МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Юридичний факультет

 

Кафедра теорії та історії держави і права

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково-

педагогічної роботи________ А.М. Колот

«16»  червня  2016 р.

 

 

                             

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумкового контролю їх знань

з навчальної дисципліни

«ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ: ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ (ТРЕНІНГ-КУРС)»

 

освітній ступінь бакалавр

 

галузь знань «Право»

спеціальність «Право»

спеціалізація (освітня програма) «Правознавство»

 

 

 

 

 

 

ПОГОДЖЕНО:

Завідувач кафедри, професор  _________ Ф.П. Шульженко

 

 

Начальник навчально-

методичного відділу __________Т.В. Гуть

 

 

 

Київ 2016

 

Укладач: к.ю.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права Тимчик Г.С.

 

 

1. 1.                Вступ.
2. 2.                Тематичний план.
3. 3.                Зміст дисципліни за темами.
4. 4.                Плани занять:

4.1.         Плани семінарських занять для студентів очної форми навчання.

4.2.         Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання.

4.3.         Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період.

1. 5.                Самостійна робота студентів.
2. 6.                Поточний і підсумковий контроль знань:

6.1. Очна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

6.2. Заочна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

1. 7.                     Рекомендована література (основна і додаткова).

 

 

 

1. 1.                    ВСТУП

 

Обґрунтування необхідності вивчення навчальної дисципліни. Запровадження навчальної дисципліни “Університетська освіта та юридична деонтологія” спрямоване, зокрема, на формування вміння студента самостійно й ефективно навчатися в університеті з урахуванням сучасних освітніх тенденцій, вимог Болонського процесу.

Освіта в Україні визнається основою інтелектуального, культурного, духовного, економічного, соціального розвитку суспільства і держави, ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами, пріоритетності загальнолюдських цінностей.

Система юридичної освіти складається з відповідних закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, баз навчальної юридичної практики, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Вища юридична освіта за змістом є системою світоглядних і громадянських якостей, професійних знань, умінь і навичок, що формуються в процесі навчання у вищих навчальних закладах. Залежно від домінування у змісті освіти інтелектуальних чи професійних якостей, вона поділяється на освітню та освітньо-кваліфікаційну складові; залежно від ступеня сформованості інтелектуальних чи професійних якостей – на відповідні освітні чи освітньо-кваліфікаційні рівні.

Необхідність докорінного вдосконалення якості підготовки фахівців на основі практичної спрямованості кваліфікаційних вимог базується на використанні системи стандартів вищої освіти як нормативної бази функціонування вищої освіти.

Стандарти вищої освіти є складовою системи вищої освіти, а їх структурно утворюють: державний стандарт вищої освіти; галузеві стандарти вищої освіти; стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Виходячи із загальних та відмінних властивостей вищих навчальних закладів, у законодавстві України сформульовано їх основні ознаки, обов’язкові для визначення типу конкретного навчального закладу. Вищі навчальні заклади, які здійснюють підготовку юристів, в Україні класифікують за наступними типами: університет, академія, інститут, коледж, технікум.

У рамках навчальної дисципліни планується розкрити сутність і зміст вищої освіти, з’ясувати специфіку університетської освіти, визначити етапи становлення, сучасний стан і перспективи розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та основи організації у ньому навчального процесу. Останнє нерозривно пов’язане із необхідністю оволодіння студентами напряму підготовки 6401 основами юридичної деонтології як своєрідного вступу до юридичних спеціальностей.

Професіоналізм українських правників, культура юридичної діяльності загалом — нагальна вимога сьогодення. Від професійної майстерності юридичних кадрів значною мірою залежить успішне розв'язання актуальних проблем державотворення. Впровадження в національну юридичну практику моральних стандартів прав людини, які визнала і закріпила у Конституції та законах Україна, потребують не тільки створення відповідною юридичного механізму захисту прав та свобод людини, а й суворе додержання принципу верховенства права та закону в державі.

З одного боку, юридична деонтологія є вступом до юридичних спеціальностей, де предметом виступає культурологічна дія особи юриста. Мова йде про формування ставлення до службових обов'язків, почуття відповідальності за долю людей, розуміння обов'язковості покарання за вчинене діяння тощо. З іншого боку — це вступ до філософії права, де предметом є право в його відмінності та співвідношенні з законом.

Метою дисципліни є забезпечення адаптації студентів першого курсу до процесу навчання у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відповідно до сучасних освітніх тенденцій, вимог Болонського процесу, особливостей освітньої діяльності в галузевому університеті, а також ознайомлення студентів із системою загально-теоретичних та практично-орієнтованих знань, вмінь і навичок юридичного опосередкування юридичної діяльності: з її властивостями, змістом, формами та сферами здійснення.

Місце навчальної дисципліни у навчальному процесі визначається специфікою досліджуваних проблем і її практичною спрямованістю, які нерозривно пов′язані з юридичною наукою і практикою. Предмет вивчається на основі знань, які студенти засвоїли з курсу середньої школи "Основи правознавства", має структурно-логічні зв'язки з науками "Теорія держави і права", "Історія держави та права України", "Історія держави і права зарубіжних країн", "Філософія", "Етика ділового спілкування", "Соціологія" тощо.

Завданням навчальної дисципліни є формування у студентів фахових юридичних знань з теоретичних та методологічних засад юридичної деонтології, зокрема, ознайомлення студентів з особливостями юридичної практичної діяльності, визначення стандартів, яким повинен відповідати кожен майбутній юрист-практик, вироблення основних установок на якісне вивчення юридичних дисциплін, на розвиток професійних умінь та навичок, а також формування вміння самостійно й ефективно навчатися в галузевому університеті з урахуванням сучасних освітніх тенденцій, вимог Болонського процесу.

Предметом дисципліни є, з одного боку, процес професійної підготовки та ознайомлення майбутніх юристів із майбутньою професією, розкриття деонтологічних вимог, які ставляться до фахівця, викладення загальних уявлень про принципи, норми, уміння та навички, якими він повинен володіти, щоб відповідати своєму професійному призначенню, а з іншого боку – процес особистісного становлення студентів в університеті, розгляд проблеми нормативно-правового та морального регулювання професійної юридичної діяльності, міжнародні стандарти цієї діяльності, особливості юридичних наукових досліджень, організації навчального процесу на юридичному факультеті.

Предмет юридичної деонтології має відмінності від предметів інших наук, що входять в одну групу історико-теоретичних. Теорія держави і права в певній мірі також є уведенням до галузевих наук – конституційного, цивільного, адміністративного, кримінального права тощо. Проте, на відміну від юридичної деонтології, вона – загальнотеоретична і така, що виробляє загальні поняття і принципи, на які спираються інші науки. Юридична деонтологія має свою цільову спрямованість. Вона має на меті узагальнити інформацію про якість юридичної практики і надати майбутньому юристу систему дозвільних, заборонних, зобов’язуючих і рекомендаційних норм, яких він повинен дотримувати у суспільстві.

Методи навчання:

–                    пропедевтичні лекції;

–                    семінарські заняття;

–                    самостійна робота студентів;

–                    ндивідуально-консультативні заняття.

Засоби навчання: робота з рекомендованими літературними джерелами (підручниками, навчальними посібниками), нормативно-правовими актами, використання комп’ютерних технологій.

У процесі вивчення дисципліни студенти повинні: визначити норми культури поведінки юриста, необхідні для його професійної діяльності; навчитися правильно розуміти професійний обов’язок, розкрити основні етапи його морально-психологічного і професійно-правового осмислення; навчитись своєчасно виявляти й усувати професійні деформації в юридичній практиці; виявити значення міжнародних норм професійної діяльності юриста для вітчизняної юридичної практики;уяснити роль і соціальне значення вищої освіти, з’ясувати специфіку університетського навчання, дізнатись про сучасні тенденції в освіті (Болонський процес), законодавчо-нормативні вимоги до учасників навчального процесу; познайомитися з структурою університету та навчитись вільно орієнтуватись в його організаційних умовах; ознайомитись з правами та обов’язками студентів в університеті та навчитись діяти відповідно до них; ознайомитись з організаційними формами і методами навчання в університеті, навчитись працювати з теоретичним матеріалом, ефективно готуватись до навчальних занять, працювати на лекційних і семінарських заняттях, готуватись до контрольно-оцінювальної діяльності; навчитись ефективної самоорганізації в процесі навчання на основі з’ясування індивідуального стилю навчальної діяльності, вдосконалення пізнавальних здібностей, набуттю навичок саморегуляції.

Студенти повинні знати: на понятійному рівні основні тенденції розвитку юридичної деонтології, культурологічні концепції у праві, місце і роль юриста у суспільстві; на фундаментальному рівні зміст юридичної деонтології, її принципи, функції та компоненти; співвідношення між юридичною деонтологією, правничою етикою та професійною культурою юриста; мотиви виникнення внутрішнього імперативу службового обов'язку; чинники, які визначають модель сучасного юриста; на практично-творчому рівні вимоги, які ставляться до особи юриста в Україні; причини неправомірної поведінки юристів; проблеми створення професійно-етичного кодексу юриста; професіограми юридичних професій.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: основні категорії деонтології, що мають особливо важливе значення у професійній діяльності юристів; місце юридичної деонтології в загальній системі професійної культури правника; особливості морального регулювання суспільних відносин, що виникають під час здійснення правниками різних видів професійної діяльності; завдання і функції юридичної деонтології, етапи її виникнення, становлення та розвитку; специфіку взаємодії морального та правового регулювання діяльності правників.

Студенти повинні вміти: реалізовувати норми моралі у процесі здійснення юридичної діяльності, виявляти, аналізувати та розв’язувати конкретні проблеми морального характеру, що виникають у роботі правників.

Студенти повинні оволодіти: уміннями виявлення у сфері юридичної діяльності соціальних конфліктів та їх попередження й вирішення; знаннями щодо основних напрямів юридичної практичної діяльності.

  Збагачення студентів теоретичними знаннями передбачає засвоєння ними різних концепцій, поглядів, дискусійних положень з найбільш важливих питань, які є в науці юридичної деонтології, розвиток вміння критично обмірковувати проблемні питання, щоб мати про них свою аргуметовну думку, а також розвиток правового мислення, що допоможе правильно орієнтуватися в матеріалі. У зв′язку з цим підготовка до занять передбачає вивчення не тільки відповідних розділів підручників, але й додаткової літератури.

 Контроль знань студентів:

Поточний контроль: опитування на семінарських заняттях, вирішення конкретних практичних ситуацій, проведення програмного контролю, проведення групових та індивідуальних консультацій. Підсумковою формою контролю знань з даної дисципліни є проміжний модульний контроль.   

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН  ДИСЦИПЛІНИ:

 

Очна форма навчання

№	Назва теми	Всього годин	Лекція	Семінари	Індиві- дуальні заняття	Самостійна робота
1	Університетська освіта та юридична деонтологія як навчальна дисципліна		2	2	1	4
2	Організація юридичної освіти в Україні		-	2	1	4
3	Навчальний процес в університеті		-	2	-	4
4	Юридична наукова діяльність		-	2	1	4
5	Юридична діяльність		2	4	1	6
6	Професійна культура юриста		-	2	1	6
7	Стандарти юридичної професії		-	2	1	6
	Всього	60	4	16	6	34
	Кількість кредитів	2

 

Заочна форма навчання

№	Назва теми	Всього годин	Контактні заняття	Індивідуальні заняття	Самостійна робота
1	Університетська освіта та юридична деонтологія як навчальна дисципліна		2	1	6
2	Організація юридичної освіти в Україні		2	1	6
3	Навчальний процес в університеті		-	-	6
4	Юридична наукова діяльність		-	1	6
5	Юридична діяльність		2	1	8
6	Професійна культура юриста		2	1	8
7	Стандарти юридичної професії		-	1	6
	Всього	60	8	6	46
	Кількість кредитів	2

3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

 

Модуль І      

ТЕМА 1. Університетська освіта та юридична деонтологія як навчальна дисципліна.

Виникнення деонтології як науки. Становлення та розвиток юридичної деонтології. Функції та принципи юридичної деонтології. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна. Завдання, мета, значення та структура навчальної дисципліни «Університетська освіта та юридична деонтологія». Сучасні підходи до викладання курсу.

 

ТЕМА 2. Організація юридичної освіти в Україні.

Основні засади освіти в Україні. Система вищої юридичної освіти в Україні: поняття та її структура. Особливості правової освіти в Україні. Система стандартів вищої освіти. Суб′єкти освітньої діяльності. Загальна характеристика закладу вищої юридичної освіти. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти. Структура вищого закладу юридичної освіти. Права студентів, слухачів, магістрів, аспірантів. Права та обов′язки педагогічних та науково-педагогічних працівників. Сутність і соціальний зміст вищої освіти. Відмінності вищої і середньої освіти. Світова і вітчизняна система вищої освіти. Специфіка університетської освіти. Юридична освіта в Україні. Юридичний факультет у Державному вищому навчальному закладі «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: етапи становлення, сучасний стан, перспективи розвитку.

 

ТЕМА 3. Навчальний процес в університеті.

Основні напрямки модернізації освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Болонський процес: фактори виникнення, стан, перспективи розвитку. Проблеми і перспективи адаптації вищої освіти України до вимог Болонського процесу. Організація процесу навчання на юридичному факультеті Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: реалізація навчальних планів і програм, кредитно-модульна система навчання. Навчальний процес: поняття та основні елементи. Форми навчання. Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика. Основні форми організації навчання. Методи і сучасні технології навчання у вищій школі. Законодавча база освіти. Принципи і види контролю знань студентів.

 

ТЕМА 4. Юридична наукова діяльність

Поняття юридичної науки та її структура. Зміст систем наукових юридичних знань: теорії, наукові закони, постулати та аксіоми, проблеми, гіпотези, методи, поняття та категорії, наукові факти. Функції юридичної науки. Загально-наукові функції юриспруденції. Спеціально-юридичні функції юриспруденції. Об’єкт та предмет юриспруденції. Методологія юридичних наук. Структура методології юриспруденції. Загальні методи правознавства. Структура наукового дослідження. Зміст юридичних наук.

 

Модуль ІІ

 ТЕМА 5. Юридична діяльність.

Поняття та загальна характеристика юридичної діяльності. Основні ознаки юридичної діяльності. Принципи, завдання та функції юридичної діяльності. Основні юридичні спеціальності. Права та обов′язки суб′єктів юридичної діяльності. Нормативне закріплення набуття права на здійснення юридичної діяльності та його припинення. Дисциплінарна відповідальність юриста. Соціальні відхилення у діяльності юристів. Основні фактори, які викликають соціальні відхилення у діяльності юристів. Особливості прояву соціальних конфліктів у правовій сфері. Вирішення та попередження юридичних конфліктів.

ТЕМА 6. Професійна культура юриста.

Поняття професійної культури. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери. Фактори формування професійної свідомості та культури юристів. Етична культура юриста. Естетика, правова естетика та етична культура юриста. Форми прояву естетичної культури юриста. Службовий етикет юриста. Зовнішній вигляд юриста. Естетичні вимоги до оформлення правових документів. Поняття та структура політичної культури юриста. Рівні політичної культури юриста. Поняття та структура інформаційної культури юриста. Захист інформаційних відносин у суспільстві. Психолого-педагогічна культура юриста.

 

ТЕМА 7. Стандарти юридичної професії.

Документи про стандарти юридичної професії як офіційне джерело юридичної деонтології. Національні деонтологічні документи про правила поведінки професійних груп юристів. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, структурні частини яких містять нормативні приписи етичного (деонтологічного) змісту. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів.

 

 

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.

 

Семінарські заняття проводяться з основних, найважливіших тем курсу „Університетська освіта та юридична деонтологія”. Семінарські заняття є важливою складовою в оволодінні складною, але відповідальною професією.

Активна форма навчання дозволяє закріпити теоретичний матеріал, формує навички та уміння, готує психологічно до майбутньої юридичної діяльності. Семінарські заняття передбачають творчу роботу студента щодо тем, визначених робочою навчальною програмою. Така робота має на меті перевірити, поглибити і закріпити теоретичні знання, здобуті на лекціях і в процесі самостійної роботи, надати допомогу у самостійному оволодінні матеріалом, навчити полемізувати і здійснювати пошукову роботу, сформувати у студентів такі моральні якості як справедливість, чесність, відповідальність, гуманізм тощо. Готуючись до семінарського заняття, студент обов'язково має опрацювати вказані у списку літератури джерела і виконати зазначені завдання.

 

 

СЕМІНАР №1. Університетська освіта та юридична деонтологія як навчальна дисципліна

Перелік компетентностей:

1. Отримання теоретичних знань пронавчальну дисципліну «Університетська освіта та юридична деонтологія».
2. Засвоєння основ базових знань з юридичної деонтології та орієнтація в наступних поняттях: юридична деонтологія, деонтологічні норми, внутрішній імператив службового обов’язку.
3. Формування реального уявлення про зміст юридичної деонтології та джерела формування юридичних деонтологічних норм.
4. Вироблення практичних навичок самостійної пошукової роботи з науковою літературою, фаховими періодичними виданнями.

 

Питання для обговорення:

1. Історичні витоки юридичної деонтології.
2. Мета, завдання, значення та структура навчальної дисципліни «Університетська освіта та юридична деонтологія».

 

Інформаційно-методичне забезпечення: [текст лекцій, презентаційні матеріли лекцій].

Міждисциплінарний зв'язок:

- З наукою «Етика»: Тема 1. Етика: гуманітарні, гуманістичні та прикладні аспекти.

СЕМІНАР № 2. Організація юридичної освіти в Україні

Перелік компетентностей:

1. Отримання знань просутність освіти та її мету, основні завдання та характеристики вищої освіти.
2. Засвоєння основ базових знань з вищої освіта та орієнтація в наступних поняттях: освіта, вища освіта, форми навчання, освітні рівні, освітньо-кваліфікаційні рівні.
3. Формування реального уявлення про знання та уміння, що формують професійну компетентність майбутніх юристів.
4. Орієнтування у структурі вищого навчального закладу освіти.
5. Вміти розрізняти компетенції учасників навчально-виховного процесу.
6. Вироблення практичних навичок самостійної пошукової роботи з науковою літературою, фаховими періодичними виданнями.

 

Питання для обговорення:

1. Основні засади освіти в Україні.
2. Суб’єкти освітньої діяльності.
3. Учасники навчально-виховного процесу.
4. Юридична освіта в Україні.

 

Інформаційно-методичне забезпечення: [текст лекцій, презентаційні матеріли лекцій].

 

СЕМІНАР № 3. Навчальний процес в університеті

Перелік компетентностей:

1. Отримання теоретичних знань пропоняття та принципи навчального процесу в університеті.
2. Засвоєння базових знань з вищої освіти та орієнтація в наступних поняттях: освіта, вища освіта, форми навчання, освітні рівні, освітньо-кваліфікаційні рівні.
3. Формування реального уявлення про знання та уміння, що формують професійну компетентність майбутніх юристів.
4. Орієнтування у структурі вищого навчального закладу освіти.
5. Вміння розрізняти компетенції учасників навчально-виховного процесу.
6. Вироблення практичних навичок самостійної пошукової роботи з науковою літературою, фаховими періодичними виданнями.

 

Питання для обговорення:

1. Болонський процес та його вплив на організацію навчання в університеті.
2. Організація навчального процесу в університеті.
3. Види навчальних занять та порядок їх проведення.
4. Принципи і види контролю знань студентів.

 

Інформаційно-методичне забезпечення: [текст лекцій, презентаційні матеріли лекцій].

 

СЕМІНАР № 4. Юридична наукова діяльність

Перелік компетентностей:

1. Отримання базових знань пропоняття та структуру юридичної науки.
2. З’ясування змісту системи наукових юридичних знань: теорії, наукові закони, постулати та аксіоми, проблеми, гіпотези, методи, поняття та категорії, наукові факти.
3. Вміння розрізняти методи наукових досліджень, що використовуються в юридичній науці.
4. Вироблення практичних навичок самостійного наукового правового дослідження.
5. Вироблення вміння порівнювати предмети теоретичних та історичних юридичних наук, з’ясовувати їх загальні та особливі риси.
   1. Здатність критично оцінювати концепції провідних вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків-юристів.
   2. Вміти сформувати власний погляд на ту чи іншу проблему, що розглядається на семінарському занятті.

 

Питання для обговорення:

1.                  Поняття юридичної науки та її структура.

2.            Функції юридичної науки.

3.            Об’єкт та предмет юриспруденції.

4.            Методологія юридичних наук.

5.            Структура наукового дослідження.

6.            Загальна характеристика видів юридичних наукових дисциплін.

 

Інформаційно-методичне забезпечення: [текст лекцій, презентаційні матеріли лекцій].

 

СЕМІНАР № 5. Юридична діяльність

Перелік компетентностей:

1. Отримання базових загальних знань про юридичну діяльність.
2. Засвоєння основ базових знань з майбутньої професії та орієнтація в наступних поняттях: юридична професія, зміст юридичної професії.
3. Формування реального уявлення про майбутню професію юриста, її місце та роль в сучасному суспільстві.
4. Знання вимог, які висуваються до окремих юридичних спеціальностей (судді, прокурора, нотаріуса, адвоката, юрисконсульта).
5. Вироблення практичних навичок самостійної пошукової роботи з науковою літературою, фаховими періодичними виданнями.
6. Здатність критично оцінювати концепції провідних вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків-юристів.
7. Вміти сформувати власний погляд на ту чи іншу проблему, що розглядається на семінарському занятті.
8. Виявляти, аналізувати та розв’язувати конкретні проблеми морального характеру, що виникають у роботі юристів.

 

Питання для обговорення:

1. Поняття та загальна характеристика юридичної діяльності.
2. Основні юридичні спеціальності.
3. Права та обов’язки суб’єктів юридичної діяльності.
4. Основні етапи здійснення юридичної діяльності.
5. Дисциплінарна відповідальність юриста.
6. Професійна деформація юристів.
7. Соціальні відхилення у діяльності юристів.
8.  Вирішення та попередження юридичних конфліктів.

 

Інформаційно-методичне забезпечення: [текст лекцій, презентаційні матеріли лекцій].

Міждисциплінарний зв'язок:

1. З наукою «Теорія держави і права»:

-        тема 16. Правова поведінка, правопорушення та юридична відповідальність.

 

СЕМІНАР № 6. Професійна культура юриста

Перелік компетентностей:

1. Отримання знань пропоняття професійної культури юриста.
2. Засвоєння системи конкретних етичних вимог, що пред’являються до юристів.
3. Орієнтування в системі етичних, естетичних, політичних психологічних норм, що визначають професійну поведінку юриста.
4. Володіння основами та технічними прийомами пошуку правової інформації, нормативно-правових актів, у тому числі і юридичної літератури в бібліотечних фондах.
5. Набуття студентами практичних навичок висловлення власного обґрунтованого погляду на проблемні питання у сфері професійної культури юриста.

 

Питання для обговорення:

1. Поняття професійної культура юриста.
2. Етична культура юриста.
3. Естетична культура юриста.
4. Політична культура юриста.
5. Інформаційна культура юриста.
6. Психолого-педагогічна культура юриста.

 

Інформаційно-методичне забезпечення: [текст лекцій, презентаційні матеріли лекцій].

Міждисциплінарний зв'язок:

1. З наукою «Політологія»:

-       тема 1.Сутність і роль політики та політології як науки у житті суспільства;

-        тема 10. Політична культура.

1. З наукою «Теорія держави і права»:

-        Тема 18. Правосвідомість, правове виховання та правова культура.

1. З наукою «Етика»:

-                   Тема 6. Справедливість і відповідальність як парадигмальні форми соціальної моралі;

-                   Тема 10. Проблеми прикладної етики: громадянська етика.

 

СЕМІНАР №7. Стандарти юридичної професії

Перелік компетентностей:

1. Розвиток у студентів правового мислення.
2. Оволодіння основами і технічними прийомами пошуку правової інформації, нормативно-правових актів, в том числі юридичної літератури в бібліотечних фондах.
3. Набуття студентами практичних навичок висловлення власного обґрунтованого погляду на проблемні питання у сфері стандартів юридичної професії.
4. Набуття вмінь аналізувати, порівнювати та узагальнювати національні та міжнародні стандарти поведінки різних юридичних професій та реалізовувати деонтологічні норми у процесі здійснення юридичної діяльності.
5. Визначити стандарти юридичної професії, яким повинен відповідати кожен майбутній юрист-випускник КНЕУ.
6. Вміння правильно будувати у майбутньому свої взаємовідносини з клієнтами, колегами.

 

Питання для обговорення:

1. Документи про стандарти юридичної професії як офіційне джерело юридичної деонтології.

2. Національні деонтологічні документи про правила поведінки професійних груп юристів.

3. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, структурні частини яких містять нормативні приписи етичного (деонтологічного) змісту.

4. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів.

 

Інформаційно-методичне забезпечення: [текст лекцій, презентаційні матеріли лекцій].

Міждисциплінарний зв'язок:

1. З наукою «Етика»:

-                   Тема 11. Професійна етика як різновид прикладної етики.

 

 

4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Контактні заняття проводяться лише для студентів заочної форми навчання, з використанням інноваційних технологій, які дозволять активізувати навчальний процес вивчення дисципліни «Університетська освіта та юридична деонтологія». Студенти повинні попередньо ознайомитися з лекційним матеріалом теми, яка буде обговорюватися, з тим, щоб мати можливість приймати активну участь в обговоренні проблемних питань, вирішенні практичних ситуацій, в роботі малих груп та ін.

 

 

ЗАНЯТТЯ №1. Університетська освіта та юридична деонтологія як навчальна дисципліна

Мета: формування базових знань щодо змісту, предмету та структури навчальної дисципліни «Університетська освіта та юридична деонтологія».

 

План заняття

1.Установча лекція з питань:

1.  Виникнення юридичної деонтології як науки.
2. Функції та принципи юридичної деонтології.
3. Університетська освіта та юридична деонтологія як навчальна дисципліна.
4. Завдання, мета, значення та структура навчальної дисципліни «Університетська освіта та юридична деонтологія». Сучасні підходи до викладання курсу.

2. Міні-семінар – розгорнута бесіда.

3.Тестовий контроль знань.

 

Перелік компетентностей:

1. Отримання теоретичних знань пронавчальну дисципліну «Університетська освіта та юридична деонтологія».
2. Засвоєння основ базових знань з юридичної деонтології та орієнтація в наступних поняттях: юридична деонтологія, деонтологічні норми, внутрішній імператив службового обов’язку.
3. Формування реального уявлення про зміст юридичної деонтології та джерела формування юридичних деонтологічних норм.
4. Вироблення практичних навичок самостійної пошукової роботи з науковою літературою, фаховими періодичними виданнями.

 

Інформаційно-методичне забезпечення: [текст лекцій, презентаційні матеріли лекцій].

Міждисциплінарний зв'язок:

- З наукою «Етика»: Тема 1. Етика: гуманітарні, гуманістичні та прикладні аспекти.

 

 

ЗАНЯТТЯ № 2. Організація юридичної освіти в Україні

Мета: набуття знань щодо змісту вищої освіти в Україні та формування реального уявлення про знання та уміння, що формують професійну компетентність майбутніх юристів.

 

План заняття

1. Міні-лекція (конспект) з питань:

1. Основні засади освіти в Україні.
2. Суб’єкти освітньої діяльності.

3. Учасники навчально-виховного процесу.
4. Юридична освіта в Україні.

2. Міні-семінар – розгорнута бесіда.

3.Тестовий контроль знань.

 

Перелік компетентностей:

1. Отримання знань просутність освіти та її мету, основні завдання та характеристики вищої освіти.
2. Засвоєння основ базових знань з вищої освіта та орієнтація в наступних поняттях: освіта, вища освіта, форми навчання, освітні рівні, освітньо-кваліфікаційні рівні.
3. Формування реального уявлення про знання та уміння, що формують професійну компетентність майбутніх юристів.
4. Орієнтування у структурі вищого навчального закладу освіти.
5. Вміти розрізняти компетенції учасників навчально-виховного процесу.
6. Вироблення практичних навичок самостійної пошукової роботи з науковою літературою, фаховими періодичними виданнями.

 

Інформаційно-методичне забезпечення: [текст лекцій, презентаційні матеріли лекцій].

 

ЗАНЯТТЯ № 3. Юридична діяльність

Мета: набуття знань щодо юридичної професії та основних етапів здійснення юридичної практичної діяльності.

 

План заняття

1.  Міні-лекція (конспект) з питань:

1. Поняття та загальна характеристика юридичної діяльності.
2. Основні юридичні спеціальності.
3. Права та обов’язки суб’єктів юридичної діяльності.
4. Основні етапи здійснення юридичної діяльності.
5. Дисциплінарна відповідальність юриста.
6. Професійна деформація юристів.
7. Соціальні відхилення у діяльності юристів.
8. Вирішення та попередження юридичних конфліктів.

2.Міні-семінар – вирішення ситуаційних завдань.

3. Виконання практичних завдань.

 

Перелік компетентностей:

1. Отримання базових загальних знань про юридичну діяльність.
2. Засвоєння основ базових знань з майбутньої професії та орієнтація в наступних поняттях: юридична професія, зміст юридичної професії.
3. Формування реального уявлення про майбутню професію юриста, її місце та роль в сучасному суспільстві.
4. Знання вимог, які висуваються до окремих юридичних спеціальностей (судді, прокурора, нотаріуса, адвоката, юрисконсульта).
5. Вироблення практичних навичок самостійної пошукової роботи з науковою літературою, фаховими періодичними виданнями.
6. Здатність критично оцінювати концепції провідних вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків-юристів.
7. Вміти сформувати власний погляд на ту чи іншу проблему, що розглядається на семінарському занятті.
8. Виявляти, аналізувати та розв’язувати конкретні проблеми морального характеру, що виникають у роботі юристів.

2.Міні-семінар – вирішення ситуаційних завдань.

3. Виконання практичних завдань.

 

Інформаційно-методичне забезпечення: [текст лекцій, презентаційні матеріли лекцій].

Міждисциплінарний зв'язок:

1. З наукою «Теорія держави і права»:

-        тема 16. Правова поведінка, правопорушення та юридична відповідальність.

 

 

ЗАНЯТТЯ № 4. Професійна культура юриста

Мета: орієнтування в системі етичних, естетичних, політичних, психологічних норм, що визначають професійну поведінку юриста.

 

План заняття

1. Міні-лекція (конспект) з питань з питань:

1. Поняття професійної культура юриста.
2. Етична культура юриста.
3. Естетична культура юриста.
4. Політична культура юриста.
5. Інформаційна культура юриста.
6. Психолого-педагогічна культура юриста.

2.Міні-семінар – дискусія.

3. Виконання практичних завдань.

 

Перелік компетентностей:

1. Отримання знань пропоняття професійної культури юриста.
2. Засвоєння системи конкретних етичних вимог, що пред’являються до юристів.

1. Володіння основами та технічними прийомами пошуку правової інформації, нормативно-правових актів, у тому числі і юридичної літератури в бібліотечних фондах.
2. Набуття студентами практичних навичок висловлення власного обґрунтованого погляду на проблемні питання у сфері професійної культури юриста.

 

Інформаційно-методичне забезпечення: [текст лекцій, презентаційні матеріли лекцій].

Міждисциплінарний зв'язок:

1. З наукою «Політологія»:

-       тема 1.Сутність і роль політики та політології як науки у житті суспільства;

-        тема 10. Політична культура.

1. З наукою «Теорія держави і права»:

-        Тема 18. Правосвідомість, правове виховання та правова культура.

1. З наукою «Етика»:

-                   Тема 6. Справедливість і відповідальність як парадигмальні форми соціальної моралі;

-                   Тема 10. Проблеми прикладної етики: громадянська етика.

 

4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період

 

   Студенти заочної  форми навчання обирають індивідуальні завдання з дисципліни «Університетська освіта та юридична деонтологія» в міжсесійний період. Підготовка і виконання індивідуального завдання оцінюється в 10 балів. Захист індивідуального завдання оцінюється в 10 балів відбувається прилюдно і є обов'язковим.  Результати виконання та захисту реферату та презентації студент отримує під час проведення “Дня заочника”. 

Крім опрацювання обов’язкових завдань курсу студент за бажанням може виконати вибіркове завдання, а саме:

ü  підготовка наукової статті або виступ на студентській науковій конференції;

ü  аналітичний огляду наукових публікацій  з актуальних питань дисципліни;

ü  підготовка тестових завдань з питань дисципліни;

ü  переклад наукових статей зарубіжних авторів.

Для аналітичного огляду наукових публікацій  з актуальних питань дисципліни та перекладу наукових статей зарубіжних авторів можуть бути вибрані статті зарубіжних і вітчизняних авторів з актуальних питань дисципліни «Університетська освіта та юридична деонтологія», які опубліковані за останні три роки в періодичних виданнях. Критичний огляд виконується на базі 5 наукових публікацій.

Максимальна сума балів, яку студент може отримати за вибіркову складову – 5 балів.

Виконання індивідуального завдання студентом передбачає наступні цілі:

• Оволодіння теоретичними знаннями юридичної деонтології;
• Набуття практичних навичок висловлення власного обґрунтованого погляду на проблемні питання у сфері юридичної деонтології;
• Поглиблення практичних навичок пошуку правової інформації, нормативно-правових актів, у тому числі і юридичної літератури в бібліотечних фондах.

 

Індивідуальне завдання надається кожному студенту персонально під час установчої сесії та складається із 2 завдань (підготовка реферату та презентації). Письмова відповідь на кожне завдання може бути оцінена в 10, 8, 6 або 0 балів. Захист індивідуального завдання максимально оцінюється в 10 балів.

 

Тема реферату обирається за 1-ою літерою в прізвищу студента по таблиці.

Літери, з яких починається прізвище студента	Теми рефератів №№
А, Б, В	1, 9, 17, 25
Г, Д, Е, Є	2, 10,18,26
Ж, З, І, Ї	3, 11, 19, 27
Й, К, Л, М	4, 12, 20, 28
Н, О, П	5, 13, 21, 29
Р, С, Т	6, 14, 22, 30
У, Ф, Х, Ц, Ч	7, 15, 23, 31
Ш, Щ, Ю, Я	8, 16, 24

 

Теми рефератів:

1. Болонський процес. Порівняльний аналіз системи вищої освіти України і держав Європи.
2. Історія розвитку і виникнення університетів.
3. Історія становлення юридичних деонтологічних знань.
4. Сучасні тенденції розвитку юридичної деонтології.
5. Поняття і загальна характеристика юридичної деонтології.
6. Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук.
7. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань.
8. Зміст юридичної діяльності.
9. Сучасні тенденції розвитку юридичної діяльності.
10. Значення юридичної діяльності як особливого різновиду соціальної практики.
11. Загальна характеристика юридичної практичної діяльності.
12. Особливості правової освіти в Україні.
13. Юрист в умовах ринкової економіки: місце правника на державній службі та в комерційних структурах.
14. Правова кар’єра. Перспективи різних видів професійної кар’єри юриста.
15. Морально-психологічні аспекти роботи судді.
16. Морально-психологічні аспекти роботи прокурора.
17. Морально-психологічні аспекти роботи слідчого.
18. Морально-психологічні аспекти роботи адвоката.
19. Морально-психологічні аспекти роботи нотаріуса.
20. Соціальні норми: поняття та види.
21. Місце норм права в системі соціальних норм.
22. Роль соціальних норм у регулюванні професійної юридичної діяльності.
23. Мораль і юридична діяльність.
24. Адвокатська таємниця. Відповідальність адвоката за порушення присяги.
25. Роль присяги для службового обов’язку судді.
26. Юридичний етикет: суть і значення.
27. Правосвідомість і правова культура юриста.
28. Правила адвокатської етики України: структура, зміст і значення.
29. Деонтологічний кодекс (Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності адвокатів Європейського співтовариства): структура, зміст і значення.
30. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності.
31. Фактори формування професійної свідомості та культури юриста.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТУ

При підготовці реферату необхідно почати роботу потрібно з підбору літератури та нормативного матеріалу. При цьому не можна обмежуватися виключно навчальною літературою, у списку використаних джерел обов’язково повинні бути спеціальні наукові дослідження з вибраної теми. Наступний етап — логічне впорядкування набутої інформації і складання плану реферату.

Викладу основної змістовної частини реферату передує вступ, у якому визначаються актуальність обраної автором проблеми, мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження, методи, які застосовуються автором під час написання роботи.

Основна частина реферату ілюструє процес наукового дослідження теми та за обсягом є найбільшою структурною частиною реферату. Зміст основної частини повинен підпорядковуватись одній провідній ідеї та відповідати меті дипломної роботи. В основній частині роботи викладаються основні положення досліджуваної теми, характеристика предмета і об’єкта дослідження, ґрунтовний аналіз конкретних питань, які розкривають його сутність, аналіз правових норм, юридичної літератури, аналіз законопроектів, пропозиції студента щодо конкретних шляхів вирішення правової проблеми тощо. Це письмовий виклад власних міркувань, а також думок, формулювань інших авторів у вигляді цитування.

Зноски необхідно робити в тексті у ході викладення матеріалу (на використану літературу, практику, нормативно-правовий матеріал). При цитуванні джерела вперше необхідно точно вказати автора (прізвище, ініціали), назву роботи, місце та рік видання та сторінки, що цитуються.

У рефераті, зокрема, необхідно ілюструвати викладений матеріал конкретними прикладами. Не варто вживати особовий займенник в однині, коли йдеться про особу того, хто проводить дослідження чи висвітлює думку. Завершується реферат висновками, в яких слід вказати, чи досягнув автор мети дослідження, які конкретно отримав результати, що можна використати у науково-практичній діяльності, а також дати рекомендації щодо поліпшення ситуації. Тут цитування не рекомендується.

Наприкінці реферату вказують список використаної літератури. Це реєстр використаних джерел за темою дослідження. У список варто включати ті матеріали, які були опрацьовані під час написання реферату, і не слід обмежуватися лише цитованою літературою. Згідно з вимогами Державного стандарту України, вся використана при написанні наукової роботи література систематизується у списку літератури у такій послідовності: джерела (неопубліковані, опубліковані нормативно-правові акти); спеціальна література (вітчизняна, зарубіжна); періодика (вітчизняна, зарубіжна); довідкова література. Введені до списку літератури видання мають бути оформлені згідно з правилами бібліографічного опису. Він включає насамперед прізвище та ініціали автора (авторів), назву публікації, підзаголовкові відомості (черговість видання, кількість томів або частин, вид видання), місце і рік видання, кількісну його характеристику (загальна кількість сторінок 9-12).

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТУ:

10 БАЛІВ: студент має послідовно, обґрунтовано та теоретично правильно викласти матеріал; продемонструвати здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, здійснити критичний огляд визначень різними авторами, наведених в різних джерелах; продемонструвати здатність робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані; продемонструвати знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників.

8 БАЛІВ :студент послідовно, обґрунтовано та теоретично правильно викладає матеріал; продемонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, здійснює критичний огляд визначень різними авторами, наведених в різних джерелах; демонструє здатність робити логічні висновки та узагальнення; але не в повній мірі може аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; недостатньо  використовує фактичні та статистичні дані.

6 БАЛІВ: студент вірно виконав більшу частину роботи, але при написанні  допущені неточності, або відсутня мінімально необхідна кількість висновків, недостатньо логічних та обґрунтованих пояснень, допущені незначні помилки у формулюванні термінів і категорій. В матеріалах відсутні необхідні докази та аргументи. Або студент лише частково висвітлює тему. Зроблені висновки є помилковими. Реферат містить зайвий матеріал, що не відповідає змісту теми і свідчить про нездатність студента зрозуміти її зміст.

0 БАЛІВ: студент зовсім не висвітлює дискусійну тему або висвітлює її неправильно. Текст реферату є повністю ідентичним тексту підручника чи конспекту або повністю ідентичним реферату іншого студента на таку ж тему.

 

Підготовка презентації має на метінабуття студентами навичок з аналізу власної роботи і публічного представлення результатів дослідження. Для підготовки презентації студент може обрати будь-яке питання зпереліку питань, що охоплюють зміст робочої програми навчальної дисципліни.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ПРЕЗЕНТАЦІЙ

• Кожен слайд має відображати одну думку.

• Текст має складатися з коротких слів та простих речень

• Рядок має містити 6—8 слів.

• Всього на слайді має бути 6—8 рядків.

• Загальна кількість слів не повинна перевищувати 50.

• Дієслова мають бути в одній часовій формі.

• Заголовки мають привертати увагу аудиторії та узагальнювати основні положення слайду.

• У заголовках мають бути і великі, і малі літери.

• Кількість блоків інформації під час відображення статистичних даних на одному слайді має бути не більше чотирьох.

• Підписи до ілюстрації розміщуються під нею, а не над нею.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЇ:

10 БАЛІВ: всі частини презентації пов’язані з метою і предметом дослідження; результати дослідження узагальнюються з метою формулювання важливих і значущих висновків за темою дослідження, презентація має в основі ключові положення, які повністю розкривають тему дослідження, презентація надає інформацію в логічній послідовності, презентація завершується, змушуючи замислитись над ідеєю і темою дослідження.

 

8 БАЛІВ: всі частини презентації містять важливі твердження за темою дослідження, результати дослідження узагальнюються з метою формулювання висновків за темою дослідження, презентація має в основі декілька ключових положень, які не повністю розкривають тему дослідження, презентація починається із вступу, надає інформацію в певному порядку і завершується викладенням важливих моментів дослідження.

 

6 БАЛІВ: основні частини презентації містять важливі твердження за темою дослідження, але деякі фрагменти не мають відношення до теми,  деякі висновки є нелогічними і необґрунтованими,  презентація має в основі декілька ключових положень, однак вони перевантажені інформацією або позбавлені інформації, презентація має вступ і висновки, однак вони не спонукають замислитись над темою дослідження. послідовність надання інформації не сприяє   повністю розкрити тему дослідження.

 

6 БАЛІВ: презентація має тему, однак багато її частин не має відношення до теми дослідження, висновки практично відсутні або є нелогічними, в презентації не визначені ключові положення, презентація не містить вступу і висновків. побудова презентації не дає чіткого уявлення про тему дослідження.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ РІЗНИХ ВАРІАНТІВ ВИБІРКОВОГО ЗАВДАННЯ:

- Аналітичний огляд наукових публікацій вітчизняних авторів або переклад наукової статті іноземних фахівців з мови оригіналу здійснюється по одній з тем дисципліни за вибором студента. Обґрунтування власної точки зору студента з досліджених питань. Повинно бути опрацьовано не менше трьох статей вітчизняних авторів, опублікованих у  періодичній чи спеціальній літературі. Обов’язковим є посилання на джерело інформації (копії публікацій додаються). Обсяг огляду 3-4 сторінки;

- Тестові завдання готуються студентом на базі питань, що виносяться для вивчення навчальної дисципліни «Університетська освіта та юридична деонтологія» і повинні включати ключові поняття та терміни даної навчальної дисципліни. При підготовці тесту студент повинен використовувати закриту форму тестових завдань. Загальна кількість підготовлених тестових завдань повинна бути не менше 30 тестів, які охоплюють весь зміст робочої програми.

-              Написання тез доповіді для участі у науковій студентській конференції. Обсяг та тематика доповіді за вимогами участі у конференцій. Тематика доповіді повинна відповідати тематиці дисципліни, тези доповіді повинні містити постановку та напрями вирішення проблемних питань у сфері здійснення юридичної діяльності.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Самостійна робота студентів (СРС) є формою навчання, що має на меті надати допомогу у вивченні навчальної та наукової літератури, у пошуку відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу.

Навчальним планом для студентів поряд з установчими лекціями передбачене самостійне опрацювання студентами питань курсу з дисципліни, знання яких перевіряються під час поточного та підсумкового контролю. У разі необхідності студент може звернутися за допомогою до викладача.

 

Питання для самостійної роботи до теми 1:

Обов’язкові питання:

1. Історичні витоки юридичної деонтології.
2.  Становлення та розвиток юридичної деонтології.
3. Функції та принципи юридичної деонтології.
4. Завдання, мета, значення та структура навчальної дисципліни «Університетська освіта та юридична деонтологія».
5. Сучасні підходи до викладання курсу „Університетська освіта та юридична деонтологія”.

Вибіркові питання:

1. Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук.
2. Взаємозв’язок юридичної деонтології з іншими науками.
3. Джерела формування деонтологічних норм.
4. Основні принципи юридичної деонтології.

 

Питання для самостійної роботи до теми 2:

Обов’язкові питання:

1. Суть і соціальний зміст вищої освіти.
2. Система стандартів вищої освіти.
3. Суб’єкти освітньої діяльності.
4. Специфіка університетської освіти.
5. Учасники навчально-виховного процесу.
6. Загальна характеристика закладу вищої юридичної освіти.
7. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
8. Структура вищого закладу юридичної освіти.

Вибіркові питання:

1. Об’єкт та предмет юриспруденції.
2. Які методи наукових досліджень використовуються в юриспруденції?
3. Які методологічні підходи існують в сучасній юриспруденції?
4. Визначить етапи процедури конкретного наукового правового дослідження.
5. Права студентів, слухачів, магістрів, аспірантів.
6. Права та обов’язки педагогічних та науково-педагогічних працівників.
7. Нормативно-правові акти, які визначають систему освіти в Україні та регламентують порядок функціонування її складових.

 

Питання для самостійної роботи до теми 3:

Обов’язкові питання:

1. Поняття Болонського процесу.
2. Зміст і цілі Болонської декларації.
3. Форми навчання.
4. Види навчальних занять з теоретичної підготовки.
5. Форми і методи організації навчального процесу в КНЕУ.
6. Значення освітньо-кваліфікаційні характеристики.
7. Принципи і види контролю знань студентів.

Вибіркові питання:

1. Основні документи Болонського процесу.
2. Передумови та цілі запровадження Болонського процесу.
3. Індивідуально-консультативні заняття.
4. Самостійна робота студента: мета та організація.
5. Робота на семінарських, практичних заняттях.
6. Переведення, відрахування, поновлення та працевлаштування студентів.
7. Порядок підготовки та написання курсових та магістерських дипломних робіт. 

 

Питання для самостійної роботи до теми 4:

Обов’язкові питання:

1.        Поняття юридичної науки та її структура.

2.                  Зміст систем наукових юридичних знань: теорії, наукові закони, постулати та аксіоми, проблеми, гіпотези, методи, поняття та категорії, наукові факти.

3.                  Функції юридичної науки.

4.                  Загально-наукові функції юриспруденції.

5.                  Спеціально-юридичні функції юриспруденції.

6.                  Об’єкт та предмет юриспруденції.

7.                  Методологія юридичних наук.

8.                  Зміст юридичних наук.

9.                  Загальна характеристика видів юридичних наукових дисциплін. Співвідношення  юридичних  наук  з  юридичними  навчальними дисциплінами.

Вибіркові питання:

1.                  Рівні розвинутості систем юридичних наукових знань.

1. Поняття та зміст світогляду, типу юридичного наукового мислення, юридичної наукової парадигми.
2. Методи юриспруденції: види та зміст.
3. Основні шляхи розвитку юриспруденції.
4. Проблеми удосконалення методології та структури юриспруденції.

 

Питання для самостійної роботи до теми 5:

Обов’язкові питання:

1. Юридична практична діяльність і правова практика.
2. Основні дії юридичної практичної діяльності.
3. Процедури, умови, прийоми та засоби здійснення юридичної практичної діяльності.
4. Основні вимоги та умови набуття права на здійснення юридичної практичної діяльності.
5. Права та обов’язки суб’єктів юридичної практичної діяльності.  
6. Судова діяльність. Практика прокурорського нагляду. Слідча практика. Адвокатська практика. Нотаріальна практика. Юридична консультативна практика. Приватна юридична практика.
7. Дисциплінарна відповідальність юриста.  
8. Особливості прояву соціальних конфліктів у правовій сфері
9. Вирішення та попередження юридичних конфліктів.

Вибіркові питання:

1. Що обумовлює багатоаспектність у методології дослідження такого соціального явища як юридична діяльність?
2. На підставі чого юридичну діяльність можна визначити як різновид соціальної діяльності?
3. У чому сутність системного підходу  у вивченні юридичної діяльності?
4. Назвіть можливі тенденції розвитку юридичної діяльності на сучасному етапі.
5. Яку роль відіграє акт прийняття  юристами присяги? Порівняйте тексти присяги судді, нотаріуса та адвоката, знайдіть риси відмінності та тотожності.
6. У чому полягає незалежність, як принцип здійснення слідчої, суддівської та адвокатської діяльності?
7. Підстави припинення професійних повноважень юристів.
8. На підставі яких документів юристи несуть дисциплінарну відповідальність?
9. Поняття конфлікту та його види.
10. Характеристика основних параметрів конфлікту.
11. Суб’єкти соціального  конфлікту.
12. Стадії розвитку конфлікту та причини його виникнення.

 

Питання для самостійної роботи до теми 6:

Обов’язкові питання:

1. Поняття професійної культури юриста.
2. Фактори формування професійної свідомості та культури юристів.
3. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери.
4. Етична культура юриста.
5. Естетична культура юриста.
6. Службовий етикет.
7. Професійна таємниця юриста.
8. Політична культура.
9. Інформаційна культура юриста.
10. Психолого-педагогічна культура юриста.

Вибіркові питання:

1. З яких структурних елементів складається поняття загальної культури особи?
2. Охарактеризуйте співвідношення понять загальної культури, професійної та правової культури юриста.
3. У чому відмінність професійних культур представників політичної, економічної та правової сфери діяльності?
4. В яких формах можуть проявлятися результати професійної деформації у діяльності представників різних юридичних професій?
5. Естетичні вимоги до оформлення правових документів.
6. Які компоненті наповнюють змістовно поняття моральної культури особи?
7. Як ви розумієте необхідність дотримання правил етикету у професійному спілкуванні юристів?
8. Як може впливати культура мови адвоката, юрисконсульта на результати ведення ділової розмови, переговорів або спору?
9. Захист юристом інформаційних відносин.
10. Поясніть, яким чином об’єктивні умови життєдіяльності суспільства можуть негативно впливати на рівень правової свідомості юриста?
11. За допомогою яких факторів відбувається формування правової свідомості юристів?
12. Співвідношення політичної, інформаційної та економічної культур юриста?
13. Параметри і рівні психолого-педагогічної культури юриста.

 

Питання для самостійної роботи до теми 7:

Обов’язкові питання:

1. Документи про стандарти юридичної професії як офіційне джерело юридичної деонтології.

2. Національні деонтологічні документи про правила поведінки професійних груп юристів.

3. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, структурні частини яких містять нормативні приписи етичного (деонтологічного) змісту.

4. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів.

Вибіркові питання:

1. Якою є мета розробки та впровадження деонтологічних правил для спеціалістів-юристів в Україні?
2. Чи є обов’язковими для виконання адвокатами в Україні Правила адвокатської етики? Які наслідки передбачені для адвокатів за невиконання ними таких Правил?
3. Що розуміють під міжнародною діяльністю адвоката?
4. Які основні деонтологічні вимоги до діяльності юриста, що стали міжнародним стандартом?

6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

6.1. Очна форма навчання:

КАРТИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з навчальної дисципліни “Університетська освіта та юридична деонтологія ”

для студентів спеціальності “Правознавство” (6401)

денної форми навчання (1 курс, 1 семестр)

 

№ семінарського заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських занять*	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях
Змістовий модуль №1
1.Університетська освіта та юридична деонтологія як навчальна дисципліна	Завчасна підготовка за визначеними питаннями, в тому числі тими, що передбачені для самостійного опрацювання	Дискусія з елементами аналізу	5
2.Організація юридичної освіти в Україні	Завчасна підготовка за визначеними питаннями, в тому числі тими, що передбачені для самостійного опрацювання	Дискусія з елементами аналізу	10
3.Навчальний процес в університеті	Завчасна підготовка за визначеними питаннями, в тому числі тими, що передбачені для самостійного опрацювання	Семінар-розгорнута бесіда	5
4.Юридична наукова діяльність	Підготовка наукового проекту – аналіз проблеми, розроблення шляхів її вирішення	Робота в малих творчих групах	10
Змістовий модуль №2
5.Юридична діяльність	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу	Семінар-вирішення ситуаційних вправ	10
6.Професійна культура юриста	Підготовка доповідей	Семінар-конференція	10
7.Стандарти юридичної професії	Завчасна підготовка за визначеними питаннями, в тому числі тими, що передбачені для самостійного опрацювання	Семінар-розгорнута бесіда	10
Усього балів за роботу на семінарських заняттях			60
За виконання модульних (контрольних) завдань**
Модуль №1	Написання модульної контрольної роботи		10
Модуль №2	Написання модульної контрольної роботи		10
Усього балів за модульний контроль			10
За виконання індивідуальних завдань***
Види індивідуальних завдань
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою			10
2. Написання реферату (есе)			10
3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою			10
4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою			10
5. Підготовка презентації за заданою тематикою			10
7. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою			10
Усього балів за виконання індивідуальних завдань			20
Разом балів за СРС			100

 

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань за результатами вивчення навчальної дисципліни

Для денної форми навчання

№№	Об'єкти контролю	Кількість балів	Результат
11	Поточна робота в семестрі, в т.ч.:	Від 0 до 100 балів у т.ч.:	Набрані бали зараховуються до підсумкової оцінки (позитивна оцінка - за умови одержання не менше 60 балів)
11.1	Виконання індивідуальних завдань:	до 20 балів   10
	1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою
	2. Написання реферату	10
	3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою	10
	4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою	10
	5. Підготовка презентації за заданою тематикою	10
	6. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою	10
11.2	Підготовка до семінарських занять	до 60 балів
11.3	Проходження модульного контролю знань	до 20 балів

 

ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) =

 = 1.1 (до 20 балів) + 1.2 (до 60 балів) + 1.3 (до 20 балів) = до 100 але, не менше 60 балів

 

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій роботі – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть надаватись додаткові бали. При цьому максимальна кількість балів за роботу в семестрі не може перевищувати 100 балів.

Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 100 балів, при цьому:

1)          виконання завдань на семінарських заняттях – в межах 60 балів.

«Ціна» одного заняття складає 10  або 5 балів (згідно з начальним планом протягом семестру передбачається проведення 8 семінарських занять). Студент отримує:

 

Бали	Критерії оцінювання якості знань, умінь і навичок студентів
0	Студент не може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити навіть окремі його елементи, не володіє навчальним матеріалом навіть на понятійному рівні
1	Студент може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи. Володіє навчальним матеріалом на рівні понятійного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів, що відтворюються студентом окремими словами чи реченнями з допомогою викладача, вірно виконує лише фрагменти практичних завдань (експрес-опитування, вирішення ситуативних задач)
2	Студент фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт вивчення, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні, має елементарні знання для виконання практичних завдань
3	Студент відтворює менше половини навчального матеріалу, за допомогою викладача виконує елементарні завдання, розрізняє елементи техніки виконання практичних завдань і здатний виконати незначну їх частину
4	Студент знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворювати його не в повному обсязі
5	Студент розуміє основний навчальний матеріал, здатний дати визначення понять, але допускає помилки. За допомогою викладача може логічно відтворювати значну його частину, його уміння і навички дають змогу робити аналіз правових явищ, виконувати практичні завдання за допомогою викладача
6	Студент виявляє знання і розуміння переважної більшості навчального матеріалу, здатний застосовувати його на рівні стандартних вимог, частково виконувати практичні завдання
7	Знання студента достатньо повні, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, вміє аналізувати, робити висновки. Самостійно застосовує теоретичні знання для виконання практичних завдань.
8	Студент володіє глибокими, міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Виявляє творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної пізнавальної діяльності, знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх при вирішенні поставлених завдань.
9	Студент володіє узагальненими знаннями з предмета, вільно висловлює власні думки, визначає програму особистої пізнавальної діяльності без допомоги викладача знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності.
10	Студент має системні знання, виявляє здатність приймати творчі рішення, самостійно розвиває власні обдарування, вміє самостійно здобувати знання

 

 

 

Бали	Критерії оцінювання якості знань, умінь і навичок студентів
0	Студент не може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити навіть окремі його елементи, не володіє навчальним матеріалом навіть на понятійному рівні
1	Студент може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи. Володіє навчальним матеріалом на рівні понятійного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів, що відтворюються студентом окремими словами чи реченнями з допомогою викладача, вірно виконує лише фрагменти практичних завдань (експрес-опитування, вирішення ситуативних задач)
2	Студент відтворює менше половини навчального матеріалу, за допомогою викладача виконує елементарні завдання, розрізняє елементи техніки виконання практичних завдань і здатний виконати незначну їх частину
3	Студент виявляє знання і розуміння переважної більшості навчального матеріалу, здатний застосовувати його на рівні стандартних вимог, частково виконувати практичні завдання
4	Студент володіє глибокими, міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Виявляє творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної пізнавальної діяльності, знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх при вирішенні поставлених завдань.
5	Студент має системні знання, виявляє здатність приймати творчі рішення, самостійно розвиває власні обдарування, вміє самостійно здобувати знання

 

2)                              самостійна робота студента - в межах 20 балів включаючи::

1)      Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою – до 10 балів;

2)      Написання реферату  – до 10 балів;

3)      Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою – до 10 балів;

4)      Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою – до 10 балів;

5)       Підготовка презентації за заданою тематикою – до 10 балів;

6)      Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою– до 10 балів;

 

Результатом самостійної роботи студента є виконання письмової роботи, яка оцінюються в 10, 8, 6 або 0 баліввідповідно до зазначених критеріїв:

-                   10 балів - якщо робота студента містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу, виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни; його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості; відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозв’язку і взаємодії; свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів; містить аналіз змістовного матеріалу; порівняння різних поглядів на проблему; самостійні висновки студента; формулювання та аргументацію своєї точки зору; містить, поряд із теоретичними матеріалами, фактичні дані, їх оцінку та порівняння; логічно і граматично правильно викладена.

-                   8 балів-якщо робота студента містить відповідь на поставлене завдання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет дослідження; є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей, назв та змісту нормативно-правових актів, нечіткі характеристики відповідних явищ.

-                   6 балів-якщо робота студента містить відповідь на поставлене завдання, однак вона не є аргументованою; не містить посилань на нормативні джерела, що вивчаються; не містить аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових течій, недостатньо використано дані юридичної практики, інший фактичний і статистичний матеріал, свідчить про наявність прогалин у знаннях студента, викладена з порушенням логіки подання матеріалу, містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень.

-                   0 балів - якщо в роботі студент не розкрив завдання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни.

 

3)                               виконання модульних завдань – в межах 10 балів включаючи:

2 модульні контролі, кожен модуль оцінюється в межах 10 балів і складається з 10 тестових завдань, що оцінюватимуться по 1 балу за кожну вірну відповідь.

 

Якщо студент не набрав 60 балів – він одержує незадовільну оцінку.

 

6.2. Заочна форма навчання:

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з навчальної дисципліни „ Університетська освіта та юридична деонтологія "

для студентів напряму підготовки “Правознавство” (6401)

заочної форми навчання (1 курс, 1 семестр)

 

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
№ заняття	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)	Форма занять і контролю	Макс. кіл-ть балів
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях
1.	Заняття 1. Університетська освіта та юридична деонтологія як навчальна дисципліна	Установча міні-лекція (конспект)	1
		Міні-семінар – розгорнута бесіда	1
		Тестовий контроль знань	3
2.	Заняття 2. Організація юридичної освіти в Україні	Міні-лекція (конспект)	2
		Міні-семінар – дискусія	2
		Тестовий контроль знань	6
3.	Заняття 3. Юридична діяльність	Міні-лекція (конспект)	2
		Міні-семінар – вирішення ситуаційних вправ	2
		Виконання практичних завдань	6
4.	Заняття 4. Професійна культура юриста	Міні-лекція (конспект)	2
		Міні-семінар – дискусія	2
		Виконання практичних завдань	6
			35
За виконання модульних (контрольних) завдань
8	Комплексна аудиторна самостійна контрольна робота	Поточний модульний контроль	15
Усього балів за контактні заняття			50

 

міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань
Види завдань	Форма подання	Термін подання і реєстрація	Форма контролю	Макс. кіл-ть балів
Підготовка реферату з запропонованих тем	електронна	До 15 жовтня на електронну пошту викладача	Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»	20
Підготовка презентації з запропонованих тем	електронна	До 15 жовтня на електронну пошту викладача	Викладачем в онлайн-режимі	20
За виконання індивідуальних робіт  за вибором (2-ох завдань)
1. Аналітичний огляд наукових публікацій	письмова	Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника»	Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»	5
2. Підготовка тестових завдань	письмова	Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника»	Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»	5
3. Переклад  наукових статей зарубіжних авторів	письмова	Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника»	Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»	5
				10
Усього балів за виконання позааудиторних індивідуальних завдань				50
Разом				100

* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

 

Довідкова інформація:

 

ПІП викладача, вчене звання, електронна адреса	Тимчик Галина Степанівна, cт. викладач timchikgalya@gmail.com
Адреса,телефон та режим роботи	Пр. Перемоги 54-А 1-й корпус, ауд.533 Тел.371-61-48

 

 

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Особливості організації поточного контролю знань студентів заочної форми навчання пов’язані з виконанням індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом.

На заочній формі навчання розподіл балів здійснюється  у співвідношенні 50 : 50 згідно наступної таблиці:

Види контролю	Максимальна кількість балів
Поточний контроль:  за систематичну та активну роботу на контактних заняттях під час сесії (в тому числі за виконання тестових завдань); За написання поточного модульного контролю;  за виконання індивідуальних завдань в міжсесійний період (в тому числі з використанням дистанційних технологій). За обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний (в період “Дня заочника”) за виконання вибіркового завдання (в період “Дня заочника”)	35   15 20   20   10
Всього	100 балів

 

 

У рамках даної дисципліни передбачено проведення одного модульного контролю, що включає 3 модульні завдання. Кожне модульне завдання оцінюється в 5, 4, 3 або 0 баліввідповідно до приведених нижче критеріїв:

-                   5 балів - якщо робота студента містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу, виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни; його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості; відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозв’язку і взаємодії; свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів; містить аналіз змістовного матеріалу; порівняння різних поглядів на проблему; самостійні висновки студента; формулювання та аргументацію своєї точки зору; містить, поряд із теоретичними матеріалами, фактичні дані, їх оцінку та порівняння; логічно і граматично правильно викладена.

-                   4 бали-якщо робота студента містить відповідь на поставлене завдання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет дослідження; є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей, назв та змісту нормативно-правових актів, нечіткі характеристики відповідних явищ.

-                   3 бали-якщо робота студента містить відповідь на поставлене завдання, однак вона не є аргументованою; не містить посилань на нормативні джерела, що вивчаються; не містить аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових течій, недостатньо використано дані юридичної практики, інший фактичний і статистичний матеріал, свідчить про наявність прогалин у знаннях студента, викладена з порушенням логіки подання матеріалу, містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень.

-                   0 балів - якщо в роботі студент не розкрив завдання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни.

 

ЗРАЗОК ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

МОДУЛЬ 1

1 Варіант

1. Поняття юридичної деонтології як навчальної дисципліни.

2. Види навчальних занять та їх характеристика.

3. Документи про стандарти юридичної професії як офіційне джерело юридичної деонтології.

 

Для  заочної  форми навчання

Умовою одержання позитивної оцінки є набрання не менше 60 балів за результатами виконання модульних завдань та завдань для самостійного опрацювання.

Підсумковий контроль знань студентів

 

Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю. Завданням поточного модульного контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими темами програми, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

У випадку невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана та погодженням кафедри, скласти їх до останнього семінарського заняття, порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру, а на заочній формі навчання – за розкладом екзаменаційних сесій.

 Студенти, які отримали оцінку “незадовільно” і набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів зобов’язані пройти повторний курс вивчення навчальної дисципліни.

Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання

у шкалу ECTS

Оцінка за бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	Зараховано	A
80-89	Зараховано	B
70-79	Зараховано	C
66-69	Зараховано	D
60-65		E
21-59	Не зараховано - з можливістю повторного складання заліку	FX
0-20	Не зараховано - з обов’язковим повторним вивчення дисципліни	F

Для реєстрації оцінки за шкалою ECTS в екзаменаційних відомостях вводиться спеціальна графа “Оцінка за шкалою ECTS“.

       Загальна підсумкова оцінка (в балах) складається з суми балів за результатами самостійної роботи студентів та модульного контролю знань.

 

ПОРЯДОК ЛІКВІДАЦІЇ СТУДЕНТАМИ АКАДЕМІЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

З ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ (ПМК)

 

            Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності та в кінці семестру, згідно графіку, затвердженому деканом, отримати підсумковий модульний контроль.

Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 21 до 59 балів, зобов’язані написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу з викладачем і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності та в кінці семестру, згідно графіку, затвердженому деканом, отримати підсумковий контроль.

7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література:

1. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / за ред. В.Г Кременя. Авт. колектив: М.Ф. Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д.Шинкарук та інші. - Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2004. - 384 с.

2. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної деонтології): Навч. посіб. – Київ, 2005.

3. Скакун О.Ф. Юридическая дентология: Учебник. – Харків: Еспада, 2002.

4. Сливка С.С. Юридична деонтологія, - Львів, 2002.

5. Тимчик Г.С., Котикова О.М. Університетська освіта та юридична деонтологія: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2010. –   236 с.

6. Юридична деонтологія [Текст] : підручник / НЮУ ім. Ярослава Мудрого ; за заг. ред. О. В. Петришина. - Харків : Право, 2014. - 248 с.

 7.  Молдован А.В., Богдан Л.С. Юридична деонтологія. Вступ до спеціальності. : Навчальний посібник. 2015. - 224 с.

 

 

 

Додаткова література:

1. Бандурка О.М. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: підр. [для студ. вищ. навч. закл.] - Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутрішніх справ,  2002.
2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації європейської вищої школи: Тематична збірка для професорсько-викладацького складу / за ред. професора Колота А.М. - К.: КНЕУ, 2005.
3. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти. –К.: ВВП „КОМПАС”, 1997.
4. Болонський процес у фактах і документах/ Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І.. Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2003.
5. Годованець В., Кампо В., Тертичний В. Правова освіта гро­мадян України: методологічні проблеми розроблення Концепції // Право України. – 1999. - № 1. – С. 27-31.
6. Головко С.Г. Основні правові акти по реалізації Болонського процесу у системі вищої освіти в Україні // Малий і середній бізнес (право, держава, економіка). – 2008. – № 1-2. – С. 49–53.
7. Горбунова Л. Роль правової освіти в утвердженні верховенства права// Право України. – 2006. - № 4. – С. 154-158.
8. Гребеньков Г. В., Фіолевський Д. П. Юридична етика: Навч. пос. - К: Алерта, 2004.
9. Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): Навч. посіб. – К.: Знання, 2005.
10. Дарієнко А.С. Естетична культура юриста (спроба філософсько-правового осмислення). – Львів, 2001.
11. Дідоренко Є. До питання підготовки кадрів у відомчих навчальних закладах // Вісник Академії правових наук України. – 1996. – № 7. – С. 163-171.
12. Дручек О.В. Правовий нігілізм сучасної молоді: причини та форми прояву // Держава і право – 2011. – № 46. – С.18-25.
13. Дубчак Н. С. Загальна характеристика правових послуг, що надаються юридичними клініками / Н. С. Дубчак // Держава і право. – 2012. – № 56. – С. 73–78.
14. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. – 200 с.
15. Заборовський В. В. Деякі аспекти визначення видів адвокатської діяльності за законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» / В. В. Заборовський, Я. В. Якимович // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2014. – Вип. 26. – С. 272–274. – Сер.: Право.
16. Індивідуалізація навчального процесу як провідна складова модернізації вищої освіти // Зб. мат. наук.-метод. конф. – У 2-х т. –К.: КНЕУ, 2006.
17. Компанєйцев С. Професійний обов’язок як структурний елемент деонтологічних засад діяльності адвоката/ С. Компанейцев // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 6. – С. 115–118.
18. Клименко О. Деонтологія державної служби як наука про обов’язок та гідну поведінку державних службовців / О. Клименко // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 6. – С. 119–121.
19. Коротун О. Чи потрібен дисциплінарний суд у справах професійних суддів України // Юридична Україна. – 2012. – № 8. – С. 109-111.
20. Костенко О. Юридична освіта і правове виховання як засоби забезпечення правопорядку // Право України. – 2011. – № 8. – С. 187-194.
21. Лоджук М. Т. О формах правовой помощи в юридических клиниках Украины / М. Т. Лоджук // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. – 2013. – Т. 26 (65). № 2-1. – Ч. 1. – С. 82–90. – Серия: Юридические науки.
22. Матеріали науково-практичного семінару „Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”. Львів, 21-23 листопада 2003. - Львів: „Львівська політехніка”.
23. Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті // Зб. мат. наук. – метод. конф.- К.: КНЕУ, 2004.
24. Навчальні інновації та їхній вплив на якість університетської освіти // Зб. мат. наук. – метод. конф.- К.: КНЕУ, 2003.
25. Наукова складова навчального процесу та інноваційні технології його розвитку// Зб. мат. наук.-метод. конф. – У 2-х т. –К.: КНЕУ, 2011.
26. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 – 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. – Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004.
27. Рабінович П. Людяність: міжнародні стандарти правового захисту (до 65-річчя завершення Нюрнберзького процесу) // Право України. – 2011. –№ 10. – С. 349-357.
28. Сливка С.С. Юридична деонтологія: Підручник. – К.: Атіка, 2008.
29. Свиридюк Н.П. Класифікація конфліктів у професійній діяльності юриста // Держава і право – 2011. – № 46. – С.40-46.
30. Спектор О. М. Шляхи реформування нотаріальної діяльності в Україні в контексті міжнародних стандартів та зарубіжного досвіду / О. М. Спектор, В. О. Негода // Сучасні питання економіки і права. – 2014. – Вип. 1. – С. 108–112.
31. Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики.  – К.: К.І.С., 2003.
32. Тацій В. Значення юридичної науки у формуванні правової системи України // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 3 (36). – С. 3-22.
33. Федоренко Г.О. Теорія держави і права [Електронний ресурс]: підручник / Г.О. Федоренко, Ф.П. Шульженко. – К.: КНЕУ, 2011. – 315 с.
34. Чуйков А. Ю. Сучасні проблеми адвокатської деонтології [Електронний ресурс] / А. Ю. Чуйков, М. В. Іншеков, С. В. Акімов, Д. Г. Маренко // Право і Безпека . – 2012. – № 5. – С. 47-51.
35. Юридична деонтологія: Підручник /  Ткаченко В.Д., Погреб­няк С.П., Лук'янов Д.В. та ін. / За ред. В.Д. Ткаченка.- Х.: Одіссей. – 2006.

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ  АКТИ

 

1. Конституція України від 28 червня 1996 року.
2. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII // Відомості Верховної Ради України. – К., 2014. - № 37-38. – стаття 2004.
3. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI // Відомості Верховної Ради. – 2013. – № 27. – Ст. 282.
4. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7.07. 2010 № 2453-VI [Електронний ресурс]. – Режим  доступу:  www.rada.gov.ua.
5. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 2-3, ст.12
6. Про нотаріат : Закон України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
7. Про Національну поліцію: Закон України  від 02.07.2015 № 580-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2015. - № 5. – Ст. 20.
8. Про політичні партії в Україні: Закон України від 5.04.2001  № 2365-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 23. – Ст. 117.
9. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992  № 2230-ХП // Відомості Верховної Ради України. – К., 1992. – № 27.– Ст. 382.
10. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР// Офіційний вісник України. – 1997. – № 29. – Ст. 11.
11. Кодекс професійної етики суддів, прийнятий 24.10.2002 V з'їздом суддів України // Вісник Верховного Суду України. - № 5. – 2002. - С 24.
12. Правила адвокатської етики // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2000. – № 1. – 50 с.
13. Правила професійної етики нотаріуса // Нотаріат для вас. - 2002. - № 7. – С. 2-4.
14. Основні засади професійної етики юристів України: Затверджені V з'їздом Спілки юристів України // Юридичний вісник України (Інформ.-правовий банк). — 2001. — 9 — 15 червня (№ 23). - С 18 - 20.
15. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» від 1 серпня 2001 року  // Офіційний вісник України. – 2001. – № 47. – Ст. 286.
16. Загальна декларація прав людини: Прийнята резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948: міжнародний документ, ООН // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К., 1992. – С.18-24.
17. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права / Прий­нятий і відкритий для підписання, ратифікації та приєднання резолю­цією 2200 А (ХХЦ Генеральної Асамблеї OOН 16 грудня 1966 року. Ратифікований Україною 19 жовтня 1973 року. // Права людини (Основні міжнародно-правові документи): Збірник документів. - К., 1989.- С. 28-49.
18. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 р. //Права людини (Основні міжнародно-правові документи): Збірник документів.— К.,1989.— С. 15-27.
19. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 4.11.1950: міжнародний документ, Рада Європи // Голос України. – К., 2001. – № 13.
20. Європейська культурна конвенція від 19 грудня 1954 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. / Кн.2. (Правова охоро­на культурних цінностей).- К., 1997.— С. 295-298.
21. Конвенція проти катувань та інших жорстоких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 р. // Права людини (Основні міжнародно-правові документи): Збірник документів.- К., 1989. -С. 97-112.
22. Основные принципы, касающиеся роли юристов (Принятые VIII Конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями, Гавана, 27 августа – 7 сентября 1990 года) // Юридичний вісник України. — 2002. - № 40. – С. 4.