«УХИЛЕНЯ ВІД ПОДАТКІВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮБВАННЯ ЕКОНОМІКИ»

План лекції

1. Види відповідальності за порушення податкового законодавства

2. Заходи, що застосовують до платників податку, які порушують податкове законодавство

Література

[1-10]

Зміст лекції

1. Відповідно до статті 109  Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Податковим Кодексом та іншими законами України.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

1. фінансова;

 2. адміністративна;

3.  кримінальна;

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій або пені.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) є платою у вигляді фіксованої суми або відсотків, що стягується з платника податку у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи. А пеня є сумою коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Особливістю відповідальності за порушення податкового законодавства є її компенсаційно-каральний характер, який полягає в необхідності відшкодування державі збитків, що виникли внаслідок недотримання надходжень до бюджетів всіх рівнів від податків та зборів. Тобто відповідальність за порушення податкового законодавства об'єднує дві різні моделі юридичної відповідальності: правовідновлювальну (компенсаційну) та штрафну (каральну). Саме це підкреслює стаття 112 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність є засобом адміністративного впливу на порушників податкового законодавства із застосуванням адміністративно-правових норм. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення - винної або необережної дії чи бездіяльності, що посягає на захищені законом суспільні відносини, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Особливостями адміністративних стягнень є:

- застосування до фізичних осіб та посадовців, винних у податкових правопорушеннях;

- адміністративні санкції не тягнуть за собою судимості;

- застосування у відношенні до найменш значних податкових правопорушень (проступків), які за своїм характером відповідно до закону не тягнуть кримінальної відповідальності;

- відсутність тяжких правових наслідків.

Діяння, за які передбачена адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства, зазначені у статтях Кодексу України про адміністративні правопорушення (От. 163-2, 163-3, 163-3, 164-1, 164-5 та іншими), а також у деяких статтях Податкового та Митного кодексів України.

Кримінальна відповідальність застосовується при доказі винності, протиправності, умислу та особливо тяжких наслідках податкового злочину. Кримінальна відповідальність характеризується такими особливостями:

- суб'єктами є виключно фізичні особи;

- регулюється нормами Кримінального кодексу України;

- встановлюється лише в судовому порядку;

- має певні процесуальні особливості.

Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України, з якій зазначено:

- умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призведи до фактичного ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, - карається штрафом від трьохсот до п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, - караються штрафом від п'ятсот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років;

- діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;

- особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою статті 212 Кримінального кодексу України, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки і збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків і зборів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків і зборів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів і додержання законів про оподаткування несуть платники податків відповідно до законів України. На платників податків покладається обов’язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати податки. Тому важливо знати терміни, встановлені для подання податкових декларацій, а також граничні терміни сплати суми податкового зобов’язання:

- за період, що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) періоду;

- за період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу (півріччю);

- за період, що дорівнює календарному року, крім декларації про ПДФО – протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- за період, що дорівнює календарному року, для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 квітня року, наступного за завітним.

Платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання протягом 10 днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання декларації.

До платників, які порушують податкове законодавство та встановлені терміни розрахунків з бюджетом, приховують доходи і занижують суми платежів у бюджет та цільові фонди, не подають своєчасно податкові декларації, податкові органи можуть застосовувати досить жорсткі фінансові санкції:

1)   платник податків, що не подає податкову декларацію в строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Крім того, додатково платник податків сплачує штраф у розмірі 10 % від суми податкового зобов’язання нарахованого податковим органом за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50 % від суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на котрий припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 % від такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули;

3) якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання, платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 5 % суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули;

4) у разі, коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об’єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов’язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених вище, сплачує штраф у розмірі 50 % від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зобов’язання у великих розмірах уважається сума недоплати, яка встановлюється Кримінальним кодексом України і становить більше 3 тис. неоподатковуваних мінімумів;

5) у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених законом, він зобов’язаний сплатити штраф:

-   при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

-   при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;

-   при затримці, що є більшою за 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.

Крім вищевказаних штрафів, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, чинної на день виникнення такого податкового боргу або на день погашення його (його частини), залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення в його сплаті;

6)  у разі, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами;

7)  у разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою цього продажу (відчуження) чи виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з цього податку, збору (обов’язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/чи конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону;

8)  платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від цієї суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати в складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу в розмірі 5 % від такої суми, з відповідним поповненням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку. У разі такого самостійного донарахування адміністративні штрафи не накладаються.

Це правило не застосовується, якщо:

а)         платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов’язання;

б)         судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків - Щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання.

Органи державної податкової служби також мають право накладати адміністративні штрафи на фізичних осіб, винних у порушенні податкового законодавства, а саме:

- на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у відсутності податкового обліку або веденні його з порушенням встановленого порядку, неподанні чи несвоєчасному поданні аудиторських висновків, передбачених законом, а також платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; а за ті самі дії, учинені особою, до якої протягом року було застосоване адміністративне стягнення за відповідне правопорушення, - від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні організації, які не виконують вимог посадових осіб органів державної податкової служби, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, - котрі виплачували доходи, винних у неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; а за ті самі дії, учинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з зазначених правопорушень, - у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- на громадян, винних у неподанні або несвоєчасному поданні декларацій про доходи чи у включенні до декларацій перекручених даних, у відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов’язкову форму обліку, - від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, винних у протидіях посадовим особам органів державної податкової служби, зокрема в недопущенні їх до приміщень, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- на громадян, котрі займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством, - від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- на громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії чи провадять продаж товарів, не зазначених у деклараціях, - від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; а за ті самі дії, учинені громадянином, котрого протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з зазначених правопорушень, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 1993 р. передбачена кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства. Так, за ухилення від сплати податків, що призвело до збитків держави, винні особи можуть бути позбавлені волі на строк до десяти років. Як покарання передбачено також обмеження волі, позбавлення права займатися відповідною роботою на строк до трьох років, штраф - до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, конфіскація майна.