АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 11.07.2014 03:26

ЧАСТИНА І. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

ТЕМА 1. РОЛЬ ТА НАПРЯМКИ АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

• Необхідність аналізу національної економіки. Аналіз економіки ex post та ex ante. Методологічна основа аналізу ex post. Визначення закономірностей формування макроекономічних параметрів на основі аналізу ex ante.

• Об’єкт і предмет аналізу національної економіки. Розробка методології та методики визначення основних показників закономірностей розвитку економіки як предмет аналізу.

• Основні задачі аналізу економіки. Необхідність комплексної характеристики національних ринків. Попереджуваний характери аналізу національної економіки.

• Основні напрямки аналізу економіки. Зв’язок аналізу національної економіки з макроекономікою та макроекономічною політикою, статистикою, галузевими та регіональними економіками.

                        

Основні поняття та їх визначення

Аналіз ex post	—	фактично національне рахівництво, в межах  якого визначаються основні макроекономічні параметри.
Аналіз ex ante	—	дозволяє визначити закономірності формування макроекономічних параметрів.
Аспект	—	точка зору, з якої розглядається економічне явище, економічні процеси.

 

ТЕМА 2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА АНАЛІЗУ

 НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

• Визначення методології. Систематичність, системність, комплексність як методологічні вимоги до аналізу макроекономічних процесів. Методологічні особливості аналізу національної економіки, оперування агрегованими економічними категоріями. Характеристика суб’єктів та ринків національної економіки.

• Сутність та види економічної активності домашніх господарств, підприємств, держави, закордону. Чисті податки держави, державні витрати, вплив держави на процес економічного кругообігу через державні закупки, податки і пропозицію грошей. Тотожність на рівні національної економіки між грошовими доходами і сукупними  витратами. Аналіз різниці в кругообігу ресурсів, продуктів і доходу в моделі відкритої та закритої економіки.

• Національні ринки. Товарний ринок, його роль у формуванні структурних зрушень в економіці, ефективності функціонування економічної системи, створення конкурентного середовища. Ринок праці, індикатори його стану. Фінансовий ринок, його структура. Функції, індикатори стану роль в макроекономічних зв’язках.

• Види аналізу національної економіки: статичний, порівняльної статики, динамічний. Врахування фактору часу при економічних дослідженнях. Екзогенні та ендогенні чинники.

• Методи аналізу економіки. Визначення понять методики і методу. Класифікація і характеристика методів наукового дослідження. Методи економічного аналізу як конкретний вираз загально-наукових методів.

• Інформаційне забезпечення моніторингу на макрорівні. Класифікація показників соціально-економічного розвитку: кількісні, якісні, натуральні, вартісні, абсолютні, відносні показники, їх характеристика. Найважливіші індикатори стану національних ринків та суб’єктів економіки.

 

Основні поняття та їх визначення

Альтернативна вартість	—	це вартість заміни.
Агреговані  (показники, ринки)	—	загальні, сукупні показники, величини, ринки.
“Держава”	—	це всі бюджетні організації та установи, що виробляють громадські блага.
“Домашні господарства”	—	це окремі особи, сім´ї, організації некомерційного характеру – церква, дитячі будинки, будинки для людей похилого віку.
Екзогенні фактори	—	зовнішні фактори, зовнішні змінні моделі, значення яких вона не визначає.
Ендогенні фактори	—	внутрішні фактори, внутрішні змінні моделі, значення яких вона визначає.
“Закордон”	—	це економічні суб´єкти, які розташовані за межами даної країни і мають з нею господарські зв´язки.
Інформаційне забезпечення	—	це сукупність відомостей про економічні процеси.
Категорія	—	Загальне поняття, яке відображує найбільш суттєві ознаки, характеристики певних явищ.
Метод	—	сукупність способів, прийомів вивчення економічних явищ і процесів.
Методика	—	сукупність методів, засобів дослідження.
Модель	—	спосіб абстрактного, математично формалізованого відображення явищ і процесів в економіці.
Моніторинг	—	постійне спостереження за соціально-економічними процесами.
“Підприємства”	—	це ділові господарські одиниці, фірми, торгівля, транспорт, всі організаційні форми капіталу, що виробляють товари і послуги.
Прогноз	—	науково-обгрунтований стан об´єкту в майбутньому.

 

ЧАСТИНА ІІ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОВАРНИЙ РИНОК: МЕТОЛОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА АНАЛІЗУ

 

ТЕМА 3. ОСНОВНІ ІНДИКАТОРИ ТА УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВАРНОГО РИНКУ

• Макроекономічні показники стану товарного ринку. Методи оцінки масштабів тіньової економіки. Валовий внутрішній продукт, валовий національний дохід, чистий внутрішній продукт, визначення їх динаміки.

• Показник чистого економічного добробуту, методологія визначення. Фактори, що обмежують застосування ВВП на душу населення як показника економічного добробуту. Послідовність визначення компонентів показника чистого економічного добробуту. Співвідношення в темпах зміни показників ВВП і чистого економічного добробуту.

• Номінальний та реальний ВВП. Індекси Пааше, Ласпейреса, Фішера. Методика визначення. Процеси інфлювання та дефлювання. Основні відмінності між індексами Пааше та Ласпейреса.

• Конкуренція на товарному ринку. Функції конкуренції: регулювання, розподілу, мотивації. Умови досконалої конкуренції. Прояви монополізації товарного ринку. Інфляційний вплив монополіста на ціни, графічна інтерпретація. Характеристика дій окремих підприємств, які призводять до монополізації ринку.

• Методика визначення конкурентності товарного ринку: індекси Харфіндала-Хіршмана (ННІ), ринкові концентрації (CR), ступінь монополізації ринку (MR). Тенденції монополізації або демонополізації ринку.

• Аналіз моделей рівноваги товарного ринку “AD – AS”, “Витрати – випуск”, “Вилучення – ін’єкції”. Причинно-наслідкові зв’язки між сукупним попитом і впливом окремих цінових факторів.

• Парадокс моделі “AD – AS” в умовах монополізації товарного ринку. Графічна інтерпретація. Вплив динаміки виробництва у галузях з високою капіталомісткістю на парадоксальну рівновагу.

• Мультиплікативні ефекти на товарному ринку. Аналіз сукупного ефекту від зміни податків і державної політики витрат. Економічний зміст мультиплікативних ефектів.

                                        

Основні поняття та їх визначення

ВВП номінальний	—	валовий внутрішній продукт, який вимірюється в цінах поточного року і залежить від інфляції.
ВВП реальний	—	валовий внутрішній продукт, який вимірюється в цінах базового року і абстрагується від інфляції.
Індекс цін – дефлятор	—	співвідношення ВВП номінального і ВВП реального, показує як змінився ВВП виключно за рахунок зміни цін. Називається також індекс Пааше.
Індекс споживчих цін	—	індекс цін тільки для фіксованого, незмінного набору споживчих товарів і послуг. Називається також індекс Ласпейреса.
Валовий внутрішній продукт	—	це загальна ринкова вартість кінцевої продукції, яка вироблена резидентами країни за рік.
Конкурентоспроможність	—	здатність продукції відповідати вимогам ринку в певний період.
Конкуренція	—	наявність на ринку значної кількості незалежних покупців і продавців та можливість для них вільно виходити на ринок і залишати його.
Монополія	—	виключне право виробництва, торгівлі, яке належить одному суб´єкту ринку (підпри-ємству, державі).
Монопольна ціна	—	ціна, яка пропонується пануючими в економіці монополістичними об´єднаннями.

 

ТЕМА 4. ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ СПІВВІДНОШЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

• Основні види і показники структури економіки. Відтворювальна, галузева, регіональна структури, їх характеристика. Фонди заміщення, споживання, нагромадження. Норма нагромадження як основний регулюючий параметр розвитку економіки. Оптимальна норма нагромадження, її верхня та нижня межа. Ефективність нагромадження. Фактори нагромадження. Регіональна структура економіки. Показники галузей спеціалізації регіону. Ефективність функціонування територіально-виробничих комплексів.

• Секторна структура ВВП. Сектори нефінансових корпорацій, фінансових корпорацій, загально-державного управління, домашніх господарств, закордон. Структура ВВП на стадії виробництва, кінцевого використання, за доходами. Методика аналізу. Індекси централізації економіки, реальних кінцевих невиробничих витрат секторів ЗДУ, НКО та реальних кінцевих споживчих витрат сектору ДГ.

• Методика аналізу структури економіки на основі міжгалузевого балансу. Схема балансу, характеристика його квадрантів. Кінцева і проміжна продукція, співвідношення, значення для аналізу економічної динаміки. Методика аналізу структури ВВП за кінцевим використанням на основі міжгалузевого балансу : споживчі витрати, валові та чисті інвестиції, амортизація, державні закупки. Співвідношення між ними. Аналіз структури ВВП за  доходами на основі міжгалузевого балансу.

 

Основні поняття та їх визначення

Відтворювальна структура економіки	—	це співвідношення окремих компонентів валового випуску за вартістю – фонди заміщення, споживання і нагромадження, і матеріально-речовим складом – засоби виробництва і предмети споживання.
Ефективність нагромадження	—	віддача з кожної гривні чистого нагромадження у вигляді приросту національного доходу або ВВП.
Інституційні сектори економіки	—	господарські одиниці, які знаходяться в межах економіки і володіють активами, приймають на себе зобов´язання та можуть займатися господарською діяльністю з іншими господарськими одиницями.

 

ТЕМА 5. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

• Аналіз розвитку промисловості. етапи аналізу, методика аналізу: тенденції зміни частки промисловості у ВВП, індекс реального обсягу промислового виробництва, темпи оновлення промислової продукції. Методика обчислень. Методика визначення впливу продуктивності праці на динаміку промислового виробництва. Основні показники розвитку промисловості,  структура промисловості та тенденції структурних зрушень. Напрямки аналізу.

• Основні показники стану сільського господарства. Етапи аналізу розвитку сільського господарства. Галузева структура сільського господарства, аналіз тенденцій її зміни. Методика аналізу структурних зрушень у сільському господарстві. Індекси реального обсягу продукції рослинництва і тваринництва. Динаміка виробництва продукції галузей сільського господарства. Рівень розвитку рослинництва і тваринництва. Методика визначення впливу продуктивності праці на динаміку валової продукції сільського господарства. Сезонні коливання у сільському господарстві. Методи їх врахування.

• Методика визначення показників ефективності промислового і сільськогосподарського виробництва: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність, продуктивність праці, матеріаломісткість, енергомісткість, конкурентоздатність продукції.

   

Основні поняття та їх визначення

Валовий продукт промисловості	—	сукупна ринкова вартість промислових товарів та послуг вироблених резидентами рік.
Валовий продукт рослинництва	—	вартість продукції рослинництва, включає вартість насіння та продуктів, одержаних в результаті вирощування рослин та їх сільськогосподарського використання.
Валовий продукт сільського господарства	—	узагальнуюючий показник, вартість продукції рослинництва і тваринництва.
Валовий продукт тваринництва	—	Варістість продукції тваринництва, включає вартість сированни та продуктів тваринництва.

 

ЧАСТИНА ІІІ. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО         РИНКУ

 

ТЕМА 6. ГРОШОВО-КРЕДИТНИЙ РИНОК: ПОКАЗНИКИ СТАНУ ТА МЕТОДИКА АНАЛІЗУ

• Структура фінансового ринку. Роль грошово-кредитного ринку: грошова маса, ліквідність грошей, грошові агрегати, кредити банків, грошова база, коефіцієнт готівки, рівень доларизації, рівень монетизації, швидкість грошового обігу, кредитні ресурси комерційних банків, депозитний та грошовий мультиплікатори.

• Фактор часу в оцінці грошових потоків. Майбутня та поточна вартість грошей, методика обчислення. Процеси дисконтування і капіталізації. Ануїтетні внески, коефіцієнт ануїтету майбутньої вартості.

• Аналіз рівноваги грошово-кредитного ринку. Умови рівноваги. Фактори, що впливають на пропозицію грошей в поточному періоді. грошово-кредитна емісія, її складові, методика обчислення, формули І.Фішера і А.Пігу для визначення попиту на гроші.

• Взаємозв’язок грошового і товарного ринків. Графічні інтерпретація. Зміни на грошовому інвестиційному і товарному ринках, їх вплив, на ефективність грошово-кредитних заходів в умовах низького рівня зайнятості та повної зайнятості.

• Аналіз впливу світової економіки на наслідки грошово-кредитних заходів. Узгодження тих чи інших монетарних заходів із збалансуванням торгівельного балансу та макроекономічною рівновагою.

• Аналіз впливу світової процентної ставки на рівновагу в моделі Манделла – Флемінга. Наслідки зменшення або збільшення національної процентної ставки до рівня світової.

   

Основні поняття та їх визначення

Ануітетні внески		—	це внески, однакові в різні роки.
Грошова маса		—	це кількість грошей, які знаходяться в обігу.
Грошові агрегати		—	це структуризована грошова маса. Розріз-няють грошові агрегати МО, М1, М2, М2n, М3, М3n.
	Дисконтування майбутнього доходу	—	процес приведення майбутнього доходу до його еквівалента в поточній вартості. В процесі дисконтування сума майбутнього доходу зменшується за допомогою фактору дисконтування, який відображує відповідну процентну ставку.
	Капіталізація	—	це процес зростання вартості грошей (депозитів або позик) в часі.
	Ламбардна ставка	—	ставка, за якою Національний банк надає кредити комерційним банкам під забезпе-чення високоліквідних активів (державних цінних паперів).
	Поточна вартість майбутнього доходу	—	це та сума грошей сьогодні яка створить певний майбутній дохід за наявних процентних ставок.

 

ТЕМА 7. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ФОНДОВОГО РИНКУ

• Класифікація учасників фондового ринку: емітенти, інвестори, посередники, держава. Їх функції. Сутність і функції фондової біржі. Продавці та покупці фондового капіталу.

• Первинний фондовий ринок і його завдання, основні емітенти, інвестори, об’єкти і форми угод. Вторинний фондовий ринок: його функції. Біржовий та позабіржовий ринки цінних паперів, їх суб’єкти, призначення. Інші ознаки аналізу ринку цінних паперів.

• Сутність цінних паперів, їх класифікація – пайові, боргові, похідні цінні папери. Інші ознаки класифікації. Рівень надійності цінних паперів.

• Акції, їх визначення, класифікація. Ціна акції: номінальна, емісійна, курсова, балансова. Дохід акціонера. Антиінфляційна стійкість акцій.

• Облігації, їх визначення, класифікація. Ринкова ціна облігації, залежність від коливань економічної активності та процентних ставок. Аналіз ринку облігацій і визначення їх ринкової вартості, врахування фактору часу методами капіталізації та дисконтування. Методика обчислення розрахункової ринкової ціни облігації.

• Похідні цінні папери – ф’ючерси, опціони, варанти, їх визначення.

• Індекси фондового ринку. Індекс Доу – Джонса, методика визначення промислового, транспортного, комунального, середнього індекса Доу – Джонсона. Індекси “Standart and Poor’s”, “Financial Times”, DAX, методика їх визначення. Українські фондові індекси.

• Показники, які використовуються при аналізі фондового ринку, методика їх визначення.

• Методика дослідження фондового ринку. Визначення початкового рейтингу емітента і його акцій. Види аналізу фондового ринку. Способи дослідження фондового ринку: підхід “зверху – вниз”, послідовність підходу; підхід “знизу – вверх”, критерії вибору цінних паперів.

 

Основні поняття та їх визначення

Варрант		—	доручення, документ, у якому фіксуються повноваження представника на здійснення угод від імені іншої особи.
Вексель		—	письмове зобов’язання сплатити борг.
Вторинний ринок цінних паперів		—	забезпечує обіг цінних паперів.
	Купонна ставка	—	процентна ставка, яка сплачується що-квартально, щопіврічно, щорічно власнику облігації.
	Облігація	—	це письмове боргове зобов’язання, в якому емітент зобов’язується виконати умову – зворотню виплату отриманої грошової суми і виставленого процентного винагородження.
	Первинний ринок цінних паперів	—	це ринок перших і повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів.
	Фондова біржа	—	організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому відбувається торгівля цінними паперами.
	Цінні папери	—	документи, що відображують майнові права, можуть самостійно обертатись на ринку і бути об’єктом купівлі-продажу. Є джерелом регулярного або одноразового доходу.

 

 ТЕМА  8. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ВАЛЮТНОГО РИНКУ

• Сутність валютного ринку. Об’єкт аналізу валютного ринку. Функціональне призначення валютного ринку. Валютні операції. Суб´єкти валютного ринку.  Класифікація валютного ринку за різними ознаками. Ф’ючерсний ринок як складова валютного ринку, валютні ф’єючерси, хеджування.

• Аналіз операцій на валютному ринку. Напрямки аналізу, способи здійснення фінансових операцій на валютному ринку.

• Валютна система, сутність. Національна, світова, міжнародна валютні системи.

• Валютний курс. Котирування валюти, крос-курси, спот-курси, форвадні курси. Економічні функції валютного курсу.

• Методи визначення валютних курсів. Паритет купівельної спроможності, методики обчислення. Види валютних курсів: фіксований, гнучкі, змішані, їх сутність. Номінальна та реальний валютні курси.

• Аналіз впливу валютних курсів на макроекономічні процеси. Валютне регулювання на міжнародному і національному рівні. Методи валютного регулювання: девальвація, ревальвація, валютна інтервенція, корекція процентних ставок НБУ, валютні обчислення, регулювання платіжного балансу, режим конвертованості валют. Вплив валютного курсу на зміну експорту та імпорту.

 

Основні поняття та їх визначення

Валютний кошик	—	набір національних валют який використовується при котуванні іноземної валюти для визначення валютного курсу національної валюти.
Валютний курс	—	ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.
Валютний ризик	—	небезпека валютних втрат, пов´язаних зі зміною курсу іноземної валюти щодо національної валюти при проведенні валютних операцій.
Валютний ринок	—	це сфера економічних відносин з купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій щодо інвестуваннявалютного капіталу.
Девальвація	—	зниження валютного курсу.
Валютний кошик	—	набір національних валют який використовується при котуванні іноземної валюти для визначення валютного курсу національної валюти.
Валютний курс	—	ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.
Валютний ризик	—	небезпека валютних втрат, пов´язаних зі зміною курсу іноземної валюти щодо національної валюти при проведенні валютних операцій.
Валютний ринок	—	це сфера економічних відносин з купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій щодо інвестування валютного капіталу.
Девальвація	—	зниження валютного курсу.
Міжнародні валютні резерви	—	іноземні валюти, які країна може використовувати для покриття дефіциту платіжного балансу.
Міжнародний банк реконструкції і розвитку	—	банк, який надає позики країнам, що розвиваються.
Міжнародний валютний фонд	—	міжнародна асоціація держав для надання позик в іноземній валюті країнам із дефіцитом платіжного балансу і для підтримки валютних курсів.
Плаваючий валютний курс	—	курс, який вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку.
Ревальвація	—	підвищення валютного курсу.
Фіксований валютний курс	—	жорстко встановлена Національним банком за валютним паритетом відносна ціна внутрішньої та зовнішньої валют.

 

ЧАСТИНА ІV. РИНОК ПРАЦІ ТА РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ: МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА АНАЛІЗУ

 

ТЕМА 9. СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ, ПОКАЗНИКИ РИНКУ ПРАЦІ

•  Загальна характеристика ринку праці, його суб’єкти і об’єкт. Ринок праці в широку і вузькому значенні, специфічні функції та мета аналізу. Фактори, що визначають структуру ринку праці. Типи кон’юнктури ринку праці.

• Класифікація ринку праці за різними критеріями. Потенційний, циркулюючий, внутрішньофірмовий ринок праці. Типи ринків праці залежно від умов конкуренції.

• Макроекономічні показники стану ринку праці. Зайнятість і безробіття, особи поза робочою силою відповідно до класифікації МОП. Продуктивна, соціально-корисна, повна зайнятість. Сутність ефективної зайнятості. Робоча сила, економічно активне населення. Види безробіття. Графічне зображення фрикційного і структурного безробіття. Методика обчислення.

• Коефіцієнти працевлаштування та звільнення. Методика їх визначення, вплив на рівень безробіття. Сутність коефіцієнта  “заміни”, його коливання під впливом різних факторів.

• Структура балансу ринку праці. Показники трудової міграції, її позитивні та негативні наслідки. Види міграції. Поняття еміграції та імміграції.

   

Основні поняття та їх визначення

	Безробітні	—	це особи, які не мають роботу, але активно шукають її, реєструючись на біржі праці (або в центрах зайнятості).
	Економічно активне населення	—	це робоча сила, тобто зайняті і безробітні.
	Економічно неактивне населення	—	це частина населення, яка не входить до складу робочої сили.
Ефективна зайнятість		—	це використання робочої сили без втрат, забезпечення найбільшого матеріального результату.
Стаціонарне безробіття		—	це такий стан ринку праці, коли чисельність працевлаштованих дорівнює чисельності звільнених і коефіцієнт працевлаштування дорівнює коефіцієнту звільнення.

 

ТЕМА 10. ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ

• Напрямки аналізу формування і розвитку ринку праці. Умови збалансованості робочих місць і робочої сили, показники аналізу. Формування пропозиції на ринку праці. Попит на робочу силу, визначення функціонуючих і вакантних робочих місць, наявність робочих місць. Коефіцієнт збалансованості ринку праці, ситуації, які він може характеризувати.

• Напрямки і методика аналізу професійної підготовки робочої сили, визначення структури професійної підготовки незайнятого населення.

• Характеристика незбалансованості на ринку праці за допомогою коефіцієнтів навантаження та вакантності. Методика їх визначення.

• Аналіз тенденцій зайнятості, динаміка чисельності зайнятих, динаміка збалансованості робочої сили і робочих місць. Сутність показників обороту робочих місць і робочої сили, методика їх обчислення. Темпи створення нових та ліквідації старих робочих місць, показник надлишкового обороту робочих місць. Темпи працевлаштування і звільнення, показник “холостого обороту” робочої сили.

• Показники ефективності функціонування ринку праці, ефективність роботи служби зайнятості, продуктивність праці, методика обчислення. Відкритий та прихований ринок праці, коефіцієнт прихованого безробіття. Явна та неявна форми прихованого безробіття. Методика обчислення темпів росту продуктивності праці, частки приросту ВВП за рахунок підвищення продуктивності праці, вартісного приросту ВВП за рахунок продуктивності праці. Екстенсивні та інтенсивні фактори продуктивності праці.

 

Основні поняття та їх визначення

Відкритий ринок праці	—	це ринок праці, на якому економічно активне населення створює пропозицію робочої сили.
Ефективність роботи служби зайнятості	—	це частка працевлаштованих безробітних у загальній їх чисельності.
Коефіцієнт вакантності	—	це співвідношення між кількістю вакантних робочих місць і чисельністю безробітних.
Коефіцієнт збалансованості ринку праці	—	це відносний показник, який характеризує співвідношення між попитом на робочу силу та її пропозицію.
Коефіцієнт навантаження на одне робоче місце	—	це відносний коефіцієнт, який характеризує співвідношення між чисельністю безробітних і кількістю вакантних робочих місць.
Надлишковий оборот робочих місць	—	характеризує перевищення загального обороту робочих місць над їх кількістю, достатньою для забезпечення необхідного приросту зайнятості.
Неявне приховане безробіття	—	це приховане безробіття, пов’язане з неефективною роботою працюючих внаслідок низького рівня продуктивності праці.
Оборот робочих місць	—	за свою суттю збігається з динамікою зайнятості, характеризує частку динаміки створених та ліквідованих робочих місць.
Оборот робочої сили	—	характеризує динаміку працевлаштованих та звільнених працівників, збігається з динаміком зайнятості.
Приховане ринок праці	—	це формальна зайнятість; цей ринок створюють працівники, які перебувають в умовах неповної зайнятості.
Продуктивність праці	—	це ефективність виробничої діяльності робочої сили, яка виражається кількістю продукції, що виробляється працюючими за рік (в одиницю часу).
Професійна підготовка робочої сили	—	потребується за наявністю в економіці природнього безробіття і охоплює первинне навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації.
Холостий оборот робочої сили	—	це частина робочої сили, яка не була в розрахунковому періоді пов’язана з перерозподілом робочих місць (працевлаштуванням або звільненням).
Явне приховане безробіття	—	це приховане безробіття, пов’язане з вимушеним скороченням робочого часу.

 

ТЕМА  11. РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ: ІНДИКАТОРИ СТАНУ І МЕТОДОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ

• Сутність показника рівня життя населення. Аспекти аналізу рівня життя. Узагальнюючі та відносні показники рівня життя населення, їх особливість. Основні соціально-економічні індикатори рівня життя, їх сутність, методика обчислення: реальний ВВП на душу населення, грошові доходи і витрати, реальна заробітна плата, споживання основних продуктів харчування на душу населення, природний приріст населення та середня тривалість життя, частка витрат на розвиток соціальної сфери в бюджеті, використання вільного часу.

• Поняття людського розвитку. Методологія визначення індексу людського розвитку. Визначення гендерного показника, гендерні нерівності. Поняття добробуту, нижча та вища межа добробуту.

• Визначення прожиткового мінімуму, вартість “споживчого кошика”. Нормативний і статистичний методи розрахунку прожиткового мінімуму. Фізіологічний і соціальний мінімум. Рівень маргінальності – сутність показника, вплив на міграційні процеси. Причини виникнення бідності. Статистичний метод визначення межі бідності.

• Необхідність соціального захисту населення. Очікувана і ретроспективна індексація доходів населення.

   

Основні поняття та їх визначення

	Бідність	—	неможливість унаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу.
	Верхня межа малозабезпеченості	—	це мінімальний споживчий бюджет, який забезпечує основні фізіологічні та соціально-культурні потреби людей на суспільно-необхідному рівні.
	Гендерний показник	—	це індекс людського розвитку, який враховує соціально-економічну нерівність в становищі чоловіків і жінок в країні.
	Глибина бідності*	—	відхилення величини доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності.
	Індекс людського розвитку	—	простий середньоарифметичний індекс реального ВВП на душу населення, рівня освіти та середньої тривалості життя.
Людський розвиток		—	це безперервний процес розширення можливостей вибору, які постійно змінюються.
Межа бідності*		—	рівень доходу, нижче від якого є неможливим задоволення основних потреб.
Нижня межа малозабезпеченості		—	це фізіологічний мінімум, мінімальний споживчий бюджет, який забезпечує тільки необхідні фізіологічні потреби людей.
Прожитковий мінімум		—	або мінімальний споживчий бюджет, який визначається вартістю споживчого кошика, виходячи з мінімально припустимих нормативів споживання найважливіших благ і послуг.
Рівень маргінальності		—	це частка населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум, тобто тих, хто знаходиться за межою бідності.

 

ЧАСТИНА V. ІНВЕСТИЦІЙНА, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ             ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА

 

ТЕМА 12. АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• Аналіз інвестиційної діяльності здійснюється з метою виявлення, наскільки сприятливим є інвестиційний клімат, які саме джерела фінансування задіяні і як ефективно вони використовуються, чи  забезпечені ресурсами структурні зрушення в економіці.

• Інвестиції класифікують за різними ознаками. Так, за формами розрізняють фінансові, реальні, інноваційні інтелектуальні інвестиції.

• Фінансування інвестиційної діяльності здійснюється із внутрішніх та зовнішніх джерел. До внутрішніх джерел відносяться бюджетні асигнування (з державного та місцевих бюджетів), державні позички та кредити комерційних банків, власні кошти ( прибуток) підприємств і організацій, амортизаційні відрахування, благодійні фонди. До зовнішніх джерел належать іноземні позики Уряду, іноземні кредити за державними гарантіями, іноземні комерційні кредити та інвестиції.

• Інвестиції суттєво впливають на обсяг національного виробництва, сприяють нагромадженню фондів підприємств і створюють основу для економічного зростання у майбутньому. Тому при  аналізі інвестиційної діяльності важливо співставляти темпи росту інвестицій в основний капітал і темпи росту ВВП,  забезпечуючи випереджаючі темпи росту інвестицій. Стабільні темпи росту інвестицій свідчать про активізацію учасників інвестиційної діяльності.

• Капітальні вкладення – це матеріальна частина реальних інвестицій спрямованих на розширене відтворення основних виробничних і невиробничих засобів. Основними складовими капіталовкладень є: витрати на будівельно-монтажні роботи; витрати на придбання різних видів устаткування, машин, механізмів, інструментів; витрати на проектно-дослідну діяльність.

• Оцінка інвестиційної привабливості галузей здійснюється за синтетичними та аналітичними показниками.

• Кожна група цих показників охоплює ряд аналітичних, які мають рангові значення і визначають у кінцевому підсумку вагомість синтетичного показника.

• Оцінка кожного узагальнюючого показника базується на використанні аналітичних показників. Шляхом їхнього підсумовування визначається рангове значення кожного досліджуваного регіону.

• Кожний регіон по кожному з п’яти узагальнюючих показників отримує певний середній рейтинг, який розраховується як середня арифметична рейтингів цього регіону за окремими аналітичними показниками.

• До заключного етапу аналізу інвестиційної привабливості регіонів входить розрахунок  інтегрального показникаоцінки пріоритетності кожного регіона, який визначається як сума добутків рейтингового значення узагальнюючого показника даного регіону на значимість цього показника у сукупній оцінці.

• Практичне використання наукового, науково-технічного, інтелектуального результату складає сутність інноваційної діяльності, компонентами  якої є  новації, інвестиції та час, що потрібні для перетворення новацій у нововведення, й інновації (самі нововведення).

• Більш широким за змістом є  інноваційний процес, який охоплює інноваційну діяльність, етапи життєвого циклу інновацій, фінансування нових розробок. Отже інноваційний процес полягає у одержанні та комерціалізації прогресивних техніко-технологічних і соціально-економічних розробок.

• Ефектвід інноваційної діяльності визначається за такими показниками: комерційний (фінансовий) ефект; бюджетний ефект; загальноекономічний ефект.

 

Основні поняття та їх визначення

Інвестиції                          -  вкладення довгострокового капіталу у різні сфери.

Капіталовкладення          –  матеріальна частина реальних інвестицій.

Інвестиційна діяльність –  акумуляція і послідовне перетворення грошових, майнових коштів, цінних паперів в інвестиції.

Інновації                            - нововведення, прогресивні техніко технологічні та соціально – економічні зміни, поява нових способів виробництва, видів продукції та послуг.

Інновації радикальні        -  суттєві техніко-технологічні зміни.

Інновації інкрементальні – часткове оновлення техніки і технології

Новації                           - результат наукової, науково-технічної, інтелектуальної діяльності.

 

ТЕМА  13. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• Перевагами міжнародного розподілу праці є підвищення продуктивності праці в країнах-учасницях, розширення випуску експортованої продукції та скорочення випуску низькорентабельної, збиткової продукції, яку можливо змінити імпортом, збільшення обсягу національного ринку товарів і послуг.

• Провідну роль у зовнішньоекономічній діяльності відіграє міжнародна торгівля. Спостерігаються певні тенденції у сучасній світовій торгівлі: випереджаючі темпи зростання торгівлі послугами, збільшення у експортно-імпортних операціях частки готової продукції порівняно із часткою сировини.

• Міжнародна торгівля мультиплікативно впливає на ВВП. Зростання експорту прямопропорційно збільшує сукупні витрати національної економіки і ВВП. Закупівля імпорту означає витрати на іноземні товари і послуги.

• Чистий експорт прямопропорційно залежить від динаміки ВВП у торгових партнерів і обернено  - від динаміки національного ВВП.

• Обсяг і динаміка зовнішньої торгівлі значно залежить від характеру торгової політики держави, яка визначається існуванням тарифних і нетарифних обмежень. Тарифні обмеження досить точно кількісно обчислюються, а нетарифні заходи оцінюються лише приблизно, для чого розраховується їхня інтенсивність.

• Розрізняють відкритий, помірний, обмежувальний, заборонний характер зовнішньої торгівлі.

• Девальвація національної валюти відносно інших валют призводить до збільшення експорту і зменшення імпорту, тобто позитивно впливає на чистий експорт. Ревальвація національної  валюти, навпаки, викликає скорочення чистого експорту.

• Результати зовнішньоекономічної діяльності та джерела її фінансування відображуються у платіжному балансі за принципом подвійного запису. Кредитні операції характеризують відплив цінностей та приплив валюти у країну. Дебіторські угоди свідчать про придбання цінностей в обмін на валюту.

• Порівняно з іншими видами економічної допомоги суттєві переваги мають прямі іноземні інвестиції, приплив яких залежить від інвестиційного клімату в країні. Чинниками останнього є політична, законодавча, економічна стабільність.

• Доцільність експортно-імпортних операцій визначається порівнянням валютних надходжень від експорту з витратами валюти на  імпорт. Прямий ефект від зовнішньоекономічної діяльності виникає в результаті економії внутрішніх витрат на виробництво експортної продукції. Непрямий ефект проявляється в позитивному впливі міжнародних зв’язків на економічний розвиток країни.

 

Основні поняття та їх визначення

Світова торгівля  - процес купівлі - продажу товарів і послуг, що відбуваються між різними країнами.

Платіжний баланс – відображає співвідношення платежів, здійснених національною економікою за кордоном і надходжень в країну із-за кордону

Країни-донори – основні постачальники капіталів в інших країни.

Країни - реципієнти – до яких спрямовуються іноземні інвестиції

Економічний ефект – зіставлення доходів і витрат від зовнішньоекономічних операцій.

Валютні доходи від експорту – різниця між виручкою від експорту та витратами на виробництво експортних товарів в перерахунках в єдиній валюті.

Індекс умов торгівлі – співвідношення індексів середніх цін експорту та імпорту

Мито -                       податки, які встановлюються на імпортні та експортні товари.

Ліцензія   -        оформлене належним чином право на експортно-імпортні операції.

Квота -                    обмеження обсягу товарів, який дозволено експортувати або імпортувати.

 

ТЕМА   14. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ    ЕКОНОМІЧНОЇ   БЕЗПЕКИ ТА   ДІАГНОСТИКИ   СТАНУ ЕКОНОМІКИ

• Економічна безпека визначається таким станом національної економіки, при якому забезпечуються національні інтереси, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розвитку.

• Стратегія економічної безпеки визначається формуванням і обґрунтуванням стратегічних пріоритетів, національних інтересів, засобів і механізмів вирішення проблем.

• Складовими економічної безпеки є: економічна незалежність, стійкість і стабільність національної економіки, здатність до прогресу.

• В системі економічної безпеки визначну роль відіграють національні економічні інтереси. Тому важливою є розробка системи показників, які б надавали кількісну оцінку соціально-економічного розвитку країни.

• Економічна безпека оцінюється за певними критеріями – показниками – індикаторами та їх пороговими величинами, перевищення яких загрожує безпеці країни.

• Розрізняють внутрішні та зовнішні загрози економічній безпеці, які ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів.

• Передбачення імовірності виникнення дестабілізуючих процесів на використанні системи випереджаючих індикаторів виявлення диспропорцій.

• Для країн з перехідною економікою прискорення чи уповільнення розвитку є нормою. Тому прогнозування динаміки ВВП для трансформаційних економік є важливим, але не достатнім елементом системи діагностики стану економіки. Більш необхідною стає система виявлення диспропорцій розвитку.

• Система діагностики стану економіки складається з трьох компонентів: макроекономічного прогнозу, системи виявлення диспропорцій, рекомендацій економічної політики по вирішенню виявлених проблем.

• Система виявлення диспропорцій включає два блоки: блок індикаторів динамічного моніторингу параметрів розвитку ситуації на макроринках та блок основних диспропорцій.

• Виходячи з виявлення проблем економіки країни формуються рекомендації щодо напрямів макроекономічної політики по їх вирішенню.

   

Основні поняття та їх визначення

         Економічна безпека – такий стан національної економіки, при якому забезпечується захист національних інтересів.

        Життєво важливі інтереси -  сукупність потреб, які забезпечують існування і прогресивний розвиток особистості, суспільства держави.

      Національна безпека  - охоплює економічну, оборонно економічна, енергетична безпека.

     Економічна незалежність – можливість здійснення державного контролю під використанням національних ресурсів, забезпечення конкурентної переваги у міжнародній торгівлі.

   Здатність до саморозвитку – спроможність самостійно реалізувати і захищати національні інтереси.

    Загрози економічній безпеці – сукупність умов і факторів, які створюють небезпеку життєво важливим інтересам суспільства.

  Стійкисть національної економіки – надійність усіх елементів економічної системи, стримування дестабілізуючих факторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ І КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ

 

Плани семінарський (практичних) занять.

Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання

 

Семінарські й практичні заняття з даної дисципліни застосовуються на денній і заочній  формах навчання. Метою семінарських і практичних занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з окремих тем дисципліни, які виносяться на ці заняття. Але поряд з цим під час семінарських і практичних занять на денній  формі навчання передбачається проведення комплексного контролю, тобто перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу кількох або всіх тем дисципліни. Методика побудови комплексних завдань та оцінювання результатів модульного контролю подаються у розділі 9.

На семінарські й практичні заняття виносяться не всі, а найважливіші та найскладніші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно. При підготовці до семінарських і практичних занять потрібно передусім прочитати конспект лекцій з відповідних тем, вивчити понятійний апарат і осягнути логіку навчального матеріалу. Потім доцільно скористатися методичними порадами до відповідної теми. Нарешті, якщо деякі питання залишилися незрозумілими, звернутися до літературних джерел, рекомендованих у цьому розділі.

При використанні літературних джерел слід брати до уваги, що всі вони, як правило, різняться за логічною побудовою навчального матеріалу, визначеннями макроекономічних категорій, абревіатурою, теоретичними уподобаннями тощо. Тому лише в лекціях викладач може оперативно висвітлювати можливі зміни в  теорії та практиці аналізу національної економіки.

Оскільки на заочній формі навчання обсяг годин, виділених на семінарські і практичні заняття, є незначним, то нижче подаються плани семінарських і практичних занять лише на денній формі навчання. При цьому обсяг годин самостійної роботи студентів різниться за окремими формами навчання. Тому в планах семінарських і практичних занять рекомендований обсяг годин самостійної роботи студентів показується тільки для  денної форми навчання.

 

ЗАНЯТТЯ 1

Тема 1. Роль та напрямки аналізу національної економіки.

Тема 2. Методологія та методика аналізу національної   економіки.

Тема 3. Основні індикатори та умови функціонування  товарного ринку.

Кількість годин: аудиторні заняття - 2

Завдання. Сформувати компетентності:

• визначати види економічної активності домогосподарств;

• знаходити  відмінні риси різних ринків у формуванні структурних зрушень національної економіки;

• застосовувати методи аналізу економіки як конкретний вияв загальнонаукових методів;

• давати загальну оцінку макроекономічним показниками товарного ринку.

   

  План заняття:

  1. З’ясувати методологічні особливості   аналізу національної економіки   

  2. Визначити методи аналізу економіки.

  3. Сформулювати інформаційне забезпечення моніторингу на макрорівні.

  4. Здійснити розрахунок чистого економічного добробуту.

      

     Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.

2. Альтернативні обґрунтування визначень теми.

       

ЗАНЯТТЯ 2

Тема 4. Основні структурні співвідношення  національної економіки.Тема 5. Методика аналізу розвитку промисловості та сільського господарства.

Кількість годин: аудиторні заняття - 2

Завдання. Сформувати компетентності:

• обґрунтовувати основні види й показники структури економіки;

• визначати вплив секторів економіки на структурні диспропорції;

• розраховувати показники розвитку промисловості та сільського господарства;

• здійснювати розрахунки показників ефективності промислового та сільського господарського виробництва.

   

  План заняття:

1. Визначити основні види і показники структури економіки

2. Здійснити аналіз структури ВВП на основі міжгалузевого балансу

3. Розрахувати показники ефективності виробництва.

    

   Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.

2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

 

ЗАНЯТТЯ 3

Тема 6. Грошово-кредитний ринок: показники стану та методика аналізу.

Тема 7. Методологія та методика аналізу фондового ринку.

Кількість годин: аудиторні заняття - 2

Завдання. Сформувати компетентності:

• визначати структуру фінансового ринку;

• давати загальну оцінку стану грошово-кредитного ринку;

• здійснювати аналіз фондового ринку.

   

  План заняття:

1. 1.     Відрізняти показники стану грошово-кредитного ринку
2. 2.     Здійснити аналіз стану фондового ринку
3. 3.     Встановити взаємозв’язок грошово-кредитного та товарного ринків.

 

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.

2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

    

ЗАНЯТТЯ 4

Тема 8. Методика аналізу валютного ринку.

Тема 9. Сутність, функції, показники ринку праці.

Тема 10. Збалансованість та ефективне функціонування ринку   праці.

Кількість годин: аудиторні заняття - 2

Завдання. Сформувати компетентності:

-         здійснювати аналіз операцій на валютному ринку;

-         оцінювати методи валютного регулювання;

-         застосовувати методику визначення зайняти і безробітних відповідно до класифікації МОН.

 

План заняття:

1. З’ясувати вплив валютного регулювання на макроекономічні процеси

2. Сформулювати умови збалансованості робочих місць і робочої сили

3. Проаналізувати показники ефективності функціонування ринку праці.

    

   Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.

2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

3. Аналітичні матеріали з періодичних видань та електронних носіїв інформації.

 

ЗАНЯТТЯ 5

Тема 11. Рівень життя та соціальний захист населення: індикатори стану і методологія визначення.

 Кількість годин: аудиторні заняття - 2

Завдання. Сформувати компетентності:

• визначати основні соціально-економічні індикатори рівня життя населення;

• здійснювати розрахунок прожиткового мінімуму та вартість «споживчого кошику»;

• оцінювати ефективність соціального захисту населення.

 

План заняття:

1. З’ясувати методологічні особливості розрахунку індексу людського розвитку

2. Оцінити прожитковий мінімум в Україні

3. Охарактеризувати рівень соціального захисту населення.

    

   Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.

2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

3. Аналітичні матеріали з періодичних видань та електронних носіїв інформації.

 

ЗАНЯТТЯ 6

Тема 12. Аналіз інвестиційної діяльності.

Кількість годин: аудиторні заняття - 2

Завдання. Сформувати компетентності:

• здійснювати аналіз інвестиційної діяльності суб’єктів макроекономіки;

• оцінювати інвестиційну привабливість галузей та регіонів

   

  План заняття:

1. Здійснити аналіз структури капітальних вкладень в економіку України

2. Оцінити інноваційну діяльність промислових підприємств

    

   Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.

2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

3. Аналітичні матеріали з періодичних видань та електронних носіїв інформації.

 

ЗАНЯТТЯ 7

Тема 13. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності.

 Кількість годин: аудиторні заняття - 2

Завдання. Сформувати компетентності:

• аналізувати напрями міжнародної торгівлі;

• оцінювати рівень іноземного інвестування;

• працювати з платіжним балансом.

   

  План заняття:

1. Визначити вплив основних статей платіжного балансу на рівень ВВП.

2. Оцінити ефективність зовнішньоекономічної діяльності України.

    

   Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.

2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

    

ЗАНЯТТЯ 8

Тема 14.Методологічні аспекти економічної безпеки та діагностики стану економіки.

            Кількість годин: аудиторні заняття - 2

Завдання. Сформувати компетентності:

• визначати рівень економічної безпеки згідно методології РНБО;

• діагностувати стан економіки.

   

  План заняття:

1. З’ясувати відмінності оцінки економічної безпеки в Україні та ЄС.

2. Сформулювати основні загрози економіки України згідно визначеної методики.

    

   Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.

2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

3. Аналітичні матеріали з періодичних видань та електронних носіїв інформації.

    

    

    

    

    

    

    

    

    

    

    

    

    

    

    

    

   5. ПРИКЛАДИ типовИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСТЬСЯ НА Екзамен

    

   Завдання 1.

   Розрахувати індекс централізації економіки, якщо відомо:

   • Індекс зростання номінальних кінцевих споживчих витрат секторів ЗДУ і НКО=1,81.

   • Дефлятор ВВП = 1,92.

   • Індекс зростання номінальних кінцевих споживчих витрат домашніх господарств = 1,71.

   Завдання 2.

   Розрахувати показники ефективності промислового виробництва:

   • фондовіддачу;

   • фондомісткість;

   • фондоозброєність;

   • продуктивність праці;

   • матеріаломісткість. Відомо, що:

   - ВВП промисловості становить 80 млрд.грн.;

    - основні виробничі засоби в промисловості дорівнюють 60 млрд.грн.;

   - чисельність працюючих в промисловості становить 7 млн.чол.;

• проміжне споживання дорівнює 57% ВВП промисловості.

   

  Завдання 3.

  Розрахувати рівень матеріаломісткості валової продукції промисловості та абсолютну і відносну економію матеріальних витрат у прогнозному році. Вихідні дані:

  • Валова продукція промисловості в базовому році =110 млрд.грн.

  • Темп приросту ВП промисловості в прогнозному році =3%.

  • Питома вага матеріальних витрат у ВП промисловості в базовому році = 58%.

  • В прогнозному році передбачається зниження матеріаломісткості валової продукції на 2,3%.

   

  Завдання 4.

  '«• Розрахувати рівень витрат виробництва та обігу на одиницю валової

  продукції промисловості в розрахунковому періоді та проаналізувати їх відносну і абсолютну економію. Вихідні дані:

  • Валова продукція в базовому році = 90 млрд.грн.

  • Темп приросту ВП в розрахунковому періоді = 4%.

  • Фонд заміщення у базовому році = 67 млрд.грн.

  • В розрахунковому періоді питома вага фонда заміщення у валовій продукції буде = 69%

  • Фонд оплати праці в базовому році = 47 млрд.грн.

• Темп приросту фонду оплати праці в розрахунковому році = 1,5%.

 

Завдання 5.

Визначити обсяг випуску продукції з основних засобів на кінець розрахункового періоду, якщо відомо:

• Вартість основних засобів на початок періоду становила 730 млн.грн.

• Середньорічне вибуття основних засобів на протязі розрахункового періоду передбачене на рівні 7,9% від їх вартості на початок періоду.

• Фондовіддача на протязі всього періоду становить 0,87 грн.

• Коефіцієнт засвоєння основних засобів на протязі розрахункового періоду дорівнює 88%.

 

Завдання 6.

На ринку даного товару діють п'ять товаровиробників. Їх частка в загальному обсязі реалізації така: Чі = 20%; Чз = 30%; Чз = 10%; 44 = 5%; Чз ⁼ 35%;

Розрахувати індекс Харфіндала — Хіршмана і пояснити одержаний результат.

 

Завдання 7.

На ринку даного товару діють три товаровиробники. Їх обсяг реалізації відповідно становить: 150 млн. грн.; 100 млн. грн.; 240 млн. грн. Загальний обсяг реалізації даного товару всіма суб'єктами ринку дорівнює 720 млн. грн.

Розрахувати коефіцієнт ринкової концентрації та пояснити, яким є ринок даного товару: конкурентним, помірно концентрованим чи монополізованим.

 

 

Завдання 8.

Відомо, що домашні господарства 45% свого реального доходу використовують на закупку вітчизняних товарів, 15% - на придбання імпортних товарів, 30% сплачують у вигляді податку незалежно від величини доходу.

Інвестиційний попит підприємств становить 30 млрд.грн.., державні закупки досягають 10 млрд.грн.., експорт дорівнює 25 млрд.грн..Визначити:

а) частку заощаджень домашніх господарств;

б) рівняння рівноваги на товарному  ринку “вилучення-ін’єкції ”

в) значення рівноважного ВВП.

 

Завдання 9.

На депозитні рахунки банку на протязі 5 років будуть надходити внески у сумі відповідно: 10 млн. грн., 12 млн. грн., 15 млн. грн., 20 млн. грн., 25 млн. грн. Банк виплачує 9% річних. Розрахувати загальну майбутню вартість грошей через 5 років.

Завдання 10.

Певна організація відкрила депозитний рахунок в банку під 7% річних і на початку кожного року вносить на нього 100 тис. грн. Яка сума депозиту буде через 3 роки?

 

Завдання 11.

Через 4 роки очікується річний дохід в сумі 200 тис. грн. Процентна ставка дорівнює 10 %. Розрахувати поточну вартість зазначеного майбутнього доходу.

Завдання 12.

Відомо, що:

• Грошова маса МО ==5,2 млрд.грн.

• Грошова маса Ml ==8,3 млрд.грн.

• Грошова маса М2 =12,1 млрд.грн.

• Грошова маса МЗ == 12,9 млрд.грн.

• Валютні заощадження ==2,2 млрд.грн.

• Обов'язкові резерви комерційних банків == 2,5 млрд.грн.

• ВВП номінальний == 90 млрд.грн.

• Рівень інфляції ==121%.

Розрахувати показники стану грошово-кредитного ринку:

1.Ставку рефінансування (Рф);

2-Грошову базу (ГрБ);

3.Частку готівки поза банками (Гт);

4.Коефіцієнт готівки (Rrr);

5.Рівень доларизації (Рд);

6.Рівень монетизації (Рм);

Завдання 13.

Пропозиція робочої сили в минулому році становила 7млн.чол., в поточному році - 6 млн.чол. Службою зайнятості було влаштовано на роботу

2,5 млн.чол. в минулому році та 3 млн.чол в поточному році. Із числа незайнятих громадян первинне навчання проходили 0,7 млн.чол.; перепідготовкою було охоплено 1,3 млн.чол, підвищенням кваліфікації - 1,8 млн.чол.

В поточному році первинним навчанням, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації було охоплено відповідно 0,9 млн.чол; 1,8 млн.чол.;-2,2 млн.чол

Визначити:

1.Ефективність роботи служби зайнятості в минулому і поточному роках.

2.Чисельність незайнятих громадян, охоплених професійною підготовкою в минулому і поточному роках.

3. Динаміку масштабів професійної підготовки.

4.Структурні зміни у професійній підготовці за її формами. 5.Частку охоплених професійною підготовкою у загальній чисельності незайнятих громадян в минулому і поточних роках.

 

Завдання 14.

Визначити банківські резерви, якщо грошова маса 24219 млн.грн., питома вага готівки в ній становить 44%, грошова база дорівнює 12580 млн.грн., а строкові депозити становлять 2871 млн.грн.

 

Завдання 15.

Визначити показники стану грошового ринку, які наведені у таблиці, якщо ВВП номінальний складає 102,6 млрд. грн., грошова маса в національній валюті дорівнює 10775 млн. грн., обсяг готівки - 6142 млн. грн., обов'язкові резерви комерційних банків становлять 925 млн. грн., а величина грошового мультиплікатора дорівнює 1,8.

Показники	Одиниці виміру	Значення
1. Грошова база. 2. Швидкість грошового обігу. 3. Рівень доларизації. 4. Рівень монетизації	млн.грн. обсяг/рік % %

 

Завдання 16.

Визначити рівень монетизації економіки та коефіцієнт готівки, якщо ВВП номінальний складає 110,4 млрд. грн., грошовий агрегат М2 дорівнює 10525 млн. грн., питома вага готівки в ньому становить 45%, валютні заощадження дорівнюють 842 млн. грн., а обсяг трастових операцій комерційних банків становить 808 млн. грн.

Завдання 17.

Номінальна вартість акції 100 гри. В поточному році буде виплачений дивіденд 20%. Процентна ставка дорівнює 15%. ' Визначити розрахунковий ринковий курс акції.

Завдання 18.

На фондовому ринку куплена акція за 130 грн. номінальна цінаякої становить 100 грн. Річна сума дивідендів на акцію дорівнює 20 грн. Визначити:

1) дивіденд у відсотках;

2) дохідність акцій для власника.

 

Завдання 19.

Визначити майбутню вартість облігацій, ціна яких сьогодні становить 500 грн., через 3 роки, якщо процентна ставка дорівнює 10%.

 

Завдання 20.

Визначити теперішню вартість облігацій, якщо їх вартість через 2 роки становитиме 700 грн., а процентна ставка дорівнює 10%.

 

Завдання 21.

На початок року чисельність робочої сили складала 35 млн.чол., чисельність безробітних дорівнювала 7 млн.чол. на протязі року за умов незмінної робочої сили знайдуть роботу 5 млн.чол., а втратять — 3 млн.чол. Розрахувати:

1) коефіцієнт звільнення;

2) коефіцієнт працевлаштування;

3) рівень безробіття на початок і кінець року;

4) зміну рівня безробіття за рахунок зміни безробітних, які знайдуть роботу на протязі року;

5) зміну рівня безробіття за рахунок зміни зайнятих, які втратять роботу на протязі року.

Завдання 22.

Відомо, що чисельність безробітних становить 1,2 млн.чол. Кількість вакантних робочих місць дорівнює: а) 1 млн.; б) 1,2 млн.; в) 2 млн. Розрахувати для випадків а), б), в) коефіцієнт навантаження на одне робоче місце і коефіцієнт вакантності. Дати пояснення одержаним результатам.

 

Завдання 23.

Відомо, що темп створення додаткових робочих місць дорівнює 0,35, а темп їх ліквідації становить 0,40. Визначити:

1. Кількість функціонуючих робочих місць в розрахунковому періоді, якщо в попередньому періоді їх кількість становила 300 тис.

2. Темп зміни зайнятості.