Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ Адвокатура України

Адвокатура України

« Назад

Адвокатура України 09.09.2018 16:06

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

                 

 

 

 

 

 

 

3521 МЕТОДИЧНІ  ВКАЗІВКИ 

до   проведення практичних занять,

самостійної   роботи, виконання  контрольних  робіт

із  дисципліни «Адвокатура України»

для студентів спеціальності 6.030402 “Правознавство”

кваліфікаційного рівня «бакалавр»

усіх форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми

Сумський державний університет

2013

 

Методичні вказівки та завдання до проведення практичних (семінарських) занять, самостійної роботи, виконання контрольних робіт з дисципліни «Адвокатура України» / укладач кандитат юридичних наук, доцент М. І. Логвиненко. – Суми : Сумський державний університет, 2013. – 30 с.

 

Кафедра адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки

 

Мета і завдання викладання дисципліни

 

Мета студентів, які вивчають дисципліну «Адвокатура України», – засвоїти в повному обсязі навчальну програму та сформувати самостійність як особистісну рису та важливу професійну якість, сутність якої полягає в умінні систематизувати, планувати та контролювати власну діяльність.

До основних форм роботи студентів з дисципліни «Адвокатура України» належать такі:

  • опрацювання прослуханого лекційного матеріалу, обов`язкових і додаткових наукових літературних джерел;
  • вивчення окремих тем або питань, передбачених для самостійного опрацювання;
  • виконання домашніх завдань;
  • підготовка до практичних занять;
  • підготовка до різних форм поточного контролю;
  • пошук та огляд літературних джерел за заданою проблематикою;
  • написання контрольної роботи;
  • аналітичний розгляд наукових публікацій.

У процесі підготовки до практичних занять студенти повинні опрацювати прослуханий лекційний матеріал, всебічно розглянути зміст питань, що виносяться на заняття, проаналізувати відповідні навчальні літературні джерела, нормативно-правові аспекти.

Домашнє завдання з дисципліни студенти виконують з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань, а також умінь щодо навчального матеріалу, винесеного для самостійного опрацювання.

Разом з опануванням законодавства слід також вивчати і аналізувати практику його реалізації,обставини і причини прийняття актів, які вивчаються, ставлення до них практиків і громадськості. Вивченню підлягають насамперед чинні нормативно-правові акти, а також скасовані й такі, що фактично втратили значення, проекти актів із відповідних питань.

Практичні завдання мають на меті закріпити теоретичні знання студентів і головне – сформувати навички роботи з нормативними актами. Перш ніж розпочинати вирішувати завдання, що відтворюють ситуації, з якими стикаються громадяни при зверненні до адвокатів, студенти повинні засвоїти теоретичні положення, пов`язані з окремими питаннями адвокатської діяльності. Практичні й тестові завдання необхідно виконувати в письмовій формі з розгорнутим мотивованим розв`язанням. Вирішуючи завдання, необхідно продемонструвати вміння самостійно аналізувати конкретні ситуації, аргументовано відповідати на поставлені питання, посилаючись на відповідні нормативні акти. Відповідні повинні бути повні, обґрунтовані, із зазначенням можливих порушень чинного законодавства про адвокатуру, наслідків таких порушень.

 

Теми семінарських занять

 

Тема 1. Новий Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

 

План

  1. Основні нововведення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Структура Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ключові поняття: адвокатура України, адвокатська діяльність, принципи адвокатської діяльності, адвокат, договір про надання правової допомоги, предмет та джерела науки і дисципліни адвокатура України.

При розгляді першого питання необхідно проаналізувати основні нововведення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дати коротку порівняльну характеристику чинного та закону, що втратив чинність; охарактеризувати основні напрямки змін у законодавстві про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Для відповіді на друге питання перш за все необхідно назвати всі складові елементи у структурі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та дати коротку характеристику щодо кожного з них.

Список рекомендованої літератури

  1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – № 30. – Ст. 141.
  2. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР).
  3. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури» від 30.09.1999 р. № 1240/99.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок реєстрації адвокатських об'єднань» 27.04.1993 р. № 302.
  5. Положення про Єдиний реєстр адвокатів України. Затверджено постановою Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 10.03.2000 р.
  6. Основні положення про роль адвокатів. Прийняті VІІІ Конгресом ООН із запобігання злочинам 1.08.1990 р.

 

Тема 2.  Історія адвокатури

 

План

1. Адвокатура у античній Греції та Римі.

2. Адвокатура середніх віків (V—XV століть).

Ключові поняття: логограф, родинна адвокатура, патронат, клієнт, баристер.

У першому питанні необхідно охарактеризувати зародження інституту адвокатури та його історичний розвиток у Греції та Римі античної доби. Назвати основне призначення захисників, описати участь адвокатів у судових процесах.

У відповіді на друге питання необхідно охарактеризувати особливості розвитку інституту адвокатури у добу Середньовіччя, зміни у повноваженнях адвокатів, оплату праці адвокатів, кваліфікаційні вимоги до професії адвоката у різних державах (зокрема, Англія, Франція, Німеччина).

Список рекомендованої літератури

  1. Загальна Декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Права людини. Міжнародно-правові документи. – К., 1995.
  2. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.1950 р. // Права людини: Міжнародні договори ООН і РЄ. – К., 2001.
  3. Чубатий М. До історії адвокатури на Україні. – Львів, 1994.
  4. Сучасні системи адвокатури / за ред. О. Д. Святоцького. - К. : Право України, 1993.
  5. Миргородский Ю. Адвокатура в странах СНГ // Юридическая практика. – 25.03 и 01.04.2003. – № 12,13.
  6. Святоцький О. Д. Адвокатура: історія і сучасність / О. Д. Святоцький, В. В. Медведчук. – К. : Ін Юре. – 1997.

 

Тема 3. Історичний шлях розвитку адвокатури в Україні

 

План

1. Формування професійної адвокатури в Україні.

2. Перші організаційні форми української адвокатури.  

Ключові поняття: звичай, «видоки», «послухи».

Під час розгляду першого питання необхідно простежити історичний шлях виникнення та розвитку української адвокатури. Доцільно простежити з того часу, коли вона була організаційно оформлена й законодавчо закріплена як особли­вий правовий інститут. Зокрема,  визначити роль захисників у судах, які виконували рідні та приятелі сторін, послу­хи (свідки порядного життя обвинуваченого), «видоки» (свідки вчиненого стороною або спірного факту) за часів Київської Русі (IX—XIII ст.).

У другому питанні охарактеризувати перші адвокатські професійні формування, зокрема професійну адвокатуру в Україні в пері­од польсько-литовської доби (XIV—XVI ст.), як основу подальшого розвитку адвокатури.

 

Список рекомендованої літератури

  1. Історія адвокатури України / за ред. Т. В. Варфоломеєвої,
    О. Д. Святоцького. – К. : Либідь, 1992.
  2. Історія адвокатури України / за ред. Т. В. Варфоломеєвої,
     О. Д. Святоцького, В. С. Кульчицького та ін. – К. : СДМ-Студіо, 2002.
  3. Чубатий М. До історії адвокатури на Україні. – Львів, 1934.
  4. Святоцький О.Д., Медведчук В. В. Адвокатура: Історія і сучасність /
    О. Д. Святоцький, В.В. Медведчук. – К. : Ін-Юре, 1997.
  5. Алейніков Г. І. Роль адвокатури у формуванні української державності // Українська державність: становлення, досвід, проблеми: зб.. наук. ст. (за матеріалами ХІІ Харк.політологічних читань). – X., 2001.

 

 

Тема 4. Загальні положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

 

План

1. Загальні положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

2. Набуття права на зайняття адвокатською діяльністю. Організаційні форми адвокатської діяльності.

Ключові поняття: адвокат, адвокатська діяльність, присяга адвоката, захист, клієнт, представництво, правова допомога, право на зайняття адвокатською діяльністю, форма адвокатської діяльності.

У першому питанні необхідно розглянути загальні положення, що визначають суть та зміст адвокатської діяльності, принципи та гарантії адвокатської діяльності.

При розгляді другого питання необхідно визначити процедуру надання права на зайняття адвокатською діяльністю, порядок реалізації цього права та підстави припинення такої діяльності. Визначити та охарактеризувати всі форми адвокатської діяльності.

Список рекомендованої літератури

  1. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР).
  2. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – №30. – Ст. 141.
  3. Святоцький О. Д. Адвокатура України: навч. посіб. для студентів юрид. вищих навч. закладів / О. Д. Святоцький, М. М. Михеєнко. – К. : Ін Юре, 1997. – 224 с.
  4. Адвокатура України: навчальний посібник: у 2 кн. / за ред. доктора юридичних наук, професора С.Я. Фурси. Кн. 2: Кредитно-модульний навчальний посібник – практикум. – К. : КНТ, 2007. – 316 с. – (серія «Процесуальні науки»).
  5. Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 302.
  6. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури: Затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93.
  7. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури: Затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року
    № 155/93.
  8. Правила адвокатської етики: Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1-2 жовтня 1999 року за № 6.

 

Тема 5. Види адвокатської діяльності. Права та  обов’язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності

 

План

1. Види адвокатської діяльності.

2. Права і обов’язки адвоката.

3. Гарантії адвокатської діяльності.

Ключові поняття: адвокатська діяльність, адвокатська таємниця, адвокатський запит, договір про надання правової допомоги, ордер, довіреність.

Під час відповіді на перше питання необхідно розкрити поняття видів адвокатської діяльності, назвати види адвокатської діяльності та дати характеристику кожного з них.

У другому питанні потрібно визначити права та професійні обов’язки адвоката за нормами чинного законодавства. Проаналізувати гарантії адвокатської діяльності як особливо важливий чинник у забезпеченні повного незалежного функціонування інституту адвокатури.

 

 

Список рекомендованої літератури

  1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – №30. – Ст. 141.
  2. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР).
  3. Судові промови адвокатів України / гол. ред. кол. В. Медведчук. — К. : Редакція журналу «Адвокат», 2000.
  4. Розвиток української адвокатури за міжнародними стандартами: реальність чи примара // Адвокат. – 2002. – №1.
  5. Варфоломеєва Т. В. Суб'єкт надання правової допомоги // Адвокат. – 2001. – № 6.
  6. Логінова С. Адвокатська таємниця через призму судово-правової реформи // Право України. – 2002. – № 2.
  7. Стасюк Р. Роль адвоката у захисті прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб у суді // Юридична Україна. – 2003. – № 1.

 

Тема 6. Договір про надання правової допомоги.
Зупинення та припинення права на зайняття адвокатською діяльністю

 

План

  1. Договір про надання правової допомоги.
  2. Зупинення та припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Ключові поняття: договір про надання правової допомоги, сторони договору про надання правової допомоги, суб’єкти надання правової допомоги, порядок надання правової допомоги.

У першому питанні практичної роботи потрібно визначити поняття договору про надання правової допомоги, визначити його сторони, зміст, предмет, порядок укладення.

Друге питання повинно містити вілповідь про порядок зупинення та припинення договору про надання правової допомоги, підстави зупинення та припинення, правові наслідки зупинення і припинення дії договору.

 

Список рекомендованої літератури

  1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – №30. – Ст. 141.
  2. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР).
  3. Хотенець П. В. Правовий статус адвоката в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. 12.00.10 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – X., 2002.
  4. Яновська О. Система гарантій адвокатської діяльності – крок до громадянського суспільства // Право України. – 1996. – № 3.
  5. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах – 7.10.2002 р.
  6. Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011
    № 4191-VI.

 

Тема 7. Дисциплінарна відповідальність адвоката. Стадії дисциплінарного провадження

 

План

1. Дисциплінарна відповідальність адвоката.
2. Стадії дисциплінарного провадження.

Ключові поняття: відповідальність, дисциплінарне провадження, дисциплінарне стягнення, догана, стадії дисциплінарного провадження, дисциплінарна справа.

У першому питанні необхідно дати правову характеристику дисциплінарної відповідальності адвоката, визначити підстави її виникнення.

У відповіді на друге питання потрібно назвати та охарактеризувати основні стадії дисциплінарного провадження, повноваження органів, які проводять дане провадження, наслідки такого провадження.

 

 

Список рекомендованої літератури

  1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – №30. – Ст. 141.
  2. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР).
  3. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури: Затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93.
  4. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури: Затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року
    № 155/93.
  5. Правила адвокатської етики: Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів 1 — 2 жовтня 1999 року за № 6.
  6. Рекомендації R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-учасницям Ради Європи про свободу здійснення професійних адвокатських обов'язків. 25.10.2000 р.
  7. Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, 1988 р.

 

Тема 8. Адвокатське самоврядування

 

План

1. Засади адвокатського самоврядування.

2. Рада адвокатів регіону.

Ключові поняття: адвокатське самоврядування, принципи адвокатського самоврядування, форми адвокатського самоврядування, органи адвокатського самоврядування.

У першому питанні необхідно дати характеристику права адвокатів на самоврядування, проаналізувати реалізацію цього права, назвати основні принципи адвокатського самоврядування, органи адвокатського самоврядування.

У другому питанні потрібно дати повну характеристику Ради адвокатів регіону як органу адвокатського самоврядування, визначити склад, повноваження, порядок формування, основні функції та завдання.

 

Список рекомендованої літератури

  1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – №30. – Ст. 141.
  2. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР).
  3. Закон України «Про об’єднання громадян» від 16.06.92 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст.504.
  4. Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 302.

 

Тема 9. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури України

 

План

1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.
2. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Ключові поняття: дисциплінарна відповідальність, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

У відповіді на перше питання потрібно дати визначення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, визначити склад та повноваження, порядок формування та ліквідації, основоположні завдання та функції, провести порівняльну характеристику між палатами кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

У другому питанні необхідно охарактеризувати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури як колегіальний орган, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Визначити склад та повноваження.

Список рекомендованої літератури

  1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – №30. – Ст. 141.
  2. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР).
  3. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури: затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93.
  4. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури: затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93.
  5. Правила адвокатської етики: схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1-2 жовтня 1999 року за № 6.

 

Тема 10. Здійснення в Україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави. Особливості статусу адвоката іноземної держави

 

План

1. Набуття адвокатом іноземної держави права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні.

2. Підстави для відмови у внесенні адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України.

3. Відповідальність адвоката іноземної держави.

Ключові поняття: адвокат іноземної держави, адвокатська діяльність, Єдиний реєстр адвокатів України.

У першому питанні необхідно охарактеризувати підстави набуття та припинення права на зайняття адвокатською діяльністю адвокатом іноземної держави в Україні. Визначити особливості правового статусу адвоката іноземної держави.

У другому питанні потрібно назвати та обґрунтувати підстави відмови у наданні права на зайняття адвокатською діяльністю, порядок оскарження такої відмови.

Третє питання потребує відповіді про особливості притягнення до відповідальності адвоката іноземної держави, порядок дисциплінарного провадження та його наслідки.

Список рекомендованої літератури

  1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – №30. – Ст. 141.
  2. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР).
  3. Барщевский М. Ю. Адвокат, адвокатская фирма, адвокатура: учебн. пособие. – М. : Белые альвы, 1995.
  4. Медведчук В. Адвокатська діяльність — гарантія професіоналізму та доступності правозахисту // Закон і Бізнес. — 2000. — № 11. — С. 12.
  5. Бігун Б. Чи може український юрист практикувати в США? // Юридичний журнал. – 2002. – № 4.
  6. Варфоломеєва Т. В. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру» / Т. В. Варфоломеєва,  Є. В. Гончаренко; Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність: зб. нормативних актів, коментар / Академія адвокатури України. – К. : Юрінком Інтер, 2003.

 

Самостійна робота студентів

Самостійна робота є важливим фактором засвоєння навчального матеріалу. Мета самостійної роботи – формування самостійності студента, його вмінь, знань, навичок, що здійснюється опосередковано через зміст і методи усіх видів навчальних занять.

Самостійна робота – це робота студентів, що планується та виконується за завданнями та під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Завдання самостійної роботи студентів із дисципліни – засвоїти, закріпити та систематизувати відповідні теоретичні знання, а також уміти застосовувати їх під час виконання практичних завдань. Самостійна робота студентів забезпечує їх підготовку до поточних аудиторних занять.

Зміст самостійної роботи студентів із дисципліни «Адвокатура України» визначається навчальною програмою дисципліни.

Самостійна робота сприяє:

  • поглибленню і розширенню знань;
  • формуванню інтересу до пізнавальної діяльності;
  • оволодінню прийомами процесу пізнання;
  • розвитку пізнавальних здібностей.

Для контролю оволодіння знаннями, що одержані студентом самостійно під час вивчення навчальної дисципліни «Адвокатура України», використовуються контрольні питання та тестові завдання. Частина із запропонованих нижче контрольних питань і тестових завдань буде використовуватися при проведенні модульних та підсумкових контролів знань студентів, тому їх вирішення сприятиме як підвищенню рівня знань, так і отриманню високих рейтингових балів.

 

Варіанти контрольних питань до навчальної дисципліни «Адвокатура України»

  1. Підстави для надання адвокатом правової допомоги.
  2. Форма угоди для надання правової допомоги.
  3. Особи,від яких адвокат може прийняти доручення правової допомоги.
  4. Дотримання принципу компетентності та добросовісності на стадії виконання адвокатом доручення клієнта.
  5. Порядок інформування клієнта щодо правової позиції у справі.
  6. Дотримання принципу законності на стадії прийняття доручення клієнта.
  7. Дотримання принципу неприпустимості представництва клієнтів із суперечливими інтересами на стадії прийняття доручення клієнта.
  8. Дотримання принципу конфіденційності на стадії прийняття доручення клієнта.
  9. Засади прийняття доручення клієнта декількома адвокатами.
  10. Дотримання принципу законності на стадії виконання адвокатом доручення клієнта.
  11. Інформування адвокатом клієнта про хід виконання доручення.
  12. Дотримання принципу добросовісності на стадії виконання адвокатом доручення клієнта.
  13. Оплата праці адвоката.
  14. Оплата фактичних видатків ,пов’язаних із виконанням доручень.
  15. Фінансові відносини у випадку дострокового розірвання угоди.
  16. Одностороннє розірвання клієнтом угоди про надання правової допомоги.
  17. Обов’язки адвоката при розірванні угоди.
  18. Мета створення та повноваження кваліфікаційно –дисциплінарної комісії адвокатури.
  19. Склад та термін дії кваліфікаційно-дисциплінарної комісії аадвокатури.
  20. Напрямки діяльності ,склад та повноваження атестаційної палати КДКА.
  21. Порядок розгляду заяв про видачу свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю.
  22. Порядок створення,склад та повноваження дисциплінарної палати КДК адвокатури.
  23. Порядок розгляду справ про дисциплінарну відповідальність адвоката.
  24. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, порядок створення, склад, повноваження.
  25. Дисциплінарна відповідальність адвоката та види дисциплінарних стягнень.
  26. Підстави припинення адвокатської діяльності.
  27. Відносини адвокатури із владними структурами та органами місцевого самоврядування.
  28. Підстави та порядок створення адвокатських об’єднань.
  29. Статт адвокатського об’єднання.
  30. Порядок реєстрації адвокатських об’єднань.
  31. Спілки та асоціації адвокатів.
  32. Форми діяльності та завдання Спілки асоціації адвокатів.
  33. Порядок припинення діяльності Спілки асоціації адвокатів України.
  34. Хто може бути захисником?
  35. Права захисника.
  36. Обов’язки захисника.
  37. Конституційні принципи забезпечення підозрюваному, обвинувачуваному, підсудному права на захист.
  38. Правове забезпечення підозрюваному, обвинувачуваному, підсудному права на захист.
  39. Способи залучення адвоката як захисника до участі у справі.
  40. Випадки, коли відмова від захисника не може бути прийнята особою, яка проводить дізнання, слідство, суддею чи судом.
  41. Момент, із якого захисник допускається до участі у справі.
  42. Випадки, коли адвокат не має права прийняти доручення про надання юридичної допомоги.
  43. Повноваження адвоката щодо збирання, дослідження й оцінки доказів за справою, яку він веде.
  44. Повноваження адвоката на стадії апеляційного провадження.
  45. Повноваження адвоката на стадії касаційного провадження.
  46. Права адвоката щодо оскарження дій і рішень слідчих органів, прокурора, судді і суду.
  47. Права адвоката на стадії закінчення попереднього слідства та на судових стадіях кримінального процесу.
  48. Порядок розгляду й вирішення зауважень адвоката щодо протоколу судового засідання.
  49. Порядок оскарження адвокатом вироку суду.
  50. Права та обов’язки адвоката як представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача.
  51. Дотримання адвокатом принципу законності у відносинах із судом та іншими учасниками судового процесу.
  52. Участь адвоката у цивільному процесі.
  53. Представницька та правозахисна роль адвоката у цивільному процесі.
  54. Участь адвоката під час ведення цивільних справ на стадіях апеляційного та касаційного провадження.
  55. Участь адвоката у господарському процесі.
  56. Особливості діяльності адвоката на стадії досудового врегулювання господарських спорів.
  57. Характеристика роботи адвоката під час розгляду господарських справ на всіх стадіях провадження.
  58. Участь адвоката в адміністративному процесі.
  59. Принципи адміністративного судочинства.
  60. Особливості правового статусу сторін в адміністративному процесі.
  61. Строки вчинення процесуальних дій в адміністративному процесі.
  62. Залишення позовної заяви без розгляду та зупинення чи закриття провадження в адміністративному процесі.
  63. Особливості роботи адвоката під час ведення адміністративних справ на стадіях провадження за винятковими та нововиявленими обставинами.
  64. Допоміжні галузі знань у роботі адвоката.
  65. Призначення, роль та мистецтво судової риторики.

 

Контрольна робота

Важливим засобом засвоєння знань є контрольна робота. Написання контрольної роботи за даною проблематикою необхідно починати з ретельно продуманого вступу. У вступі визначаються мета дослідження, практичне і теоретичне значення теми, з максимально можливою точністю встановлюються межі досліджуваної теми, а також методи дослідження.

В основній частині контрольної роботи викладається зміст досліджуваної проблеми. Наслідком дослідження можуть бути пропозиції щодо реформи законодавства у сфері адвокатської діяльності.

Робота повинна завершуватись аргументованими висновками.

 

Варіанти контрольних робіт з дисципліни «Адвокатура України»

1.Соціально-історичні витоки  адвокатури.

2.Українська адвокатура :історичний  аспект.

3.Адвокатура незалежної України.

4.Адвокатура в юридичному механізмі захисту прав людини.

5.Правові основи функціонування  органів, які  здійснюють адвокатську діяльність  в Україні.

6.Основні принципи організації діяльності адвокатури.

7.Адвокатура в контексті  судово-правової реформи в Україні.

8.Адвокатські об’єднання.

9.Правовий статус адвоката.

10.Організаційні форми та види  діяльності адвокатів  за українським законодавством.

11.Кваліфікаційно–дисциплінарні комісії адвокатури.

12.Правові основи  адвокатської діяльності.

13.Адвокат у кримінальному процесі.

14.Угода про правову допомогу у кримінальній справі.

15.Захисник на досудовому слідстві.

16.Адвокат-представник  потерпілого,цивільного позивача та цивільного відповідача.

17.Адвокат-захисник  у судових стадіях процесу.

18.Тактика адвоката у кримінальному процесі.

19.Адвокат у цивільному процесі.

20.Представницька та правозахисна функції адвоката в цивільному процесі.

21.Адвокат-захисник у суді.

22.Робота адвоката на всіх стадіях провадження у цивільному процесі.

23.Участь адвоката у господарському процесі.

24.Оскарження судових  вироків та рішень.

25.Осогбливості участі адвоката  при розгляді господарських справ у суді.

26.Виконання судових рішень .

27.Адвокат у господарській сфері.

28.Участь адвоката у адміністративному процесі.

29.Правовий статус адвоката при розгляді адміністративних справ у суді.

30.Докази й строки  в адміністративному процесі.

31.судовий розгляд адміністративної справи.

32.Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

33.Допоміжні галузі знань у роботі адвоката.

34.Віктимологія в  захисній практиці.

35.Етичність – невід’ємна складова професіоналізму адвоката.

36.Призначення, роль та мистецтво судової риторики.

37.Інші допоміжні галузі знань у роботі адвоката.

38.Оплата праці та оподаткування адвокатської діяльності в Україні.

39.Збори та соціальні гарантії адвокатської діяльності в Україні.

40.Українська сучасна адвокатура порівняно з адвокатурами Росії, Німеччини, Франції, Англії.

 

Варіанти тестових завдань до навчальної дисципліни «Адвокатура України»

1.На нижчих стадіях розвитку людського суспільства:

 

а) правозаступництво було невіддільне від судового представництва;

б) поняття представництва не існувало;

в) правозаступництво було  відокремлене від представництва.

 

2.У стародавні  часи  більшість адвокатів були:

 

а) ораторами;

б) правозаступниками;

в) священнослужителями.

 

3.У добу середньовіччя найдовший термін підготовки до адвокатської діяльності передбачався:

 

а) у Німеччині;

б) у Франції;

в) в Англії.

 

4.Основних рис адвокатура почала набувати:

 

а) з  12-го ст.

б) з   19-го ст.

в) з   16-го ст.

 

5.Розвиток світової  адвокатури почався:

 

а) з грецької адвокатури;

б) з китайської адвокатури;

в) з римської адвокатури.

 

6.За часів Гетьманщини, згідно із загальним правилом, адвокатами могли бути:

 

а)повнолітні чоловіки та жінки;

б)духовні особи;

в)тільки повнолітні чоловіки.

 

7.Згідно із  судовою реформою 60-х років правове регулювання адвокатури здійснювалося:

 

а) «Судовими статутами»;

б) «Адвокатськими статутами»;

в) «Положенням про адвокатуру».

 

8.Згідно із судовою реформою  60-х років  повірені – це:

 

а) судді;

б) прокурори;

в) адвокати.

 

9.Присяжні повірені повинні:

 

а) мати вищу юридичну освіту;

б) мати будь-яку освіту;

в) мати середню юридичну освіту.

 

10.Присяжні повірені повинні були мати стаж судової роботи або роботи  помічника, повіреного не менше ніж:

 

а) одного року;

б) трьох років;

в) п’яти років.

 

11. «Товариш»-це:

 

а) заступник  голови Ради повірених;

б) помічник голови Ради повірених;

в) приватний повірений.

 

12.Приватні повірені допускалися до ведення справ:

 

а) в усіх судах;

б) лише в тих судах,до яких вони були приписані;

в) взагалі не допускаються.

 

13.Оплата адвокатських послуг  клієнтом називається:

 

а) зарплатою;

б) гонораром;

в) добровільнии внеском.

 

14.У середині  30-х років в адвокатурі  України переважали:

 

а) колективні форми організації роботи;

б) індивідуальні форми організації роботи;

в) змішані форми організації роботи.

 

15.Терміни «адвокатура»  та « адвокат» у радянській  адвокатурі було введено:

а) Постановою НКЮ «Про реорганізацію  колегій захисників»(1927р.)

б) Основами судоустрою СРСР і союзних республік  1924 року;

в) Положенням  про адвокатуру  1939 року.

 

16.У період окупації 1941-1944 року років відповідно до нормативних актів, якими  регулювалася діяльність адвокатури :

 

а) порушення прав людини допускалися;

б) порушення прав людини не допускалися;

в) такого поняття не існувало.

 

17.Однією з гарантій адвокатської діяльності є:

 

а) заборона прослуховування  телефонних розмов адвоката у зв’язку з оперативно-розшуковою  діяльністю  без санкції  суду:

б) довічний імунітет  від притягнення до кримінальної відповідальності  за певні види діяльності;

в) оплата праці  помічника за рахунок держави.

 

18.Кримінальну справу проти  адвоката не може бути порушено:

 

а) прокурором району;

б) прокурором м. Києва;

в) генеральним прокурором.

 

19.Назвіть принципи ,які  не визначено  законом  як засади  діяльності  адвокатури:

 

а) конфіденційності;

б) диспозитивності;

в) гуманізму.

 

20.Адвокатура України – це:

 

а) спілка юристів;

б) громадянське об’єднання;

в) політична організація;

г) партія однодумців.

 

21.Гарантії адвокатської діяльності  закріплено:

 

а) Конституцією;

б) законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

в) кримінально-процесуальним кодексом.

 

22.Умови роботи помічника адвоката визначаються:

 

а) трудовою угодою в будь-якій формі;

б) усною домовленістю між помічником і адвокатом;

в) контрактом.

 

23. Перше засідання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури проводиться в такий термін із часу формування складу комісії:

 

а) п’ятнадцятиденний;

б) десятиденний;

в) п’ятиденний.

 

24. Принципи діяльності адвокатури – це:

 

а) напрями правового впливу на суспільні відносини;

б) засоби регулювання діяльності адвокатури;

в) засади діяльності адвокатури, що випливають з норм права.

 

25. Особа, яка має судимість:

 

а) не може бути адвокатом;

б) може бути адвокатом;

в) може бути адвокатом тільки з дозволу Міністра юстиції.

 

26. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури створюється при:

 

а) Президентові України;

б) Верховній Раді України;

в) Кабінеті Міністрів України.

 

27. Адвокатська діяльність:

 

а) є підприємницькою;

б) не є підприємницькою;

в) прирівнюється до підприємницької в деяких, визначених законом, випадках.

 

28. Порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури визначає:

 

а) положення;

б) статут;

в) закон.

 

29. Термін повноважень Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури становить:

 

а) один рік;

б) три роки;

в) п’ять років.

 

30. До складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури не входить:

 

а) представник Верховного Суду України;

б) представник Конституційного Суду України;

в) представник Спілки адвокатів України.

 

31. Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури очолює:

 

а) президент комісії;

б) голова комісії;

в) міністр юстиції.

 

32. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури:

 

а) формує склад кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

б) розробляє й затверджує програми та порядок складання іспитів у кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури;

в) проводить консультації для осіб, які готуються складати кваліфікаційний іспит.

 

33. Вища кваліфікаційна комісія проводить свої засідання:

 

а) у разі потреби;

б) один раз на місяць;

в) один раз на тиждень.

 

34. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури:

 

а) підлягає оскарженню голові цієї комісії;

б) підлягає оскарженню до суду;

в) є остаточним.

 

35. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури приймається:

 

а) відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів комісії;

б) відкритим голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх членів комісії;

в) закритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

 

36. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури створюються:

 

а) у обласних центрах та містах Києві та Севастополі;

б) у районних центрах;

в) при управліннях юстиції.

 

37. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія діє у складі:

 

а) двох палат — атестаційної та дисциплінарної;

б) трьох палат — атестаційної, дисциплінарної та кваліфікаційної;

в) двох палат — кваліфікаційної та дисциплінарної.

 

38. Присяга адвоката України приймається:

 

а) під час одержання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

б) після оголошення рішення комісії про успішне складання іспитів;

в) перед укладанням угоди з першим клієнтом.

 

39. У разі втрати громадянства:

а) свідоцтво анулюється;

б) дія свідоцтва призупиняється;

в) дія свідоцтва залежить від наявності угоди з країною, громадянином якої буде адвокат.

 

40. Вищим керівним органом Національної асоціації адвокатів України є:

а) конференція;

б) правління;

в) з’їзд.

 

41. Помічник адвоката повинен мати освіту:

а) будь-яку вищу;

б) вищу юридичну;

в) початкову юридичну.

 

42. Внутрішня діяльність Національної асоціації адвокатів України регулюється:

а) статутом;

б) положенням;

в) кодексом.

 

43.З’їзд Національної асоціації адвокатів України скликається:

а) один раз на рік;

б) один раз на три роки;

в) один раз на п’ять років.

 

44. Адвокатське об’єднання:

а) реєструється Міністерством юстиції України;

б) реєструється Кабінетом Міністрів України;

в) не реєструється.

 

45. У разі реєстрації адвокатського об’єднання йому видається такий документ про реєстрацію:

а) посвідчення;

б) свідоцтво;

в) ліцензія.

 

46. Під час отримання свідоцтва про право на зайняття адвокат­ською діяльністю особа:

а) приймає присягу;

б) дає обіцянку;

в) підписує зобов’язання;

г) дає клятву.

 

47. Особа, яка має судимість:

а) може бути помічником адвоката;

б) не може бути помічником адвоката;

в) може бути помічником адвоката з дозволу колегії адвокатів.

 

48. Помічником адвоката можуть бути особи, які:

а) працюють у суді;

б) не мають стажу роботи;

в) працюють приватними нотаріусами.

 

49. Якщо адвоката засуджено за скоєння злочину, і вирок набрав законної сили:

а) адвокатська діяльність припиняється;

б) адвокатська діяльність призупиняється;

в)статус адвоката залишається.

 

50. Назвіть, який з видів діяльності не є адвокатським:

а) надання консультацій;

б) засвідчення копій документів у справах, які ведуть адвокати;

в) засвідчення справжності підпису осіб, причетних до справи.

 

51. На адвоката, відповідно до законодавства України, покладено такі функції:

а) тільки правозаступництва;

б) правозаступництва й представництва;

в) правозаступництва, представництва та консультативну.

 

52. Адвокат, збираючи відомості про факти, що можуть бути використані як докази:

а) має право застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

б) не має права використовувати науково-технічні засоби;

в) чинним законодавством це право адвоката не визначено.

 

53. Адвокат не має права прийняти доручення про надання юридичної допомоги у разі:

а) коли він брав участь у цій справі як слідчий;

б) коли він подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких не суперечать інтересам особи, яка звернулася із проханням про ведення справи;

в) коли він є родичем голови Верховного Суду України.

 

54. Помічник адвоката:

а) може виконувати будь-які доручення у справах, що знаходяться у провадженні адвоката;

б) може виконувати доручення у справах, що знаходяться у провад­женні адвоката, крім процесуальних повноважень адвоката;

в) може виконувати тільки доручення, пов’язані із технічним забезпеченням роботи адвоката.

 

55. Дисциплінарне стягнення щодо адвоката застосовується не пізніше як:

а) через одну добу із дня виявлення порушення;

б) через один місяць із дня виявлення порушення, не враховуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці;

в) через шість місяців із дня виявлення порушення.

 

56. До адвоката може бути застосовано такі дисциплінарні стяг­нення:

а) зауваження;

б) догана;

в) попередження.

 

57. Якщо під час розгляду справи дисциплінарна палата переконається в необґрунтованості притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, вона може:

а) закрити дисциплінарну справу;

б) передати її розгляд до суду;

в) направити подання до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

 

58. Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності виголошується:

а) у присутності адвоката, справа щодо якого розглядається;

б) за його відсутності;

в) за його бажанням адвокат може бути присутнім або відсутнім.

 

59. Адвокат вважається таким, щодо якого не застосовувалося дисциплінарне стягнення, якщо упродовж певного терміну на нього не було накладено нового дисциплінарного стягнення:

а) шести місяців;

б) одного року;

в) трьох років.

 

60. Дострокове зняття стягнення:

а) здійснює палата, що накладала стягнення;

б) за поданням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії проводить Вища кваліфікаційна комісія адвокатури;

в) за заявою адвоката може здійснюватися в судовому порядку.

 

61. Особа, що надає правову допомогу у цивільному процесі:

а) має право виступати з поясненнями;

б) надавати усні консультації стороні;

в) подавати клопотання.

 

62. Правові підстави участі адвокатів у цивільному процесі визначені:

а) Цивільним процесуальним кодексом України;

б) Конституцією України;

в) Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

г) Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

 

63. Позовна заява складається адвокатом у :

а) письмовій формі;

б) усній формі;

в) змішаній формі.

 

64. Судові дебати складаються з:

а) промов;

б) оголошення рішення;

в) розгляду справи.

 

65. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у цивільній справі, мають бути засвідчені такими документами:

а) довіреністю фізичної особи;

б) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

в) рішенням суду;

г) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

 

 

Навчальне видання

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ  ВКАЗІВКИ 

до   проведення практичних занять,

самостійної   роботи, виконання  контрольних  робіт

із  дисципліни «Адвокатура України»

для студентів спеціальності 6.030402 “Правознавство”

кваліфікаційного рівня «бакалавр»

усіх форм навчання

 

 

 

 

Відповідальний за випуск В. М. Семенов

Редактор Н. В. Лисогуб

Комп’ютерне верстання М. І. Логвиненка

 

 

 

 

 

 

 

Підп. до друку 29.03.2013, поз.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк.  Обл.-вид. арк.  Тираж 50 пр. Зам. №

Собівартість видання

Видавець і виготовлювач

 

Сумський державний університет,

 

вул. Римського–Корсакова, 2, м. Суми, 40007

 

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить