|
|
СТАТИСТИКАДата публикации: 27.11.2016 11:05
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПРОГРАМА КУРСУ та методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “СТАТИСТИКА” для студентів інституту заочного та дистанційного навчання спеціальності 7.050201 “Менеджмент організацій”
Київ НТУ 2011МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ
ПРОГРАМА КУРСУ та методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “СТАТИСТИКА” для студентів інституту заочного та дистанційного навчання спеціальності 7.050201 “Менеджмент організацій”
ЗАТВЕРДЖЕНО на засіданні навчально – методичної Ради Національного транспортного університету Протокол № від « » 2011р. Перший проректор НТУ професор М.О. БІЛЯКОВИЧ
Київ НТУ 2011
Методичні вказівки і завдання до курсової роботи з дисципліни «Основи статистики» для студентів інституту заочного та дистанційного навчання спеціальності 7.050201 “Менеджмент організацій”, за кредитно-модульною системою. / укладачі Хобта М.О., Сукманюк В.М. – К.:НТУ, 2011.-65 с.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….5 1.ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ………………………….……………….6 1.1 Предмет статистики………………………………………………………….….6 1.2 Мета і завдання курсу………………………………………………………..…6 1.3 Міждисциплінарні зв'язки................ …………………………………………6 2.МОДУЛІ ТА ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ ДИСЦИПЛІНИ………………...………..7 2.1 Основні терміни, поняття та їх визначення…..………………………………..7 2.2 Формування модулів і змістовних модулів дисципліни………………….…..9 2.3 Характеристика дисципліни «Основи статистики»……………….…...........10 2.4 Структура навчальної дисципліни «Основи статистика» за модульною системо……………………………………………………………………………...11 2.5 Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни «Основи статистика»……..……………………………………………………......12 3.ТЕМАТИКА І ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ……….……….…13 3.1 Зміст лекцій дисципліни «Основи статистики»………………………….….16 4.ПИТАННЯ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ…………………..……...........19 5.ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ………………………………………………............20 6.МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ...............21 6.1 Загальні вимоги до оформлення курсової роботи……………………….....21 6.2 Мета теми та основні етапи курсової роботи……………………………….22 7. ЗРАЗОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ………………………………..24 8. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСВОЇ РОБОТИ……………………………..56 9. ОЦІНКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ …………………………………..………….....61 10.СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………..………….63 Додатки……………………………………………………………………………..64 Вступ Статистика як наука покликана відображати реалії суспільного життя, його проблеми, успіхи і невдачі. Оволодіння методами статистичного вимірювання й аналізу складних суспільних явищ — невід'ємний елемент підготовки висококваліфікованих економістів і менеджерів. Надмірна централізація статистики в минулому сприяла формуванню відомчої монополії на збір і обробку інформації, позбавляла статистичні органи аналізу та контролю. Недосконала методологія та прямі приписки зменшували вірогідність офіційних статистичних даних. Низький рівень статистичної роботи не відповідав вимогам життя; фундаментальні методи дослідження і досвід зарубіжної науки недооцінювались. Для того щоб підняти статистику до сучасного наукового рівня, задовольнити потреби системи управління та інших соціально-економічних суб'єктів в якісній, різноманітній і своєчасній інформації, потрібна докорінна її перебудова. Першочерговим завданням статистики є оптимізація звітності, приведення обсягу інформації до потреб системи управління в умовах переходу до ринкових відносин. Впровадження замість суцільної звітності вибіркових обстежень, одноразових обліків, опитувань приведе до поглиблення аналізу. Це стосується передусім інвестиційних процесів, використання виробничого потенціалу, ресурсозбереження, збалансованості економіки, соціальної сфери, моральних і екологічних проблем. Крім того, слід розширити прогнозні функції статистики. Забезпечення вірогідності і надійності статистичної інформації можливе за умови підвищення наукового рівня всієї статистичної методології, наближення її до методології і стандартів світової практики. Це стосується, зокрема, методології оцінки збалансованості матеріальних і фінансових ресурсів, визначення витрат в народному господарстві, побудови зведених індексів, аналізу динаміки.
1.1 Предмет статистики Предметом вивчення дисципліни «Основи статистики» є кількісна сторона соціально – економічних та інших явищ в нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах місця і часу. 1.2 Мета і завдання курсу Мета і завдання навчального курсу: формування у майбутніх менеджерів теоретичних знань і практичних навичок статистичної оцінки економічних явищ і процесів суспільного життя, опанування методів статистичного аналізу, формування вмінь: проводити статистичні дослідження, обчислювати узагальнюючі показники, будувати статистичні таблиці, графіки, виявляти закономірності і тенденції розвитку досліджуваних явищ. Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни, є:
виявлення зв'язків між окремими явищами та процесами, встановлення його структури;
1.3 Міждисциплінарні зв’язки Вивчення дисципліни “Основи статистики” ґрунтується на основних поняттях і визначеннях курсів: “Вища математика”, “Математичне програмування”, “Теорія ймовірності і математична статистика”; передує вивченню дисциплін “Теорія економічного аналізу”, “Економіка підприємства”, “Фінанси”, “Бухгалтерський облік” , “Менеджмент”. 2. МОДУЛІ ТА ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ ДИСЦИПЛІНИ
2.1 Основні терміни, поняття та їх визначення Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. Модуль включає в себе один або декілька змістових модулів. Змістовий модуль – це логічно завершена, системно впорядкована і структурована за окремими навчальними елементами частина теоретичних знань та практичних вмінь навчальної дисципліни або практики студентів, що реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння. Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів (модулів). 1 кредит = 36 ак. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за шкалою ECTS, 1 кредит = 54 акад. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за національною шкалою. Модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь з модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова контрольна робота, захист курсового проекту (роботи), захист звіту з практики тощо). Підсумковий контроль – це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – залік, екзамен. Поточне оцінювання знань – це контроль стану засвоєння поточних знань в рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни. Рейтинговий показник студента з дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів у відповідності до запровадженої єдиної шкали оцінок за однією з наведених нижче процедур: - з усіх контрольних зрізів з дисципліни в семестрі (відвідування занять, консультацій, активність, поточне оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульний контроль, наукова робота), якщо студент не приймає участі у підсумковому контролі; - нормованої кількості балів за роботу в семестрі та кількості балів, отриманих під час підсумкового контролю, за наукову роботу, якщо студент приймає участь у підсумковому контролі. Рейтинговий показник студента з модулів дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних балів з відвідування занять, активності, поточного оцінювання знань при вивченні змістових модулів, та модульного контролю. Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в групі за результатами навчання з навчальної дисципліни, або з усіх навчальних дисциплін (визначається за середнім арифметичним рейтингових показників з усіх навчальних дисциплін). Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 1. Таблиця 1 Рейтингова система оцінювання знань студентів та шкала оцінок
При участі студента у підсумковому контролі максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час підсумкового контролю, складає 60 балів, максимальна нормована кількість балів за роботу в семестрі, яка враховується у рейтингу студента під час проведення підсумкового контролю, - 40 балів. Технологія нормування кількості балів з дисципліни, отриманих студентом за роботу у семестрі, наведена в табл. 2. Таблиця 2. Технологія нормування кількості балів з дисципліни статистика
2.2 Формування модулів і змістовних модулів дисципліни Кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає поділ навчального матеріалу кожної дисципліни на кілька логічно завершених змістових модулів із розрахунку приблизно один змістовий модуль на один кредит ECTS. Для студентів заочної форми навчання кількість модулів для дисципліни за семестр дорівнює кількості контрольних згідно навчального плану. При відсутності контрольної роботи вивчення дисципліни також планується в межах одного модуля в семестрі. Тобто дисципліна з обсягом 108 академічних годин за семестр (що складає 3 кредита ECTS), де виконується одна курсова робота, вивчається в межах одного модуля, який включає в себе шість змістових модуля. Курсовий робота є окремим модулем, що оцінюється окремо. Підсумкова оцінка (рейтинговий показник) з дисципліни проставляється за умови представлення студентом повністю виконаної курсової роботи, яка залишається в архіві університету. Викладач заповнює відомість модульного контролю. В цю відомість заносяться:
Також викладач заповнює заліково-екзаменаційну відомість з дисципліни.
2.3 Характеристика дисципліни «Основи статистика»
2.4 Структура навчальної дисципліни «Основи статистики» за модульною системою
2.5 РОЗПОДІЛ БАЛІВ ПРИ РЕЙТИНГОВІЙ СИСТЕМІ ОЦІНЮВАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ " ОСНОВИ СТАТИСТИКИ "
3 ТЕМАТИКА І ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Розподіл учбового навантаження по лекціям та практичним заняттям
3.1 Зміст лекцій дисципліни «Основи статистики»
Тема 1. Предмет і метод статистики Література: 1(розділ1) Предмет статистики. Статистична сукупність. Ознаки одиниці сукупності та їх варіація. Закон великих чисел і їх статистична закономірність. Теоретичні основи статистики. Облік і статистика в сучасному суспільстві. Стислі відомості про історію вітчизняної статистики. Сучасна організація статистики.
Тема 2. Статистичне спостереження Література:1(розділ 3), 2(розділ 1) Етапи статистичного спостереження. Статистичне спостереження — перший етап статистичного дослідження, форми, види та способи статистичного спостереження. Вибір об'єкта спостереження і визначення одиниці спостереження. Програма спостереження. Статистичний формуляр і його види. Помилки спостереження і контроль статистичних даних.
Тема 3. Зведення та групування статистичних даних Література: 1(розділ 4), 2(розділ 2) Зведення — другий етап статистичного дослідження. Задачі зведення, їх основний зміст. Групування — основа наукової обробки даних статистики. Задачі групування та їх значення у статистичному дослідженні. Види групувань. Вибір групових ознак, комбінація ознак, вибір інтервалів. Використання методу групувань в аналізі процесів виконання планів. Роль групувань у вивченні передового досвіду і виявлення резервів. Статистичні таблиці, їх основні елементи. Види таблиць. Прості, групові та комбінаційні таблиці. Розробка макета таблиці. Статистичні таблиці і ряди, як спосіб послідовного викладу результатів зведення. Ряди розподілу, принципи їх побудови і використання. Організація та техніка зведення первинного статистичного матеріалу.
Тема 4. Абсолютні та відносні величини Література: 1(розділ 2), 2(розділ 3) Види абсолютних величин, їх значення і способи одержання. Суть і роль статистичних величин. Види відносних величин і форми їх вираження. Відносні величини динаміки, планового завдання, виконання плану, структури, інтенсивності, координації, порівняння та рівня економічного розвитку. Загальні принципи будови відносних величин.
Тема 5.Графічний спосіб зображення величин Література: 1(розділ 11), Роль і значення графічного способу зображення статистичних даних. Основні елементи графіка. Види графічних зображень і способи їх побудови. Діаграми лінійні та стовпчикові. Діаграми квадратні, кругові та секторні. Метод фігур - знаків. Картограма та картодіаграма. Спосіб графічного зображення динаміки, структури і рядів розподілу двох взаємопов'язаних явищ. Спосіб графічного зображення явищ з метою їх порівняння. Графічний метод виконання плану. Контрольно - планові графіки Тема 6. Середні величини і показники варіації Література: 1(розділ 5), 2(розділ 3) Середня величина, її суть і визначення. Середня, як узагальнююча, цифрова характеристика ознаки. Середні у плануванні і статистичному дослідженні. Єдність методу середніх і групувань. Загальні та групові середні Умови типовості середніх. Вибір типу середніх. Середня арифметична. Основні властивості середньої арифметичної. Визначення середньої арифметичної за даними ряду розподілення, спрощенні способи її визначення. Середня арифметична із групових середніх. Статистичні ваги, їх значення, вибір ваг. Обчислення середніх за даними статистичної звітності. Середня гармонійна. Середня геометрична. Середня квадратична. Мода і медіана. Показники варіацій. Середнє квадратичне відхилення Види дисперсій і правило їх додавання. Спрощений спосіб визначення дисперсій. Коефіцієнт варіації. Основні положення дисперсійного аналізу. Аналіз варіаційних рядів.
Тема 7. Вибіркові спостереження Література: 1(розділ 10), 2(розділ 5) Поняття про вибіркове спостереження. Причини та умови використання вибіркового спостереження. Репрезентативність вибірки. Закон великих чисел у вибірковому методі. Способи відбору, які забезпечують репрезентативність вибірки. Власне випадковий відбір. Механічний відбір, типовий відбір. Серійний відбір. Комбінування у виборці різних способів відбору. Помилки відбіркового спостереження. Визначення помилки вибірки для середньої і для частоти за різних способів відбору. Визначення необхідного обсягу вибірки. Способи поширення даних вибіркового спостереження на генеральну сукупність. Тема8. Ряди динаміки Література: 1(розділ 8), 2(розділ 7) Вивчення суспільних явищ в їх зміні у часі — одне з найважливіших завдань статистики. Статистичні дані — ряди динаміки, як відображення розвитку та зміни явища у часі. Основні правила побудови рядів динаміки, Показники ряду динаміки. Рівень ряду динаміки. Абсолютний приріст рівня, темп зростання і темп приросту. Базисні та ланцюгові показники. Визначення середнього темпу зростання як середньої геометричної. Інші види середніх ряду динаміки. Зведення ряду динаміки до однієї основи. Методи вирівнювання динамічних рядів. Аналітичне вирівнювання. Інтерполяція та екстраполяція.
Тема 9. Індекси Література: 1(розділ 9), 2(розділ 8) Індекси, їх суть і визначення. Індекси індивідуальні та зведені, групові та загальні. Агрегатний індекс найпоширеніша форма загального індексу. Проблема порівняння при побудові агрегатних індексів. Взаємний зв'язок індексів кількості та ціни. Середні арифметичні та гармонійні індекси, тотожні агрегатному. Ряди індексів з постійними і змінними вагами. Перехід від ланцюгових до базисних індексів. Індексний метод аналізу впливу факторів. Результативний показник і показники - фактори. Встановлення зв'язку між ними. Методи системи взаємопов'язаних індексів. Арифметичний розклад абсолютного і відносного приросту результативної оцінки. Графічний розклад абсолютного приросту.
Тема 10. Вимірювання зв'язку Література: 1(розділ 7), 2(розділ 6) Вивчення взаємозв'язку суспільно - економічних явищ — одне з важливих завдань статистики. Зв'язки функціональні та стохастичні. Зв'язки прямолінійні та криволінійні, однофакторні та багатофакторні. Основні статистичні методи вивчення стохастичних зв'язків. Метод порівняння паралельних рядів. Метод аналітичних групувань. Графічний метод аналізу зв'язку. Аналіз регресії і кореляції. Етапи регресійно - кореляційного аналізу. Вибір форми зв'язку при побудові однофакторних моделей. Побудова багатофакторних моделей. Оцінка і аналіз регресійно - кореляційних моделей.
4. ПИТАННЯ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Семестр 6. Статистичне спостереження, зведення, групування та обробка статистичних даних. Визначення динаміки суспільних явищ, тенденції і закономірності їх розвитку, виявлення дії впливу окремих факторів їх розвитку.
54. Види зв’язку в статистиці. 55. Методи аналізу взаємозвязків
5. ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ
6.1 Загальні вимоги до оформлення курсової роботи
Перед виконанням роботи необхідно ознайомитися з відповідними розділами курсу, використовуючи рекомендовану літературу. Курсова робота повинна виявити, наскільки студент оволодів загальною теорієї статистики і як вміє застосовувати свої знання на практиці, для проведення свого статистичного дослідження. При виконанні курсової роботи необхідно враховувати таке:
У процесі розрахунків рекомендується користуватися таблицями (розробленими, приватними і загальними). Величини потрібно розраховувати з точністю до 0,001, а у відсотках – 0,1%.
6.2 Мета теми та основні етапи курсової роботи
Мета курсової роботи ― перевірити уміння студента самостійно вивчити за допомогою статистичних методів реальні процеси і явища, що відбуваються на автомобільному транспорті, давати їм оцінку і виявляти резерви виробництва. Курсова робота являє собою самостійне статистичне дослідження на задану тему. Тема вибирається по запропонованому списку (розділ 5). За узгодженням із викладачем студент може виконувати курсовий проект на іншу запропоновану ним тему. Вихідними даними для рішення задачі, поставленої в курсовому проекті, є матеріали того автотранспортного підприємства, на якому студент працює або на який він має доступ. Допускається використовувати умовну статистичну інформацію. Як усяке статистичне дослідження, курсовий проект повинний містити наступні 4 етапи: 1. Збір вихідної статистичної інформації На цьому етапі необхідно розробити план статистичного спостередження, визначити джерела первинної статистичної інформації, зробити збір необхідної статистичної інформації і перевірити зібрані статистичні матеріали. Закінчити перший розділ статистичними формулярами, у яких повинна бути приведена первинна статистична інформація, необхідна для досягнення поставленої задачі. 2. Зведення й угрупування статистичної інформації Статистичні матеріали, приведені в першому розділі, повинні бути упорядковані. З цією ціллю необхідно зробити складне зведення зібраної статистичної інформації для виявлення тенденцій і закономірностей досліджуваного явища або процесу. Представити результати зведення графічно і у таблицях. 3. Обробка статистичної інформації Необхідно розрахувати показники, що узагальнюють, (середні, відносні, індекси, що характеризують вивчені явища), а також визначити рівні тих ознак, що впливають на шуканий показник, використовуючи для цього відомі формули і статистичні методи. 4. Аналіз отриманих результатів і виводи Порівняти отримані рівні статистичних показників з плановими значеннями для конкретного АТП. Пояснити знайдені закономірності і тенденції, дати конкретні рекомендації по досліджуваному явищу для впровадження їх у виробничий процес вашого АТП. Чотири етапи статистичного дослідження реалізується студентом в наступному змісті курсової роботи: Вступ Розділ 1. Організація та проведення статистичного спостереження 1.1 Розробка плану статистичного спостереження 1.2 Збір статистичної інформації Розділ 2. Зведення та групування статистичних даних Розділ 3. Обробка статистичних даних 3.1 Визначення відносних величин 3.2 Середні величини та показники варіації 3.4. Характеристика рядів розподілу 3.5. Перенесення результатів вибіркового спостереження на генеральну сукупність 3.6. Визначення показників та середніх показників ряду динаміки 3.6.1. Визначення трендових рівнянь 3.7. Вимірювання взаємозв’язку між факторною та результативною ознакою Розділ 4. Аналіз отриманих результатів та висновки Список використаної літератури Графічна частина в курсовому проекті обов'язкова. Студент за своїм розсудом може винести на листи окремі матеріали курсового проекту: схему інформаційних джерел, зразки запропонованих документів (макети таблиць, формуляри первинного обліку і звітності і т.п.), алгоритми, блок - схеми програм і т. і. Під час аудиторної самостійної роботи під контролем викладача студент уточнює завдання курсового проекту, проводить статистичне спостереження, в результаті отримує заповнений списковий статистичний формуляр (числовий масив), який являється вихідною інформацією для виконання всіх розрахунків по кожному розділу курсової роботи. Обговорює з викладачем повноту і достовірність зібраної статистичної інформації, вивчає рекомендовану навчальну літературу, вивчає методи і прийоми рішення поставленої задачі, вибирає найкращий варіант збору й опрацювання статистичної інформації.
Титульний лист виконується по зразку, який наведено в додадку 2. Курсову роботу студент виконує згідно виданого завдання додаток 1 відповідно темі та вихідних даних пункт 3 завдання. Третя сторінка курсової роботи це реферат, в якому необхідно на 1/3 сторінки вказати, що собою представляє курсова робота. Четверта сторінка - зміст роботи, який наведений в розділі 6.2. В вступі необхідно довести актуальність, необхідність та важливість теми дослідження.
РОЗДІЛ 1. ПРОВЕДЕННЯ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ 1.1. Розробка плану статистичного спостереженняПрограмна частина В програмній частині проводиться перелік пунктів, які відповідають на питання: для чого проводиться спостереження (мета спостереження); об'єкт спостереження; складові частини об'єкта: одиниця сукупності; одиниця спостереження. Згідно з виданим студенту завданням (додаток1) темою курсової роботи є «Збір і обробка статистичної інформації з метою оцінки ефективності використання основних фондів автотранспортного підприємства». Отже, метою даного статистичного спостереження є дослідження структури та використання основних фондів. Статистичний формуляр – це документ, в якому перераховано питання на які необхідно буде дати відповіді в ході проведення статистичного спостереження. Розробляємо макет статистичного формуляра даної курсової роботи, який наведений у таблиці 1.1. При розробці формуляра необхідно враховувати, що є ознаки, які реєструються кожного дня за весь період дослідження (час роботи і дохід), а є ознаки, які реєструються один раз(первинна та залишкова вартість). Таблиця 1.1 Макет статистичного формуляра
У даному формулярі вказані ознаки за, якими проводиться дослідження, згідно виданого завдання. Одиниця сукупності - складовий первинний елемент об’єкта спостереження, який служить основою реєстрації і володіє ознаками, що підлягають реєстрації. В даній курсовій роботі це основні фонди, досліджувати будемо активну їх частину – рухомий склад. Об’єктом дослідження є процес ефективності використання основних фондів АТП . Одиниця статистичного спостереження – це первинна виробнича одиниця, яка являється джерелом інформації. В даній курсовій роботі це відповідна документація та рахунки. Ознаки, що фіксуються при спостереженні: повна первинна вартість; залишкова вартість; час роботи; дохід. Організаційна частина Об’єктом дослідження, тобто місцем проведення статистичного спостереження є АТП, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Декабристів 8а. Об'єктивний час це той час до якого відносяться зареєстровані дані, тобто 1 – 8 вересня 2010 року. Суб’єктивний час, це той час, коли проводиться статистичне спостереження, тобто 10 вересня 2010 року. Відповідальна особа за організацію та проведення статистичного спостереження – Іванов Іван Іванович. Результати обробки документів та аналізу отриманої інформації повинні бути передані керівникові – Петову М. М. 1.2. Збір статистичної інформаціїВідповідно з виданим завданням на курсову роботу із досліджуваної генеральної сукупності (N=137 одиниць основних фондів), досліджується вибіркова сукупність (n=21 одиниць основних фондів) випадковим безповторним способом відбору. Числові значення студент приймає самостійно, але в тих межах, які наведені викладачем в завданні. Отримані дані заносимо до формуляру. Списковий формуляр статистичного спостереження представлений у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 Формуляр статистичного спостереження
Числові дані таблиці 1.2 являються вихідною інформацією для всіх майбутніх розрахунків. Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів.Виконуємо узагальнення значень по ознакам, які реєструвалися кожного дня (час роботи, дохід), і представляємо в таблиці 2.1 Таблиця 2.1 Зведення статистичної інформації за весь період дослідження
Виконуємо підсумовування значень по дням дослідження, по ознакам, що реєструвалися кожного дня за весь період дослідження (час роботи, дохід) і представляємо в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 Зведення значень показників по дням роботи ОВФ
Отже, ми отримали зведення статистичної інформації, яка буде вихідними даними для наступних розрахунків.
2.2. Статистичні групуванняСтатистичне групування – це процес утворення однорідних груп на підставі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найістотнішими ознаками. Найголовніші завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань:
Відповідно до цих завдань виділяють такі види групувань:
Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи явищ, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників. Після визначення групувальної ознаки, по якій будемо розподіляти сукупність, важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:
Г = 1 + 3,332 × lg n де n – кількість одиниць вибіркової сукупності. Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою: I = (Xmax – Xmin) / Г де Xmax і Xmin максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається. Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються. Структурне групування характеризує розподіл одиниць сукупності по утвореним групам або підгрупам. Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками. Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи розрізняються між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки. У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб зникли особливості досліджуваного явища. Результати структурного групування можна відобразити графічно: по атрибутивній ознаці базується полігон; по кількісній – гістограма. Структурне групування будується на основі типологічного групування. Аналітичне групуваннядопомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі. Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки. Для аналітичного групування потрібно вибрати дві ознаки, визначити, яка з них є факторною, яка результативною. Побудуємо статистичні групування, за ознаками, що приведені в таблиці 2.1
Визначаємо кількість груп: Г=1+3,332 lg21 = 1+3,332 *1,32 = 5 Визначаємо межі між групами, для цього розрахуємо інтервал: i = (xmax – xmin)/Г = (456-61)/5 = 79 (тис. грн..)
Таблиця 2.3 Розподіл сукупності за первинною вартістю ОВФ
Визначаємо межі між групами: і = (398-52)/5 = 69,2 ( тис. грн..)
Таблиця 2.4 Розподіл сукупності за залишковою вартістю ОВФ
Визначаємо межі між групами: і = (90 – 74 )/5 = 3,2(год.)
Таблиця 2.5 Розподіл сукупності за часом роботи ОВФ
Визначаємо межі між групами: і = (40500 – 15520)/5 = 4996 ( грн..)
Таблиця 2.6 Розподіл сукупності за доходами ОВФ
Таблиця 2.7 Розподіл одиниць ОВФ за первинною вартістю
Результати структурного групування відображаємо графічно, будуючи гістограму розподілу одиниць ОВФ за первинною вартістю, що наведено на рисунку 2.1
Рис 2.1 Гістограма розподілу одиниць ОВФ за первинною вартістю Отже, гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ з вартістю 61 – 140 тис. грн., а найменша – 140 – 219 тис. грн.
Таблиця 2.8 Розподіл одиниць ОВФ за залишковою вартістю
Результати структурного групування наведено на рисунку 2.2. Рис. 2.2. Гістограма розподілу одиниць ОВФ за залишковою вартістю
Отже, дана гістограма показує , що найбільша кількість ОВФ із залишковою вартістю 52 – 121,2 тис. грн., а найменша – 121,2-190,4 тис. грн.
Таблиця 2.9 Розподіл одиниць ОВФ за їх часом роботи
Рис. 2.3. Гістограма розподілу одиниць ОВФ за часом роботи
Дана гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ відпрацювала годин – 80,4 – 83,6 а найменша – 74 – 77,2 годин. 3. Аналітичне групування, будується на основі таблиць 2.7 – 2.9 Беремо дві ознаки: час роботи і дохід, де факторною ознакою є час роботи, а результативною – дохід. По факторній ознаці будуємо структурне групування, що було зроблено раніше табл. (2.7 – 2.9) і встановлюємо взаємозв'язок між факторною та результативною ознаками. Таблиця 2.10 Виявлення залежності доходу від часу роботи ОВФ
Результати аналітичного групування відобразимо графіком залежності:
Рис 2.5. Графік залежності доходу від часу роботи Графік показує, що із збільшенням часу роботи дохід зменшується, окрім цього можна дослідити залежність між первинною вартістю і доходом, а також між залишковою вартістю і доходом.
Таблиця 2.11 Залежність доходу від первинної вартості
Результати аналітичного групування відобразимо графічно:
Рис. 2.6. Графік залежності доходу від первинної вартості
Графік показує, що із збільшенням первинної вартості ОВФ дохід зростає. Визначимо зв’язок між доходом і залишковою вартістю ОВФ побудувавши аналітичне групування, таблиця 2.12.
Таблиця 2.12 Залежність доходу від залишкової вартості
Результати аналітичного групування табл.2.12 відобразимо графічно:
Рис 2.7. Графік залежності доходу від залишкової вартості
Побудувавши всі можливі види групувань, встановили внутрішню будову сукупності по різним ознакам виявили залежності між цими ознаками та відобразили їх графічно, щоб побачити цілісність процесу, який досліджується. Всі ознаки тісно пов'язані між собою та відіграють важливу роль в їх оцінці на транспортному підприємстві. РОЗДІЛ З. ОБРОБКА СТИТИСТИЧНИХ ДАНИХ 3.1. Середні величини та показники варіаціїПри вивчені масових явищ одна з основних задач статистики є вивчення окремих властивостей кожної сукупності явища. Для того щоб виявити характерні особливості сукупності, використовують середні величини. В статистиці використовують декілька видів середніх величин. Основними серед них є: середня арифметична, середня гармонічна, середня квадратична і середня геометрична. Середня арифметична – основний вид середніх величин. Буває проста і зважена. Проста – це сума індивідуальних значень варіюючої ознаки, що поділена на кількість одиниць сукупності. Зважена – середня із варіантів, що повторюється не однакову кількість раз чи має різну статистичну вагу. Використовуємо середню арифметичну зважену, оскільки сукупність згрупована, а частоти варіантів задані явно: ; (3.1) де Хі – індивідуальні значення ознаки; mі – абсолютна кількість повторення варіюючої ознаки (частота). Визначимо середню первинну вартість ОВФ. = [(140+61)/2*11 + (219+140)/2*1 + (298+219)/2*3 + (377+219)/2*4 + (377+456)/2*2] /21 = 4157/21 = 198(тис. грн.) – середня первинна вартість основних фондів.
- середня залишкова вартість ОВФ = [(52+121,2)/2*11 + (121,2+190,4)/2*1 + (190,4+259,6)/2*3 + (259,6+328,8)/2*3 + (328,8+398)/2*3] /21 = 3694/21= 176 (тис. грн.)
- середній час роботи ОВФ =[(74 + 77,2)/2*1 + (77,2 + 80,4)/2*4 + (80,4 + 83,6)/2*8 + (83,6 + 86,8)/2*4 + (86,8 + 90)/2*4] /21 = 1745/21 = 83 (години) – середній час роботи основних фондів.
- середній дохід ОВФ = [(15520+20516)/2*4 + (20516+25512)/2*8 + (25512+30508)/2*4 + (30508+35504)/2*2 + (35504+40500)/2*3] /21 = 558105/21=26576 (гривень) – середній дохід основних фондів.
Показники варіації: а) Розмах варіації Rx – показник, який показує в яких межах змінюється ознака Rx = Xmax – Xmin; (3.2) б) Середнє лінійне відхилення Лx (3.3) в) середнє квадратичне відхилення - показує наскільки в середньому індивідуальне значення відхиляється від середнього, з врахуванням знаку відхилення. (3.4) г) дисперсія: (3.5) д)коефіцієнт варіації: (3.6) Проведемо розрахунок показників варіації для ознак: первинна вартість – за даними таблиці 2.7, залишкової вартості – за даними таблиці 2.8, часу роботи – за даними таблиці 2.9. Визначаємо показники варіації для ознаки первинна вартість а) R х = 456 – 61 = 395(тис. грн.) Первинна вартість змінюється в межах 395 тис. грн. б) (тис. грн.) В середньому індивідуальні значення первинної вартості відхиляються від середнього значення на 118,3 тис. грн. в) (тис. грн.) Середнє квадратичне відхилення індивідуальних значень первинної вартості від середнього значення становить 131,1 (тис. грн.). Ступінь варіації об’єктивніше відображує показник середнього квадрата відхилення (дисперсія). Його обчислюють як середню арифметичну з суми квадратів відхилень окремих варіантів від їхньої середньої: г) (тис. грн.) д) % Вважається, якщо коефіцієнт варіації менше 30%, то сукупність однорідна, а якщо більше 30%, то не однорідна. Отже, дана сукупність по ознаці первісна вартість - не однорідна, а індивідуальні значення змінюються суттєво. Визначаємо показники варіації для ознаки - залишкова вартість: а) R х = 398 – 52 = 346 (тис. грн.) Залишкова вартість змінюється в діапазоні 346 тис. грн. б) (тис. грн.) В середньому індивідуальні значення залишкової вартості відхиляються від середнього значення на 98,4 тис. грн. в) (тис. грн.) Середнє квадратичне відхилення індивідуальних значень залишкової вартості від середнього значення становить 107,5 (тис. грн.). г) (тис .грн.) д) % Дана сукупність по ознаці залишкова вартість - не однорідна. - показники варіації для часу роботи а) R х = 90 – 74 = 16 (год.) Час роботи одиниць ОВФ змінюється в межах 16 год. б) (год.) В середньому індивідуальні значення часу роботи відхиляються від середнього значення на 2,98 год. в) (год.) Середнє квадратичне відхилення індивідуальних значень часу роботи від середнього значення становить 3,6 (год.). г) (год.) д) % Дана сукупність по цій ознаці однорідна. 3.2. Визначення відносних величин Відносними статистичними величинами називають показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільно-економічного життя. Відносна величина характеризує відношення двох абсолютних величин. Відносні величини використовуються при виконані третього етапу статистичного спостереження, тобто при обробці даних спостереження. Мета – полегшити отримання висновків із матеріалів статистичного спостереження. Відносна величина – результат співставлення двох статистичних показників. За змістом відносні величини діляться на: динаміки; виконання плану; структури; координації; планового завдання; інтенсивності; рівня економічного розвитку; порівняння. Відносні величини, які можна розрахувати у даній курсовій роботі: 1) відносна величина динаміки – вона характеризує напрямок та інтенсивність зміні явища в часі: (3.7) де Yi – поточний або аналізуючий рівень показника; Y0 – базовий рівень показника. 2) відносна величина структури – показує питому вагу або долю складової частини в цілому: (3.8) де Yч – частка показника; Yц – загальне значення показника. 3) відносні величини координації – показують співвідношення частин одного і того ж цілого: (3.9) де YЧ Ι – 1частина показника; YЧ ΙΙ –друга частина тогож показника. Розрахунки всіх відносних величин проводимо за вихідними даними таблиці 2.2, 2.7, 2.8, 2.9. Відносні величини динаміки можна розрахували для: - часу роботи ОВФ: ВВ дин 2 = 217/208 * 100% =104,3% - час роботи 8.09.09 порівняно з 7.09.09, збільшився на 4,3%. ВВ дин 3 = 208/212 * 100% = 98,1% - час роботи 7.09.09 порівняно з 6.09.09, зменшився на 1,9%. ВВ дин 4 = 212/225 * 100% = 94,2% - час роботи 6.09.09 порівняно з 5.09.09, зменшився на 5,8%. ВВ дин 5 = 225/214 * 100% = 105,1% - час роботи 5.09.09 порівняно з 4.09.09, збільшився на 5,1%. ВВ дин 6 = 214/208 * 100% = 102,8% - час роботи 4.09.09 порівняно з 3.09.09, збільшився на 2,8% ВВ дин 7 = 208/238 * 100% = 87,3% - час роботи 3.09.09 порівняно з 2.09.09, знизився на 12,7% ВВ дин 8 = 238/223* 100% = 106,7% - час роботи 2.09.09 порівняно з 1.09.09, зменшився на 6,7% - динаміка доходу: ВВ дин 2 = 69143/68523* 100% = 100,9% - дохід 8.09.09 порівняно з 7.09.09 зріс на 0,9% ВВ дин 3 = 68523/66128 * 100% = 103,6% - дохід 7.09.09 порівняно з 6.09.09, зріс на 3,6%. ВВ дин 4 = 66128/71955 * 100% = 91,9% - дохід 6.09.09 порівняно з 5.09.09, зменшився на 8,1%. ВВ дин 5 = 71955/69138 * 100% = 104,0% - дохід 5.09.09 порівняно з 4.09.09, збільшився на 4,0%. ВВ дин 6 = 69138/65247 * 100% = 105,0% - дохід 4.09.09 порівняно з 3.09.09, збільшився на 5,9% ВВ дин 7 = 65247/76500 * 100% = 85,2% - дохід 3.09.09 порівняно з 2.09.09, знизився на 14,8% ВВ дин 8 = 76500/71471* 100% = 107,0% - дохід 2.09.09 порівняно з 1.09.09, збільшився на 7,0% Відносна величина структури можна розрахувати для всіх ознак даної курсової роботи, розрахуємо по ознакам: часу роботи, первинної вартості та залишкової вартості ОВФ: - відносна величина структури по часу роботи згідно даних таблиці 2.9: ВВ стр1 = 1/21* 100% = 4,8% - складають фонди, які пропрацювали 74 – 77.2 год. за досліджуваний період; ВВ стр2 = 4/21* 100% = 19% - складають фонди, які пропрацювали 77,2 – 80,4 год. за досліджуваний період; ВВ стр3 = 8/21* 100% = 38,2% - складають фонди, які пропрацювали 80,4 – 83,6 год. за досліджуваний період; ВВ стр4 = 4/21* 100% = 19% - складають фонди, які пропрацювали 83,6 – 86,8 год. за досліджуваний період; ВВ стр5 = 4/21* 100% = 19% - складають фонди, які пропрацювали 86,8 – 90 год. за досліджуваний період; - відносна величина структури по первинній вартості ОВФ згідно даних таблиці 2.7: ВВ стр1 = 11/21* 100% = 52,4% - доля ОВФ по первинній вартості у інтервалі 61 – 140 тис. грн. ВВ стр2 = 1/21* 100% = 4,8% - доля ОВФ по первинній вартості у інтервалі 140 – 219 тис. грн. ВВ стр3 = 3/21* 100% = 14,3% - доля ОВФ по первинній вартості у інтервалі 219 – 298 тис. грн. ВВ стр4 = 4/21* 100% = 19% - доля ОВФ по первинній вартості у інтервалі 298 – 377 тис. грн. ВВ стр5 = 2/21* 100% = 9,5% - доля ОВФ по первинній вартості у інтервалі 377 - 456 тис. грн. - відносна величина структури по залишковій вартості згідно даних таблиці 2.8: ВВ стр1 = 11/21* 100% = 52,3% - залишкова вартість фондів у інтервалі 52 -121,2 тис. грн. ВВ стр2 = 1/21* 100% = 4,8% - доля ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 121,2 – 190,4 тис. грн. ВВ стр3 = 3/21* 100% = 14,3% - доля ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 190,4 – 259,6 тис. грн. ВВ стр4 = 3/21* 100% = 14,3% - доля ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 259,6 – 328,8 тис. грн. ВВ стр5 = 3/21* 100% = 14,3% - доля ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 328,8 - 398 тис. грн. - відносна величина координації по часу роботи згідно даних таблиці 2.9: ВВ стр1 = 1/4= в 0,25 рази менше складають фонди, які пропрацювали 74 – 77.2 год. порівняно з 77,2 – 80,4 год.; ВВ стр2 = 4/8= в 0,5 рази менше складають фонди, які пропрацювали 77,2 – 80,4 год. порівняно з 80,4 - 83,6 год.; ВВ стр3 = 8/4= в 2 рази більше складають фонди, які пропрацювали 80,4 – 83,6 год. порівняно з 83,6 – 86,8 год.; ВВ стр4 = 4/4= в 1 раз, порівну складають фонди, які пропрацювали 83,6 – 86,8 год. порівняно з 86,8 – 90 год.; - відносна величина координації по первинний вартості згідно даних таблиці 2.7: ВВ стр1 = 11/1= в11 разів більше ОВФ по первинній вартості у інтервалі 61 – 140 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом. ВВ стр2 = 1/3= в 0,33 рази менше ОВФ по первинній вартості у інтервалі 140 – 219 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом. ВВ стр3 = 3/4= в 0,75 разів менше ОВФ по первинній вартості у інтервалі 219 – 298 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом. ВВ стр4 = 4/2= в 2 рази більше ОВФ по первинній вартості фондів у інтервалі 298 – 377 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом. - відносна величина координації по залишковій вартості згідно даних таблиці 2.8: ВВ стр1 = 11/1= в 11 разів більше ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 52 -121,2 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом. ВВ стр2 = 1/3= в 0,33 рази менше ОВФ по залишковій вартості фондів у інтервалі 121,2 – 190,4 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом. ВВ стр3 = 3/3= рівні частини ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 190,4 – 259,6 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом. ВВ стр4 = 3/3= рівні частини ОВФ по залишковій вартості у інтервалі 259,6 – 328,8 тис. грн. порівняно з наступним інтервалом.
3.3. Структурні середні Структурні середні характеризують структуру варіаційних рядів. До них відносяться мода і медіана. Мода – значення ознаки, що найбільш часто повторюється у одиниць сукупності. Медіаною називається значення варіюючої ознаки у одиниці, що знаходиться в середині упорядкованого ряду і поділяє цей ряд на дві рівні частини Структурні середні: а) визначення моди:
; (3.10)
де Х0– нижня межа модального інтервалу; і – величина інтервалу; mMo ‑ частота модального інтервалу; mMo-1 – частота інтервалу, що передує модальному; mMo+1 –частота інтервалу, наступного після модального. б) визначення медіани: ; (3.11) де Х0 – нижня межа медіанного інтервалу; і – величина інтервалу; mі – загальна сума частот усіх інтервалів; mе – частота медіанного інтервалу; Sme-1 – сума накопичених частот до медіанного інтервалу. Визначимо структурні середні для первинної вартості, користуючись варіаційним рядом розподілу табл.. 2.7. 1) Модальним інтервалом для первинної вартості є інтервал – 61 – 140 М О = 61+79= 61+79*= 102,08 (грн.) Найпоширенішим значенням у наведеному ряді розподілу є первинна вартість 102,08 тис. грн.
2) Медіанним інтервалом для первинної вартості є інтервал 219 – 298 М Е = 219 + 79219 + 39,5= 258,5 (тис. грн.) Медіанне значення для первинної вартості – 258,5 тис. грн. А це означає , що 50% основних фондів мають первинну вартість до 258,5 тис. грн. і 50% - більшу за 258,5 тис. грн.. Визначимо структурні середні для залишкової вартості, користуючись варіаційним рядом розподілу табл. 2.8 1) Модальним інтервалом для залишкової вартості є інтервал – 52 – 121,2(тис. грн..) М О = 52+69,2= 52+69,2*= 87,98 (тис. грн.) Середнє значення, яке найчастіше зустрічається у наведеному ряді розподілу є залишкова вартість 87,98 тис. грн. 2) Медіанним інтервалом для залишкової вартості є інтервал 190,4 – 259,6 М Е = 190,4 + 69,2 190,4 + 39,5= 229,9 (тис. грн.) Медіанне значення для залишкової вартості – 229,9 тис. грн. А це означає , що 50% основних фондів мають залишкову вартість до 229,9 тис. грн. і 50% - більшу за 229,9 тис. грн.. Визначимо структурні середні для часу роботи, користуючись варіаційним рядом розподілу табл. 2.9 1) Модальним інтервалом для часу роботи є інтервал – 80,4 – 83,6(год.) М О = 80,4+3,2= 80,4+3,2*0,5= 82 (год.) Найпоширенішим значенням у наведеному ряді розподілу є час роботи 82 год. 2) Медіанним інтервалом для часу роботи є інтервал 80,4 – 83,6 (год.) М Е = 80,4 + 3,2 80,4+2,2= 82,6 (тис. грн.) Медіанне значення для часу роботи – 82,6 год. А це означає , що 50% основних фондів мають час роботи до 82,6 год. і 50% - більший за 82,6 год. 3.4. Характеристика рядів розподілуДля аналізу рядів розподілу одиниць сукупності визначаємо коефіцієнт асиметрії та коефіцієнт ексцесу.Коефіцієнт асиметрії показує скошеність кривої нормального закону розподілу вправо чи вліво по осі 0х. (3.12) де ‑ середнє значення ознаки; МО – модальне значення ознаки; s ‑ середньоквадратичне відхилення. Якщо А<0, то скошеність буде лівостороння. Якщо А>0, то скошеність буде правосторонньою. Якщо А=0 – розподіл симетричний. Для нормального розподілу характерним є те, що середня арифметична, мода і медіана рівні між собою. Для асиметричного розподілу характерні деякі розбіжності: - при правосторонній асиметрії >Mе>Mo - при лівосторонній асиметрії < Mе<Mo Коефіцієнт ексцесу характеризує гостровершність вершини розподілу, скупченість варіантів навколо середньої арифметичної. (3.13) де s ‑ середньоквадратичне відхилення; m ‑ центральний момент розподілу. (3.14) де ‑ середнє значення ознаки; Xi – індивідуальне значення ознаки; n- загальна сума частот усіх інтервалів. Якщо Е>3, то вершина кривої розподілу гостроверха. Якщо Е»3 – нормальна крива. Якщо Е<3 ‑ вершина кривої розподілу тупа. Визначимо показники ряду розподілу, який характеризує кількісну ознаку (первинну вартість) одиниць ОВФ по первинній вартості. А= Оскільки, А=0,73, тобто А>0, то крива розподілу буде мати правосторонню скошеність, а це означає, що розподіл асиметричний. Для того, щоб розрахувати коефіцієнт ексцесу розрахуємо спочатку µ4 та σ4 µ4== 127,69 (грн4) σ4= (σ2)2=()2=295,8 (грн4) Е=127,69/295,8=0,8 Оскільки Е=0,8, тобто Е<3, то крива має тупу вершину, а це означає, що сукупність не однорідна. Визначимо показники ряду розподілу одиниць ОВФ по часу роботи А= Оскільки, А=0,8, тобто А>0, то крива розподілу буде мати правосторонню скошеність, а це означає, що розподіл асиметричний. Для того, щоб розрахувати коефіцієнт ексцесу розрахуємо спочатку µ4 та σ4 µ4= 89,13(год4) σ4= (σ2)2=()2=133,7 Е=89,13/133,7=0,6 Оскільки Е=0,6, тобто Е<3, то крива має тупу вершину, а це означає, що сукупність не однорідна. 3.5. Перенесення результатів вибіркового спостереження на генеральну сукупністьВ даній роботі ми проводили статистичне дослідження по вибірковій сукупності, але необхідно зробити висновки по всій (генеральній) сукупності, визначивши і врахувавши помилку репрезентативності для ознак, що досліджуються в роботі. Для випадкового безповторного відбору середня помилка репрезентативності становить: (3.15) де s2 – дисперсія; n – кількість одиниці вибіркової сукупності; N ‑ кількість одиниці генеральної сукупності. Гранична помилка репрезентативності, яка залежить від коефіцієнту довіри t: Dх = t*mх, (3.16) де t = 1, t = 2, t = 3, що відповідають ймовірностям р = 0,683, р = 0,954, р = 0,997 відповідно. Визначимо для первинної вартості середню помилку репрезентативності: mх = (тис. грн.) Гранична помилка репрезентативності при заданому коефіцієнті довіри t=3, з ймовірністю 0,997: Dх = 3*26,4=79,2 (тис. грн.) (тис. грн.) Отже, обстеживши вибіркову сукупність з ймовірністю 0,997, ми можемо стверджувати, що середнє значення первинної вартості по всій сукупності буде знаходитись у інтервалі від (тис. грн.) Визначимо для залишкової вартостісередню помилку репрезентативності : mх = (тис. грн.) Гранична помилка репрезентативності при заданому коефіцієнті довіри t=3, з ймовірністю 0,997: Dх = 3*21,6=64,9 (тис. грн.) (тис. грн.) Отже, обстеживши вибіркову сукупність з ймовірністю 0,997, ми можемо стверджувати, що середнє значення залишкової вартості по всій сукупності буде знаходитись у інтервалі від (тис. грн.) Визначимо для часу роботисередню помилку репрезентативності: mх = (год) Гранична помилка репрезентативності при заданому коефіцієнті довіри t=3, з ймовірністю 0,997: Dх = 3*0,5=1,5 (год) (год) Отже, обстеживши вибіркову сукупність з ймовірністю 0,997, ми можемо стверджувати, що середнє значення часу роботи по всій сукупності буде знаходитись у інтервалі від (годин) 3.6. Визначення показників та середніх показників ряду динамікиДля статистики характерним є велика кількість показників, що описують розвиток явищ у часі. Щоб проаналізувати досліджувані статистичні дані, їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди, які називають рядами динаміки. В статистиці це – ряди чисел, що характеризують закономірності зміни суспільних явищ і процесів у часі. Залежно від характеру рівнів ряду розрізняють два види рядів динаміки: моментні та інтервальні (періодичні). Моментний ряд динаміки характеризує обсяг явищ на певний момент часу. Інтервальний ряд динаміки – це числовий ряд, що характеризує розміри суспільних явищ за певні періоди часу (день, місяць, квартал). Показники ряду динаміки: 1. Абсолютний приріст – показує наскільки в абсолютному виражені рівень звітного періоду більше рівня, прийнятого за базу: Пт = Yі – Y0 (базисний); Пі = Yі – Yі-1 (ланцюговий), де Yі – рівень, що аналізуємо ;Yі-1– попередній рівень ; Y0 – базисний рівень. 2. Темп зросту – показує в скільки разів збільшується чи зменшується аналізуючий рівень порівняно з базисним: Тpt = Yі / Y0 (базисний); або попереднім: Тpі = Yі / Yi-1 – (ланцюговий). 3. Темп приросту – показує наскільки % збільшується чи зменшується аналізуючий рівень порівняно з базисним: Тпpt = Тpt - 100% (базисний); Тпpі = Тpі – 100% (ланцюговий); 4. Абсолютне значення 1 % приросту – показує вартість або ціну 1%: А = Y0 / 100, або А = Yі-1 / 100 Середні показники ряду динаміки: 1. Середній рівень ряду динаміки – середнє значення із рівнів хронологічного ряду: 2. Середній абсолютний приріст – показує середнє абсолютне значення певної ознаки:. 3. Середній темп зросту – показує швидкість зміни рівні ряду за одиницю часу: : 4. Середній темп приросту – показує швидкість зміни ряду у % за одиницю часу: Розрахунок показників рядів динаміки: Аналізуємо як зміниться час роботи за 8 днів, використовуючи вихідні дані з зведення таблиця 2.2 Таблиця 3.1 Ряд динаміки, який характеризує зміну часу роботи ОВФ за 8 днів
Визначимо базисні показники ряду динаміки за базовий період приймемо рівень за 1.09. 1) Абсолютний приріст: Базисий: П2 =238 – 223 = 15(год.) – час роботи 2.09. ОВФ збільшився на 15 годин порівняно з 1.09. П3 =208 – 223 = -15(год.) – час роботи ОВФ 3.09. зменшився на 15 годин порівняно з 1.09. П4 =214 – 223 = -9(год.) – час роботи ОВФ 4.09. зменшився на 9 годин порівняно з 1.09. П5 =225 – 223 = 2 (год.) – час роботи ОВФ 5.09. збільшився на 2 години порівняно з 1.09. П6 =212 – 223 = -11 (год.) – час роботи ОВФ 6.09. зменшився на 11 годин порівняно з 1.09. П7 =208 – 223 = -15 (год.) – час роботи ОВФ 7.09.09 зменшився на 15 годин порівняно з 1.09.09 П8 =217 – 223 = -6 (год.) – час роботи ОВФ 8.09. зменшився на 6 годин порівняно з 1.09. Визначаємо ланцюговий абсолютний приріст: П2 =238 – 223 = 15 (год.) – час роботи ОВФ 2.09. збільшився на 15 годин порівняно з 1.09. П3 =208 – 238 = -30 (год.) – час роботи ОВФ 3.09. зменшився на 30 годин порівняно з 2.09. П4 =214 – 208 = 6 (год.) – час роботи ОВФ 4.09. збільшився на 6 годин порівняно з 3.09. П5 =225 – 214 = 11 (год.) – час роботи ОВФ 5.09. збільшився на 11 годин порівняно з 4.09. П6 =212 – 225 = -13 (год.) – час роботи ОВФ 6.09. зменшився на 13 годин порівняно з 5.09. П7 =208 – 212 = -4 (год.) – час роботи ОВФ 7.09. зменшився на 4 години порівняно з 6.09. П8 =217 – 208 = 9 (год.) – час роботи ОВФ 8.09. збільшився на 9 годин порівняно з 7.09. 2) Темп зросту: базисний: Тp 2 = 238 / 223*100% = 106,7%- час роботи ОВФ 2.09. збільшився в 106,7% порівняно з 1.09. Тp 3 = 208 / 223= 0,93- час роботи ОВФ 3.09. зменшився в 0,93 раза порівняно з 1.09. Тp 4 = 214 / 223= 0,96- час роботи ОВФ 4.09. зменшився в 0,96 раз порівняно з 1.09. Тp 5 = 225 / 223= 100,9%- час роботи ОВФ 5.09. збільшився в 100,9% порівняно з 1.09. Тp 6 = 212 / 223= 0,95- час роботи ОВФ 6.09 зменшився в 0,95 раз порівняно з 1.09. Тp 7 = 208 / 223= 0,93-час роботи ОВФ 7.09. зменшився в 0,93 раз порівняно з 1.09. Тp 8 = 217 / 223 = 0,97 - час роботи ОВФ 8.09 зменшився в 0,97 раз порівняно з 1.09. ланцюговий: Тp 2 = 238 / 223*100% = 106,7%- час роботи ОВФ 2.09 збільшився в 106,7% порівняно з 1.09. Тp 3 = 208 / 238= 0,87-час роботи ОВФ 3.09 зменшився в 0,87 раз порівняно з 2.09. Тp 4 = 214 / 208*100% = 102,9%- час роботи ОВФ 4.09 збільшився в 102,9% порівняно з 3.09. Тp 5 = 225 / 214*100% = 105,1%- час роботи ОВФ 5.09 збільшився в 105,1% порівняно з 4.09. Тp 6 = 212 / 225= 0,94-час роботи ОВФ 6.09 зменшився в 0,42 раз порівняно з 5.09. Тp 7 = 208 / 212= 0,98- час роботи ОВФ 7.09 зменшився в 0,98 раз порівняно з 6.09. Тp 8 = 217 / 208= 104,3%- час роботи ОВФ 8.09 збільшився в 104,3% порівняно з 7.09. 3)Темп приросту: Базисний: Т пp 2 = 106,7% – 100% = 6,7% – час роботи ОВФ 2.09 збільшився на 6,7% порівняно з 1.09 Т пp 3 = 93,3% – 100% = -6,7% – час роботи ОВФ 3.09 зменшився на 6,7% порівняно з 1.09 Т пp 4 = 96% – 100% = -4% – час роботи ОВФ 4.09 зменшився на 4% порівняно з 1.09 Т пp 5 = 100,9% – 100% = 0,9% – час роботи ОВФ 5.09 збільшився на 0,9% порівняно з 1.09 Т пp 6 = 95,07% – 100% = -4,93% – час роботи ОВФ 6.09 зменшився на 4,93% порівняно з 1.09 Т пp 7 = 93,3% – 100% = -6,7% – час роботи ОВФ 7.09 зменшився на 6,7% порівняно з 1.09 Т пp 8 = 97,3% – 100% = -2,7% – час роботи ОВФ 8.09 зменшився на 2,7% порівняно з 1.09 ланцюговий: Т пp 2 = 106,7% – 100% = 6,7% – час роботи ОВФ 2.09 збільшився на 6,7% порівняно з 1.09 Т пp 3 = 87,4% – 100% = -12,6% – час роботи ОВФ 3.09 зменшився на 12,6% порівняно з 2.09 Т пp 4 = 102,9% – 100% = 2,9% – час роботи ОВФ 4.09 збільшився на 2,9% порівняно з 3.09 Т пp 5 = 105,1% – 100% = 5,1% – час роботи ОВФ 5.09 збільшився на 5,1% порівняно з 4.09 Т пp 6 = 94,2% – 100% = -5,8% – час роботи ОВФ 6.09 зменшився на 5,8% порівняно з 5.09 Т пp 7 = 98,1% – 100% = -1,9% – час роботи ОВФ 7.09 зменшився на 1,9% порівняно з 6.09 Т пp 8 = 104,3% – 100% = 4,3% – час роботи ОВФ 8.09 збільшився на 4,3% порівняно з 7.09 4)Абсолютне значення 1% приросту:\ визначаємо для рівнів, які були взяті за базу порівняння: А%1 = 223/ 100 = 2,23(години), 1% за 1.09 складає 2,23 години А%2 = 238/ 100 = 2,38(години), 1% за 2.09 складає 2,38 години А,%3 = 208/ 100 = 2,08(години), 1% за 3.09 складає 2,08 години А%4 = 214/ 100 = 2,14(години), 1% за 4.09 складає 2,14 години А%5 = 225/ 100 = 2,25(години), 1% за 5.09 складає 2,25 години А%6 = 212/ 100 = 2,12(години), 1% за 6.09 складає 2,12 години А%7 = 208/ 100 = 2,08(години), 1% за 7.09 складає 2,08 години Середні показники: 1) Визначаємо середній рівень ряду динаміки: =218 (годин) – середній час роботи основних фондів АТП за день. 2) Середній абсолютний прирістрозраховується з ланцюгових абсолютних приростів (години) - середній абсолютний приріст часу роботи основних фондів склав –0,86 годин 3) Середній темп росту розраховують за формою середньої геометричної з ланцюгових темпів зростання: 0,983 - середній темп зростання часу роботи основних фондів складає 98,3% 4) Середній темп приросту: базисний: = 98,3–100 =-1,7% - середній темп приросту складає -1,7%, тобто в середньому за день час роботи ОВФ знижувався на 1,7% Аналогічно виконуємо розрахунок показників ряду динаміки по інші ознаці - дохід, вихідні дані наведені в таблиці 3.2 Таблиця 3.2 Ряд динаміки, який характеризує зміну доходу АТП
3.6.1. Визначення трендових рівнянь Для виявлення основної тенденції ряду динаміки (тенденція – це основний напрямок розвитку) використаємо аналітичний метод визначення трендових рівнянь. Побудуємо допоміжну таблицю для визначення параметрів рівняння, використовуючи дані таблиці 2.2. Розрахунки проводимо по ознаці – час роботи ОВФ. Для цього будуємо допоміжну таблицю 3.3 Таблиця 3.3. Допоміжна таблиця для визначення параметрів рівняння тренда для часу роботи ОВФ
=а0+а1*t Розв’яжемо систему рівнянь: , з даної системи слідує, що а0 = , а1 = Звідси: ao = 1745/8=218; a1 = -95/60=-1,6 Отже, рівняння плавних рівнів має вигляд : = 218 – 1,6*t. Аналогічно визначаємо рівняння по іншій ознаці – дохід. 3.7. Аналіз взаємозв’язку між факторною та результативною ознакоюВсі соціально – економічні явища взаємопов’язані. Зв’язок між ними має причино – наслідковий характер. Ознаки, що характеризують причини називаються факторними (х), а ті, що характеризують наслідки зв’язку – результативними (у). Існують такі види зв’язку: 1.Функціональний ; 2.Стохастичний Існує декілька методів оцінки стохастичного зв’язку між ознаками: - метод аналітичних групувань; - метод регресій і кореляцій; - кореляції рангів. В даній частині курсової роботи буде виявлений взаємозв’язок між часом роботи ОВФ та доходом за допомогою метода аналітичних групувань і методом регресій та кореляцій. Вимірювання зв’язку методом аналітичних групувань, який складається з 4 етапів:
Використаємо аналітичне групування, яке було побудовано в 2 розділі таблиці 2.10, добудуємо таблицю для обчислення міжгрупової дисперсії, таблиця 3.4. Таблиця 3.4. Розрахунок групової дисперсії
Для того, щоб обчислити загальну дисперсію побудуємо допоміжну таблицю 3.5. Таблиця 3.5 Допоміжна таблиця для визначення загальної дисперсії
Визначимо значення загальної дисперсії.
Для обчислення міжгрупової дисперсії використаємо формулу: , де - середнє значення результативної ознаки; - середнє значення результативної ознаки в групі; - частоти. = 167,56/21 = 7,98 (грн2) Отже, обчислимо щільність зв’язку між часом роботи та доходом: = 7,98/ 48,112= 0,166 Оскільки = 0,166, то можна сказати, що зв’язок слабкий, тобто на 16,6% дохід залежить від часу роботи і на 83,4% - від інших факторів. Цей метод дає добрі результати коли використовується велика кількість одиниць сукупності. Застосуємо другий метод для оцінки зв’язку. Задача регресійно-кореляційного метода полягає у виявленні зв’язку між факторною та результативною ознаками, та підбору рівняння регресії, яке найкраще відповідає характеру зв’язку, застосувавши метод найменших квадратів. Це означає, що сума різниць квадратів теоретичних і емпіричних значень повинна бути мінімальною. S(Уі - У)2® min Для знаходження виду рівняння будуємо кореляційне поле відклавши фактичні значення факторної ознаки (час роботи ОВФ) і результативної (дохід ОВФ) з таблиці 2.1. По характеру кореляційного поля визначаємо, що рівняння регресії буде лінійне рівняння: у=а+bx Необхідно знайти параметри рівняння: У = а + b*х, де а – параметр рівняння, що показує значення результативної ознаки (у), якщо факторна ознака х=0; b – параметр, що показує на скільки одиниць змінюється в середньому результативна ознака (у), якщо факторну ознаку змінити на одиницю. Для находження параметрів розв’яжемо систему рівнянь:
n*a + b*S x = S y a*S x + b*S x2 = S x*y Для розв’язку системи рівнянь будуємо допоміжну таблицю.
Таблиця 3.6 Розрахунок значень для знаходження параметрів рівняння
21а +1745b = 558105 ; а = 89742,6 b = -760,2 1745a +145303b = 46146449;
Розв’язуємо систему рівнянь помноживши кожен член першого рівняння на 83,09 після чого від першого рівняння віднімаємо друге і знаходимо b, підставивши знайдений параметр b в рівняння знаходимо параметр а. Функція має вигляд: = 89742,6 – 760,2Х Щоб оцінити щільність зв’язку, потрібно розрахувати лінійний коефіцієнт кореляції (Пірсона) r r - показує долю впливу факторної ознаки на результативну ознаку, набуває значення ±1, тому що характеризує не лише щільність, а й напрямок зв’язку.
Отже, результативна ознака дохід залежить посередньо від факторної – час роботи. Перевіривши взаємозв’язок між факторною ознакою – часом роботи і результативною ознакою – доходом аналітичним і кореляційно-регресійним методом, ми бачимо, що результати різні, це пов’язано з тим що досліджувалася невелика вибірка.Отже, дохід залежить від часу роботи ОВФ посередньо =-0,47, а напрямок зв’язку зворотній. Розділ 4. Аналіз отриманих результатів та висновки Статистичне дослідження, яке виконав студент, було проведено у чотири етапи. В цьому розділі студент повинен пояснити знайдені закономірності і тенденції, дати конкретні рекомендації по досліджуваній сукупності, для впровадження їх у виробничий процес вашого АТП. Враховуючи рівень визначених показників, зробити висновки досліджуваної ним сукупності. Список використаної літератури (10-15 ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ)
8. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
8.1 Загальні вимоги
8.1.1 Звіт оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм). За машинописного способу виконання звіт друкують через півтора інтервали; за машинного – з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше, ніж 1,8 мм. 8.1.2 Текст звіту слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм. 8.1.3 Структурні елементи “СПИСОК АВТОРІВ”, “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ”, “ПЕРЕДМОВА”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “РЕКОМЕНДАЦІЇ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів. 8.1.4 Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. 8.1.5 Заголовки структурних елементів звіту і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. 8.1.6 Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. 8.1.7 Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту і дорівнювати п'яти знакам. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. 8.1.8 Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути : - за машпнописного способу – не менше, ніж три інтервали; - за машинного способу – не менше, ніж два рядки. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті. 8.1.9 Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. 8.2 Нумерація сторінок звіту 8.2.1 Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту. Номер сторінки проставляють у правому куті сторінки без крапки в кінці. 8.2.2 Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок звіту. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. 8.2.3 Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок звіту. 8.3. Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів 8.3.1 Розділи, підрозділи, пункти, підпункти звіту слід нумерувати арабськими цифрами. 8.3.2 Розділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті звіту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3, і т. д. 8.3.3 Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, і т.д. 8.3.4 Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т.д.. Якщо текст поділяють тільки на пункти , їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами. 8.3.5 Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д. Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі – на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.3, 1.2.1 і т.д. Після номера підпункту крапку не ставлять. 8.3.6 Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують. 8.4 Ілюстрації 8.4.1 Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у звіті. 8.4.2 Якщо ілюстрації створені не автором звіту, необхідно при поданні їх у звіті дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права. 8.4.3 Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені у звіті, мають відповідати вимогам “Единой системы конструкторской документации» та «Единой системы програмной документации». 8.4.4 Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом “Рисунок___”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 3.1 – Схема розміщення”. 8.4.5 Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу. 8.4.6 Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають: “Рисунок′′, аркуш′′. 8.5 Таблиці 8.5.1 Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 1. Таблиця ________ - ____________________________ номер назва таблиці
8.5.2 Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту. 8.5.3 Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу. 8.5.4 Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. 8.5.5 Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово “Таблиця ___” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці ___” з зазначенням номера таблиці. 8.5.6 Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. 8.6 Переліки 8.6.1 Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. 8.6.2 Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). 8.7 Формули та рівняння 8.7.1 Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. 8.7.2 Формули і рівняння у звіті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (3.3) – третя формула третього розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. 8.7.3 Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки. Приклад: (1.1) де ‑ середнє значення ознаки; МО – модальне значення ознаки; s ‑ середньоквадратичне відхилення. 8.7.4 Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак “х”. 8.7.5Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою. 8.8 Посилання 8.8.1 Посилання в тексті звіту на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “… у роботах [1-7] …”. Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера. Приклад Цитата в тексті: “… у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70 % [ 6 ] ”. Відповідний запис у переліку посилань. 8.8.2. Автоматизація робіт в установах // ТИЕР.-№4.-М:, 1983.-С.66-76.
9. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
9.1. Модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань та вмінь того чи іншого модуля. Письмова форма модульного контролю є обов'язковою (тестування, контрольна робота тощо), матеріали модульного контролю зберігаються на кафедрі до початку наступного семестру 9.2. Кількість модулів з навчальної дисципліни формується кафедрою у відповідності з рекомендаціями п. 2.1. цього Положення. Модульний контроль проводиться під час заліково-екзаменаційної сесії при обов’язковій присутності студента відповідно до затвердженого графіка навчального процесу ІЗДН. 9.3. Для проведення модульного контролю викладач готує індивідуальні тести та варіанти контрольних завдань, виходячи з окресленої структури навчального матеріалу. Кожне тестове індивідуальне завдання повинно охоплювати весь навчальний матеріал модуля. Критерії оцінювання результатів виконання тестів та контрольних завдань доводяться до відома студентів перед початком вивчення модуля під час настановної сесії і дублюються напередодні проведення модульного контролю під час заліково-екзаменаційної сесії. 9.4. При модульному контролі оцінюються відвідування консультацій й занять в семестрі (особливо під час настановної та заліково-екзаменаційної сесій), активність на заняттях та консультаціях, результати поточного та підсумкового оцінювання знань студентів. 1. Практичне заняття (0-4 бали) 4 бали – роботу виконано і захищено звіт; 3 бали – роботу виконано і оформлено звіт без помилок; 2 бали – роботу виконано і оформлено звіт з помилками; 1 бал – роботу виконано; 0 балів – роботу не виконано. 2. Відвідування лекцій 10 балів 3. Самостійна робота (0-5) 4. Виконання курсової роботи: 1 розділ – 10 балів 2розділ – 10 балів 3 розділ – 30 балів 4 розділ – 5 балів Захист – (0-45) балів 9.5. Курсові роботи, студентів ІЗДН оцінюється окремо від 0 до 100 (+n) балів) як один модуль. При цьому заповнюються відомість модульного контролю та заліково-екзаменаційна відомість. 9.6. До модульного контролю студент допускається завжди. 9.7. Тривалість письмового модульного контролю - одна академічна година. 9.8. Під час виконання модульного контролю студент може звернутися до викладача за роз'ясненнями лише змісту завдання і має право користуватися додатковою літературою, яка дозволена кафедрою. Під час виконання модульного контрольного завдання студентам забороняється списувати, обмінюватися інформацією з іншими студентами, використовувати заборонені навчальні засоби. Якщо студент порушує встановлений порядок, то він звільняється від подальшої роботи, а модульна контрольна робота оцінюється нулем балів. 9.9. Якщо студент не з'явився для проведення модульного контролю або не здав контрольне завдання, йому виставляється нуль балів. 9.10. Студент не може повторно складати модульний контроль. 9.11. Результати перевірки письмових контрольних завдань (в балах) доводяться до студентів на наступний день після проведеного модульного контролю і виставляються в журналах обліку роботи академічної групи і робочих журналах викладачів, а також у відомості модульного контролю . 9.12. Студенти безпосередньо знайомляться з перевіреними роботами під час аналізу результатів викладачем. З усіх незрозумілих питань студент має право отримати від викладача обґрунтовані пояснення. 9.13. Якщо студент не погоджується з результатами перевірки, він має право звернутися з апеляцією до завідувача кафедри, який зобов'язаний разом з викладачем розглянути апеляцію і прийняти остаточне рішення в триденний термін. В результаті апеляції кількість виставлених балів не може бути зменшеною, а тільки залишена без зміни або збільшена. Результати апеляції фіксуються на аркушах контрольного завдання з відповідними підписами викладача і завідувача кафедри. 9.14. Якщо сумарний рейтинговий показник з усіх модулів навчальної дисципліни є не менший за 60, (сумарний модульний контроль), студент має право не складати підсумковий контроль з навчальної дисципліни. 9.15. Якщо підсумкова оцінка з навчальної дисципліни за результатами сумарного модульного контролю не задовольняє студента, то він має право на її збільшення, складаючи підсумковий (семестровий) екзамен (залік) відповідно до п. 1.4. Проте результати підсумкового (семестрового) екзамену (заліку) не можуть бути меншими за результати сумарного модульного контролю. 9.16. Результати підсумкового (семестрового) контролю не можуть бути позитивними, якщо студент не виконав усіх видів робіт, передбачених робочою навчальною програмою з дисципліни.
10. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. А. В. Головач, А. М. Єріна, О. В. Козирева. Статистика. – К.: 1993 "Вища школа". 2. А. М. Єріна, З. О. Пальян. Теорія статистики. – К.:1997 "Знання". 3. А. М. Єріна, З. О. Пальян. Теорія статистики. Практикум. – К.:1997 "Знання". 4. А. А. Спирина, О. Э. Балишной. Общая теория статистики. Учебник. – М.: 1994. 5. В. Г. Шинкаренко, Н. И. Благоразумова. Статистика автомобільного транспорту. – Х.: 1989 "Вища школа". 6. А. И. Кольдберг, В. С. Козлова. Общая теория статистики. – М.: 1995 "Финансы и статистика". 7. Г. С. Кильдишев, В. Е. Овсиенко. Общая теория статистики. – М.: 1996 "Финансы и статистика". 8. Народне господарство України в 1997 році. Статистичний збірник. Мінстат України – К. 1997 9. Шинкаренко В.Г., Благоразумова Н.И. Статистика автомобильного транспорта: Учеб. Пособие для вузов. — Харьков: Вища шк., изд – во при ХГУ, 1989 10. Ковтун Н.В. Статистичне дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності: теорія, методологія, практика: Монографія. – Київ : ІМЕКС. – 2005.-418 с. 11. Лугінін О.Є. , Білоусова С.В. Статистика : Підручник. К.: Центр навчальної літератури, 2005.-580с. 12. Моторин Р.М., Чекотовський Є.В. Статистика . Збірник індивідуальних завдань з використанням EXCEL. Навч.-метод. Посібник для самостійного вивчення дисципліни . –К. КНЕУ, 2005. -268с. 13. Статистика : Підручник / С.С. Герасименко та ін. – К.: КНЕУ, 2006, -468с. 14. Статистичний щорічник України за 2003 рік / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант , 2004. – 631с. 15. Уманець Т.В. , Пігарев Ю.Б. Статистика: Навч. Посіб. Вікар, 2005. – 623с. 16. Економічна статистика : Навч.-метод. Посіб. Для самост . вивч. Дисцип. /Р.М. Моторин , А.В. Головач, А.В. Сидорова та ін.; За заг, ред. Р.М. Моторина . – К.: КНЕУ, 2005. – 326с
Додаток 1. Зразок завдання на курсову роботу
Національний транспортний університет Кафедра Менеджменту Дисципліна Основи статистики Курс 3 Група ТМ -3 -1з Семестр 5
ЗАВДАННЯ
На курсову роботу студента Іванова Івана Івановича 1.Тема роботи: «Збір та обробка статистичної інформації для оцінки ефективності використання основних виробничих фондів»
2.Строк здачі студентом закінченої роботи 15 травня 201_ року
3.Вихідні дані до роботи: Генеральна сукупність - N= 137; вибіркова сукупність-n= 21; об’єктивний час спостереженняt=8 днів; ознаки: дохід,грн.; час роботи ОВФ, год.; первинна вартість ОВФ, тис. грн.;залишкова вартість ОВФ, тис. грн.
4.Зміст розрахунково – пояснювальної записки: 1.Збір статистичної інформації. 2.Зведення та групування статистичної інформації. 3.Обробка статистичної інформації 4.Аналіз отриманих результатів , висновки та пропозиції.
5.Дата видачі завдання 25.12.201_ року.
Додаток 2. Зразок титульної сторінки
МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра менеджменту
Курсова робота з статистики на тему: «Збір та обробка статистичної інформації для оцінки ефективності використання основних виробничих фондів» (Згідно виданого завдання)
Виконав: Студент____ курсу групи ____________ ________________________ Перевірив: доц. _____________________
Київ – 2011 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||