|
|
ЕКОЛОГІЯДата публикации: 05.02.2017 11:27
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з дисципліни ЕКОЛОГІЯ освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 07 «Управління та адміністрування» спеціальність: 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» спеціалізація (освітня програма): 6Е06 «Підприємницька діяльність»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. Вступ Мета дисципліни Екологія сформувати екологічні знання, мислення та екологічну свідомість в економістів, розкриття суті основних законів функціонування екосистем різного ієрархічного рівня пізнання характеру змін їх властивостей під впливом антропогенних факторів. Завдання дисципліни: - пізнати закономірності взаємодії людського суспільства та біосфери, специфіку антропогенного впливу на довкілля за сучасного розвитку науково-технічного прогресу; засвоїти принципи раціонального природокористування за умов обмеженості та вичерпності природних ресурсів; - розуміти стратегію виживання в сучасному екологічному середовищі; засвоїти поняття про екологічний моніторинг нормативів якості середовища проживання, значення екологічної експертизи господарської діяльності; - вивчення специфіки господарського механізму управління процесом природокористування і природоохоронними процесами та їх регіональних особливостей; - пізнання специфіки екологічного менеджменту та екологічного аудиту як ланок управління природокористуванням та природоохоронних процесів; - розуміння необхідності в розробці територіальних комплексних схем раціонального природокористування в процесі планування використання природних ресурсів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
вміти: - працювати з підручником і науково екологічною літературою, користуватися науковою бібліотекою і ресурсами Інтернету; - самостійно реферувати тексти та виступати зі стислими рефератами; - нараховувати за існуючими методами обсяги податків і штрафних платежів за забруднення різних комплексів довкілля - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів; - самостійно оцінювати можливості вирішення еклого-економічних проблем та оптимізації довкілля; - моделювати різні ситуації, виробляти досягнення мети, прогнозувати можливий розвиток екологічної ситуації та розробляти шляхи вирішення проблем. Предметом вивчення «Екологія» як науки є взаємодія певних організмів та їх сукупностей між собою у трофічних ланцюгах та з компонентами довкілля, становище людини і суспільства в екосфері планети, антропогенні зв’язки з екосистемами та масштаб впливу на них. В навчальному процесі підготовки студентів дисципліна «Екологія» є дуже важливим ланцюгом, як міждисциплінарна наука, що з’єднує природничі та економічні науки, бо вже на початку ХХ століття вона синтезувала результати досліджень економічних, географічних, медичних галузей науки. Вона ґрунтується на економічних законах і теоріях, які вивчає політична економія і водночас на законах взаємодії природи і суспільства, а також на закономірностях сталого розвитку, просторового розміщення і територіальної організації продуктивних сил.
2. Тематичний план науки «Екологія»
3. Зміст науки «Екологія» Змістовий модуль 1 Наукові засади раціонального природокористування
Тема 1. Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Екологія як комплексна наука про взаємодію живих організмів з компонентами довкілля. Роль живих організмів, насамперед людини, в екосфері планети. Предмет вивчення екології на час формування її як науки і наприкінці ХХ ст. Сучасний комплекс екологічних наук. Методи вивчення екології: традиційні та нові, зокрема матеріалістична діалектика як загальний метод і методологічна основа дослідження концепцій сталого розвитку, статистичний, балансовий, порівняльний, аерокосмічні, картографічний, еколого-економічного моделювання та ін.
Тема 2. Наукові засади раціонального природокористування Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії як речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В.І. Вернадського про біосферу, ноосферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обмеженість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері. Поняття про природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція, її неспроможність та наслідки. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні. Принципи раціонального природокористування.
Тема 3. Стійкий розвиток продуктивних сил Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова. Конференції глав держав і урядів у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганнесбурзі (2003 р) та їх висновки. Стратегія стійкого розвитку України. Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної, і нафтохімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів. Особливості впливу агропромислового комплексу на довкілля. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів. Транспортна система як джерело забруднення довкілля. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.
Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання Земельні ресурси України. Структура земельного фонду та його зміни. Основні види впливу людини на земельні ресурси. Екологічні проблеми надмірного розорювання території, гідромеліорації земель та хімізації сільського господарства. Машинна деградація ґрунтів та причини її виникнення. Водні ресурси України. Запаси прісної води, їх територіальний розподіл та економічна оцінка. Обсяги та структура споживання води в Україні. Проблеми раціонального використання водних ресурсів. Проблеми малих річок в Україні та способи їх вирішення. Мінеральні ресурси України. Види ресурсів. Забезпеченість країни. Обмеженість і вичерпність. Раціональне використання і охорона надр. Споживання вторинних ресурсів: економічна ефективність та екологічна доцільність. Атмосфера та її структура. Джерела та наслідки забруднення атмосфери двоокисом і оксидом вуглецю, двоокисом сірки та азоту. Біологічні ресурси України та проблеми раціонального їх використання. Рекреаційні ресурси та їх використання, специфіка їх господарського освоєння. Кадастри природних ресурсів та проблеми їх розробки. Регіональні кадастри окремих видів природних ресурсів, їх значення в економічному механізмі управління природокористуванням.
Змістовий модуль 2 Рівні та важелі механізму управління природокористуванням
Тема 5. Господарський механізм управління Рівні функціонування механізму управління: глобальний, національний, регіональний та локальний. Основні важелі механізму управління природокористуванням та зв’язку між ними. Специфіка формування механізму управління в Україні та зарубіжних країнах. Особливості адміністративних методів управління Міністерство екології та природних ресурсів, його уповноваження та функції. Екологічне законодавство та механізм його чинності. Закон про охорону навколишнього природного середовища та його основні розділи. Види правової відповідальності.
Тема 6. Екологічний моніторинг та нормативи якості Екологічний моніторинг. Види та рівні екологічного моніторингу. Принципи його організації. Специфіка організації екологічного моніторингу в Україні та в зарубіжних країнах. Автоматизовані системи контролю якості повітря. Нормативи та стандарти якості довкілля. Санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні нормативи якості окремих компонентів довкілля. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин, середньодобова та максимально-разова ГДК. Ефект сумації або синергізму. Фонова концентрація шкідливих речовин. Комбінований показник якості повітря та переваги його використання (з досвіду міст США). Комплексні нормативи як інтегральні показники рівня антропогенного навантаження на природно-ресурсний потенціал. Екологічна інформація та статистика охорони довкілля.
Тема 7. Економічні методи управління природокористуванням Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів і критерії їхньої ефективності. Заохочувальні, регулюючі та примусові економічні методи. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за ресурси. Види платежів за ресурси: платежі за право користуватися ресурсами; відшкодування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію природних джерел; компенсаційні платежі за вилучення ресурсів із цільового призначення; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів; платежі за використання ресурсу під відходи. Нормативи платежів за природні ресурси. Збитки від забруднення довкілля та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднювальних речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів довкілля. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів. Інвестиційно-інноваційна політика в царині охорони довкілля і раціонального природокористування. Фонд охорони природи: джерела накопичення та напрями використання. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної і соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону довкілля. Економічна ефективність природозахисних затрат на попередження втрат продукції внаслідок захворюваності, від скорочення виплат із фонду соціального страхування, скорочення затрат на лікування тощо. Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.
Тема 8. Екологічний менеджмент та екологічний аудит як ланка управління природокористуванням Суть екологічного менеджменту, його роль в практиці управління природокористування. Чинники, що впливають на організацію ланок екологічного менеджменту на підприємстві. Метод SWOT-аналізу для визначення сильних і слабких сторін можливостей та загроз підприємства Екологічний аудит, його суть, об’єкти, суб’єкти та процедура аудиту. Екологічні стандарти та їх використання в практиці управління природокористуванням. Екологічна сертифікація як інструмент екологічного менеджменту. Екологічне страхування. Досвід екологічного страхування в зарубіжних країнах. Екологічний маркетинг: суб’єкти, об’єкти та основні функції. Тема 9. Планування природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів. Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ресурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і раціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю. Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдання, засоби та організація екологічної експертизи. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза технологій. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності державних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і організацій в інших країнах. 4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ Теми семінарських занять Основною метою семінарських занять з курсу «Екологія» є поширення та поглиблення теоретичних положень теми та формування вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень теми та формування навичок практичного використання знань, принципів і методів у своїй діяльності. При проведенні семінарських занять обов’язково використовуються інноваційні технології. Основною формою семінарського заняття є самостійна творча робота студентів по вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Заняття № 1 Семінар-розгорнута бесіда Тема : Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з предметом вивчення науки «Екологія» та чинниками, що вплинули на розширення предмету її вивчення наприкінці ХХ ст. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати предмет вивчення науки «Екологія» на початку ХХ ст. та на нинішньому етапі розвитку науки; - аналізувати комплекс чинників , що вплинули на розширення предмету вивчення науки «Екологія» наприкінці ХХ ст.; - Розрізняти специфіку методів дослідження науки «Екологія»; - Визначати поняття екосистеми як ключового в науці «Екологія»; - Аналізувати зв’язки між компонентами екосистеми; - Розрізняти специфіку формування природних та антропогенних екосистем; - Аналізувати основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу.
План заняття
Навчальні завдання:
Заняття 2. Тема: «Наукові засади раціонального природокористування та природоохоронних процесів» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними етапами природокористування в Україні та критеріями економічної оцінки ресурсів кожного етапу. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
План
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 3. Семінар-конференція Тема . Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей економіки за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти: - визначити поняття «стійкий розвиток» та проаналізувати роль екологічної, економічної та соціальної складової в стійкому розвитку; - Оцінювати зміни в екосистемах, які супроводжують розвиток окремих видів електростанцій на даному етапі розвитку НТП; - Аналізувати причини формування зон екологічного ризику в металургійних районах України та розробити рекомендації шляхів його подолання; - Оцінювати екологічні наслідки екстенсивного та інтенсивного сільськогосподарського виробництва; - Аналізувати напрями взаємодії окремих видів транспорту з довкіллям та володіти інформацією про шляхи зниження негативного впливу транспортних систем на геосферу; - Оцінювати вплив великих міст на геосферу.
План заняття 1.Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова.
Навчальні завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 4 Робота в малих творчих групах Тема « Проблеми забезпечення природними ресурсами в окремих регіонах України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості , сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів.
План заняття
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 5. Тема: Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості , сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів.
План заняття 1.Природні ресурси та їх класифікація. 2. Критерії економічної оцінки природних ресурсів. 3. Кадастри природних ресурсів та специфіка їх розробок в Україні. 4. Проблеми забезпечення регіонів України водними ресурсами. 5. Еколого-економічні проблеми раціонального використання земельних ресурсів України. 6. Лісові ресурси України та їх значення для збереження екологічної рівноваги. 7. Мінеральні ресурси України . Проблеми забезпечення економіки України енергоносіями. 8. Рекреаційні ресурси та перспективи їх використання у після кризовий період розвитку економіки України. Навчальні завдання:
Інформаційне забезпечення:
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 6. Семінар-вирішення проблемних питань Тема «Вдосконалення механізму управління природокористуванням в Україні» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування окремих важелів механізму управління природокористуванням. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
План заняття
Навчальні завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 7. Семінар-вирішення ситуаційних вправ на співставлення фонової концентрації забруднення компонентів довкілля з ГДК з урахуванням ефекту синергізму. Тема: Екологічний моніторинг та нормативи якості середовища проживання Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із важливістю організації системи екологічного моніторингу нормативів якості довкілля в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
визначати рівень забруднення окремих компонентів довкілля, виходячи із даних фонової концентрації забруднення - усвідомлювати значення екологічного моніторингу як ланки контролю, спостереження і прогнозу в системі механізму управління природокористуванням; - розрізняти величини середньодобової та максимально-разової ГДК; - співставляти значення фонової концентрації забруднення із гранично допустимими величинами;
План заняття:
Визначити чи наявне забруднення, і якщо наявне, то у скільки разів перевищую середньодобові значення ГДК, якщо відомо, що фонова концентрація забруднюючих речовин в повітрі становить: Ситуаційна вправа 1: Ацетону – 0,75 мг/куб. м. повітря; фенолу - 0,02 мг/куб м повітря; ситуаційна вправа 2: пеніциліну 0,002мг/куб.м; аніліну – 0,03 мг/ куб. м . повітря; ситуаційна вправа 3: соляної кислоти – 4 г/куб. м., хлору – 0,03 мг/куб. м повітря, якщо відомо, що для ацетону та фенолу властивий ефект синергізму.
Інформаційне забезпечення
Навчальні завдання
Творчі завдання
Література
КНТ, 2009.
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 8. Семінар-дискусія Тема: Можливість і доцільність впровадження економічних методів у практику управління природокористуванням України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти специфіку дії окремих видів економічних методів управління природокористування; - розрізняти види платежів за природні ресурси; - аналізувати специфіку нормативів платежів за природні ресурси; - нараховувати обсяги платежів за забруднення окремих компонентів довкілля; - нараховувати обсяги платежів за використання природних ресурсів;
План заняття
Інформаційне забезпечення
Навчальні завдання
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 9. Вирішення задач на пошуки економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів в конкретних виробничих ситуаціях Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із методикою визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних заходів; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів в конкретних виробничих ситуаціях.
Ситуація1. Хімічне підприємство з вартістю основних промислово виробничих фондів 500 млн. грн є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком 0,8 мг в куб. м , над населеним пунктом з чисельність 400 тис. жителів 0,55 мг в куб м, а над полем площею 300 га – 0,5 мг в куб.м. Зниження викидів можна досягти шляхом спорудження сірко поглинаючої установки, вартість будівництва якої – 25 млн. грн, а експлуатаційні витрати – 5 млн. грн.. на рік. Її спорудження дозволить зменшити концентрацію сірчаного ангідриду над промисловим майданчиком до 0,4 мг в куб. м, над населеним пунктом – до 0,2 мг в куб м, а над полем – до 0,1 мг в куб.м . Обґрунтувати економічну ефективність впровадження на підприємстві природоохоронних заходів, якщо відомо що сірко поглинаюча установка окупиться за 8 років. Ситуація 2. Металургійний комбінат , розташований в обласному центрі України з чисельністю населення 800 тис. чол., викидає в атмосферу в межах лімітованих викидів 4 тис. тонн хлористого водню, 12 тис. тонн сірчаного ангідриду, 5 тис тонн оксиду азоту і 8 тис. тонн окису вуглецю. Обґрунтувати економічну ефективність впровадження газоочисної установки, яка дозволить зменшити викиди хлористого водню до 1 тис. тонн, сірчистого ангідриду до 3 тис. тонн, оксиду азоту – до 1,5 тис. тонн, окису вуглецю – до 2 тис. тонн, якщо вартість впровадження очисної установки – 20 млн. грн., а експлуатаційні витрати – 4 млн. грн., строки окупності установки – 10 років. Ситуація 3. Завод по виробництву мінеральних добрив, розташований в басейні р. Південний Буг, скидає в поверхневі води в межах встановлених лімітів нітратів - 5 тис. тонн, нітритів – 2 тис. тонн, амонійного азоту – 3 тис. тонн. Обґрунтувати будівництво очисних споруд на комбінаті, які дозволять зменшити викиди нітратів – до 2 тис. тонн, нітритів – до 0,5 тис. тонн, амонійного азоту – до 1 тис. тонн, якщо вартість очисних споруд – 1 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,2 млн. грн. на рік, строки окупності – 8 років.
Інформаційно-методичне забезпечення Таблиця 1 Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 жителя) залежно від концентрації пилу і сірчаного ангідриду, грн.
Таблиця 2 Питомі збитки за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення (Нбі)
Таблиця3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (Кнас.)
Таблиця 4 Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення пункту (Кф)
*Автономної Республіки Крим ** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65
Література
Заняття 10. Мозковий штурм на тему: «Причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поняття «управління природокористуванням» та «екологічний менеджмент» ; - користуватись методом SWOT- аналізу для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз підприємства; - розрізняти поняття «екологічний менеджмент» та «екологічний аудит»; - усвідомлювати причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту.
План заняття
Інформаційно-методичне забезпечення
Навчальні завдання 1.Ознайомтесь із системами стандартів, що регламентують: а) принципи екологічного менеджменту; б) принципи екологічного аудиту.
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 11 Дискусія на тему: «Порушення принципів планування раціонального використання природних ресурсів при розміщенні продуктивних сил в окремих регіонах України як причина загострення кризових явищ».
Тема: Планування раціонального природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із сутністю і завданнями планування раціонального природокористування як превентивного важелю управління; сутністю та завданнями екологічної експертизи. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поточне та перспективне планування; - визначати, які принципи планування раціонального використання природних ресурсів було порушено при розміщення продуктивних сил в окремих регіонах України; - користуючись Законом України про екологічну експертизу, формулювати цілі і завдання екологічної експертизи; - Розрізняти суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи.
План заняття
Інформаційно-методичне забезпечення
Навчальні завдання
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА
Самостійна робота студентів (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою, та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє важливу роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Є однією з форм організації і здійснення навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом і надбання навичок використання теорії і методології в практичній діяльності у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями , вільно орієнтуватись в інформаційному просторі. Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; в) виконання модульних контрольних робіт. Види самостійної роботи студентів З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи: І – підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ – пошуково-аналітична робота; ІІІ – наукова робота; IV – практичні тренінги. До кола питань для самостійного опрацювання серед іншого (окремі питання, що розглядаються на лекціях та під час семінарських занять студенти можуть самостійно вивчити більш глибоко з метою розширення світогляду та формування кола професійних інтересів) варто включати такі питання з наступних тем:
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 5-бальну систему (оцінка «незадовільно» – менше 60 балів; оцінка «задовільно» – 60–69 балів; оцінка «добре» – 70–89 балів; оцінка «відмінно» – 90–100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності складає відповідно 100 балів. Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання індивідуальних завдань та завдань для самостійного опрацювання Системність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 80 балів із 100, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (8 семінарів). При цьому враховуються: – для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар; – для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо). Порядок проведення модульних завдань для студентів денної форми навчання. Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-80 балів із 100, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0–5 балів за кожний модуль). Перше модульне завдання містить питання, що відносяться до тем 1–4, друге – до тем 5–9. Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Для підсумкового контролю у формі диференційного заліку (ПМК) з дисципліни « Екологія» Денна форма навчання
Змістовий модуль2
Розподіл балів, які отримують студенти
Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної соціологічної проблеми з формулюванням відповідних практичних висновків.
Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з екології за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті.
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі аналітичної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в дидактичному процесі.
Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової.
Розв’язок задач – виробничих ситуацій на пошуки економічної ефективності впровадження природозахисних заходів:
Шкала оцінювання: національна та ECTS
7. Рекомендована література Базова
Допоміжна
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||