|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ ПРОГРАМА виробничої практики студентів освітнього ступеня «бакалавр» ІV курсу спеціальності 051 «Економіка», спеціалізації «Економіка підприємства» денної та заочної форм навчання
ПРОГРАМА виробничої практики студентів освітнього ступеня «бакалавр» ІV курсу спеціальності 051 «Економіка», спеціалізації «Економіка підприємства» денної та заочної форм навчанняДата публикации: 27.10.2016 20:10
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій
Затверджую
Ректор ___________А.І. Українець (підпис) «___» _______________ 20___ р.
ПРОГРАМА виробничої практики студентів освітнього ступеня «бакалавр» ІV курсу спеціальності 051 «Економіка», спеціалізації «Економіка підприємства» денної та заочної форм навчання
Київ НУХТ 2016 Програма виробничої практики студ. освіт. ступ. «бакалавр» IV курсу спец. 051 «Економіка», спеціалізація «Економіка підприємства» ден. та заоч. форм навчання: уклад.: А.О. Заїнчковський, О.І. Тимченко. – К.: НУХТ, 2016. – 28 с.
Рецензент: Н.Я. Слободян, канд. екон. наук, доц.
Укладачі: А.О. Заїнчковський, д-р екон. наук О.І. Тимченко
Відповідальний за випуск Ю.Г. Левченко, канд. екон. наук, доц.
Подано в авторській редакції
ВСТУП Програма виробничої практики розроблена відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII, Положення «Про проведення практики для студентів вищих навчальних закладів», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року №93 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 квітня 1993 року за №35, Указу Президента України від 04.07.2005 р. № 1013/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», Статуту Національного університету харчових технологій, а також навчальних планів Навчально-наукового інституту економіки і управління. Відповідно до статті 51 Закону України «Про вищу освіту» практична підготовка осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними вищими навчальними закладами договорами або у його структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку. Керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити створення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства. Проходження практики студентом здійснюється відповідно до законодавства. Відповідно до «Державного стандарту освіти» обов'язковим елементом програми освітньо-професійної підготовки є практична підготовка, найважливішою складовою якої є практика. Зміст практики визначається вимогами, що викладені у варіативній компоненті освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійній програмі. Концепція практичної підготовки базується на «Положенні про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 8 квітня 1993р. №93. Динамічний розвиток економіки, зростання конкуренції, скорочення частки некваліфікованої та низько кваліфікованої праці в управлінні підприємством обумовлюють нові вимоги до якості практичної підготовки молодих фахівців. Практична підготовка студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення, отримуючи потрібний обсяг практичних знань і вмінь відповідно до освітнього ступеня Бакалавр. Організація та методичне забезпечення наскрізної практичної підготовки студентів відповідають освітнім стандартам підготовки фахівця, затвердженому для нього паспорту спеціальності та її варіативної компоненти для відповідної спеціалізації, а також враховує специфіку галузей економіки, в яких буде працювати випускник після закінчення навчання, основні завдання, види та зміст діяльності фахівця відповідної спеціалізації, а також особливості підприємств, які є базами практики. Програма виробничої практики має на меті створення системи постійної підготовки фахівців з послідовним нарощуванням рівня професійних знань і практичних навичок. Програма практики є основним навчально-методичним документом, який регламентує загальні положення щодо організації, порядку проведення та підсумків усіх видів практики, визначає їх змістовну частину і тривалість проходження. На основі цієї програми розробляються робочі програми усіх видів практики, що затверджуються ректором НУХТ. У програмі практики визначається мета і завдання практики на кожному етапі її проходження, взаємозв'язок між собою всіх видів практики та з навчальною і науково-дослідною діяльністю студентів, а також загальні питання щодо організації, керівництва та підведення підсумків практики. Ця програма є провідним навчально-методичним документом, згідно з яким планується навчальне навантаження і регламентується діяльність керівника практики від вищого навчального закладу, визначаються підприємства - бази практики.
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Метою виробничої практики є закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами в процесі вивчення певного циклу фахових дисциплін, набуття практичних навичок, ознайомлення безпосередньо в установі, організації, на підприємстві, з виробничим процесом і технологічним циклом виробництва, відпрацювання вмінь і навичок зі спеціальності, отримання первинного практичного досвіду, а також збір фактичного матеріалу для виконання курсових проектів (робіт). Під час проходження практики студент всебічно вивчає організаційну, виробничу і загальну структуру, роль і функції окремих підрозділів підприємства (об’єднання), організацію управління підприємством, його підпорядкованість, форми організації виробництва, організацію виробничого процесу, організацію праці, функції відділів структури управління; фінанси підприємства; форми і системи оплати праці різних категорій працівників, методику й порядок розроблення планів підприємства та окремих його виробничих підрозділів, організацію бухгалтерського, статистичного та управлінського обліку, організацію менеджменту та маркетингу на підприємстві, тощо. У результаті проходження практики студенти повинні: знати правові основи функціонування підприємства як суб’єкта господарювання; класифікацію цілей підприємства та вимоги до їх формування; склад та характеристику матеріальних ресурсів; організаційну структуру і перспективи розвитку підприємства; основні положення організації, планування та державного регулювання діяльності підприємства; основні техніко-економічні показники роботи, потужність і режим роботи підприємства, нормативну і технічну документацію, організацію, методи контролю і обліку виробництва, заходи по охороні навколишнього середовища, правила і норми з техніки безпеки, штатний розклад, організацію і систему оплати праці; уміти проводити оцінку впливу чинників зовнішнього середовища на діяльність підприємства; оцінювати ефективність використання окремих видів ресурсів; аналізувати ефективність роботи підприємства; складати калькуляцію продукції, аналізувати структуру поточних витрат підприємства; складати кошторис витрат на виробництво продукції; обирати метод ціноутворення та формувати ціну на продукцію; оцінювати фінансово-економічний стан підприємства; визначати економічну доцільність інвестицій; планувати потребу підприємства в матеріальних ресурсах за елементами; розраховувати економічний ефект від впровадження заходів науково-технічного прогресу. Студент повинен ознайомитися з підсумками роботи підприємства за останні 3 – 5 років, прогнозами його розвитку. За час проходження практики студент збирає матеріал для виконання курсових робіт, а також науково-дослідної роботи з теми, узгодженої з керівником. 2.ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ
Загальне методичне керівництво виробничою практикою здійснює кафедра економіки і права. Для керівництва практикою кафедра визначає керівників практики від університету, які виїздять на підприємство. Під час проходження практики керівництво здійснює керівник практики від підприємства – головний економіст (начальник планово-економічного відділу, начальник відділу праці й заробітної плати, головний бухгалтер та ін.). Перед від’їздом студентів на практику проводяться загальні збори, на яких студентам видаються направлення для проходження практики, програми практики, щоденники, теми курсових робіт, методичні вказівки. Студент зобов’язаний: ü перед початком практики одержати на кафедрі економіки і права направлення на практику, її програму і щоденник; ü за 2-3 дні до початку практики здати у відділ виробничого навчання підприємства – бази практики направлення на практику і фотографії для оформлення перепустки; ü безпосередньо перед початком практики на підприємстві пройти виробничий інструктаж, інструктаж з техніки безпеки і виробничої санітарії, суворо дотримуватися їх вимог під час проходження практики; ü дотримуватись правил внутрішнього розпорядку підприємства (час початку і закінчення робочого дня, встановлений для службовців, є обов’язковим для студентів). За порушення трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку студент несе відповідальність перед керівництвом університету і підприємства; ü засвоїти питання, передбачені програмою практики, і викласти результати у формі письмового звіту; ü вести щоденник практики, в якому записувати виконану роботу; періодично здавати щоденник для контролю керівниками від університету і підприємства, в якому вони ставлять свій підпис. Керівництво практикою на кафедрі Загальне методичне керівництво виробничою практикою здійснюється кафедрою економіки права. За поданням завідуючого кафедрою, ректор своїм наказом призначає керівників практики від університету з числа досвідчених викладачів (професорів, доцентів) кафедри згідно з їх навантаженням на відповідний навчальний рік. Керівники практики від університету, які призначаються наказом ректора, зобов’язані: ü забезпечити студентів програмою практики, уточнити для них індивідуальні графіки і завдання; ü постійно консультувати студентів з усіх питань; ü разом з керівником практики від підприємства організувати для студентів навчальні заняття, лекції провідних працівників підприємства з економіки і управління виробництвом та з інших питань, екскурсії і т.ін.; ü спрямувати науково-дослідну роботу студентів, пов’язану з виконанням індивідуальних завдань, курсових і дипломних робіт; ü не менше одного разу на тиждень проводити виробничі наради студентів на базах практики і перевіряти дотримання студентами правил внутрішнього розпорядку; ü перевіряти звіти з практики і приймати їх зміст; ü систематично інформувати кафедру про хід виробничої практики, а після її закінчення давати короткий письмовий звіт про результати практики і захисту звітів разом із зауваженнями і пропозиціями щодо удосконалення практичної підготовки студентів. Керівництво практикою на підприємстві Керівництво виробничою практикою на базі проходження практики здійснюється працівником (працівниками) такої бази проходження практики, призначеним (призначеними) керівником відповідного органу (підприємства, установи чи організації) або його заступником. Керівник практики від підприємства, що призначається його директором з числа досвідчених економістів, зобов’язаний: ü забезпечити студентів конкретною роботою і потрібними матеріалами згідно з програмою і графіком практики; ü здійснювати методичне керівництво і надавати допомогу студентам під час виконання відповідних розрахунків; ü допомагати студентам у збиранні матеріалів для випускової роботи; ü контролювати роботу студентів і додержання ними трудової дисципліни; вести облік виходів на практику; ü контролювати ведення щоденників, перевіряти звіти з практики та оцінювати їх; ü давати письмові характеристики на студентів з оцінкою їх ставлення до роботи, додержання ними трудової дисципліни, рівня теоретичної і практичної підготовки. Студенти прибувають на місце проходження практики до початку практики і подають направлення на проходження практики у відділ кадрів підприємства, потім повинні бути представлені керівництву підприємства та вирішити питання поселення та побуту.
3.ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Загальне ознайомлення з підприємством. Історія створення і розвитку підприємства; форми власності та господарювання, їх трансформування за умов розвитку ринкових відносин; різновиди продукції, її номенклатура і асортимент; типи виробництва на підприємстві; рівень спеціалізації і кооперування; основні технологічні процеси і загальний технологічний рівень виробництва. З’ясувати перспективи розвитку підприємства. Організаційна структура і управління підприємством. Ознайомитися із структурою виробничих підрозділів підприємства (основні, допоміжні і обслуговуючі цехи), господарствами і службами невиробничого характеру, механізмом їх взаємозв’язку, юридичним статусом. Зробити схему виробничої структури підприємства. З’ясувати, як трансформувалась виробнича структура підприємства в умовах його адаптації до ринку. Дати оцінку ступеня автономності підрозділів, з’ясувати доцільність відокремлення від підприємства самостійних фірм, стратегію організаційної перебудови підприємства на найближчу перспективу. Ознайомитися з організаційною структурою управління підприємством, визначити її різновид. Проаналізувати можливість централізації (децентралізації) основних управлінських функцій. Глибше вивчити економічну службу на підприємстві, її функції за умов адаптації підприємства до динамічного зовнішнього середовища, взаємозв’язок з іншими службами. Зробити схему структури управління підприємством. Виявити, які зміни відбулися в структурі органів управління за минулий період, з’ясувати плани на найближчу перспективу, дати їм оцінку. Взаємовідносини підприємства із зовнішнім середовищем і ринковою інфраструктурою. З’ясувати місце підприємства у виробничо-господарському комплексі країни або регіону, скласти схему його взаємозв’язків з іншими підприємствами, організаціями і установами (зовнішнім середовищем) – постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, банками, фінансовими органами, біржами, науково-дослідними організаціями і та ін. Дати оцінку стабільності виробничих зв’язків і впливу їх регулярності на ефективність діяльності підприємства як партнера у підприємницькому середовищі. Ознайомитися із зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, перспективами розширення зовнішньоекономічних зв’язків, за їх відсутності – з перспективами виходу на зовнішній ринок. Основні засоби підприємства. Засоби виробництва, їх складові частини. Поділ виробничих засобів на основні та оборотні. Характерні ознаки та визначення основних засобів підприємства. Класифікація основних засобів підприємства. Видова (технологічна) та вікова структура основних засобів, чинники, що її визначають. Оцінка основних засобів за первісною, переоціненою, залишковою, справедливою, ліквідаційною вартістю та вартістю, що амортизується. Необхідність і процедура здійснення переоцінки основних засобів підприємства. Характеристика процесу відтворення основних засобів. Види спрацювання основних засобів. Форми відшкодування фізичного спрацювання та припинення або зменшення швидкості техніко-економічного старіння основних засобів. Амортизація основних засобів. Системи амортизації. Вплив податкових систем амортизації на величину податку на прибуток підприємства. Обґрунтування вибору методу амортизації окремих груп основних засобів. Характеристика процесу відтворення основних засобів. Джерела і шляхи відтворення основних засобів підприємства. Показники оцінки ефективності використання всієї сукупності основних засобів, устаткування, виробничої потужності. Напрямки підвищення ефективності використання основних засобів підприємства. Обігові кошти підприємства. Елементний склад обігових коштів підприємства. Характеристика виробничих запасів сировини і матеріалів, напівфабрикатів власного виготовлення, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів. Структура фондів обігу підприємства. Нормування окремих видів запасів та розрахунки необхідного обсягу обігових коштів підприємства. Методи оцінки оборотних фондів в момент передачі їх у виробництво. Характеристика процесу обертання обігових коштів. Показники обертання та шляхи прискорення обертання. Сучасна політика ресурсозбереження на підприємстві. Нематеріальні ресурси і активи підприємства. Види нематеріальних ресурсів підприємств. Об’єкти промислової власності - винаходи, промислові, корисні моделі, знаки на товари і послуги. Інтелектуальна власність. Промислова власність. Програмне забезпечення комп’ютерно-комунікаційної техніки. Банки (бази) даних і знань. Ноу-хау і раціоналізаторські пропозиції. Гудвіл підприємства. Нематеріальні активи підприємства, їх елементний склад. Охорона і реалізація права власності. Патенти. Авторське право. Ліцензії, їх види й сфери застосування. Методи оцінки (за собівартістю, покупною і ринковою вартістю) і системи амортизації. «Ціна» підприємства. Реалізація права власності на нематеріальні ресурси. Система оплати за використання нематеріальних ресурсів. Персонал, продуктивність та оплата праці. Класифікація й структура персоналу підприємства. Поділ персоналу за професіями, спеціальностями і рівнем кваліфікації. Система управління персоналом. Визначення чисельності окремих категорій працівників. Оптимізація чисельності й структури персоналу підприємства. Кадрова політика підприємства в умовах ринкової економіки. Методи формування, оцінки і відбору різних категорій персоналу. Контрактна система найму працівників підприємства. Система підвищення кваліфікації персоналу. Оцінка ефективності роботи персоналу. Продуктивність праці як економічна категорія. Підходи до визначення та методи розрахунку продуктивності праці на підприємстві. Чинники і резерви зростання продуктивності праці. Загальна характеристика мотивації трудової діяльності на підприємстві. Пріоритети у мотивації різних категорій працівників. Політика оплати праці в ринкових умовах господарювання. Поєднання прямих та непрямих методів економічного стимулювання високоефективної праці. Інші форми стимулювання працівників. Форми і системи оплати праці персоналу підприємства. Вплив організації оплати праці на результативність (кінцеві результати) діяльності підприємств виробничої сфери. Системи участі працівників підприємств у прибутках (доходах) за результатами їх діяльності на основі відносин власності. Системи оцінки заслуг, стимулювання обсягу продажу, преміальних виплат (бонусів), колективного стимулювання придбання акцій та щорічне одержання дивідендів, опціони акцій. Інвестиційні ресурси підприємства. Класифікація інвестицій підприємства. Фінансові інвестиції та їх загальна характеристика. Реальні, виробничі інвестиції (капітальні вкладення). Зовнішні прямі та портфельні інвестиції. Елементно-технологічна та відтворювальна структура капітальних вкладень. Методика оцінки доцільності інвестицій в умовах ринкових відносин між господарюючими суб’єктами з урахуванням майбутніх доходів, ставки дисконту (капіталізації) та внутрішньої ставки доходу, господарського (підприємницького) ризику. Оцінка економічної доцільності ефективності інвестицій: визначення суми інвестиції, показників економічної ефективності; урахування в розрахунках чинника часу та ризику інвестування. Основні фактори і методи підвищення ефективності інвестицій. Поліпшення технологічної та відтворювальної структури реальних (виробничих) капітальних вкладень. Вдосконалення проектно-кошторисної справи і забезпечення високої економічності проектних рішень. Скорочення тривалості усіх стадій інвестиційного циклу до рівня, що склався в зарубіжних країнах з розвинутою ринковою економікою. Сучасні економічні методи управління інвестиційними процесами. Інвестиційні проекти підприємства. Система і стратегія маркетингу підприємства. Ознайомитися зі структурою підрозділу, що керує маркетинговою діяльністю. За відсутності його організаційних форм з’ясувати розподіл маркетингових функцій між відділами структури управління, роль відділу збуту в системі маркетингу підприємства. Вивчити ринок продукції підприємства, його особливості і перспективи. З’ясувати, як проводиться аналіз ринкових можливостей підприємства, дослідження попиту на продукцію і наскільки вони ефективні. Хоча б у загальному вигляді дати оцінку конкурентоспроможності продукції підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках. Слід з’ясувати стратегію маркетингу підприємства на перспективу щодо номенклатури продукції, ринку збуту. Вивчити систему цін на продукцію підприємства, порядок підготовки і встановлення цін; роль витрат на виробництво, попиту і конкуренції у політиці ціноутворення. Система планування діяльності підприємства. Ознайомитися із системою планів підприємства, організацією їх розроблення. З’ясувати, який підрозділ і якими методами розробляє і вибирає стратегію розвитку підприємства. Дати характеристику основних розділів поточного плану і їх показників. Визначити роль плану і його взаємозв’язок із стратегією розвитку підприємства. З’ясувати, як враховується фактор часу і фактор ризику під час прийняття господарських рішень. Вивчити систему оперативного регулювання комерційної діяльності підприємства з урахуванням зміни ринкової кон’юнктури. З’ясувати, як здійснюється оперативне регулювання виробництвом: склад календарно-планових нормативів, планово-облікові одиниці, зміст і порядок розроблення план-графіків виробництва і випуску продукції. Дати оцінку ритмічності виробництва. Витрати й ціни на продукцію підприємства. Собівартість продукції як показник ефективності виробництва. Характеристика і класифікація витрат на виробництво. Зв’язок витрат з обсягом продукції, його графічне моделювання. Показники собівартості продукції, їх призначення. Визначення собівартості окремих виробів. Вибір калькуляційних одиниць. Стаття калькуляції одиниці продукції (роботи, послуги), методика їх обчислення. Способи розподілення прямих витрат на калькулювання. Проблеми та напрями удосконалення калькулювання. Методи прогнозування собівартості нових виробів на етапі розроблення та освоєння виробництв. Узагальнення витрат підприємства в кошторисі витрат на виробництво. Кошторис витрат: елементи й обчислення їх величин, загальний порядок складання. Методи визначення собівартості товарної продукції на основі калькуляції окремих виробів, кошторису витрат, факторних розрахунків. Проблеми та шляхи зниження собівартості продукції в умовах ринкової економіки. Особливості формування цін на продукцію АПК. Ціноутворюючі чинники в ринковій економіці. Економічна суть і функції ціни. Інфляційні процеси і їх негативний вплив на формування цін. Державне регулювання цін. Види цін на продукцію на етапі переходу економіки України до ринкових відносин. Вибір мети ціноутворення. Визначення еластичності ціни і попиту. Оцінка витрат і аналіз цін на продукцію конкурентів. Вплив якості продукції на підвищення рівня цін і доходності підприємств. Значення служби маркетингу для досягнення підприємством вигідних умов продажу продукції. Методи ціноутворення. Модифікація ціни. Розрахунок вартості ліцензії, документації, які містять винаходи та “ноу-хау”. Фінансові результати діяльності підприємства. Фінансова діяльність. Зміст і форми фінансової діяльності. Доход підприємства: поняття, обчислення величин, сфера практичного застосування. Прибуток як мета й узагальнюючий показник ефективної діяльності підприємства. Зв’язок і відмінність прибутку та доходу. Обчислення величини прибутку. Валовий і чистий прибуток. Особливості розподілу прибутку на підприємствах різних організаційно-правових форм. Рентабельність діяльності підприємства, її різновиди і методи обчислення. Оцінка і діагностика фінансового стану підприємства. Податки та обов’язкові платежі підприємста. Ознайомитися із системою податків підприємства, методикою їх обчислення. Здійснити розрахунки з належними поясненнями величини податку на прибуток (доход) та інших податків, якщо підприємство їх сплачує (ПДВ, АЗ та ін.). Звернути увагу на пільги оподаткування, їх стимулюючу роль в інвестиційній діяльності підприємства і виконанні соціальних програм. Вивчити обов’язкові платежі і внески підприємства, передбачені законом, дати схему їх обчислення за певний період у поточному році: плати за природні ресурси, відрахування на соціальні потреби, обов’язкові страхування майна та ін. Підсумковий баланс та економічна оцінка діяльності підприємства. Вивчити баланс підприємства за минулий рік або квартал, структуру його активів та пасивів, їх взаємозв’язок, порядок складання балансу. Проаналізувати фінансовий стан підприємства за даними балансу, звернувши передусім увагу на співвідношення заборгованості і власних коштів, платоспроможності підприємства і ліквідність його активів. З’ясувати напрями поліпшення фінансового стану підприємства.
Розподіл часу для виконання окремих етапів виробничої практики
Індивідуальне завдання розробляється керівником практики від кафедри економіки і права і видається кожному студенту. Зміст індивідуального завдання повинен враховувати конкретні умови та можливості підприємства (організації, установи), відповідати як потребам виробництва, так і цілям і завданням навчального процесу. Крім того, індивідуальне завдання повинно враховувати здатності і теоретичну підготовку студентів.
4. ВИМОГИ ДО ЗВІТУ З ПРАКТИКИ
Студенти, які пройшли практику, зобов’язані оформити звіт про виконання програми практики і захистити його на кафедрі економіки і права. Звіт з практики може бути надрукований на принтері з використанням середовища Windows на одному боці аркуша білого паперу форматом А4 (210 х 297 мм) у вигляді поєднання тексту, ілюстрацій і таблиць. Гарнітура шрифту типу Times New Roman розміром кг 14. Міжрядковий інтервал - полуторний. Допускається використання аркушів форматом A3 (297 х 420 мм), коли це необхідно. Подається керівникам практики у зброшурованому вигляді. Текст варто писати, дотримуючись наступних полів: верхнє і нижнє - не менш ніж 20 мм, праве - не менш ніж 10 мм, ліве - не менш ніж 30 мм. При виконанні роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення по всій роботі. У роботі повинні бути чіткі лінії, літери, цифри та інші знаки. Усі лінії, літери, цифри та знаки повинні бути однаково чорними по всій роботі. Окремі слова, формули, знаки, що вписуються у текст, повинні бути чорного кольору: щільність вписаного тексту повинна бути максимально наближена до щільності основного зображення. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому самому місці або між рядками виправленого зображення від руки. Структурні елементи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВОК”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” не нумерують, а їхні найменування слугують заголовками структурних елементів.
ВСТУП 5
Тільки заробітна плата відображає в певному розумні різнобічні результати діяльності підприємств та організацій, які
Найменування таких структурних елементів, як розділи й підрозділи основної частини роботи повинні мати пронумеровані заголовки. Заголовки структурних елементів і заголовки розділів варто розташовувати по центру і писати великими буквами без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів робіт варто починати з абзацного відступу й писати малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту роботи і дорівнювати 1,25 см (або 5 символам). Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку не допускаються. Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна бути в межах 20 мм, однакова по всій роботі. Найменування наступного підрозділу та початок його тексту розташовують на тій самій сторінці, що й попередній підрозділ.
8
РОЗДІЛ 1 ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
1.1 Заробітна плата як економічна категорія. Шляхи її удосконалення
Заробітна плата є однією з найбільш складних економічних категорій. В умовах становлення ринкових відносин поняття про
громадян є основним джерелом прибутків і, отже, стимулом до поліпшення виробничих результатів.
1.2 Теоретичні основи заробітної плати в умовах переходу України до ринкових відносин
В умовах становлення ринкових відносин поняття про заробітну плату принципово змінюється, оскільки робоча сила
Не допускається розміщати найменування розділу та підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту. Сторінки варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки наприкінці. Титульну сторінку включають до загальної нумерації сторінок роботи. Номер на цих сторінках не проставляють. Ілюстрації й таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок робіт. Номер на цих сторінках проставляється.
1.2. Теоретичні основи заробітної плати в умовах переходу України до ринкових відносин
В умовах становлення ринкових відносин поняття про
1.2. Теоретичні основи заробітної плати в умовах переходу України до ринкових відносин В умовах становлення ринкових відносин поняття про заробітну плату принципово змінюється, оскільки робоча сила
Розділи та підрозділи робіт варто нумерувати арабськими цифрами. Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу основної частини роботи й позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 і т. д.
8
РОЗДІЛ 1 ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
1.1 Заробітна плата як економічна категорія. Шляхи її удосконалення
Заробітна плата є однією з найбільш складних економічних категорій. В умовах становлення ринкових відносин поняття про Ілюстрації
Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми) варто розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в роботі. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно давати посилання на джерело, з якого запозичена ілюстрація. Назви схем, рисунків, графіків розташовують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розташовують роз’яснювальні дані. Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що наводяться в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Відстань від тексту до ілюстрації та від ілюстрації до тексту – один рядок (але не більш ніж 20 мм), якщо ілюстрація вбудовується в структуру тексту, тобто розташована не на окремій сторінці.
Динаміка витрат на виробництво продукції подана на рис. 3.1.
Виходячи з наведеного рисунка, можна зробити висновок, що підприємство доволі вдало використовувало свої ресурси протягом
Динаміка витрат та випуску продукції подана на рис. 3.2 [16].
Динаміка випуску продукції Динаміка витрат
Виходячи з наведеного рисунка, можна зробити висновок, що в галузі доволі вдало використовувались ресурси протягом тривалого
Оформлення ілюстрацій необхідно виконувати з урахуванням того, що вони повинні бути достатньо простими для сприйняття, з одного боку, та нести максимум інформації, з другого.
Таблиці
Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці/сторінках, якщо таблиця доволі завелика для її розташування в структуру тексту на тій самій сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Назву таблиці пишуть малими літерами, крім першої великої, та розташовують над таблицею. Назва повинна бути короткою і відбивати зміст таблиці. Графи та рядки таблиці нумерують арабським цифрами. У випадку, коли розмір таблиці виходить за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, які переносять на наступну сторінку/сторінки. При цьому в кожній частині таблиці вказується, що це її продовження (наприклад, “Продовження табл. 3.1”). Над останньою частиною таблиці вказується про закінчення таблиці (наприклад, “Закінчення табл. 3.1”). “Шапка” таблиці заміняється на відповідні номери граф таблиці. Якщо таблиця не переноситься на наступну сторінку, графи таблиці не нумерують. Перенесення таблиці на наступну сторінку допускається при написанні не менше двох рядків після «шапки» таблиці. Наприкінці назв таблиць крапки не ставлять. Відстань від тексту роботи до таблиці – один рядок (але не більш ніж 20 мм).
та динаміка витрат на виробництво продукції наведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Структура та динаміка елементів витрат у ПАТ «Дніпро»
32 ППродовження табл. 3.1
З табл. 3.1 видно, що підприємство, в цілому, додержувалось чіткої
Якщо в таблиці наведені дані, які мають декілька різних одиниць виміру, то необхідно внести до таблиці окрему графу щодо одиниць виміру. У цілому таблиця повинна відображати необхідну в межах цієї таблиці інформацію, тобто вона не повинна бути перенасиченою. Якщо необхідно навести багато інформації, то краще навести її за допомогою декількох таблиць. Перерахування за необхідності можуть бути наведені всередині розділів. Перед перерахуванням ставлять двокрапку. Для першої деталізації перерахування варто використовувати арабські цифри з дужкою. Наприкінці ставиться крапка з комою або двокрапка, якщо є подальша деталізація.
Основні показники діяльності підприємства наведені в табл. 1.2. Таблиця 1.2 Основні показники діяльності ПАТ «Дніпро»
Як видно з табл. 1.2, товариство намагається стабілізувати свою діяльність доволі вдало.
Перед кожною позицією подальшого перерахування варто ставити малу літеру українського або російського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи, — з абзацного відступу без геометричних позначень (другий рівень деталізації). Наприкінці ставиться крапка з комою. Після останнього пункту перерахування ставиться крапка. Перерахування пишуть малими літерами з абзацного відступу.
Елементи витрат включають: 1) матеріальні витрати; 2) витрати на оплату праці: а) витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати; б) виплати за невідпрацьований на підприємстві час; в) витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів; 3) відрахування на соціальні заходи; 4) амортизація основних засобів та нематеріальних активів; 5) інші витрати.
Елементи витрат включають: 1) матеріальні витрати; 2) витрати на оплату праці: витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати; виплати за невідпрацьований на підприємстві час; витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів; 3) відрахування на соціальні заходи; 4) амортизація основних засобів та нематеріальних активів; 5) інші витрати. Примітки
За необхідності пояснення змісту тексту, таблиці чи ілюстрації у роботі наводять примітки. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці чи ілюстрації, до яких вони відносяться. Якщо примітка одна, її не нумерують. Слово «Примітка» пишуть з великої букви з абзацного відступу, не підкреслюючи. Після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої букви в тому самому рядку розміщують текст примітки.
Б А Л А Н С 23 051
Примітка. Статті балансу «Первісна вартість» та «Знос основних засобів» до валюти балансу не входять.
Б А Л А Н С 23 051
Примітки: 1. Статті балансу «Первісна вартість» та «Знос основних засобів» до валюти балансу не входять. 2. Стаття балансу «Чиста реалізаційна вартість» розраховується як різниця між первинною вартістю дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та резервом сумнівних боргів.
Формули та рівняння
У роботі формули та рівняння розташовують у центрі рядка безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються. Формули та рівняння в роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) варто нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули чи рівняння складається з номера розділу й порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою. Номер формули чи рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу або рівняння, наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони подані у формулі або рівнянні. Перший рядок пояснення починають з нового рядка без абзацного відступу словом «де», без двокрапки. Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта варто подавати з нового рядка, пояснювальні символи повинні бути написані на однаковій відстані від краю аркуша, рівняючись по першому символу.
підрозділам і категоріям працівників. ΔФОП абс = ФОПф – ФОПпл, (3.6)
де ΔФОП абс – абсолютне відхилення фонду оплати
праці на підприємстві; ФОПф – фактичний фонд оплати праці; ФОПпл – плановий фонд оплати праці.
Згідно зі статистичними даними, у ПАТ «Дніпро» на початок
Що стосується переносу формул або рівнянь на наступний рядок, то перенос допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак «´». Якщо в роботі тільки одна формула або рівняння, їх нумерують порядковою нумерацією в межах розділу. Формули, що випливають одна з одної і не розділені текстом, відокремлюють комою. Відстань від тексту до формули і від формули або/і розшифровки формули до тексту – один рядок (приблизно в межах 10 мм).
Dxx = ² - , (1.1) Dn = ² - , (1.2) Dxy = - . (1.3)
Посилання
У тексті роботи допускається робити посилання на джерела у квадратних дужках із вказівкою порядкового номера джерела в переліку джерел. У роботі можна посилатися на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки, вказуючи при цьому їхні номери.
На думку деяких економістів, зростання цін можливе також без інфляції при зниженні вартості благородних металів, підвищення цін монополіями, переважанні попиту над пропозицією, через зміни кон’юнктури ринку і при циклічних коливаннях виробництва [12, с. 154].
Чприйн. Кпр = (3.1) [17, с. 14] СОЧ
Якщо посилання наводяться в тексті, варто писати: «...у розділі 2...»; «... дивися підрозділ 2.4...»; «...відповідно до підрозділу 2.3...»; «...на рис. 1.5...»; «...у табл. 3.2...»; «...згідно з табл. 3.2...» або “...виходячи з табл. 3.2...»; «...(див. табл. 3.2) ...»; «...за формулою (3.5)...»; «... у рівняннях (1.9) - (1.12)...»; «...у додатку Б...» або «...(додаток Б)».
Виходячи з табл. 3.2, можна зробити висновок, що
Коефіцієнт плинності кадрів на підприємстві можна визначити за формулою (3.5).
Розрахунково-платіжну відомість можна виконати за допомогою ПЕОМ (додаток Б).
Додатки Додатки варто оформляти як продовження роботи на її останніх сторінках. Кожний додаток починається з нової сторінки. При цьому він повинен мати заголовок, написаний угорі сторінки малими літерами з першої великої симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути написане слово «Додаток» і велика буква, що позначає додаток. Додатки варто позначати послідовно великими буквами українського або російського алфавітів. Наприклад: «Додаток А», «Додаток Б».
5. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИКИ
Відповідно до календарного графіку практики та встановлених вимог студент готує і оформляє письмовий звіт, який подається на перевірку керівникові практики від підприємства (організації) разом із щоденником. Підписаний керівником практики звіт завіряється печаткою підприємства (організації). Керівник практики від підприємства (організації) також складає відзив на кожного студента-практиканта, які включають його оцінку виконання студентом програми та календарного графіку проходження практики. Після повернення в університет студент подає на перевірку керівникові практики від кафедри звіт з додатками, щоденник та матеріали щодо виконання індивідуального завдання. Підсумкове оцінювання проходження студентом практики проводиться за єдиним модулем, для кожного із елементів якого встановлена максимальна і мінімальна кількість балів, які може отримати студент-практикант.
Студенту, який не виконав програму практики без поважної причини або отримав незадовільну оцінку на заліку, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених вищим навчальним закладом. Студент, який в останнє отримав негативну оцінку по практиці в комісії, відраховується з університету.
Шкала оцінювання: національна та ECTS
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Законодавча та нормативна: 1. Конституція України: (офіц. текст: за станом на 26 червня 1996 р.) / Верховна Рада України. – К.: “Преса України”, 1997 р. – 80 с. 2. Цивільний кодекс України: [від 16 січня 2003 р. №435-ІV із змінами та доповненнями] // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №40. – С. 44. 3. Господарський кодекс України [від 16 січня 2003 р. №436-ІV із змінами та доповненнями] // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №18. – С. 22. 4. Податковий кодекс України [від 2 грудня 2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями] // Відомості Верховної Ради України. – 2011. - №13. – С. 17. 5. Про акціонерні товариства: [закон України: від 17 вересня 2008 р. №514-VI із змінами та доповненнями] // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №50. – С. 51. Базова:
Допоміжна:
1. Армстронг, М. Менеджмент: методы и приёмы: науч. пособ. / М. Армстронг. – Пер. с англ. изд. – К.: Знаня-Прес, 2006. – 876 с. 2. Єсінова, Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. / Н. І. Єсінова. – К.: Кондор, 2004. – 432 с. 3. Колот, А. М. Мотивація персоналу: навч. посіб. / А. М. Колот. – К.: КНЕУ, 2002. – 340 с. 4. Краснокутська, Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посіб. / Н. С. Краснокутська. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с. 5. Крушельницька, О.В. Управління персоналом: навч. посіб. / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. – 2-ге вид., перероб. й доп. – К.: „Кондор”. – 2005. – 308 с. 6. Тарасюк, Г. М. Планова діяльність як системний процес управління підприємством: монографія / В. Д. Пархоменко. – Житомир: Житомирський державний технологічний університет, 2006. – 469 с. 7. Тарасюк, Г. М. Планування діяльності підприємства: навч. посіб. / Г. М. Тарасюк, Л. І. Шваб. – К.: „Каравела”, 2003. – 432 с. 8. Фатхутдинов, Р. А. Управление конкурентоспособностью организации : Учеб. пособие. / Р. А. Фатхутдинов. – М.: Изд-во Эксмо, 2004. – 544 с.
Інформаційні ресурси:
Додаток А МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
кафедра економіки і права
ЗВІТ
про проходження виробничої практики на_____________________________________________________ (назва підприємства) студента_________ курсу групи_____ спеціальності 051 «Економіка», спеціалізація «Економіка підприємства» ______________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)
Керівник практики від університету _______________ /_______________/ підпис прізвище, ініціали
Керівник практики від підприємства _______________ /_______________/ підпис прізвище, ініціали
КИЇВ 20__ р. Навчальне видання
ПРОГРАМА виробничої практики студентів освітнього ступеня «бакалавр» ІV курсу спеціальності 051 «Економіка», спеціалізація «Економіка підприємства» денної та заочної форм навчання
Укладачі: Заїнчковський Анатолій Олександрович Тимченко Олександр Іванович
Редактор Т.П. Хоменко Комп’ютерна верстка Є.В. Колесниченко
Підп. до друку Обл.-вид. арк. . Наклад прим. Вид. № 103/99. Зам.№ РВЦ НУХТ. 01033 Київ - 33, вул. Володимирська, 68 www.book.nuft.edu.ua свідоцтво про реєстрацію серія ДК №1786 від 18.05.04 р. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||