ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Тема 7.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

 

7.1. Сутність державної регіональної економічної політики, її мета та завдання

7.2. Основні принципи державної регіональної економічної політики в Україні

7.3. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики та його складові

7.4. Складові регіональної політики

 

7.1. Сутність державної регіональної економічної політики, її мета та завдання

 

Розбудова незалежної правової держави, що відбувається в Україні, та реформування системи управління зумовлюють зростання ролі територій у проведенні економічних трансформацій і становленні нових форм господарювання. Сьогодні значно розширюються функції і завдання регіонів щодо раціонального використання природних ресурсів, забезпечення зайнятості населення та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Від того, наскільки оптимально поєднуються інтереси держави і окремих регіонів, залежить збалансованість розвитку народногосподарського комплексу.

В цілому регіональна економічна політика характеризується певною сукупністю цілей, завдань, механізмів, які в кінцевому підсумку визначають її стратегію і тактику. Вона грунтується на врахуванні широкого спектра національних, політичних, соціальних факторів, що і дає змогу ефективно впливати на регіональний розвиток.

При визначенні пріоритетних напрямів регіональної економічної політики беруться до уваги демографічні, екологічні, виробничі та інші проблеми, вирішення яких сприяє загальному економічному піднесенню регіонів.

Законодавчо питання регіональної політики набуло юридичного змісту з дня ухвалення Указу Президента України № 341/2001 «Про Концепцію державної регіональної політики» 25 травня 2001 року, згідно з якою регіональна політика  - це система заходів організаційного, правового та економічного характеру, що здійснюються державою у сфері регіонального розвитку країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей. Головне їх спрямування — це забезпечення раціонального використання природних ресурсів регіонів, нормалізація життєдіяльності населення, досягнення екологічної безпеки та вдосконалення територіальної структури економіки.

Об’єктами регіональної економічної політики можуть бути різні адміністративно-територіальні утворення або їх сукупність, суб’єктами — органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, які безпосередньо виконують функції щодо забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

На нинішньому етапі соціально-економічного розвитку її головною метою є збільшення національного багатства країни на основі підвищення соціально-економічного розвитку регіонів, ефективного використання їх природно-ресурсного і науково-технічного потенціалу, раціоналізації систем розселення та досягнення внутрірегіональної збалансованості. Ця мета може бути значно деталізована стосовно конкретних сфер суспільного розвитку.

Зокрема, в економічній сфері головна мета регіональної політики полягає у:

1)      досягненні економічно доцільного рівня комплексності господарства регіонів та раціоналізації їх структури;

2)      створенні економічних передумов для розвитку підприємництва та ринкової інфраструктури, проведення земельної реформи та приватизації державного майна, інших ринкових перетворень;

3)      удосконаленні економічного районування країни.

У соціальній сфері головна мета регіональної економічної політики України реалізується у конкретних заходах, націлених на:

ü стабілізацію рівня життя усіх верств населення з поступовим підвищенням рівня добробуту на основі єдиних соціальних стандартів та посилення усіх форм соціального захисту населення;

ü  забезпеченні продуктивної зайнятості населення через ефективне регулювання регіональних ринків праці та міграційних процесів;

ü сприянні покращанню демографічної ситуації з метою збільшення тривалості життя та забезпечення природного приросту населення в регіонах;

ü формуванні раціональної системи розселення на основі збереження існуючих та створення нових населених пунктів; активізації функціонування сіл та малих міських поселень, регулювання розвитку великих міст.

У екологічній сфері державна регіональна економічна політика спрямовується на запобігання забрудненню довкілля та ліквідацію його наслідків, впровадження механізму раціонального природокористування, збереження унікальних територій та природних об’єктів.

На основі чіткого визначення мети державної регіональної економічної політики обгрунтовуються її основні завдання. Серед пріоритетних завдань на тривалу перспективу державними органами управління визначено структурну перебудову економіки регіонів України, насамперед промислових регіонів і центрів з надмірною концентрацією підприємств важкої індустрії та складною екологічною обстановкою (Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська області, міста Київ, Харків, Одеса, Кривий Ріг, Маріуполь та Макіївка). При здійсненні структурних трансформаційних процесів передбачається поліпшити екологічну ситуацію у промислових центрах Донбасу, Придніпров’я, Прикарпаття та на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Основні напрямки ДРЕП затверджує Верховна Рада України. Президент України спрямовує діяльність державної виконавчої влади на розв’язання найважливіших проблем соціально-економічного розвитку регіонів. Уряд України визначає державні пріоритети й затверджує державні програми соціально-економічного розвитку регіонів, забезпечує їх виконання, бере участь у створенні системи економічних регуляторів, нормативної та методологічної бази просторового розміщення продуктивних сил. Уряд АР Крим, місцеві органи державної виконавчої влади забезпечують збалансований економічний і соціальний розвиток відповідних територій, розробляють і організовують виконання програм, бюджетів регіонів, реалізують рішення Президента України, Кабінету Міністрів України щодо структурної перебудови економіки, роздержавлення і приватизації майна, земельної реформи, соціального захисту населення та ін.

 

7.2. Основні принципи державної регіональної економічної політики в Україні

 

Державна регіональна економічна політика України формується і реалізується таким чином, щоб забезпечити територіальну цілісність держави, створити рівновигідні умови функціонування регіональних господарських комплексів з метою активізації ролі територій у проведенні економічних реформ та вирішенні нагальних соціальних проблем. Сучасна державна регіональна економічна політика України, як це визначено нормативними документами, грунтується на таких основних принципах:

1)      визнання і дотримання загальнодержавних пріоритетів та забезпечення органічної єдності завдань щодо соціально-економічного розвитку країни та розвитку продуктивних сил регіону;

2)      правове забезпечення економічної самостійності регіонів на основі розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування й підвищення їх відповідальності щодо вирішення завдань життєзабезпечення і комплексного розвитку територій;

3)      дотримання вимог екологічної безпеки при реформуванні структури господарських комплексів і розміщенні нових підприємств;

4)      досягнення економічного і соціального ефекту за рахунок використання переваг територіального поділу праці, раціонального природокористування, розвитку міжрегіональних зв’язків.

Підвищення дієвості регіональної економічної політики, зростання загальної керованості економічними процесами можливе лише на основі визначення і розмежування повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. В процесі здійснення конкретних заходів державної регіональної економічної політики, спрямованих на підвищення ролі регіонів у проведенні економічної реформи в країні, передбачається: сформувати нову територіальну структуру державного сектора економіки; реформувати систему управління державним сектором економіки; зміцнити економічні основи місцевого самоврядування та розширити його важливі соціально-економічні функції щодо життєзабезпечення територіальних утворень; здійснити поетапний перехід на обгрунтовану систему бюджетного регулювання та розширити права місцевих органів виконавчої влади у бюджетній політиці України.

 

7.3. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики та його складові

 

Механізм реалізації державної регіональної економічної політики — це система конкретних економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію суспільства, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, вдосконалюється структура їхнього господарського комплексу. Основними складовими цілісного механізму державної регіональної політики України, як визначено діючими нормативними документами, виступають:

1. 1.  Законодавча база  визначає взаємовідносини держави і регіонів та відповідні організаційні структури управління соціально-економічними процесами. На сучасному етапі економічного розвитку держава через законодавчу базу проводить політику, спрямовану на підвищення економічної самостійності територій. Водночас вона координує діяльність місцевої влади на основі визначення співвідношень державного і місцевих бюджетів, розвитку інфраструктурних об’єктів місцевого та загальнодержавного призначення, формування централізованих і регіональних фондів різного цільового призначення. Відтак станом на 2010 рік в Україні у сфері регіонального розвитку діють такі Закони України, які в тій чи іншій мірі регулюють питання формування та реалізації державної регіональної економічної політики: «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 01.07.2010 р.; «Про стимулювання розвитку регіонів»;від 08.09.2005 р.;  «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 р.; «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України» від 23.03.2000 р.;
2. 2.   Бюджетно-фінансове  регулювання  регіонального  розвитку.  Доступне  державне  втручання  в  господарські  процеси, які  вимірюються  показником  питомої  ваги  державних  видатків  у  бюджеті регіону. Їх висока питома вага свідчить про сильний  вплив  держави  на  економіку. 
3. 3.   Прогнозування  і  програмування.  З  допомогою  розробки  довгострокових  і  середньострокових  програм  розвитку  регіонів (районів,  областей)  досягається  планомірність  розвитку  продуктивних  сил,  узгоджуються  інтереси  окремих  галузей. 
4. 4.   Розвиток  різних  форм  територіальної  організації  продуктивних  сил (створення спеціальних економічних зон, міжрегіональне та прикордонне співробітництво). Створення спеціаль них  економічних  зон  дасть  змо гу  збільшити  надходження іноземних  інвестицій,  створити  сучасну  виробничу,  транспортну і  ринкову  інфраструктуру,  підвищити  ефективність  використання  природних  ресурсів.  Особливе місце в регіональній економічній політиці відводиться  різним  формам  прикордонного  співробітництва. 

 

7.4. Складові регіональної політики

 

Збалансований і рівномірний розвиток регіонів має на увазі не тільки зростання економічного рівня території, але й формування всіх сфер громадського життя: соціальної, екологічної, науково-технічної та ін. Тому для більш ефективного проведення регіональної політики її поділяють на складові (рис. 5.1).

 

 

Регіональна політика

 

Регіональна  економічна політика

 

Регіональна  науково технічна політика

 

Регіональна екологічна політика

 

Регіональна  соціальна політика

 

Регіональна  демографічна політика

 

Регіональна  гуманітарна політика

 

Регіональна  національна політика

 

Регіональна  зовнішньо-економічна політика

 

Рис. 7.1. Складові державної регіональної політики

 

Відповідно до різноманітності процесів, що відбуваються в регіонах, виокремлюють і певні складові частини державної регіональної економічної політики, для кожної з яких держава встановлює цілі, завдання, пріоритети в регіональному аспекті, тобто визначає права, сфери, ресурси та методи роботи регіонів, здійснює певні дії щодо них та доручає їм виконання окремих завдань.

Розглянемо детальніше складові частини державної регіональної економічної політики.

1. 1.       Економічна політика. Сутність економічної політики полягає в забезпеченні регіонам можливостей для самостійного розвитку на умовах самофінансування та самозабезпечення. До складу економічної політики входять:  

1.1.             бюджетна та податкова політика;

1.2.             планування, прогнозування та програмування розвитку регіону;

1.3.              інвестиційна політика;

1.4.              розміщення продуктивних сил;

1.5.              політика розвитку регіональних комплексів (АПК; транспортний, будівельний);

1.6.             контрольно-аналітична діяльність та інформаційне забезпечення.

2. Соціальна політика. Складовими соціальної політики є: забезпечення зростання рівня добробуту населення; соціальний захист; забезпечення громадянам рівних прав і можливостей щодо вибору місця проживання та працевлаштування. Ефективність соціальної політики дуже залежить від економічних можливостей держави, тобто від частки національного доходу, що спрямовується на споживання.  Це може бути фінансова підтримка, працевлаштування, продаж товарів за зниженими цінами, безкоштовне харчування, медичне обслуговування інвалідів тощо. Найважливішою складовою соціальної політики є забезпечення громадянам прожиткового мінімуму.

3. Науково-технічна політика. Вона спрямовується на визначення пріоритетів щодо вдосконалення та розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в регіоні і базується на попередньому вивченні та аналізі науково-технічного комплексу регіону.

4. Екологічна політика. Нині набула надзвичайно важливого значення в зв’язку з неприпустимим промисловим забрудненням довкілля. Особливо гострою є ця проблема в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Харківській та Київській областях. Головною метою екологічної політики є оздоровлення довкілля.

5. Демографічна політика. Вона спрямовується на гальмування депопуляційних процесів і деструктурування населення. Демографічний стан країни та її регіонів є важливим фактором соціально-економічного розвитку.

6. Гуманітарна політика. Головна мета — це духовний розвиток суспільства, його моральний і фізичний стан. До складу гуманітарної політики входить державна підтримка навчальних закладів, лікарень, поліклінік, театрів, кінотеатрів, клубів, тобто розвиток комунальної власності. Особливістю гуманітарної політики є її чітка регіональна спрямованість.

7. Національна політика. Спрямовується на забезпечення конституційних, політичних, економічних і соціальних прав громадян незалежно від національності та віросповідання. Особливо це стосується регіонів України, що пов’язані з процесами переселення татар, німців в райони їхнього історичного проживання.

8. Зовнішньоекономічна політика. Спрямована на активізацію підприємництва, формування ринкової інфраструктури, залучення іноземних інвестицій, нарощування експортного потенціалу окремих регіонів, що потребують прискореного розвитку.

 

Завдання для контролю знань студентів до теми 7

 

Запитання для самоперевірки

 

1. Поясніть, в чому полягає суть державної регіональної економічної політики.

2. Яка головна мета державної регіональної економічної політики в економічній та соціальній сфері ?

3. Поясніть основні принципи державної регіональної економічної політики.

4. Що являє собою механізм реалізації державної регіональної економічної політики?

5. Дайте коротку характеристику складовим регіональної політики. Доведіть їх взаємозалежність та взаємодоповнюваність.

 

Тестові завдання

 

1. Визнання і дотримання загальнодержавних пріоритетів та забезпечення органічної єдності завдань щодо соціально-економічного розвитку країни та розвитку продуктивних сил регіону – це:

а) кредо державної регіональної економічна політики;

б) принцип державної регіональної економічна політики;

в) ціль державної регіональної економічна політики;

г) місія державної регіональної економічна політики;

 2. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики — це:

а) система економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію суспільства, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, вдосконалюється структура їхнього господарського комплексу;

б) сукупність економічних принципів та завдань, котрі лежать в основі національної безпеки країни;

в) система регулювання економічних процесів в державі на основі різних складови регіональної політики;

г) немає вірної відповіді;

3. В економічній сфері головна мета регіональної політики полягає у:

а) досягненні економічно доцільного рівня комплексності господарства регіонів та раціоналізації їх структури;

б) удосконаленні економічного районування країни;

в) забезпеченні економічними благами всіх регіонів;

г) наданні робочих місць та територіальному поділі праці;

4. Система заходів організаційного, правового та економічного характеру, що здійснюються державою у сфері регіонального розвитку країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей називається:

а) державним регулюванням економічної стратегії розвитку;

б) правовим регулюванням економічних процесів;

в) регіональним контролем;

г) регіональною політикою;

5. Відповідно до різноманітності процесів, що відбуваються в регіонах, виокремлюють такі  складові частини державної регіональної економічної політики:

а) економічну, соціальну, екологічну;

б) науково-технічну, гуманітарну, національну;

в) соціально-економічну, інноваційну, політичну;

г) управлінську, демографічну, зовнішньоекономічну;

6. Сутність науково-технічної політики полягає в тому, що вона спрямовується на:

а) активізацію підприємництва, формування ринкової інфраструктури, залучення іноземних інвестицій;

б) гальмування депопуляційних процесів і деструктурування населення;

в) забезпечення конституційних, політичних, економічних і соціальних прав громадян незалежно від національності та віросповідання;

г) визначенні пріоритетів розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в регіоні і базується на попередньому вивченні та аналізі науково-технічного комплексу регіону;

7. При визначенні пріоритетних напрямів регіональної економічної політики беруться до уваги такі проблеми:

а) екологічні;        б) демографічні;

в) економічні;         г) всі варіанти вірні;