|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Актуальні проблеми кваліфікації злочинів
Актуальні проблеми кваліфікації злочинів« Назад
Актуальні проблеми кваліфікації злочинів 23.01.2016 07:08
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«Національна академія управління» кафедра кримінального права та процесу
Актуальні проблеми кваліфікації злочинів
Навчально-методичний комплекс
Київ-2013
УДН 343.237 ББК 67.67.480
Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради ВНЗ «Національна академія управління»
Рецензенти: Савченко Андрій Володимирович - доктор юридичних наук, професор,начальник кафедри кримінального права та процесу Національної академії внутрішніх справ. Козаченко Іван Петрович - доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального права та процесу Національної академії внутрішніх справ. Укладачі: Матвійчук Валерій Костянтинович - доктор юридичних наук, професор. Харь Інна Олексіївна - кандидат юридичних наук, доцент.
Актуальні проблеми кваліфікації злочинів: Навчально-методичний комплекс (Матвійчук В.К., Харь І.О. – К.:ВНЗ «Національна академія управління», 2013.с.-142
© Оригінал макет ВНЗ «Національна академія управління»,2013
ЗМІСТ
Кваліфікація злочинів – одна з найважливіших дисциплін кримінально-правового циклу, яка викладається тільки у вищих навчальних закладах. Цей спеціальний навчальний курс завершує вивчення матеріального кримінального права і покликаний узагальнити, поглибити і розширити загальнотеоретичні та практично-орієнтовані знання, вміння та прикладні навички у студентів, а також сформувати у них чітке уявлення про механізм кваліфікації конкретних злочинів, зокрема, мова йде про: злочини проти життя та здоров’я особи;злочини проти власності; злочини у сфері господарської діяльності; злочини проти довкілля; злочини проти громадської безпеки; злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту;злочини проти громадського порядку та моральності; злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення. Таким чином, призначення цього спецкурсу полягає у тому, щоб через подання теоретичного матеріалу максимально наблизити студентів до їхньої майбутньої професійної діяльності на посадах дізнавачів, слідчих, експертів, працівників карного розшуку та їх службових осіб, які повсякденно застосовують положення Кримінального Кодексу України у своїй правоохоронній діяльності. У межах розгляду конкретних груп злочинів навчально-методичний посібник зоорієнтовує як загальні питання кваліфікації таких злочинів, так і спеціальні питання щодо кваліфікації відповідних підгруп таких злочинів та їх окремих видів. Це передбачає встановлення специфіки кваліфікації злочинів(їх груп чи підгруп) за об’єктивними чи суб’єктивними ознаками, визначення особливостей впливу кваліфікуючих, особливо кваліфікуючих чи привілейованих складів таких злочинів на кримінально-правову оцінку вчиненого, відмежування одних злочинів від інших задля уникнення невідповідного застосування кримінального закону. Такий підход дозволяє комплексно та результативно розглянути питання кваліфікації злочинів, підслідних ОВС. Ухвалено: Вченою радою НАУ від 30 серпня 2012 року, протокол № 5
2. Порядок оцінювання знань студентів
І. Загальні положення
1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).
1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:
- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; - систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін; - подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань; - розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу; - оптимізація навчального процесу.
ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів.
2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F). 2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті. На іспиті оцінюванню підлягають: - володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни; - здатність творчо мислити та синтезувати знання; - уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань. 2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів. 2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є: - відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій; - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять; - виконання модульних контрольних робіт. Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів). При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем. Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань. 2.5. Структура поточної успішності (50 балів). а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів; в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів; г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів. д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання. 2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність». 2.7. Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів. Шкала оцінювання екзаменаційних завдань
Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність. У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту. 2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано». У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач. 2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів. ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS
Затверджено: Ректор ВНЗ «Національна академія управління» доктор економічних наук, професор
____________________ А.С. Єрохін
« 19 » вересня 2013 р.
Кафедра кримінального права та процесу
Актуальні проблеми кваліфікації злочинів
3. Програма Циклу професійної підготовки магістра
Галузь знань 0304 “Право” Спеціальність 8.03040101 “Правознавство” Спеціалізація «Кримінальне право; Кримінально_процесуальне право» Освітньо – кваліфікаційний рівень «магістр»
Київ-2013 Розроблено та внесено: на засідання кафедри кримінального права та процесу, протокол №1 від 9 вересня 2013р.
Розробники програми: Матвійчук В.Н., доктор юридичних наук, професор. Харь І. О.- кандидат юридичних наук, доцент.
Завідувач кафедри: кандидат юридичних наук, доцент Ю.В. Нікітін
Затверджено і схвалено вченою радою юридичного факультету, протокол №1 від «12» вересня 2013р.
Декан юридичного факультету кандидат юридичних наук, доцент Ю.В. Нікітін
ВСТУП
Програма вивчення дисципліни циклу професійної підготовки «Актуальні проблеми кваліфікації злочинів», складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки «магістра» напрямку підготовки Право, спеціальність Правознавство,спеціалізації: Кримінальне право; кримінальне-процесуальне право. Предметом вивчення навчальної дисципліни є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із вчиненням злочину ( в аспекті актуальних проблем кваліфікації злочинів). Програма навчального спецкурсу складається з таких змістовних модулів: 9-й семестр 1. Змістовний модуль 1. Кваліфікація злочинів проти життя та здоров’я особи. Кваліфікація злочинів проти волі,честі та гідності особи. Кваліфікація злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.
1. Мета і завдання навчальної дисципліни. 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни « Актуальні проблеми кваліфікації злочинів» є завершення вивчення матеріального кримінального права і спрямована узагальнити поглиблення і розширення загальнотеоретичні та практично-орієнтовані знання, вміння та прикладних навичок у студентів,. 1.2. Основним завданням вивчення дисципліни « Актуальні проблеми кваліфікації злочинів» є: а)формування у студентів глибоких теоретичних та практичних вмінь щодо використання у своїй діяльності; б) сформувати у студентів чітке уявлення про механізм кваліфікації злочинів; в) сприяти вихованню у студентів поважного ставлення до кримінального закону як важливого засобу захисту людини і громадянина , їх прав, свобод і законних інтересів, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційної програми студенти повинні знати: а) досконало законодавчі та теоретичні питання, що стосуються кваліфікації злочинів; б) різні концепції, погляди, дискусійні положення, які стосуються кваліфікації злочинів, критично обмірковувати проблемні питання, щоб мати про них свою аргументовану думку, а також розвивати правове мислення, щоб допомогти правильно орієнтуватись в різноманітних джерелах, що стосуються кваліфікації злочинів, вміти: 1) в науковому і практичному плані застосовувати положення Загальної і Особливої частини Кримінального кодексу України; 2) правильно аналізувати та тлумачити кримінально-правові норми положення постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, застосовувати їх до конкретних кримінальних справ. На вивчення спецкурсу відводиться 72 години, 2 кредити ECTS.
3. ПРОГРАМА КУРСУ
Змістовий модуль І Тема 1. Кваліфікація злочинів проти життя та здоров'я особи Злочини проти життя. Загальна характеристика й види. Поняття вбивства та його види. Ознаки вбивства. Момент початку та закінчення життя. Умисне вбивство без обтяжуючих та пом'якшуючих обставин. Характеристика об'єктивних та суб'єктивних ознак цього злочину. Характерні ознаки такого вбивства. Відмінність вбивства від інших злочинів, наслідками яких також є настання смерті іншої особи. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Конструкція складу цього злочину. Класифікація обставин, що обтяжують умисне вбивство, та їх зміст. Зміст понять: "двох або більше осіб"; "малолітньої дитини або жінки, що перебуває в стані вагітності"; "заручника"; "особливої жорстокості"; "корисливого мотиву"; "хуліганського мотиву"; "виконання особою службового або громадського обов'язку"; "приховування іншого злочину або полегшення його вчинення"; "поєднання із зґвалтуванням або задоволенням статевої пристрасті неприродним способом"; "замовлення"; "попередня змова групи осіб"; "особа, яка раніше вчиняла умисне вбивство". Підстави для кваліфікації вбивства за обтяжуючих обставин за сукупністю з іншими злочинами. Кваліфікація вбивства за обтяжуючих обставин при помилці в потерпілому та при помилці в розвитку причинного зв'язку. Умисне вбивство за пом'якшуючих обставин і його види. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. Конструкція складу злочину. Зміст понять: "протиправне насильство"; "тяжка образа". Поняття стану сильного душевного хвилювання як особливого психічного стану особи. Поняття обмеженої осудності. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини. Конструкція складу цього злочину. Потерпілий, обставини та час вчинення цього злочину. Обумовленість вбивства станом пологової, післяпологової гарячки. Суб'єкт злочину. Поняття обмеженої осудності. Відповідальність співучасників. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної обороні або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Поняття перевищення меж необхідної оборони та перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Умови правомірності, що стосуються нападу й захисту. Умови правомірності заходів по затриманню злочинця. Конкуренція вбивства зі пом'якшуючих обставин із вбивством за обтяжуючих обставин. Вбивство через необережність. Характеристика об'єктивних та суб'єктивних ознак цього злочину. Психічне ставлення суб'єкта до смерті потерпілого. Кваліфікація тілесних ушкоджень, внаслідок яких сталася смерть потерпілого через необережність. Кваліфікуюча ознака такого вбивства. Злочини проти здоров'я. Загальна характеристика та види Поняття й види тілесних ушкоджень. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Критерії визначення тяжкості тілесних ушкоджень. Умисне тяжке тілесне ушкодження. Поняття тяжкого тілесного ушкодження. Патологічний, економічний та естетичний критерії. Поняття тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тілесного ушкодження, що призвело до втрати органу або його функцій, втрати працездатності більш ніж на одну третину, тілесного ушкодження, що спричинило психічну хворобу чи переривання вагітності або непоправне знівечення обличчя. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Спосіб та мета як кваліфікуючі ознаки цього злочину. Зміст кваліфікуючих ознак "за попередньою змовою групою осіб" та "на замовлення". Зміст суб'єктивної сторони при заподіянні тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілому. Відмінність цього злочину від умисного вбивства та вбивства через необережність. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Поняття середньої тяжкості тілесного ушкодження і його ознаки. Поняття "тривалого розладу здоров'я" та "стійкої втрати працездатності". Мета як кваліфікуюча ознака цього злочину. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Поняття вірусу імунодефіциту людини та невиліковної інфекційної хвороби. Зміст суб'єктивної сторони простого складу злочину. Зміст поняття "свідоме поставлення". Диференціація відповідальності за вчинення цього злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину, вплив кількості та віку потерпілих на відповідальність. Зміст суб'єктивної сторони особливо кваліфікованого складу цього злочину. Суб'єкт злочину. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою. Ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Зміст суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою. Предмет цього злочину. Конструкція складу злочину. Зміст суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікація злочинів проти волі, честі та гідності особи Злочини проти волі, честі та гідності особи, їх загальна характеристика та види. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Зміст понять "позбавлення волі" та "викрадення", їх відмінність. Конструкція складу злочину. Кваліфікуючі ознаки складу злочину. Мотив, спосіб, час, кількість потерпілих як кваліфікуючі ознаки цього злочину Зміст понять "фізичні страждання" та "зброя". Співучасть як кваліфікуюча та особливо кваліфікуюча ознака складу злочину. Зміст поняття "тяжкі наслідки". Кваліфікація злочину за сукупністю в разі, коли "тяжкі наслідки" утворюють склад самостійного злочину. Захоплення заручників. Об'єктивна сторона злочину. Зміст понять "захоплення" та "утримання". Конструкція складу злочину. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони цього злочину. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину. Неповнолітній як потерпілий від цього злочину. Співучасть як кваліфікуюча ознака. Кваліфікація злочину у разі його поєднання з погрозою знищення людей. Кваліфікація захоплення заручників за сукупністю з іншими злочинами. Конкуренція захоплення заручників з іншими злочинами, в тому числі зі злочином, передбаченим ст. 349 КК України. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передач людини. Предмет злочину. Дії, що утворюють об'єктивну сторону. Конструкція складу злочину. Переміщення через державний кордон України як умова наявності об'єктивної сторони складу злочину. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони цього злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину. Вік та кількість потерпілих як обтяжуюча ознака. Суб'єкт простого та кваліфікованого складу злочину. Особливо кваліфікуючі ознаки Форми співучасті, що обтяжують відповідальність. Зміст поняття "діти". Спеціальна мета як особливо кваліфікуюча ознака цього злочину. Зміст поняття "тяжкі наслідки". Кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами за умови настання тяжких наслідків. Підміна дитини. Предмет злочину. Ознаки об'єктивної сторони. Мотив як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Відмінність цього злочину від викрадення людини.
Тема 2. Кваліфікація злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності, їх характеристика та кваліфікація Зґвалтування. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Поняття "фізичного та психічного" насильства. Поняття "безпорадного стану" потерпілої особи. Конструкція складу злочину. Потерпілий від злочину. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Множинність при зґвалтуванні. Вплив віку потерпілої особи на кваліфікацію злочину. Зміст особливо кваліфікуючої ознаки "тяжкі наслідки". Кваліфікація зґвалтування за сукупністю з іншими злочинами, зокрема, із вбивством. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Фізичне і психічне насильство як ознака об'єктивної сторони. Поняття безпорадного стану потерпілої особи. Конструкція складу злочину. Потерпілий від злочину. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Множинність при вчиненні цього злочину. Вплив віку потерпілої особи на кваліфікацію злочину. Зміст особливо кваліфікуючої ознаки "особливо тяжкі наслідки". Розбещення неповнолітніх. Поняття "розпусних дій" як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Потерпілий від злочину. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Вплив віку потерпілої особи та наявності спеціального суб'єкта на посилення відповідальності. Кваліфікація розбещення неповнолітніх за сукупністю з іншими злочинами.
Змістовий модуль ІІ
Тема 3. Кваліфікація злочинів проти власності Поняття, види, загальна характеристика та кваліфікація злочинів проти власності. Поняття розкрадання та його види. Корисливі злочини проти власності з ознаками розкрадання Протиправність як ознака розкрадання. Користь як ознака розкрадання. Безоплатність як ознака розкрадання. Види розкрадань залежно від способу. Види розкрадань залежно від розміру викраденого. Власність як родовий об'єкт кримінально-правової охорони. Крадіжка. Зміст поняття "таємне викрадення". Об'єктивні та суб'єктивні ознаки таємності. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Предмет злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Повторність при крадіжці. Співучасть як кваліфікуюча ознака. Зміст понять "проникнення", "житло", "інше приміщення чи сховище". Критерії та розміри оціночних понять "значний, великий, особливо великий" розмір. Відмінність крадіжки від грабежу. Грабіж. Зміст поняття "відкрите викрадення". Об'єктивний та суб'єктивний критерій відкритості. Предмет злочину. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення грабежу. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Повторність при грабежу. Співучасть як кваліфікуюча ознака. Зміст понять "проникнення", "житло", "інше приміщення чи сховище". Насильство як кваліфікуюча ознака грабежу. Критерії та розміри оціночних понять "значний, великий, особливо великий" розмір. Відмінність грабежу від розбою. Розбій. Зміст поняття "напад". Ознаки насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи. Предмет злочину. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Повторність при розбої. Співучасть як кваліфікуюча ознака. Зміст понять "проникнення", "житло", "інше приміщення чи сховище". Критерії та розміри оціночних понять "великий та особливо великий" розмір. Кваліфікація розбою, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Відмінність розбою від вимагання та бандитизму. Вимагання. Поняття і ознаки. Предмет злочину. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Повторність при вимаганні. Співучасть як кваліфікуюча та особливо кваліфікуюча ознака вимагання. Суб'єкт кваліфікованого вимагання. Погроза як обтяжуюча обставина. Кваліфікація пошкодження та знищення майна при вимаганні. Критерії та розміри оціночних понять "значний", "великий" та "особливо великий" розмір. Ознаки насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого. Кваліфікація вимагання, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Шахрайство. Поняття обману та зловживання довірою. Активна та пасивна форми обману. Предмет злочину. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Повторність при шахрайстві. Форми співучасті як кваліфікуючі ознаки. Критерії та розміри оціночних понять "значний", "великий" та "особливо великий" розмір. Електронно-обчислювальна техніка як знаряддя шахрайства. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання посадовим становищем. Предмет злочину. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Поняття та ознаки привласнення. Поняття та ознаки розтрати. Поняття та ознаки заволодіння майном шляхом зловживання посадовим становищем. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Поняття та ознаки посадової особи. Кваліфікуючі ознаки. Множинність як кваліфікуюча ознака. Співучасть як кваліфікуюча ознака. Кваліфікація співучасті загального та спеціального суб'єктів при вчиненні цього злочину. Визначення критеріїв оціночних понять "великий" та "особливо великий" розмір. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Предмет злочину. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Відмінність цього злочину від шахрайства. Визначення критеріїв оціночних понять "значний" та "великий" розмір. Відмежування цього злочину від ухилення від сплати податків. Умисне знищення або пошкодження майна. Предмет злочину. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Зміст понять "знищення" та "пошкодження". Зміст оціночних понять "великий" та "особливо великий" розмір. Спосіб як кваліфікуюча ознака. Кваліфікація злочину у разі загибелі людей та настання інших тяжких наслідків.
Кваліфікація злочинів у сфері господарської діяльності Поняття, загальна характеристика і види господарських злочинів. Злочини, що порушують встановлений порядок заняття господарською діяльністю. Злочини у сфері фінансової діяльності. Злочини у сфері послуг Заняття забороненими видами підприємницької діяльності. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Види забороненої діяльності. Поняття спеціальної заборони. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Великий розмір доходів як оціночне поняття, що обтяжує відповідальність. Спеціальний рецидив як кваліфікуюча ознака. Кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Кваліфікація при конкуренції з іншими нормами, що передбачають відповідальність за заняття спеціальними видами забороненої діяльності. Порушення порядку заняття господарською та банківською діяльністю. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Дії, що порушують встановлений порядок. Обов'язковість держаного реєстрування та ліцензування певних видів діяльності як запорука дотримання закону. Поняття доходу у "великому" розмірі, критерії його визначення. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Співвідношення цього злочину та заняття забороненими видами господарської діяльності. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів. Предмет злочину. Поняття підакцизних товарів. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Поняття "виготовлення", "зберігання", "збуту" та "транспортування". Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Мета як обов'язкова ознака. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Поняття "підпільний цех" та "масове виробництво". Спеціальний рецидив як кваліфікуюча ознака. Загибель людей та інші тяжкі наслідки як особливо кваліфіковані ознаки. Кваліфікація цього злочину за сукупністю з іншими. Ухилення від сплати податків. Предмет злочину. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Наявність покладеного обов'язку як ознака суб'єкта злочину. Кваліфікуючі ознаки. Критерії та розміри оціночних понять "значний", "великий" та "особливо великий" розмір. Множинність як кваліфікуюча ознака. Спеціальний рецидив як кваліфікуюча ознака. Підстави застосування заохочувальної норми. Шахрайство з фінансовими ресурсами. Предмет злочину. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Множинність як кваліфікуюча ознака. Критерії визначення та розміри "великої матеріальної шкоди". Конкуренція шахрайства з фінансовими ресурсами, пов'язаного з одержанням пільг по податках з ухиленням від сплати податків. Обман покупців та замовників. Форми обману як ознаки об'єктивної сторони. Значний розмір як наслідок цього злочину. Критерії його визначення. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Спеціальний рецидив як кваліфікуюча ознака.
Тема 4. Кваліфікація злочинів проти довкілля Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти довкілля. Поняття злочинного діяння у формі порушення правил. Значення наслідків для кваліфікації злочинів проти довкілля. Зміст понять «діяння, що створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля», «загибель людей», «масове захворювання людей» та «інші тяжкі наслідки». Забруднення або псування земель. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки злочину. Спеціальний суб’єкт злочину. Порушення правил охорони надр. Особливості законодавчої конструкції складу злочину. Види діянь. Кваліфікація діянь, вчинених на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду. Повторність як кваліфікуюча ознака. Поняття та зміст наслідків злочину. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки злочину. Зміст ознак суб’єктивної сторони злочину. Порушення правил охорони вод. Особливості законодавчої конструкції складу цього злочину. Поняття забруднення. Наслідки цього злочину. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину. Зміст понять «захворювання людей», «масова загибель об’єктів тваринного і рослинного світу». Особливості ознак суб’єктивної сторони. Знищення або пошкодження лісових масивів. Предмет злочину. Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Спосіб як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Поняття знищення й пошкодження вогнем чи іншим загально небезпечним способом. Наслідки цього злочину. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки злочину. Незаконна порубка лісу. Предмет злочину. Поняття незаконної порубки. Момент закінчення злочину. Критерії визначення та розміри "істотної шкоди". Місце як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Відмінність незаконної порубки від знищення або пошкодження лісових масивів. Незаконне полювання. Предмет злочину. Особливості законодавчої конструкції. Види незаконного полювання. Момент закінчення злочину. Критерії визначення та розміри "істотної шкоди". Місце як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину. Кваліфікація за способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу. Спеціальний суб’єкт злочину. Співучасть як кваліфікуюча ознака. Спеціальний рецидив як кваліфікуюча ознака. Незаконне заняття рибним, тваринним або іншим водним добувним промислом. Предмет злочину. Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Наслідки цього злочину. Критерії визначення та розміри "істотної шкоди". Кваліфікуючі ознаки складу злочину. Кваліфікація за способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу. Спеціальний рецидив як кваліфікуюча ознака. Безгосподарське використання земель. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Наслідки як обов’язкова ознака злочину. Поняття і зміст наслідків – тривале зниження, втрата родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури грунту. Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки життєдіяльності людей. Злочини проти порядку використання загально небезпечних речовин та предметів Створення злочинної організації. Поняття злочинної організації. Форми злочинної діяльності як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Підстави для застосування заохочувальної норми. Бандитизм. Поняття банди та її ознаки. Форми бандитизму та обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікація злочинів, вчинених членами банди. Співвідношення злочинної організації та банди. Терористичний акт. Поняття та ознаки терористичного акту. Форми тероризму як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція простого складу злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Множинність та співучасть як кваліфікуючі ознаки. Наслідки як кваліфікуюча ознака. Особливо кваліфікуюча ознака - загибель людей, кваліфікація злочину за її наявності. Створення терористичної групи чи терористичної організації як форма тероризму. Об'єктивні та суб'єктивні її ознаки. Підстави для застосування заохочувальної норми. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Предмет злочину. Поняття вогнепальної зброї. Поняття бойових припасів. Поняття вибухових речовин. Поняття радіоактивних матеріалів. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Співучасть та ознаки спеціального суб'єкта як кваліфікуючі ознаки. Форма співучасті та спосіб заволодіння як особливо кваліфікуючі ознаки. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Предмет злочину. Ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Підстави для застосування заохочувальної норми.
Тема 5. Кваліфікація злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту Злочини проти встановленого порядку керування транспортними засобами. Злочини проти встановленого порядку забезпечення функціонування транспорту Порушення правил безпеку руху або експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту. Поняття залізничного, водного та повітряного транспорту. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження та велика матеріальна шкода як наслідки цього злочину. Ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів особами, які керують транспортними засобами. Поняття транспортного засобу. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Причинний зв'язок та наслідки як ознаки об'єктивної сторони. Ознаки суб'єктивної сторони. Форма вини. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Зміст поняття "загибель кількох осіб". Кваліфікація злочину у випадку загибелі людей внаслідок однієї та декількох транспортних пригод. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів. Предмет злочину, його види та характеристика. Об'єктивна сторона складу злочину. Створення небезпеки настання наслідків як умова кримінальної відповідальності. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Суспільно небезпечні наслідки як кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Конкуренція пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів з пошкодженням та знищенням майна. Кваліфікація цього злочину за сукупністю із іншими. Незаконне заволодіння транспортним засобом. Предмет злочину. Поняття транспортного засобу. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Поняття та форми заволодіння. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Множинність та співучасть як кваліфікуючі ознаки. Поняття насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Зміст понять: "проникнення", "приміщення", "інше сховище". Критерії визначення значної матеріальної шкоди. Насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого як особливо кваліфікуюча ознака. Підстави для застосування заохочувальної норми. Кваліфікація цього злочину за сукупністю з іншими. Кваліфікація злочинів проти громадського порядку та моральності Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності Групове порушення громадського порядку. Види дій, що утворюють об'єктивну сторону злочину. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Відмежування від масових заворушень та хуліганства. Масові заворушення. Діяння, що утворюють об'єктивну сторону злочину. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Суспільно небезпечні наслідки як кваліфікуюча ознака злочину. Відмежування масових заворушень від групового порушення громадського порядку та хуліганства. Хуліганство. Поняття особливої зухвалості та виняткового цинізму. Ознаки об'єктивної сторони злочину. Момент закінчення злочину. Ознаки суб'єктивної сторони злочину. Поняття хуліганського мотиву. Суб'єкт злочину. Співучасть як кваліфікуюча ознака. Спеціальний рецидив як обставина, що обтяжує відповідальність. Поняття опору представникові влади або представникові громадськості. Поняття вогнепальної зброї. Поняття холодної зброї. Поняття предмету, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого. Відмежування хуліганства від інших злочинів проти громадського порядку. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів. Предмет злочину. Поняття порнографічних предметів. Діяння, що утворюють об'єктивну сторону. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Ознаки суб'єктивної сторони. Спеціальна мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Кіно- та відеопродукція, комп'ютерні програми порнографічного характеру як предмети злочину, що обтяжують відповідальність. Збут вказаних предметів неповнолітнім як кваліфікуюча ознака. Множинність та співучасть як особливо кваліфікуючі ознаки. Примушування неповнолітніх до участі у створенні творів порнографічного характеру як вид злочинної діяльності, що обтяжує відповідальність. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією. Поняття систематичності. Поняття сутенерства. Поняття примушування. Конструкція складу злочину. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Наслідки цього злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину.
Тема 6. Кваліфікація злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення Поняття, характеристика і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Предмет злочину. Поняття наркотичного засобу, психотропної речовини, їх аналогу. Поняття прекурсору. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Співучасть як кваліфікуюча та особливо кваліфікуюча ознака. Множинність як кваліфікуюча ознака. Критерії визначення оціночних понять "великий" та "особливо великий" розмір. Кваліфікація контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів за сукупністю з іншими злочинами. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Предмет злочину. Діяння, зазначені у диспозиції статті, як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Ознаки суб'єктивної сторони. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Співучасть та множинність як кваліфікуючі ознаки. Місце вчинення злочину як кваліфікуюча ознака. Критерії визначення "великого" та "особливо великого" розмірів. Залучення неповнолітнього до вчинення злочину як кваліфікуюча ознака. Підстави застосування заохочувальної норми. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Предмет злочину. Ознаки об'єктивної сторони. Спосіб як обов'язкова ознака об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Особливо кваліфікуючі ознаки. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин. Предмет злочину. Поняття отруйних і сильнодіючих речовин. Діяння, що утворюють об'єктивну сторону злочину. Порушення встановлених правил як ознака об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Зміст поняття "схиляння". Ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Ознаки суб'єктивної сторони злочину. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Множинність як кваліфікуюча ознака. Кількість та вік потерпілих як кваліфікуюча ознака. Кваліфікація цього злочину за сукупністю з іншими злочинами.
Затверджено: Ректор ВНЗ «Національна академія управління» доктор економічних наук, професор
____________________ А.С. Єрохін
« 19 » вересня 2013 р.
ВНЗ «національна академія управління» Кафедра кримінального права та процесу
4. Робоча програма навчальної дисципліни
Актуальні проблеми кваліфікації злочинів
Галузь знань “Право” Спеціальність “Правознавство” Спеціалізація «Кримінальне право; Кримінально_процесуальне право» Освітньо – кваліфікаційний рівень «магістр»
Київ-2013
Робоча програма здисціпліни «Актуальні проблеми кваліфікації злочинів» для студентів за напрямом підготовки 6.030401 “Правознавство”, освітньо – кваліфікаційний рівень «магістр» Розроблено та внесено на засіданні кафедри кримінального права та процесу, протокол №4 від 20 червня 2013р.
Розробники програми: Матвійчук В.К., докт. юрид.наук, професор; Харь І.О., канд. юрид.наук, доцент.
Завідувач кафедри : професор кафедри Нікітін Ю.В., д.ю.н.,
Затверджено та схвалено радою юридичного факультету до друку, протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.
Вчений секретар: Софіюк Т.О.,ст. викладач кафедри
Декан факультету: д.ю.н.,професор Ю.В. Нікітін
5. Опис дисципліни Диисципліна: «Актуальні проблеми кваліфікації злочинів» Актуальні проблеми кваліфікації злочинів є однією з професійно-орієнтовоних дисциплін, які вивчаються у вищих навчальних закладах України. Викладання цього спеціального курсу завершує вивчення матеріального права та передбачає розкриття суті та змісту кваліфікації злочинів і покликане узагальнити, поглибити і розширити загально-теоретичні та практично-орієнтовані знання, вміння та прикладні навички студентів, а також сформувати у них чітке уявлення про механізм кваліфікації конкретних злочинів. Спецкурс «Актуальні проблеми кваліфікації злочинів» має своїм завданням формувати у студентів глибокі теоретичні і практичні знання щодо використанняїх у своїй професійній діяльності. Вивчення спецкурсу повинно сприяти вихованню у студентів поважного ставлення до кримінального закону як важливого засобу захисту людини і громадянина,її прав, свобод і законних інтересів, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань. Данний спецкурс дає можливість поглибити вивчення кримінального права, розкрити загально-теоретичні та практично-орієнтовані знання, вміння та прикладні навички, а також сформувати у студентів навичкм стосовно механізму кваліфікації злочинів. Таким чином, призначення цього спецкурсу полягає у тому, щоб через подання теоретичного матеріалу максимально наблизити студентів до їх майбутньої професійної діяльності.
Мета: з’ясування соціальної суті та юридичного змісту кваліфікації злочинів, оволодіння навичками і вміннями наукового і практичного закону при кваліфікації злочинів. Завдання: 1) формування у студентів глибоких теоретичних та практичних знань щодо кваліфікації злочинів, використання їх у своїй майбутній практичній діяльності; 2) сприяння у студентів поважного ставлення до кримінального закону як важливого засобу захисту людини і громадянини, їх прав, свобод і загальних інтересів суспільства і держави від злочинних посягань. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: 1) основні правові поняття та законодавство, що стосуються кваліфікації злочинів; 2) вміти здійснювати кваліфікацію злочинів;
6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Змістовний модуль 1. Тема 1. Кваліфікація злочинів проти життя та здоровя особи. Кваліфікація злочинів проти волі,честі та гідності особи. Тема 2. Кваліфікація злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
6. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль 1.
Змістовний модуль 1.
6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Тема 3. Кваліфікація злочинів проти власності. Тема 4. Кваліфікація злочинів проти довкілля. Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки. Тема 5. Кваліфікація злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Кваліфікація злочинів проти громадського порядку моральності. Тема 6. Кваліфікація злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, пре курсів та інших злочинів прти здоровя населення. Змістовний модуль 2.
Теми практичних занять
7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-вихових завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності. Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів. Засоби навчання - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання, технічні засоби тощо). При викладенні курсу «Кримінальне право. Загальна частина» використовуються наступні методи навчання: 1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод. Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція. Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу). Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища (наприклад, злочину і покарання), закону, об'єктивної сторони злочину. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань). Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою. Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці (наприклад, знаряддя вчинення злочину або засоби вчинення злочину, місце вчинення злочину тощо). Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо). Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра. Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, у роботі «Юридичної кліники», під час рольових або ділових ігор тощо. Практична робота спрямована на використання набутих знаньу вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів. Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо). Структурний метод навчання за характером логіни пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод. Аналітичний метод передбачає мисленневий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак (наприклад, склад злочину, елемени складу злочину тощо). Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого (наприклад, ознак злочину для розуміння поняття злочину). Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного (наприклад, загальний об'єкт злочину, потім родовий і нарешті безпосередній об'єкт злочину тощо). Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький. Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді; 2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань); Метод проблемного викладу знань є перехідним від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуаціюі і пропонує студентам її розв''язати). Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання. Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).
8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЬ
Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття. Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом Загальної та Особливої частин кримінального права згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного кримінального законодавства і рекомендованих джерел. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є можливість: - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів. Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:
- фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно -декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою; - комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень. Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі, яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види): - сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу -пов'язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацювати над літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати й законспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, які ставляться викладачами на лекціях і виносяться на семінарські заняття, підготувати реферати чи виступи і доповісти їх ними на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено; - вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу до них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться з найважливіших тем. 3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі. За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:
За методикою проведення розрізняють:
Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи. Структура практичного заняття:
Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти. Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті. Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно: 1 етап - визначення цілі: - формування конкретних (окремих) навичок і умінь;
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити. Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів. У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри. Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:
3. Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;
7. Особливо спрогнозувати все те, що, як правило, викликає певні 8. Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення: - тематичні дискусії та диспути; - колективний пошук відповідей і ролей; - бесіда і вільний обмін думками; - інформація про конструктивні пропозиції слухачів (курсантів, - ігрове проектування. Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим. Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента фозгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти. Під час проведення семінарських занять викладач:
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:
З . Педагогічною майстерністю викладача. 4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів. Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:
Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів. Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання. В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять. Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:
Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так: Заняття - вивчення нових знань:
Заняття - поглиблення знань та їх систематизація: 1. Повідомлення теми і мети заняття. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Огляд та активізація раніше вивченого матеріалу. 4. Вивчення зв'язку між темами та розділами раніше вивченого матеріалу. 5. Систематизація вивчених знань. 6. Розгляд окремих деталей та особливостей вивченого матеріалу. 7. Ознайомлення з прийомами роботи з систематизації знань і самоконтролю рівня засвоєння матеріалу. 8. Індивідуалізація домашнього завдання. Заняття - формування самостійної діяльності:
Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):
Заняття - формування вмінь і навичок:
Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок: - ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування); - неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи). Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії. Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях. Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯПрактичне заняття проводиться на підставі методичних рекомендацій по проведенню практичних і лабораторних занять, згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року ;за №.1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління”. Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгяд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям. Основними цілями практичних занять є: - формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов'язків; - розвиток у студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня; - формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності. Головна мета набуття практичних умінь і навичок, повинна бути зрозумілою як викладачу, так і студентам. Його завданнями можуть бути: - підготовка до самостійного виконання практичних завдань; - підготовка студентів до контрольних робіт; - набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці; - підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо. На цих заняттях викладач організовує розгляд – слухачами студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне - формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття можуть проходити у таких формах: 1 . Аудиторні практичні заняття;
Досягнення високого кінцевого результату на практичних заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів якості їх підготовленості до заняття. Найбільш розповсюдженими методами є: 1. Вправи (групові і індивідуальні), в ході яких аналізується і відпрацьовуються : - різні практичні дії; - професійні ввідні з прийняттям по них конкретних рішень; - службові задачі, що відображають поведінку спеціалістів в різних умовах професійної діяльності; - службові документи. - формування базових (складних) навичок і умінь, розвиток професійно-ділових якостей. 2 етап - розробка практичного заняття: - визначення методу (методів) - проведення; планування - об'єму задач для відпрацювання; - уявне конструювання практичного заняття, його частин, блоків. 3 етап - збір матеріалів для практичного заняття. На цьому етапі викладач повинен враховувати такі вимоги: - реальність і вірогідність матеріалів; - різноманітність матеріалів, їх новизна; - дидактична доцільність і прийнятність матеріалів, їх повчальність; - посильність засвоєння на високому рівні складності; - юридична правомірність. 4 етап - підготовка методичних матеріалів до практичного заняття: - розробка завдань для студентів; - розробка методичних рекомендацій для викладача; - розробка засобів наочності і дидактичних матеріалів. 5 етап (факультативний) - обговорення матеріалів практичного заняття з 6 етап - доопрацювання матеріалів і їх затвердження. Тож, підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів. Умовами ефективного проведення практичних занять є наступне: - у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не повинен бути надто великим; - вибір завдань, які забезпечують зв'язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань; - вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерела отримання недостатньої інформації; - навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації; - використання за можливістю доступних технічних засобів Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розвязування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби. Викладач повинен самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємозв'язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більш поширеним набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Традиційно до складових елементів практичного заняття належать наступні етапи роботи: - повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді питань студентам з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції; - пояснення нового типу задач з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи задач); - організація рішення задач біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно); - розбір їх рішення із опорою на теоретичний матеріал: пояснення На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій. Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення. Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленн підсумкової оцінки з даної дисципліни. Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу. Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася загальна дидактична мета. Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань. Найбільш типовими помилками при проведенні відкритих практичних занять є: 1. Робота лише з тими студентами, які мають високі показники успішності; 2. Низький рівень активності групи, відсутність співробітництва і взаємодопомоги; 3. Неврахування рівня підготовленості групи: занадто складні чи занадто легкі завдання; 4. Намагання уникнути проблемних питань, що можуть виникати під час вирішення завдань; 5. Відрив теорії від потреб практики; 6. Диспропорція між індивідуальними і груповими завданнями; 7. Відсутність проміжних висновків, що відділяють одне завдання від іншого; 8. Суттєве порушення запланованого хронометражу; 9. Занадто велика дистанція між викладачем і студентами викладача; 10.Недосягнення поставленої мети.
9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Змістовий модуль І Тема 1. Кваліфікація злочинів проти життя та здоров'я особи Кваліфікація злочинів проти волі, честі та гідності особи Практичне заняття – 4 год.
1. Загальні положення кваліфікації злочинів проти життя та здоров'я особи. Задача 1 Кілька місцевих жителів прийшли на танцювальний майданчик туристичної бази. Вони були в нетверезому стані і поводилися нахабно. Тому дівчата відмовлялися з ними танцювати. К. (один з місцевих жителів), отримавши у черговий раз відмову, вдарив дівчину в обличчя. Д., який сидів поряд з нею, зробив К. зауваження. К. запропонував Д. вийти за територію танцювального майданчика. Відійшовши метрів на 10 від виходу, К. вийняв ніж і ударом в груди вбив Д. Кваліфікуйте дії К. Задача 2 П'яний Б. образив незнайомого йому Г. Той у відповідь ударив Б. кулаком в обличчя і зламав щелепу. Від удару Б. впав і вдарився головою об бетонні сходинки. Від одержаної черепно-мозкової травми Б. помер на місці. Кваліфікуйте дії Г. Задача 3 Прийшовши напідпитку на квартиру своєї колишньої коханки Г., П. благав її поновити стосунки. Г. відповіла, що зустрічається зараз з Ш., а П. її не влаштовує, бо є імпотентом. Глибоко вражений такою відповіддю П. вихопив з кишені ніж і зі словами: "Не будеш ти ним милуватись", наніс Г. удар ножем у груди, від якого вона померла на місці. Кваліфікуйте дії П. Задача 4 Ю. застав свою дружину у Ч. під час статевих зносин. У розпачі він ударив ножем спочатку жінку, а потім Ч. Від заподіяних тілесних ушкоджень і жінка, і Ч. померли на місці. Кваліфікуйте дії Ю. Задача 5 Х. понад три роки проживав з М. Одного разу М. сказала Х., що чекає дитину від іншого чоловіка. Наступного дня з метою помститися за зраду Х. задушив М. Судово-медична експертиза встановила, що загибла вагітною не була. Кваліфікуйте дії Х. Задача 6 А. як власник суб'єкту підприємницької діяльності піддавався перевірці з боку податкової міліції. Якось, у сауні, він поскаржився лідеру злочинного угруповання Д., що працівник податкової міліції С. дуже його "дістав", що він не пожалкував би 50 тис. доларів тому, хто усуне "завзятого мента". Наступного дня Д. дав завдання членам свого злочинного угруповання Н. та М. вбити С. Останні, дочекавшись, коли С. буде повертатися з роботи, розстріляли з автоматичної зброї і його, і працівника податкової міліції Г., якого С. запросив до себе в гості. При наступній зустрічі Д. поцікавився в А., чи не заспокоївся його кривдник, натякаючи на С. Зі словами "рахунки слід оплачувати" А. передав Д. 50 тис. доларів готівкою. Кваліфікуйте дії вказаних осіб. Задача 7 З. проник у дім Г., яка в стані тяжкого сп'яніння спала на підлозі. Скориставшись цим, він зґвалтував її, а потім ударом ножа в голову вбив потерпілу. Мотивом злочину стали ті обставини, що раніше за заявою потерпілої З. був притягнутий до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство. Кваліфікуйте дії З. Задача 8 Д. систематично знущався над своєю дружиною, неодноразово погрожував вбивством. Перебуваючи в стані сп'яніння, він у черговий раз почав її бити і, погрожуючи скинути з балкона, вимагав, щоб вона сама стрибнула з нього. Коли він заявив, що візьме ножа, дружина не витримала нервового напруження і стрибнула з балкона другого поверху, наслідком чого стали тяжкі тілесні ушкодження. Потерпіла показала, що, стрибаючи з балкона, хотіла покінчити життя самогубством. Кваліфікуйте дії Д. Задача 9 Під час сварки п'яний П. побив свою дружину, яка мала семимісячну вагітність, нанісши кілька ударів у груди та живіт. Потерпіла була доставлена в лікарню, де вона передчасно народила мертву дитину. Кваліфікуйте дії П. Задача 10 І. з хуліганських спонукань побив З., спричинивши перелом кісток носа з розривом хряща, а також перелом пальця руки. Від гострого малокрів'я, викликаного довгим та значним крововиливом, через хворобу крові (внаслідок її незгортання) З. помер у лікарні. Кваліфікуйте дії І. Задача 11 Під час бійки Б. ударив складаним ножем у живіт Г. При наданні останньому медичної допомоги було встановлено, що внаслідок проникаючого поранення черевної порожнини ніякі внутрішні органи пошкоджені не були. Через п'ять діб Г. було виписано з лікарні. Кваліфікуйте дії Б. Задача 12 Вихідного дня хлопці в одній з кімнат гуртожитку грали в карти. В., нанизавши на вістря швайки капсуль "Жевело", з метою налякати гравців кинув з висоти швайку з капсулем на середину столу. Внаслідок вибуху капсуля шматочок латуні влучив в око С. Пошкоджене око лікарі мусили видалити. Кваліфікуйте дії В.
Самостійна робота – 10 год. Вивчити наступні питання:
2. Кримінально-правова характеристика тілесних ушкоджень та кваліфікація їх заподіяння.
Література до теми: [4; 8; 9; 10; 16; 49; 53; 55; 64; 71; 72; 81; 82; 84; 86; 87; 101; 103; 105; 114; 122; 130; 137; 144; 156; 164] [3;4;16;21;30;40;42;49;53;56;57;66;83;91;100;104;130;135;167;177;183]
Тема. 2 Кваліфікація злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
Практичне заняття – 2 год. 1. Кваліфікація примушування до вступу в статевий зв’язок. 2. Кваліфікація статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості.
Самостійна робота – 6 год. Вивчити самостійно наступні питання: 1. Загальні питання кваліфікації злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості. 2. Кваліфікація зґвалтування. 3. Кваліфікація насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. 4. Кваліфікація розбещення неповнолітніх. Література до теми: [4;9;18;21;50;58;68;96;97;98;110;120;121;123;161;162;168;179;181;185]
Змістовий модуль ІІ Тема 3. Кваліфікація злочинів проти власності Кваліфікація злочинів у сфері господарської діяльності
Практичне заняття – 4 год. 1. Загальні положення кваліфікації злочинів проти власності. Задача 1 Білетер К. систематично пропускав громадян на танцювальний майданчик без квитків, а гроші брав собі, "заробивши" в такий спосіб протягом місяця 970 грн. Коли К. почав працювати касиром, то продав використані квитки, привласнивши собі 525 грн. Кваліфікуйте дії К. Задача 2 Є., виставивши вікно, проник у сільський клуб. Викравши акордеон, баян, дві гітари, він зник. Наступного дня при спробі продати акордеон на базарі його було затримано. Під час розслідування з'ясувалося, що баян належав батькові Є., який рік тому помер, а інші речі належали клубу. Кваліфікуйте дії Є. Задача З Т. на вокзалі залишив свої особисті речі в автоматичній камері схову. Для того, щоб не забути код, він попросив у незнайомого йому Б. кулькову ручку, і в його присутності записав код на пачці з-під сигарет. Пізніше Б. скористався кодом, відчинив камеру схову і викрав речі, що належали Т. Кваліфікуйте дії Б. Задача 4 А., скориставшись неуважністю продавця, узяв з прилавка 44 грн - частину виручки і вийшов з гастроному. Наступного дня таким же чином він викрав 40 грн, але цього разу продавець це побачила і вхопила А. за рукав, та він вирвався і з викраденими грошима вибіг з гастроному. Кваліфікуйте дії А. Задача 5 С. і П. з метою заволодіння майном С. підійшли непомітно до неї ззаду. С. вдарив її кулаком у потилицю, від чого потерпіла впала і втратила свідомість. П. підняв сумку, яка випала з рук С., де знаходилися продукти харчування і гаманець з 12 грн., і разом з С. утік з місця пригоди. Потерпілій були заподіяні легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. Кваліфікуйте дії С. і П. Задача 6 О. в нічний час, зламавши двері, проник до церкви, звідки вкрав три ікони XVIII ст. Ці ікони напередодні подарував церкві місцевий бізнесмен, придбавши їх на аукціоні. Кваліфікуйте дії О. Задача 7 Завідуючий магазином С., продавці К., Ц. та Г. систематично після роботи влаштовували в магазині п'янки, а горілку та закуски безоплатно брали в магазині. Під час ревізії було встановлено нестачу товарів на суму 8250 грн. Кваліфікуйте дії С., К., Ц. та Г. Визначте спосіб розкрадання. Задача 8 Касир Держбанку С. мала видати касирові лісгоспу М. 30 320 грн. При цьому вона помилково видала 33 620 грн. М. помітила переплату але промовчала, а повернувшись до бухгалтерії лісгоспу оприбуткувала 30 320 грн, 3300 грн залишивши собі. Кваліфікуйте дії М. Задача 9 Працівник КСП "Дружба" Щ. за дорученням підприємства продав на базарі певну кількість кавунів. При цьому він самовільно підвищив ціну понад встановлену КСП. Після реалізації кавунів Щ. звітував касі підприємства сумою вартості кавунів за ціною, встановленою КСП, а отримані ним надлишки - 900 грн., привласнив. Кваліфікуйте дії Щ. Задача 10 Сторож магазину К. несумлінно ставився до виконання своїх обов'язків. Він заснув на посту. Цим скористалися І. та С., які проникли до магазину та викрали товарів на суму 15 000 грн. К. прокинувся, коли злодії вистрибнули через вікно на вулицю, і закричав, але вони втекли. Кваліфікуйте дії К., І., С. Задача 11 Завідуюча магазином Р. допустила недостачу на 10 410 грн. Щоб її приховати, вона підпалила підсобне приміщення магазину, заподіявши цим збитки на суму 50 780 грн. Кваліфікуйте дії Р. Задача 12 Ж. їхав в одному купе потяга з незнайомим чоловіком. Уночі цей пасажир зійшов на станції Конотоп, а вранці Ж. виявив, що чоловік забув свій портфель. Ж. відкрив портфель. У ньому були гроші (8500 грн) і роздаточна відомість на виплату заробітної плати працівникам фірми "Світанок". Гроші Ж. обернув на свою користь, відомість знищив, а портфель викинув. Кваліфікуйте дії Ж.
Задача 13 Учні 11-го класу С. та Д., довідавшись, що їх однокласниця М. має інтимні стосунки з учнем паралельного класу, почали їй погрожувати, обіцяючи афішувати таємницю. М. благала їх не робити цього. Вони погодились за умови, що вона дасть їм 500 грн. М. пообіцяла протягом тижня розрахуватися з ними. Під час розмови Д. зняв з М. золотий ланцюжок з кулоном і забрав як "заставу" і пообіцяв повернути після передачі грошей. Того ж дня С. і Д. продали ланцюжок з кулоном, а гроші витратили на наркотики. Кваліфікуйте дії С. і Д. Задача 14 Учениця медичного училища К. з метою завадити своїй подрузі Д. зустрічатися з юнаком уночі забрала із шафи всі носильні речі останньої і спалила їх у печі. Кваліфікуйте дії К. Задача 15 Раніше неодноразово судима за крадіжки Д. з метою вчинення злочину подзвонила в одну з квартир. Двері їй відчинила п'ятирічна Оксана, яка була одна вдома. Довідавшись що, крім дитини, нікого вдома немає, Д. збрехала, що вона працює разом з матір'ю Оксани і що остання попросила передати їй золоті прикраси для фотографування. Дівчинка винесла золоті прикраси та передала їх Д. Кваліфікуйте дії Д. Задача 16 Н. працював за наймом водієм приватного маршрутного таксі, яке належало А. Перевозячи пасажирів і отримуючи від них гроші за проїзд, частину з них увечері на інкасацію Н. не здавав, а привласнював. Протягом місяця він таким чином привласнив 2560 грн. Кваліфікуйте дії Н.
2. Загальні положення кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності.
Самостійна робота – 8 год. Вивчити самостійно наступні птання:
Література до теми: [46; 59; 64; 76; 79; 94; 102; 106; 107; 111; 112; 113; 114; 119; 124; 132; 139; 169; 170; 171; 174; 176] [1;13;26;34;38;39;60;61;67;78;89;90;93;109;117;126;134;158;186;187;188]
Тема 4. Кваліфікація злочинів проти довкілля Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки
Практичне заняття - 4 год. 1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти довкілля. 2. Кваліфікація знищення або пошкодження лісових масивів 3. Кваліфікація незаконної порубки лісу. 4. Кваліфікація незаконного полювання. 4. Кваліфікація незаконного заняття рибним, тваринним або іншим водним добувним промислом.
Самостійна робота – 8 год.
Вивчити самостійно наступні питання:
Література до теми: [1;2;4;20;29;32;35;48;52] [5;11;12;35;36;43;44;69;174] Тема 5. Кваліфікація злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту Кваліфікація злочинів проти громадського порядку та моральності Практичне заняття – 2 год.
1. Загальні положення кваліфікації злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Задача 1 П. вночі проник до кабіни фунікулера з метою викрадення кольорових металів. Він зламав панель управління вагону та забрав усі деталі, виготовлені з міді, латуні, бронзи та алюмінію. Внаслідок чого вагон був на місяць виведений з експлуатації. Кваліфікуйте дії П. Задача 2 Д. кожного ранку їздив електропотягом з с. Мотовилівка до Києва на роботу. Під час подорожі він зі своїми супутниками грав у карти на гроші. Одного разу він зрозумів, що не встигне до прибуття до м. Києва закінчити партію, що вдало для нього складалася. З метою затримати рух електропотяга він на зупинці Київ-Волинський зірвав ручку стоп-крана, і потяг не міг зрушити зі станції. Через деякий час працівники залізниці встановили причину затримки, і потяг рушив далі, з запізненням на 20 хв., але це дало змогу Д. закінчити партію і виграти гроші. Кваліфікуйте дії Д. Задача 3 Г. займався ремонтом автомобілів за місцем свого проживання у приватному будинку. Одного разу до нього звернувся Б. з проханням відремонтувати ходову частину. Оскільки подібний ремонт не потребував переміщення авто, Б. ключі від іномарки залишив у себе і Г. не дав. Наступного дня Г. вирішив поїхати до нічного клубу, але його власний автомобіль був заляпаний грязюкою. Тоді він узяв іномарку Б., з'єднав дроти запалення і поїхав до клубу. Повертаючись додому напідпитку, він вчинив наїзд на пішохода, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості. З міста пригоди Г. втік, після чого кинув авто на дорозі, а сам прийшов додому і ліг спати. Працівникам ДАІ, які наступного дня приїхали до нього, він заявив, що авто Б. у нього угнали вночі. Кваліфікуйте дії Г. Задача 4 Б. знаходився за кермом закріпленого за ним автомобіля КАМАЗ на території рибокомбінату. Завідуюча складом Л. попросила його за допомогою автомобіля підштовхнути ближче до складу вагон-холодильник, який стояв на колії. Б. дав згоду, і за допомогою деревини, яку підтримували робітники складу, став штовхати заднім бортом кузова автомобіля вагон-холодильник. Під час чергового поштовху деревина зламалась і робітник С. був смертельно травмований. Кваліфікуйте дії винних.
Задача 5 Р. та П. поїхали на мотоциклі, що належав Р., в сусіднє село до дівчат. Там вони вжили спиртні напої, після чого вирішили повернутися додому. Спочатку за кермо сів Р., але потім запропонував керувати мотоциклом П., який був позбавлений права на управління автотранспортом, але здавався більш тверезим. Під час руху П. перевищив швидкість, не впорався з керуванням, внаслідок чого мотоцикл перекинувся і Р. отримав тяжкі тілесні ушкодження. Кваліфікуйте дії винних. Задача 6 Ч., керуючи авто, перевищив встановлену швидкість і виїхав на тротуар, де наїхав на пішохода С., спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження. Маючи намір зникнути з місця події, щоб уникнути відповідальності, Ч. порушив правила дорожнього руху і зіткнувся на перехресті доріг з вантажним автомобілем. При зіткненні пасажирам А. і Ч. були заподіяні тілесні ушкодження. Наступного дня потерпілі С. і Ч. померли. Кваліфікуйте дії Ч. Задача 7 Г., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив уночі в будинку свого тестя сварку, нецензурно лаявся, погрожував розправою дружині, побив посуд, сокирою порубав меблі і повибивав шибки у вікнах, а потім кочергою заподіяв тестеві тілесні ушкодження середньої тяжкості. Для приборкання Г. мешканці села викликали працівника міліції В., який зажадав від Г. припинити хуліганські дії. Проте той вчинив йому опір, поєднаний з насильством, і вдарив кочергою по руці, заподіявши легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. Кваліфікуйте дії Г.
Варіант: Побачивши працівника міліції, Г. вистрибнув у вікно і почав тікати, але В. наздогнав його на вулиці і схопив, щоб затримати, проте Г. вчинив опір і вкусив міліціонера за пальця, заподіявши легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. Кваліфікуйте дії Г. Задача 8 П'яний Є. уночі зустрів на безлюдній вулиці міста С. і почав до неї чіплятися, обнімати її, хапав руками за груди, намагався поцілувати. С. опиралася. Євстаф'єв почав погрожувати ножем. При цьому він говорив, що може на вибір відрізати їй кінчик носа, вухо або ґудзик. Таке залицяння тривало близько години. С. пощастило вирватись і втекти від Є. Кваліфікуйте дії Є. Задача 9 С., котра ніде не працювала і зарекомендувала себе жінкою легкої поведінки, запрошувала до себе додому неповнолітніх, яким дозволяла грати в карти, розпивати спиртні напої, вступати в статеві зносини. Сама вона неодноразово пригощала їх спиртними напоями, показувала і продавала предмети порнографічного характеру. Зупинивши свій вибір на 15-річному хлопцеві, вона вступила з ним у статевий зв'язок та задовольнила статеву пристрасть неприродним способом. Кваліфікуйте дії С. Задача 10 П. та З. зібрали групу молодих хлопців і дівчат, які ніде не працювали, для створення відеофільмів сексуального характеру. Для цього вони в квартирі З. обладнали кімнату, де дівчата та хлопці займалися сексом, а П. знімав цей процес телекамерою. Після чого П. та З. монтували короткометражні фільми, які продавали реалізаторам відеопродукції. Хлопці та дівчата після реалізації касет отримували невелику плату. Кваліфікуйте дії винних осіб. Задача 11 С. та Г. організували підпільну фірму з надання сексуальних послуг. З цією метою вони підшуковували дівчат та молодих жінок, які давали згоду на заняття проституцією, а також чоловіків, які охороняли дівчат та забезпечували авто. Чоловіки возили дівчат до клієнтів та збирали гроші. С. та Г. займалися рекламою фірми, залученням до роботи повій, прийняттям замовлень та доставкою повій до клієнтів. Повії та чоловіки, що їх розвозили, отримували по 50 % від "заробленої" суми, інша половина залишалась С. та Г. Кваліфікуйте дії винних осіб. Самостійна робота – 8 год.
Вивчити самостійно наступні питання:
Література до теми: [7;15;17;41;54;65;77;92;99;115;118;129;142;143;149;154;155;157;159;173] [18;19;21;22;24;28;31;33;37;40;42;51;69;70;85;95;116;125;127;128;136;145;151;152;153;160;172;175;177] Тема6. Кваліфікація злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення Самостійна робота – 8 год.
Вивчити самостійно наступні питання:
Вирішити самостійно наступні питання:
Задача 1 Громадянин Пакистану Б., який слідував транзитом до Франції, під час зупинки в аеропорту "Бориспіль" знепритомнів і був доставлений до медичної частини аеровокзалу. Медичні працівники виявили у нього отруєння якоюсь речовиною і вирішили промити йому шлунок, внаслідок чого з шлунку були видалені контейнери з героїном загальною вагою 500 г. Кваліфікуйте дії К. Задача 2 Н. і Б. вчинили крадіжку з центрального аптечного складу обласного центру, внаслідок чого медичні і лікувальні установи залишились без місячного запасу наркотичних засобів. Загальна вартість викраденого становила 125 тис. грн. Кваліфікуйте дії винних осіб. Задача З Раніше судимий за незаконне зберігання наркотиків Ш., повернувшись з місць позбавлення волі, зайнявся збутом наркотичних засобів. З метою розширення клієнтури він почав безкоштовно пригощати морфієм неповнолітніх Р. та К. Коли ті опинилися в наркотичній залежності, Ш. став продавати їм наркотики. Кваліфікуйте дії Ш. Задача 4 Голова фермерського господарства Щ., з метою збагачення, в середині кукурудзяного поля засіяв ділянку площею один гектар снотворним маком. Восени він зібрав урожай, одержавши близько трьох центнерів макової соломи. Взявши з собою зразки макової соломи, він поїхав до Дніпропетровська, щоб там знайти оптового покупця. Але був затриманий працівниками міліції, коли на одному з ринків продав 3 кг макової соломи наркоману. Кваліфікуйте дії Щ. Задача 5 Мисливець К. звернувся до майстра-зброяра С. з проханням відремонтувати його рушницю. С. витратив багато часу та зусиль і зробив ремонт бездоганно. Задоволений К., бажаючи віддячити, пропонував майстру великі гроші. Але останній відмовився і попросив К., щоб він дістав потрібний для повороніння стволів реактив - сулему (хоча б 200 г). К. вдалося дістати цю речовину і він привіз її у склянці С. Але під час передачі сулеми обидва чоловіки були затримані працівниками міліції. Кваліфікуйте дії винних осіб.
Література до теми: [4;6;23;25;27;47;74;75;80;88;141;146;147;148;150;180]
10. Методичні рекомендації з організації самостійної роботи
Самостійна робота студента передбачає:
Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчального процесу. Вона ставить за мету успішне оволодіння студентами курсу кримінального права, вироблення у них навичок і вміння правильного застосування теоретичних положень науки кримінального права в прак-тичній діяльності юристів. Досягнення цієї мети потребує від студентів навичок самостійного мислення, оволодіння методами аналізу наукових проблем, методикою роботи з літературою і законодавчими матеріалами. Самостійна робота студентів при вивченні кримінального права має місце в процесі підготовки до семінарських та практичних занять, іспитів і заліків, при написанні рефератів, контрольних та курсових робіт, допо-відей і повідомлень для виступів на наукових семінарах і конференціях. Її формами являються: вивчення відповідних положень Конституції України, кримінальних законів, підручників і навчальних посібників, монографічної літератури і статей, постанов пленуму Верховного Суду України, конс-пектів лекцій, підбір необхідних матеріалів судової та слідчої практики. При підготовці до семінарських та практичних занять результати само-стійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань. Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу. Починати самостійне вивчення теми і її питань потрібно з роботи над керівними матеріалами. Опрацювавши рекомендовану літературу і доку-менти, студент повинен з’ясувати задачі по боротьбі із злочинністю (окремими видами злочинів), сформульовані вимоги, що з них витікають по зміцненню законності при застосуванні норм кримінального права, по удосконаленню діяльності правоохоронних органів. В ряді випадків вив-чення керівних матеріалів вимагає від студента з’ясування вміщених в них методологічних положень, що служать основою теоретичної розробки інститутів кримінального права і удосконалення діючого кримінального законодавства. Після глибокого осмислення змісту керівних матеріалів, студент повинен скласти їх конспект. Як правило, конспект повинен бути невеликим по обсягу, оскільки кафедра рекомендує лише окремі сторінки підручників доку-ментів, що відносяться до проблем кримінального права, що вивчаються. Закінчивши конспектування керівні матеріали студент вивчає рекомен-довані кримінальні закони. При цьому потрібно з’ясувати зміст диспозиції кримінально-правової норми. При вивченні норм Особливої частини кримінального права необхідно звертати увагу на бланкетні диспозиції. Точне знання положень, що забороняються, як правило, вимагає від студента додаткового вивчення нормативних актів, які регламентують ту чи іншу діяльність. З’ясування змісту норм Особливої частини дозволяє студенту встановити до матеріальних чи формальних відноситься описа-ний чи названий в ній склад злочину, чи має він суміжні склади, з якими необхідно провести розмежування. Після цього потрібно вивчити конспект лекції по даній темі, відпо-відні глави підручника чи навчального посібника. Завершення цієї частини самостійної роботи дозволяє студенту мати мінімум знань по темі, але недостатньо для глибокого засвоєння питань, що вивчаються. Глибоке засвоєння практичних аспектів теми потребує від студента вивчення рекомендованих постанов пленуму Верховного Суду України, оскільки в них роз’яснюються важливі кримінально-правові поняття, проводиться розмежування суміжних злочинів, даються рекомендації по застосуванню кримінальних законів. Тому студент повинен пам’ятати, що правильне застосування кримінальних законів в його майбутній діяльності неможливе без керівних роз’яснень вищих судових органів. Найважли-віші положення постанов пленуму Верховного Суду України студент повинен виписати в робочий зошит. Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журналь-них статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Вивчаючи в складній дискусії кримінально-правові проблеми, усвідомлюючи їх, порівнюючи спірні питання, оцінюючи надійність і ефективність їх аргументації, студент, по-перше, отримує глибокі теоре-тичні знання, необхідні для юриста вищої кваліфікації, по-друге, вчиться формулювати свою позицію по теоретичним питанням, обгрунтовуючи її. Конспектування додаткової літератури не являється обов’язковими. Але студент повинен пам’ятати, що “саме бліде горнило, краще від самої світлої пам’яті”. Сума знань по темі, отриманих з названих джерел, дозволяє студенту перейти до вирішення задач і виконання завдань. Рішення викладається письмово, в робочому зошиті без переписування умови задачі. Воно повинно бути аргументованим, посилатись на кримінальні закони і роз’яснення, які є в постановах пленуму Верховного Суду України. При вирішенні задач по Особливій частині кримінального права потрібно дати аналіз складу злочину стосовно умов задачі. При вивченні Загальної частини кримінального права студент повинен самостійно вивчити тему “Кримінальне право зарубіжних країн”. Учбове заняття по цій темі не проводиться. Самостійна робота при підготовці до екзаменів і заліків не потребує конспектування і вирішення задач, а являє собою повторення пройденого матеріалу. При цьому особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, курсових і контрольних робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях). Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням. Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій. В лекціях студентам даються рекомендації методичного характеру про те, як вивчати кримінальне право, яку основну та додаткову літературу, законодавчі акти, постанови пленуму Верховного Суду України потрібно опрацювати. При проведенні самостійних і практичних занять викладач звертає увагу студентів на особливу важливість вивчення певних нормативних актів і літературних джерел для засвоєння тієї чи іншої теми, конкретного питання. Важливу роль для правильної організації самостійної роботи студентів має їх особисте спілкування з викладачем в процесі індивідуальних консультацій. При особистому спілкуванні з викладачем, студент має можливість задати йому питання, почути його роз’яснення по проблемам, що його цікавлять, отримати поради по плануванню самостійної роботи, по раціональному опрацюванню кримінально-правової літератури, по методиці зібрання матеріалу для виконання курсової роботи, реферату, наукової доповіді чи повідомлення і т.д. В цілому таке спілкування пробуджує у студента інтерес до кримінального права, розширює його наукові інтереси і часто викликає потяг до більш глибокого з’ясування теоретичних проблем даної науки шляхом заняття науково-дослідницькою роботою в науковому семінарі, проблемній групі студентів. Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів. Вся робота викладача по організації самостійної роботи студентів повинна бути направлена на вироблення у них переконання про необхідність глибокого знання кримінального законодавства, що викликано вимогами їх професійного обов’язку. Таке знання необхідно не тільки для правильної відповіді на іспиті, але й для вірного застосування кримінальних законів в майбутній практичній діяльності.
11. Методичні рекомендації з підготовки реферативних повідомлень
Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду: Мета: – більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практичного заняття; зв’язок цих положень з діяльністю правоохоронних органів; – прищеплення студентам навичок самостійної роботи з нормативними матеріалами і літературними джерелами; – контроль знань студентів навчального матеріалу. Структура: Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки. У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомендованої літератури. При цьому бажано витримувати слідуючу послідовність: – закони та інші нормативні акти; – навчальна, монографічна та інша література; – слідча та судова практика. В основній частині розкривається суть питання, аналізуються нормативні матеріали, судова практика, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлюється та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний матеріал та практика застосування кримінального закону. Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні. Оформлення: Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку. Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4. Методика: Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендовану викладачем. Методологічною основою роботи повинні бути праці по філософії та соціології права, державні документи питань боротьби із злочинністю в Україні. В зв’язку з тим, що в останні роки в чинне кримінальне законодавство України внесено багато змін та доповнень, студентам, які готують рефе-ративні повідомлення, необхідно обов’язково враховувати ці положення. Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’являються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “схопити” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відповідальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання. Наприклад, неможливо дати повну юридичну оцінку складу злочину, без відповіді на питання про поняття злочину, тому, що думка про склад злочину може бути реалізована лише на грунті того, чи вчинено взагалі злочин. В реферативному повідомленні з цього питання повинен знайти всоє відображення цілий ряд самостійних положень: – соціально-політична та правова характеристика злочину як основа для конструювання конкретного складу злочину; – розкриття головних ознак злочину; – розгляд поняття складу злочину, проведення співвідношення між – поняттями злочину та складом злочину. Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати слідуючий вигляд: – спочатку окреслюється суспільно-політична характеристика питання яке розглядається, його практичне значення; – аналізується нормативний матеріал (закони, укази, постанови, відомчі накази, інструкції), керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, літературні джерела: висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої позиції питання, яке розглядається, чи його згода з однією із думок, висловлених в літературі. Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обгрунто-ваними. Це означає, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову та слідчу практику (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічних висновків повинен довести життєвість, приорітет своєї позиції. Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використанням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН. Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.
12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Тему контрольної роботи студент вибирає самостійно з переліку тем контрольних робіт, що пропонуються в цих методичних рекомендаціях, виходячи з останньої цифри номера залікової книжки, . Перед написанням контрольної роботи необхідно скласти список літератури, яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитися. В зв’язку з тим, що прийнято новий Кримінальний кодекс України, студентам, при підготовці контрольних робіт, необхідно вивчити положення, що стосується контрольної роботи. Контрольна робота повинна носити самостійний характер, бути змістовною і вичерпною. При аналізі конкретного складу злочину необхідно дати повну його кримінально-правову характеристику: 1) соціально-політичну характеристику злочину; 2) суспільну небезпечність злочину; 3) об’єкт та предмет злочину; 4) об’єктивну сторону складу злочину; 5) суб’єкт і суб’єктивну сторону складу злочину та кваліфікуючі ознаки складу злочину; 6) кваліфікацію злочину.
13. ТЕМАТИКАКОНТРОЛЬНИХ РОБІТ Варіант 1
1) Кілька місцевих жителів прийшли на танцювальний майданчик туристичної бази. Вони були в нетверезому стані і поводилися нахабно. Тому дівчата відмовлялися з ними танцювати. К. (один з місцевих жителів), отримавши у черговий раз відмову, вдарив дівчину в обличчя. Д., який сидів поряд з нею, зробив К. зауваження. К. запропонував Д. вийти за територію танцювального майданчика. Відійшовши метрів на 10 від виходу, К. вийняв ніж і ударом в груди вбив Д. Кваліфікуйте дії К. 2) Громадянин Пакистану Б., який слідував транзитом до Франції, під час зупинки в аеропорту "Бориспіль" знепритомнів і був доставлений до медичної частини аеровокзалу. Медичні працівники виявили у нього отруєння якоюсь речовиною і вирішили промити йому шлунок, внаслідок чого з шлунку були видалені контейнери з героїном загальною вагою 500 г. Кваліфікуйте дії К. Варіант 21.Кваліфікація тілесних ушкоджень. 2.Кваліфікація викрадення чужого майна. 3.Задача. 1)П'яний Б. образив незнайомого йому Г. Той у відповідь ударив Б. кулаком в обличчя і зламав щелепу. Від удару Б. впав і вдарився головою об бетонні сходинки. Від одержаної черепно-мозкової травми Б. помер на місці. Кваліфікуйте дії Г. 2) Білетер К. систематично пропускав громадян на танцювальний майданчик без квитків, а гроші брав собі, "заробивши" в такий спосіб протягом місяця 970 грн. Коли К. почав працювати касиром, то продав використані квитки, привласнивши собі 525 грн. Кваліфікуйте дії К. Варіант 31.Загальні положення кваліфікації злочинів проти громадянського порядку та моральності. 2.Кваліфікація злочину захоплення заручників. 3.Задача. 1) Раніше судимий за незаконне зберігання наркотиків Ш., повернувшись з місць позбавлення волі, зайнявся збутом наркотичних засобів. З метою розширення клієнтури він почав безкоштовно пригощати морфієм неповнолітніх Р. та К. Коли ті опинилися в наркотичній залежності, Ш. став продавати їм наркотики. Кваліфікуйте дії Ш. 2) Г. займався ремонтом автомобілів за місцем свого проживання у приватному будинку. Одного разу до нього звернувся Б. з проханням відремонтувати ходову частину. Оскільки подібний ремонт не потребував переміщення авто, Б. ключі від іномарки залишив у себе і Г. не дав. Наступного дня Г. вирішив поїхати до нічного клубу, але його власний автомобіль був заляпаний грязюкою. Тоді він узяв іномарку Б., з'єднав дроти запалення і поїхав до клубу. Повертаючись додому напідпитку, він вчинив наїзд на пішохода, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості. З міста пригоди Г. втік, після чого кинув авто на дорозі, а сам прийшов додому і ліг спати. Працівникам ДАІ, які наступного дня приїхали до нього, він заявив, що авто Б. у нього угнали вночі. Кваліфікуйте дії Г. Варіант 41.Загальні положення кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності. 2.Кваліфікація групового порушення громадського порядку. 3.Задача. 1) Голова фермерського господарства Щ., з метою збагачення, в середині кукурудзяного поля засіяв ділянку площею один гектар снотворним маком. Восени він зібрав урожай, одержавши близько трьох центнерів макової соломи. Взявши з собою зразки макової соломи, він поїхав до Дніпропетровська, щоб там знайти оптового покупця. Але був затриманий працівниками міліції, коли на одному з ринків продав 3 кг макової соломи наркоману. Кваліфікуйте дії Щ. 2) Д. систематично знущався над своєю дружиною, неодноразово погрожував вбивством. Перебуваючи в стані сп'яніння, він у черговий раз почав її бити і, погрожуючи скинути з балкона, вимагав, щоб вона сама стрибнула з нього. Коли він заявив, що візьме ножа, дружина не витримала нервового напруження і стрибнула з балкона другого поверху, наслідком чого стали тяжкі тілесні ушкодження. Потерпіла показала, що, стрибаючи з балкона, хотіла покінчити життя самогубством. Кваліфікуйте дії Д. Варіант 5
1) Вихідного дня хлопці в одній з кімнат гуртожитку грали в карти. В., нанизавши на вістря швайки капсуль "Жевело", з метою налякати гравців кинув з висоти швайку з капсулем на середину столу. Внаслідок вибуху капсуля шматочок латуні влучив в око С. Пошкоджене око лікарі мусили видалити. Кваліфікуйте дії В. 2) Учні 11-го класу С. та Д., довідавшись, що їх однокласниця М. має інтимні стосунки з учнем паралельного класу, почали їй погрожувати, обіцяючи афішувати таємницю. М. благала їх не робити цього. Вони погодились за умови, що вона дасть їм 500 грн. М. пообіцяла протягом тижня розрахуватися з ними. Під час розмови Д. зняв з М. золотий ланцюжок з кулоном і забрав як "заставу" і пообіцяв повернути після передачі грошей. Того ж дня С. і Д. продали ланцюжок з кулоном, а гроші витратили на наркотики. Кваліфікуйте дії С. і Д. Варіант 6
1) Сторож магазину К. несумлінно ставився до виконання своїх обов'язків. Він заснув на посту. Цим скористалися І. та С., які проникли до магазину та викрали товарів на суму 15 000 грн. К. прокинувся, коли злодії вистрибнули через вікно на вулицю, і закричав, але вони втекли. Кваліфікуйте дії К., І., С. 2) Мисливець К. звернувся до майстра-зброяра С. з проханням відремонтувати його рушницю. С. витратив багато часу та зусиль і зробив ремонт бездоганно. Задоволений К., бажаючи віддячити, пропонував майстру великі гроші. Але останній відмовився і попросив К., щоб він дістав потрібний для повороніння стволів реактив - сулему (хоча б 200 г). К. вдалося дістати цю речовину і він привіз її у склянці С. Але під час передачі сулеми обидва чоловіки були затримані працівниками міліції. Кваліфікуйте дії винних осіб. Варіант 71.Відмінність умисного тяжкого ушкодження, що спричинили смерть від умисного вбивства та вбивства через необережність. 2.Кваліфікуція умисного знищення або пошкодження майна. 3.Задача. 1) А. як власник суб'єкту підприємницької діяльності піддавався перевірці з боку податкової міліції. Якось, у сауні, він поскаржився лідеру злочинного угруповання Д., що працівник податкової міліції С. дуже його "дістав", що він не пожалкував би 50 тис. доларів тому, хто усуне "завзятого мента". Наступного дня Д. дав завдання членам свого злочинного угруповання Н. та М. вбити С. Останні, дочекавшись, коли С. буде повертатися з роботи, розстріляли з автоматичної зброї і його, і працівника податкової міліції Г., якого С. запросив до себе в гості. При наступній зустрічі Д. поцікавився в А., чи не заспокоївся його кривдник, натякаючи на С. Зі словами "рахунки слід оплачувати" А. передав Д. 50 тис. доларів готівкою. Кваліфікуйте дії вказаних осіб. 2) С. та Г. організували підпільну фірму з надання сексуальних послуг. З цією метою вони підшуковували дівчат та молодих жінок, які давали згоду на заняття проституцією, а також чоловіків, які охороняли дівчат та забезпечували авто. Чоловіки возили дівчат до клієнтів та збирали гроші. С. та Г. займалися рекламою фірми, залученням до роботи повій, прийняттям замовлень та доставкою повій до клієнтів. Повії та чоловіки, що їх розвозили, отримували по 50 % від "заробленої" суми, інша половина залишалась С. та Г. Кваліфікуйте дії винних осіб. Варіант 81.Кваліфікація бандитизму. 2.Кваліфікація терористичного акту. 3.Задачу. 1) Х. понад три роки проживав з М. Одного разу М. сказала Х., що чекає дитину від іншого чоловіка. Наступного дня з метою помститися за зраду Х. задушив М. Судово-медична експертиза встановила, що загибла вагітною не була. Кваліфікуйте дії Х. 2) Д. кожного ранку їздив електропотягом з с. Мотовилівка до Києва на роботу. Під час подорожі він зі своїми супутниками грав у карти на гроші. Одного разу він зрозумів, що не встигне до прибуття до м. Києва закінчити партію, що вдало для нього складалася. З метою затримати рух електропотяга він на зупинці Київ-Волинський зірвав ручку стоп-крана, і потяг не міг зрушити зі станції. Через деякий час працівники залізниці встановили причину затримки, і потяг рушив далі, з запізненням на 20 хв., але це дало змогу Д. закінчити партію і виграти гроші. Кваліфікуйте дії Д.
Варіант 91.Кваліфікація заняття забороненими видами господарчої діяльності. 2.Кваліфікація організації або утримання місць для незаконного вполювання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. 3.Задача. 1) Під час бійки Б. ударив складаним ножем у живіт Г. При наданні останньому медичної допомоги було встановлено, що внаслідок проникаючого поранення черевної порожнини ніякі внутрішні органи пошкоджені не були. Через п'ять діб Г. було виписано з лікарні. Кваліфікуйте дії Б. 2) Раніше неодноразово судима за крадіжки Д. з метою вчинення злочину подзвонила в одну з квартир. Двері їй відчинила п'ятирічна Оксана, яка була одна вдома. Довідавшись що, крім дитини, нікого вдома немає, Д. збрехала, що вона працює разом з матір'ю Оксани і що остання попросила передати їй золоті прикраси для фотографування. Дівчинка винесла золоті прикраси та передала їх Д. Кваліфікуйте дії Д. Варіант 10
1) З хуліганських спонукань побив З., спричинивши перелом кісток носа з розривом хряща, а також перелом пальця руки. Від гострого малокрів'я, викликаного довгим та значним крововиливом, через хворобу крові (внаслідок її незгортання) З. помер у лікарні. Кваліфікуйте дії І. 2) Є., виставивши вікно, проник у сільський клуб. Викравши акордеон, баян, дві гітари, він зник. Наступного дня при спробі продати акордеон на базарі його було затримано. Під час розслідування з'ясувалося, що баян належав батькові Є., який рік тому помер, а інші речі належали клубу. Кваліфікуйте дії Є. Самостійно вивчити теми, передбачені в планах семінарських і практичних занять. 14. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВИХ КОНТРОЛІВ 1. Що таке кваліфікація злочинів? а) розподіл злочинів на групи в залежності від ступеня тяжкості; б) вираження місця кримінально правової норми в системі Особливої частини КК; в) встановлення у вчиненому суспільно небезпечному діянні ознак конкретного складу злочину. 2. Слідчий К. кваліфікував розбійний напад на громадянина І. за ч.1 ст.187 КК “Розбій, поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого (середньої тяжкості тілесні ушкодження)” та ст.122 КК “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”. кий принцип кваліфікації порушив слідчий? а) принцип недопустимості подвійної кваліфікації вчиненого; б) принцип недопустимості повороту до гіршого при кваліфікації; в) принцип стабільності кваліфікації. 3. Повертаючись додому з чергування, Б. побачив, що Г. знущається з малолітнього хлопця. На спробу припинити знущання, Г. висловив погрози на адресу Б. супроводжуючи їх лайкою та образами, а потім зі словами “Що хочу то і буду робити!” почав викручувати малолітньому руку. Це обурило Б. і він захищаючи хлопчика почав бити Г. Чисельні удари призвели до смерті останнього. Суд прийшов до висновку, що Б. перевищив межі необхідної оборони, але зробив це в стані сильного душевного хвилювання. Як кваліфікувати дії Б.? а) умисне вбивство в стані душевного хвилювання (ст.116 КК); б) умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст.118 КК); в) він не буде нести кримінальну відповідальність. 4. Непричетний до аварії Т. не надав допомогу потерпілому в ДТП, яке вночі виявив на дорозі, і не повідомив про нього нікому. Через несвоєчасність надання медичної допомоги потерпілий помер. Т. мав можливість, або доставити його до лікарні, або повідомити про аварію. Як потрібно кваліфікувати дії Т.? а) залишення в небезпеці, якщо це спричинило смерть особи (ч.3 ст.135 КК); б) ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, якщо це спричинило смерть потерпілого (ч.3 ст.136 КК); в) вбивство через необережність (ч.1 ст.119 КК). 5. Троє осіб напали на директора банку, коли він підходив до свого будинку. Вони зв’язали і заштовхнули його в мікроавтобус. Під час виїзду з міста, автомобіль зі злочинцями був затриманий, а директор звільнений. Кваліфікуйте дії винних осіб. а) їх дії слід кваліфікувати як викрадення людини (ч.2 ст.146 КК); б) їх дії слід кваліфікувати як закінчений замах на викрадення людини (ч.2 ст.15 КК і ч.2 ст.146 КК); в) їх дії слід кваліфікувати як незакінчений замах на викрадення людини (ч.3 ст.15 КК і ч.2 ст.146 КК). 6. 15-річний П. прийшов до своїх друзів в гуртожиток. В кімнаті друзів він побачив незнайому С., яка спала. Скориставшись цією обставиною, він вступив в статевий зв’язок з нею, а коли вона проснулась знову зґвалтував її, погрожуючи насильством. Дайте кримінально-правову оцінку діям винної особи. а) дії П. слід кваліфікувати як зґвалтування (ч.1 ст.152 КК); б) дії П. слід кваліфікувати як зґвалтування, вчинене повторно (ч.2 ст.152 КК); в) дії П. слід кваліфікувати як зґвалтування (ч.1 ст.152 КК) та зґвалтування, вчинене повторно (ч.2 ст.152 КК). 7. 14–річний Петро разом з 13-річним Романом вчинили зґвалтування. Кваліфікуйте дії цих осіб. а) дії Петра слід кваліфікувати як зґвалтування (ч.1 ст.152 КК), а Роман не буде притягатись до кримінальної відповідальності; б) дії Петра слід кваліфікувати як зґвалтування вчинене групою осіб (ч.3 ст.152 КК), а Роман не буде притягатись до кримінальної відповідальності; в) дії Петра та Романа слід кваліфікувати як зґвалтування вчинене групою осіб (ч.3 ст.152 КК). 8. Під час іспиту до інституту екзаменатор В. вирішив поставити абітурієнту К. незадовільну оцінку, так як йому не сподобався зовнішній вигляд К. Внаслідок цього К. не зміг поступити до вузу. Дайте кримінально-правову оцінку діям В. а) він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за порушення права на отримання освіти (ч.1 ст.183 КК); б) він не буде притягнутий до кримінальної відповідальності; в) він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за зловживання службовим становищем (ч.1 ст.364 КК). 9. Під час вчинення П. розбою потерпілому Р. була заподіяна смерть через необережність. Дайте кримінально-правову оцінку діям винної особи. а) дії П. слід кваліфікувати як розбій (ч.4 ст.187 КК) і вбивство через необережність (ч.1 ст.119); б) дії П. слід кваліфікувати як розбій (ч.4 ст.187 КК); в) дії П. слід кваліфікувати як розбій (ч.1 ст.187 КК) і вбивство через необережність (ч.1 ст.119). 10. Р. погрожував П. розголошенням того, що вона фотографується для еротичного журналу, якщо остання не поверне гроші, які З. дав їй в борг, але вона відмовилася їх повернути. Після цього З. став вимагати ці гроші від знайомої П. – Л., погрожуючи їй ножем. Дайте кримінально-правову оцінку діям винної особи. а) Р. вчинив два злочини: вимагання (ч.1 ст.189 КК) та примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань( ч.1 ст.355 КК); б) Р. вчинив два вимагання (ч.2 ст.189 КК); в) Р. вчинив вимагання (ч.1 ст.189 КК). 11. Р. та П. зустріли на пероні залізничного вокзалу З., який вантажив у вагон поїзда Одеса-Москва 10 ящиків з відеомагнітофонами. Погрожуючи пістолетом, вони забрали у З. 2 відеомагнітофона, пообіцявши повернути їх наступного дня, якщо останній сплатить їм 400 грн., а при відмові виконати вимогу, не повернуть їх. Наступного дня З. передав Р. та П. необхідну суму, але відеомагнітофонів не одержав, оскільки їх продали, а гроші поділили. Кваліфікуйте дії Р. та П. а) вони вчинили розбій (ч.2 ст.187 КК) та шахрайство (ч.2 ст.190 КК); б) вони вчинили вимагання (ч.2 ст.189 КК); в) вони вчинили вимагання (ч.2 ст.189 КК) та розбій (ч.2 ст.187 КК). 12. І. організував фірму по виробництву меблів. Враховуючи неповернення грошей від фірм–посередників, він домовився з бухгалтером С. штучно зменшити загальний прибуток виробництва. В результаті чого державі було заподіяно збитків на суму 10 тис. грн. Дайте кримінально-правову оцінку діям І. а) дії І. слід кваліфікувати як ухилення від сплати податків (ч.2 ст.212 КК) і службове підроблення (ч.2 ст.366 КК); б) дії І. слід кваліфікувати як службове підроблення (ч.2 ст.366 КК); в) дії І. слід кваліфікувати як ухилення від сплати податків (ч.1 ст.212 КК). 13. Н., К., М. домовились чинити напади на громадян. Для залякування вони застосовували пістолет ТТ, який був непридатним для стрільби (зламана бойова пружина). Всього вони вчинили 5 нападів, забираючи у потерпілих майно, які ті мали при собі. Як потрібно кваліфікувати їх дії? а) ст. 257 КК “Бандитизм”; б) ч. 4 ст. 187 КК “Розбій”; в) ч. 5 ст. 186 КК “Грабіж”. 14. О., в стані алкогольного сп’яніння нецензурно лаявся на тролейбусній зупинці. Коли наряд міліції намагався припинити це порушення і доставити правопорушника до відділення. О. вчинив опір, в поєднанні з спричиненням фізичного болю працівникам міліції. Кваліфікуйте дії О.: а) ч.3 ст. 296 КК, - хуліганство пов’язане з опором представникові влади; б) ч.2 ст.342 КК, - опір представнику влади під час виконання ним службових обов’язків; в) сукупність вищевказаних злочинів. 15. Ш. перебуваючи в стані сильного алкогольного сп’яніння о 19.00 помилково зайшов у чужий будинок, переплутавши його зі своїм житлом. Своїм ключем він намагався відчинити двері чужої квартири, потім кликав дружину, стукав у двері, пошкодив замки та оббивку дверей, заподіявши шкоду на суму 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кваліфікуйте дії Ш.: а) ч.1 ст.296 КК, - хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю; б) ч.1 ст.194 КК, - умисне пошкодження майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах; в) будь-який склад злочину відсутній. 16. Працівник міліції затримав за правопорушення громадянина В. і здійснював його привід до органу внутрішніх справ. З метою звільнення затриманого громадянин Д. напав на працівника міліції, відштовхнув його, наніс кілька ударів в голову та груди, заподіявши легке тілесне ушкодження. За допомогою громадян обох правопорушників затримали і доставили до міліції. В діях гр. Д. наявно: а) легке тілесне ушкодження (ч.1 ст.125 КК України); б) опір працівникові правоохоронного органу (ч.2 ст.342 КК України); насильство щодо працівника правоохоронного органу (ч.2 ст.345 КК України); в) втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (ч.2 ст.343 КК України); насильство щодо працівника правоохоронного органу (ч.2 ст.345 КК України). 17. Службова особа перевищила службові повноваження і необережно заподіяла смерть потерпілому. Дії службової особи слід кваліфікувати як: а) вбивство через необережність (ч.1 ст. 119 КК); б) перевищення влади або службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки (ч.3 ст.365 КК); в) службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (ч.2 ст.367 КК). 18. Що є об’єктом кваліфікації: а) кримінально-правова норма; б) особа яка вчинила злочин; в) вчинене суспільно-небезпечне діяння. 19. Що означає конкуренція кримінально правових норм?а) існування двох або більше норм, які взаємно виключають застосування одна одної;б) існування двох або більше норм, які передбачають відповідальність за одне й теж саме діяння; в) відсутність норми, яка б передбачала відповідальність за вчинене суспільно небезпечне діяння. 20. Ш. повідомила П., з яким підтримувала інтимні стосунки, що вагітна, і висунула вимогу одружитись. На підтвердження, вона пред’явила медичні документи з жіночої консультації. П., щоб уникнути одруження, вночі задушив Ш. Судово-медична експертиза з’ясувала що та не вагітна. Кваліфікуйте дії П.: а) умисне вбивство (ч1. Ст.115 КК); б) умисне вбивство та замах на умисне вбивство жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності (ч.1 ст.115 КК, п.2, ч.2. ст.115 КК) в) умисне вбивство жінки, яка завідомо для винного знаходилась в стані вагітності (п.2 ч.2 ст.115 КК) 21. З ревнощів, П. побив свою жінку. Це призвело до переривання трьохмісячної вагітності. Про те що жінка вагітна П. не знав. Розлад здоров’я жінки становив 15 днів. Як кваліфікувати дії П.? а) тяжкі тілесні ушкодження (ч.1 ст.121 КК); б) середньої тяжкості тілесні ушкодження (ч.1 ст.122 КК); в) легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (ч.2 ст.125 КК). 22. Продюсер телекомпанії запропонував переможниці конкурсу “Міс року” роботу диктором. За це він попрохав вступити її в статевий зв’язок з ним. Дайте кримінально-правову оцінку діям продюсера. а) дії продюсера слід кваліфікувати як примушування до вступу в статевий зв'язок (ч.1 ст.154 КК); б) дії продюсера слід кваліфікувати як замах на примушування до вступу в статевий зв'язок (ч.2 ст.15 КК і ч.1 ст.154 КК); в) в діях продюсера відсутні ознаки складу злочину. 23. П. після дискотеки вчинив зґвалтування 19-річної О. Наступного дня він вчинив зґвалтування 17-річної Л. Кваліфікуйте дії П. а) його дії слід кваліфікувати як зґвалтування, вчинене повторно (ч.2 ст.152 КК); б) його дії слід кваліфікувати як зґвалтування (ч.1 ст.152 КК) і зґвалтування неповнолітньої (ч.3 ст.152 КК); в) його дії слід кваліфікувати як зґвалтування, вчинене повторно (ч.2 ст.152 КК) і зґвалтування неповнолітньої (ч.3 ст.152 КК). 24. М. подав в страхову компанію документи, які сам підробив. На підставі цих документів йому було виплачено страхову компенсацію. Потім з’ясувалось, що в документах факт виробничої травми був фальсифікований. М. отримав 6500 гривень. Кваліфікуйте дії М. а) М. вчинив привласнення майна (ч.1 ст.191 КК) та підробку документів (ч.1 ст.358 КК); б) М. вчинив підробку документів(ч.1 ст.358 КК) та використання підробленого документа (ч.3 ст.358 КК); в) М. вчинив шахрайство (ч.3 ст190 КК) та підробку документів (ч.1 ст.358 КК). 25. Водій Д. на підставі товарно-транспортної накладної перевозив зерно з поля у сховище. Під час виконання одного з перевезень він викрав сільськогосподарську продукцію на суму 1050 гривень. Кваліфікуйте дії Д. а) він вчинив крадіжку (ч.1 ст.185 КК); б) він вчинив привласнення (ч.1 ст.191 КК); в) він заволодів майном шляхом зловживання своїм службовим становищем (ч.2 ст.191 КК). 26. Б., працюючи складальником НВП "Маяк", вирішив викрасти радіоприймач. З цією метою він протягом місяця кілька разів проносив через прохідну окремі деталі радіоприймача. При спробі винести корпус Б. був затриманий працівниками охорони заводу на прохідній. Кваліфікуйте дії Б. а) Б. вчинив замах на крадіжку (ч.2 ст.15 КК і ч.1 ст.185 КК); б) Б. вчинив декілька злочинів, які будуть кваліфіковані, як крадіжка вчинена повторно (ч.2 ст.185 КК) та замах на крадіжку, вчинену повторно (ч.2 ст.15 КК і ч.2 ст.185 КК); в) Б. вчинив крадіжку з проникненням (ч.3 ст.185 КК). 27. П. домалював олівцем один нуль на валюті США номіналом 10 доларів з метою придбати мобільний телефон. Кваліфікуйте дії П. а) дії П. слід кваліфікувати як виготовлення з метою збуту підроблених грошей (ч.1 ст.199 КК); б) дії П. слід кваліфікувати як замах на шахрайство (ч.3 ст.15 і ч.1 ст.190 КК); в) П. не буде притягнутий до кримінальної відповідальності. 28. Директор фірми взяв кредит в комерційному банку під умову купівлі обладнання, але гроші, у відповідності із заздалегідь обдуманим планом, пустив на погашення раніше взятих кредитів. Кредит він збирався повернути після продажу офісу, який не вдалося продати. Внаслідок цього банку заподіяні збитки на суму 10 тис. грн. Дайте правову оцінку діям особи? а) дії директора слід кваліфікувати як шахрайство (ч.4 ст.190 КК); б) дії директора слід кваліфікувати як шахрайство з фінансовими ресурсами (ч.2 ст.222 КК) і службове підроблення (ч.2 ст.366 КК); в) дії директора слід кваліфікувати як шахрайство (ч.4 ст.190 ) і службове підроблення (ч.2 ст.366). 29. Приватна фірма “Роланд” займалася виробництвом дисків з комп’ютерними програмами. Відповідної ліцензії і авторських прав на програми фірма не мала. Доход фірми склав 7400 грн. Кваліфікуйте дії директора цієї фірми. а) дії директора слід кваліфікувати як порушення порядку зайняття господарською діяльністю (ч.1 ст.202 КК) і порушення авторських прав (ч.1 ст.176 КК); б) дії директора слід кваліфікувати як зайняття забороненими видами господарської діяльності (ч.1 ст.203 КК) і порушення авторських прав (ч.1 ст.176 КК); в) дії директора слід кваліфікувати як порушення законодавства, що регулює виробництво дисків для лазерних систем зчитування (ст.2031 КК) і порушення авторських прав (ч.1 ст.176 КК). 30. Л. з метою крадіжки проникнув у квартиру. Коли він почав складати речі у валізу, то випадково побачив заряджений револьвер. Разом з речами він забрав і той револьвер. Згодом з’ясувалось, що хазяїн квартири зберігав вогнепальну зброю незаконно. Як кваліфікувати дії Л.? а) ч. 3 ст. 185 КК - Крадіжка чужого майна, поєднана з проникненням в житло; б) ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 262 КК – Крадіжка чужого майна, поєднана з проникненням в житло та викрадення вогнепальної зброї та бойових припасів; в) кваліфікація в пункті 1) окрім револьвера, бо він зберігався незаконно і його вилучення ніякого складу злочину не утворює. 31. Г. із хуліганських мотивів, застосовуючи газовий пістолет, якого мав при собі, завдав болю перехожим, яких випадково зустрів по дорозі. Як потрібно кваліфікувати дії Г.? а) ч.1 ст.296 КК, - хуліганство з особливою зухвалістю; б) ч.1 ст.296 КК, ч.1 ст.126 КК, - хуліганство з особливою зухвалістю та завдання насильницьких дій, які завдали фізичного болю; в) ч.4 ст.296 КК, - хуліганство з особливою зухвалістю із застосуванням предмета, що заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень. 32. З. незаконно зберігав обріз мисливської рушниці. Одного разу, роздратований тим, що біля вікна його квартири зупинився автомобіль КАМАЗ, який тривалий час не вимикав двигуна. З. кілька разів вистрілив з обріза по колесам автомобіля. Заподіяна шкода була незначною. Кваліфікуйте дії З.: а) ч.1 ст.263 КК, - незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами; б) ч.1 ст.263 КК, ч.1 ст.296 КК, - незаконне поводження зі зброєю та хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю; в) ч.4 ст.296 КК, - особливо злісне хуліганство, поєднане з застосуванням зброї, спеціально пристосованої для нанесення тілесних ушкоджень. 33. Складові структури кваліфікації злочину - це: а) об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона; б) об'єкт, предмет і суб'єкт; в) об'єкт, суб'єкт і зміст. 34. Що означає конкуренція кримінально-правових норм: а) існування двох або більшої кількості норм, які взаємно виключають застосування одна одної; б) відсутність норми, котра б передбачала відповідальність за вчинене суспільно небезпечне діяння; в) існування двох або більшої кількості норм, які передбачають відповідальність за одне й те ж діяння. 35. При кваліфікації злочинів застосовуються: а) тільки норми Загальної частини КК України; б) тільки норми Особливої частини КК України; в) норми Загальної та Особливої частин КК України? 36. Б. повідомила П., з яким підтримувала інтимні стосунки, що вагітна, та висунула вимогу одружитися. На підтвердження своїх слів вона пред'явила медичні документи із жіночої консультації. П., щоб уникнути одруження, вночі задушив Б. Судово-медична експертиза з'ясувала, що потерпіла вагітною не була. Кваліфікуйте дії П.: а) умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України); б) умисне вбивство та закінчений замах на умисне вбивство жінки, що завідомо для винного перебувала в стані вагітності (ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 і п. 2 ч. 2. ст. 115 КК України); в) умисне вбивство жінки, що завідомо для винного перебувала в стані вагітності (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України). 37. З ревнощів Л. побив свою дружину. Це призвело до переривання тримісячної вагітності. Про те, що дружина вагітна, Л. не знав. Розлад здоров'я жінки становив 15 днів. Як кваліфікувати дії Л.: а) тяжкі тілесні ушкодження (ч. 1 ст. 121 КК України); б) середньої тяжкості тілесні ушкодження (ч. 1 ст. 122 КК України); в) легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (ч. 2 ст. 125 КК України)? 38. Продюсер місцевої телекомпанії запропонував переможниці конкурсу "Міс міста" роботу диктором. За це він попрохав її вступити з ним в статевий зв'язок. Дайте кримінально-правову оцінку діям продюсера: а) дії продюсера слід кваліфікувати як примушування до вступу в статевий зв'язок (ч. 1 ст. 154 КК України); б) дії продюсера потрібно кваліфікувати як закінчений замах на примушування до вступу в статевий зв'язок (ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 154 КК України); в) у діях продюсера ознак складу злочину немає. 39. Р. після дискотеки зґвалтував 19-річну О. Наступного дня він скоїв зґвалтування 17-річної Л. Кваліфікуйте дії Р.: а) його дії слід кваліфікувати як зґвалтування, вчинене повторно (ч. 2 ст. 152 КК України); б) його дії слід кваліфікувати як зґвалтування (ч. 1 ст. 152 КК України) і зґвалтування неповнолітньої (ч. 3 ст. 152 КК України); в) його дії слід кваліфікувати як зґвалтування, вчинене повторно (ч. 2 ст. 152 КК України) і зґвалтування неповнолітньої (ч. 3 ст. 152 КК України). 40. Я. подав у страхову компанію документи, котрі сам підробив. На підставі цих документів йому було виплачено страхову компенсацію. Потім з'ясувалося, що в документах факт виробничої травми був фальсифікований. Я. отримав 9000 грн. Кваліфікуйте дії Я.: а) Я. вчинив привласнення майна (ч. 1 ст. 191 КК України) та підробку документів (ч. 1 ст. 358 КК України); б) Я. вчинив підробку документів (ч. 1 ст. 358 КК України) та використання підробленого документа (ч. 3 ст. 358 КК України); в) Я. вчинив шахрайство (ч. 1 ст. 190 КК України) та підробку документів (ч. 1 ст. 358 КК України). 41. Водій А., у 2007 році, на підставі товарно-транспортної накладної перевозив зерно з поля до сховища. Під час виконання одного з перевезень він викрав сільськогосподарської продукції на суму 1050 грн. Кваліфікуйте дії А.: а) він скоїв крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК України); б) він вчинив привласнення (ч. 1 ст. 191 КК України); в) він заволодів майном шляхом зловживання своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК України). 42. Р., працюючи складальником НВП "Маяк", вирішив викрасти ноутбук. З цією метою він протягом місяця кілька разів проносив через прохідну окремі деталі ноутбука. При спробі винести корпус Р. був затриманий працівниками охорони заводу на прохідній. Кваліфікуйте дії Р: а) він вчинив закінчений замах на крадіжку (ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 КК України); б) він скоїв декілька злочинів, які будуть кваліфіковані як крадіжка, вчинена повторно (ч. 2 ст. 185 КК України), та закінчений замах на крадіжку, вчинений повторно (ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК України); в) він вчинив крадіжку з проникненням у приміщення (ч. 3 ст. 185 КК України). 43. Б. домалював олівцем один нуль на валюті США номіналом 10 доларів з метою придбати мобільний телефон. Кваліфікуйте дії Б.: а) дії Б. слід кваліфікувати як виготовлення з метою збуту підроблених грошей (ч. 1 ст. 199 КК України); б) дії Б. слід кваліфікувати як незакінчений замах на шахрайство (ч. 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 190 КК України); в) Б. не буде притягнутий до кримінальної відповідальності. 44. Директор фірми за недійсними документами взяв кредит у комерційному банку на купівлю обладнання, але гроші, відповідно до заздалегідь обдуманого плану, пустив на погашення раніше взятих кредитів. Кредит він збирався повернути після продажу офісу, котрий не вдалося продати. Унаслідок цього банку в 2004 р. заподіяно збитків на суму 50 000 грн. Кваліфікуйте дії директора фірми: а) дії директора слід кваліфікувати як шахрайство (ч. 4 ст. 190 КК України); б) дії директора слід кваліфікувати як шахрайство з фінансовими ресурсами (ч. 2 ст. 222 КК України) і службове підроблення (ч. 2 ст. 366 КК України); в) дії директора слід кваліфікувати як шахрайство (ч. 4 ст. 190 КК України) та службове підроблення (ч. 2 ст. 366 України). 45. Приватна фірма займалася виробництвом дисків з комп'ютерними програмами. Відповідної ліцензії та авторських прав на програми фірма не мала. Доход фірми за серпень 2004 р. становив 17400 грн. Кваліфікуйте дії директора цієї фірми: а) дії директора слід кваліфікувати як порушення порядку здійснення господарської діяльності (ч .1 ст. 202 КК України) та порушення авторських прав (ч. 1 ст. 176 КК України); б) дії директора слід кваліфікувати як порушення авторських прав (ч. 1 ст. 176 КК України); в) дії директора слід кваліфікувати як порушення законодавства, що регулює виробництво дисків для лазерних систем зчитування (ст. 203-1 КК України) і порушення авторських прав (ч. 1 ст. 176 КК України). 46. К. з метою крадіжки проник до чужої квартири. Коли він почав складати речі у валізу, то випадково побачив заряджений револьвер. Разом із речами він забрав і той револьвер. Згодом з'ясувалося, що хазяїн квартири зберігав вогнепальну зброю незаконно. Як кваліфікувати дії К.: а) крадіжка чужого майна, поєднана з проникненням у житло (ч. 3 ст. 185 КК України); б) крадіжка чужого майна, поєднана з проникненням у житло та викрадення вогнепальної зброї й бойових припасів (ч. 3 ст. 185 і ч. 1 ст. 262 КК України); в) крадіжка чужого майна, поєднана з проникненням у житло, й викрадення вогнепальної зброї та бойових припасів і незаконне носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів (ч. 3 ст. 185 і ч. 1 ст. 262, ч.1 ст. 263 КК України)? 47. Г. із мотивів явної неповаги до суспільства, застосовуючи газовий пістолет, який мав при собі, завдав болю перехожим, яких випадково зустрів по дорозі. Як потрібно кваліфікувати дії Г: а) хуліганство з особливою зухвалістю (ч. 1 ст. 296 КК України); б) хуліганство з особливою зухвалістю та вчинення насильницьких дій, що завдали фізичного болю (ч. 1 ст. 296 і ч. 1 ст. 126 КК України); в) хуліганство з особливою зухвалістю із застосуванням предмета, що заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК України)? 48. Т. незаконно зберігав обріз мисливської рушниці. Одного разу, роздратований тим, що біля вікна його квартири зупинився автомобіль МАЗ, який тривалий час не вимикав двигуна. Т. кілька разів вистрілив з обріза по колесах автомобіля. Заподіяна шкода була незначною. Кваліфікуйте дії Т.: а) незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України); б) незаконне поводження зі зброєю та хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю (ч. 1 ст. 263 і ч. 1 ст. 296 КК України); в) особливо злісне хуліганство, поєднане із застосуванням зброї, спеціально пристосованої для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК України). 49. Працівник міліції наказав громадянину П., який вчинив дрібне хуліганство, слідувати за ним до органу внутрішніх справ. Громадянин П. кинувся тікати. Догнати його не вдалося. Чи утворюють дії П. склад злочину: а) дії П. складу злочину не містять; б) дії П. є опором працівникові правоохоронного органу (ч. 2 ст. 342 КК України); в) дії П. є самоправством (ст. 356 КК України)? 50. Заступник директора державного підприємства "Мотор" П. видав довідку своєму синові про те, що останній протягом двох місяців працював слюсарем на цьому підприємстві, хоча насправді син не працював. Пізніше син влаштувався на роботу в інше підприємство та відомості про роботу на "Моторі" були записані до нової трудової книжки. Дайте кримінально-правову оцінку діям П: а) у діях П. наявне зловживання службовим становищем (ч. 1 ст. 364 КК України); б) у діях П. наявне службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК України); в) у діях П. складу злочину немає через відсутність істотної шкоди охоронюваним інтересам. 51. Ф. передав працівникові податкової інспекції хабар у сумі 250 доларів США, обіцяючи через два дні "донести" решту 450 доларів США із обіцяних. Після отримання 250 доларів США інспектора затримали. Його дії утворюють: а) одержання хабара (ч. 1 ст. 368 КК України); б) закінчений замах на одержання хабара (ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 368 КК України); в) готування до одержання хабара (ч. 1 ст. 14 і ч. 1 ст. 368 КК України). 52. Г. та М., за попередньою змовою групою осіб, незаконно виробляли наркотичні засоби з метою збуту. Невдовзі Г. та М. щиро покаялися, здали вироблені наркотичні засоби до міліції та вказали джерело їх придбання. Чи можливе звільнення від кримінальної відповідальності цих осіб: а) неможливе; б) можливе, бо вони добровільно відмовилися від злочинної діяльності; в) можливе за умови, що вони прийшли до такого рішення індивідуально, без сторонньої допомоги?
15. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ 1. Кваліфікація умисного вбивства при обтяжуючих обставинах (ст. 115 КК). 2. Кваліфікація умисного вбивства при пом’якшуючих обставинах (ст.ст. 116, 117, 118 КК). 3. Кваліфікація вбивства, вчиненого через необережність (ст. 119 КК). 4. Кваліфікація умисного тяжкого тілесного ушкодження (ст. 121 КК). 5. Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства через необережність. 6. Кваліфікація умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст. 122 КК). 7. Кваліфікація тілесних ушкоджень, спричинених при пом’якшуючих обставинах (ст.ст. 123, 124 КК). 8. Кваліфікація погрози вбивством (ст. 129 КК) 9. Кваліфікація зараження венеричною хворобою (ст. 133 КК) 10. Кваліфікація незаконного позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 КК). 11. Кваліфікація захоплення заручників (ст. 147 КК). 12. Кваліфікація торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо передачі людини (ст. 149) 13. Кваліфікація зґвалтування (ст. 152 КК). 14. Кваліфікація насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 КК). 15. Кваліфікація розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК). 16. Загальні положення кваліфікації розкрадань. 17. Кваліфікація крадіжки (ст. 185 КК). 18. Кваліфікація грабежу (ст. 186). 19. Кваліфікація розбою (ст. 187 КК). 20. Кваліфікація вимагання (ст. 189 КК). 21. Кваліфікація шахрайства (ст. 190 КК). 22. Кваліфікація привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК). 23. Кваліфікація умисного знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК). 24. Кваліфікація придбання, отримання, зберігання чи збуту майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 КК). 25. Кваліфікація виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 КК). 26. Кваліфікація контрабанди (ст. 201 КК) 27. Кваліфікація порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202 КК). 28. Кваліфікація зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 203 КК). 29. Кваліфікація фіктивного підприємництва (ст. 205 КК). 30. Кваліфікація протидії законній господарській діяльності (ст. 206 КК). 31. Кваліфікація ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212 КК). 32. Кваліфікація фіктивного банкрутства (ст. 218 КК). 33. Кваліфікація приховування стійкої фінансової неспроможності (ст. 220 КК). 34. Кваліфікація шахрайства з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК). 35. Кваліфікація обману покупців та замовників (ст. 225 КК). 36. Кваліфікація змови про зміну чи фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування (ст. 228 КК). 37. Кваліфікація створення злочинної організації (ст. 255 КК). 38. Кваліфікація сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності (ст. 256 КК). 39. Кваліфікація бандитизму (ст. 257 КК). 40. Кваліфікація терористичного акту (ст. 258 КК). 41. Кваліфікація за відомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності (ст. 259 КК). 42. Кваліфікація створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 КК). 43. Кваліфікація викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 262 КК). 44. Кваліфікація незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК). 45. Кваліфікація пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК). 46. Кваліфікація блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (ст. 279 КК ). 47. Кваліфікація примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків (ст. 280 КК). 48. Кваліфікація самовільної без нагальної потреби зупинення поїзда (ст. 283 КК). 49. Кваліфікація порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортним засобом (ст. 286 КК). 50. Кваліфікація випуску в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (ст. 287 КК). 51. Кваліфікація незаконного заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК). 52. Кваліфікація знищення, підробки або зміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу (ст. 290 КК). 53. Кваліфікація групового порушення громадського порядку (ст. 293 КК). 54. Кваліфікація масових заворушень (ст. 294 КК). 55. Кваліфікація закликів до вчинення дій, що загрожують громадському порядку (ст. 295 КК). 56. Кваліфікація хуліганства (ст. 296 КК). 57. Кваліфікація наруги над могилою (ст. 297 КК). 58. Кваліфікація ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 КК). 59. Кваліфікація створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст. 302 КК). 60. Кваліфікація проституції або примушення чи втягнення до заняття проституцією (ст. 303 КК). 61. Кваліфікація втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК). 62. Кваліфікація контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 305 КК). 63. Кваліфікація незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК). 64. Кваліфікація викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК). 65. Кваліфікація незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК). 66. Кваліфікація організації або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 317 КК).
16. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПНЧЕННЯ
1. Актуальні проблеми кваліфікації злочинів: Навчально-методичний комплекс (Матвійчук В.К., Харь І.О. – К.:ВНЗ «Національна академія управління», 2013.с.-142 2. Лекції з курсу «Актуальні проблеми кваліфікації злочинів»
17. СПИСОК ДЖЕРЕЛ рекомендованих до курсу “Актуальні проблеми кваліфікації злочинів” Обовязкові джерела
Закони та нормативно-правові акти
Наукова література
Інформаційні джерела правової інформації на електронних носіях та В Інтернеті
1. Електронні бази законодавства України: Інфодиск: „Законодавство Украины” (нормативно-правова база українською мовою – понад 80 000 документів); ЛИГА: ЗАКОН; Нормативні акти України (НАУ); Парус-Консультант; Юрист + Закон. 2. Верховна Рада України − http:// www.rada.gov.ua ; http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi 3. Президент України − http:// www.president.gov.ua 4. Кабінет Міністрів України − http:// www.kmu.gov.ua 5. Конституційний суд України − http:// www.ccu.gov.ua 6. Верховний суд України − http:// www.scourt.gov.ua 7. Вищий адміністративний суд України - http:// www.vasu.gov.ua 8. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини − http:// www.ombudsman.kiev.ua 9. Міністерство освіти і науки України − http:// www.mon.gov.ua 10. Міністерство праці та соціальної політики України − http:// www.mlsp.gov.ua 11. МОП − http:// www.ilo.org. 12. Рада Європи − http:// www.coe.int 13. Права людини − http:// www.humanrights.coe.int 14. Європейський суд з прав людини − http:// www.echr.coe.int 15. Український портал практики Європейського суду з прав людини − 16. Європейська соціальна хартія − http:// www.chartesociale.coe.int 17. Європейський Союз − http:// europa.eu.int/index-en.htm 18. База законодавства ЄС - EUR-Lex − http:// europa.eu.int/eur-lex/
____________________________________________________________
03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10 Телефон (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40 E-mail: nam@nam.kiev.ua Інтернет: www.nam.kiev.ua
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||