Звітність підприємства та її значення

1. Підготовка облікових даних для складання фінансової звіт­ності

2. Порядок розглядання, подання та оприлюднення звітності

підприємств

3. Термін зберігання бухгалтерських фінансових звітів і балансів

 

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  www.rada.gov.ua.
2. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013р. №73. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://buhgalter911.com /Res/NPSBO/ NPSBO1.aspx
3. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Консолідована фінансова звітність" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 червня 2013 р. № 628. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://buhgalter911.com/Res /NPSBO/NPSBO2.aspx
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. № 137. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  www.rada.gov.ua.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Звіт суб’єкта малого підприємництва»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2001 р. № 101. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  www.rada.gov.ua.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 р. № 412 // www.rada.gov.ua
7. Звітність підприємства: підручник. / М.І. Бондар, Ю.А. Верига, М.М. Орищенко та ін. - К.: «Центр учбової літератури», 2015. - 570 с.

 

Зміст лекції

1.Підготовка облікових даних для складання фінансової звітності

Звітним періодом складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс (звіт про фінансовий стан) складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний пері­од, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Пер­ший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту лік­відації.

Підприємства, установи складають фінансову звітність, яка повинна містити повну, правдиву і неупереджену інформацію про стан активів, зобов'язань і капіталу та результати діяльності. Для забезпечення цих та інших вимог до інформації головний бухгалтер підприємства, уста­нови повинен організувати і виконати завершальні роботи перед скла­данням фінансової звітності. Обсяг цих робіт залежить від періоду, за який складається звітність. Найбільш широкий обсяг цих робіт прово­диться перед складанням річного фінансового звіту. Послідовність цих робіт така:

1. 1.      Вивчення працівниками бухгалтерій нових нормативно- правових документів, змін і доповнень до чинних Законів і норматив­них документів, що стосуються змісту, структури і порядку складання та подання звітності;
2. 2.   Підготовка головним бухгалтером наказу по підприємству, установі про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, визначення складу робочих інве­нтаризаційних комісій, строків проведення і визначення результатів інвентаризацій з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку.

Матеріали інвентаризацій та рішення щодо регулювання розбіжнос­тей затверджуються керівником підприємства, установи з включенням результатів у звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а та­кож в річний звіт.

До складання річного бухгалтерського звіту обов'язково здійсню­ється вивірка залишків на усіх рахунках в банках та вивірка заборгова­ності за товари, роботи, послуги і нетоварні операції. Для цього голо­вний бухгалтер складає графік проведення такої вивірки і закріплює для цієї роботи працівників бухгалтерії. Результати вивірок розгляда­ються керівником підприємства. Відхилення, виявлені в процесі вивір­ки, повинні бути відображені на рахунках бухгалтерського обліку в то­му періоді, у якому вони були виявлені.

1. 3.  Перевірка та уточнення показників періодичної і річної звіт­ності на предмет їх порівнянності. Необхідність такої перевірки вини­кає у зв'язку з тим, що окремі закони та нормативно-правові документи вводяться в дію не з дати їх затвердження, а з початку попередніх звітних періодів, а також у зв'язку із структурними змінами на підпри­ємстві.

4. В сучасних умовах необхідно здійснювати переоцінку активів:

дооцінка і уцінка основних засобів:

5. Узгодження доходів і витрат звітного періоду. Однією з умов забезпечення реальності даних є дотримання принципу погодженості доходів і витрат, що відносяться до звітного періоду. Тому необхідно нарахувати відповідні резерви, що передбачені наказом про облікову політику, відкоригувати ті, які були створені, але не використані в зві­тному періоді, і їх залишки не переходять на наступний фінансовий рік.

Списати витрати майбутніх періодів, в частині що відноситься до звітного періоду і відобразити усі доходи, які сприяли отриманню при­бутку звітного року. Закрити усі операційні (номінальні) рахунки, які мають відношення до звітного періоду.

6.Завершити записи на рахунках аналітичного обліку, скласти в необхідних випадках оборотні відомості за окремими субрахунками до синтетичних рахунків. Така робота необхідна як для забезпечення до­стовірності даних, так і для заповнення форм звітності.

7. Завершити записи у Головній книзі і скласти за синтетичними рахунками Головної книги зведену сторінку Головної книги при жур­нальній формі обліку для впевненості дотримання подвійного запису, або оборотно-сальдову відомість. Вивірити дані оборотної відомості за синтетичними рахунками з оборотними відомостями за аналітичними рахунками чи реєстрами аналітичного бухгалтерського обліку.

8. Заповнити фінансову звітність за формами, передбаченими Міністерством фінансів України, включаючи Примітки і пояснювальну записку до річного звіту та за формами відомчої звітності.

9. Перевірити взаємоузгоджеиість показників фінансової звітно­сті в межах окремих форм і між окремими формами. Методика узго­дженості показників звітності розроблена Міністерством фінансів України і може уточнюватися та доповнюватися міністерствами, відом­ствами з урахуванням відомчої звітності.

10. Розглянути і затвердити річну фінансову звітність відповідно до установчих документів підприємств, установ.

11. Подати фінансову звітність із супровідним листом за адресами, згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. № 419.

При заповненні форм фінансової звітності необхідно дотримуватись такої послідовності.

Фінансова звітність суб'єктами малого підприємництва та представ­ництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності складається у тисячах гривень з одним десятковим знаком, усі інші підприємства складають фінансову звітність у тисячах гривень. До обов'язкових рек­візитів форм звітності входить повна адреса підприємства і дата на яку складається звітність.

Баланс (звіт про фінансовий стан) складається на останній день зві­тного періоду:

за 1 квартал - на 31 березня;

за 2 квартал - на 30 березня;

за 3 квартал - на 30 вересня;

за рік - на 31 грудня.

В балансі (звіті про фінансовий стан) інформація подається на початок звітного періоду (року) та на кінець звітного періоду.

Усі інші форми фінансової звітності складаються за звітний період наростаючими підсумками з початку року.

Для порівнянності звітної інформації вона подається за два періоди, а саме, за звітний період і за аналогічний період попереднього року.

У звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід), звіті про рух грошових коштів інформація подається за звітний період та за ана­логічний період попереднього року.

У балансі (звіті про фінансовий стан), звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід), звіті про власний капітал показники, що ви­раховуються при підрахунку підсумків наводяться у дужках.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності відповідно до законодавства.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються заміжнародними стандартами фінансової звітності публічни­ми акціонерними товариствами, банками, страховиками починаючи з 1 січня 2012 р., а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами:

- надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забез­печення, а також недержавне пенсійне забезпечення - починаючи з 1 січня 2013 року;

- допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування - починаючи з 1 січня 2014 року.

 

2. Порядок розглядання, подання та оприлюднення звітності підприємств

Складений бухгалтерський фінансовий звіт детально перевіряється головним бухгалтером як з огляду правильності заповнення усіх рядків Балансу та інших форм, так і на предмет їх взаємоузгодженості. Рядки, в яких відсутня інформація, прокреслюються. Виправлення у формах звітності не допускаються. Після цього головний бухгалтер і керівник детально аналізують дані форм фінансової звітності та підписують їх, при цьому підписи повинні бутиідентифіковані, тобто вказуються прі­звища осіб, що підписали.

За відсутності на підприємстві головного бухгалтера, звіт підписує особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку.

Підписи керівника і головного бухгалтера проставляються у кінці кожної форми фінансової звітності.

Ця частина звіту повинна включати:

- власноручний підпис особи;

- прізвище та ініціали особи;

- фактичну дату підписання звітності.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Порядок подання фінансової звітності» від 28.05.2000р. № 419 звітність подаєть­ся за такими адресами:

• фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики;
• розпорядники коштів державного бюджету подають фінансову звітність органам Казначейства за встановленою Мінфіном формою;
• розпорядники коштів місцевих бюджетів подають фінансову звіт­ність органам Казначейства та місцевим фінансовим органам за встано­вленою Мінфіном формою;
• розпорядники бюджетних коштів разом з річною фінансовою зві­тністю подають аудиторський звіт з висновком щодо її достовірності, складений Держфінінспекцією або її територіальним органом;

• банки подають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність Національному банку в установленому ним порядку.

Фінансова звітність може подаватися органам державної статистики разом з довідкою про наявність згоди надання органам державної влади даних з фінансової звітності підприємства. У разі відсутності такої зго­ди зазначена довідка органам державної статистики не подається.

Платники податку на прибуток подають органові державної подат­кової служби у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для подання податкової декларації:

-    квартальну фінансову звітність (крім підприємств, що відповідно до Господарського кодексу України визнано малими);

-  річну фінансову звітність.

Юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним п.154.6 ст.154 Податкового кодексу України, подають відповідним органам річну фінансову звітність, передбачену для суб'єктів малого підприємництва.

До подання річного звіту за адресами, передбаченими Постановою Ка­бінету Міністерства України «Порядок подання фінансової звітності» від 28.02.00 р №419, він повинен бути розглянутим і затвердженим у порядку, який встановлено законодавством та установчими документами, залежно від суб'єктів господарювання і форм власності.

Розгляд і затвердження річного фінансового звіту підприємств

 

За неподання фінансової звітності передбачена тільки адміністрати­вна відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 164).

Неподання фінансової звітності тягне за собою накладання штрафу на керівників або посадових осіб підприємства в розмірі від 8 до 15 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (НМДГ) (136-255 грн.), а за ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за цією статтею, - від 10 до 20 НМДГ (170-340 грн.). Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності (накладання штрафу) приймають органи контрольно- ревізійного управління (ст. 234 АК).

Слід зазначити, що фінансова звітність, що подається до статистич­них органів, використовується ними як джерело статистичних даних, тому несвоєчасне подання органам державної статистики передбачає відповідальність за статтею 186 АК за ці порушення для керівників і посадових осіб підприємства як штраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ (170-255 грн). А за повторне порушення протягом року - від 15 до 25 НМДГ (255-425 грн). Рішення про накладення штрафу приймають ор­гани державної статистики (ст. 244 АК).

Вперше оприлюднення річної бухгалтерської звітності було перед­бачене Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р № 250) де зазначалося, що з метою забезпечення доступності, гласності та відкритості для зацікавлених користувачів (бірж, покупців, постача­льників, інвесторів та ін.) річна бухгалтерська звітність підприємств про наслідки фінансово-господарської діяльності, майновий і фінансо­вий стан є відкритою для опублікування, крім випадків, передбачених законодавством.

Достовірність звітності, що публікується , підтверджується аудитор­ською організацією.

Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст. 14) передбачено, що фінансова звітність підприємств не ста­новить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодав­ством.

Підприємства (крім бюджетних установ) зобов'язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезна­ходженням реєстраційної справи не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.

Публічні акціонерні товариства, підприємства - емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійні учасники фондово­го ринку, банки, страховики та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлю­днювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком шляхом розміщення на влас­ній веб-сторінці з опублікуванням у періодичних або неперіодичних виданнях.

Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» № 3480-ІV від 23.02.2006р. (ст. 40) зазначає, що емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встано­влені цим Законом та нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітен­та, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подан­ня до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік. Перший звітний період емітента може бути меншим, ніж 12 місяців, та обчислюється: для акціонерних товариств - з дня державної реєстрації товариства до 31 грудня звітного року включно; для емітентів цінних паперів (крім акцій) - з дня реєстрації випуску цінних паперів до 31 грудня звітного року включно.

Річна інформація про емітента повинна містити такі відомості:

- найменування та місцезнаходження емітента, розмір його стату­тного капіталу;

- орган управління емітента, його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента; цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), розмі­щення та лістинг цінних паперів; річна фінансова звітність; аудиторський висновок;

- перелік власників значних пакетів (10 відсотків і більше) акцій із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій.

Річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за зві­тним, шляхом: розміщення у загальнодоступній інформаційній базі да­них Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; опублікування в одному з офіційних друкованих ви­дань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Держав­ної комісії з цінних паперів та фондового ринку; розміщення на влас­ному веб-сайті.

Таким чином, оприлюднення звітності - це офіційне подання бухга­лтерської звітності до органів Державної податкової адміністрації, На­ціонального банку України, Фонду державного майна України, Анти­монопольного комітету України, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України та інших установ і організацій, які відповідно до законо­давчих актів України уповноважені на отримання бухгалтерської звіт­ності від господарюючих суб'єктів, а також офіційна публікація звітів про фінансовий стан підприємства у засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством.

 

3. Термін зберігання бухгалтерських фінансових звітів і балансів

Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (р. III, ст.8) передбачає відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарсь­ких операцій у первинних документах, збереження розроблених доку­ментів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не ме­нше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), яка здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Аналогічну вимогу висуває Положення про документальне забезпе­чення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мініс­терства фінансів України від 24.05.95 р. № 87. П. 6.7. вказує «зберіган­ня первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерських звітів і балансів, оформлення і передачу їх до архіву забезпечує головний бух­галтерпідприємства, установи».

Усі підприємства незалежно від форм власності зобов'язані не піз­ніше одного року з початку діяльності звернутися до держархіву за міс­цем свого знаходження для проведення експертизи цінності документів з метою їх можливого віднесення до Національного архівного фонду. Надалі експертиза відбувається щороку.

На підприємстві створюється експертна комісія за рішенням або на­казом керівника. Вона діє на підставі Положення про комісію розроб­леного на підприємстві з урахуванням вимог Типового положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядуван­ня, державного та комунального підприємства, установи та організації, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2013 р. № 1227/8, та відповідно Порядку утворення та діяльності експертних комісій з визначення цінності документів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2007р. № 1004.

До складу експертної комісії входить керівник служби діловодства та архіву, досвідчені працівники інших структурних підрозділів і фахі­вці держархіву. Головою експертної комісії призначають заступника керівника підприємства, а секретарем - керівника архіву. Засідання експертної комісії проводять не рідше ніж раз на рік і вважають право­мочними, якщо на них присутні не менше 2/3 складу комісії. Рішення приймають більшістю голосів та оформлюють протоколом, який підпи­сує голова (заступник) і секретар комісії, а набуває чинності воно з мо­менту затвердження протоколу засідання експертної комісії керівником підприємства.

Усі документи, закінчені в діловодстві, групують у справи відповід­но до погодженої номенклатури з документів одного або групи спорід­нених питань. У справи вміщують лише оригінали або (у разі їх відсут­ності) засвідчені копії документів. їх групують у справи за рік. Заборонено включати до справ постійного зберігання (документів На­ціонального архівного фонду) чернетки, особисті документи, розмно­жені копії та документи, які підлягають поверненню (зі штампом, що належить органу вищого рівня).

До оформлення справ висуваються такі вимоги: аркуші необхідно нумерувати, за необхідністю має бути внутрішній опис документів, за- свідчувальний напис, справи - підшиті або оправлені та із заповненим титульним аркушем. Потрібно щоб документи зберігали свій вигляд та не отримали пошкоджень.

До архіву підприємства передаються фінансові звіти за описом, який ведуть кілька років поспіль за єдиною нумерацію. Кожного року формують річний розділ. До нього вносять усі справи, що зберігають у структурному підрозділі, у т.ч. і незавершені протягом календарного року.

У кінці опису складають підсумковий запис, у якому зазначають (цифрами і літерами) кількість справ, що є в описі, їх перший і останній номери, а також особливості нумерації. У річний розділ заносять також справи, не завершені впродовж календарного року. У таких випадках наприкінці розділів опису кожного наступного року ставиться відмітка

«Документи з цього питання також у розділі за___ рік, №_____ »,а графи 4,5 опису не заповнюється. Підписує опис справи у 2 примірниках укладач із зазначенням своєї посади, потім погоджує з керівником слу­жби документаційного забезпечення і затверджує у керівника підрозді­лу. Перший примірник опису піде за справами до архіву, а другий - за­шиється у відділі для контролю.

Приймання - передачу кожної справи проводять у присутності пра­цівника підрозділу, який здає документи. При цьому в кожному при­мірнику опису справ роблять позначки про прийняття тієї або іншої справи.

Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бу­хгалтерські звіти й баланси потрібно зберігати у спеціальних примі­щеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноваже­них головним бухгалтером.

На підприємстві виділяється окреме приміщення (архів)для збері­гання бухгалтерських документів, регістрів та звітності. За ведення ар­хіву несе відповідальність головний бухгалтер.

Квартальні і річні бухгалтерські звіти повинні бути переплетені в окремі папки, які містять перелік матеріалів і сторінок, на яких вони розташовані. По закінченні термінів зберігання звітів, вони підлягають передачі в державний архів або ліквідації, про що складається відповід­ний акт.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012р. № 578/5 «Перелік типових документів, що створюються під час діяль­ності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» бухгалтерська звітність підприємств повинна зберігати в такі терміни.