|
|
ЕКОЛОГІЯДата публикации: 05.02.2017 11:27
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з дисципліни ЕКОЛОГІЯ освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 07 «Управління та адміністрування» спеціальність: 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» спеціалізація (освітня програма): 6Ф01 «Фінанси та страхування»,
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. Вступ Мета дисципліни Екологія сформувати екологічні знання, мислення та екологічну свідомість в економістів, розкриття суті основних законів функціонування екосистем різного ієрархічного рівня пізнання характеру змін їх властивостей під впливом антропогенних факторів. Завдання дисципліни: - пізнати закономірності взаємодії людського суспільства та біосфери, специфіку антропогенного впливу на довкілля за сучасного розвитку науково-технічного прогресу; засвоїти принципи раціонального природокористування за умов обмеженості та вичерпності природних ресурсів; - розуміти стратегію виживання в сучасному екологічному середовищі; засвоїти поняття про екологічний моніторинг нормативів якості середовища проживання, значення екологічної експертизи господарської діяльності; - вивчення специфіки господарського механізму управління процесом природокористування і природоохоронними процесами та їх регіональних особливостей; - пізнання специфіки екологічного менеджменту та екологічного аудиту як ланок управління природокористуванням та природоохоронних процесів; - розуміння необхідності в розробці територіальних комплексних схем раціонального природокористування в процесі планування використання природних ресурсів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
вміти: - працювати з підручником і науково екологічною літературою, користуватися науковою бібліотекою і ресурсами Інтернету; - самостійно реферувати тексти та виступати зі стислими рефератами; - нараховувати за існуючими методами обсяги податків і штрафних платежів за забруднення різних комплексів довкілля - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів; - самостійно оцінювати можливості вирішення еклого-економічних проблем та оптимізації довкілля; - моделювати різні ситуації, виробляти досягнення мети, прогнозувати можливий розвиток екологічної ситуації та розробляти шляхи вирішення проблем. Предметом вивчення «Екологія» як науки є взаємодія певних організмів та їх сукупностей між собою у трофічних ланцюгах та з компонентами довкілля, становище людини і суспільства в екосфері планети, антропогенні зв’язки з екосистемами та масштаб впливу на них. В навчальному процесі підготовки студентів дисципліна «Екологія» є дуже важливим ланцюгом, як міждисциплінарна наука, що з’єднує природничі та економічні науки, бо вже на початку ХХ століття вона синтезувала результати досліджень економічних, географічних, медичних галузей науки. Вона ґрунтується на економічних законах і теоріях, які вивчає політична економія і водночас на законах взаємодії природи і суспільства, а також на закономірностях сталого розвитку, просторового розміщення і територіальної організації продуктивних сил.
2. Тематичний план науки «Екологія»
3. Зміст науки «Екологія» Змістовий модуль 1 Наукові засади раціонального природокористування
Тема 1. Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Екологія як комплексна наука про взаємодію живих організмів з компонентами довкілля. Роль живих організмів, насамперед людини, в екосфері планети. Предмет вивчення екології на час формування її як науки і наприкінці ХХ ст. Сучасний комплекс екологічних наук. Методи вивчення екології: традиційні та нові, зокрема матеріалістична діалектика як загальний метод і методологічна основа дослідження концепцій сталого розвитку, статистичний, балансовий, порівняльний, аерокосмічні, картографічний, еколого-економічного моделювання та ін.
Тема 2. Наукові засади раціонального природокористування Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії як речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В.І. Вернадського про біосферу, ноосферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обмеженість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері. Поняття про природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція, її неспроможність та наслідки. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні. Принципи раціонального природокористування.
Тема 3. Стійкий розвиток продуктивних сил Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова. Конференції глав держав і урядів у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганнесбурзі (2003 р) та їх висновки. Стратегія стійкого розвитку України. Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної, і нафтохімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів. Особливості впливу агропромислового комплексу на довкілля. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів. Транспортна система як джерело забруднення довкілля. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.
Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання Земельні ресурси України. Структура земельного фонду та його зміни. Основні види впливу людини на земельні ресурси. Екологічні проблеми надмірного розорювання території, гідромеліорації земель та хімізації сільського господарства. Машинна деградація ґрунтів та причини її виникнення. Водні ресурси України. Запаси прісної води, їх територіальний розподіл та економічна оцінка. Обсяги та структура споживання води в Україні. Проблеми раціонального використання водних ресурсів. Проблеми малих річок в Україні та способи їх вирішення. Мінеральні ресурси України. Види ресурсів. Забезпеченість країни. Обмеженість і вичерпність. Раціональне використання і охорона надр. Споживання вторинних ресурсів: економічна ефективність та екологічна доцільність. Атмосфера та її структура. Джерела та наслідки забруднення атмосфери двоокисом і оксидом вуглецю, двоокисом сірки та азоту. Біологічні ресурси України та проблеми раціонального їх використання. Рекреаційні ресурси та їх використання, специфіка їх господарського освоєння. Кадастри природних ресурсів та проблеми їх розробки. Регіональні кадастри окремих видів природних ресурсів, їх значення в економічному механізмі управління природокористуванням.
Змістовий модуль 2 Рівні та важелі механізму управління природокористуванням
Тема 5. Господарський механізм управління Рівні функціонування механізму управління: глобальний, національний, регіональний та локальний. Основні важелі механізму управління природокористуванням та зв’язку між ними. Специфіка формування механізму управління в Україні та зарубіжних країнах. Особливості адміністративних методів управління Міністерство екології та природних ресурсів, його уповноваження та функції. Екологічне законодавство та механізм його чинності. Закон про охорону навколишнього природного середовища та його основні розділи. Види правової відповідальності.
Тема 6. Екологічний моніторинг та нормативи якості Екологічний моніторинг. Види та рівні екологічного моніторингу. Принципи його організації. Специфіка організації екологічного моніторингу в Україні та в зарубіжних країнах. Автоматизовані системи контролю якості повітря. Нормативи та стандарти якості довкілля. Санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні нормативи якості окремих компонентів довкілля. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин, середньодобова та максимально-разова ГДК. Ефект сумації або синергізму. Фонова концентрація шкідливих речовин. Комбінований показник якості повітря та переваги його використання (з досвіду міст США). Комплексні нормативи як інтегральні показники рівня антропогенного навантаження на природно-ресурсний потенціал. Екологічна інформація та статистика охорони довкілля.
Тема 7. Економічні методи управління природокористуванням Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів і критерії їхньої ефективності. Заохочувальні, регулюючі та примусові економічні методи. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за ресурси. Види платежів за ресурси: платежі за право користуватися ресурсами; відшкодування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію природних джерел; компенсаційні платежі за вилучення ресурсів із цільового призначення; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів; платежі за використання ресурсу під відходи. Нормативи платежів за природні ресурси. Збитки від забруднення довкілля та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднювальних речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів довкілля. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів. Інвестиційно-інноваційна політика в царині охорони довкілля і раціонального природокористування. Фонд охорони природи: джерела накопичення та напрями використання. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної і соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону довкілля. Економічна ефективність природозахисних затрат на попередження втрат продукції внаслідок захворюваності, від скорочення виплат із фонду соціального страхування, скорочення затрат на лікування тощо. Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.
Тема 8. Екологічний менеджмент та екологічний аудит як ланка управління природокористуванням Суть екологічного менеджменту, його роль в практиці управління природокористування. Чинники, що впливають на організацію ланок екологічного менеджменту на підприємстві. Метод SWOT-аналізу для визначення сильних і слабких сторін можливостей та загроз підприємства Екологічний аудит, його суть, об’єкти, суб’єкти та процедура аудиту. Екологічні стандарти та їх використання в практиці управління природокористуванням. Екологічна сертифікація як інструмент екологічного менеджменту. Екологічне страхування. Досвід екологічного страхування в зарубіжних країнах. Екологічний маркетинг: суб’єкти, об’єкти та основні функції. Тема 9. Планування природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів. Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ресурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і раціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю. Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдання, засоби та організація екологічної експертизи. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза технологій. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності державних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і організацій в інших країнах. 4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ Теми семінарських занять Основною метою семінарських занять з курсу «Екологія» є поширення та поглиблення теоретичних положень теми та формування вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень теми та формування навичок практичного використання знань, принципів і методів у своїй діяльності. При проведенні семінарських занять обов’язково використовуються інноваційні технології. Основною формою семінарського заняття є самостійна творча робота студентів по вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Заняття № 1 Семінар-розгорнута бесіда Тема : Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з предметом вивчення науки «Екологія» та чинниками, що вплинули на розширення предмету її вивчення наприкінці ХХ ст. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати предмет вивчення науки «Екологія» на початку ХХ ст. та на нинішньому етапі розвитку науки; - аналізувати комплекс чинників , що вплинули на розширення предмету вивчення науки «Екологія» наприкінці ХХ ст.; - Розрізняти специфіку методів дослідження науки «Екологія»; - Визначати поняття екосистеми як ключового в науці «Екологія»; - Аналізувати зв’язки між компонентами екосистеми; - Розрізняти специфіку формування природних та антропогенних екосистем; - Аналізувати основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу.
План заняття
Навчальні завдання:
Заняття 2. Тема: «Наукові засади раціонального природокористування та природоохоронних процесів» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними етапами природокористування в Україні та критеріями економічної оцінки ресурсів кожного етапу. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
План
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 3. Семінар-конференція Тема . Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей економіки за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти: - визначити поняття «стійкий розвиток» та проаналізувати роль екологічної, економічної та соціальної складової в стійкому розвитку; - Оцінювати зміни в екосистемах, які супроводжують розвиток окремих видів електростанцій на даному етапі розвитку НТП; - Аналізувати причини формування зон екологічного ризику в металургійних районах України та розробити рекомендації шляхів його подолання; - Оцінювати екологічні наслідки екстенсивного та інтенсивного сільськогосподарського виробництва; - Аналізувати напрями взаємодії окремих видів транспорту з довкіллям та володіти інформацією про шляхи зниження негативного впливу транспортних систем на геосферу; - Оцінювати вплив великих міст на геосферу.
План заняття 1.Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова.
Навчальні завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 4 Робота в малих творчих групах Тема « Проблеми забезпечення природними ресурсами в окремих регіонах України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості , сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів.
План заняття
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 5. Тема: Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості , сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів.
План заняття 1.Природні ресурси та їх класифікація. 2. Критерії економічної оцінки природних ресурсів. 3. Кадастри природних ресурсів та специфіка їх розробок в Україні. 4. Проблеми забезпечення регіонів України водними ресурсами. 5. Еколого-економічні проблеми раціонального використання земельних ресурсів України. 6. Лісові ресурси України та їх значення для збереження екологічної рівноваги. 7. Мінеральні ресурси України . Проблеми забезпечення економіки України енергоносіями. 8. Рекреаційні ресурси та перспективи їх використання у після кризовий період розвитку економіки України. Навчальні завдання:
Інформаційне забезпечення:
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 6. Семінар-вирішення проблемних питань Тема «Вдосконалення механізму управління природокористуванням в Україні» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування окремих важелів механізму управління природокористуванням. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
План заняття
Навчальні завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 7. Семінар-вирішення ситуаційних вправ на співставлення фонової концентрації забруднення компонентів довкілля з ГДК з урахуванням ефекту синергізму. Тема: Екологічний моніторинг та нормативи якості середовища проживання Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із важливістю організації системи екологічного моніторингу нормативів якості довкілля в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
визначати рівень забруднення окремих компонентів довкілля, виходячи із даних фонової концентрації забруднення - усвідомлювати значення екологічного моніторингу як ланки контролю, спостереження і прогнозу в системі механізму управління природокористуванням; - розрізняти величини середньодобової та максимально-разової ГДК; - співставляти значення фонової концентрації забруднення із гранично допустимими величинами;
План заняття:
Визначити чи наявне забруднення, і якщо наявне, то у скільки разів перевищую середньодобові значення ГДК, якщо відомо, що фонова концентрація забруднюючих речовин в повітрі становить: Ситуаційна вправа 1: Ацетону – 0,75 мг/куб. м. повітря; фенолу - 0,02 мг/куб м повітря; ситуаційна вправа 2: пеніциліну 0,002мг/куб.м; аніліну – 0,03 мг/ куб. м . повітря; ситуаційна вправа 3: соляної кислоти – 4 г/куб. м., хлору – 0,03 мг/куб. м повітря, якщо відомо, що для ацетону та фенолу властивий ефект синергізму.
Інформаційне забезпечення
Навчальні завдання
Творчі завдання
Література
КНТ, 2009.
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 8. Семінар-дискусія Тема: Можливість і доцільність впровадження економічних методів у практику управління природокористуванням України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти специфіку дії окремих видів економічних методів управління природокористування; - розрізняти види платежів за природні ресурси; - аналізувати специфіку нормативів платежів за природні ресурси; - нараховувати обсяги платежів за забруднення окремих компонентів довкілля; - нараховувати обсяги платежів за використання природних ресурсів;
План заняття
Інформаційне забезпечення
Навчальні завдання
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 9. Вирішення задач на пошуки економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів в конкретних виробничих ситуаціях Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із методикою визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних заходів; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів в конкретних виробничих ситуаціях.
Ситуація1. Хімічне підприємство з вартістю основних промислово виробничих фондів 500 млн. грн є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком 0,8 мг в куб. м , над населеним пунктом з чисельність 400 тис. жителів 0,55 мг в куб м, а над полем площею 300 га – 0,5 мг в куб.м. Зниження викидів можна досягти шляхом спорудження сірко поглинаючої установки, вартість будівництва якої – 25 млн. грн, а експлуатаційні витрати – 5 млн. грн.. на рік. Її спорудження дозволить зменшити концентрацію сірчаного ангідриду над промисловим майданчиком до 0,4 мг в куб. м, над населеним пунктом – до 0,2 мг в куб м, а над полем – до 0,1 мг в куб.м . Обґрунтувати економічну ефективність впровадження на підприємстві природоохоронних заходів, якщо відомо що сірко поглинаюча установка окупиться за 8 років. Ситуація 2. Металургійний комбінат , розташований в обласному центрі України з чисельністю населення 800 тис. чол., викидає в атмосферу в межах лімітованих викидів 4 тис. тонн хлористого водню, 12 тис. тонн сірчаного ангідриду, 5 тис тонн оксиду азоту і 8 тис. тонн окису вуглецю. Обґрунтувати економічну ефективність впровадження газоочисної установки, яка дозволить зменшити викиди хлористого водню до 1 тис. тонн, сірчистого ангідриду до 3 тис. тонн, оксиду азоту – до 1,5 тис. тонн, окису вуглецю – до 2 тис. тонн, якщо вартість впровадження очисної установки – 20 млн. грн., а експлуатаційні витрати – 4 млн. грн., строки окупності установки – 10 років. Ситуація 3. Завод по виробництву мінеральних добрив, розташований в басейні р. Південний Буг, скидає в поверхневі води в межах встановлених лімітів нітратів - 5 тис. тонн, нітритів – 2 тис. тонн, амонійного азоту – 3 тис. тонн. Обґрунтувати будівництво очисних споруд на комбінаті, які дозволять зменшити викиди нітратів – до 2 тис. тонн, нітритів – до 0,5 тис. тонн, амонійного азоту – до 1 тис. тонн, якщо вартість очисних споруд – 1 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,2 млн. грн. на рік, строки окупності – 8 років.
Інформаційно-методичне забезпечення Таблиця 1 Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 жителя) залежно від концентрації пилу і сірчаного ангідриду, грн.
Таблиця 2 Питомі збитки за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення (Нбі)
Таблиця3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (Кнас.)
Таблиця 4 Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення пункту (Кф)
*Автономної Республіки Крим ** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65
Література
Заняття 10. Мозковий штурм на тему: «Причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поняття «управління природокористуванням» та «екологічний менеджмент» ; - користуватись методом SWOT- аналізу для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз підприємства; - розрізняти поняття «екологічний менеджмент» та «екологічний аудит»; - усвідомлювати причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту.
План заняття
Інформаційно-методичне забезпечення
Навчальні завдання 1.Ознайомтесь із системами стандартів, що регламентують: а) принципи екологічного менеджменту; б) принципи екологічного аудиту.
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 11 Дискусія на тему: «Порушення принципів планування раціонального використання природних ресурсів при розміщенні продуктивних сил в окремих регіонах України як причина загострення кризових явищ».
Тема: Планування раціонального природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із сутністю і завданнями планування раціонального природокористування як превентивного важелю управління; сутністю та завданнями екологічної експертизи. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поточне та перспективне планування; - визначати, які принципи планування раціонального використання природних ресурсів було порушено при розміщення продуктивних сил в окремих регіонах України; - користуючись Законом України про екологічну експертизу, формулювати цілі і завдання екологічної експертизи; - Розрізняти суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи.
План заняття
Інформаційно-методичне забезпечення
Навчальні завдання
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА
Самостійна робота студентів (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою, та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє важливу роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Є однією з форм організації і здійснення навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом і надбання навичок використання теорії і методології в практичній діяльності у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями , вільно орієнтуватись в інформаційному просторі. Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; в) виконання модульних контрольних робіт. Види самостійної роботи студентів З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи: І – підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ – пошуково-аналітична робота; ІІІ – наукова робота; IV – практичні тренінги. До кола питань для самостійного опрацювання серед іншого (окремі питання, що розглядаються на лекціях та під час семінарських занять студенти можуть самостійно вивчити більш глибоко з метою розширення світогляду та формування кола професійних інтересів) варто включати такі питання з наступних тем:
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 5-бальну систему (оцінка «незадовільно» – менше 60 балів; оцінка «задовільно» – 60–69 балів; оцінка «добре» – 70–89 балів; оцінка «відмінно» – 90–100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності складає відповідно 100 балів. Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання індивідуальних завдань та завдань для самостійного опрацювання Системність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 80 балів із 100, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (8 семінарів). При цьому враховуються: – для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар; – для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо). Порядок проведення модульних завдань для студентів денної форми навчання. Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-80 балів із 100, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0–5 балів за кожний модуль). Перше модульне завдання містить питання, що відносяться до тем 1–4, друге – до тем 5–9. Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Для підсумкового контролю у формі диференційного заліку (ПМК) з дисципліни « Екологія» Денна форма навчання
Змістовий модуль2
Розподіл балів, які отримують студенти
Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної соціологічної проблеми з формулюванням відповідних практичних висновків.
Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з екології за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті.
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі аналітичної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в дидактичному процесі.
Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової.
Розв’язок задач – виробничих ситуацій на пошуки економічної ефективності впровадження природозахисних заходів:
Шкала оцінювання: національна та ECTS
7. Рекомендована література Базова
Допоміжна
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з дисципліни ЕКОЛОГІЯ освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальність: 051 «Економіка» спеціалізація (освітня програма): 6Е03 «Національна економіка»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. Вступ Мета дисципліни Екологія сформувати екологічні знання, мислення та екологічну свідомість в економістів, розкриття суті основних законів функціонування екосистем різного ієрархічного рівня пізнання характеру змін їх властивостей під впливом антропогенних факторів. Завдання дисципліни: - пізнати закономірності взаємодії людського суспільства та біосфери, специфіку антропогенного впливу на довкілля за сучасного розвитку науково-технічного прогресу; засвоїти принципи раціонального природокористування за умов обмеженості та вичерпності природних ресурсів; - розуміти стратегію виживання в сучасному екологічному середовищі; засвоїти поняття про екологічний моніторинг нормативів якості середовища проживання, значення екологічної експертизи господарської діяльності; - вивчення специфіки господарського механізму управління процесом природокористування і природоохоронними процесами та їх регіональних особливостей; - пізнання специфіки екологічного менеджменту та екологічного аудиту як ланок управління природокористуванням та природоохоронних процесів; - розуміння необхідності в розробці територіальних комплексних схем раціонального природокористування в процесі планування використання природних ресурсів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
вміти: - працювати з підручником і науково екологічною літературою, користуватися науковою бібліотекою і ресурсами Інтернету; - самостійно реферувати тексти та виступати зі стислими рефератами; - нараховувати за існуючими методами обсяги податків і штрафних платежів за забруднення різних комплексів довкілля - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів; - самостійно оцінювати можливості вирішення еклого-економічних проблем та оптимізації довкілля; - моделювати різні ситуації, виробляти досягнення мети, прогнозувати можливий розвиток екологічної ситуації та розробляти шляхи вирішення проблем. Предметом вивчення «Екологія» як науки є взаємодія певних організмів та їх сукупностей між собою у трофічних ланцюгах та з компонентами довкілля, становище людини і суспільства в екосфері планети, антропогенні зв’язки з екосистемами та масштаб впливу на них. В навчальному процесі підготовки студентів дисципліна «Екологія» є дуже важливим ланцюгом, як міждисциплінарна наука, що з’єднує природничі та економічні науки, бо вже на початку ХХ століття вона синтезувала результати досліджень економічних, географічних, медичних галузей науки. Вона ґрунтується на економічних законах і теоріях, які вивчає політична економія і водночас на законах взаємодії природи і суспільства, а також на закономірностях сталого розвитку, просторового розміщення і територіальної організації продуктивних сил.
2. Тематичний план науки «Екологія»
3. Зміст науки «Екологія» Змістовий модуль 1 Наукові засади раціонального природокористування
Тема 1. Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Екологія як комплексна наука про взаємодію живих організмів з компонентами довкілля. Роль живих організмів, насамперед людини, в екосфері планети. Предмет вивчення екології на час формування її як науки і наприкінці ХХ ст. Сучасний комплекс екологічних наук. Методи вивчення екології: традиційні та нові, зокрема матеріалістична діалектика як загальний метод і методологічна основа дослідження концепцій сталого розвитку, статистичний, балансовий, порівняльний, аерокосмічні, картографічний, еколого-економічного моделювання та ін.
Тема 2. Наукові засади раціонального природокористування Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії як речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В.І. Вернадського про біосферу, ноосферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обмеженість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері. Поняття про природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція, її неспроможність та наслідки. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні. Принципи раціонального природокористування.
Тема 3. Стійкий розвиток продуктивних сил Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова. Конференції глав держав і урядів у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганнесбурзі (2003 р) та їх висновки. Стратегія стійкого розвитку України. Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної, і нафтохімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів. Особливості впливу агропромислового комплексу на довкілля. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів. Транспортна система як джерело забруднення довкілля. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.
Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання Земельні ресурси України. Структура земельного фонду та його зміни. Основні види впливу людини на земельні ресурси. Екологічні проблеми надмірного розорювання території, гідромеліорації земель та хімізації сільського господарства. Машинна деградація ґрунтів та причини її виникнення. Водні ресурси України. Запаси прісної води, їх територіальний розподіл та економічна оцінка. Обсяги та структура споживання води в Україні. Проблеми раціонального використання водних ресурсів. Проблеми малих річок в Україні та способи їх вирішення. Мінеральні ресурси України. Види ресурсів. Забезпеченість країни. Обмеженість і вичерпність. Раціональне використання і охорона надр. Споживання вторинних ресурсів: економічна ефективність та екологічна доцільність. Атмосфера та її структура. Джерела та наслідки забруднення атмосфери двоокисом і оксидом вуглецю, двоокисом сірки та азоту. Біологічні ресурси України та проблеми раціонального їх використання. Рекреаційні ресурси та їх використання, специфіка їх господарського освоєння. Кадастри природних ресурсів та проблеми їх розробки. Регіональні кадастри окремих видів природних ресурсів, їх значення в економічному механізмі управління природокористуванням.
Змістовий модуль 2 Рівні та важелі механізму управління природокористуванням
Тема 5. Господарський механізм управління Рівні функціонування механізму управління: глобальний, національний, регіональний та локальний. Основні важелі механізму управління природокористуванням та зв’язку між ними. Специфіка формування механізму управління в Україні та зарубіжних країнах. Особливості адміністративних методів управління Міністерство екології та природних ресурсів, його уповноваження та функції. Екологічне законодавство та механізм його чинності. Закон про охорону навколишнього природного середовища та його основні розділи. Види правової відповідальності.
Тема 6. Екологічний моніторинг та нормативи якості Екологічний моніторинг. Види та рівні екологічного моніторингу. Принципи його організації. Специфіка організації екологічного моніторингу в Україні та в зарубіжних країнах. Автоматизовані системи контролю якості повітря. Нормативи та стандарти якості довкілля. Санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні нормативи якості окремих компонентів довкілля. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин, середньодобова та максимально-разова ГДК. Ефект сумації або синергізму. Фонова концентрація шкідливих речовин. Комбінований показник якості повітря та переваги його використання (з досвіду міст США). Комплексні нормативи як інтегральні показники рівня антропогенного навантаження на природно-ресурсний потенціал. Екологічна інформація та статистика охорони довкілля.
Тема 7. Економічні методи управління природокористуванням Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів і критерії їхньої ефективності. Заохочувальні, регулюючі та примусові економічні методи. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за ресурси. Види платежів за ресурси: платежі за право користуватися ресурсами; відшкодування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію природних джерел; компенсаційні платежі за вилучення ресурсів із цільового призначення; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів; платежі за використання ресурсу під відходи. Нормативи платежів за природні ресурси. Збитки від забруднення довкілля та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднювальних речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів довкілля. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів. Інвестиційно-інноваційна політика в царині охорони довкілля і раціонального природокористування. Фонд охорони природи: джерела накопичення та напрями використання. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної і соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону довкілля. Економічна ефективність природозахисних затрат на попередження втрат продукції внаслідок захворюваності, від скорочення виплат із фонду соціального страхування, скорочення затрат на лікування тощо. Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.
Тема 8. Екологічний менеджмент та екологічний аудит як ланка управління природокористуванням Суть екологічного менеджменту, його роль в практиці управління природокористування. Чинники, що впливають на організацію ланок екологічного менеджменту на підприємстві. Метод SWOT-аналізу для визначення сильних і слабких сторін можливостей та загроз підприємства Екологічний аудит, його суть, об’єкти, суб’єкти та процедура аудиту. Екологічні стандарти та їх використання в практиці управління природокористуванням. Екологічна сертифікація як інструмент екологічного менеджменту. Екологічне страхування. Досвід екологічного страхування в зарубіжних країнах. Екологічний маркетинг: суб’єкти, об’єкти та основні функції. Тема 9. Планування природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів. Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ресурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і раціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю. Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдання, засоби та організація екологічної експертизи. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза технологій. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності державних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і організацій в інших країнах. 4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ Теми семінарських занять Основною метою семінарських занять з курсу «Екологія» є поширення та поглиблення теоретичних положень теми та формування вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень теми та формування навичок практичного використання знань, принципів і методів у своїй діяльності. При проведенні семінарських занять обов’язково використовуються інноваційні технології. Основною формою семінарського заняття є самостійна творча робота студентів по вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Заняття № 1 Семінар-розгорнута бесіда Тема : Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з предметом вивчення науки «Екологія» та чинниками, що вплинули на розширення предмету її вивчення наприкінці ХХ ст. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати предмет вивчення науки «Екологія» на початку ХХ ст. та на нинішньому етапі розвитку науки; - аналізувати комплекс чинників , що вплинули на розширення предмету вивчення науки «Екологія» наприкінці ХХ ст.; - Розрізняти специфіку методів дослідження науки «Екологія»; - Визначати поняття екосистеми як ключового в науці «Екологія»; - Аналізувати зв’язки між компонентами екосистеми; - Розрізняти специфіку формування природних та антропогенних екосистем; - Аналізувати основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу.
План заняття
Навчальні завдання:
Заняття 2. Тема: «Наукові засади раціонального природокористування та природоохоронних процесів» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними етапами природокористування в Україні та критеріями економічної оцінки ресурсів кожного етапу. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
План
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 3. Семінар-конференція Тема . Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей економіки за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти: - визначити поняття «стійкий розвиток» та проаналізувати роль екологічної, економічної та соціальної складової в стійкому розвитку; - Оцінювати зміни в екосистемах, які супроводжують розвиток окремих видів електростанцій на даному етапі розвитку НТП; - Аналізувати причини формування зон екологічного ризику в металургійних районах України та розробити рекомендації шляхів його подолання; - Оцінювати екологічні наслідки екстенсивного та інтенсивного сільськогосподарського виробництва; - Аналізувати напрями взаємодії окремих видів транспорту з довкіллям та володіти інформацією про шляхи зниження негативного впливу транспортних систем на геосферу; - Оцінювати вплив великих міст на геосферу.
План заняття 1.Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова.
Навчальні завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 4 Робота в малих творчих групах Тема « Проблеми забезпечення природними ресурсами в окремих регіонах України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості , сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів.
План заняття
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 5. Тема: Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості , сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів.
План заняття 1.Природні ресурси та їх класифікація. 2. Критерії економічної оцінки природних ресурсів. 3. Кадастри природних ресурсів та специфіка їх розробок в Україні. 4. Проблеми забезпечення регіонів України водними ресурсами. 5. Еколого-економічні проблеми раціонального використання земельних ресурсів України. 6. Лісові ресурси України та їх значення для збереження екологічної рівноваги. 7. Мінеральні ресурси України . Проблеми забезпечення економіки України енергоносіями. 8. Рекреаційні ресурси та перспективи їх використання у після кризовий період розвитку економіки України. Навчальні завдання:
Інформаційне забезпечення:
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 6. Семінар-вирішення проблемних питань Тема «Вдосконалення механізму управління природокористуванням в Україні» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування окремих важелів механізму управління природокористуванням. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
План заняття
Навчальні завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 7. Семінар-вирішення ситуаційних вправ на співставлення фонової концентрації забруднення компонентів довкілля з ГДК з урахуванням ефекту синергізму. Тема: Екологічний моніторинг та нормативи якості середовища проживання Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із важливістю організації системи екологічного моніторингу нормативів якості довкілля в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
визначати рівень забруднення окремих компонентів довкілля, виходячи із даних фонової концентрації забруднення - усвідомлювати значення екологічного моніторингу як ланки контролю, спостереження і прогнозу в системі механізму управління природокористуванням; - розрізняти величини середньодобової та максимально-разової ГДК; - співставляти значення фонової концентрації забруднення із гранично допустимими величинами;
План заняття:
Визначити чи наявне забруднення, і якщо наявне, то у скільки разів перевищую середньодобові значення ГДК, якщо відомо, що фонова концентрація забруднюючих речовин в повітрі становить: Ситуаційна вправа 1: Ацетону – 0,75 мг/куб. м. повітря; фенолу - 0,02 мг/куб м повітря; ситуаційна вправа 2: пеніциліну 0,002мг/куб.м; аніліну – 0,03 мг/ куб. м . повітря; ситуаційна вправа 3: соляної кислоти – 4 г/куб. м., хлору – 0,03 мг/куб. м повітря, якщо відомо, що для ацетону та фенолу властивий ефект синергізму.
Інформаційне забезпечення
Навчальні завдання
Творчі завдання
Література
КНТ, 2009.
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 8. Семінар-дискусія Тема: Можливість і доцільність впровадження економічних методів у практику управління природокористуванням України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти специфіку дії окремих видів економічних методів управління природокористування; - розрізняти види платежів за природні ресурси; - аналізувати специфіку нормативів платежів за природні ресурси; - нараховувати обсяги платежів за забруднення окремих компонентів довкілля; - нараховувати обсяги платежів за використання природних ресурсів;
План заняття
Інформаційне забезпечення
Навчальні завдання
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 9. Вирішення задач на пошуки економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів в конкретних виробничих ситуаціях Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із методикою визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних заходів; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів в конкретних виробничих ситуаціях.
Ситуація1. Хімічне підприємство з вартістю основних промислово виробничих фондів 500 млн. грн є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком 0,8 мг в куб. м , над населеним пунктом з чисельність 400 тис. жителів 0,55 мг в куб м, а над полем площею 300 га – 0,5 мг в куб.м. Зниження викидів можна досягти шляхом спорудження сірко поглинаючої установки, вартість будівництва якої – 25 млн. грн, а експлуатаційні витрати – 5 млн. грн.. на рік. Її спорудження дозволить зменшити концентрацію сірчаного ангідриду над промисловим майданчиком до 0,4 мг в куб. м, над населеним пунктом – до 0,2 мг в куб м, а над полем – до 0,1 мг в куб.м . Обґрунтувати економічну ефективність впровадження на підприємстві природоохоронних заходів, якщо відомо що сірко поглинаюча установка окупиться за 8 років. Ситуація 2. Металургійний комбінат , розташований в обласному центрі України з чисельністю населення 800 тис. чол., викидає в атмосферу в межах лімітованих викидів 4 тис. тонн хлористого водню, 12 тис. тонн сірчаного ангідриду, 5 тис тонн оксиду азоту і 8 тис. тонн окису вуглецю. Обґрунтувати економічну ефективність впровадження газоочисної установки, яка дозволить зменшити викиди хлористого водню до 1 тис. тонн, сірчистого ангідриду до 3 тис. тонн, оксиду азоту – до 1,5 тис. тонн, окису вуглецю – до 2 тис. тонн, якщо вартість впровадження очисної установки – 20 млн. грн., а експлуатаційні витрати – 4 млн. грн., строки окупності установки – 10 років. Ситуація 3. Завод по виробництву мінеральних добрив, розташований в басейні р. Південний Буг, скидає в поверхневі води в межах встановлених лімітів нітратів - 5 тис. тонн, нітритів – 2 тис. тонн, амонійного азоту – 3 тис. тонн. Обґрунтувати будівництво очисних споруд на комбінаті, які дозволять зменшити викиди нітратів – до 2 тис. тонн, нітритів – до 0,5 тис. тонн, амонійного азоту – до 1 тис. тонн, якщо вартість очисних споруд – 1 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,2 млн. грн. на рік, строки окупності – 8 років.
Інформаційно-методичне забезпечення Таблиця 1 Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 жителя) залежно від концентрації пилу і сірчаного ангідриду, грн.
Таблиця 2 Питомі збитки за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення (Нбі)
Таблиця3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (Кнас.)
Таблиця 4 Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення пункту (Кф)
*Автономної Республіки Крим ** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65
Література
Заняття 10. Мозковий штурм на тему: «Причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поняття «управління природокористуванням» та «екологічний менеджмент» ; - користуватись методом SWOT- аналізу для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз підприємства; - розрізняти поняття «екологічний менеджмент» та «екологічний аудит»; - усвідомлювати причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту.
План заняття
Інформаційно-методичне забезпечення
Навчальні завдання 1.Ознайомтесь із системами стандартів, що регламентують: а) принципи екологічного менеджменту; б) принципи екологічного аудиту.
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 11 Дискусія на тему: «Порушення принципів планування раціонального використання природних ресурсів при розміщенні продуктивних сил в окремих регіонах України як причина загострення кризових явищ».
Тема: Планування раціонального природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із сутністю і завданнями планування раціонального природокористування як превентивного важелю управління; сутністю та завданнями екологічної експертизи. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поточне та перспективне планування; - визначати, які принципи планування раціонального використання природних ресурсів було порушено при розміщення продуктивних сил в окремих регіонах України; - користуючись Законом України про екологічну експертизу, формулювати цілі і завдання екологічної експертизи; - Розрізняти суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи.
План заняття
Інформаційно-методичне забезпечення
Навчальні завдання
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА
Самостійна робота студентів (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою, та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє важливу роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Є однією з форм організації і здійснення навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом і надбання навичок використання теорії і методології в практичній діяльності у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями , вільно орієнтуватись в інформаційному просторі. Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; в) виконання модульних контрольних робіт. Види самостійної роботи студентів З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи: І – підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ – пошуково-аналітична робота; ІІІ – наукова робота; IV – практичні тренінги. До кола питань для самостійного опрацювання серед іншого (окремі питання, що розглядаються на лекціях та під час семінарських занять студенти можуть самостійно вивчити більш глибоко з метою розширення світогляду та формування кола професійних інтересів) варто включати такі питання з наступних тем:
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 5-бальну систему (оцінка «незадовільно» – менше 60 балів; оцінка «задовільно» – 60–69 балів; оцінка «добре» – 70–89 балів; оцінка «відмінно» – 90–100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності складає відповідно 100 балів. Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання індивідуальних завдань та завдань для самостійного опрацювання Системність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 80 балів із 100, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (8 семінарів). При цьому враховуються: – для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар; – для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо). Порядок проведення модульних завдань для студентів денної форми навчання. Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-80 балів із 100, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0–5 балів за кожний модуль). Перше модульне завдання містить питання, що відносяться до тем 1–4, друге – до тем 5–9. Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Для підсумкового контролю у формі диференційного заліку (ПМК) з дисципліни « Екологія» Денна форма навчання
Змістовий модуль2
Розподіл балів, які отримують студенти
Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної соціологічної проблеми з формулюванням відповідних практичних висновків.
Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з екології за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті.
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі аналітичної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в дидактичному процесі.
Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової.
Розв’язок задач – виробничих ситуацій на пошуки економічної ефективності впровадження природозахисних заходів:
Шкала оцінювання: національна та ECTS
7. Рекомендована література Базова
Допоміжна
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з науки ЕКОЛОГІЯ освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка» спеціальність: 6.050101 «Комп’ютерні науки»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 20161. Вступ Дисципліна «Екологія» є нормативною для студентів за напрямом підготовки – 6101. Вона передбачає: засвоєння основних закономірностей взаємодії людини, суспільства і природи; ознайомлення з особливостями впливу антропогенних факторів на природне середовище: вивчення питань, пов’язаних зі станом, охороною та раціональним використанням природних ресурсів; а також проблем вдосконалення управління процесом природокористуванням та природоохоронними процесами. Значення дисципліни «Екологія» полягає в тому, щоб сформувати екологічні знання, мислення та екологічну свідомість для фахівців у сфері туризму, розкрити суть основних законів функціонування екосистем різного ієрархічного рівня пізнати характер змін їх властивостей під впливом антропогенних факторів. Практичну спрямованість дисципліни слід розглядати як важливу складову формування у студентів основних компетенцій – знаннєвої, інформаційної, функціональної, навчально-пізнавальної, ціннісно-смислової, комунікативної, соціальної тощо. До важливих знаннєвих компетенцій слід віднести: - пізнання закономірності взаємодії людського суспільства та біосфери, специфіки антропогенного впливу на довкілля за сучасного розвитку науково-технічного прогресу; - засвоєння принципів раціонального природокористування за умов обмеженості та вичерпності природних ресурсів; - розуміння стратегії виживання в сучасному екологічному середовищі; - засвоєння поняття про екологічний моніторинг та про нормативи якості середовища проживання, значення екологічної експертизи господарської діяльності; - вивчення специфіки господарського механізму управління процесом природокористування і природоохоронними процесами та їх регіональних особливостей; - пізнання специфіки екологічного менеджменту та екологічного аудиту як ланок управління природокористуванням та природоохоронних процесів; - розуміння необхідності в розробці територіальних комплексних схем раціонального природокористування в процесі планування використання природних ресурсів. Набуття вказаних знаннєвих компетенцій є особливо актуальним для екологічного туризму – напряму в індустрії туризму, який безпосередньо зацікавлений у збереженні свого головного ресурсу – природного середовища або його окремих компонентів. До практичних компетенцій слід віднести: - уміння самостійно оцінювати можливості вирішення еколого-економічних проблем та оптимізації стану довкілля; - вміння моделювати різні ситуації, виробляти стратегію досягнення мети, прогнозувати можливий розвиток екологічної ситуації та розробляти шляхи вирішення еколого-економічних проблем; - нараховувати за існуючими методами обсяги податків і штрафних платежів за забруднення різних комплексів довкілля; - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів. Програма навчального курсу «Екологія» передбачає лекції, семінарські заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань.
2. Тематичний план дисципліни ТЕМА 1. Предмет, метод і завдання навчальної дисципліни «Екологія». ТЕМА 2. Наукові засади раціонального природокористування. ТЕМА 3. Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля. ТЕМА 4. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів. ТЕМА 5. Господарський механізм управління процесом природокористування та природоохоронними процесами. ТЕМА 6. Екологічний моніторинг та нормативи якості середовища проживання. ТЕМА 7. Економічні методи управління природокористуванням та природоохоронними процесами. ТЕМА 8. Екологічний менеджмент і екологічний аудит як ланка механізму управління природокористуванням. ТЕМА 9. Планування раціональним природокористування та природоохоронними процесами. Державна екологічна експертиза. 2.1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ФОРМАМИ НАВЧАННЯ ТА ВИДАМИ ЗАНЯТЬ
3. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ» Тема 1. Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Екологія як комплексна наука про взаємодію живих організмів з компонентами довкілля. Роль живих організмів, насамперед людини, в екосфері планети. Предмет вивчення екології на час формування її як науки і наприкінці ХХ ст. Сучасний комплекс екологічних наук. Методи вивчення екології: традиційні та нові, зокрема матеріалістична діалектика як загальний метод і методологічна основа дослідження концепцій сталого розвитку, статистичний, балансовий, порівняльний, аерокосмічні, картографічний, еколого-економічного моделювання та ін.
Тема 2. Наукові засади раціонального природокористування Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії як речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В.І. Вернадського про біосферу, ноосферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обмеженість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері. Поняття про природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція, її неспроможність та наслідки. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні. Принципи раціонального природокористування.
Тема 3. Стійкий розвиток продуктивних сил Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова. Конференції глав держав і урядів у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганнесбурзі (2003 р) та їх висновки. Стратегія стійкого розвитку України. Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної, і нафтохімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів. Особливості впливу агропромислового комплексу на довкілля. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів. Транспортна система як джерело забруднення довкілля. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.
Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання Земельні ресурси України. Структура земельного фонду та його зміни. Основні види впливу людини на земельні ресурси. Екологічні проблеми надмірного розорювання території, гідромеліорації земель та хімізації сільського господарства. Машинна деградація ґрунтів та причини її виникнення. Водні ресурси України. Запаси прісної води, їх територіальний розподіл та економічна оцінка. Обсяги та структура споживання води в Україні. Проблеми раціонального використання водних ресурсів. Проблеми малих річок в Україні та способи їх вирішення. Мінеральні ресурси України. Види ресурсів. Забезпеченість країни. Обмеженість і вичерпність. Раціональне використання і охорона надр. Споживання вторинних ресурсів: економічна ефективність та екологічна доцільність. Атмосфера та її структура. Джерела та наслідки забруднення атмосфери двоокисом і оксидом вуглецю, двоокисом сірки та азоту. Біологічні ресурси України та проблеми раціонального їх використання. Рекреаційні ресурси та їх використання, специфіка їх господарського освоєння. Кадастри природних ресурсів та проблеми їх розробки. Регіональні кадастри окремих видів природних ресурсів, їх значення в економічному механізмі управління природокористуванням.
Тема 5. Господарський механізм управління Рівні функціонування механізму управління: глобальний, національний, регіональний та локальний. Основні важелі механізму управління природокористуванням та зв’язку між ними. Специфіка формування механізму управління в Україні та зарубіжних країнах. Особливості адміністративних методів управління Міністерство екології та природних ресурсів, його уповноваження та функції. Екологічне законодавство та механізм його чинності. Закон про охорону навколишнього природного середовища та його основні розділи. Види правової відповідальності.
Тема 6. Екологічний моніторинг та нормативи якості Екологічний моніторинг. Види та рівні екологічного моніторингу. Принципи його організації. Специфіка організації екологічного моніторингу в Україні та в зарубіжних країнах. Автоматизовані системи контролю якості повітря. Нормативи та стандарти якості довкілля. Санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні нормативи якості окремих компонентів довкілля. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин, середньодобова та максимально-разова ГДК. Ефект сумації або синергізму. Фонова концентрація шкідливих речовин. Комбінований показник якості повітря та переваги його використання (з досвіду міст США). Комплексні нормативи як інтегральні показники рівня антропогенного навантаження на природно-ресурсний потенціал. Екологічна інформація та статистика охорони довкілля.
Тема 7. Економічні методи управління природокористуванням Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів і критерії їхньої ефективності. Заохочувальні, регулюючі та примусові економічні методи. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за ресурси. Види платежів за ресурси: платежі за право користуватися ресурсами; відшкодування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію природних джерел; компенсаційні платежі за вилучення ресурсів із цільового призначення; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів; платежі за використання ресурсу під відходи. Нормативи платежів за природні ресурси. Збитки від забруднення довкілля та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднювальних речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів довкілля. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів. Інвестиційно-інноваційна політика в царині охорони довкілля і раціонального природокористування. Фонд охорони природи: джерела накопичення та напрями використання. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної і соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону довкілля. Економічна ефективність природозахисних затрат на попередження втрат продукції внаслідок захворюваності, від скорочення виплат із фонду соціального страхування, скорочення затрат на лікування тощо. Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій. Тема 8. Екологічний менеджмент та екологічний аудит як ланка управління природокористуванням Суть екологічного менеджменту, його роль в практиці управління природокористування. Чинники, що впливають на організацію ланок екологічного менеджменту на підприємстві. Метод SWOT-аналізу для визначення сильних і слабких сторін можливостей та загроз підприємства Екологічний аудит, його суть, об’єкти, суб’єкти та процедура аудиту. Екологічні стандарти та їх використання в практиці управління природокористуванням. Екологічна сертифікація як інструмент екологічного менеджменту. Екологічне страхування. Досвід екологічного страхування в зарубіжних країнах. Екологічний маркетинг: суб’єкти, об’єкти та основні функції.
Тема 9. Планування природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів. Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ресурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і раціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю. Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдання, засоби та організація екологічної експертизи. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза технологій. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності державних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і організацій в інших країнах.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ
Теми семінарських занять Основною метою семінарських занять з курсу «Екологія» є поширення та поглиблення теоретичних положень теми та формування вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень теми та формування навичок практичного використання знань, принципів і методів у своїй діяльності. При проведенні семінарських занять обов’язково використовуються інноваційні технології. Основною формою семінарського заняття є самостійна творча робота студентів по вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Заняття № 1 Семінар-розгорнута бесіда Тема : «Наукові засади раціонального природокористування та природоохоронних процесів» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними етапами природокористування в Україні та критеріями економічної оцінки ресурсів кожного етапу. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання
Навчальні завдання 1. Простежте за специфікою кожного етапу природокористування в Україні. 2. Обґрунтуйте хибність критеріїв «витрати на освоєння » і «результати від використання» для економічної оцінки природних ресурсів. Творче завдання 1. Підготуйте приклади, які свідчили б про порушення окремих принципів раціонального природокористування в Україні та в інших країнах. Інформаційне забезпечення
Форми проведення: 1. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання основних етапів природокористування в Україні.. 2. Дискусія: порушення яких принципів раціонального природокористування привело до загострення екологічної ситуації в окремих регіонах України. 3. Мозковий штурм на тему: «Який етап в природокористуванні України сприяв формуванню економічної кризи» Література
Рівень оцінювання знань на 1 занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, не коректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
Заняття 2. Семінар-конференція Тема 2. Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей економіки за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначити поняття «стійкий розвиток» та проаналізувати роль екологічної, економічної та соціальної складової в стійкому розвитку; - Оцінювати зміни в екосистемах, які супроводжують розвиток окремих видів електростанцій на даному етапі розвитку НТП; - Аналізувати причини формування зон екологічного ризику в металургійних районах України та розробити рекомендації шляхів його подолання; - Оцінювати екологічні наслідки екстенсивного та інтенсивного сільськогосподарського виробництва; - Аналізувати напрями взаємодії окремих видів транспорту з довкіллям та володіти інформацією про шляхи зниження негативного впливу транспортних систем на геосферу; - Оцінювати вплив великих міст на геосферу. Теоретичні питання 1.Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова.
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 3 Робота в малих творчих групах Тема « Проблеми забезпечення природними ресурсами в окремих регіонах України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості, сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів. Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення 1. Усне опитування або експрес-контроль щодо забезпечення природними ресурсами окремих районів України. 2. Дискусія щодо джерел забруднення біосфери та наслідків такого забруднення. 3. Ділова гра - «Реалізація сценарного аналізу забезпечення природними ресурсами на прикладі своєї області». 4. Мозковий штурм на тему: « Шляхи раціонального використання водних та земельних ресурсів України» Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань: 6 бал ів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у діловій грі та мозковому штурмі. 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у діловій грі та мозковому штурмі, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, не коректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує в тому випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного матеріалу, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 4. Семінар-вирішення проблемних питань Тема «Вдосконалення механізму управління природокористуванням Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування окремих важелів механізму управління природокористуванням. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 5. Семінар-вирішення ситуаційних вправ на співставлення фонової концентрації забруднення компонентів довкілля з ГДК з урахуванням ефекту синергізму. Тема: Екологічний моніторинг та нормативи якості середовища проживання
Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із важливістю організації системи екологічного моніторингу та специфікою нормативів якості довкілля в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
визначати рівень забруднення окремих компонентів довкілля, виходячи із даних фонової концентрації забруднення - усвідомлювати значення екологічного моніторингу як ланки контролю, спостереження і прогнозу в системі механізму управління природокористуванням; - розрізняти величини середньодобової та максимально-разової ГДК; - співставляти значення фонової концентрації забруднення із гранично допустимими величинами;
Теоретичні питання
Визначити чи наявне забруднення, і якщо наявне, то у скільки разів перевищую середньодобові значення ГДК, якщо відомо, що фонова концентрація забруднюючих речовин в повітрі становить: Ситуаційна вправа 1: Ацетону – 0,75 мг/куб. м. повітря; фенолу - 0,02 мг/куб м повітря; ситуаційна вправа 2: пеніциліну 0,002мг/куб.м; аніліну – 0,03 мг/куб. м. повітря; ситуаційна вправа 3: соляної кислоти – 4 г/куб. м., хлору – 0,03 мг/куб. м повітря, якщо відомо, що для ацетону та фенолу властивий ефект синергізму.
Навчальні завдання 1. Розкрити суть екологічного моніторингу та з’ясувати його роль у функціонуванні механізму управління природокористування.
Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
КНТ, 2009.
Рівень оцінювання знань : 6 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 2 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 6. Семінар-дискусія Тема: Можливість і доцільність впровадження економічних методів у практику управління природокористуванням України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти специфіку дії окремих видів економічних методів управління природокористування; - розрізняти види платежів за природні ресурси; - аналізувати специфіку нормативів платежів за природні ресурси; - нараховувати обсяги платежів за забруднення окремих компонентів довкілля; - нараховувати обсяги платежів за використання природних ресурсів; Теоретичні питання
Інформаційне забезпечення
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 6 занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на окремі теоретичні питання, 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином обґрунтувати специфіку економічних методі управління, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 7. Вирішення задач на пошуки економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів в конкретних виробничих ситуаціях.
Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із методикою визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних заходів; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів в конкретних виробничих ситуаціях.
Ситуація 1. Хімічне підприємство з вартістю основних промислово виробничих фондів 500 млн. грн є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком 0,8 мг в куб. м, над населеним пунктом з чисельність 400 тис. жителів 0,55 мг в куб м, а над полем площею 300 га – 0,5 мг в куб.м. Зниження викидів можна досягти шляхом спорудження сірко поглинаючої установки, вартість будівництва якої – 25 млн. грн, а експлуатаційні витрати – 5 млн. грн.. на рік. Її спорудження дозволить зменшити концентрацію сірчаного ангідриду над промисловим майданчиком до 0,4 мг в куб. м, над населеним пунктом – до 0,2 мг в куб м, а над полем - до 0,1 мг в куб.м. Обґрунтувати економічну ефективність впровадження на підприємстві природоохоронних заходів, якщо відомо що сірко поглинаюча установка окупиться за 8 років.
Ситуація 2. Металургійний комбінат, розташований в обласному центрі України з чисельністю населення 800 тис. чол., викидає в атмосферу в межах лімітованих викидів 4 тис. тонн хлористого водню, 12 тис. тонн сірчаного ангідриду, 5 тис тонн оксиду азоту і 8 тис. тонн окису вуглецю. Обґрунтувати економічну ефективність впровадження газоочисної установки, яка дозволить зменшити викиди хлористого водню до 1 тис. тонн, сірчистого ангідриду до 3 тис. тонн, оксиду азоту – до 1,5 тис. тонн, окису вуглецю – до 2 тис. тонн, якщо вартість впровадження очисної установки – 20 млн. грн., а експлуатаційні витрати – 4 млн. грн., строки окупності установки – 10 років.
Ситуація 3. Завод по виробництву мінеральних добрив, розташований в басейні р. Південний Буг, скидає в поверхневі води в межах встановлених лімітів нітратів - 5 тис. тонн, нітритів – 2 тис. тонн, амонійного азоту – 3 тис. тонн. Обґрунтувати будівництво очисних споруд на комбінаті, які дозволять зменшити викиди нітратів – до 2 тис. тонн, нітритів – до 0,5 тис. тонн, амонійного азоту – до 1 тис. тонн, якщо вартість очисних споруд – 1 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,2 млн. грн. на рік, строки окупності – 8 років. Інформаційно-методичне забезпечення
Таблиця 1 Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству
Таблиця 2 Питомі збитки за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення (Нбі)
Таблиця3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (Кнас.)
Таблиця 4 Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення пункту (Кф)
*Автономної Республіки Крим ** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65
Література
Рівень оцінювання знань на 7 занятті: 7 бали – студент отримує за теоретичне обґрунтування та повний розв’язок задачі; 5 бали – студент отримує за теоретичне обґрунтування розв’язку та визначення обсягів економічних збитків за забруднення; 3 бал – студент отримує в тому випадку, коли він навів тільки теоретичне обґрунтування розв’язку; 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати теоретичного обґрунтування і практично не розв’язати задачу.
Заняття 8. Мозковий штурм на тему: «Причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із роллю екологічного менеджменту в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поняття «управління природокористуванням» та «екологічний менеджмент» ; - користуватись методом SWOT- аналізу для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз підприємства; - розрізняти поняття «екологічний менеджмент» та «екологічний аудит»; - усвідомлювати причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту. Теоретичні питання
Навчальні завдання 1.Ознайомтесь із системами стандартів, що регламентують: а) принципи екологічного менеджменту; б) принципи екологічного аудиту. Творчі завдання
Форми проведення
екологічного менеджменту на підприємстві»
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 9 занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 9 Дискусія на тему : «Порушення принципів планування раціонального використання природних ресурсів при розміщенні продуктивних сил в окремих регіонах України як причина загострення кризових явищ».
Тема: Планування раціонального природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із сутністю і завданнями планування раціонального природокористування як превентивного важелю управління; сутністю та завданнями екологічної експертизи. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поточне та перспективне планування; - визначати, які принципи планування раціонального використання природних ресурсів було порушено при розміщення продуктивних сил в окремих регіонах України; - користуючись Законом України про екологічну експертизу, формулювати цілі і завдання екологічної експертизи; - розрізняти суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи. Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
1) Появу нових можливостей використання альтернативних джерел енергії; 2) Можливі кліматичні зміни; 3) Впровадження нових «радикальних» технологій в галузі спеціалізації України; 4) Структурну перебудову економіки України; 5) Інтенсивного розвитку туризму; 6) Інтенсивного розвитку аграрно-промислового комплексу; 7) Інших чинників, які ви вважаєте суттєвими для розвитку. Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 9 занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА Самостійна робота студентів (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою, та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє важливу роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Є однією з форм організації і здійснення навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом і надбання навичок використання теорії і методології в практичній діяльності у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватись в інформаційному просторі. Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; в) виконання модульних контрольних робіт. Види самостійної роботи студентів З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи: І – підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ – пошуково-аналітична робота; ІІІ – наукова робота; IV – практичні тренінги. До кола питань для самостійного опрацювання серед іншого (окремі питання, що розглядаються на лекціях та під час семінарських занять студенти можуть самостійно вивчити більш глибоко з метою розширення світогляду та формування кола професійних інтересів) варто включати такі питання з наступних тем:
6. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО
6.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
За систематичність і активність роботи на семінарських(практичних) заняттях
Поточний модульний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів, що здійснюються в ході аудиторних (лекцій, семінарських занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни. Поточний модульний контроль знань студентів оцінюється від 0 до 100 балів. Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських заняттях - дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні- або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін. Рівень знань студентів під час роботи на семінарських заняттях оцінюється від 0 до 50 балів. Серед обов’язкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу. Модуль – це проміжний контроль знань студентів у формі письмової роботи, яка охоплює усі або більшість тем навчальної програми. З наукової дисципліни « Екологія» студенти пишуть два модулі. Перший модуль – проводиться з питань 1-4 тем. Другий модуль – з 5-9 тем. Модулі проводяться за графіком на семінарському занятті й оцінюється в 10-8-6-4 балів. Завдання модуля включають як теоретичні питання, так і тестові завдання різного рівня складності. Самостійна робота студентів включає:
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах). Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься: - написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу; - аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій з проблем механізму управління природокористуванням в Україні та в зарубіжних країнах; - підготовка презентації з проблем екологічного менеджменту, екологічного аудиту, екологічного маркетингу, екологічної сертифікації. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента. Студент обирає 2 завдання протягом семестру. Виконання індивідуальних завдань оцінюється 10-8-6-4 бали кожне. Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем дисципліни. Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок. Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи. Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою. Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру. Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу. Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури. Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт. Науково-дослідна робота студентів відбувається у формі їхньої участі у наукових студентських конференціях, студентських олімпіадах та конкурсах. Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—8 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок. В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
Тематика індивідуальних навчальних завдань з науки «Екологія»
7. Сталий розвиток: екологічна, соціальна, економічна складові... 8. Екологічні проблеми промислового комплексу 9. Екологічні проблеми агропромислового комплексу 10. Транспорт і раціональне природокористування 11. Системи розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля 12.Екологічні проблеми великих міст 13.Природні ресурси, їх класифікація та економічна оцінка 14. Джерела та екологічні наслідки забруднення атмосфери 15. Еколого-економічні проблеми використання водних ресурсів 16. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів 17. Лісові ресурси. Екологічна роль лісу 18. Рекреаційні ресурси та специфіка їх господарського використання 19. Мінеральні ресурси. Проблеми вичерпності мінеральних природних ресурсів 20. Рівні управління природокористуванням та специфіка глобального, державного, регіонального та локального рівнів управління. 21. Розмежування повноважень в управлінні природокористування між органами різного рівня управління. 22. Організаційна структура управління природокористуванням в Україні. 23. Особливості організаційної структури управління природокористуванням у зарубіжних країнах. 24. Основні важелі механізму природокористування. 25. Адміністративний механізм природокористування. 26. Екологічне законодавство та механізм його чинності. 27. Система екологічного законодавства України. 28. Екологічні правопорушення та види юридичної відповідальності. 28. Участь України у міжнародних правових договорах, що регулюють екологічні відносини. 29. Досвід формування екологічного законодавства у зарубіжних країнах. 30. Екологічний моніторинг та його види 31. Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні 32. Нормативи якості довкілля: санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні. 33.Екологічний моніторинг і специфіка екологічних нормативів у зарубіжній практиці управління природокористуванням. 34. Система екологічної інформації та статистика охорони довкілля 35. Економічні методи управління раціональним природокористуванням та їх види 36. Платежі за ресурси, їх види і нормативи 37. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування 38. Збитки від забруднення довкілля, їх види та методи нарахування економічних збитків від забруднення компонентів довкілля. 39. Екологічні фонди : джерела накопичення та напрями використання. 40. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування 41. Визначення і розрахунок економічної та соціальної ефективності природоохоронних заходів 42. Економічна та соціальна ефективність безвідходних і маловідходних технологій 43.Екологічний менеджмент підприємств, суть, завдання та етапи організації. 44.Екологічний аудит, види, мета, завдання. 45.Суб’єкти та об’єкти екологічного аудиту. 46.Внутрішній та зовнішній аудит. 47.Принципи екологічного аудиту. 48.Причини, що впливають на організацію екологічного аудиту. 49.Екологічні стандарти, їх роль у проведенні екологічного менеджменту та екологічного аудиту. 50.Сутність планування раціонального природокористування і охорони довкілля. Поточне та перспективне планування. 51.Принципи планування 52.Методи планування 53.Територіальні комплексні схеми охорони природи та основні етапи їх розробок 54.Планування охорони і використання основних об’єктів природи 55. Екологічна експертиза та її види 56. Завдання екологічної експертизи 57. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи 58. Досвід проведення екологічної експертизи в Японії. 59. Досвід проведення екологічної експертизи в США.
Форми поточного контролю Поточний модульний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.
Оцінювання результатів поточного модульного контролю Об’єкти поточного контролю Об’єктом поточного модульного контролю знань студентів є наступні види навчальної діяльності:
Порядок оцінювання результатів поточного модульного контролю Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), під час експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах. Поточний контроль знань студентів, включає активність їхньої роботи на семінарських заняттях-дискусіях, якість виконання контрольних робіт, в тому числі, у формі експрес-опитування, тест-контролю, виконання модульних завдань та написання рефератів за заданою тематикою або інші форми самостійної (індивідуальної) роботи. За активну участь у семінарських заняттях студент може отримати від 0 до 36 балів. За виконання одного з вибіркових студент може отримати максимально 3 бали в діапазоні 0—1 — 2— 3 бали. З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів передбачено дві модульні (контрольні) роботи : перша – проводиться на семінарському занятті після вивчення 1-4 тем, друга - наприкінці семестру - охоплює теоретичні та прикладні питання 5-9 тем. За виконання кожної модульної контрольної роботи з курсу «Екологія» студент може отримати максимально 4 бал и (0— 1- 2 - 3 - 4 бали). 4 бали студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань. 3 бали студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін. 2 бали студент отримує за невиконання одного завдання модуля та наявність помилок та значних недоліків у відповідях. 1 бал студент отримує за невиконання двох завдань модулю та наявність помилок та значних недоліків у відповідях. 0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань дисципліни. Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 10 балів, які враховуються як виконання вибіркового завдання. Максимальна кількість балів, які можуть отримати студенти, складає 50 балів. 50 балів студент може отримати на іспиті. Приклади типових завдань, що виносяться на модуль
Загальне підсумкове оцінювання з дисципліни Загальний підсумковий бал з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного модульного контролю знань і не може перевищувати 100 балів. В заліково-екзаменаційній відомості виставляються результати поточного модульного контролю за 100-бальною системою та в системі ECTS. Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та в шкалу за системою ECTS для фіксації в нормативних документах університету, здійснюється таким чином:
Студенти, які набрали за результатами поточного модульного контролю від 0 до 59 балів, після належної підготовки, мають право, з дозволу декана, повторно скласти залік.
7. Рекомендована література Базова
Допоміжна
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з науки ЕКОЛОГІЯ освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 24 «Сфера обслуговування» спеціальність: 242 «Туризм» спеціалізація (освітня програма): 6Р05 «Туризм»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. ВступДисципліна «Екологія» є нормативною для студентів за напрямом підготовки «Туризм». Вона передбачає: засвоєння основних закономірностей взаємодії людини, суспільства і природи; ознайомлення з особливостями впливу антропогенних факторів на природне середовище: вивчення питань, пов’язаних зі станом, охороною та раціональним використанням природних ресурсів; а також проблем вдосконалення управління процесом природокористуванням та природоохоронними процесами. Значення дисципліни «Екологія» полягає в тому, щоб сформувати екологічні знання, мислення та екологічну свідомість для фахівців у сфері туризму, розкрити суть основних законів функціонування екосистем різного ієрархічного рівня пізнати характер змін їх властивостей під впливом антропогенних факторів. Практичну спрямованість дисципліни слід розглядати як важливу складову формування у студентів основних компетенцій – знаннєвої, інформаційної, функціональної, навчально-пізнавальної, ціннісно-смислової, комунікативної, соціальної тощо. До важливих знаннєвих компетенцій слід віднести: - пізнання закономірності взаємодії людського суспільства та біосфери, специфіки антропогенного впливу на довкілля за сучасного розвитку науково-технічного прогресу; - засвоєння принципів раціонального природокористування за умов обмеженості та вичерпності природних ресурсів; - розуміння стратегії виживання в сучасному екологічному середовищі; - засвоєння поняття про екологічний моніторинг та про нормативи якості середовища проживання, значення екологічної експертизи господарської діяльності; - вивчення специфіки господарського механізму управління процесом природокористування і природоохоронними процесами та їх регіональних особливостей; -пізнання специфіки екологічного менеджменту та екологічного аудиту як ланок управління природокористуванням та природоохоронних процесів; - розуміння необхідності в розробці територіальних комплексних схем раціонального природокористування в процесі планування використання природних ресурсів. Набуття вказаних знаннєвих компетенцій є особливо актуальним для екологічного туризму - напряму в індустрії туризму, який безпосередньо зацікавлений у збереженні свого головного ресурсу – природного середовища або його окремих компонентів. До практичних компетенцій слід віднести: - уміння самостійно оцінювати можливості вирішення еколого-економічних проблем та оптимізації стану довкілля; - вміння моделювати різні ситуації, виробляти стратегію досягнення мети, прогнозувати можливий розвиток екологічної ситуації та розробляти шляхи вирішення еколого-економічних проблем. - нараховувати за існуючими методами обсяги податків і штрафних платежів за забруднення різних комплексів довкілля - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів; Програма навчального курсу «Екологія» передбачає лекції, семінарські заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань.
2. Тематичний план дисципліни ТЕМА 1. Предмет, метод і завдання навчальної дисципліни «Екологія». ТЕМА 2. Наукові засади раціонального природокористування. ТЕМА 3. Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля. ТЕМА 4. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів. ТЕМА 5. Господарський механізм управління процесом природокористування та природоохоронними процесами. ТЕМА 6. Екологічний моніторинг та нормативи якості середовища проживання. ТЕМА 7. Економічні методи управління природокористуванням та природоохоронними процесами. ТЕМА 8. Екологічний менеджмент і екологічний аудит як ланка механізму управління природокористуванням. ТЕМА 9. Планування раціональним природокористування та природоохоронними процесами. Державна екологічна експертиза. 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ «ЕКОЛОГІЯ»
3. ЗМІСТ НАУКИ «ЕКОЛОГІЯ» ЗА ТЕМАМИ Змістовий модуль 1 Наукові засади раціонального природокористування
Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни «Екологія» Екологія як комплексна наука про взаємодію живих організмів з компонентами довкілля. Роль живих організмів, насамперед людини, в екосфері планети. Предмет вивчення екології на час формування її як науки і наприкінці ХХ ст. Сучасний комплекс екологічних наук. Методи вивчення екології: традиційні та нові, зокрема матеріалістична діалектика як загальний метод і методологічна основа дослідження концепцій сталого розвитку, статистичний, балансовий, порівняльний, аерокосмічні, картографічний, еколого-економічного моделювання та ін.
Тема 2. Наукові засади раціонального природокористування Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії як речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В.І. Вернадського про біосферу, ноосферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обмеженість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері. Поняття про природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція, її неспроможність та наслідки. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні. Принципи раціонального природокористування. Тема 3. Стійкий розвиток продуктивних сил Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова. Конференції глав держав і урядів у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганнесбурзі (2003 р) та їх висновки. Стратегія стійкого розвитку України. Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної, і нафтохімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів. Особливості впливу агропромислового комплексу на довкілля. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів. Транспортна система як джерело забруднення довкілля. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.
Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання Земельні ресурси України. Структура земельного фонду та його зміни. Основні види впливу людини на земельні ресурси. Екологічні проблеми надмірної розореності території, гідромеліорації земель та хімізації сільського господарства. Водні ресурси України. Запаси прісної води, їх територіальний розподіл та економічна оцінка. Обсяги та структура споживання води в Україні. Проблеми раціонального використання водних ресурсів. Проблеми малих річок в Україні та способи їх вирішення. Мінеральні ресурси України. Види ресурсів. Забезпеченість країни. Обмеженість і вичерпність. Раціональне використання і охорона надр. Вторинне ресурсоспоживання. Атмосфера та її структура. Джерела забруднення атмосфери двоокисом і оксидом вуглецю, двоокисом сірки та азоту. Біологічні ресурси України та проблеми раціонального їх використання. Рекреаційні ресурси та їх використання, специфіка їх господарського освоєння. Економічна оцінка природних ресурсів. Теоретичні основи економічної оцінки природних ресурсів. Зв’язок економічної оцінки природних ресурсів з їх обмеженістю, неоднаковим впливом ресурсів різної якості та місцеположення, на продуктивну силу праці, ефективність суспільного виробництва.
Змістовий модуль 2 Рівні та важелі механізму управління природокористуванням
Тема 5. Господарський механізм управління Рівні функціонування механізму управління: глобальний, національний, регіональний та локальний. Основні важелі механізму управління природокористуванням та зв’язку між ними. Специфіка формування механізму управління в Україні та зарубіжних країнах. Особливості адміністративних методів управління Міністерство екології та природних ресурсів, його уповноваження та функції. Екологічне законодавство та механізм його чинності. Закон про охорону навколишнього природного середовища та його основні розділи. Види правової відповідальності.
Тема 6. Екологічний моніторинг та нормативи якості Екологічний моніторинг. Види та рівні екологічного моніторингу. Принципи його організації. Специфіка організації екологічного моніторингу в Україні та в зарубіжних країнах. Нормативи та стандарти якості довкілля. Санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні нормативи якості окремих компонентів довкілля. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин, середньодобова та максимально-разова ГДК. Ефект сумації або синергізму. Фонова концентрація шкідливих речовин. Екологічна інформація та статистика охорони довкілля.
Тема 7. Економічні методи управління природокористуванням Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів і критерії їхньої ефективності. Заохочувальні, регулюючі та каральні економічні методи. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за ресурси. Види платежів за ресурси: платежі за право користуватися ресурсами; відшкодування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію природних джерел; компенсаційні платежі за вилучення ресурсів із цільового призначення; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів; платежі за використання ресурсу під відходи. Нормативи платежів за природні ресурси. Збитки від забруднення довкілля та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднювальних речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів довкілля. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів. Інвестиційно-інноваційна політика в царині охорони довкілля і раціонального природокористування. Фонд охорони природи: джерела накопичення та напрями використання. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної і соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону довкілля. Економічна ефективність природозахисних затрат на попередження втрат продукції внаслідок захворюваності, від скорочення виплат із фонду соціального страхування, скорочення затрат на лікування тощо. Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.
Тема 8. Екологічний менеджмент та екологічний аудит як ланка управління природокористуванням Суть екологічного менеджменту, його роль в практиці управління природокористування. Чинники, які впливають на організацію підприємств екологічний менеджмент. Метод SWOT-аналізу для визначення сильних і слабких сторін можливостей та загроз підприємства Екологічний аудит, його суть, об’єкти, суб’єкти та процедура аудиту. Екологічні стандарти та їх використання в практиці управління природокористуванням. Екологічна сертифікація як інструмент екологічного менеджменту. Екологічна сертифікація як інструмент екологічного менеджменту. Екологічне страхування. Досвід екологічного страхування в зарубіжних країнах. Екологічний маркетинг: суб’єкти, об’єкти та основні функції.
Тема 9. Планування природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів. Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ресурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і раціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю. Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдання, засоби та організація екологічної експертизи. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза технологій. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності державних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і організацій в інших країнах.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Основною метою семінарських занять з курсу «Екологія» є поширення та поглиблення теоретичних положень теми та формування вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень теми та формування навичок практичного використання знань, принципів і методів у своїй діяльності. При проведенні семінарських занять обов’язково використовуються інноваційні технології. Метою семінарського заняття є самостійна творча робота студентів по вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Заняття № 1 Семінар-розгорнута бесіда Тема : Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з предметом вивчення науки «Екологія» та чинниками, що вплинули на розширення предмету її вивчення наприкінці ХХ ст.. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати предмет вивчення науки «Екологія» на початку ХХ ст. та на нинішньому етапі розвитку науки; - аналізувати комплекс чинників, що вплинули на розширення предмету вивчення науки «Екологія» наприкінці ХХ ст.; - Розрізняти специфіку методів дослідження науки «Екологія»; - Визначати поняття екосистеми як ключового в науці «Екологія»; - Аналізувати зв’язки між компонентами екосистеми; - Розрізняти специфіку формування природних та антропогенних екосистем; - Аналізувати основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу. Теоретичні питання
Навчальні завдання:
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Форми проведення: 1. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання предмету вивчення екології. 2. Дискусія щодо чинників, що вплинули на розширення предмету вивчення «Екології». 3. «Мозковий штурм» на тему: «Основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу». Література
Рівень оцінювання знань на 1 занятті: 2 бали – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 1 бал – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
Заняття 2. Семінар-розгорнута бесіда Тема : «Наукові засади раціонального природокористування та природоохоронних процесів» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними етапами природокористування в Україні та критеріями економічної оцінки ресурсів кожного етапу. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творче завдання
Інформаційне забезпечення
Форми проведення: 1. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання основних етапів природокористування в Україні.. 2. Дискусія: порушення яких принципів раціонального природокористування привело до загострення екологічної ситуації в окремих регіонах України. 3. Мозковий штурм на тему: «Який етап в природокористуванні України сприяв формуванню економічної кризи»
Література
Рівень оцінювання знань на 1 занятті: 3 бали – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 2 бали – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, не коректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
Заняття 3. Семінар-конференція «Особливості екологічних проблем, Тема 3. Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей промислового комплексу України за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначити поняття «стійкий розвиток» та проаналізувати роль екологічної, економічної та соціальної складової в стійкому розвитку; - Оцінювати зміни в екосистемах, які супроводжують розвиток окремих видів електростанцій на даному етапі розвитку НТП; - Аналізувати причини формування зон екологічного ризику в металургійних районах України та розробити рекомендації шляхів його подолання; Теоретичні питання 1.Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова.
Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 3 бали – студент отримує за підготовлену доповідь з вибраного питання, повне його висвітлення, активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 2 бали – студент отримує за підготовлену доповідь з вибраного питання, але не всі аспекти проблеми висвітлені, участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли він не готував доповідь на конференцію, а його участь в обговоренні питань виступ була слабо аргументована, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не готував доповідь на конференцію, не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 4. Семінар-конференція «Особливості екологічних проблем, Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей економіки за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - Оцінювати екологічні наслідки екстенсивного та інтенсивного сільськогосподарського виробництва; - Аналізувати напрями взаємодії окремих видів транспорту з довкіллям та володіти інформацією про шляхи зниження негативного впливу транспортних систем на геосферу; - Оцінювати вплив великих міст на геосферу. Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 3 бали – студент отримує за підготовлену доповідь на конференцію, в якій повністю висвітлені проблеми з вибраної теми, активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 2 бали – студент отримує за підготовлену доповідь на конференцію,і в якій не всі аспекти вибраної проблеми висвітлені повністю, участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 1 бал– студент отримує в тому випадку, коли він не готував самостійної доповіді на конференцію, його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 5. Робота в малих творчих групах Тема «Проблеми забезпечення природними ресурсами в окремих регіонах України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості, сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів. Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення 1. Усне опитування або експрес-контроль щодо забезпечення природними ресурсами окремих районів України. 2. Дискусія щодо джерел забруднення біосфери та наслідків такого забруднення. 3. Ділова гра - «Реалізація сценарного аналізу забезпечення природними ресурсами на прикладі своєї області». 4. Мозковий штурм на тему: «Шляхи раціонального використання водних та земельних ресурсів України»
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 5 занятті: 3 бали – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у діловій грі та мозковому штурмі. 2 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у діловій грі та мозковому штурмі, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування. 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, не коректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує в тому випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного матеріалу, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 6. Семінар-вирішення проблемних питань щодо специфіки Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування окремих важелів механізму управління природокористуванням на різних рівнях управління. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 6 занятті: 3 бали – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 2 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності екологічної та економічної ситуації України. 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 7. Семінар-розгорнута бесіда «Екологічне законодавство Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування екологічного законодавства як важелю механізму управління природокористуванням. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 7 занятті: 3 бали – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 2 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності екологічної та економічної ситуації України. 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між екологічним законодавством та механізмом його чинності; зробити порівняльний аналіз екологічного законодавства в Україні та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 8. Семінар – розгорнута бесіда «Основні функції екологічного моніторингу та принципи його організації» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із важливістю організації системи екологічного моніторингу в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання
Навчальні завдання
А) поверхневих вод; Б) ґрунтових і підземних вод; В) морської води; Г) ґрунтів; Д) повітря.
- Загальнонаціональна система контролю повітря для потреб охорони природи в США; - Загальнонаціональна система екологічного моніторингу в Японії; - Специфіка організації екологічного моніторингу у Великій Британії; - Реальна система контролю повітря в США.
Заняття 9. Семінар-вирішення ситуаційних вправ на співставлення фонової концентрації забруднення компонентів довкілля з ГДК з урахуванням ефекту синергізму Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із важливістю системи нормативів якості довкілля в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти специфіку нормативів якості довкілля: санітарно-гігієнічних, виробничих та комплексних. - вміти визначати наявність забруднення компонентів довкілля, базуючись на фоновій та гранично допустимій концентрації речовин; - розрізняти величини середньодобової та максимально-разової ГДК; - співставляти значення фонової концентрації забруднення із гранично допустимими величинами; Теоретичні питання
Навчальні завдання
- Система нормативів якості довкілля в Україні та напрями її вдосконалення; - Система екологічних нормативів якості довкілля в Японії; - Система екологічної інформації та статистики в США.
Визначити чи наявне забруднення, і якщо наявне, то у скільки разів перевищую середньодобові значення ГДК, якщо відомо, що фонова концентрація забруднюючих речовин в повітрі становить: - ситуаційна вправа 1: Ацетону – 0,75 мг/куб. м. повітря; фенолу - 0,02 мг/куб м повітря; - ситуаційна вправа 2: пеніциліну 0,002мг/куб.м; аніліну – 0,03 мг/ куб. м. повітря; - ситуаційна вправа 3: соляної кислоти – 4 г/куб. м., хлору – 0,03 мг/куб. м повітря, якщо відомо, що для ацетону та фенолу властивий ефект синергізму. Творче завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
КНТ, 2009.
Рівень оцінювання знань на 9 занятті: 3 бали – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 2 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 10. Семінар-дискусія Види економічних методів, що використовуються у вітчизняній та зарубіжній практиці управління природокористуванням Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти специфіку дії окремих видів економічних методів управління природокористування; - розрізняти види платежів за природні ресурси; - аналізувати специфіку нормативів платежів за природні ресурси; - нараховувати обсяги платежів за забруднення окремих компонентів довкілля; - нараховувати обсяги платежів за використання природних ресурсів.
Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 10 занятті: 3 бали – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 2 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання. 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести розкрити види економічних методів управління природокористуванням, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 11. Вирішення задач на пошуки економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів в конкретних виробничих ситуаціях Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – оволодіння методикою визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних заходів; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів в конкретних виробничих ситуаціях.
Ситуація 1. Хімічне підприємство з вартістю основних промислово виробничих фондів 500 млн. грн є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком 0,8 мг в куб. м, над населеним пунктом з чисельність 400 тис. жителів 0,55 мг в куб м, а над полем площею 300 га – 0,5 мг в куб.м. Зниження викидів можна досягти шляхом спорудження сірко поглинаючої установки, вартість будівництва якої – 25 млн. грн, а експлуатаційні витрати – 5 млн. грн.. на рік. Її спорудження дозволить зменшити концентрацію сірчаного ангідриду над промисловим майданчиком до 0,4 мг в куб. м, над населеним пунктом – до 0,2 мг в куб м, а над полем - до 0,1 мг в куб.м. Обґрунтувати економічну ефективність впровадження на підприємстві природоохоронних заходів, якщо відомо що сірко поглинаюча установка окупиться за 8 років. Ситуація 2. Металургійний комбінат, розташований в обласному центрі України з чисельністю населення 800 тис. чол., викидає в атмосферу в межах лімітованих викидів 4 тис. тонн хлористого водню, 12 тис. тонн сірчаного ангідриду, 5 тис тонн оксиду азоту і 8 тис. тонн окису вуглецю. Обґрунтувати економічну ефективність впровадження газоочисної установки, яка дозволить зменшити викиди хлористого водню до 1 тис. тонн, сірчистого ангідриду до 3 тис. тонн, оксиду азоту – до 1,5 тис. тонн, окису вуглецю – до 2 тис. тонн, якщо вартість впровадження очисної установки – 20 млн. грн., а експлуатаційні витрати – 4 млн. грн., строки окупності установки – 10 років. Ситуація 3. Завод по виробництву мінеральних добрив, розташований в басейні р. Південний Буг, скидає в поверхневі води в межах встановлених лімітів нітратів - 5 тис. тонн, нітритів – 2 тис. тонн, амонійного азоту – 3 тис. тонн. Обґрунтувати будівництво очисних споруд на комбінаті, які дозволять зменшити викиди нітратів – до 2 тис. тонн, нітритів – до 0,5 тис. тонн, амонійного азоту – до 1 тис. тонн, якщо вартість очисних споруд – 1 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,2 млн. грн. на рік, строки окупності – 8 років.
Інформаційно-методичне забезпечення Таблиця 1 Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 жителя) залежно від концентрації пилу і сірчаного ангідриду, грн.
Таблиця 2 Питомі збитки за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення (Нбі)
Таблиця3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (Кнас.)
Таблиця 4 Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення пункту (Кф)
*Автономної Республіки Крим ** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65
Література
Рівень оцінювання знань на 11 занятті: 3 бали – студент отримує за теоретичне обґрунтування та правильний розв’язок задачі; 2 бали – студент отримує за теоретичне обґрунтування розв’язку та визначення обсягів економічних збитків за забруднення; 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли він навів тільки теоретичне обґрунтування розв’язку; 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати теоретичного обґрунтування і практично не розв’язати задачу.
Заняття 12. Семінар-конференція: «Екологічний менеджмент підприємства, Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із роллю екологічного менеджменту в механізмі управління природокористуванням в Україні та зарубіжних країнах; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поняття «управління природокористуванням» та «екологічний менеджмент» ; - користуватись методом SWOT- аналізу для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз підприємства; - розрізняти поняття «екологічний менеджмент» та «екологічний аудит»; - усвідомлювати причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту. Теоретичні питання
Навчальні завдання
екологічного менеджменту;
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Література 1.Веклич О.О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні. – К.: Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів, 2003.
Рівень оцінювання знань на 12 занятті: 3 бали – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 2 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності екологічної ситуації та економічного розвитку України. 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 13 Мозковий штурм на тему: «Причини, що впливають Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із видами, метою та завданням екологічного аудиту. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - знати суть, завдання екологічного аудиту; - розрізняти принципи екологічного аудиту; - розрізняти специфіку добровільного та обв’язкового аудиту, внутрішнього і зовнішнього аудиту. - знати права та обов’язки виконавця та замовника екологічного аудиту; - розрізняти поняття «екологічний менеджмент» та «екологічний аудит»; - усвідомлювати причини, що впливають на організацію екологічного аудиту. Теоретичні питання:
Навчальні завдання
Творчі завдання Підготувати короткі доповіді на тему: - Суть, завдання екологічного аудиту; - Види екологічного аудиту; - Екологічні стандарти,їх роль у проведенні екологічного менеджменту та аудиту; - Системи екологічних стандартів, що застосовуються в Україні. Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література 1.Веклич О.О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні. – К.: Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів, 2003.
Рівень оцінювання знань на 13 занятті: 3 бали – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 2 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності екологічної ситуації та економічного розвитку України. 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 14. Дискусія на тему: «Порушення принципів планування раціонального використання природних ресурсів при розміщенні продуктивних сил в окремих регіонах України як причина загострення кризових явищ» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із сутністю і завданнями планування раціонального природокористування як превентивного важелю управління. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання, здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поточне та перспективне планування; - визначати, які принципи планування раціонального використання природних ресурсів було порушено при розміщення продуктивних сил в окремих регіонах України; - усвідомлювати роль територіальних комплексних схем раціонального використання природних ресурсів на етапі передпланових розробок; - розрізняти специфіку планових показників з раціонального використання окремих видів ресурсів в Комплексних територіальних планах. - користуючись Законом України про екологічну експертизу, формулювати цілі і завдання екологічної експертизи; - Розрізняти суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи. Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
1) появу нових можливостей використання альтернативних джерел енергії; 2) можливі кліматичні зміни; 3) впровадження нових «радикальних» технологій в галузі спеціалізації України; 4) структурну перебудову економіки України; 5) інтенсивного розвитку туризму; 6) інтенсивного розвитку аграрно-промислового комплексу; 7) інших чинників, які ви вважаєте суттєвими для розвитку.
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на14 занятті: 3 бали– студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 2 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 15. Семінар-розгорнута бесіда «Екологічна експертиза та проблеми її організації» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із сутністю та завданнями екологічної експертизи. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - користуючись Законом України про екологічну експертизу, формулювати цілі і завдання екологічної експертизи; - Розрізняти суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи. Теоретичні питання
Навчальні завдання: Підготуйте короткі доповіді на тему: - Суть, мета і завдання екологічної експертизи; - Суб’єкти державної та громадської експертизи; - Основні принципи екологічної експертизи; - Екологічна експертиза як один із превентивних методів управління природокористуванням ; - Форми екологічної експертизи: їх мета та завдання; - Досвід проведення екологічної експертизи в зарубіжних країнах. Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 15 занятті: 3 бали– студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 2 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 1 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ. Самостійна робота студентів включає:
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах). Виконання індивідуальних завдань є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, одержаних в процесі навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем науки. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента. Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завданняполягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем науки. Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок. Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією; вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи. Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою. Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру. Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу. Виконання творчого завданняпередбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури. Однією з форм індивідуальних навчальних завдань є виконання студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам науки. Комп’ютерна презентація – це набір ілюстрованих кадрів, об’єднаних спільною темою та підготовлених для екранної демонстрації. В кожному кадрі може знаходитись різна інформація: текст, карти, графіки, таблиці, діаграми, схеми, знімки, малюнки тощо. Студентські роботи зі створення комп’ютерних презентацій виконуються за допомогою Power Point та обов’язково у відповідності дидактичним принципам подання та засвоєння матеріалу. Створення комп’ютерних презентацій складається з таких етапів. Підбір інформації:
Робота з Power Point передбачає такі етапи:
Комп’ютерна презентація дозволяє в рамках одного засобу навчання реалізовувати практично всі види вербального і наочного подання матеріалу за рахунок використання:
Використання такого інтерактивного методу навчання як створення студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам науки, сприяє підвищенню ролі сприйняття та формуванню стійких асоціативних зорових образів та розвитку творчих здібностей студентів Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт. Науково-дослідна робота студентів з екології відбувається у формі їхньої участі у наукових студентських конференціях та студентських олімпіадах та конкурсах. Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—8 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок. В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ. Оцінювання знань студентів з науки «Екологія» здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту). Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів у міжсесійний період, що здійснюється в ході аудиторних (лекцій, семінарських занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою науки. Поточний контроль знань студентів оцінюється від 0 до 50 балів. Об’єктом поточного контролю знань студентів є наступні види його поточної навчальної діяльності:
6.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки Екологія
6.1.2. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З НАУКИ «ЕКОЛОГІЯ» Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), під час експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах. Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських заняттях передбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок студентами. З цією метою встановлено 14 занять, де здійснюються контрольні заміри знань під час проведення семінарів-дискусій, роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ, мозкового штурму, індивідуально-групових завдань, у вигляді експрес-опитування, тест-контролю, міні-контролю, підготовки та презентації (захисту) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій. Шкала оцінювання семінарських занять виглядає так: 5/4 бали — студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкриває теоретичні та прикладні питання науки, приймає активну участь у дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, правильно відповідає на завдання експрес-контролю та розв’язує задачі. 3/2 бали — студент отримує, якщо в цілому виявляє достатні знання з теоретичних і прикладних питань науки, але допускає незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускається незначних помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, приймає суттєву участь в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, в основному правильно відповідає на завдання експрес-контролю та розуміє хід розв’язання задач. 1бал — студент отримує в тому випадку, коли його відповіді слабо аргументовані, вказують на поверховість знань, деякі твердження помилкові; якщо студент виявляє недостатні знання літературних джерел, не виявляє достатньої активності в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, допускає суттєві помилки у відповідях на завдання експрес-контролю, у розрахунках та ін. 0 балів — студент отримує у випадку, коли він не може дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не вміє належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, обґрунтувати пропозиції, помиляється у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не приймає участі в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, неправильно відповідає на завдання експрес-контролю, не розв’язує задачі та ін. З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів згідно графіку, на семінарських заняттях проводиться 2 модульні роботи з тематики науки. За виконання модульних завдань студент, в залежності від глибини знання матеріалу, може одержати 4–3–2–0 балів – за модульні завдання 4 бали студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань. 3 бали студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін. 2 бали студент отримує за невиконання одного завдання модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях. 0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань науки. З індивідуальних навчально-дослідних завдань важливе значення має виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань). Виконуються такі роботи (одна за вибором студента) у вигляді аналітичного огляду наукових публікацій, написання та захисту рефератів, виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення. Оцінюються вони, в залежності від глибини відповіді, у 4 бали за одну роботу (за шкалою 4—3—2—0 балів). Максимальна кількість балів за виконання вибіркових завдань — 8. Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 8 балів, які враховуються як за виконання вибіркових завдань. З поточного контролю знань студенти денної форминавчання можуть отримати від 0 до 50 балів.
6.2. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ Модуль 1 Наукові засади раціонального природокористування
7. Сталий розвиток: екологічна, соціальна, економічна складові. 8. Екологічні проблеми промислового комплексу. 9. Екологічні проблеми агропромислового комплексу. 10. Транспорт і раціональне природокористування. 11. Системи розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля.
14. Джерела та екологічні наслідки забруднення атмосфери. 15. Еколого-економічні проблеми використання водних ресурсів. 16. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів. 17. Лісові ресурси. Екологічна роль лісу. 18. Рекреаційні ресурси та специфіка їх господарського використання. 19. Мінеральні ресурси. Проблеми вичерпності мінеральних природних ресурсів. Модуль 2. Механізм управління природокористуванням 20. Рівні управління природокористуванням та специфіка глобального, державного, регіонального та локального рівнів управління. 21. Розмежування повноважень в управлінні природокористування між органами різного рівня управління. 22. Організаційна структура управління природокористуванням в Україні. 23. Особливості організаційної структури управління природокористуванням у зарубіжних країнах. 24. Основні важелі механізму природокористування 25. Адміністративний механізм природокористування 26. Екологічне законодавство та механізм його чинності. 27. Система екологічного законодавства України. 28. Екологічні правопорушення та види юридичної відповідальності. 28. Участь України у міжнародних правових договорах, що регулюють екологічні відносини. 29. Досвід формування екологічного законодавства у зарубіжних країнах. 30. Екологічний моніторинг та його види. 31. Організаційна структура державного екологічного моніторингу. в Україні. 32. Нормативи якості довкілля: санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні. 33.Екологічний моніторинг і специфіка екологічних нормативів у зарубіжній практиці управління природокористуванням. 34. Система екологічної інформації та статистика охорони довкілля. 35. Економічні методи управління раціональним природокористуванням та їх види. 36. Платежі за ресурси, їх види і нормативи. 37. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування. 38. Збитки від забруднення довкілля, їх види та методи. нарахування економічних збитків від забруднення компонентів довкілля. 39. Екологічні фонди : джерела накопичення та напрями використання. 40. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. 41. Визначення і розрахунок економічної та соціальної ефективності природоохоронних заходів. 42. Економічна та соціальна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.
54.Планування охорони і використання основних об’єктів природи. 55. Екологічна експертиза та її види. 56. Завдання екологічної експертизи. 57. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи. 58. Досвід проведення екологічної експертизи в Японії. 59. Досвід проведення екологічної експертизи в США.
МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДІ СТУДЕНТА НА ЕКЗАМЕНІ На іспит виносяться вузлові та комплексні питання науки, що потребують творчих відповідей та вміння синтезувати отримані знання й застосовувати їх при вирішенні практичних завдань. Відповідь студента на кожне з п’яти завдань екзаменаційного білету оцінюється за шкалою «0-6-8-10» балів, в залежності від продемонстрованого рівня знань.
Оцінювання відповідей на питання екзаменаційного білету здійснюється за наступними критеріями:
Максимальна кількість балів, яку може одержати студент за іспит складає 50 балів (по 10 балів за кожне питання білету).
ЗАГАЛЬНЕ ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З НАУКИ Загальний підсумковий бал з науки складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання екзаменаційних завдань і не може перевищувати 100 балів. Результати виконання екзаменаційних завдань враховуються в загальному підсумковому оцінюванні лише за умов, якщо екзаменаційні відповіді оцінені не менше ніж у 30 балів. Якщо в результаті складання іспиту студент отримав менше 30 балів, загальна підсумкова оцінка його знань є незадовільною. В цьому випадку у відомості проставляються лише результати поточного контролю. В заліково-екзаменаційній відомості виставляються результати поточного контролю, іспиту, загальна підсумкова оцінка за 100-бальною системою, оцінка в 4-х бальній системі та в системі ECTS. Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та в шкалу за системою ECTS для фіксації в нормативних документах університету, здійснюється таким чином:
6.3. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року № 384 Форма № Н-5.05
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Напрям підготовки _____________ Спеціальність ___________________ Семестр __ (2015–2016 н.р.) Наука Екологія ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № ___ 1. Принципи раціонального природокористування. 2. Екологічні проблеми атомної енергетики та шляхи їх вирішення. 3. Механізм управління природокористуванням та його основні важелі. 4. Платежі за ресурси, їх види та нормативи. 5. Екологічний менеджмент та проблеми його організації. Затверджено на засіданні кафедри регіональної економіки Протокол № __ від «__» _________ 2016 року Завідувач кафедри О.В. Ольшанська
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Базова
Допоміжна
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з науки ЕКОЛОГІЯ освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 12 «Інформаційні технології» спеціальність: 125 «Кібербезпека» спеціалізація (освітня програма): 6і05 «Кібербезпека»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. ВСТУП
Дисципліна «Екологія» є нормативною для бакалаврської підготовки спеціалістів напряму «кібербезпека». Практичну спрямованість дисципліни слід розглядати як важливу складову формування основних компетенцій – знаннєвої, інформаційної, функціональної, навчально-пізнавальної, ціннісно-смислової, комунікативної, соціальної тощо. Серед загальних компетенцій студентів у переліку проекту TUNING, до якого долучилася і Україна, окремо виділено «Прагнення до збереження навколишнього середовища». Тому на сучасному етапі розвитку суспільства для економістів важливим є вміння виробляти таку стратегію природокористування, яка б не призводила до негативних змін в природних екосистемах, сприяла раціональному використанню природних ресурсів, і підвищувала економічну ефективність виробничих та соціальних процесів. Основними завданнями дисципліни «Екологія» є: - усвідомити, що антропоцентричний тип мислення, ідеологія неконтрольованого споживання і підкорення природи уже призвели до виникнення глобальної екологічної кризи; - розуміти основні закономірності існування у взаємодії природних систем; - усвідомити основні екологічні проблеми, породжені діяльністю людини, шляхи та методи їх вирішення; - засвоїти принципи раціонального природокористування та охорони природи; - мати уявлення про механізм управління природокористуванням та його основні важелі; - знання про роль екологічного менеджменту та екологічного аудиту як інструменту механізму управління природокористуванням; - знання про глобальні екологічні проблеми сьогодення. Мета дисципліни в контексті підготовки бакалаврів спеціальності «Кібербезпека»: сформувати у студентів уявлення про людину як невідривної частини природи, для якої доцільно жити в гармонії із законами функціонування екосистем, раціонально використовувати ресурси і нести відповідальність за збереження якості середовища її проживання. Предмет дисципліни: Екосистеми та їх структура, біотичні взаємовідносини між окремими популяціями та довкіллям, проблеми взаємодії людини і довкілля, потоки речовини та енергії в екосистемах. Загальні та спеціальні компетенції: При вивченні дисципліни «Екологія» формуються важливі основні компетенції: інформаційна, функціональна, навчально-пізнавальна, ціннісно-смислова, комунікативна, соціальна та ін. До важливих знаннєвих компетенцій слід віднести: - Знання про предмет та об’єкт, та структуру сучасної екології як науки; - Знання основних екологічних термінів і понять екології; - Знання соціально-екологічні законів, принципів та правил функціонування екосистем; - Володіння знаннями про структуру екосистем, їх цілісність та специфіку потоків речовини та енергії в екосистемах; - Пізнання антропогенний вплив на довкілля та екологічні проблеми, які виникають внаслідок недосконалих технологій; - Розрізняти поняття «природокористування» та «раціональне природокористування». - Знання про принципи раціонального природокористування. - Розуміння механізму управління природокористуванням та функцій окремих його важелів; - Пізнання ролі екологічного менеджменту та екологічного аудиту як інструменту механізму управління природокористуванням; - Розуміння глобальних екологічних проблем та соновних напрямів їх вирішення. Програма навчального курсу «Екологія» передбачає лекції, семінарські заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ «Екологія» (для кібербезпеки 1 курс, 1 семестр)
3. ЗМІСТ НАУКИ «ЕКОЛОГІЯ» ЗА ТЕМАМИ Тема 1. Поняття, предмет, об’єкт та завдання дисципліни «Екологія». Система екологічних наук Тема 2. Екосистеми. Структура та види екосистем. Тема 3. Основні закони, принципи та правила в екології Тема 4. Стратегія природокористування в Україні з початку ХХ століття та донині. Тема 5.Антропогенний вплив на екосистеми та його наслідки. Специфіка впливу промислового комплдексу Тема 6. Особливості впливу агропромислового, транспортного комплексу, систем розселення на екосистеми. Тема 7. Управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Адміністративні та правові методи управління природокористуванням Тема 8. Економічні методи управління природокористуванням Тема 9. Екологічний менеджмент та екологічний аудит як інструменти механізму управління природокористуванням
Тема 1. Поняття, предмет, об’єкт та завдання екології. Предмет та об’єкти вивчення екології на час її виникнення та в ХХ1 столітті. Роль Ернста Геккеля, Антона ван Левенгука та Річарда Бредлі у становленні екології як науки. Вплив зростання суспільної зацікавленості до проблем довкілля на предмет вивчення екології як науки після 1970 р. Розділи екології: аутекологія, синекологія, демекологія. Відношення екології до інших наук та її значення для цивілізації. Структура сучасних екологічних наук. Ієрархія рівнів організації життя. Спектр рівнів організації життя, що вивчає екологія. Принцип емерджентності в екології: властивості цілого неможливо ототожнювати із сумою його частин. Методи екології. Метод моделювання та його використання для вивчення екосистем різного ієрархічного рівня. Тема 2. Екосистема. Структура та види екосистем. Формування поняття «екосистема»: вклад вчених А.Тенслі, К.Мьобіуса, С.Форбса, В.В.Докучаєва, Сукачова та ін. Функціональна схема екосистеми: потоки енергії, кругообіги речовин, сукупність організмів та петлі управління зворотнього зв’язку. Зовнішнє середовище – невід’ємна частина екосистеми для отримання і віддачі енергії. Трофічна структура екосистеми. Верхній автотрофний ярус або зелений пояс і нижній гетеротрофний ярус або коричневий пояс. Компонентна структура екосистеми: неорганічні речовини, що включаються в кругообіг; органічні сполуки; повітряне, водне та субстратне середовище; продуценти; макроконсументи; мікроконсументи та їх роль в підтримуванні життєдіяльності екосистеми. Види екосистеми: природні, штучні та природно-антропогенні екосистеми. Природні екосистеми: наземні, водні – прісноводні та морські. Антропогенні екосистеми: урбоекосистеми та агроекосистеми. Місто як гетеротрофна екосистема. Види екосистем за енергетичною ознакою. Кругообіг речовини та енергії в екосистемах. Співвідношення між надходженням сонячної енергії та первинною продуктивністю.. Хлорофіл та первинна продукція. Використання первинної продукції людиною. Трофічні ланцюги та мережі живлення. Пасовищний ланцюг і детрит ний ланцюг. Трофічні рівні. Універсальна модель екологічного потоку енергії.
Тема 3. Основні закони, принципи та правила в екології Поняття про біосферу та її основні оболонки. Сім типів речовини в біосфері. Гіпотези походження життя на Землі. Ознаки живих систем, які відрізняють їх від неживої речовини.Функції живої речовини. Основні закони розвитку живої речовини в біосфері. Основні принципи потоків енергії та речовини в екосистемі: закон біогенної міграції атомів, закон максимізації енергії та інформації, закон максимуму біогенної енергії, закон одно спрямованості потоку енергії, закон розвитку довкілля, правило одного процента, правило кореляції із запасами їжі. Закони єдності живої речовини: закон системи «Хижак – жертва», закон конкурентного винятку, закон константності В.І.Вернадського, закон кореляції Ж.Кюв’є, закон обмеженості зростання, закон збереження життя, закон ускладнення організації, правило Аллена, правило Бергана, правило зменшення маси організму на острові Періодичні закони зональності: періодичний закон географічної зональності, правило А.Уоллеса, правило Вант-Гоффа, правило Глогера. «Залізні закони» охорони природи П.Ерліха.
Тема 4. Стратегія природокористування в Україні Поняття про природокористування. Природокористування та ресурсні цикли. Види природокористування: загальне, та спеціальне. Раціональне та нераціональне природокористування. Ресурсний цикл як антропогенний кругообіг речовин. Правила раціонального використання природних ресурсів: правило «нульового рівня» використання природних ресурсів» відповідності обсягів антропогенного навантаження та ємкості природно-ресурсного потенціалу; дотримання природно-обумовленого кругообігу речовин в екосистемах; збереження природної цілісності екосистем у процесі їх господарського використання; погодження виробничих и природних ритмів; пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу під час визначення економної ефективності поточного природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція, її неспроможність та наслідки. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні.
Тема5. Антропогенний вплив на екосистеми.Специфіка впливу промислового комплексу Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Процеси, що неминуче супроводжують взаємовідносини людини та природи: використанням зростаючого обсягу природних ресурсів та викидом відходів. Класифікація антропогенних впливів на довкілля:за масштабами; за тривалістю; за силою дії; за можливістю усунення наслідків; за формами негативних наслідків (забруднення, порушення, знищення). Типи проявів антропогенного впливу: механічний, фізичний, хімічний, біологічний, біотичний (соціальний). Специфіка впливу промислового комплексу на екосистеми. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної, і нафтохімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів.
Тема 6. Особливості впливу агропромислового, транпортного комплексу та систем розселення на екосистеми Особливості впливу агропромислового комплексу на довкілля. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні наслідки хімізації сільського господарства. Екологічні наслідки гідромеліорацій. Екологічні проблеми механізації сільськогосподарських робіт. Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів. Транспортна система як джерело забруднення довкілля. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди. Транспорт як споживач палива. Транспорт як джерело шуму. Аварійність транспортних систем. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.
Тема 7.Управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Адміністративні та правові методи управління природокористуванням Основні рівні управління природокористуванням: глобальний, національний, регіональний та локальний. Міжнародні Самміти під егідою ООН як інструмент управління природокористуванням та природоохоронними процесами на глобальному рівні. Державний механізм управління природокористуванням та його основні важелі. Особливості управління природокористуванням на регіональному та локальному рівні. Особливості адміністративних методів управління Міністерство екології та природних ресурсів, його уповноваження та функції. Екологічне законодавство та механізм його чинності. Закон про охорону навколишнього природного середовища та його основні розділи. Види правової відповідальності. Екологічний моніторинг. Види та рівні екологічного моніторингу. Принципи його організації. Специфіка організації екологічного моніторингу в Україні та в зарубіжних країнах. Нормативи та стандарти якості довкілля. Санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні нормативи якості окремих компонентів довкілля. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин, середньодобова та максимально-разова ГДК. Ефект сумації або синергізму. Фонова концентрація шкідливих речовин. Екологічна інформація та статистика охорони довкілля.
Тема 8. Економічні методи управління природокористуванням Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів і критерії їхньої ефективності. Заохочувальні, регулюючі та каральні економічні методи. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за ресурси. Види платежів за ресурси: платежі за право користуватися ресурсами; відшкодування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію природних джерел; компенсаційні платежі за вилучення ресурсів із цільового призначення; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів; платежі за використання ресурсу під відходи. Нормативи платежів за природні ресурси. Збитки від забруднення довкілля та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднювальних речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів довкілля. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів. Інвестиційно-інноваційна політика в царині охорони довкілля і раціонального природокористування. Фонд охорони природи: джерела накопичення та напрями використання. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної і соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону довкілля. Економічна ефективність природозахисних затрат на попередження втрат продукції внаслідок захворюваності, від скорочення виплат із фонду соціального страхування, скорочення затрат на лікування тощо. Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.
Тема 9. Екологічний менеджмент та екологічний аудит як ланка управління природокористуванням Суть екологічного менеджменту, його роль в практиці управління природокористування. Чинники, які впливають на організацію підприємств екологічний менеджмент. Метод SWOT-аналізу для визначення сильних і слабких сторін можливостей та загроз підприємства Екологічний аудит, його суть, об’єкти, суб’єкти та процедура аудиту. Екологічні стандарти, їх види та їх використання в практиці управління природокористуванням. Екологічна сертифікація як інструмент екологічного менеджменту.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Основною метою семінарських занять з курсу «Екологія» є поширення та поглиблення теоретичних положень теми та формування вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень теми та формування навичок практичного використання знань, принципів і методів у своїй діяльності. При проведенні семінарських занять обов’язково використовуються інноваційні технології. Основною формою семінарського заняття є самостійна творча робота студентів по вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Заняття 1. Тема: Предмет і завдання науки «Екологія» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з предметом вивчення науки «Екологія» та чинниками, що вплинули на розширення предмету її вивчення наприкінці ХХ ст.. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати предмет вивчення дисципліни «Основи загальної екології»; - чітко розрізняти поняття «екологія» та «економіка»: - обґрунтовувати комплекс чинників, що вплинули на предмет вивчення екології протягом останніх століть; - простежувати зв'язок дисципліни з іншими науками та дисциплінами; - розрізняти предмет вивчення окремих галузей екології як науки.; - розрізняти специфіку окремих методів дослідження науки «Основи загальної екології»; - Формулювати принцип емерджентності в екології.
Теоретичні питання
2. Відношення екології до інших наук та її значення для цивілізації. 3. Структура сучасних екологічних наук. 4. Ієрархія рівнів організації життя. 5. Принцип емерджентності в екології. Коефіцієнт емерджентності. 6. Методи екології. 7. Метод моделювання та його використання для вивчення екосистем різного ієрархічного рівня. Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Форми проведення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 2. Тема: Екосистеми. Структура та види екосистем Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із суттю поняття «екосистеми», їх види та особливостями їх структури а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти складові функціональної структури екосистем; - виділяти межі екосистем; - обґрунтувати роль біотопу та біоценозу в екосистем; - виділяти компоненти екосистеми; - аналізувати роль окремих компонентів в екосистемі; - розрізняти властивості окремих видів екосистем: природних, штучних, антропогенних; - Здійснити аналіз штучних екосистем: акваріум, зоопарк, космічний корабель та ін. - розрізняти специфічні риси природних, природно-антропогенних і штучних екосистем.
Теоретичні питання
6. Трофічна структура екосистеми. 7. Функціональна структура екосистеми. 8. Види екосистем 9. Місто як гетеротрофна система Навчальні завдання:
Творчі завдання
- Формування поняття «екосистема» в екології; - Компонентна структура екосистеми; - Роль продуцентів у функціонуванні екосистеми; - Роль макроконсументів у функціонуванні екосистеми; - Роль редуцентів у функціонування екосистеми; - Роль субстратної речовини в екосистемі; - Вода як носій інформації в екосистемах; - Трофічна структура екосистеми; - Функціональна структура екосистеми. Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 3. Тема 6. Основні закони, принципи та правила в екології Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними принципами та законами та правилами в екології а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - формулювати поняття «Геосфера» та «Біосфера»; - формулювати основні властивості та ознаки живої речовини, сукупність яких відрізняє їх від неживої речовини; - розуміти дію законів розвитку живої речовини в біосфері - виділяти специфіку основних принципів потоків енергії та речовини в біосфері; - відстежувати дію окремих законів у функціонуванні екосистем; - Відстежувати дію законів єдності живої речовини в екосистемі; - виділяти специфіку дії періодичних законів географічної зональності; - формулювати; - відстежувати дію «залізних законів» охорони природи П.Ерліха.
Теоретичні питання
Навчальні завдання:
3.Проаналізуйте дані таблиці 3. 3. «Основні глаблаьні функції живої речовини біосфери».
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
3. Таблиці 34.. Рівні організації живої речовини. Література
Рівень оцінювання знань 8 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 6 балів– студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 4 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 4. Семінар-розгорнута бесіда Тема: «Наукові засади раціонального природокористування та природоохоронних процесів» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними етапами природокористування в Україні та критеріями економічної оцінки ресурсів кожного етапу. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творче завдання
Інформаційне забезпечення
Форми проведення: 1. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання основних етапів природокористування в Україні.. 2. Дискусія: порушення яких принципів раціонального природокористування привело до загострення екологічної ситуації в окремих регіонах України. 3. Мозковий штурм на тему: «Який етап в природокористуванні України сприяв формуванню економічної кризи»
Література
Рівень оцінювання знань на 4 занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, не коректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його.
Заняття 5. Тема: Антропогенний вплив на довкілля та його наслідки. Специфіка впливу промислового комплексу на екосистеми Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей промислового комплексу України за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначити поняття «стійкий розвиток» та проаналізувати роль екологічної, економічної та соціальної складової в стійкому розвитку; - Оцінювати зміни в екосистемах, які супроводжують розвиток окремих видів електростанцій на даному етапі розвитку НТП; - Аналізувати причини формування зон екологічного ризику в металургійних районах України та розробити рекомендації шляхів його подолання; Теоретичні питання 1.Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова.
Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 6. Тема: Семінар-конференція «Особливості екологічних проблем, що виникають внаслідок функціонування агро-промислових, транспортних комплексів України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей економіки за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - Оцінювати екологічні наслідки екстенсивного та інтенсивного сільськогосподарського виробництва; - Аналізувати напрями взаємодії окремих видів транспорту з довкіллям та володіти інформацією про шляхи зниження негативного впливу транспортних систем на геосферу; - Оцінювати вплив великих міст на геосферу. Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Таблиця: Вплив лісистості території на частоту весняних повеней Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали– студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 7. Тема: Управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Адміністративні та правові методі управління Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування окремих важелів механізму управління природокористуванням. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
План заняття
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 6 занятті: 8 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності екологічної ситуації України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 8. Тема: Економічні методи управління природокористуванням Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням; оволодіння методикою визначення обсягів економічних збитків при забруднення різних компонентів довкілля та методами визначення економічної ефективності впровадження природозахисних споруд. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти специфіку дії окремих видів економічних методів управління природокористування; - розрізняти види платежів за природні ресурси; - аналізувати специфіку нормативів платежів за природні ресурси; - нараховувати обсяги платежів за забруднення окремих компонентів довкілля; - нараховувати обсяги платежів за використання природних ресурсів; - нараховувати обсяги економічних збитків при забрудненні різних компонентів довкілля; - визначати чистий та повний економічний ефект при впровадження природозахисних споруд. Теоретичні питання 1. Економічні методи управління природокористуванням. Види економічних методів: заохочувальні, регулюючі та примусові. 2. Платежі за ресурси, їх види та нормативи. 3. Платежі за забруднення та критерії їх нарахування. 4. Економічні збитки від забруднення атмосфери. Водних об’єктів, ґрунтів і метода їх визначення. 5. Інвестиційно - інноваційна політика в царині охорони довкілля і раціонального природокористування. 6. Фонд охорони природи: джерела накопичення та напрями використання. 7. Економічна та соціальна ефективність впровадження природоохоронних заходів та методи її визначення. Навчальні завдання 1. Проаналізуйте роль субсидій як економічного методу управління природокористування в Україні та зарубіжних країнах. 2. Проаналізуйте специфіку системи оподаткування як методу управління природокористуванням. 3. Проведіть дослідження джерела накопичення та напрями використання екологічних фондів в Україні. Творчі завдання 1. Проаналізуйте, які із економічних методів доцільно використовувати в практиці управління України на етапі виходу із економічної кризи. 2. Визначити джерела накопичення та напрями використання екологічних фондів: державного, регіонального та місцевого. Форми проведення 1. Дискусія щодо впливу нормативів платежів за ресурси на їх раціональне використання. 2. Ділова гра: Формування екологічних фондів: державного, регіонального та місцевого. 3. Визначення економічної ефективності впровадження природозахисних споруд в конкретних виробничих ситуаціях. Інформаційне забезпечення 1. Таблиця нормативів платежів за використання земельних ресурсів різними видами землекористувачів. 2. Таблиця платежів за використання води різними видами водокористувачів. 3. Опис конкретних виробничих ситуацій:
Ситуація1. Хімічне підприємство з вартістю основних промислово виробничих фондів 500 млн. грн є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком 0,8 мг в куб. м, над населеним пунктом з чисельність 400 тис. жителів 0,55 мг в куб м, а над полем площею 300 га – 0,5 мг в куб.м. Зниження викидів можна досягти шляхом спорудження сірко поглинаючої установки, вартість будівництва якої – 25 млн. грн, а експлуатаційні витрати – 5 млн. грн.. на рік. Її спорудження дозволить зменшити концентрацію сірчаного ангідриду над промисловим майданчиком до 0,4 мг в куб. м, над населеним пунктом – до 0,2 мг в куб м, а над полем - до 0,1 мг в куб.м. Обґрунтувати економічну ефективність впровадження на підприємстві природоохоронних заходів, якщо відомо що сірко поглинаюча установка окупиться за 8 років. Ситуація 2. Металургійний комбінат, розташований в обласному центрі України з чисельністю населення 800 тис. чол., викидає в атмосферу в межах лімітованих викидів 4 тис. тонн хлористого водню, 12 тис. тонн сірчаного ангідриду, 5 тис тонн оксиду азоту і 8 тис. тонн окису вуглецю. Обґрунтувати економічну ефективність впровадження газоочисної установки, яка дозволить зменшити викиди хлористого водню до 1 тис. тонн, сірчистого ангідриду до 3 тис. тонн, оксиду азоту – до 1,5 тис. тонн, окису вуглецю – до 2 тис. тонн, якщо вартість впровадження очисної установки – 20 млн. грн., а експлуатаційні витрати – 4 млн. грн., строки окупності установки – 10 років. Ситуація 3. Завод по виробництву мінеральних добрив, розташований в басейні р. Південний Буг, скидає в поверхневі води в межах встановлених лімітів нітратів - 5 тис. тонн, нітритів – 2 тис. тонн, амонійного азоту – 3 тис. тонн. Обґрунтувати будівництво очисних споруд на комбінаті, які дозволять зменшити викиди нітратів – до 2 тис. тонн, нітритів – до 0,5 тис. тонн, амонійного азоту – до 1 тис. тонн, якщо вартість очисних споруд – 1 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,2 млн. грн. на рік, строки окупності – 8 років.
Таблиця 1 Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству
Таблиця 2 Питомі збитки за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення (Нбі)
Таблиця 3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (Кнас.)
Таблиця 4 Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення пункту (Кф)
*Автономної Республіки Крим ** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65
Література
Рівень оцінювання знань на 8 занятті: 8 балів – студент отримує за теоретичне обґрунтування та повний розв’язок задачі; 6 балів – студент отримує за теоретичне обґрунтування розв’язку та визначення обсягів економічних збитків за забруднення; 4 бали – студент отримує в тому випадку, коли він навів тільки теоретичне обґрунтування розвязку; 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати теоретичного обґрунтування і практично не розв’язати задачу.
Заняття 9. Семінар-конференція: «Екологічний менеджмент підприємства, суть, завдання та етапи організації» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із роллю екологічного менеджменту в механізмі управління природокористуванням в Україні та зарубіжних країнах; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поняття «управління природокористуванням» та «екологічний менеджмент»; - користуватись методом SWOT- аналізу для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз підприємства; - розрізняти поняття «екологічний менеджмент» та «екологічний аудит»; - усвідомлювати причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту. Теоретичні питання
Навчальні завдання
екологічного менеджменту;
Творчі завдання
- Суть, завдання екологічного аудиту; - Види екологічного аудиту; - Екологічні стандарти,їх роль у проведенні екологічного менеджменту та аудиту; - Системи екологічних стандартів, що застосовуються в Україні. Інформаційне забезпечення
Література 1.Веклич О.О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні. – К.: Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів, 2003.
Рівень оцінювання знань на 11 занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Самостійна робота студентів (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою, та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє важливу роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Є однією з форм організації і здійснення навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом і надбання навичок використання теорії і методології в практичній діяльності у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватись в інформаційному просторі. Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; в) виконання модульних контрольних робіт. Види самостійної роботи студентів З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи: І – підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ – пошуково-аналітична робота; ІІІ – наукова робота; IV – практичні тренінги. До кола питань для самостійного опрацювання серед іншого (окремі питання, що розглядаються на лекціях та під час семінарських занять студенти можуть самостійно вивчити більш глибоко з метою розширення світогляду та формування кола професійних інтересів) варто включати такі питання з наступних тем:
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ Оцінювання знань студентів за вибіркову навчальну дисципліну «Управління регіональним розвитком» здійснюється як за поточний модульний контроль (ПМК) з виставленням загальної кількості балів (від 0 до 100), оцінки за чотирибальною шкалою й оцінки за шкалою ECTS.
6.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Для підсумкового контролю у формі диференційного заліку з дисципліни «Екологія» Денна форма навчання
6.1.2.ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ Поточний модульний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів, що здійснюється в ході аудиторних (лекцій, семінарських занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни. Об’єкти поточного модульного контролю Об’єктом поточного модульного контролю знань студентів є наступні види навчальної діяльності:
Порядок оцінювання результатів поточного модульного контролю Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), під час експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у студентських наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах. Поточний контроль знань студентів денної і вечірньої форм навчання, які обрали курс «Управління регіональним розвитком» як вибіркову дисципліну, включає активність їхньої роботи на семінарських заняттях-дискусіях, якість виконання контрольних робіт, в тому числі, у формі експрес-опитування, тест-контролю, виконання модульних завдань та написання рефератів за заданою тематикою або інші форми самостійної (індивідуальної) роботи. За активну участь у семінарських заняттях студент може отримати від 0 до 80 балів на денній та вечірній формах навчання, в тому числі, за участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язанні ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань та ін. Оцінювання занять відбувається так: 10 балів — студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкривав теоретичні та прикладні питання дисципліни, розв’язував правильно задачі. 8 балів — студент отримує, якщо в цілому виявив достатні знання з теоретичних і прикладних питань дисципліни, але допускав незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускався несуттєвих помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, допускав несуттєві помилки у розрахунках та ін. 6 балів — студент отримує в тому випадку, коли його відповідь була слабо аргументована, вказувала на поверховість знань, деякі твердження були помилковими, якщо студент виявив недостатні знання літературних джерел, допустив суттєві помилки у розрахунках та ін. 0 балів — студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не розв’язав задачі та ін. За виконання вибіркових завдань студент може отримати максимально 10 балів оцінюється одне із запропонованих завдань в діапазоні: 0 – 6 – 8 -10. З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів наприкінці семестру, згідно з графіком, на семінарському занятті проводиться модульний контроль, який охоплює теоретичні та прикладні питання дисципліни і включає 3-4 питання. За виконання модульної контрольної роботи з курсу «Управління регіональним розвитком» студент може отримати максимально 10 балів (0—6—8—10 балів). 10 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань. 8 балів студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін. 6 балів студент отримує за невиконання одного завдання модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях. 0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань. Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у студентських наукових конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 10 балів, які враховуються як виконання вибіркових завдань. Максимальна кількість балів, які можуть отримати студенти за вибіркову дисципліну складає 100 балів.
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Базова
Допоміжна
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з дисципліни ЕКОЛОГІЯ освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 07 «Управління та адміністрування» спеціальність: 074 «Публічне управління та адміністрування» спеціалізація (освітня програма): 6Е05 «Публічне управління
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. Вступ Мета дисципліни Екологія сформувати екологічні знання, мислення та екологічну свідомість в економістів, розкриття суті основних законів функціонування екосистем різного ієрархічного рівня пізнання характеру змін їх властивостей під впливом антропогенних факторів. Завдання дисципліни: - пізнати закономірності взаємодії людського суспільства та біосфери, специфіку антропогенного впливу на довкілля за сучасного розвитку науково-технічного прогресу; засвоїти принципи раціонального природокористування за умов обмеженості та вичерпності природних ресурсів; - розуміти стратегію виживання в сучасному екологічному середовищі; засвоїти поняття про екологічний моніторинг нормативів якості середовища проживання, значення екологічної експертизи господарської діяльності; - вивчення специфіки господарського механізму управління процесом природокористування і природоохоронними процесами та їх регіональних особливостей; - пізнання специфіки екологічного менеджменту та екологічного аудиту як ланок управління природокористуванням та природоохоронних процесів; - розуміння необхідності в розробці територіальних комплексних схем раціонального природокористування в процесі планування використання природних ресурсів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
вміти: - працювати з підручником і науково екологічною літературою, користуватися науковою бібліотекою і ресурсами Інтернету; - самостійно реферувати тексти та виступати зі стислими рефератами; - нараховувати за існуючими методами обсяги податків і штрафних платежів за забруднення різних комплексів довкілля - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів; - самостійно оцінювати можливості вирішення еклого-економічних проблем та оптимізації довкілля; - моделювати різні ситуації, виробляти досягнення мети, прогнозувати можливий розвиток екологічної ситуації та розробляти шляхи вирішення проблем. Предметом вивчення «Екологія» як науки є взаємодія певних організмів та їх сукупностей між собою у трофічних ланцюгах та з компонентами довкілля, становище людини і суспільства в екосфері планети, антропогенні зв’язки з екосистемами та масштаб впливу на них. В навчальному процесі підготовки студентів дисципліна «Екологія» є дуже важливим ланцюгом, як міждисциплінарна наука, що з’єднує природничі та економічні науки, бо вже на початку ХХ століття вона синтезувала результати досліджень економічних, географічних, медичних галузей науки. Вона ґрунтується на економічних законах і теоріях, які вивчає політична економія і водночас на законах взаємодії природи і суспільства, а також на закономірностях сталого розвитку, просторового розміщення і територіальної організації продуктивних сил.
2. Тематичний план науки «Екологія»
3. Зміст науки «Екологія» Змістовий модуль 1 Наукові засади раціонального природокористування
Тема 1. Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Екологія як комплексна наука про взаємодію живих організмів з компонентами довкілля. Роль живих організмів, насамперед людини, в екосфері планети. Предмет вивчення екології на час формування її як науки і наприкінці ХХ ст. Сучасний комплекс екологічних наук. Методи вивчення екології: традиційні та нові, зокрема матеріалістична діалектика як загальний метод і методологічна основа дослідження концепцій сталого розвитку, статистичний, балансовий, порівняльний, аерокосмічні, картографічний, еколого-економічного моделювання та ін.
Тема 2. Наукові засади раціонального природокористування Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії як речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В.І. Вернадського про біосферу, ноосферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обмеженість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері. Поняття про природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція, її неспроможність та наслідки. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні. Принципи раціонального природокористування.
Тема 3. Стійкий розвиток продуктивних сил Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова. Конференції глав держав і урядів у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганнесбурзі (2003 р) та їх висновки. Стратегія стійкого розвитку України. Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної, і нафтохімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів. Особливості впливу агропромислового комплексу на довкілля. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів. Транспортна система як джерело забруднення довкілля. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.
Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання Земельні ресурси України. Структура земельного фонду та його зміни. Основні види впливу людини на земельні ресурси. Екологічні проблеми надмірного розорювання території, гідромеліорації земель та хімізації сільського господарства. Машинна деградація ґрунтів та причини її виникнення. Водні ресурси України. Запаси прісної води, їх територіальний розподіл та економічна оцінка. Обсяги та структура споживання води в Україні. Проблеми раціонального використання водних ресурсів. Проблеми малих річок в Україні та способи їх вирішення. Мінеральні ресурси України. Види ресурсів. Забезпеченість країни. Обмеженість і вичерпність. Раціональне використання і охорона надр. Споживання вторинних ресурсів: економічна ефективність та екологічна доцільність. Атмосфера та її структура. Джерела та наслідки забруднення атмосфери двоокисом і оксидом вуглецю, двоокисом сірки та азоту. Біологічні ресурси України та проблеми раціонального їх використання. Рекреаційні ресурси та їх використання, специфіка їх господарського освоєння. Кадастри природних ресурсів та проблеми їх розробки. Регіональні кадастри окремих видів природних ресурсів, їх значення в економічному механізмі управління природокористуванням.
Змістовий модуль 2 Рівні та важелі механізму управління природокористуванням
Тема 5. Господарський механізм управління Рівні функціонування механізму управління: глобальний, національний, регіональний та локальний. Основні важелі механізму управління природокористуванням та зв’язку між ними. Специфіка формування механізму управління в Україні та зарубіжних країнах. Особливості адміністративних методів управління Міністерство екології та природних ресурсів, його уповноваження та функції. Екологічне законодавство та механізм його чинності. Закон про охорону навколишнього природного середовища та його основні розділи. Види правової відповідальності.
Тема 6. Екологічний моніторинг та нормативи якості Екологічний моніторинг. Види та рівні екологічного моніторингу. Принципи його організації. Специфіка організації екологічного моніторингу в Україні та в зарубіжних країнах. Автоматизовані системи контролю якості повітря. Нормативи та стандарти якості довкілля. Санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні нормативи якості окремих компонентів довкілля. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин, середньодобова та максимально-разова ГДК. Ефект сумації або синергізму. Фонова концентрація шкідливих речовин. Комбінований показник якості повітря та переваги його використання (з досвіду міст США). Комплексні нормативи як інтегральні показники рівня антропогенного навантаження на природно-ресурсний потенціал. Екологічна інформація та статистика охорони довкілля.
Тема 7. Економічні методи управління природокористуванням Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів і критерії їхньої ефективності. Заохочувальні, регулюючі та примусові економічні методи. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за ресурси. Види платежів за ресурси: платежі за право користуватися ресурсами; відшкодування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію природних джерел; компенсаційні платежі за вилучення ресурсів із цільового призначення; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів; платежі за використання ресурсу під відходи. Нормативи платежів за природні ресурси. Збитки від забруднення довкілля та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднювальних речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів довкілля. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів. Інвестиційно-інноваційна політика в царині охорони довкілля і раціонального природокористування. Фонд охорони природи: джерела накопичення та напрями використання. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної і соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону довкілля. Економічна ефективність природозахисних затрат на попередження втрат продукції внаслідок захворюваності, від скорочення виплат із фонду соціального страхування, скорочення затрат на лікування тощо. Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.
Тема 8. Екологічний менеджмент та екологічний аудит як ланка управління природокористуванням Суть екологічного менеджменту, його роль в практиці управління природокористування. Чинники, що впливають на організацію ланок екологічного менеджменту на підприємстві. Метод SWOT-аналізу для визначення сильних і слабких сторін можливостей та загроз підприємства Екологічний аудит, його суть, об’єкти, суб’єкти та процедура аудиту. Екологічні стандарти та їх використання в практиці управління природокористуванням. Екологічна сертифікація як інструмент екологічного менеджменту. Екологічне страхування. Досвід екологічного страхування в зарубіжних країнах. Екологічний маркетинг: суб’єкти, об’єкти та основні функції. Тема 9. Планування природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів. Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ресурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і раціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю. Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдання, засоби та організація екологічної експертизи. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза технологій. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності державних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і організацій в інших країнах. 4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ Теми семінарських занять Основною метою семінарських занять з курсу «Екологія» є поширення та поглиблення теоретичних положень теми та формування вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень теми та формування навичок практичного використання знань, принципів і методів у своїй діяльності. При проведенні семінарських занять обов’язково використовуються інноваційні технології. Основною формою семінарського заняття є самостійна творча робота студентів по вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Заняття № 1 Семінар-розгорнута бесіда Тема : Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з предметом вивчення науки «Екологія» та чинниками, що вплинули на розширення предмету її вивчення наприкінці ХХ ст. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати предмет вивчення науки «Екологія» на початку ХХ ст. та на нинішньому етапі розвитку науки; - аналізувати комплекс чинників , що вплинули на розширення предмету вивчення науки «Екологія» наприкінці ХХ ст.; - Розрізняти специфіку методів дослідження науки «Екологія»; - Визначати поняття екосистеми як ключового в науці «Екологія»; - Аналізувати зв’язки між компонентами екосистеми; - Розрізняти специфіку формування природних та антропогенних екосистем; - Аналізувати основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу.
План заняття
Навчальні завдання:
Заняття 2. Тема: «Наукові засади раціонального природокористування та природоохоронних процесів» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними етапами природокористування в Україні та критеріями економічної оцінки ресурсів кожного етапу. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
План
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 3. Семінар-конференція Тема . Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей економіки за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти: - визначити поняття «стійкий розвиток» та проаналізувати роль екологічної, економічної та соціальної складової в стійкому розвитку; - Оцінювати зміни в екосистемах, які супроводжують розвиток окремих видів електростанцій на даному етапі розвитку НТП; - Аналізувати причини формування зон екологічного ризику в металургійних районах України та розробити рекомендації шляхів його подолання; - Оцінювати екологічні наслідки екстенсивного та інтенсивного сільськогосподарського виробництва; - Аналізувати напрями взаємодії окремих видів транспорту з довкіллям та володіти інформацією про шляхи зниження негативного впливу транспортних систем на геосферу; - Оцінювати вплив великих міст на геосферу.
План заняття 1.Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова.
Навчальні завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 4 Робота в малих творчих групах Тема « Проблеми забезпечення природними ресурсами в окремих регіонах України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості , сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів.
План заняття
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 5. Тема: Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості , сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів.
План заняття 1.Природні ресурси та їх класифікація. 2. Критерії економічної оцінки природних ресурсів. 3. Кадастри природних ресурсів та специфіка їх розробок в Україні. 4. Проблеми забезпечення регіонів України водними ресурсами. 5. Еколого-економічні проблеми раціонального використання земельних ресурсів України. 6. Лісові ресурси України та їх значення для збереження екологічної рівноваги. 7. Мінеральні ресурси України . Проблеми забезпечення економіки України енергоносіями. 8. Рекреаційні ресурси та перспективи їх використання у після кризовий період розвитку економіки України. Навчальні завдання:
Інформаційне забезпечення:
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 6. Семінар-вирішення проблемних питань Тема «Вдосконалення механізму управління природокористуванням в Україні» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування окремих важелів механізму управління природокористуванням. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
План заняття
Навчальні завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 7. Семінар-вирішення ситуаційних вправ на співставлення фонової концентрації забруднення компонентів довкілля з ГДК з урахуванням ефекту синергізму. Тема: Екологічний моніторинг та нормативи якості середовища проживання Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із важливістю організації системи екологічного моніторингу нормативів якості довкілля в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
визначати рівень забруднення окремих компонентів довкілля, виходячи із даних фонової концентрації забруднення - усвідомлювати значення екологічного моніторингу як ланки контролю, спостереження і прогнозу в системі механізму управління природокористуванням; - розрізняти величини середньодобової та максимально-разової ГДК; - співставляти значення фонової концентрації забруднення із гранично допустимими величинами;
План заняття:
Визначити чи наявне забруднення, і якщо наявне, то у скільки разів перевищую середньодобові значення ГДК, якщо відомо, що фонова концентрація забруднюючих речовин в повітрі становить: Ситуаційна вправа 1: Ацетону – 0,75 мг/куб. м. повітря; фенолу - 0,02 мг/куб м повітря; ситуаційна вправа 2: пеніциліну 0,002мг/куб.м; аніліну – 0,03 мг/ куб. м . повітря; ситуаційна вправа 3: соляної кислоти – 4 г/куб. м., хлору – 0,03 мг/куб. м повітря, якщо відомо, що для ацетону та фенолу властивий ефект синергізму.
Інформаційне забезпечення
Навчальні завдання
Творчі завдання
Література
КНТ, 2009.
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 8. Семінар-дискусія Тема: Можливість і доцільність впровадження економічних методів у практику управління природокористуванням України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти специфіку дії окремих видів економічних методів управління природокористування; - розрізняти види платежів за природні ресурси; - аналізувати специфіку нормативів платежів за природні ресурси; - нараховувати обсяги платежів за забруднення окремих компонентів довкілля; - нараховувати обсяги платежів за використання природних ресурсів;
План заняття
Інформаційне забезпечення
Навчальні завдання
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 9. Вирішення задач на пошуки економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів в конкретних виробничих ситуаціях Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із методикою визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних заходів; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів в конкретних виробничих ситуаціях.
Ситуація1. Хімічне підприємство з вартістю основних промислово виробничих фондів 500 млн. грн є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком 0,8 мг в куб. м , над населеним пунктом з чисельність 400 тис. жителів 0,55 мг в куб м, а над полем площею 300 га – 0,5 мг в куб.м. Зниження викидів можна досягти шляхом спорудження сірко поглинаючої установки, вартість будівництва якої – 25 млн. грн, а експлуатаційні витрати – 5 млн. грн.. на рік. Її спорудження дозволить зменшити концентрацію сірчаного ангідриду над промисловим майданчиком до 0,4 мг в куб. м, над населеним пунктом – до 0,2 мг в куб м, а над полем – до 0,1 мг в куб.м . Обґрунтувати економічну ефективність впровадження на підприємстві природоохоронних заходів, якщо відомо що сірко поглинаюча установка окупиться за 8 років. Ситуація 2. Металургійний комбінат , розташований в обласному центрі України з чисельністю населення 800 тис. чол., викидає в атмосферу в межах лімітованих викидів 4 тис. тонн хлористого водню, 12 тис. тонн сірчаного ангідриду, 5 тис тонн оксиду азоту і 8 тис. тонн окису вуглецю. Обґрунтувати економічну ефективність впровадження газоочисної установки, яка дозволить зменшити викиди хлористого водню до 1 тис. тонн, сірчистого ангідриду до 3 тис. тонн, оксиду азоту – до 1,5 тис. тонн, окису вуглецю – до 2 тис. тонн, якщо вартість впровадження очисної установки – 20 млн. грн., а експлуатаційні витрати – 4 млн. грн., строки окупності установки – 10 років. Ситуація 3. Завод по виробництву мінеральних добрив, розташований в басейні р. Південний Буг, скидає в поверхневі води в межах встановлених лімітів нітратів - 5 тис. тонн, нітритів – 2 тис. тонн, амонійного азоту – 3 тис. тонн. Обґрунтувати будівництво очисних споруд на комбінаті, які дозволять зменшити викиди нітратів – до 2 тис. тонн, нітритів – до 0,5 тис. тонн, амонійного азоту – до 1 тис. тонн, якщо вартість очисних споруд – 1 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,2 млн. грн. на рік, строки окупності – 8 років.
Інформаційно-методичне забезпечення Таблиця 1 Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 жителя) залежно від концентрації пилу і сірчаного ангідриду, грн.
Таблиця 2 Питомі збитки за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення (Нбі)
Таблиця3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (Кнас.)
Таблиця 4 Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення пункту (Кф)
*Автономної Республіки Крим ** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65
Література
Заняття 10. Мозковий штурм на тему: «Причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поняття «управління природокористуванням» та «екологічний менеджмент» ; - користуватись методом SWOT- аналізу для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз підприємства; - розрізняти поняття «екологічний менеджмент» та «екологічний аудит»; - усвідомлювати причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту.
План заняття
Інформаційно-методичне забезпечення
Навчальні завдання 1.Ознайомтесь із системами стандартів, що регламентують: а) принципи екологічного менеджменту; б) принципи екологічного аудиту.
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 11 Дискусія на тему: «Порушення принципів планування раціонального використання природних ресурсів при розміщенні продуктивних сил в окремих регіонах України як причина загострення кризових явищ».
Тема: Планування раціонального природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із сутністю і завданнями планування раціонального природокористування як превентивного важелю управління; сутністю та завданнями екологічної експертизи. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поточне та перспективне планування; - визначати, які принципи планування раціонального використання природних ресурсів було порушено при розміщення продуктивних сил в окремих регіонах України; - користуючись Законом України про екологічну експертизу, формулювати цілі і завдання екологічної експертизи; - Розрізняти суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи.
План заняття
Інформаційно-методичне забезпечення
Навчальні завдання
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА
Самостійна робота студентів (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою, та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє важливу роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Є однією з форм організації і здійснення навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом і надбання навичок використання теорії і методології в практичній діяльності у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями , вільно орієнтуватись в інформаційному просторі. Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; в) виконання модульних контрольних робіт. Види самостійної роботи студентів З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи: І – підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ – пошуково-аналітична робота; ІІІ – наукова робота; IV – практичні тренінги. До кола питань для самостійного опрацювання серед іншого (окремі питання, що розглядаються на лекціях та під час семінарських занять студенти можуть самостійно вивчити більш глибоко з метою розширення світогляду та формування кола професійних інтересів) варто включати такі питання з наступних тем:
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 5-бальну систему (оцінка «незадовільно» – менше 60 балів; оцінка «задовільно» – 60–69 балів; оцінка «добре» – 70–89 балів; оцінка «відмінно» – 90–100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності складає відповідно 100 балів. Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання індивідуальних завдань та завдань для самостійного опрацювання Системність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 80 балів із 100, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (8 семінарів). При цьому враховуються: – для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар; – для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо). Порядок проведення модульних завдань для студентів денної форми навчання. Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-80 балів із 100, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0–5 балів за кожний модуль). Перше модульне завдання містить питання, що відносяться до тем 1–4, друге – до тем 5–9. Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Для підсумкового контролю у формі диференційного заліку (ПМК) з дисципліни « Екологія» Денна форма навчання
Змістовий модуль2
Розподіл балів, які отримують студенти
Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної соціологічної проблеми з формулюванням відповідних практичних висновків.
Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з екології за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті.
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі аналітичної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в дидактичному процесі.
Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової.
Розв’язок задач – виробничих ситуацій на пошуки економічної ефективності впровадження природозахисних заходів:
Шкала оцінювання: національна та ECTS
7. Рекомендована література Базова
Допоміжна
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з дисципліни ЕКОЛОГІЯ освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальність: 051 «Економіка» спеціалізація (освітня програма): 6Е01 «Економічна теорія»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. Вступ Мета дисципліни Екологія сформувати екологічні знання, мислення та екологічну свідомість в економістів, розкриття суті основних законів функціонування екосистем різного ієрархічного рівня пізнання характеру змін їх властивостей під впливом антропогенних факторів. Завдання дисципліни: - пізнати закономірності взаємодії людського суспільства та біосфери, специфіку антропогенного впливу на довкілля за сучасного розвитку науково-технічного прогресу; засвоїти принципи раціонального природокористування за умов обмеженості та вичерпності природних ресурсів; - розуміти стратегію виживання в сучасному екологічному середовищі; засвоїти поняття про екологічний моніторинг нормативів якості середовища проживання, значення екологічної експертизи господарської діяльності; - вивчення специфіки господарського механізму управління процесом природокористування і природоохоронними процесами та їх регіональних особливостей; - пізнання специфіки екологічного менеджменту та екологічного аудиту як ланок управління природокористуванням та природоохоронних процесів; - розуміння необхідності в розробці територіальних комплексних схем раціонального природокористування в процесі планування використання природних ресурсів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
вміти: - працювати з підручником і науково екологічною літературою, користуватися науковою бібліотекою і ресурсами Інтернету; - самостійно реферувати тексти та виступати зі стислими рефератами; - нараховувати за існуючими методами обсяги податків і штрафних платежів за забруднення різних комплексів довкілля - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів; - самостійно оцінювати можливості вирішення еклого-економічних проблем та оптимізації довкілля; - моделювати різні ситуації, виробляти досягнення мети, прогнозувати можливий розвиток екологічної ситуації та розробляти шляхи вирішення проблем. Предметом вивчення «Екологія» як науки є взаємодія певних організмів та їх сукупностей між собою у трофічних ланцюгах та з компонентами довкілля, становище людини і суспільства в екосфері планети, антропогенні зв’язки з екосистемами та масштаб впливу на них. В навчальному процесі підготовки студентів дисципліна «Екологія» є дуже важливим ланцюгом, як міждисциплінарна наука, що з’єднує природничі та економічні науки, бо вже на початку ХХ століття вона синтезувала результати досліджень економічних, географічних, медичних галузей науки. Вона ґрунтується на економічних законах і теоріях, які вивчає політична економія і водночас на законах взаємодії природи і суспільства, а також на закономірностях сталого розвитку, просторового розміщення і територіальної організації продуктивних сил.
2. Тематичний план науки «Екологія»
3. Зміст науки «Екологія» Змістовий модуль 1 Наукові засади раціонального природокористування
Тема 1. Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Екологія як комплексна наука про взаємодію живих організмів з компонентами довкілля. Роль живих організмів, насамперед людини, в екосфері планети. Предмет вивчення екології на час формування її як науки і наприкінці ХХ ст. Сучасний комплекс екологічних наук. Методи вивчення екології: традиційні та нові, зокрема матеріалістична діалектика як загальний метод і методологічна основа дослідження концепцій сталого розвитку, статистичний, балансовий, порівняльний, аерокосмічні, картографічний, еколого-економічного моделювання та ін.
Тема 2. Наукові засади раціонального природокористування Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії як речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В.І. Вернадського про біосферу, ноосферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обмеженість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері. Поняття про природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція, її неспроможність та наслідки. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні. Принципи раціонального природокористування.
Тема 3. Стійкий розвиток продуктивних сил Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова. Конференції глав держав і урядів у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганнесбурзі (2003 р) та їх висновки. Стратегія стійкого розвитку України. Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної, і нафтохімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів. Особливості впливу агропромислового комплексу на довкілля. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів. Транспортна система як джерело забруднення довкілля. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.
Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання Земельні ресурси України. Структура земельного фонду та його зміни. Основні види впливу людини на земельні ресурси. Екологічні проблеми надмірного розорювання території, гідромеліорації земель та хімізації сільського господарства. Машинна деградація ґрунтів та причини її виникнення. Водні ресурси України. Запаси прісної води, їх територіальний розподіл та економічна оцінка. Обсяги та структура споживання води в Україні. Проблеми раціонального використання водних ресурсів. Проблеми малих річок в Україні та способи їх вирішення. Мінеральні ресурси України. Види ресурсів. Забезпеченість країни. Обмеженість і вичерпність. Раціональне використання і охорона надр. Споживання вторинних ресурсів: економічна ефективність та екологічна доцільність. Атмосфера та її структура. Джерела та наслідки забруднення атмосфери двоокисом і оксидом вуглецю, двоокисом сірки та азоту. Біологічні ресурси України та проблеми раціонального їх використання. Рекреаційні ресурси та їх використання, специфіка їх господарського освоєння. Кадастри природних ресурсів та проблеми їх розробки. Регіональні кадастри окремих видів природних ресурсів, їх значення в економічному механізмі управління природокористуванням.
Змістовий модуль 2 Рівні та важелі механізму управління природокористуванням
Тема 5. Господарський механізм управління Рівні функціонування механізму управління: глобальний, національний, регіональний та локальний. Основні важелі механізму управління природокористуванням та зв’язку між ними. Специфіка формування механізму управління в Україні та зарубіжних країнах. Особливості адміністративних методів управління Міністерство екології та природних ресурсів, його уповноваження та функції. Екологічне законодавство та механізм його чинності. Закон про охорону навколишнього природного середовища та його основні розділи. Види правової відповідальності.
Тема 6. Екологічний моніторинг та нормативи якості Екологічний моніторинг. Види та рівні екологічного моніторингу. Принципи його організації. Специфіка організації екологічного моніторингу в Україні та в зарубіжних країнах. Автоматизовані системи контролю якості повітря. Нормативи та стандарти якості довкілля. Санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні нормативи якості окремих компонентів довкілля. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин, середньодобова та максимально-разова ГДК. Ефект сумації або синергізму. Фонова концентрація шкідливих речовин. Комбінований показник якості повітря та переваги його використання (з досвіду міст США). Комплексні нормативи як інтегральні показники рівня антропогенного навантаження на природно-ресурсний потенціал. Екологічна інформація та статистика охорони довкілля.
Тема 7. Економічні методи управління природокористуванням Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів і критерії їхньої ефективності. Заохочувальні, регулюючі та примусові економічні методи. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за ресурси. Види платежів за ресурси: платежі за право користуватися ресурсами; відшкодування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію природних джерел; компенсаційні платежі за вилучення ресурсів із цільового призначення; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів; платежі за використання ресурсу під відходи. Нормативи платежів за природні ресурси. Збитки від забруднення довкілля та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднювальних речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів довкілля. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів. Інвестиційно-інноваційна політика в царині охорони довкілля і раціонального природокористування. Фонд охорони природи: джерела накопичення та напрями використання. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної і соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону довкілля. Економічна ефективність природозахисних затрат на попередження втрат продукції внаслідок захворюваності, від скорочення виплат із фонду соціального страхування, скорочення затрат на лікування тощо. Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.
Тема 8. Екологічний менеджмент та екологічний аудит як ланка управління природокористуванням Суть екологічного менеджменту, його роль в практиці управління природокористування. Чинники, що впливають на організацію ланок екологічного менеджменту на підприємстві. Метод SWOT-аналізу для визначення сильних і слабких сторін можливостей та загроз підприємства Екологічний аудит, його суть, об’єкти, суб’єкти та процедура аудиту. Екологічні стандарти та їх використання в практиці управління природокористуванням. Екологічна сертифікація як інструмент екологічного менеджменту. Екологічне страхування. Досвід екологічного страхування в зарубіжних країнах. Екологічний маркетинг: суб’єкти, об’єкти та основні функції. Тема 9. Планування природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів. Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ресурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і раціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю. Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдання, засоби та організація екологічної експертизи. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза технологій. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності державних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і організацій в інших країнах. 4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ Теми семінарських занять Основною метою семінарських занять з курсу «Екологія» є поширення та поглиблення теоретичних положень теми та формування вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень теми та формування навичок практичного використання знань, принципів і методів у своїй діяльності. При проведенні семінарських занять обов’язково використовуються інноваційні технології. Основною формою семінарського заняття є самостійна творча робота студентів по вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Заняття № 1 Семінар-розгорнута бесіда Тема : Предмет, метод і завдання науки «Екологія» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з предметом вивчення науки «Екологія» та чинниками, що вплинули на розширення предмету її вивчення наприкінці ХХ ст. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати предмет вивчення науки «Екологія» на початку ХХ ст. та на нинішньому етапі розвитку науки; - аналізувати комплекс чинників , що вплинули на розширення предмету вивчення науки «Екологія» наприкінці ХХ ст.; - Розрізняти специфіку методів дослідження науки «Екологія»; - Визначати поняття екосистеми як ключового в науці «Екологія»; - Аналізувати зв’язки між компонентами екосистеми; - Розрізняти специфіку формування природних та антропогенних екосистем; - Аналізувати основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу.
План заняття
Навчальні завдання:
Заняття 2. Тема: «Наукові засади раціонального природокористування та природоохоронних процесів» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними етапами природокористування в Україні та критеріями економічної оцінки ресурсів кожного етапу. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
План
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 3. Семінар-конференція Тема . Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей економіки за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти: - визначити поняття «стійкий розвиток» та проаналізувати роль екологічної, економічної та соціальної складової в стійкому розвитку; - Оцінювати зміни в екосистемах, які супроводжують розвиток окремих видів електростанцій на даному етапі розвитку НТП; - Аналізувати причини формування зон екологічного ризику в металургійних районах України та розробити рекомендації шляхів його подолання; - Оцінювати екологічні наслідки екстенсивного та інтенсивного сільськогосподарського виробництва; - Аналізувати напрями взаємодії окремих видів транспорту з довкіллям та володіти інформацією про шляхи зниження негативного впливу транспортних систем на геосферу; - Оцінювати вплив великих міст на геосферу.
План заняття 1.Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова.
Навчальні завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 4 Робота в малих творчих групах Тема « Проблеми забезпечення природними ресурсами в окремих регіонах України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості , сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів.
План заняття
Література
Рівень оцінювання знань 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 5. Тема: Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями забезпечення окремих регіонів України природними ресурсами та оволодіння шляхами їх раціонального використання а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен вміти: - аналізувати причини деградації земельних ресурсів в Україні та розробляти заходи у напрямі підвищення їх родючості; - аналізувати причини водного дефіциту в Україні та розробляти заходи у напрямі раціонального використання водних ресурсів в промисловості , сільському та комунальному господарстві; - аналізувати причини забруднення атмосфери в результаті різних галузей господарства; - визначити зміст поняття «кадастри природних ресурсів». - Оцінювати роль кадастрів у процесі раціонального використання природних ресурсів.
План заняття 1.Природні ресурси та їх класифікація. 2. Критерії економічної оцінки природних ресурсів. 3. Кадастри природних ресурсів та специфіка їх розробок в Україні. 4. Проблеми забезпечення регіонів України водними ресурсами. 5. Еколого-економічні проблеми раціонального використання земельних ресурсів України. 6. Лісові ресурси України та їх значення для збереження екологічної рівноваги. 7. Мінеральні ресурси України . Проблеми забезпечення економіки України енергоносіями. 8. Рекреаційні ресурси та перспективи їх використання у після кризовий період розвитку економіки України. Навчальні завдання:
Інформаційне забезпечення:
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 6. Семінар-вирішення проблемних питань Тема «Вдосконалення механізму управління природокористуванням в Україні» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування окремих важелів механізму управління природокористуванням. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.
Студент повинен уміти:
План заняття
Навчальні завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 7. Семінар-вирішення ситуаційних вправ на співставлення фонової концентрації забруднення компонентів довкілля з ГДК з урахуванням ефекту синергізму. Тема: Екологічний моніторинг та нормативи якості середовища проживання Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із важливістю організації системи екологічного моніторингу нормативів якості довкілля в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
визначати рівень забруднення окремих компонентів довкілля, виходячи із даних фонової концентрації забруднення - усвідомлювати значення екологічного моніторингу як ланки контролю, спостереження і прогнозу в системі механізму управління природокористуванням; - розрізняти величини середньодобової та максимально-разової ГДК; - співставляти значення фонової концентрації забруднення із гранично допустимими величинами;
План заняття:
Визначити чи наявне забруднення, і якщо наявне, то у скільки разів перевищую середньодобові значення ГДК, якщо відомо, що фонова концентрація забруднюючих речовин в повітрі становить: Ситуаційна вправа 1: Ацетону – 0,75 мг/куб. м. повітря; фенолу - 0,02 мг/куб м повітря; ситуаційна вправа 2: пеніциліну 0,002мг/куб.м; аніліну – 0,03 мг/ куб. м . повітря; ситуаційна вправа 3: соляної кислоти – 4 г/куб. м., хлору – 0,03 мг/куб. м повітря, якщо відомо, що для ацетону та фенолу властивий ефект синергізму.
Інформаційне забезпечення
Навчальні завдання
Творчі завдання
Література
КНТ, 2009.
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 8. Семінар-дискусія Тема: Можливість і доцільність впровадження економічних методів у практику управління природокористуванням України» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти специфіку дії окремих видів економічних методів управління природокористування; - розрізняти види платежів за природні ресурси; - аналізувати специфіку нормативів платежів за природні ресурси; - нараховувати обсяги платежів за забруднення окремих компонентів довкілля; - нараховувати обсяги платежів за використання природних ресурсів;
План заняття
Інформаційне забезпечення
Навчальні завдання
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 9. Вирішення задач на пошуки економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів в конкретних виробничих ситуаціях Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із методикою визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних заходів; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів в конкретних виробничих ситуаціях.
Ситуація1. Хімічне підприємство з вартістю основних промислово виробничих фондів 500 млн. грн є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком 0,8 мг в куб. м , над населеним пунктом з чисельність 400 тис. жителів 0,55 мг в куб м, а над полем площею 300 га – 0,5 мг в куб.м. Зниження викидів можна досягти шляхом спорудження сірко поглинаючої установки, вартість будівництва якої – 25 млн. грн, а експлуатаційні витрати – 5 млн. грн.. на рік. Її спорудження дозволить зменшити концентрацію сірчаного ангідриду над промисловим майданчиком до 0,4 мг в куб. м, над населеним пунктом – до 0,2 мг в куб м, а над полем – до 0,1 мг в куб.м . Обґрунтувати економічну ефективність впровадження на підприємстві природоохоронних заходів, якщо відомо що сірко поглинаюча установка окупиться за 8 років. Ситуація 2. Металургійний комбінат , розташований в обласному центрі України з чисельністю населення 800 тис. чол., викидає в атмосферу в межах лімітованих викидів 4 тис. тонн хлористого водню, 12 тис. тонн сірчаного ангідриду, 5 тис тонн оксиду азоту і 8 тис. тонн окису вуглецю. Обґрунтувати економічну ефективність впровадження газоочисної установки, яка дозволить зменшити викиди хлористого водню до 1 тис. тонн, сірчистого ангідриду до 3 тис. тонн, оксиду азоту – до 1,5 тис. тонн, окису вуглецю – до 2 тис. тонн, якщо вартість впровадження очисної установки – 20 млн. грн., а експлуатаційні витрати – 4 млн. грн., строки окупності установки – 10 років. Ситуація 3. Завод по виробництву мінеральних добрив, розташований в басейні р. Південний Буг, скидає в поверхневі води в межах встановлених лімітів нітратів - 5 тис. тонн, нітритів – 2 тис. тонн, амонійного азоту – 3 тис. тонн. Обґрунтувати будівництво очисних споруд на комбінаті, які дозволять зменшити викиди нітратів – до 2 тис. тонн, нітритів – до 0,5 тис. тонн, амонійного азоту – до 1 тис. тонн, якщо вартість очисних споруд – 1 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,2 млн. грн. на рік, строки окупності – 8 років.
Інформаційно-методичне забезпечення Таблиця 1 Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 жителя) залежно від концентрації пилу і сірчаного ангідриду, грн.
Таблиця 2 Питомі збитки за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення (Нбі)
Таблиця3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (Кнас.)
Таблиця 4 Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення пункту (Кф)
*Автономної Республіки Крим ** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65
Література
Заняття 10. Мозковий штурм на тему: «Причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту» Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із системою економічних методів в механізмі управління природокористуванням в Україні; а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поняття «управління природокористуванням» та «екологічний менеджмент» ; - користуватись методом SWOT- аналізу для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз підприємства; - розрізняти поняття «екологічний менеджмент» та «екологічний аудит»; - усвідомлювати причини, що впливають на організацію екологічного менеджменту та екологічного аудиту.
План заняття
Інформаційно-методичне забезпечення
Навчальні завдання 1.Ознайомтесь із системами стандартів, що регламентують: а) принципи екологічного менеджменту; б) принципи екологічного аудиту.
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
Заняття 11 Дискусія на тему: «Порушення принципів планування раціонального використання природних ресурсів при розміщенні продуктивних сил в окремих регіонах України як причина загострення кризових явищ».
Тема: Планування раціонального природокористування та охорони довкілля. Екологічна експертиза. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із сутністю і завданнями планування раціонального природокористування як превентивного важелю управління; сутністю та завданнями екологічної експертизи. а) інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти поточне та перспективне планування; - визначати, які принципи планування раціонального використання природних ресурсів було порушено при розміщення продуктивних сил в окремих регіонах України; - користуючись Законом України про екологічну експертизу, формулювати цілі і завдання екологічної експертизи; - Розрізняти суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи.
План заняття
Інформаційно-методичне забезпечення
Навчальні завдання
Література
Рівень оцінювання знань на занятті: 7 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу. 5 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України. 3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА
Самостійна робота студентів (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою, та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє важливу роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Є однією з форм організації і здійснення навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом і надбання навичок використання теорії і методології в практичній діяльності у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями , вільно орієнтуватись в інформаційному просторі. Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; в) виконання модульних контрольних робіт. Види самостійної роботи студентів З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи: І – підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ – пошуково-аналітична робота; ІІІ – наукова робота; IV – практичні тренінги. До кола питань для самостійного опрацювання серед іншого (окремі питання, що розглядаються на лекціях та під час семінарських занять студенти можуть самостійно вивчити більш глибоко з метою розширення світогляду та формування кола професійних інтересів) варто включати такі питання з наступних тем:
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 5-бальну систему (оцінка «незадовільно» – менше 60 балів; оцінка «задовільно» – 60–69 балів; оцінка «добре» – 70–89 балів; оцінка «відмінно» – 90–100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності складає відповідно 100 балів. Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання індивідуальних завдань та завдань для самостійного опрацювання Системність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 80 балів із 100, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (8 семінарів). При цьому враховуються: – для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар; – для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо). Порядок проведення модульних завдань для студентів денної форми навчання. Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-80 балів із 100, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0–5 балів за кожний модуль). Перше модульне завдання містить питання, що відносяться до тем 1–4, друге – до тем 5–9. Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Для підсумкового контролю у формі диференційного заліку (ПМК) з дисципліни « Екологія» Денна форма навчання
Змістовий модуль2
Розподіл балів, які отримують студенти
Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної соціологічної проблеми з формулюванням відповідних практичних висновків.
Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з екології за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті.
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі аналітичної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в дидактичному процесі.
Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової.
Розв’язок задач – виробничих ситуацій на пошуки економічної ефективності впровадження природозахисних заходів:
Шкала оцінювання: національна та ECTS
7. Рекомендована література Базова
Допоміжна
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||