|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ ЗМІНИ ДО ПРОГРАМИ ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ напряму підготовки 6503 – “міжнародна економіка”
ЗМІНИ ДО ПРОГРАМИ ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ напряму підготовки 6503 – “міжнародна економіка”Дата публикации: 05.02.2017 06:47
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана»
Факультет міжнародної економіки і менеджменту
Зміни до ПРОГРАМи ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИнапряму підготовки 6503 – “міжнародна економіка”
Укладачі: Керівник виробничої практики від факультету МЕіМ, професор кафедри міжнародного менеджменту Гальперіна Л. П. доцент кафедри міжнародного менеджменту Кислицина О. В. доценти кафедри міжнародної економіки Черницька Т. В., Стрельник С. О. асистенти кафедри міжнародних фінансів Рибалко Ю. С., Зинченко А. Ф., Присняк С. А. професор кафедри міжнародної торгівлі Яценко О. М. доцент кафедри міжнародної торгівлі Лиськова Л. М. доцент кафедри мiжнародного обліку і аудиту Гавриловський°О. С. асистент кафедри мiжнародного обліку і аудиту Зарицька Н. С. доцент кафедри європейської інтеграції Чужиков А. В. асистент кафедри європейської інтеграції Лещенко К. А.
УХВАЛЕНО: На засіданні Вченої ради факультету Протокол № _____ від «____» ____________ 2016 р.
Декан факультету __________ Солодковський Ю. М.
Київ КНЕУ 2016 Вступ
Ефективне функціонування сучасної ринкової економіки формує об’єктивну основу інтеграції України у світогосподарську систему, що у свою чергу обумовлює потребу активізації міжнародної діяльності суб’єктів господарювання. Реалізувати сучасні методи та інструментарій при організації і проведенні міжнародних операцій здатні фахівці відповідної кваліфікації у галузі міжнародної економіки.Невід’ємною частиною процесу підготовки фахівців за напрямом підготовки 6503 – «міжнародна економіка»є виробнича практика, яка проводиться у відповідності з навчальним планом та робочим навчальним планом. Виробнича практика є продовженням реалізації наскрізної навчальної програми, що заснована на принципах безперервності та послідовності навчання, і спрямована на формування необхідного обсягу практичних знань та умінь відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Програма і методичні вказівки розроблені на основі «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого Міністерством освіти України від 8 квітня 1993 р. № 93 і питання організації, проведення та підведення підсумків виробної практики як завершального етапу навчання і підготовки бакалаврів згідно ОПП та ОКХ 6.030503 «Міжнародна економіка». Програми проведення виробничої практики за напрямом підготовки 6503 – “міжнародна економіка”. На початку кожного нового року створюється міжкафедральна робоча група, на засіданні якої узгоджуються: - план проведення практики у поточному навчальному році; - перелік та зміст індивідуальних завдань; - критерії поточного оцінювання.
Метою виробничої практики є оволодіння студентами сучасними методами здійснення міжнародної економічної діяльності і менеджменту, формування професійних умінь і навичок для підготовки та прийняття самостійно обґрунтованих організаційно-економічних рішень в сфері міжнародної економіки, розвиток аналітичних і творчих здібностей, підвищення інтелектуального потенціалу студентів. Виконання завдань, поставлених під час проходження практики покликано підготувати майбутніх фахівців до практичної діяльності та сприяти усвідомленому вибору майбутньої сфери професійної діяльності. Головні завдання виробничої практики полягають у:
Виробнича практика бакалаврів з міжнародної економіки має на меті підготувати майбутніх спеціалістів виконувати функції: планово-прогностичну, організаційну, контрольно-аналітичну, мотиваційну. Практика повинна забезпечити опанування випускниками системи вмінь розв’язувати певні типові завдання діяльності у процесі здійснення зазначених виробничих функцій. Загальні вимоги до властивостей і якостей випускника бакалаврського рівня вищого навчального закладу як соціальної особистості подано у вигляді переліку здатностей розв’язувати певні проблеми і завдання соціальної діяльності та системи вмінь, котрі відбивають наявність цих здатностей. По закінченню практики бакалаври повинні бути сформованими як соціальні особистості, що є здатними розв’язувати певні проблеми і завдання соціальної діяльності:
Під час проходження практики студенти четвертого курсу мають можливість застосувати знання, вміння, набуті пі час вивчення дисциплін циклу професійної підготовки та циклу загальноекономічної підготовки. Дисципліни циклу професійної підготовки можна умовно поділити на блоки: міжнародної економіки та фінансів, обліково-аналітичний, стратегічний блок, маркетинговий блок. Набуті знання при вивченні маркетингу та міжнародного маркетингу формують вміння проводити внутрішні та міжнародні маркетингові дослідження, пропонувати варіанти позиціонування товару на ринках, організовувати комплексне вивчення та аналіз ринків, перспектив розвитку ринків. Дисципліни обліково-аналітичного блоку направлені на формування у майбутніх фахівців уміння відстежувати, уточнювати, комбінувати, розраховувати основні економічні показники міжнародної діяльності підприємства (підрозділу), готувати первинну звітність діяльності організації (підрозділу), відображати результати роботи на міжнародних ринках у бухгалтерській та статистичній звітності. Стратегічний блок дисциплін, що включає економіку підприємства та менеджмент формує у студентів організаційні навики, навички прийняття управлінських рішень. Фахові дисципліни: міжнародна економіка, міжнародна економічна діяльність, міжнародні фінанси, міжнародний маркетинг готують майбутніх фахівців до виконання завдань, щодо організації міжнародної торговельної діяльності, міжнародної фінансово-інвестиційної діяльності, підготовки зовнішньоекономічних договорів з експорту та імпорту товарів, організації міжнародних розрахунків. В процесі практики студентам надається можливість комплексно застосувати набуті знання, навики та вміння, необхідні для професійної діяльності. Організація виробничої практикиПрактика бакалаврів складається з 4-х взаємопов’язаних блоків: І. Сучасні методи міжнародної економічної діяльності і менеджменту – опрацювання сучасних методів міжнародної економічної діяльності і менеджменту з провідними компаніями, знаними вченими, державними діячами у сфері міжнародної економічної діяльності; ІІ. Виконання завдань бізнес-симуляції – здійснення комп’ютерної бізнес-симуляції під керівництвом викладача; III. Аналітична діяльність – отримання навичок та компетенцій аналітичної діяльності у міжнародній економіці; ІV. Захист звітів з практики – отримання навичок представлення результатів практичної та аналітичної діяльності, створення та проведення презентації отриманих результатів. Виробнича практика відбувається на базі факультету із використанням навчально-консультаційного пункту, інтерактивних засобів факультету міжнародної економіки і менеджменту. Під час аудиторних занять також розглядають проблемні питання, що виникли у команд в ході бізнес-симуляції.
Обов'язки керівника практики від кафедр університету: В період виконання своїх функцій керівник практики зобов'язаний:
Обов'язки та права студента на період практики. Студенти при проходженні практики зобов'язані:
Кожен зі студентів має право:
ПЛАН-ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ (150 годин, у т.ч. 120 – практичні, 15 – індивідуальні, 15 – СРС)
Пояснення до плану-графіку проведення виробничої практики студентів четвертого курсу факультету МЕіМ Практична підготовка студентів четвертого курсу має складну структуру і включає два логічно взаємопов’язані блоки: опрацювання сучасних методи міжнародної економічної діяльності і менеджменту та бізнес-симуляційний. Блок опрацювання сучасних методи міжнародної економічної діяльності і менеджменту зорієнтований на формування активної позиції практиканта щодо пошуку вакансій, які відповідають набутому студентом протягом бакалаврського циклу навчання комплексу знань, вмінь та навичок. Профорієнтаційна робота включає ряд взаємопов’язаних етапів: 1.1. Самоаналіз набутих за період бакалаврського циклу навчання компетенцій, який полягає у детальному ознайомленні студента-практиканта з освітньо-кваліфікаційними характеристиками за спрямуванням «міжнародна економіка»; осмислення студентом рівня здобутих кваліфікаційних вмінь та компетенцій. 1.2. Визначення посад, які студент бажає і може займати у майбутній професійній діяльності за критерієм відповідності набутих знань, вмінь та навичок, а також формування переліку вмінь та навичок, необхідних для займання відповідних професійних вакансій. 1.3. Складання персонального резюме. 1.4. Відвідування презентацій провідних вітчизняних та іноземних підприємств, установ та організацій, які займаються міжнародною економічною діяльністю. (Презентації організовуватимуться за сприяння університету). Головним завданням практикантів під час участі у зустрічах з представниками міжнародного бізнесу є: - визначення посад, які студент міг би зайняти у компанії в майбутньому; - формулювання питань до доповідача, які стосуються деталізації вимог щодо аплікантів на вакансії у відповідній компанії / установі / організації; - подання персонального резюме представникам компанії з метою отримання позиції інтерна / практиканта / стажиста на період після завершення навчання в університеті. Блок виконання завдань бізнес-симуляції базується на комплексній віртуальній моделі компанії, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність та функціонує на конкретних зовнішніх ринках (наприклад, ЄС, Північної Америки тощо) і пропонує визначений асортимент продукції (до трьох товарних груп). Моделювання ринкової ситуації сприяє синтезу усього комплексу знань, вмінь та навичок, що студент отримав підчас бакалаврського циклу освіти, формуванню вмінь щодо прийняття управлінських рішень, що відповідають обраній міжнародній стратегії у наступних сферах: - визначення виробничого плану підприємства; - визначення форм та методів стимулювання збуту на кожному регіональному ринку (обсяг продаж, ціна, витрати на маркетинг); - формування фінансового плану підприємства та управління заборгованістю; - аналіз та усвідомлення механізму формування фінансової звітності підприємства; - аналіз причин відхилення фактичних показників від планових; - прогнозування можливостей розвитку підприємства; - управління економічним потенціалом підприємства; - формування та реалізація ринкових стратегії і тактики підприємства на конкурентному ринку з можливістю окремих підприємств впливати на ринкову кон’юнктуру (олігополістична чи монополістична конкурентна структура ринку). Вихідні умови бізнес-симуляції формуються на основі реальних даних експортоорієнтованих галузей та підприємств України. У віртуальній моделі ринку враховується реальна специфіка реалізації експортно-імпортних операцій вітчизняних суб’єктів ЗЕД на трьох-п’яти різних географічних ринках. Також відображається специфіка формування митної вартості двох-трьох товарних груп. Починаючи з другого туру вихідними даними для кожного наступного етапу бізнес-симуляції є результати попереднього туру, які формуються у два етапи: перший – введення параметрів управлінських рішень сформованими командами у віртуальну модель; другий − опрацювання віртуальною моделлю введених даних та викладення результатів моделювання, що включають опис зміни ринкових позицій компаній-конкурентів та їх фінансову та управлінську звітність. Підсумком бізнес-симуляції є аналітична діяльність студентів, яка має базуватись на отриманих в результаті бізнес-симуляції даних та науково-методичних і статистичних джерелах. Завершальним етапом виробничої практики студентів є формування звітів з практики з відображенням усіх видів діяльності, що здійснювалися студентом підчас виробничої практики. Об’єктом оцінювання є командний звіт з практики, що подається у друкованому форматі (див. додатки 1 та 2). Поточний контроль здійснюється керівником академічної групи та спеціально призначеним керівником практики від факультету. Під час поточного контролю перевіряється виконання індивідуального календарного плану виробничої практики. Підсумковий контроль відбувається у вигляді диференційованого заліку. Студенти, які брали участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, виставках тощо, за поданням декана факультету зараховується виробнича практика з максимальною оцінкою 100 балів.
Таблиця 1 Порядок оцінювання під час проведення практики
Загальна оцінка результатів проходження практики здійснюється з урахуванням рейтингу команди у бізнес-симуляції, відповідності виконаних індивідуальних аналітичних завдань установленим вимогам, їх усного захисту кожним студентом, додержання календарного плану та графіка індивідуально-консультативної роботи.
Оцінювання складових практики Загальна оцінка практики складається із оцінювання різних блоків практики відповідно до визначених вимог І. Оцінювання командної роботи під час проведення бізнес-симуляції відбувається на основі інтегральної оцінки результатів гри (таблиця 2) передбачає отримання балів у відповідності до місця в інтегральному рейтингу команд кожної ігрової галузі. Також команда, що зайняла 1 місце в інтегральному рейтингу кожної ігрової галузі додатково отримує бонус 5 балів.
Таблиця 2 Оцінювання командної роботи під час бізнес-симуляції
ІІ. Виконання та захист індивідуальних аналітичних завдань. Кожне індивідуальне аналітичне завдання: - виконується письмово в одному примірнику від зареєстрованої командиз додержанням усіх встановлених вимог щодо його змісту, оформлення і захисту; - підлягає обов’язковому захисту в присутності інших команд під час аудиторних занять. Текст оформляється на аркушах формату А4, шрифтом Times New Roman, розмір кеглю 14 з інтервалом 1,5, таблиці шрифт Times New Roman, кегль 12, через 1 інтервал. Поля на сторінці – 2 см. Нумерація сторінок – зверху у правому куті. Текст роздруковується українською мовою в одному примірнику. Структурні частини починаються з назви, яка виділяється жирним шрифтом, нумерується, але не потрібно починати структурну частину звіту з окремої сторінки. При оцінюванні індивідуального аналітичного завдання враховується дотримання структури та рівень обґрунтованості висновків та прийнятих управлінських рішень. Складання таблиць, побудова трендів, рисунків та розрахунки здійснюються в Excel. Всі члени команди беруть участь у захисті індивідуального аналітичного завдання. Доповідь має бути логічна, стисла, проголошена вільно, зі знанням справи. Відповіді на запитання викладача та присутніх конкретні, аргументовані та стислі. При захисті не потрібна зайва деталізація. Оцінка заіндивідуальні аналітичні завдання враховує роботу кожного студента (учасника команди). У разі відсутності студента з поважних причин на захисті індивідуального аналітичного завдання дозволяється перездача і отримання оцінки. У разі відсутності студента з неповажних причин не дозволяється перездача індивідуального аналітичного завдання.
Індивідуальне аналітичне завдання №1 «Аналіз управлінських рішень» Індивідуальне аналітичне завдання №1 передбачає підготовку письмово аналітичної записки за результатами роботи віртуального підприємства та захист. Структура індивідуального аналітичного завдання №1: 1) Аналіз позиції компанії у рейтингу за величиною прибутку та рейтингу за інтегральною оцінкою; передбачає складання таблиці 1.1, графіків на основі данних таблиці та стисле пояснення динаміки рейтингу. Таблиця 1.1 Рейтинг ігрових команд
2) Обґрунтування всіх управлінських рішень, які були прийняті командою та обумовили отриманий ринковий результат. Передбачає складання за результатом прийнятих рішень протягом роботи підприємства таблиць 2‒18 (згідно переліку), рисунків (діаграм, графіків) побудованих на основі даних таблиць та обґрунтування всіх управлінських рішень. Таблиця 2. Планові рішення щодо придбання і/або продажу агрегатів Таблиця 3. План проведення ремонтних робіт на підприємствіТаблиця 4. Найм і/або звільнення персоналуТаблиця 5. Комісійні (винагорода дилерам)Таблиця 6. Замовлення природного газу та пакувальних мішківТаблиця 7. Заплановані обсяги виробництва продукції на підприємствіТаблиця 8. Рішення щодо якості продукціїТаблиця 9. Планові рішення щодо пакування продукції на підприємствіТаблиця 10. Планові рішення щодо цін і обсяги перевезення карбаміду (КА) на регіональні ринкиТаблиця 11. Планові рішення щодо цін і обсяги перевезення аміачної селітри (АС) на регіональні ринкиТаблиця 12. Планові рішення щодо цін і обсяги КАС на регіональні ринкиТаблиця 13. Рішення щодо цін і обсягів перевезення товарного аміакуТаблиця 14. Фрахтування суден, од.Таблиця 15. Витрати на проведення рекламних заходів підприємства Таблиця 16. КредитиТаблиця 17. Розміщення коштів на депозитному рахунку Таблиця 18. Витрати на придбання аналітичної інформації
3) Аналіз хибних рішень та виокремлення причин неприйняття ринком заходів компанії. 4) Обґрунтування шляхів вдосконалення міжнародної стратегії компанії.
Критерії оцінювання індивідуального аналітичного завдання №1
Індивідуальне аналітичне завдання №2 «SWOT-аналіз діяльності підприємств-експортерів азотних добрив на ринках Європи, Південної Америки, Північної Америки, Азії та України» «Матриця Бостонської консультаційної групи (БКГ) Мета: з використанням розширеної матриці SWOT-аналізу дослідити міжнародну діяльність підприємств-експортерів азотних добрих на ринках Європи, Південної Америки, Північної Америки, Азії та України. Кожна команда повинна здійснити SWOT-аналіз щодо визначення сильних, слабких сторін, загроз та можливостей, що стоять перед підприємствами–експортерами на обраному ринку (для аналізу використовується інформація отримана на основі результатів у бізнес грі власної віртуальної компанії). Для цього потрібно дослідити: внутрішнє середовище: Strengths (сильні сторони), Weaknesses (слабкі сторони), а також зовнішнє середовище: Opportunities (можливості), Threats (загрози) діяльності компанії. Сильні сторони підприємства мають забезпечити його прискорене просування до досягнення стратегічних цілей, у той час як його «слабкості» викликають гальмування. Тут також природно враховувати можливості й загрози зовнішнього середовища, без яких неможливо чітко визначити сценарії розвитку організації. Можливості — це тенденції або події у зовнішньому середовищі, при адекватній реакції на які організація домагається істотного просування до поставлених стратегічних цілей. Загрози — це тенденції або події в зовнішньому середовищі, які під час відсутності відповідної реакції організації спричиняють значне погіршення стану організації на шляху до виконання своїх планів. Слабкі сторони — негативні властивості компанії, що визначають її гальмування у процесі руху до досягнення стратегічних цілей. Гальмування стає істотним при злитті (синтезі) основних слабостей організаційної системи з істотними погрозами зовнішнього середовища. При цьому також не можна ігнорувати сильні сторони підприємства й можливості зовнішнього середовища. Так формується варіант песимістичного сценарію розвитку організації. Такий сценарій може трансформуватися в «спіраль краху», якщо має місце тенденція («ефект доміно») до ослаблення можливостей і сильних сторін, з одного боку, і посиленню погроз зовнішнього середовища в сполученні з наростанням слабких сторін організації. Поле (СС+МО) — це властивість організаційної системи, що за умови синтезу з можливостями зовнішнього середовища забезпечує прискорене просування системи до досягнення стратегічних цілей. Особливий інтерес при цьому представляє утворення «спіралі розвитку» — траєкторії, що формується внаслідок «накладення» (синтезу) сильних сторін організаційної системи на сприятливі можливості зовнішнього середовища (з урахуванням слабких сторін організаційної системи й погроз зовнішнього середовища). Поле (СЛС+МО) – вказує на те, за рахунок яких можливостей зовнішнього середовища компанія може подолати свої слабкі сторони. Поле (СС+ЗАГ) – визначає, які сили необхідно використовувати підприємству для подолання загроз. Поле (СЛС+ЗАГ) – допомагає визначити від яких слабких сторін необхідно позбавитися у першу чергу, щоб попередити потенційні загрози компанії (рис. 1).
Матриця SWOT-аналізу компанії
Рис. 2.1 Матриця SWOT-аналізу компанії
На основі проведеного аналізу побудуйте матрицю SWOT-аналізу компанії. Оцініть отримані результати та запропонуйте адекватну конкурентну стратегію подальшого розвитку вашого підприємства: лідирування за витратами, диференціації, зосередження тощо. Розробіть пакет пропозицій щодо оптимізації діяльності підприємств відповідно до здійсненого SWOT-аналізу. Виконання та захист індивідуального аналітичного завдання «Матриця Бостонської консультаційної групи (БКГ) Мета: розроблення конкурентної стратегії та визначення пріоритетів розвитку підприємства на основі аналізу стратегічної позиції кожного продукту з використанням матриці Бостонської консультаційної групи (БКГ). Функціонуючи у ринкових конкурентних умовах, підприємство повинно володіти інформацією про позиції своїх товарів на ринку з метою своєчасного розроблення обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності та результативності його діяльності. Необхідна інформація може бути отримана за рахунок проведення портфельного стратегічного аналізу, метою якого є оцінка ефективності його товарної та асортиментної політики. Серед методів портфельного аналізу найпоширенішим є матриця БКГ. В рамках індивідуального завдання кожна команда повинна здійснити БКГ-аналіз щодо визначення групи, до якої відносяться продукти підприємства (для аналізу використовується інформація отримана на основі результатів у бізнес грі власної віртуальної компанії). Для цього потрібно відповідно до темпів зростання ринку і відносної частки всі продукти підприємства поділити на чотири групи: «собаки», «дикі кішки», «зірки», «дійні корови». В залежності від того, яку позицію займає той чи інший продукт підприємства, тобто в якому квадранті матриці він перебуває, необхідно запропонувати відповідну конкурентну стратегію підприємства щодо подальшого розвитку.
Темп «Дикі кішки» «Зірки» зростання («важкі діти»,«знаки питання») ринку
високі
«Дійні низькі «Собаки» корови»
Низька Висока Відносна частка ринку Рис. 2.2. Матриця БКГ «Собаки» ‒ продукти, що мають низькі обсяги продажів і займають слабку позицію на ринку. «Дикі кішки» ‒ найчастіше, це товари ринкової новизни, які тільки освоюють даний ринок. «Зірки» ‒ продукція підприємства, яка вже зарекомендувала себе і досить добре відома споживачам. «Дійні корови» ‒ продукти, які зайняли свою частку ринку і мають стабільні продажі. Приклад формування продуктової стратегії. В якості критеріїв при побудові двомірної матриці БКГ необхідно використовувати темпи зростання ринку (ТЗР) підприємства і відносну частку ринку продукту (ВЧР) (див. табл.2.1). Таблиця 2.1 Характеристика продукції Підприємства-1
Для планування подальшого розвитку досить порівняти результати зростання продукту за останній розглянутий період (відношення обсягу реалізації продукції за 2015 рік (поточний) до обсягу її реалізації за 2014 рік (попередній). Тоді для першого продукту (карбамід) темп зростання ринку буде дорівнювати:
Для визначення відносної частки ринку (ВЧР) з виробництва першого продукту (карбамід) обсяги реалізації Підприємства-1порівнюємо із обсягами реалізації провідного конкурента:
Для побудови матриці БКГ приймемо, що номінальні лінії по горизонталі і вертикалі дорівнюють одиниці. Побудуємо матрицю БКГ і відобразимо на ній позиції основних продуктів підприємства (рис. 3).
Темп зростання ринку №3 (0,1;1,7)
№2 (1,2;1,3)
1,0
№1 (2,0;0,86)
№ 4 (0,5; 0,44)
1,0 Відносна частка ринку Рис. 2.3. Матриця БКГ фактичного стану Підприємства-1
Розробляючи стратегію розвитку кожного продукту, слід мати на увазі, що «корови», як правило, мають велику частку на ринку, займають велику частку в загальному обсязі реалізації і за рахунок цього формують позитивні грошові потоки, які можуть бути спрямовані на розвиток перспективних продуктів. На підтримку свого розвитку вони не потребують великих інвестицій. «Зірки», утворюючи позитивні фінансові потоки, вимагають великих інвестицій в свій розвиток. Таким чином, надлишку фінансових коштів у них, як правило, немає. «Дикі кішки» вимагають до себе пильної уваги, так як немає однозначної відповіді на питання, чи слід їх підтримувати і розвивати. Цілком можливо, що більш доцільно вивести їх з ринку. Якщо приймається рішення про їх підтримку, то слід визначити джерела і розміри інвестицій. «Собаки» часто мають негативні фінансові потоки, тому слід уважно проаналізувати необхідність їх; подальшого існування на ринках.
Критерії оцінювання виконання та захисту індивідуального аналітичного завдання №2
Індивідуального аналітичне завдання №3 «Аналіз регіональних ринків мінеральних добрив» Для виконання даного завдання команди об’єднуються по дві, утворюючи 5 груп для дослідження відповідних ринків: Європи, Північної Америки, Південної Америки, Азії та країн СНД. В ході аналізу обраного регіонального ринку студенти повинні дати характеристику даного ринку, розкриваючи наступні підпункти:
Мр=Вн+І–Е, де Мр – реальна місткість ринку; Вн – національне виробництво даного товару на території країни; І – імпорт даного товару; Е – експорт товару.
Таблиця 3.1
Таблиця 3.2
Критерії оцінювання індивідуального аналітичного завдання №3: - менше 5 виконаних пунктів завдання – 0 балів; - 7 виконаних пунктів завдання – максимально 2 бали; - 8 виконаних пунктів завдання – максимально 3 бали; - 11 виконаних пунктів завдання – максимально 4 бали.
Індивідуальне аналітичне завдання №4 «Аналіз фінансової стійкості компанії»
Критерії оцінювання виконання та захисту індивідуального аналітичного завдання №4
Індивідуальне аналітичне завдання №5
Залучення фінансових ресурсів на світовому ринку капіталів та реструктуризація компанії
Багато управлінських рішень безпосередньо пов’язані з інвестиційною діяльністю. Інвестиційна діяльність – вкладення капіталу в матеріальні, нематеріальні та фінансові активи з метою отримання в майбутньому прибутку та/або соціального ефекту. Основними напрямками інвестиційної діяльності є: - Створення нового бізнесу; - Розширення поточної діяльності компанії; - Формування нових конкурентних переваг, які сприятимуть зростанню прибутку та капіталізації компанії.
В основі індивідуального завдання лежить підготовка засідання ради директорів експорто орієнтованої компанії з виробництва мінеральних добрив. Використовуючи системний підхід (результати індивідуальних завдань №1, №2 і №4), учасники повинні проаналізувати основні етапи прийняття рішень у галузі управління вартістю компанії, пошуку нових джерел фінансування, дослідити взаємозв’язок управлінських рішень, організаційного розвитку та фінансових результатів.
Мета: обрати найбільш привабливий механізм залучення капіталу для подальшого розвитку компанії.
Залежно від фінансових результатів господарської діяльності компанії студенти повинні вибрати один із запропонованих механізмів зовнішнього фінансування: - Initial Public Offering (ІРО); - Емісія єврооблігацій; - Пряме інвестування (повне, дольове); - Фінансування через міжнародні фінансові організації (МФК, ЄБРР)/
Студенти, чиї компанії є прибутковими за результатами гри, повинні залучити додаткове фінансування для подальшого розвитку своїх компаній, через механізми фондового ринку – шляхом емісії цінних паперів на міжнародних ринках цінних паперів.
Завдання: - Оцінити поточну ситуацію в компанії та визначити мету залучення додаткового фінансування; - Обґрунтувати обраний механізм залучення додаткового капіталу серед альтернативних варіантів фінансування (заповнити таблицю 5.1).
Таблиця 5.1
За умови обрання залучення капіталу шляхом публічної емісії акцій (депозитарних розписок) необхідно розглянути та відповісти на такі питання:
- Якщо депозитарні розписки, необхідно обрати ТНБ, який буде банком емітентом. - Якщо акції SPV, то країни їх реєстрації.
За умови залучення капіталу шляхом емісії облігацій необхідно розглянути та відповісти на такі питання:
Після цього студенти, в рамках символічного road show, повинні зробити презентацію своєї компанії перед своїми колегами, зацікавити їх як потенційних інвесторів. Варто використовувати показники господарської діяльності, що будуть отримані в ході виконання індивідуального завдання №4 та маркетингову стратегію розвитку розроблену в рамках індивідуального завдання №3. Окрім цього робити наголос на якості менеджменту та корпоративному управлінні своєї компанії.
Студенти, чиї компанії продемонстрували вкрай негативний результат господарської діяльності, повинні провести реструктуризацію бізнесу та залучити фінансові ресурси, використовуючи механізм прямого інвестування[1] або фінансування через міжнародні фінансові організації.
Основною причиною, яка спонукає компанію до реструктуризації, є низька ефективність її діяльності, яка виражається в незадовільних фінансових показниках, нестачі оборотних коштів, високому рівні дебіторської та кредиторської заборгованості. Під реструктуризацією ми, насамперед, розуміємо комплексну зміну методів функціонування компанії з метою підвищення її фінансової стійкості, конкурентоспроможності та капіталізації. Головне завдання – пошук джерел розвитку компанії та підвищення її ринкової вартості. Реструктуризація представляє собою процес зміни складу елементів, їх функцій, зв’язків між ними за умови збереження основних функцій компанії.
Завдання: - На основі оцінок поточного фінансового стану компанії (індивідуальне завдання №4) оцінити здатність компанії генерувати прибуток у майбутньому (запропонувати показники); - Визначити та описати мотиви реструктуризації бізнесу; - Підготувати програму реструктуризації бізнесу (основні завдання, конкретні заходи, етапи, строки, відповідальні); - Визначити мету залучення додаткового фінансування; - Обґрунтувати обраний механізм залучення додаткового капіталу серед альтернативних варіантів фінансування (заповнити таблицю 5.2). Таблиця 5.2
Студентам, які обрали повне або часткове пряме інвестування необхідно підготувати свою компанію для продажу (поглинання): - описати способи продажу компанії або її частки. - запропонувати алгоритм та обґрунтувати запропонований спосіб (із посиланнями на нормативно-правові акти).
Студентам, які обрали залучення фінансових ресурсів через міжнародні фінансові організації необхідно описати: - обраний механізм залучення фінансових ресурсів (кредит або інвестування в акціонерний капітал); - умови надання фінансування обраною організацією з посиланням на реальні проекти; - інструменти проектного фінансування та програми які пропонують; - обрати відповідну програму серед запропонованих МФО приватному сектору та підготувати обґрунтування отримання фінансування.
Критерії оцінювання виконання та захисту індивідуального аналітичного завдання №5
Основні нормативно-правові акти, що регулюють оціночну діяльність в Україні
Рекомендовані (не нормативні) акти, що регулюють оціночну діяльність:
Основні нормативно-правові акти, які використовуються при приватизації державного майна:
Основні нормативно-правові акти, які використовуються при створенні, реорганізації, ліквідації, злиття, поглинання, розділі і т.д. господарських товариств (холдингових компаній, ПрАТ, ПбАТ, ТОВ та ін.)
Основні нормативно-правові акти, які використовуються в процесі здійснення процедур банкрутства (здійснення транзакцій з активами підприємства в ході санації, ліквідації, підписання мирових угод та ін.)
Основні нормативно-правові акти, які використовуються при купівлі-продажу майна, передачі майна під заставу для отримання кредиту в банку, визначення орендних ставок при здачі нерухомості в оренду, лізинг
Основні нормативно-правові акти, які використовуються при оподаткуванні майна, проведенні переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку
Кейс на тему: «Реформування Європейського Союзу у контексті референдуму про вихід Великої Британії з ЄС»
Мета: дослідити загальні переваги членства в ЄС для довгострокового економічного розвитку держави-члена ЄС на прикладі Великої Британії, порівняти економічну користь від альтернативних моделей розвитку відносин між державою-членом та ЄС.
Питання до кейсу: - Які тенденції, на Вашу думку, закладають домовленості щодо спеціального статусу Великої Британії в ЄС для подальшого розвитку Євросоюзу? - На прикладі Великої Британії сформулюйте які зміни в економічній політиці можуть очікувати державу-члена ЄС у разі виходу з ЄС? - У разі негативного результату референдуму, якою, на Вашу думку, має бути оптимальна альтернативна модель подальшого розвитку відносин між Британією та ЄС? - Яка альтернативна до членства модель розвитку відносин з ЄС, на Вашу думку, могла б стати оптимальною для України?
Зміст кейсу «Реформування Європейського Союзу у контексті референдуму про вихід Великої Британії з ЄС" 19 лютого 2016 року під час засідання Європейської Ради за результатами тривалих переговорів було прийнято рішення щодо надання Великій Британії спеціального статусу у ЄС. Це рішення було прийнято главами держав або урядів всіх держав-членів ЄС, є обов’язковим для виконання та може бути змінене або скасоване лише за згоди Європейської Ради. Дане рішення набере чинності після того, як Уряд Великої Британії поінформує Генерального секретаря Ради ЄС щодо рішення Великобританії залишитися членом ЄС. Спеціальний статус Великобританії передбачає внесення певних змін до законодавчої бази відносин Британія-ЄС у чотирьох ключових сферах – суверенітету, наданні соціальної допомоги мігрантам, економічному врядуванні та конкурентній політиці. 20 лютого 2016 року Прем’єр-міністр Великої Британії Д.Кемерон оголосив про те, що референдум щодо членства ВБ в ЄС буде проведений 23 червня 2016 року. Аналіз результатів Саміту ЄС вказує на те, що Д.Кемерон, загалом, хоч і не виконав свою “програму максимум”, однак домігся низки компромісних рішень з таких найбільш чутливих питань як міграція та соцвиплати для трудових мігрантів. Вимога 1 - Суверенітет Уряд ВБ отримав чіткі гарантії про те, що подальша політична інтеграція всередині ЄС більше не стосуватиметься Великої Британії. Він також відстояв запровадження механізму “червоної картки”, згідно з яким 55% національних парламентів країн-членів ЄС зможуть заблокувати рішення Єврокомісії. Вимога 2 - Імміграція та соціальні виплати Незважаючи на те, що Д.Кемерону довелося ще на початковому етапі відмовитися від програми максимум (заборонити соціальні виплати мігрантам, якщо вони проживають у ВБ менше 4 років), він все ж таки відстояв компромісну позицію, яка передбачає запровадження механізму обмеження для соцвиплат для мігрантів з ЄС, які перебувають у ВБ менше 4-х років «у разі надмірного навантаження на соціальну інфраструктуру в країні». Разом з цим, запроваджені Урядом обмеження не можуть перевищувати семи років (ВБ раніше пропонувала 13 років). Крім того, розмір соціальних виплат для дітей трудових мігрантів у ВБ, якщо діти проживають на території країн ЄС, встановлюватиметься відповідно до індексу цін в країні їх фактичного проживання. Ця норма автоматично набирає чинності для нових мігрантів, а для тих, хто вже перебувають на території ВБ – з 2020 року. Вимога 3 - Економічне управління, єврозона Д.Кемерон отримав гарантії того, що країни, які не входять до єврозони не повинні будуть робити внески до стабілізаційних фондів на підтримку євро, а також отримають відшкодування у випадку, якщо їхні фінансові внески до бюджету ЄС будуть використані для підтримки євро. Разом з цим Д.Кемерону довелося поступитися Франції, яка виступила проти закріплення переваг у фінансовій системі ЄС для країн, які не входять до єврозони, у т.ч. у контексті компетенції національних урядів щодо контролю за фінансовими інституціями (захист лондонського Сіті). Вимога 4 - Сприяння конкуренції Вимоги Уряду ВБ щодо усунення надмірного регулювання та розширення єдиного ринку були повністю враховані. Сторони домовилися докласти спільних зусиль до зміцнення внутрішнього ринку ЄС для його швидкої адаптації до змін політичних та економічних реалій. Домовлено про зниження ринкових адміністративних бар’єрів та створення ефективного конкурентного середовища відповідно до принципів Декларації Ради ЄС щодо конкуренції. Інформаційно-роз’яснювальна робота Уряду Великої Британії Із наближенням референдуму Уряд Великої Британії проводить активну інформаційно-роз’янювальну роботу із залученням провідних ЗМІ та політологічних майданчиків. Основні сигнали Д.Кемерона: - участь ВБ в ЄС є запорукою безпеки та економічної стабільності країни; - будь-які інші можливі моделі співпраці ВБ з країнами ЄС у разі виходу Лондону з блоку є неефективними та несуть загрозу, насамперед, британській промисловості, сфері послуг та представникам бізнесових кіл; - ВБ може стати першою у світі провідною економікою, яка обмежить свою співпрацю зі своїм найбільшим економічним партнером; - щорічне зростання сфери послуг у ВБ, яка становить 80% економіки країни, спостерігається на рівні 3%. При цьому 40% британського експорту у цій сфері припадає на країни ЄС; - вихід з ЄС вплине приблизно на 2 млн. робочих місць, які пов’язані зі сферою послуг; - 44% британського експорту спрямовані до ЄС, натомість ВБ імпортує з ЄС лише 8%. 2 березня 2016 року Уряд ВБ опублікував документ під назвою «Альтернативи членству: можливі моделі для ВБ поза межами ЄС». У документі наголошується, що в різні часи у британському експертному середовищі обговорювалися більше 20 різних моделей, які так і залишалися на стадії обговорення, оскільки не могли запропонувати ефективної альтернативи ЄС. За результатами проведеного аналізу Урядом було виділено три можливі «базові моделі», які були представлені у доповіді: Норвезька модель Надає найбільший доступ до Єдиного ринку, який, втім, суттєво обмежений у сферах сільського господарства та рибальства (зазначається, що 64% експорту британської рибної продукції та 73% овочів наразі орієнтовані до ЄС і неминуче постраждають внаслідок підняття мита). Норвегія не бере участі у процесі прийняття рішень в ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки, не є членом Митного Союзу, зв’язана зобов’язаннями перед ЄС щодо вільного руху людей, приєдналася до Шенгенської зони, інкорпорує директиви ЄС у внутрішнє законодавство, не маючи при цьому права вето під час їхнього обговорення на рівні європейських інституцій. Норвегія також вимушена робити значні внески до бюджету ЄС, які фактично співпадають з тими, якщо б вона була членом ЄС. У випадку вибору цієї моделі, ВБ потрібно буде отримати згоду не лише 27 країн-членів ЄС, але і Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії. ВБ також доведеться укладати додаткові угоди щодо співпраці з питань поліції та юстиції, зокрема у контексті Європейського ордеру на арешт, Європолу тощо. Робиться висновок, що норвезька модель, насамперед, підходить країнам, експорт яких обмежений однією або двома групами товарів, а зовнішня політика яких не має глобальних амбіцій. Опинившись за межами Митного союзу, британські виробники неминуче зіштовхнуться із підвищеними витратами. Двостороннямодель На прикладі Швейцарії Швейцарія має менший рівень доступу до Єдиного ринку ЄС, аніж Норвегія, насамперед в частині сфери послуг, у т.ч. банківських. У цьому зв’язку для ВБ, сфера послуг якої охоплює 80% економіки країни, така модель стане надзвичайно невигідною. Наголошується, що країни-члени ЄС навряд чи погодяться піти шляхом швейцарської моделі для ВБ, оскільки двосторонні угоди Швейцарії та ЄС виявилися настільки складними та суперечливими для обох сторін, що навіть в Раді ЄС визнають, що їхні відносини «досягли своєї межі». На прикладі Туреччини Туреччина є членом Митного союзу, однак має більш обмежений доступ до Єдиного ринку у порівнянні з тим, що сьогодні наданий ВБ. Насамперед йдеться про сфери надання послуг, сільського господарства та державних закупівель. Туреччина зобов’язана приводити своє внутрішнє законодавство у відповідність до рішень ЄС в усіх сферах, де вона має доступ до Єдиного ринку. При цьому Анкара позбавлена права впливу на процес прийняття відповідних рішень всередині ЄС. Отримавши членство в Митному союзі, ВБ не матиме права впливу на процес прийняття рішень всередині ЄС щодо тарифів. Крім того, ВБ доведеться відкрити свої кордони по відношенню до країн, з якими ЄС уклав відповідні двосторонні домовленості. Робиться висновок про те, що відносини Туреччини та ЄС будуються, насамперед, на статусі Туреччини як країни, що розвивається та прагне у майбутньому стати членом ЄС. На прикладі Канади Надає більш обмежений доступ до Єдиного ринку у порівнянні з тим, що сьогодні має ВБ. Зокрема це стосується ключової для ВБ сфери послуг. Угода між Канадою та ЄС, переговори щодо якої і надалі тривають не враховує цілі сектори, зокрема аудіо та відео, більшість послуг авіаційної галузі, встановлює суттєві обмеження для сфери фінансових послуг. Беручи до уваги те, що ВБ є другим найбільшим у світі постачальником комерційних послуг, а більшість послуг спрямовані до ЄС, приклад «канадської угоди» не є вигідним для ВБ, особливо враховуючи те, що вона виключає право канадських компаній звертатися до Європейського суду. СОТ Ця модель стане суттєвим кроком назад для ВБ, оскільки британські компанії втратять усі привілеї в доступі до Єдиного ринку, а також ринків тих країн, які підписали торговельні двосторонні угоди з ЄС. Без угоди про вільну торгівлю з ЄС ВБ не зможе застосовувати інші тарифні ставки з країнами ЄС, аніж ті, що встановлені для кожної країни-члена СОТ. Лондон опиниться перед вибором: знизити тарифи для усіх країн світу або підняти тарифи по відношенню до країн-членів ЄС. Таким чином, у документі робиться висновок про те, що у разі виходу з ЄС Уряду ВБ, скоріше за все, не вдасться домогтися для себе тих переваг, які країна має сьогодні завдяки своєму особливому статусу в ЄС. Зокрема наголошується, що будь-яка з альтернативних моделей співпраці з ЄС обернеться суттєвими втратами для економіки ВБ, а також зменшенню її впливу на процес прийняття рішень в ЄС, що матиме безпосередній вплив на роль та місце ВБ на міжнародній арені, а також добробут громадян Співдружності. 18 квітня 2016 року Міністерство фінансів Великої Британії оприлюднило доповідь «Довготерміновий економічний вплив членства в ЄС та альтернативи». У документі окреслено економічні переваги від членства ВБ в ЄС, а також наводиться порівняльний аналіз з трьома альтернативними моделями співпраці Лондона з Брюсселем у разі виходу з ЄС.
Проведений Міністерством фінансів ВБ аналіз вказує на те, що будь-яка із згаданих моделей неминуче призведе до погіршення фінансової ситуації в країні, що матиме безпосередній вплив на добробут британських родин. Зокрема, наголошується, що у разі виходу ВБ з ЄС, до 2030 року кожна британська родина у щорічному розрахунку втрачатиме:
Executive summary On 23 June 2016, the British people will make the most important decision for a generation – whether the United Kingdom (UK) should remain a member of the European Union (EU). Much of the UK’s economic success is built on its long history as an open trading nation. Openness to trade and investment will be a key driver of the UK’s future economic security, boosting the productivity of the economy, which in turn delivers higher living standards, creates better quality jobs, reduces prices for consumers and makes households better off. The key economic criteria for judging the UK’s membership of the EU against the alternatives are therefore what it would mean for the UK’s economic openness and interconnectedness. This needs to be considered alongside the obligations that come with securing that access and the influence the UK has over those obligations. The judgement must be based on evidence. No country has been able to negotiate a better deal and it would not be in the EU’s interest to agree one with the UK. The analysis in this document shows that under all 3 models, the UK’s economic openness and interconnectedness would be reduced. Trade and investment flows would be lower. The UK would be permanently poorer if it left the EUand adopted any of these models. Productivity and GDP per person would be lower in all these alternative scenarios, as the costs substantially outweigh any potential benefit of leaving the EU. The negative impact on GDP would also result in substantially weaker tax receipts. This would significantly outweigh any potential gain from reduced financial contributions to the EU. The result would be higher government borrowing and debt, large tax rises or major cuts in public spending. After 15 years, even with savings from reduced contributions to the EU, receipts would be £20 billion a year lower in the central estimate of the EEA, £36 billion a year lower for the negotiated bilateral agreement and £45 billion a year lower for the WTO alternative. These estimates are based on the EU as it is today, without further reform. The total cost of leaving is likely to be higher. The new settlement for the UK negotiated by the Prime Minister in February 2016 included an ambitious agenda of economic reform in the EU. This will include the next stage of development of the Single Market, with a focus on bringing down the remaining barriers to trade in services, energy and digital, alongside completing major ongoing trade deals. If the economic benefits of reform are realised this could increase UK GDP by up to a further 4% – which equates to £2,800 for every household in the UK. With the UK outside the EU these economic reforms would be less likely to happen. So the cost of exit in terms of the potential loss of GDP would be correspondingly greater. A range of external studies conclude that a vote to leave the EU would also lead to an extended period of uncertainty during the transition period, with negative economic consequences of fewer jobs, lower living standards and higher prices. The International Monetary Fund stated in April 2016 that an UK exit from the EU “could do severe regional and global damage by disrupting established trading relationships” and that “negotiations on postexit arrangements would likely be protracted, resulting in an extended period of heightened uncertainty that could weigh heavily on confidence and investment, all the while increasing financial market volatility”. The UK’s economic membership of the EU The UK’s membership of the EU has delivered significant economic benefits through increasing the openness of the UK economy and supporting trade and investment. This is the result of the access the UK enjoys to the EU Single Market, including the ability of the EU to negotiate access to global markets. This is particularly important to the UK as a dynamic economy in which services and advanced manufacturing, with complex supply chains, play a prominent role. These benefits far outweigh the costs that come with EU membership. Membership of the EU has made it easier to trade both with the EU and the wider world. Trade as a share of national income has risen to over 60% in the past decade, compared to under 30% in the years before the UK joined the EU. EU membership increases trade with EU members by around three quarters. EU membership has also made the UK an attractive place to invest and one of the top global destinations for FDI. Almost three quarters of foreign investors cite access to the European market as a reason for their investment in the UK. Trade with the EU has been made easier because of the unique way the Single Market reduces barriers and costs to trade. It removes tariffs and quotas, creates a customs union which reduces cross-border costs, and creates a level playing field, for example, by reducing non-tariff barriers (such as regulations, standards or specifications required to trade). Increasingly in today’s global economy, these non-tariff barriers are the most significant impediment to trade, particularly for advanced economies like the UK. Estimates indicate that on average they can add 2 or 3 times as much to the cost of traded goods as tariffs. The Single Market has done more to reduce such barriers than any other trade agreement. Increased trade with the EU has not come at the expense of trade with the rest of the world. With an economic weight 5 times the size of the UK, the EU has been able to negotiate access to global markets through multilateral trade agreements and, increasingly, bilateral agreements with other countries. Once current bilateral negotiations are completed over 80% of UK trade will be with either the EU or through EU Free Trade Agreements (FTAs). As a member of the EU, the UK will have trade deals with more countries than the US and Canada put together. The depth and breadth of the Single Market is particularly important to the UK given the nature of the economy and its increasing emphasis on high-value activities. The UK has developed into an economy in which services account for almost 80% of GDP. Many services industries and advanced manufacturing rely on complex cross-border supply chains. These sectors are important drivers of growth and productivity. Trade with the EU is important to the country’s economic security and prosperity and it is estimated that 3.3 million jobs are linked to exports from the UK to other EU countries. EU membership means accepting the regulatory framework associated with it, and in particular the rules that enable UK firms and consumers to access the Single Market. These rules are necessary for its functioning and reduce barriers to trade. Properly designed rules bring important benefits for businesses and reduce costs for consumers. The UK has made improving this regulatory framework, especially for small business, a long-standing priority, including in the UK’s recent renegotiation. Not least because of the UK’s influence, the flow of new EU regulation has reduced in recent years. Overall, the UK’s membership of the EU has not prevented it from maintaining a very competitive economy. Evidence from the Organisation for Economic Co-operation and Development on product market regulation shows that the UK already has the second least restrictive regulatory regime among all advanced economies after the Netherlands, a fellow EU member. The UK’s membership of the EU has also not prevented it from having a highly flexible labour market, with low unemployment, record employment and close to record self-employment. The UK’s new settlement with the EU establishes new powers to tackle the abuse of free movement and reduce the attractiveness of the UK’s in-work benefits system. EU membership also requires the UK to make a financial contribution to the EU. When the UK’s rebate and receipts are taken into account, for every £1 of tax paid in the UK a little over 1p goes to the EU.It has been a continuing priority of the UK to control the cost of the EU budget and increase its value for money, and the most recent EU budget reform deal secured by the Prime Minister reduces the size of the EU budget in real terms, for the first time ever. The UK has significant influence over EU decision-making and the rules associated with the Single Market. This includes veto rights in the European Council. Throughout its membership, the UK has used its influence to maximise the benefits of the Single Market and to pursue a proactive agenda of economic policy reform. The UK was the driving force behind the original establishment of the Single Market. The alternatives to EU membership The economic analysis shows that all the existing alternatives to EU membership would come with a significant economic cost. They would make it more difficult and expensive to trade with Europe and across the world, and lead to a reduction in foreign investment. Alternatives with significant access to the Single Market would require the UK to implement its rules but the UK would no longer have a vote on these rules. They would require the UK to accept the free movement of people and continue to make financial contributions to the EU. No country has been able to negotiate a better deal than these alternatives and it would not be in the EU’s interest to agree such a deal for the UK. All the existing alternatives would increase the costs of trading with Europe, and none of the alternatives would involve the full access to the Single Market that the UK currently benefits from. Membership of the EEA would give the most access but would mean UK exporters facing increased transaction costs as a result of customs checks, and the re-introduction of tariffs for agriculture and fisheries. A negotiated bilateral agreement would give the UK some access to the Single Market but this, in particular, would be limited for the UK’s large service sector. WTO membership would amount to a significant closing of the UK’s access to global markets and would likely see the introduction of a much broader range of tariff and non-tariff barriers. The reduced access to the Single Market under all the alternatives would make the UK a less attractive destination for foreign investment. All the alternatives would also reduce the UK’s access to wider global markets. If the UK left the EU it would no longer have the right to benefit from the EU’s FTAs with third countries. While these FTAs fall short of the Single Market in terms of breadth and depth, they are some of the most advanced in the world. Just to maintain what the UK enjoys through the EU, would mean renegotiating new trade arrangements with the EU and over 50 other countries around the world, while commencing trade negotiations with a further 67. There is significant uncertainty about how long this would take and how much access the UK could achieve, as the UK’s ability to negotiate beneficial deals as part of a large bloc would no longer exist. If the UK simply relied on WTO rules it would set its own import tariffs. But if it kept tariffs at zero with EU countries it would have to lower tariffs unilaterally with all other WTO members where it did not have a preferential trade agreement, giving up a key bargaining position in negotiating new trade arrangements. The alternative would be to raise tariffs with the EU with implications for UK prices and higher costs for consumers. Only the WTO alternative would free the UK from all the formal obligations that come with access to the Single Market. Under any of the alternatives, the potential gains from additional regulatory flexibility on leaving the EU would likely be significantly constrained in practice, either because of the impact on domestic policy aims or because of the UK’s wider international obligations. In any case, any such potential gains would be significantly outweighed by the losses from the additional regulatory barriers to trade from no longer being a member of the Single Market. No other country has been able to agree significant access to the Single Market without having to accept EU regulations, the free movement of people and financial contributions to the EU. But in accepting these obligations, outside the EU the UK would have to give up its current significant influence over EU decision-making and become a rule-taker rather than a rule-maker. This matters much more to the UK than, for example, Norway or Switzerland as their economic weight means that they would have a much less significant influence even if they were members of the EU. It is inevitable that, over time, rules governing UK trade would develop in a way that favoured the remaining members of the EU and not the UK. If the UK left the EU, negotiating the new arrangements with both the EU and the rest of the world would be extremely complex and cause a considerable period of economic uncertainty. There would be no incentive, and it would not be in their interest, for the remaining EU countries to provide the UK a better deal than any of the existing alternatives or a better deal than they themselves have. To allow the UK to access the Single Market without agreeing to the rules of the Single Market would put their own businesses and consumers at a disadvantage. While the UK is an important market for EU exports, the UK has its trading relationship with 27 countries at stake, whereas the rest of the EU have only their trading relationship with one country at stake – less than 8% of EU exports come to the UK while 44% of UK exports go to the EU. Only 3.1% of the rest of the EU’s GDP is dependent on exporting to the UK, compared to 12.6% of the UK’s GDP dependent on EU-UK trade. Economic impact In the long term, greater openness to trade and investment boosts the productive potential of the economy. Openness increases competition among firms, allows access to finance from abroad, improves the quality of production inputs, and creates incentives to innovate and adopt new technologies. Higher productivity means better quality jobs which lead to higher real wages and household incomes. Leaving the EU to join the EEA would maintain considerable (but not complete) access to the Single Market, but there would still be an increase in trade barriers with the introduction of a customs border with the EU. It would also mean accepting EU regulations, the free movement of people and financial contributions to the EU. It would mean having to accept EU rules without getting any say over them. In the long term, reduced openness hits productivity which feeds through into lower GDP and living standards. After 15 years, the UK is estimated to be between 3.4% and 4.3% of GDP better off inside the EU than the EEA. In 2015 terms, the GDP impact of leaving the EU for the EEA would equate to a long-term loss of £2,600 a year for each household in the UK. A negotiated bilateral agreement (such as an FTA) provides less access to the Single Market than the EEA alternative, in particular in relation to services, which are of critical importance to the UK. The bilateral agreements that involve most access have the greatest obligations: no other country has been able to agree significant access to the Single Market without having to accept EU regulations, the free movement of people and financial contributions to the EU. After 15 years, the UK is estimated to be between 4.6% and 7.8% of GDP better off inside the EU than with a negotiated bilateral agreement. In 2015 terms, leaving the EU for a negotiated bilateral agreement would imply a long-term loss of GDP of £4,300 a year for each household in the UK. Relying solely on the WTO rules would result in a significant reduction in the openness of the UK economy to the outside world. It would be the alternative with the most negative long-term impact. After 15 years, the UK is estimated to be between 5.4% and 9.5% of GDP better off inside the EU than adopting WTO rules. In 2015 terms, leaving the EU and relying on the WTO rules would mean a long-term loss of GDP of £5,200 a year for each household in the UK. In terms of the long-term economic impact, recourse to WTO rules would be the least attractive of the 3 alternatives. It would, nevertheless, be the default relationship should the UK fail to reach an agreement with the EU. In all scenarios that retain access to the Single Market, the UK would have to accept rules that it has no control over, and would have to rely on other member states to implement the EU reform agenda that the UK has been a key champion of. Either of these factors could further increase the economic costs of these alternatives. The performance of the economy is central to determining the health of the public finances. The analysis therefore considers the implications of these losses in GDP for tax and other public sector receipts. It finds that any potential fiscal gain from reduced financial contributions to the EU would be substantially outweighed by the negative impact on public sector receipts from the deterioration in the broader economic environment under any of the alternatives. The net impact on receipts would be £20 billion a year in the central case of the EEA, £36 billion a year in the case of the negotiated bilateral agreement, and £45 billion a year in the case of the WTO. This assumes in all three scenarios that the UK would not have to make any financial contribution to the EU. However, as set out above, an alternative that provides significant access to the Single Market would require financial contributions to the EU and so the fiscal impact would be higher. To put these numbers into context, the impact in the EEA alternative would be greater than what is currently spent on the combined annual budgets of the departments responsible for policing and prisons; while the impact in the WTO alternative would be more than what is currently spent on the entire schools budget for England. A £36 billion net receipts impact would require significant spending cuts or tax rises. As illustrative examples, it would be equivalent to more than a third of the England budget or to raising the basic rate of income tax by around 8p from 20p to 28p. In conclusion, the Treasury’s analysis shows that none of the alternatives come close to matching the net economic benefits to the UK of EU membership. Using a negotiated bilateral agreement like Canada as the central assumption for the alternative, the UK economy is 6.2% larger in the EU, British families are £4,300 better off in the EU, and the UK’s receipts are £36 billion healthier in the EU. The overall economic benefits of EU membership are significantly higher than in any potential alternative.
КРЕАТИВНА ПОЛІТИКА ЄС Міні-лекція «Розкриття сутності та особливостей креативної політки в ЄС»
Література:
Майстер-клас на тему: «Національні економічні інтереси та механізми врегулювання торгових суперечок»
Мета: формування практичних навичок і вмінь дослідження сутності, суб’єктів й передумов виникнення торговельно-економічних суперечок країн та особливості їх врегулювання у СОТ. Об’єктом дослідженнявиступають процеси врегулювання міжнародних торговельно-економічних суперечок у СОТ у сфері торгівлі товарами, послугами, правами на об’єкти інтелектуальної власності. Предметом дослідженняє відносини, що виникають між суб’єктами міжнародних торговельно-економічних відносин з приводу виникнення передумов та механізмів розв’язання торговельно-економічних суперечок країн в умовах глобальної економічної лібералізації. Завдання допомогти усвідомити механізми реалізації національних економічних інтересів у глобальній торговельній системі та передумови виникнення і технології розв’язання торгових суперечок. Майстер-клас орієнтований на формування в студентів таких практичних та дослідницьких компетенцій – знання процесуальних механізмів СОТ з урегулювання торгових суперечок та аналізу результативності участі країни у багатосторонній торговельній системі СОТ та оцінки адекватності заходів комерційної дипломатії національним економічним інтересам, цілям торгової політики та напрямам формування позитивного іміджу країни в глобальній економічній системі. Основна література
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТА ЗАХИСТ ПИСЬМОВОГО ЗВІТУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРАКТИКИ Презентація та захист письмового звіту за результатами практики оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів. Письмовий звіт готується один на команду спільно всіма учасниками команди та враховує індивідуальну роботу кожного студента з додержанням усіх встановлених вимог щодо його змісту і оформлення (додатки 1, 2). Текст звіту з оформляється на аркушах формату А4, шрифтом Times New Roman, розмір кеглю 14 з інтервалом 1,5. Поля на сторінці – 2 см. Нумерація сторінок – зверху у правому куті. Кожний новий розділ звіту з виробничої практики починається з нового аркуша. Текст роздруковується українською мовою в одному примірнику. Правила ведення й оформлення індивідуального календарного плану виробничої практики. Індивідуальний календарний план виробничої практики оформляється для команди та містить інформацію щодо кожного студента окремо на початкупроходження практики, в ньому загальній послідовності викладач здійснює оцінку та відмітки про виконання індивідуальних та командних завдань. Вимоги до Розділу І загального звіту з практики. Всі документи, за виключенням підтвердження вакансії, повинні бути складені українською мовою. Інформація про вакансію подається мовою оригіналу з офіційного сайту роботодавця або рекрутингової компанії. Розділ І виконує кожен учасник команди самостійно і додає до загально-командного звіту: п.1.1 - резюме українською мовою. п.1.2 - резюме англійською мовою. п.1.3 - роздруковану актуальну вакансію. п. 1.4 - супровідний лист до резюме з урахуванням набутих під час практики компетенцій. п. 1.5 - таблиця «Ефективність команди управлінців підприємства «ААА», складається одна на всю команду, заповнюється кожним учасником, відповідно до розподілених обов’язків, і включається до загального звіту. Кожен учасник команди може мати декілька посад. Підготовка супровідного листа до резюме з урахуванням набутих під час практики компетенцій Мета: довести роботодавцю чому Ви вважаєте себе ідеальним кандидатом на дану вакансію. Обсяг: 150 слів (максимум одна сторінка). Супровідний лист пишеться тільки після того, як Ви знайшли конкретну вакансію, тому що його завдання – викласти причини Вашого вибору та показати, що Ви ідеально підходите саме на цю посаду. Ви повинні довести роботодавцю, що маєте уявлення про його бізнес, ринок, розумієте місію компанії та представити себе як людину з усіма необхідними навичками, готову виконувати всі поставленні завдання. При складанні супровідного листа Ви повинні показати ті унікальні сторони, які потрібні для обраної вакансії та не дублювати своє резюме. Ви у короткій формі можете розповісти про свої особисті якості – те, що ви можете дати компанії. Можна коротко розповісти історію, яка підтвердить ваші професійні навички та досягнення але не може бути включена до резюме, наприклад «як я організував start-up». Супровідний лист, на відміну від резюме, не тільки про Вас, а й про компанію та поставлені перед нею завдання. У супровідному листі не допускається використання жаргону, «модних» виразів, скорочень! У п.1.4. оцінити власну ефективність і відповідність займаній посаді на вашому підприємстві з урахуванням отриманих результатів (таблиця 1). Посади, яких не вистачає – пусті строки таблиці «Ефективності команди управлінців підприємства «ААА» слід заповнити самостійно. Ви можете суміщувати посади (аутсорсинг не передбачений). Таблиця Ефективність команди управлінців підприємства «ААА»
Вимоги до Розділу II. Аналіз та обґрунтування прийнятих управлінських рішень у віртуальній моделі ЗЕД підприємства П.2.1. Покроковий аналіз та обґрунтування управлінських рішень готується за структурою індивідуального аналітичного завдання №1 (за всі ігрові періоди). Висновки та пропозиції за обсягом не перевищують 3-5 сторінок друкованого тексту і стосуються всіх видів робіт. Додатки являють собою роздруковану презентацію звіту практики та захищені індивідуальні аналітичні завдання 2-4. Звіт за результатами практики оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів.
Критерії оцінки звіту за результатами практики
Звіт за результатами практики захищається в установленому порядку і оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів. Кожна команда готує презентацію звіту за результатами практики (міжпредметного тренінгу) у Microsoft Office PowerPoint. До презентації включають інформацію на 1 слайді щодо виконаних індивідуальних аналітичних завдань. Захист звіту здійснюють всі члени команди. Оцінювання загальних результатів практики студентів відбувається у діапазоні від 0 до 100 балів.
Переведення 100-бальної шкали оцінювання в двобальну та шкалу ECTS
Виробнича практика студентів 4 курсу, які знаходяться на індивідуальному (включеному) навчанні
Оцінювання результатів практики студентів на включеному навчанні відбувається в діапазоні від 0 до 100 балів. Виробнича практика таких студентів, оцінюється за результатами підготовки письмового звіту, який необхідно надати керівнику академічної групи з практики до дня або у день захисту звітів з виробничої практики студентами денної форми навчання. Захист письмового звіту в аудиторії є не обов’язковий. Звіт з виробничої практики студента 4 курсу на включеному навчанні за напрямом підготовки 6503 – «міжнародна економіка» виконується українською мовою обсягом до 15 сторінок друкованого тексту (титульна сторінка, вступ, розділ 1, розділ 2, розділ 3, висновки і пропозиції, список використаних джерел) і має містити обов’язкові складові, передбачені структурою звіту (додаток В). Звіт з виробничої практики студента 4 курсу на включеному навчанні оформлюється відповідно до таких вимог: текст звіту оформляється на аркушах формату А4, шрифтом Times New Roman, розмір кеглю 14 з інтервалом 1,5. Поля на сторінці – 2 см. Нумерація сторінок – зверху в правому куті. Кожний новий розділ звіту з виробничої практики починається з нового аркуша. За бажанням студент, окрім основного тексту, він може надати додатки, кількість яких необмежена. Таблиці й рисунки оформлюються відповідно до стандартних вимог. Критерії оцінювання звітів з виробничої практики студентів 4 курсу на включеному навчанні: - відмінному рівню (90 - 100 балів) відповідає вичерпне розкриття всіх структурних одиниць звіту; здійснення порівняльного аналізу; уміння обґрунтовувати та стисло висловлювати власні думки; наявність пропозицій щодо удосконалення організації навчального процесу; методик проведення контрольних заходів; методики підготовки та написання дипломної роботи; організації та проведення виробничих практик, навчальних тренінгів тощо у ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; бездоганне оформлення звіту згідно із зазначеними вище вимогами; - доброму рівню (70-89 балів) відповідаєнедостатньо повне розкриття окремих структурних одиниць звіту; порушення цілісного підходу під час аргументації пропозицій; здійснення порівняльного аналізу; пропозиції щодо удосконалення організації навчального процесу; методик проведення контрольних заходів; методики підготовки та написання дипломної роботи; організації та проведення виробничих практик, навчальних тренінгів тощо у ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; наявність порушень вимог щодо оформлення звіту; - задовільному рівню (60-69 балів) відповідає слабке розкриття всіх структурних одиниць звіту; відсутність аргументації пропозицій та порівняльного аналізу; фрагментарність пропозицій щодо вдосконалення організації навчального процесу; методик проведення контрольних заходів; методики підготовки та написання дипломної роботи; організації й проведення виробничих практик, навчальних тренінгів тощо у ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; недотримання вимог з оформлення звіту; - незадовільному рівню (0-59 балів) відповідає слабке розкриття всіх структурних одиниць звіту без порівняльного аналізу; відсутність висновків і пропозицій; незадовільні знання понятійного апарату; порушення вимог щодо оформлення звіту з виробничої практики; відсутність посилань на використані джерела; несвоєчасне подання звіту керівнику практики.
Переведення 100-бальної шкали оцінювання в двобальну та шкалу ECTS здійснюється в такому порядку:
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Додаток А
Зразок титульного аркуша звіту з виробничої практики
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет міжнародної економіки і менеджменту Спеціальність 6503 «Міжнародна економіка»
ЗВІТ з виробничої практики
Команда: _____________
Учасники команди:
Студента(ки) ___ групи IV курсу факультету МЕіМ ___________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)
Студента(ки) ___ групи IV курсу факультету МЕіМ ___________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)
Студента(ки) ___ групи IV курсу факультету МЕіМ ___________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)
Керівник практики: ______________________________ (посада, прізвище, ім’я, по батькові)
………………………………………….. (дата захисту / підпис)
Київ 20ХХ
Додаток Б
Структура звіту з виробничої практики Звіт про практику має містити в собі наступні обов’язкові складові:
Титульна сторінка – не нумерується (див. додаток А).
Зміст з обов’язковим зазначенням номерів сторінок.
Індивідуальний календарний план виробничої практики з контролем його виконання та оцінкою результатів (див. додаток В).
Розділ I. Самоаналіз набутих компетенцій 1.1. Резюме (готується кожним студентом особисто із зазначенням конкретних посад, які студент визначив для себе як пріоритетні) 1.2. Інформація про актуальну вакансію до якої складається супровідний лист 1.3. Супровідний лист до резюме з урахуванням набутих під час практики компетенцій (мотиваційний лист) 1.4. Оцінка власної ефективності і відповідності займаній посаді
Розділ II. Аналіз та обґрунтування прийнятих управлінських рішень у віртуальній моделі ЗЕД підприємства 5.1. Покроковий аналіз та обґрунтування управлінських рішень
Висновки та пропозиції (3-5 сторінок друкованого тексту).
Додатки Презентація Індивідуальне аналітичне завдання №5. Індивідуальне аналітичне завдання №4. Індивідуальне аналітичне завдання №3. Індивідуальне аналітичне завдання №2. Індивідуальне аналітичне завдання №1.
Додаток В
Індивідуальний календарний план роботи студентів 4-го курсу групи №__
Додаток Г
Структура звіту з виробничої практики студентів 4 курсу, що знаходяться на включеному навчанні
Титульна сторінка (див. додаток 4). Зміст (з обов’язковою нумерацією сторінок). Вступ (Інформація про університет-партнер і специфіка зарахування до університету-партнера – 1-2 сторінки друкованого тексту) Розділ 1. Організація навчального процесу, організація та проведення виробничих практик, навчальних тренінгів тощо в університеті-партнері(1-2 сторінки). Розділ 2. Методика проведення контрольних заходів в університеті-партнері (1-2 сторінки). Розділ 3. Методика підготовки та написання дипломної роботи в університеті-партнері (1-2 сторінки). Висновки та пропозиції (щодо вдосконалення організації навчального процесу; методик проведення контрольних заходів; методики підготовки та написання дипломної роботи; організації і проведення виробничих практик, навчальних тренінгів тощо у ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (2-5 сторінки друкованого тексту)). Список використаних джерел Додатки (за бажанням студента)
Додаток Ж
Зразок титульного аркуша звіту з виробничої практики для студентів, що знаходяться на включеному навчанні
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет міжнародної економіки і менеджменту Спеціальність 6503 «Міжнародна економіка» «Включене навчання» ЗВІТ з виробничої практики
Студента ___ групи IV курсу факультету МЕіМ __________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові, підпис)
Керівник практики: _____________________________
(посада, прізвище, ім’я, по батькові, підпис)
Підсумкова оцінка за виробничу практику:
Київ 20XX [1] Пряме інвестування – коли інвестор отримує частку в статутному капіталі підприємства не менше 10%. Цей спосіб залучення фінансування в Україні поки розвинений слабко: за оцінками експертів сьогодні активно інвестують не більше десяти фондів Private Equity, причому їх в основному цікавлять вже прибуткові компанії з сильним брендом і значною часткою ринку. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||