Адміністративне право

Адміністративне право 25.07.2013 02:36

1. Головний державний санітарний лікар області за результатами перевірки дотримання санітарного законодавства всіма суб’єктами господарювання, які зареєстровані в області і ввозять на її територію із-за кордону сировину для виготовлення харчових продуктів, ухвалив рішення у формі постанови. Зазначеним рішенням санітарний лікар тимчасово заборонив реалізацію окремих видів сировини до отримання висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, а також заборонив виробництво та вилучив з обігу харчові продукти, виготовлені з використанням такої сировини.

За ініціативи державного санітарного лікаря була проведена нарада за участю представників обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, митної служби, а також інших зацікавлених осіб, на якій обговорювалися питання забезпечення дотримання законодавства у даній сфері.

Чи відповідає рішення головного санітарного лікаря області вимогам законодавства? Дайте обґрунтовану відповідь. Охарактеризуйте форми управлінської діяльності, обрані представником влади у наведеній ситуації.

 

2. Наказом Державної податкової адміністрації України затверджено узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”. У роз’ясненні відзначено, що доходи державних та комунальних підприємств не можуть оподатковуватися за спрощеною системою.

У наказі Державна податкова адміністрація України підкреслює, що зазначене податкове роз’яснення надане на підставі п. 4.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Яка форма управлінської діяльності обрана у даному випадку органом виконавчої влади?

 

3. Голова Київської міської державної адміністрації видав розпорядження “Про деякі заходи щодо впорядкування руху вантажного транспорту в м. Києві”, яким передбачив, що у центральну частину міста вантажні автомобілі і механічні транспортні засоби можуть заїжджати лише за наявності спеціальних перепусток. На виконання розпорядження наказом Головного управління транспорту, зв’язку та інформатизації міської державної адміністрації затверджено Положення про порядок оформлення документів та видачу дозволів (перепусток) для заїзду вантажних автомобілів та механічних транспортних засобів у центральну частину м. Києва. Зазначений наказ зареєстрований а Головному управлінні юстиції м. Києва.

          Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дані акти чинному законодавству?

 

4. Міська рада прийняла рішення “Про встановлення правил додержання тиші у місті та громадських місцях”, згідно з яким під час проведення зборів, мітингів, демонстрацій та інших масових заходів на центральних вулицях міста заборонено використовувати мікрофони й гучномовці, гучний спів і викрики, а також інші джерела побутового шуму.

Чи відповідає зазначене рішення вимогам закону? Дайте обґрунтовану відповідь.

 

1. Інспектор державної пожежної охорони проводив перевірку дотримання правил пожежної безпеки в супермаркеті ТОВ „Сніг” і виявив низку порушень. Зокрема, недотримання вимог щодо обладнання торговельного залу створило загрозу виникнення пожежі, а відсутність запасного виходу у разі виникнення пожежі перешкоджатиме евакуації людей. За результатами перевірки директорові ТОВ „Сніг” було направлено припис про усунення виявлених порушень. Робота супермаркету була припинена. Директор звернувся зі скаргою до районного прокурора. На його думку, слід встановити винних у недотриманні правил протипожежної безпеки й притягнути їх до відповідальності, а не створювати умови, за яких юридична особа несе збитки.

Дайте мотивовану відповідь на скаргу.

 

2. У зв’язку з поширенням у місті захворювання на дифтерію студентам ВНЗ було зроблено профілактичне щеплення. Даючи юридичну оцінку зазначеним заходам, студенти С. і Г. засперечались: перший відніс щеплення до числа заходів адміністративного примусу, а другий – заперечував.

Ваша думка з цього питання. Свою відповідь обґрунтуйте.

 

3. Громадянин Н., який вчинив дрібне хуліганство, був затриманий працівником міліції за допомогою співробітника митної служби, який проходив поряд. Працівник міліції вдягнув наручники та наніс удар гумовою палицею гр. Н. за те, що той відмовився сідати в патрульну машину.

Визначте правомірність дій працівника міліції. Якщо ви дійдете висновку, що вони неправомірні, складіть проект скарги. Що б змінилось в ситуації за умови, що палицю і наручники застосував співробітник митної служби?

 

          4. Громадянина Іспанії О., який перебував у транзитній зоні міжнародного аеропорту “Бориспіль”, затримали працівники митної служби України. При затриманні О. пояснили, що його підозрюють у приховуванні предметів контрабанди, а тому він має бути підданий особистому огляду.

          Громадянин Іспанії стверджував, що він не порушував закон, заперечував проти проведення особистого огляду й просив негайно запросити представника дипломатичної установи держави, громадянином якої він є. Працівники митної служби вимоги О. проігнорували і провели особистий огляд у присутності двох понятих.

          Охарактеризуйте застосовані у даному випадку заходи. Чи відповідають дії працівників митних органів вимогам чинного законодавства? Відповідь обґрунтуйте.

 

1. Міська рада прийняла рішення “Про адміністративну відповідальність за порушення громадського порядку”, в якому встановила, що за дрібне хуліганство особа, що вчинила правопорушення, має бути оштрафована або призначена до виправних робіт строком до 15 діб.

Чи законне рішення міської ради? Обґрунтуйте свою відповідь.

 

2. За рішенням державного інспектора рибоохорони гр. П. притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства. В постанові про накладення адміністративного стягнення зафіксовано, що гр. П. Незаконно використовував сітку, ловив рибу у ставку, який належить ТОВ “Світанок”. Прокурор опротестував дану постанову. В протесті відзначено, що гр. П. повинен відповідати за дрібне розкрадання колективного майна по закону.

Порівняйте склади правопорушень, про які йдеться у завданні, та висловіть свою точку зору щодо обґрунтованості позиції прокурора.

 

3. Чотирнадцятирічний С. учинив дрібне хуліганство. 15 січня 2006 р. щодо його матері гр. М. був складений протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким вона підлягає відповідальності за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При розгляді справи в суді гр. М. пояснила, що вона не позбавлена батьківських прав, проте її син проживає окремо від неї та її чоловіка – у своєї бабусі, тому вона не може відповідати за виховання сина.

Яке рішення може постановити суд у даному випадку? Відповідь обґрунтуйте.

 

4. Громадяни Д. та Ц. – керівники різних акціонерних товариств за участю державного капіталу – використовували службовий автомобіль в особистих цілях. Автомобіль належав акціонерному товариству, головою якого був гр. Д. Інспектор ДАІ склав протокол про вчинення громадянами Д. та Ц. корупційного діяння. Протокол інспектор передав до суду.

Обґрунтуйте позицію суду щодо можливості притягнення до відповідальності громадян Д. та Ц.

1. Учні 10 класу П. та С. побили п’ятнадцятирічного І., в результаті чого причинили йому тілесні ушкодження. Начальник районного відділу внутрішніх справ кваліфікував дії П. та С. як дрібне хуліганство і направив протокол про адміністративне правопорушення до суду. Суддя виніс постанову про притягнення до відповідальності П. і С., якою наклав на кожного стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на п’ять діб.

Чи законне рішення суду? Відповідь обґрунтуйте.

 

2. Постановою державного інспектора з пожежного нагляду Київського р-ну м. Харкова на військовослужбовця було накладено штраф у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян за порушення правил пожежної безпеки у лісі.

Чи є законною постанова інспектора? Відповідь обґрунтуйте.

 

3. Дільничний інспектор об 11 год склав протокол щодо гр. І., яким зафіксував факт розпивання останнім спиртних напоїв у громадському місці. Того ж дня І. був затриманий о 16 год у маршрутці, де чіплявся до громадян та виражався нецензурно. Працівником міліції було складено протокол, який направлено за підвідомчістю.

Дайте кваліфікацію діям гр. І. та визначте, які примусові заходи можуть бути застосовані до нього.

 

4. Інспектором ДАІ складено протокол щодо гр. Ф., який керував транспортним засобом у стані сп’яніння, через що і пошкодив тролейбус. Зазначений протокол направлено до суду. Суд, розглянувши надіслані матеріали, виніс рішення, яким позбавив Ф. права керування транспортними засобами на строк до 6 міс. та зобов’язав правопорушника відшкодувати заподіяну шкоду у розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Керівництво акціонерного товариства, якому належав тролейбус, звернулося зі скаргою до прокурора. У скарзі йшлося про те, що заподіяна правопорушенням шкода значно вища, ніж та, яку має відшкодувати Ф. за рішенням суду, а тому постанову необхідно змінити. Прокурор опротестував постанову суду.

Визначте законність постанови суду та обґрунтуйте свою позицію щодо рішення по даній справі.

5. У ході розгляду судом справи про дрібне хуліганство гр. А., який давав пояснення як свідок, вимагав відшкодування збитків, заявивши, що коли він допомагав працівникам міліції затримувати правопорушника, останній розірвав на ньому сорочку.

Як слід вирішити справу? Відповідь обґрунтуйте.

1. Державний інспектор з пожежного нагляду наклав на військовослужбовця К. штраф у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян за грубе порушення правил пожежної безпеки. В постанові про накладення штрафу відзначалося, що К. у своїй квартирі збудував камін та розташував вихід димового ходу у вікно.

          Чи законні дії інспектора з пожежного нагляду? У якому порядку може бути притягнутий до відповідальності військовослужбовець К. та які примусові заходи можуть бути до нього застосовані?

 

2. Сержант міліції Л. з дружиною і донькою поверталися на машині з відпустки. В одному з населених пунктів він перевищив швидкість руху і не відреагував на вимоги інспектора ДАІ зупинитися. Через тридцять хвилин автомобіль, яким керував Л., було зупинено. Працівник ДАІ склав протокол про вчинення Л. адміністративного правопорушення й запропонував сплатити штраф. Л. не оспорював допущене порушення і погодився сплатити штраф.

Дайте правову оцінку діям працівника ДАІ. Як необхідно кваліфікувати вчинене Л.? В якому порядку притягаються до відповідальності працівники органів внутрішніх справ, які вчинили подібні порушення?

 

3. Працівник прокуратури Ф. 5 грудня 2006 р. був затриманий інспектором ДАІ за керування автомобілем у стані сп’яніння. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення був направлений прокурору. Останній після ознайомлення з матеріалами справи й отримання пояснень від порушника видав наказ про накладення дисциплінарного стягнення на Ф. у вигляді звільнення. 30 січня 2007 р. Ф. оскаржив Генеральному прокуророві України наказ про його звільнення. У скарзі він не заперечував факт вчинення правопорушення, однак оспорював можливість застосування дисциплінарного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення.

Визначте законність наказу прокурора про звільнення Ф. Обґрунтуйте свою позицію щодо можливості задоволення скарги Ф.

 

          4. Громадянин Х. 27 червня 2006 р. звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дії начальника УМВС України у Волинській обл. щодо звільнення його зі служби в органах внутрішніх справ.

У позові зазначалося, що гр. Х. проходив службу на посаді оперуповноваженого Ківерцівського районного відділу внутрішніх справ. Наказом начальника УМВС України у Волинській обл. від 28 травня 2006 р. його звільнено з органів МВС України за п. 64 “е” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР за порушення дисципліни. На думку керівництва та атестаційної комісії УМВС, порушення дисципліни, допущене Х., полягало в тому, що 18 травня 2006 р. було виявлено незареєстровану заяву гр. П. про заподіяння потерпілому у 2002 р. тілесних ушкоджень.

Позивач звільнення зі служби вважав незаконним, оскільки накладене стягнення, на його думку, не відповідає тяжкості вчиненого проступку. Він вказував, що за рік, який передував видачі оскаржуваного наказу, на нього дисциплінарні стягнення не накладалися і він мав лише заохочення.

Обґрунтуйте позицію суду щодо рішення по цій справі.

1. Громадянин І. звернувся із клопотанням про зміну імені до відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем постійного проживання. При зверненні І. пред’явив свій паспорт та квитанцію про сплату державного мита.

          Через чотири місяці від дати звернення І. отримав листа за підписом керівника відділу реєстрації актів громадянського стану, в якому повідомлялося, що заявлене клопотання не розглядалося, оскільки втрачено запис про народження заявника.

          Зробіть юридичний аналіз ситуації. Чи порушив у даному випадку представник влади закон? Назвіть та охарактеризуйте стадії провадження по реєстрації зміни імені.

 

          2. Сімнадцятирічний Ф. надіслав до виконавчого комітету міської ради листа, в якому просив зареєструвати його як підприємця. До свого звернення Ф. додав: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця; нотаріально посвідчену письмову згоду батьків на зайняття Ф. підприємницькою діяльністю.

          У проведенні державної реєстрації Ф. було відмовлено. В листі за підписом міського голови зазначалося, що Ф. не може бути зареєстрований як підприємець, оскільки на момент звернення із відповідним проханням він не досяг повноліття.

          Дайте юридичний аналіз ситуації. Хто уповноважений вирішувати питання про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності? Як у даному випадку вправі діяти Ф.?

 

          3. ТОВ “Фауна” звернулося до Міністерство аграрної політики України із заявою про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності, пов’язаної із розведенням домашніх тварин (собак, котів, екзотичних та декоративних тварин) у племінних розплідниках, дресируванням собак та підготовкою фахівців у цих сферах. Міністерство через десять днів після отримання заяви і документів, що додавалися до неї, повідомило суб’єктові підприємницької діяльності про те, що воно не уповноважено на видачу таких ліцензій.

          Чи законно діяло міністерство? Яким чином повинні діяти представники влади у подібних ситуаціях? Відповідь обґрунтуйте.

  1. Громадянин Х. був затриманий працівником органів внутрішніх справ при вчиненні дрібного хуліганства. Під час складання протоколу про дрібне хуліганство з’ясувалося, що гр. Х три місяці тому був притягнутий до адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню працівника міліції й підданий стягненню у вигляді штрафу. Враховуючи це, начальник органу внутрішніх справ вирішив протокол про дрібне хуліганство направити до суду, а гр. Х затримати до розгляду суддею справи.

          Чи відповідає вимогам закону рішення начальника органу внутрішніх справ? Відповідь обґрунтуйте.

 

          2. Щодо гр. М. 6 березня 2005 р. був складений протокол про вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП. Суддя, отримавши 4 травня 2005 р. протокол, призначив справу до розгляду на 6 травня 2005 р., про що повідомив гр. М, яка у судове засідання не з’явилася. Суддя, враховуючи те, що гр. М. своєчасно було повідомлено про місце і час розгляду справи, за відсутності останньої ухвалив постанову про накладення на неї штрафу.

          Визначте законність рішення судді. Чи є підстави для скасування постанови про накладення на гр. М. штрафу? Хто, за чиєю ініціативою та в якому порядку може переглянути винесену суддею постанову по справі? Яке рішення може бути ухвалене за результатами перегляду справи?

 

          3. Керівник митниці, вирішуючи питання про притягнення до відповідальності гр. А. за ст. 333 Митного кодексу України, з’ясував, що на момент розгляду справи закінчився встановлений законом строк накладення стягнень у справах про порушення митних правил.

          Посилаючись на законодавчі приписи, визначте вид постанови, яку має винести керівник митниці. Складіть проект постанови.

 

          4. Щодо гр. С., який обіймає посаду керівника одного з управлінь у складі обласної державної адміністрації, суддею винесена постанова про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 10 Закону України “Про боротьбу з корупцією”.

          Посилаючись на положення чинного законодавства, визначте, які дії, спрямовані на виконання зазначеної постанови, має вчинити суддя?

 

Варіант 1

І. О б с т а в и н и  с п р а в и. Інспектор ДАІ старший лейтенант А. затримав неповнолітнього гр. Б., який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Інспектор А. встановив стан сп’яніння гр. Б. за допомогою індикаторної трубки „Контроль тверезості”. Позитивні результати проби інспектор А. зафіксував у протоколі огляду при свідках гр. В., гр. Г. та вилучив посвідчення водія. Правопорушник гр. Б. протокол огляду підписав та погодився з результатами проби.

Вирішіть дану справу.

П. У ч а с н и к и   с п р а в и:

1)     інспектор А.;

2)     правопорушник гр. Б.;

3)     свідки гр. В., гр. Г.;

4)     суддя Д.

ІІІ. Д о к у м е н т и (підготувати письмово): протокол огляду, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення та інші матеріали по справі.

 

Варіант 2

І. О б с т а в и н и   с п р а в и. Державний службовець гр. А. після 23-00 год. порушував тишу (гучно розмовляв, співав) у готелі, де мешкав в період підвищення кваліфікації, чим заважав відпочивати гр. Б. і гр. В. По даному факту дільничним інспектором Е. було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вирішіть дану справу.

П. У ч а с н и к и   с п р а в и:

1)  правопорушник гр. А.;

2)  потерпілі гр. Б., гр. В.;

3)  свідки гр. Г., гр. Д.;

4)  дільничний інспектор Е.;

5)  члени адміністративної комісії.

ІІІ. Д о к у м е н т и (підготувати письмово): протокол про адміністративне правопорушення, пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення потерпілих, постанова про накладення адміністративного стягнення та інші матеріали по справі.

 

Варіант 3

І. О б с т а в и н и  с п р а в и. Пасажир тролейбуса гр. А. відмовився заплатити за проїзд контролеру тролейбусного управління В., посилаючись на те, що він проїхав дві зупинки. Контролер В. склав протокол про адміністративне правопорушення, а також вилучив у гр. А. його студентський квиток, про що було складено акт.

Вирішіть дану справу.

П. У ч а с н и к и   с п р а в и:

1) правопорушник гр. А;

2) контролер тролейбусного управління гр. В.;

3) начальник тролейбусного управління гр. Б.;

4) свідки гр. Г., гр. Д.

Ш. Д о к у м е н т и (підготувати письмово): протокол про адміністративне правопорушення, пояснення і зауваження по змісту протоколу правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення та інші матеріали по справі.

З а в д а н н я

 

1. У травні 2006 р. гр. К. звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Державної податкової адміністрації у Сумській обл. про визнання протиправними дій і відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні позивачка пояснила, що їй стало відомо про те, що перший заступник голови Державної податкової адміністрації в Сумській обл. звертався із запитом до Сумської міської клінічної лікарні № 5 про стан її здоров’я, про що був зроблений запис в її амбулаторній картці.

Позивачка двічі просила керівника податкової адміністрації надати їй копії запиту та відповіді лікарні, однак останній не відреагував на її звернення. У судовому засіданні К. представила копії відповідних заяв, які були надіслані керівникові податкової адміністрації листом із повідомленням

Позивачка вважала, що їй завдано моральної шкоди, оскільки внаслідок незаконного збирання керівником податкової адміністрації щодо неї інформації вона дуже нервувалася, вимушена була пояснювати всім своїм знайомим, у зв’язку з чим зазначений запит надіслано до лікарні і т.ін.

Яким процесуальним актом має керуватися суд при розгляді даного позову? Обґрунтуйте свою позицію щодо рішення по цій справі.

 

2. Громадянин Сирії В. прибув в Україну в особистих справах й перебував на території нашої держави на законних підставах. Двічі за один рік він був притягнутий до адміністративної відповідальності. Начальник районного відділу внутрішніх справ прийняв рішення про видворення В. за межі України. В., мотивуючи тим, що за вчинені діяння він вже зазнав покарання і немає необхідності застосовувати до нього такий захід, як видворення, зажадав звернутися до суду із позовом про скасування рішення начальника районного відділу внутрішніх справ.

До якого з судів загальної юрисдикції має звернутися громадянин Сирії В.? Обґрунтуйте свою позицію щодо рішення по цій справі.

 

          3. При затриманні громадянина Н., який брав участь у несанкціонованій демонстрації, працівник міліції наніс йому кілька ударів гумовою палицею по голові та шиї за те, що Н. відмовлявся сідати у патрульну машину.

Про наявність у Н. ушкоджень голови та шиї, які можуть бути наслідком нанесення ударів палицею, йшлося у довідці медичної установи, до якої звернувся Н. зі скаргами на погане самопочуття й проханням надати йому відповідну допомогу.

Після одужання Н. звернувся до правоохоронних органів із заявою, яка містила інформацію про нанесення йому працівником міліції тілесних ушкоджень. До заяви Н. додав зазначену довідку медичної установи. У порушенні кримінальної справи громадянинові Н. було відмовлено, про що останній був повідомлений у встановленому законом порядку.

Громадянин Н. вирішив оскаржити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

В якому порядку громадянин Н. може оскаржити постанову про відмову у порушенні кримінальної справи? Якщо за результатами розгляду скарги буде встановлено законність зазначеної постанови і громадянин Н. вважатиме таке рішення обґрунтованим, чи вправі він звернутися до суду із позовом про визнання дій працівника міліції неправомірними? Яким процесуальним актом має керуватися суд при розгляді такого позову?

 

4. Громадянин С. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що державним виконавцем не здійснено жодної дії, спрямованої на виконання рішення, прийнятого цим же судом щодо розподілу спадщини між ним та його братом. Суддя відмовив у відкритті провадження у справі, аргументуючи тим, що для її розв’язання законодавством встановлений інший порядок судового вирішення.

Чи законне рішення судді? Дайте обґрунтовану відповідь.

 1. Головний державний санітарний лікар міста тимчасово припинив діяльність текстильного комбінату за порушення санітарних норм. Своєю постановою він наклав на керівника комбінату адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а до комбінату застосував фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 50% вартості випущеної продукції. Керівник комбінату заперечував проти цього, вважаючи, що головний санітарний лікар тричі застосував примусові заходи за вчинення одного правопорушення: припинив діяльність комбінату, наклав штраф на нього, застосував санкцію до комбінату.

Зробить  юридичний аналіз ситуації. Чи законно діяв головний державний санітарний лікар міста? Які види заходів адміністративного примусу були застосовані в даному випадку?

 

          2. Обласне управління контрольно-ревізійної служби України здійснило перевірку фінансової діяльності державного підприємства і виявило порушення законодавства. Своєю постановою начальник управління наклав на директора та головного бухгалтера підприємства адміністративні стягнення у вигляді штрафів у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і зобов’язав їх у двотижневий строк ліквідувати причини, що привели до порушення. Директор підприємства заперечував свою винуватість, мотивуючи тим, що за фінансову діяльність підприємства відповідає головний бухгалтер.

          Зробіть обґрунтований висновок щодо законності рішення начальника обласного КРУ.

 

          3. Громадянин К. звернувся до об’єднання споживачів зі скаргою на підприємця С. У скарзі К. зазначав, що підприємець реалізує неякісний товар та відмовляє в його заміні. Об’єднання споживачів провело перевірку діяльності підприємця, за результатами якої ухвалило рішення про притягнення С. до відповідальності за ст. 155² КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підприємець сплачувати штраф відмовився і звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій об’єднання споживачів.

          Дайте юридичний аналіз ситуації та обґрунтуйте свою позицію щодо рішення по даній справі.

 

          4. Виконком однієї із селищних рад прийняв рішення, яким заборонив жителям приватних будинків селища в зимовий період користуватися опалювальними приладами з 22 до 7 год, мотивуючи це посиленням протипожежних заходів. Цим же рішенням щодо порушників була встановлена адміністративна відповідальність у вигляді двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Районний прокурор визнав рішення виконкому незаконним і опротестував його.

          Чи є підстави для протесу? Складіть проект акта прокурорського реагування.

1.   Поняття і основні риси державного управління.

2.   Сутність виконавчої влади, її співвідношення з державним управлінням та адміністративним правом.

3.   Адміністративне право України як галузь права, його предмет.

4.   Метод і система адміністративного права України.

5.   Зв’язок адміністративного права з іншими галузями українського права.

6.   Поняття, особливості та види адміністративно-правових норм.

7.   Джерела адміністративного права України.

8.   Особливості систематизації адміністративного права України.

9.   Поняття, основні риси та види адміністративно-правових відносин.

10.              Адміністративно-правовий статус громадян України.

11.              Звернення громадян, їх види.

12.              Порядок розгляду звернень громадян згідно Закону України “Про звернення громадян”.

13.              Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні.

14.              Поняття, ознаки та правове положення органів виконавчої влади.

15.              Види органів виконавчої влади.

16.              Система органів виконавчої влади згідно Конституції України та принципи її побудови.

17.              Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади.

18.              Компетенція та форми діяльності Кабінету Міністрів України.

19.              Центральні органи виконавчої влади, їх види.

20.              Міністерства в системі центральних органів виконавчої влади.

21.              Повноваження і форми діяльності місцевих державних адміністрацій.

22.              Поняття, види та принципи державної служби в Україні.

23.              Законодавчі засади державної служби в Україні.

24.              Поняття та види державних службовців.

25.              Правове регулювання проходження державної служби.

26.              Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців.

27.              Поняття та види функцій державного управління.

28.              Поняття форм державного управління, їх види.

29.              Поняття правових актів державного управління, їх юридичне значення.

30.              Класифікація актів державного управління та їх дія.

31.              Адміністративний договір як форма управлінської діяльності.

32.              Вимоги, що ставляться до актів державного управління, наслідки їх недотримання.

33.              Поняття адміністративно-правових методів, їх види.

34.              Адміністративний примус, види його заходів.

35.              Адміністративно попереджувальні заходи, їх види та суть.

36.              Заходи адміністративного припинення, їх види та суть.

37.              Поняття й основні риси адміністративної відповідальності.

38.              Завдання, система і чинність законодавства України про адміністративні правопорушення.

39.              Адміністративне правопорушення, його поняття та склад.

40.              Суб’єкти адміністративних правопорушень.

41.              Особливості відповідальності неповнолітніх в віці від 16 до 18 років.

42.              Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб.

43.              Відповідальність військовослужбовців за вчинення адміністративних правопорушень.

44.              Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб.

45.              Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.

46.              Цілі адміністративних стягнень, їх види.

47.              Попередження та штраф як адміністративні стягнення.

48.              Оплатне вилучення і конфіскація предметів як адміністративні стягнення.

49.              Позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, як вид адміністративного стягнення.

50.              Виправні роботи і адміністративний арешт як адміністративні стягнення.

51.              Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

52.              Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

53.              Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність за адміністративний проступок.

54.              Строки накладення адміністративних стягнень.

55.              Адміністративний процес: зміст, загальні риси, особливості.

56.              Структура адміністративного процесу та характеристика окремих видів проваджень.

57.              Реєстраційне провадження, його види та особливості

58.              Дисциплінарне провадження: завдання, стадії, особливості.

59.              Адміністративна юрисдикція: загальні риси, принципи.

60.              Адміністративна юстиція: поняття, моделі та особливості становлення в Україні.

61.              Адміністративне судочинство в Україні: завдання та принципи.

62.              Завдання і порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення.

63.              Засоби забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

64.              Адміністративне затримання і доставлення як засоби забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

65.              Протокол про адміністративне правопорушення.

66.              Постанова по справі про адміністративне правопорушення.

67.              Види рішень, що приймаються по скарзі чи протесту на постанову про накладення адміністративного стягнення.

68.              Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

69.              Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

70.              Правове положення і повноваження адміністративних комісій.

71.              Справи про адміністративні правопорушення, підвідомчі органам внутрішніх справ.

72.              Справи про адміністративні правопорушення, підвідомчі судам (суддям).

73.              Порядок оскарження та опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

74.              Розгляд скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

75.              Адміністративна відповідальність за правопорушення в сільському господарстві.

76.              Адміністративна відповідальність за правопорушення на транспорті.

77.              Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі шляхового господарства і зв’язку.

78.              Адміністративна відповідальність в галузі охорони природи, використання природних ресурсів.

79.              Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління.

80.              Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, в сфері послуг, фінансів і підприємницькій діяльності.

81.              Адміністративна відповідальність за порушення у сфері будівництва і житлово-комунального господарства.

82.              Поняття режиму законності та дисципліни в державному управлінні.

83.              Способи забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика.

84.              Контроль в державному управлінні: поняття, зміст та види.

85.              Контроль з боку органів законодавчої влади.

86.              Контроль органів виконавчої влади загальної компетенції.

87.              Відомчий та міжвідомчий контроль.

88.              Судовий контроль в державному управлінні.

89.              Контрольні повноваження державних інспекцій та служб.

90.              Прокурорський нагляд в державному управлінні, його завдання та предмет.

91.              Поняття і види адміністративно-правових режимів.

92.              Правовий режим надзвичайного стану.

93.              Правовий режим надзвичайної екологічної ситуації та режим воєнного стану.

94.              Галузеве управління: його зміст. Особливості міжгалузевого та регіонального управління.

95.              Органи управління транспортом і шляховим господарством, їх повноваження.

96.              Органи управління використанням і охороною природних ресурсів, їх компетенція.

97.              Організаційно-правові засади управління митною справою в Україні.

98.              Митний контроль. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил.

99.              Система і повноваження органів управління освітою.

100.         Організація державного управління наукою.

101.         Система і повноваження органів управління охороною здоров’я населення.

102.         Санітарно-епідеміологічний нагляд.

103.         Організаційно-правові засади управління обороною.

104.         Збройні Сили України: їх види та комплектування.

105.         Організаційно-правові засади управління національною безпекою.

106.         Система, правове положення та зміст роботи органів внутрішніх справ.

107.         Служба в органах внутрішніх справ.

108.         Громадський порядок та громадська безпека, адміністративно-правові заходи їх охорони.

109.         Основні завдання і повноваження міліції України.

110.         Юрисдикційні повноваження органів внутрішніх справ.

111.         Дозвільна система органів внутрішніх справ.

112.         Адміністративно-правове регулювання в’їзду в Україну та виїзду з України.

113.         Організаційно-правові засади управління юстицією.

114.         Реєстрація актів громадянського стану.