ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Домашнє завдання виконується на тему “Аналіз і планування трудових показників”. Метою виконання роботи є закріплення знань теоретичного матеріалу та формування практичних умінь та навичок при проведенні розрахунку трудових показників і впливу основних чинників на рівень продуктивності праці та ефективності застосування різних форм та систем оплати праці. Головне завдання виконання домашнього завдання – навчитися проводити розрахунки та обґрунтування плану по праці та заробітній платі.

Домашнє завдання (ДЗ) виконується індивідуально по варіантах завдання у відповідності з вимогами ДСТУ 3008-95. Зразок титульного аркуша наведено у дод.1. Пояснювальну записку (ПЗ) друкують комп’ютерним засобом або, як виняток, пишуть від руки, акуратно, чорнилами (пастою) чорного (синього) кольору на зброшурованих стандартних листах паперу формату А4 (210х297мм).

Вибір варіанту роботи здійснюється за останньою цифрою залікової книжки студента.

 

Зміст домашнього завдання

1. Скласти звітний і плановий баланси одного середньо облікового робітника.
2. Розрахувати:

-            планову чисельність працівників підприємства;

-            чисельність основних робітників – відрядників;

-            чисельність робітників, зайнятих контролем спостереженням за агрегатами;

-          чисельність льотного складу екіпажів.

1. Розрахувати продуктивність праці працівників аеропорту за умовно-натуральним методом, по підприємстві вартісним методом при визначенні її за валовою, чистою, умовно-чистою, нормативно-чистою продукцією.
2. Розрахувати приріст продуктивності праці за рахунок окремих та усіх факторів підвищення продуктивності праці.
3. Розрахувати частку приросту обсягу робіт за рахунок зростання продуктивності праці.
4. Розрахувати фонд оплати праці з застосуванням нормативного методу.
5. Розрахувати співвідношення темпів підвищення середньої заробітної плати з темпами зростання продуктивності праці.
6. Визначити суму економії або перевитрати фонду заробітної плати на основі індексного методу.

Вихідні дані

1. Дані до розрахунку звітного і планового балансу робочого часу одного середньооблікового працівника (при п’ятиденному робочому тижні тривалістю 41 година), наведені в дод. 2.

У розрахунках звітного і планового балансу робочого часу прийняти:

-       кількість календарних днів 365;

-       святкових днів і днів релігійних свят (число місяця, на яке припадає свято) – 10;

-       вихідних (субота, неділя) – 104;

-       відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами у плановому періоді збільшується на 10%;

-       невиходи у зв’язку з хворобою у плановому періоді передбачається скоротити на 20% за рахунок профілактичних заходів;

-       час, необхідний для виконання державних та громадських обов’язків у плановому періоді прийняти на рівних відсотках у загальному номінальному фонді робочого часу у звітному році.

-       кількість днів, що чергуються зі святковими та не робочими, в яких тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному робочому тижні зменшуються на 1 годину, у звітному та плановому році 4 дня.

2. Дані до розрахунку чисельності працівників та основних робітників наведені в дод. 3.

3. Дані до розрахунку продуктивності праці наведені в дод. 3, 4.

4. Дані до розрахунку приросту продуктивності праці за рахунок окремих та усіх факторів підвищення продуктивності  праці та частки приросту обсягу робіт за рахунок зростання продуктивності праці наведені в дод. 5.

5. Дані до розрахунку фонду оплати праці, співвідношення темпів підвищення середньої заробітної плати з темпами зростання продуктивності праці та суми економії (перевитрати) фонду заробітної плати наведені в дод. 5, 6.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

 

Планування чисельності персоналу

Планування персоналу є складовою частиною плану з праці і заробітної плати.

Основна задача планування чисельності персоналу є визначення його мінімальної чисельності, яка необхідна для безперервного виробничого процесу.

При укрупнених розрахунках загальна потреба підприємства в кадрах () визначається:

 

де Ч^зв – середньооблікова чисельність працюючих у звітному періоді, осіб; І_Q – індекс зростання обсягу виробництва у плановому періоді; І_пп – індекс зростання продуктивності праці.

 

Планування чисельності основних робітників

Для визначення потрібної чисельності робітників, їх професійного і кваліфікаційного складу вихідними даними є виробнича програма, норми виробітку і часу, заплановане підвищення продуктивності праці, структура робіт.

В залежності від специфіки виробництва використовують такі методи планування чисельності основних робітників:

• за трудомісткістю виробничої програми;
• за нормами виробітку;
• за нормами обслуговування.

Планування чисельності основних робітників за трудомісткістю виробничої програми.

Чисельність основних робітників-відрядників визначається за трудомісткістю робіт. Вихідними даними є трудомісткість виробничої програми і річний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника в плановому періоді.

В плані з праці плановий баланс робочого часу розраховується за окремими елементами. Приклад форми балансу робочого часу наведено у табл.1.

Таблиця 1

Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника

(при п’ятиденному робочому тижні)

Показники	Одиниці вимірювання	Звітний рік	Плановий рік
1. Календарний фонд робочого часу	дні	365	365
Святкові дні і дні релігійних свят	дні	11	10
Вихідні дні (субота, неділя)	дні	104	104
2. Номінальний фонд робочого часу	дні	250	251
Невиходи на роботу:
-    чергові та додаткові відпустки	дні	24	24,3
-    відпустки у зв’язку з навчанням	дні	1,9	2,3
-    відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами	дні	2,2	2,4
-    невиходи через хворобу	дні	8,2	74
-    виконання державних і громадських обов’язків	дні	16	1,6
-    невиходи з дозволу адміністрації	дні	0,6	-
-    цілодобові прогули	дні	0,4	-
-    цілодобові простої	дні	0,3	-
Разом невиходів	дні	39,2	38,0
3. Реальний фонд робочого часу в днях	дні	210,8	213
4. Середня номінальна тривалість робочого дня	годин	7,95	7,97
Перерви у роботі, які надаються жінкам-матерям на годування дітей		0,02	0,026
внутрішньозмінні простої	годин	0,15	-
5. Фактична тривалість робочого дня	годин	7,78	7,94
6. Реальний (ефективний) фонд часу одного середньооблікового робітника в рік	годин	1640	1690

 

 

 

Складання планового балансу робочого часу включає:

• розрахунок реального фонду робочого часу в днях (явочного часу);
• визначення середньої тривалості робочого часу;
• визначення планового реального або ефективного фонду робочого часу.

Календарний фонд робочого часу – це кількість календарних днів у плановому році (у році 365 або 366 днів, у кварталі – 90, 91 і 92 дня і так далі).

Номінальний фонд робочого часу – це календарна кількість днів у плановому році з відрахуванням вихідних і святкових днів.

Плановий реальний фонд робочого часу – це різниця між номінальним фондом робочого часу і кількістю планових невиходів.

Тривалість чергових і додаткових відпусків планується згідно з діючим законодавством на основі показників кількості працівників за категоріями і тривалості відпустки окремих груп.

Неявки, пов’язані з виконанням державних і громадських обов’язків, плануються на рівні їх відсотка у загальному номінальному фонді робочого часу у звітному році.

Невиходи через хворобу в плановому балансі визначаються на підставі звітних даних з урахуванням поліпшення санітарно-виробничої гігієни, медичного обслуговування працюючих, впровадження заходів з техніки безпеки і охорони праці, а також поліпшення культурно-побутових та житлових умов і зниження завдяки цьому хвороб.

Середня номінальна тривалість робочого дня розраховується на основі даних про кількість або питому вагу робітників, які мають різну тривалість робочої зміни встановленої у відповідності з діючим законодавством про робочий час.

При цьому враховується, що середня тривалість робочого часу у передсвяткові дні зменшується на 1 годину у робітників, у яких при шестиденному робочому тижні тривалість робочого дня складає сім годин.

Помноживши фактичну тривалість робочого дня за звітом і за планом, одержимо реальний (ефективний) робочий час на одного робітника в годинах.

Середня тривалість робочого дня () визначається:

 

де t₁ , t₂ – тривалість робочої зміни відповідно вісім і сім годин, год; k₁, k₂ – питома вага робітників, які мають тривалість робочої зміни за графіком відповідно вісім і сім годин, год; n_св – кількість днів, що чергуються зі святковими та не робочими, в яких тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному робочому тижні зменшується на 1 годину, дн; N_ном – номінальна кількість робочих днів у році, дн.

Реальний (ефективний) фонд робочого часу на одного середньооблікового робітника визначається як добуток реального фонду робочого часу в днях на фактичну середню тривалість робочого дня у плановому періоді.

Розрахунок чисельності основних робітників – відрядників (Ч^пл_{о.р. від}) за трудомісткістю виконується за формулою:

Ч^пл_{о.р. від} = Т_пл/Ф_пл К_в.н ,

де Т_пл – планова трудомісткість виробничої програми нормо-год.; Ф_пл – плановий реальний фонд робочого часу одного середньо- облікового робітника, год; К_в.н. – плановий коефіцієнт виконання норм часу.

Розрахунок за нормами виробітку

Метод використовується при виробництві однорідної продукції та обліку і плануванні її в натуральних показниках, а витрати праці, що нормуються, встановлюються у вигляді норм виробітку.

Планова чисельність основних робітників (Ч^пл_о.р.) розраховується:

Ч^пл_о.р. = Q^пл/Н_вирК_в.нФ_пл ,

де Q^пл – плановий обсяг робіт у натуральних одиницях виміру, од; Н_вир – планова годинна норма виробітку одного робітника, од/год.

 

Розрахунок за робочими місцями на основі норм обслуговування на агрегатних роботах

Метод використовується на апаратурних і агрегатних роботах для розрахунку чисельності основних робітників, зайнятих контролем і спостереженням за агрегатами. Чисельність основних робочих визначається за нормами обслуговування:

 

де А – кількість робочих агрегатів, одиниць устаткування, од; З – кількість змін за добу; Н_о – норма обслуговування на одного робітника, од.; К_сп – коефіцієнт приведення явочної чисельності до облікової (в перервних виробництвах) визначається відношенням номінального часу до явочного. В безперевних – відношеннях календарного до явочного.

Чисельність льотного складу (ЛС) авіакомпаній визначається на підставі надходжень нових типів повітряних суден (ПС), підвищення продуктивності польотів ПС, які експлуатуються, зміни структури парку ПС та поліпшення організації праці, впровадження наукової організації праці.

При визначені потреби в льотному складі на плановий період окремо розраховується чисельність основних робітників (ЛС екіпажів) та чисельність командно-льотного складу.

Потрібна чисельність робітників екіпажів на плановий період по кожному типу ПС () визначається:

,

де  - норматив екіпажів на одне ПС, ек.;  – нормативна чисельність та склад екіпажу за типами ПС з урахуванням умов роботи, осіб;  - плановий експлуатаційний наліт годин за типами ПС, год;  - плановий (нормативний) річний наліт годин на один екіпаж, год.

Методи вимірювання продуктивності праці

В залежності від способу визначення обсягу виготовленої продукції, розрізняють такі методи вимірювання продуктивності праці: натуральний, умовно-натуральний, вартісний, трудовий.

Натуральний метод визначення продуктивності праці. Обсяг виробленої продукції обчислюється в натуральних показниках (фізичних одиницях).

Рівень продуктивності праці визначається:

,

де Q – обсяг виготовленої продукції в натуральному виразі, од; Ч_пр – середньооблікова чисельність працівників, осіб.

Умовно-натуральний метод визначення продуктивності праці є різновидом натурального методу. Обсяг різних видів продукції за допомогою коефіцієнтів приводиться до єдиного вимірювача в умовно-натуральних одиницях. Цей метод широко застосовується на всіх видах транспорту.

Продуктивність праці працівників аеропорту (ПП_ап) при цьому методі визначається:

,

де О_пас – відправлення пасажирів, осіб; 0,09 – коефіцієнт приведення середньої маси пасажира з безоплатним багажем (при плануванні та обліку дорівнює 90 кг) до загального обсягу відправлень у тонах; Q_гр , Q_пч – відповідно відправлення вантажів і пошти, т ; Ч_ап – середньооблікова чисельність працівників аеропорту, осіб.

Вартісний метод визначення продуктивності праці. Обсяг виробленої продукції обчислюється в вартісному вимірюванні, як добуток обсягу продукції на ціну одиниці продукції. Метод ґрунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції: валова, товарна продукція, валовий оборот, реалізована, чиста, умовно-чиста, нормативно-чиста продукція, нормативна вартість обробки, валовий дохід.

Величина чистої продукції (ЧП) розраховується як різниця  між обсягом валової продукції і матеріальними витратами:

ЧП = ВП – В_мат

де ВП – обсяг валової продукції, грн; В_мат – матеріальні витрати, грн.

У галузях з високим рівнем технічного забезпечення застосовується показник умовно-чистої продукції, який визначається:

УЧП = В_зп + В_с.з  + А_м + ПР   ,

де В_ЗП – витрати на оплату праці персоналу, грн.;                             В_с.з – відрахування на соціальні заходи, грн.; ПР – прибуток підприємства, грн., Ам  - амортизаційні відрахування, грн.

Обсяг нормативно-чистої продукції (НЧП) по підприємству визначається як добуток обсягу випуску кожного виду продукції в натуральному вимірнику на норматив і підсумовування отриманих результатів:

,

де Q_і – плановий обсяг і-того виду продукції, од; і – вид продукції, n – кількість видів продукції; Н_чп – норматив чистої продукції на

і-ий вид, грн/од.

Н_чп = (1 + К_зп) + ПР_н        ,

де  - витрати на оплату праці основних виробничих робітників з відрахуваннями на соціальні заходи, грн/од.;

К_зп– коефіцієнт, який обчислюється як відношення суми заробітної плати працівників, зайнятих обслуговуванням і управлінням виробництва до суми заробітної плати основних виробничих робітників; ПР_н – нормативний прибуток, грн/од.

Трудовий метод вимірювання продуктивності праці застосовується у тих випадках, коли обсяг виробленої продукції обчислюється на основі її трудомісткості.

 

Продуктивність праці при цьому методі визначається:

,

де W_{норм-год} – трудомісткість виробничої програми, норм-год.

Методика планування підвищення продуктивності праці за факторами її зростання:

а) розраховується вихідна (умовна) чисельність працюючих на основі показників базового виробітку і запланованого обсягу виробництва:

,

де Ч_вих – вихідна (умовна) чисельність працівників, осіб.; 

Q_пл – обсяг продукції у плановому періоді; В_баз – виробіток продукції у базисному періоді;

б) розраховується відносна економія чисельності працівників за окремими факторами (Е_і) і загальна економія чисельності працівників (Е_заг) за рахунок усіх факторів:

    ;

в) визначається планова (розрахункова) чисельність працівників:

Ч_пл = Ч_вих-Е_заг;

г) розраховується величина зростання продуктивності праці в цілому за рахунок впливу усіх факторів (ΔПП):

  ;

д) розраховується величина зростання продуктивності праці за рахунок впливу окремого фактору (ΔПП_і):

;

е) розраховується приріст обсягів продукції в результаті зростання продуктивності праці:

 

де ΔQ_пп – частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці, %; ΔЧ, ΔQ – відповідно приріст чисельності працюючих і обсягу продукції, %.

 

Методи розрахунку впливу окремих факторів на рівень продуктивності праці

На всіх рівнях народного господарства застосовується єдина класифікація факторів зростання продуктивності праці.

1. Підвищення технічного рівня виробництва.
2. Удосконалення управління, організації виробництва та праці.
3. Зміна обсягу і структури виробництва (робіт, перевезень на транспорті).
4. Галузеві фактори.

 

Визначення приросту продуктивності праці за рахунок впливу окремих факторів

1. 1.      Підвищення технічного рівня виробництва:

• підвищення продуктивності польотів експлуатованих повітряних суден (ПС):

 

де Е_пп- відносна економія чисельності льотного складу, осіб.; W _екс– обсяг робіт у плановому році на ПС даного типу, ткм; П_пс1, П_{пс2 –}продуктивність польотів ПС відповідно у базисному і плановому періоді, ткм/год; Ч_ек1 – середньооблікова чисельність екіпажу у базисному періоді, осіб; t_ек1 – середньорічний наліт годин на екіпаж у базисному періоді, год; Т_то1 – трудомісткість технічного обслуговування в розрахунку на одну льотну годину, людино-годин/л.год.; t_еф– річний ефективний (реальний) фонд часу одного працівника; зайнятого на технічному обслуговуванні ПС, год.;

• впровадження більш продуктивних ПС:

 

де П_пс1, П_пс2 – продуктивність польотів відповідно експлуатованого і нового ПС, ткм/год; t_ек1, t_ек2 – середньорічний наліт годин на екіпаж відповідно експлуатованого і нового ПС, год; Ч_ек1, Ч_ек2 – середньооблікова чисельність екіпажу відповідно експлуатованого і нового ПС, осіб; Т_то1, Т_то2 – трудомісткість технічного обслуговування в розрахунку на одну льотну годину, людино-годин/л.год.;

• впровадження нової техніки, технології, модернізації обладнання:

 

де Е_{нов.тех} – відносна економія чисельності працівників за рахунок впровадження нової техніки, технології, модернізації обладнання, осіб.; t₁ і t₂ – трудомісткість виготовлення одиниці продукції на діючому та модернізованому обладнанню (або за старою та новою технологіями), год/од; У_р.н – питома вага робітників, що зайняті на цьому обладнанні (користуються технологією) у загальної чисельності працівників у базовому періоді, %; Ч_вих – вихідна (умовна) чисельність працюючих, розрахована на запланований обсяг виробництва за виробітком базисного року, осіб;

• підвищення кваліфікації робітників (при незмінних нормах виробітку і інших незмінних умовах):

 

де Е_кв – відносна економія чисельності працівників за рахунок підвищення кваліфікації, осіб.; У_н.в – частка робітників, які підвищили рівень виконання норм виробітку (часу), у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, %; Р_н.в – планове підвищення рівня виконання норм виробітку, %.

 

де Р_н.в1 , Р_н.в2 – рівень виконання норм виробітку (часу) відповідно до і після підвищення кваліфікації, %.

1. 2.    Удосконалення управління, організації виробництва та праці:

• поліпшення використання робочого часу за рахунок скорочення цілодобових і внутрішньозмінних втрат:

 

де Е_вт – відносна економія чисельності працівників за рахунок поліпшення використання робочого часу, осіб; В_баз, В_пл – відповідно втрати робочого часу в базисному , плановому періоді, %; У_ч.р – частка робітників у загальній чисельності працівників.

• зміна фонду робочого часу в результаті скорочення непродуктивних витрат:

 

де Е_{непр.вт} – відносна економія чисельності працівників за рахунок скорочення непродуктивних витрат, осіб; Ф_пл, Ф_баз – фонд робочого часу одного середньооблікового працівника (робітника) відповідно у плановому і базисному періоді, год.

• спеціалізація виробництва і збільшення обсягу кооперованих поставок:

 

де Е_кооп – відносна економія чисельності працівників завдяки спеціалізації виробництва і збільшенню обсягу кооперованих поставок, осіб.; П_пл, П_баз – частка кооперованих поставок відповідно у плановому і базисному періоді, %.

3. Зміна обсягу і структури робіт

• зміна обсягу перевезень:

 

де Е_w – відносна економія чисельності за рахунок росту і обсягу перевезень, осіб.; Ч_баз – чисельність працюючих у базисному періоді, осіб.; К_w – коефіцієнт зростання обсягу перевезень у плановому періоді; Ч_{зав.баз}, Ч_{нез.баз} – відповідно чисельність працівників у базисному періоді, яка залежить і не залежить від обсягу перевезень, осіб.; К_нез – коефіцієнт зміни чисельності працівників, яка не залежить від обсягу робіт, прийняти рівним 1,012.

 

Планування фонду заробітної плати

Методи планування фонду заробітної плати:

• використовується планова чисельність працівників і їх середня заробітна плата;
• нормативний;
• на основі моделювання процесу формування витрат з заробітної плати;
• прямий розрахунок, використовує чисельність працівників за категоріями, діючу систему оплати їх праці і відповідні виробничі показники.

На основі планової чисельності працівників і їх середньої заробітної плати плановий фонд заробітної плати (ФЗП^пл) визначається:

ФЗП^пл=Ч^плЗП^пл.,

де Ч^пл – планова середньооблікова чисельність працівників осіб.; ЗП^пл- середня заробітна плата одного працівника за планом, грн.

Планова величина середньої заробітної плати, чисельності робітників визначається на основі аналізу даних у попередніх періодах з застосуванням методів експертних оцінок, математичної статистики. Приріст середньої заробітної плати до рівня базисного періоду визначається з урахуванням випереджаючого росту продуктивності праці.

Для забезпечення цього встановлюється плановий відсоток зростання середньої заробітної плати на один відсоток зростання продуктивності праці, який повинен бути меншим одиниці.

Суть нормативного методу зводиться до того, що при визначені планового фонду оплати праці застосовується фонд оплати базового періоду з урахуванням фактичних фінансових можливостей підприємства та нормативу його приросту.

Регулювання розмірів фонду оплати праці на підприємстві здійснюється шляхом встановлення:

• нормативного співвідношення темпів приросту середньої заробітної плати  та продуктивності праці;
• нормативного співвідношення темпів приросту фонду оплати праці і обсягів продукції, робіт, послуг.

Розміри коштів на оплату праці визначаються на основі нормативів приросту за кожну одиницю показника, прийнятого для оцінки діяльності підприємства, або за нормативами на одиницю продукції в натуральному виразі.

Приріст фонду оплати праці доцільно зв’язувати з показниками, які характеризують обсяги виробництва, якість продукції, зростання продуктивності праці, зниження витрат на одну гривну продукції.

Плановий фонд заробітної плати на основі нормативів його приросту обчислюється:

            ,

де ФЗП^баз – фонд заробітної плати у базисному періоді, грн.; Н₁, Н₂, Н₃ - нормативи приросту фонду оплати праці відповідно за приріст обсягів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на одну гривню продукції; Е₁, Е₂, Е₃- відповідно приріст обсягів виробництва, продуктивність праці, зниження витрат на одну гривню продукції.

При плануванні фонду заробітної плати використовують також рівневий норматив у тих випадках, коли структура продукції однорідна за своїм складом і має досить стійкий характер, що виключає можливість різкої зміни частки зарплатоємних видів продукції у загальному обсязі.

Плановий фонд заробітної плати на основі рівневого нормативу обчислюється:

 

де  – плановий норматив фонду оплати праці на одиницю продукції (робіт) у натуральному виразі або на одиницю обсягу, прийнятого для обчислення продуктивності праці; W^пл - обсяг виробництва.

Плановий норматив фонду оплати праці визначається:

  ,

де  – витрати заробітної плати на одиницю продукції у базисному періоді, коп/од; ΔЗП - плановий приріст середньої заробітної плати, %; ΔПП- приріст продуктивності праці у плановому періоді, %.

 

Плановий приріст середньої заробітної плати визначається:

 

де  – планове співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати.

Планове співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати показує відносний приріст середньої заробітної плати на один відсо-

ток підвищення продуктивності праці і визначається:

,

Сутність методу моделювання витрат з заробітної плати полягає в тому що відповідно з діючою системою оплати праці певної категорії працівників встановлюється характер і ступінь  функціональної залежності між рівнем витрат з заробітної плати та основними факторами, що впливають на їх величину, визначаються первинні моделі (робочі рівняння), на основі яких розраховується їх планова величина

Прямий розрахунок визначення планового фонду оплати праці здійснюється за категоріями працівників та елементами структури заробітної плати.

Найбільш трудомістким є визначення планового фонду оплати праці робітників. Його планування здійснюється за такими напрямками: планування годинного, денного і місячного (квартального, річного) фондів.

Основними етапами визначення планового фонду заробітної плати робітників є:

• розрахунок фонду прямої заробітної плати;
• розрахунок доплат у годинний, денний і місячний фонди заробітної плати.

Фонд заробітної плати керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців визначається на основі даних про їх чисельність та їхні посадові оклади згідно зі штатним розкладом і складається з виплат за посадовими окладами, премій, доплат, надбавок.

Розрахунок співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати

Більш швидке зростання продуктивності праці в порівнянні з темпами зростання заробітної плати є одним з важливих факторів, який сприяє зниженню витрат заробітної плати на виробництво одиниці продукції.

Вплив співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати працюючих на витрати фонду заробітної плати встановлюється на основі розрахунку коефіцієнта випередження продуктивності праці.

Коефіцієнт випередження зростання продуктивності праці (К_оп) визначається:

,

де І_ПП , І_ЗП - відповідно індекси продуктивності праці і середньої заробітної плати.

Якщо коефіцієнт випередження більше одиниці, то це означає, що темп зростання продуктивності праці у всіх випадках випереджує темпи зростання середньої заробітної плати.

Відношення індексів середньої заробітної плати і продуктивності праці характеризує відносний рівень витрат заробітної плати на виробництво одиниці продукції в звітному періоді в порівняння з базисним періодом (К_зп):

.

Якщо планові показники нижче фактичних, то це означає, що планове співвідношення між цими показниками не виконується.

Більш швидке зростання продуктивності праці працівників в порівнянні з зростанням їх середньої заробітної плати обумовлює зниження витрат заробітної плати на виробництво одиниці продукції, а недотримання цієї умови викликає перевитрати фонду заробітної плати і, як наслідок, зростання собівартості продукції.

 

Розрахунок суми економії (перевитрати) фонду

заробітної плати

Економія або перевитрата фонду заробітної плати із–за відмінностей в темпах зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати (Е_фзп) визначається за формулами:

±Е_ФЗП;

±Е_ФЗП = ,

де  і - витрати заробітної плати на одиницю продукції відповідно в звітному та базисному періодах, грн./од.;

ФЗП^зв- фонд заробітної плати працюючих у звітному періоді, грн.; Q^зв – обсяг продукції у звітному періоді, од.

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

 

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджменту

(Інститут заочного та дистанційного навчання)

 

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра економіки

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни: “Економіка праці”

на тему: “Аналіз та планування трудових показників”

 

 

 

 

 

 

 

Склав: студент(ка)

Гр.

Прізвище, ініціали

№ залікової книжки                             Підпис:

 

Прийняв:                                              Підпис:

 

 

 

 

Київ 2006

 

            Додаток 2

Вихідні дані до розрахунку звітного і планового балансу робочого часу

одного середньо-облікового робітника

Показники	В а р і а н т и
	1	2	3	4	5	6		7	8	9		0
Середньооблікова чисе-льність робітників, осіб: у звітному році у плановому році	2800 2840	3200 3250	2300 2360	2500 2570	2600 2640	2700 2730		950 970	850 880	2100 2150		1800 1830
Невиходи на роботу, тис. людино-днів у періодах: - чергові та додаткові відпустки:	2840	3250	2360	2570	2640	2730		970	880	2150		1830
звітному	62440	68480	47150	51500	53820	59130		21280	16830	46620		39240
плановому	64530	70400	47750	51832	53922	61200		21480	17100	46816		39870
- відпустки у зв’язку з навчанням:
звітному	6440	-7360	5290	5750	5980	6210		2185	1955	4830		4140
плановому	7450	8200	6129	6100	6300	6850		2960	2780	5400		4950
- відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами у  звітному році	3360	4160	3220	2750	2340	2160		665	1190	2730		2160
-невиходи через хворобу у
звітному році	25760	27840	17480	20250	18720	18090		8930	7225	16380		15120
-    виконання держав-них і громадських обов’язків у звітному році	868	1120	966	675	832	1215		351	246	714		504
	Закінчення дод. 2
Показники	В а р і а н т и
	1	2	3	4	5	6		7	8	9		0
- невиходи з дозволу адміністрації у звітному році	980	1184	759	1025	754	837		323	281	588		486
- цілоденні прогули у звітному році	790	980	790	730	810	950	320		270	680	540
- цілоденні простої у звітному році	336	410	334	242	266	412	123		87	251	162
Скорочення робочого дня підліткам, людино-годин:
у звітному році	32240	37120	27600	29250	30160	32130	10832		9775	24570	21420
у плановому році	31136	35820	26314	28024	28894	30972	10106		9184	23826	20706
Кількість робітників, у яких тривалість робочої зміни сім годин, осіб: у звітному році	170	192	138	150	156	162	57		52	126	108
у плановому році	142	160	110	120	130	135	45		44	105	90
Внутрішні змінні прос-тої у звітному році, лю-дино-годин	63250	72280	51960	56480	58760	61020	21470		19210	47460	40680
Понаднормові роботи у звітному році, людино-годин	30070	34376	24710	26850	27920	28996	10210		9130	22556	19335

 

Додаток 3

Вихідні дані до розрахунку чисельності основних робітників

Показники	В а р і а н т и
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Середньооблікова чисельність працівників у звітному періоді, осіб (Чзв)	2800	3200	2300	2500	2600	2700	950	850	2100	1800
Індекс зростання обсягів виробництва у плановому періоді (ІQ)	1,12	1,12	1,09	1,08	1,12	1,05	1,07	1,09	1,11	1,12
Індекс зростання продуктивності праці (ІПП)	1,17	1,09	1,05	1,04	1,08	1,02	1,03	1,05	1,08	1,07
Планова трудомісткість виробничої програми, тис. нормо-год (Тпл)	1470	1530	1360	1410	1480	1510	1170	1120	1280	1230
Коефіцієнт виконання норм часу, норм виробітку за планом (Кв.н)	1,03	1,02	1,04	1,01	1,05	1,04	1,02	1,03	1,06	1,05
Обсяг продукції у плановому році, тис. од.(Qпл)	160	240	185	310	425	140	195	260	150	130
Планова годинна норма виробітку одного робітника, од./год (Нвир)	10	12	6	20	25	7	15	18	9	5
Кількість робочих агрегатів, один. (А)	34	52	64	45	37	74	47	64	82	96

Закінчення дод. 3

Показники	В а р і а н т и
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Кількість змін зі добу, змін (З)	3	4	4	3	3	4	3	3	4	4
Норма обслуговування на одного робітника, один (Но)	8	12	11	9	13	16	13	14	15	16
Коефіцієнт приведення явочної чисельності до облікової (Ксп)	1,11	1,14	1,09	1,08	1,12	1,15	1,13	1,12	1,09	1,11
Норматив екіпажів на одне ПС, ек. ()	3.0	2.9	3.2	2.8	2.2	2.0	3.1	3.3	2.9	3.4
Нормативна чисельність членів екіпажу, осіб ()	10	8	9	6	5	6	7	8	7	10
Плановий експлуатаційний наліт годин за типом ПС, тис.год ()	66	29	36	44	27	16	23	26	32	74
Плановий річний наліт годин на один екіпаж, год. ()	650	600	720	610	680	550	750	670	660	630

 

Додаток 4

Вихідні данні до розрахунку продуктивності праці

 

Показники	В а р і а н т и
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Відправлення аеропорту:
- пасажирів, тис. осіб (Опас)	1350	1630	1100	1200	1400	1560	630	540	940	760
- вантажів, тис.т (QГР)	325	470	430	370	240	510	140	110	170	130
- пошти, тис.т (QПЧ)	25	38	27	35	43	37	17	12	9	6
Середньооблікова чисельність працівників аеропорту, осіб.(ЧАП)	750	810	630	710	560	670	350	210	320	350
Валова продукція, тис.грн. (ВП)	1560	1810	1450	1630	1720	1670	1200	950	830	1050
Матеріальні затрати (крім амортизації), тис.грн. (Вмат)	1070	1260	980	1150	1120	1200	840	660	560	730
Амортизація основних засобів, тис.грн. (Ам)	160	230	140	165	153	140	95	67	43	37
Чисельність працівників, осіб. (Чпр)	530	610	430	370	450	470	230	180	160	210
Норматив заробітної плати з відрахуванням на соціальні заходи на одиницю продукції, грн../од (НЗП)	150	230	180	130	170	110	210	160	180	125
Норматив прибутку на одиницю продукції, грн./од (ПРн)	300	430	350	270	390	215	470	340	390	210

Додаток 5

Вихідні данні до розрахунку приросту продуктивності

праці за рахунок впливу факторів її зростання

 

Показники	Остання цифра залікової книжки
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Експлуатаційний тонно-кілометраж у плановому році, млн.ткм (Wекс)	315	274	125	95	195	185	58	33	280	140
Продуктивність польотів ПС: - експлуатованого (у базисному році), ткм/год (ППС1) - нового (у плановому році), ткм/год (ППС2)	11300 14600	9500 13600	3600 4900	2500 3300	4700 8800	4600 5200	1500 2600	950 1600	9600 12800	4000 5200
Середньорічна численність екіпажу ПС: - експлуатованого у базисному році, осіб (Чек1) - нового, осіб (Чек2)	11   10	10   8	5   4	5   4	9   8	8   6	5   4	4   2	10   8	6   4
Середньорічний наліт годин на екіпаж: - на експлуатованому ПС ( у базисному році), год (tек1) - на новому ПС, год (tек2)	600 600	600 650	650 700	700 750	700 700	700 700	700 750	700 650	600 650	650 700

Продовження дод. 5

,

Показники	Остання цифра залікової книжки
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Витрати праці на технічне обслуговування ПС, людино-годин/л.год: - експлуатованого (у базисному році), год (Tто1) - нового, год (Tто2)	16,7 15,5	13,6 7,8	7,3 4,5	4,4 3,7	7,2 5,7	6,2 7,0	3,5 3,0	2,9 2,3	12,6 7,1	6,8 4,0
Обсяг продукції: - у базисному році, тис.грн (Qбаз) -  у плановому році, тис.грн (Qпл)	1560 1810	1810 2150	1450 1560	1630 1710	1780 1870	1670 1830	1200 1450	950 1200	830 970	1050 1240
Чисельність працівників у базисному році, осіб (Чбаз)	2800	3200	2300	2500	2600	2700	950	850	2000	1800
Трудомісткість робіт: до впровадження заходів, год/од (t1) після впровадження заходів, год/од (t2)	10 8	18 12	35 25	6 4	24 18	19 13	12 9	15 11	8 5	13 9
Питома вага робітників, що працюють на новому обладнанні. (Ур.н.)	10	7	8	11	5	20	15	10	18	16
Частка робітників, які підвищили рівень виконання норм виробітку у загальній чисельності, % (Ун.в.)	15	8	10	13	7	12	2	3	9	11

Продовження дод. 5

 

Показники	Остання цифра залікової книжки
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Планове підвищення рівня виконання норми виробітку, % (Рн.в.)	2,1	1,3	3,2	2,4	3,1	4,2	2,5	3,3	2,7	4,1
Втрати робочого часу у році:
базисному, (Вбаз)	6	4	5	6	7	5	6	8	7	9
плановому, (Впл)	3	2	4	3	4	2	3	5	4	6
Частка робітників у загальної чисельності працівників, % (Уч.р.)	78	77	68	71	74	76	43	48	58	61
Частка кооперованих поставок у році:
плановому, (Ппл)	12	14	18	22	17	13	14	16	8	21
базисному, (Пбаз)	10	11	16	19	15	9	8	10	5	18
Коефіцієнт росту обсягу перевезень у плановому періоді, (КW)	1,02	1,06	1,07	1,08	1,03	1,05	0,02	1,04	1,06	1,07
Численність працівників, яка залежить від обсягу перевезень, осіб (Чзав)	1900	2600	1300	1600	1800	2100	670	560	1300	1450

 

Додаток 6

Вихідні дані до розрахунку фонду заробітної плати

 

№	Показники	Остання цифра залікової книжки
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
1.	Обсяг робіт у плановому періоді, млн.ткм (Wпл)	415	560	390	670	435	370	210	315	470	360
2.	Фонд заробітної плати : -   у базисному періоді, тис.грн. (ФЗПбаз); -   у звітному періоді, тис.грн. (ФЗПзв)	2150   2290	1970   2280	1850   1960	1680   1770	1710   1860	2200   2350	2080   2150	1310   1920	1360   1440	1950   2180
3.	Приріст середньої заробітної плати у плановому періоді, % (DЗП)	3,6	2,7	5,2	2,1	1,7	2,8	4,9	2,5	1,9	3,2
4.	Приріст продуктивності праці у плановому періоді, % (DПП)	4,7	5,5	6,2	4,3	3,7	4,1	6,5	3,8	2,4	4,9