
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ АУДИТ
АУДИТ« Назад
АУДИТ 21.03.2015 09:44
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
Інститут обліку і фінансів
Кафедра контролю і аналізу господарської діяльності
ЗАТВЕРДЖУЮ Голова навчально - методичної Ради ________Л. О. Омелянович «_____»_______2015 р.
АУДИТ
Методичні вказівки по виконанню курсової роботи для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» заочної форми навчання
Донецьк 2015
Міністерство освіти і науки України Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Кафедра контролю і аналізу господарської діяльності
АУДИТ
Методичні вказівки по виконанню курсової роботи для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» заочної форми навчання
Затверджено: на засіданні кафедри контролю та АГД Протокол №__ от «___»________2015 р.
Рекомендовано: Учбово-методичною радою ДонНУЕТ Протокол №____от «_____»______2015г.
Донецьк 2015 Меточні вказівки розробили: зав. кафедри, к.е.н., професор Сухарева Л. О., к.е.н., доцент Дмитренко І.М., к.е.н., ст. викладач Борисенко М.В., к.е.н., доцент Глущенко Я.І., к.е.н., доцент Закалінська К.О., к.е.н., доцент Садекова А.М.
Методичні вказівки розглянуто і обговорено на засіданні кафедри контролю і АГД
( протокол № від « __» _____________ 2015 р. )
Зав. кафедри, к.е.н., професор Сіменко І.В. «__» ____________ 2015 р.
Методичні вказівки схвалено та затверджено на засіданні експертної комісії ІОФ ( протокол № __ від «__» _____________ 2015 р. )
Голова експертної комісії ІОФ к.е.н., доцент Сіменко І.В.
«___» ___________ 2015 р.
Програму затверджено на засіданні навчально-методичної ради університету
(протокол № __ від «____» _____________ 2015 р.)
ББК С УДК Рецензент: д.е.н., доцент Петренко С.М.
Сухарева Л.О. С Аудит: Методичні вказівки по виконанню курсової роботи для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» заочної форми навчання / Л.О. Сухарева, І.М. Дмитренко, М.В. Борисенко Я.І. Глущенко, К.О. Закалінська, А.М. Садекова,. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2015. – с.
Методичні вказівки містять рекомендовані тематику та плани курсових робіт, інформаційне забезпечення і методичні вказівки для виконання студентами курсової роботи з дисципліни «Аудит». Зміст методичних вказівок зумовлений переходом до системно-орієнтованого аудиту, а також вимогами Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики, як основи саморегулювання аудиторської діяльності. Структура методичних вказівок відображає логіку вивчення теоретичних та організаційно-методичних питань аудиту. Призначено для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» заочної форми навчання.
ББК © Коллектив авторов, 2015 © Донецкий национальный университет экономики и торговли им. М. Туган-Барановского, 2015-01-01
ЗМіст
Вступ
Сьогодні в Україні відбуваються глибокі економічні перетворення. Становлення ринкового механізму господарювання привело до змін в управлінні, як на рівні самих підприємств, так і на рівні держави. В нових умовах переосмислюється реалізація усіх функцій управління, в тому числі і функції контролю. Плюралізм форм власності, розвиток вторинного ринку цінних паперів, поява внаслідок цього реальних власників, що не можуть безпосередньо брати участь у процесі управління вкладеним капіталом, приводить до необхідності існування компетентного незалежного гаранта, експерта з питань об'єктивності показників фінансової звітності. Таким експертом і одночасно захисником інтересів громадськості в сучасних умовах господарювання виступає аудитор. Проте й на ринку аудиторських послуг безперервно відбуваються зміни та перетворення. Постійно удосконалюються Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики. На користь того, що аудит досить складне суспільно-економічне явище свідчить і класифікація аудиту за багатьма ознаками, еволюційні етапи розвитку аудиту, що традиційно виділяють, або підходи до його здійснення. Нагальною потребою сьогодення є формування професіонала спроможного не тільки управляти підприємствами зі складною організаційною структурою управління (що базується на знаннях з внутрішнього аудиту), але й такого, що вміє оцінювати стан облікової та контрольно-аналітичної роботи на підприємстві, а отже і виступати в ролі експерта щодо фінансового стану підприємства та реальності показників його фінансової звітності. Соціальна значущість такого фахівця, який повинний мати довіру від суспільства та реалізувати захисну функцію інтересів власника в таких умовах значно зростає. Треба пам’ятати, що захист інтересів власника (або сукупності власників) повинен бути без порушення інтересів всіх ділових партнерів. Професійні та соціальні компетенції формуються з урахуванням того, аудит за фактом це не тільки фінансовий контроль, а багатофункціональна діяльність фахівців, які формують неупереджену професійну думку стосовно якості фінансової звітності та надають комплекс супутніх послуг. Виходячи з цього вони реалізують окрім контрольної насамперед і аналітичну функцію. Неупереджена професійна думка формується підчас аудиторської оцінки об’єкта відповідно до отриманого завдання та згідно з вимогами Міжнародної Концептуальної основи завдань з надання впевненості. Критерії аудиторської оцінки певного об’єкта повинні мати наступні характеристики: значущість, повнота, надійність, нейтральність, зрозумілість. За таких умов необхідна орієнтація навчального процесу на придбання навичок у самостійному вивченні законодавчих та нормативних актів, спеціальної літератури, необхідних в подальшому для формування власної обґрунтованої думки з приводу питань професійного кола. Виконання курсової роботи з дисципліни «Аудит» – один із найважливіших елементів розширення меж теоретичних пізнань в області незалежного фінансового контролю шляхом самостійного поглибленого опрацювання тексту Міжнародних стандартів аудиту надання впевненості та етики, законодавчої бази та спеціальних літературних джерел з питань аудиту. За допомогою виконання даної роботи за однією з тем дисципліни «Аудит» студент набуває досвіду реалізації всіх елементів теорії контролю щодо незалежного зовнішнього та внутрішнього аудиту. Тематика курсових робіт подана чотирма розділами, що відповідає робочій навчальній програмі дисципліни «Аудит»: Розділ 1 «Теоретичні основи аудиту». Розділ 2 «Організаційні основи та організація процесу аудиту». Розділ 3 «Методичні основи аудиту». Розділ 4 «Методики аудиту вірності статей фінансової звітності (за основними формами звітності)»
Ціль виконання курсової роботи полягає в розширенні меж теоретичних пізнань в галузі незалежного фінансового контролю, придбанні практичних навичок у здійсненні контрольних процедур, умінні систематизувати і формувати контрольну інформацію. Виконання роботи передбачає рішення наступних завдань: - детальне вивчення методичних вказівок з виконання курсової роботи, обрання теми; - складання бібліографії, інформаційного забезпечення, опрацювання літературних джерел для виконання роботи; - одержання необхідної консультації у викладача – керівника; - виконання основних етапів написання курсової роботи відповідно до встановленої методики; - оформлення роботи і надання її у встановлений термін на рецензування. Захист курсової роботи.
2. Вибір теми курсової роботи та її закріплення
Тема курсової роботи обирається студентом самостійно з числа тем рекомендованої тематики (додаток А). Основними критеріями обрання теми є її актуальність, новизна, перспективність і практична значущість. В окремих випадках, з огляду на досвід практичної роботи студента (заочна форма навчання), або наявності в нього практичних матеріалів, які можна використовувати в контрольному процесі, завідувач кафедрою може дозволити студентові виконувати курсову роботу з теми, яку він обрав самостійно. Тема курсової роботи повинна узгоджуватися з тематикою раніше виконуваних студентом робіт із профілюючих дисциплін, що створює необхідні передумови для вибору в майбутньому теми дипломної роботи. В основу формування тематики курсових робіт з дисципліни «Аудит» покладено визнаний методологічний підхід, коли аудит – це багатофункціональна діяльність аудитора, який повинен мати довіру у суспільства і має за мету дослідити (оцінити) якість інформації фінансової звітності та висловити своє неупереджене (незалежно від волі клієнта) професійне судження стосовно якості інформації, яка відображена у фінансовій звітності. Аудит починається з оцінки стану обліку і внутрішнього контролю на етапі планування і виявлення факторів і ризиків, які знижують якість інформації у фінансовій звітності. А вже від неї іде до регістрів, зведених документів, інших документів договорів та інших форм звітності і оцінки фінансового стану, і знову до стану функціонування підсистем обліку і внутрішнього бухгалтерського контролю, дотримання обліково-економічної політики і законодавства. Для затвердження теми студент має представити на кафедру заяву, в якій вказується назва й обґрунтування теми, яку він обрав (при відсутності її в затвердженій тематиці). Обрана тема курсової роботи затверджується розпорядженням по відповідному директорату Інституту обліку і фінансів за поданням відомостей кафедри контролю й АГД. Заміна теми курсової роботи можлива у виняткових випадках протягом перших двох тижнів після виходу розпорядження про закріплення тем. Рішення про заміну приймає завідувач кафедрою при узгодженні з керівником курсу. Своє прохання про заміну теми курсової роботи студент повинен обґрунтувати в письмовій заяві на ім'я завідувача профілюючої кафедри. З метою надання методичної допомоги і управління процесом виконання курсової роботи кожному студентові призначається керівник, що зобов'язаний проводити індивідуальне консультування відповідно до встановленого на кафедрі графіка консультацій. Для посилення контролю за ходом виконання курсової роботи з боку керівника, кожному студентові видається індивідуальне завдання, у якому встановлені терміни проміжного (якщо це необхідно) і підсумкового надання курсової роботи для перевірки.
3. Структура курсової роботи і вимоги до змісту кожного структурного елемента роботи
Для розкриття сутності обраної теми курсової роботи пропонується наступна її структура:
Наведені в Додатку Б плани курсових робіт є орієнтовними. Коло питань може бути замінено або розширено за умови обов'язкового узгодження з викладачем – консультантом. Структура основної частини курсових робіт з тем, що розкривають теоретичні основи аудиту, повинна відбивати розгляд сутності аудиту: поняття, мета, задачі, структура, класифікація, види, суб'єкти, об'єкти, параметри. Крім цього, частково можуть висвітлюватися питання організаційного забезпечення робіт з аудиту, правове, регламентне забезпечення. Організаційне, інформаційне, методичне забезпечення, питання систематизації та узагальнення результатів аудиту повинні бути розкриті з урахуванням вимог Міжнародних стандартів аудиту (МСА) та особливостей обумовлених комп'ютеризацією обліково-контрольного процесу. Курсові роботи прикладного характеру умовно підрозділяються на дві групи: 1 – Аудит інформації фінансової звітності (певні статті звітності)… 2 – Аудиторська оцінка стану внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку (певних операцій)… Структура таких робіт дещо відрізняється. В роботах першої групи увагу сфокусовано на другому – дослідницькому - етапі аудиту підчас якого реалізується безпосередньо методика аудиту і відбувається реалізація процедур за суттю. В роботах другої групи акцентовано увагу на етапі планування при реалізації системно-орієнтованого підходу до проведення аудиту. Бо, як відомо, саме на цьому етапі підчас планування згідно до МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень на основі розуміння суб’єкта господарювання та його середовища» відбувається вивчення суб’єкта господарювання та оцінка надійності функціонування систем внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку. Це є принциповим моментом при системно-орієнтованому підході до проведення аудиту. Отже, в таких роботах в першому питанні слід наголосити на цілі оцінки систем внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку підприємства спираючись на вимоги МСА 315. Об’єктом дослідження в таких курсових роботах є не інформація про певні операції чи господарські засоби, а стан внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку певних операцій. Тобто при визначенні об’єктів слід виходити з того, наскільки засоби внутрішнього контролю підприємства сприяють, наприклад, збереженню товарно-матеріальних цінностей, чи сприяють дотриманню платіжної дисципліни і т.ін. Структура курсових робіт прикладного характеру (тем, пов’язані з аудитом обґрунтованості інформації певної статті фінансової звітності) в обов'язковому порядку повинна включати аналіз економічної сутності господарської операції, інформація про наслідки якої є об’єктом аудиту, що дозволить визначити детальні об'єкти і параметри аудиту, побудувати організаційну модель аудиту, визначити інформаційне забезпечення і процедури аудиту. Побудова Організаційної моделі аудиту (Додаток В) є необхідним елементом і дозволяє судити про ступіть освоєння студентом опрацьованого матеріалу, оскільки в формалізованому вигляді подає всі елементи аудиторського процесу: об’єкти і параметри аудиту, джерела інформації, способи та прийоми аудиту, способи систематизації та узагальнення результатів аудиту. При цьому необхідно усвідомлювати, що об’єктом аудиту є (!) не сама господарська операція, яку аудитор не в змозі проконтролювати( бо він фізично не є присутнім при цих операціях), а лише інформація про наслідки господарських операцій, які призводять до того чи іншого стану активів, капіталу та зобов’язань, що мають вартісну оцінку і відображуються в фінансовій звітності. Також слід виходити з того, що аудитор лише надає обґрунтовану впевненість в тому, що інформація, яка міститься у фінансовій звітності, у всіх суттєвих аспектах відповідає фактичному стану справ на підприємстві.
Вимоги до змісту кожного структурного елемента курсової роботи
У вступі обґрунтовуєтьсяактуальність теми, її наукове і практичне значення в умовах розвитку нового економічного ладу в державі в умовах функціонування сучасної системи фінансово-господарського контролю. Варто вказати основні роботи вчених, професіоналів, у яких питання теорії і практики контролю, зокрема аудиту, розглядаються досить глибоко і системно; вказати ступінь нерозв'язаності окремих питань; сформулювати мету курсової роботи. Логіка постановки мети виконання роботи визначається необхідністю розширення теоретичних пізнань щодо аудиту, придбання практичних навичок у здійсненні робіт з аудиту й уміння формувати контрольну інформацію.
Основна частина і висновки по курсових роботах
Основна частина і висновки по курсових роботах, що відбивають теоретичні та організаційно-методичні основи аудиту, повинна розкривати окремі сторони системного підходу до сутнісного аналізу такого явища як «аудит» . Виклад змісту кожного з теоретичних питань тем повинно ґрунтуватися на думках, міркуваннях як зарубіжних, так і українських науковців, що студент пізнає з літературних джерел, точки зору представників наукової школи ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського з дисципліни «Аудит». У підсумку студент формує власний підхід і висновки за кожним з вивчених питань плану основної частини роботи. Зважаючи на зміни, що відбулися з удосконаленням Міжнародних стандартів аудиту, аудиторська діяльність поділяється на три групи послуг: виконання завдань з надання впевненості (таких як аудит фінансової звітності та огляд історичної фінансової інформації); виконання завдань з надання впевненості (власне завдання з надання впевненості інші ніж аудит та обзір, а також перевірка прогнозної фінансової інформації); супутні аудиту послуги. Якщо в курсовій роботі йдеться про завдання з надання впевненості, то слід пам’ятати про два рівня впевненості (обґрунтовану та обмежену), які задекларовані Міжнародною концептуальною основою завдань з надання впевненості (див. збірник «Міжнародні стандарти аудиту» в редакції починаючи з 2006 року). Це обов’язково впливатиме на вибір об’єктів та параметрів аудиту, які в темах прикладного характеру є підсумком виконання першого питання (таблиця з Доданка Д).
Висновки по роботах, що носять чисто теоретичний характер, є сукупністю висновків, сформульованих по кожному з вивчених питань теми. З метою більш системного представлення особливостей організації і методики проведення аудиту в сучасних умовах господарювання, студентам необхідно ознайомитися з еволюцією аудиту як суспільно-економічного явища. Логіка дослідження в роботах, що пов’язані з аудиторською оцінкою стану внутрішнього контролю чи бухгалтерського обліку, дещо відрізняється. На початку виконання роботи слід усвідомити, що об’єктом дослідження в таких роботах є стан внутрішнього контролю та \ або бухгалтерського обліку. Отже в першому питанні слід торкнутися питань еволюції аудиту (підтверджуючий, системно-орієнтований та ризик-орієнтований), обґрунтувати необхідність переходу до системно-орієнтованого аудиту в Україні та наголосити на цілях оцінки систем внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку підчас етапу планування. До того ж, в першому питанні таких робіт слід розібрати, що стан систем внутрішнього контролю (та\або бухгалтерського обліку) є складним (сукупним) об’єктом аудиту, який має різні аспекти. Всі можливі характеристики такої системи внутрішнього контролю і будуть становити певні об’єкти аудиторської оцінки. При викладенні цього питання доцільно детально вивчити текст МСА 315 «Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень», а також публікації в періодичній та науковій літературі, присвяченій оцінці систем внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку. Оцінити рівень ефективності функціонування системи внутрішнього контролю означає виявити, наскільки ця система спроможна попереджати (або своєчасно виявляти) різного роду порушення та відхилення від запланованого рівня. Так, наприклад, є декілька аспектів існування внутрішнього контролю: організаційний, методичний, функціональний. В кожному з них система внутрішнього контролю має різні характеристики. Ці характеристики і складатимуть параметри оцінки такої системи зовнішніми аудиторами. Наприклад, оцінити організаційний аспект системи внутрішнього контролю означає звернути увагу на рівень організації на підприємстві, що перевіряється, внутрішнього контролю. Цей рівень залежатиме від: - наявності організаційних регламентів та розпорядчої документації (наказів, розпоряджень, посадових інструкцій, Положень про службу внутрішнього аудиту і т.ін.) щодо діяльності суб’єктів внутрішнього контролю; - складності організаційної структури внутрішнього контролю (наявність підсистеми внутрішнього аудиту, наявність лише внутрішнього бухгалтерського контролю, внутрішній контроль, що здійснюється лише керівниками відділів та структурних підрозділів); - проникнення контрольних принципів в розподіл обов’язків з контролю і т. ін. Таким чином, наприкінці викладення першого питання тем, пов’язаних з аудиторською оцінкою внутрішнього контролю або бухгалтерського обліку повинне бути окреслено коло об’єктів аудиторської оцінки. Для подальшої їх деталізації та освоєння методики аудиту необхідно вивчити ту ділянку господарської діяльності (певні види операцій), стан внутрішнього контролю якої буде оцінювати аудитор. Отже у другому питанні необхідно проаналізувати економічну сутність операцій, які є об’єктом внутрішнього контролю або бухгалтерського обліку. На даному етапі виконання роботи будуть остаточно сформовані об’єкти аудиторської оцінки стану внутрішнього контролю (або бухгалтерського обліку) певних операцій. При дослідженні економічної сутності фактів господарського життя підприємства слід виконати реконструкцію фактів господарського життя і її результати оформити у вигляді таблиці (Додаток Д). Такого ж підходу до дослідження економічної сутності операцій слід дотримуватися і при виконанні тем в яких об’єктом дослідження є інформація певної форми фінансової звітності або певні операції. Наступний етап виконання курсової роботи передбачає побудову організаційної моделі аудиту (Додаток В). Вона являє собою представлену у формалізованому виді сукупність основних елементів, необхідних для проведення аудиту конкретного об'єкта. В організаційній моделі аудиту визначаються чотири основні елементи: об'єкти і параметри аудиту; джерела інформаційного забезпечення; способи і прийоми аудиту; порядок узагальнення і подання результатів аудиту. Сукупний об'єкт аудиту визначається темою курсової роботи і деталізується підчас виконання першого (а іноді й другого) питання курсової роботи. Параметрами аудиювання виступають той чи інший стан об'єкта: повнота, своєчасність, доцільність, законність, реальність, правильність і т.д. Джерела інформаційного забезпечення варто групувати в трьох напрямках: нормативно-правове забезпечення; нормативно-довідкове забезпечення; джерела фактографічної інформації. Наступні питання передбачають вивчення методик аудиту конкретного об’єкта. Методичне забезпечення аудиту є сукупністю реалізованих часткових і загальних методик проведення робіт з аудиту. Методика аудиту – це сукупність способів і прийомів виконання робіт з контролю, пов'язаних спільністю розв'язуваної задачі. З огляду на те, що контроль - це певний вид діяльності, то способи і прийоми не повинні розглядатися як сама діяльність і її цілі, а лише як способи досягнення таких цілей. При розробці методик аудиту виникає необхідність чіткого з'ясування самого поняття "методика", тому що найчастіше цей термін змішується з поняттям "технологія аудиту", що являє собою сукупність відомостей про організацію збору й обробки інформації про відхилення, описання цих відомостей у вигляді нормативних актів, що регламентують технологічний процес обробки інформації аудиту. На відміну від цього тлумачення методика аудиту є сукупністю реалізації процедур аудиту виконання робіт з аудиту, пов'язаних спільністю розв'язуваної задачі, що виконує роль методичної інструкції (організаційного документу, юридична чинність якого настає з моменту його затвердження). Методична інструкція визначає порядок і техніку дій працівника. Такі методичні інструкції прийнято називати методичними вказівками, або просто методиками, що можуть бути як загальними, що відбивають стан і поведінку об'єкта аудиту в цілому, так і частками, що вивчають окремі сторони, окремі характеристики об'єкта аудиювання. Процес розробки методик аудиту складається з декількох найважливіших етапів. До них відносяться: 1. Уточнення змісту процедур аудиту і їхньої мети. 2. Вибір джерел інформації, що характеризують об'єкт аудиту. 3. Вибір засобів досягнення поставлених цілей (визначення змісту процедур аудиту). 4. Визначення послідовності реалізації процедур аудиту. 5. Отримання аудиторських доказів. У додатку Ж представлений приклад інформаційної моделі аудиту. Надалі логіка міркувань переходить до типових викривлень, що можуть бути виявлені підчас аудиту певного ділянки. Насправді, ці характерні помилки чи порушення відомі вже тоді, коли в процесі формування інформаційної моделі методики аудиту підбирається техніка реалізації процедур аудиту – техніка аудиту. Але в даному питанні всі типові помилки щодо досліджуваного об’єкта подаються в систематизованому вигляді за ознакою, яку обере студент. Серед викривлень фінансової звітності за характером виникнення виділяють помилки і шахрайство (Згідно до МСА 240 «Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства та помилок підчас аудиту фінансової звітності»).
Згідно до цього МСА помилка – це ненавмисне викривлення в фінансовій звітності, включаючи пропуск суми або розкриття: - помилка при збиранні або обробці даних, на основі яких готуються фінансові звіти; - невірне облікове твердження, зроблене внаслідок пропуску або невірної інтерпретації фактів; - Помилка в застосуванні облікових принципів щодо вимірювання, визнання, класифікації, подання або розкриття. Термін «шахрайство» в контексті МСА означає навмисні дії однієї особи або декількох осіб серед управлінського та найвищого управлінського персоналу , найманих працівників або третьої сторони, при яких застосовується омана для отримання нечесної або незаконної переваги.
Перелік використаних джерел
Перелік використаних джерел нормативно-правової інформації, спеціальної літератури, статей періодичної преси, наукових праць може бути скорочений за рахунок законодавчих і нормативних актів, систематизованих в окремому додатку до роботи. У списку літератури можливе посилання на даний додаток.
Додатки до курсової роботи
Додатки повинні включати: фінансову звітність, регістри синтетичного й аналітичного обліку, зведені документи, організаційні моделі аудиту, інформаційну модель методики аудиту, фрагменти проміжної і підсумкової контрольної інформації тощо.
4. Основні етапи та методика виконання курсової роботи
Першим етапом виконання курсової роботи є складання бібліографії і вивчення законодавчих, нормативних актів і літературних джерел. Перелік основних з них приведений у Додатку З. Бібліографічний опис джерел, використаних у курсовій роботі, приводиться відповідно до ДСТУ. Основним принципом при вивченні джерела даних є комплексність, тобто максимальне використання одного джерела одночасно для всіх питань теми (однократність замовлення джерела). Записи варто вести на вільних аркушах на одній стороні з залишенням полів. У записах коротко викладаються основні положення, думки, судження. Робочі записи періодично проглядаються керівником курсової роботи (терміни зазначені в індивідуальному завданні), уточнюються і після необхідних доповнень кладуться в основу викладу суті питання теми курсової роботи. Таким чином, методика роботи над літературними джерелами включає бібліографічний пошук літератури за темою курсової роботи, її вивчення, фіксацію первинних даних і їхнє використання в процесі, у даному випадку, курсової роботи і формування нових знань.
На другому етапі необхідно дослідити з літературних джерел та фактографічної інформації реальних підприємств господарський процес чи операцію, які впливають на формування досліджуваного показника фінансової звітності, який є об’єктом аудиту. Формалізувати отриману інформацію у вигляді таблиці, представленої в Додатку Д Методичних вказівок.
На третьому етапі розробляються організаційні моделі аудиту, інформаційні моделі методик аудиту (додатки В, Ж), складаються відомості відхилень, аналітичні розрахунки. Опис суті методик аудиту припускає обов'язкове з'ясування способів і прийомів виконання процедур по контролю і послідовності їхнього здійснення конкретним суб'єктом контролю щодо визначеного об'єкта і його структурних елементів (див. п. 3 Методичних вказівок). Приклад: Логічна побудова міркувань при викладі методики аудиту обґрунтованості інформації щодо статті балансу «Товари» (р. 140). Економічна сутність операцій, що впливають на вартість товарів, які відображаються у відповідній статті ф.№1 Баланс виражається в: - зростанні частини обігових активів, що представляються товарними запасами; - особливостях товарів, що надійшли, як частини собівартості реалізованих товарів у наслідку; - поточних зобов'язаннях, зокрема кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Як відомо, це такі зобов'язання, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. А у свою чергу операційний цикл – це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержання коштів від реалізації товарів (див. загальні положення НП(с)БО 1). Крім цього, контроль надходження товарів і тари має безпосереднє відношення до забезпечення збереження власності. До операції надходження товарів, тари і розрахунків з постачальниками має відношення досить широке коло структурних підрозділів і посадових осіб. Доцільно цю інформацію систематизувати наступним чином (Додаток Д). У даній таблиці відбитий загальний методологічний підхід до визначення об'єктів і параметрів аудиту. Зміст інформації про об'єкти і параметри аудиту може бути розширений в залежності від глибини вивчення економічного змісту операцій і особливостей їх здійснення.
При написанні курсової роботи варто уникати таких недоліків:
Перераховані вище недоліки, а також недоліки організаційного і методичного характеру можуть бути причиною для повернення роботи на доопрацювання.
На заключному етапі виконанні курсової роботи формуються висновки, що повинні безпосередньо випливати з дослідження питань теми і відбивати мету вивчення. При цьому варто уникати загальних міркувань, неконкретних пропозицій на кшталт «необхідно підвищувати ефективність контролю» або «необхідно розробляти нові методики аудиту» і т.п. Підводячи підсумки вивченню питання «Економічна сутність ...», студент повинний акцентувати увагу на вплив економічної сутності операцій, інформація про які підлягає аудиту, на різноманіття об'єктів і параметрів аудиювання. Виклад питань, що розкривають методики аудиту об'єктів, як правило, завершуються систематизацією типових порушень. Отже, необхідно сформулювати основні рекомендації з їхньої профілактики і попередження. У висновках до курсової роботи повинні бути також систематизовані результати виконання тих задач, що повинен був вирішити студент, виконуючи курсову роботу, тобто визначити ступінь досягнення поставленої мети роботи.
5. Вимоги до обсягу, оформленню текстової частини курсової роботи і термінам її представлення на рецензування
Обсяг курсової роботи не повинний перевищувати 25-30 аркушів машинописного тексту. Курсова робота може бути написана державною або російською мовою; друкованим способом. Формат паперу А4, шрифт 14, інтервал 1,5, поля: верхнє, нижнє, ліве – 20 мм, праве – 10 мм. Робота пишеться на одній стороні листа. Кожен новий параграф роботи повинен починатися з нової сторінки. Заголовки розділів друкують симетрично тексту жирними літерами. Перенесення слів у заголовках не допускається. Крапка у кінці заголовку не ставиться. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Сторінки нумеруються суцільним порядком, арабськими цифрами в правому верхньому куті. Нумерація починається проставлятися з вступу. При наявності в роботі рисунків або таблиць, розташованих на окремих аркушах, вони включаються в загальну нумерацію. Друкарські помилки, описки та графічні неточності, які виявлені у процесі виконання роботи, допускається виправляти коректором з нанесенням на те ж місце виправленого тексту рукописним способом, але не більше двох виправлень на сторінку.
Рисунки
Ілюстрації (рисунки, креслення, схеми, графіки), які розташовані на окремій сторінці звіту, включають у загальну нумерацію сторінок. Таблиці, рисунки або креслення, розмір яких перевищує формат А4, враховують як одну сторінку. Ілюстрації (крім таблиць) позначають словом «рис.» и нумерують послідовно арабськими цифрами у межах розділу, наприклад, «рис. 1.2 –» (другий рисунок першого розділу). Ілюстрації повинні бути розташовані безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. При посиланнях на ілюстрацію слід писати «...у відповідності з рис. 1.2». Назва рисунків указується внизу, жирно. Наприклад:
Рис. 1.2. - Організаційна модель аудиту обґрунтованості інформації фінансової звітності щодо нарахування амортизації та зносу основних засобів
Таблиці
Цифровий матеріал в звіті оформлюють у вигляді таблиць. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Таблиці нумерують послідовно арабськими цифрами у межах розділу. Праворуч у верхньому куті над таблицею вміщують напис «Таблиця» з вказівкою номеру таблиці. Нижче друкують змістовий заголовок. Номер таблиці повинний складатися з номеру розділу и порядкового номеру таблиці, розділений точкою, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).
Додатки
Додатки розміщують після текстової частини, як продовження курсової роботи на наступних її сторінках. Кожний додаток починають з нової сторінки: в правому верхньому куті друкують слово «Додаток» з великої літери, а потім слід позначати код додатку великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Додатки повинні бути розташованими так, щоб їх було зручно розглядати без повороту звіту або з поворотом по годинній стрілці. Додатки розташовують в порядку першого посилання на них. Наприкінці текстової частини курсової роботи має бути дата і підпис виконавця. Виконана курсова робота брошурується у швидкозшивачі і надається у встановлений термін (не пізніше чим за два тижні до початку сесії) науковому керівникові на рецензію.
До основних факторів, що визначають якість виконання роботи можливо віднести наступне:
При написанні курсової роботи варто уникати таких недоліків, як:
Зазначені вище недоліки і ряд інших можуть бути підставою для повернення роботи на доопрацювання.
Критерії оцінки курсової роботи
Результати виконання курсової роботи з дисципліни «Аудит» оцінюються по чотирьохбальній шкалі: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Оцінка «відмінно» визначається в тому випадку, якщо студент виконав усі вимоги до якості роботи, зазначені в даному розділі дійсних указівок, а головне, у процесі захисту курсової роботи показав знання: - ступеня вивченості існуючих проблем організаційного і методичного характеру ведучих вчених-теоретиків і практикуючих фахівців в області аудиту; - предмета вивчення; нормативно-правової інформації; - виконання робіт такого характеру з елементами наукових досліджень. Крім цього, підтвердив уміння: - системного підходу до вивчення суті питань теми, конкретного викладу матеріалу, формалізації текстової частини роботи за допомогою побудови моделей методик, малюнків, таблиць; - самостійного й ініціативного підходу до узагальнення вивченого матеріалу, формулюванню висновків і виробленню рекомендацій; - логічності міркувань і побудови доповіді під час захисту курсової роботи. Оцінка «добре» визначається в тому випадку, якщо студент виконав усі вимоги до якості роботи, зазначені в даному розділі дійсних положень, а головне в процесі захисту курсової роботи показав знання: - ступеня вивчення існуючих проблем організаційного і методичного характеру провідних науковців-теоретиків і практикуючих фахівців в області аудиту; предмета вивчення; нормативно-правової інформації, однак допустив незначні відхилення в оцінці думок, суджень щодо розуміння теоретичних основ аудиту; - виконання робіт такого характеру з елементами наукових досліджень, однак частка таких елементів невисока, що позначилося на ступені самостійності висновків. Крім цього підтвердив уміння: - системного підходу до вивчення суті питань теми, конкретного викладу матеріалу, однак ступінь формалізації текстової частини роботи підтверджується тільки фрагментами організаційних моделей аудиту; - самостійного, але не зовсім, та ініціативного підходу до узагальнення вивченого матеріалу, формулюванню висновків і пропозицій; - логічності міркувань, але не зовсім чіткої доповіді під час захисту курсової роботи. Оцінка «задовільно» визначається в тому випадку, якщо студент виконав не всі вимоги до якості роботи, зазначені в даному розділі дійсних вказівок, а головне, у процесі захисту курсової роботи показав знання: - тільки основної літератури, що розкриває теоретичні основи аудиту; не зовсім чітко представляє особливості аудиту, їхні правові основи; - порядку виконання курсових робіт, однак без елементів наукового пошуку. Крім цього, не повною мірою підтвердив уміння: - систематизувати матеріал основної частини роботи, не у всіх випадках текстова частина має посилання на джерела використаної літератури; ступінь формалізації підтверджується тільки фрагментами організаційних моделей контролю; - не зовсім самостійного (допомога керівника) підходу до узагальнення вивченого матеріалу, формулюванню висновків і виробленню рекомендацій; - мають місце порушення логіки міркування і доповіді під час захисту. Оцінка «незадовільно» визначається в тому випадку, якщо студент «при написанні курсової роботи виконав вимоги, пропоновані до якості роботи і вона відповідала параметрам вищевказаних оцінок «відмінно», «добре» і «задовільно», але в процесі захисту курсової роботи не показав відповідних знань і умінь. Оцінка «незадовільно» визначається в тому випадку, якщо студент при написанні курсової роботи частково не виконав вимоги, пропоновані до якості роботи, і не показав відповідних знань і умінь у процесі її захисту.
7. Вимоги до рецензування курсової роботи і організація її захисту
Рецензування полягає в оцінці усіх вимог, пропонованих до виконання курсової роботи з дисципліни «Аудит». Весь комплекс робіт, закріплених за керівником, повинний бути прорецензований протягом терміну від 3 до 7 днів у залежності від їхньої кількості (від 5 до 15). Негативна рецензія видається студентові за тиждень до терміну захисту курсової роботи, що дозволяє внести відповідні зміни в її зміст і представити на повторне рецензування. Позитивна рецензія вручається студентові не пізніше, ніж за 2-3 дня до планованого захисту. За умови позитивної рецензії студентові надається право захисту курсової роботи. Склад комісії містить у собі наукового керівника й одного з викладачів кафедри. Це забезпечує об'єктивність оцінки роботи студента. Структура рецензії повинна відбивати:
Додаток А Зразкова тематика курсових робіт з дисципліни «Аудит»
Розділ 1 «Теоретичні основи аудиту»
Розділ 2 «Організаційні основи і організація процесу аудиту»
Розділ 3 «Методичні основи аудиту»
Розділ 4 «Методики аудиту вірності статей фінансової звітності (за основними формами звітності)»
Додаток Б
Зразкові плани курсових робіт з дисципліни «Аудит»
Розділ 1 «Теоретичні основи аудиту»
Тема 1. Організаційно-правове забезпечення процесу аудиту Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 15. Сутність, функції, інформаційне і методичне забезпечення процесу аудиту Вступ
Висновки Література Додатки
Розділ 2 «Організаційні основи і організація процесу аудиту»
Тема 20. Організація і планування процесу аудиту Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 30. Оцінка суттєвості помилок та аудиторського ризику Вступ
Висновки Література Додатки
Розділ 3 «Методичні основи аудиту»
Розділ 4 «Методики аудиту вірності статей фінансової звітності (за основними формами звітності)»
Тема 40. Аудит дотримання положень обліково-економічної політики підприємства Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 40. Аудит фінансового стану підприємства та ефективності ведення господарської діяльності Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 42. Аудиторська оцінка стану внутрішнього контролю операцій з товарно-матеріальними запасами (на прикладі будь-якого типу підприємств) Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 43. Аудит стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю розрахунків з оплати праці Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 44. Аудит інформації форми №1 «Баланс» щодо операцій з грошовими коштами підприємств (рядок 230-240) Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 45. Аудиторська оцінка стану внутрішньогоконтролю щодо операцій, пов’язаних з ремонтом та модернізацією основних засобів Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 46. Аудит інформації про формування доходів від реалізації продукції (р. 010, 035 форми 2 «Звіт про фінансові результати») Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 46. Аудит інформації про стан кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (рядок 530 ф. №1 «Баланс») Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 48. Аудит інформації про формування витрат від операційної діяльності Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 49. Аудит обґрунтованості статей Звіту про власний капітал Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 50. Аудит стану бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю щодо розрахунків за товарними операціями Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 51. Аудиторська оцінка стану внутрішнього контролю надходження товарів та розрахунків з постачальниками Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 52. Аудиторська оцінка стану внутрішнього контролю щодо збереження товарно-матеріальних запасів та якості організації інвентаризаційної роботи Вступ
4. Методика аудиторської оцінки умов забезпечення збереження ТМЗ. 5. Методика оцінки стану інвентаризаційної роботи як показника ефективності функціонування системи внутрішнього контролю. 6. Аудит своєчасності визначення і розгляду результатів інвентаризації та вживання заходів за підсумками інвентаризації. Висновки Література Додатки
Тема 53. Аудит інформації щодо формування фінансових результатів звичайної діяльності (рядок 170, 175 форми №2 «Звіт про фінансові результати» ) Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 54. Аудит інформації щодо основних засобів форми №1 «Баланс» (рядок 030- 032) Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 56. Аудит інформації щодо нематеріальних активів форми №1 «Баланс» (рядок 010 - 012) Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 57. Аудит інформації фінансової звітності щодо нарахування амортизації та зносу основних засобів Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 58. Аудиторська оцінка стану розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість та акцизним збором Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 59. Аудит інформації щодо розрахунків за нетоварними операціями (р. 170-210, р. 540 - 610 форми 1 «Баланс») Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 60. Аудит фінансової звітності малих підприємств Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 61. Аудит обґрунтованості статей форми №2 «Звіт про фінансові результати» Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 62. Аудит інформації фінансової звітності щодо фінансових вкладень Вступ
Висновки Література Додатки
Тема 70. Аудит достовірності статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» форми №1 «Баланс» Вступ.
Висновки. Список використаних джерел Література Додатки
Додаток Д Аналіз економічної сутності операцій формування доходів і витрат від операційної діяльності як основа формування об’єктів аудиту
Фрагмент моделі методики аудиту інформації про доходи операційної діяльності
Додаток З Кодификация Международных стандартов аудита (2009г.)
Додаток К Порівняльна характеристика завдань з надання впевненості та супутніх аудиту послуг
Додаток Л
Додаток М
Рис. - Класифікація процедур аудиту за суттю для отримання аудиторських доказів Додаток Н Література Законодавчі та нормативні акти
Монографії, навчальні посібники, підручники
Огійчук, М. Ф.
Періодичні видання
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||