ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
«ПСИХОЛОГІЯ»
І ВАРІАНТ
- Процес взаємодії між людьми, в ході якого виникає психологічний контакт, відбувається обмін інформацією, сприймання й розуміння людьми один одного – це:
а) комунікація; в) перцепція;
б) спілкування; г) інтеракція.
- Метод психології, що характеризується фіксацією проявів психічних явищ в поведінці на основі їх безпосереднього сприймання – це:
а) експеримент; в) опитування;
б) спостереження; г) соціометрія.
- Наука про закономірності виникнення, формування та розвитку психіки людини і тварини як особливої форми життєдіяльності – це:
а) психологія; в) філософія;
б) анатомія; г) генетика.
- Соціальна істота, наділена свідомістю і стійкими психологічними характеристиками, які виявляються у суспільних зв’язках і визначають поведінку людини – це:
а) індивід; в) індивідуальність;
б) людина; г) особистість.
- Усвідомлення людиною власних якостей, властивостей, здібностей називають:
а) Я-концепцією; в) самооцінкою;
б) самосвідомістю; г) рівнем домагань.
- Відображення сукупності соціально-психологічних особливостей і якостей особистості, які виявляються в конкретному середовищі людей – це:
а) соціально-психолгічний тип; в) спрямованість;
б) самоактуалізація; г) Я-характеристика.
- Сукупність стійких мотивів, що спрямовують поведінку і орієнтують діяльність особистості та відносно незалежні від наявних ситуацій і зовнішніх умов – це:
а) структурованість; в) результативність;
б) спрямованість; г) узгодженість.
- До видів мовлення відносять:
а) зовнішнє, внутрішнє; в) переговори, бесіду;
б) проксеміку, паралінгвістику; г) дискусію, нараду.
- Знаковою системою невербальної комунікації, що передбачає організацію простору і часу спілкування, є:
а) оптико-кінетична; в) екстралінгвістична;
б) паралінгвістична; г) проксеміка.
- Знакова система невербальної комунікації, що охоплює систему вокалізації – це:
а) екстралінгвістична; в) паралінгвістична;
б) оптико-кінетична; г) візуальне спілкування.
- За соціальним статусом, офіційною регламентацією, способом організації взаємодії виділяють такі види груп:
а) великі, малі; в) формальні, неформальні;
б) умовні, реальні; г) тимчасові, постійні.
- За силою впливу на особистість виділяють такі види груп:
а) асоціації, корпорації;
б) первинні, вторинні;
в) референтні, групи належності;
г) тимчасові, постійні.
- Основними стилями лідерства та керівництва прийнято вважати:
а) авторитарний, демократичний, ліберальний;
б) конформіський, авторитарний, конструктивний;
в) деспотичний, лояльний, демократичний;
г) моральний, емоційний, ліберальний.
- Феномен лідерства в психології пов’язаний з:
а) регуляцією соціальних стосунків в умовах натовпу;
б) неформальною регуляцією міжособистісних стосунків в групі;
в) регуляцією формальних стосунків у групі;
г) породженням та функціонуванням соціальних потреб у групі.
- За характером діяльності розрізняють такі типи лідерів:
а) натхненник, організатор; в) універсальний, ситуативний;
б) директивний, демократичний; г) емоційний, діловий.
- Процес інформаційно-предметної та особистісної взаємодії між людьми, в якій формуються та реалізуються їхні стосунки, називають:
а) міжособистісним спілкуванням; в) діловим спілкуванням;
б) товариським спілкуванням; г) дружнім спілкуванням.
- Сторона спілкування, яка характеризує особливості взаємодії між учасниками спілкування – це:
а) комунікативна; в) перцептивна;
б) інтерактивна; г) ретиальна.
- Функція емоцій, яка полягає в інформуванні інших людей через міміку та жести про своє ставлення до предметів і явищ навколишнього, допомагають людині оцінити ситуацію, виробити власне ставлення до неї – це:
а) ознайомча; в) конструктивна;
б) регулятивна; г) комунікативна.
- Кількісно необмежену умовну спільність людей, що виділяється на основі певних соціальних ознак, називають :
а) реальною групою; в) великою групою;
б) середньою групою; г) малою групою.
- Засобами діяльності є:
а) операція, дія, результат; в) знання, уміння, навички;
б) контроль, оцінка, супровід; г) потреба, мета, мотив.
- Система невербальних засобів спілкування, що включає жести, міміку, пантоміміку – це:
а) проксеміка; в) оптико-кінетична;
б) екстралінгвістика; г) просодика.
- Система невербальних засобів спілкування, що включає контакт очима – це:
а) кінесика; в) монолог;
б) візуальне спілкування; г) ораторське мистецтво.
- Член групи, який демонструє більш високий, ніж інші члени групи, рівень активності, участі, впливу в розв’язанні певного завдання – це:
а) лідер; в) актуалізатор;
б) керівник; г) маніпулятор.
- Група, з якою людина порівнює себе, до якої себе відносить і на цінності й норми якої рівняється у своїй діяльності, вчинках, називається:
а) закритою; в) тимчасовою;
б) первинною; г) референтною.
25. Відносно стійке явище, яке не залежить від настрою групи:
а) лідерство; в) керівництво;
б) маніпуляція; г) домінування.
- Сукупність індивідуально-психологічних якостей, що характеризують динамічні та емоційні аспекти поведінки людини, виявляються в її діяльності і спілкуванні, обумовлені властивостями нервової системи – це:
а) характер;
б) темперамент;
в) спрямованість;
г) талант.
- Індивідуально-психологічні особливості особистості, що проявляються у діяльності і є умовою її успішного виконання – це:
а) задатки;
б) геніальність;
в) обдарованість;
г) здібності.
- Психічним відображенням у свідомості людини предметів або явищ об’єктивної дійсності, що полягає у створенні цілісних перцептивних образів – це:
а) відчуття;
б) сприймання;
в) пам’ять;
г) мислення.
- Серед різновидів пам’яті виділяють:
а) диференційовану;
б) творчу;
в) наочно-дійову;
г) емоційну.
- Стадія стресу, під час якої мобілізуються захисні сили організму і підвищується стійкість до травмуючого фактору – це:
а) фаза виснаження;
б) фаза адаптації;
в) реакція тривоги;
г) фаза стабілізації.
- Стилями розв’язання конфліктів прийнято вважати:
а) конкуренцію, компроміс;
б) співучасть, автономність;
в) приниження, домінування;
г) примирення, відсторонення.
- Серед типів конфліктної взаємодії виділяють:
а) між керівником і підлеглим, міждержавний, дружній;
б) внутрішньоособистісний, міжособистісний, міжгруповий;
в) сімейний, подружній, батьківсько-дитячий;
г) міжконтинентальний, міжгромадянський, приятельський.
- Функція емоцій, яка полягає в інформуванні інших людей через міміку та жести про своє ставлення до предметів і явищ навколишнього, допомагають людині оцінити ситуацію, виробити власне ставлення до неї – це:
а) ознайомча;
б) регулятивна;
в) конструктивна;
г) комунікативна.
- Суспільно обумовлений, нерозривно пов’язаний з мовленням психічний процес опосередкованого й узагальненого відображення дійсності – це:
|
а) мислення; б) уява; |
в) увага; г) відчуття. |
- Прийомом створення образів уяви є:
|
а) гіперболізація; б) фантазія; |
в) творчість; г) мрія. |
- Cукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що утворюються і проявляються в діяльності і спілкуванні, обумовлюють типові для індивіда способи поведінки, формуються під впливом умов життя і виховання – це:
|
а) потреба; б) активність; |
в) характер; г) спрямованість. |
- Стратегією поведінки в конфлікті прийнято вважати:
|
а) компроміс; б) приниження; |
в) співробітництво; г) конкуренцію. |
- Стиль вирішення конфліктів, який характеризується тенденцією до згладжування протиріч і поступливістю власними інтересами – це:
а) компроміс;
б) суперництво;
в) уникнення;
г) пристосування.
Викладач О.О. Олійник
ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
«ПСИХОЛОГІЯ»
ІІ ВАРІАНТ
- Властивість високоорганізованої матерії (мозку) відображати оточуючу дійсність і на основі відображення регулювати поведінку та діяльність – це:
|
а) реакція; б) свідомість; |
в) психіка; г) психічний стан. |
- Метод психології, сутність якого полягає у виокремленні в тексті документа певних одиниць змісту для їх статистичної обробки – це:
|
а) експеримент; б) анкетування; |
в) контент-аналіз; г) тестування. |
- Методом дослідження міжособистісних стосунків у групі є:
|
а) анкетування; б) спостереження; |
в) тестування; г) соціометрія. |
- Функціями спілкування є:
а) інформаційно-комунікативна, регуляційно-комунікативна, афективно-комунікативна;
б) встановлення відносин, контактна, інформаційна;
в) спонукально-координаційна, адаптуюча, виховна;
г) здійснення впливу, амотивна, спонукальна.
- Напрямком психологічних знань є:
|
а) інтерв’ю; б) вікова психологія; |
в) психоаналіз; г) бесіда. |
- Метод наукового пізнання психічних явищ, при якому дослідник може активно втручатися в ситуацію, створювати і змінювати умови, за яких виникає досліджуване явище, – це:
|
а) експеримент; б) тестування;. |
в) апаратурний метод; г) анкетування. |
- Мову, опрацьовану майстрами слова, загальноприйняту в країні, що відповідає певним нормам і є свідченням мовної культури, називають:
|
а) розмовною; б) літературною; |
в) штучною; г) повсякденною. |
- Процес передачі інформації від відправника (комунікатора) до отримувача (рецепієнта) – це:
|
а) інтеракція; б) комунікація; |
в) перцепція; г) спілкування. |
- Відповідний прийнятим в системі міжособистісних стосунків нормам спосіб поведінки людей в залежності від статусу або позиції в суспільстві, називають:
|
а) соціальною роллю; б) соціальним статусом; |
в) рангом; г) категорією. |
- Сім’я, що складається з чоловіка, дружини і їх дітей, називається:
|
а) змішаною; б) нуклеарною; |
в) розширеною; г) неповною. |
- Знакова система невербальної комунікації, яка передбачає використання у мові пауз, сміху, сліз, зітхань – це:
|
а) екстралінгвістична; б) оптико-кінетична; |
в) паралінгвістична; г) проксеміка. |
- За безпосередністю взаємозв’язків виділяють такі види груп:
|
а) великі, малі; б) умовні, реальні; |
в) формальні, неформальні; г) тимчасові, постійні. |
- За значущістю для особистості виділяють такі види груп:
|
а) асоціації, корпорації; б) умовні, реальні; |
в) референтні, групи належності; г) первинні, вторинні. |
- Феномен керівництва в психології пов’язаний з:
а) регуляцією соціальних стосунків в умовах спільної життєдіяльності;
б) неформальною регуляцією міжособових стосунків в групі;
в) регуляцією формальних стосунків у групі і є офіційним носієм певних соціальних функцій;
г) породженням та функціонуванням соціальних потреб в групі та їх реалізацією.
- Зовнішня (фізична) та внутрішня (психічна) активність людини, що породжується її потребами, регулюється усвідомлюваною метою і спрямована на зміну себе та оточуючого світу – це:
|
а) операція; б) діяльність; |
в) саморозвиток; г) дія. |
- За змістом діяльності розрізняють такі типи лідерів:
|
а) організатор, виконавець; б) демократичний, ліберальний; |
в) універсальний, емоційний; г) ситуативний, діловий. |
- Сторона спілкування, яка характеризує особливості сприймання і розуміння людьми один одного, – це:
|
а) перцептивна; б) інтерактивна; |
в) комунікативна; г) відкрита. |
- Вид групи, у якій суспільні відносини виступають у формі безпосередніх особистих контактів – це:
|
а) формальна; б) середня; |
в) мала; г) велика. |
- Початково неорганізоване скупчення людей, які не мають загальної усвідомленої мети (або втратили її) і, як правило, знаходяться в стані емоційного збудження – це:
|
а) соціальний рух; б) натовп; |
в) клас; г) партія. |
- Основним методом психології є:
|
а) спостереження; б) інтроспекція; |
в) опитування; г) соціометрія. |
- Відношення домінування і підпорядкування, впливу і наслідування в системі міжособистісних стосунків в групі, називають:
|
а) лідерством; б) керівництвом; |
в) переважанням; г) маніпулюванням. |
- Група, яка становить коло найближчого оточення людини, називається:
|
а) умовною; б) відкритою; |
в) формальною; г) первинною. |
- Найвища, властива лише людині, форма відображення об’єктивних закономірностей оточуючого світу, що сприяє формуванню внутрішньої моделі зовнішнього світу – це:
|
а) свідомість; б) активність; |
в) психічний стан; г) психіка. |
- Метод діагностики із застосуванням стандартизованих питань, що мають певну шкалу значень – це:
|
а) проективний; б) тестування; |
в) експеримент; г) спостереження. |
- Психічні процеси, стани та властивості є формами прояву:
|
а) настрою; б) ставлення; |
в) психіки; г) емоцій. |
26. Емоції, що підвищують активність людини, називають:
|
а) пасивні; б) позитивні; |
в) астенічні; г) стенічні. |
- І.П. Павлов у рамках теорії про дві сигнальні системи розглядав три людських типи:
а) інтероцептвний, екстероцептивний, пропріоцептивний;
б) художній, розумовий, середній;
в) емоційний, вольовий, раціональний;
г) репродуктивний, творчий, предметно-діяльнісний.
- Відповідальність, дисциплінованість, комунікабельність, товариськість є рисами:
|
а) здібностей; б) спрямованості; |
в) темпераменту; г) характеру. |
- Процес створення людиною образів бажаного майбутнього – це:
|
а) прагнення; б) мета; |
в) уява; г) мрія. |
- Різновид мислення, продуктом якого виступає вдосконалений образ певного аспекту діяльності – це:
|
а) дискурсивне; г) творче. |
б) саногенне; в) репродуктивне; |
- Засновником теорії стресу є:
|
а) З. Фройд; б) Г. Сельє; |
в) І. Павлов; г) Е. Фромм. |
- Стиль вирішення конфліктів, що характеризується поступливістю власними інтересами та прийняттям точки зору іншої сторони лише частково, призводить до задоволення обох сторін:
|
а) компроміс; б) співробітництво; |
в) пристосування; г) уникнення. |
33. Високий рівень розвитку загальних та спеціальних здібностей, що є передумовою творчих досягнень – це:
а) талант;
б) геніальність;
в) обдарованість;
г) творчість.
- За типом аналізатора розрізняють такі різновиди сприймань:
а) інтероцептивні, екстероцептивні;
б) руху, часу;
в) тексту, людини;
г) кінестетичні, зорові.
- Стиль вирішення конфліктів, що характеризується прагненням вийти з конфліктної ситуації, не вирішуючи її, не поступаючись і не наполягаючи на своєму:
а) компроміс;
б) суперництво;
в) уникнення;
г) пристосування.
- Особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості і зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах навколишньої дійсності – це:
а) увага;
б) уява;
в) мислення;
г) активність.
- За характером впливу на емоційну сферу особистості мислення поділяють на:
а) творче і репродуктивне;
б) інтуїтивне і дискурсивне;
в) патогенне і саногенне;
г) теоретичне і практичне.
- Пізнавальний психічний процес, який полягає у створенні нових образів шляхом переробки матеріалів попереднього досвіду – це:
|
а) уява; б) мрія; |
в) фантазія; г) мислення. |
Викладач О.О. Олійник
ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
«ПСИХОЛОГІЯ»
ІІІ ВАРІАНТ
- Своєрідність природного і соціального, психіки й особистості людини, яка проявляється в особливостях темпераменту, характеру, здібностей, специфіці потреб та інтересів, якостей пізнавальних та емоційно-вольових процесів – це:
|
а) індивід; б) людина; |
в) особистість; г) індивідуальність. |
- Підструктура спрямованості, соціального досвіду, форм відображення та біологічно обумовлена підструктура є структурними компонентами:
|
а) особистості; б) самооцінки; |
в) індивідуальності; г) людини. |
- Складовими Я-концепції є:
а) психічна, духовна, соціальна;
б) раціональна, емоційно-оцінна, поведінкова;
в) анатомічна, фізіологічна, ментальна;
г) ототожнення себе з іншими, усвідомлення Я як активного начала.
- Напрям у західній психології 1/3 20 ст., що висуває ідею цілісного образу, властивості якого не можуть бути виведені з властивостей окремих його частин – це:
|
а) психоаналіз; б) біхевіоризм; |
в) когнітивна психологія; г) гештальт-психологія. |
- За змістовною характеристикою самооцінка поділяється на :
|
а) адекватну, неадекватну; б) завищену, середню; |
в) загальну, часткову; г) високу, низьку. |
- Процес спілкування включає такі складові:
а) емоційну, інтерактивну, взаємообмін;
б) комунікативну, інформаційну, сприймання;
в) перцептивну, емотивну, інформальну;
г) комунікативну, інтерактивну, перцептивну.
- Ступенем складності цілей, які людина ставить перед собою називають:
|
а) саморозвиток; б) подолання перешкод; |
в) досягнення; г) рівень домагань. |
- У комунікативній культурі існують такі норми наближення співрозмовників:
а) масовий простір, колективний простір;
б) інтимний простір, соціальний простір;
в) автономний простір, суспільний простір;
г) внутрішньоособистісний простір, міжгруповий простір.
- До основних параметрів групи належать:
|
а) структура, групові процеси, норми; б) діяльність, звичаї, традиції; |
в) свідомість, мораль, менталітет; г) контроль, закони, права. |
- За безпосередністю контактів розрізняють такі види спілкування:
|
а) необхідне, бажане; б) міжособистісне, масове; |
в) монологічне, діалогічне; г) конфліктне, партнерське. |
- Різновид спілкування, коли в кожному акті комунікації шукають можливості для розширення сфери контакту:
|
а) бажане; б) діалогічне; |
в) масове; г) довготривале. |
- Формою спілкування є:
|
а) анкетування; б) тестування; |
в) бесіда; г) опитування. |
- Відповідальність, дисциплінованість, комунікабельність, товариськість є рисами:
|
а) здібностей; б) спрямованості; |
в) темпераменту; г) характеру. |
- Основними видами діяльності є:
|
а) гра, навчання, праця; б) спілкування, вчинок, акт; |
в) знання, уміння, навички; г) професія, спеціальність, дія. |
- Потреби, інтереси, ідеали, переконання особистості є компонентами:
|
а) діяльності; б) світогляду; |
в) спрямованості; г) здібностей. |
- Засобом спілкування є:
|
а) вербальне; б) конфліктне; |
в) небажане; г) міжособистісне. |
- Сторона спілкування, яка передбачає обмін інформацією (думками, знаннями, переживаннями) – це:
|
а) інтерактивна; б) комунікативна; |
в) перцептивна; г) просторова. |
- Вербальними засобами спілкування є:
|
а) сміх, зітхання; б) якість та діапазон голосу; |
в) мова, мовлення; г) міміка, жести. |
- За кількісним складом виділяють такі види груп:
|
а) мала, середня; б) умовна, реальна; |
в) відкрита, закрита; г) формальна, неформальна. |
- Група людей, об’єднаних загальними цілями і завданнями, що досягла в процесі соціально-цінної спільної діяльності високого рівня розвитку – це:
|
а) нація; б) натовп; |
в) колектив; г) клас. |
- За рівнем розвитку виділяють такі види груп:
|
а) референтна, група належності; б) дифузна, асоціація; |
в) тимчасова, постійна; г) приємна, неприємна. |
- Явищем домінування і впливу, що проявляється в умовах макросередовища як системи суспільних відносин, є:
|
а) дружба; б) лідерство; |
в) керівництво; г) симпатія. |
- Різновид спілкування за результативністю спільної взаємодії, що передбачає встановлення контактів, які сприяють успішному розв’язанню завдань:
|
а) необхідне; б) бажане; |
в) актуальне; г) ділове. |
- Одним із життєвих циклів сім’ї є:
|
а) залицяння; б) одруження; |
в) розлучення; г) стагнація |
- Кількістю осіб, що становлять нижню межу малої групи, є:
|
а) 0 – 1; б) 7 – 8; |
в) 3 – 5; г) 2 – 3. |
- Виділяють такі функції конфлікту:
а) конструктивну, деструктивну, стабілізуючу;
б) розв’язання, загострення, зіткнення;
в) дестабілізуючу, стабілізуючу, розвиваючу;
г) виховну, конструктивну, дестабілізуючу.
- Реакції людини і тварин на дію внутрішніх та зовнішніх подразників, що мають яскраво виражене суб’єктивне забарвлення і пов’язані із задоволенням або незадоволенням біологічно значущих потреб, – це:
|
а) почуття; б) емоції; |
в) радість; г) здивування. |
- Емоційна культура особистості визначається:
а) організацією соціального простору;
б) рівнем регуляції власних емоцій;
в) національним менталітетом;
г) психічними розладами.
- Негативний емоційний стан, що виникає у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів – це:
|
а) гнів; б) стрес; |
в) депресія; г) здивування. |
- Рівнями розвитку здібностей є:
а) високий, середній, низький;
б) загальний, спеціальний, творчий;
в) обдарованість, талант, геніальність;
г) індивідний, міжіндивідний, надіндивідний.
- Сила, врівноваженість, рухливість (як властивості нервових процесів) визначають тип темпераменту:
|
а) холерик; б) сангвінік; |
в) флегматик; г) меланхолік. |
- Ставлення до себе, до інших, до діяльності і до речей є структурними компонентами :
|
а) спрямованості; б) здібностей; |
в) темпераменту; г) характеру. |
- Виділяють такі види здібностей:
|
а) загальні, спеціальні; б) активні, пасивні; |
в) конструктивні, деструктивні; г) зовнішні, внутрішні. |
- Відтерміноване відтворення сприйнятої раніше інформації, яка вважалась забутою, називають:
|
а) впізнаванням; б) згадуванням; |
в) ремінісценцією; г) пригадуванням. |
- Формами мислення є:
а) образне, дійове, абстрактне;
б) поняття, судження, умовивід;
в) аналіз, синтез, узагальнення;
г) абстрагування, порівняння, об’єднання.
- Різновид пам’яті, який обслуговує діяльність людини у процесі її виконання:
|
а) оперативна; б) рухова; |
в) механічна; г) довільна. |
- Функція конфлікту, коли він сприяє глибокій оцінці індивідуально-психологічних особливостей окремих особистостей і груп, усуває протиріччя між людьми – це:
|
а) стабілізуюча; б) деструктивна; |
в) конструктивна; г) комунікативна. |
- Тип конфлікту, що виникає в результаті амбівалентних прагнень суб’єкта:
|
а) міжгруповий; б) між особистістю і групою; |
в) внутрішньоособистісний; г) міжособистісний. |
Викладач О.О. Олійник