АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ  31.12.2014 07:21

ТЕМА 6. «АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ (АФС) ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА»

 

Питання теми

1. Завдання та інформаційне забезпечення АФС
2.  Загальна оцінка фінансового стану  
3. Аналіз ліквідності та платоспроможності
4. Аналіз ділової активності

5. Аналіз складу та динаміки прибутку

6. Аналіз показників прибутковості

 

 

1.Завдання та інформаційне забезпечення АФС

 

Фінансовий стан визначається здатністю підприємства формувати і залучати кошти, повертати борги і покривати збитки.

   Предметом АФС є його фінансові ресурси, їх формування та використання.

   Метою АФС є підтвердження відповідного рівня фінансового стану підприємства, визначення факторів, які впливають на цей стан, здійснення прогнозування динаміки стану.

   Обєктом АФС є визначені шляхом розрахунку показники наявності сласних засобів, майнового стану, ліквідності і платоспроможності, ділової активності та ін. показники.

АФС є важливим елементом аудиту.  

 

Основними завданнями АФС є

1. Оцінка забезпеченості фінансовими ресурсами та їх використання.
2. Оцінка кредитоспроможності, рівень наявності залучених кредитних ресурсів.
3. Оцінка робочого капіталу (поточні активи та короткострокові зобов'язання), їх стану та аналізу руху.
4. Оцінка платоспроможності та ліквідності.
5. Вивчення динаміки показників ФС, тенденцій зміни ФС.
6. Виявлення факторів впливу на ФС.

 

Джерелами інформації для АФС є:

• Баланс (форма № 1).

 Інші форми фінансової звітності (форми № 2 – 5).

• Планова та інша внутрішня інформація (бізнес-план, дані бухгалтерського та упралінського обліку).
• Необлікова інформація (матеріали маркетингових досліджень, законодавчі та нормативні акти).

 

Субєкти аналізу та їх інтереси наведені в таблиці 1.

 

 

 

Таблиця 1

Субєкти аналізу фінансового стану та їх інтереси

 

Суб'єкти аналізу	Інтереси суб'єктів аналізу
Власники (акціонери)	Фінансові результати та фінансова стійкість підприємства
Інвестори, фінансові аналітики	Інвестиційна привабливість, рівень ризику інвестування
Кредитори	Кредитоспроможність, ліквідність
Постачальники, інші контрагенти	Платоспроможність, фінансова стійкість
Держава в особі контролюючих органів	Фінансові результати
Менеджери та персонал	Фінансова інформація для управління, фінансові результати
Аудитори, консалтингові фірми, асоціації, профспілки	Фінансовий стан підприємства та його окремі аспекти

 

Методи АФС

• Трендовий (горизонтальний) -  вивчення динаміки показників у часі.
• Структурний (вертикальний) – вивчення ваги окремих показників у загальній величині.
• Аналіз фінансових коефіцієнтів. Базується на розрахунку співвідношення статей або інших абсолютних показників між собою.
• Факторний аналіз – аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансового показника, що аналізується, за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження.

 

Залежно від рівня деталізації можна виділити два види аналізу:

1. Попередня загальна оцінка або експрес-аналіз фінансового стану, або «читання балансу»

 

2. Поглиблений аналіз, який дає змогу оцінити ліквідність і платоспроможність, фінансову стійкість, грошові потоки, ділову активність, загрозу банкрутства тощо.

 

2.Загальна оцінка фінансового стану

Експрес-аналіз балансу дозволяє:

• оцінити загальний обсяг, склад і структуру активів підприємства
•  проаналізувати динаміку вартості активів і порівняти її з динамікою обсягу реалізації продукції, фінансових результатів діяльності підприємства

 

• оцінити склад і структуру джерел формування активів (склад і структуру капіталу), яка визначає рівень фінансової стійкості підприємства)
• виявити позитивні та негативні аспекти фінасового стану, які вимагають глибшого дослідження.

 

При «Читанні балансу» звертаємо увагу на:

1. Вплив інфляції
Якщо темпи зростання валюти балансу первищують темпи інфляції за відповідний період, то це свідчить про реальне зростання майнового потенціалу і навпаки.

2. Джерела фінансування майна
Позитивно можна оцінити зростання майна, яке відбулося за рахунок збільшення власного капіталу або одночасного збільшення власного та позикового капіталу.
Негативним є збільшення боргових зобовязань.

 

3.Порівняння зміни валюти балансу із змінами показників фінансових результатів.
Позитивним явищем є перевищення коефіцієнтом приросту обсягу доходу від реалізації коефіцієнта приросту валюти балансу.

К пм = ((Б1 – Б0)/Б0)*100%;

де Б1, Б0 – середня величина майна за звітний і попередній періоди;

К пв = ((В1-В0) /В0)*100%

де В1, В0 – середня величина виручки за звітний і попередній періоди.

 

Про позитивні зміни в балансі свідчить

 

• збільшення валюти балансу;
• зростання темпів приросту усіх активів над темпами приросту необоротних активів;
• перевищення власного капіталу над позичковим і збільшення темпів його зростання порівняно з темпами зростання позичкового капіталу;
• приблизно однакові темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості.

 

   За даними додатку А (виданий студентам) складемо порівняльний аналітичний баланс (наведено в таблиці 2). Частина числових даних уже внесена в таблицю, під час лекції ми розбираємо, як вони обчислені і яке їхнє аналітичне значення, решту даних студенти повинні самостійно внести в межах виконання самостійної роботи.

   Під час розгляду даного питання робимо попередні висновок – валюта балансу зменшилась, що можна вважати негативним явищем.

 

Таблиця 2

Порівняльний аналітичний баланс

 

Показники балансу	На поч.періоду		На кін.періоду		Відхилення
	сума, тис.грн.	структура, %	сума, тис.гр.	структура, %	Абсол., тис.грн	Відносне, %
Актив
Необоротні активи	13102	76,04	12036,3	77,19	-1065,7	-8
Оборотні активи	4125,8	23,94	3550,9
Витрати м.п.	3,4	0,02	5
Баланс	17231,2	100	15592,2	100
Пасив
Власний капітал	12279,7		11635
Поточні зобов'язання	4951,2		3957,2
Баланс	17231,2	100	15592,2	100

 

 

3. Аналіз ліквідності та платоспроможності

 

Ліквідність - це спроможність перетворювати свої активи на гроші для виплати усіх необхідних платежів.

Найліквіднішою є готівка, далі – короткострокові цінні папери та дебіторська заборгованість, найменш ліквідні -  запаси.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення і в послідовності зростання цих строків

 

Залежно від рівня ліквідності, активи поділяються на такі групи:

• Найлікідніші активи (А1) – гроші, короткострокові фінансові вкладення (р. 220, 230, 240 активу балансу)
• Активи, що швидко реалізуються (А2) – готова продукція, товари, дебіторська заборгованість (р. 130-210)
• Активи, що реалізуються повільно (А3) – запаси та ін. оборотні активи (р. 100 -120, 250, 270)
• Активи, що важко реалізуються (А4) – необоротні активи.

 

Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов’язань групуються:

• Негайні пасиви (П1) – кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (р. 530), розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити (за даними додатку до балансу).
• Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити банків, інші поточні зобов'язання (р.620 мінус р.530 плюс р.430 плюс р.630)
• Довгострокові пасиви (П3) – довгострокові зобов'язання – 3-й розділ пасиву;
• Постійні пасиви (П4) – статті першого розділу пасиву балансу «Власний капітал» (р.380)

 

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу

Баланс буде ліквідним, якщо задовольнятиме таким умовам:

А1 ≥ П1;

А2 ≥  П2;

А3 ≥ П3;

А4 ˂ П4.

Аналіз ліквідності проводиться за допомогою таких фінансових показників

1. Коефіцієнт загальної ліквідності (К покриття)

 

 

 

 

При      К _{заг.лікв}         менше 2, вважається, що платоспроможність підприємства невисока і існує певний фінансовий ризик.  

  При  К _{заг.лікв}  більше 3 – може виникнути сумнів у ефективності використання оборотних активів.

   Співвідношення 2:1 вважається оптимальним.

 

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності

 

 

 

 

Де ГК – грошові кошти;

ДЗ – дебіторська заборгованість.

Середнє значення цього показника повинно бути в межах 0,5…0,6.

 

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

 

 

 

 

 

Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2 – 0,25.

Якщо К _абс.л.  менше 0,2, а коефіцієнт покриття менший 0,5, стан підприємства є загрозливим, і ймовірність банкрутства висока.

 

4. Чистий оборотний капітал

Чистий оборотний капітал = оборотні активи – поточні зобов'язання =

=  р.260 активу– р.620 пасиву

Позитивним вважається значення цього показника більше від 0

 

Показники платоспроможності

1. Коефіцієнт фінансової стійкості
(або автономії, або платоспроможності)

 

 

 

 

 

Де К_вл – власний капітал

А – вартість активів підприємства

  

Цей показник вважається достатнім, якщо його значення дорівнює чи перевищує 0,5. Чим вищим є значення цього показника, тим кращим вважається фінансовий стан підприємства.

 

2. Коефіцієнт структури капіталу (фінансування)

 

 

  

 

 

 

Зобов'язання включають розділи ІІ – V пасиву балансу.  Цей показник є дуже важливим. Його орієнтовне позитивне значення перебуває в межах 0,5 – 1,0

 

4. Аналіз ділової активності

Ділова активність – поточна господарська діяльність, спрямована на прискорення швидкості обороту активів, капіталу підприємства.

 

Для аналізу ділової активності використовуються:

 -  система фінансових коефіцієнтів;

- інші якісні та кількісні критерії (обсяг ринків збуту продукції; конкурентоспроможність; наявність стабільних відносин із споживачами і постачальниками тощо)

    Переважна більшість коефіцієнтів ділової активності пов'язані з оборотними активами (розглядались у темі “Аналіз оборотних активів”). Це такі коефіцієнти:

 

1) Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

Кокз = Чистий доход : Середня кредиторська заборгованість;

 

2) Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Кодз = Чистий доход : Середня дебіторська заборгованість;

 

3) Строк погашення дебіторської заборгованості (днів)

Спдз = Тривалість періоду : Кодз;

 

      4) Строк погашення кредиторської заборгованості (днів)

Спкз = Тривалість періоду : Кокз;

 

      5) Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів

Комз = Собівартість : Середній рівень запасів.

 

Позитивною тенденцією є збільшення коефіцієнтів 2, 4, 5 і зменшення показників 1, 3.

Крім цього, обчислюються такі коефіцієнти ділової активності

Коефіцієнт оборотності активів:

Чистий доход : Середня вартість активів;

 

7) Коефіцієнт оборотності основних засобів:

Чистий доход : Середня вартість основних засобів (первісна);

 

8) Коефіцієнт оборотності власного капіталу

Чистий доход : Середнє значення власного капіталу.

 

Позитивною тенденцією є збільшення цих коефіцієнтів

Абсолютні показники, за якими можна аналізувати ділову активність :
 - обсяг капіталу;
 - обсяг доходу (виручки від реалізації продукції);
 - прибуток.
    У процесі аналітичного дослідження зіставляють темпи зміни цих показників за декілька періодів. Зростання даних показників оцінюється як позитивна тенденція. Чим вищими є темпи зростання доходу від реалізації продукції і прибутку, тим перспективнішим є вкладання капіталу в діяльність підприємства

Оптимальне співвідношення темпів зростання даних показників

   Темп зростання прибутку > Темп зростання доходу > Темп зростання капіталу > 100

   Таке співвідношення свідчить, що економічний потенціал покращується, масштаби зростають, темпи зростання виручки перевищують темпи капіталу, а темп зростання прибутку іще вищий.

 

5. Фінансові результати д-ті під-ва характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий внаслідок надзвичайних обставин.

Основними званнями аналізу фінансових результатів є:

1) вивчення можливостей отримання прибутку відповідно до наявного ресурсного потенціалу і кон’юнктури ринку;

2) визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати і оцінювання якості прибутку;

3) виявлення шляхів збільшення суми прибутку і підвищення рівня прибутковості бізнесу;

4) оцінювання роботи під-ва з використання можливостей збільшення прибутку і рентабельності;

5) вироблення рекомендацій з підвищення ефективності системи керування прибутком.

 

Аналіз складу та динаміки прибутку підприємства

Прибуток – це частина доходу, що залишається на підприємстві після відшкодування усіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції.

Згідно з П(С)БО №3 розрізн. такі види прибутку:

Валовий прибуток – різниця між чистим доходом (виторгом) від реалізації прод-ції і собівартістю реалізації прод-ції;

Фінансовий результат від звичайної діяльності – фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування мінус податок на прибуток від звичайної діяльності;

Чистий прибуток – фінансові результати від звичайної діяльності плюс надзвичайні доходи мінус надзвичайні витрати та податки з надзвичайного прибутку.

 Прибуток визначають з урахуванням фін. результатів як операційної так і ін. д-ті.

Розглянемо послідовність визначення чистого прибутку підприємства (у формі схеми - самостійно).

У аналізі використовують різні показники прибутку, які можна класифікувати так:

1. За видами господарської діяльності розрізняють прибуток від основної (операційної) д-ті, прибуток від інвестиційної д-ті, прибуток від фін. д-ті.

2. За складом включених елементів розрізн. валовий прибуток, прибуток до оподаткув., чистий п.

3. Залежно від характеру д-ті розрізн. прибуток від звич. д-ті і прибуток від надзвич. Ситуацій.

4. За характером оподаткування розрізняють оподатковуваний і неоподатковуваний прибуток відповідно до законодавства.

5. За ступенем обліку інфляційного фактора – номінальний і реальний;

6. За екон. змістом: бухгалтерський і економічний. При визначенні економ. прибутку врах. ще і неявні витрати, наприклад, витрати на утримання оз, що належать власнику під-ва.

7. За характером використ. чистий прибуток поділ. на капіталізований і споживаний. Капіталізований прибуток – це частина чистого прибутку, що спрямовується на фінансування приросту активів.

 

До факторів, які мають вплив на зміну чистого прибутку належать:

1. Зміна виручки від реаліз. прод-ції (обсяг реалізації і ціна продукції)
2. Зміна собівартості реалізованої продукції
3. Зміна адмін. витрат, витрат на збут, ін. операц. витрат;
4. Зміна фінансових доходів і витрат;
5. Зміна податку на прибуток під-ва.

 

6. Аналіз показників прибутковості (рентабельності)

1. Прибутковість власного капіталу , де

 – чистий прибуток підприємства

2. Прибутковість активів

 , де

 – загальна вартість активів підприємства

Показники прибутковості можна також назвати показниками рентабельності. Рентабельність – це показник, що характеризує рівень ефективності виробництва.

3. Рентабельність реалізації (або рентабельність діяльності або операційна маржа) можна знайти за формулою:

 (9), де

 

4. Можна також розраховувати рентабельність окремих видів продукції:

  (10), де

 - рентабельність і-го виду продукції;  – ціна і-го виду продукції

 – собівартість і-го виду продукції

5. Рентабельність продукції обчислюється наступним чином:   

Рентаб. продукції = (операційний прибуток + ін..операц витрати – ін..операц доходи): (собівартість + адмін. витрати + витрати на збут).

Позитивним явищем є зростання даних показників.