Участь законного представника, педагога, психолога або лікаря у слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи

1. 1.  При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповно­літньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психоло­га, а за необхідності - лікаря.
2. 2.  До початку слідчої (розшукової) дії законному представнику, педагогу, психо­логу або лікарюроз 'яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитан­ня малолітній або неповнолітній особі.
3. 3.    У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та за­лучити замість нього іншого законного представника.
4. 1.  Відповідно до пп. 11, 12 ч. 1 ст. 3 КПК малолітня особа - це дитина до досяг­нення нею чотирнадцяти років. Неповнолітня особа - це малолітня особа, а також дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

При проведенні будь-яких слідчих (розшукових) дій, передбачених КПК, за учас­тю малолітньої або неповнолітньої особи слідчим чи прокурором забезпечується обов'язкова участь законного представника, педагога або психолога, а за необхіднос­ті - лікаря.

Набуття неповнолітнім цивільно-правової дієздатності в повному обсязі до 18 років (у разі реєстрації шлюбу - ст. 34 ЦК України, під час роботи за трудовим до­говором, зайняття підприємницькою діяльністю, у разі запису матір'ю або батьком дитини - ст. 35 ЦК України) не є підставою для відмови у виклику до участі у слідчій дії вказаних у ч. 1 ст. 227 осіб.

Як законні представники до участі в допиті можуть бути залучені батьки (усинов- лювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім' ї, а також представники органів опіки і піклування, уста­нов і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній.

Процесуальний порядок залучення законного представника до участі у криміналь­ному провадженні передбачений ст. 44 КПК.

Стосовно малолітніх поняття «педагог» включає також і вихователів дитячих до­шкільних установ.

Кримінальний процесуальний закон чітко не регламентує права і обов'язки педа­гога або психолога. Уявляється, що вони виступають у такому випадку як спеціалісти. Педагог повинен займатися вихованням і навчанням малолітніх або неповнолітніх такого ж віку, що і дитина, яка бере участь у слідчій дії. Психолог має бути фахівцем у галузі дитячої та юнацької психології. Завдання педагога та психолога допомогти слідчому встановити психологічний контакт із неповнолітнім, виробити правильну тактику проведення слідчої дії, сформулювати, якщо це необхідно, запитання з ура­хуванням дитячої психіки. Для цього педагог або психолог може бути ознайомлений із деякими обставинами кримінального провадження, даними про особу неповноліт­нього, про його ставлення до підозрюваного, потерпілого, про подію злочину тощо.

Педагог може бути викликаний через адміністрацію школи або дитячої дошкільної установи у порядку, передбаченому гл. 11 КПК.

Під необхідними випадками, які потребують участі лікаря при проведенні слідчої (розшукової) дії за участю малолітньої або неповнолітньої особи, слід розуміти ви­падки, коли є дані про розумову відсталість дитини, психічне захворювання, хворо­бливий стан тощо.

1. 2.  До початку слідчої (розшукової) дії законному представнику, педагогу, психо­логу або лікарю, окрім їх прав та обов' язків, передбачених статтями 44, 71 КПК, роз' яснюється їхнє право за дозволом слідчого чи прокурора ставити уточнюючі за­питання малолітній або неповнолітній особі.
2. 3.  Батьки та інші законні представники, як правило, мають авторитет і довіру не­повнолітнього, можуть сприяти встановленню контакту з дитиною, а також захисту його прав і законних інтересів. Разом з тим у виняткових випадках, коли участь за­конного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповноліт­нього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або не­повнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного пред­ставника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні взагалі та залучити замість нього іншого законного представника. До таких, зокрема, можна віднести випадки, коли є підстави вважати, що законні представники заінтересовані в неправдивих показаннях неповнолітнього, справляють на нього негативний вплив чи їх інтереси суперечать інтересам особи, яку вони представляють, тощо.

Закон не передбачає фіксування рішення слідчого чи прокурора про обмеження участі законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунення його від участі у кримінальному провадженні. Втім, оскільки таке рішення безпосередньо стосується прав і законних інтересів неповнолітнього та його законно­го представника, таке рішення повинно бути зафіксовано в постанові з обов'язковим мотивуванням його прийняття. Така постанова має бути складена з додержанням ви­мог ч. 5 ст. 110 КПК та є обов'язковою для виконання.