляють відмітку «Х» у відповідній для них комірці. А ось звичайніпідприємства залишають поле 9 порожнім.
Ось, мабуть, і все, що необхідно знати про вступну частину декларації з податку на прибуток.
Основна частина декларації: від рядка 01 до рядка 26
Порядок заповнення рядків 01 — 26 декларації з податку на прибуток
|
Код рядка
|
Назва рядка
|
Пункт/стаття ПКУ
|
|
01
|
Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку
|
П.п. 134.1.1
|
|
Розмір доходу, який показують у цьому рядку декларації, напряму впливає на податковий облік, тобто на те, як обчислювати податок на прибуток.
Усе тому, що залежно від доходу за рік («до»/«вище» 20 млн грн.) платників поділяють на малодохідників і високодохідників ( п. 134.1 ПКУ).
У перших (малодохідників) усе в податковому обліку просто. Для них об’єкт оподаткування — фінрезультат за даними бухобліку (визначений у фінзвітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ). Ці платники можуть не коригувати його на різниці з розд. III ПКУ (за винятком збитків минулих років, а також деяких показників, передбачених підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (наприклад, пп. 18 і 24)). Про своє рішення не проводити коригування вказують у спеціальному полі заключної частини декларації за 2015 звітний рік. Тоді малодохідники в податковому обліку у всьому рівняються на бухоблік.
Важчим є життя у високодохідників. Розраховуючи податок на прибуток, бухгалтерський фінрезультат їм потрібно коригувати на різниці (зі ст. 138 — 140 ПКУ). А це вимагає вести «подвійний облік»: бухгалтерський + податковий.
Узагалі річний дохід є своєрідним індикатором, оскільки від нього залежить, як вести податковий облік.
Відповідно до п.п. 134.1.1 ПКУ з критерієм «20 мільйонів» порівнюють загальний річний дохід за останній річний звітний період.
|
|
По-перше, слід орієнтуватися на бухгалтерський дохід — визначений за правилами бухобліку. Про це неодноразово повідомляє п.п. 134.1.1 ПКУ.
А по-друге, за вимогами того самого підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності включають:
— дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
— інші операційні доходи;
— фінансові доходи;
— інші доходи.
Оскільки йдеться про бухдохід, то показник розраховують на основі даних Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2. Суб’єкти малого підприємництва використовують для цих цілей «дохідні» показники Звіту про фінансові результати (за формою № 2-м або № 2-мс — рядок 2280).
Далеко ходити їм не доведеться, адже фінзвітність подають «у комплекті» з декларацією ( п. 46.2 ПКУ, п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419).
За нею «дохідність» кожного платника відстежити легко. Адже, як відомо, у фінзвітності бухгалтерський дохід показують так:
— «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» — рядок 2000 форми № 2;
— «Інші операційні доходи» — рядок 2120 форми № 2;
— «Дохід від участі в капіталі» — рядок 2200 форми № 2;
— «Інші фінансові доходи» — рядок 2220 форми № 2;
— «Інші доходи» — рядок 2240 форми № 2.
Для повноти картини нагадаємо, як у Звіті про фінрезультати формують дохід (розшифруємо його складові з урахуванням Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом МФУ від 28.03.2013 р. № 433).
|
Код рядка
|
Складові доходу
|
Дані для заповнення
|
|
2000
|
дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг за вирахуванням:
— наданих знижок;
— вартості повернених раніше проданих товарів;
— доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо);
— непрямих податків (ПДВ, акцизного податку), інших податків і зборів, що сплачуються з обороту
|
обороти
за Дт 701, 702, 703
з Кт 791
мінус обороти
за Дт 791
з Кт 704
|
|
2120
|
інші доходи від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема доходи від:
— операційної оренди активів;
— операційних курсових різниць;
— відшкодування раніше списаних активів;
— роялті, процентів, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках у банках або депозитних рахунках до запитання;
— реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття;
— списання кредиторської заборгованості;
— визнаних штрафів, пені, неустойки тощо
|
обороти
за Дт 71
з Кт 791
|
|
2200
|
дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведуть за методом участі в капіталі
|
обороти
за Дт 72
з Кт 792
|
|
2220
|
— дивіденди;
— проценти (у тому числі отримані за строковими депозитними вкладами);
— інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі)
|
обороти
за Дт 73
з Кт 792
|
|
2240
|
— дохід від реалізації фінансових інвестицій;
— дохід від неопераційних курсових різниць;
— дохід від зміни балансової вартості фінансових інструментів, які оцінюються за справедливою вартістю (крім підприємств, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами);
— інші доходи, що виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства
|
обороти
за Дт 74
з Кт 793
|
|
|
Отже, у цьому рядку декларації величину бухгалтерського доходу наводять довідково. Це для контролерів — «знак», ким є підприємство: малодохідником чи високодохідником.
Таким чином, до «дохідного» рядка 01 декларації з податку на прибуток — 2015 з графи 3 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) форми № 2 за 2015 рік переносять загальну суму «дохідних» рядків:
ряд. 2000 + ряд. 2120 + ряд. 2200 + ряд. 2220 + ряд. 2240 (детальніше про проблеми визначення цього показника (повернення, «комітентські» суми) див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 82, с. 30).
Крім того, показник цього рядка у декларації за 2015 рік буде використовуватися у 2016 році для визначення податкового (звітного) періоду: якщо річний дохід виявиться більше 20 млн грн., то в 2016 році ви «квартальник», якщо менше — «річник»
|
|
02
|
Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)
|
П.п. 134.1.1
|
|
До цього рядка переносять зі знаком «+» показник рядка 2290 або зі знаком «-» показник рядка 2295 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2.
Ті, хто звітує за «малими» формами, сюди заносять показник рядка 2290 Звіту про фінансові результати (за формою № 2-м або № 2-мс) з відповідним знаком «+» або «-»
|
|
03 РІ
|
Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)
|
Ст. 1231, 138,139, 140, 141,
пп. 39.5.5, 136.2.1, підрозд. 4 розд. ХХ
|
|
У цьому рядку відображають підсумковий (згорнутий) результат коригувань бухгалтерського фінрезультату. Повний перелік «збільшуючих» і «зменшуючих» різниць містить додаток РІ. Там розраховують узагальнений показник і потім переносять до цього рядка декларації зі знаком «+» або «-».
Рядок 03 заповнюють і додаток РI подають усі «коригувальники», уключаючи малодохідників. В останніх можуть бути різниці:
1) у сумі минулорічних податкових збитків ( п.п. 140.4.2 ПКУ);
2) передбачені підрозд. 4 розд. XX ПКУ.
Їх малодохідники також відображають у цьому рядку декларації залежно від знака показника рядка 03 додатка РI («+»/«-»)
|
|
04
|
Об’ єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -)
|
Ст. 134
|
|
У цьому рядку звичайні платники розраховують об’єкт оподаткування (прибуток чи збиток) шляхом коригування (збільшення чи зменшення) бухфінрезультату (прибутку або збитку) на різниці за формулою:
ряд. 02 + ряд. 03.
При заповненні цього рядка підприємства, які поряд з оподатковуваною діяльністю провадять діяльність, що підпадає під податкові пільги, показують загальний результат за всіма видами діяльності.
Виключення результату (прибутку/збитку) за пільгованими операціями з цієї загальної суми роблять за допомогою рядка 05.
Показник рядка 04 може мати як позитивне («+»), так і від’ємне («-») значення
|
|
05 ПЗ
|
Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)
|
Ст. 142
|
|
Розрахунок цього результату (прибутку або збитку від видів діяльності, звільнених від оподаткування) роблять в таблиці 1 додатка ПЗ до декларації і переносять звідти до поточного рядка. Цей результат уже (у згорнутому вигляді) увійшов до суми, відображеної у рядку 04 декларації.
Причина виділення результатів від пільгованої діяльності до цього, окремого, рядка декларації є зрозумілою. Оскільки збитки від пільгованих видів діяльності не можуть зменшувати прибуток від іншої діяльності (так само, як і пільгований прибуток не збільшує прибуток від інших видів діяльності).
При цьому якщо результат за рядком 05 від’ємний (збиток), однак є прибуток від інших видів діяльності, то об’єкт оподаткування перевищуватиме суму, відображену за рядком 04 декларації. Адже в рядку 04 показують загальний об’єкт оподаткування — у згорнутому вигляді. Алгоритм обчислення показника рядка 06 цей момент враховує.
Таким чином, бухгалтерський фінрезультат у рядку 02, сума його коригування у рядку 03 і, відповідно, об’єкт оподаткування у рядку 04 основної частини декларації повинні містити в собі і показники пільгованої діяльності.
Потім за допомогою рядка 05 загальний об’єкт оподаткування «очищують» від показників пільгованої діяльності та обчислюють податок на прибуток.
Показник рядка 05 може мати як позитивне («+»), так і від’ємне («-») значення
|
|
06
|
Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 - рядок 05) х ____2 / 100)
|
П. 137.1
|
|
При розрахунку показника цього рядка спочатку загальний об’єкт оподаткування (рядок 04 декларації) зменшують на прибуток (збільшують на збиток) від пільгованої діяльності (рядок 05).
Потім отриманий результат (якщо він позитивний) множать на ставку податку із п. 136.1 ПКУ — 18 %. У результаті отримують суму податку на прибуток.
Таким чином, значення рядка 06 може бути тільки позитивним. Якщо результат розрахунку «рядок 04 - рядок 05» буде від’ємним або дорівнюватиме нулю, то в рядку 06 проставляють прокреслення
|
|
07
|
Дохід за договорами страхування і співстрахування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу України, у тому числі:
|
П.п. 134.1.2,пп. 137.2,141.1
|
|
07.1
|
за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорами страхування додаткової пенсії, та визначений підпунктами 14.1.52, 14.1.521, 14.1.522 і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України
|
|
08
|
Податок на дохід за договорами страхування ((рядок 07 - рядок 07.1) х ____3 / 100)
|
|
У цих рядках декларації страховики розраховують податок на прибуток за ставкою, встановленою п.п. 136.2.1 ПКУ, — 3 %, на дохід, визначений п.п. 141.1.2 ПКУ.
Решта платників проставляють тут прокреслення
|
|
09
|
Сума доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей
|
П.п. 134.1.4, п. 141.5
|
|
10
|
Податок на дохід від діяльності з випуску та проведення лотерей за звітний (податковий) період (рядок 09 х ____4 / 100)
|
|
Ці рядки призначені для відображення «лотерейщиками» доходу та податку на прибуток з нього за ставкою, визначеною п.п. 136.4.1 ПКУ, — 10 %.
Решта платників проставляють тут прокреслення
|
|
11
|
Сума доходу, отриманого від діяльності з проведення азартних ігор з використанням гральних автоматів
|
П.п. 134.1.4, п. 141.5
|
|
12
|
Податок на дохід від діяльності з проведення азартних ігор з використанням гральних автоматів за звітний (податковий) період (рядок 11 х ____4 / 100)
|
|
У цих рядках «азартники» показують дохід від азартних ігор з використанням гральних автоматів і податок на прибуток з такого доходу за ставкою, визначеноюп.п. 136.4.1 ПКУ, — 10 %.
Решта платників проставляють тут прокреслення
|
|
13
|
Сума доходу від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів
|
П.п. 134.1.5, п. 141.5
|
|
14
|
Сума виплачених виплат гравцю
|
|
15
|
Податок на дохід від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, за звітний (податковий) період (позитивне значення (рядок 13 - рядок 14) х ____5 / 100)
|
|
У цих рядках букмекери та «азартники» показують дохід (крім доходу від ігор на автоматах) і податок на прибуток з нього за ставкою, визначеною п.п. 136.4.2 ПКУ,— 18 %.
Решта платників проставляють тут прокреслення
|
|
16 ЗП
|
Зменшення нарахованої суми податку
|
П. 57.1 (у редакції до 01.01.2016 р.),
п.п. 57.11.2, п. 137.6,
п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ
|
|
Цей рядок заповнюють згідно з даними додатка ЗП, де відображають «зменшуючі» суми:
— нарахованих щомісячних авансових внесків з податку на прибуток — рядок 16.1;
— нарахованого відповідно до ст. 266 ПКУ податку на нежитлову нерухомість — рядок 16.2;
— нарахованих і сплачених у звітному році авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) — рядок 16.3.1.
У цьому ж рядку слід врахувати і сплачений за кордоном податок на прибуток, отриманий з іноземних джерел (п. 141.4.9 ПКУ). Але, на жаль, технічно реалізувати це зменшення непросто, тому що в додатку ЗП відповідний рядок вилучили.
Показник цього рядка зменшує податок на прибуток, нарахований за рядками 06, 08, 10, 12 і 15 декларації
|
|
17
|
Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП)
|
Ст. 57
|
|
У цьому рядку визначають податок на прибуток за звітний період. Для чого із загальної суми податку (у звичайних платників — це показник рядка 06) вираховуютьзменшуючі суми, наведені в рядку 16 декларації.
Якщо йдеться про декларацію, яку подають «квартальники», то, ураховуючи принцип наростаючого підсумку, рядок 17 міститиме в собі дані всіх попередніхзвітних (податкових) періодів звітного року. Отже, для правильної сплати податку з цього рядка вираховують дані минулого періоду поточного року з урахуванням уточнень. Це відбувається за допомогою рядка 18.
«Річники» отриманий результат з рядка 17 безпосередньо переносять до рядка 19.
Зверніть увагу: при загальному збитку за звітний період (рядок 04 від’ємний) у підприємства може виникнути зобов’язання зі сплати податку, якщо великий збиток за пільгованою діяльністю перекрив інший прибуток (від’ємне значення рядка 05 перевищуватиме значення рядка 04).
Показник цього рядка в загальному випадку має бути тільки позитивним.
Проте якщо сума нарахованого щомісячного авансового внеску (рядок 16.1 додатка ЗП) перевищить сумарне значення податку на прибуток, що декларується в рядках 06, 08, 10, 12 і 15 декларації, то показник рядка 17 наводять зі знаком «-»
|
|
18
|
Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду потокового року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період потокового року)6
|
Ст. 57
|
|
Цей рядок заповнюють тільки «квартальники» (, щоб врахувати дані минулого звітного періоду поточного року.
Показник цей є «плановим», а не фактичним. Його значення переносять з рядка 17 попередньої внутрішньорічної декларації.
«Квартальники» в цей рядок включають і уточнюючі показники (у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, допущених у попередніх звітних періодах в рамках поточного року, тобто вважається, що уточнююча декларація, яка виправляє показники поточного року, теж є декларацією попереднього періоду поточного року). При цьому рядок 18, при заповненні якого були допущені помилки, заповнюють правильно.
Майте на увазі! Рядків для відображення суми фактичної переплати з податку на прибуток декларація не містить. Реальну переплату податківці обліковують тількив інтегрованій картці платника
|
|
19
|
Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+, -)7
|
Ст. 57
|
|
Цей рядок заповнюють і «квартальники», і «річники».
У «річників» сума, вписана до рядка 19, повинна дорівнювати показнику рядка 17 декларації.
Значення цього рядка може бути як позитивним, так і від’ємним.
Позитивне його значення показує «планову» суму податку, яку підприємство має сплатити до бюджету за підсумками звітного податкового періоду.
Від’ємне значення відповідає сумі переплати за цей період, яка могла виникнути у:
— «квартальників» через принцип наростаючого підсумку в разі, коли податкове зобов’язання за рік виявилося менше зобов’язання за три квартали 2015 року;
— «річників» через перевищення нарахованих щомісячних авансів над задекларованою величиною податку на прибуток за звітний рік.
Це важливий рядок — його показник проводять в інтегрованій картці платника
|
|
20 АВ
|
Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді
|
П. 57.11
|
|
Згідно з п.п. 57.11.2 емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), повинен нарахувати та сплатити авансовий внесок з податку на прибуток.
Такий дивідендний авансовий внесок перераховують до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів. При цьому суму дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшують на суму авансового внеску. Тобто авансовий внесок нараховують «зверху» дивідендів.
Зверніть увагу: дивідендний авансовий внесок розраховують не з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, а лише із суми перевищення над значенням об’єкта оподаткування за рік, за результатами якого їх виплачують.
Тобто під оподаткування за ставкою 18 % підпадає не вся сума виплачуваних дивідендів, а лише сума перевищення над об’єктом оподаткування.
Так, якщо, наприклад, об’єкт оподаткування — 10000 грн., а сума виплачуваних дивідендів — 12000 грн., то з 2000 грн. (12000 - 10000) слід сплатити дивідендний авансовий внесок у сумі 360 грн. (2000 грн. х 18 % : 100 %).
Однак майте на увазі: це правило працює тільки в разі, якщо податкові зобов’язання з податку на прибуток за відповідний рік погашені.
За наявності непогашеного податкового зобов’язання дивідендний авансовий внесок доведеться сплатити з усієї суми дивідендів.
|
|
Застосувати ліберальний порядок сплати дивідендного авансу можна лише приодночасному дотриманні двох умов:
1) декларація з податку на прибуток за відповідний рік подана;
2) податкові зобов’язання, самостійно визначені платником у цій декларації, повністю сплачені.
Якщо хоча б одну з цих умов підприємство не виконало, авансовий внесок доведеться сплатити з усієї суми дивідендів.
Тому необхідно остерігайтися виплачувати дивіденди зі сплатою авансового внеску на пільгових умовах до моменту подання декларації за відповідний рік та/або якщо не встигли розрахуватися з бюджетом з податку на прибуток за цією декларацією.
Дивідендний авансовий внесок не сплачують при виплаті дивідендів ( пп. 57.11.3 і 57.11.4 ПКУ):
1) на користь власників корпоративних прав материнської компанії. Єдина умова — сума виплачених дивідендів не повинна перевищувати доходи материнської компанії у вигляді дивідендів від інших осіб. На суму «понадлімітних» дивідендів слід нарахувати та сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток на загальних умовах;
2) платником податку, прибуток якого звільнений від оподаткування згідно з ПКУ (у розмірі звільненого від оподаткування прибутку в періоді, за який він виплачує дивіденди);
3) фізичним особам;
4) інститутами спільного інвестування.
На суму сплаченого дивідендного авансового внеску зменшують суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого в декларації за звітний (податковий) рік ( п.п. 57.11.2 ПКУ).
Сума сплаченого дивідендного авансу не повертається платнику та не зараховується в рахунок погашення грошових зобов’язань за іншими податками та зборами (обов’язковими платежами).
|
|
21
|
Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)6
|
П. 57.11
|
|
Дотримуючись пояснення, наданого у виносці до цього рядка (6), цей рядок заповнюють лише «квартальники». Для таких платників поточний рядок використовується з метою «очищення» суми нарахованих авансових внесків від даних попередніх періодів поточного року. Завдяки цьому в наступному рядку 22декларації буде видно, яка саме сума дивідендних авансових внесків має бути сплачена до бюджету за останній звітний квартал.
Цей рядок залишається порожнім у «квартальників», якщо в попередніх звітних періодах поточного року виплат дивідендів не було. У такому разі суму з рядка 20 просто переносять до рядка 22 декларації.
«Річники», задекларувавши податкові зобов’язання у рядку 20, цей рядок декларації не заповнюють
|
|
22
|
Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 20 АВ - рядок 21)7
|
П. 57.11
|
|
Цей рядок заповнюють як «квартальники», так і «річники».
У «річників» значення рядка 22 збігатиметься із зафіксованим у рядку 20 декларації.
Важливий рядок — його показник проводять в інтегрованій картці платника
|
|
23 ПН
|
Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період
|
Ст. 103,
п. 141.4
|
|
Цей рядок призначений для узагальнення інформації про суму податків, утриманих із виплачених резидентом на користь нерезидентів або уповноважених ними осіб (крім постійних представництв нерезидентів на території України) доходів із джерелом їх походження з України. Такий податок називають ще податком на репатріацію ( п.п. 134.1.3 ПКУ).
У цьому рядку знаходять своє місце тільки суми податку, утримані з виплат нерезидентам-юрособам. Виплати «українських» доходів нерезидентам-фізособам обкладають податком на доходи за іншими правилами — згідно з п. 170.10 ПКУ. У декларації з податку на прибуток їх не відображають.
Нагадаємо: при визначенні виду доходів, з яких потрібно було утримувати податок, слід орієнтуватися на п.п. 14.1.54 і п. 141.4 ПКУ. Утримують податок на репатріацію під час виплати доходу нерезиденту та за рахунок цього доходу. Перераховують цей податок до бюджету також під час виплати доходу нерезиденту (п.п. 141.4.2 ПКУ).
Щоб визначити суму доходу, з якого утримується та сплачується податок, беруть офіційний курс НБУ на дату виплати цього доходу (див. консультацію податківців з підкатегорії 102.12 БЗ).
У загальному випадку ставка податку встановлена на рівні 15 % суми доходів. Водночас за деякими доходами нерезидентів встановлені інші ставки. Наприклад, суму фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковують за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів (п.п. 141.4.4 ПКУ).
Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про такого резидента, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 % суми цих виплат за власний рахунок (п.п. 141.4.6 ПКУ).
Якщо між Україною та країною нерезидента укладений міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то виплачуваний нерезиденту дохід (винагорода за перевезення) може оподатковуватися за міжнародними правилами.
Основою для заповнення ряд. 23 є додаток ПН до декларації.
Цей додаток складають щодо кожного нерезидента окремо. Тому, якщо виплати здійснювалися одночасно декільком нерезидентам, у рядку 23 декларації вказують суму показників з рядка 22 графи 6 таблиці 1 усіх додатків ПН.
|
|
Єдиноподатники в декларації з податку на прибуток за рік заповнюють тільки «нерезидентські» рядки 23 — 25 (решту прокреслюють) і подають тільки додаток ПН. Утім, ця позиція податківців не настільки однозначна.
|
|
24
|
Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)6
|
Ст. 103,
п. 141.4
|
|
Дотримуючись пояснення, наведеного у виносці (6), цей рядок заповнюють лише «квартальники» (платники податку з базовим звітним періодом — календарний квартал). Для таких платників цей рядок, аналогічно до рядків 18 і 21, призначений для «очищення» суми податку, що утримується при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України, від даних попередніх періодів поточного року. Завдяки цьому в декларації буде видно, яка саме сума податку на репатріацію має бути утримана з таких доходів і сплачена до бюджету за останній квартал (рядок 25).
До цього рядка включають і уточнюючі показники (у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, допущених у попередніх звітних періодах у межах поточного року). При цьому рядок 23, при заповненні якого були допущені помилки, заповнюють правильно.
У «квартальників» цей рядок залишається порожнім, якщо в попередніх звітних періодах звітного року виплат доходів нерезидентам не було. У такому разі суму з рядка 23 просто переносять до рядка 25 декларації.
А ось «річники», задекларувавши податкові зобов’язання за рядком 23, цей рядок декларації взагалі не заповнюють
|
|
25
|
Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 23 ПН - рядок 24)7
|
Ст. 103,
п. 141.4
|
|
Цей рядок заповнюють як «квартальники», так і «річники».
У «річників» показник рядка 25 має відповідати рядку 23 декларації.
Майте на увазі! Це важливий рядок — його показник проводять в інтегрованій картці платника
|
|
26
|
Авансовий внесок ((позитивне значення) рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + + рядок 12 + рядок 15 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств - - ((позитивне значення) рядок 16.3 - рядок 16.3.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) / 12), що підлягатиме сплаті щомісяця9
|
П. 9 підрозд. 4 розд. ХХ
|
|
У зв’язку з внесеними до ПКУ змінами Законом № 909 цей рядок декларації втратив свою актуальність. Адже згідно з оновленою редакцією п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємства не сплачують.
А тому усі без винятку платники податку (і малодохідники, і високодохідники) у декларації за 2015 рік цей рядок прокреслюють
|
Заключна частина декларації
Остання (заключна) частина декларації має 4 інформативні поля і місце для підпису. Як їх правильно заповнити.
Порядок заповнення полів заключної частини декларації
|
Назва поля
|
Яку інформацію наводять
|
|
Наявність додатків11
|
У відповідних комірках цього поля проставляють відмітки «+» про додатки, які подають разом із декларацією. Виняток — комірка під літерами «ПН», де вказують кількість поданих «нерезидентських» додатків «ПН». Таких додатків у зв’язку з існуванням різних нерезидентів може подаватися декілька.
Усього додатків у комплекті — 9.
Комірку під літерами «ТЦ» заповнюють лише ті платники, які провели самостійні коригування згідно з п.п. 39.5.4 ПКУ.
Також майте на увазі! Додатки АМ та ЦП є розшифровуючими до рядків додатка РI:
— АМ — до рядка 1.2.1;
— ЦП — до рядка 4.1.3.
Тому подають їх одночасно з додатком РI. Додатки АМ і ЦП зобов’язані подавати лише високодохідники (з річним доходом понад 20 млн грн.) і ті малодохідники (з річним доходом не більше 20 млн грн.), які добровільно обліковують податкові різниці.
Малодохідники, які не визначають різниці, додаток РІ подають тільки:
1) якщо вони мають непогашені збитки минулих років (див. консультацію з підрозділу 102.08.03 БЗ). Тоді такі минулорічні податкові збитки вони відображають у рядку 3.2.4 додатка РI;
2) при коригуванні фінрезультату на суми різниць, передбачених підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Ці різниці відображають у рядках 4.1.9 — 4.1.16, 4.2.7 — 4.2.12 розділу 4 «Інші різниці» додатка РI.
Згорнутий результат таких коригувань (передбачених п.п. 140.4.2 і підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) малодохідники з відповідним знаком «+» або «-» переносять до рядка 03 декларації
|
|
Наявність доповнення13
|
Згідно з п. 46.4 ПКУ платник може додати до декларації пояснення, складені в довільній формі. Це поле якраз і призначене, щоб розкрити відомості про такі доповнення (за їх наявності). Кожне з доповнень у довільній формі, складених до декларації, нумерують і в цьому полі вже вказують під своїм номером. А стосовно кожного наводять стисло суть пояснення.
Якщо ваше підприємство зобов’язане подавати декларацію в електронній формі, то всі перераховані в цьому полі довільні доповнення також подають в електронному вигляді
|
|
Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності14
|
Про подання разом із декларацією форм фінансової звітності згідно з п. 46.2 ПКУ у відведених для цього комірках проставляють відмітку «+».
Так, платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають разом із відповідною декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає:
— Баланс (Звіт про фінансовий стан);
— Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід).
До річної податковоприбуткової декларації такі платники подають річну фінзвітність у складі:
— Балансу (Звіту про фінансовий стан);
— Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід);
— Звіту про рух грошових коштів;
— Звіту про власний капітал;
— Приміток до річної фінансової звітності.
Платники податку на прибуток — малі підприємства разом із річною декларацією подають скорочену за показниками фінансову звітність у складі:
— Балансу;
— Звіту про фінансові результати
|
|
Наявність рішення15
|
Це поле заповнюють малодохідники, що вирішили відповідно до п.п. 134.1.1 ПКУ не коригувати фінрезультат на усі різниці із розд. IIIцього Кодексу (крім збитків минулих років), — вписують текст рішення про це. Прийняти рішення про незастосування різниць можна тільки один раз протягом безперервної сукупності років неперевищення 20-мільйонного критерію. Про те, що таке рішення прийняте, і потрібно вказати в декларації за перший рік безперервної сукупності років
|
|
Підпис
|
У цьому полі чітко вказано, що підписують декларацію:
— керівник (або уповноважена особа) і
— головний бухгалтер (або особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку).
Тут вказують також реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта підписувача. Серію та номер паспорта проставляють лише стосовно фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. При веденні бухгалтерського обліку та поданні декларації безпосередньо керівником йому достатньо розписатися тільки за себе, поставивши один підпис ( п.п. 48.5.1 ПКУ). У графі «Головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку)» декларації, складеної на папері, проставляють прочерки (див. консультацію з підкатегорії 135.02 БЗ). У разі подання електронної декларації електронні цифрові підписи накладають так: першим — ЕЦП керівника, другим — ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.
|
3. Виправлення помилки в декларації з податку на прибуток
Порядок виправлення помилок, допущених при складанні податкової звітності, урегульовано ст. 50 ПКУ. Згідно з п. 50.1 цього Кодексу в разі, якщо в наступних податкових періодах платник самостійно виявляє помилки, які містить раніше подана податкова декларація, він зобов’язаний внести до неї відповідні зміни. Зробити це платник може двома способами:
1) подати уточнюючий розрахунок до помилкової податкової декларації за формою, що діє на дату подання уточнюючого розрахунку (детальніше про порядок виправлення через уточнюючий розрахунок див. наступну статтю);
2) відобразити відповідні уточнені показники у складі податкової декларації за той звітний період, протягом якого такі помилки було виявлено. А в разі недоплати - в декларації за наступний період.
Для виправлення помилок у податковому обліку встановлено строк давності — 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання помилкової декларації (п. 50.1, ст. 102 ПКУ). Тому, якщо помилку виявлено пізніше, підстав коригувати податкову звітність немає.
Помилка в декларації, що виникла через бухгалтерську помилку, має бути виправлена одночасно і в податковому, і в бухгалтерському обліку.
Виправлення помилок у податковому та бухгалтерському обліку регулюється різними нормативними актами, роблять такий висновок: у разі, якщо показники фінансової звітності, що була подана з декларацією за звітні (податкові) періоди, які уточнюються, не підлягають виправленню, то така фінансова звітність разом зі звітною новою або уточнюючою декларацією не подається Тут, мабуть, йде мова про річні звіти.
Далеко не всі помилки, допущені в декларації з податку на прибуток, є штрафонебезпечними. Так, якщо помилка не призвела до заниження податкових зобов’язань — штрафи платнику не загрожують. А ось якщо заниження відбулося (про що свідчить збільшення значень строк 19, 22, 25, 26), то за таку помилку доведеться заплатити. Причому розрахувати та нарахувати штраф у такому разі платник повинен самостійно. Цей його обов’язок закріплено п. 54.1 ПКУ.
Розмір штрафу залежатиме від того, який спосіб виправлення обрав платник: — якщо через уточнюючий розрахунок — штраф становитиме 3 % суми недоплати. При цьому і сума штрафу, і сума недоплати мають бути сплачені платником до подання уточнюючого розрахунку ( абз. 4 п. 50.1 ПКУ); — якщо помилка виправляється у складі поточної декларації (додатка ВП до неї) — штраф становитиме 5 % суми недоплати. При цьому і сума недоплати, і розмір штрафу збільшують загальну суму податкового зобов’язання поточного періоду ( абз. 5 п. 50.1 ПКУ).
Зазначені штрафи не застосовуються в разі, якщо нова декларація з виправленими показниками подається до закінчення граничного строку подання декларації за період, в якому допущено помилку У цій декларації ставлять відмітку «Звітна нова». А ось у разі, якщо уточнення подано після граничного строку подання декларації, але до закінчення граничного строку сплати зобов’язань за «помилковий» період, сплатити зазначені штрафи доведеться (БЗ 138.01).
Штрафи, передбачені п. 50.1 ПКУ, застосовуються тільки при виправленні помилок, що занизили раніше задекларовані податкові зобов’язання. При цьому податковим зобов’язанням є сума податку, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставах, у порядку та строки, установлені податковим законодавством ( п.п. 14.1.156 ПКУ). Тобто ці штрафи застосовуються тільки в разі, якщо помилка призвела до заниження податку. Саме тому за помилки, що призвели до завищення збитку, зазначені штрафи не застосовують. Хоча інколи така помилка все ж може призвести до необхідності сплатити штраф. Це можливо в разі, якщо в «післяпомилкових» звітних періодах було задекларовано податок до сплати і в результаті завищеного раніше збитку його сума виявилася заниженою. Тут уже заниження податкового зобов’язання очевидне. Сталося таке заниження не в «помилковому» періоді, а в періоді декларування заниженого податкового зобов’язання. Тому тут, схоже, доведеться внести зміни не тільки до декларації періоду, в якому було допущено помилку, а й до декларації за період, у якому сталося заниження. Причому нарахувати штраф потрібно при виправленні другої «заниженої» декларації. До речі, в ОПЗ при заповненні виправляючої декларації, якою зменшується раніше задекларований збиток, автоматом вибивається штраф. Але його там бути не повинно. Тому ми в цій ситуації рекомендуємо відключити автоматичний розрахунок показників і подати разом зі звітом пояснення своїх дій. При самостійному донарахуванні податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені гл. 11 розд. II ПКУ, не застосовуються ( п. 120.2 ПКУ).
Платники податку на прибуток звільнені від штрафних санкцій за порушення порядку розрахунку, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток і повноти його сплати, допущені у 2015 році. Про це подбав п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Отже, якщо виявили «занижуючу» помилку за 2015 рік — штраф, передбачений п. 50.1 ПКУ, нараховувати не потрібно. Ця норма поширюється тільки на штрафи, нараховані контролюючим органом на суму податкових зобов’язань, що сплачена платником без оскарження податкового повідомлення-рішення.
Пеня — сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суму грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки ( п.п. 14.1.162 ПКУ). У свою чергу, грошовим зобов’язанням є сума коштів, яку платник податку повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну/фінансову санкцію ( п.п. 14.1.39 ПКУ).
Необхідність нарахування пені при самостійному виправленні помилок у прибутковій декларації може виникнути, тільки якщо виконано обидві умови:
1) помилка призвела до заниження податку;
2) минули строки сплати податку. Тобто якщо «самоштраф» потрібно нарахувати при виправленні «занижуючої» помилки незалежно від того, чи минув на дату її виправлення граничний строк сплати зобов’язань за «помилковий» період, то пеню нараховують тільки в разі, якщо на дату виправлення такий строк минув (БЗ 138.02).
При цьому так само, як і у випадку із «самоштрафом», пеню при самовиправленні платник нараховує самостійно.
З 01.09.2015 р. щодо пені, нарахованої при «самовиправленні», діє ще одна пільга. Установлена вона п. 129.9 ПКУ, що свідчить: у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесено протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання Тобто навіть якщо «занижуюча» помилка в декларації з податку на прибуток виявлена і виправляється після закінчення граничного строку сплати грошового зобов’язання, задекларованого в «помилковій» декларації, але в межах наступних за ним 90 календарних днів, то нараховувати пеню не потрібно.
Пеня нараховується на суму заниження податкового зобов’язання і за весь період такого заниження з розрахунку 120 % річної облікової ставки НБУ, що діє на день заниження ( п.п. 129.1.2, абз. 2 п. 129.4 ПКУ). При цьому днем заниження слід вважати день, наступний за останнім днем граничного строку сплати «недоплаченого» податкового зобов’язання. Далі наведемо формулу, за якою можна розрахувати пеню:
Y = ∑заниження х Кднів : 100 % х UНБУ х 1,2 : R,
де Y — сума пені (завжди округляється до другого знака після коми);
∑заниження — сума заниження податкового зобов’язання; Кднів — кількість днів заниження;
UНБУ — облікова ставка НБУ, що діє на день заниження податкового зобов’язання;
R — кількість днів у календарному році.
Зазначену формулу і приклад розрахунку пені містить Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами ДПС, затверджена наказом ДПАУ від 17.12.10 р. № 953.
Під час проведення документальних планових і позапланових перевірок подавати уточнюючі розрахунки до поданих раніше податкових декларацій за звітний період з податку/збору, що перевіряється, платник не має права ( п. 50.2 ПКУ). На камеральні перевірки зазначені обмеження не поширюються Тобто під час проведення камеральних перевірок подання уточнюючих розрахунків не заборонене.
Право на проведення планової документальної перевірки надається тільки в разі, якщо платнику не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення зазначеної перевірки вручено під підпис або відправлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки і письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки ( абз. 2 п. 77.4 ПКУ). Тобто про проведення планової документальної перевірки платник дізнається завчасно. А отже, може (за необхідності) встигнути уточнитися до початку такої перевірки. Податківці, до речі, підтверджують, що платник має повне право виправити помилки періоду, що перевіряється, за відповідним податком/збором після отримання зазначених документів, але до початку перевірки. А ось при позапланових документальних перевірках таке завчасне повідомлення не передбачене. При такій перевірці ПКУ вимагає просто вручити платнику копію наказу про проведення перевірки до початку її проведення ( абз. 2 п. 78.4 ПКУ).
Після закінчення перевірки суб’єкт господарювання має право уточнити перевірений період на загальних підставах згідно з п. 50.1 ПКУ. Проте майте на увазі: у такому разі контролюючий орган має право на проведення документальної позапланової перевірки за відповідний період (п. 50.3 ПКУ).
