Програма розвитку фондового ринку

Україна має достатній економічний потенціал для розбудови національного фондового ринку, темпи зростання якого випереджатимуть динаміку росту валового внутрішнього продукту. Ринок цінних паперів повинен функціонувати як регульований елемент цілісної фінансової системи, синхронізований з банківським сектором і системою державних фінансів. Саме тому хаотичний, спорадичний його поступ не є можливим, і з метою впорядкування цього процесу і була підготовлена чітка Стратегія, що й визначить основоположні напрями його подальшого реформування та суттєвої модернізації на усіх рівнях – правовому, інституційному і технологічному.

Найважливішим завданням, описаним в документі, для Комісії є стимулювання притоку інвестицій в економіку України через інтеграцію фондового ринку в світові ринки капіталу та імплементацію найкращих європейських стандартів та практик, а також принципів, рекомендованих IOSCO (International Organization of Stockmarket Commissions, Міжнародною організацією регуляторів ринків цінних паперів). Саме тому документ носить назву, що максимально розкриває прагнення України до такої інтеграції, - «Європейський вибір: нові можливості для прогресу та зростання».

 

Проект Програми розроблявся у векторі відповідності західним нормам та стандартам, до яких прагне не лише законодавча та виконавча влада в контексті підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а й українське бізнес-середовище. Зокрема, підготовленим документом передбачається підвищення ролі ринку цінних паперів в процесах перерозподілу фінансових ресурсів, їх акумуляції для вирішення пріоритетних державних задач, зміцнення фінансового стану організацій та розширення їхніх інвестиційних можливостей. Окрім того, регулятор має на меті створення цілісної та ефективної системи ринку цінних паперів та фінансових інститутів, сталого зростання капіталізації фондового ринку та розширення практики залучення інвестицій з використанням фінансових інструментів.

 

Для виконання регламентованих цілей до 2017 року регулятор планує зосередитись на продовженні корпоративної реформи, підвищенні ефективності регулювання емітентів та, безумовно, розширенні інструментарію фондового ринку. При цьому Комісія планує стимулювати збільшення ліквідності фондового ринку через створення потужного свідомого індивідуального та інституційного інвестора, а також удосконалити діяльність ринкових посередників, забезпечивши також надійне і ефективне функціонування ринкової інфраструктури. Не менш важливим для регулятора також залишається забезпечення функціонування єдиної державної політики стимулювання покращення інвестиційного клімату.

 

У результаті реалізації заходів Програми розвитку фондового ринку на 2015 – 2017 роки передбачається підвищення ролі ринку цінних паперів в процесах перерозподілу фінансових ресурсів, їх акумуляції для вирішення пріоритетних державних задач, зміцнення фінансового стану організацій та розширення їх інвестиційних можливостей; створення цілісної та ефективної системи ринку цінних паперів та фінансових інститутів; сталий ріст капіталізації ринку цінних паперів та розширення практики залучення інвестицій з використанням інструментів ринку цінних паперів.

 

Також серед планованих результатів реалізації Програми – підвищення рівня показника капіталізації лістингових компаній України, покращення позицій України у рейтингах Світового банку за показником обсягу торгів та за показником відношення обсягу торгів до ВВП, підвищення рівня показника S&P (індекс фондового ринку), зростання показника індексу рівня захисту інвесторів, що дозволить Україні переміститися у Рейтингу Doing Business, більш повне та широке впровадження Принципів та цілей регулювання ринку цінних паперів IOSCO, а також присвоєння фондовому ринку України відповідно до класифікації міжнародного індексного агентства FTSE статусу Advanced Emerging.

  

Програма розвитку фондового ринку України

на 2015-2017 роки

«Європейський вибір – нові можливості для прогресу та зростання»

 

 

 

Вступ

Розвиток національного фондового ринку здатний забезпечити зростання економіки України в умовах складної внутрішньоекономічної ситуації, а також поглиблення світової інтеграції та глобалізаційних процесів. Фондовий ринок повинен функціонувати як регульований елемент цілісної фінансової системи, синхронізований з банківським сектором і системою державних фінансів. Саме тому несистемний та різновекторний його розвиток неможливий. Таким чином,  з метою впорядкування цього процесу і повинна бути підготовлена чітка програма, яка має визначати основні напрями його подальшого реформування та суттєвої модернізації на всіх рівнях – правовому, інституціональному та технологічному.

Розробка Програми розвитку фондового ринку України на 2015 – 2017 роки відбувалась на тлі фінальної стадії підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та її ратифікації, яка передбачає заохочення співробітництва між відповідними регуляторними та наглядовими органами, зокрема обмін інформацією, досвідом щодо фінансових ринків через обмін персоналом та спільне навчання.

Також Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за підтримки Світового банку була здійснена оцінка поточного стану дотримання Україною Принципів та цілей регулювання ринку цінних паперів IOSCO(Міжнародна організація комісій, що здійснюють регулювання ринків цінних паперів). Дослідження показало, що для підвищення ефективності регулювання ринку цінних паперів необхідно переглянути законодавчу базу в цілому та ту її частину, яка пов’язана безпосередньо з фінансовим сектором, а також детально перевірити стратегії та практики безпосередньої діяльності інститутів, відповідальних за регулювання ринку цінних паперів. Саме тому це є основою для розробки зазначеної Програми.

Ще однією з передумов підготовки та реалізації Програми є підвищення позиції нашої держави у відомому рейтингу Doing Business («Ведення бізнесу»), який оцінює законодавство, пов’язане з регулюванням бізнесу, та його застосування у 189 країнах, а також в окремих містах (зараз із 189 країн Україна за показником індексу рівня захисту прав інвесторів знаходиться на 128 місці з показником 4,3 (при максимальному балі 10)).

За результатами реалізації попередньої Програми розвитку фондового ринку України на 2012- 2014 роки було досягнуто таких результатів:

залучення в середньому щорічно не менш як 100 млрд грн у цінні папери, у тому числі як інвестиції не менше як 75 млрд грн. (досягнуто - у 2013 році було залучено 142,03 млрд грн, у тому числі як інвестиції – 141,77 млрд грн);

збільшення до 300 млрд грн капіталізації лістингових компаній (досягнуто - у 2013 році становило 311,73 млрд грн);

збільшення до 400 млрд грн в рік обсягів торгів цінними паперами на біржовому ринку (досягнуто - у 2013 році становив 463,43 млрд грн).

збільшення до 20 відсотків частки біржового ринку (досягнуто - в 2013 році становило 27,69%);

підвищення співвідношення капіталізації біржового ринку до валового внутрішнього продукту до 40 відсотків (не досягнуто, у 2013 році був 21,43%.);

збільшення до 50 млрд грн загальної номінальної вартості облігацій підприємств, що перебувають в обігу на фондовому ринку (не досягнуто - в 2013 році - 42,47 млрд. грн.);

збільшення до 30 млрд грн вартості активів інвестиційних та пенсійних фондів (не досягнуто - в 2013 році - 12,23 млрд грн.);

Незважаючи на несприятливу ринкову кон’юнктуру, в цілому за підсумками січня-вересня 2014 року відбулось збільшення обсягів операцій з цінними паперами на 47,92% порівняно з відповідним періодом 2013 року. За 9 місяців 2014 року обсяг торгів на ринку цінних паперів склав 1 628,78       млрд грн. (9 місяців 2013 року – 1 101,06 млрд грн).

У 2014 році на вітчизняному фондовому ринку спостерігається висока активність біржового сегменту. Про це свідчить показник капіталізації лістингових компаній, який включає в розрахунок акції компаній, що пройшли процедуру лістингу та які занесені до біржового реєстру організаторів торгівлі (фондових бірж). Капіталізація лістингових компаній станом на 30.09.2014 склала 405,89 млрд грн, що більше на 20,18% порівняно з цим показником станом на 30.09.2013 (337,73 млрд грн). Збільшення капіталізації свідчить про підвищення вартісної оцінки компаній, акції яких перебувають в обігу на фондових біржах.

Протягом січня-вересня 2014 року також збільшився на 38,72% порівняно з відповідним періодом 2013 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами за результатами торгів на організаторах торгівлі, який склав 473,71 млрд грн. (січень-вересень 2013 року – 341,49 млрд грн) та навіть перевищив річний показник 2013 року. Проте, як і раніше, таке зростання відбулось, у першу чергу, за рахунок подальшого підвищення активності на ринку державних облігацій,  частка операцій на біржовому ринку з якими за 9 місяців 2014  року склала 89,35%.

Ключовим показником розвитку фондового ринку та фінансової системи країни є частка капіталізації лістингових компаній у ВВП країни. Як свідчать дані, наведені у таблиці 1, акціонерний капітал найбільш розвинений у США та Великобританії, у той час як в Україні ця цифра поки що невелика[1].

За даними Світового банку в 2012 році цей показник становив 12 % до ВВП, що забезпечило Україні 87 місце зі 109 країн. [2]

 

 

Таблиця 1. Співвідношення капіталізації лістингових компаній до ВВП

у 2009 – 2012 рр., %

	Назва країни	2009	2010	2011	2012
	США	108,5	108,9	104,3	114,9
БРІК	Бразилія	72	72,1	49,6	54,6
	Росія	70,5	67,5	42,9	43,4
	Індія	86,6	95,9	54,9	68,6
	Китай	100,3	80,3	46,3	44,9
Європа	Франція	75,3	75,6	56,6	69,8
	Німеччина	39,3	43,5	32,9	43,4
	Італія	15	15,6	19,7	23,8
	Великобританія	128,1	137,7	118,7	122,2
	Польща	31,4	40,5	29,9	36,3
СНД	Вірменія	1,6	0,3	0,4	1,3
	Казахстан	50	41	23	11,5
	Україна	12,6	15,9	13,7	19,7

 

За показником капіталізації лістингових компаній (в доларах США) Україна займає 59 місце зі 109 країн з показником 20,7 млрд. дол. (за даними Світового банку в 2012 році)[3].

За показником обсягу торгів за даними Світового банку в 2012 році зі 107 країн Україна займає 61 місце з показником 1,2 млрд.дол. [4] Обсяг торгів до ВВП становить близько 1 % ,відповідно, Україна займає 62 місце зі 107 країн.[5]

Станом на 2012 рік Україна має 198 лістингових компаній, що передбачає 30 місце зі 110 країн за даними Світового банку. [6]

Реалізація Програми розвитку фондового ринку України на 2015 – 2017 роки має бути спрямована на: забезпечення функціонування справедливого, ефективного та прозорого ринку; захист інвесторів; зниження системних ризиків; інтеграцію України в міжнародні фондові ринки; стимулювання економіки країни; збільшення надходження інвестицій.

Зближення існуючого і майбутнього законодавства України з міжнародними нормами є важливими умовами досягнення привабливості ринків цінних паперів України для інвесторів. Ґрунтовного осмислення стратегії європейської інтеграції України можливо досягти на основі вивчення конкретних європейських і міжнародних норм. Цей шлях має забезпечити реальну можливість інтеграції українського ринку цінних паперів у міжнародні ринки.

Є актуальним пошук найбільш досконалих системних показників та факторів в системі корпоративного управління. Зокрема, для українських підприємств необхідно враховувати існуючі особливості та умови їхньої діяльності для розроблення ефективної моделі корпоративного управління.

Незначною залишається інтеграція національного фондового ринку до міжнародних ринків капіталу.

Проблемою є відсутність достатньої пропозиції інструментів фондового ринку з прийнятними для інвесторів характеристиками щодо дохідності, ризикованості, ліквідності та захищеності, а також відносно незначним обсягом інвестиційного капіталу.

Основною проблемою ринку боргових цінних паперів є недосконалість ефективного механізму захисту прав інвесторів, складність процедур реструктуризації, як наслідок, обмеженість інструментів ринку цінних паперів.

Недостатня розвиненість ринків базових активів, недосконале законодавче регулювання в цій сфері зумовили фактичну відсутність ринку похідних (деривативів).

Здатніть національного фондового ринку поглинати інструменти капіталу залишається низькою у зв’язку з наявністю низки стримуючих факторів.

Так, важливим напрямком, який потребує реформування та адаптації до сучасних умов є валютне регулювання. Чинний режим валютного регулювання, встановлений Декретом КМУ на початку 90-х років минулого століття суттєво стримує приток іноземних інвестицій на вітчизняний фондовий ринок.

Покращення інвестиційного клімату та заохочення інвесторів до здійснення інвестицій в економіку України через інструменти фондового ринку (особливо іноземного) можливе лише у разі перегляду податкового навантаження на таких інвесторів.

На розвиток фондового ринку впливають штучні чинники, як то запровадження особливого податку (акцизу) на операції з відчуження цінних паперів та з деривативами.

Невелика пропозиція інвестиційного капіталу на фондовому ринку зумовлена відсутністю потужних національних інституційних інвесторів, недостатньою зацікавленістю роздрібних інвесторів, та недостатньо сприятливим кліматом для іноземних інвесторів.

Популяризація фондового ринку, зокрема серед дрібних інвесторів є однією з найважливіших складових зміцнення ринку цінних паперів, підвищення довіри інвесторів та як результат росту ліквідності.

Світовий досвід свідчить, що використання новітніх інформаційних технологій та сучасних фінансових інструментів для забезпечення функціонування фондового ринку неможливе без налагодження взаємодії системоутворювального комплексу взаємопов'язаних інститутів інфраструктури ринку цінних паперів.

Досвід розвинутих ринків цінних паперів, які вже давно зіткнулися з проблемами клірингових та розрахункових систем, є цінним матеріалом для формування в Україні надійної системи обліку прав і системи розрахунків щодо цінних паперів.

Формування ефективної депозитарної системи виступає необхідною умовою забезпечення всього комплексу законних прав та інтересів інвесторів, а також є засобом стимулювання нагромаджень і трансформації заощаджень в інвестиції. Після проведення реформи депозитарної системи ще залишились деякі питання, які потребують додаткового врегулювання.

Система державного регулювання фондового ринку є важливим критерієм оцінки інвесторами інвестиційного середовища країни. З огляду на викладене створення ефективного правового механізму захисту прав інвесторів є невід'ємною умовою подальшого розвитку фондового ринку.

Імплементація положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, передбачає, зокрема, необхідність підвищення інституційної, фінансової та операційної незалежності регулятора фондового ринку.

Однією з нагальних проблем є неможливість, при існуючому порядку забезпечити оперативне, швидке реагування регулятора на учасників ринку, які порушують вимоги законодавства, наслідком чого є неможливість забезпечення на належному рівні захист прав інвесторів в цінні папери.

Також, слід зазначити, що існуючий порядок контролю за діяльністю учасників фондового ринку не в повній мірі дозволяють забезпечити дотримання учасниками фондового ринку вимог законодавства на ринку цінних паперів та про акціонерні товариства, а також на даний час відсутні дієві механізми запобігання вчинення ними правопорушень.

Запровадження НКЦПФР сучасних інструментів, що застосовуються світом у сфері інформаційних технологій, дозволили протягом останніх років скористатись їх ефективністю не лише регулятору фондового ринку, а й інфраструктурним установам та пересічним учасникам фондового ринку.

Але, за час функціонування електронного документообігу та за результатами функціонування Системи моніторингу фондового ринку перед НКЦПФР постала необхідність запровадження багатосторонньої інформаційної взаємодії між всіма  учасниками фондового ринку, в т.ч. державою. 

Крім того, існує проблема недостатності рівня та якості взаємодії регуляторів фінансового ринку України.

Питання підвищення рівня та якості регулювання діяльності на фондовому ринку у поєднанні із загальнодержавним трендом щодо дерегуляції економіки зумовлює об’єктивну потребу в задіянні потенціалу саморегулівних організацій на принципово нових засадах саморегулювання як у сфері посилення їх ролі в регулюванні ринку шляхом забезпечення виконання ними делегованих регулятором повноважень, так і шляхом підвищення прозорості діяльності саморегулівних організацій.

Метою Програми розвитку фондового ринку України на 2015-2017 роки «Європейський вибір – нові можливості для прогресу та зростання» (далі – Програма) є стимулювання притоку інвестицій в економіку України через інтеграцію фондового ринку у світові ринки капіталу та запровадження кращих світових стандартів і практик.

Відповідно до мети Програми на період до 2017 року основними завданнями розвитку фондового ринку є:

-  розвиток корпоративної реформи, підвищення ефективності регулювання емітентів, розширення інструментарію на фондовому ринку;

-  стимулювання інвестицій та розвитку інституційних інвесторів;

-  забезпечення надійного і ефективного функціонування ринкової інфраструктури та фінансових посередників;

-  забезпечення функціонування єдиної державної політики.

 

Розділ І

Розвиток корпоративної реформи, підвищення ефективності регулювання емітентів, розширення інструментарію на фондовому ринку

 

Проблеми

Невідповідність критеріїв поділу акціонерних товариств їх суті.

Недосконалість механізму захисту прав власників боргових цінних паперів.

Фактична відсутність ринку похідних (деривативів).

Відсутність достатньої пропозиції інвестиційно-привабливих інструментів фондового ринку.

 

 

Завдання

1. Підвищення  довіри  до ринку  акціонерного капіталу.

2. Вдосконалення регулювання ринку  боргових інструментів.

3. Пожвавлення ринку деривативів.

4. Розвиток інших інструментів фондового ринку.

 

Необхідні кроки 

1.1.  З метою підвищення довіри до ринку акціонерного капіталу необхідно:

Для забезпечення повернення довіри до ринку акціонерного капіталу в першу чергу пропонується вжити низку заходів спрямованих на очищення ринку від акціонерних компаній,  для яких публічний статус є обтяжливим, зокрема :

- запровадження механізму «сквіз-аут» та «селл-аут»;

- вирішення проблеми неефективних власників  (так званих «сплячих акціонерів»);

- створення сприятливих умов для оперативного та безперешкодного переходу публічних акціонерних товариств в інші організаційно-правові форми господарювання.

Поглиблення корпоративної реформи, у тому числі в частині регулювання діяльності реально публічних акціонерних товариств, зокрема:

- створення умов для  формування інституту незалежних директорів в публічних акціонерних товариствах;

- запровадження похідного позову як механізму захисту прав міноритарних акціонерів;

- вдосконалення механізму викупу (обов’язкового викупу) акцій, зокрема, перегляд порядку визначення ринкової вартості;

- передбачення можливості обмеження в публічних компаніях переважного права на придбання акцій додаткової емісії за рішенням загальних зборів;

- впровадження практики проведення заочних загальних зборів акціонерів;

- забезпечення розвитку інституту корпоративного секретаря в публічних компаніях;

- гармонізація законодавства Європейського Союзу в частині системи розкриття інформації публічними акціонерними товариствами;

- зниження кворуму для проведення загальних зборів акціонерів;

- створення умов для запровадження дворівневої системи корпоративного управління;

- дерегуляція приватних акціонерних товариств, зокрема, процедури емісії цінних паперів та питань розкриття інформації;

- запровадження в приватних акціонерних товариствах інституту  Корпоративної угоди (Акціонерний договір);

- правове регулювання конвертації боргу в акціонерний капітал компанії.

Стимулювати добровільне отримання (поновлення) рейтингових оцінок публічними компаніями.

 

1.2. З метою вдосконалення регулювання ринку боргових інструментів, пропонується запровадити низку комплексних заходів спрямованих на  захист  прав власників корпоративних боргових  цінних  паперів  та розширення лінійки таких інструментів,   зокрема:

-  впровадження механізму правового регулювання діалогу між емітентом та інвестором;

-  посилення повноважень Комісії в частині контролю за виконанням емітентом взятих на себе зобов’язань, в тому числі передбачених окремими домовленостями з інвестором (інвесторами);

-  запровадження системи фінансових ковенантів, визначення порядку та строків розкриття емітентом їх показників та наслідків порушення зазначених вимог; 

-  створення умов для здійснення Комісією превентивних заходів щодо недопущення шахрайства  на ринку корпоративних облігацій;

- запровадження механізму запобігання виводу активів емітента у випадку дефолту;

- диференціювання підходів до регулювання порядку випуску корпоративних облігацій в залежності від активності емісійної діяльності компанії;

- запровадження механізму випуску біржових облігацій;

- запровадження окремих боргових інструментів для фінансування інфраструктурних проектів в рамках державно-приватного партнерства (інфраструктурні облігації);

- створення правового механізму випуску конвертованих облігацій;

- відмова від обов’язковості присвоєння (оновлення) рейтингової оцінки, зокрема боргових інструментів.

Окремі важливі кроки доцільно здійснити і на ринку муніципальних боргових інструментів, зокрема:

- переглянути підходи до процедури залучення боргового капітулу муніципалітетами;

- надати можливість здійснення запозичень на покриття загального та спеціального фондів місцевих бюджетів;

- аналогічно до державних запозичень надати можливість здійснювати обслуговування муніципального боргу (погашення, виплата доходу) з загального та спеціального фондів.

 

1.3. З метою пожвавлення ринку деривативів, пропонується здійснити низку заходів спрямованих на популяризацію використання цього інструменту, зокрема:

- створити умови для поширення використання деривативів як на фондових, так і товарних ринках;

- поширення використання деривативів для справедливого  ціноутворення  на фондові (товарні) активи;

- запровадження механізму використання деривативів задля хеджування ризиків; 

- врегулювання питання нагляду за виконанням деривативних контрактів.

 

1.4. З метою розвитку інших інструментів фондового ринку необхідно:

Забезпечити розвиток іноземних цінних паперів. З цією метою доцільно:

- ввести поняття іноземних цінних паперів у вітчизняне законодавство;

- впровадити системи заходів щодо сприяння обігу іноземних цінних паперів на території України;

- створити умови для сприяння обігу на території України цінних паперів українських емітентів, емісія яких здійснена відповідно до законодавства іноземної держави та які розміщені за кордоном;

- здійснити заходи щодо скасування перешкод для здійснення на території України операцій з іноземними цінними паперами;

- сприяти лібералізації валютного контрою операцій з іноземними цінними паперами, зокрема операцій, пов’язаних з виплатою доходу, погашенням, викупом іноземних цінних паперів, тощо;

- посилити повноваження Комісії в частині контролю за емітентами, що здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, зокрема, контроль за виконанням зобов’язань щодо розкриття інформації, тощо;

- сприяти проведенню вітчизняними учасниками ринку транскордонних операцій з іноземними цінними паперами.

Передбачити створення єдиного державного реєстру вексельних операцій  для забезпечення цивілізованого вексельного обігу на території  України.

Передбачити спростування закладних  на майнові права  та посилення  практики використання закладних виключно під фактично існуючу нерухомість.

 

Розділ ІІ

Стимулювання інвестицій та розвитку інституційних інвесторів

 

Проблеми

низький рівень розвитку інституційних інвесторів;

нестабільність податкового законодавства;

надмірні обмеження валютного законодавства;

недосконалість механізму захисту прав інвесторів;

незацікавленість роздрібного інвестора.

 

Завдання

1. Підвищення якості функціонування інституційних інвесторів.

2. Оптимізація системи оподаткування операцій на фондовому ринку.

3. Лібералізація валютного законодавства.

4. Удосконалення системи захисту прав інвесторів.

5. Підвищення фінансової грамотності та зацікавленості роздрібного інвестора.

 

Необхідні кроки

 

2.1. З метою підвищення якості діяльності інституційних інвесторів необхідно:

Підвищити якість інструментів фондового ринку шляхом:

- розвитку законодавства про похідні цінні папери;

- упередження використання цінних паперів з ознаками фіктивності;

- врегулювання особливостей використання інструментів венчурного інвестування на біржі;

- розробки механізмів реорганізації інститутів спільного інвестування;

- виключення управління страховими резервами страхових компаній з переліку видів господарської діяльності, яка здійснюється згідно з ліцензією на управління активами інституційних інвесторів;

- врегулювання базових принципів діяльності інституту інвестиційних радників.

Передбачити необхідність обов’язкового погодження нормотворчих ініціатив у сфері законодавства про фінансові послуги та ринок цінних паперів із НКЦПФР.

Розширити права інвесторів щодо використання інвестицій та інформаційну прозорість шляхом:

- врегулювання операцій кредитування під заставу цінних паперів та операцій з надання їх у позику;

- запровадження можливості використання інституту наглядової ради інститутами спільного інвестування;

- запровадження вимог до надання інвесторам інформації про діяльність згідно зі стандартами Директив Європейського Співтовариства;

- запровадження розкриття інформації про конфлікти інтересів оператора.

Перерозподілити функції моніторингу, нагляду та аналізу ринку між регулятором та СРО/ОПУ.

Удосконалити законодавство у сфері інноваційної діяльності шляхом:

- наближення законодавства про інноваційну діяльність до ринку цінних паперів;

- розробки умов використання публічними фондами коштів роздрібного інвестора для фінансування наукоємних проектів.

Удосконалити систему недержавного пенсійного забезпечення шляхом:

- врегулювання транскордонних операцій;

- розробки стимулів подальшого розвитку недержавних пенсійних фондів як основного елементу розбудови бази для проведення пенсійної реформи;

- оптимізації систем ризик-менеджменту недержавних пенсійних фондів.

Передбачити повноваження НКЦПФР на встановлення вимог до мінімального рівня рейтингової оцінки цінних паперів, що перебувають в портфелях ІСІ та НПФ .

 

2.2. З метою оптимізації системи оподаткування операцій на фондовому ринку необхідно:

Зменшити податкове навантаження на операції з цінними паперами, в т.ч. шляхом оптимізації податкових функцій учасників ринку;

Переглянути принципи оподаткування інвестиційного прибутку та його ролі у збільшенні витрат інвестора;

Удосконалити оподаткування діяльності:

- з адміністрування пенсійних фондів;

- з переказу коштів небанківських фінансових установ, комісійних доходів фондових бірж, депозитаріїв на зразок підходів до оподаткування доходів комерційних банків;

Розробити заходи податкового стимулювання довгострокових інвестицій;

Забезпечити однотипність систем оподаткування операцій з фінансовими інструментами;

Введення мораторію на внесення інших змін до податкового законодавства.

Зменшити податкове навантаження на операції іноземного інвестування.

Удосконалити систему розкриття інформації органами державної влади, які забезпечують реалізацію інвестиційних проектів, в частині поширення інформації про проекти та діяльність, забезпечену державними гарантіями, пільговим оподаткуванням.

Розглянути питання про відновлення окремого правового режиму регулювання діяльності транснаціональних промислово-фінансових груп в Україні із врахуванням потреби стимулювання притоку інвестицій від даних суб’єктів.

 

2.3. З метою лібералізації валютного законодавства необхідно:

Лібералізувати репатріацію капіталу, операції з виплати доходу та погашення за цінними паперами;

Забезпечити можливість доступу українських інвесторів до іноземних фінансових інструментів - валютних цінностей.

Удосконалити порядок та умови конвертації іноземних валютних цінностей, що використовуються для здійснення інвестицій на території України, в тому числі як внески до статутного капіталу юридичних осіб та пайового капіталу інституційних інвесторів, та при їх репатріації.

Розглянути можливість спрощення/скасування необхідності отримання розпорядником інвестиційного рахунку дозволів для здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів, номінованих у іншій ніж гривня валюті.

Розробити пропозиції стосовно удосконалення процедури реєстрації іноземної інвестиції, зокрема й у напрямку підстав для відмови у реєстрації іноземної інвестиції.

 

2.4. З метою удосконалення систем захисту інвесторів необхідно:

Зменшити витрати на відновлення прав та законних інтересів інвесторів.

Запровадити інститут Фінансового омбудсмена;

Запровадити інститут тимчасового керівника професійного учасника;

Запровадити механізм колективного позову інвесторів;

Запровадити порядок виправлення помилок при визначенні вартості активів та здійсненні за такою вартістю виплат інвесторам, оголошенні невірної ціни розміщення інструментів;

Забезпечити створення компенсаційних схем захисту вкладів інвесторів;

Підвищити роль СРО/ОПУ у системі регулювання діяльності професійних учасників фондового ринку.

 

2.5. З метою підвищення фінансової грамотності та зацікавленості роздрібного інвестора необхідно:

Затвердити програму підвищення фінансової грамотності;

Створити ефективний механізм взаємодії між приватним інвестором та НКЦПФР, СРО/ОПУ;

Забезпечити розповсюдження знань про фондовий ринок.

Передбачити механізми убезпечення втрат капіталу роздрібних некваліфікованих іноземних інвесторів.

 

 

Розділ ІІІ

Забезпечення надійного і ефективного функціонування ринкової інфраструктури та фінансових посередників

 

Проблеми

Організований фондовий ринок не виконує функцій публічного ринку.

Перебування в обігу цінних паперів, ринкова вартість (біржовий курс) яких не відповідає об’єктивним показникам.

Практики діяльності фінансових посередників не відповідають стандартам ЄС та IOSCO.

Наявність неврегульованих питань пов’язаних з подальшою оптимізацією депозитарної системи.

Обмеженість впроваджених механізмів клірингу.

 

Завдання

1. Удосконалення функціонування та регулювання фондових бірж.

2. Удосконалення функціонування та регулювання діяльності торговців цінними паперами.

3. Удосконалення депозитарної системи.

4. Удосконалення системи клірингу та розрахунків.

 

 

Необхідні кроки

 

3.1. З метою удосконалення функціонування та регулювання фондових бірж необхідно:

Врегулювати механізми щодо розміщення цінних паперів публічних акціонерних товариств на фондових біржах.

Удосконалити вимоги, що обумовлюють перебування цінних паперів у лістингу.

Запровадити засоби унітарного нагляду за діяльністю усіх фондових бірж, з метою усунення будь-яких дестабілізуючих факторів, які можуть гальмувати ефективне функціонування ринків та створення справжньої ринкової ціни.

Встановити процедури доступу та уніфікацію інформаційних потоків на фондових біржах, забезпечити рівні умови щодо виставлення заявок та укладення біржових контрактів для усіх учасників торгів в пост та перед торговельний періодах на фондових біржах.

Усунути адміністративні бар’єри доступу учасників фондового ринку до певних фінансових інструментів та лібералізувати регулятивні вимоги з метою забезпечення залучення широкого кола дрібних інвесторів.  

Переглянути регулятивні вимоги для створення паритетних умов при провадженні професійної діяльності на фондових біржах, в тому числі рівних можливостей доступу до торгів з ОВДП для усіх учасників біржових торгів.

 Впровадити здійснення фондовими біржами ефективних процедур нагляду за діяльністю своїх членів, в тому числі шляхом надання можливості застосовувати до них заходів фінансового характеру.

Переглянути компетенції при провадженні процедур реєстрації випусків цінних паперів у разі публічного розміщення цінних паперів, зокрема, шляхом реєстрації випусків фондовими біржами відповідно до критеріїв, визначених законодавством.

Передбачити законодавчу можливість купівлі-продажу векселів на біржах для забезпечення підвищення ліквідності та вільного обігу векселів з одночасним зниженням фінансових ризиків.

Створення передумов поступової централізації національного біржового ринку, централізації ліквідності, переходу конкуренції в біржовому сегменті з локального рівня на міждержавний.

 

3.2. З метою удосконалення функціонування та регулювання діяльності торговців цінними паперами необхідно:

Запровадити практику Європейського Союзу щодо уникнення конфлікту інтересів при наданні послуг.

Запровадити практику щодо обов’язкового розкриття торговцем цінними паперами необхідної інформації для всебічного та повного розуміння клієнтом можливих ризиків у відношенні послуги, яку надає брокер.

Створити регуляторну базу діяльності маркет-мейкерів.

Встановити вимоги щодо обов’язкового дотримання певних фінансових нормативів для товариств, що отримують ліцензію на провадження професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.

Запровадити практику колективного інвестування у цінні папери на підставі договору про управління цінними паперами шляхом врегулювання на законодавчому рівні.

Врегулювати операції позики, операції з кредитування під заставу цінних паперів на фондовому ринку.

Передбачити законодавчі можливості щодо діяльності інституту інвестиційних радників та інституту пов’язаних агентів.

З метою підвищення якості послуг інвестування, створити передумови для реалізації БТМ (багатосторонніх торгівельних майданчиків), як альтернативу біржової торгівлі для лібералізації доступу по ліквідних фінансових інструментів.

 

3.3. З метою модернізації депозитарної системи необхідно:

Законодавчо забезпечити здійснення передачі цінних паперів, віднесених Законом України «Про депозитарну систему України» до компетенції Національного банку України, на депозитарне обслуговування до Центрального депозитарію.

Законодавчо забезпечити впровадження додаткових інструментів регуляторного впливу з боку НКЦПФР та Центрального депозитарію, зокрема у разі виявлення ознак порушення на фондовому ринку з боку професійних учасників депозитарної системи, в тому числі шляхом:

- запровадження регульованої процедури завершення провадження депозитарної діяльності професійними учасниками депозитарної системи;

- запровадження обмежень на здійснення окремих операцій учасниками депозитарної системи.

Забезпечити створення централізованої системи зберігання інформації та даних системи депозитарного обліку депозитарних установ з метою виключення випадків втрати інформації щодо прав на цінні папери та зловживань та законодавче надання офіційного статусу збереженій інформації для її використання щодо поновлення прав на цінні папери.

Вдосконалити механізми виплати доходів за цінними паперами.

Запровадити отримання з боку Центрального депозитарію та СРО попереднього підтвердження щодо можливості взаємодії заявника з Центральним депозитарієм (у т.ч. технологічної) при отриманні таким учасником ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності депозитарної установи.

Забезпечити можливість Центральним депозитарієм відкриття грошових рахунків  клієнтам та здійснення ним грошових розрахунків за операціями щодо цінних паперів своїх клієнтів.

Здійснити технологічне удосконалення програмних комплексів Центрального депозитарію, що використовуються під час провадження професійної діяльності, впровадити міжнародні стандарти обміну інформацією у взаємодії з клієнтами.

 

3.4. З метою модернізації системи клірингу та розрахунків необхідно:

Створити умови для повноцінного впровадження систем управління ризиками та гарантій для забезпечення гарантованих розрахунків, у тому числі через створення особами, що провадять клірингову діяльність, гарантійних фондів, запровадження правил і порядку страхування ризиків таких осіб, виконання Національним банком по відношенню до них функції кредитора останньої інстанції.

Посилити процедури для моніторингу ризиків учасників ринку та для управління ризиками під час розрахунків за правочинами щодо цінних паперів одночасно з пом’якшенням правил щодо попереднього блокування активів для торгівлі.

Створити умови для використання найбільш оптимальних для учасників ринку моделей розрахунків за правочинами щодо цінних паперів за принципом «поставка цінних паперів проти оплати», в тому числі:

- запровадження гарантованих розрахунків за угодами щодо цінних паперів, укладених на умовах виконання на другий або третій день після укладання, зокрема шляхом практичного впровадження функцій центрального контрагента;

- забезпечення виконання валових розрахунків у режимі реального часу (RTGS).

Здійснити дерегуляцію законодавства про клірингову діяльність з метою:

- забезпечення фактичної демонополізації клірингової діяльності зі встановленням однакових вимог до осіб, що здійснюють клірингову діяльність;

- скасування невиправданих вимог щодо обов’язкового поєднання такої діяльності з банківською діяльністю.

Здійснити лібералізацію законодавчого забезпечення регулювання діяльності Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках як банку з особливим статусом, основною функцією якого є забезпечення здійснення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів на умовах «поставка цінних паперів проти оплати» та здійснення клірингової діяльності, в тому числі надання біржам можливості здійснювати клірингову діяльність.

Створити умови для повноцінної участі іноземних депозитаріїв-кореспондентів у клірингу та розрахунках з метою інтеграції української інфраструктури в міжнародні ринки капіталу.

Удосконалити законодавство з питань банкрутства з метою забезпечення завершення проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів.

 

 

Розділ ІV

Забезпечення функціонування єдиної державної політики

 

Проблеми

Невпровадження стандартів IOSCO щодо принципів державного регулювання та нагляду.

Низька координація державних органів в сфері регулювання фінансового сектору.

Роль та місце СРО в процесі регулювання фондового ринку має бути переглянуто.

Незначний рівень міжнародної співпраці та взаємодії в сфері регулювання на нагляду за ринком цінних паперів.

Недосконала система підготовки професійних кадрів для фондового ринку.

 

Завдання

1. Підвищення якості державного регулювання фондового ринку.

2. Удосконалення саморегулювання на фондовому ринку.

3. Удосконалення системи державного нагляду та контролю на фондовому ринку.

4. Запровадження європейських стандартів пруденційного та консолідованого нагляду.

5. Покращення міжнародного та національного співробітництва у регулюванні фондового ринку.

 

Необхідні кроки

 

4.1. З метою підвищення якості державного регулювання фондового ринку необхідно:

Оптимізувати функції та повноваження НКЦПФР.

Завершити повну імплементацію норм MiFID І.

Здійснити імплементацію  положень Регламенту  ЄС  стосовно кредитно-рейтингових агенцій.

Реалізувати загальну систему електронного документообігу на фондовому ринку в єдиному інформаційному середовищі на технологічній основі Електронного регулятора.

Забезпечити поетапний перехід виключно на електронний документообіг між всіма учасниками фондового ринку.

Посилити функціональну спроможність регулятора фондового ринку, зокрема операційну незалежність та якість технологічного і кадрового потенціалу.

Передбачити реформування бюджетного процесу з метою підвищення фінансової незалежності НКЦПФР, зокрема через створення спеціального фонду Державного бюджету України, за рахунок якого здійснюватиметься цільове фінансування витрат на розвиток НКЦПФР, джерелом надходжень до якого може бути визначено 90% від суми надходжень до Державного бюджету України від сплати державного мита за реєстрацію випусків цінних паперів.

Удосконалити законодавство для забезпечення захисту від позовів проти членів Комісії та її працівників щодо рішень, які приймались ними в законному порядку.

Удосконалити Кодекс поведінки співробітників НКЦПФР, містить який буде містити всі питання, що вимагаються Принципами IOSCO, та призначити відповідальність у НКЦПФР щодо ведення записів про операції з цінними паперами працівників НКЦПФР.

Удосконалити систему підготовки та атестації фахівців фондового ринку шляхом:

- запровадження навчання фахівців фондового ринку, які мають стаж роботи на фондовому ринку за відповідним видом професійної діяльності більше шести років, на добровільних засадах;

- запровадження багаторівневої системи атестації фахівців (базова та спеціалізована) відповідно до рівня підготовки фахівця;

- розробки та запровадження системи багаторівневих кваліфікаційних вимог до фахівців професійних учасників фондового ринку відповідно до рівня їх компетенції та вимог щодо кадрового забезпечення відповідними фахівцями професійного учасника фондового ринку залежно від виду професійної діяльності.

Спростити процедуру сертифікації фахівців фондового ринку шляхом видачі безстрокових сертифікатів на право здійснення дій, пов’язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності на фондовому ринку, та встановлення порядку їх підтвердження.

 

4.2. З метою удосконалення саморегулювання на фондовому ринку необхідно:

Передбачити умовою отримання статусу СРО обов’язковість отримання ними делегованих регулятором повноважень. Розширити повноваження СРО, в тому числі за рахунок скорочення повноважень НКЦПФР.

Встановити на законодавчому рівні вимоги щодо функціонування органів управління саморегулівних організацій, запровадити процедуру погодження НКЦПФР керівників виконавчого органу СРО.

Удосконалити порядок функціонування органів СРО.

Удосконалити процедури звітності саморегулівних організацій перед її членами та державним регулятором. Переглянути механізми контролю з боку держави за діяльністю СРО та запровадити дієву відповідальність.

Створити правові засади здійснення саморегулівними організаціями контролю за виконанням своїми членами (учасниками) вимог законодавства України, а також власних правил та стандартів щодо захисту прав та охоронюваних інтересів інвесторів на фондовому ринку.

Спростити процедуру делегування повноважень від НКЦПФР до СРО, а також процедуру їх повернення.

 

4.3. З метою удосконалення системи державного нагляду та контролю на фондовому ринку, запровадження європейських стандартів пруденційного та консолідованого нагляду необхідно:

Підвищити стандарти протидії зловживанням на фондовому ринку з використанням інсайдерської інформації.

Запровадити нові підходи до боротьби з маніпулюванням на фондовому ринку.

Наділити регулятор повноваженням на:

- проведення розслідування правопорушень на ринку цінних паперів шляхом розширення прав при збиранні і дослідженні доказів;

- встановлення порядку дій професійного учасника фондового ринку у разі невиконання ним своїх зобов’язань.

Вдосконалити законодавчу базу щодо повноважень регулятора з метою:

 - диференціації та розширення чинного переліку можливих санкцій, щоб забезпечити належну реалізацію режиму регулювання;

- розширення обсягу та сфери перевірки учасників фондового ринку;

- передбачення механізмів запобігання вчиненню правопорушень;

- спрощення процедури примусового стягнення санкцій.

Вдосконалити порядок розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів.

Звільнити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку від сплати судового збору при подачі заяв (скарг) до суду.

Удосконалити законодавство в частині зобов’язання особи при наданні свідчень і пояснень до НКЦПФР говорити правду.

Запровадити пряму заборону на здійснення операцій на випередження та встановити відповідальність за їх вчинення.

Передбачити наявність належних владних повноважень НКЦПФР стосовно заходів при банкрутстві посередника або тимчасовій неможливості виконати свої зобов’язання ним.

 

4.4. З метою запровадження європейських стандартів пруденційного та консолідованого нагляду необхідно:

Запровадити в Україні вимоги Європейського Союзу щодо достатності капіталу професійних учасників фондового ринку.

Запровадити нагляд за фінансовими конгломератами.

Удосконалити вимоги до небанківської фінансової групи та її окремих учасників. Передбачити удосконалення небанківськими фінансовими групами внутрішніх систем управління ризиками на консолідованій основі.

Передбачити можливість щоденного подання до НКЦПФР професійними учасниками ринку цінних паперів інформації щодо розміру капіталу та інших пруденційних показників.

Надати НКЦПФР повноваження щодо:

- надання професійному учаснику фондового ринку обов’язкових до виконання розпоряджень стосовно вчинення дій (утримання від вчинення дій) щодо зниження ризику для ринку та/або клієнтів;

- призначення особи, яка візьме не себе керівництво діяльністю посередника, та, якщо необхідно передасть активи клієнта іншому посереднику.

Перегляд пруденційних нормативів для кожного окремого виду професійної діяльності на фондовому ринку, що несе у собі ризики, з метою підвищення чутливості показників до ймовірності реалізації певних ризиків та наближення методик їх розрахунку до вимог Європейського законодавства.

Удосконалити процедури взаємодії професійного учасника з НКЦПФР у разі виникнення у професійного учасника відхилення (у тому числі суттєвого) значення пруденційного показника від нормативного значення. Передбачити зобов’язання посередника негайно інформувати НКЦПФР щодо суттєвого погіршення розміру капіталу чи іншого нормативу.

Підвищити вимоги до якості системи управління ризиками в усіх професійних учасниках фондового ринку.

 

4.5. З метою покращення міжнародного та національного співробітництва у регулюванні фондового ринку необхідно:

Посилити взаємодію між НКЦПФР та іншими державними органами з метою своєчасного та відповідного регуляторного впливу на порушників законодавства, а також забезпечення відповідною інформацією регуляторів ринків цінних паперів іноземних держав.

Утворити Раду з питань фінансової стабільності як консультативно-дорадчий орган при Президентові України для опрацювання питань щодо:

- макропруденційного нагляду за фінансовими установами і відстеження системних фінансових ризиків;

- узгодження і формування єдиної державної фінансової політики;

- встановлення процесу перегляду системного ризику, конфлікту інтересів та периметру регулювання, у співпраці з НБУ та іншими фінансовими регуляторами;

- забезпечення регулярних комунікацій між державними органами, що забезпечують формування та реалізують державну фінансову політику, а також здійснюють підготовку пропозицій щодо її формування.

Сприяти приєднанню НКЦПФР до Багатостороннього Меморандуму IOSCO.

Поглибити співробітництво з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з метою отримання статусу повноправного члена цієї організації.

Забезпечити НКЦПФР можливість за певних умов (при розслідуванні правопорушень на ринку цінних паперів або отримання запиту від регулятора іншої держави) доступ до інформації про потік коштів на рахунках брокерів.

Надати НКЦПФР повноваження:

- вимагати документи та проводити перевірки будь-якої особи на вимогу регулятора іншої країни, навіть якщо немає підозри у порушенні українського законодавства про цінні папери;

- обмінюватись конфіденційною інформацією, включаючи персональні дані.

 

 

Очікувані результати виконання Програми

 

У результаті реалізації заходів Програми розвитку фондового ринку на 2015 – 2017 роки передбачається підвищення ролі ринку цінних паперів в процесах перерозподілу фінансових ресурсів, їх акумуляції для вирішення пріоритетних державних задач, зміцнення фінансового стану організацій та розширення їх інвестиційних можливостей; створення цілісної та ефективної системи ринку цінних паперів та фінансових інститутів; сталий ріст капіталізації ринку цінних паперів та розширення практики залучення інвестицій з використанням інструментів ринку цінних паперів.

Зокрема, очікується:

Підвищення рівня показника капіталізації лістингових компаній України (в доларах США), та, відповідно, зайняття Україною 30 місця замість 59 місця зі 109 країн  

Покращення позицій України у рейтингу Світового банку та переміщення з 61 на 30 місце зі 107 країн за показником обсягу торгів. Відповідно, очікується зростання показника відношення обсягу торгів до ВВП та переміщення України з 62 на 30 місце зі 107 країн.

Підвищення індексу фондового ринку S&P, що передбачатиме зайняття Україною 40 місця із 82 країн замість 76 місця у 2013 році.

Також за результатами реалізації зазначеної Програми очікується зростання показника індексу рівня захисту інвесторів, що дозволить Україні переміститися у Рейтингу Doing Business («Ведення бізнесу») з 128 на 70 місце із 189 країн.

За результатами реалізації Програми очікується повне та широке впровадження не менше 20 Принципів та цілей регулювання ринку цінних паперів IOSCO з 37 Принципів.

Також за результатами реалізації Програми передбачається присвоєння фінансовому ринку України відповідно до класифікації міжнародного індексного агентства FTSE (за рівнем розвитку фінансових ринків всіх країн) статусу Advanced Emerging.