|
|
Главная \ Методичні вказівки \ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА« Назад
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА 16.10.2016 17:03
Міністерство ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НаціональнА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ Кафедра цивільно-правових дисциплін
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА»
для підготовки магістрів у галузі знань «Право» (0304) за спеціальністю 8.03040101 «Правознавство»
КИЇВ 2013
Методичні матеріали обговорені та схвалені на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології 07 лютого 2013 р. (протокол № 2).
Навчально-методичний комплекс схвалено на засіданні Вченої Ради Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ __________ (протокол № ___).
Укладачі: І.А. Бірюков, професор кафедри цивільно-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, професор
Рецензенти: В.І. Лебідь, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент; В.С. Гопанчук, професор кафедри цивільно-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, професор.
Актуальні проблеми цивільного права України: Навчально-методичний комплекс / Бірюков І.А.,– К., Навчально-науковий інститут права та психології Національної академії внутрішніх справ, 2013. – 214 с.
ЗМІСТ
Витяг ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА Магістр за спеціальністю 8.060100 “Правознавство” напряму підготовки «Право» кваліфікації «Магістр права» Підготовка магістрів зі спеціальності 8.060100 «Правознавство» здійснюється за умови наявності повної вищої освіти, яку здобуто за спеціальністю 7.060101 «Правознавство» (освітньо - кваліфікаційний рівень «спеціаліст»), або за спеціальністю 6.060101 «Правознавство» (освітньо - кваліфікаційний рівень «бакалавр»). Для забезпечення ефективної реалізації визначених в ОКХ завдань освітньої і професійної підготовки при відборі студентів ставляться вимоги щодо їх здібностей і підготовленості у вигляді системи знань, умінь і навичок, визначених програмою базової (повної) вищої освіти і підтверджених результатами державної атестації. Обов’язковою умовою є вільне володіння державною мовою. Основні елементи структури професійно - значущих якостей особистості магістра зазначеної сфери виявляються: • у громадянській зрілості: розвинуте почуття обов’язку, дисциплінованість, наполегливість, контроль за своєю поведінкою та емоціями, високі моральні якості; • у соціально - управлінській орієнтації: спрямованість на ефективну взаємодію з людьми, самостійність, готовність до ризику, ініціативність, вміння брати на себе відповідальність; • у розвитку організаційних якостей: готовність до співробітництва та активність у встановленні контактів, виражене лідерство, розвинуті управлінські, пізнавальні та комунікативні здібності; • у сформованості комплексу професійно необхідних знань та вмінь, навичок для діяльності в юридичних службах підприємств, органів установ та організацій. - Для успішного засвоєння освітньо - професійної програми магістра слухачі повинні мати здібності до оволодіння знаннями, вміннями і навичками в галузі гуманітарних, соціально - економічних та юридичних наук. Підготовка магістра права в ННІПП НАВС зорієнтована на одержання студентами повної вищої юридичної освіти, що має забезпечити здійснення професійної діяльності на посадах юриста, начальника юридичного відділу підприємства; юриста органу державної влади, органу місцевого самоврядування; наукового співробітника, старшого наукового співробітника науково- дослідного закладу; асистента, викладача юридичних дисциплін закладу освіти тощо і передбачає набуття навичок науково - дослідної та педагогічної роботи. Витяг
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ МАГІСТРА
Державні вимоги до обов’язкового мінімуму змісту 8.060101 «Правознавство» Система базових знань та вмінь магістра
1. З циклу гуманітарних та соціально - економічних дисциплін:
3. З циклу професійних і спеціальних дисциплін:
І. ПОНЯТІЙНИЙ
Знання та відтворення понятійно - категоріальної інформації про об’єкти, предмети, властивості, процеси, методи та способи діяльності.
Знання теорій, законів, закономірностей, об’єктів, предметів, їх властивостей, процесів, методів (алгоритмів) і способів діяльності на рівні, достатньому для формування і впровадження власної моделі професійної діяльності, в тому числі і в екстремальних умовах.
Володіння методологією дослідження теоретичних завдань та проблем організації правової служби на підприємстві, в організації, сформованість вмінь та навичок творчого користування новітніми технологіями правового забезпечення підприємницької діяльності.
Магістр повинен уміти:
1. З циклу гуманітарних та соціально - економічних дисциплін:
1.2. Застосування наукових розробок в роботі юридичної служби підприємства, організації. 1.3. Відтворення наукової, педагогічної та навчально - методичної практики.
2.2. Забезпечення ефективної організації та управління правовою роботою на підприємстві, в організації на основі аналітичного відтворення практики.
3.2. Постійне вдосконалення організації правової роботи завдяки використанню ефективних форм, методів, засобів та прийомів.
1.2. Розробляти рекомендації (методики) щодо застосування нормативно - правових актів, що стосуються підприємницької діяльності, здійснювати наукові дослідження у цій сфері. 1.3. Обґрунтовувати пропозиції щодо внесення змін, доповнень до діючих нормативно - правових актів.
2. Правозастосовча:
2.2. Здійснювати правове забезпечення виконання рішень судів та інших органів. 2.3. Неупереджено і своєчасно здійснювати виконавче провадження. 2.5. Грамотно, лаконічно, обґрунтовано і відповідно до вимог законодавства складати позовні заяви, скарги, листи та інші юридичні документи. 2.7. Розглядати господарські, цивільні, трудові та інші спори.
3.2. Сприяти неухильному дотриманню чинного законодавства (зокрема, проводити роз'яснювальну роботу). 3.3. Аналізувати матеріали результатів проведення контрольних заходів, виявляти при цьому порушення чинного законодавства та вирішувати питання щодо притягнення до відповідальності осіб, що скоїли відповідні правопорушення. 3.5. Вживати заходів щодо запобігання порушень
4. Облік та систематизація нормативно - правових актів:
4.2. Вміти систематизувати нормативно - правові акти. 4.3. Своєчасно вносити до нормативних актів прийняті зміни і доповнення.
5. Організаційно - управлінська:
5.4. Вести стратегічне планування юридичної діяльності, використовуючи різноманітні наукові дослідження. 5.5. Налагоджувати взаємодію з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, в тому числі з правоохоронними органами, судами, управліннями юстиції. 5.6. Проводити прийоми громадян. 5.7. Надавати консультаційні послуги. 5.8. Приймати відповідні управлінські рішення. 5.9. Аналізувати роботу підприємства, організації, відповідних юридичних служб та підрозділів, розробляти заходи щодо її вдосконалення. 5.10. Розробляти програмні документи, механізми їх реалізації, готувати звіти про результати діяльності відділу. 5.11. Координувати роботу юридичної служби, відповідного юридичного структурного підрозділу (відділу, управління, департаменту тощо) з діяльністю інших підрозділів органу, установи, підприємства, організації, закладу.
6. Науково - педагогічна:
6.2. Проводити експерименти, конкретні соціологічні дослідження, вивчати, аналізувати, узагальнювати науково - технічну інформацію. 6.3. Забезпечувати наукове супроводження, запровадження наукових досліджень у практику. 6.4. Використовувати загальнонаукові та специфічні методи збирання первинної інформації. 6.5. Застосовувати наукові методи обробки інформації. 6.9. Проводити семінарські, практичні та інші види занять. 6.10. Розробляти необхідні навчально - методичні матеріали.
1.2. Мати широкий світогляд у галузі міжнародного життя та політичних процесів. 1.3. У життєдіяльності орієнтуватися на загальнолюдські цінності та загальноприйняті правила поведінки.
2.2. Виконувати конституційні обов'язки. 2.3. Дотримуватися норм законодавства та вимагати цього від інших осіб. 2.5. Розвивати комунікабельність та можливість адаптації у колективі.
3.3. Прогнозувати соціальні аспекти впливу ділової активності на працівників, споживачів, місцеві спільноти, суспільство. 3.4. Зміцнювати моральні засади суспільства, колективу. 3.5. Добровільно відгукуватися і робити позитивний внесок у розв’язання загальних соціальних проблем: захист довкілля, захист прав громадян, охорона здоров'я і безпека, захист інтересів споживача. 3.6. Дотримуватися етики ділового спілкування.
4. Здатність до ефективної, комунікаційної взаємодії, у тому числі засобами сучасних інформаційних технологій:
4.1. Володіти високим рівнем спілкування державною та іноземними мовами. 4.3. Створювати і підтримувати гармонійну соціальну мережу ділових та особистих контактів як передумову ділового успіху. 4.4. Залежно від ситуації обирати відповідні інформаційні засоби та канали комунікацій. 4.5. Користуватися мережею “Internet”. 4.6. Створювати власний імідж, удосконалювати його складові: зовнішній вигляд, манери, впевненість у собі. 4.7. Демонструвати добрі манери, культуру мови. 4.8. Вести ділові переговори. 4.9. Доводити інформацію до виконавців, зацікавлювати їх у вирішенні проблеми. 4.10. Готувати і проводити усні публічні виступи в аудиторіях різного типу.
5. Здатність до здорового способу життя:
5.2. Розробляти оптимальний режим роботи та відпочинку і дотримуватися його. 5.3. Фізично самовдосконалюватися. 5.4. Уникати стресових ситуацій. 5.5. Зберігати трудову активність в екстремальних ситуаціях. 5.6. Здійснювати саморегуляцію, підтримувати добрий настрій.
6. Здатність до засвоєння нових знань, самовдосконалення:
6.1. Здійснювати самоаналіз, використовувати методи адекватної самооцінки. 6.2. Спокійно сприймати свої невдачі і збагачувати власний досвід. 6.3. Долати власні недоліки та шкідливі звички. 6.4. Адаптуватися до зростаючих потоків інформації, до наслідків науково - технічного прогресу. 6.5. Долати стереотипи мислення і практики. 6.6. Використовувати різноманітні методи та прийоми самовиховання. 6.7. Розвивати лідерський потенціал, підприємливість і виправдано ризикувати. 6.8. Використовувати психотехнології у самопрограмуванні, самоутвердженні. 6.9. Здійснювати самоменеджмент, встановлювати життєві цілі, визначати їх пріоритетність, планувати власну кар’єру. 6.10. Тренувати пам’ять. 6.11. Обирати оптимальні форми постійного підвищення власної кваліфікації.
АНОТАЦІЯ Навчально – методичний комплекс навчальної дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» є специфічною частиною освітньо-професійної програми підготовки магістрів права. Змістом навчання є науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал згідно вимог Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 65 20.01.1998 р. (із змінами та доповненнями). Зазначена освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально – економічну, психологічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково – практичну підготовку, яка базується на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра права або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста права з метою отримання повної вищої освіти, достатньої для виконання професійних обов’язків та (робіт) інноваційного характеру високого рівня складності. Навчальна дисципліна «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» присвячена висвітленню проблем цивільно-правової відповідальності. Основна мета викладання дисципліни “Актуальні проблеми цивільного права ” — це підготовка майбутнього фахівця в галузі цивільного права, який би міг аналізувати наукову літературу і чинне законодавство як крізь призму їх практичного застосування, так і шляхом проведення самостійної наукової роботи. Навчальний курс охоплює основні положення чинного законодавства про цивільно-правову відповідальність, доктринальні розробки і судову практику у вказаній сфері. Згідно освітньо-професійної програми курс «Актуальні проблеми цивільного права України» є дисципліною, яка присвячена вивченню питань пов’язаних цивільно-правовою відповідальністю, зокрема щодо загальних умов відповідальності її форм і видів. Дисципліна вивчається протягом одного семестру. Вивчення навчальної дисципліни організується і проводиться на основі вимог наказів Міністра освіти, науки, молоді та спорту, Міністра Внутрішніх Справ та ректора Національної академії внутрішніх справ, директора інституту та інших діючих документів. Навчальна дисципліна «Актуальні проблеми цивільного права України» тісно пов’язана з такими дисциплінами, як «Теорія держави і права», «Цивільне право» і “Господарське право”.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Право власності як інститут цивільного права, є предметом вивчення однойменної навчальної дисципліни – однієї з базових навчальних дисциплін цивільно-правового циклу, які викладаються в науково-навчальному інституті права та психології Національної академії внутрішніх справ. Поглиблене засвоєння найбільш актуальних теоретичних і практичних проблем цивільного права України забезпечується також викладанням окремих спеціальних курсів та курсу «Актуальні проблеми цивільного права України», який передбачений лише для освітньо-кваліфікаційного рівня – магістр права. В рамках курсу «Актуальні проблеми цивільного права України» деталізуються такі цивільно-правові категорії як поняття право власності, форми і види права власності, обмежені речові права, захист речових прав. Метою викладання дисципліни є: - виконання вимог Закону України «Про вищу освіту» в частині підготовки магістрів права. «Магістр – як зазначено в п. 4 ст. 8 Закону, - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра або спеціаліста здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для певних посад у певному виді економічної діяльності»; - поглибленого вивчення та засвоєння норм, положень та інститутів Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів; - визначення поняття, форм і видів права власності; - ознайомлення з науково-теоретичним надбанням науки що стосуються права власності; - аналіз та узагальнення судової практики щодо спорів з приводу права власності; - розвиток навичок самостійного вирішення наукових та практичних проблем в сфері інституту права власнсоті; Завдання дисципліни «Актуальні проблеми цивільного права України» полягає в тому, щоб в результаті її вивчення студенти: 1) знали: - національне законодавство про право власності; - основні положення доктрини про право власності; - форми та види права власності; - існуючі колізії національного законодавств, що регулює відносини щодо права власності; 2) вміли: - самостійно аналізувати наукову літературу з дисципліни; - самостійно ставити наукові проблеми і шукати шляхи їх вирішення; - самостійно проводити прівняльно-правовий аналіз; - самостійно аналізувати і узагальнювати судову практику. Допомогти зрозуміти зміст права власності покликані, в першу чергу, такі види самостійної підготовки студентів: вивчення наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів, виступів вчених і працівників правозастосовчих органів у періодичній пресі, узагальненої судової практики, зарубіжного законодавства та літератури тощо. З цією метою складено список джерел, які опубліковані в останні роки та не включалися до програм з загальної та особливої частин Цивільного права України. Поглиблене засвоєння норм інституту права власності передбачає вивчення сучасних теоретичних концепцій, дискусійних положень науки цивільного права, критичне осмислення проблемних питань, розвиток самостійного правового мислення, що допоможе правильно зорієнтуватися в нормативному матеріалі і засвоїти необхідний обсяг інформації. Переважна більшість цих проблем розглядається в лекціях, має бути обговорена в ході семінарських занять та самостійно осмислена студентами при підготовці реферативних повідомлень, згідно визначеної тематики. При підготовці до семінарських занять і, особливо при написанні реферату в порядку самостійної роботи студента, слід звертатися до лектора та викладачів, які ведуть семінарські заняття, за консультацією. Якщо студент не підготувався до семінару чи пропустив його з будь – якої причини, він зобов’язаний відпрацювати цю тему викладачу, який веде заняття. В разі, якщо ці вимоги не будуть виконані або до початку залікової сесії не будуть подані реферати у встановлений строк, студента за поданням кафедри не буде допущено до складання екзаменаційної сесії.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Київ 2011
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
КАФЕДРА цивільно-правових дисциплін
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (набір 2012 року)
з підготовки студентів навчально-наукового інституту права та психології
з напрямків підготовки “Право”
зі спеціальностей 8.060101 “Правознавство”
Київ 2012
Актуальні проблеми цивільного права України // Навчальна програма навчальної дисципліни Актуальні проблеми цивільного права України . – Навчально-науковий інститут права та психології Національної академії внутрішніх справ, 2011 ________ с.
Укладачі: Бірюков І.А. професор кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету, кандидат юридичних наук, професор Бірюков В. І. доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету, кандидат юридичних наук.
Рецензенти: полковник міліції Заіка Ю.О., начальник кафедри цивільного права і процесу, доктор юридичних наук, професор. Ієвіня О.В., професор кафедри цивільно-правових дисциплін, кандидат юридичних наук
Розглянуто і затверджено на міжкафедральному засіданні кафедр господарського права і процесу факультету правового забезпечення підприємницької діяльності і психології навчально-наукового інституту права та психології НАВС, цивільного права і процесу НАВС та цивільно-правових дисциплін юридичного факультету навчально-наукового інституту права та психології НАВС, протокол № 1 від 20.04.2011 року.
Завідувач кафедри, к.ю.н., доцент В. І. Лебідь
Розглянуто і схвалено методичною радою НАВС. Протокол № 8 від 12.05. 2011 року.
Голова методичної ради НАВС, д.ю.н. Ю.Ю. Орлов
ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Навчальна дисципліна «Актуальні проблеми цивільного права України» присвячена висвітленню проблем пов’язаним з правом власності. Основна мета викладання дисципліни «Актуальні проблеми цивільного права України» — це підготовка майбутнього фахівця в галузі цивільного права, який би міг аналізувати наукову літературу і чинне законодавство як крізь призму їх практичного застосування, так і шляхом проведення самостійної наукової роботи. Навчальний курс охоплює основні положення чинного законодавства про право власності, доктринальні розробки і судову практику у вказаній сфері. Згідно освітньо-професійної програми курс «Актуальні проблеми цивільного права України» є дисципліною, яка присвячена вивченню питань пов’язаних правом власності. Дисципліна вивчається протягом одного семестру. В рамках курсу «Актуальні проблеми цивільного права України» деталізуються такі цивільно-правові категорії як поняття права власності, форми і види права власності, спільна власність та інші. Вивчення навчальної дисципліни організується і проводиться на основі вимог наказів Міністра освіти та науки, Міністра Внутрішніх Справ та ректора Національної академії внутрішніх справ, директора інституту та інших діючих документів. Навчальна дисципліна «Актуальні проблеми цивільного права України» тісно пов’язана з такими дисциплінами, як “Цівільне право” і “Господарське право”. Мета дисципліни — поглибити знання студентів з основних інститутів цивільного права шляхом акцентування уваги на найбільш актуальних проблемах у сфері законодавства і щодо дискусійних питань доктрини. Результатом вивчення дисципліни повинна бути підготовка майбутнього фахівця в галузі цивільного права, який би міг аналізувати наукову літературу і чинне законодавство як крізь призму їх практичного застосування, так і шляхом проведення самостійної наукової роботи. Завданнями навчальної дисципліни є формування у студентів системи науково-теоретичних знань з проблем цивільного права, визначення та розкриття основних дискусійних питань, категорій, напрямів і шляхів розвитку та удосконалення цивільного законодавства в сучасних умовах. Студенти повинні набути навичок щодо чіткого розуміння правил тлумачення і застосування нормативних актів, вмінь вирішувати конкретні практичні питання на основі засад цивільного права. Завдання дисципліни «Актуальні проблеми цивільного права України» полягає в тому, щоб в результаті її вивчення студенти: 3) знали: - національне цивільне законодавство; - основні положення цивілістики; - основні проблами цивільного права; - існуючі колізії національного цивільного законодавств; 4) вміли: - самостійно аналізувати наукову літературу з дисципліни; - самостійно ставити наукові проблеми і шукати шляхи їх вирішення; - самостійно проводити прівняльно-правовий аналіз; - самостійно аналізувати і узагальнювати судову практику.
Змістовний модуль 1. Загальні положення цивільного права
Тема 1. Актуальні проблеми визначення цивільного права: як галузі, як науки, як учбової дисципліни Цивільне право можна розглядати в декількох аспектах: як галузь, як науку, як учбову дисципліну. В кожному із цих значень цивільне право має свої особливості. Цивільне право є базовою галуззю права, яка регулює приватні правовідносини. Цивільне право як галузь приватного права регулює майнові відносини, відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності та особисті немайнові відносини, що передбачені цивільним законодавством. Наука цивільного права – це система знань про закономірності становлення і розвитку цивільно-правових явищ, діяльність якої спрямована на здобуття нових знань щодо цивільно-правових понять, категорій, суджень та ідей. Цивільне право як навчальна дисципліна має за мету, передусім, навчити цивільному праву і науці цивільного права, що передбачає пізнання цивільно-правових норм, практики їх застосування, прищеплення навичок і вмінь аналізувати наукові теорії, вирішувати конкретні життєві ситуації, що виникають у сфері цивільно-правового регулювання. Ключові терміни та поняття до теми: приватне право, публічне право, імперативність, диспозитивність, цивільно-правова система (сім’я), основні компоненти цивільно-правової системи, уніфікація на міжнародному рівні, континентальне право, романська і німецька підсистеми, джерела континентального права, англо-американська система цивільного права
Тема 2. Проблеми визначення сутності цивільних правовідносин. Їхнє місце в системі правовідносин Цивільне право є базовою галуззю права, яка регулює приватні правовідносини. У сучасних умовах значно більшого значення набуває застосування засад цивільного законодавства до врегулювання приватних правовідносин. Суспільні відносини, врегульовані нормами цивільного права, називають цивільно-правовими відносинами. Учасниками цивільно-правових відносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, держава, інші суб’єкти публічного права. Будь-які цивільно-правові відносини є інтегральним правовим явищем, що складається з певних частин. У науці цивільного права такі складові частини називають елементами цивільних правовідносин. Їх три: суб’єкти; об’єкт і зміст правовідносин. Ключові терміни та поняття до теми: цивільне право, суспільні відносини, цивільно-правові відносини, правова держава, верховенство права, предмет правового регулювання, метод правового регулювання, ініціативно-диспозитивний характер цивільно-правових норм, відновлювально-компенсаційний характер захисних засобів порушеного права, принципи цивільного права, функції цивільного права, цілі цивільного права, завдання цивільного права, майнові відносини, підприємницькі відносини, цивільне право, цивільне законодавство, система цивільного права та цивільного законодавства.
Змістовний модуль 2. Загальні положення про суб’єкти цивільного права
Тема 3 Проблеми визначення цивільно-правового статусу фізичної особи. Розглядаючи питання правового статусу фізичних осіб, необхідно розкрити такі поняття як цивільна правосуб’єктність, що складається з цивільної правоздатності та цивільної дієздатності. Необхідно чітко визначити взаємовідношення вказаних понять і їх дати їх правову характеристику. Зокрема акцентувати увагу на тому таких питаннях: момент виникнення і припинення правоздатності і дієздатності та можливості їх обмеження. За чинним законодавством фізична особа може мати повну, неповну, часткову, обмежену дієздатність або може бути визнана недієздатною. Важливими завданнями є висвітлення правового статусу особи у кожному з перерахованих правових станах. Ключові терміни та поняття до теми: суб’єкт цивільних правовідносин, фізична особа, громадянин, фізична особа-підприємець, юридична особа, цивільна правосуб’єктність, правоздатність, дієздатність, повна, часткова, неповна, обмежена дієздатність, недієздатність, емансипація, безвісна відсутність, оголошення померлим, дрібний побутовий правочин
Тема 4. Проблеми визначення цивільно-правового статусу юридичної особи. Юридичні особи, як і фізичні наділені правосуб’єктністю – тобто цивільною правоздатністю і дієздатністю. На відміну від фізичних осіб у юридичніх правоздатність і дієздатність виникають одночасно з моменту її створення і припиняються з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно з ЦК юридична особа має загальну правоздатність. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Ознаками юридичної особи є: організаційна єдність, майнова відокремленість, здатність нести самостійну відповідальність та інші. Законодавством здійснений поділ юридичних осіб на окремі види: установи і товариства, останні в свою чергу поділяються на підприємницькі і непідприємницькі товариства. Ключові терміни та поняття до теми: юридична особа, цивільна правоздатність та дієздатність юридичних осіб, способи створення юридичних осіб, установчі документи, філії та представництва юридичної особи, відповідальність юридичної особи, припинення юридичної особи, найменування, місцезнаходження юридичної особи, господарські товариства, банкрутство, реорганізація, ліквідація, господарські товариства, командитне товариство, товариство з повною відповідальністю, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, виробничий кооператив.
Тема 5 Проблеми визначення цивільно-правового статусу держави і територіальних громад. Держава діє як суб’єкт цивільного права тоді, коли стороною у цивільних правовідносинах виступає не той чи інший відокремлений державний орган, а саме держава. Як правило це відбувається у випадках визначених законом (відповідальність за шкоду заподіяну органом дізнання, прокуратури, суду; випуск державних цінних паперів тощо). Крім того, держава може виступати у якості суб’єкта цивільних правовідносин не лише тоді, коли це прямо передбачено законом. При цьому повинні бути дотримані вимоги про юридичну рівність суб’єктів цивільного права. Крім держави, у цивільних правовідносинах можуть брати участь територіальні громади і Автономна Республіка Крим. Названі утворення діють у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Їх участь у цивільних правовідносинах, як і участь у названих відносинах держави, повинна бути спрямована як на інтереси окремих громадян, що приживають на певних територіях, так і народу в цілому. Від імені держави як суб’єкта цивільних правовідносин виступають її органи: Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Фонд державного майна України та інші. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Ключові терміни та поняття до теми: держава, цивільні правовідносини, суб’єкт цивільних правовідносин, об’єкт цивільних правовідносин, зміст цивільних правовідносин, внутрішній суверенітет, зовнішній суверенітет, територіальна громада, цивільні правовідносини, суб’єкт цивільних правовідносин, об’єкт цивільних правовідносин, зміст цивільних правовідносин.
Змістовний модуль 3. Цивільні здійснення і захист цивільних прав, правочини
Тема 6. Проблеми здійснення та захисту цивільних прав У науковій літературі під здійсненням суб’єктивного цивільного права розуміють добровільне вчинення уповноваженою особою відповідних дій, спрямованих на використання можливостей, закладених у суб’єктивному праві, для задоволення потреб та інтересів носія цього права. В той самий час надаючи носію суб’єктивного цивільного права можливість вільного і на власний розсуд здійснення належного йому права, необхідно розуміти, що теке здійснення має певні межі. Пи здійсеня своїх прав особа не повинна шкодити іншим. Тобто не завдати шкоди інтересам інших осіб або суспільству. Зловживанням цивільним правом визнається шикана – здійснення уповноваженою особою цивільного права з метою заподіяти шкоду іншій особі. Суб’єктивні цивільні права у разі їх порушення підлягають захисту. Захист суб’єктивного цивільного права може здійснюватися як безпосередньо носієм порушеного права, так і уповноваженими державними органами, посадовими особами, громадськими організаціями та іншими особами. Ключові терміни та поняття до теми: здійснення прав, охорона та захист прав, зловживання правом, самозахист, відшкодування збитків, реальні збитки, упущена вигода, моральна шкода.
Тема 7. Правочини і їх значення у виникненні зміні та припиненні цивільних правовідносин В межах теми необхідно дати визначення поняття правочину як дії особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та цивільних обов'язків. Необхідно розкрити умови дійсності правочину і наслідки їх порушення. Висвітити підстави, процедуру та правові наслідки визнання правочину недійсними. Необхідно звернути уваги на правилах щодо укладення правочинів у відповідній формі: усній чи письмові (простій або нотаріальній), шляхом здійснення конклюдентних дій і наслідків порушення встановлених вимог. Важливим є аналіз класифікації правочинів на окремі види: односторонні, дво- та багатосторонні; каузальні та абстрактні; консенсуальні та реальні та інші. Ключові терміни та поняття до теми: правочин, односторонній правочин, договір, відплатний і безвідплатний правочин, консенсуальний і реальний правочин, каузальний і абстрактний правочин, умовнийі безумовний правочин, відкладальна обставина, воля, волевиявлення, юридичний факт, нікчемний правочин, публічний порядок, заперечні (оспорювані) правочини, помилка у правочині, зловмисна домовленість представника однієї сторони з іншою, обман, кабальні умови, двостороння реституція, одностороння реституція
Тема 8. Особисті немайнові права та проблеми забезпечення їх здійснення. Ознаками особистих немайнових прав є те, що вони: належать кожній фізичній особі від народження або за законом; не мають економічного змісту; тісно пов'язані з фізичною особою. Більшість особистих немайнових прав є природними правами людини і їх захист відповідно не залежить від наявності того чи іншого нормативного акту. Особисті немайнові права складаються з таких груп: 1) забезпечення недоторканності "духовних інтересів" особистості: особиста та сімейна таємниця; недоторканність приватного життя, таємниця листування; 2) індивідуалізують особистість (фізичну та юридичну осіб): ім'я (найменування), честь, гідність, ділова репутація, авторство, товарний знак: 3) забезпечують фізичну недоторканність особистості: життя, здоров'я: свободу вибору місця проживання та перебування; свобода пересування: особиста недоторканність. Ключові терміни та поняття до теми: право на ім'я; право на повагу до гідності та честі; повага до людини, яка померла; право на недоторканність ділової репутації; право на індивідуальність; право на особисте життя та його таємницю; право на інформацію; право на особисті папери; право на таємницю кореспонденції; право на життя; право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю; право на охорону здоров'я; право на медичну допомогу; право на інформацію про стан свого здоров'я; право на таємницю про стан здоров'я; права фізичної особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я; право на свободу; право на особисту недоторканність; право на донорство; право на сім'ю; право на опіку або піклування; право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Змістовний модуль 4. Актуальні проблеми речового права
Тема 9. Актуальні проблеми речових прав Право власності та інші речові права складають підгалузь цивільного права – речове право. Вказана підгалузь є невід'ємною частиною цивільного права будь-якої розвинутої держави. В чинному Цивільному кодексі України праву власності та іншим речовим правам присвячена книга третя, в якій врегульовані правовідносини щодо окремих інститутів речового права. Речове право є різновидом абсолютного права, тобто його власнику (право власності, право господарського відання, право оперативного управління та ін.) протистоять необмежене коло суб'єктів, які зобов'язані не порушувати його права на річ. Цим воно відрізняється від зобов’язального права, де завжди є конкретні суб’єкти – боржник і кредитор. Об'єктом речового права є індивідуально-визначена річ (майно). Тобто, речі визначені родовими ознаками, а також нематеріальні блага не можуть бути об'єктами речових прав. Крім того, речове право має інші особливості притаманні лише для нього – особливий спосіб захисту, порядок реалізації повноважень уповноваженої особи та інші. Ключові терміни та поняття до теми: річ, речове право, речі рухомі та нерухомі, речі, обмежені в цивільному обороті та вилучені з цивільного обороту, речі подільні та неподільні, речі, визначені індивідуальними або родовими ознаками, речі споживні та неспоживчі головна річ і приналежність, складні речі, продукція, плоди та доходи, майно, гроші та валютні цінності, цінні папери, підприємство.
Тема 10. Актуальні проблеми цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин Цінні папери — це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Цінні папери поділяються на види за різними кваліфікаційними ознаками. Зокрема виділяють іменні цінні папери, ордерні цінні папери та цінні папери на пред’явника. За формою випуску існують документарні і без документарні цінні папери. Деякі види, зокрема акції можуть існувати лише як без документарні цінні папери. Цінні папери можуть бути об’єктом приватного і публічного обороту. Ключові терміни та поняття до теми: поняття цінних паперів. Порівняльна характеристика цінних паперів та інших об’єктів цивільних правовідносин. Загальна класифікація цінних паперів. Емісія цінних паперів. Видача цінних паперів. Публічний обіг цінних паперів. Індосамент. Перехід ризиків. Держані органи на фондовому ринку. Реєстратори цінних паперів. Депозитарії цінних паперів. Національний депозитарій цінних паперів. Момент виникнення права власності на цінні папери. Реалізація прав з цінних паперів.
Тема 11. Актуальні проблеми права інтелектуальної власності Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності. Суб'єктами права інтелектуальної власності є творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належить особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності. Законодавець виділяє особисті немайнові права інтелектуальної власності та майнові права інтелектуальної власності. Належний захист прав на об’єкти інтелектуальної власності є нагальною проблемою для України. При розгляді основних положень необхідно звернути увагу на строк чинності прав інтелектуальної власності, наслідки порушення права інтелектуальної власності та на захист права інтелектуальної власності. Об’єкти права інтелектуальної власності можуть належати до об’єктів права промислової власності, чи авторського права та суміжних прав. Ключові терміни та поняття до теми: авторське право, суміжні права, автор, виконавець, фонограма, відеограма, аудіовізуальний твір, піратство, контрафактна продукція, плагіат, патент, сорти рослин, винахід, корисна модель, товарні знаки.
Змістовний модуль 5. Актуальні проблеми зобов’язального права
Тема 12. Актуальні проблеми зобов’язального права Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Кожна із сторін у зобов’язані може бути одночасно і боржником і кредитором Враховуючи значну кількість зобов’язань слід приділити увагу їх класифікації на окремі види. Також важливим є визначення підстав виникнення, зміни зобов’язань якими є: договори, односторонні правочини, адміністративні акти, завдання шкоди (делікти) та інші неправомірні дії, судові рішення, події та інші дії громадян та юридичних осіб. В межах теми необхідно розкрити питання щодо виконання зобов'язань, суб'єктів виконання зобов'язань, зміни осіб у зобов'язаннях, множинності осіб у зобов'язаннях (дольові, субсидіарні, солідарні зобов'язання) та припинення зобовязань. Ключові терміни та поняття до теми: кредитор, боржник, суброгація, цесія, відступлення права вимоги, переведення боргу, валюта зобов’язання, абсолютне цивільно-правове відношення, відносне цивільно-правове відношення, суб’єкт зобов’язання, об’єкт зобов’язання, зміст зобов’язання, альтернативне зобов’язання, факультативне зобов’язання, дольове зобов’язання, солідарне зобов’язання, субсидіарне зобов’язання, добросовісність, розумність, справедливість, регрес, зустрічне виконання зобов’язання.
Тема 13. Актуальні проблеми забезпечення виконання зобов’язань Відповідно до чинного цивільного законодавства виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, завдатком, заставою та притриманням. Усі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі під умовою їх недійсності. У науковій літературі забезпечення виконання зобов'язання поділяються на зобов’язально правові (неустойка, порука, гарантія) і речово-правовові (застава та притримання). Згідно з цією класифікацією завдаток може належати до обох видів. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Подібним на поруку способом забезпечення виконання зобов'язання є гарантія. Відмінність полягає у тому, що за поручителем може бути будб-яка дієздатна особа, а гарантом – лише фінансова установа. . Крім того, порука є додатковим, стосовно основного зобов’язання, а гарантія хоч і видається на підставі основного зобов’язання передбачає самостійне зобов’язання гаранта передер беніфіціаром (кредитором за основним зобов’язанням). Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Існують окремі види застави: іпотека, заклад, застава товарів в обороті та інші. Новим способом забезпечення виконання зобов'язання, який має багато спільних рис із заставою є притримання. Право притримання виникає у кредитора, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання боржником свого зобов’язання. Основна відмінність при тримання від застави полягає в тому, що право застави виникає на підставі договору про заставу, а право при тримання виникає на підставі правомірного володіння кредитором майном боржника, і наявності несвоєчасно виконаного зобов’язання боржником. До відносин при тримання застосовуються положення про заставу. Ключові терміни та поняття до теми: поняття, загальна характеристика та види способів забезпечення виконання зобов'язань. Поняття, предмет, форми та види неустойки. Поняття та правова природа поруки. Договір поруки. Гарантія. Завдаток, Поняття, правова природа, предмет та підстави виникнення застави. Види застав. Іпотека. Загальна характеристика договору застави. Іпотека. Звернення стягнення на предмет застави. Реалізація предмета застави. Припинення права застави. Притримання, Порушення зобов'язання.
Тема 14. Цивільний договір Договірне право складає значну частину зобов’язального права. Воно врегульовує відносини, які виникають в результаті домовленості двох і більше сторін, щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків. В рамках теми підлягають розгляду такі питання як зміст, умови та форма договору. Особливої уваги заслуговують питання щодо порядку укладення зміни та розірвання договору. Необхідно висвітити також співвідношення понять правочин і договір, як його складову. У зв’язку з цим до договорів застосовуються загальні положення про правочини. Виходячи з того, що на практиці укладається значні кількість договорів їх класифікують за певними ознаками. У зв’язку з цим необхідно чітко визначити ознаки кожного виду договорів, зокрема таких як: основний та попередній; договір на користь учасників і договір на користь третьої особи; односторонні та взаємні; оплатні та безоплатний; публічні та не публічні; консенсуальні та реальні; договір приєднання, змішаний договір та ін. Новелою ЦК України є виділення публічного договору та договору приєднання. Ключові терміни та поняття до теми: договір, предмет договору, зміст договору, істотні умови договору, звичайні умови договору, випадкові умови договору, стадії укладення договору, оферта, акцепт, дериватив, презумпція оплатності, пролонгація договору, форвардний контракт, ф’ючерсний контракт, опціон, публічний договір, договір приєднання, попередній договір, альтернативний договір, факультативний договір, договір про наміри, юридична характеристика договору, консенсуальний договір, реальний договір, односторонній договір, двосторонній договір, істотне порушення договору, істотна зміна обставин, одностороннє розірвання договору, припинення договору; змішаний договір.
Змістовний модуль 6. Актуальні проблеми недоговірних зобов’язань і спадкового права
Тема 15. Недоговірні зобов’язання Недоговірне зобов'язанням є правовідношення, яке виникає на підставі правомірних односторонніх дій особи (правочинів чи юридичних вчинків), або неправомірних дій особи (правопорушень) наслідки за якими настають незалежно від волі особи яка їх здійснила. На відміну від договірних зобов'язань, зміст та наслідки недоговірних визначаються імперативними приписами актів цивільного законодавства, що не можуть змінюватися стороною (сторонами) зобов'язання. Недоговірні зобов’язання можуть виникати з різних підстав. Чинний ЦК України виділяє такі види недоговірних зобов'язань: 1) публічна обіцянка винагороди; 2) вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення; 3) рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи; 4) створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи: 5) відшкодування шкоди: 6) набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. В мажах теми підлягають висвітленню загальні особливості не договірних зобов’язань, а також характерні риси кожного з перерерахованих вище видів таких зобов’язань. Ключові терміни та поняття до теми: недоговірні зобов’язання, публічна обіцянка винагороди, вчинення дій у майнових інтересах особи без її доручення, набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, зобов’язання з відшкодування шкоди, моральна шкода, матеріальна шкода, джерело підвищеної небезпеки
Тема 16. Актуальні проблеми спадкового права Спадкове право регулює відносини щодо переходу прав та обов'язків померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) у порядку універсального правонаступництва. Спадщина – це сукупність майнових прав та обов'язків померлого громадянина, які відповідно до чинного законодавства, можуть переходити у порядку спадкування до іншої особи (спадкова маса, спадкове майно). Спадкування може відбуватись за заповітом чи за законом. При розгляді питань, пов’язаних із спадкуванням за заповітом необхідно визначити, що таке заповіт, умови його дійсності, форму заповіту, його зміст, види заповідальних розпоряджень тощо. Спадкування за законом відбувається характеризується наявністю відповідних черг спадкоємців. Варто розкрити особливості спадкування за правом представлення та визначити коло осіб, які можуть мати обов'язкову частку у спадщині. Важливим є розкриття питань присвячених порядку здійснення права на спадщину, зокрема щодо: часу і місця відкриття спадщини; прийняття та відмови від спадщини; зміну черговості при спадкуванні за законом; усунення від спадщини; охорони спадкового майна; поділу спадщини та інших. Ключові терміни та поняття до теми: Спадкування, спадщина, спадкодавець, спадкоємець, заповіт, відумерлість спадщини, виконавець заповіту, спадковий договір, відкриття спадщини, заповідальний відказ, секретний заповіт, обов’язкова частка у спадщині, спадкова трансмісія, прийняття спадщини.
Тема 17. Актуальні проблеми цивільно-правової відповідальності Цивільно-правова відповідальність – це санкції, що застосовуються до правопорушника через покладання на нього додаткових цивільно-правових обов’язків або позбавлення належного йому суб’єктивного цивільного права. При розгляді теми необхідно визначити загальні умови відповідальності, підстави настання і функції цивільної відповідальності Видами цивільно-правової відповідальності відносятьсяє: 1) договірна відповідальність, яка настає при порушенні боржником договорних зобовязань; 2) деліктна відповідальність, яка виникає безпосередньо з правопорушення, при відсутності до цього моменту відносин між правопорушником та потерпілою особою. У разі наявності декількох субєктів цівільної відповідальності виникає множинності зобов’язаних осіб. При цьому може виникати: 1) дольова відповідальність; 2) солідарна відповідальність; 3) субсидіарна відповідальність. Ключові терміни та поняття до теми: Види цивільно-правової відповідальності. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення. Форми вини у цивільному праві. Змішана вина. Поняття та види санкцій у цивільному праві. Міри захисту і міри відповідальності у цивільному праві (проблема співвідношення). Відшкодування шкоди (збитків) як загальна форма цивільно-правової відповідальності. Спеціальні форми цивільно-правової відповідальності. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності. Тематичний план АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
РОБОЧА ПРОГРАМА З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)
Мета: “Актуальні проблеми цивільного права ” — це підготовка майбутнього фахівця в галузі приватного права, який би міг аналізувати наукову літературу і чинне законодавство як крізь призму їх практичного застосування, так і шляхом проведення самостійної наукової роботи. Навчальний курс охоплює основні положення речового права, доктринальні розробки і судову практику цієї підгалузі цивільного права. Вивчення навчальної дисципліни організується і проводиться на основі вимог наказів Міністра освіти та науки, Міністра внутрішніх справ та ректора Національної академії внутрішніх справ, директора інституту та інших діючих документів. Тому, приступаючи до вивчення курсу, студенти повинні володіти базовими юридичними знаннями, що дозволить їм використовуючи ті теоретичні та практичні знання, які були отримані під час навчання у вищому навчальному закладі при вивченні проблемних питань даного курсу.
Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), нормативні міжнародно-правові документи, нормативні акти МОН і МВС України, інтернет-ресурси.
Компетенції, які необхідно розвивати в результаті вивчення навчальної дисципліни: 1. Вміння творчо мислити, самостійно формулювати та вільно висловлювати свої думки стосовно права власності; 2. Знання сучасних підходів до вивчення та застосування положень законодавства щодо права власності; 3. Вміння повною мірою використовувати рекомендовані форми та методи навчання з метою досягнення найбільшої ефективності у пізнавальному процесі; 4. Проведення наукового аналізу різних поглядів вчених та висловлювання власного бачення на проблему, що розглядається; 5. Обґрунтовування поглядів щодо функцій, видів та форм права власності, з позиції чинного законодавства, монографічних та інших літературних джерел; 6. Вміння організовувати самостійну роботу у часи самопідготовки, узагальнювати навчально-методичну інформацію, нормативні положенні.
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУНАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИАКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВА ВЛАСНСОТІ
Змістовний модуль 1.
Терміни та поняття до змістовного модулю 1: Приватне право, публічне право, імперативність, диспозитивність, цивільно-правова система (сім’я), основні компоненти цивільно-правової системи, уніфікація на міжнародному рівні, континентальне право, романська і німецька підсистеми, джерела континентального права, англо-американська система цивільного права Цивільне право, суспільні відносини, цивільно-правові відносини, правова держава, верховенство права, предмет правового регулювання, метод правового регулювання, ініціативно-диспозитивний характер цивільно-правових норм, відновлювально-компенсаційний характер захисних засобів порушеного права, принципи цивільного права, функції цивільного права, цілі цивільного права, завдання цивільного права, майнові відносини, підприємницькі відносини, цивільне право, цивільне законодавство, система цивільного права та цивільного законодавства
Література: [21, 22, 45, 48, 51,58, 59, 72, 77, 78, 84, 87, 88, 90, 94, 95, 97, 99, 106, 107, 119, 120, 121, 145, 146-149].
Лекція. Тема 1 Актуальні проблеми визначення цивільного права: як галузі, як науки, як учбової дисципліни – 2 години Цивільне право можна розглядати в декількох аспектах: як галузь, як науку, як учбову дисципліну. В кожному із цих значень цивільне право має свої особливості. Цивільне право є базовою галуззю права, яка регулює приватні правовідносини. Цивільне право як галузь приватного права регулює майнові відносини, відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності та особисті немайнові відносини, що передбачені цивільним законодавством. Наука цивільного права – це система знань про закономірності становлення і розвитку цивільно-правових явищ, діяльність якої спрямована на здобуття нових знань щодо цивільно-правових понять, категорій, суджень та ідей. Цивільне право як навчальна дисципліна має за мету, передусім, навчити цивільному праву і науці цивільного права, що передбачає пізнання цивільно-правових норм, практики їх застосування, прищеплення навичок і вмінь аналізувати наукові теорії, вирішувати конкретні життєві ситуації, що виникають у сфері цивільно-правового регулювання. Ключові терміни та поняття до теми: приватне право, публічне право, імперативність, диспозитивність, цивільно-правова система (сім’я), основні компоненти цивільно-правової системи, уніфікація на міжнародному рівні, континентальне право, романська і німецька підсистеми, джерела континентального права, англо-американська система цивільного права
Семінарське заняття. Тема 1: Актуальні проблеми визначення цивільного права: як галузі, як науки, як учбової дисципліни - 2 години
План:
Питання для самоконтролю: 1. Чим відрізняються публічне право та приватне право? На яку сферу розповсюджується дія кожного з них? 2. Які галузі права відносяться до публічного права і приватного права? 3. У чому полягає ефект перетікання права?
Самостійна робота – 8 год. Теми для самостійного опрацювання
Тема 2: «Проблеми визначення сутності цивільних правовідносин. Їхнє місце в системі правовідносин»
Семінарське заняття – 2 год. План
Питання для самоконтролю:
Самостійна робота – 8 год. Теми для самостійного опрацювання
Змістовний модуль 2.
Терміни та поняття до змістовного модулю 2: Суб’єкт цивільних правовідносин, фізична особа, громадянин, фізична особа-підприємець, юридична особа, цивільна правосуб’єктність, правоздатність, дієздатність, повна, часткова, неповна, обмежена дієздатність, недієздатність, емансипація, безвісна відсутність, оголошення померлим, дрібний побутовий правочин Юридична особа, цивільна правоздатність та дієздатність юридичних осіб, способи створення юридичних осіб, установчі документи, філії та представництва юридичної особи, відповідальність юридичної особи, припинення юридичної особи, найменування, місцезнаходження юридичної особи, господарські товариства, банкрутство, реорганізація, ліквідація, господарські товариства, командитне товариство, товариство з повною відповідальністю, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, виробничий кооператив. Држава, цивільні правовідносини, суб’єкт цивільних правовідносин, об’єкт цивільних правовідносин, зміст цивільних правовідносин, внутрішній суверенітет, зовнішній суверенітет, територіальна громада, цивільні правовідносини, суб’єкт цивільних правовідносин, об’єкт цивільних правовідносин, зміст цивільних правовідносин.
Література: [21, 22, 45, 48, 51,58, 59, 72, 77, 78, 84, 87, 88, 90, 94, 95, 97, 99, 106, 107, 119, 120, 121, 145, 146-149].
Тема 3. Проблеми визначення цивільно-правового статусу фізичної особи. Лекція: 2 год. Розглядаючи питання правового статусу фізичних осіб, необхідно розкрити такі поняття як цивільна правосуб’єктність, що складається з цивільної правоздатності та цивільної дієздатності. Необхідно чітко визначити взаємовідношення вказаних понять і їх дати їх правову характеристику. Зокрема акцентувати увагу на тому таких питаннях: момент виникнення і припинення правоздатності і дієздатності та можливості їх обмеження. За чинним законодавством фізична особа може мати повну, неповну, часткову, обмежену дієздатність або може бути визнана недієздатною. Важливими завданнями є висвітлення правового статусу особи у кожному з перерахованих правових станах. Ключові терміни та поняття до теми: суб’єкт цивільних правовідносин, фізична особа, громадянин, фізична особа-підприємець, юридична особа, цивільна правосуб’єктність, правоздатність, дієздатність, повна, часткова, неповна, обмежена дієздатність, недієздатність, емансипація, безвісна відсутність, оголошення померлим, дрібний побутовий правочин
Самостійна робота. Тема 3 – 8 год. Теми для самостійного опрацювання
Питання для самоконтролю:
Тема 4. Проблеми визначення цивільно-правового статусу юридичної особи. Лекція. Тема 4: Проблеми визначення цивільно-правового статусу юридичної особи. - 2 годиниПроблеми визначення цивільно-правового статусу юридичної особи. Юридичні особи, як і фізичні наділені правосуб’єктністю – тобто цивільною правоздатністю і дієздатністю. На відміну від фізичних осіб у юридичніх правоздатність і дієздатність виникають одночасно з моменту її створення і припиняються з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно з ЦК юридична особа має загальну правоздатність. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Ознаками юридичної особи є: організаційна єдність, майнова відокремленість, здатність нести самостійну відповідальність та інші. Законодавством здійснений поділ юридичних осіб на окремі види: установи і товариства, останні в свою чергу поділяються на підприємницькі і непідприємницькі товариства. Ключові терміни та поняття до теми: юридична особа, цивільна правоздатність та дієздатність юридичних осіб, способи створення юридичних осіб, установчі документи, філії та представництва юридичної особи, відповідальність юридичної особи, припинення юридичної особи, найменування, місцезнаходження юридичної особи, господарські товариства, банкрутство, реорганізація, ліквідація, господарські товариства, командитне товариство, товариство з повною відповідальністю, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, виробничий кооператив.
Практичне заняття Задача 1 На зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю було прийняте рішення про звільнення директора «такого, що не відповідає посаді». Але директор відмовився виконувати рішення загальних зборів учасників та залишив у себе печатку, штампи, документацію товариства. Банк, до якого був наданий протокол загальних зборів про звільнення директора, продовжує приймати платіжні документи, підписані директором, аргументуючи це тим, що «директор той, хто має печатку». Яким чином примусити директора виконати рішення загальних зборів? Чи є правомірною позиція банку?
Задача 2 Засновник приватного підприємства громадянин А. вирішив продати його громадянину Б. За усною домовленістю покупець (громадянин Б.) зобов’язувався виплатити продавцеві (громадянину А.) за передане підприємство 800 тис. грн. До державної адміністрації для реєстрації змін до засновницьких документів були подані нотаріально засвідчена заява громадянина А. про вихід його зі складу засновників і заява громадянина Б. про введення його в якості засновника приватного підприємства. Громадянин А. передав покупцеві усю документацію підприємства, печатку та штампи. Громадянин Б. у встановлений строк не оплатив вартість підприємства у розмірі 800 тис. грн. З яким позовом може звернутися громадянин А. для стягнення заборгованості з громадянина Б? Як правильно оформити відносини, пов’язані з відчуженням приватного підприємства? Що є об’єктом договору відчуження приватного підприємства – само підприємство, права засновника чи майно, належне підприємству?
Задача 3 Пан Пометун — голова правління відкритого акціонерного товариства Яку рішення має прийняти апеляційний господарський суд?
Задача 4 Товариство з обмеженою відповідальністю «Досвід» (далі — ТОВ) було зареєстровано в Печерському районі м. Києва за адресою одного із засновників, Р, який пізніше вибув з числа учасників ТОВ. Останнє було змушено укласти договір оренди жилого приміщення з гр. В. по вул. Урицького 7/8, де розмістило свій орган управління. Решта підрозділів ТОВ були розташовані в інших місцях. За одним з договорів підряду ТОВ не виконало своїх зобов'язань, і контрагент направив претензію ТОВ за адресою, де знаходився орган управління останнього. Не отримавши у певний термін відповіді на претензію, контрагент вирішив звернутися з позовом до господарського суду. Вирішіть задачу.
Запитання та завдання для самоконтролю: 1. В чому полягають особливості юридичної особи як суб’єкта цивільних правовідносин? 2. Що таке підприємницькі товариства? 3 Які товариства є непідприємницькими? 4 Що таке статутні документи товариства? 5 Хто представляє юридичні особу у цивільному обороті? 6 Які є види юридичних осіб?
Самостійна робота – 8 год Теми для самостійного опрацювання 1 Порівняльна характеристика товариства з обмеженою відповідальністю і повного та командитного товариств. 2 Особливості цивільної відповідальності державних юридичних осіб і зокрема казенних підприємств.
Тема 5 Проблеми визначення цивільно-правового статусу держави і територіальних громад. Лекція – 2 год. Проблеми визначення цивільно-правового статусу держави і територіальних громад. Держава діє як суб’єкт цивільного права тоді, коли стороною у цивільних правовідносинах виступає не той чи інший відокремлений державний орган, а саме держава. Як правило це відбувається у випадках визначених законом (відповідальність за шкоду заподіяну органом дізнання, прокуратури, суду; випуск державних цінних паперів тощо). Крім того, держава може виступати у якості суб’єкта цивільних правовідносин не лише тоді, коли це прямо передбачено законом. При цьому повинні бути дотримані вимоги про юридичну рівність суб’єктів цивільного права. Крім держави, у цивільних правовідносинах можуть брати участь територіальні громади і Автономна Республіка Крим. Названі утворення діють у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Їх участь у цивільних правовідносинах, як і участь у названих відносинах держави, повинна бути спрямована як на інтереси окремих громадян, що приживають на певних територіях, так і народу в цілому. Від імені держави як суб’єкта цивільних правовідносин виступають її органи: Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Фонд державного майна України та інші. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Ключові терміни та поняття до теми: держава, цивільні правовідносини, суб’єкт цивільних правовідносин, об’єкт цивільних правовідносин, зміст цивільних правовідносин, внутрішній суверенітет, зовнішній суверенітет, територіальна громада, цивільні правовідносини, суб’єкт цивільних правовідносин, об’єкт цивільних правовідносин, зміст цивільних правовідносин.
Семінарське заняття. Тема 5 - 2 год.
План: 1. Поняття держави як суб’єкта цивільних правовідносин. 2. Ознаки держави і територіальної громади як суб’єкта цивільних правовідносин. 3. Форми участі держави і територіальної громади у цивільних правовідносинах.
Самостіна робота. Тема 5 - 8 год. Питання для самостійної роботи:
Змістовний модуль 3.
Терміни та поняття до змістовного модулю 3: Здійснення прав, охорона та захист прав, зловживання правом, самозахист, відшкодування збитків, реальні збитки, упущена вигода, моральна шкода. Правочин, односторонній правочин, договір, відплатний і безвідплатний правочин, консенсуальний і реальний правочин, каузальний і абстрактний правочин, умовнийі безумовний правочин, відкладальна обставина, воля, волевиявлення, юридичний факт, нікчемний правочин, публічний порядок, заперечні (оспорювані) правочини, помилка у правочині, зловмисна домовленість представника однієї сторони з іншою, обман, кабальні умови, двостороння реституція, одностороння реституція Право на ім'я; право на повагу до гідності та честі; повага до людини, яка померла; право на недоторканність ділової репутації; право на індивідуальність; право на особисте життя та його таємницю; право на інформацію; право на особисті папери; право на таємницю кореспонденції; право на життя; право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю; право на охорону здоров'я; право на медичну допомогу; право на інформацію про стан свого здоров'я; право на таємницю про стан здоров'я; права фізичної особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я; право на свободу; право на особисту недоторканність; право на донорство; право на сім'ю; право на опіку або піклування; право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Література: [21, 22, 45, 48, 51,58, 59, 72, 77, 78, 84, 87, 88, 90, 94, 95, 97, 99, 106, 107, 119, 120, 121, 145, 146-149].
Тема 6 . Проблеми здійснення та захисту цивільних прав.
Лекція. Тема 6. Проблеми здійснення та захисту цивільних прав – 2 год. Тема 6. Проблеми здійснення та захисту цивільних прав У науковій літературі під здійсненням суб’єктивного цивільного права розуміють добровільне вчинення уповноваженою особою відповідних дій, спрямованих на використання можливостей, закладених у суб’єктивному праві, для задоволення потреб та інтересів носія цього права. В той самий час надаючи носію суб’єктивного цивільного права можливість вільного і на власний розсуд здійснення належного йому права, необхідно розуміти, що теке здійснення має певні межі. Пи здійсеня своїх прав особа не повинна шкодити іншим. Тобто не завдати шкоди інтересам інших осіб або суспільству. Зловживанням цивільним правом визнається шикана – здійснення уповноваженою особою цивільного права з метою заподіяти шкоду іншій особі. Суб’єктивні цивільні права у разі їх порушення підлягають захисту. Захист суб’єктивного цивільного права може здійснюватися як безпосередньо носієм порушеного права, так і уповноваженими державними органами, посадовими особами, громадськими організаціями та іншими особами. Ключові терміни та поняття до теми: здійснення прав, охорона та захист прав, зловживання правом, самозахист, відшкодування збитків, реальні збитки, упущена вигода, моральна шкода.
Семінарське заняття. Тема 6 – 2 год.
План:
Самостійна робота. Тема 6 – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Теми рефератів та доповідей:
Тема 7. Правочини і їх значення у виникненні зміні та припиненні цивільних правовідносин Лекція. Тема 7. Проблеми здійснення та захисту цивільних прав – 2 год. В межах теми необхідно дати визначення поняття правочину як дії особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та цивільних обов'язків. Необхідно розкрити умови дійсності правочину і наслідки їх порушення. Висвітити підстави, процедуру та правові наслідки визнання правочину недійсними. Необхідно звернути уваги на правилах щодо укладення правочинів у відповідній формі: усній чи письмові (простій або нотаріальній), шляхом здійснення конклюдентних дій і наслідків порушення встановлених вимог. Важливим є аналіз класифікації правочинів на окремі види: односторонні, дво- та багатосторонні; каузальні та абстрактні; консенсуальні та реальні та інші. Ключові терміни та поняття до теми: правочин, односторонній правочин, договір, відплатний і безвідплатний правочин, консенсуальний і реальний правочин, каузальний і абстрактний правочин, умовнийі безумовний правочин, відкладальна обставина, воля, волевиявлення, юридичний факт, нікчемний правочин, публічний порядок, заперечні (оспорювані) правочини, помилка у правочині, зловмисна домовленість представника однієї сторони з іншою, обман, кабальні умови, двостороння реституція, одностороння реституція
Семінарське заняття. Тема 7 – 2 год.
План:
Самостійна робота. Тема 7 – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Теми рефератів та доповідей:
Тема 8. Особисті немайнові права та проблеми забезпечення їх здійснення. Лекція. Тема 8 – год. Особисті немайнові права та проблеми забезпечення їх здійснення. Ознаками особистих немайнових прав є те, що вони: належать кожній фізичній особі від народження або за законом; не мають економічного змісту; тісно пов'язані з фізичною особою. Більшість особистих немайнових прав є природними правами людини і їх захист відповідно не залежить від наявності того чи іншого нормативного акту. Особисті немайнові права складаються з таких груп: 4) забезпечення недоторканності "духовних інтересів" особистості: особиста та сімейна таємниця; недоторканність приватного життя, таємниця листування; 5) індивідуалізують особистість (фізичну та юридичну осіб): ім'я (найменування), честь, гідність, ділова репутація, авторство, товарний знак: 6) забезпечують фізичну недоторканність особистості: життя, здоров'я: свободу вибору місця проживання та перебування; свобода пересування: особиста недоторканність. Ключові терміни та поняття до теми: право на ім'я; право на повагу до гідності та честі; повага до людини, яка померла; право на недоторканність ділової репутації; право на індивідуальність; право на особисте життя та його таємницю; право на інформацію; право на особисті папери; право на таємницю кореспонденції; право на життя; право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю; право на охорону здоров'я; право на медичну допомогу; право на інформацію про стан свого здоров'я; право на таємницю про стан здоров'я; права фізичної особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я; право на свободу; право на особисту недоторканність; право на донорство; право на сім'ю; право на опіку або піклування; право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Практичне заняття. Тема 8. – 2 год.
Задача 1. В одній з газет, що видається у м. Дніпропетровськ у 2006 році була опублікована стаття у якій її автор доводив, що керівник Дніпропетровського підпілля під час Великої Вітчизняної війни, герой Радянського Союзу М. співпрацював з окупантами і саме тому Дніпропетровська підпільна організація була знищена. На час публікації, особа про яку йшлося в публікації померла. Син керівника підпілля, довідавшись про названу публікацію звернувся до суду з позовом до газети про спростування опублікованих даних і відшкодування йому моральної шкоди за приниження честі його батька. Яке рішення повинен винести суд?
Задача 2. Громадянин А. звернувся з позовом до суду в якому просив заборонити роботу автозаправочної станції розташованої поряд з його садибою. Свої вимоги він обґрунтував тим, що за три роки роботи АЗС його здоров’я та здоров’я членів його сім’ї значно погіршилось. Діти стали страждати на алергічні захворювання, часто пропускають школу. Медики запропонували йому змінити місце проживання. Вважаючи, що розташування АЗС поблизу будинку є таким, що загрожує життю та здоров’ю як його так і його близьких топозивач просив знести АЗС і відшкодувати йому шкоду пов’язану з лікуванням його дітей моральну шкоду завдану його сім’ї. Яке рішення повинен прийняти суд?
Задача 3. Позивач Д. просив суд відшкодувати йому майнову і моральну шкоду завдану лікарем А.,який шляхом хірургічного втручання видалив здорову нирку і залишив хвору. У судовому засіданні хірург А. пояснив, що він робив операцію дотримуючись даних, зазначених у рентгенівських знімках. Крім того дуже важко розрізнити хвору нирку і здорову. Дайте аналіз спірних правовідносин.
Задача 4. Працівники міліції затримали громадянина С. за підозрою у зґвалтуванні ним неповнолітньої К. Застосувавши до С. погрозу і насильство примусили його визнати себе винуватим у скоєнні злочину. С. був засуджений до 10 років позбавлення волі. Через три роки було затримано громадянина Т. який визнав себе винуватим у скоєнні, за 25 років більше 80 тяжких злочинів, в тому числі і зґвалтування К. С. був виправданий і справа проти нього припинена. Які особисті права С. було порушено? Яким чином С. може захистити свої порушені права?
Задача 5. В одній з центральних газет було надруковано матеріал присвячений 85-річчю Степаненка Петра Васильовича. В публікації зазначалось, що Степаненко Петро з 16 років почав працювати на тракторі. Коли почалась Велика Вітчизняна війна, щоб трактор не дістався ворогу він закопав його в таємному місці, а сам пішов у партизанський загін. Після закінчення війни він відкопав трактор і довгий час працював на ньому в колгоспі. За свою довгу працю він зробив багато доброго односельцям, неодноразово обирався депутатом сільської та районної ради. Був нагороджений багатьма нагородами. Під час ознайомлення з публікацією його правнук Василько, якому було 9 років запитав свого прадіда – чому всі сусіди, інші люди, які спілкуються з прадідом звертаючись до нього називають його Петром Васильовичем, а автор публікації називає його тільки Петром Степченко? П.В. відповів, що він і сам здивований таким використанням його імені. Дайте правовий аналіз правовідношення що виникло.
Задача 6. В одній з передачобласного радіо мова йшла про Криницького, який багато років пише вірші, але жодного з них не опублікував. У вільний час конструює печі для економного опалення будинків, але жодної конструкції не запропонував бажаючим її застосувати. Збирає він і дикоростучі трави перевіряючи на собі їх вплив на своє здоров’я. Вміє гарно грати на баяні, але жодного разу не приходив з баяном на вечорниці, вміє гарно співати, але на людях ніколи не виступав. Автор передачі назвав ще деякі приклади із життя Криниць кого, виставляючи його людиною талановитою, але з певними причудами. Прослухавши радіопередачу Криниць кий звернувся до суду з позовом до радіостанції про відшкодування йому моральної шкоди, завданої шляхом втручання в його особисте життя і розголошення таємниці його життя. Дайте аналіз спірного питання правовідношення. Яке рішення повинен винести суд?
Задача 7. Студін звернувся з позовом до газети, у якій були опубліковані листи його батька з фронту до своєї дружини – матері позивача. На думку Студіна в листах було багато особистого, не призначеного для публікації. Кореспондент про ці листи довідався у подруги матері Студіна. Після смерті батьків хтось зняв копії з листів і передав кореспонденту. Студін, єдиний син померлих, не давав згоди на таку публікацію. Вважаючи, що така публікація завдала моральної шкоди позивачам, Студін просив суд стягнути 50 тисяч грн. з газети на його користь і вибачитись перед ним за втручання в його особисті папери. Дайте аналіз спірного правовідношення. Яке рішення повинен винести суд?
Задача 8. В засобах масової інформації було повідомлено про дорожно-транспортну пригоду, потерпілим у якій був названий син відомого громадського діяча М. Вважаючи, що згоден на таку інформацію потерпілий не давав М просить зтягти моральну шкоду завдану йому і його синові такою публікацією. М просив допустити його у розгляд справи як представника сина, який на день розгляду справи є непрацездатним. Дайте аналіз спірного правовідносшення. Вирішіть справу по суті.
Самостійна робота. Тема 8. – 8 год. Питання для самостійної роботи: 1. Класифікація особистих немайнових прав фізичної особи. 2. Джерела правового регулювання особистих немайнових відносин. 3. Теорії: а) єдиного особистого немайнового права; б) множинності особистих немайнових прав.
Теми рефератів та доповідей:
Змістовний модуль 4. Актуальні проблеми речового права
Терміни та поняття до змістовного модулю 4: Річ, речове право, речі рухомі та нерухомі, речі, обмежені в цивільному обороті та вилучені з цивільного обороту, речі подільні та неподільні, речі, визначені індивідуальними або родовими ознаками, речі споживні та неспоживчі головна річ і приналежність, складні речі, продукція, плоди та доходи, майно, гроші та валютні цінності, цінні папери, підприємство. Поняття цінних паперів. Порівняльна характеристика цінних паперів та інших об’єктів цивільних правовідносин. Загальна класифікація цінних паперів. Емісія цінних паперів. Видача цінних паперів. Публічний обіг цінних паперів. Індосамент. Перехід ризиків. Держані органи на фондовому ринку. Реєстратори цінних паперів. Депозитарії цінних паперів. Національний депозитарій цінних паперів. Момент виникнення права власності на цінні папери. Реалізація прав з цінних паперів. Авторське право, суміжні права, автор, виконавець, фонограма, відеограма, аудіовізуальний твір, піратство, контрафактна продукція, плагіат, патент, сорти рослин, винахід, корисна модель, товарні знаки.
Література: [21, 22, 45, 48, 51,58, 59, 72, 77-84, 87-90, 94 - 99, 106, 107, 119, 120, 121, 145, 146-149].
Тема 9. Актуальні проблеми речових прав
Лекція. Тема 9. – 2 год. Право власності та інші речові права складають підгалузь цивільного права – речове право. Вказана підгалузь є невід'ємною частиною цивільного права будь-якої розвинутої держави. В чинному Цивільному кодексі України праву власності та іншим речовим правам присвячена книга третя, в якій врегульовані правовідносини щодо окремих інститутів речового права. Речове право є різновидом абсолютного права, тобто його власнику (право власності, право господарського відання, право оперативного управління та ін.) протистоять необмежене коло суб'єктів, які зобов'язані не порушувати його права на річ. Цим воно відрізняється від зобов’язального права, де завжди є конкретні суб’єкти – боржник і кредитор. Об'єктом речового права є індивідуально-визначена річ (майно). Тобто, речі визначені родовими ознаками, а також нематеріальні блага не можуть бути об'єктами речових прав. Крім того, речове право має інші особливості притаманні лише для нього – особливий спосіб захисту, порядок реалізації повноважень уповноваженої особи та інші. Ключові терміни та поняття до теми: річ, речове право, речі рухомі та нерухомі, речі, обмежені в цивільному обороті та вилучені з цивільного обороту, речі подільні та неподільні, речі, визначені індивідуальними або родовими ознаками, речі споживні та неспоживчі головна річ і приналежність, складні речі, продукція, плоди та доходи, майно, гроші та валютні цінності, цінні папери, підприємство.
Семінарське заняття. Тема 9. Актуальні проблеми речових прав – 2 год. План
Самостійна робота. Тема 9. – 6 год. Питання для самостійної роботи:
Реферати до теми:
Тема 10. Актуальні проблеми цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин
Семінарське заняття. Тема 10. Актуальні проблеми цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин – 2 год.
План
Самостійна робота. Тема 10. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Реферати до теми:
Тема 11. Актуальні проблеми права інтелектуальної власності
Лекція. Тема 11. Актуальні проблеми права інтелектуальної власності ‑ 2 год. Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності. Суб'єктами права інтелектуальної власності є творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належить особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності. Законодавець виділяє особисті немайнові права інтелектуальної власності та майнові права інтелектуальної власності. Належний захист прав на об’єкти інтелектуальної власності є нагальною проблемою для України. При розгляді основних положень необхідно звернути увагу на строк чинності прав інтелектуальної власності, наслідки порушення права інтелектуальної власності та на захист права інтелектуальної власності. Об’єкти права інтелектуальної власності можуть належати до об’єктів права промислової власності, чи авторського права та суміжних прав. Ключові терміни та поняття до теми: авторське право, суміжні права, автор, виконавець, фонограма, відеограма, аудіовізуальний твір, піратство, контрафактна продукція, плагіат, патент, сорти рослин, винахід, корисна модель, товарні знаки.
Семінарське заняття. Тема 11. – 2 год.
План:
Самостійна робота. Тема 11. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Реферати до теми:
Змістовний модуль 5. Актуальні проблеми зобов’язального права
Терміни та поняття до змістовного модулю 5:
Кредитор, боржник, суброгація, цесія, відступлення права вимоги, переведення боргу, валюта зобов’язання, абсолютне цивільно-правове відношення, відносне цивільно-правове відношення, суб’єкт зобов’язання, об’єкт зобов’язання, зміст зобов’язання, альтернативне зобов’язання, факультативне зобов’язання, дольове зобов’язання, солідарне зобов’язання, субсидіарне зобов’язання, добросовісність, розумність, справедливість, регрес, зустрічне виконання зобов’язання. Поняття, загальна характеристика та види способів забезпечення виконання зобов'язань. Поняття, предмет, форми та види неустойки. Поняття та правова природа поруки. Договір поруки. Гарантія. Завдаток, Поняття, правова природа, предмет та підстави виникнення застави. Види застав. Іпотека. Загальна характеристика договору застави. Іпотека. Звернення стягнення на предмет застави. Реалізація предмета застави. Припинення права застави. Притримання, Порушення зобов'язання. Договір, предмет договору, зміст договору, істотні умови договору, звичайні умови договору, випадкові умови договору, стадії укладення договору, оферта, акцепт, дериватив, презумпція оплатності, пролонгація договору, форвардний контракт, ф’ючерсний контракт, опціон, публічний договір, договір приєднання, попередній договір, альтернативний договір, факультативний договір, договір про наміри, юридична характеристика договору, консенсуальний договір, реальний договір, односторонній договір, двосторонній договір, істотне порушення договору, істотна зміна обставин, одностороннє розірвання договору, припинення договору; змішаний договір.
Література: [21, 22, 45, 48, 51,58, 59, 72, 77, 78, 84, 87, 88, 90, 94, 95, 97, 99, 106, 107, 119, 120, 121, 145, 146-149].
Тема 12. Актуальні проблеми зобов’язального права
Лекція Тема 12. Актуальні проблеми зобов’язального права - 2 год. Поняття зобов’язального права. Суб’єкти зобов'язання. Множинність осіб у зобов’язанні. Солідарні зобов’язання. Субсидіарні зобов’язання. Класифікація зобов’язань. Кредитор, боржник, суброгація, цесія, відступлення права вимоги, переведення боргу, валюта зобов’язання, абсолютне цивільно-правове відношення, відносне цивільно-правове відношення, суб’єкт зобов’язання, об’єкт зобов’язання, зміст зобов’язання, альтернативне зобов’язання, факультативне зобов’язання, дольове зобов’язання, солідарне зобов’язання, субсидіарне зобов’язання, добросовісність, розумність, справедливість, регрес, зустрічне виконання зобов’язання.
Семінарське заняття. Тема 12. – 2 год.
План
Запитання до самоконтролю:
Самостійна робота. Тема 12. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Тема 13. Актуальні проблеми забезпечення виконання зобов’язань Лекція Тема 13. Актуальні проблеми забезпечення виконання зобов’язань – 2 год. Поняття, загальна характеристика та види способів забезпечення виконання зобов'язань. Поняття, предмет, форми та види неустойки. Поняття та правова природа поруки. Договір поруки. Гарантія. Завдаток, Поняття, правова природа, предмет та підстави виникнення застави. Види застав. Іпотека. Загальна характеристика договору застави. Іпотека. Звернення стягнення на предмет застави. Реалізація предмета застави. Припинення права застави. Притримання, порушення зобов'язання.
Самостійна робота. Тема 13. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Тема 14. Цивільний договір
Лекція Тема 14. Цивільний договір Договір, предмет договору, зміст договору, істотні умови договору, звичайні умови договору, випадкові умови договору, стадії укладення договору, оферта, акцепт, дериватив, презумпція оплатності, пролонгація договору, форвардний контракт, ф’ючерсний контракт, опціон, публічний договір, договір приєднання, попередній договір, альтернативний договір, факультативний договір, договір про наміри, юридична характеристика договору, консенсуальний договір, реальний договір, односторонній договір, двосторонній договір, істотне порушення договору, істотна зміна обставин, одностороннє розірвання договору, припинення договору; змішаний договір.
Семінарське заняття. Тема 14. – 2 год. План 1. Поняття, функції і значення цивільно-правового договору 2. Свобода договору 3. Загальна та спеціальна класифікація цивільно-правових договорів 4. Зміст цивільно-правового та тлумачення договору 5. Укладення цивільно-правового договору
Самостійна робота. Тема 14. – 8 год. Питання для самостійної роботи: 1. Поняття оферти і акцепту. 2. Наслідки порушення форми договору 3. Види договорів. 4. Поняття договору на користь третьої особи. 5. Поняття попереднього договору. 6. Підстави для одностороннього розірвання договору.
Змістовний модуль 6. Актуальні проблеми недоговірних зобов’язань і спадкового права
Терміни та поняття до змістовного модулю 6: Недоговірні зобов’язання, публічна обіцянка винагороди, вчинення дій у майнових інтересах особи без її доручення, набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, зобов’язання з відшкодування шкоди, моральна шкода, матеріальна шкода, джерело підвищеної небезпеки. Спадкування, спадщина, спадкодавець, спадкоємець, заповіт, відумерлість спадщини, виконавець заповіту, спадковий договір, відкриття спадщини, заповідальний відказ, секретний заповіт, обов’язкова частка у спадщині, спадкова трансмісія, прийняття спадщини. Види цивільно-правової відповідальності. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення. Форми вини у цивільному праві. Змішана вина. Поняття та види санкцій у цивільному праві. Міри захисту і міри відповідальності у цивільному праві (проблема співвідношення). Відшкодування шкоди (збитків) як загальна форма цивільно-правової відповідальності. Спеціальні форми цивільно-правової відповідальності. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності. Література: [1, 2, 3, 25, 36, 64, 65, 68, 69, 75, 80, 85, 87, 88, 102, 105, 114, 119, 134, 144, 145, 146, 147]
Тема 15. Недоговірні зобов’язання Лекція. Тема 15. Недоговірні зобов’язання -2 год.
Недоговірні зобов’язання, публічна обіцянка винагороди, вчинення дій у майнових інтересах особи без її доручення, набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, зобов’язання з відшкодування шкоди, моральна шкода, матеріальна шкода, джерело підвищеної небезпеки.
Практичне заняття. Тема 15. – 2 год.
Задача 1 Губенко, проходячи біля кар’єру, побачив, що в ополонці тонуть двоє дітей. Рятуючи дітей, він затратив багато зусиль і потонув. Вдова Губенка подала позов про відшкодування шкоди, завданої смертю чоловіка, до батьків врятованих. Заперечуючи проти позову, мати одного з врятованих сказала, що відповідати повинна адміністрація школи, в якій у цей час повинен був навчатися її син. Однак, в результаті того, що вчителька його разом з товаришем вигнала із занять, вони опинились на розташованому поблизу школи кар’єрі, де і сталася трагічна подія. Дайте юридичний аналіз ситуації. Вкажіть умови та порядок відшкодування шкоди, завданої особі, яка рятувала життя фізичної особи.
Задача 2 Осінньою повінню стало підмивати беріг річки, і це загрожувало будівлям і земельним ділянкам. Звягінцев вжив заходи для укріплення відходами залізобетонного виробництва і будівельними відходами, які купив у будівельного об’єднання. Одночасно він укріпив і берег, що прилягав до земельної ділянки і будинку Карпова, який постійно проживав у місті, а будинок використовував для відпочинку. На вимогу пропорційно розділити між ними понесені Звягінцевим витрати по укріпленню берега Карпов відповів, що на такі витрати він не уповноважував Звягінцева і не укладав з ним угоди. Більше того, якщо будинок був би знесений повінню, то він, як зареєстрований у ньому, мав би право на надання йому житла. Які особливості зобов’язань, що виникають і могли б виникнути в наведеній ситуації? Як необхідно вирішити справу по суті?
Задача 3 У ніч на 25 вересня 2004 року було затоплено підсобне приміщення магазину, внаслідок чого пошкоджено 205 пачок дитячої суміші по 2 гривні за пачку, що складало 2460 гривень. На ремонт затопленого приміщення було витрачено 2500 гривень. Як вияснилось, наймач Соколова, яка проживає над приміщенням магазину, залишила відкритим водопровідний кран, що послужило причиною аварії. Соколова вважає, що вона не затоплювала магазин, оскільки вода була подана раніше, ніж це прийнято за графіком. Дайте правову оцінку ситуації. Вирішить спір.
Задача 4 Андреєв вчасно заповнив і опустив у спеціальну скриньку квиток “Спортлото”. На цей квиток випав виграш. Зональне управління “Спортлото” відмовило Андрєєву у виплаті виграшу з посиланням на несвоєчасність здачі квитка на пошту, внаслідок чого він не міг бути врахований при підрахунку розміру виграшів. При розслідуванні цього випадку було встановлено, що затримка передачі квитків управління “Спортлото” відбулася через недбалість працівників поштового відділення. За рішенням суду сума виграшу була стягнена на користь Андрєєва. Зональне управління “Спортлото” пред’явило позов про відшкодування зазначеної суми з органів зв’язку. При розгляді справи в суді виникло питання про те, чи була завдана шкода управлінню “Спортлото”. Як розв’язати даний спір?
Задача 5 У перукарні з гардероба викрадена ондатрова шапка Григоренка. Замість неї залишена стара шапка зі штучного хутра. Григоренко пред’явив до ТзОВ, яке обслуговувало гардероб, позов про відшкодування вартості шапки і компенсацію моральної шкоди. ТзОВ, заперечуючи проти позову, посилалося на те, що в день зникнення шапки гардеробниця занедужала і не було ким замінити її. Григоренко не повинен був залишати дорогу шапку в гардеробі. У тому, що трапилось, він винуватий сам, і тому в позові йому слід відмовити, а як компенсацію він може взяти собі залишену в гардеробі стару шапку. Як повинна бути вирішена справа?
Задача 6 По необережності 13-річного Ігора виникла пожежа, внаслідок якої згоріли чотири приватні гаражі, в тому числі, гараж, автомашина та інше майно подружжя Велихів. При з’ясуванні обставин справи було встановлено, що власниця одного із згорілих гаражів Коріна, від’їжджаючи у відпустку, довірила свій гараж, в якому знаходилися кролі, а також зберігався мопед та пальне до нього, Ігореві, щоб він під час її відпустки годував кролів. Коли Ігор намагався завести мопед, який належав Коріній, від іскри зайнявся бензин, яким були облиті підлога та двері гаража, що і було причиною пожежі. Подружжя Велихів звернулося до суду з позовом до батьків Ігора про відшкодування заподіяної шкоди. Суд цей позов задовольнив у повному обсязі. Чи правильно вирішена справа?
Задача 7 До 14-річного Владислава звернувся 15-річний Олег з проханням дати відеокамеру для проведення відеозапису одного із шкільних торжеств. Владислав погодився і дав власну відеокамеру у користування на 6 годин. Однак шкільне товариство затягнулося, Олег повертався додому пізно ввечері і тому залишив річ у класному кабінеті. Вночі відеокамера була викрадена. Проаналізуйте ситуацію.
Задача 8 Учень 6-го класу Петро Сидір приніс до школи належний його батькові швейцарський золотий годинник, який він показував на уроці іншим учням. Учителька під час уроку відібрала годинник у Петра і поклала до шухляди свого столу. Після уроку клас поїхав на екскурсію, і Петро забув забрати годинник у вчительки. На наступний день до школи прийшов батько Петра і зажадав повернути годинник. Учителька пояснила, що годинник вона поклала в шухляду столу і забула про нього, а ранком, коли прийшла до школи, не знайшла його там. Батько Петра пред’явив позов про відшкодування вартості годинника до районного відділу освіти і до вчительки, що відібрала годинник у сина на уроці. Яке рішення повинен винести суд?
Самостійна робота. Тема 15. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Тема 16. Актуальні проблеми спадкового права Лекція Тема 16. Актуальні проблеми спадкового права – 2 год. Спадкування, спадщина, спадкодавець, спадкоємець, заповіт, відумерлість спадщини, виконавець заповіту, спадковий договір, відкриття спадщини, заповідальний відказ, секретний заповіт, обов’язкова частка у спадщині, спадкова трансмісія, прийняття спадщини.
Семінарське заняття. Тема 16. – 2 год.
План заняття:
Самостійна робота. Тема 16. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Реферати до теми:
Тема 17. Актуальні проблеми цивільно-правової відповідальності Лекція Тема 17. Актуальні проблеми цивільно-правової відповідальності – 2 год. Види цивільно-правової відповідальності. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення. Форми вини у цивільному праві. Змішана вина. Поняття та види санкцій у цивільному праві. Міри захисту і міри відповідальності у цивільному праві (проблема співвідношення). Відшкодування шкоди (збитків) як загальна форма цивільно-правової відповідальності. Спеціальні форми цивільно-правової відповідальності. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.
Семінарське заняття. Тема 17. – 2 год.
План:
Самостійна робота. Тема 17. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
10. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності. 11. Шкода, завдана у стані необхідної оборони. 12. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності. 13. Відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану її працівником.
Теми рефератів та доповідей: 1. Виникнення інституту цивільно-правової відповідальності та його значення. 2. Особливості цивільно-правової відповідальності. 3. Види цивільно-правової відповідальності. 4. Вина як умова відповідальності у цивільному праві. 5. Непереборна сила, випадок (казус) у цивільному праві.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»
Рекомендована література:
16. Закон України “Про транспорт” від 10.11.1994 р. // Відомості Верховної Ради України, 1994. – № 51. – ст. 446.100. Кабалкин А.Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания. – М.: Наука - 1980. – 256с. 101. Кабалкин А.Ю. Договор бытового проката. // Российская юстиция. – 1998. - №8. – С.16-18. 102. Калмыков Ю.Х. Некоторые вопросы учения о гражданском правонарушении / Калмыков Ю.Х. Избранное: Труды. Статьи. Выступления. - М.: Статут, 1998 103. Канзафарова І.С. Договірна відповідальність юридичних осіб у комерційному обігу. Автореферат дис. ... кандидата юр. Наук. – К., 1999 р. 104. Кодифікація приватного (цивільного) права України. /За ред. проф. А.Довгерта. – К., 2000. 105. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй (постатейный). Изд. 3-е, испр. и доп. / Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор доктор юридических наук, профессор О.Н. Садиков – М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ; ИНФРА-М, 1998. С. 480 – 508. 106. Корецкий В. И. Гражданское право и гражданские правоотношения в СССР. – Душанбе: Ирфон, 1967. – 128 с. 107. Коссак В.М. Правовое регулирование сроков в договорных отношениях подряда на капитальное строительство: Автореф…канд.юрид.наук. 12.00.03, КГУ, К.: 1985, 27с. 108. Красавчиков О.А. Советская наука гражданского права (понятие система, метод, состав и система). – Свердловск, 1961. 109. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с. 110. Кузнецова Н.С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве. – К.: Наукова думка, 1993. – 160с. 111. Ласк Г. Гражданское право США. М., 1961. 112. Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. М.Статут: 1999. 113. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. Посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С.189-200. 114. Матвеев Г.К. Основания гражданскоправовой ответственности. - М.: Юридическая литература, 1970. - 315 с. 115. Малеин Н.С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях. –М., 1968. 116. Маслов В.Ф. Право на жилище – Харьков: издательство про Харьковском университете 1986. 117. Мейер Д.И. Русское гражданское право. Ч. І-П, М.,1997. 118. Морандьер Л.Ж.. Гражданское право Франции. -М., 1961. 119. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / За відповід.ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, В.В.Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. 120. Нерсесянц В.С. Концепция гражданской собственности // Советское государство и право. – 1989. - №10. 121. Новицкий И.Б. Сделки. Исковая давность. М., 1954. 122. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат – 1950. – 416с. 123. Онопенко В.В. Актуальні проблеми кодифікації цивільного законодавства суверенної України: Авторефер. дис. канд. юрид. наук. - К., 1994. 124. Отраднова О.О. Неустойка в цивільному праві. – Дис...к.ю.н. – К., 2002. 125. Победоносцев К. Курс гражданского права. – СПб: Сунодальная типография, 1896. – Ч. I-III. 126. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. М.,1998. 127. Радзієвська Л. К., Пасічник С. Г. Нотаріат в Україні / За відп. ред. Л. К. Радзієвської. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 528 с. 128. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М., 2001. 129. Рясенцев В. Форма сделок и последствия ее несоблюдения // Сов. юстиция.- 1974.- № 21. 130. Савельев В. А. Гражданский кодекс Германии (история, система, институты). – М.: Юрист, 1994. – 96 с. 131. Садиков О. Имущественные санкции и исковая давность //Сов.юстиция.- 1973.- №7. 132. Сарбаш С.В. Право удержания как способ обеспечения исполнения обязательств. – М.: Статут, 1998. 133. Синицкая М.Е. Защита интересов граждан по договору бытового подряда М., 1973, 48с. 134. Советское гражданское право/ Учебник под ред. Маслова В.Т., Пушкина А.А. в 2-х частях, Ч. 1. –К.: «Вища школа», 1977. – 477 с. 135. Тархов В.А. Курс гражданского права. Понятие гражданского права. - Саратов, 1987. 136. Теория государства и права. Учебник / Под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова. – М.: Издательская группа ИНФРА ▪ М – НОРМА, 1997. – 570 с. 137. Теория государства и права / Под ред. К. А. Мокичева. – М.: Юридическая литература, 1971. – 632 с. 138. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с. 139. Толстой Ю. К. Еще раз о правоотношении // Правоведение. – 1969. - № 1. – С. 32-36. 140. Толстой Ю. К. К теории правоотношения. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1959. – 87 с. 141. Толстой В.С. Исполнение обязательств. М., 1973. 142. Толстой Ю. К. Еще раз о правоотношении // Правоведение. – 1969. - № 1. – С. 32-36. 143. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юридическая литература, 1974. – 351 с. 144. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право.Цивилистика: Учеб.пособие.-К.:АСК., 2001. 145. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах/ За заг.ред. Я.М. Шевченко. – Т.1, 2. Особлива частина. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. 146. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери та Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 1, 2. 147. Цивільний кодекс України: Коментар. За заг. ред. Харитонова Є.О., Калітенко О.М. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003. – 856 с. 148. Цивільний кодекс України. Проект від 25 серпня 1996 року, прийнятий Верховною Радою в першому читанні 5 червня 1997 року // Українське право. – 1999. - № 1.- С. 31-612. 149. Шершеневич. Г.Ф. Учебник русского гражданского права. – М., 1995. 150. Эйдинова Э.Б. Сделки в нотариальной и судебной практике. - М. - 1981.
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
ТЕМА №1. Актуальні проблеми визначення цивільного права: як галузі, як науки, як учбової дисципліни З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
ТЕМА №3. Проблеми визначення сутності цивільних правовідносин. Їхнє місце в системі правовідносин.
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 4. Проблеми визначення цивільно-правового статусу фізичної особи.
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 4. Проблеми визначення цивільно-правового статусу юридичної особи.
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 5. Проблеми визначення цивільно-правового статусу держави і територіальних громад. З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 6. Проблеми здійснення та захисту цивільних прав.
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462. НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 7. Правочини і їх значення у виникненні зміні та припиненні цивільних правовідносин. З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 8. Особисті немайнові права та проблеми забезпечення їх здійснення. З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв. 1. Поняття та правове регулювання особистих немайнових прав2. Види особистих немайнових прав2.1. Права, що забезпечують природне існування людини 2.2. Права, спрямовані на індивідуалізацію особистості. 2.3. Права, спрямовані на забезпечення недоторканості внутрішнього світу особистості й автономії її в суспільстві. Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 9. Актуальні проблеми речових прав
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 11. Актуальні проблеми права інтелектуальної власності
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 12. Актуальні проблеми зобов’язального права
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 13. Актуальні проблеми забезпечення виконання зобов’язань
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 14. Цивільний договір
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 13. Недоговірні зобов’язання
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 16. Актуальні проблеми спадкового права.
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 17. Актуальні проблеми цивільно-правової відповідальності.
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Обсяг навчального часу: 2 години Навчальне обладнання, ТЗН: ноутбук, проектор, дошка, крейда. Наочні засоби: Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право, Римське право.
Навчальні питання: Вступна частина – 5 хв. Основна частина - 70 хв.
Заключна частина – 5 хв.
Рекомендована література:
Нормативні акти: Конституція України // ВВР, 1996, N 30, ст. 141 Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 7, ст. 461. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 берез., № 11. – С. 303, ст. 462.
ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 1. Актуальні проблеми визначення цивільного права: як галузі, як науки, як учбової дисципліни.
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості.
Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право.
Навчальні питання: План:
Література: Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
Питання для самоконтролю: 1. Чим відрізняються публічне право та приватне право? На яку сферу розповсюджується дія кожного з них? 2. Які галузі права відносяться до публічного права і приватного права? 3. У чому полягає ефект перетікання права? НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 2. Проблеми визначення сутності цивільних правовідносин. Їхнє місце в системі правовідносин
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості.
Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право.
Навчальні питання: План
Література: Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
Питання для самоконтролю:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 5. Проблеми визначення цивільно-правового статусу держави і територіальних громад.
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості.
Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право.
Навчальні питання: План: 1. Поняття держави як суб’єкта цивільних правовідносин. 2. Ознаки держави і територіальної громади як суб’єкта цивільних правовідносин. 3. Форми участі держави і територіальної громади у цивільних правовідносинах.
Література: Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
Питання для самоконтролю:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 6. Проблеми здійснення та захисту цивільних прав.
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості.
Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право.
Навчальні питання: План:
Література: Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
Запитання для самоконтролю:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 5. Правочини і їх значення у виникненні зміні та припиненні цивільних правовідносин
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості.
Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право.
Навчальні питання: План:
Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
Запитання для самоконтролю:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 9. Актуальні проблеми речових прав
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості. Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право.
Навчальні питання: План
Література: Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
Запитання для самоконтролю:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 10. Актуальні проблеми цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості.
Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право.
Навчальні питання: План
Література: Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
Запитання для самоконтролю:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 11. Актуальні проблеми права інтелектуальної власності
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості.
Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право.
Навчальні питання: План:
Література: Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
Запитання для самоконтролю:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 12. Актуальні проблеми зобов’язального права
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості.
Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право.
Навчальні питання: План
Запитання до самоконтролю:
Література: Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 14. Цивільний договір
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості.
Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право.
Навчальні питання: План План 1. Поняття, функції і значення цивільно-правового договору 2. Свобода договору 3. Загальна та спеціальна класифікація цивільно-правових договорів 4. Зміст цивільно-правового та тлумачення договору 5. Укладення цивільно-правового договору
Література: Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
Запитання до самоконтролю: 1. Поняття оферти і акцепту. 2. Наслідки порушення форми договору 3. Види договорів. 4. Поняття договору на користь третьої особи. 5. Поняття попереднього договору. 6. Підстави для одностороннього розірвання договору. НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 16. Актуальні проблеми спадкового права
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості.
Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право. Навчальні питання:
План заняття:
Література: Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
Запитання для самоконтролю:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 17. Актуальні проблеми цивільно-правової відповідальності
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: спрямована на те, щоб організувати дискусію за попередньо визначеною темою, яка передбачена навчально-методичним комплексом. Виховна мета:удосконалити знання студентів, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення та формувати гармонійно-розвинуту творчу особистість. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям, створити таку дидактичну систему, за якої студенти самостійно організовують проведення навчального заняття, розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що підвищує ефективність процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості. Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби:Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право.
Навчальні питання: План:
Література: Наукова:
Нормативна:
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки.
Запитання для самоконтролю:
ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 4. Проблеми визначення цивільно-правового статусу юридичної особи. З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: допомога студентам опанувати теоретичні знання з дисципліни. Виховна мета: Виховання у студентів власної точки зору на проблемні теоретичні питання з дисципліни. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації і керівництва заняттям. Запропонувати студентам визначити основні риси права власності, його форми і види. Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби: Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право. Навчальні питання: Заслуховування наукових доповідей, вирішення задач
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки. Крім того при підготовці наукових доповідей студентам рекомендовано звернути увагу на основні положення доктрини про форми і види права власності.
План проведення практичного заняття (2 год.): Вступна частина – 5 хв. Основна частина – 70 хв. Вирішення завдань 1 - 5 Заключна частина – 5 хв.
Література: Наукова:
Нормативна:
Питання: 1. В чому полягають особливості юридичної особи як суб’єкта цивільних правовідносин? 2. Що таке підприємницькі товариства? 3 Які товариства є непідприємницькими? 4 Що таке статутні документи товариства? 5 Хто представляє юридичні особу у цивільному обороті? 6 Які є види юридичних осіб?
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 8. Особисті немайнові права та проблеми забезпечення їх здійснення. З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: допомога студентам опанувати теоретичні знання з дисципліни. Виховна мета: Виховання у студентів власної точки зору на проблемні теоретичні питання з дисципліни. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації і керівництва заняттям. Запропонувати студентам визначити основні риси права власності, його форми і види. Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби: Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право. Навчальні питання: Заслуховування наукових доповідей, вирішення задач
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки. Крім того при підготовці наукових доповідей студентам рекомендовано звернути увагу на основні положення доктрини про форми і види права власності.
План проведення практичного заняття (2 год.): Вступна частина – 5 хв. Основна частина – 70 хв. Вирішення завдань 1 - 8 Заключна частина – 5 хв.
Література: Наукова:
Нормативна:
Питання: 1. Класифікація особистих немайнових прав фізичної особи. 2. Джерела правового регулювання особистих немайнових відносин. 3. Зміст особистих немайнових прав фізичної особи; 4. Здійснення особистих немайнових прав фізичної особи; 5. Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав фізичної особи.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету навчально-наукового інституту права та психології НАВС к.ю.н., доцент __________В.І.Лебідь «___»________________2012 р.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Тема 15. Недоговірні зобов’язання
З дисципліни: «Актуальні проблеми цивільного права України» Категорія слухачів: студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС Навчальна мета: допомога студентам опанувати теоретичні знання з дисципліни. Виховна мета: Виховання у студентів власної точки зору на проблемні теоретичні питання з дисципліни. Розвивальна мета: активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації і керівництва заняттям. Запропонувати студентам визначити основні риси права власності, його форми і види. Навчальний час: 2 години. Навчальне обладнання, ТЗН: дошка, крейда. Наочні засоби: Цивільних кодекс України. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави і права; Цивільне право, Господарське право. Навчальні питання: Заслуховування наукових доповідей, вирішення задач
Методичні поради з викладання теми: Студентам рекомендовано опрацювати додаткову літературу та вести конспект самопідготовки. Крім того при підготовці наукових доповідей студентам рекомендовано звернути увагу на основні положення доктрини про форми і види права власності.
План проведення практичного заняття (2 год.): Вступна частина – 5 хв. Основна частина – 70 хв. Вирішення завдань 1 - 8 Заключна частина – 5 хв.
Література: Наукова:
Нормативна:
Питання:
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
На самостійне письмове опитування виносяться питання, що викладені нижче та по яких студенту необхідно мати конспект. Контроль здійснюється шляхом письмового опитування на 10-15 хв. Література для виконання самостійних робіт студента обирається зі списку літератури, поданої до відповідної теми в навчальній програмі дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»
Самостійна робота Тема 1. – 8 год. Теми для самостійного опрацювання
Самостійна робота Тема 2. – 8 год. Теми для самостійного опрацювання
Самостійна робота. Тема 3 – 8 год. Теми для самостійного опрацювання
Самостійна робота Тема 4. – 8 год Теми для самостійного опрацювання 1 Порівняльна характеристика товариства з обмеженою відповідальністю і повного та командитного товариств. 2 Особливості цивільної відповідальності державних юридичних осіб і зокрема казенних підприємств.
Самостіна робота. Тема 5 - 8 год. Питання для самостійної роботи:
Самостійна робота. Тема 6 – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Самостійна робота. Тема 7 – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Самостійна робота. Тема 8. – 8 год. Питання для самостійної роботи: 1. Класифікація особистих немайнових прав фізичної особи. 2. Джерела правового регулювання особистих немайнових відносин. 3. Теорії: а) єдиного особистого немайнового права; б) множинності особистих немайнових прав.
Самостійна робота. Тема 9. – 6 год. Питання для самостійної роботи:
Самостійна робота. Тема 10. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Самостійна робота. Тема 11. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Самостійна робота. Тема 12. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Самостійна робота. Тема 13. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Самостійна робота. Тема 14. – 8 год. Питання для самостійної роботи: 1. Поняття оферти і акцепту. 2. Наслідки порушення форми договору 3. Види договорів. 4. Поняття договору на користь третьої особи. 5. Поняття попереднього договору. 6. Підстави для одностороннього розірвання договору.
Самостійна робота. Тема 15. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Самостійна робота. Тема 16. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
Самостійна робота. Тема 17. – 8 год. Питання для самостійної роботи:
10. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності. 11. Шкода, завдана у стані необхідної оборони. 12. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності. 13. Відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану її працівником.
ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ
Індивідуальна робота. Тема 10. Актуальні проблеми цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин. – 2 год. Тема для опрацювання: Сутність оборотоздатності цінних паперів.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації щодо опрацювання лекційного матеріалу та літературних джерел по темі лекції.
Важливе місце у вивченні студентами дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» відіграють лекції. Лекції слугують тим підґрунтям та інструментом, що спрямовують студентів у найбільш раціональному напрямі щодо вивчення навчальної дисципліни та надають йому знання в обсязі, необхідному для подальшого поглибленого вивчення навчальної дисципліни, роз’яснюють найбільш складні поняття та положення навчальної дисципліни. Плідна робота студентів на лекціях є запорукою подальшого успішного оволодіння тим необхідним масивом знань, що сприятиме формуванню із студента фахівця з необхідним рівнем знань та навичок. На початку лекції, як правило, викладач оголошує тему лекції, план її проведення та необхідну навчальну літературу і нормативно-правові джерела. Крім того, посилання на наукову і спеціальну літературу а також нормативно-правові джерела здійснюються викладачем в ході проведення лекції. Тому, під час лекції студенти повинні уважно слухати викладача, аналізувати отримувану інформацію, а також конспектувати найбільш важливі та необхідні масиви інформації, що надається. В кінці лекції студент може задати викладачеві питання щодо роз’яснення незрозумілих положень прослуханої лекції. Належне ведення конспекту під час лекції сприятиме збереженню необхідної інформації та надасть йому змогу в подальшому проаналізувати її. Робота над конспектами лекцій При підготовці до семінарських та практичних занять студент уважно читає складений ним конспект лекції та аналізує повторно отримувану інформацію. При опрацюванні матеріалу лекції він звіряє наявність викладеного на лекції та законспектованого ним матеріалу із планом семінарського заняття, що знаходиться у навчально-методичному комплексі та методичних матеріалах для проведення семінарських та практичних занять із обраної дисципліни. При відсутності у конспекті матеріалу з окремих питань лекції, неповне розкриття того чи іншого питання лекції або винесенні їх на самостійне опрацювання чи написання реферату, доповіді зобов’язує студента звернутися до рекомендованих підручників, навчальних посібників та нормативно-правових актів.
Вивчення навчального матеріалу з підручників, навчальних посібників, робота з нормативно-правовими джерелами, опрацювання матеріалу за першоджерелами, науковою і спеціальною літературою.
Працювати із підручниками, навчальними посібниками та нормативно-правовим джерелами, науковою і спеціальною літературою необхідно так, щоб отримати з них максимум теоретичних знань та необхідних відомостей. При роботі з цими джерелами студент, в першу чергу, повинен ознайомитись із їх змістом, щоб визначити, чи необхідно опрацьовувати дане джерело і чи має воно відношення до навчального курсу, що вивчається, а лише після цього відбирає необхідний для вивчення матеріал з цього джерела (глави, розділи і т. ін.) та розпочинає його вивчення. При опрацюванні матеріалу необхідно з’ясувати суть питання, що вивчається, не уникаючи при цьому визначення суті незрозумілих чи незнайомих слів, термінів та не з’ясувавши їх змісту у словниках, довідниках, контексті речення. При вивченні матеріалу за підручником, навчальним посібником, роботі із науковою і спеціальною літературою необхідно аналізувати прочитане із прослуханою та законспектованою лекцією, робити логічні висновки, відмічати незрозумілі положення з метою їх подальшого з’ясування на практичному занятті. Тому під час опрацювання студентом матеріалу за підручником, навчальним посібником, опрацюванні матеріалів нормативно-правових актів бажано і необхідно відпрацювати зручну для себе певну систему позначень (підкреслювання, помітки на полях книги чи нормативно-правового акту, виписки, позначення маркерами різних кольорів, формулювання інших авторів та нормативно-правових джерел, посилання на інші джерела, виписки необхідних відомостей на окремих листках та ін.) та фіксації опрацьованого матеріалу. Крім того, при роботі із науковою та спеціальною літературою студент може отримати посилання на джерела не вказані в навчально-методичному комплексі, що є, безперечно, цінним для самостійного поглибленого вивчення правового матеріалу.
Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»Навчальна дисципліна «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» передбачає підготовку студентів до семінарських занять. Вивчення теоретичних аспектів інституту права власності передбачає їх застосування на семінарських заняттях за допомогою контрольних питань та усних опитуваній студентів. Мета семінарів — реалізація набутих знань, вмінь та навичок у практичній діяльності. Завданнями семінарських занять є: - поглиблення теоретичних знань, що були отримані на лекціях; - написання наукових статей та доповідей; - розвиток наукового мислення, навичок ораторської майстерності.
Основою для підготовки студентів до семінарських занять є тематичні плани семінарських занять. При підготовці до семінарського заняття студент повинен всебічно розглянути і засвоїти питання, що були предметом лекції та винесені на практичний розгляд, а саме: - ознайомитись з планом семінарського заняття та переліком навчальної літератури, що надана наприкінці плану; - перевірити наявність попереднього конспекту лекції; - підготувати запитання до викладача з питань, які виносяться на розгляд; - підготувати статті з проблемних питань за темою, що розглядається. В процесі підготовки студент має чітко усвідомити зміст питань, що виносяться на обговорення, довести свою думку щодо них, або пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань, що обговорюються. Це досягається завдяки аналізу правових норм діючого законодавства про право власності. Допомогою також можуть бути монографії вчених-юристів, доповіді та статі щодо вдосконалення відповідного правового інституту. Бажано при підготовці до семінарських занять опрацювати міжнародне законодавство. Важливо надавати особисту оцінку при порівнянні норм внутрішнього законодавства з зарубіжними аналогами та аргументувати свою точку зору. Взагалі кожна з тем семінарських занять передбачає розгорнуту відповідь студента де висвітлюються, серед інших, і питання розвитку національного законодавства в частині права власності. Позитивним моментом підготовки до семінарських занять є написання студентами рефератів, спроба написання наукових статей, змістовних доповідей. При проведенні семінарського заняття викладач оцінює усні та/або письмові відповіді студентів, підготовлені доповіді та реферати, участь у дискусіях, вміння доводити власні думки та захищати свою позицію. Отримання студентами оцінки за семінарські заняття враховуються при встановленні підсумкової оцінки з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ». Підготовка студентів до семінарських занять може відбуватися у таких основних формах: - опрацювання лекційного матеріалу шляхом обов’язкового вивчення запропонованих викладачем визначень та відповідей на запитання які плануються на семінарське заняття; - вивчення законодавства, що регулює захист прав споживачів шляхом співставлення теоретичних основ з нормативним матеріалом щодо теми що вивчається; - використання при самостійній підготовці студентами монографій вчених-юристів, наукових статей, судової практики; - написання реферативних робіт та складання переліку питань, які на думку студентів недостатньо висвітлені в літературі чи на попередній лекції для їх чіткого засвоєння; - з метою кращого засвоєння матеріалу самостійне конспектування важливих, з точки зору студента, питань. Тематика реферативних робот запропонована по кожній темі навчальної дисципліни. Студентам пропонується написати реферат та скласти на його основі змістовну доповідь, яка буде вислухана на семінарському занятті. Мета доповіді полягає в засвоєнні іншими студентами основних аспектів розглянутої теми та формування запитань які можуть виникати в процесі подальшої дискусії. Вказівки до написання реферативних робіт: обсяг — 10-15 аркушів формату А4; наявність в вступній частині актуальності теми, що розглядається; наявність власних висновків та пропозицій; наявність списку використаних джерел. З метою раціонального використання семінарського часу на занятті може бути обговорено не більше двох рефератів. Час який залишається відводиця для усних опитувань студентів. Кращі реферати можуть бути рекомендовані до друку як наукові статті, надаватися на конкурси студентських наукових робіт. Непідготовленість студента до семінарського заняття чи відсутність його на занятті розцінюється як академічна заборгованість яка повинна бути відпрацьована. Наявність академічної заборгованості із семінарського заняття є підставою для не допуску до складання заліку з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ».
Методичні рекомендації щодо підготовки до практичних занять з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»
Мета практичних занять полягає у закріпленні і поглибленні набутих теоретичних знань студентів, опануванні навичками застосування цих знань при вирішенні конкретних процесуальних ситуативних питань, контролі засвоєння матеріалу, стимулювання самостійної роботи студентів над вивченням навчальної дисципліни, засвоєння ними основних положень та вивчення специфіки галузі права. Основою для підготовки до практичних занять є тематичні плани проведення практичних занять. Тематичним планом передбачено проведення практичних занять з основних тем дисципліни. На практичних заняттях використовуються різні форми та методи контролю знань студентів: усне опитування, дискусія, реферативні повідомлення та їх обговорення, вирішення практичних завдань, тестовий контроль. Специфіка практичних занять з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» полягає в тому, що під час їх проведення значна увага зосереджується на поєднанні глибокого опанування теоретичним матеріалом з зосередженням на вирішенні практичних завдань, які передбачені планами практичних занять та/або підготовлені викладачем до кожного конкретного заняття. Практичні заняття можуть проходити в різних формах: співбесіда, доповідь, реферативна доповідь, дискусія, колоквіум, рольові ігри, складання процесуальних документів та ін. Найбільш продуктивними і раціональними формами заняття є співбесіда та дискусія, поєднані з розглядом конкретних процесуальних ситуацій. Вони дають можливість обговорити питання з багатьох сторін та залучити до такого обговорення максимальну кількість студентів, допомагають розвивати мислення та мову, сприяють засвоєнню матеріалу та зобов’язують готуватися їх до кожного заняття. Студент, приймаючи участь у практичному занятті, при обговоренні того чи іншого питання повинен: – чітко формулювати основні теоретичні положення; – обґрунтовувати і доводити свої міркування і твердження; – давати повну і стислу відповідь на поставлене запитання; – доповнювати доповідача та ін. У процесі самостійної підготовки до практичних занять студенти повинні всебічно розглянути і усвідомити зміст питань, що виносяться на заняття, опрацювати необхідну літературу (підручники, навчальні посібники, наукову та спеціальну літературу) та нормативно-правові акти, постанови Верховного Суду України і рекомендації й роз’яснення Вищого господарського суду України, рішення Конституційного Суду України. Особливу увагу необхідно приділити судовій практиці. Перевірку засвоєння своїх знань студенти здійснюють за допомогою питань для самоконтролю. При підготовці до практичних занять та у процесі самостійної роботи студентів значну допомогу може надати використання різноманітних технічних засобів та технологій (комп’ютер, відеотехніка, мережа Internet, інформаційні банки даних). Найбільш зручним для використання у навчальному процесі є комп’ютер, оскільки він допомагає здійснювати пошук і систематизацію необхідної інформації, мінімізує витрати часу на такі дії, оптимізує самостійну роботу студентів, надає доробкам студентів закінченого і естетичного вигляду. Викладач навчальної дисципліни визначає план занять та дає завдання. В завдання може входити: - вивчення судової практики з даного питання; - вивчения рекомендованої до кожного практичного заняття літератури, нормативного матеріалу; - самостійне розв’язання задач та обговорення теоретичних, проблемних питань, яке повинно випливати з вирішення практичних завдань. - Написання доповіді по темі практичного заняття. - Складання процесуальних документів. Методичні рекомендації до вирішення задач: Вирішенню задач має передувати глибоке вивчення рекомендованих джерел, спеціальної обов'язкової і додаткової літератури, законодавчих та підзаконнкх актів, узагальнень судової, прокурорської та управлінської практики застосування законодавства в сфері цивільно-правової відповідальності. Безпосереднє вирішення задач потрібно розпочинати з уважного і ретельного вивчення та засвоєння фактичних обставин фабули викладеної справи, що мають юридичне значення, які викладені у відповідних умовах задачі. Важливо врахувати, що чітке розуміння обставин справи дає можливість визначити коло суспільних відносин в сфері, що розглядається та інших споріднених правовідносин та застосувати відповідні правові норми регулятивного чи забезпечувального спрямування. На підставі теоретичних знань, аналізу чинного законодавства далі необхідно ретельно визначити особливості правовідносин, їх характер, види, класи та внутрішні структурні елементи -підстави виникнення, суб'єктний і об'єктний склади, охарактеризувати зміст цих правовідносин, тобто права і обов'язки суб'єктів, при необхідності вказати на підстави їх зміни або припинення. Такий підхід дає змогу найбільш чітко і вірно визначити необхідну підгалузь, правовий інститут, конкретний законодавчий чи підзаконний акт або правову норму (групу норм) нормативно-правового акта, що регулює безпосередньо вказані правовідносини в сфері права власності. Після встановлення фактичних обставин справи і вибору відповідної правової норми (групи чи системи норм) необхідно дати вказаним обставинам достовірну, повну і логічну науково обгрунтовану юридичну кваліфікацію, використавши при цьому сукупність способів тлумачення правових норм (спеціально-юридичних, граматичних, логічних, системних тощо). Вирішення кожного казусу має супроводжуватися короткою характеристикою питань відповідної теми курсу, які випливають зі змісту задачі з обов'язковим посиланням на джерела опублікування відповідних законодавчих чи підзаконних актів або на навчальну і спеціальну літературу. Використовувані положення, окремі витяги та норми доцільно брати в лапки (" "), чітко визнаючи їх офіційне джерело опублікування, повну назву, вказуючи на відповідний номер та статтю. Якщо дається аналіз і оцінка нормативно-правового акту, то потрібно вказати його форму, орган, який його прийняв, рік, місяць і дату прийняття. При необхідності слід дати посилання на акти офіційного тлумачення норм права, зокрема роз'яснень Пленуму Верховного Суду України з питань застосування відповідних норм законодавства. Робота над вирішенням задач має носити творчий, аналітичний, критичний і самостійний характер з тим, щоб забезпечити всебічно і добре обґрунтовані висновки, які б базувалися виключно на нормах чинного законодавства. При вирішенні завдань, в яких йдеться про форми реалізації і захисту прав громадян доцільно посилатися на норми міжнародних угод і конвенцій, давати обґрунтований порівняльно-правовий аналіз норм, які забезпечують формально-юридичні форми і засоби охорони прав громадян і інших суб'єктів зазначених правовідносин. Вирішення задач повинно супроводжуватися обґрунтованим висновком, який має містити оцінку щодо окремих дій та поведінки суб'єктів цих правовідносин та в концентрованій формі однозначну стверджувальну відповідь щодо поставлених питань і узагальненої оцінки обставин справи. При необхідності слід дати оцінку юридичним наслідкам неправомірної поведінки суб'єктів правовідносин з посиланням на конкретні норми регулятивного та забезпечувального характеру. Висновки задач необхідно базувати на аналізі і юридичній оцінці норм законів і підзаконних актів України, міжнародно-правових актів, які щойно використані у процесі вирішення задач. Рішення можуть вважатись обгрунтованими, якщо у процесі даються відповідні посилання на офіційно визнані джерела публікування нормативно-правових актів: Відомості Верховної Ради України, Зібрання постанов і розпоряджень Уряду України, бюлетені законодавства і юридичні практики України, збірники поточного законодавства, нормативних актів, судової практики, офіційно друковані газетні видання Верховної Ради України «Голос України», органів державної виконавчої влади «Урядовий кур'єр», інші газети та друковані офіційні видання нормативно-правових актів міністерств та відомств України, або інкорпоровані нормативно-правові акти у формі окремих зібрань. Дотримання викладених вказівок сприятиме формуванню у студентів професійних правничих навичок та підвищення їх загальної і спеціальної культури, вміння працювати з першоджерелами норм права власності.
Методичні рекомендації щодо самостійної роботи студентів з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»
Самостійна робота студентів (СРС) є складовою навчального процесу, важливим чинником, який формує вміння навчатися, сприяє активізації засвоєння студентами знань та їх реалізації. Мета СРС – сприяти засвоєнню в повному обсязі навчальної програми та формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості, сутність якої полягає в умінні систематизувати, планувати та контролювати власну діяльність. Завдання СРС – засвоєння певних знань, умінь, навичок, закріплення та систематизація здобутих знань, їх застосування при виконанні практичних завдань та творчих робіт, а також виявлення прогалин у системі знань із предмета. СРС забезпечується навчально-методичним комплексом дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ», методичними матеріалами для практичних та семінарських занять, методичними матеріалами для самостійної роботи студентів, конспектами лекцій, підручниками та навчальними посібниками. Роль викладачів і кафедри в організації самостійної роботи студентів визначається двома основними задачами: а) допомогти студенту в придбанні навичок самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни, роботи над книгою, конспектуванню, використанню нормативно-правового матеріалу, ознайомленню з практикою, підготовці доповідей і рефератів для наукових студентських конференцій чи семінарських занять і т.д. б) забезпечити необхідний контроль за самостійним вивченням студентами навчального матеріалу. Основними формами організації і контролю за самостійною роботою студентів з боку викладача можуть бути визнані наступні: а) проведення консультацій (індивідуальних, з окремими студентами і так званих «тематичних», загальних для групи, курсу і т.д.), а іноді і загальних лекцій (бесід) на тему: «Як працювати над книгою», «Методика конспектування», «Як підбирати необхідну літературу», «Як користатися довідниками по законодавству», «Як узагальнювати практику» та т.ін. Виклик на консультації з метою перевірки самостійної роботи студентів може провадитися і вибірково або по групах. б) проведення колоквіумів по групах у спеціально відведений для кожної групи час, але не більш одного-двох разів за семестр, з метою перевірки засвоєння навчального матеріалу (чи окремих питань і тем курсу), ведення конспектів, вивчення практики. в) проведення в навчальний час, використовуючи частину лекції чи семінарського заняття, невеликих письмових робіт з опрацьованого студентами матеріалу з метою перевірки якості засвоєння вивченого матеріалу й уміння студентів викладати свої думки, робити самостійні висновки й узагальнення. У випадку незадовільного виконання письмової роботи викладач може зобов'язати студента до повторного виконання такого академічного завдання. г) перегляд конспектів, складених студентами по рекомендованій літературі. д) перевірка словників-визначень необхідних по даній дисципліні юридичних термінів і понять. е) перевірка рефератів. Види СРС З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються у процесі виконання різних форм СРС, вирізняються чотири основних види самостійної роботи:
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПОТОЧНОГО, ПРОМІЖНОГО КОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Система поточного та підсумкового контролю.
В організації навчального процесу ННІПП застосовується: – поточний; – рубіжний; – підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і має на меті перевірку системності, ефективності самостійної роботи та рівня підготовленості студентів з певних розділів навчальної програми. Рубіжний контроль здійснюється для активізації систематичної роботи студентів та підвищення якості навчального процесу протягом семестру. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію. У процесі контролю поєднується традиційна чотирибальна (2-5) система оцінки успішності студентів з системою комплексною діагностики знань. Метою комплексної діагностики знань студентів є підвищення зацікавленості студентів у вивченні навчального матеріалу, викладання якого винесено як на аудиторні заняття, так і на опрацювання в позааудиторний час, стимулювання систематичної самостійної роботи студентів, підвищення об'єктивності оцінки їх знань, виявлення і розвиток творчих здібностей, запровадження здорової конкуренції у навчанні. Суттєвою особливістю комплексної діагностики є виставлення загальної оцінки з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» з урахуванням оцінки, що отримана при здачі іспиту, та результату поточної навчальної діяльності кожного студента протягом семестру, який визначається на підставі оцінки усіх видів завдань, визначених викладачем для опанування змісту програми кожної дисципліни навчального плану. Комплексна діагностика знань студентів ґрунтується на контролі успішності студента протягом семестру, проміжними етапами якого є поточні атестації. Методика здійснення комплексної діагностики знань студентів При комплексній оцінці знань викладач визначає види робіт та критерії оцінювання їх з урахуванням особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин, що відведений навчальним планом, контингенту студентів. Критеріями оцінки можуть бути: => при усних відповідях: - повнота розкриття питання - логіка викладання, культура мови - емоційність та переконаність - використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних - посібників, журналів, періодичного друку тощо) - аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки => при виконанні письмових завдань: - повнота розкриття питання - цілісність, системність, логічна послідовність, вміння формулювати висновки - акуратність оформлення письмової роботи - підготовка матеріалу за допомогою комп'ютерної техніки, різних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо). Критерії комплексного оцінювання повинні доводитись до студентів на початку викладання навчальної дисципліни. Для визначення ступеню засвоєння навчального матеріалу та подальшого його оцінювання, рекомендується врахувати певні рівні знань студентів: I рівень. Студент володіє навчальним матеріалом на репродуктивному рівні або володіє частиною навчального матеріалу. II рівень. Студент володіє повним обсягом навчального матеріалу, здатний його аналізувати, але не має достатніх знань для формулювання висновків, порівняння теоретичних знань із практичними прикладами. III рівень. Студент вільно володіє навчальним матеріалом на підставі вивченої основної та додаткової літератури, аргументовано висловлює свої думки, проявляє творчий підхід до виконання індивідуальних та колективних завдань при самостійній роботі. Кожну оцінку рівня досягнень студента викладач повинен аргументовано умотивувати.
1. Система поточного контролю Поточний контроль полягає у виконанні індивідуальних завдань на семінарських та практичних заняттях, прояву у студентів здатності до колективної роботи та активності студентів на практичних заняттях. Викладач семінару веде облік відвідувань студентами семінарів, заносить у журнал, оцінює доповіді. Оцінки виступам виставляються в тих випадках, коли вони носять цільний характер і виявляють знання студентів. Інакше відзначається тільки – «виступив». Відмова від доповідей і відповідей на питання при обговорення внаслідок непідготовленості, оцінюються як незадовільні знання. Проведення колоквіумів по групах у спеціально відведене для кожної групи час з метою перевірки засвоєння навчального матеріалу (чи окремих питань і тем курсу), ведення конспектів, вивчення практики. При цьому студенти повинні бути завчасно сповіщені про тему і час колоквіумів. У випадку виявлення несумлінного відношення до справи чи поганого засвоєння матеріалу таких студентів необхідно викликати на повторний колоквіум (чи консультації), а також використовувати стосовно них заходи впливу, виклик на засідання кафедри, до завідувача кафедрою і т.п. Проведення в навчальний час, використовуючи частину лекції або семінарського заняття, невеликих письмових робіт із пройденого матеріалу з метою перевірки якісті засвоєння матеріалу й уміння студентів викладати свої думки, робити самостійні висновки й узагальнення. У випадку незадовільного виконання письмової роботи викладач може зобов'язати студента до повторного виконання такого академічного завдання. Перегляд конспектів, складених студентами по рекомендованій на дану дисципліну обов'язкової літератури. Перевірка словників-визначень необхідних по даній дисципліні юридичних термінів і понять. Контрольні завдання як форма поточного модульного контролю: Для підготовки та виконання контрольних завдань з курсу «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» необхідно спочатку до кожного питання завдання опанувати теоретичні положення, викладені у рекомендованій спеціальній фаховій літературі. Потрібно також проаналізувати окремі рекомендовані нормативні положення права власності, а потім почати самостійно розв‘язувати завдання. Оцінювання тестових завдань: За кожну правильну відповідь на тестове завдання студент отримує 1 бал. Кількість набраних балів переводиться на традиційну оцінку. Студентом надані правильні відповіді на 0 -25 % тесту – оцінка „незадовільно” 26 - 50 % тесту – оцінка „задовільно” 51 - 75% тесту – оцінка „добре 76 – 100 % тесту – оцінка „відмінно”.
2. Рубіжний контроль. Рубіжний контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання. Якщо поточний контроль проводиться лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період і охоплює більш значні за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюється методика контролю, від студентів можна вимагати самостійної конструктивної діяльності, а також виявити взаємозв'язки з іншими розділами курсу.
Форма ведення обліку поточних оцінок у балах
Основною формою проведення рубіжного контролю є атестація. Вона має за мету мобілізацію студентів на поглиблене вивчення дисципліни, активізацію їх самостійної роботи та підвищення якості навчального процесу в цілому. Рубіжна атестація проводиться у вигляді письмової контрольної роботи двічі на семестр за розкладом, затвердженим у встановленому порядку. Результати рубіжної атестації заносяться у відомість встановленого зразка та журнал академічної групи. Атестаційна відомість зберігається у деканаті протягом календарного року. Поділ навчального матеріалу на модулі встановлюється кафедрою та фіксується в робочій програмі з даної дисципліни. Цю інформацію викладач доводить до відома деканату та студентів протягом перших двох тижнів поточного семестру. Письмова компонента рубіжного контролю є обов’язковою та проводиться шляхом виконання контрольних завдань. Варіанти контрольних завдань у вигляді тестів, теоретичних питань та окремих завдань, а також критерії оцінювання результатів їх виконання розробляються викладачами кафедри, розглядаються на засіданні кафедри та затверджуються завідувачем кафедри на початку кожного навчального року. Критерії оцінювання результатів виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед проведенням рубіжної атестації. До рубіжної атестації допускаються усі студенти академічної групи. Рубіжна атестація проводиться протягом двох академічних годин. Студент вважається таким, що складав рубіжну атестацію, якщо він з’явився на контрольний захід та отримав контрольне завдання. Контрольні завдання виконуються кожним студентом індивідуально та самостійно. При виявлені порушень студентом встановленого порядку проведення атестації викладач усуває цього студента від проведення контролю, а його робота не зараховується. У цьому випадку, а також у випадку неявки на атестацію, студент вважається не атестованим. Результати перевірки письмових контрольних робіт оголошуються студентам не пізніше, ніж через два дні після проведення рубіжної атестації. Студент, який не погоджується із отриманою оцінкою, може звернутися із письмовою апеляцією до завідувача кафедри не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів. Комісія у складі завідувача кафедри та лектора даної дисципліни повинні розглянути апеляцію у присутності студента протягом двох робочих днів і прийняти остаточне рішення щодо оцінки, яке не підлягає подальшому оскарженню. У результаті апеляції оцінка контрольного завдання студента не може бути зменшена, а тільки залишена без змін або збільшена. Результат розгляду апеляції фіксується на тексті виконаного завдання та у відомості, і підтверджується підписами відповідних викладачів. Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, то оцінка викладача є остаточною. Студент не може повторно складати рубіжну атестацію з метою підвищення оцінки.
3. Система підсумкового контролю. Іспит (екзамен) є формою підсумкового контролю знань з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» за семестр та підлягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних та семінарських заняттях. Іспит виставляється за результатами підсумкової контрольної роботи, співбесіди або як середній бал рубіжних атестацій, підсумкової модульної рейтингової оцінки. Оцінювання іспиту: Найважливішим принципом дидактики у вищій школі є принцип міцності знань, без чого студенти, як майбутні фахівці, не можуть бути підготовлені до майбутньої самостійної практичної роботи. І хоча основна функція іспиту - перевірка знань студентів, він, разом з тим, є засобом посилення міцності знань. Іспит - заключна ланка навчального процесу. Перевірка знань студентів дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» повинно відповідати трьом вимогам: - вичерпне знання теорії питання; - точне знання діючого права; - вміння самостійно вирішувати практичні питання. - оцінка "ВІДМІННО" може бути виставлена за умови повного і всебічного розкриття теми, студент вільно опонує термінологією, демонструє глибокі знання використаної при підготовці літератури, має власну точку зору щодо питання яке стало темою заняття та може довести свою точку зору. В ході відповіді студент логічно та послідовно викладає вивчений матеріал та в змозі вільно та професійно вести дискусію; - оцінка "ДОБРЕ" виставляється за умови, що викладені вище але мають місце деякі упущення при висвітленні матеріалу, зустрічаються не точні твердження які не підкріплені нормативними чи іншими доказами; - оцінка "ЗАДОВІЛЬНО" виставляється, якщо студент розкрив питання в загальних рисах, розуміє суть питання, спробує робити висновки, але при цьому допускає грубі помилки, матеріал не викладається самостійно, відсутні логіка його викладання; - оцінка "НЕЗАДОВІЛЬНО" виставляється в випадках коли студент не в змозі дати відповідь на поставлене запитання або відповідь є невірною, студент не зрозуміє суті питання, а як наслідок не може зробити висновки. Таким чином, при оцінці знань студентів у якості вихідних даних враховується: 1. Знання навчальної монографічної й інший додатково рекомендованої літератури. 2. Знання нормативного матеріалу і знайомство з практичним рішенням питань. 3. Характер відповідей, їхня повнота, самостійність, свідомість, правильність, обґрунтованість, форма викладу думок. 4. Орієнтація в науці, розуміння її, знання основних понять і призначення науки. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиці.
Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи у балах оцінкам за національною шкалою
Якщо студент виконав реферат з позитивними (за національною шкалою) оцінками у встановлені терміни, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються по одному додатковому заохочувальному балу за кожен такий вид навчальної роботи. Ще один бал може бути доданий до підсумкової модульної рейтингової оцінки, якщо студент взяв участь (доповідь, повідомлення) у роботі щорічної студентської або іншої науково-практичної конференції. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці «Контрольна модульна рейтингова оцінка» відомості модульного контролю робиться запис «Не з’явився», а у колонці «Підсумкова модульна рейтингова оцінка» – «Не атестований». При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість. Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює трьом (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в таблиці. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою. Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку то від допускається до семестрового контролю з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ», який здійснюється в формі іспиту. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений іспит, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/5./А, 87/4/В, 79/4/С, 68/3/D, тощо.
Оцінювання досягнутих успіхів за семестр проводиться в системі оцінювання ННІПП НАВС, після чого переводиться в національну шкалу оцінювання та шкалу ЕСТS відповідно до таблиці:
ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯакадемічних успіхів осіб, що навчаються за ECTS (100-бальною системою) та національною системою оцінювання знань
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА»
Загальні положення
1. ПУБЛІЧНЕ І ПРИВАТНЕ ПРАВО У СУКУПНОСТІ СТВОРЮЮТЬ
2. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ — ЦЕ A. обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки B. обставини, наявність яких спричиняє встановлення, зміну, припинення або інші трансформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин) C. обставини, що характеризуються відносною стабільністю і тривалістю строку існування, протягом якого вони можуть неодноразово (у поєднанні з іншими фактами) спричиняти певні юридичні наслідки
3. РЕЦЕПЦІЯ РИМСЬКОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА МОЖЕ БУТИ ВИЗНАЧЕНА ЯК A. запозичення певною державою розвиненішого права римської держави B. відродження римського права, сприйняття духу, головних принципів, положень і окремих норм на новому етапі розвитку цивілізації
4. ДО ОХОРОННИХ ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИН НАЛЕЖИТЬ A. договір B. зобов’язання повернути безпідставно набуте майно C. прийняття спадщини
5. ЮРИДИЧНИЙ ЗМІСТ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВОВІДНОШЕННЯ — ЦЕ A. права і обов'язки його суб'єктів (учасників) B. матеріальне або нематеріальне благо, щодо якого це правовідношення виникає C. міра можливої поведінки уповноваженої особи, якій відповідає міра належної поведінки зобов'язаної особи
6. ДИСПОЗИТИВНОМУ МЕТОДУ РЕГУЛЮВАННЯ ВЛАСТИВІ A. юридична рівність учасників відносин B. застосування заборони певних дій з метою формування поведінки фізичних осіб і організацій C. використання передусім таких стимулів до забезпечення належної поведінки, як державний примус
7. 3 УРАХУВАННЯМ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ ПРАВОВІДНОСИНИ МОЖУТЬ БУТИ ПОДІЛЕНІ НА A. речові та зобов'язальні B. прості та складні C. абсолютні та відносні 8. ОПІКА ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ НАД
9. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНИМИ ВІДНОСИНАМИ ЗА УЧАСТЮ ДЕРЖАВИ Є
C. набуття права власності у разі виявлення скарбу, що становить культурну цінність
10. ПІДСТАВАМИ ОБМЕЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ Є
11. ФІЗИЧНІ ОСОБИ ВІКОМ З 14 ДО 18 РОКІВ МАЮТЬ ДІЄЗДАТНІСТЬ
12. ДЕРЖАВА ДІЄ У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ
13. ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА Є
14. ПРАВОЗДАТНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ВИНИКАЄ
15. ДО ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ ЗА ЦИВІЛЬНИМ КОДЕКСОМ ВІДНОСИТЬСЯ
16. ЦИВІЛЬНА ДІЄЗДАТНІСТЬ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ЦЕ
17. ПРАВОЧИН, ВЧИНЕНИЙ МАЛОЛІТНЬОЮ ОСОБОЮ ЗА МЕЖАМИ ЇЇ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ЗАКОН ВИЗНАЧАЄ ЯК
18. ДЕРЖАВА УКРАЇНА ВІДПОВІДАЄ ЗА СВОЇМИ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ
19. ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ МОЖЛИВЕ ШЛЯХОМ
20. ПРАВОВИМ НАСЛІДКОМ ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ Є
21. НЕПОВНОЛІТНЯ ОСОБА САМОСТІЙНО МОЖЕ
22. ПІДСТАВОЮ ОГОЛОШЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ПОМЕРЛОЮ Є
23. ЗА ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ВІДПОВІДАЄ
24. ПІКЛУВАННЯ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ НАД
25. ДЕРЖАВА УКРАЇНА
26. ЮРИДИЧНОЮ ОСОБОЮ ПРИВАТНОГО ПРАВА Є
27. СПОСОБОМ СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ВВАЖАЄТЬСЯ
28. ЮРИДИЧНА ОСОБА ЦЕ
29. ЧАСТКОВОЮ ДІЄЗДАТНІСТЮ НАДІЛЯЮТЬСЯ ФІЗИЧНІ ОСОБИ
30. ДО ВИДІВ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ЮРИДИЧНОЪ ОСОБИ ВІДНОСЯТЬ
Право власності Виберіть одну вірну відповідь
а) абсолютним правом; б) відносним правом; в) зобов’язальним правом;
а) індивідуально-визначені речі; б) дії; в) індивідуально-визначені речі і дії; г) майнові права і дії.
а) необмежене коло юридичних фактів; б) лише договори; в) делікти і договори; г) лише правочини.
а) виключно приватні суб’єкти; б) фізичні особи та юридичні особи як приватного, так і публічного права; в) держава, фізичні і юридичні особи; г) держава, фізичні і юридичні особи і територіальні громади.
а) володіти ним; б) користуватися ним; в) володіти і розпоряджатися ним; г) володіти, користуватися і розпоряджатися ним.
а) указами Президента України; б) законами; в) постановами Кабінета Міністрів України; г) відомчими інструкціями.
а) отримання з речі корисних властивостей; б) зміна приналежності речі; в) утримання, управління і забезпечення схоронності речі; г) отримання з речі доходів.
а) законодавцем; б) сторонами договору; в) судом; г) всіма способами, зазначеними в п. «а» і «в».
а) зміну власника речі; б) вилучення з речі її корисних властивостей; в) забезпечення схоронності речі; г) утримання чужої речі у своєму інтересі.
а) оренди; б) міни; в) дарування; г) купівлі-продажу.
а) дарування; б) найму; в) комісії; г) довірчого управління майном.
а) залежать від права попереднього власника; б) не залежать від права попереднього власника; в) обумовлюють право «слідування»; г) відповідають усім умовам, зазначеним у п. «а» і «в».
а) ґрунтується на праві попереднього власника; б) не залежить від права попереднього власника на цю річ; в) зумовлює появу права «слідування» на річ; г) відповідає всім умовам, зазначеним у п. «а» і «в».
а) право власності на річ, отриману за договором дарування; б) право власності на нову річ, яка виготовлена за замовленням органу місцевого самоврядування; в) право власності, на нову річ, виготовлену особою для себе; г) право власності на нову річ, яка виготовлена за замовленням юридичної особи.
а) набуття права власності на безхазяйне майно; б) набуття право власності на доходи, отримані в результаті використання майна; в) набуття право власності на нову річ, виготовлену особою для себе; г) право власності на нову річ, придбане на підставі договору купівлі-продажу.
а) Конституцією; б) ЦК; в) Законом «Про приватизацію державного та комунального майна»; г) Законом «Про іпотеку».
а) його створення; б) його державної реєстрації; в) підписання акту приймальної комісії; г) завершення самочинного будівництва.
а) держава в особі органу, що здійснює боротьбу з браконьєрами; б) виконавчий орган місцевого самоврядування; в) особа, яка здійснює їх збір чи видобуток; г) власник місцевості, де здійснюється збір.
а) набуває на неї право володіння; б) набуває на неї право користування; в) набуває на неї право розпорядження; г) не набуває на неї права власності.
а) її передачі; б) підписання договору; в) оплати вартості придбаної речі; г) досягнення домовленості про передачу.
а) оплати вартості речі; б) укладення договору; в) досягнення згоди про передачу речі; г) моменту володіння цією річчю.
а) безхазяйною; б) відмовний; в) загубленою; г) втраченою.
а) одного року; б) трьох років; в) шести місяців; г) трьох місяців.
а) одного місяця; б) трьох місяців; в) шести місяців; г) одного року.
а) 10%; б) 15%; в) 20%; г) 30%.
а) трьох днів; б) п'яти днів; в) 10 днів; г) 15 днів.
а) одного місяця: б) трьох місяців: в) шести місяців; г) одного року.
а) однин місяць: б) два місяці: в) три місяці; г) шість місяців.
а) 20%; б) 30%; в) 15%; г) 10%.
а) власник зобов’язаний використовувати майно не на шкоду іншим особам; б) власнику протистоїть одна особа, яка зобов’язана утримуватися від порушення його права власності; в) власнику протистоїть невизначене коло осіб, що зобов’язані утримуватися від порушення його права власності.
а) основні і допоміжні; б) первісні і похідні; в) правомірні і неправомірні.
а) виробництво нової речі; б) перероблення речі, в результаті якої утворюється нова річ; в) отримання доходів від використання речі;
а) спадкування; б) споживання речі; в) відмова від права власності
а) приватна, колективна, комунальна, державна; б) приватна, комунальна, державна, власність українського народу; в) приватна, колективна, власність українського народу.
а) може бути будь-який суб’єкт; б) лише громадяни України і юридичні особи – резиденти України; в) фізичні та юридичні особи.
а) будь-які об’єкти матеріального чи духовного характеру; б) будь-які дії (послуги); в) будь-які об’єкти майнового характеру, за винятками встановленими законом.
а) власності; б) повного господарського відання; в) оперативного управління.
а) статутний капітал є власністю засновників; б) статутний капітал є власністю юридичної особи; в) майно, набуте за договорами, укладеними юридичною особою стає власністю засновників;
а) держава; б) відповідні державні органи; в) український народ.
а) Верховну Раду України; б) Кабінет Міністрів України; в) Президента України.
а) на праві власності; б) на праві оперативного управління; в) на праві повного господарського відання.
а) ради народних депутатів; б) юридичні особи будь-яких форм власності; в) відповідні територіальні громади.
а) вилучення з речі корисних властивостей; б) зміна належності речі; в) утримання, управління і забезпечення схоронності речі; г) вилучення з речі доходів.
а) знахідкою; б) скарбом; в) безхазяйним майном; г) втраченим майном.
а) весь скарб; б) 25% скарбу; в) 40% скарбу; г) 50% скарбу.
а) один рік; б) три роки; в) п'ять років; г) 10 років.
а) дарування; б) оренди; в) застави; г) передачі у довірчу власність.
а) з моменту набуття права власності іншою особою; б) до набуття права власності на нього іншою особою; в) з моменту відмови від власності; г) з моменту передачі майна іншій особі.
а) конфіскацією; б) реквізицією; в) викупом; г) націоналізацією.
а) арештом майна; б) конфіскацією; в) сервітутом; г) реквізицією.
Поняття і характеристика прав на чуже майно.
Виберіть одну вірну відповідь
а) держава і територіальні громади; б) тільки фізичні особи; в) фізичні та юридичні особи; г) усі суб’єкти цивільних правовідносин;
а) не зберігається; б) зберігається; в) виникає за новим договором; г) залишається дійсним протягом одного року.
а) не може за відсутності згоди сторони, в інтересах якої він встановлений; б) може; в) не може; г) може за згодою сторони, в інтересах якої він встановлений.
а) віндикацією; б) сервітутом; в) суперфіцієм; г) емфітевзисом.
а) договору або заповіту; б) договору або закону; в) тільки договору; г) тільки закону.
а) не може відчужуватися в жодний спосіб; б) може відчужуватися і успадковуватись; в) може відчужуватися лише за згодою власника; г) може лише передаватись у порядку спадкування.
а) 40 років; б) 30 років; в) 50 років; г) 100 років;
а) завжди визначається у договорі; б) може бути як обумовлений так і не визначеним у договорі; в) згідно з законодавством становить 50 років; г) згідно з законодавством становить 25років.
Спільна власність
а) неподільна; б) належить одночасно двом і більше особам; в) не підлягає поділу без зміни її призначення; г) при всіх умовах, зазначених у п. «а» - «в».
а) продати; б) подарувати, заповісти; в) віддати в заставу; г) зробити все, вказане в п. «а» - «в».
Зобовязальне право
А) від власного імені, але за рахунок другої сторони; Б) від імені другої сторони, але за власний рахунок; В) від імені та за рахунок другої сторони; Г) від власного імені і за власний рахунок.
А) фактичні дії; Б) юридичні дії; В) фактичні і юридичні дії; Г) правильна відповідь відсутня.
А) прибутковими для довірителя; Б) здійснені в простій письмовій формі; В) прибутковими для повіреного; Г) правомірними, конкретними та здійсненними.
А) не має; Б) не має, якщо інше не встановлено договором або законом; В) має, якщо інше не встановлено договором або законом; Г) має, в розмірі, визначеному законом або договором.
А) так, і довіритель, і повірений; Б) так, але лише повірений; В) так, але лише довіритель; Г) ні, жодна зі сторін не має такого права на підставі закону.
А) не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору; Б) є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, але розмір відшкодування не повинен перевищувати витрат, пов’язаних з виконанням доручення; В) є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору; Г) не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.
А) здійснення чи набуття однією особою суб’єктивних прав та обов’язків для іншої; Б) здійснення чи набуття однією особою об’єктивних прав та обов’язків для іншої; В) здійснення чи набуття однією особою суб’єктивних прав та обов’язків для іншої, а ті в свою чергу для третіх осіб; Г) здійснення чи набуття однією особою суб’єктивних та об’єктивних прав та обов’язків для іншої;
А) консенсуальним; Б) реальним; В) реальним і консенсуальним.
А) укладається у будь-якому випадку у письмовій формі з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією; Б) укладається тільки в простій письмовій формі; В) укладається як у письмовій, так і в усній формі; Г) все залежить тільки від суми договору.
А) не має права відмовитися; Б) без попереднього повідомлення про це повіреному; В) обов’язково має попередньо повідомити повіреного; Г) попереднього повідомляє про це повіреного за один місяць.
А) комісіонер укладає правочини від імені комітента; Б) комісіонер укладає правочини за дорученням комітента; В) комісіонер укладає правочини за рахунок комітента; Г) комісіонер укладає правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента.
А) за власним бажанням; Б) як правило, за згодою комітента; В) за домовленістю комітента та субкомісіонера; Г) у разі видання відповідного підзаконного акту.
А) консенсуальний характер; Б) оплатність; В) особистий характер; Г) строковість та безстроковість.
А) комітент має право не приймати виконання за договором комісії; Б) комітент має право не приймати виконання за договором комісії, заявивши про це комісіонерові в розумний строк; В) комітент зобов’язаний прийняти таке виконання; Г) комітент зобов’язаний прийняти таке виконання, але має право вимагати відшкодування збитків.
А) відшкодування комісіонером збитків, завданих комітентові; Б) відшкодування комітентом збитків, завданих комісіонерові; В) порука комісіонера стосовно виконання договору комісії третьою особою, щодо якої не застосовуються норми Цивільного кодексу України про поруку як спосіб забезпечення виконання зобов’язань; Г) порука комісіонера стосовно виконання договору комісії третьою особою, щодо якої застосовуються норми цивільного кодексу про поруку як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
А) смерть фізичної особи-комісіонера; Б) ліквідація юридичної особи-комісіонера; В) відмова комітента від договору комісії; Г) визнання комісіонера недієздатним.
А) діяти в інтересах клієнта; Б) попереджати клієнтів про ризики конкретного правочину з цінними паперами; В) виконувати договори на купівлю в порядку надходження замовлення, якщо інше не передбачено договором; Г) у першу чергу виконувати замовлення від клієнтів, а потім здійснювати власні операції з такими самими цінними паперами; Д) всі вищеперераховані відповіді вірні.
А) про надання посередницьких послуг; Б) це один із різновидів договору зберігання; В) про кредитні зобов’язання; Г) про надання банківських послуг.
А) будь-яке майно; Б) підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно; В) майнові та особисті немайнові права; Г) індивідуально-визначені речі.
А) якщо це прямо передбачено договором управління майном; Б) якщо це прямо передбачено законом; В) на підставі закону або рішення суду; Г) в будь-яких випадках довірчого управління майном.
А) перелік майна, що передається в управління; Б) розмір і форма плати за управління майном; В) предмет договору; Г) строк і сторони договору.
А) укладеним на п’ять років; Б) неукладеним; В) недійсним; Г) укладеним на невизначений строк.
А) від свого імені; Б) від імені установника управління; В) від свого імені або від імені установника.
А) не допускається; Б) не допускається, крім випадку визнання установника управління банкрутом або звернення стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом договору застави; В) допускається у будь-яких випадках; Г) допускається, якщо інше не передбачено договором управління майном.
А) плату, якщо інше не передбачено договором; Б) плату, встановлену договором; В) розумну плату, якщо договором не встановлено розмір плати; Г) плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном.
А) вигодонабувачу; Б) управителю; В) установникові управління у порядку, визначеному договором; Г) установнику та вигодонабувачу порівну.
А) такі відносини виникають внаслідок закону або договору управління майном; Б) на підставі одностороннього правочину; В) на підставі юридичного вчинку; Г) на підставі інших правових форм волевиявлення власника з передання належного йому майна в управління.
А) неповнолітня особа не має такого права; Б) має право вчиняти такий правочин на свій розсуд; В) має право вчиняти такий правочин за згодою батьків (усиновителів) або піклувальників.
А) позика-зобов’язання, що виникає на підставі приватноправових угод, в силу яких одна сторона передає у власність іншій стороні гроші або речі, визначені родовими ознаками, під зустрічне зобов’язання повернути їх у майбутньому в такій самій кількості і того ж роду; Б) позика-зобов’язання, що виникає на підставі публічноправових угод, в силу яких одна сторона передає у власність іншій стороні гроші або речі, визначені родовими ознаками, під зустрічне зобов’язання повернути їх у майбутньому в такій самій кількості і того ж роду; В) позика-борг, що виникає при будь-якому борговому зобов’язанні, в якому одна особа має заборгованість перед іншою; Г) передача коштів на засадах повернення такої ж кількості або надання авансу, попередньої оплати відстрочення робіт або послуг, що опосередковується договором.
А) грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання; Б) договір за яким одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а останній зобов’язується повернути першій стороні таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; В) це договір за яким банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити за нього відсотки; Г) це договір, за яким одна сторона, що прийняла від другої сторони або для неї грошову суму, що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та відсотки на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
А) нею на загальних підставах; Б) державою; В) державою у повному обсязі; Г) органом опіки та піклування.
А) передати річ того ж роду і такої ж якості; Б) полагодити пошкоджену річ; В) відшкодувати завдані збитки; Г) відшкодувати завдані збитки або відшкодувати її в натурі.
А) Кабінету Міністрів України; Б) органу державної податкової служби; В) судових органів; Г) інших органів.
А) в натурі; Б) частково; В) частково, але можуть бути виключення; Г) на загальних підставах.
А) сумі витрат, які потерпілий здійснив або має здійснити для відновлення працездатності; Б) ступеню втрати загальної працездатності незалежно від професії та кваліфікації потерпілого; В) ступеню втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності – загальної працездатності; Г) тривалості необхідного лікування.
А) на порушення вимог закону не встановлено строку придатності товару, роботи (послуги); Б) особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; В) вірних відповідей немає Г) вірні відповіді А) та Б).
А) векселем; Б) ощадною книжкою; В) ощадним сертифікатом; Г) акцією.
А) дії банку, спрямовані на виконання зобов’язання щодо належного надання фінансової послуги з відкриття та ведення рахунку; Б) належне виконання банком розпорядження клієнта щодо здійснення розрахунків з контрагентами; В) вимога клієнта до банку щодо розпорядження у грошовому еквіваленті обсягом вимог; Г) дії клієнта, спрямовані на виконання зобов’язання щодо належного повернення грошових коштів.
А) вкладним (депозитним); Б) поточним; В) поточним бюджетним; Г) кореспондентським.
А) за рішенням суду; Б) за розпорядженням клієнта; В) у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом; Г) всі відповіді вірні.
А) двостороннім, консенсуальним; Б) взаємним, реальним; В) одностороннім, безоплатним; Г)одностороннім, консенсуальним.
А) десяти років підряд; Б) п’яти років підряд; В) трьох років підряд; Г) двох років підряд.
А) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; Б) у разі відсутності операцій за цим рахунком потягом року, якщо інше не встановлено договором;; В) в інших випадках, встановлених договором або законом; Г) вірні відповіді А), Б), В).
А) дії банку, спрямовані на виконання зобов’язання щодо належного надання фінансової послуги з відкриття та ведення рахунку; Б) грошові кошти, що складають суму вкладу та відсотки на відповідну суму; В) право вимоги клієнта до банку щодо розпорядження у грошовому еквіваленті обсягом вимог; Г) правовідносини, які виникають між банком та клієнтом.
А) одностороннім, реальний, безоплатний; Б) одностороннім, реальний, оплатний; В) одностороннім, консенсуальний, оплатний; Г) двосторонній, реальний, оплатний.
А) Законом України «Про Національний банк України»; Б) Законом України «Про банки і банківську діяльність»; В) Законом України «Про зв'язок»; Г) вірної відповіді немає.
47. Шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами: А) в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду; Б) солідарно; В) субсидіарно.
48. Суб'єктами зобов'язання із публічної обіцянки винагороди з оголошенням конкурсу є: А) засновники конкурсу; Б) журі; В) учасники конкурсу; Г) всі відповіді вірні.
49. Боржником за зобов'язанням із рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи може бути: А) фізична особа; Б) юридична особа; В) держава; Г) територіальна громада; Д) інші публічно-правові утворення.
50. Шкода підлягає відшкодуванню особою, яка безпосередньо її не завдавала у випадку, якщо шкоду завдано: А) малолітньою особою; Б) особою, дієздатність якої обмежена; В) працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків; Г) слідчим прокурати під час виконання ним своїх службових обов’язків; Д) особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій у зв’язку із зловживанням спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»
Перелік навчального оснащення з дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»
МЕТОДИЧНІ, НАОЧНІ, МУЛЬТИМЕДІЙНІ, СТИМУЛЬНІ, ТА ОПОРНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРІВ
Застосування інформаційних технологій дозволяє змінити способи передачі навчального матеріалу, які традиційно здійснюються під час лекцій, за допомогою спеціально розроблених мультимедіа засобів. При цьому якість засвоєння теоретичного матеріалу не поступаєтьсятій, яка досягається при звичному читанні лекцій і може бути досягнута за рахунок створення комп'ютерних навчальних програм і використання телекомунікацій в навчальному процесі. Для організації вивчення теоретичного матеріалу дисципліни «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ» можуть бути використані такі види мультимедійних курсі: - відеолекція. Лекція викладача записується на відеоплівку. Методом нелінійного монтажу вона може бути доповнена мультимедійними додатками, що ілюструють виклад лекції. Такі доповнення не тільки збагачують зміст лекції, але і роблять її виклад живішим і привабливішим для студентів. Безперечною перевагою такого способу викладу матеріалу є можливість прослуховувати лекцію в будь-який слушний час, повторно звертаючись до найбільш складних місць; - мультимедіа лекція. Для самостійної роботи над лекційним матеріалом можуть бути розроблені інтерактивні комп'ютерні навчальні програми. Це навчальні посібники, в яких теоретичний матеріал завдяки використанню мультимедійних засобів структурований так, що кожен студент може вибрати для себе оптимальну траєкторію вивчення матеріалу, зручний темп роботи над дисципліною і такий спосіб вивчення, який максимально відповідає психофізіологічним особливостям його сприйняття. Навчальний ефект в таких програмах досягається не лише за рахунок змістовної частини і дружнього інтерфейсу, але і за рахунок використання, наприклад, тестуючих програм, які дозволяють студенту оцінити ступінь засвоєння ним теоретичного навчального матеріалу; - традиційні аналогові навчальні видання: електронні тексти лекцій, опорні конспекти, методична допомога для вивчення теоретичного матеріалу і т.д.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
16. Закон України “Про транспорт” від 10.11.1994 р. // Відомості Верховної Ради України, 1994. – № 51. – ст. 446.
Сайти в мережі Інтернет http://www.rada.kiev.ua/ – Верховна Рада України. http://www.naiau.kiev.ua – Національна академія внутрішніх справ України. http://www.kmu.gov.ua – Кабінет Міністрів України. http://www.nau.kiev.ua – Нормативні акти України. http://www.ssmsc.gov.ua – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. http://www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||