|
|
Теорія прийняття рішеньДата публикации: 05.01.2017 07:00
“Теорія прийняття рішень” 6101
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет інформаційних систем і технологій
Кафедра економіко-математичного моделювання
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
«26» травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки «ТЕОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ» освітній ступінь бакалавр галузь знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка» спеціальність 6.050101 «Комп’ютерні науки»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________________
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
Укладачі: Вітлінський В.В., д-р екон.наук, проф.
1. ВСТУП
Економічна діяльність – це цілеспрямована діяльність людини або групи людей щодо виробництва продукції (товарів та послуг) за допомогою певних ресурсів, метою якої є, насамперед, отримання прибутку. Така діяльність пов’язана з постійним прийняттям різноманітних рішень, які повинні бути вчасними і ефективними (оптимальними). А цього досягти важко без застосування відповідних наукових підходів. У найбільш загальному сенсі теорія прийняття рішень – це сукупність математичних методів та моделей, за допомогою яких знаходять найкращий варіант (рішення) з низки альтернатив. Теорія прийняття рішень – це область дослідження, яка поєднує інструментарій математики, статистики, економіки, менеджменту і психології тощо; вивчає закономірності вибору людьми шляхів вирішення різного роду завдань, а також досліджує способи пошуку найбільш вигідних з можливих рішень. Основними проблемами, які ускладнюють процес прийняття рішень є: конфліктність, невизначеність та зумовлений ними ризик, велика вимірність та багатокритеріальність. Об’єктом пізнання та вивчення даної дисципліни є процеси прийняття рішень різних задач та проблем з урахуванням конфліктності, невизначеності та зумовленого ними ризику. Предметом пізнання та вивчення дисципліни є методологія, концептуальні положення та відповідний інструментарій математичного моделювання, експертних систем, які на засадах системної парадигми, діалогових комп‘ютерних інформаційних систем допомагають особі (колективу), що відповідає за прийняття рішень, приймати виважені рішення за різних умов. Метою вивчення дисципліни є формування у студентів системи знань про математичні основи процесу прийняття рішення, умінь застосовувати ці знання при вирішенні конкретних економічних завдань. Завдання: вивчення теорії, концепцій, методів, технологій та набуття практичних навичок щодо застосування математичних моделей і методів вибору альтернатив і пошуку ефективних рішень за допомогою різноманітного наукового теоретичного та прикладного інструментарію. Дисципліна «Теорія прийняття рішень» є однією з дисциплін математичної, природничо-наукової підготовки студентів, які навчаються за програмою бакалаврів з напряму «Комп’ютерні науки». В результаті вивчення даної дисципліни у студента формується наступні професійні компетентності: - здатність узагальнювати та критично оцінювати результати, отримані вітчизняними та зарубіжними дослідниками, виявлення перспективних напрямків, складання програм досліджень; - здатність проводити самостійні дослідження у відповідності з розробленою програмою; - здатність проводити збір, аналіз науково-технічної інформації, вітчизняного та зарубіжного досвіду з тематики дослідження; - готовність використовувати математичні методи обробки, аналізу і синтезу результатів професійних досліджень; - здатність оформляти отримані робочі результати у вигляді презентацій, науково-технічних звітів, статей і доповідей на конференціях (наукових семінарах); - здатність самостійно здійснювати підготовку завдань та розробляти можливі рішення з урахуванням фактора невизначеності, розробляти відповідні пропозиції та заходи щодо реалізації розроблених економіко-математичних моделей у вигляді прикладних програм; - здатність проводити обстеження об'єкту дослідження, системний аналіз предметної області, їх взаємозв'язків; - здатність готувати аналітичні матеріали для оцінки заходів в області економічної політики і прийняття стратегічних рішень на мікро- та макрорівні; - здатність аналізувати і використовувати різні джерела інформації для проведення економічних розрахунків; - здатність складати прогноз основних соціально-економічних показників діяльності підприємства, галузі, регіону та економіки в цілому. В результаті вивчення науки «Теорія прийняття рішень» студенти повинні знати: - основні поняття, положення, завдання, засади, кроки прийняття рішень за різних умов; - сутність процесу вибору, визначення функцій вибору та здійснення операцій над ними; - основні критерії прийняття рішень в різних інформаційних ситуаціях; - основний інструментарій теорії корисності; - елементи теорії нечітких множин та нечіткої логіки; - основні поняття експертних методів та моделей у прийнятті рішень; - основні положення прийняття групових рішень; - основи теорії голосування; вміти: - виокремлювати складові процесу прийняття рішень; - формалізувати задачі прийняття рішень; - приймати рішення в умовах конфлікту, невизначеності та зумовленого ними ризику; - приймати рішення за наявності багатьох критеріїв та цілей; - використовувати експертні методи та моделі у прийнятті рішень; - здійснювати груповий вибір; - приймати рішення в різних сферах економіки; володіти: засобами математичного моделювання у процесах прийняття рішень за різних умов; інструментом постановки та формалізації задач експертної підтримки прийняття рішень, аналізу та інтерпретації отриманих результатів.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ
3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ
ТЕМА 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
Прийняття рішень, як фундаментальна наука, досліджує методологію та інструментарій розв'язання слабко- та неструктурованих проблем, що характеризуються великою складністю, навизначеністю, конфліктістю і породженим ними ризиком. Теорія прийняття рішень (ТПР) виокремилась з наукового напряму "Дослідження операцій", що розглядає передусім добре структуровані проблеми. Концептуально розглядається категоріальній апарат ТПР, засади та принципи прийняття рішень, етапи, складові, структура та суперпозиція учасників процесів прийняття рішень, класифікація управлінських рішень, теоретичні положення ТПР. Особливу увагу приділено суб'єктивній складовій ТПР - врахуванню усталених уподобань, пріоритетів, схильності до ризику, а також когнітивних, поведінкових, психологічних аспектів підготовки і прийняття рішень, можливість відхилення від раціональності тощо.
ТЕМА 2. ФОРМАЛІЗАЦІЯ ЗАДАЧ ВИБОРУ У ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ
Спроможність людини здійснювати раціональний вибір та впорядкованість процесів її мислення є базовими положеннями ТПР. Для побудови множини альтернатив, вимірювання їхньої привабливості для децидента, визначення їх ранжувань та впорядкувань за корисністю, використовується математичний інструментарій дискретної математики, зокрема, теорії множин, що описує бінарні відношення різних типів, розглядає способи їх задання, властивості операцій над ними тощо. Розглядаються положення аксіоматичної теорії раціональної поведінки, вводяться формальні моделі задач прийняття рішень.
ТЕМА 2. МЕТОД ТА ФУНКЦІЇ ВИБОРУ У ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ
Як результат процесу оцінювання альтернатив, що спрямовані на досягнення мети економічної системи, ТПР розглядає підходи до здійснення раціонального вибору альтернатив. Здійснюючи вибір, особа мксимізуює свою функцію корисності. Наголошується на існування парадоксів та протиріч у поведінкових реакціях людини в процесі прийняття рішень, систематичні відхилення поведінки від раціональності, існування природної іраціональності. Методологічно узагальнюються напрямки математичного врахування цих аспектів в моделях ТПР, зокрема, на підгрунті сучасної теорії просектів. Аналізуються функції одно- та багатокритеріального вибору, операції над ними, що реалізовують компромісне обрання кращої альтернативи за множиною критеріїв. Досліджуються вимірювальні шкали та суб’єктивні методи визначення переваг об’єктів.
ТЕМА 4. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В УМОВАХ КОНФЛІКТУ, НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА ЗУМОВЛЕНОГО НИМИ РИЗИКУ
Конкурентна боротьба на ринку, розбіжності інтересів сторін економічних відносин та різнобічність цілей призводять до збільшення конфліктності економічного середовища. Невизначеність – фундаментальна характеристика недостатньої забезпеченості процесу прийняття економічних рішень знаннями стосовно проблемної ситуації. Прийняття рішень за умов конфліктності та невизначеності характеризується тим, що неможливо однозначно передбачити їх наслідки. Тому врахування зумовленого ними ризику, що має діалектичну об'єктивно-суб'єктивну структуру, є основною методологічною засадою ТПР. Математичним інструментарієм реалізації даного напрямку є теорія ігор, в межах якої стосовно задач прийняття рішень розглядаються основні поняття теорії ігор, складові теоретико-ігрової моделі, класифікація ігор. Розглядається наукова класифікація інформаційних ситуацій як градацій ступеня невизначеності та критерії прийняття рішень за різних інформаційних ситуацій.
ТЕМА 5. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗА НАЯВНОСТІ БАГАТЬОХ КРИТЕРІЇВ ТА ЦІЛЕЙ
Мета, цілі та критерії є динамічнозмінюваними характеристиками економічних систем і зумовлюють багатокритеріальність задач прийняття рішення. ТПР розглядає концептуальні положення, постановку, математичну модель та підходи до здійснення багатоцільового багатокритеріального вибору. Аналізуються способи відображення та врахування пріоритету, методи побудови області компромісів, принципи оптимальності в умовах ризику. Розлядаються концепція, алгоритми та технології прийняття багатоцільових рішень для проблем різного ступеня структурованості та використання адекватного математичного інструментарія: цільового програмування, дослідження рішень на множинах Еджворта-Парето, застосування людиномашинних процедур, підходу аналітичної ієрархії, багатокритеріальної теорії корисності, методів ранжування багатокритеріальних альтернатив типу ELECTRE, ЗАПРОС тощо.
ТЕМА 6. ТЕОРІЯ КОРИСНОСТІ В ЗАДАЧАХ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ Для задач прийняття рішень за умов невизначеності та ризику принцип оптимальності можна побудувати у вигляді функції корисності. Оскільки при наявності ризику результати рішень залежать від випадкових величин, то для порівняння їх ефективності необхідно вміти порівнювати функції розподілу ефективності. У цьому випадку важливе значення для прийняття рішень мають результати про властивості функцій корисності.
Корисність визначає ступінь задоволення, яке одержує суб’єкт від споживання товару чи виконання будь – якої дії.
Найбільш загальний підхід щодо оцінки ступеня (міри) ризику полягає у введенні функції корисності. Концепція корисності є одним з важливих елементів будь – якої сучасної економічної теорії. Вона дозволяє співвиміряти споживчі елементи різних товарів. Корисність включає важливу психологічну компоненту, тому що люди досягають корисності, отримуючи речі, що приносять їм задоволення. В економічному аналізі корисність використовується для ідентифікації пріоритетів при ранжуванні наборів споживчих товарів та послуг. Застосовуючи різні функції корисності, можна описати будь – які варіанти оцінки випадкової економічної ситуації у вигляді сподіваного значення такої функції.
ТЕМА 7. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗА НЕЧІТКО ВИЗНАЧЕНИХ УМОВ
Нечіткість процесів цілепокладання та цілездійснення, як і невизначеність із конфліктністю, визнаються фундаментальними категоріями ТПР. При цьому неточність та випадковість мають різну природу та властивості. Випадковість характеризується ймовірністю настання подій, а нечіткість акцентує увагу на відсутності можливості однозначного оцінювання ситуації, у якій має прийматися рішення. Використання апарату теорії ймовірностей призводить до фактичного ототожнення різних характеристик економічних процесів, що не сприяє збільшенню адекватності процедур прийняття рішень. Тому математичною та модельною реалізацією концепції нечіткості в ТПР є теорія нечітких множин – ефективній інструментарій формального опису неточних і багатозначних понять. В даному напрямку розглядаються категоріальний блок теорії нечітких множин та нечіткої логіки (визначення нечітких чисел, лінгвістичної змінної, функції належності тощо), операційний блок (операції над нечіткими множинами, нечіткий висновок, основні правила висновку в нечіткій логіці тощо.) та блок менеджменту нечіткості (сфери і напрямки практичного застосування концепції нечіткості в економіці).
ТЕМА 8. ЕКСПЕРТНІ МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ У ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ
Процес прийняття рішень включає низку неформальних етапів, пов'язаних з одержанням даних щодо проблемної ситуації та формуванням системи переваг у процесі вироблення рішення. Для підвищення достовірності даних та одержання інформації для прийняття раціональних рішень використовується експертне оцінювання. Математичний інструментарій експертного оцінювання – це методи пошуку рішень складних задач, які грунтуються на судженнях (оцінках, висловлюваннях) експертів. Методи експертного оцінювання об'єднують методи колективної роботи експертної групи і методи одержання індивідуальної думки членів експертної групи. В розділі розглядаються методи одержання і подання експертної інформації, статистичні методи обробки експертної інформації, особливості побудови матриць парних порівнянь способи якісного вимірювання альтернатив за критеріями для неструктурованих проблем прийняття рішень, методи перевірки компетентності експертів та узгодженості експертних думок.
ТЕМА 9. ПРИЙНЯТТЯ КОРПОРАТИВНИХ РІШЕНЬ. ГРУПОВИЙ ВИБІР
Проблема прийняття багатоособових рішень, колективного або групового вибору є актуальною складовою ТПР. Багатоособовий вибір здійснюється шляхом голосування. Правила голосування, які найчастіше використовуються (системи Кондорсе, Борда тощо) можуть приводити до різних результатів. Тому процедури голосування можна оцінити лише характеризуючи низку властивостей, котрим повинні відповідати "розумні" процедури. Саме в цьому полягає сутність аксіоматичного підходу до побудови процедур голосування. Парадокс Єрроу є фундаментальним результатом аксіоматичної теорії багатоособового вибору. В розділі розглядаються правила голосування, що будуються на принципах більшості голосів та на підрахунку рангів, їхні парадокси і протиріччя, аксіоми прийняття групових рішень, способи маніпулювання результатами голосувань, схеми та моделі прийняття рішень за наявності коаліцій.
ТЕМА 10. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В РІЗНИХ СФЕРАХ ЕКОНОМІКИ
Прийняття економічних рішень, окрім загальних методологічних принципів ТПР, враховує специфіку сфери економічної діяльності, яка є середовищем досліджуваних бізнес-процесів. В розділі розглядаються господарські, управлінські, інвестиційні рішення, фінансові рішення тощо.
ТЕМА 11. ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ЗАДАЧ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ. ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РЕАЛІЗАЦІЇ МОДЕЛЕЙ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
Сучасний стан комп’ютеризації процесів підтримки прийняття рішень зумовлює усталену концепцію створення системи підтримки прийняття рішень (СППР) для підприємств різних сфер економічної діяльності. В розділі розглядається класифікація, принципи створення, напрямки та проблеми використання СППР на основі міри підтримки прийняття рішень, інструментального підходу, за ступенем залежності особи, що приймає рішення, за ознакою часового горизонту. Аналізується архітектура, бази моделей та сфери застосування СППР в межах інформаційного підходу, СППР, яка базуються на знаннях, СППР, що є орієнтованими на особистість ОПР, СППР для планування та прогнозування, СППР в області автоматизації офісної діяльності.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ
4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Список компетенцій, на опанування якими можуть бути спрямовані заняття.
1) Глобальні компетентності:
ГК1. Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. ГК2. Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу. ГК3. Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. ГК4. Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.
2) Загальні компетентності:
Ключові інструментальні компетентності ІК1. Здатність до аналізу і синтезу. ІК2. Здатність до організації і планування. ІК3. Базові загальні знання. ІК4. Засвоєння основ базових знань з професії. ІК5. Усне і письмове спілкування рідною мовою. ІК6. Знання другої мови. ІК7. Елементарні комп’ютерні навички. ІК8. Навики управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел). ІК9. Розв’язання проблем. ІК10. Прийняття рішень.
Ключові міжособистісні компетентності МК1. Здатність до критики та самокритики. МК2. Взаємодія (робота в команді). МК3. Міжособистісні навики та уміння. МК4. Здатність працювати в міждисциплінарній команді. МК5. Здатність спілкуватися з експертами з інших галузей. МК6. Позитивне ставлення до несхожості та інших культур. МК7. Здатність працювати в міжнародному середовищі. МК8. Етичні зобов’язання.
Ключові системні компетентності СК1. Здатність застосовувати знання на практиці. СК2. Дослідницькі навики і уміння. СК3. Здатність до навчання. СК4. Здатність пристосовуватись до нових ситуацій. СК5. Здатність породжувати нові ідеї (креативність). СК6. Лідерські якості. СК7. Розуміння культури та звичаїв інших країн. СК8. Здатність працювати самостійно. СК9. Планування і управління проектами. СК10. Ініціативність та дух підприємництва. СК11. Турбота про якість. СК12. Бажання досягти успіху.
3) Професійні компетенції:
Науково-дослідна діяльність ПК1. Здатність узагальнювати та критично оцінювати результати, отримані вітчизняними та зарубіжними дослідниками, виявлення перспективних напрямків, складання програм досліджень. ПК2. Здатність до обґрунтування актуальності, теоретичної і практичної значущості обраної теми наукового дослідження. ПК3. Здатність проводити самостійні дослідження у відповідності з розробленою програмою. ПК4. Здатність проводити збір, аналіз науково-технічної інформації, вітчизняного та зарубіжного досвіду за тематикою дослідження. ПК5. Здатність брати участь у постановці і проведенні експериментальних досліджень. ПК6. Здатність обґрунтовувати правильність обраної моделі, зіставляючи результати експериментальних даних і отриманих рішень. ПК7. Готовність використовувати математичні методи обробки, аналізу і синтезу результатів професійних досліджень. ПК8. Здатність оформляти отримані робочі результати у вигляді презентацій, науково-технічних звітів, статей і доповідей на конференціях (наукових семінарах).
Проектно-економічна діяльність ПК9. Здатність проводити обстеження об'єкту дослідження, системний аналіз предметної області, їх взаємозв'язків. ПК10. Здатність проводити моделювання процесів і систем. ПК11. Здатність оцінювати надійність і якість функціонування об'єкта дослідження. ПК12. Здатність до проектування базових та прикладних інформаційних технологій. ПК13.Здатність використовувати технології розробки об’єктів професійної діяльності в різних галузях економіки, а також підприємств різного профілю і всіх видів діяльності в умовах економіки інформаційного суспільства.
Аналітична діяльність ПК14. Здатність готувати аналітичні матеріали для оцінки заходів в області економічної політики і прийняття стратегічних рішень на мікро- та макрорівні. ПК15. Здатність аналізувати і використовувати різні джерела інформації для проведення економічних розрахунків. ПК16. Здатність складати прогноз основних соціально-економічних показників діяльності підприємства, галузі, регіону та економіки в цілому. ПК17. Здатність аналізувати, моделювати та здійснювати моніторинг і контроль системних характеристик розвитку економічних систем: ризику, надійності, стійкості, маневреності тощо. ПК18. Здатність здійснювати інформаційно-аналітичну підтримку управлінських рішень та подальшу розробку стратегії підприємства на підставі даних системного аналізу та моделювання соціально-економічних об’єктів/систем на різних рівнях (з використанням: класичних методів моделювання, інструментарію теорії хаосу, інструментарію нечіткої логіки тощо).
Організаційно-управлінська діяльність ПК19. Здатність керувати економічними (інформаційними, інформаційно-аналітичними) підрозділами, відділами з розробки та підтримки програмного забезпечення на підприємствах і організаціях різних форм власності, в органах державної і муніципальної влади. ПК20. Здатність розробляти варіанти управлінських рішень та обгрунтовувати їх вибір на основі критеріїв соціально-економічної ефективності.
Практичне (семінарське) заняття №1 (1 год.) Тема. Бінарні відношення як теоретичне підґрунтя теорії прийняття рішень (на основі теми 2).
Заняття проводиться у формі семінару-розгорнутої бесіди (евристична бесіда) та заняття-розв’язання проблемних завдань. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 1, 2; викладачем готовляться слайди для підтримки евристичної бесіди та тексти проблемних завдань. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ІК1, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК9, ІК10, СК1, СК3, СК8, ПК4, ПК6, ПК7, ПК10, ПК20. План заняття Перша частина заняття проводиться у вигляді евристичної бесіди. Викладач за допомогою системи запитань разом зі студентами розглядаються такі проблеми: 1. Поняття та способи означення бінарного відношення 2. Основні операції над бінарними відношеннями 3. Ізоморфізм, гомоморфізм і двоїстість бінарних відношень 4. Властивості бінарних відношень 5. Типи бінарних відношень у теорії прийняття рішень 6. Агрегування та факторизація. Властивості факторизованих відношень Для закріплення матеріалу у другій частина заняття студенти вирішують проблемні завдання.
Контроль знань студентів за результатами заняття проводиться у вигляді розв’язання індивідуального проблемного завдання (останні 10 хвилин заняття).
Шкала оцінювання розв’язання індивідуального проблемного завдання студентами
Практичне заняття №2 (2 год.) Тема. Проблема вибору в прийнятті рішень (на основі теми 3 дисципліни).
Заняття проводиться у формі заняття-розв’язання проблемних завдань. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 3; роздатковий матеріал - тексти проблемних завдань, що готовляться викладачем. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ІК1, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК9, ІК10, СК1, СК3, СК8, ПК4, ПК6, ПК7, ПК10, ПК20.
План заняття Запропоновані викладачем проблемні завдання повинні бути спрямовані та присвячені таким проблемним питанням: 1. Визначення функції вибору. 2. Сутність раціонального вибору. Умови раціонального вибору. 3. Правила (механізми) вибору. 4. Основні задачі дослідження та застосування правил та функцій вибору: аналіз; синтез; апроксимація реального вибору особи, що приймає рішення; оцінювання складності реалізації правил вибору; оптимізація механізмів вибору.
Контроль знань студентів за результатами заняття проводиться у вигляді розв’язання індивідуального проблемного завдання (останні 10 хвилин заняття).
Шкала оцінювання розв’язання індивідуального проблемного завдання студентами
Практичне заняття №3 (2 год.) Тема. Особливості прийняття рішень за різних умов (на основі теми 4 дисципліни).
Заняття проводиться у формі заняття-розв’язання проблемних завдань. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 3; роздатковий матеріал - тексти проблемних завдань, що готовляться викладачем. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ІК1, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК9, ІК10, СК1, СК3, СК8, ПК4, ПК6, ПК7, ПК10, ПК20.
План заняття Запропоновані викладачем проблемні завдання повинні бути спрямовані та присвячені таким проблемним питанням: 1. Прийняття рішень за заданого розподілу ймовірності 2. Прийняття рішень за невідомого розподілу ймовірності 3. Критерії прийняття рішень за наявності протидії економічного середовища 4. Шоста інформаційна ситуація
Контроль знань студентів за результатами заняття проводиться у вигляді розв’язання індивідуального проблемного завдання (останні 10 хвилин заняття).
Шкала оцінювання розв’язання індивідуального проблемного завдання студентами
Практичне заняття №4 (2 год.) Тема. Особливості використання ієрархічної моделі прийняття одноцільових багатокритеріальних рішень у полі однієї та кількох інформаційних ситуацій (на основі теми 5 дисципліни).
Заняття проводиться у формі заняття-розв’язання проблемних завдань. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 5; роздатковий матеріал - тексти проблемних завдань, що готовляться викладачем. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ІК1, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК9, ІК10, СК1, СК3, СК8, ПК4, ПК6, ПК7, ПК10, ПК20.
План заняття Запропоновані викладачем проблемні завдання повинні бути спрямовані та присвячені таким проблемним питанням: 1. Ієрархічна модель прийняття одноцільових багатокритеріальних рішень у полі однієї інформаційної ситуації. 2. Ієрархічна модель прийняття одноцільових багатокритеріальних рішень у полі кількох інформаційних ситуацій.
Контроль знань студентів за результатами заняття проводиться у вигляді розв’язання індивідуального проблемного завдання (останні 10 хвилин заняття).
Шкала оцінювання розв’язання індивідуального проблемного завдання студентами
Практичне заняття №5 (2 год.) Тема. Основи прийняття рішень з врахуванням корисності результату (на основі теми 6 дисципліни).
Заняття проводиться у формі заняття-розв’язання проблемних завдань. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 6; роздатковий матеріал - тексти проблемних завдань, що готовляться викладачем. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ІК1, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК9, ІК10, СК1, СК3, СК8, ПК4, ПК6, ПК7, ПК10, ПК20.
План заняття Запропоновані викладачем проблемні завдання повинні бути спрямовані та присвячені таким проблемним питанням: 1. Врахування корисності результату у прийнятті рішень. Сподівана корисність. 2. Лотерея. Детермінований еквівалент лотереї. Страхова сума. 3. Премія за ризик.
Контроль знань студентів за результатами заняття проводиться у вигляді розв’язання індивідуального проблемного завдання (останні 10 хвилин заняття).
Шкала оцінювання розв’язання індивідуального проблемного завдання студентами
Практичне заняття №6 (2 год.) Тема. Використання елементів теорії нечітких множин у прийнятті рішень (на основі теми 7 дисципліни).
Заняття проводиться у формі заняття-розв’язання проблемних завдань. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 6; роздатковий матеріал - тексти проблемних завдань, що готовляться викладачем. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ІК1, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК9, ІК10, СК1, СК3, СК8, ПК4, ПК6, ПК7, ПК10, ПК20.
План заняття Запропоновані викладачем проблемні завдання повинні бути спрямовані та присвячені таким проблемним питанням: 1. Нечітка множина. Операції над нечіткими множинами. 2. Функція належності. Способи задання функції належності.
Контроль знань студентів за результатами заняття проводиться у вигляді розв’язання індивідуального проблемного завдання (останні 10 хвилин заняття).
Шкала оцінювання розв’язання індивідуального проблемного завдання студентами
Практичне заняття №7 (2 год.) Тема. Задачі і методи визначення компетентності експертів (на основі теми 8 дисципліни).
Заняття проводиться у формі заняття-розв’язання проблемних завдань. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 6; роздатковий матеріал - тексти проблемних завдань, що готовляться викладачем. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ІК1, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК9, ІК10, СК1, СК3, СК8, ПК4, ПК6, ПК7, ПК10, ПК20.
План заняття Запропоновані викладачем проблемні завдання повинні бути спрямовані та присвячені таким проблемним питанням: 1. Визначення компетентності експертів на основі аксіоми незміщеності 2. Особливості взаємооцінки експертів. 3. Визначення компетентності експертів на основ аналізу паралелепіпеда вагових коефіцієнтів. 4. Компетентність експертів у задачі «узагальненого оцінювання»
Контроль знань студентів за результатами заняття проводиться у вигляді розв’язання індивідуального проблемного завдання (останні 10 хвилин заняття).
Шкала оцінювання розв’язання індивідуального проблемного завдання студентами
Для поглибленого вивчення теми 8 «Експертні методи та моделі у прийнятті рішень» студентам може бути запропоновано перелік завдань, які вони повинні дослідити та розв’язати вдома самостійно. Оцінюється цей вид робіт за шкалою: 0, 3, 4, 5 балів.
Семінарське заняття №8 (1 год.) Тема. Особливості прийняття колективних рішень (на основі теми 9 дисципліни).
Заняття проводиться у формі семінару-конференції. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 9 дисципліни. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ІК1, ІК2, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК8, ІК9, ІК10, МК1, СК2, СК3, СК8, СК11, СК12, ПК2, ПК4, ПК6, ПК8, ПК9, ПК10, ПК14, ПК18, ПК20.
План заняття Заняття проводиться у вигляді конференції, на які повинні бути висвітленні питання, що присвячені проблемам прийняття корпоративних (колективних, групових) рішень. Контроль знань студентів за результатами заняття проводиться у вигляді взаємного оцінювання студентами один одного.
Шкала оцінювання доповідей студентів
ПЛАНИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Лабораторна робота №1 (2 год.). Тема. Дослідження проблеми впливу переваг ОПР в задачах прийняття рішень (на основі теми 2, 3 дисципліни)
Заняття проводиться у формі заняття-вирішення ситуаційних вправ за допомогою фасилітації. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 2, 3; викладачем готуються та роздаються студентам варіанти ситуаційних вправ та методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ГК3, ІК1, ІК2, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК7, ІК8, ІК9, ІК10, МК2, СК1, СК2, СК3, СК4, СК5, СК12, ПК3, ПК6, ПК7, ПК8, ПК10, ПК11, ПК12, ПК13, ПК15, ПК18, ПК20.
Послідовність виконання лабораторної роботи 1. Подати систему переваг бінарними відношеннями. 2. Дослідити відношення домінування та байдужості: 1) визначити відношення домінування та байдужості; 2) виділити транзитивні структури «домінування-байдужість»; 3. Здійснити вибір кращих альтернатив за допомогою бінарних відношень. 4. Проаналізувати отримані результати, зробити висновки.
Контроль знань студентів та виконання роботи здійснюється у вигляді захисту звіту лабораторної роботи. Результати виконання лабораторної роботи студент оформляє у вигляді письмового звіту з додатками практичного матеріалу.
Шкала оцінювання результатів виконання лабораторної роботи
Лабораторна робота №2 (2 год.). Тема. Розв’язання статистичної гри у змішаних стратегіях(на основі теми 4 дисципліни)
Заняття проводиться у формі заняття-вирішення ситуаційних вправ за допомогою фасилітації Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 3; викладачем готуються та роздаються студентам варіанти ситуаційних вправ та методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ГК3, ІК1, ІК2, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК7, ІК8, ІК9, ІК10, СК1, СК2, СК3, СК4, СК5, СК12, ПК3, ПК6, ПК7, ПК8, ПК10, ПК11, ПК12, ПК13, ПК15, ПК18, ПК20.
Послідовність виконання лабораторної роботи
1. Визначити інформаційну ситуацію у задачі прийняття рішень 2. Обрати відповідні критерії прийняття рішень у змішаних стратегіях згідно інформаційної ситуації. 3. Здійснити вибір оптимальної змішаної стратегії згідно обраних критеріїв. 4. Проаналізувати отримані результати, зробити висновки.
Контроль знань студентів та виконання роботи здійснюється у вигляді захисту звіту лабораторної роботи. Результати виконання лабораторної роботи студент оформляє у вигляді письмового звіту з додатками практичного матеріалу.
Шкала оцінювання результатів виконання лабораторної роботи
Лабораторна робота №3 (2 год.). Тема. Прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень на основі ієрархічної моделі(на основі теми 5 дисципліни)
Заняття проводиться у формі заняття-вирішення ситуаційних вправ за допомогою фасилітації. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 5; викладачем готуються та роздаються студентам варіанти ситуаційних вправ та методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття ГК1, ГК3, ІК1, ІК2, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК7, ІК8, ІК9, ІК10, СК1, СК2, СК3, СК4, СК5, СК12, ПК3, ПК6, ПК7, ПК8, ПК10, ПК11, ПК12, ПК13, ПК15, ПК18, ПК20.
Послідовність виконання лабораторної роботи 1. Побудувати структуру ієрархічної моделі прийняття рішень (для двоцільової чотирикритеріальної задачі) 2. Сформулювати вектор вагових коефіцієнтів, що відображають пріоритетність відповідних інформаційних ситуацій, інтегральний функціонал оцінювання, функціонали оцінювання (матриці). 3.Здійснити нормалізацію, зважене згортання матриць, розрахувати вектори вагових коефіцієнтів пріоритету функціоналів оцінювання на різних рівнях ієрархії. 4. Прийняти рішення. 5. Проаналізувати отримані результати, зробити висновки.
Контроль знань студентів та виконання роботи здійснюється у вигляді захисту звіту лабораторної роботи. Результати виконання лабораторної роботи студент оформляє у вигляді письмового звіту з додатками практичного матеріалу.
Шкала оцінювання результатів виконання лабораторної роботи
Лабораторна робота №4 (2 год.). Тема. Прийняття рішення за різного ставлення особи до ризику з врахуванням корисності результату(на основі теми 6 дисципліни)
Заняття проводиться у формі заняття-вирішення ситуаційних вправ за допомогою фасилітації. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 6; викладачем готуються та роздаються студентам варіанти ситуаційних вправ та методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ГК3, ІК1, ІК2, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК7, ІК8, ІК9, ІК10, СК1, СК2, СК3, СК4, СК5, СК12, ПК3, ПК6, ПК7, ПК8, ПК10, ПК11, ПК12, ПК13, ПК15, ПК18, ПК20.
Послідовність виконання лабораторної роботи 1. Побудувати функції корисності, якщо особа є несхильною, схильною, або нейтральною до ризику. 2. Прийняти рішення за різного ставлення особи до ризику з врахуванням корисності результату 3. Проаналізувати отримані результати, зробити висновки.
Контроль знань студентів та виконання роботи здійснюється у вигляді захисту звіту лабораторної роботи. Результати виконання лабораторної роботи студент оформляє у вигляді письмового звіту з додатками практичного матеріалу.
Шкала оцінювання результатів виконання лабораторної роботи
Лабораторна робота №5 (2 год.). Тема. Особливості прийняття рішень з використанням інструментарію теорії нечітких множин та нечіткої логіки (на основі теми 6 дисципліни)
Заняття проводиться у формі заняття-вирішення ситуаційних вправ за допомогою фасилітації. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 6; викладачем готуються та роздаються студентам варіанти ситуаційних вправ та методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ГК3, ІК1, ІК2, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК7, ІК8, ІК9, ІК10, СК1, СК2, СК3, СК4, СК5, СК12, ПК3, ПК6, ПК7, ПК8, ПК10, ПК11, ПК12, ПК13, ПК15, ПК18, ПК20.
Послідовність виконання лабораторної роботи
На першому занятті студенти виконують наступні завдання: 1. Для ситуаційної вправи необхідно визначити перелік показників, які не можна визначити однозначно кількісно. 2. Побудувати нечіткі множини, які відповідають цим показникам. Визначити функції належності заданим способом. 3. Прийняти рішення на основі отриманих результатів. 4. Проаналізувати отримані результати, зробити висновки.
На другому занятті студенти виконують такі завдання: 1. Необхідно задати показники через лінгвістичні змінні. 2. Побудувати базу правил прийняття рішень. 3. Прийняти рішення на основі отриманих результатів. 4. Порівняти результати з результатами першого заняття, що відведено для виконання даної лабораторної роботи. 5. Проаналізувати отримані результати, зробити висновки.
Контроль знань студентів та виконання роботи здійснюється у вигляді захисту звіту лабораторної роботи на другому занятті. Результати виконання лабораторної роботи студент оформляє у вигляді письмового звіту з додатками практичного матеріалу.
Шкала оцінювання результатів виконання лабораторної роботи
Лабораторна робота №6 (4 год.). Тема. Дослідження проблеми прийняття рішень в різних сферах економіки (на основі теми 10 дисципліни)
Заняття проводиться у формі заняття-вирішення ситуаційних вправ у міні-групах (по два студенти). Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 10; викладачем готуються та роздаються студентам варіанти ситуаційних вправ. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ГК3, ІК1, ІК2, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК7, ІК8, ІК9, ІК10, МК2, СК1, СК2, СК3, СК4, СК5, СК12, ПК3, ПК6, ПК7, ПК8, ПК10, ПК11, ПК12, ПК13, ПК14, ПК15, ПК17, ПК18, ПК20.
Послідовність виконання лабораторної роботи Лабораторна робота фактично являє собою вирішення повноцінної ситуаційної вправи (бізнес-кейсу). Розв’язок здійснюється студентами самостійно без втручання у процес викладача. Студенти повинні самостійно проаналізувати ситуацію, скласти алгоритм її вирішення, визначитися з інструментарієм, запропонувати шляхи подолання проблеми, зробити висновки щодо ефективності прийнятого рішення.
Контроль знань студентів та виконання роботи здійснюється у вигляді захисту звіту лабораторної роботи. Результати виконання лабораторної роботи студент оформляє у вигляді письмового звіту з додатками практичного матеріалу.
Шкала оцінювання результатів виконання лабораторної роботи
4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Контактне заняття № 1. (2 год)
Тема. Основи теорії прийняття рішень. Бінарні відношення як теоретичне підґрунтя теорії прийняття рішень (на основі теми 1, 2).
Заняття проводиться у формі міні-лекції, семінару-розгорнутої бесіди (евристична бесіда) та заняття-розв’язання проблемних завдань. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 1, 2; викладачем готовляться слайди для підтримки евристичної бесіди та тексти проблемних завдань. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ІК1, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК9, ІК10, СК1, СК3, СК8, ПК4, ПК6, ПК7, ПК10, ПК20. План заняття Перша частина заняття проводиться у вигляді міні-лекції та евристичної бесіди. Викладач за допомогою системи запитань разом зі студентами розглядаються такі проблеми: 1. Поняття рішення. Поняття оптимального рішення. 2. Особа, що приймає рішення. Роль індивіда у процесі прийняття рішень. Експерти. Консультанти. 3. Процес прийняття рішень. Основні етапи процесу прийняття рішень. 4. Поняття та способи означення бінарного відношення 5. Основні операції над бінарними відношеннями 6. Ізоморфізм, гомоморфізм і двоїстість бінарних відношень 7. Властивості бінарних відношень 8. Типи бінарних відношень у теорії прийняття рішень 9. Агрегування та факторизація. Властивості факторизованих відношень Для закріплення матеріалу у другій частина заняття студенти вирішують проблемні завдання.
Контроль знань студентів за результатами заняття проводиться у вигляді розв’язання індивідуального проблемного завдання (останні 10 хвилин заняття).
Шкала оцінювання заняття
Контактне заняття № 2. (4 год)
Тема. Особливості прийняття рішень за різних умов (на основі теми 4 дисципліни).
Заняття проводиться у формі міні-лекції, заняття-розв’язання проблемних завдань, заняття-вирішення ситуаційних вправ. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 3; роздатковий матеріал - тексти проблемних завдань, що готовляться викладачем. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ГК3, ІК1, ІК2, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК7, ІК8, ІК9, ІК10, СК1, СК2, СК3, СК4, СК5, СК12, ПК3, ПК6, ПК7, ПК8, ПК10, ПК11, ПК12, ПК13, ПК15, ПК18, ПК20.
План заняття Перша частина заняття проводиться у формі міні-лекції та заняття-розв’язання проблемних завдань. Запропоновані викладачем проблемні завдання повинні бути спрямовані та присвячені таким питанням: 1. Прийняття рішень за заданого розподілу ймовірності 2. Прийняття рішень за невідомого розподілу ймовірності 3. Критерії прийняття рішень за наявності протидії економічного середовища 4. Шоста інформаційна ситуація
Контроль знань студентів за результатами першої заняття проводиться у вигляді розв’язання індивідуального проблемного завдання.
Друга частина заняття проводиться у формі заняття-вирішення ситуаційних вправ за допомогою фасилітації, метою якого є вирішення статистичної гри у змішаних стратегіях. Інформаційне забезпечення: викладачем готуються та роздаються студентам варіанти ситуаційних вправ та методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи. Послідовність виконання роботи 1. Визначити інформаційну ситуацію у задачі прийняття рішень 2. Обрати відповідні критерії прийняття рішень у змішаних стратегіях згідно інформаційної ситуації. 3. Здійснити вибір оптимальної змішаної стратегії згідно обраних критеріїв. 4. Проаналізувати отримані результати, зробити висновки.
Контроль знань студентів та виконання роботи здійснюється у вигляді захисту роботи.
Шкала оцінювання заняття
Контактне заняття № 3. (2 год)
Тема. Особливості використання ієрархічної моделі прийняття одноцільових багатокритеріальних рішень у полі однієї та кількох інформаційних ситуацій (на основі теми 5 дисципліни).
Заняття проводиться у формі міні-лекції та заняття-розв’язання проблемних завдань. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 5; роздатковий матеріал - тексти проблемних завдань, що готовляться викладачем. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ІК1, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК9, ІК10, СК1, СК3, СК8, ПК4, ПК6, ПК7, ПК10, ПК20.
План заняття Запропоновані викладачем проблемні завдання повинні бути спрямовані та присвячені таким проблемним питанням: 1. Ієрархічна модель прийняття одноцільових багатокритеріальних рішень у полі однієї інформаційної ситуації. 2. Ієрархічна модель прийняття одноцільових багатокритеріальних рішень у полі кількох інформаційних ситуацій.
Контроль знань студентів за результатами заняття проводиться у вигляді розв’язання індивідуального проблемного завдання (останні 10 хвилин заняття).
Шкала оцінювання заняття
Контактне заняття № 4. (2 год)
Тема. Використання елементів теорії нечітких множин у прийнятті рішень (на основі теми 7 дисципліни).
Заняття проводиться у формі міні-лекції, заняття-розв’язання проблемних завдань, заняття-вирішення ситуаційних вправ за допомогою фасилітації. Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 6; роздатковий матеріал - тексти проблемних завдань, що готовляться викладачем. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ГК3, ІК1, ІК2, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК7, ІК8, ІК9, ІК10, СК1, СК2, СК3, СК4, СК5, СК12, ПК3, ПК6, ПК7, ПК8, ПК10, ПК11, ПК12, ПК13, ПК15, ПК18, ПК20.
План заняття Перша частина заняття проводиться у формі міні-лекції, заняття-розв’язання проблемних завдань. Запропоновані викладачем проблемні завдання повинні бути спрямовані та присвячені таким проблемним питанням: 1. Нечітка множина. Операції над нечіткими множинами. 2. Функція належності. Способи задання функції належності.
Контроль знань студентів за результатами заняття проводиться у вигляді розв’язання індивідуального проблемного завдання.
Друга частина заняття проводиться у формі заняття-вирішення ситуаційних вправ за допомогою фасилітації. Інформаційне забезпечення: викладачем готуються та роздаються студентам варіанти ситуаційних вправ та методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи.
Послідовність виконання роботи 1. Для ситуаційної вправи необхідно визначити перелік показників, які не можна визначити однозначно кількісно. 2. Побудувати нечіткі множини, які відповідають цим показникам. Визначити функції належності заданим способом. 3. Прийняти рішення на основі отриманих результатів. 4. Проаналізувати отримані результати, зробити висновки. 5. Необхідно задати показники через лінгвістичні змінні. 6. Побудувати базу правил прийняття рішень. 7. Прийняти рішення на основі отриманих результатів. 8. Порівняти результати з результатами першого заняття, що відведено для виконання даної лабораторної роботи. 9. Проаналізувати отримані результати, зробити висновки.
Контроль знань студентів та виконання роботи здійснюється у вигляді захисту роботи.
Шкала оцінювання заняття
Контактне заняття № 5. (2 год)
Тема. Дослідження проблеми прийняття рішень в різних сферах економіки (на основі теми 10 дисципліни)
Заняття проводиться у формі міні-лекції та заняття-вирішення ситуаційних вправ у міні-групах (по два студенти). Інформаційне забезпечення: студенти у самостійній підготовці до заняття використовують наукову та професійну літературу, матеріали лекцій за темою 10; викладачем готуються та роздаються студентам варіанти ситуаційних вправ. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: ГК1, ГК3, ІК1, ІК2, ІК3, ІК4, ІК5, ІК6, ІК7, ІК8, ІК9, ІК10, МК2, СК1, СК2, СК3, СК4, СК5, СК12, ПК3, ПК6, ПК7, ПК8, ПК10, ПК11, ПК12, ПК13, ПК14, ПК15, ПК17, ПК18, ПК20.
План заняття та послідовність виконання роботи Перша частина заняття проводиться у формі міні-лекції. Друга частина заняття проводиться у формі та заняття-вирішення ситуаційних вправ у міні-групах. Робота студентів у другій частині заняття фактично являє собою вирішення повноцінної ситуаційної вправи (бізнес-кейсу). Розв’язок здійснюється студентами самостійно без втручання у процес викладача. Студенти повинні самостійно проаналізувати ситуацію, скласти алгоритм її вирішення, визначитися з інструментарієм, запропонувати шляхи подолання проблеми, зробити висновки щодо ефективності прийнятого рішення.
Контроль знань студентів та виконання роботи здійснюється у вигляді захисту роботи.
Шкала оцінювання заняття
Контактне заняття № 6. (4 год) Комплексна аудиторнасамостійна контрольна робота. Поточний модульний контроль
4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ У МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
У міжсесійний період студенти заочної форми навчання виконують самостійно обов’язкові поза аудиторні індивідуальні завдання та індивідуальні завдання за вибором (одне завдання), види яких зазначені у пунктах «ІІ. Пошуково-аналітична робота» та «ІІІ. Наукова робота» таблиці заочної форми навчання в пункті 6. Такі завдання мають творчий характер, покликані стимулювати до пошуків і прийняття самостійних рішень, сприяють самостійній роботі студентів і спрямовані на розвиток навичок самоосвіти. Конкретні види та теми індивідуальних завдань за вибором узгоджуються студентом з викладачем і не можуть бути змінені студентом самостійно.
Індивідуальні завдання для самостійного виконання у міжсесійний період видаються студентам заочної форми навчання на початку навчального семестру.
У міжсесійний період проводяться групові або індивідуальні консультації з науки за графіком проведення індивідуально-консультативної роботи викладача і за розкладом проведення Дня заочника. Графік проведення індивідуально-консультативної роботи викладача та розклад проведення Дня заочника доводяться до відома студентів на початку навчального семестру, в якому вивчається наука.
Виконані індивідуальні завдання з науки студенти заочної форми навчання здають або пересилають поштою на кафедру (або викладачу, який викладає науку) не пізніше, ніж за місяць до початку чергової сесії. Дата надходження робіт фіксується на кафедрі в спеціальному журналі.
Студенти зобов’язані захистити індивідуальні завдання в «День заочника» в ході очної співбесіди з викладачем.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студентів є однією з форм організації навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час. Можливі види самостійної роботи студентів над навчальною дисципліною та форми контролю наведені у таблиці нижче. Денна форма навчання
Заочна форма навчання
ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ
На поглиблене вивчення, виносяться усі питання, які були розглянуті на лекціях, семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, а також на самостійне опрацювання виносяться наступні питання по темам для студентів денної форми навчання. Тема 1. Концептуальні засади теорії прийняття рішень. 1. Сучасний стан розвитку теорії прийняття рішень. 2. Роль інформації у прийнятті рішень.
Тема 2. Формалізація задач вибору у прийнятті рішень 1. Принцип симетрії у теорії прийняття рішень.
Тема 3. Метод та функції вибору у прийнятті рішень 1. Сутність методу попарних порівнянь. 2. Однокритеріальний та багатокритеріальний вибір. 3. Вплив переваг ОПР в задачах прийняття рішень. Вимірювальні шкали. Суб’єктивні методи визначення переваг об’єктів.
Тема 4. Прийняття рішень в умовах конфлікту, невизначеності та зумовленого ними ризику 1. Матричні ігри. Антагоністичні ігри. Ігри з природою. 2. Класифікація інформаційних ситуацій. Критерії прийняття рішень за різних інформаційних ситуацій. 3. Критерій Паретто.
Тема 5. Прийняття рішень за наявності багатьох критеріїв та цілей 1. Принципи оптимальності в умовах ризику. Принцип абсолютної поступки. Принцип відносної поступки. Принцип максимального відхилення. Принцип мінімальної відстані між інформаційними матрицями (кубами). 2. Ієрархічні моделі обґрунтування прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень.
Тема 6. Теорія корисності в задачах прийняття рішень 1. Аксіоми Неймана-Моргенштерна. 2. Урахування схильності до ризику та корисності особи, що приймає рішення. 3. Криві байдужості.
Тема 8. Експертні методи та моделі у прийнятті рішень 1. Основні елементи математичного забезпечення задач експертного оцінювання. 2. Методи і алгоритми нестрогого ранжування об’єктів (альтернатив) 3. Особливості побудови матриць парних порівнянь 4. Компетентність експертів
Тема 9. Прийняття корпоративних рішень. Груповий вибір. 1.Правило більшості голосів. Аксіоми Ерроу. 2. Прийняття колективних рішень в малих групах. 3. Організація роботи групи, що приймає рішення.
Тема 11. Прикладні аспекти задач прийняття рішень. Застосування комп’ютерних технологій у реалізації моделей прийняття рішень. 1. Моделі СППР. СППР в межах інформаційного підходу. СППР, яка базується на знаннях. Модель ієрархії управління. СППР, орієнтовані на особистість ОПР. СППР для планування та прогнозування. СППР в області автоматизації офісної діяльності. 2. Використання сучасного інструментарію штучного інтелекту (нейронні мережі, генетичні алгоритми, нечіткі системи) у реалізації моделей прийняття рішень.
Для студентів заочної форми навчання виносяться на самостійне опрацювання усі питання, які не були розглянуті на контактних заняттях, але входять до програми дисципліни.
ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА
Індивідуально-консультативна робота – це вид навчальної роботи викладача з окремими студентами, яка здійснюється з метою надання допомоги в процесі самостійної роботи, пов’язаної, як з освоєнням навчального матеріалу дисципліни, так і з виконанням наукових досліджень.
1. Індивідуально-консультаційна робота для студентів денної форми навчання. З науки «Теорія прийняття рішень» індивідуально-консультативна робота здійснюється у таких формах: індивідуальні заняття, головне призначення яких полягає в тому, щоб розкрити студентам вузлові аспекти тих тем дисципліни, які не висвітлюються під час лекційних занять, а пропонуються студентам на самостійне опрацювання; консультації, під час яких студент може отримати відповідь на складні питання, що виникають у нього в процесі: підготовки до семінарських і практичних занять; виконання лабораторних робіт; написання наукової роботи; підготовки доповіді на студентську наукову конференцію тощо; захист лабораторних робіт, індивідуальних завдань; здійснення поточного контролю знань студентів, які з поважних причин пропустили поточні заняття. Індивідуально-консультативні заняття проводяться за ініціативою викладача згідно з графіком, який доводиться до студентів на першому практичному занятті, а також можуть проводитися за бажанням студентів.
2. Індивідуально-консультаційна робота для студентів заочної форми навчання здійснюється у «День заочника», під час якого вони мають можливість: - отримати консультацію з науки; - відпрацювати пропущені контактні заняття (кількість таких занять не повинна перевищувати більше половини від загальної кількості контактних занять, передбачених наукою); - захистити індивідуальні завдання, що заплановані робочою навчальною програмою з науки. «День заочника» проводиться відповідно до графіка, який розробляється навчальним центром університету на поточний навчальний рік. Інформація про дату проведення «Дня заочника» розміщується на сайті університету та на дошці оголошень деканата і є доступною для студентів заочної форми навчання до початку навчального семестру.
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
6.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ:
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки (дисципліни) «Теорія прийняття рішень» для студентів напряму підготовки 6101 галузі знань (спеціальності) «Комп’ютерні науки»
Денна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З НАУКИ 1. Контроль систематичності та активності роботи на практичних, семінарських та лабораторних заняттях. Максимальна оцінка за роботу студентів на практичних (семінарських) заняттях становить 2 бали. Залежно від проявлених знань, умінь та активності на практичному (семінарському) занятті студент може отримати: 0, 1, 1,5, 2 бали. Якщо студент не встиг виконати всі поставлені завдання на практичному (семінарському) заняття, крім семінарів-конференцій, він має право завершити роботу самостійно та захистити її до наступного практичного заняття. Разом за роботу на практичних заняттях студент може отримати від 0 до 16 балів. Протягом семестру кожен студент виконує шість лабораторних робіт. Результати виконання кожної лабораторної роботи студент оформляє у вигляді письмового звіту, який повинен включати: - титульний лист, відповідно до затвердженої форми; - тему лабораторної роботи; - мету лабораторної роботи; - економічну постановку задачі; - інформаційну базу; - теоретичну базу; - порядок виконання лабораторної роботи з короткими поясненнями; - результати роботи; - аналіз результатів; - список використаної літератури. Лабораторні заняття завершуються захистом звітів лабораторних робіт. Лабораторні роботи №1, 2, 3, 4 оцінюються за шкалою 0, 1, 2, 3 бали. Лабораторна робота №5, 6 оцінюються за шкалою 0, 2, 3, 4 бали. Разом за роботу на лабораторних заняттях студент може отримати від 0 до 20 балів. 2. Виконання контрольних завдань. Виконання письмової контрольної роботи здійснюється під час індивідуально-консультативного заняття в кінці семестру. Результати контрольної роботи оцінюються за шкалою: 0, 2, 3, 4 балів. 3. Контроль виконання індивідуальних завдань. Студент обирає не більше двох індивідуальних завдань із запропонованих у карті самостійної роботи. Результати виконання індивідуальних завдань студент оформляє у вигляді стислого письмового звіту. Завершується індивідуальна робота захистом звіту і оцінюється залежно від максимальної кількості балів за цю роботу, за шкалою: 0, 3, 4, 5 балів або 0, 6, 8, 10 балів. Результати поточного контролю знань студентів в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів.
Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі іспиту. Іспит проводиться у письмовій формі. Кожен студент отримує білет, що містить 5 завдань. Завдання білету охоплюють всі теми дисципліни «Теорія прийняття рішень». Кожне завдання білету оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів, а саме: 10 балів ставиться, якщо відповідь студента є теоретично правильною, обґрунтованою, вичерпною, матеріал викладено в логічній послідовності та у повному обсязі, всі розрахунки правильні; 8 балів ставиться, якщо відповідь в основному правильна, студент володіє матеріалом, але допущені незначні помилки у формулюванні термінів, категорій, у розрахунках тощо; 6 балів ставиться, якщо відповідь в основному правильна, студент володіє матеріалом, але допущені помилки у формулюванні термінів, категорій, у розрахунках тощо; якщо відповідь правильна, але недостатньо обґрунтована; 0 балів ставиться, якщо відповідь неправильна або відсутня, чи допущені грубі помилки, які свідчать про те, що студент не володіє відповідним матеріалом. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів включно. У разі, якщо відповіді студента оцінено менше ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів), але не повинна перевищувати 100 балів. Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
6.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ:
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки (дисципліни) «Теорія прийняття рішень» для студентів напряму підготовки 6101 галузі знань (спеціальності) «Комп’ютерні науки»
Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки для студентів заочної форми навчання
Поточний контроль для студентів заочної форми навчання здійснюється таким чином.
1. Під час сесії.
1.1. Систематичність та активність роботи студентів на контактних заняттях.
Контроль систематичності та активності роботи на контактних заняттях. Кожне контактне заняття передбачає можливість отримати за результатами роботи студентом заочної форми навчання від 0 до 4 балів. Разом максимальна оцінка за роботу на контактних заняттях складає 20 балів.
1. 2. Виконання модульної роботи.
Виконання письмової модульної контрольної роботи в аудиторії.
Шкала оцінювання результатів виконання модульної роботи
Максимальна оцінка за модульну роботу складає 5 балів.
2. В міжсесійний період.
2.1. Виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань(в тому числі з використанням дистанційних технологій)
Кожен студент виконує обов’язкове позааудиторне (домашнє) індивідуальне завдання або індивідуальну роботу-онлайн. Результати виконання таких завдань або робіт студент оформляє у передбаченому для даного виду робіт вигляді. Завершується індивідуальна робота передбаченою у карті самостійної роботи формою контролю. Оцінка за обов’язкове позааудиторне (домашнє) індивідуальне завдання або індивідуальну роботу-онлайн складається з балів за виконання завдання та його захист. Виконання оцінюється від 0 до 5 балів.
Шкала оцінювання завдань
Захист завдань (роботи) оцінюється від 0 до 10 балів.
Шкала оцінювання захисту завдань (роботи)
В цілому позааудиторне (домашнє) індивідуальне завдання або індивідуальна робота-онлайн оцінюється від 0 до 15 балів.
Також кожен студент виконує обов’язкове індивідуальне завдання за дистанційним курсом. Результати виконання такого завдання оформляються у передбаченому для даного виду робіт вигляді. Завершується така індивідуальна робота передбаченою у карті самостійної роботи формою контролю.
Шкала оцінювання завдання за дистанційним курсом
Максимальна оцінка за виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань(в тому числі з використанням дистанційних технологій) складає 20 балів.
2.2. Виконання індивідуальних робіт за вибором (за одне завдання)
Студент обирає одне індивідуальне завдання та узгоджує тему з викладачем. Результати виконання індивідуальних завдань студент оформляє у передбаченому для даного виду робіт вигляді. Завершується індивідуальна робота передбаченою картою самостійної роботи формою контролю. Шкала оцінювання індивідуальних завдань
Разом максимальна оцінка за виконання індивідуальних завдань складає 5 балів.
Результати поточного контролю знань студентів заочної форми навчання в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів.
Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі іспиту. Іспит проводиться у письмовій формі. Кожен студент отримує білет, що містить 5 завдань. Завдання білету охоплюють теми науки “Теорія прийняття рішень”. Кожне завдання білету оцінюється за шкалою : 10; 8; 6; 0 балів, а саме: 10 балів ставиться, якщо відповідь студента є теоретично абсолютно правильною, обґрунтованою, вичерпною, матеріал викладено в логічній послідовності та у повному обсязі, всі розрахунки правильні; 8 балів ставиться, якщо відповідь студента є теоретично правильною, обґрунтованою, вичерпною, матеріал викладено в логічній послідовності та у повному обсязі, всі розрахунки правильні, але допущені незначні неточності; 6 балів ставиться, якщо відповідь в основному правильна, студент володіє матеріалом, але допущені незначні помилки у формулюванні термінів, категорій, у розрахунках тощо; якщо відповідь правильна, але недостатньо обґрунтована; 0 балів ставиться, якщо відповідь неправильна або відсутня, чи допущені грубі помилки, які свідчать про те, що студент не володіє відповідним матеріалом. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів), але не більше 100 балів. Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАДАЧ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ
1. Доведіть, що відношення R ациклічне. .
2. Знайдіть транзитивне замикання відношення R і подайте його у вигляді графа. .
3. Знайдіть область визначення бінарного відношення R={(a,b)|a,bA, a=b-2}, якщо A ={1, 2, 3, 4, 5, 6}. 4. Знайдіть область визначення бінарного відношення R={(a,b)|a,bA, a= 2b}, якщо A ={3, 4, 5}.
5. Підприємець, функція корисності якого задана як U(x)= 2, вирішує, як йому краще використати частину свого капіталу розміром 100 тис. грн. Ці кошти він може: а) покласти в банк на депозитний рахунок з фіксованим доходом 15% на рік; б) пустити в оборот і одержати прибуток 50% від вкладених коштів, але ймовірність одержання такого прибутку становить 0,4, а ймовірність того, що підприємець одержить суму, яка буде дорівнювати його первинному капіталу, становить 0,6. Як підприємцю доцільніше використати свій капітал? Обчисліть премію за ризик і розкрийте її економічну суть.
6. Підприємство, функція корисності якого задана як U(x) = 0.15x2, має тимчасово вільний капітал обсягом 100 тис.грн. Керівництво підприємства вирішило вкласти ці кошти у цінні папери. На ринку цінних паперів керівництво підприємства постало перед вибором: а) можна вкласти капітал у державні цінні папери з фіксованим прибутком 5% на рік; б) можна вкласти капітал в акції корпорацій під 20% на рік, причому ймовірність одержання обіцяного прибутку становить 0,7, а ймовірність невдачі, тобто отримання тільки номіналу становить 0,3. Який вибір доцільніше зробити керівництву підприємства? Обчисліть премію за ризик і розкрийте її економічну суть. Наведіть приклад підприємства, яке мало б функцію корисності, аналогічну заданій.
7. Користуючись концепцією корисності за Нейманом, порівняйте ефективність рішень, поданих у таблиці (доходи у десятках тисяч гривень).
Відомо, що функція корисності задається формулою: U(x) = (x + 5)/15.
8. Нехай функціонал оцінювання відображає обсяги виручки, що її може отримати банк від реалізації акцій чотирьох компаній залежно від станів економічного середовища (у млн грн.)
Відомо, що стани економічного середовища можуть реалізуватись, відповідно, з ймовірностями: р1 = 0,3; р2 = 0,5; р3 = 0,2. Оберіть оптимальне рішення згідно з критеріями: а) мінімальної семіваріації; б) мінімального коефіцієнта семіваріації.
9. Нехай функціонал оцінювання відображає обсяги виручки, що її може отримати банк від реалізації акцій чотирьох компаній залежно від станів економічного середовища (у млн грн.)
Відомо, що стани економічного середовища можуть реалізуватись, відповідно, з ймовірностями: р1 = 0,1; р2 = 0,3; р3 = 0,4, р4 = 0,15; р5 = 0,05. Оберіть оптимальне рішення за допомогою критеріїв: а) Байєса; б) критерію мінімального сподіваного значення несприятливих відхилень.
10. ОПР, виділивши чотири стани економічного середовища, аналізує п’ять альтернативних стратегій з позиції одного цільового функціонала оцінювання (збитки):
Розподіл імовірності щодо станів економічного середовища задається вектором Стратегія має прийматися на основі трьох критеріїв оцінки її якості: Вальда мінімального середньоквадратичного відхилення та Байєса Ряд пріоритету щодо критеріїв якості має такий вигляд:
Необхідно знайти оптимальну (компромісну) стратегію згідно з: а) принципом послідовної оптимізації; б) принципом виділення найважливішого критерію (значення та виберіть самостійно і дослідіть залежність оптимальної стратегії від значень цих величин); в) принципом послідовної поступки (значення поступок та виберіть самостійно і дослідіть залежність оптимальної стратегії від значень цих величин). Чи потрібно нормалізувати матрицю Е (матрицю кількісних показників якості стратегій)?
11. Відомо, що
Знайдіть компромісне рішення виходячи з позиції критеріїв Байєса та Вальда і компромісу між обома функціоналами оцінювання, якщо ОПР віддає перевагу п’ятій інформаційній ситуації . У розрахунках вважати, що маємо розподіл імовірності станів економічного середовища: Побудувати відповідну розгорнуту ієрархічну схему.
12. Молода сім’я вирішила придбати квартиру. В результаті дискусій (у колі батьків і друзів) визначено п’ять критеріїв, яким, на їх погляд, повинна задовольняти придбана квартира: а) розміри квартири: кількість кімнат, метраж, розмір кухні, наявність балконів тощо; б) зручність щодо транспортного зв’язку: метро, тролейбус, автобус, трамвай; в) місцезнаходження: околиця міста (новобудова), ближче до центру, центр, інтенсивність транспортного руху, сусідство промислового виробництва, великих торгових центрів тощо; г) загальний стан квартири: необхідність ремонту, вік будинку (в якому знаходиться квартира); д) фінансові умови: банківський кредит, умови продажу, вартість житла тощо. Були визначені (щодо купівлі) три квартири: А. Чотирикімнатна квартира сучасного планування в районі новобудов (околиця міста), інтенсивність транспортного руху невелика, в недалекому майбутньому буде проведений метрополітен, у даний момент функціонує автобусний зв’язок. Через те, що фінансування будівництва дому здійснюється шляхом використання банківського кредиту з не дуже високою відсотковою ставкою, фінансові умови можна вважати задовільними. Б.Трикімнатна квартира у панельному будинку, побудованому 15 років тому, три балкони, досить велика кухня, всі кімнати несуміжні, потрібен невеликий ремонт, інтенсивність транспортного руху досить висока, метрополітен. Через те, що район є промисловим, вартість 1 кв. м житла є невисокою, а тому фінансові умови можна вважати хорошими. В. Двокімнатна квартира великого метражу в цегляному будинку (побудований в середині 50-х років), будинок знаходиться в одному з центральних районів міста, зручний транспортний зв’язок, метрополітен, у районі відсутні промислові підприємства і великі торгові центри. Квартира потребує досить серйозного ремонту. Вартість 1 кв. м житла є досить Усі квартири знаходяться на п’ятому поверсі. Побудувати ієрархічну модель прийняття рішення та обрати (щодо купівлі) одну з трьох квартир.
6.4. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА 1. Особа, що приймає рішення. Роль індивіда у процесі прийняття рішень. Експерти. Консультанти. 2. Визначення нечіткої множини. 3. Знайдіть область визначення бінарного відношення R={(a,b)|a,bA, a= 2b}, якщо A ={3, 4, 5}. 4. Нехай функціонал оцінювання відображає обсяги виручки, що її може отримати банк від реалізації акцій чотирьох компаній залежно від станів економічного середовища (у млн грн.)
Відомо, що стани економічного середовища можуть реалізуватись, відповідно, з ймовірностями: р1 = 0,1; р2 = 0,3; р3 = 0,4, р4 = 0,15; р5 = 0,05. Оберіть оптимальне рішення за допомогою критеріїв: а) Байєса; б) критерію мінімального сподіваного значення несприятливих відхилень.
5. Відомо, що
Знайдіть компромісне рішення виходячи з позиції критеріїв Байєса та Вальда і компромісу між обома функціоналами оцінювання, якщо ОПР віддає перевагу п’ятій інформаційній ситуації . У розрахунках вважати, що маємо розподіл імовірності станів економічного середовища: Побудувати відповідну розгорнуту ієрархічну схему.
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
5. Матвійчук А. В. Штучний інтелект в економіці: нейронні мережі, нечітка логіка: монографія; М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - К. : КНЕУ, 2011. - 439 с. В бібліотеці 44 екземпляри.
Додаткова
В бібліотеці 76 екземплярів
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||