Міністерство ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НаціональнА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра цивільно-правових дисциплін

 

 

 

Навчально-методичний комплекс

навчальної дисципліни

 

 

«ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

 

для підготовки бакалаврів у галузі знань «Право»

за напрямом підготовки 8.060100 «Правознавство»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ 2014

 

 

ЗМІСТ

 

 

Витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики……………………3

Витяг з освітньо-професійної програми…………………………………4

Анотація навчальної дисципліни………………………………………5

Пояснювальна записка до навчальної дисципліни……………………8

Навчальна програма навчальної дисципліни………………………….13

Тематичний план на поточний навчальний рік……………………….21

Робоча навчальна програма навчальної дисципліни…………………22

Завдання для самостійної підготовки…………………………………91

            Індивідуальні навчально-дослідні завдання………………………….102

Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів…….106

Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю………………………………….120

Орієнтовний перелік питань до заліку………………………………130

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення…….135

 Рекомендована література…………………………………………….137

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИТЯГ З ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

 

 

підготовки         бакалавра

^{(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)}

 

галузь знань      Екологічне право                

^{(шифр та назва галузі знань)}

 

напрям підготовки    0304  “Право”  

^{(код і назва напряму підготовки)}

 

кваліфікація   6.060101 «Правознавство»

^{(код і назва кваліфікації)}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИТЯГ З ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ

Освітньо-професійна програма (ОПП) є державним нормативним документом, у якому визначається нормативний термін та зміст навчання, нормативні форми державної атестації, встановлюються вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та професійної підготовки фахівця відповідного освіт­ньо-кваліфікаційного рівня певного напряму підготовки.

Цей стандарт є компонентою галузевих стандартів вищої освіти і використовується під час:

-розроблення та корегування варіативної компоненти галузевих  стандартів вищої освіти (засобів діагностики якості вищої освіти);

-розроблення та корегування варіативної компоненти галузевих стандартів Національної академії внутрішніх справ;

-визначення змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації.

 

Назва навчальної дисципліни	Шифри блоків змістовних модулів, що входять до навчальної дисципліни	Мінімальна кількість навчальних годин/кредитів вивчення дисципліни
1	2	3
Екологічне право	Н, ФПН	3,0	108

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗІ СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНОЮ СХЕМОЮ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ).

Однією з найбільш актуальних глобальних проблем сучасності є охорона навколишнього середовища. Ця проблема набула особли­вого значення у другій половині XX ст. Науково-технічний прогрес істотно розширив масштаби і можливості людства у сфері приро­докористування. Були порушені об'єктивні закономірності взаємодії суспільства і природи. Негативні наслідки цього процесу вийшли з-під контролю. Джина випущено з пляшки. Як результат, опоетизована колись природа досить швидко перетворилася у на­вколишнє середовище, забруднене й отруєне відходами вироб­ництва. Здоров'я і саме життя людини поставлені під загрозу.

Ця проблема стосується як планети в цілому, так і її регіонів та практично усіх країн. Україна не є винятком серед них. Нехтуван­ня об'єктивними законами розвитку і відтворення природоресурс-ного комплексу, низький рівень екологічної свідомості суспільства та деякі інші фактори призвели до значної деградації довкілля Ук­раїни, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, атмо­сферного повітря і земель, нагромадження у великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Ці процеси спричинили різке погіршення здоров'я людей, знижен­ня рівня народжуваності та зростання смертності.

На запобігання шкоди навколишньому природному середовищу об'єктивно спрямоване екологічне право України (право навко­лишнього природного середовища). На жаль, його регулюючий вплив на відповідні суспільні відносини сьогодні не є досить ефек­тивним. З одного боку, це пов'язано з недоліками самого екологічного законодавства, з іншого — практикою його застосу­вання.

Є й ще одна причина: недостатній рівень праворозуміння у сфері дії екологічного права. Це стосується як населення в цілому, так і опанування студентами курсу екологічного права, зокрема.

Екологічне право націлене на створення найбільш сприятливих умов для життя, праці і відпочинку громадян. Це життєдайна і життєзберігаюча галузь права. ЇЇ значення для життя і діяльності людини і всього суспільства переоцінити неможливо. Найвища мета соціальної політики нашої держави — турбота про життя і здоров'я людини — ця галузь права спроможна перетворити в дійсність.

Велике і гуманне покликання екологічного права стимулює до його сумлінного вивчення, ґрунтовного опанування необхідними еко­логічними знаннями. Екологічна освіта потрібна всім громадянам України, а особливо юристам правознавцям, які забез­печують виконання еколого-правових актів і норм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

 “Екологічне право України”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Екологічне право є самостійною навчальною дисципліною, що вивчається студентами вищих юридичних нав­чальних закладів.

Вивчення курсу “Екологічне право”, яке значною мірою базується на багатьох законодавчих положеннях цивільного права і певною мірою доповнює його, дає можливість студентам засвоїти знання в галузі правового регулювання охорони природи, раціонального використання природних ресурсів.

Метою вивчення цього курсу є отримання студентами необхідних правових знань щодо питання державного управління в галузі природокористування і охорони навколишнього середовища, правового режиму в Україні: земель, лісів, водних ресурсів, атмосферного повітря, тваринного світу, природно-заповідного фонду, рекреаційних та оздоровчих територій.

Розгляд зазначених у програмі тем має на меті також виховання у студентів бережливого ставлення до природи і її ресурсів. Програма розроблена відповідно до освітньо-професійної програми і навчального плану підготовки бакалаврів за напрямом “Право”. Розподіл навчальних годин за темами має рекомендаційний характер.

Особливістю вивчення курсу “Екологічне право” є те, що ця галузь права не є кодифікованою і становить велику кількість  законодавчих актів, постанов Кабінету Міністрів та інших державних органів, з питань правового регулювання охорони природи, природовідтворення та раціонального використання природних  ресурсів.

Студенти повинні орієнтуватися в системі екологічного законодавства, знати основні законоположення стосовно порядку природокористування і охорони оточуючого природного середовища, організації управління в галузі природокористування, сплати зборів та інших обов¢язкових платежів за використання природних ресурсів. Вони також повинні орієнтуватися в основних положеннях правового режиму земель сільськогосподарського призначення, земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та інших ділянок, а також у правовому  режимі лісів і земель лісового фонду, вод і земель водного фонду та правовому регулюванні і охороні атмосферного повітря й тваринного світу.

Вивчення даного курсу неможливе без знань норм Конституції України, загальної і особливої частин цивільного, фінансового та адміністративного, кримінального права, які являються основою для вивчення курсу “Екологічне право”.

Рубіжним контролем визначення знань студентів є написання ними рубіжної контрольної роботи, що складається з двох теоретичних питань загальної частини курсу.

Підсумковий контроль студентів полягає у складанні ними заліку після вивчення загальної, особливої та спеціальної частин курсу.                 

Мета вивчення курсу – ознайомити студентів з основоположними відомостями з екологічного права та екологічного законодавства, навчити  застосовувати здобуті теоретичні знання в практичній роботі, а також аналізувати ситуації з екологічно-правових питань, що виникають у реальному житті, і правильно їх вирішувати.

Студент  повинен знати:

-      проблеми науки екологічного права;

-      діюче екологічне законодавство;

-      основні принципи і завдання екологічного права;

-      законодавчі засади раціонального природокористування;

-      організаційно - правові заходи охорони основних об'єктів природи;

-      види юридичної відповідальності за порушення екологічно­го законодавства.

Студент повинен вміти:

-      застосовувати еколого-правові норми;

-      узагальнювати практику використання екологічного зако­нодавства та робити відповідні висновки за результатами уза­гальнення;

-      правильно застосовувати роз'яснення судових та інших ор­ганів у процесі застосування норм екологічного права;

-      вести пропаганду екологічного законодавства серед насе­лення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО

 

 

 

ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

підготовки бакалавра

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

напряму 0304 “Право”

(шифр і назва напряму)

спеціальності  6.060101 «Правознавство»

(шифр і назва спеціальності)

 

(Шифр за ОПП________)

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2014 рік

 

 

Екологічне право України // Навчальна програма навчальної дисципліни Екологічне право України. – Навчально-науковий інститут права та психології Національної академії внутрішніх справ, 2013р. ________ с.

 

Укладачі: Якимець О.І. професор кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету, кандидат юридичних наук, доцент.

 

Рецензент: Устименко Т.П. доцент кафедри цивільного прав і процесу, кандидат юридичних наук, доцент.

Тищенко Ю.В. кафедри господарського права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент.

 

 

 

 

 

ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

                                                        

Навчальний рік	2013/2014	2014/2015	2015/2016
Дата засідання кафедри	20.12.2013
Номер протоколу
Підпис завідувача кафедри

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

 

ТЕМА 1. Предмет, метод, принципи, система та джерела екологічного права

                                                                                      

Форми взаємодії суспільства і природи. Екологічна функція держави. Головні складові реалізації державної екологічної політики. Поняття екологічного права. Основні понятійні категорії екологічного права. Предмет і об’ект екологічного права. Природні та природно-антропогенні цінності. Методи правового регулювання в екологічному праві. Система екологічного права. Принципи екологічного права. Галузь права і галузь законодавства. Місце екологічного права в системі екологічних та правових наук. Екологічна політика України, проблеми регулювання.

Загальна характеристика джерел екологічного права. Конституція України в системі джерел екологічного права. Закони як джерело екологічного права. Нормативно-правові акти Президента, Кабінету Міністрів, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.            Міжнародні договори як джерела екологічного права України.

 

ТЕМА 2. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища

Поняття, ознаки і зміст управління в галузі екології. Види та форми управління в галузі екології. Державне управління в галузі екології. Громадське управління в галузі екології. Місцеве самоврядування в галузі екології. Спеціальне управління в галузі екології.

Система і компетенція органів державного управління в галузі екології. Правові форми громадського управління в галузі екології.

 

Організація самоврядування в галузі екології. Взаємодія державного і громадського управління в галузі екології.

Функції управління в галузі екології. Класифікація функцій управління в галузі екології. Юридичні форми прогнозування в галузі екології. Правова організація екологічної експертизи. Екологічна стандартизація і нормування. Екологічне інформаційне забезпечення. Екологічне ліцензування. Державна реєстрація в системі функцій управління в галузі екології. Правові форми екологічного контролю. Розгляд спорів у галузі екології. Правові форми розподілу і перерозподілу-природних ресурсів. Правове регулювання ведення природно-ресурсових кадастрів та Червоної книги України. Правова організація ресурсовпорядження.

 

ТЕМА 3. Екологічні права та обов’язки громадян

Поняття та види екологічних прав громадян. Екологічні інтереси та особливості їх правового захисту. Право громадян на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище (екологічну безпеку). Право громадян на одержання повної достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров’я населення (екологічну інформацію).

Право громадян на здобуття екологічної освіти. Право громадян на об’єднання в громадські природоохоронні (екологічні) формування. Право на участь у проведенні громадської екологічної експертизи. Право на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів. Характеристика інших екологічних прав громадян.

Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян. Загальні обов’язки громадян у галузі екології. Соціальні обов’язки громадян у галузі екології.

Поняття і класифікація юридичних гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян і додержання екологічних обов’язків.

Правові форми захисту екологічних прав громадян.

ТЕМА 4. Правовий режим використання, відновлення та охорони земель.

                                                                            

Земля – основне національне багатство. Земля як об'єкт інтеграційного та диференційованого правового регулювання. Правова охорона земель. Регулююча функція правової охорони земель. Стимулююча функція правової охорони земель. Контрольна та каральна функції правової охорони земель. Правове регулювання використання та охорони земельних ресурсів. Категорії земель за земельним законодавством. Категорії земель, що підлягають особливій правовій охороні. Державне управління і контроль у сфері використання земельних ресурсів. Функції державного управління земельними ресурсами. Моніторинг земель. Планування використання та охорони земель. Нормування та стандартизація у сфері використання та охорони земель. Землеустрій. Державний земельний кадастр. Державна реєстрація прав на землю. Правові засади набуття прав на землю. Функції та повноваження Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення. Правовий режим земель несільськогосподарського призначення. Передача земель у власність, надання їх у користування. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

 

ТЕМА  5. Правовий режим використання та охорони надр та лісів

 

Надра як об’єкт правового регулювання, використання та охорони. Державний фонд надр. Корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Державний фонд родовищ корисних копалин. Право користування надрами та його види. Зміст права надрокористування. Основні права та обов’язки надрокористувачів. Гірничий відвід. Плата за користування надрами. Право користування надрами для їх геологічного вивчення. Право користування надрами для видобування корисних копалин. Право користування надрами для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Підстави припинення права користування надрами. Управління у галузі використання і охорони надр. Розподіл і перерозподіл надр між надрокористувачами. Розпорядження геологічною інформацією. Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин, а також ділянок, наданих у користування, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин. Державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною. Правова охорона надр. Відповідальність за порушення законодавства про надра. 

Ліс як об’єкт правового регулювання, використання та охорони. Особливості лісу як складової навколишнього природного середовища. Економічне та юридичне значення лісу. Розподіл лісового фонду України на групи. Перспективи розвитку лісового законодавства. Право власності на ліси. Право власності на об’єкти лісового фонду в об’єктивному та суб’єктивному значенні. Право розпорядження лісами. Суб’єкти та об’єкти права власності на ліси. Поняття права лісокористування. Види лісокористувань. Постійне та тимчасове лісокористування. Права та обов’язки постійних та тимчасових лісокористувачів. Загальне та спеціальне лісокористування. Види права лісокористування. Заготівля деревини. Заготівля живиці. Заготівля другорядних лісових матеріалів. Побічні лісові користування. Використання лісових ресурсів у санітарно-гігієнічних, рекреаційних та оздоровчих цілях. Управління у галузі використання, відтворення та охорони лісів. Розподіл та перерозподіл лісів. Надання земельних ділянок лісового фонду у постійне та тимчасове користування. Ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру. Лісовпорядкування. Контроль за використанням, відтворенням, захистом та охороною лісів. Правові основи організації відновлення лісів і лісорозведення. Правова охорона і захист лісів. Відповідальність за порушення лісового законодавства.

ТЕМА 6. Правовий режим використання, відтворення та охорони вод

 

Води як об’єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони. Класифікація водних ресурсів. Функції водних ресурсів. Право власності на водні об’єкти. Водні об’єкти загальнодержавного та місцевого значення. Право водокористування та його види. Загальне та спеціальне право водокористування. Суб’єкти та об’єкти права водокористування. Первинні та вторинні водокористувачі. Використання вод для задоволення питних і господарських потреб населення. Користування водами для потреб сільського та лісового господарства. Користування водними об’єктами для промислових потреб і потреб гідроенергетики. Скидання стічних вод. Користування водними об’єктами для потреб водного транспорту. Управління і контроль в галузі використання, відтворення та охорони вод. Загальне та спеціальне державне управління. Громадське управління. Функції управління. Стандарти та нормативи водокористування. Розподіл та перерозподіл водних ресурсів. Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів. Правова охорона вод. Водоохоронні зони. Вимоги щодо охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання. Відповідальність за порушення водного законодавства.

 

ТЕМА 7. Правова охорона атмосферного повітря

                                                                   

Атмосферне повітря як об’єкт правового регулювання, використання та охорони. Специфіка атмосферного повітря як природоохоронного об’єкту.  Атмосферне повітря як міжнародний універсальний та розподільний природний ресурс. Атмосфероохоронні відносини. Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря та його функції. Стандартизація та нормування у галузі охорони атмосферного повітря. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря. Контроль і моніторинг. Правові заходи охорони атмосферного повітря. Нормативи гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря. Особливості майнової відповідальності за порушення атмосфероохоронного законодавства.

 

ТЕМА 8.  Правовий режим використання, відтворення та охорони тваринного світу

                                                                   

Тваринний світ як об’єкт правового регулювання, використання та охорони. Особливості тваринного світу як об’єкту природи. Об’єкти використання та охорони у галузі тваринного світу. Тваринний світ як об'єкт права власності. Право державної власності на тваринний світ. Право колективної та приватної власності на тваринний світ. Тваринний світ як об’єкт державного обліку та охорони. Шляхи розвитку фауністичного законодавства. Право використання тваринного світу.  Права та обов'язки користувачів тваринного світу. Загальне та спеціальне право використання тваринного світу. Правове регулювання мисливства та рибальства. Реалізація права на полювання. Користування тваринним світом у наукових. Культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях. Добування диких тварин з метою утримання і розведення в неволі чи напіввільних умовах. Використання корисних властивостей життєдіяльності тварин. Управління у галузі використання, відтворення і охорони тваринного світу. Державний облік тварин та облік обсягів їх добуваня. Державний кадастр тваринного світу. Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу. Правова охорона тваринного світу. Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу.

 

 

 

ТЕМА 9. Правовий режим територій та об’єктів  природно-заповідного фонду

 

Поняття правового режиму природно-заповідного фонду. Склад і класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Правові засоби збереження природно-заповідного фонду.

Законодавство про природно-заповідний фонд. Проблеми становлення та розвитку природно-заповідного права. Співвідношення природно-заповідного, природоохоронного та екологічного права.

Поняття і види правовідносин у галузі природно-заповідної охорони. Об’єкти природно-заповідних правовідносин. Зміст правовідносин у галузі природно-заповідної охорони. Підстави виникнення, зміни та припинення природно-заповідних правовідносин.

Форми права власності на території та об’єкти природно-заповідного фонду. Суб’єктний та об’єктний склад права власності на об’єкти природно-заповідного фонду. Зміст та підстави виникнення і припинення права власності на території та об’єкти природно-заповідного фонду.

Правові форми та види використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Правовий режим природного заповідника. Правовий режим біосферного заповідника. Особливості правового режиму національного природного парку. Правовий режим регіональних ландшафтних парків. Правовий режим заказників. Особливості правових режимів пам’яток природи і заповідних урочищ. Правовий режим зоологічного парку. Особливості правового режиму парку — пам’ятки садово-паркового мистецтва. Правовий режим охоронних зон природно-заповідного фонду.

Особливості управління в галузі охорони і використання природно-заповідного фонду. Функції управління в галузі охорони і використання природно-заповідного фонду. Організація створення і оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Контроль за додержанням правового режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Права громадян з питань охорони та використання природно-заповідного фонду. Економіко-правове стимулювання охорони та ефективного використання природно-заповідного фонду.

Правопорушення у галузі охорони і використання природно-заповідного фонду як підстави юридичної відповідальності. Майнова (таксова) відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд. Порушення законодавства про природно-заповіднийфонд як підстави адміністративної та кримінальної відповідальності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№	Назва розділів і тем		Кількість годин по видах занять
		Всього		Всього годин з викладамеч	Лекції	Семінар.  заняття	Практ. заняття	Самост. індивід. робота	Самостійна робота	Індивідуальна робота
	Змістовний модуль № 1.
1	Предмет, метод, принципи, система та джерела екологічного права	12		6	2	2	2	6	3	3
2	Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища	12		6	2	2	2	6	3	3
3	Екологічні права та обов’язки громадян.	12		6	2	2	2 «+»	6	3	3
	Змістовний модуль № 2.
4.	Правовий режим використання, відновлення та охорони земель.	12		6	2	2	2	6	3	3
5.	Правовий режим використання та охорони надр та лісів	12		6	2	2	2	6	3	3
6.	Правовий режим використання, відтворення та охорони вод	12		6	2	2	2 «+»	6	3	3
	Змістовний модуль № 3.
7	Правова охорона атмосферного повітря	12		6	2	2	2	6	3	3
8	Правовий режим використання, відтворення та охорони тваринного світу	12		6	2	2	2	6	3	3
9	Правовий режим територій та об’єктів  природно-заповідного фонду	12		6	2	2	2 «+»	6	3	3
	Всього	108		54	18	18	18	54	27	27

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

 

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)

 

Мета: підготовка майбутнього фахівця в галузі екологічного права, який би міг аналізувати наукову літературу і чинне законодавство як крізь призму їх практичного застосування, так і шляхом проведення самостійної наукової роботи. При викладенні тем курсу враховуються новітні теоретичні розробки, поняття, концепції, учення та підходи до розгляду умов та форм раціонального використання, охорони та відтворення природних ресурсів. Тому, приступаючи до вивчення курсу, студенти повинні володіти базовими юридичними знаннями, що дозволить їм використовуючи ті теоретичні та практичні знання, які були отримані під час навчання у вищому навчальному закладі при вивченні проблемних питань даного курсу.

 

Курс: підготовка магістрів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень, кваліфікація	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ECTS – 3 Модулів: 3 Змістових  модулів: 3 Загальна  кількість годин:  108	«Право» 8.060101 «Правознавство» Бакалавр	Обов’язкова нормативна. Рік підготовки 4. 2 семестр; Лекції – 18 год. Семінарські– 18 год. Практичні заняття - 18 год. Індивідуальна робота – 54 год. Самостійна робота – 27 год. Вид контролю: залік

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), нормативні міжнародно-правові документи, нормативні акти МОН і МВС України, інтернет-ресурси.

 

Основні терміни

 

Предмет екологічного права складають екологічні правовідносини, що виникають у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки, які базуються на множинності форм права власності, права природокористування і права громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище.

Методи екологічного права - передбачені еколого-правовимн нормами способи і прийоми, що спрямовані на ефективне регулювання екологічних правовідносин, забезпечення реалізації прав і дотримання обов'язків суб'єктами цих відносин у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки громадян.

Джерела екологічного права - нормативні акти, що містять еколого-правові норми, призначені для регулювання екологічних правовідносин.

Екологічне право є комплексною галуззю права, якою регулюються суспільні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища; використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки та охорони особливо охоронюваних природних об'єктів і територій (об'єктів і територій екомережі) в інтересах теперішніх і прийдешніх поколінь.

Поняття екологічних прав громадян - сукупність юридичних можливостей і засобів, які спрямовані на задоволення потреб громадян у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки. Управління в галузі екології - врегульовані правовими нормами суспільні відносини, в яких реалізується діяльність державних органів, органіи місцевого самоврядування, громадських об'єднань, що спрямована на забезпечення ефективного використання природніх ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки юридичними і фізичниг.::: особами, дотримання екологічного законодавства, попередження екологічних правопорушень і захист екологічних прав громадян.

Розв'язання суперечок у галузі екології - особлива форма діяльності органів держави щодо врегулювання розбіжностей між суб'єктами екологічних правовідносин і захисту порушених екологічних і пов'язаних з ними суб'єктивних прав.

Економіко-правовий механізм у галузі екології - система економіко-иравових засобів, які застосовуються в регулюванні еколого-економічних правовідносин, спрямованих на досягнення мети і завдань екологічної політики держави.

Юридична відповідальність за екологічні правопорушення - специфічна форма суспільних відносин, в яких за допомогою правових норм та інших юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог екологічної безпеки, ефективне використання природних ресурсів, охорона навколишнього середовища або покладається обов'язкове виконання інших обов'язків за допущене екологічне правопорушення.

 

Компетенції, які необхідно розвивати в результаті вивчення навчальної дисципліни:

 

1. Вміння творчо мислити, самостійно формулювати та вільно висловлювати свої думки стосовно раціонального використання та охорони природних ресурсів;

2. Знання сучасних підходів до вивчення та застосування юридичної відповідальності за екологічні правопорушення;

3. Вміння повною мірою використовувати рекомендовані форми та методи навчання з метою досягнення найбільшої ефективності у пізнавальному процесі;

4. Проведення наукового аналізу різних поглядів вчених та висловлювання власного бачення на проблему, що розглядається;

5. Вміння організовувати самостійну роботу у часи самопідготовки, узагальнювати навчально-методичну інформацію, нормативні положенні.

 

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

№	Назва розділів і тем		Кількість годин по видах занять
		Всього		Всього годин з викладамеч	Лекції	Семінар.  заняття	Практ. заняття	Самост. індивід. робота	Самостійна робота	Індивідуальна робота
	Змістовний модуль № 1.
1	Предмет, метод, принципи, система та джерела екологічного права	12		6	2	2	2	6	3	3
2	Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища	12		6	2	2	2	6	3	3
3	Екологічні права та обов’язки громадян.	12		6	2	2	2 «+»	6	3	3
	Змістовний модуль № 2.
4.	Правовий режим використання, відновлення та охорони земель.	12		6	2	2	2	6	3	3
5.	Правовий режим використання та охорони надр та лісів	12		6	2	2	2	6	3	3
6.	Правовий режим використання, відтворення та охорони вод	12		6	2	2	2 «+»	6	3	3
	Змістовний модуль № 3.
7	Правова охорона атмосферного повітря	12		6	2	2	2	6	3	3
8	Правовий режим використання, відтворення та охорони тваринного світу	12		6	2	2	2	6	3	3
9	Правовий режим територій та об’єктів  природно-заповідного фонду	12		6	2	2	2 «+»	6	3	3
	Всього	108		54	18	18	18	54	27	27

 

 

 

Змістовний модуль 1.

 

Лекція ТЕМА 1. Предмет, метод, принципи, система та джерела 

                                     екологічного права                                                  

1. Об’єктивна необхідність взаємодії суспільства і природи. Екологічна функція держави.

2. Предмет і поняття екологічного права.

3. Методи регулювання екологічного права.

4. Основні принципи і завдання екологічного права

5. Система екологічного права(учбового курсу).

6. Джерела екологічного права: поняття та класифікація.

 

Література:

1. 1.       Конституція України. Просвіта. -К., 1996.3.     Закон України "Про охорону навколишнього природно­го середовища" // ВВР України. - 1991. - № 41 (зі змінами і допо­вненнями).
   1. 2.                 Закон України «Про основні засади (стратегії) державної екологічної політики України до 2012р.» від 21.12.2010р.
3. 4.     Земельний кодекс / Істина. - К., 2002.
4. 5.     Закон України "про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань по охороні навколишньою природного середовища" // Голос України. - 1996. - 9 квіт.
5. 6.      Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Общие части учебных курсов: Учебное пособие / Под ред. докт. юрид. наук, проф. Погребного А.А., канд. юрид. наук Каракаша И.И. — X.: ООО «Одиссей», 2000. — 368 с.
6. 7.     Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Особенные части учебных курсов: Учебное пособие / Под ред. докт. юрид. наук, проф. Погребного А.А., канд. юрид. наук Каракаша И.И. — X.: ООО «Одиссей», 2001. — 560 с.
7. 8.     Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. та вузів. — К.: Вентурі, 1996. — 208 с.
8. 9.     Антологія української юридичної думки. Вбт. /Редкол. Ю.С. Шем-шученко (голова) та ін. — К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2002.
9. 10.     Балюк ГЛ. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна та Особлива частини): Навч. посібник. — К.: Юрін-ком Інтер, 2006. — 192 с.
10. 11.     Бачинский Г.А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты. — К.: Наукова думка, 1991. — С. 26-29.
11. 12.     Боголюбов С.А. Экологическое право: Учебник для вузов. — М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. — С. 10-12.
12. 13.     Бринчук М.М. Экологическое право (окружающей среды): Учебник для высших учебных заведений. — М.: Юристъ, 1998. — С. 74-76.
13. 14.     Бобылев А.И., Белашенко С.А. Вопросы общей теории экологи-іеского права. — Минск, 1991. — С. 14-15.
14. 15.     Гавриш СБ. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні: Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законо-щвства / Верховна Рада України. Інститут законодавства. — К., Ю02. — 634 с.
15. 16.     Гетьман А. Правове регулювання екологічних суспільних від-госин: стан та перспективи // Право України. — 2001. — № 4. —127.
16. 17.     Гетьман А.П. Процессуальные нормы и отношения в экологическом праве. — X., 1994.
17. 18.     Дубовик О.Л. Экологическое право: Учебник. — М.: ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2006. — 584 с.
18. 19.     Дубовик О.Л., Кремер Л., Любе-Вольфф Г. Экологическое право: Учебник / Отв. ред. О.Л.Дубовик. — М.: Эксмо, 2005. — 768 с.
19. 20.     Екологічне право: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факульт.: Повний акад. курс / За ред. акад. АПрН В.І.Ан-дрейцева. — К.: Істина, 2001. — 544 с.
20. 21.     Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. — 848 с.
21. 22.     Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, В.К. Попов та ін.; За заг. ред. А.П.Гетьмана та М.В.Шульги. — X.: Право, 2005. — 382 с.
22. 23.     Ерофеев Б.В. Экологическое право России: Учебник. — 2-е изд. перераб. и доп. — М.: Юрист, 1996. — С. 86, 87, 120-124.
23. 24.     Костицький В.В. Екологія перехідного періоду: держава, право, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). — 2-е вид. — К.: Український інформаційно-правовий центр, 2001. — 390 с.
24. 25.     Костицький В.В. Оподаткування: економіка, право, екологія. — К.: Ін-т законодавчих передбачень і правової експертизи, 2003. — 124 с.
25. 26.     Костицький В.В. Охорона довкілля: економіко-правове забезпечення. — К.: Ін-т законодавчих передбачень і правової експертизи, 2002. — 52 с.
26. 27.     Костицький В.В.  Екологічне право України: Підручник, - Дрогобич: Коло, 2013. – 360 с.
27. 28.     Крассов О.И. Экологическое право: Учебник. — М.: Дело, 2001. — С.39-41.
28. 29.     Малишко М. Конституційні основи екологічно-правової системи України // Право України. — 2001. — № 12. — С. 58.
29. 30.     Малышева Н.Р. Гармонизация экологического законодательства в Европе. — К.: Видання фірми «КІТ», 1996. — 233 с.
30. 31.     Мунтян В.Л. Правові основи охорони природи.— К.: Знання, 1979. — 47 с.
31. 32.     Правові основи охорони природи.— К.: Знання, 1979.— 47 с. Петров В.В. Экологическое право России. — М.: БЕК, 1996. — 557 с.
32. 33.     Петрова Т.В. Правовые проблемы экономического механизма охраны окружающей среды. — М.: Зерцало, 2000. — 192 с.
33. 34.     Природноресурсове право України: Навч. посібник / За ред. І.І. Каракаша. — К.: Істина, 2005. — 376 с.
34. 35.     Соломина С.Н. Взаимодействие общества и природы. — М.: Мысль, 1983. — С.5-18.
35. 36.     ШемшученкоЮ.С. Правовые проблемы экологии. — К.: Наукова думка,1989. — С. 64-75.
36. 37.     Экологическое право Украины: Курс лекций / Под ред. И.И.Каракаша. — Одесса, 2001. — С 18-39.
37. 38.     Экологическое право Украины: Учебное пособие / Отв. ред. А.П. Гетьман, М.В. Шульга. — X.: ООО «Одиссей», 2007. — 464 с.
38. 39.     Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998.
39. 40.     Яковлев В.Н. Экологическое право. — Кишинев: Штиинца, 1988.— С. 35.
40. 41.     Шемшученко Ю.С. Правовые проблемы экологии.-К, 1989-232 с.
41. 42.     Екологічне право України. Академічний курс: Підручник/ За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 898с.

Семінар ТЕМА 1. Предмет, метод, принципи, система та джерела екологічного права– 2 год

 

1. Форми взаємодії суспільства і природи. Екологічна функція держави. Головні складові реалізації державної екологічної політики.

2. Поняття екологічного права.

3. Предмет і об’єкт екологічного права.

4. Методи правового регулювання в екологічному праві.

5. Система екологічного права.

6. Принципи екологічного права.

7. Загальна характеристика джерел екологічного права.

Питання для самостійної роботи:

1. 1.  Проблеми конституційного регулювання екологічних правовідносин.
2. 2.  Зміст і види екологічних правовідносин
3. 3.  Розвиток екологічного права.
4. 4.  Механізм реалізації еколого-правових норм

Практичне заняття. ТЕМА  1. Предмет, метод, принципи, система та джерела екологічного права– 2 год

Задача 1

Обласна рада прийняла рішення про спорудження заводу по переробці вторинної сировини і побутових відходів Матеріали нС-спорудження цього об’єкта пройшли державну екологічну експертизу і отримали в цілому позитивний висновок. Інженер Гайдуцький К. оскаржив цей висновок до обласної Ради народних депутатів, вважаючи його необ’єктивним. На його думку, такі підприємства самі є джерелом підвищеної екологічної небезпеки, а тому спорудження його в зоні житлової забудови є незаконним. Обласна Рада відмовила йому у визнанні висновку державної екологічної експертизи недійсним. Тоді він звернувся зі скаргою до міського суду.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Чи підлягає скарга задоволенню?

Вирішити справу.

 

Задача 2

З метою будівництва сховища для мінеральних добрив і аг-рохімікатів фермер Кучерявець отримав на замовлення відповідну проектну документацію, яку передав на екологічну експертизу доценту місцевого сільськогосподарського університету Мальку згідно з їх особистими домовленостями .фермер зобов’язався передати у власність експерту земельну ділянку площею 0,7 га землі та збудувати на ній дачу, а експерт Малько - підготувати висновок щодо рекомендації для подальшої реалізації об’єкта екологічної експертизи.

Начальник міжрайонної екологічної інспекції державного управління екологічної безпеки з пропозицією визнати його недійсним.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Чи є підстави для визнання еколого-експертного висновку недійсним?

Вирішити справу.

 

Задача З

Згідно з угодою про надання еколого-експертних послуг передбачалося провести екологічну експертизу та надати підготовлений узагальнений висновок районній адміністрації у 35-денний строк. Однак проведення екологічної експертизи було відкладене через те, що не було спочатку оголошено про екологічні наслідки діяльності, а згодом проектній організації довелося вносити корективи до матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище відповідно до вимог чинного законодавства.

Замовник екологічної експертизи- Управління капітального будівництва та інвестицій міської державної адміністрації зажадало від експертної фірми сплатити пені в розмірі 1,5 проценту за кожний день прострочення подання еколого-експертного висновку.

Експертна фірма відмовилася від сплати пені, посилаючись на відсутність її вини. Крім того, у своїй відповіді на претензію вона вказала на доцільність прийняти до уваги те, що, як було домовлено, висновок екологічної експертизи у цілому є позитивний.

Замовник екологічної експертизи звернувся з позовом до господарського суду.

Визначити коло суспільних правовідносин;

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.

 

Задача 4

До господарського суду звернулася громадська організація “Еколог” про визнання недійсним висновку державної екологічної експертизи щодо «спорудження комплексу по збагаченню, упаковці та перевезенню цементу за кордон.

У позові зазначалося, що вказаний об’єкт не пройшов громадську екологічну експертизу через відсутність сучасних технологій, які б виключали його негативний вплив на навколишнє середовище і здоров’я людей. Керівництво промислово-фінансової компанії обіцяло виправити ситуацію, але пройшло більше року і рекомендації громадської експертизи були проігноровані.

Під час проведення державної екологічної експертизи ці пропозиції також не були враховані. Крім того, комісію по проведенню державної екологічної експертизи керівник підрозділу управління екологічної безпеки області, який є одним із засновників названої промислово-фінансової компанії.

Визначити коло суспільних правовідносин;

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.

 

Лекція ТЕМА  2.  Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища

 

1. Поняття державногоо управління в галузі охоронтн навколишнього природного середовища.

2. Органи державногоу правління загальної компетенції.

3. Органи державного управління спеціальної компетенції.

4. Функції управління в сфері природокористування та охорони довкілля.

 

Література:

1.Конституція України. Просвіта. -К., 1996.

2.Закон України "Про охорону навколишнього природно­го середовища" // ВВР України. - 1991. - № 41 (зі змінами і допо­вненнями).

3.Земельний кодекс / Істина. - К., 2002.

4.Закон України "По внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань по охороні навколишньою природного середовища" // Голос України. - 1996. - 9 квіт.

5.Закон України «про екологічний аудит» від 24.06.2006р. № 1862-IV // Відомості Верховної Ради України. 204. № 45 – с. 500.

1. 6.       Указ президента України № 452/2011 «Про Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України».
2. 7.       Указ президента України від 08.04.2011р. №445 «Про державне агентство земельних ресурсів України».
3. 8.       Указ президента України від 13.04.2011р.  №453 «Про державне агентство водних ресурсів України».
4. 9.       Указ президента України  від 13.04.2011р. №458 «Про державне агентство лісових ресурсів»
5. 10.  Указ президента України  від 16.04.2011р. № 484 «Про державне агентство рибного господарства України».
6. 11.  Указ президента України  від 13.04.2011р. № 454 «Положення про дерекоінспекцію України».
7. 12.   Положення Про Держгеонадра України затверджено Указом президента України  від 06.04.2011р. № 391.
8. 13.  Положення Про Державне агентство екологічних інвестицій України  затверджено Указом президента України  від 13.04.2011р. № 455
9. 14.  Положення Про Міністерсво аграрної політики України затверджено Указом президента України  від 23.04.2011р.
10. 15.  Положення «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» затверджено Указом президента України  від 16.01.2013р. № 20/2013.
11. 16.  Положення Про Міністерство охорони здоровя України затверджено Указом президента України  від 13.04.2011р.
12. 17.  Положення Про Міністерсво регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затверджено Указом президента України  від 31.05.2011р.
13. 18.  Положення Про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затверджено Указом президента України  від 06.04. 2011р.
14. 19.  Положення Про Міністерство фінансів України затверджено Указом президента України  від 08.04. 2011р.
15. 20.  Положення Про Міністерство інфраструктури України затверджено Указом президента України  від 12.05.2011р.
16. 21.  1. Андрейцев, В. І. Право екологічної безпеки [Текст]: навч. та наук.-практ. посіб. / В. І. Андрейцев. — К. : Знання-Прес, 2002. — 332 с.
17. 22.  Балюк, Г. І. Екологічне право України: конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частина) [Текст]: навч. посіб. / Г. І. Балюк. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 192 с.
18. 23.  Водне право України [Текст]: навч. посіб. / В. О. Процевський, О. М. Шуміло. — К. : Центр учб. л-ри, 2012. — 176 с.
19. 24.  Гетьман, А. П. Вступ до теорії еколого-процесуального права України [Текст] : навч. посіб. / А. П. Гетьман. — X.: Основа, 1998. — 205с.
20. 25.  Екологічне право України. Академічний курс [Текст] : підручник. -— 2-ге вид. / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. — К.: Юрид. думка, 2008. — 720 с.
21. 26.  6. Екологічне право України [Текст]: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. 1.1. Каракаша. — Одеса : Фенікс, 2012. — 788 с.
22. 27.  Екологічне право України. Загальна частина [Текст]: навч. посіб. / за заг. ред. О. М. Шуміло. — X.: ХНУВС, 2010. — 292 с.
23. 28.  Екологічне право України. Особлива частина [Текст] : навч. посіб. / О. М. Шуміло (кер. авт. кол.), В. А. Зуєв, І. В. Бригадир та ін. — К.: Центр учб. л-ри, 2013. — 432 с.
24. 29.  Екологічне право України в запитаннях та відповідях [Текст]: навч. посіб. / А. П. Гетьман, М. В. Шульга, Г. В. Анісімова, А. К. Соколова. — X. : ТОВ «Одіссей», 2007. — 480 с.
25. 30.  Кобецька, Н. Р. Екологічне право України [Текст]: навч. посіб. / Н. Р. Ко-бецька. -— К.: Юрінком Інтер, 2007. — 352 с.
26. 31.  Ковтун, О. М. Правова охорона територій та об’єктів природно-заповідного фонду України [Текст] : навч. посіб. / О. М. Ковтун. -— К. : Прецедент, 2010,—229 с.
27. 32.  Козак, 3. Доступ до правосуддя з питань довкілля [Текст] : посібник / 3. Козак, І. Тустановська. — Львів : Мета, 2002. — 200 с.
28. 33.  Костицький, В. В. Екологічне право України [Текст]: підручник / В. В. Кос-тицький. — Дрогобич : Коло, 2013. — 360 с.
29. 34.  Кравченко, С. М. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища [Текст]: підручник / С. М. Кравченко, А. О. Андрусевич, Дж. Бонайн ; під заг. ред. С. М. Кравченко. — Львів : Вид. центр ЛНУ, 2002. — 336 с.

 

 

Семінар ТЕМА  2. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища– 2 год

 

1. Поняття державногоо управління в галузі охоронтн навколишнього природного середовища.

2. Органи державногоу правління загальної компетенції.

3. Органи державного управління спеціальної компетенції.

4. Функції управління в сфері природокористування та охорони довкілля.

 

Питання для самостійної роботи:

1. 1.     Правові питання участі громадськості в управлінні прпиродокористування та охорони довкілля.
2. 2.     Особливості екологічного контролю.
3. 3.     Моніторинг довкілля.
4. 4.     Кадастр природних ресурсів.

 

Практичне заняття. ТЕМА  2. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища

 

Задача 1

Голова екологічної асоціації “Джерело” звернувся до Мінприроди з клопотанням надати відомості про концентрацію забруднюючих речовин у скидах річки Південний Буг, стан здоров’я населення, що проживає вздовж річки та вплив навколишнього природного середовища на _здоров’я і стан озонового шару у верхній частині атмосфери.

Мінприроди роз’яснило, що інформацію про екологічний стан в Україні воно періодично публікує в засобах масової інформації. Що ж стосується цього конкретного запиту, то цілісної систематизованої інформації у нього немає, оскільки здійснення екологічного моніторингу покладається й на інші органи центральної виконавчої влади.

Вважаючи, що Мінприроди порушило вимоги статей 9 і 22 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, голова екологічної асоціації звернувся до територіальної екологічної (природоохоронної) прокуратури за захистом порушених прав.

Визначити коло суспільних правовідносин; чи є порушення вимог екологічного законодавства у діях Мінприроди? Вирішити справу.

 

Задача 2

У вільний від основної роботи час громадський інспектор з охорони навколишнього природного середовища перебував у виробничій зоні і став свідком аварійного викиду відходів виробництва місцевого цементного заводу.

Прибувши на місце скоєного правопорушення, громадський інспектор зажадав, щоб йому надали можливість зафіксувати вказаний факт, але охорона цементного заводу відмовила йому в можливості обстежити місце аварійого викиду, вказавши, що робочий час закінчився, нікого з керівництва на виробництві немає, крім майстра цеху другої зміни. Але порушувати режим виробництва він не має права, оскільки на це є пряма заборона керівника заводу.

Громадський інспектор склав протокол про це правопорушення, який передав начальникові державної міжрайонної екологічної інспекції для притягнення винних до відповідальності. На підставі цього протоколу на директора та головною інженера заводу були накладені адміністративні штрафи, які вони оскаржили до суду, посилаючись на те, що складений протокол не був ними завізований.

Крім того, не було аварійного викиду, а була профілактична продувка системи фільтрацій шкідливих викидів, про що є відповідний запис чергового майстра цеху.

 

Визначити коло суспільних правовідносин; чи є протокол громадського інспектора підставою для притягнення керівників підприємства до юридичної відповідальності? Вирішити справу.

 

Задача 3

Під час перевірки додержання екологічного законодавства працівники державного управління екологічної безпеки області встановили факт самовільного видобування корисних копалин місцевого значення товариством з обмеженою відповідальністю “Еколіт”.

Працівники правління товариства пояснили, що в їх діяльності немає порушень екологічного законодавства. Здійснюють свою діяльність згідно із статутом, що дозволяє їм видобувати загальнопоширені корисні копалини (пісок, каолін тощо) для виготовлення паст для чищення побутових виробів та виробництва деяких будівельних матеріалів.

Земельну ділянку використовують на підставі договору оренди, укладеного з районною державною адміністрацією для заняття підприємницькою діяльністю. У межах цих земель використовують вказані корисні копалини, що дозволяється земельним та гірничим законодавством у порядку загального природокористування.

Старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища, вважаючи, що таке використання природних ресурсів є незаконним, виніс постанову про накладення адміністративного штрафу на правління товариства та про призупинення його діяльності до отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин.

Вказані дії старшого державного інспектора правлінням оскаржено до районного суду.

Визначити коло суспільних правовідносин. Чи підлягає скарга задоволенню? Вирішити справу.

 

 

Задача 4

Під час перевірки додержання екологічного законодавства на виробничій фірмі “Поліроль” старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища встановив здійснення будівництва у межах промислової зони гуртожитку, профілакторію для працівників підприємства, трьох виробничих підрозділів для виготовлення косметичних виробів на фреоновій основі. Проектно-кошторисна документація на розміщення зазначених об’єктів була затверджена керівником фірми без наявності висновку екологічної експертизи.

Крім того, було виявлено, що цех з очищення стічних вод і фільтрації некондиційних аерозолів тимчасово не функціонував через економію електроенергії.

Старший інспектор державного управління екологічної бе; пеки області виніс постанову про накладення адміністратиі ного штафу на керівника фірми та про припинення експлуг тації підрозділу по виготовленню аерозолів.

Через тиждень керівник фірми подав на дії інспектора скар гу до суду, вказавши при цьому, що 15 днів тому на фірм проводилася комплексна перевірка за участю державноп інспектора з використання та охорони земель, санітарноп лікаря, начальника інспекції нагляду за охороною праці, зі наслідками якої на підприємство вже накладено адміністра' тивний штраф у розмірі 20% від фонду заробітної плати, г тому постанова старшого інспектора з охорони навколишнього природного середовища підлягає скасуванню.

Визначити коло суспільних правовідносин. Дати характеристику функцій управління в галузі екології. Вирішити справу.

 

Лекція ТЕМА 3.Екологічні права та обов’язки громадян.

 

1. 1.  Загальна характеристика екологічних прав громадян.
2. 2.  Види екологічних прав громадян.
3. 3.  Поняття та види екологічних обов’язків громадян.
4. 4.  Гарантії реалізацій, форми та способи захисту екологічних прав громадян.

 

Література:

1. 1.     Конституція України. Просвіта. -К., 1996.
2. 2.     Закон України "Про охорону навколишнього природно­го середовища" // ВВР України. - 1991. - № 41 (зі змінами і допо­вненнями).
3. 3.     Земельний кодекс / Істина. - К., 2012.
4. 4.     Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 р N 45/95-ВР
5. 5.     Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996р.
6. 6.     Закон України «Про всеукраїнських референдум» від 06.11.2012р.
7. 7.     Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р.
8. 8.     Про статус народного депутата України: Закон України від 17.11.1992.
9. 9.     Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні  : Постанова Каб. Міністрів України від 25.05.2011р.
10. 10.               Про Порядок проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки  : Постанова Каб. Міністрів України від 18.07.1998р.
11. 11.              Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля : наказ Мінприроди України від 18.12.2003 р.
12. 12.               Про інформування громадськості з питань, що стосуються довкілля: Постанова Верхов. Ради України від 04.11.2004 № 2169-ІУ // Офіц. вісн. України. - 2004. — № 6. — Ст. 357;
13. 13.              Про затвердження Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля [Текст] : Постанова Каб. Міністрів України від 29.06.2011 № 771 // Офіц. вісн. України. -2011. -№ 55. - Ст. 2210.
14. 14.              Васильєва, М. И. Зкологические права человека - важнейшие права нового по-коления [Текст] /М. И. Васильєва//Права человека: итоги века, тендеции, перспективьі / под общ. ред. Е. А. Лукашевой. - М. : Норма, 2002. - С. 40-76;
15. 15.              Балюк, Г. І. Досвід правового регулювання відносин щодо охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічних прав громадян на рівні Європейського Союзу та його значення для адаптації законодавства України [Текст] / Г. І. Балюк // Бюл. М-ва юстиції України. -К., 2007. -№ 5. -С. 77-98;
16. 16.              Анісімова, Г. В. Здійснення громадянами екологічнних прав [Текст] : автореф. дис. . канд. юрид. наук / Г. В. Анісімова. - X., 1996. - 24 с.;
17. 17.              Кобецька, Н. Р. Екологічні права громадян України [Текст] : дис. . канд. юрид. наук : 12.00.06/Н. Р. Кобецька. -К., 1998. - 173 с. та ін.
18. 18.              Гетьман, А. П. Становлення та розвиток інституту екологічних прав людини у законодавстві України [Текст] / А. П. Гетьман, В. В. Костицький // Право України. -2012. - С. 180-202;
19. 19.              Гетьман, А. П. Законодавчі аспекти зародження екологічних прав людини [Текст] / А. П. Гетьман // Вісн. Акад. прав, наук України. - 2000. - № 1 (20). -С. 129-137.
20. 20.              Кобецька, Н. Р. Екологічні права громадян України [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Н. Р. Кобецька. - К., 1998. - 173 с.
21. 21.              Екологічнеправо України: Навч. Посібник для підготовки до іспитів. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. 230с.
22. 22.              Екологічнеправо України в запитаннях і відповідях : Навч. посіб. / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, Г.В. Анісімова, А.К. Соколова. – Х:ТОВ «Одіссей», 2007. – 480с.
23. 23.              Костицький В.В. ЕКологічне право України: підручник/ В.В. Костицький. – Дрогобич: Коло, 2012. – 360с.

 

Семінар ТЕМА 3.  Екологічні права та обов’язки громадян.– 2год.

1. 1.  Загальна характеристика екологічних прав громадян.
2. 2.  Конституційні екологічні права громадян.
3. 3.  Види екологічних прав громадян.
4. 4.  Поняття та види екологічних обов’язків громадян.
5. 5.  Гарантії реалізацій, форми та способи захисту екологічних прав громадян.

 

Питання для самостійної роботи:

1.Особливості екологічних прав громадян.

2.Право громадян на відшкодування шкоди заподіяної порушенням права на безпечне довкілля.

3.Особливості екологічних обов’язків громадян.

4.Засоби щодо забезпечення права на отримання екологічної інформації.

 

Практичне заняття ТЕМА 3.  Екологічні права та обов’язки громадян.– 2 год.

Задача 1

У процесі будівництва комбінату біопрепаратів ініціативна група громадян на чолі з біологам Короленком Ц. звернулася до місцевої державної адміністрації з пропозицією провести громадську екологічну експертизу матеріалів розміщення зазначеного об’єкта, враховуючи, що його експлуатація може суттєво погіршити екологічну обстановку в регіоні та викликати непередбачені генетичні наслідки у населення, яке проживає на цій території.

Місцева державна адміністрація відмовила у їх проханні, Посилаючись на ту обставину, що за проектом даного будівництва вже проводилася державна екологічна експертиза і тому немає потреби у проведенні громадської екологічної експертизи. У відповідь на відмову Короленко Ц. при підтримці місцевої екологічної організації став вимагати прилюдного обговорення матеріалів будівництва даного об’єкта і звернувся до суду зі скаргою на дії державної адміністрації.

Дати характеристику правовідносин, що склалися.

Чи є в даному випадку порушення екологічних прав громадян?

Вирішити справу.  

 

Задача 2

Група жителів, які проживають у зоні радіоактивного забруднення (гарантованого добровільного відселення), звернулася до районного народного суду з позовом на адміністрацію ЧАЕС про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд відмовив їм у задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи свою відмову тим, що державою вживаються заходи щодо зниження захворюваності населення в цій зоні. Крім того, громадянам, які проживають у даній зоні, надаються пільги і компенсації, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що повною мірою компенсують завдану їм шкоду.      

Громадяни звернулися з касаційною скаргою до вищестоящого суду.

Визначити характер правовідносин, що склалися. Чи правомірне рішення народного суду? Вирішити справу по суті заявлених вимог громадян.

 

Задача 3

Громадянин Мішин Л. звернувся зі скаргою до прокуратури на державне управління екологічної безпеки області, яке, на його думку, винне у перекрученні екологічної інформації. Зокрема дані його екологічного бюлетеня, що були опубліковані три місяці тому в місцевій пресі, характеризують екологічну обстановку міста як цілком сприятливу для проживання.

Однак, як стало відомо з повідомлень місцевого радіо, тільки завод хімічних реактивів через застаріле устаткування щоденно викидає в навколишнє природне середовище близько 15 видів шкідливих речовин і сполук, які перевищують граничнодопустимі концентрації в 20—40 раз: окислів азоту — в 45 раз, міді — 38, олова — 29, свинцю — в 36 раз. Аналогічні факти наводилися і у виступі головного санітарного лікаря міста на сесії міської Ради. Крім того, у його виступі вказувалось на різке збільшення захворюваності населення внаслідок погіршення екологічної обстановки в місті.

Визначити коло суспільних правовідносин, що склалися.

Чи є порушення екологічних прав у даному казусі?

Вирішити справу по суті висунутих вимог.

 

Задача 4

Пенсіонери Гаркуша С., Петренко К. та Куценко Н. звернулися до суду із заявою про захист екологічних прав, які систематично порушувалися їхнім сусідом Касаткіним Г. На обгрунтування своїх позовних вимог вони вказали, що Касаткін Г., порушивши встановлені норми, обладнав на дорозі загального користування, яка веде до річки, капітальну теплицю для вирощування квітів, позбавивши їх тим самим можливості користуватися не тільки землями загального користування (призначення), а й водоймою, що знаходиться поряд та з якої він забирає воду для поливу городу і вирощування квітів. Крім того, Касаткін Г. займається виготовленням з мармуру та інших каменів різних скульптур, використовуючи для обробки спеціальні пневматичні пристрої (турбінки), які створюють у процесі експлуатації неможливі для відпочинку шумові впливи.

Суд відмовив у задоволенні позовних вимог, вказавши у ) своїй ухвалі на непідвідомчість розгляду даного спору в судових органах.

Дати характеристику правовідносин, що склалися.

Чи допущено в даному казусі порушення екологічних прав , громадян?

Розглянути справу по суті висунутих позовних вимог.

 

Задача 4

За наслідками незалежної громадської екологічної експертизи було встановлено, що в районі склалася катастрофічна екологічна обстановка, яка вимагає прийняття невідкладних заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища. У висновку екологічної експертизи, зокрема, відзначалось, що викиди в атмосферне повітря тільки від стаціонарних джерел у минулому році становили 198 тис. тонн, з яких 104 тис. тонн складає сірчистий ангідрид, 29 тис. тонн — окисли азоту, 66 тис. тонн — окисли вуглецю.

Особливу екологічну небезпеку для жителів і особливо для дітей становить свинцево-цинковий комбінат, який за рік викинув близько 3 тис. тонн газоподібних і рідких речовин.

Голова комплексної екологічної експертизи академік Валуєв К. направив висновок експертизи в обласну газету для опублікування і вжиття відповідними органами необхідних заходів щодо підприємств-забруднювачів навколишнього природного середовища. В публікації поданих матеріалів йому було відмовлено на тій підставі, що газета друкує лише дані офіційних органів екологічного контролю. Валуєв звернувся до суду.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Чи підлягає позов задоволенню? Вирішити справу.

Змістовний модуль 2.

Лекція ТЕМА 4. Правовий режим використання  та охорони земель.

 

1. Земля як об'єкт охорони та використання.

2. Правове регулювання використання та охорони земельних ресурсів.

3. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони земельних ресурсів.

4. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону та використання земель.

 

Література:

1. 1.     Конституція України. Просвіта. -К., 1996.
2. 2.     Закон України "Про охорону навколишнього природно­го середовища" // ВВР України. - 1991. - № 41 (зі змінами і допо­вненнями).
3. 3.     Земельний кодекс / Істина. - К., 2013.
4. 4.     Закон України «Про охорону земель» від 19.06.2003р.
5. 5.     Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003р.
6. 6.     Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель2 від 19.06.2003р.
7. 7.     Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998р.
8. 8.     Закон України «Про концесії» від 16.07.1999р.
9. 9.     Закон України «Про основні засади (стратегії) державної екологічної політики України до 2012р.» від 21.12.2010р.
10. 10.         Кодекс про адміністративні правопорушення України від 7 грудня 1984 р.
11. 11.          Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р.
12. 12.          Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р.
13. 13.         Екологічне право України. Академічний курс [Текст] : підручник. — 2-ге вид. / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. — К. : Юрид. думка, 2008. — 720 с.
14. 14.         Екологічне право України [Текст]: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. 1.1. Каракаша. — Одеса : Фенікс, 2012. — 788 с.
15. 15.         Екологічне право України. Загальна частина [Текст]: навч. посіб. / за заг. ред. О. М. Шуміло. — X.: ХНУВС, 2010. — 292 с.
16. 16.         Екологічне право України. Особлива частина [Текст] : навч. посіб. / О. М. Шуміло (кер. авт. кол.), В. А. Зуєв, І. В. Бригадир та ін. —К.: Центр учб. л-ри, 2013. — 432 с.
17. 17.         Земельне право України: підручник / B.I. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. - К.: Вид. «Ін Юре», 2008.
18. 18.         Земельне право України: підручник / за ред. М.В. Шульги. - К.: Юрінком Інтер, 2004.
19. 19.         Земельное право Украины: Учеб. Пособие / Авт. кол.: Беженарь A.M., Бердников Е.С., Бондар Л.А. и др.; Под ред.. Погребного А.А., Каракаша И.И..-К.: Истина, 2002.
20. 20.         Земельне право України : Підручник / За ред. Погрібного О.О., Каракаша.   К.: Істина, 2003. 11 .Землекористування: сучасність та перспективи / Автори упорядники В.П. Артеменко, О.С. Врублевський. - К.: ІКЦ Леста, 2005. - 251 с. 12.
21. 21.         Земельне право: Підручник М.В. Шульга, В.І. Гордєєв; за ред. Шульги М.В.- Х.; «Право», 2013 – 520с.
22. 22.         Земельне право Украхни: Підручник 3-е видання допов і перероб. Алерта, 2013. – 520с.
23. 23.         Андрейцев В.І. Земельне право і  законодавство суверенної України. Актуальні проблеми практичної теорії. - К.: Знання, 2007. - 445 с. В.Гуменюк В.І. Земельна реформа: правові аспекти. - К.: ІнЮре, 2005. - 366с.

 

Семінар ТЕМА 4. Правовий режим використання  та охорони земель– 2год.

1. Земля як об'єкт охорони та використання

2. Категорії земель за земельним законодавством.

3. Правові основи землекористування в Україні.

4. Правова охорона земель.

5. Державне управління і контроль за використанням та охороною земель.

6. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства

 

 

Питання для самостійної роботи:

1.Првове регулювання використання та охорони земельних ресурсів

2.Нормування та стандартизація у сфері використання та охорони земель

3.Державна реєстрація прав на землю.

4.Правові засади набуття прав на землю.

5.Передача земель у власність, надання їх у користування.

 

 

Практичне заняття ТЕМА 4. Правовий режим використання  та охорони земель– 2 год.

Задача 1

При перевірці правильності забудови одного із районів м. Вінниці був виявлений факт самовільної забудови гр. Василь-ченко земельної ділянки, призначеної до дитячого майданчика.

Васильченко, маючи в особисті власності автомобіль "Жигулі", побудував на цій ділянці землі гараж. Вінницька міська адміністрація прийняла рішення про знесення гаража.

Васильченко, посилаючись на 2-річний строк використання гаража, звернувся з проханням відшкодувати витрати, які він ви­тратив за цей період часу.

Який порядок повернення самовільно зайнятих земельних дільниць? Які види відповідальності є за порушення земельного законодавства?

Задача 2

В Полтаві Бондаренко придбав у власність І/З частину будинку. Йому була виділена також І/З частина присадибної зе­мельної ділянки. Через 7 років він зробив добудову, в зв'язку з чим його доля житлової площі значно збільшилась.

На основі цього він потребував збільшення частини його земельної ділянки. Інші співвласники будинку заперечували. Бо­ндаренко звернувся з позовом в народний суд.

Яке рішення повинен прийняти суд?

 

Задача З

Громадянин Петренко без належного дозволу зробив при­будову до житлового будинку. Селищна Рада винесла рішення, в місячний строк, своїми силами і за свій рахунок знести збудо­вану ним частину будівлі і привести в порядок земельну ділянку.

Голова Селищної Ради звернувся до дільничного інспекто­ра міліції Романченко з проханням надати допомогу в вирішенні питання про знос самовільно збудованої частини дому.

Дільничний інспектор відповів голові Ради відмовою, мо­тивуючи тим, що дане питання не входить в компетенцію міліції.

Які визначенні законодавством форми боротьби з самові­льним будівництвом?

Чи правомірні дії дільничного інспектора міліції?

Задача 4

Старший державний інспектор з використання та охорони земель обласного управління по земельних ресурсах наклав адмі­ністративні стягнення на керівників ряду сільськогосподарських промислових підприємств за порушення щорічного терміну по­дання даних про якість земель, необ'єктивний облік закріплених за ними угідь та несвоєчасне внесення земельного податку. Кері­вник аграрної акціонерної фірми "Сяйво" оскаржив це рішення до суду.

Визначити коло суспільних правовідносин. Обґрунтувати рішення суду. Вирішити справу.

 

Задача 5

Товариству “Карпати” за рішенням адміністрації міста у приватну власність була надана земельна ділянка лісогосподарського призначення площею 7 га для будівництва ферми по відгодівлі худоби. Отримавши земельну ділянку, товариство змінило свої наміри і почало будівництво промислового цеху. Державний інспектор з контролю за використанням і охороною земель, зафіксував порушення земельного законодавства та передав матеріали перевірки до прокуратури.

Визначте правомірність дій товариства. Чи законне рішення адміністрації?

 

Задача 6

На загальних зборах садівницького товариства “Рось” було розглянуто питання щодо притягнення до відповідальності члена товариства гр. Полякова, який не використовував свою ділянку. Ділянка заросла трав’яною рослинністю, яка негативно впливає на розвиток культурних рослин, призводить до поширення шкідників і хвороб, які розповсюджуються на сусідні ділянки. Поляков пояснив, що він використовує ділянку для відпочинку, є власником цієї ділянки і буде використовувати її на свій розсуд.

Чи передбачена відповідальність за дії гр. Полякова?

 

Задача 7

Громадянин Цушко звернувся до сільської ради з проханням передати йому на безоплатній основі 0,15 га земель для ведення садівництва. Сільрада відмовила йому.

Кваліфікуйте дії сільради.

 

 

 

Задача 8

Для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель громадянці Петровій виділено земельну ділянку площею 0.2 га. Через дорогу від її садиби розташована земельна ділянка розміром 0.05 га. Цю ділянку сільська рада надала їй у користування для ведення городництва.

Який порядок використання земельних ділянок, наданих для ведення городництва?  Чи може громадянка Петрова приватизувати 0.2 га та зазначені 0.05 га як єдину присадибну ділянку, якщо загальна площа її не перевищує норми, встановленої законодавством?

 

Лекція ТЕМА 5. Правовий режим використання та охорони надр та лісів

 

1. Надра як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.

2. Право користування надрами та його види.

3. Правова охорона надр.

4. Відповідальність за порушення законодавства про надра. 

5. Ліси як об'єкт правової охорони та використання

6. Правове регулювання використання та охорони лісів

7. Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства

 

Література:

1. 1.     Конституція України. Просвіта. -К., 1996.
2. 2.     Земельний кодекс / Істина. - К., 2012.
3. 3.     Кодекс про надра від 27.07.1994р.
4. 4.     Лісовий кодекс України від 21.01.1994р.
5. 5.     Закон України «Про тваринний світ» від 13.12.2001р.
6. 6.     Закон України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.01.2000р.

7.Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1264-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991.—№41. — Ст. 546.

8.Закон України «Про концесії» від 16.07.1999р.

9.Про нафту та газ: Закон України від 12.07.2004 р. за № 2665-Ш // Офіційний вісник України. — 2001. — № 33. — Ст. 1524.

1. 10.                   Гірничий закон України від 06.10.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1127-ХГУ// Офіційний вісник України. — 1999. —№43.— Ст. 2125.
2. 11.                   Про Державну геологічну службу України: Закон України від 04.11.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1216-ХІУ // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №43. — Ст. 456.
3. 12.                   Про виключну (морську) економічну зону України  : Закон України від 16.05.1995р.
4. 13.                   Закон України «Про угоди про розподіл продукції» від 14.09.1999р.
5. 14.                   Закон України «Про державне регулювання відобутку, виробництва і використання дорогоцінних матеріалів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 14.11.1997р.
6. 15.                   Закон України «Про відобування і переробку уранових руд» від 19.11.1997р
7. 16.                   Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами» від 30.06.1995р.
8. 17.                   Закон України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» від 12.04.2012р.
9. 18.                   Про затвердження Порядку державного обліку родовищ запасів і проявів корисних копалин: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.1995р.
10. 19.                   Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничо-добувного підприємства: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р.
11. 20.                   Про затвердження Положення про надання гірничих відводів: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р.
12. 21.                   Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р., в редакції від 21 грудня 2012 року.
13. 22.                   Про затвердження Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини: Постанова Каб. Міністрів України від 15.02.2000 № 19.
14. 23.                   Положенням про порядок розпорядження геологічною інформацією, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 42.
15. 26.  Екологічне право України. Особлива частина [Текст] : навч. посіб. / О. М. Шуміло (кер. авт. кол.), В. А. Зуєв, І. В. Бригадир та ін. —К.: Центр учб. л-ри, 2013. — 432 с.

24.  Положення про Зелену книгу України   затверджено постановою Кабінету Міністрів України  від 29 серпня 2002 р. 

25.  Постановою Кабінету Міністрів України «Порядок спеціального використання лісових ресурсів» від 23 травня 2007 р.

 

Семінар ТЕМА 5. Правовий режим використання та охорони надр та лісів – 2год

 

1. Надра як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.

2. Право користування надрами та його види.

3. Правова охорона надр.

4. Відповідальність за порушення законодавства про надра. 

5. Ліси як об'єкт правової охорони та використання

6. Правове регулювання використання та охорони лісів

7. Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства

 

Питання для самостійної роботи:

1. 1.       Надра як об'єкт правового регулювання, використання та охорони.
2. 2.       Право користування надрами та його види.
3. 3.       Управління в галузі використання і охорони надр.
4. 4.       Правова охорона надр.
5. 5.       Відповідальність за порушення законодавства про надра.
6. 6.       Проблеми лісового права
7. 7.       Право лісокористування
8. 8.       Проблеми права власності на ліси
9. 9.       Право лісового сервітуту
10. 10.  Правові заходи щодо відтворення лісів
11. 11.  Порядок ведення Зеленої книги України

 

Практичне заняття ТЕМА 5.  Правовий режим використання та охорони надр та лісів – 2 год.

Задача 1

Комплексною перевіркою дотримання законодавства про використання й охорону надр працівниками Мінеконмбезпеки України встановлено, що на ведення робіт по геологічному значенню надр та дослідно-промислової' розробки родовища корисних копалин загальнодержавного значення укладено кон­тракт з іноземною фірмою "Агат". Однак фірма здійснює за­значені види діяльності за відсутності спеціальної ліцензії; проводить будівництво площ залягання цих копалин без прое-ктнокошторисної документації, необхідних дозволів на вико­нання вказаних робіт та гранично-геологічного обґрунтування забудови.

Під час перевірки представники фірми пояснили, що вони зводять переважно будівлі із скло металевих збірних конструкцій, які після виконання робіт і видобування корисних копалин підля­гають знесенню, про що відомо територіальному органу гірничо­го нагляду. Вони перерахували на рахунок територіального орга­ну гірничого нагляду кошти в іноземній валюті.

За наслідками перевірки дотримання законодавства про вико­ристання та охорону надр на відповідальних осіб іноземної фірми було накладено адміністративні штрафи у розмірі 1,5 тис. грн та пе­редано до прокуратури матеріали про порушення кримінальної справи стосовно керівників територіальних органів геологічного ко­нтролю і гірничого нагляду.

Окреслити коло суспільних правовідносин.

Дати обґрунтування по справі.

Вирішити її по суті викладених обставин.

Задача 2

Житель міста Гоголів Р. Кудельський на належній йому ді­лянці розпочав будівництво колодязя з метою використання під­земних вод для побутових і господарських потреб за допомогою спеціального технічного приладу (відцентрового насоса).

Під час проведення вказаних робіт його відвідав інспектор територіальної інспекції гірничого нагляду, який після перевірки умов та характеру проведення робіт виніс постанову про їх при­пинення та наклав на Кудельського адміністративний штраф у розмірі 500 грн. Він також зазначив, що останні порушив вимо­ги чинного законодавства.

Р. Кудельський оскаржив цю постанову до суду з вимогою усунення перешкод у користуванні природними ресурсами та стягнення збитків, заподіяних йому незаконним рішенням.

Окреслити коло суспільних правовідносин.

Дати характеристику правовідносинам, що склалися. Вирішити справу.

Задача 3

Група громадян розмістилась на відпочинок в приміському лісі. Під час

відпочинку вони зрубали декілька дерев для багатті, насмітили (розкидали пусті пляшки, консервні банки), на шляху розрушили мурашник.

Визначити коло суспільних правовідносин, які порушення лісового законодавства є в діях названих осіб. Вирішіть справу.

Задача 4

Товариство пасічників звернулося до лісництва із заявою про виділення їм у постійне користування для розміщення пасіки суміжних із лісом сільськогосподарських угідь. Взамін товарист­во зобов'язалося забезпечувати лісництво продуктами бджільст-ва. Така угода була укладена і зареєстрована бджільством.

Інспектор по земельних ресурсах району виніс рішення про незаконність цієї угоди та наклав на відповідальних осіб цієї уго­ди адміністративний штраф. Це рішення лісництвом було оскар­жено до суду.

Визначити коло суспільних правовідносин;

Чи підлягає скарга задоволенню?

Вирішити справу.

Задача 5

Фірма "Орхідея" уклала угоду з міжрайонним лісогосподар­ським об'єднанням про спільну діяльність. Згідно з умовами угоди міжрайонне лісогосподарське об'єднання зобов'язалося в літній пе­ріод систематично поставляти фірмі лісові квіти, дикорослі плоди та ягоди, виділити частину лісових угідь площею до З га для розмі­щення таборі відпочинку для працівників фірми. Відповідно до уго­ди фірма почала будівництво культурно-оздоровчого центру на зем­лях об'єднання та деревообробного комбінату.

Прокурор району опротестував цю угоду як незаконну та порушив кримінальну справу проти керівників об'єднання і фір­ми за зловживання службовими обов'язками.

Визначити характер правовідносин;

Чи підлягає протест задоволенню?

Вирішити справу.

Задача 6

Центр стратегічних наукових досліджень звернувся до об­ласного управління лісового господарства із клопотанням про виділення території нелісових угідь для розміщення лабораторії та проведення науково-дослідних робіт з метою виявлення впли­ву радіоактивного забруднення на стан лісів та людей навколиш­ніх населених пунктів.

Такі угіддя були виділені центру в постійне користування, на яких почалися відповідні будівельні роботи. Під час прийман­ня наукових споруд в експлуатацію начальник обласного управ­ління екологічної безпеки відмовився підписати відповідні доку­менти, вважаючи, що таке будівництво здійснювалося з пору­шенням земельного законодавства.

Визначити коло суспільних правовідносин;

Чи можна визнати законними дії начальника управління екологічної безпеки?

Вирішити справу.

Задача 7

Плодоовочевому комбінату рішенням міської державної адміністрації виділено у постійне користування 47 га угідь місь кого лісу для заготівлі деревних соків, дикорослих плодів та ягід.

Комбінат збудував необхідні виробничі приміщення та об'єкти культурно-оздоровчого призначення. На значній терито­рії були вирубані дерева та чагарники і реалізовані зацікавленим особам. На цьому місці влаштовано цегельний завод.

Обласне управління лісового господарства звернулося до арбітражного суду з позовом винести рішення про припинення землекористування овочевого комбінату та відшкодування остан­нім заподіяних збитків.

Визначити коло суспільних правовідносин;

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.

Лекція ТЕМА 6. Правовий режим використання, відтворення

 та охорони вод

 

1. Води як об'єкт правового регулювання використання, відтво­рення та охорони.

2. Право водокористування та його види.

3. Особливості управління і контролю в галузі використання, відтворення і охорони вод.

4. Правова охорона вод.

5. Відповідальність за порушення водного законодавства.

 

Література:

1.Конституція України. Просвіта. -К., 1996.

2.Закон України "Про охорону навколишнього природно­го середовища" // ВВР України. - 1991. - № 41 (зі змінами і допо­вненнями).

3.Земельний кодекс / Істина. - К., 2012.

4.Водний кодекс України від 06.06.1995 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 213-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №24. —Ст. 214.

5.Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1264-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — №41. —Ст. 546.

6.Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки: Закон України від 21.09.2000 р. за № 1989-ІП // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 47. — Ст. 405.

7.Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства: Закон України від 17.01.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 2988-ІП // Відомості Верховної Ради України. — 2002. —- № 25. — Ст. 172.

8.Про екологічну мережу України: Закон України від 24.06.2004 р. за № 1864-ІУ // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 45. — Ст. 502.

9.Про виключну (морську) економічну зону України: Закон України від 16.05.1995 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 16295-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. —№21. —Ст. 152.

1. 10.                   Про питну воду і питне водопостачання: Закон України від 10.01.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 2556-Ш // Офіційний вісник України. — 2002. — № 6. — Ст. 223.
2. 11.                   Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 р.: Закон України від 03.03.2005 р. за № 2455-ІУ // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 15. — Ст. 243.
3. 12.                   Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища: Затверджений Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. за № 2751-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 46. — Ст. 637.
4. 13.                   Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля,  використання  природних ресурсів та забезпечення  екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 05.03.1998 р. за № 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради. — 1998. — № 38-39. — Ст. 248.
5. 14.                   Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року (з додатками): Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 р. за № 901 // Офіційний вісник України. — 2006. — №27. — Ст. 1942.
6. 15.                   Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. за № 1107 // Офіційний вісник України. — 2004. —№ 34. — Ст. 2272.
7. 16.                   Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів: Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р. (з наступними змінами та доповненнями) № 459 // Зібрання постанов Уряду України. — 1992. —№9. —Ст. 217.
8. 17.                   Положення про порядок установлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення: Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р. (з наступними змінами та доповненнями) № 459 // Зібрання постанов Уряду України. — 1992. — № 9. — Ст. 217.
9. 18.                   Про затвердження порядку користування землями водного фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 р. за
10. 19.                   № 502 //Зібрання постанов Уряду України. — 1996. —№ 11. — Ст. 326.
11. 20.                   Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. за № 321 //Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. —Ст. 590.
12. 21.                   Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. за № 557 // Офіційний вісник України. — 2005. —№28.—Ст. 1631.
13. 22.                   Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності на них: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 486 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. —№ 10. — Ст. 318.
14. 23.                   Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. за № 2024 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 51. — Ст. 1890.
15. 24.                   Правила охорони внутрішнього моря і територіальних вод від забруднення та засмічення: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. за № 269 у новій ред. від 29.03.2002 за № 431 // Офіційний вісник України. — 2002. —№14. — Ст. 741.
16. 25.                   Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 р. за № 465 // Офіційний вісник України. — 1999.-^213. — Ст. 518.
17. 26.                   Порядок ведення державного водного кадастру: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за №2 413 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. — №2\0. — Ст. 292.
18. 27.                   Про затвердження Порядку складання паспортів річок і порядку установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. (з наступними змінами та доповненнями) за.М>2 347 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 16. — Ст. 80.
19. 28.                   Порядок обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) № 264 // Офіційний вісник України. — 2Ш.—Ш 11. —Ст. 508.
20. 29.                   Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.1997 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 815 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. — №2\5. — Ст. 403.
21. 30.                   Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності на них: Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 486 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. —№ 10. — Ст. 318.
22. 31.                   Перелік водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних: Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1499 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. —№21. — Ст. 584.
23. 32.                   Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних: Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за №2 640 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. — № 13. — Ст. 364.
24. 33.                   Порядок відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або умов спеціального водокористування: Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 966 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. — № 16. — Ст. 453.
25. 34.                   Такси для обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних підприємствами, організаціями і громадянами України, іноземними юридичними особами та іноземними громадянами, внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України: Додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.1995 р. (з наступними змінами та доповненнями) за№ 484 //. Зібрання постанов Уряду України. — 1995. —№9. — Ст. 235.
26. 35.                   Методика розрахунку розмірів збитків від забруднення нафтою: Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. за № 631 // Офіційний вісник України. — 2003. — № 18-19. — Ст. 844.
27. 36.                   Методика розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: Затверджена Наказом Мінекобез-пеки від 18.05.1995 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 37 // Бюлетень нормативних актів України. — 1995.—№11. —С. 4; 1996. — №4. — С.4.
28. 37.                   Про затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення: Наказ Держкомводгоспу від 03.06.1997 р. за№2 41 // Офіційний вісник України. — 1998. —№11.—Ст. 60.
29. 38.                   Положення про здійснення органами Держкомводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів: Затверджено наказом Держкомводгоспу від 29.01.2001 р. за № 20 // Офіційний вісник України. — 2001. —№7. — Ст. 299.
30. 39.                   Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації: Затверджена наказом Держкомводгоспу від 29.12.2001 р. за № 290 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 4. — Ст. 151.
31. 40.                   Цивільний кодекс України
32. Кодекс про адміністративні правопорушення України
33. Кримінальний кодекс України
34. Бринчук М.М. Экологическое право. - М., 1998. - 684 с.
35. Дмитренко І.А. Екологічне право України. - К., 2001, 330 с.

41.       Дмитренко І.А. Правова охорона земель. - К., 1994. - 175 с.

1. Розметаєв О. В. Право власності на природні ресурси України.-X., 1995.
2. Шемшученко Ю.С. Правовые проблемы экологии.-К, 1989-232 с.
3. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник/ За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 898с.

 

Семінар ТЕМА 6. Правовий режим використання, відтворення та охорони вод – 2 год.

 

1. 1.     Води об’єкт правового регулювання, використання та охорони.
2. 2.       Право власності на води.
3. 3.       Види права водокористування. 
4. 4.       Права і обов’язки  водокористувачів.
5. 5.       Платежі за спеціальне використання водних ресурсів та користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту.
6. 6.       Правова охорона вод і земель водного фонду.
7. 7.       Державне управління і контроль у галузі використання, відтворення та охорони вод.
8. 8.       Відповідальність за порушення водного законодавства.

 

Питання для самостійної роботи:

1. 1.     Функції води.
2. 2.     Система зборів за користування водними об’єктами та їх охорона.
3. 3.     Заходи, що передбачаються законодавством щодо охорони вод від забруднення, засмічення і вичерпання.
4. 4.     Правова охорона вод.
5. 5.       Державне управління і контроль у сфері використання та охорони водних ресурсів.
6. 6.       Юридична відповідальність за порушення водного законодавства

Практичне заняття ТЕМА 6. Правовий режим використання, відтворення  та охорони вод – 2 год.

Задача 1

В тяжких умовах засушного року СТОВ “Промінь” з ціллю створення запасів води для поливу своїх полів самовільно перекрив р. Церевіз земельною платиною. В зв’язку з чим три радгос пи лишилися можливості своєчасно поливати свої сільськогосподарські землі і втратили частину врожаю.

Визначити коло суспільних правовідносин;

Як оцінити дії керівників СТОВ, керуючись нормами водного законодавства.

Вирішити справу.

 

 

Задача 2

Керівник заводу “Квант” дав розпорядження про вивезення на беріг річки Ірпінь виробничого сміття і інших відходів, зібраних під час прибирання території заводу. Весною під час розставання снігу все сміття потрапило в річку, що привело до її забруднення і масової загибелі риби.

Визначити коло суспільства правовідносин.

Як оцінити дії керівника заводу “Квант” керуючись нормами водного законодавства?

Вирішити справу.

Задача З

Директор заводу сплатив штраф за порушення водного законодавства, але відмовився відшкодовувати збитки, які спричинив на тій підставі, що він уже поніс покарання.

Чи обґрунтована його відмова?

Задача 4

При встановленні прибережної захисної смуги вздовж річки Веселка перед селянським (фермерським) господарством. Землі якого були віднесені до смуги, поставили вимогу винести з полоси шириною 100 м всі об’єкти цього господарства.

Керівники господарства оскаржили згадану вимогу як протизаконну.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Вирішити справу

 

Задача 5

Керівники лікувально-оздоровчого комплексу “Спітязь” Волинської області, звернулись до водоохоронних органів республіки з такими питаннями:

Які існують нормативи в галузі використання і охорони вод.

Хто їх розробляє і затверджує?

Дайте обґрунтовану відповідь.

Змістовний модуль 3

 

Лекція ТЕМА 7. Правова охорона атмосферного повітря.

 

1. 1.  Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони
2. 2.  Правове регулювання охорони атмосферного повітря
3. 3.  Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
4. 4.  Юридична відповідальність за порушення атмосферного охоронного законодавства

 

Література:

1. 1.     Конституція України. Просвіта. -К., 1996.
2. 2.     Закон України "Про охорону навколишнього природно­го середовища" // ВВР України. - 1991. - № 41 (зі змінами і допо­вненнями).
3. 3.     Земельний кодекс / Істина. - К., 2012.
4. 4.     Інструкція про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справляти шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря: Затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 10.05.2002 р. за № 177 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 22. — Ст. 1074.
5. 5.     Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. за № 1598 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 49 — Ст. 2187.
6. 6.     Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища: Затверджено Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. за № 2751-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 46. — Ст. 637.
7. 7.     Порядок розроблення та затвердження нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 303 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — Ст. 575.
8. 8.     Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: Наказ Мін-екобезпеки України від 18.05.1995р. за №38// Бюлетень нормативних актів України. — 1995. — № 10. — С. 129.
9. 9.     Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір: Наказ Мінекології від 14.03.2002 р. за № 104 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 14. — Ст. 775.
10. 10.    Про затвердження Порядку видачі дозволів на експлуатацію устаткування з визначеними рівнями впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, проведення оплати цих робіт та обліку підприємств, установ, організацій і громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 432 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 14. — Ст. 742.
11. 11.    Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 343 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 10. — Ст. 393.
12. 12.    Про затвердження Порядку погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 301 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — Ст. 573.
13. 13.    Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємств, які отримали такі дозволи: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 302 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — Ст. 574.
14. 14.    Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 05.03.1998 р. за № 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 38-39. — Ст. 248.
15. 15.    Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 16.10.1992 р. за № 2707-ХІІ у новій ред. від 21.06.2001 р. за № 2556-ІП // Офіційний вісник України. — 2001. — № 31. — Ст. 1383.
16. 16.    Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1264-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — №41. — Ст. 546.
17. 17.    Про Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 300 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — Ст. 572.
18. 18.    Про Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 299 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — Ст. 571.
19. 19.    Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. за № 610-р // Офіційний вісник України. — 2003. — № 42. — Ст. 2230.
20. 20.         Люббе-Вольф Г. Право охраны атмосферного воздуха в Герма­нии // Современное экологическое право в России и за рубежом / Под. ред. О. Л. Дубовик. — М., 2001.
21. 21.         Бринчук М.М. Экологическое право. - М., 1998. - 684 с.
22. 22.         Дмитренко І.А. Екологічне право України. - К., 2001, 330 с.
23. 23.         Дмитренко І.А. Правова охорона земель. - К., 1994. - 175 с.
24. 24.         Екологічне право України. Академічний курс: Підручник/ За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 898с.
25. 25.         Розметаєв О. В. Право власності на природні ресурси України.-X., 1995.
26. 26.         Шемшученко Ю.С. Правовые проблемы экологии.-К, 1989-232 с.
27. 27.    Шемшученко Ю. С. Правовые проблемы экологии. — К., 1989.
28. 28.          Роун Ш. Озоновый кризис. Пятнадцатилетняя эволюция нео­жиданной глобальной опасности. — М., 1993.
29. 29.         Фомин Г. С, Фомина С. Н. Воздух: контроль загрязнений по международным стандартам. — М., 1993.

 

 

Семінар ТЕМА 7. Правова охорона атмосферного повітря – 2 год.

 

1. Атмосферне повітря як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.

2. Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря та його функції.

3. Правові заходи охорони атмосферного повітря.

4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

5. Особливості майнової відповідальності за порушення атмосфероохоронного законодавства.

 

Питання для самостійної роботи:

1. 1.     Атмосферне повітря як міжнародний універсальний та розподільний природний ресурс.
2. 2.     Атмосфероохоронні відносини.
3. 3.     Нормативи гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі.
4. 4.     Особливості державного обліку у галузі охорони атмосферного повітря.
5. 5.     Особливості проведення моніторингу галузі охорони атмосферного повітря.

Практичне заняття ТЕМА 7. Правова охорона атмосферного повітря – 2 год.

Задача 1

За наслідками комплексної перевірки додержання природно-ресурсового законодавства акціонерною компанією по виробництву цементу встановлено, що за час приватизації підприємства допускаються систематичні викиди неочищених відходів в атмосферне повітря, система фільтрів, особливо у вечірній і нічний час, відключається з метою заощадження електроенергії. Тільки за 2 місяці поточного року через порушення техніко-екологічних нормативів кількість викидів зросла у 4 рази, мали місце порушення гігієнічних регламентів навколишнього та виробничого середовища.

Враховуючи, що акціонерна компанія виступила одним із засновників спільної англо-української фірми по виробництву та реалізації високоякісного цементу за кордон, обмеживши тим самим його постачання на внутрішній ринок, на вимогу населення органи екологічного контролю анулювали дозвіл (ліцензію) на спеціальне видобування корисних копалин, які використовуються у процесі виробництва цементу.

Вважаючи таке рішення незаконним, акціонерна компанія звернулася з позовом до Вищого господарського суду.

Встановити характер правовідносин;

Визначити учасників процесу;

Вирішити справу.

 

Задача 2

Під час запуску експериментального супутника з метою дослідження і використання космічного простору сталася аварія, внаслідок якої заподіяно збитки сільськогосподарському виробництву фермера Конишева та від пожеж згоріло понад 50 га загальнодержавного лісу, було знищено значну частину цінної фауни і флори, забруднено атмосферне повітря.

Акціонерному товариству "Аріон" спочатку були заявлені претензії, а згодом подано позови до обласного господарського суду про відшкодування ним збитків, завданих внаслідок неналежної експлуатації об'єктів космічної діяльності вищезазначеним природним ресурсам, їх власникам і користувачам.

Акціонерне товариство заперечило проти позову, вважаючи, що космічний об'єкт не є їхньою власністю, а належить Гідрометцентру, на замовлення якого вони його виготовили. Як свідчать попередні експериментальні дані та етандові випробування, космічний об'єкт не мав технологічних та стандартних порушень.

Визначити коло суспільних правовідносин;

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.

 

 

Лекція ТЕМА 8. Правовий режим використання, відтворення та охорони тваринного світу

 

1. Тваринний світ як об'єкт правової охорони та використання.

 2. Правове регулювання використання та охорони тваринного світу.

 3. Управління і контроль у галузі використання та охорони тваринного світу.

 4. Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ.

                                               

Література:

1. 1.     Конституція України. Просвіта. -К., 1996.
2. 2.     Закон України "Про охорону навколишнього природно­го середовища" // ВВР України. - 1991. - № 41 (зі змінами і допо­вненнями).
3. 3.     Земельний кодекс / Істина. - К., 2012.
4. 4.     Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1264-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — №41. — Ст. 546.
5. 5.     Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16.06.1992 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 2456-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 502.
6. 6.     Про тваринний світ: Закон України від 13.12.2001 р. за № 2894/ИІ // Офіційний вісник України. — 2002. — № 2. — Ст. 47.
7. 7.     Про Червону книгу України: Закон України від 07.02.2002 р. за № 3055-ІП // Офіційний вісник України. — 2002. — № 10. — Ст. 462.
8. 8.     Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 21.02.2006 р. за № 3447-ІУ // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 27. — Ст. 230.
9. 9.     Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22.02.2000 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1478-ІИ // Офіційний вісник України. — 2000. — № 12. — Ст. 442.
10. 10.         Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них: Закон України від 06.02.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 486-1V // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 15. — Ст. 107.
11. 11.         Про виключну (морську) економічну зону України: Закон України від 16.05.1995 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 162/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №21. — Ст. 152.
12. 12.         Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 05.03.1998 р. за №> 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 38-39. — Ст. 248.
13. 13.         Про Порядок ведення державного кадастру тваринного світу: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 р. за № 772 // Збірник постанов Уряду України. — 1995. — № 1. — Ст. 27.
14. 14.         Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 р. за № 1126 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 29. — Ст. 1099.
15. 15.         Про затвердження Положення про Державний комітет рибного господарства України: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 р. за № 42 // Офіційний вісник України. — 2007. — № 6. — Ст. 219.
16. 16.         Порядок і умови використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними і фізичними особами: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.1999 р. за № 1490 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 33. — Ст. 1730.
17. 17.         Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. за № 1192 // Збірник постанов Уряду України. — 1996. — № 18. — Ст. 516.
18. 18.         Про заходи щодо забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України у зв'язку з її приєднанням до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1822 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 50. — Ст. 2163.
19. 19.         Про розміри компенсації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.1993 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 399 // Збірник постанов Уряду України. — 1993. — № 11. — Ст. 226.
20. 20.         Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 р. за № 521 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 16. — Ст. 600.
21. 21.         Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.1998р. за № 32 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 3. — Ст. 96.
22. 22.         Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства і Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства: Наказ Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 19 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 19. — Ст. 847.
23. 23.         Про затвердження Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України: Наказ Держкомрибгоспу України від 18.03.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 33 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 21. — Ст. 982.
24. 24.         Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря: затверджено Наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 164 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 10. — Ст. 403.
25. 25.         Про затвердження режимів промислового рибальства в 2007 році: Наказ Державного комітету рибного господарства України від 13.03.2007 р. за № 13 // Офіційний вісник України. — 2007. — №21.—Ст. 839.
26. 26.         Порядок проведення упорядкування мисливських угідь: Затверджено Наказом Держкомлісгоспу України від 21.06.2001 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 56 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 36. — Ст. 1677.
27. 27.         Про затвердження Порядку визначення територій для охорони та відтворення мисливських тварин (відтворювальних діля-нок):#Наказ Держкомлісгоспу України від 22.01.2004 р. за № 4 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 6. — Ст. 345.
28. 28.         Про затвердження Інструкції про порядок видачі ліцензії на добування мисливських тварин та порядок здійснення полювання на цих тварин: Наказ Держкомлісгоспу України від27.12.2000р.за № 153 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 11. — Ст. 479.
29. 29.         Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань: Затверджено Наказом Держкомлісгоспу України від 02.04.2007 р. за № 129 // Офіційний вісник України. — 2007. — № 31. — Ст. 1254.
30. 30.         Про затвердження Порядку видачі посвідчення мисливця та контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання: Наказ Міністерства лісового господарства України від 21.03. 1997 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 32 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 20. — С. 196-197.
31. 31.         Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України): Наказ Мінприроди та Державного комітету лісового господарства України від 18.07.2007 р. за № 332/262 // Офіційний вісник України. — 2007. — № 58. — Ст. 2319.
32. 32.         Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів: Наказ Мінагрополітики України і Мінприроди України від 12.07.2004 р. за № 248/273 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 46. — Ст. 3075.
33. 33.         Про затвердження Інструкції про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів: Наказ Мінагрополітики України від 08.06.2004 р. за № 215 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 38. — Ст. 2528.
34. 34.         Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища: Наказ Мін-екобезпеки України від 18.05.1995 р. за № 36 // БНА України. — 1995. — №10. — С. 107.
35. 35.         Про затвердження Положення про громадських інспекторів рибоохорони: Наказ Мінагрополітики України від 09.10.2002 р. за № 324 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 44. — Ст. 2055.
36. 36.         Про затвердження Положення про державну інспекцію охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства: Наказ Мінагрополітики України від 12.05.2005 р. за № 198 // Офіційний вісник України. — 2005. — №2 21. — Ст. 1165.
37. 37.                   Бринчук М.М. Экологическое право. - М., 1998. - 684 с.
38. 38.                   Дмитренко І.А. Екологічне право України. - К., 2001, 330 с.
39. 39.                   Дмитренко І.А. Правова охорона земель. - К., 1994. - 175 с.
40. 40.                   Розметаєв О. В. Право власності на природні ресурси України.-X., 1995.
41. 41.                   Шемшученко Ю.С. Правовые проблемы экологии.-К, 1989-232 с.
42. 42.                   Екологічне право України. Академічний курс: Підручник/ За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 898с.

 

Семінар ТЕМА 8.  Правовий режим використання, відтворення та охорони тваринного світу – 2 год.

 

1. 1.     Тваринний світ як  об’єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони.
2. 2.     Право використання тваринного світу: його форми та види.
3. 3.     Управління у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу
4. 4.     Правова охорона тваринного світу.
5. 5.     Державний кадастр тваринного світу.
6. 6.     Правове регулювання полювання, рибальства та інших видів використання тваринного світу.
7. 7.     Відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ

 

Питання для самостійної роботи:

1. 1.     Особливості тваринного світу як об’єкту природи.

2.Шляхи розвитку фауністичного законодавства.

3.Реалізація права на полювання.

4.Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу.

Практичне заняття ТЕМА 8.  Правовий режим використання, відтворення та охорони тваринного світу – 2 год.

Задача 1

Під час перевірки дотримання законодавства про мисливст­во та полювання державний мисливський інспектор спільно з ін­спектором з охорони навколишнього природного середовища за­тримали на території земель фермерського господарства його го­сподаря, який прогулювався в межах цих угідь з мисливською собакою, зброєю та капканами, без документа, який би посвідчу­вав право мисливця.

На підставі цього інспектори склали протокол про адмініс­тративне порушення правил полювання, наклали на порушника адміністративний штраф у розмірі 500 грн та подали позов до су­ду про стягнення збитків, заподіяних правопорушенням.

У суді фермер пояснив, що під час його затримання він пе­ребував у межах належних йому сільськогосподарських угідь.

Наявність мисливської зброї у нього обумовлено умовами безпеки у зв'язку з поширеністю на цій території останнім часом диких кабанів; капкани він використовує для добування кротів. Посвідчення мисливця не має, оскільки він займається промисло­вим добуванням мисливських тварин.

Про те, що належні йому на праві власності угіддя відно­сяться до категорії мисливських він не знав. У документах, які посвідчують його право

приватної власності на сільськогоспо­дарські угіддя, це не зазначено.

Окреслити коло суспільних правовідносин.

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.

Задача 2

Під час проведення рейду по боротьбі з браконьєрством в лісових угіддях були затримані такі громадяни:

Снігірьов, який проводив пристрілку придбаної мисливсь­кої рушниці по дрібній пернатій птиці;

Чуркін і Копилов, маючи ліцензію на вистріл одного каба­на, підстрелили двох;

Неповнолітні Чибисов і Тучин, віком 15 і 16 років, ходили по лісу з зарядженими рушницями і розоряли гнізда корисних птахів;

Визначити коло суспільних правовідносин;

Хто має право на полювання;

Вирішити справу.

Задача З

Бубков і Шумов на тракторі поїхали на полювання. Бубнов сів на засідці на узбіччі лісових угідь, а Шумов на тракторі з ін­шої сторони погнав косуль на Бубкова, після чого вони підстре­лили 5 косуль.

Залишивши косуль в схованці, вони пішли в село, розпові­ли про підстрелених косуль Григорьеву і запросили його сходити і ліс, розділити туші тварин і взяти м'ясо. Григорьев згодився і запросив з собою іще Антонова. В чотирьох вони пішли в ліс, розділили туші і шкіри тварин.

Визначити коло суспільних правовідносин; Вирішити справу.

Задача 4

Ніщименко 3 квітня поставив на Азовському морі риболовні снасті, спеціально прилаштовані для вилову цінних порід риб. В цей день він піймав 10 ікрорних осетрів, вибрав з них ікру, а тушки зали­шив в морі: 8 травня Ніщименко виставив 4 риболовні сітки, і в ніч на 9 травня вийняв з них шість ікорних осетрів. Вийнявши з них ікру, три осетра він залишив в морі, а три забрав з собою. Через деякий час він був затриманий працівниками міліції. Під час обшуку в нього бу­ло виявлено п' тушок риби вагою 49 кг, 11 кг риби осетрових порід в солоному виді і 85 кг красної ікри, виготовленої кустарним спосо­бом. Крім того, були вилучені заборонені знаряддя лову.

Визначити коло суспільних правовідносин;

Дайте юридичну оцінку скоєного Ніщименко;

Вирішити справу.

Задача 5

Громадяни Масюк і Єщенко звернулися з клопотанням до міської Ради про надання їм у користування рибогосподарської водойми (ставка) для здійснення рибництва.

Міська рада відмовила їм у задоволенні клопотання, вва­жаючи, що вирішення цього питання належить не до її повнова­жень, а до відповідних органів рибоохорони.

Вказані матеріали ці громадяни передали до басейнових органів рибоохоорни, але й вони відмовили у задоволенні клопо­тання, зазначивши, що для вказаної форми діяльності рибогоспо­дарські водойми ними не надаються. Вони уповноважені лише на видачу дозволу для спеціального використання живих організмів.

Отримавши відповідні дозволи, громадяни Масюк і Єщенко розпочали здійснювати промислове рибальство, що стало підста­вою для скасування органами рибоохорони виданих дозволів та накладення на них адміністративних штрафів у розмірі 450 грн.

Зазначені дії органів рибоохорони ці громадяни оскаржили до міського суду.

Визначити коло суспільних правовідносин.

 

 

Лекція ТЕМА 9. Правовий режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду

1. Поняття природно-заповідного фонду.

2. Правові форми та види використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

3. Управління в галузі організації, охорони і використання природно-заповідного фонду.

4. Правовий режим окремих територій та об'єктів природно-за-повідного фонду.

5. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

 

 

Література:

1.Конституція України, прийнята Законом України від.06.1996 р. за № 254/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.

2.Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. (з наступними змінами та доповненнями) № 1264-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — 41. —Ст. 546.

3.Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (з додатками 1-8): Закон України від 21.09.2000р. за № 1989-ІП //Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 47. —- Ст. 405.

4.Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16.06.1992 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 2456-ХІ1 // Відомості Верховної Ради України. -   1992.   - № 34.    Ст. 502.

5.Про Червону книгу України: Закон України від 07.02.2002 р. за № 3055// Офіційний вісник України. -   2002.     № 10. - - Ст. 462.

6.Про захист рослин: Закон України від 14.10.1998 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 180-ХІУ // Офіційний вісниь України. — 2001.     № 46. — Ст. 1682.

7.Про курорти: Закон України від 07.02.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 2026-ІП // Відомості Верховної Ради України. — 2002 -   № 50.    Ст. 435.

8.Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27.02.1991 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 791а-Ш // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 16

9.Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів: Закон України від 22.03.2001 р. за № 2333-ІП // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №28. — Ст. 135.

1. 10.                   Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 05.03.1998 р. за № 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996.    № 38-39.     Ст. 248.
2. 11.                   Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 22.09.1994 р. за № 177/94-ВР // Відомості Верховної Ради України.     1994. - - № 48. -Ст. 430.
3. 12.                   Про державну службу заповідної справи: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. за № 1000 // Офіційний вісник України. —2001. —№33. —Ст. 1540.
4. 13.                   Про затвердження Порядку створення і ведення Державного кадастру природних територій курортів: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. за № 562 // Офіційний вісник України. — 2001.   - № 21. — Ст. 953.
5. 14.                   Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України (з додатком): Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2000 р. за № 1127 // Офіційний вісник України. - 2000. № 29.     Ст. 1221.
6. 15.                   Про   затвердження   Загального   положення   про   санаторно-курортний заклад:  Постанова  Кабінету Міністрів України від 11.07.2001       р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 805 // Офіційний вісник України. —2001.    №28.   -Ст. 1260.
7. 16.                   Про утворення Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.1 1.2001 р. за № 1603 // Офіційний вісник України. -2001. №49.     Ст. 2192.
8. 17.                   Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. за № 1094 // Офіційний вісник України. — 2004. —№34. —Ст. 2261.
9. 18.                   Про затвердження Порядку надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. за № 1287 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 36. — Ст. 1693.
10. 19.                   Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 р. за № 935 // Збірник постанов Уряду України. — 1996. — №3. —Ст. 104.
11. 20.                   Про затвердження Положення про Зелену книгу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.02.2002 р. за № 1286 // Офіційний вісник України.    2002.   - № 36. -   Ст. 1692.
12. 21.                   Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. за № 1045 // Офіційний вісник України.     2006.     №31. — Ст. 2215.
13. 22.                   Про утворення державного департаменту з питань діяльності курортів: Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. за № 425 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 20. — Ст. 843.
14. 23.                   Інструкція про порядок установлення нормативів спеціального використання природних рослинних ресурсів: Зареєстровано Наказом Міністерства   екології   та   природних   ресурсів    від 12.02.2002       р. за № 61 // Офіційний вісник України. — 2002. — №10. —Ст. 491.
15. 24.                   Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 р. за № 521 // Офіційний вісник України. — 1998.    № 16. -   Ст. 600.
16. 25.                   Про такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів (з додатками 1-3): Постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 559 // Офіційний вісник України. — 1999. —№ 14. — Ст. 579.
17. 26.                   Про затвердження Державної програми «Ліси України»: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. за № 581 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 18.    Ст. 933.
18. 27.                   .Концепція Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року: Затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 р. за № 70-р// Офіційний вісник України. — 2006-№ 6.   Ст. 315.
19. 28.                   Про Проект організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів (з додатком): Положення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.07.2005 р. за № 245 // Офіційний вісник України. —2005. —№31.   -Ч. 2. —Ст. 1913.
20. 29.                   Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів: Наказ МОЗ України від 19.06.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 173
21. 30.                   Про затвердження Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-за-повідного фонду України (з додатками 1-3): Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.02.2005 за № 67 // Офіційний вісник України. — 2005. — №11.— Ст. 540.
22. 31.                   Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України (з додатками 1-10): Наказ Мінбуду України від 10.04.2006 р. за № 105 // Офіційний вісник України. -2006. №31.     Ст. 2276.
23. 32.                   Екологічне право України. Академічний курс: Підручник/ За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 898с.
24. 33.                   Малышева Н. Р. Правовий режим земель природооздоровчого, рекреаційного та історико-культурного // Земельне право: Підручник. — К., 2001.
25. 34.                   Малышева К Р.  Біологічного різноманіття збереження: Юридична енциклопедія України: У 6 т. - К., 1998. — Т. 1.
26. 35.                   Малышева Н. Р. Червона книга України // Юридична еніші клопедія України: У 6 т. — К., 2004. — Т. 6.
27. 36.                   Малышева Н. Р., Олещенко В. І., Кузнецова С. В., Красіліч Н. -і. Карамушка В. І. Правові засади впровадження в Україні Конвенці про біорізноманіття / Відп. ред. Малишева Н. Р. — К., 2003.
28. 37.                   Ныкыфоров В. В. Экологическая сеть Среднего Приднепровь современное состояние и пути оптимизации. — Днепропетровск, I 2003.
29. 38.                   Олещенко В. I., Малышева Н. Р. Основні положення національної політики з питань збереження біологічного та ландшафтного різноманіття // Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. — К., 1997.
30. 39.                   Олещенко В. І., Малышева Н. Р. Організаційно-правові засади збереження біорізноманіття // Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. — К., 1997.
31. 40.                   Олещенко В. І., Малышева Н. Р. Міжнародні конвенції та ін. документи як чинник збереження біологічного та ландшафтного розмаїття. Конвенція про біорозмаїття: громадська обізнаність і участь. — К., 1997.

 

Семінар ТЕМА  9. Правовий режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду – 2 год.

 

1. Поняття природно-заповідного фонду.

2. Правові форми та види використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

3. Управління в галузі організації, охорони і використання природно-заповідного фонду.

4. Правовий режим окремих територій та об'єктів природно-за-повідного фонду.

5. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

 

Питання для самостійної роботи:

1. 1.     Поняття та основні складові національної екологічної мережі України
2. 2.     Природні території та об’єкти особливої державної охорони як ключові території екомережі.
3. 3.     Правовий режим територій і об'єктів природно-заповідного фонду
4. 4.     Правове регулювання використання та охорони штучно створених об'єктів і територій природно-заповідного фонду.

 

Практичне заняття ТЕМА 9. Правовий режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду

Задача 1

Дирекція національного природного парку уклала угоду з фермером І. Доцюком про використання під сінокоси 4,7 га заповідної зони та 12 га зони регульованої рекреації для випасання худоби за умови, що останній забезпечуватиме продуктами харчування ресторани готелю та кемпінгу, розташовані в межах господарської зони, дасть можливість розмістити на належній йому на праві власності частини лісових угідь тимчасовий наметовий табір, поблизу ставка сільськогосподарського кооперативу "Обрій" для оздоровлення відпочиваючих.

Внаслідок дощової погоди використати сінокоси і пасовища стало складним і фермер І. Доцюк припинив в односторонньому порядку виконання умов цієї угоди.

Дирекція національного природного парку направила фермеру претензію, в якій зазначила, що в разі подальшого невиконання умов угоди вона буде змушена скласти позов до господарського суду про примусове виконання взятих фермером зобов'язань.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Дати характеристику правового режиму зон національних природних парків.

Чи підлягає претензія задоволенню? Вирішити справу.

 

Задача 2

У зв'язку із створенням природного національного парку "Зелений світ" та необхідністю розробки проекту організації його території, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних об' єктів і комплексів, створення системи охорони його територій та об'єктів виникла потреба розмежувати функції існуючих територіальних управлінсько-контролюючих структур і служби охорони цього парку.

Обласне управління екологічної безпеки області вважає, що контролюючі повноваження служби охорони національного природного парку мають поширюватись виключно на забезпечення дотримання правового режиму в заповідній зоні, зони регульованої та стаціонарної рекреації. Забезпечення дотримання вимог охорони довкілля, природних властивостей об'єктів і комплексів та нормативів екологічної безпеки у господарській зоні слід залишити за відповідними міжрайонними та районними державними екологічними інспекціями державного управління екологічної безпеки області.

Новостворена дирекція національного природного парку заперечувала проти такого розподілу повноважень, вважаючи, що територія і природні комплекси національного природного парку є самостійним об'єктом правової регламентації, управління і контролю, а тому у визначених межах вказаного парку мають поширюватись юрисдикція і контроль за дотриманням правового режиму парку тільки спеціалізованої служби охорони. Створеної відповідно до положення, затвердженого Мінекономбезпеки України.

Для врегулювання колізії, що виникла, сторони звернулись за юридичною консультацією до юридичного управління.

Визначити характер і коло суспільних правовідносин.

Дати характеристику особливостей правового режиму національного природного парку.

Дати аргументовану письмову консультацію по справі.

Задача З

Акціонерне товариство "Смерічка" уклало з адміністрацією природного заповідника угоду про реалізацію деревини, що утворюється внаслідок проведення санітарних рубок. Згодом умови договору були розширені. Зокрема, природний заповідник зобов'язується у грудні кожного року додатково передавати акціонерному товариству молодь хвойних рослин, що вирощується на площах для лісовідновлення, за подвійну плату, встановлену для таких же рослин, що проростають в інших лісових угіддях заповідника.

У зв'язку з тим, що значну частину хвойних рослин не буде реалізовано, голова акціонерного товариства відмовився від подвійної оплати, вказавши, що це стало можливим через низьку якість та передчасну вирубку для реалізації.

Директор природного заповідника у своїй відповіді на заявлену претензію вказав, що поставлена продукція відповідала вимогам договору. Передана вона була вчасно згідно із заявкою товариства та вивезена власним транспортом товариства. Та обставина, що продукцію не було реалізовано, зовсім не свідчить про вину заповідника, а відноситься до виробничого ризику товариства. Вирощування хвойних рослин здійснювалось відповідно до визначених технологій з дотриманням правил охорони рослин.

Відмова замовника від оплати за отриману продукцію дає йому право звернутися з позовом до арбітражного суду.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.

Задача 4

Директор природного національного парку звернувся з позовом до районного суду на членів садівничого товариства "Флора" про відшкодування збитків, заподіяних незаконною вирубкою дерево-чагарникової рослинності на суму 157 тис. гривень на території заповідної зони цього парку.

Члени садівничого товариства Мостовий Л., Піддубний Б., Сіренко С. та Коляда Т. позову не визнавали, посилаючись на те, що вони діяли за розпорядженням голови садівничого товариства і заготовили деревину для загальних потреб товариства (будівництва сховища для овочів і фруктів колективної частини саду, сто янки автомобілів членів товариства, сезонного пансіонату для працездатних членів товариства).

У судовому засіданні голова садівничого товариства підтвердив своє розпорядження на виконання вказаних робіт, зазначивши, що їх проведення є компетенцією членів товариства, яким додатково виділено у користування з колективної частини саду по 0,10 га на кожного. Що стосується вирубання деревно-чагарникової рослинності, то на це є письмова згода заступника директора національного природного парку. Тому садівниче товариство зобов'язується посезонно передавати природному національному парку 12 тонн різних фруктів (груш, слив, яблук тощо).

Окреслити коло суспільних правовідносин;

Визнати учасників відповідного процесу;

Вирішити справу.

 

Задача 5

Державний інспектор з використання і охорони земель під час перевірки додержання земельного законодавства на території державного заповідника виявив використання заповідних земель для розміщення кемпінгу, влаштування табору відпочинку школярів, розміщення пасіки колективного сільськогосподарського підприємства, будівництва заводу для виробництва цегли, оренди частини земель фірмою "Подільські діаманти".

Державний інспектор виніс постанову про накладання адміністративного штрафу на директора Фоміна Л.

Директор заповідника оскаржив цю постанову до обласного управління екологічної безпеки, вказавши, що за таке правопорушення він уже притягався до юридичної відповідальності контролюючими структурами обласного управління екологічної безпеки.

Визначити коло суспільних правовідносин;

Яке рішення повинно бути прийнято по скарзі?

Вирішити справу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

   

На самостійне письмове опитування виносяться питання, що викладені нижче та по яких студенту необхідно мати конспект. Контроль здійснюється шляхом письмового опитування на 10-15 хв.

  Література для виконання самостійних робіт студента обирається зі списку літератури, поданої до відповідної теми в навчальній програмі дисципліни «Право інтелектуальної власності».

 

ТЕМА 1. Предмет, метод, принципи, система та джерела 

                                     екологічного права - 3 години

 

Ознайомитися з положеннями  Конституції України, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та іншими джерелами екологічного законодавства України.

Теми рефератів, доповідей

1. Розвиток екологічного законодавства.
2. Поняття джерел екологічного права та їх види.
3. Чинність міжнародно-правових норм у системі джерел екологічного права.

                                        Питання для самоконтролю

1. 1.     Предмет екологічного права.
2. 2.     Методи екологічного права.
3. 3.     Принципи екологічного права.
4. 4.     Поняття екологічного права.
5. 5.     Система екологічного права.
6. 6.     Закони і підзаконні акти як джерела екологічного права.

Міжнародно-правові акти як джерела екологічного права України.

 

Питання для самостійної роботи:

1.Проблеми конституційного регулювання екологічних правовідносин.

2.Зміст і види екологічних правовідносин

3.Розвиток екологічного права.

4.Механізм реалізації еколого-правових норм

 

 

 

 

ТЕМА  2.  Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища- 3 години

Ознайомитися з положеннями  Конституції України, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та іншими джерелами екологічного законодавства України.

 

Теми рефератів, доповідей

1.   Особливості екологічного контролю.

2. Моніторинг довкілля як функція управління навколишнього природного середовища.

3. Екологічна експертиза як функція управління навколишнього природного середовища.

 

                                        Питання для самоконтролю

1.   Дайте визначення поняття «управління у сфері природокористування та охорони довкілля».

2.   У чому полягають особливості участі громадськості у сфері управління природокористуванням та охороною довкілля?

3.   Які функції управління у сфері природокористування та охорони довкілля передбачені чинним законодавством?

4.   Назвіть органи управління загальної компетенції у сфері природокористування та охорони довкілля.

5.   Назвіть органи управління спеціальної компетенції у сфері природокористування та охорони довкілля.

6.   У чому полягають особливості стандартизації і нормування у сфері природокористування та охорони довкілля?

7.   У чому полягає суть екологічного моніторингу?

8.   Що собою являє функція просторово-територіального устрою природних ресурсів?

9.   Охарактеризуйте особливості ведення кадастрів природних ресурсів.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Правові питання участі громадськості в управлінні прпиродокористування та охорони довкілля.
2. Особливості екологічного контролю.
3. Моніторинг довкілля.
4. Кадастр природних ресурсів.

 

 

ТЕМА 3.  Екологічні права та обов’язки громадян- 3 години

Ознайомитися з положеннями  Конституції України, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Земельного кодексу України та іншими джерелами екологічного законодавства України.

Теми рефератів, доповідей

1. Особливості відшкодування збитків, спричинених порушенням екологічних прав громадян.
   1. Загальні конституційні права та обов’язки громадян.

 

                             Питання для самоконтролю

1.   Якими нормативно-правовими актами передбачаються і якими засобами реалізуються екологічні права громадян?

2.   Розкрийте поняття, сутність і зміст права громадян на безпечне навколишнє природне середовище.

3.   Куди доцільно звертатися громадянам за захистом екологічних прав?

4.   Яким є порядок розгляду звернень громадян?

5.   Загальна характеристика та порядок проведення публічних заходів щодо захисту навколишнього природного середовища.

6.   Дайте характеристику права громадян на отримання екологічної інформації. Розгляньте процедуру отримання екологічної інформації. Які вимоги пред’являються до екологічної інформації? Якими нормативно-правовими актами регламентуються ці інформаційні відносини?

7.      Охарактеризуйте гарантії, що забезпечують реалізацію екологічних прав громадян.

8.   Проаналізуйте форми і засоби захисту екологічних прав громадян.

 

Питання для самостійної роботи:

1.Особливості екологічних прав громадян.

2.Право громадян на відшкодування шкоди заподіяної порушенням права на безпечне довкілля.

3.Особливості екологічних обов’язків громадян.

4.Засоби щодо забезпечення права на отримання екологічної інформації.

 

 

ТЕМА 4. Правовий режим використання  та охорони земель- 3 години

Ознайомитися з положеннями  Конституції України, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Земельного кодексу України та іншими джерелами екологічного законодавства України.

Теми рефератів, доповідей

1. Форми та методи охорони земель.
2. Особливості управління в галузі використання, відновлення та охорони земель.

                             Питання для самоконтролю

1. Поняття земельної ділянки, земельного фонду України.
2. Склад земельного фонду України.
3. Поняття права власності на землю та її форми.
4. Суб’єкти права власності на землю в Україні.
5. Право користування земельною ділянкою та його види.
6. Заходи охорони земель.
7. Відповідальність за порушення законодавства про охорону земель.

 

Питання для самостійної роботи:

1.Правове регулювання використання та охорони земельних ресурсів

2.Нормування та стандартизація у сфері використання та охорони земель

3.Державна реєстрація прав на землю.

4.Правові засади набуття прав на землю.

5.Передача земель у власність, надання їх у користування.

 

 

ТЕМА 5. Правовий режим використання та охорони надр та лісів- 3 години

Ознайомитися з положеннями Кодексу про надра, Гірничого закону України, Постановою КМ “Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами”, “Про затвердження Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення”, “Про платежі за користування надрами” тощо.

 

Теми рефератів, доповідей

1. Право лісокористування та його види.
2. Правове регулювання заготівлі деревини.
3. Правове забезпечення охорони та захисту лісів.

 

Питання для самоконтролю

1. Державний фонд надр України.
2. Корисні копалини та їх види.
3. Права на надра в Україні.
4. Порядок та особливості отримання спеціального дозволу на користування надрами в Україні.
5. Види спеціального користування надрами в Україні.
6. Строки спеціального користування надрами.
7. Заходи охорони надр в Україні.
8. Відповідальність за порушення законодавства про охорону надр в Україні.
9. Поняття лісу, лісової ділянки, земельної лісової ділянки.
10. Лісовий фонд України.
11. Права на ліси в Україні.
12. Право власності на ліси.
13. Право користування лісами в Україні.
14. Використання лісових ресурсів та його види.
15. Загальне та спеціальне використання лісових ресурсів.
16. Заготівля деревини.

Питання для самостійної роботи:

1. Надра як об'єкт правового регулювання, використання та охорони.
2. Право користування надрами та його види.
3. Управління в галузі використання і охорони надр.
4. Правова охорона надр.
5. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
6. Проблеми лісового права
7. Право лісокористування
8. Проблеми права власності на ліси
9. Право лісового сервітуту
10. Правові заходи щодо відтворення лісів
11. Порядок ведення Зеленої книги України

 

 

ТЕМА 6. Правовий режим використання, відтворення

 та охорони вод- 3 години

Ознайомитися з положеннями  Конституції України, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Водного кодексу України. Стосовно питань відповідальності за порушення водоохоронного законодавства також ознайомитися з нормами Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення України.

 

Теми рефератів, доповідей

1. Правове забезпечення розподілу та перерозподілу вод.
2. Правові форми охорони вод.
3. Водні правопорушення як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.

Питання для самоконтролю

1. Поняття водного фонду України.
2. Використання водних об’єктів та його види.
3. Порядок здійснення загального використання водних об’єктів.
4. Порядок та особливості здійснення спеціального використання водних об’єктів.
5. Види прав на водні об’єкти в Україні.
6. Заходи охорони водних об’єктів.
7. Відповідальність за порушення водного законодавства.

Питання для самостійної роботи:

1. Функції води.
2. Система зборів за користування водними об’єктами та їх охорона.
3. Заходи, що передбачаються законодавством щодо охорони вод від забруднення, засмічення і вичерпання.
4. Правова охорона вод.
5. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони водних ресурсів.
6. Юридична відповідальність за порушення водного законодавства

 

 

ТЕМА 7. Правова охорона атмосферного повітря- 3 години

Ознайомитися з положеннями Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, Постановами КМ України “Про затвердження Порядку видачі дозволів на провадження діяльності, пов’язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях”, “Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища” тощо.

 

Теми рефератів, доповідей

1. Правова охорона атмосферного повітря.
2. Правові форми охорони атмосферного повітря.
3. Особливості майнової відповідальності за шкоду заподіянк порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря

Питання для самоконтролю

1. Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони.
2. Заходи лохорони атмосферного повітря.
3. Право власності на атмосферне повітря в Україні.
4. Порядок отримання спеціального дозволу на провадження діяльності, яка передбачає викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Питання для самостійної роботи:

1. Атмосферне повітря як міжнародний універсальний та розподільний природний ресурс.
2. Атмосфероохоронні відносини.
3. Нормативи гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі.
4. Особливості державного обліку у галузі охорони атмосферного повітря.
5. Особливості проведення моніторингу галузі охорони атмосферного повітря.

 

ТЕМА 8. Правовий режим використання, відтворення та охорони тваринного світу- 3 години

Ознайомитися з положеннями Закону України “Про тваринний світ", “Про мисливське господарство та полювання”, “Про Червону книгу України”, Наказу Мінприроди “Про затвердження Правил видачі дозволів на спеціальне використання диких тварин та інших об’єктів тваринного світу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення”, Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин”, Наказу Мінприроди “Про затв-ня Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)”, Постанов КМ України “Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування або знищення цінних  видів водних біоресурсів”, “Про розмірі компенсації за добування та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України” тощо.

 

                                         Теми рефератів, доповідей

1. Право власності на тваринний світ.
2. Особливості управління в галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу.
3. Правові засади здійснення моніто­рингу і контролю за додержанням законодавства про тваринний світ.

                                         Питання для самоконтролю

1.Об¢єкт тваринного світу.

2.Форми права власності на тваринний світ.

3.Використання об’єктів тваринного світу і його види.

4.Загальне використання об’єктів тваринного світу.

5.Особливості спеціального використання об’єктів тваринного світу.

6.Мисливство.

7.Рибальство.

8.Державний облік ведення кадастру тваринного світу.

Питання для самостійної роботи:

1.Особливості тваринного світу як об’єкту природи.

2.Шляхи розвитку фауністичного законодавства.

3.Реалізація права на полювання.

4.Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу.

5.Особливості проведення моніторингу галузі охорони атмосферного повітря.

ТЕМА 9. Правовий режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду- 3 години

Ознайомитися з положеннями  Конституції України, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про курорти” та іншими джерелами екологічного законодавства України.

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Правові засоби збереження природно-заповідного фонду.

2. Проблеми становлення та розвитку природно-заповідного права.

3. Особливості управління в галузі охорони і використання природно-заповідного фонду.

 

Питання для самоконтролю

1.   Визначте поняття природно-заповідного фонду України.

2.   Назвіть види територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.

3.   У чому полягає особливість правового режиму територій природно-заповідного фонду України?

4.   У чому полягає зонування територій природно-заповідного фонду України? Щодо яких територій воно застосовується?

5.   Який порядок утворення територій та об’єктів природно-заповідного фонду України?

6.   Охарактеризуйте особливості юридичної відповідальності за порушення законодавства щодо використання та охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Поняття та основні складові національної екологічної мережі України
2. Природні території та об’єкти особливої державної охорони як ключові території екомережі.
3. Правовий режим територій і об'єктів природно-заповідного фонду
4. Правове регулювання використання та охорони штучно створених об'єктів і територій природно-заповідного фонду.

 

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

 

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студентів полягає в його переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента.

У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота розглядається також як один з основних компонентів навчальної діяльності і повинна займати значну частину його навчального навантаження.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.

Важливою формою організації навчання є індивідуальні завдання. Вони мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці (роз­рахунково-графічні, розрахункові, аналітичні, контрольні роботи, у т. ч. - курсові роботи чи проекти).

Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навча­ються на різних факультетах і спеціальностях.

Різновидом індивідуальних занять є індивідуальні на­вчально-дослідні завдання (ІНДЗ), які відповідають інноваційним технологіям на­вчання. ІНДЗ - вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке вико­ристовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчальної дисципліни.

ІНДЗ в інституті виконуються з нормативних дисциплін всіх циклів навчального плану і є складовою структурною частиною навчальної дисципліни. ІНДЗ, як і інші модулі в межах залікового кредиту, оцінюється і має питому частку в підсумковій оцінці залікового кредиту. За весь період вивчення дисципліни кожен студент виконує тільки одне ІНДЗ, з переліку запропонованих в НМК дисципліни.

Мета індивідуального навчально-дослідного завдання - самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст індивідуального навчально-дослідного завдання — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Структура індивідуального навчально-дослідного завдання (орієнтовна):

• вступ — зазначається тема, мета та завдання роботи та основні її положення;
• теоретичне обґрунтування - виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;
• методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт) - вказуються і коротко характеризуються методи роботи;
• основні результати роботи та їх обговорення  - подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо;
• висновки;
• список використаної літератури;
• додатки (за необхідності).

Види індивідуальних навчально-дослідних завдань:

• конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);
• реферат з теми (модуля) або вузької проблематики (як виняток, для студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);
• розв'язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу;
• розроблення теоретичних або прикладних (діючих) функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо;
• комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об'єктів, конструкцій тощо;
• анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;
• розробка тематики та поурочних планів шкільних курсів та конспектів уроків;
• розробка навчальних та діагностичних тестових завдань із шкільних курсів.

Порядок подання та захист індивідуального навчально-дослідного завдання:

1. Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріплених аркушів формату А4 (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання ( за об'ємом до 10 арк.)

2. ІНДЗ подається викладачу, який проводить семінарські, лабораторні та практичні заняття з даної дисципліни, не пізніше ніж за 2 тижні до семестрового контролю.

3. Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському тощо) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.).

4. Оцінка за ІНДЗ є обов'язковим компонентом іспитової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу.

Виконання індивідуальних навчально – дослідних завдань (ІНДЗ), що передбачені в курсі навчальної дисципліни є обов’язковим. Оцінювання ІНДЗ здійснюється в межах 10 % від загальної кількості балів. Наприклад, із 100 балів за підсумкової оцінки за ІНДЗ виставляються від 1 до 10 балів, з 50 балів – відповідно від 1 до 5 балів із 25 балів – від 1 до 3 балів.

Звідси загальна сума балів останнього періодичного контролю включає бали отримані за ІНДЗ. Тобто, якщо максимальна кількість балів за останній (або єдиний) періодичний контроль буде 25 балів, а всього їх було 4, то він повинен включити 10 балів, якими оцінюється ІНДЗ. Відповідно при двох періодичних контрольних роботах, в другій з 25 балів для оцінювання ІНДЗ виділяється 5 балів і таке інше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ

 

        Методичні рекомендації щодо опрацювання лекційного матеріалу та літературних джерел по темі лекції.

 

Важливе місце у вивченні студентами дисципліни «Екологічне право України» відіграють лекції. Лекції слугують тим підґрунтям та інструментом, що спрямовують студентів у найбільш раціональному напрямі щодо вивчення навчальної дисципліни та надають йому знання в обсязі, необхідному для подальшого поглибленого вивчення навчальної дисципліни, роз’яснюють найбільш складні поняття та положення навчальної дисципліни. Плідна робота студентів на лекціях є запорукою подальшого успішного оволодіння тим необхідним масивом знань, що сприятиме формуванню із студента фахівця з необхідним рівнем знань та навичок. На початку лекції, як правило, викладач оголошує тему лекції, план її проведення та необхідну навчальну літературу і нормативно-правові джерела. Крім того, посилання на наукову і спеціальну літературу а також нормативно-правові джерела здійснюються викладачем в ході проведення лекції. Тому, під час лекції студенти повинні уважно слухати викладача, аналізувати отримувану інформацію, а також конспектувати найбільш важливі та необхідні масиви інформації, що надається. В кінці лекції студент може задати викладачеві питання щодо роз’яснення незрозумілих положень прослуханої лекції. Належне ведення конспекту під час лекції сприятиме збереженню необхідної інформації та надасть йому змогу в подальшому проаналізувати її.

Робота над конспектами лекцій

При підготовці до семінарських та практичних занять студент уважно читає складений ним конспект лекції та аналізує повторно отримувану інформацію. При опрацюванні матеріалу лекції він звіряє наявність викладеного на лекції та законспектованого ним матеріалу із планом семінарського заняття, що знаходиться у навчально-методичному комплексі та методичних матеріалах для проведення семінарських та практичних занять із обраної дисципліни. При відсутності у конспекті матеріалу з окремих питань лекції, неповне розкриття того чи іншого питання лекції або винесенні їх на самостійне опрацювання чи написання реферату, доповіді зобов’язує студента звернутися до рекомендованих підручників, навчальних посібників та нормативно-правових актів.

Вивчення навчального матеріалу з підручників, навчальних посібників, робота з нормативно-правовими джерелами, опрацювання матеріалу за першоджерелами, науковою і спеціальною літературою.

Працювати із підручниками, навчальними посібниками та нормативно-правовим джерелами, науковою і спеціальною літературою необхідно так, щоб отримати з них максимум теоретичних знань та необхідних відомостей. При роботі з цими джерелами студент, в першу чергу, повинен ознайомитись із їх змістом, щоб визначити, чи необхідно опрацьовувати дане джерело і чи має воно відношення до навчального курсу, що вивчається, а лише після цього відбирає необхідний для вивчення матеріал з цього джерела (глави, розділи і т. ін.) та розпочинає його вивчення. При опрацюванні матеріалу необхідно з’ясувати суть питання, що вивчається, не уникаючи при цьому визначення суті незрозумілих чи незнайомих слів, термінів та не з’ясувавши їх змісту у словниках, довідниках, контексті речення. При вивченні матеріалу за підручником, навчальним посібником, роботі із науковою і спеціальною літературою необхідно аналізувати прочитане із прослуханою та законспектованою лекцією, робити логічні висновки, відмічати незрозумілі положення з метою їх подальшого з’ясування на практичному занятті. Тому під час опрацювання студентом матеріалу за підручником, навчальним посібником, опрацюванні матеріалів нормативно-правових актів бажано і необхідно відпрацювати зручну для себе певну систему позначень (підкреслювання, помітки на полях книги чи нормативно-правового акту, виписки, позначення маркерами різних кольорів, формулювання інших авторів та нормативно-правових джерел, посилання на інші джерела, виписки необхідних відомостей на окремих листках та ін.) та фіксації опрацьованого матеріалу. Крім того, при роботі із науковою та спеціальною літературою студент може отримати посилання на джерела не вказані в навчально-методичному комплексі, що є, безперечно, цінним для самостійного поглибленого вивчення правового матеріалу.

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять з дисципліни «Екологічне право України»

Навчальна дисципліна «Екологічне право України»  передбачає підготовку студентів до семінарських занять. Вивчення теоретичних аспектів еколого-правових інститутів  передбачає їх застосування на семінарських заняттях за допомогою контрольних питань та усних опитуваній студентів.

 Мета семінарів — реалізація набутих знань, вмінь та навичок у практичній діяльності.

Завданнями семінарських занять є:

-                               поглиблення теоретичних знань, що були отримані на лекціях;

-                               написання наукових статей та доповідей;

-                               розвиток наукового мислення, навичок ораторської майстерності.

Основою для підготовки студентів до семінарських занять є тематичні плани семінарських занять. При підготовці до семінарського заняття студент повинен всебічно розглянути і засвоїти питання, що були предметом лекції та винесені на практичний розгляд, а саме:

-                               ознайомитись з планом семінарського заняття та переліком навчальної літератури, що надана наприкінці плану;

-                               перевірити наявність попереднього конспекту лекції;

-                               підготувати запитання до викладача з питань, які виносяться на розгляд;

-                               підготувати статті з проблемних питань за темою, що розглядається.

В процесі підготовки студент має чітко усвідомити зміст питань, що виносяться на обговорення, довести свою думку щодо них, або пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань, що обговорюються. Це досягається завдяки аналізу правових норм діючого законодавства щодо застосування цивільно-правової відповідальності. Допомогою також можуть бути монографії вчених-юристів, доповіді та статі щодо вдосконалення відповідного правового інституту. Бажано при підготовці до семінарських занять опрацювати міжнародне законодавство. Важливо надавати особисту оцінку при порівнянні норм внутрішнього законодавства з зарубіжними аналогами та аргументувати  свою точку зору. Взагалі кожна з тем семінарських занять передбачає розгорнуту відповідь студента де висвітлюються, серед інших, і питання розвитку національного законодавства в частині цивільно-правової відповідальності.

Позитивним моментом підготовки до семінарських занять є написання студентами рефератів, спроба написання наукових статей, змістовних доповідей.

При проведенні семінарського заняття викладач оцінює усні та/або письмові відповіді студентів, підготовлені доповіді та реферати, участь у дискусіях, вміння доводити власні думки та захищати свою позицію.

Отримання студентами оцінки за семінарські заняття враховуються при встановленні підсумкової оцінки з дисципліни «Актуальні проблеми цивільно-правової відповідальності».

Підготовка студентів до семінарських занять може відбуватися у таких основних формах:

-                               опрацювання лекційного матеріалу шляхом обов’язкового вивчення запропонованих викладачем визначень та відповідей на запитання які плануються на семінарське заняття;

-                               вивчення законодавства, що регулює захист прав споживачів шляхом співставлення теоретичних основ з нормативним матеріалом щодо теми що вивчається;

-                               використання при самостійній підготовці студентами монографій вчених-юристів, наукових статей, судової практики;

-                               написання реферативних робіт та складання переліку питань, які на думку студентів недостатньо висвітлені в літературі чи на попередній лекції для їх чіткого засвоєння;

-                               з метою кращого засвоєння матеріалу самостійне конспектування важливих, з точки зору студента, питань.

Тематика реферативних робот запропонована по кожній темі навчальної дисципліни. Студентам пропонується написати реферат та скласти на його основі змістовну доповідь, яка буде вислухана на семінарському занятті. Мета доповіді полягає в засвоєнні іншими студентами основних аспектів розглянутої теми та формування запитань які можуть виникати в процесі подальшої дискусії.

Вказівки до написання реферативних робіт:

обсяг — 10-15 аркушів формату А4;

наявність в вступній частині актуальності теми, що розглядається;

наявність власних висновків та пропозицій;

наявність списку використаних джерел.

З метою раціонального використання семінарського часу на занятті може бути обговорено не більше двох рефератів. Час який залишається відводиця для усних опитувань студентів.

Кращі реферати можуть бути рекомендовані до друку як наукові статті, надаватися  на конкурси студентських наукових робіт.

Непідготовленість студента до семінарського заняття чи відсутність його на занятті розцінюється як академічна заборгованість яка повинна бути відпрацьована.  Наявність академічної заборгованості із семінарського заняття є підставою для не допуску до складання заліку з дисципліни «Актуальні проблеми цивільно-правової відповідальності».

Методичні рекомендації щодо підготовки до практичних занять з дисципліни «Екологічне право України»

 

Мета практичних занять полягає у закріпленні і поглибленні набутих теоретичних знань студентів, опануванні навичками застосування цих знань при вирішенні конкретних процесуальних ситуативних питань, контролі засвоєння матеріалу, стимулювання самостійної роботи студентів над вивченням навчальної дисципліни, засвоєння ними основних положень та вивчення специфіки галузі права.

Основою для підготовки до практичних занять є тематичні плани проведення практичних занять. Тематичним планом передбачено проведення практичних занять з основних тем дисципліни. На практичних заняттях використовуються різні форми та методи контролю знань студентів: усне опитування, дискусія, реферативні повідомлення та їх обговорення, вирішення практичних завдань, тестовий контроль.

Специфіка практичних занять з  дисципліни «Екологічне право України» полягає в тому, що під час їх проведення значна увага зосереджується на поєднанні глибокого опанування теоретичним матеріалом з зосередженням на вирішенні практичних завдань, які передбачені планами практичних занять та/або підготовлені викладачем до кожного конкретного заняття.

Практичні заняття можуть проходити в різних формах: співбесіда, доповідь, реферативна доповідь, дискусія, колоквіум, рольові ігри, складання процесуальних документів та ін.

Найбільш продуктивними і раціональними формами заняття є співбесіда та дискусія, поєднані з розглядом конкретних процесуальних ситуацій. Вони дають можливість обговорити питання з багатьох сторін та залучити до такого обговорення максимальну кількість студентів, допомагають розвивати мислення та мову, сприяють засвоєнню матеріалу та зобов’язують готуватися їх до кожного заняття.

Студент, приймаючи участь у практичному занятті, при обговоренні того чи іншого питання повинен:

–        чітко формулювати основні теоретичні положення;

–        обґрунтовувати і доводити свої міркування і твердження;

–        давати повну і стислу відповідь на поставлене запитання;

–        доповнювати доповідача та ін.

У процесі самостійної підготовки до практичних занять студенти повинні всебічно розглянути і усвідомити зміст питань, що виносяться на заняття, опрацювати необхідну літературу (підручники, навчальні посібники, наукову та спеціальну літературу) та нормативно-правові акти, постанови Верховного Суду України і рекомендації й роз’яснення Вищого господарського суду України, рішення Конституційного Суду України. Особливу увагу необхідно приділити судовій практиці. Перевірку засвоєння своїх знань студенти здійснюють за допомогою питань для самоконтролю.

При підготовці до практичних занять та у процесі самостійної роботи студентів значну  допомогу може надати використання різноманітних технічних засобів та технологій (комп’ютер, відеотехніка, мережа Internet, інформаційні банки даних). Найбільш зручним для використання у навчальному процесі є комп’ютер, оскільки він допомагає здійснювати пошук і систематизацію необхідної інформації, мінімізує витрати часу на такі дії, оптимізує самостійну роботу студентів, надає доробкам студентів закінченого і естетичного вигляду.

Викладач навчальної дисципліни визначає план занять та дає завдання.

 В завдання може входити:

-  вивчення судової практики з даного питання;

-   вивчения рекомендованої до кожного практичного заняття літератури, нормативного матеріалу;

-  самостійне розв’язання задач та обговорення теоретичних, проблемних питань, яке повинно випливати з вирішення практичних завдань.

-  Написання доповіді по темі практичного заняття.

-  Складання процесуальних документів.

Методичні рекомендації до вирішення задач:

Вирішенню задач має передувати глибоке вивчення рекомендованих джерел, спеціальної обов'язкової і додаткової літератури, законодавчих та підзаконнкх актів, узагальнень судової, прокурорської та управлінської практики застосування законодавства в сфері цивільно-правової відповідальності.

Безпосереднє вирішення задач потрібно розпочинати з уважного і ретельного вивчення та засвоєння фактичних обставин фабули викладеної справи, що мають юридичне значення, які викладені у відповідних умовах задачі. Важливо врахувати, що чітке розуміння обставин справи дає можливість визначити коло суспільних відносин в сфері, що розглядається та інших споріднених правовідносин та застосувати відповідні правові норми регулятивного чи забезпечувального спрямування.

На підставі теоретичних знань, аналізу чинного законодавства далі необхідно ретельно визначити особливості правовідносин, їх характер, види, класи та внутрішні структурні елементи -підстави виникнення, суб'єктний і об'єктний склади, охарактеризувати зміст цих правовідносин, тобто права і обов'язки суб'єктів, при необхідності вказати на підстави їх зміни або припинення. Такий підхід дає змогу найбільш чітко і вірно визначити необхідну підгалузь, правовий інститут, конкретний законодавчий чи підзаконний акт або правову норму (групу норм) нормативно-правового акта, що регулює безпосередньо вказані  правовідносини в сфері застосування цивільно-правової відповідальності.

Після встановлення фактичних обставин справи і вибору відповідної правової норми (групи чи системи норм) необхідно дати вказаним обставинам достовірну, повну і логічну науково обгрунтовану юридичну кваліфікацію, використавши при цьому сукупність способів тлумачення правових норм (спеціально-юридичних, граматичних, логічних, системних тощо).

Вирішення кожного казусу має супроводжуватися короткою характеристикою питань відповідної теми курсу, які випливають зі змісту задачі з обов'язковим посиланням на джерела опублікування відповідних законодавчих чи підзаконних актів або на навчальну і спеціальну літературу.

Використовувані положення, окремі витяги та норми доцільно брати в лапки (" "), чітко визнаючи їх офіційне джерело опублікування, повну назву, вказуючи на відповідний номер та статтю. Якщо дається аналіз і оцінка нормативно-правового акту, то потрібно вказати його форму, орган, який його прийняв, рік, місяць і дату прийняття. При необхідності слід дати посилання на акти офіційного тлумачення норм права, зокрема роз'яснень Пленуму Верховного Суду України з питань застосування відповідних норм законодавства.

Робота над вирішенням задач має носити творчий, аналітичний, критичний і самостійний характер з тим, щоб забезпечити всебічно і добре обґрунтовані висновки, які б базувалися виключно на нормах чинного законодавства. При вирішенні завдань, в яких йдеться про форми реалізації і захисту прав громадян доцільно посилатися на норми міжнародних угод і конвенцій, давати обґрунтований порівняльно-правовий аналіз норм, які забезпечують формально-юридичні форми і засоби охорони прав громадян і інших суб'єктів зазначених правовідносин.

Вирішення задач повинно супроводжуватися обґрунтованим висновком, який має містити оцінку щодо окремих дій та поведінки суб'єктів цих правовідносин та в концентрованій формі однозначну стверджувальну відповідь щодо поставлених питань і узагальненої оцінки обставин справи. При необхідності слід дати оцінку юридичним наслідкам неправомірної поведінки суб'єктів правовідносин з посиланням на конкретні норми регулятивного та забезпечувального характеру.

Висновки задач необхідно базувати на аналізі і юридичній оцінці норм законів і підзаконних актів України, міжнародно-правових актів, які щойно використані у процесі вирішення задач.

Рішення можуть вважатись обгрунтованими, якщо у процесі даються відповідні посилання на офіційно визнані джерела публікування нормативно-правових актів: Відомості Верховної Ради України, Зібрання постанов і розпоряджень Уряду України, бюлетені законодавства і юридичні практики України, збірники поточного законодавства, нормативних актів, судової практики, офіційно друковані газетні видання Верховної Ради України «Голос України», органів державної виконавчої влади «Урядовий кур'єр», інші газети та друковані офіційні видання нормативно-правових актів міністерств та відомств України, або інкорпоровані нормативно-правові акти у формі окремих зібрань.

Дотримання викладених вказівок сприятиме формуванню у студентів професійних правничих навичок та підвищення їх загальної і спеціальної культури, вміння працювати з першоджерелами норм права, щодо застосування цивільно-правової відповідальності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації щодо самостійної роботи студентів з дисципліни «Екологічне право України»

 

Самостійна робота студентів (СРС) є складовою навчального процесу, важливим чинником, який формує вміння навчатися, сприяє активізації засвоєння студентами знань та їх реалізації.

Мета СРС – сприяти засвоєнню в повному обсязі навчальної програми та формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості, сутність якої полягає в умінні систематизувати, планувати та контролювати власну діяльність.

Завдання СРС – засвоєння певних знань, умінь, навичок, закріплення та систематизація здобутих знань, їх застосування при виконанні практичних завдань та творчих робіт, а також виявлення прогалин у системі знань із предмета.

СРС забезпечується навчально-методичним комплексом дисципліни «/Екологічне право України», методичними матеріалами для практичних та семінарських занять, методичними матеріалами для самостійної роботи студентів, конспектами лекцій, підручниками та навчальними посібниками.

Роль викладачів і кафедри в організації самостійної роботи студентів визначається двома основними задачами:

а) допомогти студенту в придбанні навичок самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни, роботи над книгою, конспектуванню, використанню нормативно-правового матеріалу, ознайомленню з практикою, підготовці доповідей і рефератів для наукових студентських конференцій чи семінарських занять і т.д.

б) забезпечити необхідний контроль за самостійним вивченням студентами навчального матеріалу.

 

 

Основними формами організації і контролю за самостійною роботою студентів з боку викладача  можуть бути визнані наступні:

а) проведення консультацій (індивідуальних, з окремими студентами і так званих «тематичних», загальних для групи, курсу і т.д.), а іноді і загальних лекцій (бесід) на тему: «Як працювати над книгою», «Методика конспектування», «Як підбирати необхідну літературу», «Як користатися довідниками по законодавству», «Як узагальнювати практику» та т.ін.

Виклик на консультації з метою перевірки самостійної роботи студентів може провадитися і вибірково або по групах.

б) проведення колоквіумів по групах у спеціально відведений для кожної групи час, але не більш одного-двох разів за семестр, з метою перевірки засвоєння навчального матеріалу (чи окремих питань і тем курсу), ведення конспектів, вивчення практики.

в) проведення в навчальний час, використовуючи частину лекції чи семінарського заняття, невеликих письмових робіт з опрацьованого студентами матеріалу з метою перевірки якості засвоєння вивченого матеріалу й уміння студентів викладати свої думки, робити самостійні висновки й узагальнення. У випадку незадовільного виконання письмової роботи викладач може зобов'язати студента до повторного виконання такого академічного завдання.

г) перегляд конспектів, складених студентами по рекомендованій літературі.

д) перевірка словників-визначень необхідних по даній дисципліні юридичних термінів і понять.

е) перевірка рефератів.

Види СРС

З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються у процесі виконання різних форм СРС, вирізняються чотири основних види самостійної роботи:

• І – самостійна робота, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять;
• ІІ – пошуково-аналітична робота;
• ІІІ – наукова робота;
• ІV – стажування, практика на підприємствах та в організаціях або практичний тренінг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПОТОЧНОГО, ПРОМІЖНОГО КОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

 

Система поточного та підсумкового контролю.

В організації навчального процесу ННІПП  застосовується:

– поточний;

– рубіжний;

– підсумковий контроль.

     Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і має на меті перевірку системності, ефективності самостійної роботи та рівня підготовленості студентів з певних розділів навчальної програми.

     Рубіжний контроль здійснюється для активізації систематичної роботи студентів та підвищення якості навчального процесу протягом семестру.

      Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію.

У процесі контролю поєднується традиційна чотирибальна (2-5) система оцінки успішності студентів з системою комплексною діагностики знань.

     Метою комплексної діагностики знань студентів є підвищення зацікавленості студентів у вивченні навчального матеріалу, викладання якого винесено як на аудиторні заняття, так і на опрацювання в позааудиторний час, стимулювання систематичної самостійної роботи студентів, підвищення об'єктивності оцінки їх знань, виявлення і розвиток творчих здібностей, запровадження здорової конкуренції у навчанні.

     Суттєвою особливістю комплексної діагностики є виставлення загальної оцінки з дисципліни «Екологічне право України» з урахуванням оцінки, що отримана при здачі іспиту, та результату поточної навчальної діяльності кожного студента протягом семестру, який визначається на підставі оцінки усіх видів завдань, визначених викладачем для опанування змісту програми кожної дисципліни навчального плану.

     Комплексна діагностика знань студентів ґрунтується на контролі успішності студента протягом семестру, проміжними етапами якого є поточні атестації.

     Методика здійснення комплексної діагностики знань студентів

          При комплексній оцінці знань викладач визначає види робіт та критерії оцінювання їх з урахуванням особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин, що відведений навчальним планом, контингенту студентів.

Критеріями оцінки можуть бути:

=> при усних відповідях:

- повнота розкриття питання

- логіка викладання, культура мови

- емоційність та переконаність

- використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних - посібників, журналів, періодичного друку тощо)

- аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки

=> при виконанні письмових завдань:

- повнота розкриття питання

- цілісність, системність, логічна послідовність, вміння формулювати висновки

- акуратність оформлення письмової роботи

- підготовка матеріалу за допомогою комп'ютерної техніки, різних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо).

Критерії комплексного оцінювання повинні доводитись до студентів на початку викладання навчальної дисципліни.

         Для визначення ступеню засвоєння навчального матеріалу та подальшого його оцінювання, рекомендується врахувати певні рівні знань студентів:

I рівень. Студент володіє навчальним матеріалом на репродуктивному рівні або володіє частиною навчального матеріалу.

II рівень. Студент володіє повним обсягом навчального матеріалу, здатний його аналізувати, але не має достатніх знань для формулювання висновків, порівняння теоретичних знань із практичними прикладами.

III рівень. Студент вільно володіє навчальним матеріалом на підставі вивченої основної та додаткової літератури, аргументовано висловлює свої думки, проявляє творчий підхід до виконання індивідуальних та колективних завдань при самостійній роботі.

Кожну оцінку рівня досягнень студента викладач повинен аргументовано умотивувати.

 

1. Система поточного контролю

Поточний контроль полягає у виконанні індивідуальних завдань на семінарських та практичних заняттях, прояву у студентів здатності до колективної роботи та активності студентів на практичних заняттях.

Викладач семінару веде облік відвідувань студентами семінарів, заносить у журнал, оцінює доповіді. Оцінки виступам виставляються в тих випадках, коли вони носять цільний характер і виявляють знання студентів. Інакше відзначається тільки – «виступив».

Відмова від доповідей і відповідей на питання при обговорення внаслідок непідготовленості, оцінюються як незадовільні знання.

Проведення колоквіумів по групах у спеціально відведене для кожної групи час з метою перевірки засвоєння навчального матеріалу (чи окремих питань і тем курсу), ведення конспектів, вивчення практики. При цьому студенти повинні бути завчасно сповіщені про тему і час колоквіумів. У випадку виявлення несумлінного відношення до справи чи поганого засвоєння матеріалу таких студентів необхідно викликати на повторний колоквіум (чи консультації), а також використовувати стосовно них заходи впливу, виклик на засідання кафедри, до завідувача кафедрою і т.п.

Проведення в навчальний час, використовуючи частину лекції або семінарського заняття, невеликих письмових робіт із пройденого матеріалу з метою перевірки якісті засвоєння матеріалу й уміння студентів викладати свої думки, робити самостійні висновки й узагальнення.

У випадку незадовільного виконання письмової роботи викладач може зобов'язати студента до повторного виконання такого академічного завдання.

Перегляд конспектів, складених студентами по рекомендованій на дану дисципліну обов'язкової літератури.

Перевірка словників-визначень необхідних по даній дисципліні юридичних термінів і понять.

Контрольні завдання як форма поточного модульного контролю:

Для підготовки та виконання контрольних завдань з курсу «Екологічне право України» необхідно спочатку до кожного питання завдання опанувати теоретичні положення, викладені у рекомендованій спеціальній фаховій літературі. Потрібно також проаналізувати окремі рекомендовані нормативні положення застосування цивільно-правової відповідальності, а  потім почати самостійно розв‘язувати завдання.

 Оцінювання тестових завдань:

За кожну правильну відповідь на тестове завдання студент отримує 1 бал.

Кількість набраних балів переводиться на традиційну оцінку.

Студентом надані правильні відповіді на 0 -25 % тесту – оцінка „незадовільно”

                                                                       26 - 50 % тесту – оцінка „задовільно”

                                                                        51 - 75% тесту – оцінка „добре

                                                                   76 – 100 % тесту – оцінка „відмінно”.

 

 

 

 

2. Рубіжний контроль.

Рубіжний контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання. Якщо поточний контроль проводиться лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період і охоплює більш значні за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюється методика контролю, від студентів можна вимагати самостійної конструктивної діяльності, а також виявити взаємозв'язки з іншими розділами курсу.

         Основною формою проведення рубіжного контролю є атестація. Вона має за мету мобілізацію студентів на поглиблене вивчення дисципліни, активізацію їх самостійної роботи та підвищення якості навчального процесу в цілому.

    

     Письмова компонента рубіжного контролю є обов’язковою та проводиться шляхом виконання контрольних завдань. Варіанти контрольних завдань у вигляді тестів, теоретичних питань та окремих завдань, а також критерії оцінювання результатів їх виконання розробляються викладачами кафедри, розглядаються на засіданні кафедри та затверджуються завідувачем кафедри на початку кожного навчального року. Критерії оцінювання результатів виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед проведенням рубіжної атестації.

         До рубіжної атестації допускаються усі студенти академічної групи.

         Рубіжна атестація проводиться протягом двох академічних годин.

Студент вважається таким, що складав рубіжну атестацію, якщо він з’явився на контрольний захід та отримав контрольне завдання. Контрольні завдання виконуються кожним студентом індивідуально та самостійно. При виявлені порушень студентом встановленого порядку проведення атестації викладач усуває цього студента від проведення контролю, а його робота не зараховується. У цьому випадку, а також у випадку неявки на атестацію, студент вважається не атестованим. Результати перевірки письмових контрольних робіт оголошуються студентам

 

3. Система підсумкового контролю.

Іспит є формою підсумкового контролю знань з дисципліни «Екологічне право України» за семестр та підлягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних та семінарських заняттях. Іспит виставляється за результатами підсумкової контрольної роботи, співбесіди або як середній бал рубіжних атестацій, підсумкової модульної рейтингової оцінки.

Оцінювання іспиту:

Найважливішим принципом дидактики у вищій школі є принцип міцності знань, без чого студенти, як майбутні фахівці, не можуть бути підготовлені до майбутньої самостійної практичної роботи. І хоча основна функція іспиту - перевірка знань студентів, він, разом з тим, є засобом посилення міцності знань.

Іспит - заключна ланка навчального процесу.

Перевірка знань студентів дисципліни «Екологічне право України» повинно відповідати трьом вимогам:

- вичерпне знання теорії питання;

- точне знання діючого права;

- вміння самостійно вирішувати практичні питання.

- оцінка "ВІДМІННО" може бути виставлена за умови повного і всебічного розкриття теми, студент вільно опонує термінологією, демонструє глибокі знання використаної при підготовці літератури, має власну точку зору щодо питання яке стало темою заняття та може довести свою точку зору. В ході відповіді студент логічно та послідовно викладає вивчений матеріал та в змозі вільно та професійно вести дискусію;

- оцінка "ДОБРЕ" виставляється за умови, що викладені вище але мають місце деякі упущення при висвітленні матеріалу, зустрічаються не точні твердження які не підкріплені нормативними чи іншими доказами;

- оцінка "ЗАДОВІЛЬНО" виставляється, якщо студент розкрив питання в загальних рисах, розуміє суть питання, спробує робити висновки, але при цьому допускає грубі помилки, матеріал не викладається самостійно, відсутні логіка його викладання;

- оцінка "НЕЗАДОВІЛЬНО" виставляється в випадках коли студент не в змозі дати відповідь на поставлене запитання або відповідь є невірною, студент не зрозуміє суті питання, а як наслідок не може зробити висновки.

Таким чином, при оцінці знань студентів у якості вихідних даних враховується:

1. Знання навчальної монографічної й інший додатково рекомендованої літератури.

2. Знання нормативного матеріалу і знайомство з практичним рішенням питань.

3. Характер відповідей, їхня повнота, самостійність, свідомість, правильність, обґрунтованість, форма викладу думок.

4. Орієнтація в науці, розуміння її, знання основних понять і призначення науки.

Якщо студент виконав реферат з позитивними оцінками у встановлені терміни, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються по одному додатковому заохочувальному балу за кожен такий вид навчальної роботи.

Ще один бал може бути доданий до підсумкової модульної рейтингової оцінки, якщо студент взяв участь (доповідь, повідомлення) у роботі щорічної студентської або іншої науково-практичної конференції.

 Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою.

У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці «Контрольна модульна рейтингова оцінка» відомості модульного контролю робиться запис «Не з’явився», а у колонці «Підсумкова модульна рейтингова оцінка» – «Не атестований».

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку. 

При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює трьом (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в таблиці.

Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою.

Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку то від допускається до семестрового контролю з дисципліни «Екологічне право України», який здійснюється в формі іспиту.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений іспит, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.

Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/5./А, 87/4/В, 79/4/С, 68/3/D, тощо.

Оцінювання досягнутих успіхів за семестр проводиться в системі оцінювання ННІПП НАВС, після чого переводиться в національну шкалу оцінювання та шкалу ЕСТS відповідно до таблиці:

 

 

 

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

академічних успіхів осіб, що навчаються за ECTS (100-бальною системою) та національною системою оцінювання знань

 

Оцінка ECTS	За національною шкалою	Визначення
А (90-100)	відмінно	ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
В (82-89)	добре	ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками
С (75-81)		ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
D (68-74)	задовільно	ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків
Е (60-67)		ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX (35-59)	незадовільно з можливістю повторного складання	НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік
F (1-34)	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (ЗАЛІКУ)

1. 1.  Земельний кодекс України як джерело права.
2. 2.  Право на екологічну інформацію.
3. 3.  Види та органи управління в галузі екології.
4. 4.  Основи законодавства України про охорону здоров'я як джерело права.
5. 5.  Право природокористування, поняття, принципи та

види.

1. 6.  Функції управління в галузі екології.
2. 7.  Історичні форми взаємодії суспільства і природи. їх роз­виток на сучасному етапі та закріплення в праві.
3. 8.  Право власності на природні ресурси: поняття, форми, суб'єкти, об'єкти.
4. 9.  Механізм формування екологічного права.
   1. 10.  Закон України "про природно - заповідний фонд України" як джерело права.
   2. 11.   Поняття державногоо управління в галузі охоронтн навколишнього природного середовища.
   3. 12.  Органи державногоу правління загальної компетенції.
   4. 13.   Органи державного управління спеціальної компетенції.
   5. 14.   Функції управління в сфері природокористування та охорони довкілля.
   6. 15.  Загальна характеристика екологічних прав громадян.
   7. 16.  Конституційні екологічні права громадян.
   8. 17.  Види екологічних прав громадян.
   9. 18.  Поняття та види екологічних обов’язків громадян.
   10. 19.  Гарантії реалізацій, форми та способи захисту екологічних прав громадян.
   11. 20.  Поняття та ознаки екологічної безпеки.
   12. 21.  Лісовий кодекс України як джерело права.
   13. 22.  Об'єкти екологічного права: поняття і види.
   14. 23.  Конституція України та екологічні права громадян.

15.     Право загального і спеціального природокористування громадян.

1. 16.  Поняття і структура екологічного права.
2. 17.  Водний кодекс України як джерело права.
3. 18.  Закон України про тваринний світ як джерело права.

19.     Право на участь в проведенні громадської екологічної експертизи.

1. 20.  Кодекс України про надра як джерело права.
2. 21.  Право на екологічну безпеку та гарантії його реалізації.
3. 22.  Закон України "про екологічну експертизу" як джерело права.

23.     Поняття екологічних прав громадян і їх види.

24.     Закон України "Про виключну (морську) економічну зону" як джерело права.

1. 25.  Поняття і склад економіко - правового механізму в га­лузі екології.
2. 26.  Правові форми платежів у галузі екології.
3. 27.  Предмет і метод екологічного права.
4. 28.  Закон України "про охорону атмосферного повітря" як джерело права.
5. 29.  Органи державного спеціального управління в галузі екології.
6. 30.  Обов'язки громадян в галузі екології.
7. 31.  Екологічне право. Стан і перспективи розвитку.
8. 32.  Зони надзвичайних екологічних ситуацій як об'єкт правового регулювання. Використання і охорони.
9. 33.  Правове забезпечення екологічної експертизи.
10. 34.  Природно-заповідний фонд як об'єкт правового регу­лювання, використання і охорони.
11. 35.  Правове забезпечення екологічної безпеки від забруд­нення довкілля.
12. 36.  Екологічне інформаційне забезпечення як функція управління.
13. 37.  Особливості відповідальності за порушення законодав­ства про виключну (морську) економічну зону України.
14. 38.  Організація стандартизації і нормування в галузі охо­рони та використання атмосферного повітря.
15. 39.  Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну ви­дами тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.
16. 40.  Особливості управління і контролю в галузі викорис­тання , відтворення і охорони тваринного світу.
17. 41.  Право постійного і тимчасового землекористування.
18. 42.  Особливості відшкодування збитків, завданих внаслі­док порушення законодавства про надра.
19. 43.  Особливості екологічного контролю в галузі охорони атмосферного повітря.
20. 44.  Правове забезпечення користування надрами інозем­ними юридичними особами та громадянами.
21. 45.  Правове забезпечення земельної реформи в державі.

46.    Розподіл і перерозподіл як функція управління лісовим фондом.

1. 47.  Особливості приватизації земель.
2. 48.  Порядок  створення  та  оголошення  територій  та об'єктів природно-заповідного фонду.
3. 49.  Правове забезпечення заготівлі деревини.
4. 50.  Порушення законодавства про охорону атмосферного повітря як підстави для юридичної відповідальності.
5. 51.  Правовий режим земель, що передаються у власність громадянам.
6. 52.  Право землекористування та його зміст.
7. 53.  Особливості відповідальності за порушення правил відпуску деревини на пні.
8. 54.  Тваринний світ як об'єкт правового регулювання, ви­користання та охорони.
9. 55.  Особливості майнової відповідальності за порушення лісового законодавства.
10. 56.  Види право користування об'єктами тваринного світу.
11. 57.  Порушення земельного законодавства як підстави юридичної відповідальності.
12. 58.  Лісовпорядження як функція управління в галузі вико­ристання, відтворення охорони та захисту лісів.
13. 59.  Особливості майнової відповідальності за порушення законодавства про тваринний світ.
14. 60.  Правове забезпечення екологічного контролю.
15. 61.  Особливості майнової відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд України.
16. 62.  Право загального і спеціального водокористування громадян.
17. 63.  Особливості юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
18. 64.  Особливості управління і контролю в галузі викорис­тання та охорони надр.
19. 65.  Тваринний світ як об'єкт адміністративно-правового методу захисту прав суб'єктів фауністичних відносин.
20. 66.  Геологічний контроль і гірничий нагляд в галузі вико­ристання і охорони надр.
21. 67.  Організаційно-правові заходи охорони земель.
22. 68.  Особливості відшкодування витрат сільськогосподар­ського і лісогосподарського виробництва.
23. 69.  Правові форми охорони вод.
24. 70.  Державний кадастр як функція управління.
25. 71.  Особливості відповідальності за порушення лісового законодавства.
26. 72.  Організаційно-правові заходи охорони лісів.
27. 73.  Порушення водного законодавства як підстави юриди­чної відповідальності.
28. 74.  Ліс як об'єкт правового регулювання, використання та охорони.
29. 75.  Поняття і зміст правової охорони надр.
30. 76.  Організація екологічної експертизи як функція управ­ління в галузі екології.
31. 77.  Надра як об'єкт адміністративно-правового методу за­хисту прав суб'єктів гірничих відносин.
32. 78.  Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу.
33. 79.  Поняття і зміст механізму правового забезпечення еко­логічної безпеки.

80.    Виключна (морська) екологічна зона як об'єкт правового регулювання, використання та охорони.

81.     Правове забезпечення платежів за забруднення довкілля.

82.    Організаційно-правові заходи охорони атмосферного
повітря.

83.     Право лісокористування і його види.

1. 84.  Правовий статус експерта екологічної експертизи та гарантії його права.
2. 85.  Організаційно-правові   заходи   охорони   природно-заповідного фонду.

86.     Правове забезпечення платежів у галузі екології.

87.    Особливості відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про надра.

1. Правове забезпечення мисливства та рибальства.
2. Земля як об'єкт правового регулювання, використання та охорони.
3. Порушення законодавства про надра як підстави юри­дичної відповідальності.
4. Правова охорона атмосферного повітря.
5. Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання, використання та охорони.
6. Правове забезпечення платежів за використання при­родних ресурсів.

 

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЧНЕ  ПРАВО  УКРАЇНИ»

 

Перелік навчального оснащення

з дисципліни «Екологічне право України»

 

Засоби навчання:

1. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Екологічне право України»
2.  Навчальні підручники
3.  Словник юридичних термінів

Програмне забезпечення комп’ютерного навчання:

Сайти в мережі Інтернет

http://www.rada.kiev.ua/ – Верховна Рада України.

http://www.naiau.kiev.ua – Національна академія внутрішніх справ України.

http://www.kmu.gov.ua – Кабінет Міністрів України.

http://www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ, НАОЧНІ, МУЛЬТИМЕДІЙНІ, СТИМУЛЬНІ, ТА ОПОРНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРІВ

 

           Застосування інформаційних технологій дозволяє змінити способи передачі навчального матеріалу, які традиційно здійснюються під час лекцій, за допомогою спеціально розроблених мультимедіа засобів. При цьому якість засвоєння теоретичного матеріалу не поступаєтьсятій, яка досягається при звичному читанні лекцій і може бути досягнута за рахунок створення комп'ютерних навчальних програм і використання телекомунікацій в навчальному процесі.

           Для організації вивчення теоретичного матеріалу дисципліни «Екологічне право України» можуть бути використані такі види мультимедійних курсі:

-  відеолекція. Лекція викладача записується на відеоплівку. Методом нелінійного монтажу вона може бути доповнена мультимедійними додатками, що ілюструють виклад лекції.

           Такі доповнення не тільки збагачують зміст лекції, але і роблять її виклад живішим і привабливішим для студентів. Безперечною перевагою такого способу викладу матеріалу є можливість прослуховувати лекцію в будь-який слушний час, повторно звертаючись до найбільш складних місць; 

- мультимедіа лекція. Для самостійної роботи над лекційним матеріалом можуть бути розроблені інтерактивні комп'ютерні навчальні програми. Це навчальні посібники, в яких теоретичний матеріал завдяки використанню мультимедійних засобів структурований так, що кожен студент може вибрати для себе оптимальну траєкторію вивчення матеріалу, зручний темп роботи над дисципліною і такий спосіб вивчення, який максимально відповідає психофізіологічним особливостям його сприйняття. Навчальний ефект в таких програмах досягається не лише за рахунок змістовної частини і дружнього інтерфейсу, але і за рахунок використання, наприклад, тестуючих програм, які дозволяють студенту оцінити ступінь засвоєння ним теоретичного навчального матеріалу; 

- традиційні аналогові навчальні видання: електронні тексти лекцій, опорні конспекти, методична допомога для вивчення теоретичного матеріалу і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

 

 

1. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Особенные части учебных курсов: Учебное пособие / Под ред. докт. юрид. наук, проф. Погребного А.А., канд. юрид. наук Каракаша И.И. — X.: ООО «Одиссей», 2001. — 560 с.
2. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. та вузів. — К.: Вентурі, 1996. — 208 с.
3. Андрейцев В.І. Земельне право і  законодавство суверенної України. Актуальні проблеми практичної теорії. - К.: Знання, 2007. - 445 с. В.Гуменюк В.І. Земельна реформа: правові аспекти. - К.: ІнЮре, 2005. - 366с.
4. Анісімова, Г. В. Екологічне законодавство України: проблеми кодифіка­ції [Текст] / Г. В. Анісімова // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук, зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. — X. : Нац. юрид. акад. України, 2008. — Вип. 97, —Є. 107-118.
5. Анісімова, Г. В. Здійснення громадянами екологічнних прав [Текст] : автореф. дис. . канд. юрид. наук / Г. В. Анісімова. - X., 1996. - 24 с.;
6. Балюк ГЛ. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна та Особлива частини): Навч. посібник. — К.: Юрін-ком Інтер, 2006. — 192 с.
7. Балюк, Г. І. Досвід правового регулювання відносин щодо охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічних прав громадян на рівні Європейського Союзу та його значення для адаптації законодавства України [Текст] / Г. І. Балюк // Бюл. М-ва юстиції України. -К., 2007. -№ 5. -С. 77-98;
8. Балюк, Г. І. Досвід правового регулювання відносин щодо охорони на­вколишнього середовища та забезпечення екологічних прав громадян на рівні Європейського Союзу та його значення для адаптації законодавства України [Текст] / Г. І. Балюк // Бюл. М-ва юстиції України. — К., 2007. — №5. —С. 77-98.
9. Бринчук М.М. Экологическое право. - М., 1998. - 684 с.
10. Водне право України [Текст]: навч. посіб. / В. О. Процевський, О. М. Шуміло. — К. : Центр учб. л-ри, 2012. — 176 с.
11. Водний кодекс України від 06.06.1995 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 213-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №24. —Ст. 214.
12. Гавриш СБ. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні: Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законо-щвства / Верховна Рада України. Інститут законодавства. — К., Ю02. — 634 с.
13. Гетьман А. Правове регулювання екологічних суспільних від-госин: стан та перспективи // Право України. — 2001. — № 4. —127.
14. Гетьман А.П. Процессуальные нормы и отношения в экологическом праве. — X., 1994.
15. Гетьман, А. П. Вступ до теорії еколого-процесуального права України [Текст] : навч. посіб. / А. П. Гетьман. — X.: Основа, 1998. — 205с.
16. Гетьман, А. П. Законодавчі аспекти зародження екологічних прав людини [Текст] / А. П. Гетьман // Вісн. Акад. прав, наук України. - 2000. - № 1 (20). -С. 129-137.
17. Гетьман, А. П. Методологічні засади становлення правових основ охо­рони довкілля [Текст] / А. П. Гетьман // Право України. —- 2011. — №2. —С. 11-19.
18. Гетьман, А. П. Основні напрямки розвитку законодавства Європейського Союзу про охорону біосфери [Текст] / А. П. Гетьман // Проблеми закон­ності. — X.: НУ «ЮАУ імені Ярослава Мудрого», 2012. — Вип. 118. — Є. 211-223.
19. Гетьман, А. П. Становлення та розвиток інституту екологічних прав людини у законодавстві України [Текст] / А. П. Гетьман, В. В. Костицький // Право України. -2012. - С. 180-202;
20. Гетьман, А. П. Становлення та розвиток інституту екологічних прав людини у законодавстві України [Текст] / А. П. Гетьман // Право Украї­ни. — 2012,— № 1-2, —С. 180-201.
21. Гірничий закон України від 06.10.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1127-ХГУ// Офіційний вісник України. — 1999. —№43.— Ст. 2125.
22. Дмитренко І.А. Екологічне право України. - К., 2001, 330 с.
23. Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони до­вкілля [Текст]. — Л., 2009. — 203 с.
24. Екологічне право України [Текст]: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. 1.1. Каракаша. — Одеса : Фенікс, 2012. — 788 с.
25. Екологічне право України в запитаннях та відповідях [Текст]: навч. посіб. / А. П. Гетьман, М. В. Шульга, Г. В. Анісімова, А. К. Соколова. — X. : ТОВ «Одіссей», 2007. — 480 с.
26. Екологічне право України. Академічний курс [Текст] : підручник. -— 2-ге вид. / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. — К.: Юрид. думка, 2008. — 720 с.
27. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник/ За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 898с.
28. Екологічне право України. Загальна частина [Текст]: навч. посіб. / за заг. ред. О. М. Шуміло. — X.: ХНУВС, 2010. — 292 с.
29. Екологічне право України. Особлива частина [Текст] : навч. посіб. / О. М. Шуміло (кер. авт. кол.), В. А. Зуєв, І. В. Бригадир та ін. —К.: Центр учб. л-ри, 2013. — 432 с.
30. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, В.К. Попов та ін.; За заг. ред. А.П.Гетьмана та М.В.Шульги. — X.: Право, 2005. — 382 с.
31. Екологічне право: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факульт.: Повний акад. курс / За ред. акад. АПрН В.І.Ан-дрейцева. — К.: Істина, 2001. — 544 с.
32. Екологічнеправо України в запитаннях і відповідях : Навч. посіб. / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, Г.В. Анісімова, А.К. Соколова. – Х:ТОВ «Одіссей», 2007. – 480с.
33. Екологічнеправо України: Навч. Посібник для підготовки до іспитів. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. 230с.
34. Ерофеев Б.В. Экологическое право России: Учебник. — 2-е изд. перераб. и доп. — М.: Юрист, 1996. — С. 86, 87, 120-124.
35. Закон України "Про охорону навколишнього природно­го середовища" // ВВР України. - 1991. - № 41 (зі змінами і допо­вненнями).
36. Закон України «Про відобування і переробку уранових руд» від 19.11.1997р
37. Закон України «Про всеукраїнських референдум» від 06.11.2012р.
38. Закон України «Про державне регулювання відобутку, виробництва і використання дорогоцінних матеріалів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 14.11.1997р.
39. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель2 від 19.06.2003р.
40. Закон України «про екологічний аудит» від 24.06.2006р. № 1862-IV // Відомості Верховної Ради України. 204. № 45 – с. 500.
41. Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 р N 45/95-ВР
42. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996р.
43. Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003р.
44. Закон України «Про концесії» від 16.07.1999р.
45. Закон України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.01.2000р.
46. Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998р.
47. Закон України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» від 12.04.2012р.
48. Закон України «Про охорону земель» від 19.06.2003р.
49. Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами» від 30.06.1995р.
50. Закон України «Про тваринний світ» від 13.12.2001р.
51. Закон України «Про угоди про розподіл продукції» від 14.09.1999р.
52. Земельне право України : Підручник / За ред. Погрібного О.О., Каракаша.   К.: Істина, 2003. 11 .Землекористування: сучасність та перспективи / Автори упорядники В.П. Артеменко, О.С. Врублевський. - К.: ІКЦ Леста, 2005. - 251 с. 12.
53. Земельне право України: підручник / B.I. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. - К.: Вид. «Ін Юре», 2008.
54. Земельне право України: підручник / за ред. М.В. Шульги. - К.: Юрінком Інтер, 2004.
55. Земельне право Украхни: Підручник 3-е видання допов і перероб. Алерта, 2013. – 520с.
56. Земельне право: Підручник М.В. Шульга, В.І. Гордєєв; за ред. Шульги М.В.- Х.; «Право», 2013 – 520с.
57. Земельний кодекс / Істина. - К., 2002.
58. Інструкція про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справляти шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря: Затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 10.05.2002 р. за № 177 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 22. — Ст. 1074.
59. Інструкція про порядок установлення нормативів спеціального використання природних рослинних ресурсів: Зареєстровано Наказом Міністерства   екології   та   природних   ресурсів    від 12.02.2002       р. за № 61 // Офіційний вісник України. — 2002. — №10. —Ст. 491.
60. Кобецька, Н. Р. Екологічне право України [Текст]: навч. посіб. / Н. Р. Ко-бецька. -— К.: Юрінком Інтер, 2007. — 352 с.
61. Ковальчук, Т. Право постійного і тимчасового користування лісами: юридичні ознаки та особливості змісту [Текст] / Т. Ковальчук // Право України. — 2011. — № 2. — Є. 148-155.
62. Ковтун, О. М. Правова охорона територій та об’єктів природно-заповідного фонду України [Текст] : навч. посіб. / О. М. Ковтун. -— К. : Прецедент, 2010,—229 с.
63. Кодекс про адміністративні правопорушення України від 7 грудня 1984 р.
64. Кодекс про надра від 27.07.1994р.
65. Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року (з додатками): Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 р. за № 901 // Офіційний вісник України. — 2006. — №27. — Ст. 1942.
66. Конституція України. Просвіта. -К., 1996.
67. Костицький В.В. Екологія перехідного періоду: держава, право, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). — 2-е вид. — К.: Український інформаційно-правовий центр, 2001. — 390 с.
68. Костицький В.В. Оподаткування: економіка, право, екологія. — К.: Ін-т законодавчих передбачень і правової експертизи, 2003. — 124 с.
69. Костицький В.В. Охорона довкілля: економіко-правове забезпечення. — К.: Ін-т законодавчих передбачень і правової експертизи, 2002. — 52 с.
70. Костицький, В. В. Екологічне право України [Текст]: підручник / В. В. Кос-тицький. — Дрогобич : Коло, 2013. — 360 с.
71. Кравченко, С. М. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища [Текст]: підручник / С. М. Кравченко, А. О. Андрусевич, Дж. Бонайн ; під заг. ред. С. М. Кравченко. — Львів : Вид. центр ЛНУ, 2002. — 336 с.
72. Крассов О.И. Экологическое право: Учебник. — М.: Дело, 2001. — С.39-41.
73. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р.
74. Лісовий кодекс України від 21.01.1994р.
75. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації: Затверджена наказом Держкомводгоспу від 29.12.2001 р. за № 290 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 4. — Ст. 151.
76. Методика розрахунку розмірів збитків від забруднення нафтою: Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. за № 631 // Офіційний вісник України. — 2003. — № 18-19. — Ст. 844.
77. Методика розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: Затверджена Наказом Мінекобез-пеки від 18.05.1995 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 37 // Бюлетень нормативних актів України. — 1995.—№11. —С. 4; 1996. — №4. — С.4.
78. Механізми та правові норми участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля: до­відник для екологічної громадськості [Текст] / за ред. С. В. Размєтаєва. — X.: ВПЦ «Контраст», 2011. — 168 с.
79. Мунтян В.Л. Правові основи охорони природи.— К.: Знання, 1979. — 47 с.
80. Науково-практичний коментар Водного кодексу України [Текст] / за заг. ред. Н. Р. Кобецької. — К.: Юрінком Інтер, 2010. — 360 с.
81. Науково-практичний коментар Закону України «Про охорону атмосфер­ного повітря» [Текст] / Г. І. Балюк, І. С. Гриценко, Т. Г. Ковальчук [та ін.]; за ред. Г. І. Балюк. — К.: Юрінком Інтер, 2011.— 328 с.
82. Науково-практичний коментар Закону України «Про охорону навколиш­нього природного середовища» [Текст] / за заг. ред. О. М. Шуміла. — X. : Фактор, 2006. — 592 с.
83. Науково-практичний коментар Кодексу України про надра [Текст] / Г. І. Балюк, А. П. Гетьман, Н. Р. Малишева [та ін.]; за ред. Г. І. Балюк. — К.: Юрінком Інтер, 2012. — 328 с.
84. Науково-практичний коментар Лісового кодексу України [Текст] / Г. І. Балюк, А. П. Гетьман, Т. Г. Ковальчук та ін. ; за ред. Г. І. Балюк. — К. : Юрінком Інтер, 2009. — 368 с.
85. Ныкыфоров В. В. Экологическая сеть Среднего Приднепровь современное состояние и пути оптимизации. — Днепропетровск, I 2003.
86. Олещенко В. І., Малышева Н. Р. Організаційно-правові засади збереження біорізноманіття // Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. — К., 1997.
87. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних: Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за №2 640 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. — № 13. — Ст. 364.
88. Перелік водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних: Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1499 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. —№21. — Ст. 584.
89. Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. за № 1598 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 49 — Ст. 2187.
90. Петрова Т.В. Правовые проблемы экономического механизма охраны окружающей среды. — М.: Зерцало, 2000. — 192 с.
91. Податковий кодекс України: постатейний коментар [Текст] : у 2-х ч. / за ред. М. П. Кучерявенка. — X.: Право, 2011. — 1128 с.
92. Положення «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» затверджено Указом президента України  від 16.01.2013р. № 20/2013.
93. Положення Про Державне агентство екологічних інвестицій України  затверджено Указом президента України  від 13.04.2011р. № 455
94. Положення Про Держгеонадра України затверджено Указом президента України  від 06.04.2011р. № 391.
95. Положення про здійснення органами Держкомводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів: Затверджено наказом Держкомводгоспу від 29.01.2001 р. за № 20 // Офіційний вісник України. — 2001. —№7. — Ст. 299.
96. Положення Про Міністерсво аграрної політики України затверджено Указом президента України  від 23.04.2011р.
97. Положення Про Міністерсво регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затверджено Указом президента України  від 31.05.2011р.
98. Положення Про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затверджено Указом президента України  від 06.04. 2011р.
99. Положення Про Міністерство інфраструктури України затверджено Указом президента України  від 12.05.2011р.
100. Положення Про Міністерство охорони здоровя України затверджено Указом президента України  від 13.04.2011р.
101. Положення Про Міністерство фінансів України затверджено Указом президента України  від 08.04. 2011р.
102. Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р., в редакції від 21 грудня 2012 року.
103. Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів: Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р. (з наступними змінами та доповненнями) № 459 // Зібрання постанов Уряду України. — 1992. —№9. —Ст. 217.
104. Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань: Затверджено Наказом Держкомлісгоспу України від 02.04.2007 р. за № 129 // Офіційний вісник України. — 2007. — № 31. — Ст. 1254.
105. Положення про порядок установлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення: Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р. (з наступними змінами та доповненнями) № 459 // Зібрання постанов Уряду України. — 1992. — № 9. — Ст. 217.
106. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України (з додатком): Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2000 р. за № 1127 // Офіційний вісник України. - 2000. № 29.     Ст. 1221.
107. Положенням про порядок розпорядження геологічною інформацією, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 42.
108. Попов, В. К. Правові проблеми використання і охорони рослинного сві­ту [Текст] / В. К. Попов, А. П. Гетьман // Право України. — 2000. — № 1, — Є. 51-54.
109. Порядок ведення державного водного кадастру: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за №2 413 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. — №2\0. — Ст. 292.
110. Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. за № 1045 // Офіційний вісник України.     2006.     №31. — Ст. 2215.
111. Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. за № 557 // Офіційний вісник України. — 2005. —№28.—Ст. 1631.
112. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності на них: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 486 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. —№ 10. — Ст. 318.
113. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності на них: Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 486 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. —№ 10. — Ст. 318.
114. Порядок відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або умов спеціального водокористування: Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 966 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. — № 16. — Ст. 453.
115. Порядок і умови використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними і фізичними особами: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.1999 р. за № 1490 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 33. — Ст. 1730.
116. Порядок обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) № 264 // Офіційний вісник України. — 2Ш.—Ш 11. —Ст. 508.
117. Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища: Затверджений Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. за № 2751-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 46. — Ст. 637.
118. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. за № 321 //Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. —Ст. 590.
119. Порядок проведення упорядкування мисливських угідь: Затверджено Наказом Держкомлісгоспу України від 21.06.2001 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 56 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 36. — Ст. 1677.
120. Порядок розроблення та затвердження нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 303 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — Ст. 575.
121. Правила охорони внутрішнього моря і територіальних вод від забруднення та засмічення: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. за № 269 у новій ред. від 29.03.2002 за № 431 // Офіційний вісник України. — 2002. —№14. — Ст. 741.
122. Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря: затверджено Наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 164 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 10. — Ст. 403.
123. Природноресурсове право України: Навч. посібник / За ред. І.І. Каракаша. — К.: Істина, 2005. — 376 с.
124. Про виключну (морську) економічну зону України  : Закон України від 16.05.1995р.
125. Про Державну геологічну службу України: Закон України від 04.11.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1216-ХІУ // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №43. — Ст. 456.
126. Про державну службу заповідної справи: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. за № 1000 // Офіційний вісник України. —2001. —№33. —Ст. 1540.
127. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуван­ням законодавства про охорону навколишнього природного середовища [Текст] : роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 за № 02-5/744 // Вісн. господар, судочинства. — 2001. — №4, —С. 92.
128. Про екологічну мережу України: Закон України від 24.06.2004 р. за № 1864-ІУ // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 45. — Ст. 502.
129. Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 р.: Закон України від 03.03.2005 р. за № 2455-ІУ // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 15. — Ст. 243.
130. Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства: Закон України від 17.01.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 2988-ІП // Відомості Верховної Ради України. — 2002. —- № 25. — Ст. 172.
131. Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки: Закон України від 21.09.2000 р. за № 1989-ІП // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 47. — Ст. 405.
132. Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів: Наказ МОЗ України від 19.06.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 173
133. Про затвердження Державної програми «Ліси України»: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. за № 581 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 18.    Ст. 933.
134. Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів: Закон України від 22.03.2001 р. за № 2333-ІП // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №28. — Ст. 135.
135. Про затвердження Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-за-повідного фонду України (з додатками 1-3): Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.02.2005 за № 67 // Офіційний вісник України. — 2005. — №11.— Ст. 540.
136. Про затвердження Інструкції про порядок видачі ліцензії на добування мисливських тварин та порядок здійснення полювання на цих тварин: Наказ Держкомлісгоспу України від27.12.2000р.за № 153 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 11. — Ст. 479.
137. Про затвердження Інструкції про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів: Наказ Мінагрополітики України від 08.06.2004 р. за № 215 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 38. — Ст. 2528.
138. Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів: Наказ Мінагрополітики України і Мінприроди України від 12.07.2004 р. за № 248/273 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 46. — Ст. 3075.
139. Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища: Наказ Мін-екобезпеки України від 18.05.1995 р. за № 36 // БНА України. — 1995. — №10. — С. 107.
140. Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: Наказ Мін-екобезпеки України від 18.05.1995р. за №38// Бюлетень нормативних актів України. — 1995. — № 10. — С. 129.
141. Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір: Наказ Мінекології від 14.03.2002 р. за № 104 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 14. — Ст. 775.
142. Про затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення: Наказ Держкомводгоспу від 03.06.1997 р. за№2 41 // Офіційний вісник України. — 1998. —№11.—Ст. 60.
143. Про затвердження Положення про громадських інспекторів рибоохорони: Наказ Мінагрополітики України від 09.10.2002 р. за № 324 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 44. — Ст. 2055.
144. Про затвердження Положення про Державний комітет рибного господарства України: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 р. за № 42 // Офіційний вісник України. — 2007. — № 6. — Ст. 219.
145. Про затвердження Положення про державну інспекцію охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства: Наказ Мінагрополітики України від 12.05.2005 р. за № 198 // Офіційний вісник України. — 2005. — №2 21. — Ст. 1165.
146. Про затвердження Положення про Зелену книгу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.02.2002 р. за № 1286 // Офіційний вісник України.    2002.   - № 36. -   Ст. 1692.
147. Про затвердження Положення про надання гірничих відводів: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р.
148. Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничо-добувного підприємства: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р.
149. Про затвердження Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини: Постанова Каб. Міністрів України від 15.02.2000 № 19.
150. Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля : наказ Мінприроди України від 18.12.2003 р.
151. Про затвердження Порядку видачі дозволів на експлуатацію устаткування з визначеними рівнями впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, проведення оплати цих робіт та обліку підприємств, установ, організацій і громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 432 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 14. — Ст. 742.
152. Про затвердження Порядку видачі посвідчення мисливця та контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання: Наказ Міністерства лісового господарства України від 21.03. 1997 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 32 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 20. — С. 196-197.
153. Про затвердження Порядку визначення територій для охорони та відтворення мисливських тварин (відтворювальних діля-нок):#Наказ Держкомлісгоспу України від 22.01.2004 р. за № 4 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 6. — Ст. 345.
154. Про затвердження Порядку державного обліку родовищ запасів і проявів корисних копалин: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.1995р.
155. Про затвердження Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля [Текст] : Постанова Каб. Міністрів України від 29.06.2011 № 771 // Офіц. вісн. України. -2011. -№ 55. - Ст. 2210.
156. Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.1997 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 815 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996. — №2\5. — Ст. 403.
157. Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 р. за № 1126 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 29. — Ст. 1099.
158. Про затвердження порядку користування землями водного фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 р. за
159. Про затвердження Порядку надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. за № 1287 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 36. — Ст. 1693.
160. Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 343 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 10. — Ст. 393.
161. Про затвердження Порядку погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 301 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — Ст. 573.
162. Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні  : Постанова Каб. Міністрів України від 25.05.2011р.
163. Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємств, які отримали такі дозволи: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 302 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — Ст. 574.
164. Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. за № 1094 // Офіційний вісник України. — 2004. —№34. —Ст. 2261.
165. Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. за № 1107 // Офіційний вісник України. — 2004. —№ 34. — Ст. 2272.
166. Про затвердження Порядку складання паспортів річок і порядку установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. (з наступними змінами та доповненнями) за.М>2 347 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 16. — Ст. 80.
167. Про затвердження Порядку створення і ведення Державного кадастру природних територій курортів: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. за № 562 // Офіційний вісник України. — 2001.   - № 21. — Ст. 953.
168. Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства і Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства: Наказ Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 19 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 19. — Ст. 847.
169. Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 р. за № 465 // Офіційний вісник України. — 1999.-^213. — Ст. 518.
170. Про затвердження Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України: Наказ Держкомрибгоспу України від 18.03.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 33 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 21. — Ст. 982.
171. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України (з додатками 1-10): Наказ Мінбуду України від 10.04.2006 р. за № 105 // Офіційний вісник України. -2006. №31.     Ст. 2276.
172. Про затвердження режимів промислового рибальства в 2007 році: Наказ Державного комітету рибного господарства України від 13.03.2007 р. за № 13 // Офіційний вісник України. — 2007. — №21.—Ст. 839.
173. Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України): Наказ Мінприроди та Державного комітету лісового господарства України від 18.07.2007 р. за № 332/262 // Офіційний вісник України. — 2007. — № 58. — Ст. 2319.
174. Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 р. за № 521 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 16. — Ст. 600.
175. Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.1998р. за № 32 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 3. — Ст. 96.
176. Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 р. за № 521 // Офіційний вісник України. — 1998.    № 16. -   Ст. 600.
177. Про захист рослин: Закон України від 14.10.1998 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 180-ХІУ // Офіційний вісниь України. — 2001.     № 46. — Ст. 1682.
178. Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 21.02.2006 р. за № 3447-ІУ // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 27. — Ст. 230.
179. Про заходи щодо забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України у зв'язку з її приєднанням до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1822 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 50. — Ст. 2163.
180. Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 р. за № 935 // Збірник постанов Уряду України. — 1996. — №3. —Ст. 104.
181. Про інформування громадськості з питань, що стосуються довкілля: Постанова Верхов. Ради України від 04.11.2004 № 2169-ІУ // Офіц. вісн. України. - 2004. — № 6. — Ст. 357;
182. Про курорти: Закон України від 07.02.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 2026-ІП // Відомості Верховної Ради України. — 2002 -   № 50.    Ст. 435.
183. Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22.02.2000 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1478-ІИ // Офіційний вісник України. — 2000. — № 12. — Ст. 442.
184. Про нафту та газ: Закон України від 12.07.2004 р. за № 2665-Ш // Офіційний вісник України. — 2001. — № 33. — Ст. 1524.
185. Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля,  використання  природних ресурсів та забезпечення  екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 05.03.1998 р. за № 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради. — 1998. — № 38-39. — Ст. 248.
186. Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 16.10.1992 р. за № 2707-ХІІ у новій ред. від 21.06.2001 р. за № 2556-ІП // Офіційний вісник України. — 2001. — № 31. — Ст. 1383.
187. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 1264-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991.—№41. — Ст. 546.
188. Про питну воду і питне водопостачання: Закон України від 10.01.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 2556-Ш // Офіційний вісник України. — 2002. — № 6. — Ст. 223.
189. Про Порядок ведення державного кадастру тваринного світу: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 р. за № 772 // Збірник постанов Уряду України. — 1995. — № 1. — Ст. 27.
190. Про Порядок проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки  : Постанова Каб. Міністрів України від 18.07.1998р.
191. Про Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 300 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — Ст. 572.
192. Про Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 299 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — Ст. 571.
193. Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. за № 2024 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 51. — Ст. 1890.
194. Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27.02.1991 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 791а-Ш // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 16
195. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16.06.1992 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 2456-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 502.
196. Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 22.09.1994 р. за № 177/94-ВР // Відомості Верховної Ради України.     1994. - - № 48. -Ст. 430.
197. Про Проект організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів (з додатком): Положення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.07.2005 р. за № 245 // Офіційний вісник України. —2005. —№31.   -Ч. 2. —Ст. 1913.
198. Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них: Закон України від 06.02.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 486-1V // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 15. — Ст. 107.
199. Про розміри компенсації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.1993 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 399 // Збірник постанов Уряду України. — 1993. — № 11. — Ст. 226.
200. Про статус народного депутата України: Закон України від 17.11.1992.
201. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля [Текст] : Постанова Пленуму Верхов. Суду України від 10.12.2004 № 17 // Вісн. Верхов. Суду України. — 2005. -— № 1 (53). -— С.9.
202. Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. за № 610-р // Офіційний вісник України. — 2003. — № 42. — Ст. 2230.
203. Про такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів (з додатками 1-3): Постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 559 // Офіційний вісник України. — 1999. —№ 14. — Ст. 579.
204. Про тваринний світ: Закон України від 13.12.2001 р. за № 2894/ИІ // Офіційний вісник України. — 2002. — № 2. — Ст. 47.
205. Про утворення державного департаменту з питань діяльності курортів: Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. за № 425 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 20. — Ст. 843.
206. Про утворення Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.1 1.2001 р. за № 1603 // Офіційний вісник України. -2001. №49.     Ст. 2192.
207. Про Червону книгу України: Закон України від 07.02.2002 р. за № 3055-ІП // Офіційний вісник України. — 2002. — № 10. — Ст. 462.
208. Про Червону книгу України: Закон України від 07.02.2002 р. за № 3055// Офіційний вісник України. -   2002.     № 10. - - Ст. 462.
209. Словник юридичних термінів екологічного законодавства України [Текст] / [А. П. Гетьман, М. В. Шульга, Г. В. Анісімова та ін.] ; за заг. ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. — X. : Одіссей, 2010. — 160 с.
210. Соколова А. К. Правове забезпечення охорони, відтворення й викорис­тання об’єктів рослинного світу [Текст] / А. К. Соколова // Проблеми законності. — X. : Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого, 2008. — Вип. 94. — С. 104-110.
211. Судовий захист екологічних прав громадян України: довідник для суддів [Текст] / М. В. Краснова, Н. Р. Малишева, П. І. Шевчук та ін. — К. : Вид. дім «КМ Академія», 2001. — 178 с.
212. Такси для обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних підприємствами, організаціями і громадянами України, іноземними юридичними особами та іноземними громадянами, внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України: Додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.1995 р. (з наступними змінами та доповненнями) за№ 484 //. Зібрання постанов Уряду України. — 1995. —№9. — Ст. 235.
213. Тваринний світ України: правова охорона, використання та відтворення [Текст] / Г. В. Балюк, О. О. Погрібний, Ю. С. Шемшученко [та ін.] ; за ред. Г. 1. Балюк. — К.: Юрінком Інтер, 2010. — 384 с.
214. Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. за № 1192 // Збірник постанов Уряду України. — 1996. — № 18. — Ст. 516.
215. Указ президента України  від 13.04.2011р. № 454 «Положення про дерекоінспекцію України».
216. Указ президента України  від 13.04.2011р. №458 «Про державне агентство лісових ресурсів»
217. Указ президента України  від 16.04.2011р. № 484 «Про державне агентство рибного господарства України».
218. Указ президента України № 452/2011 «Про Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України».
219. Указ президента України від 08.04.2011р. №445 «Про державне агентство земельних ресурсів України».
220. Указ президента України від 13.04.2011р.  №453 «Про державне агентство водних ресурсів України».
221. Фомин Г. С, Фомина С. Н. Воздух: контроль загрязнений по международным стандартам. — М., 1993.
222. Цивільний кодекс України
223. Экологическое право Украины: Курс лекций / Под ред. И.И.Каракаша. — Одесса, 2001. — С 18-39.
224. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998.

96.  Положення про Зелену книгу України   затверджено постановою Кабінету Міністрів України  від 29 серпня 2002 р.