
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Арешт майна
Арешт майна« Назад
Арешт майна 21.10.2016 17:52
Сутність арешту на майно полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного або цивільного відповідача можливості відчужувати певне його майно. Арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. Зазначений захід забезпечення кримінального провадження застосовується за ухвалою слідчого судді. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, результати інтелектуальної, творчої діяльності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи, не допускається. 1. Складання відповідно до вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 171 КПК України клопотання про арешт майна Див. додаток № 86. 2. Погодження зазначеного клопотання з прокурором. 3. Звернення із відповідним клопотанням до слідчого судді за територіальністю. 4. Участь у розгляді слідчим суддею вищевказаного клопотання. 5. Отримання копії ухвали про арешт майна. 6. Виконання ухвали слідчого судді про арешт майна слідчим[1]. [1] У подальшому під виконанням ухвали слідчого судді необхідно розуміти виклик підозрюваного, обвинуваченого, оголошення їм ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, складання про це відповідного протоколу та фактичну реалізацію відповідної ухвали слідчого судді. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |