Кафедра  ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання домашньої контрольної роботи

 

з дисципліни «ПОТЕНЦІАЛ І РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА»

 

для студентів галузі знань 0305 "Економіка та підприємництво"

 напряму підготовки 6.030504  "Економіка підприємства"

 

 

 

 

(заочна форма навчання)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2015

ЗМІСТ

 

ЗАВДАННЯ.. 3

ПРИКЛАДИ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ. 4

Тема 2.   СТРУКТУРА І ГРАФОАНАЛІТИЧНА МОДЕЛЬ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА.. 4

Тема 4.  МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА.. 9

Тема 5. ОЦІНЮВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА.. 12

Тема 6. ОЦІНКА ВАРТОСТІ НЕРУХОМОГО МАЙНА.. 19

Тема 7.  ОЦІНКА МАШИН ТА ОБЛАДНАННЯ. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ.. 25

Тема 8. ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ЙОГО ОЦІНКА. 33

Тема 9. ОЦІНКА ВАРТОСТІ БІЗНЕСУ.. 37

 

ЗАВДАННЯ

 

Для вирішення завдань всі показники у грошовому вимірі (грн) необхідно помножити на 1+0, дві останні цифри заліковки
ПРИКЛАДИ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ

 

Тема 2.   СТРУКТУРА І ГРАФОАНАЛІТИЧНА МОДЕЛЬ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Оцінка потенціалу підприємства графоаналітичним методом "Квадрат потенціалу"

Графоаналітичний метод – це комплексний метод оцінки потенціалу підприємства. Він враховує 4 структурних елементи потенціалу: виробництво, маркетинг, організаційну структуру й менеджмент та фінанси.

Етапи оцінки.

1.Будується матриця а_іj i-показники j-підприємства

2. Показники групуються в 4 групи:

а) виробництво, б) маркетинг, в) організаційна структура і менеджмент, г) фінанси

3. Визначається вагомість показників. Сума вагомостей по кожній групі = 1

4. Визначення еталонних значень показників. Еталонні значення показників як правіло дорівнюють середньогалузевим показникам, можуть вибиратися по показникам найкращого підприємства, можуть бути бажані значення показників.

1. Розрахунок довжини вектора для к-ї групи

 (3.1)

де к -1,4 кількість груп

П_і – показник по аналізуємому підприємству

П_іе –значення показника еталоного підприємства

q_і – вагомість показника

n – кількість показників групи

1. Побудова графіку квадрат-потенціал
2. За формою квадрата робляться висновки:

а) за розмірами квадрату

- якщо довжина вектору >70 - підприємство має крупний потенціал

- якщо довжина вектору =30-70 - підприємство має середній потенціал

- якщо довжина вектору <30 - підприємство має малий потенціал

б) за типом квадрату потенціалу

-          якщо довжина вектора В₁=В₂=В₃=В₄- підприємство має збалансований потенціал (форма графічної фігури близька до квадрату);

-          якщо довжина векторів В1- В4 сильно різниться – підприємство має незбалансований потенціал (форма графічної фігури є неправильним чотирикутником);

1. Розробляються заходи щодо покращення слабкого з векторів В1 – В4.

 

ЗАВДАННЯ

За наведеними даними розрахувати довжину векторів потенціалу підприємства, навести графічне зображення "квадрату потенціалу" підприємства, визначити тип форми "квадрату потенціалу" підприємства, охарактеризувати зв’язки типу форми "квадрату потенціалу" підприємства та стадії життєвого циклу підприємства, визначити заходи щодо розвитку оптимального потенціалу підприємства.

 

Таблиця 1 – Розрахунок векторів потенціалу підприємства

 

 

 

Рисунок 1 – Квадрат потенціалу підприємства

Розв'язок

 Розрахунок довжини векторів потенціалу підприємства

Таблиця 2 – Розрахунок векторів потенціалу підприємства

 

 

2. Графічне зображення "квадрату потенціалу" підприємства

 

На рис.2 наведене графічне зображення "квадрату потенціалу" підприємства та "квадрату потенціалу" еталона, у якого всі вектори дорівнюють 100%.

 

 

 

Рисунок 2. - Графічне зображення "квадрату потенціалу" підприємства

 

3. Тип форми "квадрату потенціалу" підприємства

 

Аналіз графічних фігур, наведених на рис. 2 показує, що підприємство варіант № 7 повекторно може бути охарактеризоване як:

а) Вектор В1 (виробництво) = 71,3%, тобто в діапазоні ледве вище 70% - підприємство знаходиться на нижньому рівні високого (крупного) відносного рівня виробничого потенціалу;

б) Вектор В2 (організація та менеджмент) = 95,5%, тобто в діапазоні вище 70% - підприємство має високий (крупний) відносний рівень організаційної структури та менеджменту;

в) Вектор В3 (маркетинг) = 99,1%, тобто в діапазоні вище 70% - підприємство має високий (крупний) відносний рівень маркетингу;

б) Вектор В4 (фінанси) = 103,7%, тобто в діапазоні вище 70% - підприємство має високий (крупний) відносний рівень забезпечення фінансами та фінансової стійкості;

Тип форму "квадрату потенціалу" підприємства варіант №7 має суттєве відхилення від класичного квадрату (еталон) в сегменті вектору В1, тобто потенціал підприємства – незбалансований, а самий слабкий вектор – виробництво.

 

4. Характеристика зв’язку типу форми "квадрату потенціалу" підприємства та стадії життєвого циклу підприємства

 

Спільний аналіз показників табл.2 та форми "квадрату потенціалу" підприємства №7 (рис.2) свідчить:

а) підприємство має в достатності фінанси та має стійкі фінансові показники ліквідності та автономії;

б) підприємство має високий рівень оргструктури та менеджменту;

в) підприємство має високий рівень маркетингу своєї продукції.

На цьому фоні підприємство має недостатній рівень виробничого потенціалу. Відносно еталону у підприємства відмічається:

а) рівень фондовіддачі основних фондів становить 67% від еталонного по галузі, тобто основні фонди використовуються неефективно;

б) рівень витрат на одиницю продукції становить 83 % від еталонного по галузі, тобто використовується стабільна та випробувана технологія мінімізації витрат на випуск продукції;

в) підприємство має запас потужностей менший на 40%, ніж еталонна потужність підприємств галузі;

г) фактична загрузка потужностей становить 83% при еталонній загрузці потужностей 67%, тобто у підприємства мало резервів для нарощування обсягів випуску продукції.

д) при здійсненні випуску продукції на рівні 75% від еталону підприємство отримало всього 60% доходу відносно рівня еталону, тобто продукція підприємства є малодоходною.

Таким чином, по наявному переліку даних про потенціал підприємства – ймовірніше, що воно знаходиться на етапі життєвого циклу – перехід від стабільної роботи до періоду вибору – чи модернізація основних засобів та впровадження інноваційних технологій роботи, чи закриття підприємства. Для більш ймовірного аналізу необхідна динаміка змін потенціалу за останні 3 роки

 

5. Заходи щодо розвитку оптимального потенціалу підприємства

 

Оскільки у підприємства є значний фінансовий потенціал – тобто вектор В4 більше 100%, доцільним є залучення кредитних коштів для модернізації основних засобів:

-          підняття потужності підприємства;

-          впровадження нових основних засобів та технологій, що підвищить фондовіддачу та відповідно рівень доходності підприємства.

 

Тема 4.  МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Задача 1

Вихідна інформація для вартісного розрахунку розміру складових елементів потенціалу ВАТ “Промінь”

№	Показники	Одиниця виміру	У базовому періоді	У звітному періоді
1.	Середньорічна вартість основних виробничих фондів	тис.грн.	106485	114824
2.	Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень	коеф.	0,15	0,15
3.	Нормовані оборотні кошти	тис.грн.	32706	39476
4.	Коефіцієнт витягу продукції із оборотних засобів	коеф.	0,8	0,82
5.	Сумарна вартість нематеріальних активів і земельних ресурсів за експертною оцінкою	тис.грн.	21732	24944
6.	Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу	чол.	7599	7590
7.	Продуктивність праці на І-го працівника ПВП	тис.грн.	13,0	13,8
8.	Товарна продукція у порівняних цінах	тис.грн.	98649	104370
9.	Фондоозброєність в розрахунку на І-го працівника ПВП	тис.грн.	14,0	15,1
10.	Інноваційні витрати за звітний період	тис.грн.	27200	37849
11.	Витрати на управління	тис.грн.	5732,1	6890,0
12.	Балансовий прибуток	тис.грн.	27706	43720
13.	Повна собівартість товарної продукції	тис.грн.	71383	74275

 

Додаткова інформація за рік, що є попереднім до базового

№	Показники	Одиниця виміру	За попередній до базового рік
1.	Продуктивність праці на І-го працівника ПВП	тис.грн.	12,0
2.	Товарна продукція у порівняних цінах	тис.грн.	85643
3.	Середньоспискова чисельність ПВП	чол.	7603
4.	Середньорічна вартість основних виробничих фондів	тис.грн.	99022
5.	Нормовані оборотні кошти	тис.грн.	32903
6.	Витрати на управління	тис.грн.	4950
7.	Фондоозброєність в розрахунку на І-го працівника ПВП	тис.грн.	13,0

 

Проведіть розрахунок необхідних коштів для формування потенціалу ВАТ “Промінь”: фондового та обігового, нематеріальних активів, матеріально-технічного, трудового, ресурсного, виробничого та потенціалу п-ва в цілому.

Фондовий пот-л =  сер-річ вартість основних фондів*нормат к-т еф-ті капіт вкладень

ФП = 114 824*0,15 = 17 223,6 тис.грн.

Пот-л оборотних фондів = річний обсяг мат-лів*к-т витягу продукції із ресурсної маси, який визнач-ся:  вартість матер рес-сів на вир-во прод-ї / заг. вартість матер. рес-сів

ОФП = 39 476*0,82 = 32 370,32 тис грн.

Пот-л НМА = ∑ (експ оцінка вартості НМА та землі* нормативний к-т еф-ті капіт вкладень)

Пот-л НМА = 24 944*0,15 = 3 741,6 тис грн.

Матеріально-техн пот-л = ФП+ОФП = 17 223,6+32 370,32 = 49 593,92 тис грн.

Трудовий пот-л = оцінка одиниці живої праці*сер-річну ЧР*к-т реалізації трудового пот-лу, що приймається на рівні нормативу еф-ті капіт вкладень.

Оцінка одиниці живої праці = прод-ть праці одного прац*(збільшення фондоозбр-ті праці одного працівника у баз. п. /збільшення прод-ті праці одного працівника у баз п)

Оцінка один. живої праці = 13,8*( (15,1-14) / (13,8 –13)) = 13,8*(1,1 / 0,8) = 17,875 тис грн.

ТП = 17,875*7590*0,15 = 20 350,7 тис грн.

Ресурсний пот –л(РП) = ФП+ОФП+ПНМА+ТП

РП = 17 223,6+32 370,32+3 741,6+20 350,7 = 73 686,22 тис грн.

Виробничий пот-л (ВП) = РП+Інновац пот-л (ІП) = 73 686,22 + 37 849 = 111 535,22 тис грн.

Пот-л п-ва (ПП) = ВП+Управл П+МаркетП

ПП = 111 535,22+6890 = 118 425,22 тис грн

 

Задача 2

Згідно з методикою вартісної оцінки розміру скла­дових елементів потенціалу підприємства при його формуванні необхідно розрахувати сукупну вартість потенціалу ВАТ «Оберіг» за даними звітного періоду.

Вихідна інформація для вартісного розрахунку розміру складових елементів потенціалу ВАТ «Оберіг».

Додаткова інформація за рік, що є попереднім до базового

Розв’язок:

1. Фондовий потенціал:
ФП = Ф ×  Ен = 114824 ×  0,15 = 17 223,60 тис. грн.
2. Потенціал оборотних фондів:
ОП = М ×  Км = 39476 ×  0,82 = 32 370,32 тис. грн.
3. Потенціал нематеріальних активів:

4. Оцінка живої праці:

А = Пп (DФо / DПп) = 13,8 ×  (15,1 – 14,0) / (13,8 – 13) =
= 18,975 тис. грн.

Потенціал технологічного персоналу:
ПТП = А ×  Ч ×  Нт = 18,975 ×  7590 ×  0,15 = 21 603,04 тис. грн.
5. Розмір виробничого потенціалу:
ВП = ФП + ОП + НП + ПТП = 17223,60 + 32370,32 + 3741,60 +
+ 21603,04 = 74938,56 тис. грн.
6. Обсяг потенціалу підприємства:
ПП = ВП + ІП + ФінП + УП + МП + НТП + ПОСУ + Пінф +
+ Пінфр = 74 938,56 + 37 849 + 6890 + 43 720 + 74 275 =
= 237 672,56 тис. грн.

 

 

Тема 5. ОЦІНЮВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Завдання № 1

Оцінити вплив факторів на відхилення по матеріальних витратах виготовлення одиниці виробу та встановити наявні резерви економії за такими даними:

 

 

Необхідно:

1. Визначити планову та фактичну вартість матеріалів, що витрачаються для виготовлення одиниці виробу.
2. Розрахувати відхилення між фактичною та плановою вартістю матеріалів.
3. Результати розрахунку занести у таблицю за такою формою:
4. Визначити вплив зміни факторів “норм” і “цін” по кожному виду матеріалів на відхилення по матеріальних витратах.

 

 

1. Розрахувати можливі резерви економії матеріальних витрат.
2. Зробити висновки за розрахунками.

Розв’язок:

Планова вартість матеріалів          

 

 

 

 

 

 

Фактична вартість матеріалів       

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

3. Сума А+Б+В+Г    план = 162,77 грн. фактично = 149,05 грн.

4. По матеріалу А

Відбулось загальне зменшення матеріальних витрат

, в тому числі за рахунок

- збільшення норми витрат ;

- зменшення ціни на одиницю матеріалу

По матеріалу Б

Відбулось загальне збільшення матеріальних витрат

, в тому числі за рахунок

- зменшення норми витрат ;

- збільшення ціни на одиницю матеріалу

 

По матеріалу В

Відбулось загальне зменшення матеріальних витрат

, в тому числі за рахунок

- збільшення норми витрат ;

- зменшення ціни на одиницю матеріалу

По матеріалу Г

Відбулось загальне збільшення матеріальних витрат

, в тому числі за рахунок

- збільшення норми витрат ;

- збільшення ціни на одиницю матеріалу

5. Побудуємо графік зображення зміни витрат на матеріали за рахунок відхилень обсягу витраченого матеріалу і його цін, на прикладі матеріалу А

а) для матеріала А

Можливим резервом економії матеріальних витрат є доведення фактичної норми витрат до планової. Економія може становити  

На графіку заштрихована область.

б) для матеріалу Б

Можливого резерву економії матеріальних витрат матеріалу Б немає, так як ціна за одиницю матеріалу не залежить від виробника.

в) для матеріалу В

Економія може становити

г) для матеріалу Г

Економія може становити

6. В цілому по підприємству досягнуто економію прямих матеріальних витрат на 13 грн. 72 коп. за одиницю виробу. Підприємство має резерви економії матеріальних витрат за рахунок зниження норм витрат по матеріалам А, В.Г.

 

Завдання 2

Підприємство виробляє металевий прокат чотирьох видів. Квартальний обсяг виробництва становив 16440т. Проаналізувати вплив структурного фактору на середню ціну 1 т та випуск продукції у вартісному виразі способом абсолютних різниць.

 

Виріб	Гуртова ціна за 1т, тис. грн.	Структура продукції, %
		План	Факт
А	50	35,95	30,66
Б	60	34,95	33,72
В	70	17,12	19,27
Г	75	11,98	16,35
Всього	X	100,00	100,00

 

Хід виконання завдання.

1. Побудувати факторну модель залежності випуску продукції у вартісному виразі від питомої ваги однорідних виробів за інших чинників. Факторна модель випуску продукції:

 

Зміна за рахунок структури:

 

 

 

Визначимо вплив зміни структури випуску продукції на середню гуртову ціну продукції:

 

2. Розрахуйте зміни в структурі продукції порівняно з планом.

3. Визначити зміну в структурі продукції за рахунок структурного фактору.          

4. Результати розрахунків навести в табличній формі за зразком.

 

Виріб	Гуртова ціна за 1т, тис. грн.	Структура продукції, %			Зміна середньої ціни за рахунок структури, грн..
		План	Факт	Відхилення
А	50	35,95	30,66	-5,29	-2,645
Б	60	34,95	33,72	-1,23	-0,738
В	70	17,12	19,27	+2,15	+1,505
Г	75	11,98	16,35	+4,37	+3,2775
Всього	X	100,00	100,0	X	+1,3995

 

5. Визначити загальну зміну обсягу товарної продукції у вартісному виразі за рахунок зміни структури випуску продукції методом абсолютних різниць та шляхом розрахунку середньозважених цін.

Метод абсолютних різниць:

Зміна за рахунок структури:

 

Визначимо вплив зміни структури випуску продукції на середню гуртову ціну продукції:

 

Метод середньозваженої ціни:

Застосовується для однорідної продукції.

Спочатку визначимо середньозважену ціну за фактичної структури, потім при плановій та різницю між ними помножимо на фактичний загальний обсяг виробництва в умовно-натуральному виразі.

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Зробити висновки за розрахунками.

Зростання в структурі виробленої продукції питомої ваги високо вартісного металевого прокату видів В та Г відповідно на 2,15% та 4,37% призвело до зростання середньої гуртової ціни продукції підприємства на 4,78 грн. (на 1,5грн. та 3,28грн. відповідно за кожним виробом). Зменшення в структурі виробленої продукції частки низько вартісного прокату видів А та Б відповідно на 5,29% та 1,235% призвело до скорочення середньої гуртової ціни продукції на 3,38грн. В цілому за підприємством середня гуртова ціна продукції в результаті зміни видової структури виробництва зросла на 1,4 грн. Це обумовило зростання випуску продукції у вартісному виразі на 23007,78 грн.

Завдання 3

 

Здійсніть діагностику техніко-технологічної складової виробничого потенціалу  запропонованих підприємств на підставі розрахунку значень наступних показників: коефіцієнту використання потужностей; коефіцієнтів екстенсивного і інтенсивного використання обладнання. Визначте рейтинг кожного підприємства за розрахованими коефіцієнтами використовуючи мультиплікативний метод. Проранжуйте підприємства за ступенем використання техніко-технологічної складової виробничого потенціалу.

 

Теорія:

Ступінь сформованості виробничої програми оцінюється величиною коефіцієнту використання потужностей підприємства (k_вп) :

         _Qф

k_вп = ──,                                                                               (5.1)

         ^Пв

Де  Q_ф – обсяг виробничої програми у натуральному виразі;

       П_в – виробнича потужність.

Для оцінки ефективності використання виробничого обладнання при виготовленні певного виду продукції обчислюють  коефіцієнти екстенсивного використання обладнання (К_екс), інтенсивного використання обладнання (К_інт) за формулами:

         _Тф

К_екс = ──,                                                                      (5.2)

           ^Тк

Де: Т_к  - календарний фонд робочого часу за рік, годин;

      Т_ф – фактичний час роботи протягом звітного року, годин.

           _Пф

К_інт = ──,                                                                      (5.3)

           ^Ппа

Де: П_ф – фактична продуктивність одиниці обладнання (технологічної лінії), од/годину;

       П_па – паспортна продуктивність одиниці обладнання  (технологічної лінії), од/годину.

Рейтинг j- го підприємства мультиплікативним методом визначається:

                                             _n

Rj     =    ∏ Кодіj,                                                          (5.4)

                                            ⁱ⁼¹

де Кодіj – окремі одиничні показники ефективності виробничого потенціалу.

 

Порядок розв’язання:

 

1. Побудова розрахункової таблиці:

 

 

2. Розрахунок показників:

k_вп1 = 3500/3900=0,897                       k_вп2 = 3850/4200=0,917

К_екс1  = 5500/5600=0,982                     К_екс2  =5450/5550=0,982

К_інт1  = 0,63/07= 0,9                             К_інт2  = 0,7/075=0,93

3. Розрахунок оцінки рейтингу:

R₁ =  0,897*0,982*0,9=0,793                                 R₂ = 0,917*0,982*0,93=0,837 

 

 

Завдання 4

Згідно вихідних даних розрахуйте значення виробничої потужності і обсяги виробничої програми. Здійсніть діагностику ступеню сформованості виробничої програми.

Вихідні дані:

-          ефективний час роботи однієї технологічної лінії:  6700 год;

-          кількість паралельних технологічних ліній (од):  2;

-          продуктивність однієї технологічної лінії по вихідній сировині:  24 т/год;

-          питома вага виходу готової продукції  з однієї тони сировини:   0,4 т/т);

-          законтрактовані на плановий рік обсяги  поставок сировини: 300000 т.

 

Теорія:

Ступінь сформованості виробничої програми оцінюється величиною коефіцієнту використання потужностей підприємства (k_вп) :

         _Qф

k_вп = ──,                                                                               (5.5)

         ^Пв

Де  Q_ф – обсяг виробничої програми у натуральному виразі;

       П_в – виробнича потужність.

 

Для технологічного обладнання безперервної дії виробнича потужність (П_вбез) визначається за формулою:

 

П_вбез = Т_ефо *m₀ *q*k_вих,                                                      (5.6)

 

Де: Т_ефо – ефективний час роботи однієї технологічної лінії, годин;

       m₀ – кількість паралельних однотипних технологічних ліній;

       q – продуктивність однієї лінії по вихідній сировині (т/год або м³ /год);

       k_вих  - питомий коефіцієнт  виходу готового продукту з вихідної сировини.

 

Якщо відомий обсяг переробленої на безперервних лініях сировини  Q_с то Q_ф визначається:

Q_ф  = Q_{с *}k_вих                                                                                      (5.7)

 

Порядок розв’язання:

1. розрахунок виробничої потужності:

П_вбез = 6700*2*24*0,4=128640 т

2. розрахунок виробничої програми по сировині:

Q_ф = 300000*0,4=120000 т

3. розрахунок коефіцієнту використання виробничих потужностей:

k_вп = 120000/128640=0,933

Завдання 5

Визначте економічну ефективність від спеціалізації продукції. Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень - 0,15.
Вихідні дані представлені в таблиці.

Показник	До спеціалізації	Після спеціалізації
Випуск виробів в рік, шт.	41500	44000
Собівартість виробу, руб.	43	39
Питомі капітальні вкладення, тис. грн.	120	170
Транспортні витрати з доставки одиниці продукції споживачеві, руб.	9	10,3

Рішення

Для визначення економічної ефективності спеціалізації виробництва використовуються наступні показники:
1 Економія поточних витрат на виробництво продукції і транспортних витрат на її доставку споживачам, розраховується за наступною формулою:
Е = [(З ₁ + Т ₁₎ - (С ₂ + Т _2)] * В,  (4)
де Е - умовно-річна економія на поточних витратах від проведення спеціалізації;
З ₁ і С ₂ - повна заводська собівартість одиниці продукції до і після спеціалізації;
Т ₁ і Т ₂ - транспортні витрати з доставки готової продукції споживачам, що припадають на одиницю продукції до і після спеціалізації;
В - річний випуск продукції після проведення спеціалізації.
2 Економія капітальних вкладень і термін їх окупності, розраховується за формулою:

   ,                      (5.8)

де Т_ок - термін окупності капіталовкладень, необхідних для здійснення наміченої спеціалізації;
К - Обсяг капіталовкладень в основні виробничі фонди та кошти для поповнення оборотних фондів;
Е - Умовно-річна економія у зв'язку із проведеною спеціалізацією.
3 Річний економічний ефект від спеціалізації, який можна визначити за формулою:

Е _е = Е - Е _н * К,                        (5.9)

де Е _е - річний економічний ефект від спеціалізації виробництва продукції;
Е _н - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;
К - Капіталовкладення, необхідні для здійснення капіталізації.
Для заданих умов:
1. Е = [(43 + 9) - (39 + 10,3)] * 44 000 = 118 800 грн. / рік
2. Т _ок = = 1,43 року
3. Е _е = 118800 - 0,15 * 170000 = 93300 грн.

Тема 6. ОЦІНКА ВАРТОСТІ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Задача 1. Оцінка вартості землі

Оцінити вартість земельної ділянки, використання якої за прогнозними даними забезпечує власнику отримання щорічного чистого операційного доходу в розмірі 25 тис. грн. протягом 5 років. Коефіцієнт капіталізації для подібних об'єктів нерухомості - 20 %. Поточна вартість продажу земельної ділянки в після прогнозному періоді - 56 тис. грн.

Розв'язок.

Для поліпшеної земельної ділянки дохід від землі визна­чається шляхом розподілення загального доходу між її фізичними компонентами - землею та земельними поліп­шеннями.

Пряма капіталізація ґрунтується на припущенні про постійність та незмінність грошового потоку від використання земельної ділянки. При цьому вартість земельної ділянки визначається як відношення чистого операційного або рентного доходу до коефіцієнта капіталізації за формулою (6.1):

 

                                                 в_з = д/к_кап.                                                              (6.1)

де        В₃ – вартість земельної ділянки;

    Д – чистий операційний або рентний дохід;

    к_кап. – коефіцієнт капіталізації.

    Непряма капіталізація ґрунтується на припущенні про обмеженість та змінність грошового потоку від використання земельної ділянки протягом певного періоду з наступним її продажем на ринку. При цьому вартість земельної ділянки визначається як поточна вартість майбутніх доходів від її використання та продажу за формулою (6.2):

                                       в_з =   +р                                                 (6.2)

де        Д_і – очікуваний чистий операційний або рентний доход за 2-й рік;

Р – поточна вартість реверсії (продажу в після прогнозному періоді);

п – період (у роках), який враховується при непрямій капіталізації чистого операційного або рентного доходу.

  Коефіцієнт капіталізації визначається характерним співвідношенням між чистим операційним доходом та ціною продажу подібних земельних ділянок, шляхом розрахунку на основі норми віддачі на інвестований у земельну ділянку капітал, з урахуванням змін у вартості грошей або кумулятивним способом як сума безризикової процентної станки, ризику на інвестування та ліквідність земельної ділянки.

  Коефіцієнт капіталізації для землі може бути визначений також як різниця між загальною ставкою капіталізації для поліпшеної земельної ділянки та нормою повернення капіталу з урахуванням питомої ваги вартості земельних поліпшень.

 

Вартість такої земельної ділянки розрахуємо за методом непрямої капіталізації (6.2):

в_з =   + 56 = 25 × 2,9906 + 56 = 8,36 + 56 = 64 (тис. грн.).

 

 

Задача 2. Оцінка земельної ділянки

Необхідно оцінити забудовану земельну ділянку, яка використовується для обслуговування магазину роздрібної торгівлі. Загальна площа ділянки становить 460 м². Об’єкт оцінки розташований у населеному пункті з чисельністю жителів 50 тис. осіб, що віддалений від адміністративного центру на 35 км. Відстань до залізничного вокзалу — 6 км, а до автовокзалу — 2 км. Ділянка має типові конфігурацію, забудову та рівень інженерно-технічного оснащення, нормальні геологічні умови. Офіційний курс грн/дол становить 5,33.

Визначити вартість земельної ділянки.

Розв’язок:

1. За функціональною ознакою, ділянка відноситься до земель комер­ційного використання, тобто коефіцієнт функціонального використання становить 1,513 (визначене значення згідно з таблицею).

ПОПРАВКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

2. Поправку на чисельність населеного пункту визначають таким чином:
КN = 0,148 × 500,377.
3. Коефіцієнт, який відображає залежність вартості ділянки від її площі, визначають таким чином:
 
4. Розраховуємо приведену відстань від об’єкта оцінки до адміністративного центру, залізничного та автовокзалу:

5. Визначаємо поправку до вартості земельної ділянки, яка відображає її віддаленість від транспортних комунікацій та адміністративного центру регіону:

6. Питома вартість 1 м2 земельної ділянки становить:
,
Примітка: перша складова 3,65 — базова вартість земельних ділянок, визначена на основі минулого продажу.
7. Загальна вартість земельної ділянки становить 35,7 × 460 =
= 16 422 грн.

 

Задача 3. Вартість земельної ділянки

Російська інвестиційно-фінансова група вивчає можливість купівлі незабудованої земельної ділянки для організації супермаркету електроніки загальною площею 1600 м². Витрати на освоєння та благоустрій території оцінені у 15 000 грн. Крім того, територія віддалена на 5 км від залізничного та на 4 км від автовокзалу. Ділянка знаходиться у Києві та віддалена від центра міста на 4 км. Офіційний курс грн/дол стано­вить 5,33.
Визначити ринкову вартість земельної ділянки, якщо нормативна рентабельність використання земельної ділянки становить 6%, а коефіцієнт капіталізації 3 %.

Розв’язок:

• Розраховуємо приведену відстань від об’єкта оцінки до адміністративного центру, залізничного та автовокзалу:

 

• Визначаємо поправку до вартості земельної ділянки, яка відображає її віддаленість від транспортних комунікацій та адміністративного центру регіону:

 

• Визначаємо базову вартість земельних ділянок у місті Києві:

 грн.

• Визначаємо вартість земельної ділянки:

 

 

Задача 4. Вартість землі

Фірма має намір придбати земельну ділянку для будівництва готелю на 368 номерів. Вартість будівництва 48,1 млн.грн., витрати, пов’язані з реалізацією проекту, будуть профінансовані на 40% - за рахунок власних коштів та на 60% - позики. Ставка капіталізації на позиковий капітал – 12% ; на власний – 10%. Сумарні доходи за рік 28,5 млн.грн. Щорічні витрати на експлуатацію 20 845 тис.грн., у т.ч. земельний податок – 145 тис.грн. Освоєння обраної під будівництво земельної ділянки – 400 тис. грн. Витрати на проектування 7% від вартості будівництва, витрати пов’язані з менеджментом та маркетингом – 4%. Прибуток прийнятний для забудовника 17,5% від сумарних витрат. Знайти вартість землі.

Розв'язок

Чистий дохід за рік = 28 500 тис. – 20 845 тис. = 7 655 тис.грн.

Загальна ставка капіталізації = 0,6*0,12+0,4*0,1=0,112

Капіталізований прибуток = 7655/0,112=68 348 тис. грн.

7%+4%= 11%

Витрати + прибуток (фактична вартість готелю) = (48 100тис*1,11+400тис)*1,175 = 63 204 тис.грн.

Вартість землі = 68 348 – 63 204 = 5 144 тис.грн.

 

 

Задача 5. Оренда майна

Визначити чистий операційний дохід від надання в оренду офісного центру та його вартість за  прямої методом капіталізації доходу. Двоповерхова будівля офісного центру відповідно розрахована на 5 офісів на кожному з поверхів. Загальна площа, яка буде використовуватися одним офісом 125 м²_. Коефіцієнт корисного використання площі будівлі 0,79. Усі договори оренди укладаються на 1 рік. Коефіцієнт вакансії приміщень — 0,13. Винагорода за менеджмент об’єктом нерухомості — $ 3600 на місяць. Постійні видатки офісного центру  $ 43000, змінні — $ 12 на кожен зайнятий   м² загальної площі на рік. Ставка орендної плати на місяць на 1м² — $ 57, витрати на капітальний ремонт у розрахунку на м² загальної площі об’єкта $305 Розрахувати вартість офісного центру за методом прямої капіталізації доходу, якщо передбачається протягом найближчих 8 років надання офісних приміщень в оренду та отримання сталих щорічних очікуваних доходів. По завершенні цього строку планується продати будівлю за величину, рівну витратам на її спорудження. Укрупнений показник вартості будівництва 1м² загальної площі адміністративних будівель складає  і враховує не лише кошторисну вартість будівництва, але й прибуток генпідрядника. 7226 грн. Для розрахунків прийняти співвідношення 1$=8,14 грн. Безризикова ставка дисконту 13,5%, коригування на ризики — 10%. Ставка дисконту для реверсії — 30% через вищий ризик неотримання цього доходу, а витрати з реалізації складуть 5% від продажної ціни.

розв'язок

Загальна площа:                                                                                                        5•125=625 м²

Коефіцієнт корисного використання площі будівлі                                            0,79

Корисна площа:                                                                                                        625•0,79=493,75 м²

Коефіцієнт вакансії приміщень:                                                                             0,13

Ставка орендної плати на місяць на 1м²                                                    57

витрати на капітальний ремонт у розрахунку на 1 м² загальної площі об’єкта $305

Винагорода за менеджмент об’єктом нерухомості на місяць                  $ 3600

Постійні видатки офісного центру                                                                        $ 43000

Змінні видатки офісного центру на 1 зайнятий м² загальної площі на рік        $ 12

Термін корисного використання:                                                               8 років

Укрупнений показник вартості будівництва 1м² загальної площі                     7226 грн.

Безризикова ставка дисконту                                                                                 13,5%

Курс долара на момент оцінки                                                                               1$=8,14 грн.

 

Потенційний валовий дохід:                                               2•493,75•57•12=675450$

Дійсний валовий дохід:                                                        675450•(1—0,13)= 675450•0,87=587641,5$

Резерв капітальних ремонтів:                        

Змінні видатки офісного центру:                            12•625•2•(1—0,13)= 13050$           

Чистий операційний дохід:   587641,5—(43000+3600•12+29343,33+13050)= 459047,67 $

Ставка капіталізації розраховується на підставі ставки дисконтування, яка з урахуванням ризику складе:

13,5%+10%=23,5%

Тоді ставка капіталізації:                  

Вартість будівлі без урахування реверсії:  

З урахуванням курсу долара на дату оцінки:         1 592 438,34•8,14=12 962 448,11 грн. 

Дохід від перепродажу будівлі                                7226•2•625=9032500 грн.

Вартість реверсії недисконтована               9032500•(1—0,05)= 8580875 грн.

Дисконтована вартість реверсії                  

Вартість офісної будівлі                

12 962 448,11 +1 051 924,95= 14 014 373,06 грн.

 

Задача 6.  Оцінка вартості будівель і  споруд

Оцінити вартість офісного приміщення загальною площею 100 м². За попередніми прогнозами імовірний процент недозавантаження об'єкта під час оренди складає 2%, експлуатаційне резервування доходу - 1%, коефіцієнт капіталізації - 20%. Інформація щодо пропозиції на ринку оренди офісних приміщень в районі розташування об'єкта наведена в таблиці 9.

Таблиця 9 – Пропозиція на ринку оренди офісних приміщень (грн./м²).

 

Об'єкт-аналог	Площа, м2	Місячна ставка орендної плати, грн/м2
1	70	22,5
2	90	24
3	80	20,5
4	100	17,5
5	65	21,5

 

Розв'язок

Розрахунок чистого операційного доходу (ЧОД) за формулою:

 

            ЧОД = ДВД — ОВ (за винятком амортизаційних відрахувань).    (10)

 

Розрахунок коефіцієнта капіталізації одним із доступних за умов наявної інформації методів (кумулятивної побудови, середньозваженої вартості, визначення суми ставки доходу на інвестиції та норми повернення інвестицій та ін.).

Оцінка вартості об'єкта нерухомості (В_он) за формулою (11):

 

                                                           В_он = ЧОД/ К_кап.                                                      (11)

 

На основі аналізу пропозицій ринку оренди нерухомості розрахуємо вірогідну місячну орендну ставку для об'єкта оцінки за формулою середньої арифметичної:

                                      S = (22,5 + 24 + 20,5 + 17,5 + 21,5)/5 = 21,2 грн./м²

 

 

Розрахунки вартості офісного приміщення методом капіталізації доходу наведено в таблиці 10.

Таблиця 10 – Розрахунок вартості об'єкта методом капіталізації доходу

Показник	Розрахунок	Значення, грн.
Потенційний річний валовий доход	21,2 х 100 х 12	25440
Втрати доходу від недозавантаження	25440 х 0,02	508,8
Дійсний валовий доход	25440-508,8	24931,2
Витрати на заміщення (резервування доходу)	24931,2x0,01	249,3
Чистий операційний доход	24931,2-249,3	24681,9
Вартість офісного приміщення	24681,9/0,2	123409,5

 

    

Задача 7. Оцінка вартості будівель і  споруд

 Для придбання майнового комплексу підприємства було залучено позику на суму 300000 грн. Іпотечна постійна (коефіцієнт капіталізації на позиковий капітал) складає 17,5 %. Очікується, що об'єкт власності принесе чистий операційний доход 65000 грн. Аналіз порівняних продажів показує, що інвестори очікують 19 % коефіцієнт капіталізації на власні кошти від інвестицій у схожі об'єкти. Оцінити вартість майнового комплексу.

Розв'язок.

Розрахунок чистого операційного доходу (ЧОД) за формулою:

 

            ЧОД = ДВД — ОВ (за винятком амортизаційних відрахувань).    (10)

 

Розрахунок коефіцієнта капіталізації одним із доступних за умов наявної інформації методів (кумулятивної побудови, середньозваженої вартості, визначення суми ставки доходу на інвестиції та норми повернення інвестицій та ін.).

Оцінка вартості об'єкта нерухомості (В_он) за формулою (11):

 

                                                           В_он = ЧОД/ К_кап.                                                      (11)

 

В даному випадку вартість майнового комплексу дорівнює сумі власного та позикового капіталу, вкладеного в об'єкт. Тому за умов завдання спочатку визначимо розмір власного капіталу, залученого до фінансування об'єкта,

враховуючи, що чистий операційний доход розподіляється на дві складові - доход від використання позикового капіталу та доход на власний капітал.

   Визначимо доход на позиковий капітал (Д_пк) як добуток суми залученого кредиту на відповідний коефіцієнт ка­піталізації, тобто:

Д_пк = 300000 х 0,175 = 52500 (грн.).

    Тоді доход на власний капітал (Д_вк) становить:

Д_вк = 65000 - 52500 = 12500 (грн.).

  Розмір власного капіталу (ВК), залученого до фінансування майнового комплексу, відповідно з очікуваним коефіцієнтом капіталізації становитиме:

ВК = 12500 / 0,19 = 65789 (грн.).

 Вартість об'єкта власності дорівнює:

300000 + 65789 = 365789 (грн.).

 

Задача 8. Оцінка вартості будівель і  споруд

Оцінити двоповерхову будівлю заводоуправління площею 400 м², що потребує косметичного ремонту. Аналогом було обрано двоповерхову офісну будівлю площею 350 м², у якій був зроблений косметичний ремонт. Ціна продажу аналога -250000 грн. У базі даних були знайдені наступні дані по парних продажах (табл. 11):

 

Таблиця 11 – Інформація про об'єкти парних продажів

Рішення

Розрахуємо поправку на наявність косметичного ремонту. При цьому необхідно зіставити ціни одиниць порівняння об'єктів із необхідним і проведеним косметичним ремонтом:

                                      Пр=В₁/S₁ – в₂/S₂,                                                                 (12)

де        ПР – поправка на проведений ремонт (в розрахунку на 1 м² площі);

В1 – вартість об'єкта 1, грн.;

В₂ – вартість об'єкта 2, грн.;

S1 – площа об'єкта 1, м²;

S2 – площа об'єкта 2, м².

 

ПР = 80000/150 – 16000/200 = 533,3-800 = 266,7 (грн..)

Поправка в даному випадку має від'ємний знак. Пояс­нюється це тим, що ціна аналога повинна бути зменшена на величину вартості проведеного косметичного ремонту.

Для визначення ймовірної вартості оцінюваного об'єкта скористаємося формулою:

                                                 ,                                     (13)

де        В_анал – вартість продажу аналога, грн.;

S _анал. – площа аналога, м²;

S_о – площа оцінюваного об'єкта, м².

В_{он =} (25000/350- 266,7) х 400 = 179046 (грн.)

 

 

Тема 7.  ОЦІНКА МАШИН ТА ОБЛАДНАННЯ. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ

Задача 1.  оцінка вартості машин  і обладнання

Визначити відновлювальну вартість спеціальної шафи для збереження продукції в знепиленому середовищі. Шафа виготовлена за індивідуальним замовленням і на ринку обладнання аналогів не має. Габаритні розміри шафи 800 х 800 х 450 мм.

Як однорідний об'єкт обрано медичну шафу, габаритні розміри якої дорівнюють 600 х 1100 х 2200 мм. Ціна медичної шафи 2000 грн. Коефіцієнт рентабельності для даної продукції, що користується попитом, 0,25. Ставка податку на прибуток -25 %, ставка податку на додану вартість - 20 %.

Розв'язок.

1.         Повна  собівартість однорідного об'єкта за формулою (17) складає:

Сп_од =                                         (17)

де        Сп_од – повна собівартість виробництва однорідного об'єкта;

ПДВ – ставка податку на додану вартість;

ПП – ставка податку на прибуток;

К_рент – показник рентабельності продукції;

Ц_од – ціна однорідного об'єкта '

 

Сп_од= = 1066,7 грн.

2.         Повна собівартість об'єкта оцінки за формулою (18) дорівнює:

Для цього в собівартість однорідного об'єкта вносяться коректування, що враховують розходження в конструктивних параметрах об'єктів.

                                               Сп= Сп_од х                                                                 (18)

повна собівартість виробництва оцінюваного

де        Сп об'єкта;

К_оц, К_од – конструктивний параметр об'єкта оцінки й однорідного об'єкта відповідно;

Сп = 1066,7 х  = 211,6 грн.

 

3.         Повна відновлювальна вартість об'єкта оцінки без ПДВ за формулою (19) дорівнює:

Розрахунок повної відновлювальної вартості об'єкта оцінки (без ПДВ):

                                               В_оц=                                                       (19)

де В – повна відбудовна вартість об'єкта оцінки;

 

Воц =  = 317,4 грн.

 

Задача 2. оцінка вартості машин  і обладнання

Визначити ринкову вартість за етаном на 20 липня 2004 р. трактора гусеничного, сільськогосподарського призначення марки Т-4АС4. Кандидатами в аналоги обрано трактори гусеничні сільськогосподарського призначення ДТ-175 і ДТ-75, ринкова вартість яких за станом на 01.04.04 складала 16700,0 грн. і 15000,0 грн. відповідно. Індекс цін на промислову продукцію за період між датою оцінки і датою визначення ринкових цін аналогів склав 1,05.

Техніко-економічні показники порівнюваних машин, вагові коефіцієнти (коефіцієнти значимості характеристик) наведені в таблиці 15.

 

Таблиця 15 – Техніко-економічні показники об'єкта оцінки й аналогів

 

Розв'язок. На основі даних таблиці 15 розрахуємо окремі та загальну поправки на технічні параметри:

1) при порівнянні об'єкта оцінки з об'єктом ДТ-175:

              - поправка на тягову потужність К₁

                                                 К₁ = 76/90 = 0,84;

              - поправка на ресурс до першого ремонту К₂.

                                                 К₂ = 600/8000 = 0,75

 - поправка на витрати палива К₃:

                                                 К₃ =  331/245 - 1,35;

              - поправка на масу К₄:

                                                 К₄ = 7420/7955 = 0,93;

              - разом загальна поправка на технічні параметри:

              К_техн. = 0,84× 0,2:5 + 0,75 × 0,4 + 1,35 × 0,25 + 0,1 × 0,1 = 0,93;

2) при порівнянні об'єкта оцінки з аналогом ДТ-75Н:

              - поправка на тягову потужність К₅

                                  К₅ = 76/55=1,38;

              - поправка на ресурс до першого ремонту К₆:

                                                 К₆ = 6000/7000 = 0,86;

              - поправка на витрати палива К₇:

                                                 К₇ = 312/245 = 1,27;

              - поправка на масу К₈;

                                                 К₈ = 6020/7955 = 0,76;

              - разом загальна поправка на технічні параметри:

              К_техн. = 1,38 × 0,25 + 0,86 × 0,4 + 1,27 × 0,25 + 0,76 × 0,1 = 1,09.

Таким чином за результатами порівняння трактора Т-4А з аналогом ДТ-175 ринкова вартість об'єкта оцінки за формулою (14) складає:

                                      В₁= 16700 х 0,93 х 0,95 х 1,05 = 15432,2 грн.

Якщо аналогом є трактор ДТ-75Н, одержуємо інше значення оціночної вартості:

                                      В₂= 15000 × 1,09 × 0,95 × 1,05 = 1630,1 грн.

Усереднюючи ці результати, визначаємо остаточну величину оціночної вартості трактора Т-4А:

                                      В = (В₁ +В₂)/2 = (15492,2 +16309,1)/2 = 15900,7 грн.

 

 

Задача 3.

Об’єкт оцінки має повну вартість заміщення 100 тис. грн. Величина фізичного зносу об’єкта досягає 40 %, технологічне старіння складає 15 %, функціональне старіння — 10 % і економічне старіння — 12 %.

Необхідно визначити оціночну вартість об’єкта.

Розв’язок

1. Визначаємо сумарні втрати вартості шляхом додавання до фізичного зносу всіх інших складових, що визначають старіння об’єкта:

40 % + 15 % + 10 % + 12 % = 77 %

1. Визначаємо оціночну вартість об’єкта:

100 – 100 × 0,77 = 23 тис. грн.

 

Задача 4

Строк економічного життя фрезерного верстата складає 16 років, на момент оцінки він відпрацював на машинобудівному заводі в нормальних умовах 4,5 роки.
Визначити коефіцієнт фізичного зносу верстата

Розв’язок

Визначимо прогнозований залишковий термін служби верстата у %=

(Строк економічного життя–роки відпрацювання)*100%

строк економічного життя

.
За таблицею 1 визначаємо коефіцієнт фізичного зносу, що складає 28 %.

Таблиця 1 – ШКАЛА ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ
СТУПЕНЯ ЗНОСУ ПРИ ОБСТЕЖЕННІ ТЕХНІЧНОГО
СТАНУ МАШИН ТА ОБЛАДНАННЯ

 

Задача 5

Визначити вартість гнучкого виробничого модуля, виходячи з таких даних.

Вартість елементів модуля-аналога (в $):

-       металорізальний верстат — 75 000

-       робот — 25 000

-       завантажуючий пристрій — 12 000

-       накопичувач оброблених деталей — 8 000

Разом : 120 000

• Річні обсяги продукції в натуральному виразі аналогічного та оцінюваного модулів дорівнюють відповідно 180 000 та 187 000 де­талей.
• Річні експлуатаційні витрати (без амортизації) для аналога та об’єкта оцінки дорівнюють відповідно 1 470 000 та 1 520 000 $.
• Ставка процента дорівнює 25 %.
• Коефіцієнт відшкодування капіталу при терміні служби модулів 7 років дорівнює 0,066.

Розв’язок

Відповідно до методу рівновеликого аналога вартість гнучкого виробничого модуля дорівнює:

 

Задача 6

Необхідно розрахувати вартість складної технологічної лінії, кон-
структивними елементами якої є техніка трьох видів, у залежності від існуючого попиту на неї. При чому: техніки 1-го виду використано 20 %, техніки 2-го виду — 50 %, техніки 3-го виду — 30 %. Собівартість аналогів, яка припадає на 1 % техніки 1-го виду — 900 грн; 2-го виду — 480 грн; 3-го виду — 120 грн.

Розв’язок

• 1-й вид = 900 ×  20 = 18 000 грн.

2-й вид = 450 ×  50 = 24 000 грн.
3-й вид = 120 ×  30 = 3 600 грн.

• 1-й вид = 18 000 ×  1,35 = 24 300 грн.

2-й вид = 24 000 ×  1,15 = 27 600 грн.
3-й вид = 3 600 ×  1,1 = 3 960 грн.

• Вартість технологічної лінії:

24 300 + 27 600 + 3 960 = 55 860 грн.

 

 

Оцінка нематеріальних активів

Задача 1

Підприємство розглядає можливість придбання ліцензії на виготовлення нової продукції. Запланований обсяг виробництва і реалізації продукції за ліцензією становить у перший рік 10 тис. шт., другий рік — 15 тис. шт., третій рік — 20 тис. шт., четвертий рік — 25 тис. шт., п’ятий рік — 20 тис. шт. Ціна одиниці продукції по роках дії ліцензії становить 15 грн, 12 грн, 11,5 грн, 11 грн, 10 грн. Ставка роялті незмінна по роках і становить 15 % від обсягу реалізованої продукції. Фактор приведення — 18 %.
Визначити можливу ціну ліцензії, яка буде базовою при укладенні реальної угоди.

Розв’язок

 

Задача 2

Науково-виробничий центр розглядає можливість комерційного оприлюднення власних прикладних досліджень нових методів нанесення хімічно стійкого покриття. Виходячи з досвіду реалізації аналогічних проектів встановлено, що коефіцієнт «інформаційного шуму» в Україні сягає 0,3, коефіцієнт коригування на популярність центру становить 0,75, а коефіцієнт техніко-економічного старіння — 0,15. Се-
редня ціна одного примірника (друкованого, електронного, візуального чи аудіо-типу) встановлена 14 500 дол. Прогнозований тираж видання примірників усіх видів становить 100 екземплярів. Обсяг публікації становить 150 д. а.

Розв’язок

Розрахункова вартість науково-технічної інформації науково-виробничого центру становить:

,

де Kш — коефіцієнт «інформаційного шуму»; Ц — ціна одного примірника або прирівняна до неї величина; Т — тираж видання або прирівняна до нього величина; а — коефіцієнт коригування; V — обсяг публікацій або величина, яка може бути прирівняна до нього; Kстр — коефіцієнт техніко-економічного старіння.

, дол.

 

Задача 3

Необхідно знайти ціну об’єкта промисловості, що не має прототипу на момент продажу. Відомо, що він складається з чотирьох структур-
них елементів, які виготовлялися послідовно впродовж 8 років (дисконт­на ставка 10 %):

 

Нормативний термін дії охоронного документа з моменту декларування ідеї створення об’єкта промислової власності — 50 років.

Розв’язок

Коефіцієнт, що враховує ступінь техніко-економічного старіння об’єкта промислової влас­ності та визначається за формулою:

,

де ТН — номінальний термін дії охоронного документа; ТФ — термін дії охоронного документа в розрахунковому році n; Кb — боніфікаційний коефіцієнт (коефіцієнт техніко-економічної значущості) об’єкта промислової власності, числові значення якого встановлюються за шкалою:

• Kb= 1,3 – винахід, що не має прототипу (піонерний винахід);
• Kb = 1,2 – основний (базовий) винахід;
• Kb = 1,1 – допоміжний винахід (удосконалення, що розвиває основний винахід);
• Kb = 1,05 – варіантний винахід стосовно основного винаходу;
• Kb = 1,0 – варіантний винахід стосовно допоміжного винаходу.

 

Кс = 1 – 8/50 = 1 – 0,16 = 0,84

Вартісна оцінка об’єкта промислової власності (Цо) у загальному випадку визначається за формулою:
,

де Цt — вартісна оцінка об’єкта промислової власності в і-му році розрахункового періоду; th — початковий рік розрахункового періоду (початковий рік дії виключних прав на об’єкт промислової власності); tк — кінцевий рік розрахункового періоду (рік розрахунку вартості об’єкта промислової власності); Dm — коефіцієнт приведення різночасних вартісних оцінок до рівня розрахункового року; Kс — коефіцієнт, що враховує ступінь техніко-економічного старіння об’єкта промислової влас­ності

Ц0 = 1881,817 ×  0,84 × 1,3 = 2055 тис. грн.

 

Задача 4

Ринкова вартість усіх активів підприємства оцінюється в 400 тис. грн., а зобов'язань - 300 тис. грн. Фактичний прибуток до оподатковування - 23 тис. грн., ставка податку на прибуток - 25 %. Середньогалузева рентабельність власного капіталу - 15%. Ставка капіталізації - 18%. Оцінити вартість гудволу.

Розв'язок.

1.  Розрахунок вартості гудволу за формулою де Г - вартість гудволу.

                                                           Г  = ,                                                       (20)

де        Г – вартість гудволу

П – скоректований фактичний чистий прибуток підприємства;

Р – середньоринкова доходність на активи або власний капітал;

А – ринкова вартість активів (власного капіталу).

Розрахуємо вартість гудвілу методом надлишкових прибутків. Для цього розрахуємо фактичний та очікуваний чистий прибуток підприємства.

Фактичний чистий прибуток дорівнює:

23 х 0,75 = 17, 3 (тис. грн.)

Очікуваний чистий прибуток за умов середньогалузевої рентабельності власного капіталу становитиме:

                                                   (400 - 300) х 0,15 = 15 (тис. грн.)

Вартість гудволу за формулою 20 становить:

                       Г = = 12,8 (тис. гри.)

    Реальний економічний ефект, що утвориться від вико­ристання нематеріального активу, виділяється за допомогою процедури порівняння параметрів господарської діяльності підприємства з використанням і без використання об'єкта оцінки. Так, наприклад, економічний ефект від використання нематеріального активу за рахунок збільшення ціни продукції може бути розрахований за формулою:

                                       Д=Кх(Ц-Ц_б/вик.)                                                        (21)

де        Д – економічний ефект від використання немате­ріального активу;

            К – обсяг продукції, виробленої (реалізованої) з вико­ристанням нематеріального активу;

            Ц, Ц_б/вик. – ціна одиниці продукції з використанням і без використання нематеріального активу відповідно.

 

Задача 5

Оцінити вартість товарного знаку «Джерело», власником якого є ЗАТ «Кристал», якщо маркетингове дослідження показало, що за станом на дату оцінки відпускна ціна пакета (1л) ординарного натурального соку ЗАТ «Кристал» на 0,55 грн. перевищує відпускну ціну пакета соку підвищеної якості одного з рядових конкурентів (ЗАТ «Врожай»), якому він відповідає за своїми споживчими влас­тивостями. Ставка ПДВ - 20 %, ставка податку на прибуток -25 %. Фізичний обсяг продажів продукції ЗАТ «Кристал» під товарним знаком «Джерело» за рік, що передує даті оцінки, склав 154725 л. Коефіцієнт капіталізації - 30%.

Розв'язок.

Чистий економічний ефект від реалізації одного пакета (Дтк) натурального соку «Джерело» дорівнює перевазі у відпускній ціні пакета за винятком ПДВ і податку на прибуток:

                  Дпак = 0,55 х (1-0,2) х (1-0,25) = 0,33 (грн).

   Річний економічний ефект від реалізації продукції з товарним знаком «Джерело» з урахуванням цінової переваги за формулою (21) складає:

Д = 154725 х 0,33 = 51059,2 (гри).

    Пряма капіталізація таких надходжень з урахуванням коефіцієнта капіталізації 30% дозволяє визначити вартість товарного знаку та здійснюється за формулою:

                                                                       В_на = ,                                                           (22)

В_на =  = 170197,5 (грн.)

 

Задача 6

Ринкова вартість усіх активів підприємства оцінюється в 500 тис. грн., а зобов'язань - 300 тис. грн. Фактичний прибуток до оподатковування - 23 тис. грн., ставка податку на прибуток - 25 %. Середньогалузева рентабельність власного капіталу - 16%. Ставка капіталізації - 18%. Оцінити вартість гудвілу.

Розв’язання

Оцінка вартості гудвілу:

Г= (П – Рср.*А) / К_кап , де

Г-вартість гудвіла

П- скоригований фактичний чистий прибуток підприємства.

Рср- середньоринкова дохідність на активи чи власний капітал

А- ринкова вартість актива чи власного капіталу.

К_кап- коефіцієнт капіталізації.

Г=(23*0,75-(500-300)*0,16) / 0,18 = -81,944т.грн

Висновок: вартість гудвілу складає -81,944тис.грн.

 

Задача7

Оцінити вартість товарного знаку «Джерело», власником якого є ЗАТ «Кристал», якщо маркетингове дослідження показало, що за станом на дату оцінки відпускна ціна пакета (1 л) ординарного натурального соку ЗАТ «Кри­стал» на 0,66 грн. перевищує відпускну піну пакета соку підвищеної якості одного з рядових конкурентів (ЗАТ «Вро­жай»), якому він відповідає за своїми споживчими влас­тивостями. Ставка ПДВ - 20 %, ставка податку на прибуток -25%. Фізичний обсяг продажів продукції ЗАТ «Кристал» під товарним знаком «Джерело» за рік, що передує даті оцінки, склав 154725 л. Коефіцієнт капіталізації - 30 %.

Розв’язання

1.  Чистий економічний ефект від реалізації 1 пакета сока «Джерело»

D1п = 0,66*0,8*0,75=0,396грн

2.  Річний економічний ефект від реалізації продукції «Джерело»

D= 0,396*154725=61271,1грн

3.  Вартість товарного знаку «Джерело»

С=61271,1/0,3=204237грн.

Висновок: Вартість товарного знаку джерело складає 204237 грн

 

 

Тема 8. ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ЙОГО ОЦІНКА.

Задача 1

Визначити трудовий потенціал підприємства, виходячи з таких вихідних даних:

• продуктивність праці співробітника у звітному році досягла 12,5 тис. грн;
• індекс зростання продуктивності праці становить 1,12;
• індекс зростання фондоозброєності праці одного співробітника порівняно з базовим роком становить 1,05;
• середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу становить 1520 чол.;
• коефіцієнт реалізації трудового потенціалу сягнув 78 %;
• витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу становлять 15 400 грн.

Розв’язок

1. Визначаємо одиницю живої праці одного робітника:

,

де А — оцінка одиниці живої праці одного працівника; Пп — продуктивність праці співробітника у звітному році, тис. грн.; ФВ — зростання фондоозброєності праці в розрахунку на одного працівника порівняно з базовим роком, %;  — зростання продуктивності праці працівника порівняно з базовим роком.

 

А = 12,5х0,05/012 = 5,21 тис.грн.

2. Розраховуємо трудовий потенціал технологічного персоналу:

,

де ЧП — середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;  ЕФ — коефіцієнт реалізації трудового потенціалу технологічного персоналу підприємства.

ТПтек = 5,21х1520х0,78 = 6176,98 тис.грн.

3. Загальний трудовий потенціал підприємства:

 

ТП= 6176,98+15,4 = 6192.38 тис. грн.

Задача 2
Для оцінки потенційних чи реальних управлінських здібностей менеджерів соціологи розробили спеціальну модель.
Розрахувати інтегральний показник (баловий коефіцієнт) ділових якостей менеджера виробничого підприємства. Зробити висновок щодо ділових якостей менеджера, враховуючи, що за вагомістю якостей мінімальне значення інтегрального показника дорівнює 49, середнє — 147 і максимальне — 245 балів.

Розв’язок

= (220 + 91 + 72 + 88 + 63 + 42 + 144 + 176) / 5 = 896 / 5 = 179,2.
КДЯмін  = 10 + 7 + 4 + 8 + 3 + 3 + 6 + 8 = 49.
КДЯсер = 49 ×  3 = 147.
КДЯмакс = 49 ×  5 = 245.

Задача 3

Оцінити трудовий потенціал співробітника інвестиційної корпорації на основі коефіцієнтної методики, якщо відомо: 1) досвід роботи за фахом відповідно до отриманої вищої освіти складає 5 років; 2) досвід роботи на посаді керівника планово-економічного відділу становить 3 роки; 3) працівник у три останні роки відвідує 2-місячні курси підвищення кваліфікації; 4) за останні три роки планово-економічним відділом було реалізовано вісім інвестиційних проектів, ще три проекти незавершені; 5) з реалізованих восьми проектів у раніше встановлені строки виконано п’ять проектів; 6) за останні три роки різними замовниками було придбано і успішно реалізовано чотири інвестиційні проекти.

Розв’язок

1. Коефіцієнт  освіти співробітника визначається таким чином:

,

де А — тривалість роботи працівника за спеціальністю, визначеною в дипломі (за аналізований період), місяців; 60 — максимальна норматив­на тривалість роботи за спеціальністю, визначеною у дипломі про вищу освіту, місяців.

 

.

2. Коефіцієнт посадового досвіду розраховується так:

,

де В — досвід роботи на певній посаді, місяців; 60 — максимальна нор­мативна тривалість роботи на певній посаді, місяців.

.

 

3. Коефіцієнт підвищення кваліфікації дорівнює:

,

де Н — фактична тривалість навчання з підвищення кваліфікації за період роботи за спеціальністю, місяців; ПН — нормативна тривалість навчання з підвищення кваліфікації (виходячи з припущення щодо необхідності щорічного навчання тривалістю 0,5 місяця), місяців.

.

4. Коефіцієнт повноти виконаних робіт визначається таким чином:

 

.

5. Коефіцієнт оперативності виконання робіт:

,

де М — фактична кількість робіт, виконаних у встановлені строки; Р — число робіт, фактично виконаних за аналізований період.

 

.

5. Коефіцієнт якості виконання робіт:

 

.

6. Інтегрований коефіцієнт професійної компетентності:

•  

.

7. Інтегрований коефіцієнт виконання робіт:

•  

.

8. Трудовий потенціал співробітника:

 

 

 

Задача 4

Визначити трудовий потенціал підприємства, виходячи з таких вихідних даних:

-               продуктивність праці співробітника у звітному році досягла
12,5 тис. грн;

-               індекс зростання продуктивності праці становить 1,12;

-               індекс зростання фондоозброєності праці одного співробітника порівняно з базовим роком становить 1,05;

-               середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу становить 1520 чол.;

-               коефіцієнт реалізації трудового потенціалу сягнув 78 %;

-               витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу становлять 15 400 грн.

Розв’язання

1. Визначаємо одиницю живої праці одного робітника:

Визначається одиниця оцінки живої праці одного робітника (А), шляхом встановлення її фондового аналога у вартісному виразі:

,

де А — оцінка одиниці живої праці одного працівника; Пп — продуктивність праці співробітника у звітному році, тис. грн.; ФВ — зростання фондоозброєності праці в розрахунку на одного працівника порівняно з базовим роком, %;  — зростання продуктивності праці працівника порівняно з базовим роком.

 

А = 12,5х0,05/012 = 5,21 тис.грн.

2. Розраховуємо трудовий потенціал технологічного персоналу:

Трудовий потенціал технологічного персоналу дорівнює:

,
КО — поправочний коефіцієнт, що враховує відмінності освіт-
ньо-професійної підготовки  співробітників; КС / ПС — поправочний коефіцієнт, що враховує відмінності соціально-психологічного та культурного характеру в механізмі мотивації; КД — поправочний коефіцієнт, що враховує відмінності в практичному досвіді співробітників роботи на певній посаді в даній сфері бізнесу; IP — індекс капіталізації прибутку; RP — рентабельність продукції, роботи чи послуги.

,

де ЧП — середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;  ЕФ — коефіцієнт реалізації трудового потенціалу технологічного персоналу підприємства.

ТПтек = 5,21х1520х0,78 = 6176,98 тис.грн.

3. Загальний трудовий потенціал підприємства:

ТП= 6176,98+15,4 = 6192.38 тис. грн.

 

 

 

Тема 9. ОЦІНКА ВАРТОСТІ БІЗНЕСУ

 

Задача 1

Діяльність підприємства-об'єкта оцінки характеризується такими даними за останній звітний період (табл. 23):

Таблиця 23 – Інформація про діяльність об'єкта оцінки за останній звітний період

Частка зобов'язань, необхідних для забезпечення прогнозованого прибутку, та величина доходів у даному прикладі є постійними протягом усього інтервалу прогнозу (5 років). Зміни оборотного капіталу та чистих інвестицій не очікується, оскільки не передбачається зростання підприємства в про­гнозному періоді.

Продовжена вартість розраховується шляхом капіталізації доходу першого постпрогнозного періоду за умов необмеже­ного періоду життя підприємства в стабільних умовах (постійних грошових потоках).

Оцінити вартість підприємства за допомогою методів, заснованих на прогнозах грошових потоків.

Розв'язання.

Результати розрахунків за допомогою методу дисконтованих грошових потоків для всього інвестованого капіталу (формули (23), (24), (28)) наведені в таблиці 24.

загальна формула для розрахунку вартості підприємства за допомогою методів, заснованих на прогнозах грошових потоків, має вигляд:

                                               ВП = ДПГ_прогн. + ДГП_{постпрогн.}                                              (23)

Або

                                               ВП =  + В_прод.                                      (24)

де        ВП – вартість підприємства (бізнесу);

ДГП_прогн. – вартість дисконтованих грошових потоків у прогнозний період;

ДГП_{постпрогн}, В_прод – вартість дисконтованих грошових потоків по завершенні прогнозного періоду (у постпрогнозному періоді) або «продовжена вартість»;

ГПі – грошовий потік г-го прогнозного року;

n – кількість років прогнозного періоду.

Грошовий потік, який генерується всім інвестованим капіталом, визначається за формулою:

ГП_К = П × (1 – ПП) + А – І – ΔВОК + ΔЗ_д                                       (28)

де        ГП_к – грошовий потік для всього інвестованого капіталу підприємства;

   П – прибуток до виплати процентів по зобов'язаннях і до виплати податків;

   ПП – ставка податку на прибуток;,

   І – інвестиції;

   А – амортизація;

   ΔВОК – зміна величини власного оборотного капіталу;

   ΔЗ_д – зміна довгострокових зобов'язань.

 

Таблиця 24 – Розрахунок вартості підприємства через грошовий потік для

всього нвестованого капіталу (тис. грн)

 

Ставка дисконту розраховується за формулою середньозважаної вартості капіталу складає:

,                              (29)

 

де        В_nк, В_вк – вартість залучення позикового та власного капіталу;

            ПП – ставка податку на прибуток підприємства;

             відповідно частка позикового та частка власного капіталу.

                    г = (1 – 0,25) × 5 × 0,2 + 25 × 0,8 = 20,75 (%).

Зрозуміло, що такі ж результати отримуємо при роз­рахунках методом прямої капіталізації, тому що параметри потоку в розглянутому періоді не змінюються.

Так, грошовий потік, що приймається в розрахунок, дорівнює сумі чистого прибутку, який включає проценти за зобов’язаннями та податковий фактор (економія податку на прибуток за рахунок використання позикового капіталу):

               ЧП = 1000 × (1 – 0,25) = 750 (тис. грн).

   Коефіцієнт капіталізації за сформульованих умов дорівнює ставці дисконту.

   Вартість усього підприємства за винятком зобов'язань с кладає:

                                                  ВП =  тис.грн..

Результати розрахунків за допомогою методу дисконтованих грошових потоків для власного капіталу (формули (23), (24), (27)) наведені в таблиці 25.

 

 

Таблиця 25 – Розрахунок вартості підприємства через грошовий потік для

                       власного капіталу (тис. грн.)

 

 

Ставка дисконту в даному випадку дорівнює вартості власного капіталу підприємства, тобто 25 %.

Використання методу прямої капіталізації забезпечує той же результат. Грошовий потік, що приймається в розрахунок, дорівнює сумі чистого прибутку після відрахування процентів за зобов'язаннями та податку на прибуток;

                       ЧП= (1000 - 36,7) х (1 - 0,25) = 722,5 (тис. грн).

           Вартість підприємства складає:

                   ВП = тис.грн.

Таким чином, якщо темп зростання доходів дорівнює нулю, а співвідношення між складовими капіталу підприємства зберігається постійним протягом усього прогнозного періоду, то результати оцінки, виконаної за допомогою різних методів, заснованих на прогнозах доходів, збігаються.

 

Задача 2

Здійсніть діагностику ринкової вартості підприємства (нетто) шляхом оцінки її методом дисконтування грошових потоків за умови, що середньозважена вартість капіталу складає 15%, а не дисконтована вартість ліквідації (реверсії) дорівнює 160 тис.грн.

Вихідні дані:

Показники	Роки
	і-й	і+1	і+2
1.Чистий прибуток(т.грн)	315	250	270
2. Амортизаційні відрахування (т.грн)	110	120	130
3. Приріст оборотного капіталу(т.грн)	-50	100	90
4. Капітальні вкладення (т.грн)	150	170	130
5. Зменшення заборгованості (т.грн)	40	-30	55

 

Теорія:

Визначення вартості підприємства методом DCF наведено нижче:

        _{n    ГПt}

В = ∑─── +   P,                                                          (7.3)

       ^t=1  (1+r)^t

де: ГПt – чисті грошові потоки  в t-му періоді;

       r – ставка дисконтування (r = WACCs/100);

      Р – дисконтована вартість реверсії.

 

 

Грошовий потік брутто може бути визначений наступним чином:

 

ГПt = ЧПt + Аt   ±  ∆ОКt + КВt,                                          (7.4)

де: ЧПt – річний чистий прибуток; Аt – річні амортизаційні відрахування;

∆ОКt – приріст (зменшення) оборотного капіталу за рік; КВt – капітальні вкладення за рік.

 

 

Грошовий потік нетто визначається наступним чином:

 

ГПt = ЧПt + Аt   ±  ∆ОКt + КВt  ± Зt,                                          (7.5)

Де: Зt – збільшення (зменшення) довгострокової та середньострокової заборгованості.

 

 

В свою чергу чистий прибуток розраховується за формулою:

ЧПt = ВДt – ВВt + ІДt – Пt – Бt ,                                                  (7.6)

Де: ВДt – валовий дохід без непрямих податків;

ВВt – валові витрати; 

ІДt –  інші доходи;

Пt–обсяги податків і обов’язкових платежів;  Бt- борги що підлягають сплаті.

 

Порядок розв’язання:

1. Розрахунок грошових потоків по рокам:

і-й  рік : ГП_і =315+110-50++150=525тис.грн

і+1 рік : ГП_і+1 =250+120+100+170=640 тис.грн.

 

і+2 рік : ГП_і+2 =270+130+90+130=620 тис.грн. + 160 =780 тис.грн. До грошового потоку останнього року дисконтування додається не дистконтована вартість реверсії, в разі дисконтованої вартості реверсії вона додається до дисконтованої вартості підприємства згідно формули (7.3)

2. Дисконтована вартість підприємства(нетто):

В = 525/(1+0,15)+640/(1+0,15)²+780/(1+0,15)³ = 525*0,87+640*0,759+780*0,657=  1454,97 тис.грн

 

Задача 3

 

Оцінити ринкову вартість підприємства ВАТ «Клаптики», яке спеціалізується на реалізації тканин та товарів для рукоділля, використовуючи метод ринкових угод.

 

Необхідна інформація подана в таблиці

Показник	ваговий коефіцієнт	Оціню-ване	Значення для підприємств-аналогів, тис.грн.
			1	2	3		4	5	6
Ринкова вартість			4483+9,1•n	16121,3		6432,8	4939,2+12•m	7765+7,5•m	9356,8
Прибуток до оподаткування	0,1+0,01•n	616,9	319,2+5•n	924,8		685,9–15•m	603,5	749	1146,1-8•n
Грошовий потік	0,4–0,01•m	594,1	487,6	767,3		589,7	945	1173	1259,7
Сума дивідендних виплат	0,2	138,2	0	0		151,3–4•m	233,2	213,4	137,7
Виручка від реалізації	?	10418	9674+17•n	6151,9		10977,7	2974+5•n	7778+8•m	17104
Балансова вартість активів	0,1	4300,3	4251,1	16294,4		4207,4	2576,8	7394	4182,4

 

Порівняти результати оцінки із результатом використання «емпіричних» правил — для американських підприємств подібного виду діяльності вартість визначається як потрійна величина місячного валового обсягу продаж збільшена на суму матеріальних запасів. Для обчислення прийняти, що валова виручка вище чистої на 20% (ставка ПДВ), а частка товарно-матеріальних запасах в активах — (80—m)%

Для виконання провести:

1. Провести розрахунок можливих цінових мультиплікаторів.
2. Розрахувати центр діапазону кожного цінового мультиплікатора для підприємств-аналогів, враховуючи зі ставність базових показників оцінюваного підприємства і бізнес-суб’єктів, включених до вибірки.
3. Здійснити розрахунок проміжних величин вартості в залежності від обраних цінових мультиплікаторів.
4. Провести зважування отриманих проміжних величин вартості, виходячи із ступеня довіри до інформації та розрахувати ринкову вартість підприємства.

 

 

Показник	ваговий коефіцієнт	Оцінюване	Значення для підприємств-аналогів, тис.грн.
			1	2	3		4	5		6
Ринкова вартість			4483+9,1•6 4537,5	16121,3		6432,8	4939,2+12•3 4975,2	7765+7,5•3 7787,5	9356,8
Прибуток до оподаткування	0,1+0,01•6=0,16	616,9	319,2+5•6 349,2	924,8		685,9–15•3 640,9	603,5	749	1146,1-8•6 1098,1
Грошовий потік	0,4—0,01•3=0,37	594,1	487,6	767,3		589,7	945	1173	1259,7
Сума дивідендних виплат	0,2	138,2	0	0		151,3—4•3 139,3	233,2	213,4	137,7
Виручка від реалізації	1–(0,16+0,37+0,2+0,1)= 0,17	10418	9674+17•6 9776	6151,9		10977,7	2974+5•6 3004	7778+8•3 7802	17104
Балансова вартість активів	0,1	4300,3	4251,1	16294,4		4207,4	2576,8	7394	4182,4

  Як свідчать розрахунки, оцінюваному підприємству подібні всі базові показники аналогу № 3 та окремі характеристики аналогу 1. Цінові мультиплікатори, таким чином, варто розраховувати для підприємства № 3, оскільки використання інших призведе до викривлених значень вартості.

 

Подальші обчислення зведемо в таблицю:

 

Мультиплікатори	Значення для аналогу (№3)	Проміжна величина вартості	ваговий коефі-цієнт	Зважена проміжна величина вартості
Ціна/Прибуток	6432,8/640,9=10,04	640,9•10,04=6191,91	0,16	6191,91•0,16=990,71
Ціна/Грошовий потік	6432,8/589,7=10,91	589,7•10,91=6480,80	0,37	6480,80•0,37=2397,90
Ціна/дивіденди	6432,8/139,3=46,18	139,3•46,18=6382,00	0,20	6382,00•0,20=1276,40
Ціна/дохід	6432,8/10977,7=0,59	10977,7•0,59=6104,82	0,17	6104,82•0,17=1037,82
Ціна/Балансова вартість активів	6432,8/4207,4=1,53	4207,4•1,53=6574,84	0,10	6574,84•0,10=657,48

 

Розрахункова вартість підприємства становить

990,71+2397,90+1276,40+1037,82+657,48=6360,30 тис.грн.

Для застосування «емпіричного правила» визначимо:

розрахункову середньомісячну валову виручку:   10418•(1+0,20)/12=1041,8 тис.грн.

суму матеріальних запасів                                        (80 –3)%•4300,3=3311,23 тис.грн.

Розрахункова вартість складає                             3•1041,8+3311,23=6436,63 тис.грн.

Отримані показники вартості підприємства неістотно відрізняються (6360,306436,63), розбіжності складають 76,33 тис.грн., або :