Звіт про власний капітал

1. Визначення власного капіталу, його функції та мета складання звіту про власний капітал

2. Статті власного капіталу та їх зміни

 

Література:

1. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013р. №73. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://buhgalter911.com /Res/NPSBO/ NPSBO1.aspx

2. МСБО 1 «Подання фінансової звітності» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/news/view/mizhnarodni-standarty-finansovoi-zvitnosti-versiia-perekladu-ukrainskoiu-movoiu---rik?category= buhgalterskij-oblik& subcategory=mizhnarodni-standarti-finansovoi-zvitnosti.

3. МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/news/view/mizhnarodni-standarty- finansovoi-zvitnosti-versiia-perekladu-ukrainskoiu-movoiu---rik?category= buhgalterskij-oblik&subcategory=mizhnarodni-standarti-finansovoi-zvitnosti.

4. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну України від 28.03.13 р. № 433. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dtkt.com.ua/show/2cid010035.html

5. Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну України від 11.04.13 р. № 476. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dtkt.com.ua/show/2cid010381.html

6. Звітність підприємства: підручник. / М.І. Бондар, Ю.А. Верига, М.М. Орищенко та ін. - К.: «Центр учбової літератури», 2015. - 570 с.

 

Зміст лекції

1. Визначення власного капіталу, його функції та мета складання звіту про власний капітал

Майно підприємства складається із різноманітних нематеріальних, матеріальних і фінансових ресурсів, які є носіями прав власності окремих суб'єктів. Права кожного власника на майно підприємства і на участь у його прибутках визначаються часткою і формою інвестованих коштів, які мають чітко відображатися у бухгалтерськом обліку та розкриватися у фінансовій звітності. 

Найбільш поширеною формою організації бізнесу є акціонерні товариства, у яких захищені як права їх учасників, так і кредиторів. Гарантією цього захисту виступає власний капітал, особливо зареєстрована його частина, а саме - статутний капітал.

Отже, поняття «капітал» зазвичай асоціюється з понняттм «власність».

Власний капітал - це один з найважливіших і найістотніших показників для підприємства.

При створенні підприємства його початковий (стартовий) капітал (К) дорівнює активам (А), які інвестори (засновники) передали в його розпорядження як внески у вигляді майна (активи). В момент реєстрації підприємства, коли воно ще не має заборгновансоті, взаємозв'язок між активами і капіталом буде мати вигляд:

А = К

Але в процесі функціонування у підприємства виникають зобов'язання (3) перед банками і кредиторами і формула зв'язку буде такою:

А = К + З

Отже, боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства.

 Національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» дано таке визначення власного капіталу.

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що запишається після вирахування його зобов'язань.

Зміст, структуру, форму і методику складання звіту про власний ка­пітал визначено НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансо­вої звітності» від 07.02.2013 р. № 73 та наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо запов­нення форм фінансової звітності» від 28.03.2013 р. № 433. Цей звіт є складовим елементом річної фінансової звітності підприємств. Він складається за формою № 4 (код ДКУД 1801005) за звітний період (ка­лендарний рік) за даними з початку року до кінця звітного періоду усі­ма підприємствами, крім СМП.

Звіт про власний капітал - це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Власний капітал утворюється за рахунок двох джерел:

- внесення власниками (засновниками) грошей чи інших активів;

- накопичення суми прибутку, що залишається на підприємстві.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на дві частини:

• зареєстрований капітал, розмір якого визначається установчими документами і обов'язково підлягає реєстрації (статутний, пайовий, інший зареєстрований капітал);

• незареєстрований капітал, тобто додаткові внески засновників (учасників), капітал у дооцінках, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для провадження його господарсько-фінансової діяльності.

Згідно діючого законодавства, внесення зареєстрованого вкладу до статутного капіталу є обов'язковим для засновників.

Незареєстрований капітал - інші види власного капіталу підприємства.

Внесення незареєстрованого капіталу є добровільними, рішення про їх сплату приймаються простою більшістю голосів засновників (учасників). У разі банкрутства підприємства учасники товариства відповідають в межах своїх часток. При цьому додаткові внески учасників до інших видів власності (незареєстрований капітал) до уваги не беруться.

За формами власний капітал поділяється на:

• інвестований капітал;

• нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал - це сума простих чи привілейованих акцій за їх номінальною (об'явленою) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який може бути поділений за джерелами утворення.

Нерозподілений прибуток - це частина прибутку, яка не була роз¬поділена між акціонерами та реінвестована у підприємство.

Таким чином, підприємство створюється з метою отримання прибутку за умови збереження свого власного капіталу. Тобто, збереження капіталу і його збільшення можливо за рахунок прибутку та при умові, що сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власником або внесків власників протягом цього періоду.

 

2. Статті власного капіталу та їх зміни

Відповідно до принципу автономії, підприємство повинно бути юридично самостійним щодо власника. Отже, капітал, інвестований у підприємство, являє собою його активи, а також характеризує заборгованість власнику цього підприємства. Цей принцип залишається незмінним в бухгалтерському обліку і власник зображується таким, що має право як на капітал, який він інвестував у підприємство, так і на прибуток, отриманий в результаті діяльності. Бухгалтерський та юридичний зв'язок між підприємством та його власником відображається в балансі (звіті про фінансовий стан), статті якого характеризують акти ви, капітал і зобов'язання, що свідчить про фінансовий стан і незалежність підприємства.

За даними І розділу пасиву балансу (звіту про фінансовий стан) можна з'ясувати лише стан власного капіталу за його видами на початок та кінець звітного періоду, його загальну зміну за звітний період, але не можливо з'ясувати за рахунок чого сталися зміни. Для контролю за змінами власного капіталу введено спеціальну форму звітності «Звіт про власний капітал» за формою № 4.

Цей звіт має форму таблиці, де в першій колонці зазначаються статті можливих причин змін власного капіталу, в колонці другій - код рядка, а в колонках 3-9 перелік власного капіталу, який відповідає статям І розділу пасиву Балансу (звіту про фінансовий стан). В графах 3-9 показники наво­дяться зі знаком (+) або (-), що означає збільшення або зменшення залишку відповідного елемента власного капіталу. В графі 10 показується загальна сума змін збільшення (+) або зменшення (-) за графами з 3 по 9.

Статутний капітал характеризує суму грошових вкладів чи іншого майна, що їх власник надає в повне господарське володіння, користування, розпорядження підприємства, яке він створює.

Акціонерні товариства мають статутний капітал, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Акціонери відповідають по боргах акціонерного товариства в межах належних їм акцій.

Учасники та засновники товариств з обмеженою відповідальністю відповідають по боргах товариства в межах їх вкладу в статутний капі­тал, тобто їх частки.

Учасники товариства з повною відповідальністю несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях товариства усім своїм майном.

У командитному товаристві частина учасників несе повну відповідальність, а інша частина у межах вкладів у майно товариства.

Згідно з Законом України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство має статутний капітал, який складається із визначеної кількості акцій однакової номінальної вартості. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства не повинен бути менше суми, еквівалентної на момент створення товариства 1250 мінімальних заробітних плат. Ця сума капіталу повинна відображатися в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності і дорівнювати загальній номінальній вартості випущених акцій, зазначених в установчих документах.

Випуск акцій підлягає обов'язковій реєстрації в Національній комі­сії з цінних паперів та фондового ринку.

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного това­риства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу това­риства - з приватного на публічне. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, діє лише в процесі приватного розміщення акцій та встановлюється законодавством.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства у разі наявності викуплених товариством акцій не допускається.

Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається, крім випадків, встановлених законодавством.

Обов'язковою умовою збільшення статутного капіталу акціонерним товариством є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення 1250 мінімальним заробітним платам, на дату реєстрації змін до статуту товариства.

Статутний капітал акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.

Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.

Кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 30 днів після надходження йому повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 45 днів одного з таких заходів на вибір товариства: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором.

У разі, якщо кредитор не звернувся у встановлений строк до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язань перед ним.

Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче встановленого законодавством розміру має наслідком ліквідацію товариства.

Акціонерне товариство в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, не змінюючи при цьому розмір статутного капіталу.

Акціонерне товариство має право здійснити консолідацію всіх розміщених ним акцій, внаслідок чого дві або більше акцій конвертуються в одну нову акцію того самого типу і класу.

Обов'язковою умовою консолідації є обмін акцій старої номінальної вартості на цілу кількість акцій нової номінальної вартості для кожного з акціонерів.

Порядок здійснення консолідації та дроблення акцій товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Резервний капітал акціонерного товариства формується у розмірі не менше ніж 15 % статутного капіталу товариства шляхом щорічних від­рахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіле­ного прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резерв­ного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5 % суми чистого прибутку товариства за рік.

Резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

У бухгалтерському обліку зміна статутного капіталу відображається тільки після реєстрації його нового розміру.

Пайовий капітал - це сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, яка передбачена установчими документами.

Ця стаття в балансі (звіті про фінансовий стан) і в звіті про власний капітал заповнюється підприємствами споживчої кооперації, колективними сільськогосподарськими підприємствами, кредитними спілками, житлово-будівельними кооперативами та іншими підприємствами, в яких частина власного капіталу формується за рахунок пайових внесків.

Пайовий капітал може утворюватися за рахунок обов'язкових і додаткових пайових внесків як окремих осіб, так і колективних членів.

Розмір обов'язкових пайових внесків визначається загальними збо­рами пайовиків, враховуючи потребу у власних оборотних коштах. Ці внески повертаються пайовикам при вибутті із членів даного товарист­ва (підприємства) або при його ліквідації. Але розмір паю, який буде повернуто, розраховується з урахуванням фінансового стану і зо­бов'язань підприємства.

Додаткові пайові внески вносяться за рішенням підприємства, але мають добровільний характер. Вони залучаються з метою поповнення власних оборотних коштів товариств, власних і спільних підприємств, інших господарюючих суб'єктів; участі у програмі персоніфікації влас­ності в споживчій кооперації України.

Щорічно члени спілок (пайовики) мають право на частку отриманого прибутку, у вигляді дивідендів на обов'язкові і додаткові пайові внески, які за згодою власників можуть бути зараховані на збільшення паю.

Інший зареєстрований капітал - це зареєстрований капітал інших підприємств, зокрема приватних підприємств, формування якого передбачено в установчих документах.

Незареєстрований статутний капітал - це внески, які надходять для формування статутного капіталу, зокрема акціонерного товариства, після його оголошення і до реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Капітал у дооцінках - це капітал, отриманий при проведенні дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів.

Додатковий капітал - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість; інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал без рішень про зміну розміру статутного капіталу; накопичені курсові різниці; вартість безкоштовно отриманих необоротних активів тощо.

Резервний капітал - це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів.

Нерозподілений прибуток - це прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу

Непокритий збиток - це сума збитку, одержана в результаті діяльності підприємства за звітний період.

Непокриті збитки минулого року списуються за рішенням уповноваженого органу за рахунок відповідних джерел, а саме: нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу, а в окремих випадах - статутного капіталу.

Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

До неоплаченого капіталу включається також номінальна вартість розміщених, але неоплачених акцій.

Розмір неоплаченого капіталу зменшується при погашенні заборгованості за внесками до статутного капіталу і сплаті номінальної вартості розміщених акцій.

Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Ця стаття використовується господарськими товариствами (АТ, ТЗоВ або повними товариствами).

Збільшення вилученого капіталу здійснюється на суми вкладів, які викупляються в учасника товариства, на вартість викуплених у акціонерів власником акцій за номінальною вартістю, та на суми, на які зменшується розмір вкладів і номінальна вартість акцій.