Розділ ІІІ. Методичні матеріали щодо практичної підготовки студентів:

1. Методичні матеріали щодо організації проведення  та критеріїв оцінювання міжпредметного тренінгу.

 

Сутність тренінгу Тренінгові технології є одним із найбільш ефективних інноваційних методів навчання, що забезпечують високий рівень підготовки майбутніх фахівців із сучасним економічним мисленням і розумінням тих складних процесів, які відбуваються нині в економіці в цілому і в агропромисловому комплексі зокрема. "Проектування агропромислового формування в продуктовому підкомплексі АПК" полягає у розв’язанні єдиної комплексної підприємницької задачі, в процесі якого забезпечується практичне навчання студентів таким прийомам і діям, які пов’язані зі створенням плануванням, організацією і управлінням агропромислового формування.

Мета тренінгу — інтегрувати теоретичні знання студентів з практичною діяльністю, забезпечити набуття ними навичок підготовки і прийняття управлінських рішень, вироблення уміння практичного застосування набутих теоретичних знань, опанування способами обробки інформації і алгоритмами здійснення необхідних аналітичних розрахунків.

Завдання тренінгу. Основним завданням тренінгу є засвоєння студентами методології і методики створення на базі переробного підприємства агропромислового формування з метою забезпечення цього підприємства власною сировиною в обсягах, достатніх для стабільної його роботи в умовах конкуренції на аграрному ринку і на ринку оренди землі.

Тренінг дає змогу змоделювати АПФ, яке за своїми параметрами і умовами функціонування максимально наближене до реально діючих агропромислових формувань.

 

Варіантний підхід до створення АПФ і умови, що повинні бути дотримані за такого створення

З метою забезпечення максимальної індивідуалізації виконуваних студентами завдань, в разі проектування АПФ по одному із продуктових підкомплексів АПК, витримується принцип варіантності до такого проектування. Причому кожний із варіантів повинен відрізнятися від інших не за другорядними, а за істотними ознаками. Такими ознаками можуть бути різна потужність переробного підприємства, на базі якого проектується створити агропромислове формування, різний обсяг виробництва власної сільськогосподарської сировини порівняно з її потребою для 100%-го використання виробничої потужності цього підприємства, неоднакова номенклатура і асортимент кінцевої продукції тощо. Варіантність проектування АПФ може бути істотно посилена завдяки включенню в окремі варіанти завдань по визначенню потреби в техніці для виконання основних технологічних операцій по виробництву сировини та вирощуванню зернових культур або іншої провідної культури, якщо зерно є сировиною для промислово переробного виробництва.

Основними умовами, що повинні бути дотримані при створенні АПФ, є наступні:

— забезпечувати високопродуктивне виробництво сільськогосподарської продукції за сучасними технологіями в обсягах, достатніх для сталої роботи промислової сфери АПФ;

— розвивати тваринництво як галузь, по-перше, соціально значущу з точки зору забезпечення сільських працівників робочими місцями і задоволення потреб споживачів у високоякісній сільськогосподарській продукції; по-друге, як сферу виробничої діяльності, що забезпечує за сучасних технологій значне підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;

— підтримка соціальної сфери села;

— забезпечення високого рівня ефективності агропромислового виробництва.

Особливо важливо досягти практичного втілення першої з названих умов, бо в іншому разі дотриматись решти умов стає фактично неможливим. Практикою підтверджено, що переробному підприємству лише тоді доцільно трансформуватись в агропромислове формування з площею орендованих земель, достатньою для досягнення беззбиткового виробництва кінцевого продукту, а тим більше для набуття таким підприємством статусу аграрного, коли створене АПФ спроможне запровадити новітні технології виробництва сільськогосподарської продукції, сучасний менеджмент і одержувати завдяки цьому високі врожаї сільськогосподарських культур, досягти високої продуктивності тварин. В іншому разі переробному підприємству необхідно буде орендувати значно більші масиви сільськогосподарських земель, що призведе до погіршення управління сільськогосподарським виробництвом, вимагатиме додаткових витрат на придбання більшої кількості техніки та на її експлуатацію, зросте потреба у сільськогосподарському персоналі і збільшаться витрати на його оплату, зростуть також загальновиробничі витрати. В сукупності це зумовить істотне зростання собівартості сільськогосподарської сировини власного виробництва, іншої сільськогосподарської продукції, а отже, і зниження економічної ефективності виробництва кінцевого продукту і виробничої діяльності АПФ в цілому.

Проектування АПФ здійснюється на прикладі бурякоцукрового підкомплексу. Вихідними положеннями такого проектування є:

• в регіоні традиційного бурякосіяння з сприятливими природними умовами для вирощування цукрових буряків функціонує два цукрових заводи — один потужністю 6 тис. тонн переробки коренів за добу, другий — 3 тис. тонн, які з метою стабільного забезпечення цукрового виробництва сировиною вирішили кожний зокрема створити агропромислове формування. При цьому обидва заводи уже мають певний досвід самостійного вирощування цукрового буряку на орендованих землях, проте без створення спеціалізованих аграрних підрозділів.

Цукровим заводам потрібно вирішити, який вид агропромислового формування доцільно створити: якщо це має бути цілісне підприємство у складі промислової і аграрної сфер, то при цьому аграрна сфера функціонуватиме на засадах відокремлених сільськогосподарських підрозділів без права юридичної особи, але з правом сплати податків у місцеві бюджети за місцем розташування. Дотримання цієї умови передбачає, що відокремлені підрозділи мають створюватись на базі населених пунктів, де проживають селяни-орендодавці. Якщо буде вибрано другий варіант створення АПФ у формі холдингу, то цукровий завод стає материнською компанією, а виробництво сільськогосподарської сировини концентрується у дочірніх аграрних підприємствах;

• на прилеглих до цукрових заводів сільськогосподарських територіях існує і посилюється конкуренція на ринку оренди землі. Тому при проектуванні АПФ потрібно брати до уваги додаткові витрати, що виникатимуть у зв'язку з необхідністю виплачувати вищу орендну плату порівняно з централізовано встановленою (1,5 % від грошової оцінки землі). Такий захід має економічно заінтересувати селян у передачі в оренду своїх земельних ділянок (паїв) саме цукровому заводу;
•  цукрові заводи заінтересовані в мінімізації площ орендованих земель, тому орієнтуються на максимально допустиму насиченість сівозміни цукровим буряком. Згідно з рекомендаціями наукових аграрних установ агротехнічно допустима насиченість цієї культури в сівозміні на родючих землях може становити 25—30 %[1] (2,5—3 поля у 10-пільній сівозміні). При проектуванні АПФ ця вимога повинна витримуватися, бо в іншому разі інтегроване підприємство може зазнати великих втрат через зниження урожайності цукрового буряку (інтенсивний розвиток хвороб) і зниження родючості грунту;
• цукровий завод, що планує створити АПФ, повинен мати міцний фінансово-економічний стан. Зокрема, його фінансові можливості мають бути достатніми, щоб закупити необхідну техніку і матеріальні оборотні ресурси відповідно до потреби для організації сільськогосподарського виробництва на сучасній технологічній основі. Крім того, підприємство повинне мати економічні можливості для підтримки соціальної сфери населених пунктів, де формуються відокремлені аграрні підрозділи;
• різна потужність цукрових заводів зумовлює і не однакові витрати по окремих їх елементах в розрахунку на 1 т переробленого цукрового буряку або на 1 т цукру. Цим і пояснюються відмінності в рівнях собівартості і економічної ефективності виробництва кінцевої продукції по цукрових заводах потужністю 3 і 6 тис. тонн переробки коренів за добу;
• при проектуванні АПФ студенти використовують наступну нормативну базу:

— частка цукрового буряку в сівозміні (3 поля у 10-пільній сівозміні);

— окремі нормативи витрат на 1 га посіву цукрового буряку;

— біологічна нормативна цукристість цукрового буряку;

— нормативи втрат цукрози по всьому технологічному ланцюгу виробництва цукру;

— нормативи витрат на приймання і зберігання цукрового буряку;

— нормативи витрат на допоміжні матеріали, тепло і енергію, заробітну плану працівників заводу, зайнятих на технологічних операціях цукровиробництва;

— окремі техніко-економічні коефіцієнти, що використовуються при оптимізації аграрної сфери;

— нормативи для визначення потреби в техніці, яка необхідна для виконання основних технологічних операцій на вирощуванні цукрового буряку і зернових.

Для полегшення розрахункової частини проектування АПФ окремі види витрат наводяться готовою цифрою, а саме: загальновиробничі витрати, витрати на збут та адміністративні витрати.

 

Учасники тренінгу і організація його проведення

 

Учасниками тренінгу є:

• студенти магістерської програми "Економіка агропромислових формувань", які виконують ролі головних спеціалістів економічного профілю, промислової і аграрної сфер АПФ і його керівника;
• викладачі кафедри економіки агропромислових формувань, які виконують ролі тренерів-консультантів з питань проектування АПФ.

          Із числа студентів-учасників тренінгу формуються 4 мікрогрупи таким чином, щоб вони були приблизно однаковими за чисельністю і за рівнем їх фахової підготовки. Очолює кожну мікрогрупу лідер із числа кращих студентів, визначених попередньо самими студентами за участю викладачів-консультантів. Кожний з таких викладачів за рішенням кафедри співпрацює із закріпленою за ним мікрогрупою: надає консультативні послуги, здійснює оперативний контроль за ходом виконання тренінгових завдань, спрямовує студентів мікрогрупи на ефективну колективну працю і на колективну та індивідуальну відповідальність за своєчасність і якість виконуваної роботи.

          Кожна мікрогрупа вибирає один із чотирьох варіантів проектування АПФ:

          1. АПФ з потужністю цукрового заводу 6 тис. тонн переробки цукрового буряку за добу з аграрною сферою, достатньою:

          а) для отримання обсягу власної сировини, що забезпечує досягнення точки беззбитковості виробництва цукру;

          б) з обсягом власної сировини, що забезпечує отримання цукровим заводом статусу аграрного підприємства.

          2. АПФ з потужністю заводу 3 тис тонн переробки коренів за добу з проектуванням таких же підваріантів а) і б), як і у 1 варіанті.

          3. АПФ з потужністю заводу 6 тис. тонн переробки цукрового буряку за добу з аграрною сферою, достатньою для перекриття точки беззбитковості виробництва цукру на 20% і з наступним визначенням по аграрній сфері потреби в техніці, яка необхідна для виконання основних технологічних операцій на вирощуванні цукрового буряку і зернових.

          4. АПФ з потужністю цукрового заводу 3 тис. тонн переробки цукрового буряку за добу з виконанням таких же завдань, як і в 3 варіанті.

         У випадку співпадання бажань двох або більше мікрогруп щодо вибору певного варіанту проектування АПФ, це спірне питання вирішується шляхом жеребкування.

         Важливим питанням організації комплексного тренінгу є визначення ролей учасників тренінгу і розподілу завдань між членами мікрогрупи. Чисельність мікрогрупи формується в залежності від кількості студентів магістерської програми "Економіка агропромислових формувань", а також з врахуванням тієї обставини, що цей тренінг проводиться за чотирма варіантами проектування агропромислового формування. Кількість варіантів може бути збільшена завдяки розробці методології проектування АПФ по інших продуктових підкомплексах АПК.

         У кожній мікрогрупі з ініціативи її лідера здійснюється розподіл між студентами ролей і виконавчих функцій, завдяки чому досягається індивідуалізація завдань, їх поетапне виконання з орієнтацією на синхронізацію дій щодо своєчасного і якісного проектування АПФ як цілісного інтегрованого підприємства. Визначення ролей і персоніфікація завдань може мати такий вигляд[2]:

 

 

 

Розподіл ролей і персоніфікація завдань між членами мікрогрупи

чисельністю 10 чоловік

 

Ролі і завдання	Чисельність студентів (за умови, що у складі мікрогрупи є 10 учасників)
1. Директор агропромислового формування і його заступник — ролі виконують лідер мікрогрупи і один із добре підготовлених студентів-членів мікрогрупи	2
Завдання директора — прийняття рішення про створення АПФ на основі даних аналізу фінансово-економічного стану підприємства, координація роботи всієї мікрогрупи, контроль за виконанням індивідуальних завдань її членами, тісна співпраця з тренером-консультантом, кураторство над однією із сфер АПФ, наприклад, промисловою	1
Завдання заступника директора — допомога у розв’язанні індивідуальних завдань, що покладені на окремих членів мікрогрупи, кураторство над однією із сфер АПФ, наприклад, аграрною, вирішення питань за відсутності директора	1
2. Головний економіст промислової сфери АПК і економісти економічного відділу цієї сфери	3
Завдання головного економіста — координація економічного відділу промислової сфери АПФ, розподіл разом з директором (куратором) завдань серед економістів відділу, здійснення методичного керівництва виконання ними індивідуальних завдань, контроль за таким виконанням, оцінка фінансово-економічного стану переробного підприємства.	1
Завдання економістів економічного відділу промислової сфери АПФ :	2
визначення обсягу заготівлі сировини, витрат на таку заготівлю і зберігання, а також витрат на сировину; визначення обсягу виробництва кінцевої продукції промислової сфери АПФ і виробничих витрат (витрати на допоміжні матеріали, енергію, заробітну плату тощо);	1
визначення попередньої собівартості кінцевої продукції, точки беззбитковості її виробництва, а також потреби в сировині і в земельних ресурсах для її досягнення; визначення остаточної проектної собівартості кінцевої продукції промислової сфери АПФ і рентабельності її виробництва	1
3. Провідний економіст аграрної сфери АПФ і економісти економічного відділу цієї сфери	4
Завдання провідного економіста аграрної сфери АПФ - координація роботи економічної служби аграрної сфери АПФ, розподіл разом з директором (куратором) завдань серед економістів даної сфери, здійснення методичного керівництва виконання ними індивідуальних завдань, контроль за таким виконанням, консультації з технологами — агрономом, зоотехніком	1
Завдання економістів економічної служби аграрної сфери АПФ:	3
обґрунтування критерію оптимальності і обмежень економіко-математичної задачі оптимального поєднання галузей аграрної сфери, підготовка техніко-економічних коефіцієнтів розширеної матриці задачі; оптимізація на ПК аграрної сфери АПФ за розміром виробництва сировини, достатньої для досягнення точки беззбитковості виробництва кінцевого продукту промислової сфери АПФ і для досягнення статусу аграрного підприємства;	1     1
визначення потреби в техніці, що необхідна для виконання основних технологічних операцій по виробництву сільськогосподарської сировини і зерна за новітніми технологіями.	1
4. Побудова орендних земельних відносин в АПФ і визначення витрат на орендну плату за землю	1

 

 

 

 

Тренери-консультанти, здійснюючи оперативний контроль за виконанням студентами індивідуальних завдань за етапами, виставляють їм попередні оцінки з врахуванням тих же вимог, що ставляться при проектуванні АПФ в цілому. Остаточна оцінка виставляється студентам за результатами презентації.

Презентація — це представлення мікрогрупою у формі виступу і наочної ілюстрації перед аудиторією одержаних результатів щодо проектування агропромислового формування за відповідним варіантом. Презентацію здійснює лідер мікрогрупи і окремі її члени. Зокрема, лідер мікрогрупи доповідає про концептуальні, найбільш важливі результати роботи, а студенти-члени мікрогрупи зупиняються більш детально на виконанні окремих принципової ваги завданнях.

Кожна мікрогрупа оформляє результати своїх досліджень і рекомендацій у вигляді надрукованого і зброшурованого документа, який надається на рецензію для опонування. В якості опонентів виступають тренери-консультанти і лідери мікрогруп за одночасного залучення в разі потреби членів мікрогрупи. При цьому може бути використана така схема опонування: перша мікрогрупа опонує результати проектування АПФ другої мікрогрупи, друга — третьої, третя — четвертої, четверта — першої.

Презентація має здійснюватися у формі невимушеного спілкування, дискусії: після презентації матеріалів проектування АПФ лідери мікрогруп і окремі її члени відповідають на запитання присутніх у залі, в тому числі і опонентів, дискутують з опонентами після їх виступу по спірних, на їх погляд, питаннях. У подальшому відбувається вільне обговорення результатів презентації за участю усіх бажаючих прийняти участь у дискусії.

 

Підсумкове оцінювання знань студентів за результатами виконання завдань тренінгу і їх презентації

 

Оцінка роботи студентів за результатами тренінгу здійснюється за трьома напрямами:

1. Оцінка професіоналізму студентів при виконанні покладених на них ролевих функцій. Здійснюється за такими елементами знань, умінь і навичок: вміння виконувати роль, аналізувати і оцінювати зовнішнє і внутрішнє середовище, здійснювати прогнозування, планування і проектування розвитку організації в цілому і, зокрема, в частині виконання індивідуальних завдань, спроможність активно вести дискусії, проявляти професіоналізм, вміння презентувати результати розробок, аргументувати пропозиції і оригінальність висунутих ідей.

Оцінку за цим напрямом здійснює викладач-консультант за шкалою 0; 20; 40; 60 балів.

2. Оцінка роботи мікрогрупи в цілому. Здійснюється за такими елементами знань, умінь і навичок: своєчасність і якість виконання мікрогрупою в цілому завдань, що в сукупності забезпечують проектування АПФ. Ступінь активності членів мікрогрупи під час проведення дискусій, мозкових атак, аналізу і оцінки конкретних ситуацій. Вміння керівника мікрогрупи і її членів презентувати результати роботи та обґрунтовувати їх. Мікроклімат в мікрогрупі.

Оцінку за цим напрямом здійснює викладач-консультант за шкалою 0, 10, 15, 20 балів.

3. Самооцінка роботи студента в мікрогрупі. Здійснюється за такими ж елементами знань, умінь і навичок, що і за першого напряму — оцінка професіоналізму студентів при виконанні покладених на них рольових функцій.

Оцінку роботи кожного члена мікрогрупи за цим напрямом здійснюють самі студенти мікрогрупи за шкалою: 0, 10, 15, 20 балів.

Отже, максимальну оцінку студент може отримати, за усіма напрямами оцінювання, 100 балів. Переведення 100-бальної шкали в 4-х-бальну здійснюється за загальноприйнятою в університеті шкалою:

— "відмінно" — 85—100,

— "добре" — 65—80;

— "задовільно" — 50—60;

— "незадовільно" — 0—45.

Критерії оцінювання роботи студентів за першим напрямом "Оцінка професіоналізму студентів при виконанні покладених на них рольових функцій":

Оцінка 60 балів:

• досконале вміння виконувати роль, здійснювати всебічний аналіз і оцінку зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування досліджуваних суб’єктів господарювання;
• обґрунтовано з використанням сучасних методів і прийомів здійснювати прогноз, планування і проектування розвитку організації АПФ у  цілому;
• своєчасне і якісне виконання індивідуального ролевого завдання;
• висока конструктивна активність під час проведення дискусії щодо вузлових питань проектування АПФ, вияв високих професійних знань під час аргументації своєї позиції і аналізі конкретних ситуацій;
• уміння на високому професійному рівні презентувати отримані результати проектування і аргументовано доводити їх об'єктивність, практичну значущість та перспективність. На особливу увагу, при цьому, заслуговують висунуті оригінальні ідеї та пропозиції.

Оцінка 40 балів:

• уміння виконувати роль без очевидних прорахунків та здійснювати аналіз і оцінку зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування досліджуваних суб'єктів господарювання;
• без грубих похибок здійснювати прогнозування, планування і проектування розвитку організації (АПФ) у цілому;
• своєчасне з неістотними прорахунками виконання індивідуального ролевого завдання;
• активна участь у проведенні дискусій щодо вузлових питань проектування АПФ, вияв достатніх професійних знань під час аргументації своєї позиції і аналізі конкретних ситуацій;
• вміння на прийнятному рівні презентувати отримані результати проектування АПФ і аргументувати їх обґрунтованість.

Оцінка 20 балів:

• слабке вміння виконувати роль та здійснювати аналіз і оцінку зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування досліджуваних суб'єктів господарювання;
• здійснення прогнозування, планування і проектування розвитку організації зі значними похибками;
• несвоєчасне з істотними прорахунками виконання індивідуального завдання;
• слабка активність у проведенні дискусій і аналізі конкретних ситуацій, вияв недостатніх професійних знань під час аргументації своєї точки зору;
• посередня презентація отриманих результатів проектування АПФ, слабка аргументація їх обґрунтованості;
• відсутність ініціативи при вирішенні вузлових питань проектування АПФ.

          Оцінка 0 балів:

• невміння виконувати роль і здійснювати аналіз та оцінку зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування досліджуваних суб'єктів господарювання;
• невміння здійснювати прогнозування, планування і проектування розвитку організації або ж здійснення їх з грубими помилками, що призводить до отримання економічно спотворених результатів;
• невиконання індивідуальних завдань або отримання по них недостовірних результатів;
• повна пасивність при проведенні дискусій і аналізі конкретних ситуацій;
• відмова від презентації результатів роботи.

 

Критерії оцінювання роботи студентів за другим напрямом

"Оцінка роботи мікрогрупи в цілому"

 

   Оцінка 20 балів:

• своєчасне і досконале виконання мікрогрупою усіх завдань, що в сукупності забезпечують висококваліфіковане і всебічно обґрунтоване проектування агропромислового формування;
• висока активність членів мікрогрупи під час проведення дискусій, мозкової атаки, аналізу і оцінки конкретних ситуацій, вияв конструктивізму при висуненні власних ідей, пропозицій і виявлене вміння аргументовано їх захищати;
• досконала професійна презентація результатів роботи мікрогрупи її керівником і окремими членами, високе вміння обґрунтовувати висунуті пропозиції і практичні результати та вдале їх унаочнення;
• творчий, внутрішньо комфортний мікроклімат у колективі, вияв взаємоповаги, самокритичності, стриманості в дискусіях, надання пріоритетності при обґрунтуванні власних пропозицій логіці, аргументам, фактам.

           Оцінка 15 балів:

• своєчасне виконання мікрогрупою усіх завдань, що стосуються проектування агропромислового формування, достатня обґрунтованість більшості з них, наявність неістотних прорахунків при прогнозуванні, плануванні і аналізі ситуації;
• активна участь більшості членів мікрогрупи у проведенні дискусій, мозкової атаки, здійсненні аналізу і оцінки конкретних ситуацій, відсутність в окремих членів групи достатнього конструктивізму і аргументованості при висуненні власних ідей і пропозицій;
• достатньо обґрунтована презентація мікрогрупою результатів роботи, проте має місце не завжди чітка аргументація окремими її членами своїх пропозицій;
• прийнятний мікроклімат в колективі, відсутність конфліктних ситуацій.

         Оцінка 10 балів:

• несвоєчасне виконання мікрогрупою більшості завдань, що стосуються проектування агропромислового формування, недостатня обґрунтованість окремих з них, необхідність надання з боку викладача-консультанта багато підказок при аналізі конкретних ситуацій, прогнозуванні, плануванні і проектуванні окремих ланок створення АПФ;
• низька активність членів мікрогрупи при проведенні дискусій, мозкової атаки, відсутність конструктивізму в більшості членів колективу при висуненні власних пропозицій;
• слабка аргументація результатів роботи мікрогрупи, недостатня або повна відсутність їх унаочнення;
• малосприятливий для творчої роботи колективу мікроклімат, недостатня взаємопідтримка його членів при виконанні ними індивідуальних завдань, вияв у багатьох робочих ситуаціях безініціативності.

               Оцінка 0 балів:

• невміння членами мікрогрупи навіть за багаторазових консультацій викладача-консультанта виконувати з мінімально достатнім рівнем обґрунтованості індивідуальні завдання, що стосуються проектування агропромислового формування, нездатність здійснювати правильні прогнозні і планові розрахунки;
• пасивність і безініціативність членів мікрогрупи при намаганні провести дискусію по важливих питаннях проектування АПФ й аналізу конкретних ситуацій;
• відмова мікрогрупою презентувати результати роботи;
• несприятливий мікроклімат у колективі, часте порушення дисципліни його членами.

         Особливість оцінки результатів роботи мікрогрупи за цим напрямом полягає в тому, що отриманий мікрогрупою оціночний бал (20, 15, 10, 0) є одночасно і балом оцінки кожного члена мікрогрупи. Проте викладач-консультант може підвищити цю бальну оцінку на 5 балів тим членам мікрогрупи, які значно краще працювали, ніж мікрогрупа в цілому. Це стосується ситуації, коли робота мікрогрупи оцінена на 15, 10 або 0 балів.

 

 

 

 

Критерії оцінювання роботи студентів за третім напрямом

 

Використовуються ті ж критерії вимоги, що і за першого напряму оцінювання лише з тією різницею, що тут встановлюються своя бальна шкала: замість 60 балів максимальна оцінка береться 20 балів; замість 40—15; замість 20—10. Результати цієї оцінки є індивідуальними для кожного члена мікрогрупи, визначається рішенням усіх членів колективу з врахуванням якості виконання студентом усіх аспектів ролевих функцій.

 

 

2. Програма, методичне забезпечення та критерії оцінювання практики.

 

Відповідно до навчальної програми магістерської підготовки кафедрою економіки агропромислових формувань організується переддипломна практика студентів на підприємствах і міжгалузевих формуваннях АПК.

Головна мета практики — набуття практичних навичок професійної діяльності, здійснення науково-аналітичних спостережень, дослідження економічних процесів і явищ на об’єкті практики, узагальнення і систематизування їх з метою вироблення власного бачення проблеми та опрацювання обґрунтованих рекомендацій щодо її розв'язання, а також для підготовки дипломної роботи.

В процесі підготовки до проходження практики студент зобов’язаний:

отримати індивідуальне завдання від наукового керівника з проходження практики;

оформити і передати до університету договір з проходження практики;

одержати консультації від керівника практики від університету щодо оформлення необхідних документів.

Перебуваючи на базі практики студент повинен:

прибути на базу практики, своєчасно, згідно графіку проходження практики з відповідними документами, одержаними в університеті;

ознайомитись з правилами внутрішнього розпорядку на базі практики;

у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками наукового керівника і керівника бази практики.

В процесі проходження практики студент формує теоретико-методологічну базу з відповідним цифровим фактажем, необхідним для написання звіту з проходження практики, а також для виконання магістерської дипломної роботи.

Оскільки базами практики можуть бути аграрні, переробні, сервісні і торгові підприємства, агропромислові формування (агропромислові підприємства, агрофірми, агроконсорціуми, агрохолдинги, агроконцерни, агрокорпорації, агроасоціації та ін.), а також управлінські структури (міністерства, обласні і районні управління, інші відомства), то програма практики має будуватись відповідно до особливостей кожної організації.

                                                                  Звіт

                             про проходження переддипломної практики

             

Після завершення переддипломної практики студент подає на кафедру відповідний звіт. Звіт про проходження переддипломної практики має складатися із трьох розділів:

1.1. Соціально-економічна характеристика підприємства (організації).

1.2. Результати прикладного вивчення досліджуваної проблеми

1.3. Висновки і пропозиції, одержані та вироблені в результаті проходження практики.

Наповненість розділів звіту має бути такою:

1. Соціально-економічний портрет підприємства (організації):

— статус;

— організаційно-виробнича структура;

— основні результати виробничо-фінансової діяльності;

— соціальне становище працівника;

— стратегія розвитку: сильні і слабкі позиції.

Зазначені питання слід вважати орієнтирами. Студент повинен у конкретних умовах підприємства (організації) врахувати специфіку і намагатись найбільш повно, на власний розсуд, розкрити суть соціально-економічної характеристики, залучивши до цього не лише установчі документи, а й планові, фактичні дані, аналітичні матеріали, інструкції, положення та інші регламентаційні документи. Головне — "сконструювати" власну концепцію і розуміння самої суті — економічної характеристики.

2. Робота, виконана безпосередньо студентом під час проходження практики.

Цей розділ аналітико-дослідницького спрямування, в якому студент наводить обґрунтовані результати власного дослідження по обранній темі дипломної роботи на базі підприємства(об’єкта практики). Даний розділ повинен містити аналіз фактичного стану справ по темі дослідження на обєкті переддипломної практики, з використанням необхідних теоретичних та методичних знань. Структуру розділу слід формувати з 2-3 підрозділів.

Під час практики студент зобов'язаний зібрати і опрацювати весь аналітичний матеріал, з'ясувати наскільки обрана тема дипломної роботи відповідає профілю підприємства (організації) і можливостям одержання та збору необхідної цифрової, документної та законодавчої інформації.

Даний і третій розділ звіту за обсягом мають бути центральними, бо саме в них студент має показати свою здатність і готовність до самостійної планово-аналітичної роботи.

3. Висновки і пропозиції, одержані та вироблені в результаті проходження практики.

Це важливий розділ, адже він засвідчує про готовність студента до практичної діяльності з точки зору здатності і практичних навичок робити аргументовані конкретні висновки і пропозиції.

В даному розділі розробляються і обґрунтовуються пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства за певним функціональним напрямом(по обраній проблемі дослідження). Інформацію, отриману в попередніх розділах звіту, необхідно використати при розробці економіко-математичних моделей та прогнозів динаміки розвитку економічних показників бази практики. Доцільно даний розділ представити у вигляді 2-3 підрозділів.

Додатки до звіту є його обов’язковим елементом. У додатках можуть наводитися окремі аналітичні матеріали, розрахунки, форми звітності, документи з нормування і оплати праці, нормативні матеріали, положення тощо. Загальний обсяг звіту разом з додатками не повинен перевищувати 50 сторінок комп’ютерного тексту шрифтом Times New Roman, розмір 14, інтервал 1,5.

 

Звіт про проходження переддипломної практики в структурах  Міністерства аграрної політики та продовольства

 

Після завершення практики студент оформляє письмовий звіт, який він захищає безпосередньо в Міністерстві аграрної політики тапродовольства з участю наукового керівника від кафедри і який має складатись з таких обов’язкових розділів:

Загальна характеристика Міністерства аграрної політики та продовольства.

1.1. Юридичний статус, завдання та функції Міністерства. Внутрішня структура Міністерства. Департамент, його призначення, організаційна побудова і завдання. Функції та завдання управлінь, відділів і секторів, що формують департамент. Керівні органи Міністерства. Роль Міністерства в опрацюванні аграрної політики та управління аграрним сектором економіки.

1.2. Функції і завдання департаменту стратегії розвитку аграрної економіки. Структура департаменту, його головні управління, відділи і сектори. Завдання і функції департаменту. Зв’язок департаменту з іншими управлінськими підрозділами Міністерства та управлінськими структурами в областях і районах. Роль департаменту в опрацюванні сучасної аграрної політики. Методичні і методологічні розробки і рекомендації департаменту щодо прогнозування стратегії розвитку аграрної економіки.

1.3. Завдання і функції управління стратегії розвитку аграрної економіки та економічного аналізу. Структура управління, його відділи, їх завдання і функції. Методологічні і методичні розробки управління з питань економічного аналізу та стратегії розвитку аграрної економіки. Інформативна база та інформаційне забезпечення діяльності управління. Зв’язок з обласними і районними структурами, іншими підрозділами Міністерства. Реалізація опрацьованих рекомендацій структурами управління.

2. Участь студента в роботі департаменту.

Завдання, які виконані за заявкою департаменту безпосередньо студентом під час проходження практики: їх зміст, значення і практичне спрямування.

2.2. Завдання, які виконано за дорученням кафедри.

Йдеться про конкретні завдання, які видає науковий керівник від кафедри для використання результатів у навчальному процесі, поповнення навчально-методичного кабінету, формування банку даних, нагромадження планової та звітної документації, різних нормативних документів, що діють безпосередньо на підприємстві.

2.3. Підготовка дипломної роботи.

Під час практики студент зобов’язаний зібрати і опрацювати весь аналітичний матеріал, з’ясувати наскільки обрана тема дипломної роботи відповідає профілю організації і можливостям одержання та збору необхідної цифрової, законодавчої інформації.

 

 

       Оцінювання переддипломної практики

 

    Оцінювання переддипломної практики здійснюється за комплексом показників.

 

3. Напрями досліджень.

 

1. Інноваційна діяльність агропромислових формувань
2. Економічна і соціальна ефективність діяльності агропромислових формувань
3. Управління операційною та фінансовою діяльністю в агропромислових формуваннях
4. Соціальний розвиток сільських територій: напрями, підходи, перспективи
5. Управління персоналом в агропромислових формуваннях
6. Формування стратегії позиціонування продукції сільськогосподарських товаровиробників на вітчизняних та світових ринках
7. Вартість агропромислових формувань і ефективності їх діяльності:  методика оцінки та напрями підвищення
8. Трансформація ринкового середовища АПК України в умовах глобалізації і посилення конкуренції на аграрних ринках
9. Розробка стратегії агропромислових формувань на товарних ринках та ринках капіталів
10. Управління аграрними підприємствами

 

 

1.6. Тематика дипломних робіт

 

1. Інтеграційні процеси в АПК та особливості їх сучасного розвитку (на прикладі підприємства АПК).
2. Інституційне середовище та його вплив на діяльність підприємства АПК.
3. Особливості провадження та економічні наслідки технічних інновацій в АПК (на прикладі підприємства АПК).
4. Інфраструктурне забезпечення розвитку підприємств АПК.
5. Роль ринку сільськогосподарської землі в Україні в підвищенні ефективності діяльності аграрних підприємств.
6. Формування витрат підприємства: аналіз, планування та контроль.
7. Макроекономічні чинники формування витрат підприємства АПК.
8. Масштаб та розмір підприємства: теоретичні й прикладні аспекти (на прикладі підприємств АПК).
9. Ефективність діяльності підприємства: критерії, показники, аналіз та оцінка.
10. Впровадження системи управління витратами підприємства.
11. Оцінка конкурентної позиції підприємства та можливості її зміцнення.
12. Суть лідерства у витратах, як способу досягнення конкурентних переваг підприємства.
13. Стратегія фокусування, як спосіб досягнення конкурентних переваг підприємства.
14. Формування та реалізація функціональних стратегій підприємства.
15. Стратегічна діагностика та управління активами компанії.
16. Управління нематеріальними активами підприємства.
17. Діагностика потенціалу організаційних змін на підприємстві.
18. Оцінка інноваційного потенціалу компанії та джерел забезпечення його розвитку.
19. Диверсифікація діяльності підприємства та її економічна ефективність.
20. Економічне обґрунтування розширення масштабів діяльності підприємства.
21. Обґрунтування фінансових джерел розвитку компанії.
22. Розробка впровадження системи бюджетування на підприємстві.
23. Розробка впровадження системи контролінгу на підприємстві.
24. Оцінка і прогнозування попиту на продукцію підприємства
25. Управління якістю на підприємстві.
26. Управління конкурентоспроможністю продукції підприємства.
27. Впровадження системи управління проектами на підприємстві.
28. Оцінка ефективності проектної організації праці на підприємстві.
29. Управління компанією на основі принципів і методів проектного менеджменту.
30. Реінжиніринг бізнес процесів на підприємстві.
31. Впровадження процесного управління на підприємстві.
32. Управління ефективністю діяльності підприємства.
33. Підвищення ефективності діяльності організації: стратегічні і оперативні аспекти.
34. Управління діяльністю підприємства за умови сезонного збуту продукції.
35. Управління підприємством в умовах невизначеності ділового середовища.
36. Дослідження рівноваги та безпеки операційної діяльності на підприємстві.
37. Прибутковість підприємства та її забезпечення.
38. Підвищення економічної результативності господарської діяльності підприємства.
39. Економічне обґрунтування інвестиційного проекту.
40. Обґрунтування бізнес-плану проекту.
41. Обґрунтування вибору джерел фінансування інвестиційного проекту.
42. Фінансове забезпечення розвитку підприємства.
43. Планування і регулювання екологічної діяльності підприємства.
44. Розробка та обґрунтування стратегії виходу підприємства з кризового стану.
45. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства і напрямки його удосконалення.
46. Управління спільним підприємством та шляхи його удосконалення.
47. Обґрунтування системи реагування підприємства на зміни середовища.
48. Стратегічні перетворення на підприємстві: діагностика визначальних параметрів.
49. Впровадження стратегічних змін на підприємстві та їх послідовність.
50. Вдосконалення діяльності підприємства на базі бенчмаркінгу.
51. Розвиток підприємства АПК та його адаптованість до змін в умовах глобалізації та міжнародної співпраці.
52. Обґрунтування доцільності зміни галузевої структури агропромислового підприємства.
53. Управління матеріально-технічним постачанням підприємства.
54. Проблеми скорочення персоналу і шляхи їх вирішення на підприємствах АПК.
55. Впровадження високопродуктивних енергозберігаючих технологій виробництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції в агропромисловому підприємстві.
56. Впровадження загальної системи управління якістю продукції для досягнення цілей ре інжинірингу.
57. Розробка та обґрунтування проекту системи оплати праці персоналу підприємства.
58. Розробка та обґрунтування стратегії та політики менеджменту персоналу підприємства.
59. Розробка та обґрунтування механізму стимулювання персоналу підприємства.
60. Удосконалення системи менеджменту персоналу підприємства.
61. Управління ефективністю використання персоналу підприємства.
62. Управління продуктивністю праці на підприємстві.
63. Удосконалення системи нормування праці на підприємстві.
64. Обґрунтування планової потреби персоналу підприємства.
65. Порівняльний аналіз ефективності використання персоналу на підприємствах АПК України та країн ЄС.
66. Стратегія і тактика діяльності підприємства АПК в умовах глобалізації.
67. Адаптація підприємства АПК до умов міжнародних аграрних ринків.
68. Шляхи адаптації підприємства АПК до роботи в умовах СОТ.
69. Стратегія виходу підприємства АПК України на зовнішні ринки.
70. Запровадження концепції маркетингового менеджменту на підприємстві АПК.
71. Соціально-етична концепція маркетингової діяльності агропромислових формувань.
72. Стратегії роботи підприємств АПК в різних сегментах ринку.
73. Підприємство АПК на ринку цукру: стратегія і тактика менеджменту.
74. Підприємство АПК на ринку зерна: стратегія і тактика менеджменту.
75. Підприємство АПК на ринку молока і молокопродуктів: стратегія і тактика менеджменту.
76. Підприємство АПК на ринку олії: стратегія і тактика менеджменту.
77. Підприємство АПК на ринку м’яса: стратегія і тактика менеджменту.
78. Обґрунтування вибору маркетингової стратегії підприємства АПК.
79. Особливості визначення ефективності маркетингової діяльності підприємства АПК.
80. Маркетинг у системі менеджменту підприємства АПК.
81. Розробка брендів підприємством АПК.
82. Розробка комплексу маркетингу на підприємстві АПК.
83. Асортиментна політика підприємства АПК.
84. Цінова політика підприємства АПК.
85. Комунікаційна та збутова політика підприємства АПК.
86. Фермерське господарства в системі розвитку сільської території.
87. Мале підприємство в економіці села.
88. Обґрунтування моделей розвитку соціальної інфраструктури села.
89. Розробка системи процесно-орієнтованого бюджетування на підприємстві.
90. Розробка системи оцінки ефективності діяльності підприємства на основі збалансованих показників.

 

 

4. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської дипломної роботи.

 

Магістерська дипломна робота (МДР) — це самостійне теоретико-прикладне дослідження, що виконується студентом на завершальному етапі здобуття повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”.

За основним призначенням МДР є кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної та практичної підготовки випускника, його здатність до самостійної роботи за фахом, і приймає рішення про присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома.

Магістерській дипломній роботі притаманні також ознаки наукової праці: відповідність сучасному станові розвитку економічної науки та господарської практики, наявність дискусійного та полемічного матеріалу, застосування методичного апарату та інструментарію економічних досліджень, аргументованість висновків та пропозицій.

Метою підготовки МДР є закріплення та демонстрація сформованих упродовж навчання в університеті професійних компетенцій за відповідною спеціальністю. Це досягається шляхом виконання студентом у процесі підготовки МДР професійних завдань, притаманних первинним посадам, які займають професіонали.

Професійні завдання можуть стосуватися аналізу соціально-економічних процесів на макро- чи мікрорівні, обґрунтування рекомендацій практичного характеру, розроблення консультативних проектів розвитку певних процесів, заходів щодо підвищення ефективності функціонування організацій, їх підрозділів тощо.

До найважливіших професійних завдань за напрямом “Економіка і підприємництво” належать:

• аналітично-контрольні (здатності аналізувати, діагностувати, оцінювати, контролювати різноманітні соціально-економічні процеси, явища, залежності, результати діяльності);
• нормативно-планувальні (здатності проектувати і обґрунтовувати норми, ліміти, кошториси, ціни, плани, графіки, бюджети, розробляти іншу нормативну документацію);
• інноваційно-проектні (здатності прогнозувати, розробляти стратегії розвитку економічних організацій, розробляти оптимізаційні моделі, сценарії, прогнози);
• інформаційно-технологічні (здатності під час підготовки МДР ефективно використовувати сучасні інформаційні технології, математичний апарат і джерела наукової інформації);
• науково-дослідницькі (здатності обґрунтовувати вибір теми та методологію наукового дослідження, складати план, програму та формувати гіпотези дослідження обраної теми, розробляти теоретичну базу дослідження обраної теми, узагальнювати отримані результати дослідження, достойно їх презентувати під час попереднього захисту МДР та на державній екзаменаційній комісії).

Особливості професійних завдань стосовно окремих спеціальностей студент відображає у відповідній частині МДР. Професійні завдання виконуються та розгортаються на всіх етапах процесу підготовки МДР, а саме шляхом:

• визначення проблеми дослідження у МДР, її актуальності для конкретної організації, галузі, господарської системи;
• формування студентом мети і завдань дослідження;
• обґрунтування предмета творчого аналізу, який відображає суть досліджуваної проблеми і пов'язує між собою структурні складові МДР;
• вибору методів дослідження та обґрунтування доцільності їх використання;
• підбору інформаційних джерел (монографічної літератури, періодичних видань, статистичних даних, економічної інформації бази практики, інформації про світовий досвід, публікацій у мережі Internet);
• проведення комплексного аналізу діяльності організації, на матеріалах якої виконується МДР;
• розроблення та обґрунтування проекту заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності організації, на матеріалах якої виконується МДР.

         Дипломним роботам магістерської програми «Економіка підприємств АПК» має бути притаманна практична орієнтація. Це означає, що головне завдання дослідження має полягати в обґрунтуванні проектів, що спрямовані на вирішення проблем конкретного підприємства. Головним критерієм при формуванні тематики таких робіт є практична значущість розробок магістранта. Разом із тим у роботі мають бути представлені дослідницькі елементи, науковий пошук, оцінка існуючих методичних підходів та інструментарію дослідження.

Наукове керівництво виконання студентами МДР складається з методологічного та організаційного забезпечення.

Методологічне забезпечення включає монографії, наукові статті у періодичних виданнях, підручники, посібники, методичні розробки, інші науково-методичні матеріали, створені вітчизняною та світовою наукою. Консультативну допомогу по їх використанню у магістерських дипломних роботах студентів надають наукові керівники та автори праць, виконаних на кафедрі.

Організаційно керівництво процесом підготовки студентами МДР забезпечується системою заходів, до якої входять:

• вибір і затвердження теми МДР;
• формування та затвердження індивідуального завдання на підготовку МДР;
• розроблення графіка підготовки МДР;
• система консультацій;
• моніторинг виконання МДР відповідно до затвердженого графіка;
• попередній розгляд (захист) МДР комісією, створеною кафедрою;
• розгляд МДР на засіданні кафедри на предмет її рекомендації до захисту;
• надання студентам організаційно-технічної допомоги (робота в комп’ютерному класі, ознайомлення з матеріалами навчально-методичних кабінетів тощо).

Персонально керівництво роботою студентів здійснюють призначені наказом ректора наукові керівники. Науковими керівниками МДР можуть бути як штатні викладачі, так і сумісники, які мають наукові ступені, вчені звання, наукові публікації у галузях знань, що відповідають спрямованості і змісту магістерської програми.

Одному керівникові кафедра може доручати керівництво не більш, ніж п’ятьма дипломниками.

Основні обов’язки наукового керівника МДР:

• консультування студентів з питань уточнення обраної теми МДР, розроблення її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів, підготовки до захисту;
• видача студентові завдання на дипломну роботу;
• контроль за дотриманням студентом графіка підготовки МДР;
• контроль якості дипломної роботи;
• інформування кафедри про хід виконання студентами МДР і випадки недотримання графіка підготовки окремих розділів і роботи в цілому;
• підготовка відгуку про якість дипломної роботи і висновку: рекомендувати чи не рекомендувати її до захисту в ДЕК;
• брати участь в обговоренні кафедрою будь-яких питань у галузі підготовки МДР і результатів їх захисту;
• брати участь у роботі кафедральної комісії з попереднього захисту МДР;
• бути присутнім на відкритих засіданнях державної екзаменаційної комісії, коли захищаються його дипломники.

 

Вибір теми МДР є прерогативою студента. Він має враховувати:

• свої наукові інтереси;
• тематику наукових досліджень, які веде кафедра;
• особливості бази практики або місця постійної роботи, на матеріалах яких виконується робота;
• актуальність проблеми, що розглядається у роботі;
• можливості отримання необхідних матеріалів для підготовки роботи;
• свою здатність розробити обрану тему на належному рівні.

Студент має право запропонувати власне формулювання теми, яке відповідає узагальненому об'єкту спеціальності або спеціалізованому об'єкту магістерської програми. Теми МДР мають відповідати обраному студентом спрямуванню магістерської програми. В окремих випадках теми дипломних робіт і їх розкриття можуть відображати функціонування віртуальних об'єктів або процесів. При цьому вихідні матеріали, необхідні для підготовки МДР, задаються науковим керівником та відображаються в індивідуальному завданні на підготовку МДР.

Студент звертається з заявою про закріплення за ним обраної теми МДР до завідувача кафедри. Закріплення за студентами тем магістерських дипломних робіт і підприємств, на яких виконується МДР, оформлюється наказом ректора за поданням випускової кафедри. Цим самим наказом призначаються наукові керівники магістерських дипломних робіт.

Після затвердження теми науковий керівник разом зі студентом формують індивідуальне завдання на підготовку МДР. Індивідуальне завдання має бути погоджене керівником магістерської програми і затверджене завідувачем випускової кафедри.

Формування і затвердження індивідуального завдання направлено на досягнення наступних цілей:

• окреслити методологічні рамки розроблення теми через визначення об'єкта, предмета і мети роботи;
• визначити основні напрямки роботи та відобразити їх у структурі МДР;
• визначити організацію, на матеріалах якої виконується МДР;
• сформулювати завдання, що спонукатимуть студента продемонструвати набуті професійні компетенції;
• забезпечити самостійність виконання студентом МДР.

 

         Індивідуальне завдання оформляється у двох примірниках: один зберігається на кафедрі, другий — у студента. Свій примірник студент розміщує у дипломній роботі після титульного аркуша. Індивідуальне завдання є нормативним документом і суттєвих відступів у МДР від зафіксованої в ньому структури не допускається.

Форму індивідуального завдання на МДР наведено у Додатку А.

Календарний графік підготовки та захисту МДР направлений на забезпечення високої якості виконання робіт. Він покликаний вирішити наступні завдання:

• надати методичну допомогу студентам в організації процесу підготовки МДР;
• створити систему контролю за ходом підготовки МДР з боку кафедри;
• забезпечити систематичність та самостійність виконання студентом усіх робіт; передбачених індивідуальним завданням.

Календарний графік складається випусковою кафедрою на основі типового графіка, затвердженого ректором університету та враховує особливості відповідної спеціальності (Додаток Б).

Контроль за дотриманням графіка виконання МДР покладається на наукового керівника. Кафедра періодично розглядає на своїх засіданнях хід підготовки студентами МДР за інформацією наукового керівника або матеріалами перевірки керівником кафедри.

Попередній розгляд МДР здійснює спеціальна комісія випускової кафедри. При значній чисельності студентів може бути створено кілька комісій.

Комісію створює завідувач кафедри у складі 2—3-х викладачів, які мають науковий ступінь та/або вчене звання і досвід керівництва дипломними роботами. Очолює комісію завідувач кафедри або його заступник, чи науковий керівник магістерської програми. Порядок роботи комісії та форму матеріалів, що подають студенти для розгляду комісією, визначає кафедра.

Метою попереднього розгляду (захисту) МДР є експертна оцінка фахівцями кафедри рівня готовності роботи відповідально до затверджених кафедрою критеріїв. Така оцінка є дієвою формою допомоги студенту у доведенні роботи до встановлених вимог. Вона супроводжується конкретними рекомендаціями по доопрацюванню МДР. Негативна експертна оцінка дипломної роботи не тягне за собою адміністративних рішень стосовно студента та наукового керівника.

Звіт комісії заслуховується на засіданні кафедри і передбачає оцінку ступеня готовності студентів до захисту дипломних робіт у ДЕК; виявлення осіб, успішне завершення робіт якими знаходиться під загрозою, виявлення типових проблем у ході підготовки МДР та аналіз причин, що призвели до їх появи; пропозиції щодо прийняття заходів по успішному завершенню МДР та їх захисту в ДЕК.

На попередній розгляд МДР, як правило, виноситься робота в повному обсязі. Попередній розгляд МДР може бути проведений у формі захисту консультативного проекту, що виконувались в її рамках.

Розгляд магістерських дипломних робіт на кафедрі є офіційним підведенням підсумків завершального етапу підготовки магістрів. Він передбачає оцінку усіх складових виконаної роботи студентами та колективом кафедри. На цій основі вносяться пропозиції до проекту наказу про допуск або не допуск студентів до захисту МДР у Державній екзаменаційній комісії.

Порядок розгляду передбачає інформацію наукових керівників магістерських дипломних робіт про проведену роботу та офіційне відношення до неї, відображене у відгуку. Відгук не містить оцінку МДР. У разі необхідності кафедра може заслухати окремих студентів, МДР яких не відповідають встановленим вимогам щодо термінів виконання та повноти виконання індивідуального завдання. При розгляді МДР на засіданні кафедри можуть бути ураховані висновки комісії, що проводила їх попередній захист. В обговоренні може брати участь науковий керівник магістерської програми.

До розгляду на кафедрі подається повністю оформлена МДР. На підставі рішення кафедри завідувач кафедри підписує рекомендацію про її допуск до захисту.

Допуск студента і його МДР до захисту в ДЕК оформляється у такому порядку:

• випускова кафедра подає в деканат витяг із протоколу засідання кафедри, у якому міститься список студентів, допущених кафедрою до захисту;
• деканат перевіряє виконання студентами навчального плану у повному обсязі;
• декан факультету готує проект наказу про допуск студентів до захисту МДР (державної атестації), погоджує його в установленому порядку і подає на підпис ректору університету;
• підписаний ректором і зареєстрований наказ доводиться до відома студентів.

 

Зовнішнє рецензування МДР проводиться з метою надання ДЕК незалежної експертної оцінки професійних компетенцій студентів, продемонстрованих при підготовці дипломної роботи. Його проводять фахівці в галузях знань та практики, яким присвячені теми робіт.

Зовнішніх рецензентів призначає випускова кафедра. Зовнішніми рецензентами МДР можуть бути: висококваліфіковані працівники відповідних структурних підрозділів бази практики чи організації, на матеріалах яких виконується робота; наукові працівники науково-дослідних установ; працівники міністерств і відомств, викладачі з науковими ступенями та вченими званнями інших вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівня акредитації.

Зовнішній рецензент у своїй рецензії повинен чітко окреслити позитивні сторони і недоліки у МДР, зробити висновок: рекомендує він її до захисту, чи не рекомендує.

Орієнтовну форму зовнішньої рецензії наведено у Додатку В.

Критерії оцінювання МДР є методичним засобом, що використовується ДЕК з метою виявлення відповідності професійних компетенцій студента вимогам освітньо-професійної програми. Вони передбачають аналіз рівня відображення в МДР професійних завдань, які виконуються на первинних посадах професіоналів даної спеціальності.

До типових критеріїв оцінювання МДР належать:

• рівень теоретичного аналізу проблем, що розглядаються в роботі;
• обґрунтування методологічних засад роботи, науковий апарат та методи залучені до аналізу;
• аналіз стану процесів, що є предметом розгляду МДР на підприємстві, установі;
• рівень проведених розрахунків, розробки планів і програм виконаних в роботі, нормативних документів тощо;
• інформаційна база та ефективність її використання в МДР, інформаційні технології, що були застосовані в формуванні та обробці бази даних;
• глибина розробки рекомендацій та їх інноваційність. Використання прийомів проектного управління процесами;
• розуміння значимості організації роботи персоналу у процесах, що є предметом МДР, розробка заходів по його розвитку та ефективному використанню, насамперед навчанню та стимулюванню.

На підставі загальних критеріїв оцінки МДР кафедрою розробляються і затверджуються критерії, що відображають специфіку професійних завдань які виконуються в межах відповідних спеціальностей та магістерських програм. Вони слугують студентам в якості орієнтирів, що дозволяють проявити професійні компетенції, а ДЕК використовує критерії для оцінювання МДР.

ДЕК може прийняти до уваги інформацію наукового керівника відображену у його відгуку про процес підготовки МДР та її експертну оцінку зовнішнім рецензентом.

Для оцінювання МДР в університеті застосовується 100-балова шкала. Отримана студентом підсумкова оцінка у балах одночасно фіксується у протоколі засідання ДЕК у 4-баловій шкалі (“відмінно”, “добре”, “задовільно” чи “незадовільно”), а також у буквених символах ECTS (“А”,”B”, “С”, “D”,“Е”, “FX”, “F”).

Критерії оцінювання МДР використовується ДЕК з метою виявлення відповідності професійних компетенцій студента вимогам освітньо-професійної програми. Вони передбачають аналіз рівня відображення в МДР професійних завдань, які виконуються на первинних посадах професіоналів даної спеціальності.

До типових критеріїв оцінювання МДР належать:

• рівень теоретичного аналізу проблеми, що розглядається в роботі;
• обґрунтування методологічних засад роботи, науковий апарат та методи аналізу;
• аналіз стану процесів, що є предметом розгляду МДР на підприємстві, установі;
• рівень проведених розрахунків, розробки планів і програм, виконаних в роботі;
• інформаційна база та ефективність її використання в МДР, інформаційні технології, що були застосовані в формуванні та обробці бази даних;
• глибина розробки рекомендацій та їх інноваційність.

На підставі загальних критеріїв оцінки МДР кафедрою розробляються і затверджуються критерії, що відображають специфіку професійних завдань які виконуються в межах відповідних спеціальностей та магістерських програм. Вони для студентів є орієнтирами, що дозволяють реалізувати професійні компетенції.

ДЕК приймає до уваги інформацію наукового керівника, відображену у його відгуку про процес підготовки МДР та її експертну оцінку зовнішнім рецензентом.

Дипломна робота та її захист оцінюється за 100-бальною системою оцінки з переведенням в 4-х бальну та шкалу за системою ECТS. Отримані бали за 100-бальною шкалою переводяться також у 4-х-бальну та шкалу ЕCTS у такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	5 (відмінно)	А
80-89	4 (добре)	В
70-79		С
66-69	3 (задовільно)	D
60-65		Е
21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	FX
0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

 

Оцінка за 100-бальною системою передбачає наступний розподіл балів:

- оцінка дипломної роботи науковим керівником – до 50 балів;

- презентація і захист дипломної роботи перед ДЕК – до 50 балів.

При цьому кількість балів, які виставляє науковий керівник, передбачає оцінювання таких складових:

1. оформлення роботи та своєчасність подання матеріалу науковому керівнику на перевірку – максимум 5 балів;
2. повнота розкриття теми роботи та дотримання логіки побудови дослідження – максимум 5 балів;
3. опрацювання літературних джерел – максимум 5 балів;
4. економічна діагностика об’єкта дослідження, адекватність та повнота авторських висновків – максимум 15 балів;
5. конструктивні розробки та практичні рекомендації вирішення проблеми – максимум 20 балів.

Максимальні бали виставляються за умови, якщо магістерська дипломна робота виконана самостійно, відповідно до вимог, своєчасно подана на кафедру та забезпечує повне розкриття теми.

Критерії оцінювання якості магістерської дипломної роботи за окремими складовими

1. оформлення роботи та своєчасність подання матеріалу науковому керівнику на перевірку:

4-5 балів – за умови належного оформлення дипломної роботи у відповідності до вимого щодо такого рівня робіт та своєчасного представлення роботи науковому керівнику та на кафедру згідно графіку, який доводиться до студента на початку навчального року;

0-3 балів – за умови істотних недоліків у оформленні дипломної роботи та систематичного і несвоєчасного представлення роботи або окремих її частин науковому керівнику та на кафедру; важко визначити ступінь самостійності виконання студентом представленої МДР;

2. повнота розкриття теми роботи та дотримання логіки побудови дослідження:

5 балів – тема розкрита повністю та витримана логіка побудови дослідження;

3-4 бали – тема МДР розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру; в роботі зустрічається порушення логіки у побудові дослідження, відсутній взаємозв’язок між підрозділами роботи;

0-2 балів – тема МДР в основному не розкрита або сформульована не чітко, мають місце недоліки змістовного характеру, назви окремих розділів не відповідають змісту, план дослідження незбалансований; порушена логіка представленого матеріалу, змістовне наповнення окремих розділів не пов’язано між собою

3. опрацювання літературних джерел:

4-5 балів – теоретико-методологічна частина містить значний і різноманітний масив опрацьованих інформаційних джерел, критичний огляд наукової літератури;

0-3 балів – аналіз літературних джерел здійснено поверхово, відсутні узагальнення, наукова полеміка, а також власні висновки, є незначна кількість посилань на першоджерела;

4.  економічна діагностика об’єкта дослідження, адекватність та повнота авторських висновків:

11-15 балів – в аналітичній частині автором використані сучасні аналітичні і методологічні інструментарії, представлені власні висновки,  які базуються на якісно опрацьованій статистичній інформаційній базі; узагальнення і висновки дозволяють чітко визначити авторську позицію; 

6-10 балів – економічна діагностика підприємства проведена без застосування сучасного аналітичного інструментарію, на обмеженій інформаційній базі, відсутні чітко аргументовані авторські висновки;

3-5 балів – в аналітичному розділі поверхово і переважно описово подана економічна діагностика підприємства, відсутні розрахунки, що дозволяють аргументувати зроблені авторські висновки;

0-2 балів – в аналітичній частині представлений застарілий статистичний матеріал, аналіз діяльності підприємства представлений без відповідних розрахунків, відсутні аналіз динаміки і тенденції функціонування галузі і підприємства, відсутні узагальнення, авторські висновки;

5. конструктивні розробки та практичні рекомендації вирішення проблеми:

21-25 балів – представлені рекомендації автора характеризуються практичною цінністю, містять розрахунки показників економічної ефективності проектних заходів, запропоновані управлінські аспекти впровадження запропонованих рекомендацій на підприємстві;

11-20 балів – подані у роботі авторські пропозиції не містять достатнього аналітичного обґрунтування економічної доцільності їх реалізації;

5-10 балів – розроблювальна частина має описово-декларативний характер, пропозиції обґрунтовано непереконливо;

0-4 балів – порушена чи відсутня логіка запропонованих заходів з проведеним аналізом діяльності підприємства. Обґрунтування економічної ефективності запропонованих рекомендацій і пропозиції відсутнє.

Презентація і захист дипломної роботи перед ДЕК оцінюється максимум у 50 балів. При цьому 15 балами – оцінюється виступ і презентація матеріалу, а 35 балами – відповіді на запитання.

Максимальна кількість балів (13-15) ставиться за умови, якщо доповідь логічна, повна, стисла, проілюстрована бездоганно оформленими наочними матеріалами.

5-12 балів ставиться за умови, якщо доповідь прочитано не чітко, із зупинками, без врахування зацікавленості аудиторії; наочний матеріал оформлений з огріхами.

0-4 балів ставиться за умови, якщо доповідь не відображає зміст виконаної роботи, прочитана виключно за текстом, без зміни інтонацій, наочний матеріал відсутній або представлений у незадовільному стані.

Відповіді на запитання оцінюються за такими критеріями:

• відповіді правильні, стислі, аргументовані – 30-35 балів;
• відповіді в основному правильні, студент добре знає предмет дипломної роботи – 20-29 балів;
• студент не володіє окремими питаннями теми, не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні – 10-19 балів.
• більшість відповідей на питання неточні або неправильні, студент не володіє предметом дослідження – 0-9 балів.

Студенти, робота яких містить наукову новизну, яка була презентована на наукових конференціях і/або опублікована у наукових виданнях, і за результатами захисту не набрали максимальну кількість балів, додатково отримують 10 балів.

Дипломна робота оцінюється державною атестаційною комісією за результатами захисту. Якщо презентація та захист дипломної роботи студента оцінені менше, ніж на 20 балів, він отримує незадовільну оцінку.

 

Дипломна робота до захисту не допускається в таких випадках:

• якщо вона подана науковому керівникові на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з грубим порушенням строків, установлених регламентом;
• написана на тему, яка не відповідає темі, яка була затверджена відповідним наказом по університету;
• в разі, якщо доведено факт несамостійного виконання роботи, плагіату, коли студент не володіє поданим матеріалом, не орієнтується у предметі дослідження, що свідчить про несамостійний характер її виконання;
• структура роботи не відповідає вимогам та плану роботи;
• робота не оправлена у тверду палітурку, недбало оформлена.

Дипломна робота може допускатися до захисту і при негативній оцінці наукового керівника та негативній зовнішній рецензії.

 

 

Визначення мети і завдань дослідження

Опис проблем, пов’язаних з можливостями досліджень

Вирішення методичних завдань з вибору методів  і  показників дослідження

Аналіз суті проблеми за визначеною методикою

Визначення напрямів і шляхів розв’язання проблеми

Формування «дорожньої карти» та моніторингу впровадження результатів дослідження

Розрахунки ресурсів та їх окупності

Формулювання одержаних висновків

 

Рис. 1 - Алгоритм дослідження обраної теми дипломної роботи

 

1. Основна вимога – дипломна робота має містити елементи особистих наукових досліджень дипломника. Це основний критерій оцінки змісту роботи. Ніякого плагіату. Тільки власні думки і чіткі посилання на використані літературні джерела.

 2. В дипломній роботі повинна  знайти своє відображення  концептуальна (теоретична), аналітична і практична (конструктивна)  частини дослідження.

3. Обов’язковою вимогою має бути обґрунтування  дипломником можливих  очікуваних результатів запропонованих в роботі заходів та викладені розрахунки і практичні рекомендації щодо їх впровадження (використання).

 

 Процедура захисту дипломної роботи

 

 

1. Дипломна робота має захищатись, а не презентуватись. Це не захист курсової роботи
2. Дипломник подає на захист 3-5 основних результатів власного дослідження та пропозиції підприємству, які супроводжуються відповідним роздавальним матеріалом.
3. Доповідь триває до 10 хв., після чого запитання, дискусія і, власне, захист результатів дослідження.
4. Розподіл балів – за роботу 50 балів і за її захист – 50 балів.

 

 

У вступі до МДР студент повинен чітко і лаконічно висвітлити такі питання:

• чому обрано дану тему дослідження;
• обґрунтувати актуальність теми;
• сформулювати мету дослідження;
• обґрунтувати предмет дослідження;
• назвати основні завдання дослідження;
• навести перелік застосованих методів дослідження;
• пояснити, які джерела інформації використано, на матеріалах якої організації виконувалось дослідження;
• повідомити, чи відбулась апробація або впровадження результатів дослідження, в якій організації.

Орієнтовний обсяг вступу має бути в межах 3—5 сторінок.

 

У теоретичному розділі студент повинен показати свої науково-дослідницькі компетенції. Від нього вимагається розкрити сучасний стан наукової думки в галузі проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел, у тому числі зарубіжних, висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз основних категорій і понять, сформулювати проблемні питання.

Важливе значення у цьому розділі має обґрунтування вибору методики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналітичному розділі МДР. Особливу увагу слід звернути на :

• якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;
• наявність та якість критичного огляду літературних джерел;
• наявність наукової полеміки;
• етику цитування (посилання на використанні джерела, у тому числі Інтернет) ;
• самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність формулювання власної думки студента).

У структурному плані теоретичний розділ МДР може бути поділений на 3—4 взаємопов’язаних підрозділів. Загальний обсяг цього розділу має бути у межах 20—25 сторінок.

У роботі над аналітичним розділом студент має шанс проявити й використати свої аналітично-контрольні компетенції. Він повинен ґрунтовно проаналізувати фактичний стан досліджуваної проблеми виключно на матеріалах обраної організації (бази практики, місця постійної роботи).

У цьому розділі може бути три-чотири відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз та оцінку конкретних сфер діяльності об’єкта дослідження. Описувати історію виникнення і розвитку організації недоцільно.

Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності організації за останніх 3—5 років.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаної під час аналізу інформації: що запозичено з літератури, що одержано з документів організації, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів.

У даному розділі особливу увагу слід приділити таким аспектам:

• наявність, систематичність і глибина особистого аналізу фактичної інформації про діяльність організації;
• наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, виявлення проблем і недоліків у діяльності організації за темою МДР.

Оптимальний обсяг розділу 25—30 сторінок.

 

Підготовка цього розділу МДР вимагає від студента найбільших творчих зусиль. Саме тут він має застосувати і довести свої нормувально-планувальні та інноваційно-проектні компетенції.

Конструктивний розділ МДР має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі. Структурно вміщує 2—3 підрозділи. Характер і зміст пропонованих заходів мають базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі МДР. Невід’ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності.

За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент — автор магістерської дипломної роботи.

Однією з ознак високої якості МДР є застосування економіко-математичних методів та інформаційних технологій, як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Варто акцентувати увагу на таких питаннях:

• логічності зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом статистичних та фактичних матеріалів, що характеризують діяльність організації;
• обґрунтуванню та розрахункам ефективності запропонованих рішень;
• використанню зарубіжного досвіду у процесі проектування авторських пропозицій та рекомендацій.

Обсяг розділу має бути в межах 20—25 сторінок.

 

Цей невеликий за обсягом (5—7 сторінок) розділ є дуже важливим. Текст висновків має підтвердити здатність автора дипломної роботи успішно реалізувати поставлену мету і завдання.

Студент повинен стисло охарактеризувати висновки з проведеного аналізу діяльності організації, узагальнити власні пропозиції, оцінити їх практичне значення та ефективність, виокремити власний внесок в економічну теорію та практику господарювання.

 

Важливим етапом виконання МДР є оформлення її тексту. Від того, наскільки вимогливо поставиться автор до форми своєї роботи, суттєво залежатимуть її якість, а отже, і підсумкова оцінка.

Магістерська дипломна робота має бути виконана з додержанням усіх вимог, що стосуються наукових публікацій.

Текст виконується літературною українською мовою на комп’ютері, на листах білого паперу формату А4 з однієї сторони листа. Робота друкується в Word 6.0 (7.0) for Windows, розміри полів: верхнє і нижнє — 20 мм, праве — 10 мм, ліве — 25 мм. Тип шрифту — Times New Roman, розмір шрифту 14 , міжрядковий інтервал — 1,5. Номер сторінки — внизу, по центру сторінки.

Використовується науковий стиль із дотриманням усталених термінів. Не допускається використання спрощеного або публіцистичного стилю, чи надто складних словесних конструкцій, відступів від загальноприйнятої термінології.

Матеріал повинен викладатися в логічній послідовності. Думки і пропозиції слід формулювати чітко і зрозуміло. Слід уникати надмірної описовості, зайвої інформації, не пов’язаної з темою дослідження, необґрунтованих тверджень і висловів, повторів думок. Висновки і пропозиції мають бути конкретними, аргументованими і базуватися на аналізі законодавства, наукових джерел та практики господарювання організації.

Дипломна робота починається з титульного аркуша, який оформляється за зразком, наведеним у Додатку Д.

За титульним аркушем послідовно розташовуються: індивідуальне завдання на МДР, відгук керівника, зовнішня рецензія, вступ, перший, другий, третій розділи, висновки, додатки, перелік використаних джерел.

У змісті дипломної роботи зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті та тексті мають бути тотожними.

 Вступ, кожен розділ і висновки, які розміщуються у визначеній послідовності, розпочинаються з нової сторінки.

Розділи позначаються римськими цифрами, а параграфи — двома арабськими, перша з них відповідає номеру розділу, друга — номеру параграфа (наприклад, 1.1.; 1.2 або 2.1; 2.2 і т.д.).

Заголовки основних структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої).

Усі заголовки формулюються лаконічно. Вони повинні розкривати зміст відповідної структурної частини роботи. У заголовках не можна робити переноси слів. Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 2—3 інтервалам. У кінці заголовків крапок не ставлять.

 

Цифровий матеріал, як правило, подається в табличній формі. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст. Усі таблиці слід нумерувати. Праворуч і вище від назви таблиці з прописної букви пишуть слово “Таблиця” та її порядковий номер. Знак № перед цифрою не ставиться.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в даному розділі (наприклад: Таблиця 1.3 — третя таблиця першого розділу).

У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку справа над перенесеною частиною пишуть слова “Продовження табл.” і вказують її номер, наприклад: “Продовження табл. 1.2”.

Оформлюючи таблицю, слід дотримуватися певного співвідношення її частин. Ширина боковика має бути не більше 1/3 загальної ширини таблиці, а висота головки таблиці — не більше 1/3 висоти таблиці. Стовпці нумеруються тільки в тих випадках, коли у тексті на них є посилання або таблицю розташовують на кількох сторінках. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку та боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку заміняти відповідними номерами стовпців.

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх вносять у заголовок таблиці, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру має відповідати вимогам стандартів.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті. Посилання в тексті мають бути на всі таблиці.

Зразок конструкції таблиці

Таблиця_______

(номер)

Назва таблиці

 

Головка таблиці         Рядки							Заголовки стовпців
							Підзаголовки стовпців

Боковик         Стовпці

  

 

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, карти, креслення тощо) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути посилання.

Якщо ілюстрація створена не автором МДР, необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми повинні відповідати вимогам стандартів "Єдиної системи конструкторської документації" та "Єдиної системи програмної документації".

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією з абзацного відступу. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані ( підрисунковий текст).

Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: "Рис. 3.1" (перший рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Наприклад:

 

 

8                                    12               13                                  17

традиційний графік роботи

 

7                 9                 11             12               13               14               17             19

гнучкий графік роботи

 

	— змінний (гнучкий) час
	— фіксований час
	— обідня перерва

 

Рис. 1.8.1. Варіанти традиційного та гнучкого графіка роботи

 

 

Формули створюються за допомогою "Редактора формул" і розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3.) — третя формула першого розділу. Номер формули слід зазначати в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають без абзацу словом "де" без двокрапки.

Наприклад:

Км	=	Тпр	(1.3)
		Тз

де К_{м —} коефіцієнт монотонності праці;

Т_{пр —} час, витрачений на повторювані рухи;

Т_{з —} загальний час тривалості операції (роботи).

 

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак на початку наступного рядка. Коли переносять формулу на знакові операції множення, використовують знак "х".

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

 

 

У процесі підготовки МДР для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей з цитованого документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати зміст, мову тексту тощо. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке посилаються.

На запозичену з літературних і статистичних джерел інформацію (формули, таблиці, схеми, графіки, узагальнення, висновки тощо) обов'язково слід робити посилання: або внизу цієї самої сторінки, або у тексті, наводячи (у квадратних дужках) порядковий номер джерела в списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

У посиланнях на наукові статті, що опубліковані у збірниках наукових праць, періодичних виданнях тощо обов’язково зазначається прізвище автора та назва праці, назва видання, рік, номер випуску, сторінки, на яких розміщено дану працю.

 

 

У додатки виносяться громіздкі таблиці, схеми, діаграми, форми документів, ксерокопії статистичних звітів про господарську діяльність організацій, довідки або акти про впровадження заходів, запропонованих автором МДР.

Додатки оформлюються як продовження дипломної роботи на наступних сторінках у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток мусить мати заголовок, надрукований угорі симетрично відносно тексту сторінки.

Текст кожного додатка, за необхідності, може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Ґ,Є,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д.1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) — перша формула додатка А.

Джерела, які цитуються тільки в додатках, мають розглядатися незалежно від тих, які цитуються в основній частині роботи, і мають бути перелічені наприкінці кожного додатка в переліку посилань.

 

 

До списку використаної літератури слід включати тільки ті джерела, на які є посилання у тексті. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування); в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові і бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

Для нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання (Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, газета “Урядовий кур’єр ”, Зібрання постанов Уряду України). Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів.

Приклади запису джерел:

1. Бутенко Н. Ю. Комунікативна майстерність викладача: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005.
2. Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение. — СПб.: Питер, 2003.

 

 

Магістерська дипломна робота оправляється у тверду обкладинку в такий спосіб, щоб листи не випадали, щоб їх не можна було виймати без пошкодження. На внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт для дискети.

 

 

 

 

 

Додаток А

ФОРМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ НА МАГІСТЕРСЬКУ ДИПЛОМНУ РОБОТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

 

Факультет
Кафедра
Спеціальність
Магістерська програма

 

ПОГОДЖЕНО			ЗАТВЕРДЖУЮ
Керівник магістерської програми			Завідувач кафедри
(підпис)            (ініціали, прізвище)			(підпис)               (ініціали, прізвище)
	20  _р			20 _ р.

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Студенту_____________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

__________________________форми навчання

 

на підготовку магістерської дипломної роботи на тему:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Тему затверджено наказом ректора університету від "____" __________200_р .№______

 

 

Магістерська дипломна робота виконується на матеріалах

_____________________________________________________________________________

План магістерської дипломної роботи

Розділ І
(назва розділу)

 

Розділ ІІ
(назва розділу)

 

Розділ ІІІ
(назва розділу)

 

 

Зворотний бік додатку А

 

Об'єкт дослідження:
Предмет дослідження:
Мета дипломної роботи:

 

Конкретні завдання, які студент повинен виконати для досягнення поставленої мети:

 

У розділі І

 

У розділі ІІ

 

У розділі ІІІ

 

 

 

 

Завдання підготував науковий керівник
	(підпис)		(ініціали, прізвище)
			"____" _____________ 20 __р.
Завдання одержав студент
	(підпис)		(ініціали, прізвище)
			"_____"____________ 20 __р.

 

 

 

Примітка: Перша сторінка індивідуального завдання на дипломну роботу заповнюється студентом під керівництвом наукового керівника, друга — науковим керівником

 

Додаток Б

Форма графіка підготовки та захисту магістерських дипломних робіт

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Ректор__________ ПАВЛЕНКО А.Ф.

 

ОРІЄНТОВНИЙ ГРАФІК

ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ

МАГІСТЕРСЬКИХ ДИПЛОМНИХ РОБІТ  

слухачами магістерської програми «Економіка підприємств АПК»

(термін навчання: денна форма – 1 рік 6 місяців,

заочна форма – 1 рік 8 місяців)

 

Етапи підготовки та захисту МДР	Терміни виконання за формами навчання
	Денна	Заочна
1. Вибір студентом теми МДР і подання заяви на кафедру	8-14.06.2016 р.	10-18.01.2017 р.
2. Підготовка відповідних наказів про    призначення наукових керівників; затвердження тем МДР, складання і затвердження  індивідуальних завдань на виконання МДР	до 15.09.2016 р.	до 25.01.2017 р.
3.  Підготовка вступу і І розділу МДР	до 15.10.2016 р.	до 15.02.2017 р.
4.  Підготовка ІІ розділу МДР	до 15.11.2016 р.	до 15.03.2017 р.
5.  Підготовка ІІІ розділу МДР, висновків і      переліку використаних джерел	до 15.12.2016 р.	до 1.05.2017 р.
6.  Подання студентом завершеної МДР  науковому керівнику	15-22.12.2016 р.	8-12.05.2017 р.
7.  Розгляд МДР науковим керівником. Попередній розгляд МДР на комісії від кафедри	до 30.12.2016 р.	до 1.06.2017 р.
8. Доопрацювання роботи, прийняття   кафедрою рішення про допуск МДР до захисту в ДЕК, оформлення та зовнішнє рецензування МДР	3-20-01.2017 р.	до 11.09. 2017 р.
9. Захист МДР в ЕК і присвоєння  випускникам відповідної кваліфікації	6-10.02.2017 р.	9-13.10.2017 р.

 

Додаток В

Форма зовнішньої рецензії на магістерську дипломну роботу

Р Е Ц Е Н З І Я

 

Додаток Д

Форма титульного аркуша

магістерської дипломної роботи

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Факультет_____________________________________________________________

Кафедра______________________________________________________________________

Спеціальність_________________________________________________________________

(код і назва)

Магістерська програма_________________________________________________

Форма навчання________________________________________________________________

 

МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА

 

Студента______________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

на тему_______________________________________________________________________

(повна назва)

______________________________________________________________________________

 

 

Робота допущена до захисту в ААК

 

Завідувач кафедри________________________________

(наук. ступінь, учене звання)

 

____________________________________________

 

(підпис)                            (ініціали, прізвище)

Науковий керівник_________________________________

(наук. ступінь, учене звання)

 

______________________________________________

(підпис)                                   (ініціали, прізвище)

Рецензент___________________________

(наук. ступінь, учене звання)

(підпис)                                (ініціали, прізвище)