Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Не нашли подходящий заказ?

Заказать в 1 клик: /contactus

Главная \ Методичні вказівки \ АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

« Назад

АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО 23.01.2016 07:09

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

Кафедра кримінального права та процесу

адміністративне судочинство

Навчально-методичний комплекс

Київ – 2013

УДК 314(477)

ББК 66.2(4УКР)

Обговорено і схвалено на засіданні вченою радою

ВНЗ «Національна академія управління»

Протокол № 1 від 17.09. 2013 р.

Рецензент:

Карпенко Микола Іванович – Кандидат юридичних наук, доцент.

Укладачі:

Матвійчук Валерій Костянтинович – Заслужений працівник народної освіти України, доктор юридичних наук, професор.

Салій Петро Іванович – Відмінник освіти України старший викладач кафедри кримінального права і процесу.

Адміністративне судочинство: Навчально-методичний комплекс // В.О.Матвійчук, П.І.Салій – К.: Національна академія управління, 2013 – 99 с.

Запропонований читачу навчально-методичний комплекс “Адміністративне судочинство” являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами юридичних вузів і факультетів семінарів практичних занять та самостійної роботи з курсу “ Адміністративне судочинство”.

УДК 314(477)

ББК 66.2(4УКР)

"Національної академії управління", 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА.	4
ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ.	5
ПРОГРАМА КУРСУ.	8
РОБОЧА ПРОГРАМА.	14
ОПИС ДИСЦИПЛІНИ.	16
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.	19
МЕТОДИ НАВЧАННЯ.	24
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.	26
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.	35
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТОСОВНО ТАКОЇ РОБОТИ	64
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ.	66
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ.	68
ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ.	69
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ.	73
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВИХ КОНТРОЛІВ. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ІСПИТУ. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.	78 89 92 93

1. ПЕРЕДМОВА

В процесі трансформації українського суспільства, подолання кризових явищ в економічній і соціальній сферах, утвердження правової, демократичної держави, що передбачає значно ефективніший захист прав, свобод та законних інтересів громадян, дуже важливе місце посідає адміністративне судочинство.

З прийняттям Кодексу адміністративного судочинства 6 липня 2005 року та створенням системи адміністративних судів сформувалась адміністративна юстиція як інститут судового захисту права людини і громадянина від порушень з боку влади. Процесуальною складовою адміністративної юстиції є адміністративне судочинство як урегульована законом діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ.

Завдання і предмет адміністративного судочинства визначають його особливості, які відрізняють його від інших видів судочинства.

       В контексті загального завдання судочинства завданням адміністративного судочинства ( згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства є:  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,  прав  та  інтересів  юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх 

посадових  і  службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі  на  виконання делегованих повноважень.

       Предметом судового розгляду в адміністративних справах переважно є рішення, дії або бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли стосовно таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

       Основне призначення навчального курсу «Адміністративне судочинство» - комплексно і системно надати студентам теоретичні і науково-прикладні знання з основних положень і категорій адміністративного судочинства, розвинути у студентів відповідні вміння та навички, необхідні для практичного застосування набутих ними знань у своїй майбутній діяльності. Вивчення курсу сприятиме інтелектуальному розвитку студентів, формування в них наукового світогляду, системи методів і прийомів пошуку істини, вихованню культури спілкування.

       Навчальний курс базується на нормах Кодексу адміністративного судочинства України ( станом на січень 2011 року ).

       Освоївши курс «Адміністративне судочинство України», студенти зможуть орієнтуватись в системі органів адміністративної юстиції, стадіях адміністративного судочинства, в статусі його учасників, в процесуальних документах.

Ухвалено:

Вченою радою НАУ

від 30 серпня 2012 року,

протокол № 4

2. Порядок оцінювання знань студентів

І. Загальні положення

1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).

1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:

- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

- систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін;

- подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань;

- розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу;

- оптимізація навчального процесу.

ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів.

2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F).

2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті.

На іспиті оцінюванню підлягають:

- володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни;

- здатність творчо мислити та синтезувати знання;

- уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань.

2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів.

2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є:

- відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій;

- робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять;

- виконання модульних контрольних робіт.

Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх.

Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій.

Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів).

При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем.

Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань.

2.5. Структура поточної успішності (50 балів).

а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів

б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів;

в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів;

г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів.

д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання.

2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність».

2.7. Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

Оцінка за бальною шкалою	Рівень знань
46-50	Відмінний
41-45	Добрий
36-40	Задовільний
0-35	Незадовільний

Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність.

У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту.

2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано».

У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.

ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності		Оцінка за національною шкалою
Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка за шкалою ECTS	для екзамену, курсового проекту (роботи) практики	для заліку
90-100	A	5 (відмінно)	зараховано
82-89	B	4 (добре)	зараховано
74-81	C	4 (добре)	зараховано
64-73	D	3 (задовільно)	зараховано
60-63	E	3 (задовільно)	зараховано
35-59	FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
034	F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Затверджено:

Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління»

д.ю.н., професор, Матвійчук В.К.

_______________________

« » вересня 2013 р.

ВНЗ «Національна академія управління»

Адміністративне судочинство

3. ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

підготовки магістра

Галузь знань 0304 “Право”

Спеціальність 8.03040101 “Правознавство”

Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»

Київ-2013

Розроблено та внесено: на засідання кафедри кримінального права та процесу, протокол № 9 від 20 червня 2013 р.

Розробники програми:

Матвійчук В.К., докт. юрид.наук, професор

Салій П.І., старший викладач

Завідувач кафедри : Нікітін Ю.В., д.ю.н., професор

Затверджено та схвалено радою юридичного факультету академії до друку, протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.

Декан факультету: Нікітін Ю.В., д.ю.н., професор

ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Адміністративне судочинство» складена відповідно до освітньої-професійної програми підготовки «магістр» спеціальність 8.03040101 “Правознавство”.

Предметом викладання курсу адміністративного судочинства є розкриття системи теоретичних і науково-прикладних положень щодо регулювання суспільних відносин, які формуються в ході здійснення адміністративними судами захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Програма навчальної дисципліни складається з п’яти змістовних модулів:

9-й семестр

МОДУЛЬ 1. Адміністративна юстиція на адміністративне судочинство. Принципи адміністративного судочинства.

Тема 1. Адміністративна юстиція на адміністративне судочинство. Тема 2. Принципи адміністративного судочинства та особливості їх застосування.

МОДУЛЬ 2. Предмет адміністративної юрисдикції. Учасники адміністративного процесу.

Тема 3. Предмет адміністративної юрисдикції. Тема 4. Учасники адміністративного процесу.

МОДУЛЬ 3. Адміністративний позов. Докази і доказування. Правова допомога.

Тема 5. Адміністративний позов. Докази і доказування. Тема 6. Правова допомога.

МОДУЛЬ 4. Провадження в адміністративних справах. Судові рішення. Тема 7. Провадження в суді першої інстанції. Апеляційне провадження. Тема 8. Касаційне провадження. Перегляд справ за винятковими і ново виявленими обставинами. Судові рішення.

МОДУЛЬ 5. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Тема 9. Особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ. Тема 10. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Заходи процесуального примусу.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Мета вивчення дисципліни «Адміністративне судочинство України» - оволодіння бакалаврами права – майбутніми магістрами і спеціалістами права системою теоретичних і науково-прикладних знань з основних категорій адміністративного судочинства, розвиток в них умінь та навичок, необхідних для практичного застосування цих знань у своїй подальшій професійній діяльності, компетентного виконання своїх службових обов’язків;

1.2. Завданнями навчальної дисципліни є:

Формування розуміння місця та зростаючої ролі адміністративного судочинства в правовій системі України; вивчення положень Кодексу адміністративного судочинства; засвоєння основних понять та категорій курсу; аналіз судової практики; розвиток необхідних практичних умінь та навичок.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:

- поняття, місце права адміністративного судочинства в системі права та його призначення в умовах побудови демократичної, правової, соціальної держави України;

- Кодекс адміністративного судочинства України;

- Правову термінологію, основні поняття у сфері адміністративного судочинства, їх визначення – як легальне, так і доктринальне;

- поняття і ознаки суб’єктів адміністративного судочинства, особливості їх процесуального статусу;

- порядок здійснення провадження в адміністративних справах в судах першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження за ново виявленими та винятковими обставинами.

вміти:

- аналізувати вітчизняне законодавство та судову практику адміністративного судочинства;

- знаходити проблемні питання у сфері законодавства про адміністративне судочинство та надавати пропозиції щодо їх вирішення;

- вирішувати правові ситуації та правові задачі, пов’язані із застосуванням положень Кодексу про адміністративне судочинство України;

- самостійно вивчати та аналізувати інформацію, яка пов’язана з проблемами застосування норм законодавства про адміністративне судочинство України;

- застосовувати набуті знання на практиці.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 (108) години/ 3 (3) кредита ECTS.

3. ПРОГРАМА КУРСУ

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовний модуль І. Вступ. Адміністративна юстиція на адміністративне судочинство. Принципи адміністративного судочинства.

Тема 1. Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство.

Адміністративна юстиція як інститут судового захисту.
Завдання адміністративного судочинства та його відмінність від інших видів судочинства.

Законодавство України про адміністративне судочинство.

Тема 2. Принципи адміністративного судочинства та особливості їх застосування.

Поняття принципів правосуддя адміністративного судочинства.
Характеристика принципів адміністративного судочинства.

Змістовний модуль 2.Предмет адміністративної юрисдикції. Учасники адміністративного процесу.

Тема 3. Предмет адміністративної юрисдикції.

Предмет адміністративної юрисдикції, його встановлення.
Визначення підсудності адміністративної справи.

Тема 4. Учасники адміністративного процесу.

Класифікація учасників адміністративного процесу.
Адміністративна процесуальна правоздатність та дієздатність.
Права і обов’язки учасників адміністративного процесу.

Змістовний модуль 3. Адміністративний позов. Докази і доказування. Правова допомога.

Тема 5. Адміністративний позов. Докази і доказування.

Поняття, форма і зміст адміністративного позову.
Вимоги до позовної заяви.
Забезпечення адміністративного позову.
Поняття та види доказів.
Обов’язок доказування.
Належність та допустимість доказів.
Заперечення доказів.

Тема 6. Правова допомога.

Поняття та правові засади правової допомоги при вирішенні справ в адміністративному суді.
Порядок та умови надання правової допомоги.
Права і обов’язки суб’єктів, які надають правову допомогу в адміністративному процесі.

Змістовний модуль 4. Провадження в адміністративних справах. Судові рішення.

Тема 7. Провадження в суді першої інстанції. Апеляційне провадження.

Звернення з адміністративним позовом.
Підготовче провадження.
Судовий розгляд.
Ухвалення рішення суду.
Право на апеляційне оскарження.
Підготовка адміністративної справи до розгляду.
Апеляційний розгляд.
Ухвалення судового рішення.

Тема 8. Касаційне провадження. Перегляд справ за винятковими і ново виявленими обставинами. Судові рішення.

Право на касаційне оскарження.
Підготовка адміністративної справи до касаційного розгляду.
Касаційний розгляд.
Ухвалення судового рішення.
Перегляд судових рішень за винятковими обставинами.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Судові рішення в адміністративних справах та особливості їх виконання.

Змістовний модуль 5. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Тема 9. Особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ.

Особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ.
Спори щодо рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
Спори з відносин публічної служби.
Компетенційні спори та спори, що виникають з адміністративних договорів.
Спори за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.
Виборчі спори.

Тема 10. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Заходи процесуального примусу.

Примітка.

Програма нормативної навчальної дисципліни визначає місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і умінь. Програма нормативної навчальної дисципліни є складовою державного стандарту вищої освіти.

Затверджено:

Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління»

д.ю.н., професор, Матвійчук В.К.

« » вересня 2013 р.

ВНЗ «Національна академія управління»

Кафедра кримінального права та процесу

4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

Галузь знань 0304 “Право”

Спеціальність 8.03040101 “Правознавство”

Юридичний факультет

Київ-2013

Робоча програма з дисципліни «Адміністративне судочинство» для студентів за спеціальністю 8.03040101 «Правознавство»

Розроблено та внесено: на засідання кафедри кримінального права та процесу, протокол № 9 від 20 червня 2013 р.

Розробники програми:

Матвійчук В.К., докт. юрид.наук, професор

Салій П.І., старший викладач

Завідувач кафедри : Нікітін Ю.В., д.ю.н.,професор

Затверджено та схвалено радою юридичного факультету академії до друку, протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.

Декан факультету: Нікітін Ю.В., д.ю.н.,професор

5. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ

Адміністративне судочинство є однією з профілюючих дисциплін, які вивчають у вищих навчальних закладах України. Викладання адміністративного судочинства передбачає розкриття соціальної суті і юридичного змісту закону, взаємозв’язку його норм, оволодіння вмінням їх наукового та практичного застосування. Конституція України є концептуальним джерелом адміністративного судочинства, яке містить норми прямої дії. Вона має вищу юридичну силу. Тому всі кримінально-правові норми повинні відповідати Конституції.

Дана дисципліна тісно взаємопов’язана з такими навчальними дисциплінами: адміністративне право; конституційне право; цивільне право; юридична деонтологія, теорія держави і права, конституційне право України, історія держави і права України; історія держави і права зарубіжних країн; історія вчень про державу і право; філософія; кримінологія; кримінальне право тощо.

При вивченні змісту навчальної дисципліни студенти повинні в обов’язковому порядку знайомитись із змістом програми навчальної дисципліни та робочої програми з навчальної дисципліни. При вивченні згаданих документів студент повинен звернути увагу на розподіл часу по темам та форми занять з них. Особливу увагу рекомендується звернути на тематику та обсяг виконання завдань, рекомендованих для самостійної роботи.

Також студентам необхідно звернути увагу на особливості індивідуальної роботи та чітко запам’ятати, що вона включає в себе консультації з методики складання таблиць, схем, логічних ланцюжків; характеристику методики написання письмових, самостійних робіт, рефератів, доповідей та наукових робіт; підготовку з питань до модульного контролю, заліку тощо.

Опис навчальної дисципліни

Найменування Показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо- кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ЕСТS – 3	Галузь знань 0304 “Право”	Нормативна
Модулів – 1	Спеціальність 8.03040101 “Правознавство” Юридичний факультет	Рік підготовки
Змістовних модулів – 5		5-й
Змістовних модулів – 5		Семестр
Загальна кількість годин 108		9-й
		Лекції – 20
		Семінарські – 16
Тижневих годин для денної форми навчання – 4 аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 7	Освітньо -кваліфікаційний рівень: магістр	Самостійна робота – 72
		Самостійна робота – 72	-
		Вид контролю	-
		Іспит

Мета та завдання навчальної дисципліни

Адміністративне судочинство України – навчальна юридична дисципліна, передбачена навчальним планом вищих навчальних закладів для обов’язкового вивчення. В процесі її вивчення студентами засвоюються положення Кодексу адміністративного судочинства України, прийнятого 6 липня 2005 р. з наступними змінами та доповненнями. Дисципліна передбачає вивчення питань, які визначають предмет адміністративного судочинства і стосуються сфери суспільних відносин, що формуються в процесі судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від їх порушень органами публічної адміністрації та їх посадовими і службовими особами.

Метою вивчення дисципліни «Адміністративне судочинство України» –оволодіння майбутніми магістрами права системою теоретичних і науково-прикладних знань з основних категорій адміністративного судочинства, розвиток в них умінь та навичок, необхідних для практичного застосування цих знань у своїй подальшій професійній діяльності, компетентного виконання своїх службових обов’язків;

Місце навчальної дисципліни «Адміністративне судочинство України».

Адміністративне судочинство України має вагоме значення для сучасного публічного права як одна з базових фундаментальних дисциплін у програмі навчальної освіти, що допомагає зорієнтуватись у чинному законодавстві стосовно здійснення адміністративного судочинства, системі і компетенції судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, принципів адміністративного судочинства, учасників адміністративного процесу.

Основними завданнями навчальної дисципліни є:

Предметом викладання курсу адміністративного судочинства є розкриття системи теоретичних і науково-прикладних положень щодо регулювання суспільних відносин, які формуються в ході здійснення адміністративними судами захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Методи навчання: лекції як один з основних видів навчальних занять та, водночас, методів навчання у вищій школі; семінарські заняття та індивідуальні заняття у різних формах (запитально-відповідальній, обговорення конкретних ситуацій, тестового опитування, вирішення конкретних правових ситуацій тощо); самостійна робота студентів (написання наукових доповідей, рефератів, есе та ін.)

Засоби навчання: робота з рекомендованими джерелами як вітчизняними так і зарубіжними, зокрема, з підручниками, навчальним посібниками, науковими джерелами, відповідні публікації в науковій юридичній періодиці; опрацювання матеріалів науково-практичних конференцій, використання комп’ютерних технологій.

В ході вивчення дисципліни «Адміністративне судочинство України» студенти поглиблюють і закріплюють набуті раніше знання з курсів: «Теорія держави та права», «Конституційне право України», «Адміністративне право України», «Цивільне процесуальне право України», «Господарське процесуальне право України» тощо.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні розуміти і знати:

- Кодекс адміністративного судочинства України;

- поняття і ознаки суб’єктів адміністративного судочинства, особливості їх процесуального статусу;

В результаті вивчення дисципліни «Адміністративне судочинство України» студенти повинні вміти:

- аналізувати вітчизняне законодавство та судову практику адміністративного судочинства;

- застосовувати набуті знання на практиці;

- готувати конспекти доповіді, публічні виступи, реферати та ін.

Знання та вміння, отримані під час вивчення навчальної дисципліни «Адміністративне судочинство України», необхідні для якісної; професійної та практичної підготовки фахівців у сфері юриспруденції.

6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство.

Адміністративна юстиція як інститут судового захисту.
Завдання адміністративного судочинства та його відмінність від інших видів судочинства.

Законодавство України про адміністративне судочинство.

Тема 2. Принципи адміністративного судочинства та особливості їх застосування.

Поняття принципів правосуддя адміністративного судочинства.
Характеристика принципів адміністративного судочинства.

Змістовний модуль 2.Предмет адміністративної юрисдикції. Учасники адміністративного процесу.

Тема 3. Предмет адміністративної юрисдикції.

Предмет адміністративної юрисдикції, його встановлення.
Визначення підсудності адміністративної справи.

Тема 4. Учасники адміністративного процесу.

Класифікація учасників адміністративного процесу.
Адміністративна процесуальна правоздатність та дієздатність.
Права і обов’язки учасників адміністративного процесу.

Змістовний модуль 3. Адміністративний позов. Докази і доказування. Правова допомога.

Тема 5. Адміністративний позов. Докази і доказування.

Поняття, форма і зміст адміністративного позову.
Вимоги до позовної заяви.
Забезпечення адміністративного позову.
Поняття та види доказів.
Обов’язок доказування.
Належність та допустимість доказів.
Заперечення доказів.

Тема 6. Правова допомога.

Поняття та правові засади правової допомоги при вирішенні справ в адміністративному суді.
Порядок та умови надання правової допомоги.
Права і обов’язки суб’єктів, які надають правову допомогу в адміністративному процесі.

Змістовний модуль 4. Провадження в адміністративних справах. Судові рішення. Апеляційне провадження.

Тема 7. Провадження в суді першої інстанції.

Звернення з адміністративним позовом.
Підготовче провадження.
Судовий розгляд.
Ухвалення рішення суду.
Право на апеляційне оскарження.
Підготовка адміністративної справи до розгляду.
Апеляційний розгляд.
Ухвалення судового рішення.

Право на касаційне оскарження.
Підготовка адміністративної справи до касаційного розгляду.
Касаційний розгляд.
Ухвалення судового рішення.
Перегляд судових рішень за винятковими обставинами.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Судові рішення в адміністративних справах та особливості їх виконання.

Змістовний модуль 5. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Тема 9. Особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ.

Особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ.
Спори щодо рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
Спори з відносин публічної служби.
Компетенційні спори та спори, що виникають з адміністративних договорів.
Спори за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.
Виборчі спори.
Тема 10. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Заходи процесуального примусу.

6. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовний модуль І. Вступ. Адміністративна юстиція на адміністративне судочинство. Принципи адміністративного судочинства.

теми	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього		у тому числі
		л	с	п	інд.	с.р		л	с	п	інд.	с.р
Тема 1. Адміністративна юстиція на адміністративне судочинство.	10	2	1			7	10	1				9
Тема 2. Принципи адміністративного судочинства та особливості їх застосування.	10	2	1			7	10	1				9
Разом	20	4	2			14	20	2				18

Змістовний модуль 2. Предмет адміністративної юрисдикції. Учасники адміністративного процесу.

теми	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього		у тому числі
		л	с	п	інд.	с.р.		л	с	п	інд.	с.р.
Тема 3. Предмет адміністративної юрисдикції.	10	2	1			7	10	1				9
Тема 4. Учасники адміністративного процесу.	10	2	2			6	10	1				9
Разом	20	4	3			13	20	2				18

Змістовний модуль 3. Адміністративний позов. Докази і доказування. Правова допомога.

теми	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього		у тому числі
		л	с	п	інд.	с.р		л	с	п	інд	с.р.
Тема5.Адміністративний позов. Докази і доказування.	10	2	2			6	10	1				9
Тема 6. Правова допомога.	10	2	1			7	10	1				9
Разом	20	4	3			13	20	2				18

Змістовний модуль 4. Провадження в адміністративних справах. Судові рішення.

теми	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього		у тому числі
		л	с	п	інд.	с.р.		л	с	п	інд	с.р.
Тема 7.Провадження в суді першої інстанції. Апеляційне провадження.	12	2	2			8	10	1				9
Тема 8. Касаційне провадження. Перегляд справ за винятковими і ново виявленими обставинами. Судові рішення.	12	2	2			8	10	1				9
Разом	24	4	4			16	20	2				18

Змістовний модуль 5. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

теми	Кількість годин
	Дення форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього		у тому числі
		л	с	п	інд.	с.р.		л	с	п	інд	с.р.
Тема 9. Особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ.	12	2	2			8	10	1				9
Тема 10. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.Заходи процесуального примусу.	12	2	2			8	10	1				9
Разом	24	4	4			16	20	2				18
Усього годин	108	20	16			72	108	10				98

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Адміністративна юстиція на адміністративне судочинство.	1 год.
2.	Принципи адміністративного судочинства та особливості їх застосування	1 год.
3.	Предмет адміністративної юрисдикції.	1 год.
4.	Учасники адміністративного процесу.	2 год.
5.	Адміністративний позов. Докази і доказування.	2 год.
6.	Правова допомога.	1 год.
7.	Провадження в суді першої інстанції. Апеляційне провадження.	2 год.
8.	Касаційне провадження. Перегляд справ за винятковими і ново виявленими обставинами. Судові рішення.	2 год.
9.	Особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ.	2 год.
10.	Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Заходи процесуального примусу.	2 год.
	Разом	16 год.

САМОСТІЙНА РОБОТА

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Адміністративна юстиція на адміністративне судочинство.	7 год.
2.	Принципи адміністративного судочинства та особливості їх застосування	7 год.
3.	Предмет адміністративної юрисдикції.	7 год.
4.	Учасники адміністративного процесу.	6 год.
5.	Адміністративний позов. Докази і доказування.	6 год.
6.	Правова допомога.	7 год.
7.	Провадження в суді першої інстанції. Апеляційне провадження.	8 год.
8.	Касаційне провадження. Перегляд справ за винятковими і ново виявленими обставинами. Судові рішення.	8 год.
9.	Особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ.	8 год.
10.	Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Заходи процесуального примусу.	8 год.
	Разом	72 год.

7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-виховних завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності.

Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів.

Засоби навчання - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання, технічні засоби тощо).

При викладенні курсу «Адміністративне судочинство» використовуються наступні методи навчання:

1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод.

Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція.

Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу).

Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища (наприклад, злочину і покарання), закону, об'єктивної сторони злочину. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань).

Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою.

Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці (наприклад, знаряддя вчинення злочину або засоби вчинення злочину, місце вчинення злочину тощо).

Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо).

Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра.

Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, у роботі «Юридичної кліники», під час рольових або ділових ігор тощо.

Практична робота спрямована на використання набутих знань у вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів.

Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо).

Структурний метод навчання за характером логіни пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод.

Аналітичний метод передбачає мисленневий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак (наприклад, склад злочину, елемени складу злочину тощо).

Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого (наприклад, ознак злочину для розуміння поняття злочину).

Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного (наприклад, загальний об'єкт злочину, потім родовий і нарешті безпосередній об'єкт злочину тощо).

Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді; 2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань);

Метод проблемного викладу знань є перехідним від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуацію та пропонує студентам її розв’язати).

Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання.

Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).

8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття.

Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом дисципліни «Актуальні проблеми теорії держави та права» згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного законодавства і рекомендованих джерел.

Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху.

Основними завданнями семінарського заняття є можливість:

- розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій;

- поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета;

- сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати.

Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів.

Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:

Просемінар. Просемінари у ХУІП-ХІХ ст. існували під назвою
попередніх семінарів для студентів першого семестру. В сучасних умовах в
навчальних планах заняття під такою назвою відсутні, хоч широко застосовуються в педагогічній практиці окремих викладачів. Головне їхнє
завдання – виробити у студента вміння виконувати різноманітні практичні роботи (навчитися працювати з книгою, першоджерелами, навчити реферуванню літератури, складанню тез іншими словами). Просемінари - це своєрідні навчально-методичний комплекси, які проводяться на молодших курсах.
Власне семінар. Це традиційне заняття, в якому ставка робиться на закріплення теоретичних відомостей, формування системи знань, підготовку до виконання подальших практичних завдань. Він може проходити у таких формах:

- фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями;

- семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою;

- комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень.

Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі, яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види):

- сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу - пов’язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацювати над літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати й законспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, які ставляться викладачами на лекціях і виносяться на семінарські заняття, підготувати реферати чи виступи і доповісти їх ними на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено;

- вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу до них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться з найважливіших тем.

3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі.

За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:

введенню в тему;
плануванню вивчення теми;
дослідженню фундаментальних освітніх об'єктів;
представленню та захисту освітніх досягнень;
поглибленню, узагальненню і систематизації знань;
контрольні та залікові семінари;
аналітичні семінари.

За методикою проведення розрізняють:

§ вступні семінари (базується на досвіді та знаннях студенти збирають інформацію по новій темі та класифікують її);
· оглядові семінари (самостійний огляд студентами всієї теми за допомогою літератури);
· самоорганізуючі семінари студенти самостійно визначають мету заняття, розподіляють теми рефератів між собою, а в деяких випадках - готують реферати за власною ініціативою, доповідають та коментують їх);
· пошуковий семінар (передбачає дослідницьку діяльність студентів);
· семінар - "круглий стіл" (запрошуються фахівці або спеціально підготовлені студенти. Це обмін інформацією, відповіді на питання, колективний пошук нових шляхів вирішення проблеми (якщо вона є)).

Аналіз виробничих (управлінських) ситуацій.
Вирішення службових задач: наочно, за допомогою відеопосібників і на ЕОМ.
Робота з документами і діловими паперами.
Моделювання ситуацій та коментар вирішення проблем, що виникають.

Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи.

Структура практичного заняття:

вступ викладача;
відповіді на питання студентів з матеріалу, що залишився не зовсім зрозумілим;
практична частина як планова;
заключне слово викладача.

Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти.

Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті.

Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно: 1 етап - визначення цілі:

- формування конкретних (окремих) навичок і умінь;

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити.

Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів.

У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри.

Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:

Ретельно зважити зміст чергової теми семінарського заняття, її місця в загальній системі занять;
Опрацювати необхідну літературу (як рекомендовану для слухачів, так і додаткову);

3. Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;

Скласти перелік основних, додаткових і навідних питань;
Підготувати ілюстративні приклади для зв'язку предмета з практикою, з життям;
Підготувати наочні й допоміжні засоби;

7. Особливо спрогнозувати все те, що, як правило, викликає певні
труднощі у студентів;

8. Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення:

- тематичні дискусії та диспути;

- колективний пошук відповідей і ролей;

- бесіда і вільний обмін думками;

- інформація про конструктивні пропозиції студентів;

- ігрове проектування.

Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим.

Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента розгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти.

Під час проведення семінарських занять викладач:

повторює і закріплює знання студентів;
демонструє неоднозначність підходів до вирішення теоретичних проблем;
готує до застосування теоретичних відомостей на практиці;
контролює засвоєння матеріалу.

Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:

Наявністю лекційних матеріалів, що відповідають вимогам сучасності.
Методикою читання лекцій.

3 . Педагогічною майстерністю викладача.

4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів.

Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:

вступне слово викладача (визначається основна мета семінарського заняття; місце, що займають питання даного семінарського заняття в курсі, який вивчається; головні питання семінарського заняття; методичні рекомендації щодо виступу студентів з даної тематики;
обговорювання питань семінарського заняття (використання обґрунтованих міркувань студентів з приводу виступів учасників семінарського заняття, запитань, які виникають у студентів організація дискусії, корегування її в межах запланованої теми, короткий висновок після кожного питання);
заключне слово (реалізація мети семінарського заняття, конструктивний аналіз усіх виступів та відповідей, стимуляція активності студентів).

Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів.

Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання.

В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять.

Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:

Вступ: мотивація навчання, активізація опорних знань.
Оголошення теми і мети, порядку проведення.
Поступовий розгляд попередньо визначених питань у вигляді виступів, обговорення питання, рефератів, рецензій, відповідей, доповнень до них.
Підведення викладачем або сильним студентом загального підсумку заняття.
Оголошення завдання, мотивація навчальної діяльності на майбутні
заняття.

Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так:

Заняття - вивчення нових знань:

Повідомлення теми і мети заняття.
Мотивація навчальної діяльності.
Активізація базових знань.
Усвідомлення та осмислення нового матеріалу, виділення головного, контроль рівня засвоєння.

Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:

Повідомлення теми і мети заняття.
Мотивація навчальної діяльності.
Огляд та активізація раніше вивченого матеріалу.
Вивчення зв'язку між темами та розділами раніше вивченого матеріалу.
Систематизація вивчених знань.
Розгляд окремих деталей та особливостей вивченого матеріалу.
Ознайомлення з прийомами роботи з систематизації знань і самоконтролю рівня засвоєння матеріалу.
Індивідуалізація домашнього завдання.

Заняття - формування самостійної діяльності:

Повідомлення мети і завдань заняття.
Видача завдань і ознайомлення з методикою роботи.
Виконання роботи.
Аналіз одержаних результатів.
Виявлення труднощів у роботі.
Аналіз та оцінка застосування вивчених методів.
Пошук засобів для удосконалення самостійної роботи з матеріалом.
Індивідуалізація домашнього завдання.

Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):

Повідомлення мети і завдань заняття.
Мотивація навчальної діяльності і постановка завдань.
Виявлення проблемної ситуації.
Висування і обґрунтування гіпотез.
Перевірка правильності гіпотез.
Аналіз результатів рішень, перевірка правильності обраних методів.
Аналіз причин допущених помилок.
Індивідуалізація домашнього завдання.

Заняття - формування вмінь і навичок:

Повідомлення мети і завдань заняття.
Мотивація навчальної діяльності.
Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок.
Ознайомлення з методикою застосування нових знань.
Первинне формування вмінь.
Ознайомлення з методикою закріплення вмінь та формування навичок.

Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок:

- ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування);

- неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи).

Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії.

Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях.

Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:

Намагання викладача перетворити семінар на лекцію, демонстрацію власних знань і професійної компетенції при низькій активності студентів.
Повне наслідування лекції, коли на семінарі відбувається буквально дослівний переказ сказаного лектором.
Перетворення виступу студентів на діалог “викладач – студент” на фоні інертності аудиторії.
Відхід від зазначеної теми семінару, обговорення інших проблем.
Недотримання розподілу часу, відсутність пропорції часу при розгляді питань.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Практичне заняття проводиться на підставі методичних рекомендацій по проведенню практичних і лабораторних занять, згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року ;за №.1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління”.

Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям.

Основними цілями практичних занять є:

- формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов'язків;

- розвиток у студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня;

- формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності.

Головна мета набуття практичних умінь і навичок, повинна бути зрозумілою як викладачу, так і студентам.

Його завданнями можуть бути:

- підготовка до самостійного виконання практичних завдань;

- підготовка студентів до контрольних робіт;

- набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці;

- підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо.

На цих заняттях викладач організовує розгляд – слухачами студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне - формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття можуть проходити у таких формах:

1 . Аудиторні практичні заняття;

Практичні заняття в спеціальних класах (кабінетах);
Практичні заняття на тренажерах;
Практичні заняття на полігонах;
Практичні заняття безпосередньо в судах.

Досягнення високого кінцевого результату на практичних заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів якості їх підготовленості до заняття.

Найбільш розповсюдженими методами є:

1. Вправи (групові і індивідуальні), в ході яких аналізується і відпрацьовуються :

- різні практичні дії;

- професійні ввідні з прийняттям по них конкретних рішень;

- службові задачі, що відображають поведінку спеціалістів в різних умовах професійної діяльності;

- службові документи.

- формування базових (складних) навичок і умінь, розвиток професійно-ділових якостей.

2 етап - розробка практичного заняття:

- визначення методу (методів)

- проведення; планування

- об'єму задач для відпрацювання;

- уявне конструювання практичного заняття, його частин, блоків.

3 етап - збір матеріалів для практичного заняття. На цьому етапі викладач повинен враховувати такі вимоги:

- реальність і вірогідність матеріалів;

- різноманітність матеріалів, їх новизна;

- дидактична доцільність і прийнятність матеріалів, їх повчальність;

- посильність засвоєння на високому рівні складності;

- юридична правомірність.

4 етап - підготовка методичних матеріалів до практичного заняття:

- розробка завдань для студентів;

- розробка методичних рекомендацій для викладача;

- розробка засобів наочності і дидактичних матеріалів.

5 етап (факультативний) - обговорення матеріалів практичного заняття з
колегами по кафедрі і їх апробація.

6 етап - доопрацювання матеріалів і їх затвердження.

Тож, підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів.

Умовами ефективного проведення практичних занять є наступне:

- у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не повинен бути надто великим;

- вибір завдань, які забезпечують зв'язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань;

- вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерела отримання недостатньої інформації;

- навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації;

- використання за можливістю доступних технічних засобів
(діапозитиви, перфокарти і т.п.). Розвитку самостійного та творчого
мислення сприяє розбір та аналіз і різноманітних методів або способів
вирішення, виконання практичних завдань, знаходження більш економного та раціонального рішення, стимулювання винахідливості та кмітливості.

Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розвязування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби.

Викладач повинен самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємозв'язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більш поширеним набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Традиційно до складових елементів практичного заняття належать наступні етапи роботи:

- повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді питань студентам з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції;

- пояснення нового типу задач з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи задач);

- організація рішення задач біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно);

- розбір їх рішення із опорою на теоретичний матеріал: пояснення
домашнього завдання - зміст, методика роботи з ним, включаючи посилання
на теоретичний матеріал.

На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій.

Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення.

Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни.

Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу.

9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З КУРСУ «АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО»

Змістовий модуль 1.

Адміністративна юстиція на адміністративне судочинство. Принципи адміністративного судочинства.

Тема 1. Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство.

Тема 2. Принципи адміністративного судочинства та особливості їх застосування.

Семінарське заняття – 2 години

План:1. Адміністративна юстиція як інститут судового захисту.

2. Завдання адміністративного судочинства та його відмінність від інших видів судочинства.

3. Законодавство України про адміністративне судочинство.

4. Поняття принципів адміністративного судочинства та їх характеристика.

Самостійна робота –14 годин

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

У чому різниця між поняттями «адміністративна юстиція» та «адміністративне судочинство»?
Які моделі адміністративної юстиції існують у світі? У якому вигляді представлена адміністративна юстиція в Україні?
У чому завдання адміністративного судочинства?
Чим завдання адміністративного судочинства відрізняється від завдань інших видів судочинства?
За якими критеріями суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень?
Які акти законодавства регулюють адміністративний процес в Україні?
Які суди є адміністративними у розумінні КАСУ?
Які є принципи адміністративного судочинства та у чому полягає їхній зміст?
У чому різниця між принципом верховенства права і принципом законності? Які особливості їх застосування в адміністративному судочинстві?
Яким чином розкриває зміст принципу верховенства права Конституційний Суд України та Європейський суд з прав людини? Дайте характеристику складовим верховенства права.
Чим обумовлена наявність в адміністративному судочинстві принципу офіційності? У чому полягає його зміст.
У чому різниця між принципами диспозитивності і змагальності? Які обмеження дії цих принципів існують в адміністративному судочинстві?

Теми рефератів, доповідей

1. Адміністративна юстиція як провідний спосіб захисту прав, свобод та законних інтересів приватних осіб в сфері публічного управління.

2. Особливості адміністративного-правових спорів.

3. Основні етапи історичного розвитку та становлення адміністративної юстиції в Україні.

4. Розмежування предмету адміністративної юрисдикції з предметом конституційної, кримінальної,цивільної, господарської юрисдикції.

5. Характеристика адміністративної юстиції сучасної України.

6. Співвідношення понять адміністративної юстиції та адміністративної юрисдикції .

7. Адміністративне судочинство як складова адміністративної юстиції.

8. Адміністративне судочинство як складова адміністративної юстиції

9. Судові виклики та інші повідомлення.

10. Склад суду та відводи у адміністративному судочинстві

Перелік ключових термінів та понять теми:

Кодекс адміністративного судочинства. Принципи адміністративного судочинства. Предмет адміністративної юрисдикції. Адміністративне судочинство. Судові виклики. Судові повідомлення. Склад суду. Відводи.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Знайдіть правильну відповідь

1.1. Предметом адміністративного судочинства є:

а) публічно-правовий спір;

б) приватноправовий спір;

в) цивільно-правовий спір.

1.2. Захист прав, свобод, інтересів фізичних осіб, юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень є:

а) завданням адміністративного судочинства;

б) принципом адміністративного судочинства;

в) предметом адміністративного судочинства.

1.3. Галузевим ( особливим ) принципом адміністративного судочинства є:

а) принцип верховенства права;

б) принцип офіційного з’ясування обставин у справі;

в) принцип гласності.

1.4. Адміністративний суд відповідно до принципів змагальності та офіційного з’ясування обставин у справі може розглядати справу:

а) лише на підставі доказів, поданих сторонами;

б) лише на підставі доказів, зібраних з власної ініціативи;

в) лише на підставі доказів, поданих як сторонами, так і зібраних з власної ініціативи.

2. Знайдіть пункти, які є зайвими

2.1. Принципами адміністративного судочинства, згідно з КАСУ, є:

а) принцип законності;

б) принцип спеціалізації;

в) принцип змагальності сторін;

г) принцип неоскаржуваності судових рішень;

д) принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

2.2. Адміністративним судом у розумінні КАСУ є:

а) місцевий загальний суд при розгляді і вирішенні адміністративних справ;

б) окружний адміністративний суд;

в) апеляційний військовий суд;

г) Верховний Суд України при перегляді судових рішень в цивільних справах.

2.3. Завданням адміністративного судочинства відповідно до КАСУ є:

а) захист інтересів суспільства від порушень з боку фізичних чи юридичних осіб;

б) захист прав, свобод та інтересів державних органів, органів місцевого самоврядування;

в) захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб’єктів владних повноважень.

3. Виберіть твердження, що відповідають дійсності

3.1. а) Процесуальною складовою адміністративної юстиції є адміністративне судочинство.

б) Галузевими принципами адміністративного судочинства є принципи гласності та відкритості.

в) Обставини в адміністративній справі суд може встановлювати на підставі не лише доказів, зібраних сторонами або за їхньою ініціативою, а й доказів, зібраних судом з власної ініціативи.

3.2. а) Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь-який час його допиту.

б) В адміністративному судочинстві діє презумпція вини відповідача-фізичної чи юридичної особи.

в) Суд може вийти за межі вимог адміністративного позову, навіть якщо спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів.

4. Доповніть словами, яких не вистачає

4.1. Суд справі при вирішенні справи керується принципом _________________,

Відповідно до якого зокрема _____________________________________ визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності ______________.

4.2. Уразі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції __________________, суд звертається до __________________ для вирішення питання стосовно внесення до _____________________

подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

5. Підтвердіть або спростуйте твердження

5.1. Основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень:

а) так;

б) ні.

5.2. Апеляційний господарський суд при розгляді і вирішенні ним адміністративних справ є адміністративним судом:

а) так, у перехідний період;

б) ні.

Питання для самостійного опрацювання:

Визначення термінів, які вживаються в Кодексі адміністративного судочинства;
Право на судовий захист;
Автоматизована система документообігу суду;
Мова здійснення адміністративного судочинства;
Провадження в адміністративних справах у сфері державних закупівель.

Методичні поради:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

Змістовний модуль 2.

Предмет адміністративної юрисдикції. Учасники адміністративного процесу.

Тема 3. Предмет адміністративної юстиції.

Тума 4. Учасники адміністративного процесу.

Семінарське заняття – 3 години

План: 1. Предмет адміністративної юрисдикції, його встановлення.

2. Визначення підсудності адміністративної справи.

3. Класифікація учасників адміністративного процесу.

4. Адміністративна процесуальна правоздатність та дієздатність.

5. Учасники адміністративного процесу, їх права та обов’язки.

Самостійна робота –13 годин

Теми рефератів, доповідей

1. Характеристика адміністративної юстиції сучасної України.

2. Співвідношення понять адміністративної юстиції та адміністративної юрисдикції .

3. Адміністративне судочинство як складова адміністративної юстиції.

4. Адміністративне судочинство як складова адміністративної юстиції

5. Судові виклики та інші повідомлення.

6. Склад суду та відводи у адміністративному судочинстві

7. Предмет адміністративної і кримінальної юрисдикції.

8. Предмет адміністративної і господарської юрисдикції.

9. Поняття адміністративної справи.

10. Підсудність адміністративних справ.

11. Критерії розподілу адміністративних справ.

12. Предметна та територіальна підсудність адміністративних справ.

13. Інстанційна підсудність адміністративних справ.

14. Правовий статус третіх осіб та представників в адміністративному суді.

15. Визначення адміністративно - процесуальної правосуб’єктності та її зміст.

Перелік ключових термінів та понять теми:

Адміністративне судочинство. Судові виклики. Судові повідомлення. Склад суду. Відводи. Адміністративна юрисдикція, підсудність. Учасник адміністративного судочинства, сторони адміністративного судочинства, треті особи, свідок експерт, спеціаліст в адміністративному судочинстві.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які способи визначення предмету адміністративної юрисдикції використані в КАСУ?
2. Яким є загальне визначення предмету адміністративної юрисдикції?
3. На які категорії публічно-правових спорів поширюється компетенція адміністративних судів? На які публічно-правові справи компетенція адміністративних судів не поширюється?
4. Розмежуйте предмет адміністративної юрисдикції та конституційної, кримінальної, цивільної, господарської юрисдикцій. Які проблеми відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикції ви знаєте?
5. Чи можуть адміністративні суди розглядати справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративних стягнень? Якщо так, то у яких випадках?
6. Що таке підсудність адміністративних справ? Чим підсудність адміністративних справ відрізняється від адміністративної юрисдикції?
7. Якими є правила предметної підсудності адміністративних справ? Чим обумовлена дворівнева система місцевих адміністративних судів?
8. Якими є правила територіальної підсудності адміністративних справ?
9. Якими є правила інстанційної підсудності адміністративних справ?
10. Які категорії учасників адміністративного процесу Ви знаєте?
11. Хто може бути позивачем, відповідачем, представником в адміністративному процесі? Якими правами та обов’язками вони наділяються?
12. Комплексом яких диспозитивних та змагальних прав наділені особи, які беруть участь у справі?
13. Чи можливе примирення сторін в адміністративному процесі? Якщо так, то якими є наслідки порушення умов примирення?
14. Які завдання виконує спеціаліст та судовий розпорядник в адміністративному процесі?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Знайдіть правильну відповідь

1.1. Справу щодо оскарження особою наказу міністерства у зв’язку з його неконституційністю розглядає за суттю:

а) Вищий адміністративний суд України;

б) окружний адміністративний суд;

в) Конституційний Суд України;

г) Верховний Суд України.

1.2. Адміністративну справу щодо оскарження особою рішення, дій чи бездіяльності посадової особи виконкому місцевої ради розглядає у першій інстанції:

а) місцевий загальний суд;

б) окружний адміністративний суд;

в) Вищий адміністративний суд України.

1.3. Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо:

а) дострокового припинення повноважень народного депутата України;

б) скасування реєстрації кандидата на пост Президента України;

в) встановлення територіальною виборчою комісією результатів виборів.

1.4. Якщо прокурор в інтересах держави подав до адміністративного суду позов про скасування рішення місцевої ради, то він виступає в адміністративному процесі як:

а) сторона;

б) третя особа, яка заявляє вимоги на предмет спору;

в) законний представник держави;

г) представник держави на основі договору.

2. Знайдіть пункти, які є зайвими

2.1. До предмету адміністративної юрисдикції належать:

а) спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності;

б) справи про накладення адміністративних стягнень;

в) справи, що належать вирішувати в порядку кримінального судочинства;

г) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу.

2.2. Сторонами в адміністративному процесі є:

а) заявник та заінтересована особа;

б) позивач та відповідач;

в) скаржник та суб’єкт оскарження;

г) заявник та відповідач.

2.3. Основними ознаками змісту публічно-правових відносин, що належать до адміністративної юрисдикції, є:

а) Обов’язкова участь у таких відносинах суб’єкта із публічно-владними повноваженнями;

б) рівноправність учасників правовідносин;

в) диспозитивність у правовідносинах;

г) домінування публічного інтересу у реалізації правовідносин.

3. Виберіть твердження, що відповідають дійсності

3.1. а) Верховний Суд України розглядає справи про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

б) Місцевий загальний суд розглядає справи про оскарження дій органів державної влади.

в) Адміністративний суд розглядає справи про оскарження правових актів індивідуальної дій за місцем проживання ( перебування ) або місцезнаходження позивача.

г) Справи про оскарження дій (бездіяльності ) посадових ( службових ) осіб виконкомів місцевих рад підсудні місцевому загальному суду або окружному адміністративному суду за вибором позивача.

3.2. а) Місцеві адміністративні суди, Верховний Суд України вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.

б) Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов’язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.

в) Адміністративну процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли шістнадцяти років і не визнані судом недієздатними.

г) Відповідачем в адміністративній справі можуть бути лише фізичні та юридичні особи.

Доповніть словами, яких не вистачає

4.1. Компетенція адміністративних судів не поширюється на _______________ справи: що віднесені до юрисдикції _____________ України; що належать вирішувати в порядку ___________________ судочинства; про ____________ адміністративних _______________.

4.2. Верховний Суд України переглядає судові рішення адміністративних судів за __________________ обставинами.

5. Підтвердіть або спростуйте твердження

5.1. Вимоги про відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, розглядає адміністративний суд, якщо їх заявлено в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір:

а) так;

б) ні.

5.2. Адміністративні суди розглядають справи про накладення адміністративних стягнень:

а) так;

б) ні.

5.3. Відповідач, згідно з КАСУ, має право на звернення до адміністративного суду із зустрічним позовом:

а) так;

б) ні.

Питання для самостійного опрацювання:

Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог;
Передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого;
Здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово та колегією суддів;
Підстави для відводу (самовідводу судді);
Судові виклики і повідомлення. Виняткові ____________ судових викликів і повідомлень;
Фіксування адміністративного процесу.

Методичні поради:

Література:

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

Змістовний модуль 3.

Адміністративний позов. Докази і доказування. Правова допомога.

Тема 5. Адміністративний позов. Докази і доказування.

Тема 6. Правова допомога.

Семінарське заняття – 3 години

План: 1. Поняття, форма і зміст адміністративного позову. Вимоги до позовної заяви.

2. Забезпечення адміністративного позову.

3. Поняття та види доказів. Обов’язок доказування.

4. Належність та допустимість доказів.

5. Заперечення доказів.

6. Правова допомога.

Самостійна робота –13 годин

Теми рефератів, доповідей

1. Етапи судового розгляду у адміністративних справах.

2. Набрання судовим рішенням законної сили.

3. Обов’язки присутніх у залі судового засідання.

4. Підстави та порядок закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

5. Обчислення процесуальних строків.

6. Поновлення та продовження процесуальних строків.

7. Докази у справі.

Перелік ключових термінів та понять теми:

Відкриття провадження в адміністративній справі. Підготовче провадження. Судовий розгляд. Ухвалення судового рішення. Виконання судового рішення в адміністративній справі. Докази в адміністративному судочинстві, судові витрати, строки в адміністративному судочинстві.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Чи обов’язково в адміністративному позові посилатися на норми права, на підставі яких заявлено вимоги до відповідача?
Які вимоги може містити адміністративний позов?
Які наслідки може мати подання позовної заяви з порушенням вимог, встановлених КАСУ?
Яким є загальний строк для звернення до адміністративного суду з позовом? Які спеціальні строки для звернення Ви знаєте? Які наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду?
Що таке забезпечення адміністративного позову? Чи воно відрізняється від забезпечення доказів?
Які є способи забезпечення адміністративного позову?
У яких адміністративних справах обов’язок доказування покладається на відповідача?
У чому полягають основні відмінності між доказуванням в адміністративному процесі та доказуванням в цивільному процесі?
Які засоби доказування можливі в адміністративному процесі?
10. У чому полягають особливості допиту свідка судом за місцем його проживання та у місці його проживання?

11. Які види судової експертизи є в адміністративному процесі? Назвіть їх особливості?

12. У якій формі надається правова допомога в адміністративних судах?
13. Кого можна вважати фахівцем в галузі права?
14. У яких випадках правова допомога надається в адміністративному процесі безоплатно?
15. Чи може суб’єкт владних повноважень, який виграв адміністративну справу, вимагати відшкодування витрат на правову допомогу?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Знайдіть правильну відповідь

1.1. Адміністративний позов подається у формі:

а) усної заяви;

б) письмової позовної заяви;

в) письмової скарги;

г) усної скарги.

1.2. За загальним правилом за звернення до адміністративного суду сплачується:

а) державне мито;

б) судове мито;

в) судовий збір;

г) плата за інформаційно-технічне забезпечення адміністративного процесу.

1.3. В адміністративному судочинстві належними вважаються докази, що:

а) одержані з порушенням закону;

б) одержані з дотриманням закону;

в) містять інформацію щодо предмета доказування.

1.4. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування покладається на:

а) відповідача- суб’єкта владних повноважень;

б) позивача;

в) обидві сторони.

2. Знайдіть пункти, які є зайвими

2.1. Згідно зі статтею 16 КАСУ, правову допомогу в адміністративному процесі мають право надавати:

а) адвокати;

б) інші фахівці в галузі права;

в) студенти юридичного факультету.

2.2. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи:

а) не беруться до уваги;

б) беруться до уваги за умови належного вмотивування судом;

в) беруться до уваги, але не можуть бути покладені в основу рішення.

3. Доповніть словами, яких не вистачає

3.1. Фактичні дані, які підтверджують наявність або відсутність _________________, що мають значення для правильного рішення справи, суд встановлює на підставі _____________________________.

3.2. До позовної заяви додаються її копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості ____________________.

4. Підтвердіть або спростуйте твердження

4.1. На прохання позивача службовець апарату адміністративного суду може надати йому допомогу в оформленні позовної заяви:

а) так;

б) ні.

4.2. Суб’єкт владних повноважень зобов’язаний подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі. У разі ж невиконання цього обов’язку суд вирішує справу на основі наявних доказів:

а) так;

б) ні;

в) перше твердження – так, друге – ні.

Питання для самостійного опрацювання:

Судові витрати;
Строки звернення до адміністративного суду;
Підготовче провадження;
Залишення позовної заяви без розгляду;
Зупинення та закриття провадження у справі.

Методичні поради:

Література:

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

Змістовний модуль 4.

Провадження в адміністративних справах. Судові рішення.

Тема 7. Провадження в суді першої інстанції. Апеляційне провадження.

Семінарське заняття – 2 години

План:

1. Звернення з адміністративним позовом.

Підготовче провадження.
Судовий розгляд.
Ухвалення рішення суду.
Право на апеляційне провадження.

Підготовка адміністративної справи до розгляду.
Апеляційний розгляд.
Ухвалення судового рішення.

Самостійна робота –8 годин

Теми рефератів, доповідей

1. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.

2. Особливості провадження у справах щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

3. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.

4. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Перелік ключових термінів та понять теми:

Провадження в адміністративних спорах, публічна служба, адміністративні договори, вибори.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Яка різниця у правових наслідках залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі?
На які етапи можна умовно поділити провадження в адміністративній справі у суді першої інстанції?
Чи є обов’язковим проведення попереднього судового засідання у суді першої інстанції? Яка його мета?
Які наслідки неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі?
Протягом якого строку суд повинен розглянути і вирішити адміністративну справу?
Яка різниця між перервою у судовому засіданні, відкладенням розгляду справи, зупиненням і закриттям провадження у справі?
Які різновиди судових рішень в адміністративних справах Ви знаєте? У яких випадках суд їх ухвалює?
Який порядок апеляційного оскарження? Якими є строки апеляційного оскарження?
Які судові рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку?
У яких межах переглядає справу суд апеляційної інстанції?
Яке рішення може ухвалити суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження?
Який порядок касаційного оскарження? Якими є строки касаційного оскарження?
Чи можна звернутися до суду касаційної інстанції зі скаргою на рішення суду першої інстанції, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку?
У яких межах переглядає справу суд касаційної інстанції? Чи досліджує він докази?
Яке рішення може ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками касаційного провадження?
У яких випадках справу може бути розглянуто в порядку письмового провадження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій?
Що може бути підставою для перегляду адміністративної справи за винятковими обставинами?
Який порядок перегляду адміністративної справи за винятковими обставинами?
Що може бути підставою для перегляду справи за винятковими обставинами? Який суд здійснює такий перегляд?
Які особливості виконання судових рішень в адміністративних справах Ви знаєте?
Який порядок апеляційного оскарження? Якими є строки апеляційного оскарження?
Які судові рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку?
У яких межах переглядає справу суд апеляційної інстанції?
Яке рішення може ухвалити суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Знайдіть правильну відповідь

а) Письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову, - це:

а) ухвала;

б) рішення;

в) постанова.

б) Підготовку справи до судового розгляду здійснює:

а) суддя адміністративного суду, який відкрив провадження у справі;

б) помічник судді;

в) голова суду або за його дорученням суддя адміністративного суду.

в) Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо:

а) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

б) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;

в) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

г) Суд касаційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження, якщо:

а) у справі немає потреби досліджувати докази;

б) визнає недоцільним заслуховувати осіб, які беруть участь у справі;

в) жодна з осіб, які беруть участь у справі, не заявила клопотання про розгляд справи за її участю у судовому засіданні.

2. Знайдіть пункти, які є зайвими

а) Суд повертає позовну заяву позивачеві, якщо:

а) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;

б) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;

в) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

г) справу не може бути розглянуто у розумний строк у зв’язку з хворобою судді;

д) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

е) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

ж) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

з) справа не підсудна цьому адміністративному суду.

б) Постанова адміністративного суду складається з:

а) вступної частини;

б) описової частини;

в) мотивувальної частини;

г) підсумкової частини;

д) резолютивної частини.

3. Виберіть твердження, що відповідають дійсності

а) Окрема ухвала може бути оскаржена лише особами, які беруть участь у справі.

б) Суд до закінчення судового розгляду справи може прийняти постанову щодо частини позовних вимог.

в) Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

г) У дебатах у суді першої інстанції першим надається слово відповідачеві, його представнику, а потім – позивачеві, його представнику.

4. Доповніть словами, яких не вистачає

У разі примирення сторін суд постановляє _______ про _________ провадження у справі, у якій фіксуються умови ____________________.

9. Підтвердіть або спростуйте твердження
1. Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляють ся у залі судового засідання і підписуються лише головуючим:

а) так;

б) ні.

2. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції:

а) так;

б) ні.

3. Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляють ся у залі судового засідання і підписується лише головуючим:

а) так;

б) ні.

1. Доповніть словами, яких не вистачає
У разі примирення сторін суд постановляє ____________ про _____________ провадження у справі, у якій фіксуються умови ___________________________.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом ______________ з дня її ____________, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ – з дня ____________ в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом ____________ після подання _________________________________.

2. Підтвердіть або спростуйте твердження

1. Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляються у залі судового засідання і підписуються лише головуючим.

а) так;

б) ні.

2. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

а) так;

б) ні.

3. Право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції повністю або частково мають право сторони та інші особи, які не брали участь у справі у разі якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

а) так;

б) ні.

3. Виберіть вірний варіант відповіді:

а) Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є Київський окружний адміністративний суд;

б) Судом апеляційної інстанції є апеляційний адміністративний суд у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд;

в) Судом апеляційної інстанції є Верховний суд України при перегляді судових рішень за винятковими обставинами.

4. Вкажіть невірний варіант відповіді:

Підставами для зміни судового рішення є:

4.1. правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

4.2. суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності з нормами матеріального і процесуального права;

4.3. вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Питання для самостійного опрацювання:

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів;
Особливості провадження у справах стосовно виборчого процесу та процесу референдуму;
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби;
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб’єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
Порядок і строки апеляційного оскарження;
Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги;
Заперечення на апеляційну скаргу та приєднання до апеляційної скарги;
Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Методичні поради:

Література:

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

Тема 8. Касаційне оскарження. Перегляд справ за винятковими та ново виявленими обставинами. Судові рішення.

Семінарське заняття – 2 години

План:

Право на касаційне оскарження.
Підготовка адміністративної справи до касаційного розгляду.
Касаційний розгляд.
Ухвалення судового рішення.

Перегляд судових рішень за винятковими обставинами.
Перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами.
Судові рішення в адміністративних справах та особливості їх виконання.

Самостійна робота –8 годин

Теми рефератів, доповідей

1. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та порядок її подання.

2. Строки оскарження за винятковими обставинами.

3. Повноваження Верховного Суду України за наслідками провадження за винятковими обставинами.

Перелік ключових термінів та понять теми:

Апеляційна інстанція. Касаційна інстанція. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами. Перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Який порядок касаційного оскарження? Якими є строки касаційного оскарження?
Чи можна звернутися до суду касаційної інстанції зі скаргою на рішення суду першої інстанції, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку?
У яких межах переглядає справу суд касаційної інстанції? Чи досліджує він докази?
Яке рішення може ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками касаційного провадження?
У яких випадках справу може бути розглянуто в порядку письмового провадження в судах першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій?
Що може бути підставою для перегляду адміністративної справи за винятковими обставинами?
Який порядок перегляду адміністративної справи за винятковими обставинами?
Якими є повноваження Верховного Суду України за наслідками провадження за винятковими обставинами?
Які підстави для провадження за ново виявленими обставинами? Який суд здійснює такий перегляд?

10. Який порядок перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами?

11. Яким може бути судове рішення за наслідками провадження за ново виявленими обставинами?

12. Які особливості виконання судових рішень в адміністративних справах Ви знаєте?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Знайдіть правильну відповідь:

1.1. а) Підставою касаційного оскарження є неправильне встановлення судом обставин у справі.

б) Суд касаційної інстанції, дослідивши докази у справі, може встановити нові обставини і відповідно до них прийняти нову постанову по суті спору, скасувавши рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

в) Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

г) Справу може бути переглянуто за ново виявленими обставинами у разі внесення будь-яких змін до законодавства, яким керувався суд, ухвалюючи рішення.

1.2. Суд касаційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження, якщо:

а) у справі немає потреби досліджувати докази

б) визнає недоцільним заслуховування осіб, які беруть участь у справі

2. Доповніть словами, яких не вистачає:

2.1. Касаційна скарга подається безпосередньо до _______________________ ______________________________________________________________.

2.2. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом _______________

після набрання законної сили судовим рішенням _____________________

__________________________________, крім випадків, передбачених КАСУ, а в разі складення постанови в повному обсязі – з ______________

______________________________________________________________.

2.3. Особи, які беруть участь у справі, мають право _______________________

__________________ протягом ____________________________________

_______________________________________________________________.

1. Доповніть словами, яких не вистачає:

1.1. Судом, який розглядає судові рішення за винятковими обставинами, є ______________________________________________________________.

1.2. Не можуть бути окремо оскаржені за винятковими обставинами ухвали суду касаційної інстанції, які ______________________________________

_______________________________________________________________.

Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до скарги на судове рішення _________________________________________________.

2. Вказати невірний варіант відповіді:

Судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України за винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів:

а) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права;

б) якщо особа, яка звернулась з адміністративним позовом вважає, що порушено її права, свободи чи законні інтереси у сфері публічно-правових відносин;

в) визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикціях, що порушують міжнародні зобов’язання України;

3. Дати правильний варіант відповіді:

3.1. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження:

а) так;

б) ні.

3.2. Заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналась або могла дізнатись про ці обставини:

а) так;

б) ні.

Питання на самостійне опрацювання:

Порядок і строки касаційного оскарження;
Вимоги до касаційної скарги;
Заперечення на касаційну скаргу;
Приєднання до касаційної скарги;
Касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження
Строк і порядок оскарження за винятковими обставинами;
Відмова в задоволенні скарги;
Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами;
Відмова від заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами та її наслідки;
Судове рішення за наслідками провадження за ново виявленими обставинами.

Методичні поради:

Література:

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

Змістовний модуль 5.

Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Тема 9. Особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ.

Тема 10. Процесуальні питання пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Заходи примусового примусу.

Семінарське заняття – 4 години

План:

Спори щодо рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
Спори з відносин публічної служби.
Компетенційні спори та спори, що виникають з адміністративних договорів.
Спори за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.
Виборчі спори.

Самостійна робота –18 годин

Теми рефератів, доповідей

1. Поняття виконавчого провадження.

2. Правове регулювання виконавчого виконавчого провадження.

3. Перелік рішень виконавчого провадження.

4. Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

5. Виконавчий лист: його оформлення.

6. Зміни у процесі виконання судового рішення адміністративного суду.

7. Поворот виконання судових рішень.

8. Групи учасників виконавчого провадження: їх процесуальний статус.

9. Правила проведення виконавчого провадження за наявності ускладнень, які можуть перешкоджати такому провадженню.

10. Закриття виконавчого провадження.

11. Учасники виконавчого провадження.

12. Стадії виконавчого провадження.

Перелік ключових термінів та понять теми:

Виконання судових рішень. Процесуальний примус.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Які критерії перевірки рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень Ви знаєте? Дайте їм загальну характеристику.
Які справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства?
Які Ви знаєте особливості розгляду справ щодо оскарження нормативно-правових актів?
Яку діяльність можна віднести до поняття публічної служби? Чим відносини публічної служби відрізняються від трудових відносин, а що є спільного між ними?
Що Таке компетенційні спори? Чи можна вважати спори, що виникають з адміністративних договорів, компетенційними спорами?
Які ознаки делегованих повноважень Ви можете назвати? Надайте їх характеристику.
Які приклади адміністративних договорів Ви можете назвати? За якими ознаками Ви відносите ці договори до адміністративних?
Які категорії справ за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень до особи Ви знаєте?
Які категорії виборчих спорів Ви можете назвати? Чи завжди однією зі сторін у них повинен бути суб’єкт владних повноважень?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

2. Знайдіть правильну відповідь

1.1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні виборчі спори:

а) щодо уточнення списку виборців;

б) оскарження рішень органів виконавчої влади, що порушують законодавство про референдуми;

в) оскарження рішень Центральної виборчої комісії.

1.2. Рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржують до:

а) Вищого адміністративного суду України;

б) Верховного суду України.

1.3. До публічної служби відповідно до КАСУ належить:

а) професійна діяльність нотаріусів;

б) державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;

в) діяльність адвокатів.

2. Знайдіть пункти, які є зайвими

2.1. Позовну заяву у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій;

в) у п’ятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права власності на нерухоме майно.

2.2. Адміністративний суд розглядає справи щодо:

а) законності ( крім конституційності ) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

б) конституційності постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

в) конституційності і законності нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень.

3. Виберіть твердження, що відповідають дійсності

3.1. а) У виборчих спорах останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, у який відбулася вказана подія.

б) Днем подання позовної заяви у виборчих спорах вважається день відкриття провадження в адміністративній справі.

в) Право вимагати в адміністративного суду скасування нормативно-правового акта мають будь-які особи.

г) Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

3.2. а) Постанова суду у справах про обмеження щодо реалізації прав на мирні зібрання виконується після набрання нею законної сили.

б) Особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата, діє як представник відповідного кандидата у справах, пов’язаних з виборчим процесом, на підставі довіреності.

в) Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

г) У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов’язує позивача опублікувати оголошення про це в офіційному виданні.

4. Доповніть словами, яких не вистачає

4.1. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом ___________ строку, але не пізніше ____________ після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більше, ніж ___________.

4.2. у разі ____________________ провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов’язує _______________ опублікувати оголошення про у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно _______________.

5. Підтвердіть або спростуйте твердження

5.1. Оскарження дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень до вищестоящого органу є обов’язковою стадією, що повинна передувати зверненню до адміністративного суду:

а) так;

б) ні.

5.2. Постанова суду в адміністративній справі про усунення обмежень у реалізації права зібрання виконується негайно:

а) так;

б) ні.

Питання на самостійне опрацювання:

Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. (загальна характеристика);
Заходи процесуального примусу. (загальна характеристика);
Набрання судовим рішенням законної сили;
Постанови суду, які виконуються негайно;
Примирення сторін у процесі виконання;
Поворот виконання судових рішень;
Попередження і видалення із залу судового засідання;
Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Привід.

Методичні поради:

Література:

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с. 10.

10. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

Самостійна робота студента передбачає:

Підготовку до семінарських, практичних занять, контрольних робіт (опрацювання лекційного матеріалу, законодавчих та інших нормативних матеріалів, навчальної літератури, спеціальних джерел і інформації, періодики тощо);
Виконання індивідуальних завдань;
Опанування матеріалу, що винесений цілком на самостійне опрацювання згідно з робочою програмою;
Написання контрольних та курсових робіт;
Підготовка до захисту та іспиту.
Опрацювання тестів для самостійної роботи.

Методичні рекомендації з організації

самостійної роботи

Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчального процесу. Вона ставить за мету успішне оволодіння студентами курсу адміністративного судочинства, формування світоглядних позицій того, хто навчається, тощо. Досягнення цієї мети потребує від студентів навичок самостійного мислення, оволодіння методами аналізу наукових проблем, методикою роботи з літературою і законодавчими матеріалами.

Самостійна робота студентів при вивченні адміністративного судочинства має місце в процесі підготовки до семінарських та практичних занять, іспитів і заліків, при написанні рефератів, контрольних робіт, доповідей і повідомлень для виступів на наукових семінарах і конференціях. Її формами являються: вивчення відповідних положень Конституції України, законів та підзаконних нормативно-правових актів, підручників і навчальних посібників, монографічної літератури і статей, постанов пленуму Верховного Суду України, конспектів лекцій, підбір необхідних матеріалів юридичної практики.

При підготовці до семінарських та практичних занять результати самостійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань.

Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу.

Починати самостійне вивчення теми і її питань потрібно з роботи над керівними матеріалами. Опрацювавши рекомендовану літературу і документи, студент повинен з’ясувати задачі, сформульовані вимоги, що з них витікають. В ряді випадків вивчення керівних матеріалів вимагає від студента з’ясування вміщених в них методологічних положень, що служать основою теоретичних положень.

Після глибокого осмислення змісту керівних матеріалів, студент повинен скласти їх конспект. Закінчивши конспектування керівних матеріалів студент вивчає рекомендовану нормативну базу.

Після цього потрібно вивчити конспект лекції по даній темі, відповідні глави підручника чи навчального посібника. Завершення цієї частини самостійної роботи дозволяє студенту мати мінімум знань по темі, але недостатньо для глибокого засвоєння питань, що вивчаються.

Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журнальних статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Вивчаючи в складній дискусії теоретико-правові проблеми, усвідомлюючи їх, порівнюючи спірні питання, оцінюючи надійність і ефективність їх аргументації, студент, по-перше, отримує глибокі теоретичні знання, необхідні для юриста вищої кваліфікації, по-друге, вчиться формулювати свою позицію по теоретичним питанням, обґрунтовуючи її.

Конспектування додаткової літератури не являється обов’язковими. Але студент повинен пам’ятати, що “саме бліде горнило, краще від самої світлої пам’яті”.

Самостійна робота при підготовці до екзаменів і заліків не потребує конспектування, а являє собою повторення пройденого матеріалу. При цьому особлива увага приділяється слабко вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, курсових і контрольних робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях).

Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням. Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій. В лекціях студентам даються рекомендації методичного характеру про те, як вивчати актуальні проблеми теорії держави та права, яку основну та додаткову літературу, закони та підзаконні акти потрібно опрацювати. При проведенні самостійних і практичних занять викладач звертає увагу студентів на особливу важливість вивчення певних нормативних актів і літературних джерел для засвоєння тієї чи іншої теми, конкретного питання.

Важливу роль для правильної організації самостійної роботи студентів має їх особисте спілкування з викладачем в процесі індивідуальних консультацій. При особистому спілкуванні з викладачем, студент має можливість задати йому питання, почути його роз’яснення по проблемам, що його цікавлять, отримати поради по плануванню самостійної роботи, по раціональному опрацюванню теоретико-правової літератури, по методиці зібрання матеріалу для написання реферату, наукової доповіді чи повідомлення і т. д. В цілому таке спілкування пробуджує у студента зацікавленість до актуальних проблем теорії держави та права, розширює його наукові інтереси і часто викликає потяг до більш глибокого з’ясування теоретичних проблем даної науки шляхом заняття науково-дослідницькою роботою в науковому семінарі, проблемній групі студентів тощо.

Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів.

Вся робота викладача по організації самостійної роботи студентів повинна бути направлена на вироблення у них переконання про необхідність глибокого знання адміністративного судочинства, що викликано вимогами їх професійного обов’язку. Таке знання необхідно не тільки для правильної відповіді на іспиті, але й для вірного використання в майбутній практичній діяльності.

11. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, що мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду:

Мета:

– більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практичного заняття; зв’язок цих положень з діяльністю правоохоронних органів;

– прищеплення студентам навичок самостійної роботи з нормативними матеріалами і літературними джерелами;

– контроль знань студентів навчального матеріалу.

Структура:

Реферативне повідомлення складається з таких елементів: вступ, описова частина, висновки.

У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомендованої літератури. При цьому бажано витримувати наступну послідовність:

– закони та інші нормативні акти;

– навчальна, монографічна та інша література;

– слідча та судова практика.

В основній частині розкривається суть питання, аналізуються нормативні матеріали, судова практика, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлюється та обґрунтовується думка студента.

Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні.

Оформлення:

Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку.

Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4.

Методика:

Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендовану викладачем.

Методологічною основою роботи повинні бути праці по філософії та соціології права, нормативно-правові акти України.

У зв’язку з тим, що в останні роки в юридичній науці з’явилися нові погляди та положення, студентам, які готують реферативні повідомлення, необхідно обов’язково враховувати ці положення.

Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, що висуваються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо з’ясувати суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відповідальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання.

Наприклад, неможливо дати повну характеристику права, без відповіді на питання про підходи до праворозуміння, тому, що розкрити сутність права можливо лише через аналіз різних підходів щодо його розуміння. Крім того, у реферативному повідомленні з цього питання повинен знайти своє відображення цілий ряд самостійних положень автора.

Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати слідуючий вигляд:

– спочатку окреслюється суспільно-політична характеристика питання яке розглядається, його практичне значення;

– аналізується нормативний матеріал (закони, укази, постанови, відомчі накази, інструкції), керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, літературні джерела: висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої позиції питання, яке розглядається, чи його згода з однією із думок, висловлених в літературі.

Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обґрунтованими. Це означає, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову та слідчу практику (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічних висновків повинен довести життєвість, пріоритет своєї позиції.

Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використанням наочних матеріалів, однак, на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН.

Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.

12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Тему контрольної роботи студент вибирає самостійно з переліку тем контрольних робіт, що пропонуються в цих методичних рекомендаціях.

Перед написанням контрольної роботи необхідно скласти список літератури, яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитися.

В зв’язку з тим, що в останні роки в юридичній науці з’явилися нові погляди та положення, студентам, які готують контрольні роботи, необхідно обов’язково враховувати ці положення

Контрольна робота повинна носити самостійний характер, бути змістовною і вичерпною.

Контрольна робота складається із одного теоретичного завдання. Його слід виконувати формі реферату (12-15 машинописних сторінок тексту) за структурою:

«Вступ», де розкривається актуальність теми (ступінь дослідження, наявність нових нормативно-правових актів чи суттєвих змін у правовому регулюванні даних відносин, протиріччя у чинних нормативно-правових актах тощо), мета та завдання виконання роботи;

«Основна частина», в якій викладається основний зміст теми (з розбивкою на декілька питань);

«Висновки», де даються обґрунтовані пропозиції та рекомендації стосовно вдосконалення теоретичних положень, чинного законодавства щодо теми завдання;

«Список використаних джерел», де вказуються нормативно-правові акти, література та інші джерела, на які студент посилається при написанні реферату. Список складається з наданням повної назви нормативно-правового акту, автора (авторів), підручника, монографії, статті тощо та джерела.

Розкриваючи зміст роботи необхідно проаналізувати у першу чергу рекомендовану наукову та навчальну літературу, чинне законодавство, що регулює досліджуване питання, наявну судову практику з тим, щоб показати поняття, особливості правового регулювання відносин, понять, інститутів, що стосуються даної теми, проблеми, пов’язані з протиріччями, колізіями наукових доктрин, підходів, нормативно-правових актів, складнощі застосування правових норм чи неврегульованість певних питань і т. і.

Титульний лист оформлюється відповідно до методичних вказівок щодо оформлення контрольних робіт. Варіант контрольної роботи обирається студентом у довільному порядку.

13. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Поняття свідка.
Правовий статус свідка.
Поняття експерта.
Правовий статус експерта.
Поняття спеціаліста.
Правовий статус спеціаліста.
Поняття перекладача.
Правовий статус перекладача.
Поняття доказів в адміністративному судочинстві.
Належність та допустимість доказів. Обов’язок доказування.
Підстави звільнення від доказування. Порядок забезпечення доказів у справі.
Способи забезпечення доказів у справі.
Заява про забезпечення доказів та порядок її розгляду.
Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників.
Показання свідка. Поняття показання свідка. Допит свідка за місцем або у місці його проживання ( перебування ).
Поняття письмових доказів.
Поняття речових доказів.
Порядок призначення судової експертизи.
Висновок експерта.
Види експертиз.
Комісійна експертиза.
Комплексна експертиза.
Додаткова і повторна експертиза.
Оцінка доказів судом.
Поняття «провадження» в суді першої інстанції.
Право на звернення до адміністративного суду.
Форма і зміст адміністративного позову.
Вимоги до позовної заяви.
Відкриття провадження в адміністративній справі.
Залишення позовної заяви без руху.
Порядок повернення позовної заяви.
Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі. Підготовка справи до судового розгляду.
Попереднє судове засідання.
Примирення сторін під час підготовчого провадження.
Забезпечення адміністративного позову. Порядок забезпечення адміністративного позову.
Судове доручення.
Об’єднання та роз’єднання справ.
Порядок ознайомлення зі справою.
Обов’язковість особистої участі у судовому засіданні.
Види судових рішень за наслідками підготовчого провадження.
Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні.
Головуючий у судовому засіданні.
Відкриття судового засідання.
Роз’яснення перекладачеві його прав та обов’язків. Присяга перекладача.
Повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами.
Оголошення складу суду. Роз’яснення права відводу.
Правові наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі.
Правові наслідки неприбуття в судове засідання свідка.
Правові наслідки неприбуття в судове засідання експерта.
Правові наслідки неприбуття в судове засідання спеціаліста. Роз’яснення особам, які беруть участь у справі їхніх прав і обов’язків. Роз’яснення прав і обов’язків експерта. Присяга експерта.
Роз’яснення прав і обов’язків спеціаліста.
Вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі. Обов’язки присутніх у залі судового засідання.
Початок розгляду справи по суті.
Зміна позовних вимог.
Дослідження доказів.
Пояснення осіб, які беруть участь у справі.
Порядок допиту свідків.
Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків.
Дослідження письмових доказів.
Дослідження речових доказів.
Дослідження звуко – і відеозаписів.
Дослідження висновку експерта.
Консультації та роз’яснення спеціаліста.
Судові дебати. Ухвалення судом рішення по справі.
Таємниця нарадчої кімнати.
Види судових рішень.
Форма судових рішень.
Порядок ухвалення судових рішень.
Види постанов суду.
Зміст постанови суду.
Зміст ухвали суду.
Поняття суду апеляційної інстанції.
Право на апеляційне оскарження.
Порядок і строки апеляційного оскарження.
Вимоги до заяви про апеляційне оскарження.
Вимоги до апеляційної скарги.
Порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Підготовка справи до апеляційного розгляду.
Заперечення на апеляційну скаргу.
Відмова від апеляційної скарги. Відмова позивача від адміністративного позову.
Примирення сторін під час апеляційного провадження.
Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні.
Апеляційний розгляд справи а порядку письмового провадження. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду.
Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Підстави для зміни судового рішення.
Підстави для скасування судового рішення.
Підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Види судових рішень суду апеляційної інстанції.
Зміст ухвали суду апеляційної інстанції. Зміст постанови суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції.
Право на касаційне оскарження.
Порядок і строки касаційного оскарження.
Реквізити касаційної скарги.
Порядок прийняття касаційної скарги судом касаційної інстанції. Підготовка справи до касаційного розгляду.
Заперечення на касаційну скаргу.
Відмова від касаційної скарги.
Відмова позивача від адміністративного позову.
Примирення сторін під час касаційного оскарження.
Попередній розгляд справи.
Касаційний розгляд справи у судовому засіданні.
Касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження. Підстави для скасування судових рішень.
Підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Закриття провадження у справі.
Види судових рішень суду касаційної інстанції.
Зміст ухвали суду касаційної інстанції.
Зміст постанови суду касаційної інстанції.
Порядок набрання судовим рішенням законної сили.
Наслідки набрання судовим рішенням законної сили.
Види постанов суду, які виконуються негайно.
Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах. Примусове виконання судових рішень.
Порядок оформлення виконавчого листа.
Видача дубліката виконавчого листа. Примирення сторін в процесі виконання.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Види заходів адміністративного примусу.
14. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ДО ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ

Змістовий модуль 1.

Адміністративна юстиція на адміністративне судочинство. Принципи адміністративного судочинства.

Тема 1. Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство.

Тема 2. Принципи адміністративного судочинства та особливості їх застосування.

Самостійна робота –14 годин

Питання для самостійного опрацювання:

Визначення термінів, які вживаються в Кодексі адміністративного судочинства;
Право на судовий захист;
Автоматизована система документообігу суду;
Мова здійснення адміністративного судочинства;
Провадження в адміністративних справах у сфері державних закупівель.
Мета і завдання адміністративної юстиції.
Загальна характеристика Кодексу адміністративного судочинства.
Принципи адміністративного судочинства.
Предмет і завдання адміністративного судочинства.
Характеристика Кодексу адміністративного судочинства.
Основні принципи здійснення правосуддя в адміністративних судах.
Адміністративне судочинство як складова адміністративної юстиції
Судові виклики та інші повідомлення
Склад суду та відводи у адміністративному судочинстві
Основні чинники, що зумовили необхідність створення спеціального судового органу з розгляду справ, що випливають з адміністративних правовідносин.
Поняття адміністративної юстиції. Ознаки адміністративній юстиції.
Поняття адміністративної юрисдикції.
Колегіальний та одноособовий розгляд справ.
Зміни і відводи у складі суддів.
Судові виклики та інші повідомлення.

Змістовний модуль 2.

Предмет адміністративної юрисдикції. Учасники адміністративного процесу.

Тема 3. Предмет адміністративної юстиції.

Тума 4. Учасники адміністративного процесу.

Самостійна робота –13 годин

Питання для самостійного опрацювання:

Предмет адміністративної юрисдикції.
Предметна підсудність
Територіальна підсудність
Інстанційна підсудність.
Юрисдикція адміністративних судів.
Предметна підсудність адміністративних справ.
Територіальна підсудність.
Передача адміністративної справи.
Загальна характеристика учасників адміністративного судочинства

10. Правовий статус третіх осіб у адміністративному судочинстві

11. Правовий статус осіб, які обслуговують позовне провадження

12. Правовий статус свідка, експерта та спеціаліст у адміністративно-позовному проваджені

13. Поняття учасника адміністративного судочинства

14. Права та обов’язки сторін у адміністративному судочинстві

15. Права та обов’язки інших учасників адміністративному судочинстві

16. Загальна характеристика учасників адміністративного судочинства

17. Правовий статус третіх осіб у адміністративному судочинстві

18. Правовий статус осіб, які обслуговують позовне провадження

19. Правовий статус свідка, експерта та спеціаліст у адміністративно-позовному проваджені.

20. Поняття учасника адміністративного судочинства

21. Права та обов’язки сторін у адміністративному судочинстві

22. Права та обов’язки інших учасників адміністративному судочинстві

Змістовний модуль 3.

Адміністративний позов. Докази і доказування. Правова допомога.

Тема 5. Адміністративний позов. Докази і доказування.

Тема 6. Правова допомога.

Самостійна робота –13 годин

Питання для самостійного опрацювання:

1. Звернення з адміністративним позовом і відкриття провадження в адміністративній справі.

2. Підготовче провадження.

3. Судовий розгляд.

4. Ухвалення судового рішення.

5. Порядок виконання судового рішення в адміністративній справі. Повноваження суду при виконанні судового рішення.

6. Відмова у відкритті провадження.

7. Ухвалення судового рішення.

8. Види судових рішень

9. Негайне виконання постанови суду.

10. Примусове виконання судових рішень.

11. Підготовка та оформлення адміністративного позову.

12. Судові витрати;

13. Строки звернення до адміністративного суду;

14. Підготовче провадження;

15. Залишення позовної заяви без розгляду;

16. Зупинення та закриття провадження у справі.

17. Докази в адміністративному судочинстві.

18. Судові витрати в адміністративному судочинстві.

19. Строки в адміністративному судочинстві.

20. Показання свідків, висновки експертів, речові докази в адміністративному судочинстві

21. Принцип офіційності в адміністративному судочинстві

22. Джерела доказів в адміністративному судочинстві

23. Види судових витрат

24. Види строків в адміністративному судочинстві

25. Правила обчислення процесуального строків

Змістовний модуль 4.

Провадження в адміністративних справах. Судові рішення.

Тема 7. Провадження в суді першої інстанції. Апеляційне провадження.

Самостійна робота –8 годин

Питання для самостійного опрацювання:

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів;
Особливості провадження у справах стосовно виборчого процесу та процесу референдуму;
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби;
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб’єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
Порядок і строки апеляційного оскарження;
Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги;
Заперечення на апеляційну скаргу та приєднання до апеляційної скарги;
Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Самостійна робота –8 годин

Питання на самостійне опрацювання:

Порядок і строки касаційного оскарження;
Вимоги до касаційної скарги;
Заперечення на касаційну скаргу;
Приєднання до касаційної скарги;
Касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження
Строк і порядок оскарження за винятковими обставинами;
Відмова в задоволенні скарги;
Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами;
Відмова від заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами та її наслідки;
Судове рішення за наслідками провадження за ново виявленими обставинами.

11. Апеляційна інстанція

12. Касаційна інстанція

13. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами.

14. Перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами.

15. Предмет оскарження за винятковими обставинами.

16. Предмет оскарження за винятковими обставинами.

Змістовний модуль 5.

Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Тема 9. Особливості розгляду і вирішення окремих категорій справ.

Самостійна робота –18 годин

Питання на самостійне опрацювання:

1. Особливості розгляду і вирішення спорів, віднесених до юрисдикції адміністративних судів.

2. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

3. Компетенційні спори та спори, що виникають з адміністративних договорів.

4. Спори за адміністративним позовом суб‘єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.

5. Виборчі спори.

6. Порядок вирішення спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

7. Порядок вирішення спорів, що виникають з адміністративних договорів.

8. Порядок вирішення спорів за адміністративним позовом суб‘єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.

9. Виконання судових рішень в адміністративних справах.

10. Мирова угода у адміністративному судочинстві.

11. Поворот виконання судових рішень.

12. Заходи процесуального примусу, що застосовуються при розгляді адміністративної справи.

13. Заходи процесуального примусу у адміністративно-позовних провадженнях.

14. Поняття та ознаки виконання судових рішень в адміністративних справах

15. Процедура та особливості виконання судових рішень в адміністративних справах.

16. Поняття процесуального примусу в адміністративному судочинстві

15. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Знайдіть правильну відповідь

1. Предметом адміністративного судочинства є:

а) публічно-правовий спір;

б) приватноправовий спір;

в) цивільно-правовий спір.

2. Захист прав, свобод, інтересів фізичних осіб, юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень є:

а) завданням адміністративного судочинства;

б) принципом адміністративного судочинства;

в) предметом адміністративного судочинства.

3. Галузевим ( особливим ) принципом адміністративного судочинства є:

а) принцип верховенства права;

б) принцип офіційного з’ясування обставин у справі;

в) принцип гласності.

4. Адміністративний суд відповідно до принципів змагальності та офіційного з’ясування обставин у справі може розглядати справу:

а) лише на підставі доказів, поданих сторонами;

б) лише на підставі доказів, зібраних з власної ініціативи;

в) лише на підставі доказів, поданих як сторонами, так і зібраних з власної ініціативи.

5. Справу щодо оскарження особою наказу міністерства у зв’язку з його неконституційністю розглядає за суттю:

а) Вищий адміністративний суд України;

б) окружний адміністративний суд;

в) Конституційний Суд України;

г) Верховний Суд України.

6. Адміністративну справу щодо оскарження особою рішення, дій чи бездіяльності посадової особи виконкому місцевої ради розглядає у першій інстанції:

а) місцевий загальний суд;

б) окружний адміністративний суд;

в) Вищий адміністративний суд України.

7. Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо:

а) дострокового припинення повноважень народного депутата України;

б) скасування реєстрації кандидата на пост Президента України;

в) встановлення територіальною виборчою комісією результатів виборів.

8. Якщо прокурор в інтересах держави подав до адміністративного суду позов про скасування рішення місцевої ради, то він виступає в адміністративному процесі як:

а) сторона;

б) третя особа, яка заявляє вимоги на предмет спору;

в) законний представник держави;

г) представник держави на основі договору.

9. Адміністративний позов подається у формі:

а) усної заяви;

б) письмової позовної заяви;

в) письмової скарги;

г) усної скарги.

10. За загальним правилом за звернення до адміністративного суду сплачується:

а) державне мито;

б) судове мито;

в) судовий збір;

г) плата за інформаційно-технічне забезпечення адміністративного процесу.

11. В адміністративному судочинстві належними вважаються докази, що:

а) одержані з порушенням закону;

б) одержані з дотриманням закону;

в) містять інформацію щодо предмета доказування.

12. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування покладається на:

а) відповідача- суб’єкта владних повноважень;

б) позивача;

в) обидві сторони.

13. Письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову, - це:

а) ухвала;

б) рішення;

в) постанова.

14. Підготовку справи до судового розгляду здійснює:

а) суддя адміністративного суду, який відкрив провадження у справі;

б) помічник судді;

в) голова суду або за його дорученням суддя адміністративного суду.

15. Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо:

а) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

б) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;

в) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

16. Суд касаційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження, якщо:

а) у справі немає потреби досліджувати докази;

б) визнає недоцільним заслуховувати осіб, які беруть участь у справі;

17. Суд касаційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження, якщо:

а) у справі немає потреби досліджувати докази

б) визнає недоцільним заслуховування осіб, які беруть участь у справі

18. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні виборчі спори:

а) щодо уточнення списку виборців;

б) оскарження рішень органів виконавчої влади, що порушують законодавство про референдуми;

в) оскарження рішень Центральної виборчої комісії.

19. Рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржують до:

а) Вищого адміністративного суду України;

б) Верховного суду України.

20. До публічної служби відповідно до КАСУ належить:

а) професійна діяльність нотаріусів;

б) державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;

в) діяльність адвокатів.

Знайдіть пункти, які є зайвими

21. Принципами адміністративного судочинства, згідно з КАСУ, є:

а) принцип законності;

б) принцип спеціалізації;

в) принцип змагальності сторін;

г) принцип неоскаржуваності судових рішень;

д) принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

22. Адміністративним судом у розумінні КАСУ є:

а) місцевий загальний суд при розгляді і вирішенні адміністративних справ;

б) окружний адміністративний суд;

в) апеляційний військовий суд;

г) Верховний Суд України при перегляді судових рішень в цивільних справах.

23. Завданням адміністративного судочинства відповідно до КАСУ є:

а) захист інтересів суспільства від порушень з боку фізичних чи юридичних осіб;

б) захист прав, свобод та інтересів державних органів, органів місцевого самоврядування;

24. До предмету адміністративної юрисдикції належать:

б) справи про накладення адміністративних стягнень;

в) справи, що належать вирішувати в порядку кримінального судочинства;

г) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу.

25. Сторонами в адміністративному процесі є:

а) заявник та заінтересована особа;

б) позивач та відповідач;

в) скаржник та суб’єкт оскарження;

г) заявник та відповідач.

26. Основними ознаками змісту публічно-правових відносин, що належать до адміністративної юрисдикції, є:

а) Обов’язкова участь у таких відносинах суб’єкта із публічно-владними повноваженнями;

б) рівноправність учасників правовідносин;

в) диспозитивність у правовідносинах;

г) домінування публічного інтересу у реалізації правовідносин.

27. Згідно зі статтею 16 КАСУ, правову допомогу в адміністративному процесі мають право надавати:

а) адвокати;

б) інші фахівці в галузі права;

в) студенти юридичного факультету.

28. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи:

а) не беруться до уваги;

б) беруться до уваги за умови належного вмотивування судом;

в) беруться до уваги, але не можуть бути покладені в основу рішення.

29. Суд повертає позовну заяву позивачеві, якщо:

а) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;

б) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;

в) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

г) справу не може бути розглянуто у розумний строк у зв’язку з хворобою судді;

д) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

ж) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

справа не підсудна цьому адміністративному суду.

30. Постанова адміністративного суду складається з:

а) вступної частини;

б) описової частини;

в) мотивувальної частини;

г) підсумкової частини;

д) резолютивної частини.

31. Позовну заяву у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду:

32. Адміністративний суд розглядає справи щодо:

Виберіть твердження, що відповідають дійсності

33. а) Процесуальною складовою адміністративної юстиції є адміністративне судочинство.

б) Галузевими принципами адміністративного судочинства є принципи гласності та відкритості.

34. а) Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь-який час його допиту.

б) В адміністративному судочинстві діє презумпція вини відповідача-фізичної чи юридичної особи.

Доповніть словами, яких не вистачає

35. Суд справі при вирішенні справи керується принципом _________________,

36. Уразі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції __________________, суд звертається до __________________ для вирішення питання стосовно внесення до _____________________

подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Підтвердіть або спростуйте твердження

37. Основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень:

а) так;

б) ні.

38. Апеляційний господарський суд при розгляді і вирішенні ним адміністративних справ є адміністративним судом:

а) так, у перехідний період;

б) ні.

Виберіть твердження, що відповідають дійсності

39. а) Верховний Суд України розглядає справи про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

б) Місцевий загальний суд розглядає справи про оскарження дій органів державної влади.

40. а) Місцеві адміністративні суди, Верховний Суд України вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.

г) Відповідачем в адміністративній справі можуть бути лише фізичні та юридичні особи.

Доповніть словами, яких не вистачає

41. Компетенція адміністративних судів не поширюється на _______________ справи: що віднесені до юрисдикції _____________ України; що належать вирішувати в порядку ___________________ судочинства; про ____________ адміністративних _______________.

42. Верховний Суд України переглядає судові рішення адміністративних судів за __________________ обставинами.

Підтвердіть або спростуйте твердження

43. Вимоги про відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, розглядає адміністративний суд, якщо їх заявлено в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір:

а) так;

б) ні.

44. Адміністративні суди розглядають справи про накладення адміністративних стягнень:

а) так;

б) ні.

45. Відповідач, згідно з КАСУ, має право на звернення до адміністративного суду із зустрічним позовом:

а) так;

б) ні.

46. На прохання позивача службовець апарату адміністративного суду може надати йому допомогу в оформленні позовної заяви:

а) так;

б) ні.

47. Суб’єкт владних повноважень зобов’язаний подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі. У разі ж невиконання цього обов’язку суд вирішує справу на основі наявних доказів:

а) так;

б) ні;

в) перше твердження – так, друге – ні.

48. Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляються у залі судового засідання і підписуються лише головуючим.

а) так;

б) ні.

49. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

а) так;

б) ні.

50. Право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції повністю або частково мають право сторони та інші особи, які не брали участь у справі у разі якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

а) так;

б) ні.

51. Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляють ся у залі судового засідання і підписуються лише головуючим:

а) так;

б) ні.

52. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції:

а) так;

б) ні.

53. Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляють ся у залі судового засідання і підписується лише головуючим:

а) так;

б) ні.

Доповніть словами, яких не вистачає

54. Фактичні дані, які підтверджують наявність або відсутність _________________, що мають значення для правильного рішення справи, суд встановлює на підставі _____________________________.

55. До позовної заяви додаються її копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості ____________________.

56. У разі примирення сторін суд постановляє ____________ про _____________ провадження у справі, у якій фіксуються умови ___________________________.

57. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом ______________ з дня її ____________, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ – з дня ____________ в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом ____________ після подання _________________________________.

58. Касаційна скарга подається безпосередньо до _______________________ ______________________________________________________________.

59. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом _______________

після набрання законної сили судовим рішенням _____________________

______________________________________________________________.

60. Особи, які беруть участь у справі, мають право _______________________

__________________ протягом ____________________________________

_______________________________________________________________.

61. Судом, який розглядає судові рішення за винятковими обставинами, є ______________________________________________________________.

62. Не можуть бути окремо оскаржені за винятковими обставинами ухвали суду касаційної інстанції, які ______________________________________

_______________________________________________________________.

Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до скарги на судове рішення _________________________________________________.

Виберіть твердження, що відповідають дійсності

66. а) Окрема ухвала може бути оскаржена лише особами, які беруть участь у справі.

б) Суд до закінчення судового розгляду справи може прийняти постанову щодо частини позовних вимог.

67. а) У виборчих спорах останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, у який відбулася вказана подія.

в) Право вимагати в адміністративного суду скасування нормативно-правового акта мають будь-які особи.

68. а) Постанова суду у справах про обмеження щодо реалізації прав на мирні зібрання виконується після набрання нею законної сили.

Виберіть вірний варіант відповіді:

69. а) Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є Київський окружний адміністративний суд;

Вкажіть невірний варіант відповіді:

70. Підставами для зміни судового рішення є:

а) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

б) суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності з нормами матеріального і процесуального права;

в) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

71. Судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України за винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів:

а) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права;

Дати правильний варіант відповіді:

72. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження:

а) так;

б) ні.

73. Заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналась або могла дізнатись про ці обставини:

а) так;

б) ні.

Доповніть словами, яких не вистачає

74. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом ___________ строку, але не пізніше ____________ після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більше, ніж ___________.

75. У разі ____________________ провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов’язує _______________ опублікувати оголошення про у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно _______________.

Підтвердіть або спростуйте твердження

76. Оскарження дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень до вищестоящого органу є обов’язковою стадією, що повинна передувати зверненню до адміністративного суду:

а) так;

б) ні.

77. Постанова суду в адміністративній справі про усунення обмежень у реалізації права зібрання виконується негайно:

а) так;

б) ні.

16. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ

Завдання адміністративного судочинства.
Учасники адміністративного процесу.
Форма і зміст адміністративного позову.
Принципи адміністративного судочинства.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Підготовка справи до судового розгляду.
Територіальна підсудність адміністративних справ.
Здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово.
Попереднє судове засідання в адміністративному судочинстві.
Інстанційна підсудність адміністративних справ.
Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів.
Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження.
Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог.
Судові виклики і повідомлення.
Обов’язковість особистої участі в розгляді адміністративної справи.
Передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого.
Фіксування адміністративного процесу.
Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні.
Порядок вирішення питань колегією суддів.
Склад осіб, які беруть участь у справі.
Судові рішення за наслідками підготовчого провадження.
Поняття судової влади та її ознаки.
Основні завдання та напрямки діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів та слідчих прокуратури.
Права та обов’язки третіх сторін в адміністративному процесі.
Належність та допустимість доказів.
Закриття провадження адміністративній справі.
Покази свідка адміністративному процесі.
Види судових витрат.
Види судових рішень в адміністративному судочинстві.
Письмові докази в адміністративній справі.
Розподіл судових витрат.
Порядок ухвалення судових рішень, їх форма.
Особи, які не можуть бути представниками в адміністративній справі.
Речові докази в адміністративній справі.
Питання, які вирішує суд при прийнятті постанови.
Строк звернення до адміністративного суду.
Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків в адміністративній справі.
Зміст постанови в адміністративній справі.
Заміна належної сторони.
Особи, які є іншими учасниками адміністративного процесу.
Порядок апеляційного оскарження.
Виняткові засоби судових викликів і повідомлень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Межі перегляду судом апеляційної інстанції.
Процесуальні строки.
Призначення судової експертизи.
Окрема ухвала суду апеляційної інстанції.
Обчислення процесуальних строків.
Строки у справі.
Повернення адміністративної справи.
Комісійна експертиза.
Підготовка справи до апеляційного розгляду.
Суд касаційної інстанції.
Законодавство про адміністративне судочинство.
Право на касаційне оскарження.
Підстави для відводу ( самовідводу ) секретаря засідання, експерта, спеціаліста, перекладача.
Призначення Кодексу адміністративного судочинства України.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Право на оскарження рішень за винятковими обставинами.
Мова, якою здійснюється адміністративне судочинство.
Приєднання до касаційної скарги.
Підстави для провадження за винятковими обставинами.
Визначення розміру судових витрат.
Підстави для провадження за ново виявленими обставинами.
Набрання судовим рішенням законної сили.
Ведення журналу судового засідання.
Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу.
Повернення виконання судових рішень.
Учасники у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Привід.
Звернення судових рішень в адміністративних справах до примусового виконання.

17. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1 Адміністративне судочинство: Навчально-методичний комплекс // В.О.Матвійчук, П.І.Салій – К.: Національна академія управління, 2013 – 99 с.

Структурними частинами навчально-методичного комплексу є:

1. Програма навчальної дисципліни.

2. Робоча програма, до якої входять:

2.1. Опорний конспект лекцій (окрема папка);

2.2. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять;

2.3. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять;

2.4. Тестові завдання;

2.5. Екзаменаційні та залікови білети (окрема папка);

2.6. Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (окрема папка);

2.7. Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (окрема папка);

2.8. Фонд законодавчих та інструктивних матеріалів ( окрема папка та електроний віріант);

2.9. Методичні вказівки та тематика науково-дослідних робіт студентів (НДРС) (окрема папка);

2.10. Методичні рекомендації та тематика з написання курсових робіт;

2.11. Методичні вказівки та контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.

18. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Административная юстиція в новіх европейских демократіях: Практ. исслед. В сфере адм. права и процесса в Болгарии, Эстонии, Венгрии, Польше и Украине: пер. с англ. / Ред.:Д.Дж. Галлиган и др. – К.: АртЭк; Будапешт: ОСИ / КОЛПИ, 1999.
Административное право зарубежных стран. Учебник / Под ред.. А.Н. Козырина и М.А. Штатиной. – М.: Спарк, 2003.
Адміністративна процедура та контроль за діяльністю адміністративних органів в Угорщині, Польщі, Болгарії, Естонії, та Албанії. – К.: Вид-во УАДУ,1999.
Адміністративна реформа для людини ( науково-практичний нарис ). – За загальною редакцією І. Коліушка. – К.: Факт, 2001.
Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Автори-упорядники І. Коліушко, Р. Куйбіда. – К.: Факт, 2003.
Андрєєва К. Народжений у муках: Про проблеми, повʹязані зі створенням адміністративних судів // Юридичний журнал. – 2002. - № 5.
Афанасьєв К.К. Адміністративні договори: реалії та перспективи: Монографія. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004.
Банчук О., Куйбіда Р. Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав та основних свобод до процедури здійснення судочинства. – К.: Леста. – 2005. – 116 с.
Бахрах Д.Н., Боннер А.Т. Административная юстиция: развитие и проблемы совершенствования // Советское государство и право. – 1975. - № 8.
Бойцова В.В., Бойцов В.Я. Административная юстиция: к продолжению дискуссии о содержании и значении // Государство и право. – 1994. - № 5.
Бородін І. Про сутність адміністративної юстиції // Право України. – 2000. - № 2.
Бринцев В.Д. Адміністративне судочинство / нормативна база, судові прецеденти, коментарі, зразки процесуальних документів. – Х.: Ксилон, 2002.
Брэбан Г. Французское административное право: Пер. с фр. / Под ред. и со вступ. ст. С. Боботова. – М.: Прогресс, 1998.
Галлиган Д., Полянский В., Старилов Ю. Административное право: история развития и основные современные концепции. – М.: Юрист, 2002. – С. 334.
Гнейсть Р. Правовое государство и административние суды Германии. – С. – Петербургъ., 1896.
Гулєвська Г.Ю. Адміністративна юстиція: Методичні вказівки для студентів IV курсу юридичного факультету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005.
Гулєвська Г.Ю. Адміністративна юстиція: Тести для студентів юридичного факультету денного та заочного відділення. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005.
Демин А.А. Понятие административного процесса и кодификация административно-процессуального законодательства Российской Федерации // Государство и право. – 2000. - № 11.
Демин А.А. Суды административной юстиции: сравнительный анализ зарубежного опыта // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 1994. - № 1.
Димитров Ю. Адміністративна юстиція – атрибут демократичної правової держави // Право України. – 1996. - № 4.
Загряцков М. Административная юстиция и право жалоб // Право и жизнь. – М.: Право и жизнь, 1923. – Кн. 4.
Зеленцов А.Б. Контроль за деятельностью исполнительной власти в зарубежных странах: Учеб. Пособие. – М.: Издательство Российского университета дружбы народов, 2002.
Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС: Порівняльний аналіз / Володимир Ховхун ( пер. з фр.). – К.: Основи, 1996.
Кампо В., Ткач Г. Про запровадження органів адміністративної юстиції ( адміністративних судів ) // Право України. – 1992. - № 8.
Кодекс адміністративного судочинства України: науково-практичний коментар: У 2-х т. / За ред. Р.О. Куйбіди. – 2007. – Том 1. – 552 с., Том 2. – 728 с.
Коліушко І., Куйбіда Р. Становлення адміністративного судочинства: деякі проблеми перехідного періоду // Адвокат. – 2005. - №9.
Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні: Моногр. – К.: Факт, 2002.
Корфъ С.А. Административная юстиція в России. – С. – Петербургъ, 1910. – Т. 1, Т. 2.
Кузьменко О. Адміністративний процес: сутність і структура // Право України. – 2003. - № 2.
Кузьменко О.В., Гужій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник / За ред. О.В. Кузьменко. – К.: Атіка, 2007.
Куйбіда Р. Визначення меж адміністративної юрисдикції. – Юридичний вісник України. – 2005. - № 51. – 24-30 грудня.
Куйбіда Р.О. Реформування правосуддя в Україні: Монографія. – К: Атіка, 2004.
Куплеваский Н. Административная юстиция въ Западной Европъ. – Харьковъ, 1879.
Лавриненко И. Не обезсудьте. Проект Административного процессуального кодекса уже в парламенте // Бизнес. – 2002 - № 10 (477 ).
Лемайерь К. Административная юстиция. Понятие охраны субъективных прав въ связи съ развитиемъ воззръний на государство. – С.-Петербургъ, 1905.
Михеева Е. Административные суды: гражданин против государства или государство против гражданина? // Юридическая практика. -2001. - № 44 ( 202 ). – 31 октября.
Николаева Л.А., Соловьева А.К. Административная юстиция и административное судопроизводство: Зарубежный опит и российские традиции // М.: Юридический центр Пресс. – 2004.
Основи адміністративного права та адміністративного судочинства / Навч. Посібник. За ред.. Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К.: Старий світ, 2006. – 526 с.
Палиенко Н. Сущность административной юстиции и основные черты ея организации въ европескихъ // Киевския университетския извъестия. – 1898. – Декабрь. – Годъ 38.
Пахолок Л.І. Адміністративна юстиція в зарубіжних країнах: виникнення і сучасний стан // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 5 – С. 49.
Пахолок Л.І. Втілення демократичних засад судоустрою і принципів міжнародного права в організацію спеціалізованих судів // Законодавство України та міжнародне право: ( Проблеми гармонізації ): Зб. Наук. Пр.. – К., 1998. – Вип. 4.
Педько Ю.С. Становлення адміністративної юстиції в Україні: Монографія. – К., 2003.
Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. – К.: Конус- Ю, 2007.
Полешко А. Перспективи запровадження в Україні адміністративної юстиції ( з міжнародної конференції ) // Право України. – 2003. - № 1.
Ремнев В.И. Право жалобы и административная юстиция в СССР // Советское государство и право. – 1986. - № 6.
Рихтер И., Шупперт Г.Ф. Судебная практика по административному праву. Учебное пособие ( пер. с неметкого ) . – М.: Юристъ, 2000.
Сажина В.В. Административная юстиція: теории и истории вопроса // Советское государство и право. – 1989. - № 9.
Сердюк В.В. До питання створення адміністративних судів в Україні // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 2.
Сорокин В.Д. Проблемы административного процесса. – М., 1968.
Старилов Ю.Н. Административная юстиція: теорія, история, перспективы. – М.: Норма, 2001.
Старилов Ю.Н. Административные суды в России: нове аргументы «за» и «против». – М.: Норма, 2004.
Стелькенс, Пінкеймер, Кюгель, Геррнфельд. Правила адміністративної процедури і юрисдикція адміністративних судів у Федеративній Республіці Німеччині, - Бонн: Німецький фонд міжнародного правового співробітництва, 1994.
Стефанюк В. Запровадження адміністративних судів у рамках судово-правової реформи в Україні // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали наук.-практ.конф., 18-19 квітня 2002р., м.Харків / Редкол.: Сташис В.В. ( головн. ред.. ) та ін. – К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002.
Стефанюк В. Запровадження адміністративної юстиції в Україні // Право України. – 1998. - № 7.
Стефанюк В. Питання організації та юрисдикції адміністративних судів в Україні // Державне управління: теорія і практика / За аг. ред. Аверʹянова В.Б. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
Стефанюк В.С. Проблеми вдосконалення адміністративного права та перспективи розвитку адміністративної юстиції в Україні // Право України. – 2003. - № 1.
Стефанюк В.С. Адміністративна юстиція як провідна форма судового захисту прав громадян // Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. Аверʹянова В.Б. – К.: Ін-Юре, 2002.
Стефанюк В.С. Адміністративний процесуальний кодекс України. Яким йому бути? // Право України. – 1999. - № 2.
Стефанюк В.С. Запровадження адміністративної юстиції в Україні // Вісник Української академії державного управління. – 1999. - № 4.
Стефанюк В.С. Правова обумовленість запровадження адміністративної юстиції в Україні: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000.
Стефанюк В.С. Проблеми конституційного та адміністративного правосуддя при застосуванні норм Конституції України та інших законів // Право України. – 2002. - № 2.
Стефанюк В.С. Судова система України та судова реформа / Національний ун-т «Києво-Могилянська академія». – К.: Юрінком Інтер, 2001.
Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Х.: Консум, 2003.
Стефанюк В.С. Судовий контроль у сфері державної влади // Вісник Верховного Суду України. – 1999. - № 4.
Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. – М.: Юринформцентр, 1998.
Ткач Г.Й. Дискреційні повноваження та адміністративний розсуд в діяльності органів виконавчої влади // Виконавча влада та адміністративне право. Заг. ред. Аверʹянова В.Б. – К., 2002. – С. 275 – 284.
Ткач Г.Й. Правова природа дискреційних повноважень органу виконавчої влади // Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики. Заг. ред. Аверʹянова В.Б. – К., 2003. – С. 124 – 130.
Ткач Г.Й. Природа і види адміністративного розсуду // Право України. – 2002. - № 5. – С. 30-33.
Фоков А. Административные суды повысят доступность правосудия // Российская юстиция. – 2001. - № 6.
Хайде В. Система правосудия Федеративной Республики Германия – Бонн: Германский фонд международного правового сотрудничества, 1995.
Хаманева Н.Ю. Административная юстиція и административное судопроизводство в Российской Федерации. – М., 2001.
Хаманева Н.Ю. Право жалобы граждан в европейских социалистических странах. – М., 1984.
Черниловский З.М. О реформе правосудия // Советское государство и право. – 1987. - № 9.
Чечот Д. Административная юстиція ( Теоретические проблемы ). – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1973.
Шемшеченко Ю.С. Адміністративна юстиція // Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редколегія.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред. ) та ін. – К.: Укр.енцикл., 1998. – Т.1: А-Г. – С. 47.
Шишкін В. Адміністративний суд Австралії // Право України. – 1997. - № 5.
Шишкін В. Адміністративний суд. Яким йому бути // Віче. – 1992. - № 10.
Шишкін В. Державна рада як інститут правосуддя у Франції // Право України. – 1996. - № 8.
Шишкін В. Деякі концептуальні основи юрисдикції адміністративних судів Німеччини // Право України. – 1995. - № 9-10.
Шишкін В. Судові системи країн світу: Навч. посіб. У трьох книгах. – К.: Юрінком Інтер, 2001. Кн. 1,2.
Шишкін В. Організаційна структура судової влади Німеччини // Право України. – 1996. - № 1.
Шишкін В. Система судів адміністративної юрисдикції у Франції // Право України. – 1996. - № 7.
Янюк Н. Підвідомчість справ адміністративним судам: проблемні питання // Право України. – 2003. - № 2.

Інформаційні джерела правової інформації

В Інтернеті

Верховна Рада України − http:// www.rada.gov.ua
Верховний суд України − http:// www.scourt.gov.ua
Вищий адміністративний суд України - http://www.vasu.gov.ua/
Державна служба статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/
Європейський Союз − http://europa.eu/index_en.htm
Європейський суд з прав людини − http://www.echr.coe.int/echr/
Кабінет Міністрів України − http:// www.kmu.gov.ua
Конституційний суд України − http://www.ccu.gov.ua/
Міністерство аграрної політики та продовольства України http://www.minagro.gov.ua
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України http://me.kmu.gov.ua
Міністерство юстиції України http://www.minjust.gov.ua
Президент України − http:// www.president.gov.ua
Рада Європи − http://www.coe.int/
Федерація профспілок України http://www.fpsu.org.ua/index.php?option=com_content&view=section&id=2&Itemid=4&lang=uk
Судова влада України http://www.court.gov.ua/sudy
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського http://www.nbuv.gov.ua/
Генеральна прокуратура України http://www.gp.gov.ua/
Рада національної безпеки і оборони України http://www.rainbow.gov.ua/
Центральна виборча комісія України http://www.cvk.gov.ua/
Офіційний вісник України http://ovu.com.ua/pages/contacts
Книжкова палата України http://www.ukrbook.net/
Приклади бібліографічних записів з Книжкової палати України http://www.ukrbook.net/prykl_bib_zap.pdf
Право України (юридичний журнал) http://pravoua.com.ua/ua/index.php?linkmy=news
Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право (науковий журнал) http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uazt/index.html
Юридичний вісник (науковий журнал) http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Yurv/texts.html
Підприємництво, господарство і право (науковий журнал) http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pgip/texts.html
Право і Безпека (науковий журнал) http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pib/texts.html

Навчально-методичне видання

Кафедра кримінального права та процесу

АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

Навчально-методичний комплекс

Відповідальний технічний редактор:

Цаплюк І.В.

Підп.до друку. 30.09.2013. Формат вид. 60х80¹/₁₆
Папір офсет. № 1. Офс. друк. Гарн. «ArialCyr»

Ум. друк. арк. 9,21. Обл.-вид. арк. 8,79.

Тираж 300 пр.

03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10

Телефон (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40

E-mail: nam@nam.kiev.ua

Інтернет: www.nam.kiev.ua

АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

1. ПЕРЕДМОВА

3. ПРОГРАМА КУРСУ

5. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ

6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

6. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З КУРСУ «АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО»

Тема 1. Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с. 10.

10. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

11. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

13. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Тема 1. Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство.

15. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

16. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ

Комментарии

9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З КУРСУ «АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО»

12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

16. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ